<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; бюджетний дефіцит</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/byudzhetnij-deficit/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Франція заморожує 6 млрд євро видатків, щоб компенсувати удар енергетичної кризи через Іран</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/franciya-zamorozhuye-6-mlrd-yevro-vidatkiv-shhob-kompensuvati-udar-energetichno%d1%97-krizi-cherez-iran/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/franciya-zamorozhuye-6-mlrd-yevro-vidatkiv-shhob-kompensuvati-udar-energetichno%d1%97-krizi-cherez-iran/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 05:30:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[budget deficit]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[hydrocarbons]]></category>
		<category><![CDATA[Iran crisis]]></category>
		<category><![CDATA[бюджетний дефіцит]]></category>
		<category><![CDATA[вуглеводні]]></category>
		<category><![CDATA[паливні субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153859</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30288-Франция_флаг.jpg" alt="Франція заморожує 6 млрд євро видатків, щоб компенсувати удар енергетичної кризи через Іран"/><br />Французький уряд заявив, що повністю нейтралізує бюджетний ефект кризи навколо Ірану коштом заморожування частини видатків. За оцінкою влади, сукупна вартість шоку для державних фінансів становить від 4 млрд до 6 млрд євро, з яких 3,6 млрд євро припадає на зростання вартості запозичень. На тлі стрибка енергетичних цін Париж одночасно розширює адресну допомогу для секторів і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30288-Франция_флаг.jpg" alt="Франція заморожує 6 млрд євро видатків, щоб компенсувати удар енергетичної кризи через Іран"/><br /><p>Французький уряд заявив, що повністю нейтралізує бюджетний ефект кризи навколо Ірану коштом заморожування частини видатків. За оцінкою влади, сукупна вартість шоку для державних фінансів становить від <strong>4 млрд до 6 млрд євро</strong>, з яких <strong>3,6 млрд євро</strong> припадає на зростання вартості запозичень. На тлі стрибка енергетичних цін Париж одночасно розширює адресну допомогу для секторів і домогосподарств, які найбільше залежать від пального та інших вуглеводнів.</p>
<h3>Бюджетна відповідь на енергетичний шок</h3>
<p>Франція намагається не допустити, щоб геополітична криза перетворилася на неконтрольований удар по держфінансах. Логіка уряду полягає в тому, щоб <strong>повністю перекрити нові витрати</strong> за рахунок внутрішньої бюджетної дисципліни, а не за рахунок масштабного розширення дефіциту.</p>
<ul>
<li><strong>Криза навколо Ірану</strong> коштуватиме Франції від <strong>4 млрд до 6 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>3,6 млрд євро</strong> у цій сумі становлять додаткові витрати на обслуговування боргу через вищі прибутковості облігацій.</li>
<li>Уряд повідомив про намір <strong>заморозити 6 млрд євро видатків</strong>, щоб компенсувати очікуваний фіскальний ефект кризи.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> уряд Франції розглядає енергетичний шок не лише як проблему цін на паливо та енергію, а як <strong>ширший макрофінансовий ризик</strong>. Майже весь верхній діапазон оцінених втрат дорівнює сумі заморожених видатків, а окремо виділені <strong>3,6 млрд євро</strong> додаткових витрат на запозичення показують, що криза вдарила не тільки по енергоринку, а й по вартості державного фінансування.</p>
<h3>Що саме тисне на французьку економіку</h3>
<p>У центрі проблеми два канали впливу: дорожча енергія та дорожчі гроші. Для енергетичного ринку це означає прямий тиск на споживачів пального, а для бюджету — зростання вартості обслуговування боргу.</p>
<ul>
<li><strong>Стрибок енергетичних цін</strong> став одним із ключових чинників нових витрат держави.</li>
<li><strong>Вищі прибутковості облігацій</strong> збільшили рахунок за запозичення.</li>
<li>Уряд прямо пов&#8217;язує пакет підтримки з <em>ціновим шоком на енергію, спровокованим конфліктом</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> для Франції наслідки кризи мають <strong>подвійний характер</strong> — енергетичний і борговий. Reuters наводить одночасно і зростання цін на енергію, і зростання прибутковостей держоблігацій, а це означає, що навантаження формується як на рівні ринку нафтопродуктів та енергоносіїв, так і на рівні державних фінансів.</p>
<h3>Кого уряд захищає насамперед</h3>
<p>Підтримка не буде загальною. Париж робить ставку на <strong>точкову допомогу</strong> тим, хто найбільше залежить від пального у своїй щоденній роботі.</p>
<ul>
<li>Прем&#8217;єр-міністр Себастьєн Лекорню заявив про <strong>збільшення екстрених паливних субсидій</strong> для <strong>рибальства</strong> та <strong>сільського господарства</strong>.</li>
<li>Допомогу також пообіцяно <strong>малим будівельним компаніям</strong>.</li>
<li>Уряд <em>може</em> поширити підтримку і на <strong>водіїв таксі</strong>.</li>
<li>Окремо готуються плани підтримки ще <strong>3 млн малозабезпечених людей</strong>, які використовують транспортні засоби для роботи.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> французька влада бачить головну вразливість у тих сегментах економіки, де <strong>витрати на паливо безпосередньо впливають на доходи та виробничу активність</strong>. Перелік одержувачів допомоги охоплює сектори й групи, чия діяльність критично залежить від транспортного пального та вуглеводнів.</p>
<h3>Чому допомога залишається адресною</h3>
<p>Франція входить у кризу з уже високим дефіцитом бюджету, тому політичний простір для широких компенсацій обмежений.</p>
<ul>
<li>Франція вже має <strong>один із найбільших бюджетних дефіцитів у єврозоні</strong>.</li>
<li>Міністр фінансів Ролан Лескюр наголосив, що країна може дозволити собі лише ті заходи, які є <strong>суворо адресними</strong> і спрямованими на тих, хто найбільше цього потребує.</li>
<li>На уряд тиснуть політичні сили з протилежними рецептами: <strong>крайні праві</strong> вимагають дорогого скорочення <strong>20% ПДВ на пальне</strong>, а <strong>крайні ліві</strong> — запровадження стелі цін на енергію.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Париж намагається втримати баланс між <strong>соціальною компенсацією</strong> та <strong>фіскальною стійкістю</strong>. Уряд одночасно визнає потребу допомоги через стрибок цін на енергію, але відкидає універсальні та потенційно надто дорогі рішення на користь точкових інструментів.</p>
<h3><strong>Висновок</strong></h3>
<p>Криза навколо Ірану для Франції є не абстрактною зовнішньополітичною подією, а <strong>фактором прямого тиску на внутрішній ринок енергії та нафтопродуктів</strong>. <em>Обґрунтування:</em> саме паливні субсидії, підтримка секторів із високою залежністю від вуглеводнів і допомога тим, хто використовує автомобілі для роботи, винесені урядом у центр антикризової відповіді.</p>
<blockquote><p>«Перед обличчям 6 млрд євро, які, як ми очікуємо, коштуватиме криза, ми заморожуємо 6 млрд євро видатків». — Давід Ам&#8217;єль, міністр бюджету Франції</p></blockquote>
<blockquote><p>«Філософія того, чого ми намагаємося досягти, полягає в тому, щоб наше зростання залишалося стійким і щоб окремі сектори, які особливо залежать від вуглеводнів, не зазнали негативного впливу». — Себастьєн Лекорню, прем&#8217;єр-міністр Франції</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/iran-crisis-costs-france-up-6-billion-euros-says-minister-2026-04-21/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30288-Франция_флаг.jpg" alt="Франція заморожує 6 млрд євро видатків, щоб компенсувати удар енергетичної кризи через Іран"/><br /><p>Французький уряд заявив, що повністю нейтралізує бюджетний ефект кризи навколо Ірану коштом заморожування частини видатків. За оцінкою влади, сукупна вартість шоку для державних фінансів становить від <strong>4 млрд до 6 млрд євро</strong>, з яких <strong>3,6 млрд євро</strong> припадає на зростання вартості запозичень. На тлі стрибка енергетичних цін Париж одночасно розширює адресну допомогу для секторів і домогосподарств, які найбільше залежать від пального та інших вуглеводнів.</p>
<h3>Бюджетна відповідь на енергетичний шок</h3>
<p>Франція намагається не допустити, щоб геополітична криза перетворилася на неконтрольований удар по держфінансах. Логіка уряду полягає в тому, щоб <strong>повністю перекрити нові витрати</strong> за рахунок внутрішньої бюджетної дисципліни, а не за рахунок масштабного розширення дефіциту.</p>
<ul>
<li><strong>Криза навколо Ірану</strong> коштуватиме Франції від <strong>4 млрд до 6 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>3,6 млрд євро</strong> у цій сумі становлять додаткові витрати на обслуговування боргу через вищі прибутковості облігацій.</li>
<li>Уряд повідомив про намір <strong>заморозити 6 млрд євро видатків</strong>, щоб компенсувати очікуваний фіскальний ефект кризи.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> уряд Франції розглядає енергетичний шок не лише як проблему цін на паливо та енергію, а як <strong>ширший макрофінансовий ризик</strong>. Майже весь верхній діапазон оцінених втрат дорівнює сумі заморожених видатків, а окремо виділені <strong>3,6 млрд євро</strong> додаткових витрат на запозичення показують, що криза вдарила не тільки по енергоринку, а й по вартості державного фінансування.</p>
<h3>Що саме тисне на французьку економіку</h3>
<p>У центрі проблеми два канали впливу: дорожча енергія та дорожчі гроші. Для енергетичного ринку це означає прямий тиск на споживачів пального, а для бюджету — зростання вартості обслуговування боргу.</p>
<ul>
<li><strong>Стрибок енергетичних цін</strong> став одним із ключових чинників нових витрат держави.</li>
<li><strong>Вищі прибутковості облігацій</strong> збільшили рахунок за запозичення.</li>
<li>Уряд прямо пов&#8217;язує пакет підтримки з <em>ціновим шоком на енергію, спровокованим конфліктом</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> для Франції наслідки кризи мають <strong>подвійний характер</strong> — енергетичний і борговий. Reuters наводить одночасно і зростання цін на енергію, і зростання прибутковостей держоблігацій, а це означає, що навантаження формується як на рівні ринку нафтопродуктів та енергоносіїв, так і на рівні державних фінансів.</p>
<h3>Кого уряд захищає насамперед</h3>
<p>Підтримка не буде загальною. Париж робить ставку на <strong>точкову допомогу</strong> тим, хто найбільше залежить від пального у своїй щоденній роботі.</p>
<ul>
<li>Прем&#8217;єр-міністр Себастьєн Лекорню заявив про <strong>збільшення екстрених паливних субсидій</strong> для <strong>рибальства</strong> та <strong>сільського господарства</strong>.</li>
<li>Допомогу також пообіцяно <strong>малим будівельним компаніям</strong>.</li>
<li>Уряд <em>може</em> поширити підтримку і на <strong>водіїв таксі</strong>.</li>
<li>Окремо готуються плани підтримки ще <strong>3 млн малозабезпечених людей</strong>, які використовують транспортні засоби для роботи.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> французька влада бачить головну вразливість у тих сегментах економіки, де <strong>витрати на паливо безпосередньо впливають на доходи та виробничу активність</strong>. Перелік одержувачів допомоги охоплює сектори й групи, чия діяльність критично залежить від транспортного пального та вуглеводнів.</p>
<h3>Чому допомога залишається адресною</h3>
<p>Франція входить у кризу з уже високим дефіцитом бюджету, тому політичний простір для широких компенсацій обмежений.</p>
<ul>
<li>Франція вже має <strong>один із найбільших бюджетних дефіцитів у єврозоні</strong>.</li>
<li>Міністр фінансів Ролан Лескюр наголосив, що країна може дозволити собі лише ті заходи, які є <strong>суворо адресними</strong> і спрямованими на тих, хто найбільше цього потребує.</li>
<li>На уряд тиснуть політичні сили з протилежними рецептами: <strong>крайні праві</strong> вимагають дорогого скорочення <strong>20% ПДВ на пальне</strong>, а <strong>крайні ліві</strong> — запровадження стелі цін на енергію.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Париж намагається втримати баланс між <strong>соціальною компенсацією</strong> та <strong>фіскальною стійкістю</strong>. Уряд одночасно визнає потребу допомоги через стрибок цін на енергію, але відкидає універсальні та потенційно надто дорогі рішення на користь точкових інструментів.</p>
<h3><strong>Висновок</strong></h3>
<p>Криза навколо Ірану для Франції є не абстрактною зовнішньополітичною подією, а <strong>фактором прямого тиску на внутрішній ринок енергії та нафтопродуктів</strong>. <em>Обґрунтування:</em> саме паливні субсидії, підтримка секторів із високою залежністю від вуглеводнів і допомога тим, хто використовує автомобілі для роботи, винесені урядом у центр антикризової відповіді.</p>
<blockquote><p>«Перед обличчям 6 млрд євро, які, як ми очікуємо, коштуватиме криза, ми заморожуємо 6 млрд євро видатків». — Давід Ам&#8217;єль, міністр бюджету Франції</p></blockquote>
<blockquote><p>«Філософія того, чого ми намагаємося досягти, полягає в тому, щоб наше зростання залишалося стійким і щоб окремі сектори, які особливо залежать від вуглеводнів, не зазнали негативного впливу». — Себастьєн Лекорню, прем&#8217;єр-міністр Франції</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/iran-crisis-costs-france-up-6-billion-euros-says-minister-2026-04-21/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/franciya-zamorozhuye-6-mlrd-yevro-vidatkiv-shhob-kompensuvati-udar-energetichno%d1%97-krizi-cherez-iran/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/ekonomichna-dinamika-rosi%d1%97-u-2025-roci-vpliv-monetarno%d1%97-ta-fiskalno%d1%97-politiki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/ekonomichna-dinamika-rosi%d1%97-u-2025-roci-vpliv-monetarno%d1%97-ta-fiskalno%d1%97-politiki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 17:41:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[бюджетний дефіцит]]></category>
		<category><![CDATA[ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[зарплати]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[ключова ставка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий сектор]]></category>
		<category><![CDATA[промвиробництво]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні продажі]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153089</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29823-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики"/><br />Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — 1,4% р/р. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором. Економічний розвиток росії у 2025 році Поточна економічна ситуація Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у 1,0–2,0% [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29823-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики"/><br /><p>Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — <strong>1,4% р/р</strong>. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором.</p>
<h2>Економічний розвиток росії у 2025 році</h2>
<h3>Поточна економічна ситуація</h3>
<ul>
<li>Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у <strong>1,0–2,0%</strong> (ЦБ рф), у 2026 році — <strong>0,5–1,5%</strong>.</li>
<li>Інфляція знизилася з <strong>10,2% р/р</strong> у квітні до <strong>9,4% р/р</strong> у червні 2025 року; місячна інфляція скоротилася до <strong>0,2%</strong>.</li>
<li>Ключова ставка знижена у липні на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18%</strong> на тлі швидшого, ніж очікувалося, сповільнення інфляції.</li>
<li>Індекс промвиробництва у червні зріс на <strong>2% р/р</strong> після <strong>1,9%</strong> у травні та <strong>1,4%</strong> у квітні, що нижче за середнє зростання <strong>4,2%</strong> у 2024 році.</li>
<li>Роздрібні продажі зросли у травні на <strong>1,6% р/р</strong>, у квітні — на <strong>1,7% р/р</strong>, у березні — на <strong>1,2% р/р</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні виклики</h3>
<ul>
<li>Дефіцит бюджету у 2025 році прогнозується на рівні <strong>1,7% ВВП</strong> через падіння доходів від вуглеводнів і уповільнене зростання неенергетичних надходжень.</li>
<li>Можливі заходи уряду: підвищення податків, скорочення витрат або прийняття вищого дефіциту.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні фактори</h3>
<ul>
<li>США розглядають введення «вторинних тарифів» на російський експорт, що може ускладнити торгівлю з Китаєм та Індією.</li>
<li>ЄС ухвалив <strong>18-й пакет санкцій</strong>, який торкнеться нафтового та банківського секторів, включно з коригуванням механізму цінової стелі на нафту.</li>
<li>Очікуваний вплив на нафтові доходи росії обмежений, оскільки більшість експорту не залежать від сервісів ЄС.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці та доходи населення</h3>
<ul>
<li>Рівень безробіття у червні — <strong>2,3%</strong> (2,2% у травні).</li>
<li>Номінальні зарплати у травні зросли на <strong>14,5% р/р</strong>, у квітні — на <strong>15,3% р/р</strong>, у березні — на <strong>10,5% р/р</strong>.</li>
<li>Сильне зростання зарплат підтримує споживчий попит.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>Очікується збереження зростання економіки у межах <strong>1,5–2%</strong> у 2025 році, що відповідає докризовим рівням.</li>
<li>Ключові рушії: експорт, державні витрати, помірна монетарна політика.</li>
<li>Ризики: зовнішньополітичний тиск, обмеження виробничих потужностей, зниження цін на сировину.</li>
<li>Попри виклики, внутрішнє споживання залишиться відносно стабільним, підтримане високими доходами та держвидатками.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><em>За матеріалами:</em> <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29823-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики"/><br /><p>Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — <strong>1,4% р/р</strong>. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором.</p>
<h2>Економічний розвиток росії у 2025 році</h2>
<h3>Поточна економічна ситуація</h3>
<ul>
<li>Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у <strong>1,0–2,0%</strong> (ЦБ рф), у 2026 році — <strong>0,5–1,5%</strong>.</li>
<li>Інфляція знизилася з <strong>10,2% р/р</strong> у квітні до <strong>9,4% р/р</strong> у червні 2025 року; місячна інфляція скоротилася до <strong>0,2%</strong>.</li>
<li>Ключова ставка знижена у липні на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18%</strong> на тлі швидшого, ніж очікувалося, сповільнення інфляції.</li>
<li>Індекс промвиробництва у червні зріс на <strong>2% р/р</strong> після <strong>1,9%</strong> у травні та <strong>1,4%</strong> у квітні, що нижче за середнє зростання <strong>4,2%</strong> у 2024 році.</li>
<li>Роздрібні продажі зросли у травні на <strong>1,6% р/р</strong>, у квітні — на <strong>1,7% р/р</strong>, у березні — на <strong>1,2% р/р</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні виклики</h3>
<ul>
<li>Дефіцит бюджету у 2025 році прогнозується на рівні <strong>1,7% ВВП</strong> через падіння доходів від вуглеводнів і уповільнене зростання неенергетичних надходжень.</li>
<li>Можливі заходи уряду: підвищення податків, скорочення витрат або прийняття вищого дефіциту.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні фактори</h3>
<ul>
<li>США розглядають введення «вторинних тарифів» на російський експорт, що може ускладнити торгівлю з Китаєм та Індією.</li>
<li>ЄС ухвалив <strong>18-й пакет санкцій</strong>, який торкнеться нафтового та банківського секторів, включно з коригуванням механізму цінової стелі на нафту.</li>
<li>Очікуваний вплив на нафтові доходи росії обмежений, оскільки більшість експорту не залежать від сервісів ЄС.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці та доходи населення</h3>
<ul>
<li>Рівень безробіття у червні — <strong>2,3%</strong> (2,2% у травні).</li>
<li>Номінальні зарплати у травні зросли на <strong>14,5% р/р</strong>, у квітні — на <strong>15,3% р/р</strong>, у березні — на <strong>10,5% р/р</strong>.</li>
<li>Сильне зростання зарплат підтримує споживчий попит.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>Очікується збереження зростання економіки у межах <strong>1,5–2%</strong> у 2025 році, що відповідає докризовим рівням.</li>
<li>Ключові рушії: експорт, державні витрати, помірна монетарна політика.</li>
<li>Ризики: зовнішньополітичний тиск, обмеження виробничих потужностей, зниження цін на сировину.</li>
<li>Попри виклики, внутрішнє споживання залишиться відносно стабільним, підтримане високими доходами та держвидатками.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><em>За матеріалами:</em> <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/ekonomichna-dinamika-rosi%d1%97-u-2025-roci-vpliv-monetarno%d1%97-ta-fiskalno%d1%97-politiki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фінансова криза Саудівської Аравії: як падіння цін на нафту загрожує «Vision 2030»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/finansova-kriza-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97-yak-padinnya-cin-na-naftu-zagrozhuye-vision-2030/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/finansova-kriza-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97-yak-padinnya-cin-na-naftu-zagrozhuye-vision-2030/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 May 2025 06:31:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[budget deficit]]></category>
		<category><![CDATA[economic diversification]]></category>
		<category><![CDATA[fiscal deficit]]></category>
		<category><![CDATA[Neom]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Vision 2030]]></category>
		<category><![CDATA[бюджетний дефіцит]]></category>
		<category><![CDATA[економічна диверсифікація]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[фіскальний дефіцит]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149537</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29026-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Фінансова криза Саудівської Аравії: як падіння цін на нафту загрожує «Vision 2030»"/><br />Падіння цін на нафту до рівня $63 за барель ставить під загрозу амбітні інфраструктурні проєкти Саудівської Аравії, зокрема мегапроєкт NEOM. Зниження доходів від нафти призводить до скорочення дивідендів Aramco та збільшення дефіциту бюджету, що вимагає перегляду планів розвитку країни. Саудівська Аравія переживає фінансову кризу через різке падіння цін на нафту до $63 за барель, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29026-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Фінансова криза Саудівської Аравії: як падіння цін на нафту загрожує «Vision 2030»"/><br /><p data-start="0" data-end="87"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Падіння цін на нафту до рівня $63 за барель ставить під загрозу амбітні інфраструктурні проєкти Саудівської Аравії, зокрема мегапроєкт NEOM.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Зниження доходів від нафти призводить до скорочення дивідендів Aramco та збільшення дефіциту бюджету, що вимагає перегляду планів розвитку країни.</span></p>
<h3 data-start="0" data-end="87"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Саудівська Аравія переживає фінансову кризу через різке падіння цін на нафту до $63 за барель, що значно нижче необхідного рівня для збалансування бюджету країни.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це призводить до зменшення доходів від нафти, скорочення дивідендів від державної нафтогазової компанії Aramco та збільшення фіскального дефіциту.</span></h3>
<p><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У першому кварталі 2025 року Aramco зафіксувала чистий прибуток у розмірі $26 мільярдів, що на 4,6% менше порівняно з попереднім роком.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це зниження пов&#8217;язане з падінням середньої ціни на нафту до $76,30 за барель, що нижче за рівень, необхідний для фінансування амбітних інфраструктурних проєктів Саудівської Аравії.</span></p>
<p data-start="610" data-end="728"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Уряд Саудівської Аравії прогнозує бюджетний дефіцит у розмірі $27 мільярдів у 2025 році, що становить близько 2,3% від валового внутрішнього продукту.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це зумовлено зниженням доходів від нафти та необхідністю фінансування великих інфраструктурних проєктів, таких як NEOM — футуристичне місто, що є частиною стратегії Vision 2030.</span></p>
<p data-start="730" data-end="848"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Для покриття дефіциту бюджету уряд Саудівської Аравії планує збільшити зовнішні запозичення та переглянути витрати на проєкти.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Очікується, що деякі з них будуть відкладені або скорочені, щоб зменшити фінансовий тиск.</span></p>
<p data-start="850" data-end="968"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Незважаючи на труднощі, уряд Саудівської Аравії залишається налаштованим на реалізацію Vision 2030 та продовжує працювати над диверсифікацією економіки, зменшуючи залежність від нафтогазового сектору.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Однак поточна фінансова ситуація вимагає ретельного перегляду пріоритетів та стратегічного планування для забезпечення стабільного економічного розвитку в майбутньому.</span></p>
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://oilprice.com/">https://oilprice.com</a>, <a href="https://www.reuters.com/">https://www.reuters.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29026-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Фінансова криза Саудівської Аравії: як падіння цін на нафту загрожує «Vision 2030»"/><br /><p data-start="0" data-end="87"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Падіння цін на нафту до рівня $63 за барель ставить під загрозу амбітні інфраструктурні проєкти Саудівської Аравії, зокрема мегапроєкт NEOM.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Зниження доходів від нафти призводить до скорочення дивідендів Aramco та збільшення дефіциту бюджету, що вимагає перегляду планів розвитку країни.</span></p>
<h3 data-start="0" data-end="87"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Саудівська Аравія переживає фінансову кризу через різке падіння цін на нафту до $63 за барель, що значно нижче необхідного рівня для збалансування бюджету країни.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це призводить до зменшення доходів від нафти, скорочення дивідендів від державної нафтогазової компанії Aramco та збільшення фіскального дефіциту.</span></h3>
<p><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У першому кварталі 2025 року Aramco зафіксувала чистий прибуток у розмірі $26 мільярдів, що на 4,6% менше порівняно з попереднім роком.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це зниження пов&#8217;язане з падінням середньої ціни на нафту до $76,30 за барель, що нижче за рівень, необхідний для фінансування амбітних інфраструктурних проєктів Саудівської Аравії.</span></p>
<p data-start="610" data-end="728"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Уряд Саудівської Аравії прогнозує бюджетний дефіцит у розмірі $27 мільярдів у 2025 році, що становить близько 2,3% від валового внутрішнього продукту.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це зумовлено зниженням доходів від нафти та необхідністю фінансування великих інфраструктурних проєктів, таких як NEOM — футуристичне місто, що є частиною стратегії Vision 2030.</span></p>
<p data-start="730" data-end="848"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Для покриття дефіциту бюджету уряд Саудівської Аравії планує збільшити зовнішні запозичення та переглянути витрати на проєкти.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Очікується, що деякі з них будуть відкладені або скорочені, щоб зменшити фінансовий тиск.</span></p>
<p data-start="850" data-end="968"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Незважаючи на труднощі, уряд Саудівської Аравії залишається налаштованим на реалізацію Vision 2030 та продовжує працювати над диверсифікацією економіки, зменшуючи залежність від нафтогазового сектору.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Однак поточна фінансова ситуація вимагає ретельного перегляду пріоритетів та стратегічного планування для забезпечення стабільного економічного розвитку в майбутньому.</span></p>
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://oilprice.com/">https://oilprice.com</a>, <a href="https://www.reuters.com/">https://www.reuters.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/finansova-kriza-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97-yak-padinnya-cin-na-naftu-zagrozhuye-vision-2030/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Бюджетний дефіцит Саудівської Аравії різко зріс</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/07/byudzhetnij-deficit-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97-rizko-zris/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/07/byudzhetnij-deficit-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97-rizko-zris/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 07 May 2025 06:33:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[budget deficit]]></category>
		<category><![CDATA[Neom]]></category>
		<category><![CDATA[oil revenues]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[бюджетний дефіцит]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові доходи]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149503</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29007-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Бюджетний дефіцит Саудівської Аравії різко зріс"/><br />Саудівська Аравія зафіксувала бюджетний дефіцит у розмірі $15,6 млрд у першому кварталі 2025 року, що становить понад половину річного прогнозу, ще до значного падіння цін на нафту. Дефіцит виник переважно через зниження нафтових доходів на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Уряд повністю покрив його за рахунок позикових коштів, не торкаючись валютних резервів. Чому це важливо? За оцінками [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29007-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Бюджетний дефіцит Саудівської Аравії різко зріс"/><br /><p class="ds-markdown-paragraph">Саудівська Аравія зафіксувала бюджетний дефіцит у розмірі $15,6 млрд у першому кварталі 2025 року, що становить понад половину річного прогнозу, ще до значного падіння цін на нафту. Дефіцит виник переважно через зниження нафтових доходів на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Уряд повністю покрив його за рахунок позикових коштів, не торкаючись валютних резервів.</p>
<h3><strong>Чому це важливо?</strong></h3>
<ul>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph">За оцінками аналітиків, якщо середня ціна нафти <strong>Brent</strong> становитиме близько <strong><span class="katex"><span class="katex-mathml">62 за барель, річний дефіцит може злетіти до  </span></span>67 млрд</strong> — це більш ніж удвічі вище запланованого показника ($27 млрд).</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph">Така ситуація може змусити країну <strong>збільшити державний борг</strong> та <strong>відкласти великі інвестиційні проєкти</strong>, такі як будівництво футуристичного міста <strong>Неом</strong>.</p>
</li>
</ul>
<h3><strong>Вплив останнього падіння цін на нафту</strong></h3>
<p class="ds-markdown-paragraph">Нафтовий ринок втратив понад <strong>$10 за барель</strong> через:</p>
<ul>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>торгові тарифи</strong>, які викликали побоювання щодо попиту;</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>рішення OPEC+</strong> (під проводом Саудівської Аравії) збільшити видобуток.</p>
</li>
</ul>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Водночас</strong> Ер-Ріяд, схоже, готовий терпіти низькі ціни, щоб:</p>
<ul>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>дисциплінувати</strong> країни OPEC+, які перевищують квоти;</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>тиснути</strong> на американських виробників сланцевої нафти.</p>
</li>
</ul>
<h3><strong>Що далі?</strong></h3>
<p class="ds-markdown-paragraph">За словами економіста <strong>Goldman Sachs</strong> Фарука Суси, якщо ціна на Brent залишатиметься на рівні <strong>$62</strong>, Саудівській Аравії доведеться:</p>
<ul>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>прискорити запозичення</strong>;</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>переглянути інвестиційні програми</strong>.</p>
</li>
</ul>
<p class="ds-markdown-paragraph">Фінансовий тиск на країну зростає, <strong>попри</strong> її багаторічні спроби зменшити залежність від нафтових доходів. Тепер уряду доведеться вибирати між фінансовою стабільністю та стратегічними проєктами.</p>
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://oilprice.com/">https://oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29007-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Бюджетний дефіцит Саудівської Аравії різко зріс"/><br /><p class="ds-markdown-paragraph">Саудівська Аравія зафіксувала бюджетний дефіцит у розмірі $15,6 млрд у першому кварталі 2025 року, що становить понад половину річного прогнозу, ще до значного падіння цін на нафту. Дефіцит виник переважно через зниження нафтових доходів на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Уряд повністю покрив його за рахунок позикових коштів, не торкаючись валютних резервів.</p>
<h3><strong>Чому це важливо?</strong></h3>
<ul>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph">За оцінками аналітиків, якщо середня ціна нафти <strong>Brent</strong> становитиме близько <strong><span class="katex"><span class="katex-mathml">62 за барель, річний дефіцит може злетіти до  </span></span>67 млрд</strong> — це більш ніж удвічі вище запланованого показника ($27 млрд).</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph">Така ситуація може змусити країну <strong>збільшити державний борг</strong> та <strong>відкласти великі інвестиційні проєкти</strong>, такі як будівництво футуристичного міста <strong>Неом</strong>.</p>
</li>
</ul>
<h3><strong>Вплив останнього падіння цін на нафту</strong></h3>
<p class="ds-markdown-paragraph">Нафтовий ринок втратив понад <strong>$10 за барель</strong> через:</p>
<ul>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>торгові тарифи</strong>, які викликали побоювання щодо попиту;</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>рішення OPEC+</strong> (під проводом Саудівської Аравії) збільшити видобуток.</p>
</li>
</ul>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Водночас</strong> Ер-Ріяд, схоже, готовий терпіти низькі ціни, щоб:</p>
<ul>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>дисциплінувати</strong> країни OPEC+, які перевищують квоти;</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>тиснути</strong> на американських виробників сланцевої нафти.</p>
</li>
</ul>
<h3><strong>Що далі?</strong></h3>
<p class="ds-markdown-paragraph">За словами економіста <strong>Goldman Sachs</strong> Фарука Суси, якщо ціна на Brent залишатиметься на рівні <strong>$62</strong>, Саудівській Аравії доведеться:</p>
<ul>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>прискорити запозичення</strong>;</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>переглянути інвестиційні програми</strong>.</p>
</li>
</ul>
<p class="ds-markdown-paragraph">Фінансовий тиск на країну зростає, <strong>попри</strong> її багаторічні спроби зменшити залежність від нафтових доходів. Тепер уряду доведеться вибирати між фінансовою стабільністю та стратегічними проєктами.</p>
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://oilprice.com/">https://oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/07/byudzhetnij-deficit-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97-rizko-zris/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/byudzhetnij-deficit/feed/ ) in 0.23422 seconds, on Apr 25th, 2026 at 6:42 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 25th, 2026 at 7:42 am UTC -->