<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Близький Схід</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/blizkij-sxid/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Apr 2026 06:27:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>S&amp;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 05:21:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153867</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br />Війна між США та Іраном змусила S&#38;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на 700 тис. барелів на добу, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише 400 тис. барелів на добу замість довоєнних 1,1 млн барелів на добу. Головні причини — порушення енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/16/naftovij-rinok-zavmer-mizh-diplomatiyeyu-ta-deficitom-chomu-navit-mozhlive-vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-ne-znizit-cini-shvidko/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/16/naftovij-rinok-zavmer-mizh-diplomatiyeyu-ta-deficitom-chomu-navit-mozhlive-vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-ne-znizit-cini-shvidko/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Apr 2026 05:40:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[U.S. crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти США]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153841</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30281-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко"/><br />Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише 0,1% до 91,38 долара за барель, а Brent зросла на 0,04% до 94,97 долара за барель. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30281-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко"/><br /><p>Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише <strong>0,1%</strong> до <strong>91,38 долара за барель</strong>, а Brent зросла на <strong>0,04%</strong> до <strong>94,97 долара за барель</strong>. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.</p>
<h3>Що стримує нафтовий ринок від різких рухів</h3>
<p>Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном <em>«продуктивними»</em> і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.</p>
<h4>Ціни нафти: що показує ринок зараз</h4>
<ul>
<li><strong>WTI</strong> <em>(West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти)</em> торгувалася на рівні <strong>91,38 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> <em>(північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир)</em> перебувала на рівні <strong>94,97 долара за барель</strong>.</li>
<li>Добове зростання було мінімальним: <strong>+0,1%</strong> для WTI та <strong>+0,04%</strong> для Brent.</li>
<li>Попри це, котирування залишаються <strong>помітно нижчими</strong>, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.</li>
</ul>
<h4>Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту</h4>
<ul>
<li>Ринок бачить <strong>ознаки можливого мирного врегулювання</strong> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
<li>Водночас <strong>фізичні ринки залишаються вкрай напруженими</strong>, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.</li>
<li>Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це <strong>не прибере дефіцит у короткі строки</strong>.</li>
</ul>
<h4>Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту</h4>
<p>Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти <strong>місяці</strong>. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.</p>
<h4>Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів</strong>.</li>
<li>Покупці в <strong>Азії та Європі</strong> активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.</li>
<li>Ця боротьба за альтернативні обсяги <strong>підштовхує ціни вгору у світі</strong>.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів.</strong> Ринок активно демонструє посилення <strong>диверсифікації джерел</strong>: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість.</strong> Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок блокади або масованих ударів.</strong> Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для захисту критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Військова складова.</strong> Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.</li>
<li><strong>Економічний вимір.</strong> Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні <strong>місяці</strong> для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ціноутворення</h4>
<ul>
<li><strong>Структура ціни.</strong> На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.</li>
<li><strong>Конкуренція за ресурси.</strong> Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.</p></blockquote>
<p>У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: <strong>крихким дипломатичним оптимізмом</strong> і <strong>дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися</strong>. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Prices-Steady-as-Traders-Balance-Diplomatic-Progress-With-Physical-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30281-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко"/><br /><p>Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише <strong>0,1%</strong> до <strong>91,38 долара за барель</strong>, а Brent зросла на <strong>0,04%</strong> до <strong>94,97 долара за барель</strong>. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.</p>
<h3>Що стримує нафтовий ринок від різких рухів</h3>
<p>Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном <em>«продуктивними»</em> і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.</p>
<h4>Ціни нафти: що показує ринок зараз</h4>
<ul>
<li><strong>WTI</strong> <em>(West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти)</em> торгувалася на рівні <strong>91,38 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> <em>(північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир)</em> перебувала на рівні <strong>94,97 долара за барель</strong>.</li>
<li>Добове зростання було мінімальним: <strong>+0,1%</strong> для WTI та <strong>+0,04%</strong> для Brent.</li>
<li>Попри це, котирування залишаються <strong>помітно нижчими</strong>, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.</li>
</ul>
<h4>Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту</h4>
<ul>
<li>Ринок бачить <strong>ознаки можливого мирного врегулювання</strong> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
<li>Водночас <strong>фізичні ринки залишаються вкрай напруженими</strong>, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.</li>
<li>Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це <strong>не прибере дефіцит у короткі строки</strong>.</li>
</ul>
<h4>Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту</h4>
<p>Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти <strong>місяці</strong>. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.</p>
<h4>Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів</strong>.</li>
<li>Покупці в <strong>Азії та Європі</strong> активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.</li>
<li>Ця боротьба за альтернативні обсяги <strong>підштовхує ціни вгору у світі</strong>.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів.</strong> Ринок активно демонструє посилення <strong>диверсифікації джерел</strong>: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість.</strong> Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок блокади або масованих ударів.</strong> Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для захисту критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Військова складова.</strong> Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.</li>
<li><strong>Економічний вимір.</strong> Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні <strong>місяці</strong> для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ціноутворення</h4>
<ul>
<li><strong>Структура ціни.</strong> На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.</li>
<li><strong>Конкуренція за ресурси.</strong> Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.</p></blockquote>
<p>У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: <strong>крихким дипломатичним оптимізмом</strong> і <strong>дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися</strong>. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Prices-Steady-as-Traders-Balance-Diplomatic-Progress-With-Physical-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/16/naftovij-rinok-zavmer-mizh-diplomatiyeyu-ta-deficitom-chomu-navit-mozhlive-vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-ne-znizit-cini-shvidko/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Apr 2026 05:42:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153831</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br />Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Mar 2026 13:51:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафта Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153777</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br />Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи. Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку Ціни та ринкова динаміка Brent crude піднялася до $116,89 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку</h3>
<h4>Ціни та ринкова динаміка</h4>
<ul>
<li><strong>Brent crude</strong> піднялася до <strong>$116,89 за барель</strong>, наблизившись до пікового рівня <strong>$119,50</strong> — максимуму з червня 2022 року.</li>
<li>Зростання становило близько <strong>2% за день</strong>, попри подальшу корекцію до $112.</li>
<li>У березні ціни зросли на <strong>54%</strong> — це рекорд, що перевищив попередній максимум <strong>46% у 1990 році</strong>.</li>
<li>Газ у Європі також подорожчав: <strong>+1% до €54,70 за МВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Геополітичні фактори</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про готовність <strong>знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану</strong>, включно з експортним хабом <em>Kharg Island</em>.</li>
<li>США розглядають сценарій <strong>встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами</strong>.</li>
<li>Іран фактично <strong>заблокував Ормузьку протоку</strong>, через яку проходить близько <strong>20% світового «постачання» нафти й газу</strong>.</li>
<li>До конфлікту долучилися <strong>хусити в Ємені</strong>, що розширює географію війни.</li>
<li>У регіон додатково направлено <strong>3 500 американських військових</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank</p></blockquote>
<h4>Реакція фінансових ринків</h4>
<ul>
<li>Європейські ринки демонструють стримане зростання:
<ul>
<li><strong>Stoxx 600: +0,9%</strong></li>
<li><strong>FTSE 100: +1,6%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>США: незначне зростання індексів <strong>S&amp;P 500</strong> та <strong>Dow Jones</strong>, <strong>Nasdaq</strong> — без змін.</li>
<li>Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
<ul>
<li><strong>Nikkei: −2,8%</strong></li>
<li><strong>Kospi: −3%</strong></li>
<li><strong>Hang Seng: −0,8%</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту</h3>
<h4>Ціни на пальне</h4>
<ul>
<li>У Великій Британії:
<ul>
<li><strong>Бензин: 152 пенси/літр</strong> — максимум за 28 місяців</li>
<li><strong>Дизель: 181,2 пенси/літр</strong> — найвищий рівень з грудня 2022 року</li>
</ul>
</li>
<li>Попередження галузі: можливі <strong>тимчасові дефіцити на АЗС</strong>.</li>
</ul>
<h4>Прогнози ринку</h4>
<ul>
<li>Аналітики допускають зростання до:
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong></li>
<li>у крайньому сценарії — <strong>$200 за барель</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас при рівнях <strong>$120–130</strong> зростає ризик <strong>глобальної рецесії</strong>, що може обмежити попит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote</p></blockquote>
<h3>Дії урядів та енергетичних компаній</h3>
<h4>Антикризові заходи</h4>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
<ul>
<li>Shell</li>
<li>BP</li>
<li>Equinor</li>
</ul>
</li>
<li>Обговорюються:
<ul>
<li><strong>екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки</strong></li>
<li>стабілізація «постачання»</li>
<li>страхування ризиків у логістиці</li>
</ul>
</li>
<li>Країни G7 планують <strong>прискорити перехід до чистої енергії</strong> для зменшення залежності від нафтових шоків.</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Ризик довготривалого дефіциту</strong> через блокаду ключових маршрутів.</li>
<li>Посилення потреби у <strong>диверсифікації джерел «постачання»</strong>.</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних запасів</strong> у країнах-імпортерах.</li>
<li>Підвищення ролі <strong>альтернативних логістичних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Енергетична інфраструктура стає <strong>прямою військовою ціллю</strong>.</li>
<li>Зростає потреба в:
<ul>
<li><strong>інвестиціях у захист об’єктів</strong></li>
<li><strong>страхуванні воєнних ризиків</strong></li>
<li><strong>розосередженні інфраструктури</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li><strong>Геополітична премія</strong> стає ключовим фактором у ціні нафти.</li>
<li>Зростає волатильність і <strong>спекулятивна складова</strong>.</li>
<li>Високі ціни швидко транслюються у:
<ul>
<li>роздрібні ціни на пальне</li>
<li>інфляційний тиск</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/mar/30/price-of-oil-trump-iran-stock-markets-middle-east">The Guardian</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30243-Великобритания.jpg" alt="Ціни на нафту злітають до $116: загрози США щодо Ірану підштовхують ринок до нової кризи"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку</h3>
<h4>Ціни та ринкова динаміка</h4>
<ul>
<li><strong>Brent crude</strong> піднялася до <strong>$116,89 за барель</strong>, наблизившись до пікового рівня <strong>$119,50</strong> — максимуму з червня 2022 року.</li>
<li>Зростання становило близько <strong>2% за день</strong>, попри подальшу корекцію до $112.</li>
<li>У березні ціни зросли на <strong>54%</strong> — це рекорд, що перевищив попередній максимум <strong>46% у 1990 році</strong>.</li>
<li>Газ у Європі також подорожчав: <strong>+1% до €54,70 за МВт·год</strong>.</li>
</ul>
<h4>Геополітичні фактори</h4>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про готовність <strong>знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану</strong>, включно з експортним хабом <em>Kharg Island</em>.</li>
<li>США розглядають сценарій <strong>встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами</strong>.</li>
<li>Іран фактично <strong>заблокував Ормузьку протоку</strong>, через яку проходить близько <strong>20% світового «постачання» нафти й газу</strong>.</li>
<li>До конфлікту долучилися <strong>хусити в Ємені</strong>, що розширює географію війни.</li>
<li>У регіон додатково направлено <strong>3 500 американських військових</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank</p></blockquote>
<h4>Реакція фінансових ринків</h4>
<ul>
<li>Європейські ринки демонструють стримане зростання:
<ul>
<li><strong>Stoxx 600: +0,9%</strong></li>
<li><strong>FTSE 100: +1,6%</strong></li>
</ul>
</li>
<li>США: незначне зростання індексів <strong>S&amp;P 500</strong> та <strong>Dow Jones</strong>, <strong>Nasdaq</strong> — без змін.</li>
<li>Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
<ul>
<li><strong>Nikkei: −2,8%</strong></li>
<li><strong>Kospi: −3%</strong></li>
<li><strong>Hang Seng: −0,8%</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту</h3>
<h4>Ціни на пальне</h4>
<ul>
<li>У Великій Британії:
<ul>
<li><strong>Бензин: 152 пенси/літр</strong> — максимум за 28 місяців</li>
<li><strong>Дизель: 181,2 пенси/літр</strong> — найвищий рівень з грудня 2022 року</li>
</ul>
</li>
<li>Попередження галузі: можливі <strong>тимчасові дефіцити на АЗС</strong>.</li>
</ul>
<h4>Прогнози ринку</h4>
<ul>
<li>Аналітики допускають зростання до:
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong></li>
<li>у крайньому сценарії — <strong>$200 за барель</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас при рівнях <strong>$120–130</strong> зростає ризик <strong>глобальної рецесії</strong>, що може обмежити попит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote</p></blockquote>
<h3>Дії урядів та енергетичних компаній</h3>
<h4>Антикризові заходи</h4>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
<ul>
<li>Shell</li>
<li>BP</li>
<li>Equinor</li>
</ul>
</li>
<li>Обговорюються:
<ul>
<li><strong>екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки</strong></li>
<li>стабілізація «постачання»</li>
<li>страхування ризиків у логістиці</li>
</ul>
</li>
<li>Країни G7 планують <strong>прискорити перехід до чистої енергії</strong> для зменшення залежності від нафтових шоків.</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Ризик довготривалого дефіциту</strong> через блокаду ключових маршрутів.</li>
<li>Посилення потреби у <strong>диверсифікації джерел «постачання»</strong>.</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних запасів</strong> у країнах-імпортерах.</li>
<li>Підвищення ролі <strong>альтернативних логістичних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Енергетична інфраструктура стає <strong>прямою військовою ціллю</strong>.</li>
<li>Зростає потреба в:
<ul>
<li><strong>інвестиціях у захист об’єктів</strong></li>
<li><strong>страхуванні воєнних ризиків</strong></li>
<li><strong>розосередженні інфраструктури</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li><strong>Геополітична премія</strong> стає ключовим фактором у ціні нафти.</li>
<li>Зростає волатильність і <strong>спекулятивна складова</strong>.</li>
<li>Високі ціни швидко транслюються у:
<ul>
<li>роздрібні ціни на пальне</li>
<li>інфляційний тиск</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.theguardian.com/business/2026/mar/30/price-of-oil-trump-iran-stock-markets-middle-east">The Guardian</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/cini-na-naftu-zlitayut-do-116-zagrozi-ssha-shhodo-iranu-pidshtovxuyut-rinok-do-novo%d1%97-krizi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту обвалилися більш ніж на 5% на тлі сигналів деескалації на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/cini-na-naftu-obvalilisya-bilsh-nizh-na-5-na-tli-signaliv-deeskalaci%d1%97-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/cini-na-naftu-obvalilisya-bilsh-nizh-na-5-na-tli-signaliv-deeskalaci%d1%97-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Mar 2026 09:27:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude-inventories]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153759</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30229-Цена_падение.png" alt="Ціни на нафту обвалилися більш ніж на 5% на тлі сигналів деескалації на Близькому Сході"/><br />Світові ціни на нафту різко знизилися під час ранкових торгів в Азії 25 березня після хвилі геополітичних новин та несподіваного зростання запасів у США. Попри оптимізм щодо можливого перемир’я між США та Іраном, ринок залишається нестабільним через збереження військових ризиків і фізичного дефіциту нафти. Що відбувається на ринку нафти: різке падіння після пікової волатильності Нафтовий [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30229-Цена_падение.png" alt="Ціни на нафту обвалилися більш ніж на 5% на тлі сигналів деескалації на Близькому Сході"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися під час ранкових торгів в Азії 25 березня після хвилі геополітичних новин та несподіваного зростання запасів у США. Попри оптимізм щодо можливого перемир’я між США та Іраном, ринок залишається нестабільним через збереження військових ризиків і фізичного дефіциту нафти.</p>
<h3>Що відбувається на ринку нафти: різке падіння після пікової волатильності</h3>
<p>Нафтовий ринок пережив різкий розворот після стрімкого зростання напередодні. Основні еталонні марки нафти втратили понад 5% вартості:</p>
<ul>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> — американський еталон — знизився до <strong>$87,51 за барель (-5,24%)</strong></li>
<li><strong>Brent</strong> — глобальний орієнтир — впав нижче психологічної позначки $100 до <strong>$98,03 (-6,08%)</strong></li>
</ul>
<p><em>Психологічний рівень $100 за барель для Brent традиційно сприймається як сигнал високих цінових ризиків для економіки</em>.</p>
<h4>Причини падіння: дипломатія та запаси</h4>
<ul>
<li>Ознаки <strong>можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході</strong></li>
<li>Інформація про <strong>переданий США мирний план Ірану</strong></li>
<li>Сигнали про можливе <strong>тимчасове перемир’я строком до одного місяця</strong></li>
<li><strong>Несподіване зростання запасів нафти та бензину у США</strong> за даними API (American Petroleum Institute)</li>
</ul>
<h4>Геополітика як ключовий драйвер волатильності</h4>
<p>Останні 48 годин стали прикладом екстремальної нестабільності ринку:</p>
<ul>
<li>Ціни різко зросли після погроз Дональда Трампа знищити енергетичну інфраструктуру Ірану</li>
<li>Потім впали після заяви про можливе досягнення домовленостей</li>
</ul>
<blockquote><p>Переговори просуваються, і Іран «починає говорити розумно» — Дональд Трамп</p></blockquote>
<p>Водночас Іран офіційно заперечує факт прямих переговорів.</p>
<h4>Ормузька протока: фактор стабілізації чи тимчасовий сигнал</h4>
<p>Іран додатково вплинув на ринок, повідомивши Міжнародну морську організацію про можливість проходу «неворожих суден» через Ормузьку протоку за координації з іранською стороною.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — ключовий маршрут для транспортування близько 20% світової нафти</li>
<li>Будь-які сигнали щодо її відкритості чи блокади суттєво впливають на ціни</li>
</ul>
<h4>Попри падіння цін — ризики залишаються високими</h4>
<p>Незважаючи на короткострокове зниження котирувань, фундаментальні ризики не зникли:</p>
<ul>
<li>Пентагон готує <strong>перекидання підрозділів 82-ї повітряно-десантної дивізії</strong> на Близький Схід</li>
<li>Ізраїль розглядає <strong>розширення операцій проти Хезболли</strong>, включно з наземною фазою в Південному Лівані</li>
<li>Зафіксовано <strong>атаку дронів на паливний резервуар в аеропорту Кувейту</strong></li>
</ul>
<p><em>Ці фактори свідчать про те, що ринок реагує на очікування, а не на фактичне зниження напруженості</em>.</p>
<h4>Фізичний ринок: дефіцит попри падіння цін</h4>
<ul>
<li>Ринок фізичних постачань продовжує стикатися з <strong>дефіцитом ресурсів</strong></li>
<li>Це створює розрив між <strong>фінансовими котируваннями</strong> та <strong>реальною доступністю нафти</strong></li>
</ul>
<h4>Висновки: короткостроковий оптимізм проти довгострокових ризиків</h4>
<ul>
<li>Падіння цін зумовлене <strong>очікуваннями дипломатичного прориву</strong>, а не фактичними змінами ситуації</li>
<li>Ринок залишається <strong>вразливим до будь-яких військових ескалацій</strong></li>
<li><strong>Зростання запасів у США</strong> тимчасово посилило тиск на ціни, особливо для WTI</li>
<li>Фактор Ормузької протоки залишається <strong>ключовим для глобального балансу постачання</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30229-Цена_падение.png" alt="Ціни на нафту обвалилися більш ніж на 5% на тлі сигналів деескалації на Близькому Сході"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися під час ранкових торгів в Азії 25 березня після хвилі геополітичних новин та несподіваного зростання запасів у США. Попри оптимізм щодо можливого перемир’я між США та Іраном, ринок залишається нестабільним через збереження військових ризиків і фізичного дефіциту нафти.</p>
<h3>Що відбувається на ринку нафти: різке падіння після пікової волатильності</h3>
<p>Нафтовий ринок пережив різкий розворот після стрімкого зростання напередодні. Основні еталонні марки нафти втратили понад 5% вартості:</p>
<ul>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> — американський еталон — знизився до <strong>$87,51 за барель (-5,24%)</strong></li>
<li><strong>Brent</strong> — глобальний орієнтир — впав нижче психологічної позначки $100 до <strong>$98,03 (-6,08%)</strong></li>
</ul>
<p><em>Психологічний рівень $100 за барель для Brent традиційно сприймається як сигнал високих цінових ризиків для економіки</em>.</p>
<h4>Причини падіння: дипломатія та запаси</h4>
<ul>
<li>Ознаки <strong>можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході</strong></li>
<li>Інформація про <strong>переданий США мирний план Ірану</strong></li>
<li>Сигнали про можливе <strong>тимчасове перемир’я строком до одного місяця</strong></li>
<li><strong>Несподіване зростання запасів нафти та бензину у США</strong> за даними API (American Petroleum Institute)</li>
</ul>
<h4>Геополітика як ключовий драйвер волатильності</h4>
<p>Останні 48 годин стали прикладом екстремальної нестабільності ринку:</p>
<ul>
<li>Ціни різко зросли після погроз Дональда Трампа знищити енергетичну інфраструктуру Ірану</li>
<li>Потім впали після заяви про можливе досягнення домовленостей</li>
</ul>
<blockquote><p>Переговори просуваються, і Іран «починає говорити розумно» — Дональд Трамп</p></blockquote>
<p>Водночас Іран офіційно заперечує факт прямих переговорів.</p>
<h4>Ормузька протока: фактор стабілізації чи тимчасовий сигнал</h4>
<p>Іран додатково вплинув на ринок, повідомивши Міжнародну морську організацію про можливість проходу «неворожих суден» через Ормузьку протоку за координації з іранською стороною.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — ключовий маршрут для транспортування близько 20% світової нафти</li>
<li>Будь-які сигнали щодо її відкритості чи блокади суттєво впливають на ціни</li>
</ul>
<h4>Попри падіння цін — ризики залишаються високими</h4>
<p>Незважаючи на короткострокове зниження котирувань, фундаментальні ризики не зникли:</p>
<ul>
<li>Пентагон готує <strong>перекидання підрозділів 82-ї повітряно-десантної дивізії</strong> на Близький Схід</li>
<li>Ізраїль розглядає <strong>розширення операцій проти Хезболли</strong>, включно з наземною фазою в Південному Лівані</li>
<li>Зафіксовано <strong>атаку дронів на паливний резервуар в аеропорту Кувейту</strong></li>
</ul>
<p><em>Ці фактори свідчать про те, що ринок реагує на очікування, а не на фактичне зниження напруженості</em>.</p>
<h4>Фізичний ринок: дефіцит попри падіння цін</h4>
<ul>
<li>Ринок фізичних постачань продовжує стикатися з <strong>дефіцитом ресурсів</strong></li>
<li>Це створює розрив між <strong>фінансовими котируваннями</strong> та <strong>реальною доступністю нафти</strong></li>
</ul>
<h4>Висновки: короткостроковий оптимізм проти довгострокових ризиків</h4>
<ul>
<li>Падіння цін зумовлене <strong>очікуваннями дипломатичного прориву</strong>, а не фактичними змінами ситуації</li>
<li>Ринок залишається <strong>вразливим до будь-яких військових ескалацій</strong></li>
<li><strong>Зростання запасів у США</strong> тимчасово посилило тиск на ціни, особливо для WTI</li>
<li>Фактор Ормузької протоки залишається <strong>ключовим для глобального балансу постачання</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/cini-na-naftu-obvalilisya-bilsh-nizh-na-5-na-tli-signaliv-deeskalaci%d1%97-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Mar 2026 09:32:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153749</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br />Індонезія планує заощадити до 80 трлн рупій (близько $4,7 млрд), щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору. Як Індонезія реагує на нафтовий шок Паливна політика: субсидії залишаються Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br /><p>Індонезія планує заощадити до <strong>80 трлн рупій (близько $4,7 млрд)</strong>, щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору.</p>
<h3>Як Індонезія реагує на нафтовий шок</h3>
<h4>Паливна політика: субсидії залишаються</h4>
<p>Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні програми:</p>
<ul>
<li><strong>субсидії на паливо покривають 30–40% вартості для споживачів</strong>;</li>
<li>вони становлять близько <strong>15% державного бюджету</strong>;</li>
<li>програма безкоштовного харчування на <strong>$19,7 млрд у 2026 році</strong> також залишається без змін.</li>
</ul>
<p>Ці витрати є частиною стратегії президента Прабово Субіанто щодо прискорення економічного зростання з <strong>5,1% до 8% до 2029 року</strong>.</p>
<h4>Енергозбереження: нові підходи</h4>
<p>Серед практичних заходів, які розглядає уряд:</p>
<ul>
<li>запровадження <strong>одного дня віддаленої роботи на тиждень</strong> для держслужбовців;</li>
<li>скорочення загального споживання пального;</li>
<li>подальше стимулювання енергоефективності в державному секторі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми докладаємо всіх зусиль, щоб скоротити витрати через зменшення споживання енергії та розвиток відновлюваних джерел&#187;, — заявив президент Прабово Субіанто</p></blockquote>
<h4>Стійкість ринку: без паніки серед споживачів</h4>
<p>Попри глобальне зростання цін на нафту, Індонезія наразі уникає кризових явищ:</p>
<ul>
<li>відсутні <strong>масові черги на АЗС</strong>;</li>
<li>ринок пального залишається <strong>відносно стабільним</strong>;</li>
<li>уряд має резерви для подальших заходів економії.</li>
</ul>
<p>Президент підкреслив, що існує ще багато інструментів для оптимізації витрат без радикальних кроків.</p>
<h4>Подальші кроки уряду</h4>
<p>Очікується, що найближчим часом влада:</p>
<ul>
<li>затвердить політику віддаленої роботи;</li>
<li>оприлюднить деталі економії бюджету;</li>
<li>продовжить балансувати між соціальними витратами та макроекономічною стабільністю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.channelnewsasia.com/asia/indonesia-us-47-billion-savings-brace-middle-east-war-fuel-6011121">Channel News Asia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30221-Индонезияі.png" alt="Індонезія готує запровадження одного дня віддаленої роботи на тиждень для держслужбовців через зростання цін на нафту"/><br /><p>Індонезія планує заощадити до <strong>80 трлн рупій (близько $4,7 млрд)</strong>, щоб пом’якшити економічні наслідки загострення конфлікту на Близькому Сході. Уряд також розглядає заходи зі скорочення споживання пального, включно з переходом на віддалену роботу для частини держсектору.</p>
<h3>Як Індонезія реагує на нафтовий шок</h3>
<h4>Паливна політика: субсидії залишаються</h4>
<p>Попри фінансовий тиск, уряд не планує змінювати ключові соціальні програми:</p>
<ul>
<li><strong>субсидії на паливо покривають 30–40% вартості для споживачів</strong>;</li>
<li>вони становлять близько <strong>15% державного бюджету</strong>;</li>
<li>програма безкоштовного харчування на <strong>$19,7 млрд у 2026 році</strong> також залишається без змін.</li>
</ul>
<p>Ці витрати є частиною стратегії президента Прабово Субіанто щодо прискорення економічного зростання з <strong>5,1% до 8% до 2029 року</strong>.</p>
<h4>Енергозбереження: нові підходи</h4>
<p>Серед практичних заходів, які розглядає уряд:</p>
<ul>
<li>запровадження <strong>одного дня віддаленої роботи на тиждень</strong> для держслужбовців;</li>
<li>скорочення загального споживання пального;</li>
<li>подальше стимулювання енергоефективності в державному секторі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми докладаємо всіх зусиль, щоб скоротити витрати через зменшення споживання енергії та розвиток відновлюваних джерел&#187;, — заявив президент Прабово Субіанто</p></blockquote>
<h4>Стійкість ринку: без паніки серед споживачів</h4>
<p>Попри глобальне зростання цін на нафту, Індонезія наразі уникає кризових явищ:</p>
<ul>
<li>відсутні <strong>масові черги на АЗС</strong>;</li>
<li>ринок пального залишається <strong>відносно стабільним</strong>;</li>
<li>уряд має резерви для подальших заходів економії.</li>
</ul>
<p>Президент підкреслив, що існує ще багато інструментів для оптимізації витрат без радикальних кроків.</p>
<h4>Подальші кроки уряду</h4>
<p>Очікується, що найближчим часом влада:</p>
<ul>
<li>затвердить політику віддаленої роботи;</li>
<li>оприлюднить деталі економії бюджету;</li>
<li>продовжить балансувати між соціальними витратами та макроекономічною стабільністю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.channelnewsasia.com/asia/indonesia-us-47-billion-savings-brace-middle-east-war-fuel-6011121">Channel News Asia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/indoneziya-gotuye-zaprovadzhennya-odnogo-dnya-viddaleno%d1%97-roboti-na-tizhden-dlya-derzhsluzhbovciv-cherez-zrostannya-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 15:14:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ACCC]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[petrol prices]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153744</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br />Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої. Координація ринку пального як антикризовий крок Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 06:41:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153739</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь. Ескалація конфлікту як драйвер цін Стрімке зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«Я не терпітиму, щоб будь-яка компанія використовувала нинішню кризу для отримання надприбутків за рахунок споживачів» – Рейчел Рівз</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/11/ya-ne-terpitimu-shhob-bud-yaka-kompaniya-vikoristovuvala-ninishnyu-krizu-dlya-otrimannya-nadpributkiv-za-raxunok-spozhivachiv-rejchel-rivz/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/11/ya-ne-terpitimu-shhob-bud-yaka-kompaniya-vikoristovuvala-ninishnyu-krizu-dlya-otrimannya-nadpributkiv-za-raxunok-spozhivachiv-rejchel-rivz/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Mar 2026 07:28:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East tensions]]></category>
		<category><![CDATA[oil market stability]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[стабілізація ринку нафти]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153711</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30194-Рейчел_Ривз.jpg" alt="«Я не терпітиму, щоб будь-яка компанія використовувала нинішню кризу для отримання надприбутків за рахунок споживачів» – Рейчел Рівз"/><br />Зростання цін на нафту на тлі напруженості на Близькому Сході може посилити інфляцію у Великій Британії найближчими місяцями. Уряд країни разом із міністрами фінансів G7 закликає до швидкої деескалації конфлікту та забезпечення безпечного проходу суден через Ормузьку протоку. Попри готовність використати стратегічні нафтові резерви, країни поки утримуються від цього кроку, намагаючись стабілізувати ринок політичними та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30194-Рейчел_Ривз.jpg" alt="«Я не терпітиму, щоб будь-яка компанія використовувала нинішню кризу для отримання надприбутків за рахунок споживачів» – Рейчел Рівз"/><br /><p>Зростання цін на нафту на тлі напруженості на Близькому Сході може посилити інфляцію у Великій Британії найближчими місяцями. Уряд країни разом із міністрами фінансів G7 закликає до швидкої деескалації конфлікту та забезпечення безпечного проходу суден через Ормузьку протоку. Попри готовність використати стратегічні нафтові резерви, країни поки утримуються від цього кроку, намагаючись стабілізувати ринок політичними та регуляторними заходами.</p>
<h3>Геополітичні фактори зростання цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Напруженість на Близькому Сході</strong> спричинила нещодавній стрибок цін на нафту, що безпосередньо впливає на економіку Великої Британії.</li>
<li>Міністр фінансів Великої Британії Рейчел Рівз закликала США, Ізраїль та Іран до <strong>негайної деескалації конфлікту</strong>.</li>
<li>Через Ормузьку протоку проходить <strong>близько однієї п’ятої світової торгівлі нафтою</strong>, тому будь-які перебої створюють ризики для глобальних постачань.</li>
<li>
<blockquote><p>«Цей конфлікт впливає на всіх нас. Економічний вплив ситуації на Близькому Сході залежатиме від її масштабу та тривалості. Ймовірно, у найближчі місяці він створить підвищувальний тиск на інфляцію». — Рейчел Рівз</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Позиція G7 щодо стабілізації нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Міністри фінансів країн G7 після консультацій з Міжнародним енергетичним агентством погодилися <strong>поки не використовувати стратегічні нафтові резерви</strong>.</li>
<li>Рішення спрямоване на <em>запобігання різким коливанням ринку</em> та оцінку подальшого розвитку конфлікту.</li>
<li>Водночас уряди заявили про <strong>готовність використати резерви</strong>, якщо ситуація на ринку різко погіршиться.</li>
</ul>
<h3>Безпека нафтових перевезень як фактор стабілізації</h3>
<ul>
<li>Велика Британія заявила про підтримку <strong>безпеки судноплавства в Ормузькій протоці</strong>.</li>
<li>Через цей маршрут проходить <strong>приблизно 20 відсотків світової торгівлі нафтою</strong>, тому стабільність судноплавства є ключовою умовою для стримування цін.</li>
<li>Міністерство оборони країни фінансує оборонні операції у регіоні з використанням <em>резервного фонду державної скарбниці</em>, хоча точні суми не розкриваються.</li>
</ul>
<h3>Політика уряду щодо впливу цін на кінцевих споживачів</h3>
<ul>
<li>Уряд наголошує на необхідності <strong>контролю за ціноутворенням у приватному секторі</strong>, щоб запобігти<strong> зростанню вартості пального для споживачів</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Я не терпітиму, щоб будь-яка компанія використовувала нинішню кризу для отримання надприбутків за рахунок споживачів». — Рейчел Рівз</p></blockquote>
</li>
<li>Кабінет міністрів також заявляє про роботу з регуляторами для забезпечення <strong>дотримання правил ціноутворення</strong>.</li>
<li>Серед пріоритетів уряду — <strong>зменшення витрат на енергетичні субсидії у рахунках за енергію</strong>.</li>
</ul>
<h3>Енергетична політика та внутрішні дискусії</h3>
<ul>
<li>Уряд захищає рішення <strong>не дозволяти нові буріння у Північному морі</strong>, попри критику з боку опозиції.</li>
<li>Опозиція також критикує податкову політику та відмову скасувати <strong>паливний збір у розмірі 5 пенсів</strong>.</li>
<li>Цей податок може <strong>зрости пізніше цього року</strong> після кількох продовжень його заморожування, які почалися після повномасштабного вторгнення росії в Україну.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний фактор ризику</strong> для нафтового ринку — нестабільність на Близькому Сході, що впливає на транспортний коридор, через який проходить близько 20 відсотків світової торгівлі нафтою.</li>
<li>Поки що країни G7 роблять ставку на <strong>політичну деескалацію та безпеку постачання</strong> як інструмент стабілізації цін, відкладаючи використання стратегічних резервів.</li>
<li><strong>Контроль за цінами та прибутками компаній</strong> розглядається урядом як спосіб стримати передачу зростання нафтових котирувань у роздрібні ціни на нафтопродукти.</li>
<li>У разі поглиблення конфлікту <em>тиск на інфляцію та ціни на пальне може посилитися</em>, що підтверджує пряму залежність економіки від глобального нафтового ринку.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/UK-Warns-Oil-Price-Spike-Could-Stoke-Inflation.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30194-Рейчел_Ривз.jpg" alt="«Я не терпітиму, щоб будь-яка компанія використовувала нинішню кризу для отримання надприбутків за рахунок споживачів» – Рейчел Рівз"/><br /><p>Зростання цін на нафту на тлі напруженості на Близькому Сході може посилити інфляцію у Великій Британії найближчими місяцями. Уряд країни разом із міністрами фінансів G7 закликає до швидкої деескалації конфлікту та забезпечення безпечного проходу суден через Ормузьку протоку. Попри готовність використати стратегічні нафтові резерви, країни поки утримуються від цього кроку, намагаючись стабілізувати ринок політичними та регуляторними заходами.</p>
<h3>Геополітичні фактори зростання цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Напруженість на Близькому Сході</strong> спричинила нещодавній стрибок цін на нафту, що безпосередньо впливає на економіку Великої Британії.</li>
<li>Міністр фінансів Великої Британії Рейчел Рівз закликала США, Ізраїль та Іран до <strong>негайної деескалації конфлікту</strong>.</li>
<li>Через Ормузьку протоку проходить <strong>близько однієї п’ятої світової торгівлі нафтою</strong>, тому будь-які перебої створюють ризики для глобальних постачань.</li>
<li>
<blockquote><p>«Цей конфлікт впливає на всіх нас. Економічний вплив ситуації на Близькому Сході залежатиме від її масштабу та тривалості. Ймовірно, у найближчі місяці він створить підвищувальний тиск на інфляцію». — Рейчел Рівз</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Позиція G7 щодо стабілізації нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Міністри фінансів країн G7 після консультацій з Міжнародним енергетичним агентством погодилися <strong>поки не використовувати стратегічні нафтові резерви</strong>.</li>
<li>Рішення спрямоване на <em>запобігання різким коливанням ринку</em> та оцінку подальшого розвитку конфлікту.</li>
<li>Водночас уряди заявили про <strong>готовність використати резерви</strong>, якщо ситуація на ринку різко погіршиться.</li>
</ul>
<h3>Безпека нафтових перевезень як фактор стабілізації</h3>
<ul>
<li>Велика Британія заявила про підтримку <strong>безпеки судноплавства в Ормузькій протоці</strong>.</li>
<li>Через цей маршрут проходить <strong>приблизно 20 відсотків світової торгівлі нафтою</strong>, тому стабільність судноплавства є ключовою умовою для стримування цін.</li>
<li>Міністерство оборони країни фінансує оборонні операції у регіоні з використанням <em>резервного фонду державної скарбниці</em>, хоча точні суми не розкриваються.</li>
</ul>
<h3>Політика уряду щодо впливу цін на кінцевих споживачів</h3>
<ul>
<li>Уряд наголошує на необхідності <strong>контролю за ціноутворенням у приватному секторі</strong>, щоб запобігти<strong> зростанню вартості пального для споживачів</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Я не терпітиму, щоб будь-яка компанія використовувала нинішню кризу для отримання надприбутків за рахунок споживачів». — Рейчел Рівз</p></blockquote>
</li>
<li>Кабінет міністрів також заявляє про роботу з регуляторами для забезпечення <strong>дотримання правил ціноутворення</strong>.</li>
<li>Серед пріоритетів уряду — <strong>зменшення витрат на енергетичні субсидії у рахунках за енергію</strong>.</li>
</ul>
<h3>Енергетична політика та внутрішні дискусії</h3>
<ul>
<li>Уряд захищає рішення <strong>не дозволяти нові буріння у Північному морі</strong>, попри критику з боку опозиції.</li>
<li>Опозиція також критикує податкову політику та відмову скасувати <strong>паливний збір у розмірі 5 пенсів</strong>.</li>
<li>Цей податок може <strong>зрости пізніше цього року</strong> після кількох продовжень його заморожування, які почалися після повномасштабного вторгнення росії в Україну.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний фактор ризику</strong> для нафтового ринку — нестабільність на Близькому Сході, що впливає на транспортний коридор, через який проходить близько 20 відсотків світової торгівлі нафтою.</li>
<li>Поки що країни G7 роблять ставку на <strong>політичну деескалацію та безпеку постачання</strong> як інструмент стабілізації цін, відкладаючи використання стратегічних резервів.</li>
<li><strong>Контроль за цінами та прибутками компаній</strong> розглядається урядом як спосіб стримати передачу зростання нафтових котирувань у роздрібні ціни на нафтопродукти.</li>
<li>У разі поглиблення конфлікту <em>тиск на інфляцію та ціни на пальне може посилитися</em>, що підтверджує пряму залежність економіки від глобального нафтового ринку.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/UK-Warns-Oil-Price-Spike-Could-Stoke-Inflation.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/11/ya-ne-terpitimu-shhob-bud-yaka-kompaniya-vikoristovuvala-ninishnyu-krizu-dlya-otrimannya-nadpributkiv-za-raxunok-spozhivachiv-rejchel-rivz/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/vijna-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-cini-na-naftu-a-superechki-navkolo-druzhbi-zagostryuyut-energetichnu-naprugu-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/vijna-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-cini-na-naftu-a-superechki-navkolo-druzhbi-zagostryuyut-energetichnu-naprugu-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 10:38:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153705</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30189-Румыния_флаг.jpg" alt="Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі"/><br />Геополітична нестабільність на Близькому Сході спричинила різке зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Котирування Brent піднялися до 94 доларів за барель — максимуму за три роки. Паралельно загострюється політична конфронтація довкола постачання російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба». Ці процеси демонструють прямий зв’язок між воєнними конфліктами, енергетичною безпекою та цінами на паливо. Зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30189-Румыния_флаг.jpg" alt="Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі"/><br /><p>Геополітична нестабільність на Близькому Сході спричинила різке зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Котирування Brent піднялися до 94 доларів за барель — максимуму за три роки. Паралельно загострюється політична конфронтація довкола постачання російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба». Ці процеси демонструють прямий зв’язок між воєнними конфліктами, енергетичною безпекою та цінами на паливо.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на нафту на тлі війни в Ірані</strong>
<ul>
<li>Міжнародні ціни на паливо залишаються високими через <strong>загострення ситуації на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Нафта <strong>Brent торгувалася на рівні 94 долари за барель</strong>, що стало <em>найвищим показником за три роки</em>.</li>
<li>Геополітична напруга традиційно підсилює ризикову премію у вартості нафти, що безпосередньо впливає на ціни на нафтопродукти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Вплив дорогих нафтопродуктів на внутрішній ринок</strong>
<ul>
<li>У столиці Румунії Бухаресті ціни на пальне вже демонструють вплив глобального подорожчання.</li>
<li><strong>Стандартний бензин</strong> продається в діапазоні <strong>8,16–8,31 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Стандартний дизель</strong> коштує <strong>8,57–8,70 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний бензин</strong> перевищив <strong>9 леїв за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний дизель</strong> досяг <strong>9,25 лея за літр</strong>, хоча на деяких АЗС обидва преміальні продукти можна знайти трохи дешевше ніж 9 леїв.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Політична ескалація навколо Ірану</strong>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив, що <strong>не укладатиме жодної угоди з нинішнім керівництвом Ірану</strong>, окрім безумовної капітуляції.</li>
<li>Він зазначив, що після формування прийнятного керівництва США та союзники готові <em>допомогти країні економічними стимулами</em>.</li>
<li>Заява пролунала після того, як президент Ірану Масуд Пезешкіян повідомив про <strong>спроби окремих держав виступити посередниками у конфлікті</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Ризик розширення конфлікту</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі попередив, що <strong>країни ЄС, які приєднаються до атак США та Ізраїлю, стануть законними цілями</strong> для іранських збройних сил.</li>
<li>Франція, Греція та Італія вже <strong>направили військові кораблі на Близький Схід</strong>.</li>
<li>Більшість держав ЄС водночас виступають за <strong>дипломатичне врегулювання конфлікту</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба»</strong>
<ul>
<li>Напруження між Україною та Угорщиною зростає через питання <strong>постачання російської нафти</strong>.</li>
<li>Будапешт звинувачує Київ у відмові відновити транзит нафти рф через <strong>нафтопровід «Дружба»</strong>.</li>
<li>Ділянка трубопроводу на території України була <strong>пошкоджена російською атакою у січні</strong>.</li>
<li>Президент України Володимир Зеленський заявив, що <strong>потік нафти відновлений не буде</strong>, оскільки це джерело доходів для москви, яке використовується для фінансування війни.</li>
<li>У відповідь Угорщина <strong>блокує кредит ЄС обсягом 90 млрд євро для України</strong> та новий пакет санкцій проти росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Висновки</strong>
<ul>
<li>Поєднання <strong>воєнної напруги на Близькому Сході</strong> та <strong>політичних конфліктів навколо постачання російської нафти до Європи</strong> формує додаткову нестабільність на світовому нафтовому ринку.</li>
<li>Зростання ціни Brent до <strong>94 доларів за барель</strong> демонструє, що ринок закладає <em>підвищені геополітичні ризики</em>.</li>
<li>Роздрібні ціни на бензин і дизель у Європі вже реагують на ці процеси, що підтверджує <strong>швидку передачу глобальних шоків у споживчі ринки пального</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rri.ro/en/news-and-current-affairs/newsflash/march-7-2026-id991246.html" target="_blank">www.rri.ro</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30189-Румыния_флаг.jpg" alt="Війна на Близькому Сході підштовхує ціни на нафту, а суперечки навколо «Дружби» загострюють енергетичну напругу в Європі"/><br /><p>Геополітична нестабільність на Близькому Сході спричинила різке зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Котирування Brent піднялися до 94 доларів за барель — максимуму за три роки. Паралельно загострюється політична конфронтація довкола постачання російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба». Ці процеси демонструють прямий зв’язок між воєнними конфліктами, енергетичною безпекою та цінами на паливо.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання цін на нафту на тлі війни в Ірані</strong>
<ul>
<li>Міжнародні ціни на паливо залишаються високими через <strong>загострення ситуації на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Нафта <strong>Brent торгувалася на рівні 94 долари за барель</strong>, що стало <em>найвищим показником за три роки</em>.</li>
<li>Геополітична напруга традиційно підсилює ризикову премію у вартості нафти, що безпосередньо впливає на ціни на нафтопродукти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Вплив дорогих нафтопродуктів на внутрішній ринок</strong>
<ul>
<li>У столиці Румунії Бухаресті ціни на пальне вже демонструють вплив глобального подорожчання.</li>
<li><strong>Стандартний бензин</strong> продається в діапазоні <strong>8,16–8,31 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Стандартний дизель</strong> коштує <strong>8,57–8,70 лея за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний бензин</strong> перевищив <strong>9 леїв за літр</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний дизель</strong> досяг <strong>9,25 лея за літр</strong>, хоча на деяких АЗС обидва преміальні продукти можна знайти трохи дешевше ніж 9 леїв.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Політична ескалація навколо Ірану</strong>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив, що <strong>не укладатиме жодної угоди з нинішнім керівництвом Ірану</strong>, окрім безумовної капітуляції.</li>
<li>Він зазначив, що після формування прийнятного керівництва США та союзники готові <em>допомогти країні економічними стимулами</em>.</li>
<li>Заява пролунала після того, як президент Ірану Масуд Пезешкіян повідомив про <strong>спроби окремих держав виступити посередниками у конфлікті</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Ризик розширення конфлікту</strong>
<ul>
<li>Заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі попередив, що <strong>країни ЄС, які приєднаються до атак США та Ізраїлю, стануть законними цілями</strong> для іранських збройних сил.</li>
<li>Франція, Греція та Італія вже <strong>направили військові кораблі на Близький Схід</strong>.</li>
<li>Більшість держав ЄС водночас виступають за <strong>дипломатичне врегулювання конфлікту</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба»</strong>
<ul>
<li>Напруження між Україною та Угорщиною зростає через питання <strong>постачання російської нафти</strong>.</li>
<li>Будапешт звинувачує Київ у відмові відновити транзит нафти рф через <strong>нафтопровід «Дружба»</strong>.</li>
<li>Ділянка трубопроводу на території України була <strong>пошкоджена російською атакою у січні</strong>.</li>
<li>Президент України Володимир Зеленський заявив, що <strong>потік нафти відновлений не буде</strong>, оскільки це джерело доходів для москви, яке використовується для фінансування війни.</li>
<li>У відповідь Угорщина <strong>блокує кредит ЄС обсягом 90 млрд євро для України</strong> та новий пакет санкцій проти росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Висновки</strong>
<ul>
<li>Поєднання <strong>воєнної напруги на Близькому Сході</strong> та <strong>політичних конфліктів навколо постачання російської нафти до Європи</strong> формує додаткову нестабільність на світовому нафтовому ринку.</li>
<li>Зростання ціни Brent до <strong>94 доларів за барель</strong> демонструє, що ринок закладає <em>підвищені геополітичні ризики</em>.</li>
<li>Роздрібні ціни на бензин і дизель у Європі вже реагують на ці процеси, що підтверджує <strong>швидку передачу глобальних шоків у споживчі ринки пального</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.rri.ro/en/news-and-current-affairs/newsflash/march-7-2026-id991246.html" target="_blank">www.rri.ro</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/vijna-na-blizkomu-sxodi-pidshtovxuye-cini-na-naftu-a-superechki-navkolo-druzhbi-zagostryuyut-energetichnu-naprugu-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/blizkij-sxid/feed/ ) in 0.34627 seconds, on May 1st, 2026 at 5:39 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 1st, 2026 at 6:39 am UTC -->