Стрибок цін на нафту після загострення навколо Ірану майже миттєво позначився на українських заправках, але подальше послаблення біржових котирувань не принесло такого ж швидкого здешевлення у роздробі. Найгостріше це проявилося на ринку дизельного пального, яке за березень-квітень подорожчало значно сильніше за бензин. Причина полягає не лише у зовнішньому шоку через Ормузьку протоку, а й у внутрішній структурі ринку: високій залежності від імпорту, вразливій логістиці, слабкій конкуренції та підозрах у завищеній маржі великих мереж АЗС. Про це йдеться у матеріалі Главком

Як близькосхідна криза перетворилася на ціновий шок для українських водіїв

Загострення на Близькому Сході вдарило по світовому нафтовому ринку через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального енергетичного експорту. Саме через неї в мирний час проходило близько 20% світової нафти та скрапленого газу. На цьому тлі котирування Brent — еталонної світової марки нафти — за лічені дні перевищили $120 за барель, а згодом закріпилися поблизу $100, хоча до війни трималися біля $65–67 за барель.

Що відбулося з цінами в Україні

• За нафти на рівні близько $67 за барель бензин А-95 в Україні коштував 58–60 грн/л.
• Після перших ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого барель спершу піднявся до близько $85, а за кілька днів — понад $100.
• 3 березня літр А-95 на українських АЗС здорожчав більш ніж на 2 грн — із 62,87 до 65 грн.
• 4 березня бензин додав ще 2 грн, а 5 березня — ще 1 грн.
• До 24 березня середня ціна А-95 досягла 72 грн/л.
• У квітні бензин пішов на новий виток здорожчання і 8 квітня сягнув піку 73,32 грн/л, після чого коливався біля 73,1 грн/л.
• Різниця між мережами за одним і тим самим видом пального сягала 5–6 грн/л.

Чому дизель став головним болем економіки

Ще різкішим виявилося подорожчання дизельного пального. Якщо бензин дорожчав поступово, то дизель за короткий період продемонстрував майже шокову динаміку.

• Упродовж березня дизель здорожчав майже на 23 грн/л — із 62,7 до 85,4 грн/л.
• У квітні ріст продовжився: ще плюс 6 грн/л.
• Станом на 15 квітня дизель коштував близько 91,4 грн/л.

Із тексту випливає, що це подорожчання має для України значно тяжчі наслідки, ніж ріст ціни бензину. Дизель споживають аграрії в розпал посівної, автомобільні перевізники, які стали критично важливими через проблеми із залізничною та морською логістикою, важка військова техніка, а також генератори під час відключень електроенергії. Тобто мова йде не лише про витрати водіїв, а про витрати всієї економіки та секторів, від яких залежить стійкість країни.

Чому саме дизель вистрілив сильніше за бензин

Український ринок орієнтується не на сиру нафту як таку, а на готові нафтопродукти, імпортовані ззовні. Саме тому ключовим орієнтиром для ціни в Україні є не стільки барель нафти, скільки вартість дизельного пального на європейських хабах.

• Після 2022 року Європа припинила закупівлі дизелю з росії.
• Одним із головних джерел імпорту дизелю та важкої нафти (sour crude — сировина, важлива для виробництва дизелю) став Близький Схід.
• На тлі нестабільності в регіоні ціни на дизель у Роттердамі зросли з $650–700 за тонну до майже $1500 у пікові періоди.
• На момент описаних подій вони коливалися біля $1200 за тонну.

Отже, дизель подорожчав непропорційно не лише через нервову реакцію ринку, а й через структурний дефіцит саме цього виду продукту в Європі.

Чому зниження світових цін не дає швидкого здешевлення на АЗС

Описана поведінка роздробу відповідає так званому «ефекту ракети та пір’я»: коли оптові або біржові ціни зростають, роздріб реагує швидко й різко; коли вони знижуються, здешевлення на колонках або не відбувається, або відбувається дуже повільно. Для непідготовленого читача це означає просту річ: ціна вгору летить як ракета, а вниз опускається як пір’їна.

• Коли енергоносії у світі дорожчали, українські АЗС майже одразу переписували цінники.
• Коли нафта дешевшала, відповідного швидкого відкату вниз споживачі майже не бачили.
• Трейдери пояснювали це послабленням гривні, ускладненою логістикою, нестачею дизелю в Європі, подорожчанням гуртових цін майже вдвічі та зростанням премій постачальникам на 10–15%.

«Коли світові котирування на нафту зросли — ціни на заправках одразу підскочили, а коли нафта подешевшала — чому ми не бачимо зниження?» — Ніна Южаніна

Що кажуть експерти про механіку ціноутворення

Експерти заперечують спрощене пояснення, ніби ціна на українських АЗС автоматично й прямо залежить від біржової ціни нафти.

«Лише приблизно в 7% випадків ціни на АЗС в Україні рухаються синхронно зі світовими котируваннями нафти. У решті випадків ситуація зовсім інша» — Геннадій Рябцев

Цей висновок важливий, бо він змінює саму рамку дискусії. Якщо зв’язок між нафтою та роздрібною ціною такий слабкий, то синхронне й майже миттєве підвищення на АЗС у день біржового стрибка виглядає не як нормальна ринкова реакція, а як ознака внутрішньої поведінки самого ринку роздрібного пального.

Підозри щодо завищеної маржі

Одна з центральних претензій стосується структури кінцевої ціни.

• За оцінкою Геннадія Рябцева, у нормальних європейських країнах податки становлять близько 55% кінцевої ціни.
• Постійні витрати АЗС — близько 15%.
• Маржа мережі — лише 3–5%.
• Тобто на власне товарну складову припадає приблизно 25–27% ціни.

В Україні, за його словами, картина інша:

• частка податків — близько 45%;
• мережа забирає собі щонайменше 15% від ціни;
• на преміальному пальному — ще більше;
• це у 4–5 разів більше, ніж у Польщі.

З цієї логіки випливає важливий висновок: якщо в українській ціні велика частка припадає на торговельну маржу, тоді швидке і майже одночасне подорожчання на АЗС може пояснюватися не лише зовнішнім шоком, а й внутрішнім бажанням великих операторів зберігати або збільшувати прибутковість у кризовий момент.

Чи була змова великих мереж

У згаданому матеріалі немає доказу змови як встановленого юридичного факту, але є кілька аргументів, через які підозри залишаються. Антимонопольний комітет, за словами його голови Павла Кириленка, не побачив доказів змови та заявив, що оператори скаржаться на падіння обсягів продажів і зниження рентабельності, а також декларують готовність знижувати ціни.

Водночас критики цього висновку вказують на такі обставини:

• ціни у великих мережах зросли майже синхронно;
• в перший день підвищення ціна на стелах великих мереж була однаковою до копійки;
• публічний висновок про відсутність змови прозвучав ще до завершення розслідування;
• ринок слабко і повільно реагував на подальше зниження світових котирувань.

Таким чином, у межах наданих даних коректно говорити не про доведену змову, а про ознаки скоординованої ринкової поведінки, які викликали сумніви в депутатів та експертів.

Європейські країни застосовували широкий набір інструментів:

• зниження або скасування ПДВ (податку на додану вартість) та акцизу на бензин і дизель;
• обмеження роздрібної націнки;
• переговори з постачальниками пального;
• обмеження на купівлю дизельного пального;
• пільги для перевізників;
• в Угорщині — навіть заморожування цін для автомобілів з угорськими номерами.

Український уряд обрав інший шлях:

• не пішов на зниження податків, аргументуючи це потребами бюджету й фінансуванням армії;
• запустив програму «кешбек на пальне»;
• держава повертає 15% витрат на дизель, 10% — на бензин і 5% — на автогаз;
• «Укрнафта» отримала завдання продавати пальне з мінімальною торговельною націнкою до стабілізації ситуації;
• після поїздки президента до країн Близького Сходу було оголошено про домовленість щодо постачання нафтопродуктів із країн Перської затоки щонайменше на один рік, хоча механізм цих постачань на момент публікації залишався незрозумілим.

Чому «паливний кешбек» викликав критику

Ключова претензія до цієї програми полягає в тому, що держава в умовах дорогої сировини і дефіцитного дизелю фактично не стимулює економію, а частково оплачує подальше споживання з бюджету. Така логіка викликала хвилю критики.

«Зараз на ринку значно більше психологічної паніки та намагання спекулянтів заробити, ніж реального фізичного дефіциту нафти і нафтопродуктів» — Андрій Мизовець

За логікою експертів, бюджетне субсидування попиту в умовах слабкої конкуренції може не знизити тягар для споживача, а навпаки — дозволити великим мережам легше втримувати високі ціни.

Що відбувається з конкуренцією на ринку

Є ще один важливий чинник — нерівні умови для великих мереж і малого бізнесу.

• Авансові платежі з податку на прибуток становлять 60 тис. грн на місяць з АЗС.
• Підвищення акцизів і ці платежі значно легше витримують великі оператори, ніж невеликі дистриб’ютори.
• Особливо болісно це б’є по заправках у прифронтових зонах, де клієнтами є військові, лікарні, сільгоспвиробники.
• Зі скороченням числа малих гравців слабшає конкуренція, а великі мережі отримують більше простору для утримання високої маржі.

Отже, проблема ціни постає не лише як наслідок глобальної кризи, а і як наслідок ринкової концентрації: коли слабшають малі гравці, великі мережі отримують більше свободи в ціноутворенні.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

Лише на основі наданого тексту можна зробити кілька висновків про можливі зміни ринку.

• Диверсифікація джерел вже стала вимушеною реальністю для Європи після відмови від дизелю з росії у 2022 році, але нова залежність від Близького Сходу створила іншу вразливість.
• Логістична стійкість виявилася недостатньою: проблеми в Ормузькій протоці майже миттєво вдарили по європейських хабах і, через імпортну залежність України, по українському роздрібному ринку.
• Сценарій блокади ключового маршруту вже фактично спрацював як ціновий шок: навіть без повного фізичного дефіциту сам ризик порушення судноплавства різко підняв ціни.
• Оголошені домовленості з країнами Перської затоки про постачання нафтопродуктів на рік свідчать, що влада шукає додаткові канали постачання, але не зрозуміло, як саме вони працюватимуть на практиці.

Захист критичної інфраструктури та економічна стійкість

Дизель став елементом критичної стійкості країни.

• На дизелі працює важка військова техніка.
• На дизелі тримаються генератори під час відключень електроенергії.
• Він критично важливий для агросектору та автоперевезень, які підтримують експорт та імпорт.

Тому різке подорожчання дизелю — це не просто споживча проблема, а ризик для секторів, які забезпечують оборонну, логістичну й економічну стійкість держави.

Зміни у ціноутворенні: податки, маржа, конкуренція

• Структура ціни в Україні, за оцінкою експертів, містить нижчу податкову частку, ніж у низці країн ЄС, але значно вищу торговельну маржу мереж.
• Маржа великих мереж, за оцінкою Геннадія Рябцева, сягає щонайменше 15%, що значно вище за типові 3–5% у європейських країнах.
• Податкова політика в Україні не була пом’якшена, на відміну від підходу багатьох країн ЄС, а це означає, що уряд свідомо зберіг фіскальний тиск заради бюджетних доходів.
• Конкуренція послаблюється через додатковий тиск на малих дистриб’юторів, що, за оцінками експертів, полегшує великим мережам утримання високих цін.

Саме томувипливає такий головний висновок: поточне подорожчання пального в Україні не можна пояснити лише нафтою чи війною на Близькому Сході. Воно формується на перетині зовнішнього шоку, імпортної залежності, дизельного дефіциту в Європі, вразливої логістики, слабкої конкуренції та високої маржі великих мереж.

Що далі

За оцінкою Володимира Омельченка, зниження цін на АЗС не варто очікувати щонайменше до травня, оскільки основні обсяги вже законтрактовані за високими цінами і прямують в Україну. Він також попереджає: якщо дизель дійде до 100 грн/л, це стане непідйомним тягарем для аграрного сектору та економіки загалом і може спровокувати серйозний стрибок інфляції.

Через здорожчання енергоносіїв ціни на нідерландському хабі TTF (ключовий європейський торговельний майданчик для природного газу) піднялися до 43–45 євро за мегават-годину замість раніше очікуваних 25–27 євро. Це означає, що напруга на паливному ринку вже почала перекидатися й на газ, який Україні та Європі потрібно закачувати в сховища після холодної зими.

Джерело: Terminal

Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише 0,1% до 91,38 долара за барель, а Brent зросла на 0,04% до 94,97 долара за барель. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.

Що стримує нафтовий ринок від різких рухів

Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном «продуктивними» і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.

Ціни нафти: що показує ринок зараз

• WTI (West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти) торгувалася на рівні 91,38 долара за барель.
• Brent (північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир) перебувала на рівні 94,97 долара за барель.
• Добове зростання було мінімальним: +0,1% для WTI та +0,04% для Brent.
• Попри це, котирування залишаються помітно нижчими, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.

Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту

• Ринок бачить ознаки можливого мирного врегулювання між Вашингтоном і Тегераном.
• Водночас фізичні ринки залишаються вкрай напруженими, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.
• Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це не прибере дефіцит у короткі строки.

Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту

Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти місяці. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.

Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти

• Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів.
• Покупці в Азії та Європі активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.
• Ця боротьба за альтернативні обсяги підштовхує ціни вгору у світі.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів. Ринок активно демонструє посилення диверсифікації джерел: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.
• Логістична стійкість. Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.
• Сценарії на випадок блокади або масованих ударів. Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.

Що це означає для захисту критичної інфраструктури

• Військова складова. Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.
• Економічний вимір. Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні місяці для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.

Що це означає для ціноутворення

• Структура ціни. На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.
• Конкуренція за ресурси. Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.

«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.

У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: крихким дипломатичним оптимізмом і дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів.

Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.

Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я

Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.

Що саме закладає Goldman Sachs

• Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.
• За таким сценарієм банк очікує, що у другому півріччі 2026 року середня ціна Brent також буде вищою за $100 за барель.
• Якщо ж сильно обмежений трафік у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме додаткові втрати видобутку на Близькому Сході.
• У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому $120 за барель у третьому кварталі і $115 за барель у четвертому кварталі 2026 року.

Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.

Чому перемир’я не заспокоїло ринок

Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання.

Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs

Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.

Що відбувається з танкерним рухом

• Судновласники й судноплавні лінії чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.
• На ринку накопичуються ознаки того, що Іран не поспішає послаблювати контроль над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.
• Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.

Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.

Як ринок відреагував на нові ризики

• На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на 3%.
• Котирування перебували біля позначки $97 за барель.
• Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня WTI торгувався з премією до Brent.

Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.

Що означає фраза про «контрольовану паузу»

Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.

Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward

Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку контрольована пауза не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.

Що це означає для ринку нафтопродуктів

• Сира нафта дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і нафтопродукти.
• Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає дорожчу сировину для нафтопереробки.
• Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й видобувний дефіцит через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.

Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.

Головний висновок

Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового постачання нафти, уже виштовхує вгору ціни на бензин, дизель і авіапальне, а слідом — витрати транспорту, харчової промисловості й агросектору. Навіть швидке відновлення судноплавства не гарантує швидкого повернення до норми: ринок уже ввійшов у фазу затяжного дефіциту, жорсткішої конкуренції за ресурс і дорожчої логістики.

Нафтовий ринок дедалі менше реагує на короткі сигнали й дедалі більше — на ризик затяжного збою постачання

Ключова зміна полягає в тому, що енергетичний ринок перестає сприймати кризу як короткостроковий епізод. Якщо раніше головним індикатором були біржові коливання, то зараз визначальним стає сам факт порушення фізичного руху сировини й нафтопродуктів. Саме тому навіть потенційне відкриття протоки не означатиме швидкого зниження напруги: ланцюги постачання вже розбалансовані, а дефіцитні барелі вже перерозподіляються між регіонами.

Що саме штовхає ринок угору

• Близько 20% світового постачання нафти залежить від маршруту через Ормузьку протоку.
• Після фактичного перекриття протоки 2 березня ціни пішли вгору прискореними темпами.
• На початку тижня Brent піднімалася до $108,6 за барель.
• За останній місяць Brent зросла на 24,4%.
• Зростання нафтових котирувань уже трансформувалося у дорожчання бензину й дизеля на роздрібному ринку.

Brent — це один із головних світових еталонів ціни на нафту. Саме через нього ринок оцінює, наскільки дорожчатимуть сировина, пально-мастильні матеріали, логістика й кінцева ціна для споживача. Коли Brent за місяць додає майже чверть вартості, це майже неминуче перекидається на весь ланцюг — від нафтобази до каси на АЗС.

Європа входить у пряму конкуренцію за ресурс

Попри те, що Європа отримує менше нафти з країн Перської затоки, це не означає захищеності. Глобальний дефіцит автоматично втягуватиме європейських покупців у конкуренцію з азійськими імпортерами, які сильніше залежать від близькосхідного ресурсу. Насамперед ідеться про Японію й Південну Корею. За такої конфігурації дорожчає не лише сама нафта, а й доступ до неї: премію починає визначати не географія, а готовність платити більше за швидше постачання.

• Аналітики очікують, що конкуренція з боку азійських покупців і надалі підштовхуватиме ціни для Європи вгору.
• Це означає посилення тиску на імпортозалежні економіки, навіть якщо вони фізично не залежать від Ормузької протоки так само сильно, як Азія.
• У кризовий період на перший план виходить не лише ціна ресурсу, а й гарантованість його постачання.

Ресурсне забезпечення стає головним питанням ринку

У кризових умовах ринок нафти й нафтопродуктів працює не за логікою комфорту, а за логікою доступності ресурсу. Саме тому дедалі частіше йдеться не про оптимальне постачання, а про антикризове ресурсне забезпечення. Міжнародне енергетичне агентство вже представило 10-пунктний план дій, який, за оцінкою агентства, уряди, бізнес і споживачі можуть запровадити швидко. Європейський Союз зі свого боку закликав держави-члени заохочувати громадян частіше працювати з дому й менше користуватися автомобілями, щоб скоротити попит.

• 10-пунктний план МЕА показує, що криза вже вийшла за межі суто біржового питання й перейшла у площину керування попитом.
• Заклики ЄС менше їздити й частіше працювати дистанційно свідчать, що ощадне споживання вже розглядається як інструмент стабілізації ринку.
• У Південній Кореї громадян закликали берегти «кожну краплю пального».
• Пакистан запровадив обов’язковий чотириденний робочий тиждень, а в Таїланді людям рекомендували зменшити використання кондиціонерів.

«Бережіть кожну краплю пального», — такий заклик до громадян пролунала від президента Південної Кореї Лі Чже Мьона у відповідь на посилення енергетичної напруги.

Ці сигнали важливі тим, що показують: у період кризи уряди переходять від пасивного спостереження до управління попитом. І це, по суті, перший практичний рубіж енергетичної ощадності: коли дешевше зменшити споживання, ніж намагатися перекупити дефіцитний ресурс на перегрітому ринку.

Авіапальне стає окремою зоною ризику

Одним із найшвидших каналів поширення кризи стало авіапальне. Моніторинг IATA, Міжнародної асоціації повітряного транспорту, показав, що барель авіапального коштує вже $195 — це на 103% більше, ніж $96 за вісім днів до початку війни. Для Європи ця динаміка особливо чутлива, тому що континент імпортує з країн Перської затоки приблизно 20–30% сукупного попиту на авіапальне.

• Останні танкери, які вийшли з регіону до початку війни, вже прибувають до місця призначення.
• Авіакомпанії попереджають про ризик нестачі пального для виконання регулярних рейсів.
• Ryanair допустила скасування 10% своїх рейсів цього літа.
• Skybus уже оголосила про припинення рейсів між Ньюкі та лондонським Гатвіком з 2 квітня.

Це означає, що енергетична криза швидко перетворюється на кризу мобільності. Літній туристичний сезон у такій конфігурації ризикує стати дорожчим, коротшим і менш передбачуваним, ніж очікував ринок ще кілька тижнів тому.

Проблема вже перейшла на рівень продовольства

Найнебезпечніше в нинішньому шоку те, що він не зупиняється на паливній колонці. Зростання цін на пальне й перебої в постачанні вже починають розкручувати інфляцію в харчовому секторі. Федерація харчової промисловості й напоїв Великої Британії підвищила прогноз продовольчої інфляції: замість очікуваних раніше 3,2% тепер ідеться про 9–10% до кінця року. Окрема галузева оцінка попереджає, що ціни на харчі можуть зрости з 3% до 9%.

• Харчова промисловість є однією з найбільш енергоємних і водночас залежних від імпорту.
• Через конфлікт уже призупиняються й скасовуються відвантаження британських товарів на близькосхідні ринки.
• Вартість червоного дизеля, який використовують у сільському господарстві та техніці, зросла на 80% за трохи більше ніж місяць від початку конфлікту.

Червоний дизель — це спеціальне дизельне пальне для окремих видів техніки, зокрема сільськогосподарської. Коли воно дорожчає на 80%, це означає прямий тиск на собівартість польових робіт, транспортування врожаю й виробництва продовольства. Інакше кажучи, нафтовий шок дуже швидко перетворюється на продовольчий.

Шок добрив посилює ризики для врожаю

Окрім нафти, критичним вузлом стають добрива. Країни Перської затоки забезпечують 49% світової торгівлі карбамідом, тобто сечовиною — азотним добривом, яке широко застосовується у вирощуванні пшениці та інших культур. Від початку війни ціна карбаміду зросла більш як на 40%, причому подорожчання припало саме на сезон весняної посівної в Північній півкулі.

• Карбамід є базовим компонентом живлення для низки культур, тому його дефіцит швидко впливає на врожайність.
• Якщо фермери не зможуть закупити добрива в потрібному обсязі, це означатиме ризик падіння врожайності.
• Наслідки такого подорожчання майже неминуче перекочують у кінцеві споживчі ціни.

Саме тому нинішню кризу вже не можна зводити лише до теми нафти. Вона одночасно вражає паливо, перевезення, добрива, посівну кампанію й продовольчий кошик. Для ринку нафтопродуктів це означає ще й довший період високої нервозності: коли дорожчає все, попит не зникає, а просто стає болючішим для економіки.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Світ входить у затяжний період дорожчого ресурсу, а не в короткий спекулятивний сплеск.
• Головний дефіцит формується не лише у видобутку, а в маршрутах постачання й швидкості переорієнтації потоків.
• Для нафтопродуктів це означає подорожчання бензину, дизеля й авіапального одночасно.
• Найуразливішими виявляються галузі з високою паливною залежністю: авіація, транспорт, агросектор, харчова промисловість.
• У період кризи зростає роль ощадного споживання, тимчасових обмежень попиту й швидких антикризових рішень із ресурсного забезпечення.

Ринок уже показує, що ціна нафти більше не є суто фінансовим індикатором. Вона знову стала мірилом фізичної доступності енергії, а це завжди означає жорсткіші наслідки для економіки. Якщо конфлікт затягнеться до початку літа, шок відчує не лише транспорт або АЗС, а практично весь споживчий кошик. Саме тому нинішня хвиля турбулентності виглядає не короткою кризою настроїв, а системним стресом для глобального ринку нафти й нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Світові нафтові ринки різко відреагували на нову ескалацію конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Попри заяви про прогрес у переговорах, загрози знищення ключової енергетичної інфраструктури Ірану та фактичне блокування Ормузької протоки спричинили стрімке зростання цін і посилили ризики для глобального «постачання» нафти.

Ескалація конфлікту та ринок нафти: ключові фактори впливу

Геополітичний тиск і загрози інфраструктурі

Президент США Дональд Трамп заявив про можливість повного знищення енергетичної інфраструктури Ірану у разі провалу переговорів щодо припинення вогню. Йдеться про електростанції, нафтові родовища, а також стратегічний експортний вузол — острів Харг.

• Острів Харг забезпечує близько 90% експорту іранської сирої нафти
• Під загрозою також опинилися опреснювальні установки, критично важливі для водопостачання
• Іран уже посилив оборону острова: системи ППО та мінування потенційних зон висадки

«Якщо угоди не буде досягнуто найближчим часом, ми повністю знищимо електростанції, нафтові свердловини та острів Харг», — Дональд Трамп

Ормузька протока: вузьке місце глобального «постачання»

Конфлікт фактично паралізував судноплавство через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних коридорів світу.

• Через протоку проходить близько 20% світового «постачання» нафти
• Більшість комерційного трафіку наразі зупинено або перенаправлено
• Страхові компанії відмовляються покривати ризики перевезень у регіоні

Цінова реакція ринку

На цьому тлі ціни на нафту різко зросли:

• Brent перевищив $115 за барель
• WTI перевищив $100 за барель
• Ринок перебуває під тиском через логістичні обмеження та ризики дефіциту

Переговори та дедлайн

Попри заяви США про прогрес, Іран офіційно заперечує наявність прямих переговорів і висуває власні умови:

• Контроль над Ормузькою протокою
• Гарантії воєнних репарацій
• Повне припинення ударів з боку США та Ізраїлю

Ключовою датою залишається 6 квітня — крайній термін, після якого можливе різке загострення.

Військова ескалація

Ситуація на місцях продовжує загострюватися:

• Іран здійснив ракетно-дронову атаку на авіабазу Принца Султана
• Пошкоджено американські літаки-заправники
• 15 військових США поранено, з них 5 — критично
• Пентагон розглядає можливість відправки до 10 000 додаткових військових

Можливі сценарії розвитку подій

Аналітики розглядають два основні сценарії:

• Удар по острову Харг:
  • Може скоротити видобуток Ірану вдвічі
  • Призведе до негайного дефіциту на ринку
• Окупація острова:
  • Вимагатиме тривалої військової присутності США
  • Ймовірно спровокує удари у відповідь по інфраструктурі Перської затоки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Диверсифікація джерел: блокування Ормузької протоки змушує імпортерів шукати альтернативні маршрути та постачальників
• Логістична стійкість: перенаправлення танкерів і відмова страховиків підвищують витрати та ризики «постачання»
• Стратегічні запаси: зростає значення резервів через ризик раптового дефіциту
• Сценарії криз: атаки на експортні вузли можуть миттєво вивести з ринку значні обсяги нафти

Захист критичної інфраструктури

• Військова складова: Іран вже посилив захист ключових об’єктів (ППО, мінування)
• Ескалація ризиків: удари по енергетичній і водній інфраструктурі можуть мати гуманітарні наслідки
• Міжнародна реакція: ООН попереджає, що атаки на цивільну інфраструктуру можуть бути класифіковані як воєнні злочини

Зміни у ціноутворенні

• Цінова структура: премії за ризик та логістику стають ключовими компонентами ціни
• Маржа: зростає через обмеження «постачання» і підвищені витрати транспортування
• Конкуренція: обмеження доступу до іранської нафти змінює баланс між постачальниками

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Світові ціни на нафту різко знизилися під час ранкових торгів в Азії 25 березня після хвилі геополітичних новин та несподіваного зростання запасів у США. Попри оптимізм щодо можливого перемир’я між США та Іраном, ринок залишається нестабільним через збереження військових ризиків і фізичного дефіциту нафти.

Що відбувається на ринку нафти: різке падіння після пікової волатильності

Нафтовий ринок пережив різкий розворот після стрімкого зростання напередодні. Основні еталонні марки нафти втратили понад 5% вартості:

• WTI (West Texas Intermediate) — американський еталон — знизився до $87,51 за барель (-5,24%)
• Brent — глобальний орієнтир — впав нижче психологічної позначки $100 до $98,03 (-6,08%)

Психологічний рівень $100 за барель для Brent традиційно сприймається як сигнал високих цінових ризиків для економіки.

Причини падіння: дипломатія та запаси

• Ознаки можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході
• Інформація про переданий США мирний план Ірану
• Сигнали про можливе тимчасове перемир’я строком до одного місяця
• Несподіване зростання запасів нафти та бензину у США за даними API (American Petroleum Institute)

Геополітика як ключовий драйвер волатильності

Останні 48 годин стали прикладом екстремальної нестабільності ринку:

• Ціни різко зросли після погроз Дональда Трампа знищити енергетичну інфраструктуру Ірану
• Потім впали після заяви про можливе досягнення домовленостей

Переговори просуваються, і Іран «починає говорити розумно» — Дональд Трамп

Водночас Іран офіційно заперечує факт прямих переговорів.

Ормузька протока: фактор стабілізації чи тимчасовий сигнал

Іран додатково вплинув на ринок, повідомивши Міжнародну морську організацію про можливість проходу «неворожих суден» через Ормузьку протоку за координації з іранською стороною.

• Ормузька протока — ключовий маршрут для транспортування близько 20% світової нафти
• Будь-які сигнали щодо її відкритості чи блокади суттєво впливають на ціни

Попри падіння цін — ризики залишаються високими

Незважаючи на короткострокове зниження котирувань, фундаментальні ризики не зникли:

• Пентагон готує перекидання підрозділів 82-ї повітряно-десантної дивізії на Близький Схід
• Ізраїль розглядає розширення операцій проти Хезболли, включно з наземною фазою в Південному Лівані
• Зафіксовано атаку дронів на паливний резервуар в аеропорту Кувейту

Ці фактори свідчать про те, що ринок реагує на очікування, а не на фактичне зниження напруженості.

Фізичний ринок: дефіцит попри падіння цін

• Ринок фізичних постачань продовжує стикатися з дефіцитом ресурсів
• Це створює розрив між фінансовими котируваннями та реальною доступністю нафти

Висновки: короткостроковий оптимізм проти довгострокових ризиків

• Падіння цін зумовлене очікуваннями дипломатичного прориву, а не фактичними змінами ситуації
• Ринок залишається вразливим до будь-яких військових ескалацій
• Зростання запасів у США тимчасово посилило тиск на ціни, особливо для WTI
• Фактор Ормузької протоки залишається ключовим для глобального балансу постачання

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

Японія розпочала вивільнення нафти з аварійних резервів на тлі енергетичної кризи, спричиненої фактичним закриттям Ормузької протоки Іраном у відповідь на удари США та Ізраїлю. Ключовий акцент ринку зараз зосереджений на двох кроках стабілізації: односторонньому вивільненні 80 млн барелів з боку Токіо та координованому вивільненні рекордних 400 млн барелів під егідою МЕА. Саме ці дії мають пом’якшити дефіцит пропозиції та стримати тиск на ціни на нафту і, відповідно, на вартість нафтопродуктів для кінцевих споживачів. Водночас ринок поки не вважає ризик знятим: Brent тримався на рівні $104,85 за барель станом на 05:45 GMT 16 березня, що більш ніж на 40% вище за рівень початку війни 28 лютого.

Нафтовий шок і відповідь держав

• Пусковим чинником кризи стало фактичне припинення судноплавства через Ормузьку протоку.
• Через цю артерію зазвичай проходить близько однієї п’ятої світового постачання нафти.
• Висновок: ринок реагує не лише на сам факт війни, а передусім на ризик затяжного порушення фізичного постачання через критичний маршрут.
• Обґрунтування: аналітики прямо вказують, що ціни, ймовірно, зростатимуть доти, доки транспортування через протоку залишається фактично зупиненим.

Що робить Японія для стабілізації котирувань

• Уряд Японії офіційно запустив вивільнення нафти з аварійних резервів, про що 16 березня повідомлено в урядовому віснику.
• Прем’єр-міністерка Санае Такаїчі ще минулого тижня оголосила про намір в односторонньому порядку вивільнити 80 млн барелів із запасів через занепокоєння щодо постачання.
• Висновок: Токіо робить ставку на швидке збільшення доступної пропозиції на ринку, щоб послабити панічну премію в котируваннях.
• Обґрунтування: сам крок напряму пов’язаний із побоюваннями щодо перебоїв постачання через погрози Ірану судноплавству в Ормузькій протоці.

Міжнародний механізм пом’якшення цінового тиску

• МЕА заявило про координоване вивільнення рекордних 400 млн барелів.
• Мета цього кроку, за текстом матеріалу, — пом’якшити удар по ринку від дедалі ширших наслідків війни США та Ізраїлю з Іраном.
• Висновок: головний інструмент зниження цінового тиску для кінцевих споживачів нафтопродуктів у наявному матеріалі — це саме масштабне розкриття стратегічних резервів.
• Обґрунтування: інших конкретних заходів прямого впливу на ціну в тексті не наведено, тоді як резерви прямо подані як засіб амортизації ринку.

Чому ціни все одно залишаються високими

• Попри оголошення МЕА, протягом минулого тижня ціни на нафту неодноразово перевищували $100 за барель.
• У неділю Brent зростав ще на 3%, а в понеділок лише трохи відійшов від піків.
• Станом на 05:45 GMT Brent становив $104,85 за барель.
• Від початку війни 28 лютого ціна зросла більш ніж на 40%.
• Висновок: самих заяв про вивільнення резервів наразі недостатньо для повної нормалізації ринку.
• Обґрунтування: трейдери оцінюють ризик не короткочасного шоку, а тривалого порушення постачання через Ормузьку протоку.

Що це означає для цін на нафтопродукти

• Для кінцевих споживачів ключовим фактором здешевлення нафтопродуктів є стримування нафтових котирувань через додаткову пропозицію із резервів.
• Висновок: чим швидше й масштабніше ринок отримає фізичні обсяги з резервів, тим сильнішим буде ефект послаблення цінового тиску на нафтопродукти.
• Обґрунтування: 80 млн барелів Японії та 400 млн барелів МЕА мають допомогти пом’якшити ринок, тоді як збереження блокади протоки, навпаки, підтримує подорожчання.

Чому Японія діє особливо швидко

• Японія є одним із найбільших імпортерів нафти у світі.
• Країна залежить від імпортного викопного палива приблизно на 80% своїх енергетичних потреб.
• Висновок: для Токіо стабілізація нафтового ринку — це не лише зовнішньополітичне питання, а безпосередній елемент внутрішньої енергетичної безпеки та цінової стійкості.
• Обґрунтування: висока залежність від імпорту означає підвищену чутливість до стрибків Brent і ризиків морського постачання.

Воєнний супровід як відсутній інструмент

• Токіо заявив у понеділок, що не планує відправляти свій флот до протоки, попри заклик президента США Дональда Трампа допомогти розблокувати водний шлях.
• Висновок: Японія наразі обирає економічний, а не військово-морський спосіб реакції на кризу.
• Обґрунтування: фактичний набір дій зводиться до розкриття резервів, тоді як силовий варіант свідомо не використовується.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Al Jazeera

Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання світових цін на нафту та підвищило ризики для економіки Південної Кореї. Провідні корпорації та уряд країни активізували антикризові заходи, намагаючись стримати вплив дорожчання енергоносіїв на промисловість, транспорт та споживчі ціни на пальне. Водночас Brent перевищила психологічний рубіж 100 доларів за барель, що може сповільнити економічне зростання країни.

Загострення на Близькому Сході як драйвер цін на нафту

• Ескалація конфлікту на Близькому Сході призвела до різкого стрибка світових нафтових котирувань.
• Міжнародний еталон Brent досяг 107.54 долара за барель, що означає зростання на 14.85 відсотка за одну добу.
• Ціна подолала психологічно важливу позначку 100 доларів за барель, яка традиційно сигналізує про підвищені ризики для глобальної економіки.
• Причиною ескалації стали авіаудари США та Ізраїлю по Ірану, здійснені попереднього тижня.

Реакція великого бізнесу на турбулентність енергоринку

• Провідні корпорації Південної Кореї, зокрема Samsung Electronics, SK Group, Hyundai Motor та Hanwha Group, провели екстрені наради для оцінки наслідків енергетичної кризи.
• Мета зустрічей — мінімізувати вплив волатильності нафтового ринку на бізнес.
• Компанії також аналізують зростання вартості сировини та валютні коливання, які можуть посилити економічний тиск.
• У корпоративному секторі зростає занепокоєння, що тривала енергетична турбулентність може спровокувати глобальне економічне уповільнення та навіть стагфляцію в економіці Південної Кореї.

Найбільш уразливі галузі — авіація та морські перевезення

• Галузі з високою часткою витрат на пальне першими відчувають наслідки подорожчання нафти.
• Korean Air повідомила, що хеджує до 50 відсотків очікуваного річного споживання пального, щоб зменшити ризики коливань цін.
• Найбільша судноплавна компанія країни HMM планує запровадити паливні надбавки до тарифів.
• Ці заходи свідчать про спроби бізнесу перекласти частину витрат від подорожчання енергоносіїв у тарифну політику.

Потенційний удар по економічному зростанню

• За оцінкою Hyundai Research Institute, якщо середня ціна нафти у 2026 році утримуватиметься біля 100 доларів за барель,
• економічне зростання Південної Кореї може знизитися на 0.3 відсоткового пункту.
• Таким чином, енергетична криза безпосередньо трансформується у макроекономічний ризик для країни.

Стрімке подорожчання пального всередині країни

• У Сеулі ціна бензину вперше майже за чотири роки перевищила 1900 вон за літр.
• Станом на 9:00 середня ціна досягла 1947.4 вон за літр.
• На деяких АЗС ціна звичайного бензину становила 2295 вон за літр.
• Таке зростання викликало гостру суспільну критику.

Конфлікт навколо ролі нафтопереробних компаній

• Корейська асоціація автозаправних станцій заявила, що основною причиною стрибка цін стало підвищення відпускних цін нафтопереробними компаніями.
• До консультацій з урядом були залучені представники SK Energy, GS Caltex, S Oil та HD Hyundai Oil Bank.

Втручання уряду для стабілізації ринку

• Міністр промисловості Кім Чон Кван закликав нафтопереробні компанії утриматися від надмірного підвищення цін.
• За його словами, внутрішні ціни зазвичай реагують на зміну світових котирувань із затримкою близько двох тижнів, однак цього разу вони зросли значно швидше.
• Уряд попередив, що спроби використати ситуацію для отримання надприбутків будуть жорстко припинятися.

Ми просимо забезпечити прозоре і справедливе ціноутворення на нафтопродукти, щоб тягар зростання світових цін через ситуацію на Близькому Сході не перекладався односторонньо або надмірно на споживачів — Кім Чон Кван

Підготовка до можливого ресурсного шоку

• Уряд оголосив попереджувальний сигнал щодо можливого ресурсного кризового сценарію.
• Влада працює над забезпеченням додаткових постачань нафти з регіонів поза межами Близького Сходу.
• Також готується план можливого використання стратегічних нафтових резервів.
• Паралельно проводяться перевірки недобросовісних ринкових практик у сфері постачання енергії.
• Серед можливих інструментів розглядається впровадження цінової стелі на нафту вперше майже за 30 років.

Джерело: Terminal

За матеріалами: en.yna.co.kr

Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.

Геополітичний фактор зростання цін на нафту

• Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти на світових ринках.
• На початку тижня Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.
• Грецька влада вважає, що країна не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.

Встановлення порогу для державного втручання

• Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent для запуску антикризових заходів.
• Якщо ціна перевищить цей рівень, будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств.
• Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме премєрміністр Кіріакос Міцотакіс.

Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру

Можливі інструменти стабілізації паливного ринку

• Серед заходів, які обговорюються, є обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним.
• Греція може винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу під час саміту ЄС.
• Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів.
• Нафтопереробні підприємства також можуть зменшити експорт нафтопродуктів, щоб посилити внутрішнє постачання.
• Значна частина експорту грецьких НПЗ не привязана до довгострокових контрактів, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.

Динаміка цін на дизель і бензин

• Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.
• Середня ціна дизельного пального зросла з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня.
• Зростання становило 0.178 євро за літр.
• Середня ціна бензину за цей період піднялася з 1.751 євро до 1.82 євро за літр.
• Зростання бензину становило 0.069 євро за літр.
• Через швидше подорожчання дизелю різниця між цінами дизелю і бензину скорочується.

Висновки 

• Якщо Brent наблизиться до 100 доларів за барель, Греція може застосувати адміністративне втручання у ринок пального.
• Зростання цін на дизель демонструє високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів.
• Наявність запасів понад 90 днів і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють інструменти захисту внутрішнього ринку.
• Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: greekreporter.com

Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.

Цінова волатильність на нафтовому ринку

• Ф’ючерси на Brent знизилися на 6,51 долара або 6,6 відсотка до 92,45 долара за барель.
• Американська нафта WTI подешевшала на 6,12 долара або 6,5 відсотка до 88,65 долара за барель.
• За день до цього ціни різко зросли та перевищили 100 доларів за барель.
• Максимуми сесії становили 119,50 долара для Brent та 119,48 долара для WTI — найвищий рівень з середини 2022 року.

Геополітичні фактори впливу

• Різке зростання цін напередодні було спричинене ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти через війну між США, Ізраїлем та Іраном.
• Додатковим фактором стали скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників.
• Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані пропозиції щодо швидкого врегулювання війни.
• Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».

Політичні сигнали та реакція сторін

• Президент США заявив, що війна проти Ірану може завершитися значно швидше, ніж очікувалося.
• За його словами, Вашингтон перебуває значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів.
• У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран визначить завершення війни.
• Іран попередив, що жоден літр нафти не буде експортовано з регіону, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.

Фактори тиску на ціни

• Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США розглядають пом’якшення санкцій проти рф.
• Вашингтон також вивчає можливість вивільнення нафти зі стратегічних резервів для стримування глобального зростання цін.
• Країни G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи у відповідь на зростання цін, але не оголосили про використання стратегічних запасів.

Скорочення видобутку на Близькому Сході

• Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.
• Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків.
• Після скорочення виробництво становить 1,3 мільйона барелів на добу.
• Kuwait Petroleum Corporation також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.
• Джерела повідомляють, що Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток.

Очікування ринку

• Аналітики очікують високу волатильність цін на нафту у найближчих торгових сесіях.
• Прогнозований діапазон коливань може становити від приблизно 75 до 105 доларів за барель.
• Це свідчить про те, що ринок перебуває між двома ключовими факторами:
  • ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну
  • очікуванням політичної деескалації

З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG

Висновки

• Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами, а не лише фізичними обсягами видобутку.
• Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки не підтримали зростання цін через очікування дипломатичного врегулювання.
• Імовірне використання стратегічних резервів або пом’якшення санкцій проти рф створює додатковий тиск на ринок.
• Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує широкий діапазон потенційних цінових коливань.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters