<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Brent</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/brent/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 09 Jun 2026 06:31:30 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/goldman-sachs-svitovij-popit-na-naftu-vpav-silnishe-nizh-ochikuvali/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/goldman-sachs-svitovij-popit-na-naftu-vpav-silnishe-nizh-ochikuvali/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 07:12:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154035</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30411-Цена_падение.png" alt="Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували"/><br />Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року. За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — $90 за барель, WTI — $83 за барель. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30411-Цена_падение.png" alt="Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували"/><br /><p><strong>Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року.</strong> За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — <strong>$90 за барель</strong>, WTI — <strong>$83 за барель</strong>. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — тривале закриття Ормузької протоки для нафтових танкерів може ще більше скоротити глобальне постачання й підтримати ціни.</p>
<h3>Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували</h3>
<p>Світовий ринок нафти увійшов у фазу, де ключовим ризиком стає не лише фізичне постачання, а й швидке просідання споживання. Goldman Sachs у записці від п’ятниці повідомив, що світовий попит на нафту знизився сильніше, ніж очікувалося. Це поставило під сумнів стійкість прогнозу банку щодо цін на нафту в IV кварталі 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Прогноз Goldman Sachs для Brent</strong> на IV квартал 2026 року становить <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Прогноз для WTI</strong> становить <strong>$83 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Оцінене падіння світового попиту</strong> у квітні — <strong>4–5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою банку, закриття <strong>Ормузької протоки</strong> для нафтових танкерів могло скоротити глобальний попит на <strong>4–5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит просів</h3>
<p>За даними Goldman Sachs, головним чинником стало слабше споживання пального. Найпомітніше це проявилося у <strong>Китаї</strong> та <strong>Західній Європі</strong>, де квітневі звіти щодо роздрібних продажів пального були слабкими.</p>
<p>Оцінка банку базувалася на трьох підходах:</p>
<ul>
<li>аналізі глобальних обсягів перероблення нафти на НПЗ;</li>
<li>високочастотних показниках попиту на нафту;</li>
<li>оцінках інших прогнозистів і торговельних компаній.</li>
</ul>
<h3>Ринок отримав двосторонній ціновий ризик</h3>
<p>Падіння попиту створює <strong>ризик зниження нафтових цін</strong>, оскільки споживання виявилося слабшим за попередні очікування. Водночас Goldman Sachs вказав і на протилежний ризик: якщо Ормузька протока залишатиметься закритою, а світове постачання зменшиться ще більше, ціни можуть отримати додаткову підтримку.</p>
<p>Така ситуація робить прогноз менш однозначним. Ринок одночасно бачить слабкість споживання й загрозу подальшого скорочення фізичного постачання. Саме це пояснює формулювання Goldman Sachs про <em>двосторонні ризики</em> для цінового прогнозу.</p>
<h3>Поточна реакція біржових цін</h3>
<p>У п’ятницю нафтові ф’ючерси завершили торги зниженням:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>$1,94</strong>, або <strong>2,04%</strong>, до <strong>$93,09 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> знизилася на <strong>$2,50</strong>, або <strong>2,69%</strong>, до <strong>$90,54 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать, що ринок на момент публікації сильніше відреагував на фактор слабкого попиту, ніж на ризик подальшого скорочення постачання. Проте цінова рівновага залишається нестійкою: прогноз Brent на рівні <strong>$90 за барель</strong> уже близький до фактичної ціни <strong>$93,09 за барель</strong>, а WTI торгується вище прогнозного орієнтира Goldman Sachs для IV кварталу 2026 року.</p>
<h3>Що це означає для паливного ринку</h3>
<p>Для ринку нафтопродуктів головний висновок полягає в тому, що криза навколо Ормузької протоки впливає не лише на постачання, а й на поведінку споживачів. Якщо скорочення попиту на <strong>4–5 млн барелів на добу</strong> підтвердиться, це може стримувати зростання нафтових котирувань навіть за умов логістичних обмежень.</p>
<p>Водночас збереження ризиків для морського транспортування нафти залишає ринок вразливим до нових стрибків цін. Для імпортерів, трейдерів і операторів паливного ринку це означає потребу стежити не лише за котируваннями Brent і WTI, а й за фактичними показниками споживання у Китаї та Західній Європі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-says-global-oil-demand-takes-big-hit-sees-risks-price-forecast-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30411-Цена_падение.png" alt="Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували"/><br /><p><strong>Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року.</strong> За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — <strong>$90 за барель</strong>, WTI — <strong>$83 за барель</strong>. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — тривале закриття Ормузької протоки для нафтових танкерів може ще більше скоротити глобальне постачання й підтримати ціни.</p>
<h3>Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували</h3>
<p>Світовий ринок нафти увійшов у фазу, де ключовим ризиком стає не лише фізичне постачання, а й швидке просідання споживання. Goldman Sachs у записці від п’ятниці повідомив, що світовий попит на нафту знизився сильніше, ніж очікувалося. Це поставило під сумнів стійкість прогнозу банку щодо цін на нафту в IV кварталі 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Прогноз Goldman Sachs для Brent</strong> на IV квартал 2026 року становить <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Прогноз для WTI</strong> становить <strong>$83 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Оцінене падіння світового попиту</strong> у квітні — <strong>4–5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою банку, закриття <strong>Ормузької протоки</strong> для нафтових танкерів могло скоротити глобальний попит на <strong>4–5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит просів</h3>
<p>За даними Goldman Sachs, головним чинником стало слабше споживання пального. Найпомітніше це проявилося у <strong>Китаї</strong> та <strong>Західній Європі</strong>, де квітневі звіти щодо роздрібних продажів пального були слабкими.</p>
<p>Оцінка банку базувалася на трьох підходах:</p>
<ul>
<li>аналізі глобальних обсягів перероблення нафти на НПЗ;</li>
<li>високочастотних показниках попиту на нафту;</li>
<li>оцінках інших прогнозистів і торговельних компаній.</li>
</ul>
<h3>Ринок отримав двосторонній ціновий ризик</h3>
<p>Падіння попиту створює <strong>ризик зниження нафтових цін</strong>, оскільки споживання виявилося слабшим за попередні очікування. Водночас Goldman Sachs вказав і на протилежний ризик: якщо Ормузька протока залишатиметься закритою, а світове постачання зменшиться ще більше, ціни можуть отримати додаткову підтримку.</p>
<p>Така ситуація робить прогноз менш однозначним. Ринок одночасно бачить слабкість споживання й загрозу подальшого скорочення фізичного постачання. Саме це пояснює формулювання Goldman Sachs про <em>двосторонні ризики</em> для цінового прогнозу.</p>
<h3>Поточна реакція біржових цін</h3>
<p>У п’ятницю нафтові ф’ючерси завершили торги зниженням:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>$1,94</strong>, або <strong>2,04%</strong>, до <strong>$93,09 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> знизилася на <strong>$2,50</strong>, або <strong>2,69%</strong>, до <strong>$90,54 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать, що ринок на момент публікації сильніше відреагував на фактор слабкого попиту, ніж на ризик подальшого скорочення постачання. Проте цінова рівновага залишається нестійкою: прогноз Brent на рівні <strong>$90 за барель</strong> уже близький до фактичної ціни <strong>$93,09 за барель</strong>, а WTI торгується вище прогнозного орієнтира Goldman Sachs для IV кварталу 2026 року.</p>
<h3>Що це означає для паливного ринку</h3>
<p>Для ринку нафтопродуктів головний висновок полягає в тому, що криза навколо Ормузької протоки впливає не лише на постачання, а й на поведінку споживачів. Якщо скорочення попиту на <strong>4–5 млн барелів на добу</strong> підтвердиться, це може стримувати зростання нафтових котирувань навіть за умов логістичних обмежень.</p>
<p>Водночас збереження ризиків для морського транспортування нафти залишає ринок вразливим до нових стрибків цін. Для імпортерів, трейдерів і операторів паливного ринку це означає потребу стежити не лише за котируваннями Brent і WTI, а й за фактичними показниками споживання у Китаї та Західній Європі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-says-global-oil-demand-takes-big-hit-sees-risks-price-forecast-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/goldman-sachs-svitovij-popit-na-naftu-vpav-silnishe-nizh-ochikuvali/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/svitovij-naftovij-bufer-vicherpuyetsya-nastupnij-cinovij-stribok-mozhe-vdariti-po-ekonomikax-i-rinkax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/svitovij-naftovij-bufer-vicherpuyetsya-nastupnij-cinovij-stribok-mozhe-vdariti-po-ekonomikax-i-rinkax/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 06:02:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Гормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154034</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30410-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках"/><br />Глобальний нафтовий ринок входить у небезпечну фазу: запаси нафти скорочуються, Гормузька протока фактично залишається закритою для нормального танкерного руху, а стратегічні резерви вже не гарантують стримування цін. За оцінками учасників ринку, якщо розрядки не буде до другої половини червня, Brent може швидко подорожчати, а новий ціновий шок зачепить не лише енергетику, а й інфляцію, облігації, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30410-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках"/><br /><p>Глобальний нафтовий ринок входить у небезпечну фазу: запаси нафти скорочуються, Гормузька протока фактично залишається закритою для нормального танкерного руху, а стратегічні резерви вже не гарантують стримування цін. За оцінками учасників ринку, якщо розрядки не буде до другої половини червня, Brent може швидко подорожчати, а новий ціновий шок зачепить не лише енергетику, а й інфляцію, облігації, фондові ринки та споживчі витрати.</p>
<h3>Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках</h3>
<p>Головний ризик для нафтового ринку тепер полягає не лише у самому закритті Гормузької протоки, а у виснаженні запасів, які протягом чотирьох місяців стримували ціни нижче психологічної межі у <strong>100 дол./бар.</strong> Попри фактичне блокування протоки, ринок досі утримувався від панічного сценарію завдяки комерційним запасам, стратегічним резервам і падінню морського імпорту нафти до Китаю.</p>
<h3>Запаси стають критичним обмежувачем ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Світові запаси нафти небезпечно скорочуються</strong>, оскільки домовленості про відновлення танкерного руху через Гормузьку протоку досі немає.</li>
<li><strong>США скорочують стратегічні резерви</strong>: запаси сирої нафти разом зі Strategic Petroleum Reserve за тиждень до <strong>29 травня</strong> знизилися до <strong>791 млн бар.</strong>, що є найнижчим рівнем із <strong>лютого 2024 року</strong>.</li>
<li><strong>Американські запаси впали майже на 64 млн бар.</strong> від початку війни та скорочуються вже <strong>вісім тижнів поспіль</strong>.</li>
<li><strong>США вивільняють 172 млн бар.</strong> зі стратегічного резерву в межах скоординованих дій Міжнародного енергетичного агентства, яке передбачає рекордне вивільнення <strong>400 млн бар.</strong> нафти для стримування цін.</li>
<li><strong>Морський імпорт нафти Китаєм у травні</strong> впав до найнижчого рівня майже за <strong>10 років</strong>, що також тимчасово послабило шок постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді, дуже-дуже низьких рівнів. Можна сперечатися, чи станеться це за два або три тижні. Але коли ми дійдемо до цієї точки, ціни різко підуть вгору», — заявив старший віцепрезидент Exxon Mobil Ніл Чепмен на конференції Bernstein у Нью-Йорку 28 травня.</p></blockquote>
<p>За словами Ніла Чепмена, якщо рівень запасів стане ще нижчим, <strong>dated Brent</strong>, який використовується для ціноутворення понад <strong>60% світової торгівлі сирою нафтою</strong>, може зрости до <strong>150–160 дол./бар.</strong></p>
<h3>Гормузька протока перетворюється на довгостроковий ризик</h3>
<p>Протягом кількох днів президент США Дональд Трамп заявляв, що угода про відкриття протоки близька. Водночас Reuters зазначає, що домовленість залишається недосяжною, а попередження нафтової галузі стають різкішими.</p>
<ul>
<li><strong>Чотири місяці війни з Іраном</strong> обмежують доступ нафти до значної частини світового ринку.</li>
<li><strong>Ф’ючерси на нафту залишалися нижче 100 дол./бар.</strong>, попри фактичне закриття протоки.</li>
<li><strong>Ризик другого цінового шоку</strong> формується через вичерпання буферів, а не лише через початкове перекриття Гормузької протоки.</li>
<li><strong>JPMorgan</strong> прогнозує швидке зростання цін у другій половині червня, якщо пропускна здатність Гормузької протоки не повернеться до довоєнного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ризик другого цінового шоку реальний, але ключовий момент у тому, що він може виникнути через виснаження буферів, а не через саме початкове закриття Гормузької протоки», — заявив дубайський нафтовий трейдер Шохрух Зухрітдінов.</p></blockquote>
<h3>Кінець червня може стати точкою зламу</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків Міжнародного енергетичного агентства Торіл Босоні попередила, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів світові нафтові резерви можуть досягти критично низького рівня саме тоді, коли літній попит на пальне виходить на пік.</p>
<blockquote><p>«Коли буфери тоншають, ціни мають виконувати більшу частину роботи з балансування. Це означає, що або споживачі платять більше, або попит руйнується», — сказав віцепрезидент і старший ринковий стратег Rosenberg Research Мехмет Беджерен.</p></blockquote>
<p>За оцінкою Мехмета Беджерена, точка зламу може бути досягнута <strong>до кінця червня</strong>. Це означає, що ринок переходить від режиму очікування політичного рішення до режиму фізичного дефіциту ліквідних запасів.</p>
<h3>Ціновий шок виходить за межі нафтового ринку</h3>
<p>Інвестори вже закладають у ціну нафти тривалу геополітичну премію ризику. Її наслідки можуть проявитися не лише у вартості енергоносіїв, а й в інфляції, дохідності облігацій і споживчих витратах.</p>
<ul>
<li><strong>Joseph Tanious</strong>, головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management, вважає, що останні події свідчать про структурну зміну енергетичних ринків.</li>
<li><strong>Повернення до довоєнних цін нижче 70 дол./бар.</strong> він називає малоймовірним навіть у разі послаблення напруги.</li>
<li><strong>Європа й Азія</strong> залишаються більш вразливими до тривалої енергетичної інфляції.</li>
<li><strong>США</strong>, як нетто-експортер нафти, мають кращий захист, але не є повністю ізольованими від наслідків.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Гормузька протока тепер міцно закріпилася як постійне геополітичне вузьке місце», — заявив головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management Джозеф Таніус.</p></blockquote>
<h3>США краще захищені, але не без втрат</h3>
<p>Старший економіст Vanguard Адам Шиклінг назвав вищі ціни на нафту <strong>помірним стримувальним фактором</strong> для економіки США. Причина — власне видобування нафти та сильні інвестиції у штучний інтелект, які частково компенсують тиск на споживачів.</p>
<p>Водночас Vanguard оцінює, що у сценарії, коли нафта зросте приблизно до <strong>120 дол./бар.</strong> і залишатиметься на цьому рівні протягом року, економічне зростання США може сповільнитися приблизно на <strong>0,4 процентного пункту</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Для домогосподарств</strong> важливий не лише сам рівень цін, а тривалість періоду дорогого пального.</li>
<li><strong>Витрати на пальне</strong> нині займають меншу частку доходів, ніж під час попередніх нафтових шоків.</li>
<li><strong>Цей захисний запас зменшується з часом</strong>, особливо якщо високі ціни збережуться на тлі літнього автомобільного сезону.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Споживчі настрої вже перебувають на історичних мінімумах, але якщо ціни на нафту залишаться тут ще на три місяці або суттєво зростуть у короткостроковій перспективі, слід очікувати реального економічного впливу», — сказав головний ринковий стратег Osaic Філ Бланкато.</p></blockquote>
<h3>Висновок для енергетичних ринків</h3>
<p>Матеріал Reuters показує, що нафтовий ринок наближається до моменту, коли стратегічні резерви та комерційні запаси перестають бути достатнім амортизатором. Якщо Гормузька протока не повернеться до нормальної пропускної здатності, ринок може перейти від контрольованого дефіциту до різкого цінового перерозподілу.</p>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий ризик</strong> — швидке подорожчання нафти у другій половині червня.</li>
<li><strong>Середньостроковий ризик</strong> — закріплення премії за геополітичну небезпеку в цінах Brent.</li>
<li><strong>Макроекономічний ризик</strong> — тиск на інфляцію, дохідність облігацій, фондові ринки та споживчі витрати.</li>
<li><strong>Найвразливіші регіони</strong> — Європа й Азія, які сильніше залежать від імпортної енергії.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/global-markets-oil-analysis-pix-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30410-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках"/><br /><p>Глобальний нафтовий ринок входить у небезпечну фазу: запаси нафти скорочуються, Гормузька протока фактично залишається закритою для нормального танкерного руху, а стратегічні резерви вже не гарантують стримування цін. За оцінками учасників ринку, якщо розрядки не буде до другої половини червня, Brent може швидко подорожчати, а новий ціновий шок зачепить не лише енергетику, а й інфляцію, облігації, фондові ринки та споживчі витрати.</p>
<h3>Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках</h3>
<p>Головний ризик для нафтового ринку тепер полягає не лише у самому закритті Гормузької протоки, а у виснаженні запасів, які протягом чотирьох місяців стримували ціни нижче психологічної межі у <strong>100 дол./бар.</strong> Попри фактичне блокування протоки, ринок досі утримувався від панічного сценарію завдяки комерційним запасам, стратегічним резервам і падінню морського імпорту нафти до Китаю.</p>
<h3>Запаси стають критичним обмежувачем ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Світові запаси нафти небезпечно скорочуються</strong>, оскільки домовленості про відновлення танкерного руху через Гормузьку протоку досі немає.</li>
<li><strong>США скорочують стратегічні резерви</strong>: запаси сирої нафти разом зі Strategic Petroleum Reserve за тиждень до <strong>29 травня</strong> знизилися до <strong>791 млн бар.</strong>, що є найнижчим рівнем із <strong>лютого 2024 року</strong>.</li>
<li><strong>Американські запаси впали майже на 64 млн бар.</strong> від початку війни та скорочуються вже <strong>вісім тижнів поспіль</strong>.</li>
<li><strong>США вивільняють 172 млн бар.</strong> зі стратегічного резерву в межах скоординованих дій Міжнародного енергетичного агентства, яке передбачає рекордне вивільнення <strong>400 млн бар.</strong> нафти для стримування цін.</li>
<li><strong>Морський імпорт нафти Китаєм у травні</strong> впав до найнижчого рівня майже за <strong>10 років</strong>, що також тимчасово послабило шок постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді, дуже-дуже низьких рівнів. Можна сперечатися, чи станеться це за два або три тижні. Але коли ми дійдемо до цієї точки, ціни різко підуть вгору», — заявив старший віцепрезидент Exxon Mobil Ніл Чепмен на конференції Bernstein у Нью-Йорку 28 травня.</p></blockquote>
<p>За словами Ніла Чепмена, якщо рівень запасів стане ще нижчим, <strong>dated Brent</strong>, який використовується для ціноутворення понад <strong>60% світової торгівлі сирою нафтою</strong>, може зрости до <strong>150–160 дол./бар.</strong></p>
<h3>Гормузька протока перетворюється на довгостроковий ризик</h3>
<p>Протягом кількох днів президент США Дональд Трамп заявляв, що угода про відкриття протоки близька. Водночас Reuters зазначає, що домовленість залишається недосяжною, а попередження нафтової галузі стають різкішими.</p>
<ul>
<li><strong>Чотири місяці війни з Іраном</strong> обмежують доступ нафти до значної частини світового ринку.</li>
<li><strong>Ф’ючерси на нафту залишалися нижче 100 дол./бар.</strong>, попри фактичне закриття протоки.</li>
<li><strong>Ризик другого цінового шоку</strong> формується через вичерпання буферів, а не лише через початкове перекриття Гормузької протоки.</li>
<li><strong>JPMorgan</strong> прогнозує швидке зростання цін у другій половині червня, якщо пропускна здатність Гормузької протоки не повернеться до довоєнного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ризик другого цінового шоку реальний, але ключовий момент у тому, що він може виникнути через виснаження буферів, а не через саме початкове закриття Гормузької протоки», — заявив дубайський нафтовий трейдер Шохрух Зухрітдінов.</p></blockquote>
<h3>Кінець червня може стати точкою зламу</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків Міжнародного енергетичного агентства Торіл Босоні попередила, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів світові нафтові резерви можуть досягти критично низького рівня саме тоді, коли літній попит на пальне виходить на пік.</p>
<blockquote><p>«Коли буфери тоншають, ціни мають виконувати більшу частину роботи з балансування. Це означає, що або споживачі платять більше, або попит руйнується», — сказав віцепрезидент і старший ринковий стратег Rosenberg Research Мехмет Беджерен.</p></blockquote>
<p>За оцінкою Мехмета Беджерена, точка зламу може бути досягнута <strong>до кінця червня</strong>. Це означає, що ринок переходить від режиму очікування політичного рішення до режиму фізичного дефіциту ліквідних запасів.</p>
<h3>Ціновий шок виходить за межі нафтового ринку</h3>
<p>Інвестори вже закладають у ціну нафти тривалу геополітичну премію ризику. Її наслідки можуть проявитися не лише у вартості енергоносіїв, а й в інфляції, дохідності облігацій і споживчих витратах.</p>
<ul>
<li><strong>Joseph Tanious</strong>, головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management, вважає, що останні події свідчать про структурну зміну енергетичних ринків.</li>
<li><strong>Повернення до довоєнних цін нижче 70 дол./бар.</strong> він називає малоймовірним навіть у разі послаблення напруги.</li>
<li><strong>Європа й Азія</strong> залишаються більш вразливими до тривалої енергетичної інфляції.</li>
<li><strong>США</strong>, як нетто-експортер нафти, мають кращий захист, але не є повністю ізольованими від наслідків.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Гормузька протока тепер міцно закріпилася як постійне геополітичне вузьке місце», — заявив головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management Джозеф Таніус.</p></blockquote>
<h3>США краще захищені, але не без втрат</h3>
<p>Старший економіст Vanguard Адам Шиклінг назвав вищі ціни на нафту <strong>помірним стримувальним фактором</strong> для економіки США. Причина — власне видобування нафти та сильні інвестиції у штучний інтелект, які частково компенсують тиск на споживачів.</p>
<p>Водночас Vanguard оцінює, що у сценарії, коли нафта зросте приблизно до <strong>120 дол./бар.</strong> і залишатиметься на цьому рівні протягом року, економічне зростання США може сповільнитися приблизно на <strong>0,4 процентного пункту</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Для домогосподарств</strong> важливий не лише сам рівень цін, а тривалість періоду дорогого пального.</li>
<li><strong>Витрати на пальне</strong> нині займають меншу частку доходів, ніж під час попередніх нафтових шоків.</li>
<li><strong>Цей захисний запас зменшується з часом</strong>, особливо якщо високі ціни збережуться на тлі літнього автомобільного сезону.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Споживчі настрої вже перебувають на історичних мінімумах, але якщо ціни на нафту залишаться тут ще на три місяці або суттєво зростуть у короткостроковій перспективі, слід очікувати реального економічного впливу», — сказав головний ринковий стратег Osaic Філ Бланкато.</p></blockquote>
<h3>Висновок для енергетичних ринків</h3>
<p>Матеріал Reuters показує, що нафтовий ринок наближається до моменту, коли стратегічні резерви та комерційні запаси перестають бути достатнім амортизатором. Якщо Гормузька протока не повернеться до нормальної пропускної здатності, ринок може перейти від контрольованого дефіциту до різкого цінового перерозподілу.</p>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий ризик</strong> — швидке подорожчання нафти у другій половині червня.</li>
<li><strong>Середньостроковий ризик</strong> — закріплення премії за геополітичну небезпеку в цінах Brent.</li>
<li><strong>Макроекономічний ризик</strong> — тиск на інфляцію, дохідність облігацій, фондові ринки та споживчі витрати.</li>
<li><strong>Найвразливіші регіони</strong> — Європа й Азія, які сильніше залежать від імпортної енергії.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/global-markets-oil-analysis-pix-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/svitovij-naftovij-bufer-vicherpuyetsya-nastupnij-cinovij-stribok-mozhe-vdariti-po-ekonomikax-i-rinkax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/trafigura-poperedzhaye-pro-perelomnij-moment-na-energetichnix-rinkax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/trafigura-poperedzhaye-pro-perelomnij-moment-na-energetichnix-rinkax/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Jun 2026 05:33:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[battery storage]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[European gas]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Trafigura]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[акумуляторні системи]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[європейський газ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154023</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30399-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках"/><br />Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується: Brent у зведенні Dow Jones знизився на 2,9% до $95,05 за барель, європейський еталонний газ зріс на 0,2% до 48,84 євро за МВт·год, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою. Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках Сингапурський сировинний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30399-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках"/><br /><p><strong>Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується:</strong> Brent у зведенні Dow Jones знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>, європейський еталонний газ зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою.</p>
<h3>Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках</h3>
<p>Сингапурський сировинний трейдер Trafigura заявив, що конфлікт на Близькому Сході спричинив турбулентність на глобальних товарних ринках. Компанія вказує: ціни на енергоносії поки залишаються відносно контрольованими, однак ринок перебуває в точці перелому, після якої подальше скорочення постачання може швидко підштовхнути ціни вгору.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> у ринковому зведенні знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Європейський еталонний газ</strong> зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>.</li>
<li>У блоці Market Talk ф’ючерси на <strong>WTI</strong> знижувалися на <strong>3,1%</strong> до <strong>$93,01 за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> втрачав <strong>2,6%</strong> до <strong>$95,26 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключове пояснення Trafigura полягає в тому, що на початку року світовий ринок увійшов у кризу з підвищеними запасами. Саме вони створили буфер після скорочення видобутку та зупинення судноплавних обсягів через Ормузьку протоку. Додатково ситуацію пом’якшило зниження попиту в Азії, Австралії та Африці, що частково полегшило забезпечення Заходу.</p>
<p>Однак цей буфер починає вичерпуватися. За оцінкою Trafigura, запаси вже швидко скорочуються, а мирна угода досі не підписана. Це означає, що ринок переходить від фази очікування до фази фізичного дефіциту, де ціна дедалі більше залежатиме не від настроїв трейдерів, а від фактичної доступності сировини, маршрутів і резервів.</p>
<blockquote><p>«Попри те, що мирна угода все ще можлива протягом найближчих тижнів, фізичні ринки вже стикаються із серйозними викликами. І якщо конфлікт триватиме разом з обмеженнями судноплавних потоків, ці виклики стануть справді історичними», — Саад Рахім, головний економіст Trafigura.</p></blockquote>
<p>Окремий сигнал для нафтового ринку — перегляд логістичної карти Перської затоки. Протягом десятиліть енергетична система регіону була зосереджена навколо одного вузького місця — <strong>Ормузької протоки</strong>. Тепер, на тлі війни з Іраном, нафтові держави регіону прискорюють будівництво альтернативних маршрутів.</p>
<ul>
<li>Уряди країн Перської затоки інвестують <strong>мільярди</strong> у нові нафтові трубопроводи.</li>
<li>Розвиваються <strong>залізничні коридори</strong> та <strong>хаби зберігання енергоносіїв</strong>.</li>
<li>Торгівля поступово зміщується у бік <strong>автомобільних перевезень, залізниці та нових портів</strong>.</li>
</ul>
<p>Для європейських ринків пального цей процес має довгострокове значення. Якщо альтернативні маршрути стануть стабільною частиною нафтової логістики, ціноутворення дедалі більше враховуватиме не лише вартість бареля, а й нову премію за безпеку маршрутів, доступність резервних каналів і швидкість відновлення постачання після збоїв.</p>
<p>Поточне зниження Brent і WTI на очікуваннях можливої деескалації не скасовує головного висновку: ринок залишається залежним від підписаної, письмової та обов’язкової угоди. Без неї закриття або обмеження Ормузької протоки зберігатиме ризик нового стрибка нафтових цін.</p>
<blockquote><p>«Якщо ми не отримаємо підписану, письмову та обов’язкову угоду, слід очікувати подальшої ескалації, яка підтримуватиме закриття протоки та підштовхуватиме ціни на нафту вгору», — Самер Хасн, XS.com.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30399-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках"/><br /><p><strong>Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується:</strong> Brent у зведенні Dow Jones знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>, європейський еталонний газ зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою.</p>
<h3>Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках</h3>
<p>Сингапурський сировинний трейдер Trafigura заявив, що конфлікт на Близькому Сході спричинив турбулентність на глобальних товарних ринках. Компанія вказує: ціни на енергоносії поки залишаються відносно контрольованими, однак ринок перебуває в точці перелому, після якої подальше скорочення постачання може швидко підштовхнути ціни вгору.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> у ринковому зведенні знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Європейський еталонний газ</strong> зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>.</li>
<li>У блоці Market Talk ф’ючерси на <strong>WTI</strong> знижувалися на <strong>3,1%</strong> до <strong>$93,01 за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> втрачав <strong>2,6%</strong> до <strong>$95,26 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключове пояснення Trafigura полягає в тому, що на початку року світовий ринок увійшов у кризу з підвищеними запасами. Саме вони створили буфер після скорочення видобутку та зупинення судноплавних обсягів через Ормузьку протоку. Додатково ситуацію пом’якшило зниження попиту в Азії, Австралії та Африці, що частково полегшило забезпечення Заходу.</p>
<p>Однак цей буфер починає вичерпуватися. За оцінкою Trafigura, запаси вже швидко скорочуються, а мирна угода досі не підписана. Це означає, що ринок переходить від фази очікування до фази фізичного дефіциту, де ціна дедалі більше залежатиме не від настроїв трейдерів, а від фактичної доступності сировини, маршрутів і резервів.</p>
<blockquote><p>«Попри те, що мирна угода все ще можлива протягом найближчих тижнів, фізичні ринки вже стикаються із серйозними викликами. І якщо конфлікт триватиме разом з обмеженнями судноплавних потоків, ці виклики стануть справді історичними», — Саад Рахім, головний економіст Trafigura.</p></blockquote>
<p>Окремий сигнал для нафтового ринку — перегляд логістичної карти Перської затоки. Протягом десятиліть енергетична система регіону була зосереджена навколо одного вузького місця — <strong>Ормузької протоки</strong>. Тепер, на тлі війни з Іраном, нафтові держави регіону прискорюють будівництво альтернативних маршрутів.</p>
<ul>
<li>Уряди країн Перської затоки інвестують <strong>мільярди</strong> у нові нафтові трубопроводи.</li>
<li>Розвиваються <strong>залізничні коридори</strong> та <strong>хаби зберігання енергоносіїв</strong>.</li>
<li>Торгівля поступово зміщується у бік <strong>автомобільних перевезень, залізниці та нових портів</strong>.</li>
</ul>
<p>Для європейських ринків пального цей процес має довгострокове значення. Якщо альтернативні маршрути стануть стабільною частиною нафтової логістики, ціноутворення дедалі більше враховуватиме не лише вартість бареля, а й нову премію за безпеку маршрутів, доступність резервних каналів і швидкість відновлення постачання після збоїв.</p>
<p>Поточне зниження Brent і WTI на очікуваннях можливої деескалації не скасовує головного висновку: ринок залишається залежним від підписаної, письмової та обов’язкової угоди. Без неї закриття або обмеження Ормузької протоки зберігатиме ризик нового стрибка нафтових цін.</p>
<blockquote><p>«Якщо ми не отримаємо підписану, письмову та обов’язкову угоду, слід очікувати подальшої ескалації, яка підтримуватиме закриття протоки та підштовхуватиме ціни на нафту вгору», — Самер Хасн, XS.com.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/trafigura-poperedzhaye-pro-perelomnij-moment-na-energetichnix-rinkax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Jun 2026 06:04:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel-demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154022</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 06:23:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Persian Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154018</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br />Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні 60–70% від довоєнних обсягів. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав. Ормузька протока переходить у режим політичного контролю Ормузька протока [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німеччина змушує нафтові компанії знижувати ціни на пальне через нафтовий шок після війни з Іраном</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/nimechchina-zmushuye-naftovi-kompani%d1%97-znizhuvati-cini-na-palne-cherez-naftovij-shok-pislya-vijni-z-iranom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/nimechchina-zmushuye-naftovi-kompani%d1%97-znizhuvati-cini-na-palne-cherez-naftovij-shok-pislya-vijni-z-iranom/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 26 May 2026 08:45:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[energy tax]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154007</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30387-Германия.png" alt="Німеччина змушує нафтові компанії знижувати ціни на пальне через нафтовий шок після війни з Іраном"/><br />Німеччина тимчасово знизила енергетичний податок на бензин і дизель приблизно на 0,17 євро за літр, намагаючись пом’якшити наслідки різкого стрибка світових цін на нафту після війни з Іраном. Федеральний уряд оцінює обсяг підтримки у 1,6 млрд євро, однак у Берліні вже відкрито заявляють: нафтові компанії повинні повністю передати цей ефект споживачам, а не перетворювати податкове [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30387-Германия.png" alt="Німеччина змушує нафтові компанії знижувати ціни на пальне через нафтовий шок після війни з Іраном"/><br /><p>Німеччина тимчасово знизила енергетичний податок на бензин і дизель приблизно на 0,17 євро за літр, намагаючись пом’якшити наслідки різкого стрибка світових цін на нафту після війни з Іраном. Федеральний уряд оцінює обсяг підтримки у 1,6 млрд євро, однак у Берліні вже відкрито заявляють: нафтові компанії повинні повністю передати цей ефект споживачам, а не перетворювати податкове послаблення на додатковий прибуток. Ситуація показує, що енергетична криза поступово переходить із глобального нафтового ринку безпосередньо у внутрішню політику, систему ціноутворення й конкуренцію між операторами АЗС.</p>
<h3>Податкове зниження на пальне в Німеччині стало реакцією на новий глобальний нафтовий шок</h3>
<p>Рішення уряду Німеччини стало прямою відповіддю на різке подорожчання енергоносіїв після війни з Іраном. Федеральний міністр фінансів Німеччини <strong>Ларс Клінгбайль</strong> заявив Reuters, що нафтові компанії повинні взяти на себе відповідальність і передати споживачам ефект від податкового послаблення.</p>
<blockquote><p>«Ми в політиці будемо дуже уважно за цим стежити, але це зниження повинно бути передане споживачам», — заявив міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль.</p></blockquote>
<p>Йдеться про тимчасове зниження енергетичного податку на бензин і дизель приблизно на <strong>0,17 євро за літр</strong>. Захід почав діяти з <strong>1 травня</strong> і залишатиметься чинним протягом <strong>травня та червня</strong>.</p>
<ul>
<li>Загальний обсяг підтримки оцінюється приблизно у <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Мета програми — пом’якшити наслідки різкого подорожчання енергоносіїв для населення та економіки.</li>
<li>Німецький уряд фактично визнав, що енергетичний шок уже напряму впливає на внутрішній ринок пального та економічну активність.</li>
</ul>
<p>У цьому випадку важливим є сам механізм реагування. Берлін не намагається адміністративно заморозити ціни, а використовує податковий інструмент, щоб частково компенсувати зовнішній ціновий удар. Водночас уряд прямо сигналізує нафтовим компаніям, що не дозволить їм залишити ефект податкового послаблення всередині корпоративної маржі.</p>
<h4>Чому ситуація стала критичною для Європи</h4>
<p>У матеріалі Reuters прямо зазначено, що війна з Іраном стала фактором нового енергетичного потрясіння для глобальної економіки. Особливо чутливо це вдарило по Німеччині як найбільшій економіці Європи, яка ще до цього мала проблеми із відновленням після пандемії.</p>
<ul>
<li>Високі енергетичні витрати вже тиснули на німецьку економіку.</li>
<li>Додатковим фактором залишалася конкуренція з боку Китаю.</li>
<li>Експортно-орієнтована модель економіки Німеччини виявилася особливо чутливою до зростання цін на енергоносії.</li>
<li>Уряд прямо визнає, що економічне зростання знову почало сповільнюватися.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Так, економічне зростання знову знижується; ми щойно сподівалися, що ситуація почне покращуватися», — заявив Ларс Клінгбайль.</p></blockquote>
<p>Для нафтового ринку це означає дуже важливу річ: енергетичний шок уже перестав бути лише проблемою трейдерів або імпортерів. Він переходить у площину макроекономіки, внутрішньої політики та соціальної стабільності.</p>
<h4>Ормузька протока стала одним із головних ризиків для світового ринку</h4>
<p>Німецький уряд окремо наголосив на необхідності відновлення роботи Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів світового енергетичного постачання.</p>
<blockquote><p>«Наша головна позиція зараз — звернення до уряду США: припинити цю війну, зосередитися на переговорах і забезпечити відкриття Ормузької протоки», — заявив Ларс Клінгбайль.</p></blockquote>
<h4>Що відбувається з цінами на пальне в Німеччині</h4>
<p>Попри зниження податку, влада Німеччини вже зафіксувала нерівномірну реакцію ринку. Федеральне картельне відомство повідомило, що більшість АЗС передали споживачам ефект податкового послаблення, однак окремі оператори одночасно навіть підвищили ціни.</p>
<blockquote><p>«Дивовижний розвиток подій сьогодні опівдні: деякі АЗС значно підвищили ціни, тоді як інші цього майже не зробили», — заявив президент Федерального картельного відомства Андреас Мундт.</p></blockquote>
<ul>
<li>Регулятор визнав, що більшість знижок усе ж дійшла до споживача.</li>
<li>Водночас частина АЗС використала ситуацію для підвищення власної маржі.</li>
<li>Уряд Німеччини фактично перейшов до публічного контролю за поведінкою нафтових компаній.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий сигнал для всього європейського ринку. Під час різкого зовнішнього цінового шоку конкуренція між мережами АЗС починає працювати нерівномірно: одні оператори швидше передають зниження податків у роздрібну ціну, інші намагаються компенсувати власні ризики через збільшення торговельної маржі.</p>
<h4>Що змінюється у структурі ціноутворення</h4>
<ul>
<li>Податкова політика стає одним із ключових інструментів стабілізації ринку пального.</li>
<li>Тимчасове зниження енергетичного податку на <strong>0,17 євро/л</strong> показує, наскільки значну частку в структурі ціни займають податки.</li>
<li>Уряд Німеччини прямо пов’язує поведінку нафтових компаній із соціальною стабільністю та економічною ситуацією.</li>
<li>Конкуренція між АЗС переходить у фазу боротьби за те, хто швидше та повніше передасть споживачу ефект податкового послаблення.</li>
<li>Одночасно зростає ризик розширення державного контролю над ринком пального в умовах енергетичної кризи.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/german-finance-minister-says-oil-companies-must-do-their-part-lower-fuel-costs-2026-05-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30387-Германия.png" alt="Німеччина змушує нафтові компанії знижувати ціни на пальне через нафтовий шок після війни з Іраном"/><br /><p>Німеччина тимчасово знизила енергетичний податок на бензин і дизель приблизно на 0,17 євро за літр, намагаючись пом’якшити наслідки різкого стрибка світових цін на нафту після війни з Іраном. Федеральний уряд оцінює обсяг підтримки у 1,6 млрд євро, однак у Берліні вже відкрито заявляють: нафтові компанії повинні повністю передати цей ефект споживачам, а не перетворювати податкове послаблення на додатковий прибуток. Ситуація показує, що енергетична криза поступово переходить із глобального нафтового ринку безпосередньо у внутрішню політику, систему ціноутворення й конкуренцію між операторами АЗС.</p>
<h3>Податкове зниження на пальне в Німеччині стало реакцією на новий глобальний нафтовий шок</h3>
<p>Рішення уряду Німеччини стало прямою відповіддю на різке подорожчання енергоносіїв після війни з Іраном. Федеральний міністр фінансів Німеччини <strong>Ларс Клінгбайль</strong> заявив Reuters, що нафтові компанії повинні взяти на себе відповідальність і передати споживачам ефект від податкового послаблення.</p>
<blockquote><p>«Ми в політиці будемо дуже уважно за цим стежити, але це зниження повинно бути передане споживачам», — заявив міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль.</p></blockquote>
<p>Йдеться про тимчасове зниження енергетичного податку на бензин і дизель приблизно на <strong>0,17 євро за літр</strong>. Захід почав діяти з <strong>1 травня</strong> і залишатиметься чинним протягом <strong>травня та червня</strong>.</p>
<ul>
<li>Загальний обсяг підтримки оцінюється приблизно у <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Мета програми — пом’якшити наслідки різкого подорожчання енергоносіїв для населення та економіки.</li>
<li>Німецький уряд фактично визнав, що енергетичний шок уже напряму впливає на внутрішній ринок пального та економічну активність.</li>
</ul>
<p>У цьому випадку важливим є сам механізм реагування. Берлін не намагається адміністративно заморозити ціни, а використовує податковий інструмент, щоб частково компенсувати зовнішній ціновий удар. Водночас уряд прямо сигналізує нафтовим компаніям, що не дозволить їм залишити ефект податкового послаблення всередині корпоративної маржі.</p>
<h4>Чому ситуація стала критичною для Європи</h4>
<p>У матеріалі Reuters прямо зазначено, що війна з Іраном стала фактором нового енергетичного потрясіння для глобальної економіки. Особливо чутливо це вдарило по Німеччині як найбільшій економіці Європи, яка ще до цього мала проблеми із відновленням після пандемії.</p>
<ul>
<li>Високі енергетичні витрати вже тиснули на німецьку економіку.</li>
<li>Додатковим фактором залишалася конкуренція з боку Китаю.</li>
<li>Експортно-орієнтована модель економіки Німеччини виявилася особливо чутливою до зростання цін на енергоносії.</li>
<li>Уряд прямо визнає, що економічне зростання знову почало сповільнюватися.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Так, економічне зростання знову знижується; ми щойно сподівалися, що ситуація почне покращуватися», — заявив Ларс Клінгбайль.</p></blockquote>
<p>Для нафтового ринку це означає дуже важливу річ: енергетичний шок уже перестав бути лише проблемою трейдерів або імпортерів. Він переходить у площину макроекономіки, внутрішньої політики та соціальної стабільності.</p>
<h4>Ормузька протока стала одним із головних ризиків для світового ринку</h4>
<p>Німецький уряд окремо наголосив на необхідності відновлення роботи Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів світового енергетичного постачання.</p>
<blockquote><p>«Наша головна позиція зараз — звернення до уряду США: припинити цю війну, зосередитися на переговорах і забезпечити відкриття Ормузької протоки», — заявив Ларс Клінгбайль.</p></blockquote>
<h4>Що відбувається з цінами на пальне в Німеччині</h4>
<p>Попри зниження податку, влада Німеччини вже зафіксувала нерівномірну реакцію ринку. Федеральне картельне відомство повідомило, що більшість АЗС передали споживачам ефект податкового послаблення, однак окремі оператори одночасно навіть підвищили ціни.</p>
<blockquote><p>«Дивовижний розвиток подій сьогодні опівдні: деякі АЗС значно підвищили ціни, тоді як інші цього майже не зробили», — заявив президент Федерального картельного відомства Андреас Мундт.</p></blockquote>
<ul>
<li>Регулятор визнав, що більшість знижок усе ж дійшла до споживача.</li>
<li>Водночас частина АЗС використала ситуацію для підвищення власної маржі.</li>
<li>Уряд Німеччини фактично перейшов до публічного контролю за поведінкою нафтових компаній.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий сигнал для всього європейського ринку. Під час різкого зовнішнього цінового шоку конкуренція між мережами АЗС починає працювати нерівномірно: одні оператори швидше передають зниження податків у роздрібну ціну, інші намагаються компенсувати власні ризики через збільшення торговельної маржі.</p>
<h4>Що змінюється у структурі ціноутворення</h4>
<ul>
<li>Податкова політика стає одним із ключових інструментів стабілізації ринку пального.</li>
<li>Тимчасове зниження енергетичного податку на <strong>0,17 євро/л</strong> показує, наскільки значну частку в структурі ціни займають податки.</li>
<li>Уряд Німеччини прямо пов’язує поведінку нафтових компаній із соціальною стабільністю та економічною ситуацією.</li>
<li>Конкуренція між АЗС переходить у фазу боротьби за те, хто швидше та повніше передасть споживачу ефект податкового послаблення.</li>
<li>Одночасно зростає ризик розширення державного контролю над ринком пального в умовах енергетичної кризи.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/german-finance-minister-says-oil-companies-must-do-their-part-lower-fuel-costs-2026-05-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/nimechchina-zmushuye-naftovi-kompani%d1%97-znizhuvati-cini-na-palne-cherez-naftovij-shok-pislya-vijni-z-iranom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 26 May 2026 06:03:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy inflation]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154005</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br />Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 25 May 2026 08:05:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[agriculture]]></category>
		<category><![CDATA[biodiesel]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[HVO]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[автоперевезення]]></category>
		<category><![CDATA[аграрний сектор]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[биодизель]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154002</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br />Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br /><p>Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.</p>
<h3>Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання</h3>
<p>Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого <em>Decreto Accise Quater</em> — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на <strong>HVO</strong> та біодизель.</p>
<p><strong>HVO</strong> — це <em>Hydrotreated Vegetable Oil</em>, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.</p>
<h4>Що саме змінюється на ринку пального Італії</h4>
<ul>
<li>Дію знижених акцизів продовжено на період із <strong>23 травня до 6 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно <strong>5 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько <strong>10 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Пільги також поширюються на <strong>LPG</strong> — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.</li>
</ul>
<p>Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.</p>
<h4>Чому основний акцент зроблено саме на дизелі</h4>
<p>Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.</p>
<ul>
<li>Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: <strong>10 центів проти 5 центів на літрі</strong>.</li>
<li>Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.</li>
<li>Для автоперевізників подовжено дію <strong>податкового кредиту</strong> для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.</li>
<li>Загальний ліміт фінансування цієї програми становить <strong>300 млн євро</strong>, включно зі <strong>100 млн євро</strong>, які були виділені раніше.</li>
</ul>
<p>Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.</p>
<h4>Аграрний сектор також переходить у режим підтримки</h4>
<ul>
<li>Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено <strong>податковий кредит до 30%</strong> витрат.</li>
<li>Максимальний обсяг цієї програми становить <strong>40 млн євро</strong>.</li>
<li>Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.</li>
<li>Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить <strong>90 млн євро</strong>, включно з уже виділеними <strong>30 млн євро</strong>.</li>
</ul>
<p>Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейські країни дедалі активніше використовують <strong>податкову політику</strong> як інструмент стримування паливної інфляції.</li>
<li>Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.</li>
<li>Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі <strong>антикризового державного регулювання</strong>.</li>
<li>Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.</li>
</ul>
<p>Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах <em>Temporary Framework for State Aid</em>, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.</p>
<p>Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.</li>
<li>Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.</li>
<li>Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.</li>
<li>Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.</li>
</ul>
<blockquote><p>Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://za.lapresse.it/economy-za/2026/05/23/excise-duty-decree-new-extension-of-price-cuts-until-6-june-5-cents-for-petrol-and-10-cents-for-diesel/" target="_blank">LaPresse</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br /><p>Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.</p>
<h3>Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання</h3>
<p>Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого <em>Decreto Accise Quater</em> — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на <strong>HVO</strong> та біодизель.</p>
<p><strong>HVO</strong> — це <em>Hydrotreated Vegetable Oil</em>, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.</p>
<h4>Що саме змінюється на ринку пального Італії</h4>
<ul>
<li>Дію знижених акцизів продовжено на період із <strong>23 травня до 6 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно <strong>5 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько <strong>10 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Пільги також поширюються на <strong>LPG</strong> — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.</li>
</ul>
<p>Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.</p>
<h4>Чому основний акцент зроблено саме на дизелі</h4>
<p>Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.</p>
<ul>
<li>Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: <strong>10 центів проти 5 центів на літрі</strong>.</li>
<li>Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.</li>
<li>Для автоперевізників подовжено дію <strong>податкового кредиту</strong> для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.</li>
<li>Загальний ліміт фінансування цієї програми становить <strong>300 млн євро</strong>, включно зі <strong>100 млн євро</strong>, які були виділені раніше.</li>
</ul>
<p>Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.</p>
<h4>Аграрний сектор також переходить у режим підтримки</h4>
<ul>
<li>Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено <strong>податковий кредит до 30%</strong> витрат.</li>
<li>Максимальний обсяг цієї програми становить <strong>40 млн євро</strong>.</li>
<li>Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.</li>
<li>Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить <strong>90 млн євро</strong>, включно з уже виділеними <strong>30 млн євро</strong>.</li>
</ul>
<p>Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейські країни дедалі активніше використовують <strong>податкову політику</strong> як інструмент стримування паливної інфляції.</li>
<li>Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.</li>
<li>Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі <strong>антикризового державного регулювання</strong>.</li>
<li>Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.</li>
</ul>
<p>Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах <em>Temporary Framework for State Aid</em>, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.</p>
<p>Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.</li>
<li>Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.</li>
<li>Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.</li>
<li>Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.</li>
</ul>
<blockquote><p>Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://za.lapresse.it/economy-za/2026/05/23/excise-duty-decree-new-extension-of-price-cuts-until-6-june-5-cents-for-petrol-and-10-cents-for-diesel/" target="_blank">LaPresse</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 06:54:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[strategic oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти з Близького Сходу]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153993</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br />Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол. Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br /><p>Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол.</p>
<h3>Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки</h3>
<p>За даними Reuters, атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Іраном Ормузької протоки вилучили з ринку понад <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання з Близького Сходу. У матеріалі це названо найбільшою кризою нафтового постачання в історії.</p>
<blockquote><p>«Ми можемо увійти в червону зону в липні або серпні, якщо не побачимо певного поліпшення ситуації», — заявив Фатіх Бірол у виступі в Chatham House у Лондоні.</p></blockquote>
<p>Бірол не уточнив, як саме виглядатиме «червона зона» для ринку. Водночас він зазначив, що профіцит нафти, який існував до початку іранської війни, скоординоване вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> стратегічних резервів МЕА та скорочення комерційних запасів разом не здатні повністю розв’язати кризу.</p>
<blockquote><p>«Єдине найважливіше рішення — повне та безумовне відкриття Ормузької протоки», — сказав Бірол.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні резерви вже виходять на ринок</h4>
<p>Скоординоване вивільнення стратегічних резервів 32 країн-членів МЕА, найбільше таке вивільнення в історії, наразі надходить на ринок темпом близько <strong>2,5-3 млн барелів на добу</strong>. За розрахунками Reuters, за такого темпу останні обсяги з початкового пакета у <strong>400 млн барелів</strong> вийдуть на ринок на початку серпня — саме тоді, коли Бірол припускає можливий перехід ринку в «червону зону».</p>
<p>Голова МЕА додав, що агентство готове координувати подальші вивільнення резервів, якщо це буде необхідно.</p>
<h4>Відновлення видобутку на Близькому Сході буде повільним</h4>
<p>За словами Бірола, повернення видобутку нафти та нафтопереробних потужностей Близького Сходу до довоєнних рівнів потребуватиме значного часу. Темпи відновлення відрізнятимуться залежно від країни.</p>
<blockquote><p>«Мій найбільший страх — Ірак», — заявив Бірол.</p></blockquote>
<p>У випадку Іраку ризики пов’язані з тим, що фінанси країни суттєво постраждали через скорочення нафтових доходів, а нестача потужностей для зберігання змусила зупиняти нафтові родовища. Їх подальше відновлення може бути складним. Натомість Саудівська Аравія та ОАЕ, за словами Бірола, мають доступ до фінансування й передових технологій, що може зробити їхнє відновлення більш плавним.</p>
<h4>Brent залишається значно дорожчим, ніж до початку війни</h4>
<p>У короткому викладі Reuters зазначено, що Brent зріс до <strong>$104 за барель</strong>. В основному тексті матеріалу також вказано, що у четвер ф’ючерси на Brent торгувалися близько <strong>$108 за барель</strong>, нижче воєнних максимумів у <strong>$126 за барель</strong>, але все ще суттєво вище рівня <strong>$70 за барель</strong>, на якому нафта торгувалася до початку іранської війни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-market-could-hit-red-zone-july-august-iea-chief-says-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30379-IEA.png" alt="МЕА попереджає про можливу «червону зону» на нафтовому ринку в липні-серпні"/><br /><p>Поєднання пікового літнього попиту на пальне, відсутності нових експортних обсягів нафти з Близького Сходу та скорочення запасів може вивести нафтовий ринок у «червону зону» вже в липні або серпні. Про це 21 травня 2026 року в Лондоні заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол.</p>
<h3>Ключовий ризик — дефіцит постачання після закриття Ормузької протоки</h3>
<p>За даними Reuters, атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Іраном Ормузької протоки вилучили з ринку понад <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання з Близького Сходу. У матеріалі це названо найбільшою кризою нафтового постачання в історії.</p>
<blockquote><p>«Ми можемо увійти в червону зону в липні або серпні, якщо не побачимо певного поліпшення ситуації», — заявив Фатіх Бірол у виступі в Chatham House у Лондоні.</p></blockquote>
<p>Бірол не уточнив, як саме виглядатиме «червона зона» для ринку. Водночас він зазначив, що профіцит нафти, який існував до початку іранської війни, скоординоване вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> стратегічних резервів МЕА та скорочення комерційних запасів разом не здатні повністю розв’язати кризу.</p>
<blockquote><p>«Єдине найважливіше рішення — повне та безумовне відкриття Ормузької протоки», — сказав Бірол.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні резерви вже виходять на ринок</h4>
<p>Скоординоване вивільнення стратегічних резервів 32 країн-членів МЕА, найбільше таке вивільнення в історії, наразі надходить на ринок темпом близько <strong>2,5-3 млн барелів на добу</strong>. За розрахунками Reuters, за такого темпу останні обсяги з початкового пакета у <strong>400 млн барелів</strong> вийдуть на ринок на початку серпня — саме тоді, коли Бірол припускає можливий перехід ринку в «червону зону».</p>
<p>Голова МЕА додав, що агентство готове координувати подальші вивільнення резервів, якщо це буде необхідно.</p>
<h4>Відновлення видобутку на Близькому Сході буде повільним</h4>
<p>За словами Бірола, повернення видобутку нафти та нафтопереробних потужностей Близького Сходу до довоєнних рівнів потребуватиме значного часу. Темпи відновлення відрізнятимуться залежно від країни.</p>
<blockquote><p>«Мій найбільший страх — Ірак», — заявив Бірол.</p></blockquote>
<p>У випадку Іраку ризики пов’язані з тим, що фінанси країни суттєво постраждали через скорочення нафтових доходів, а нестача потужностей для зберігання змусила зупиняти нафтові родовища. Їх подальше відновлення може бути складним. Натомість Саудівська Аравія та ОАЕ, за словами Бірола, мають доступ до фінансування й передових технологій, що може зробити їхнє відновлення більш плавним.</p>
<h4>Brent залишається значно дорожчим, ніж до початку війни</h4>
<p>У короткому викладі Reuters зазначено, що Brent зріс до <strong>$104 за барель</strong>. В основному тексті матеріалу також вказано, що у четвер ф’ючерси на Brent торгувалися близько <strong>$108 за барель</strong>, нижче воєнних максимумів у <strong>$126 за барель</strong>, але все ще суттєво вище рівня <strong>$70 за барель</strong>, на якому нафта торгувалася до початку іранської війни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-market-could-hit-red-zone-july-august-iea-chief-says-2026-05-21/" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/mea-poperedzhaye-pro-mozhlivu-chervonu-zonu-na-naftovomu-rinku-v-lipni-serpni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 06:02:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[global supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[US oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світове постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153997</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br />Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/brent/feed/ ) in 0.32891 seconds, on Jun 9th, 2026 at 9:05 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 9th, 2026 at 10:05 pm UTC -->
<!-- +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ -->
<!-- Quick Cache Is Fully Functional :-) ... A Quick Cache file was just served for (  oilreview.kiev.ua/tag/brent/feed/ ) in 0.00048 seconds, on Jun 9th, 2026 at 9:08 pm UTC. -->