<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; ціни на бензин</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/cini-na-benzin/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 15:14:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ACCC]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[petrol prices]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153744</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br />Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої. Координація ринку пального як антикризовий крок Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Скасування кліматичних норм у США може підвищити ціни на бензин на 29% до 2050 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/27/skasuvannya-klimatichnix-norm-u-ssha-mozhe-pidvishhiti-cini-na-benzin-na-29-do-2050-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/27/skasuvannya-klimatichnix-norm-u-ssha-mozhe-pidvishhiti-cini-na-benzin-na-29-do-2050-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Feb 2026 09:05:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[climate policy]]></category>
		<category><![CDATA[EPA]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[викиди CO₂]]></category>
		<category><![CDATA[кліматична політика]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[транспортні викиди]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153659</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30160-Доллары.jpg" alt="Скасування кліматичних норм у США може підвищити ціни на бензин на 29% до 2050 року"/><br />Адміністрація президента США Дональда Трампа скасовує федеральні стандарти викидів парникових газів для легкових автомобілів і вантажівок. За розрахунками самої Агенції з охорони довкілля США (EPA), це може призвести до зростання цін на бензин до 29% до 2050 року та чистих втрат споживачів у розмірі близько $180 млрд до 2055 року. Відкат кліматичної політики: економіка, паливо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30160-Доллары.jpg" alt="Скасування кліматичних норм у США може підвищити ціни на бензин на 29% до 2050 року"/><br /><p><strong>Адміністрація президента США Дональда Трампа скасовує федеральні стандарти викидів парникових газів для легкових автомобілів і вантажівок</strong>. За розрахунками самої Агенції з охорони довкілля США (EPA), це може призвести до зростання цін на бензин до <strong>29%</strong> до 2050 року та чистих втрат споживачів у розмірі близько <strong>$180 млрд</strong> до 2055 року.</p>
<h3>Відкат кліматичної політики: економіка, паливо та наслідки</h3>
<h4>Що саме скасовується</h4>
<p>Йдеться про ліквідацію федеральних стандартів щодо викидів парникових газів із вихлопних труб автомобілів і вантажівок. <em>Парникові гази</em> — це, зокрема, CO2 (вуглекислий газ), які сприяють зміні клімату.</p>
<p>Адміністрація пояснює це прагненням зменшити регуляторний тиск на автовиробників і здешевити транспортні засоби.</p>
<h4>Прогноз EPA: бензин дорожчатиме</h4>
<p>В оприлюдненому сценарії «Scenario A1» EPA прогнозує:</p>
<ul>
<li>зростання ціни на бензин на <strong>75 центів за галон (USG)</strong> до 2050 року в постійних цінах;</li>
<li>це еквівалентно підвищенню приблизно на <strong>29%</strong>;</li>
<li>чисті втрати для споживачів — близько <strong>$180 млрд до 2055 року</strong>.</li>
</ul>
<p><em>USG (US gallon)</em> — американський галон, що дорівнює 3,785 літра.</p>
<p>Причина — зростання попиту на паливо через повернення до менш економічних, але дешевших у виробництві автомобілів.</p>
<h4>Баланс витрат: $1,3 трлн економії чи $1,5 трлн додаткових витрат?</h4>
<p>Голова EPA Лі Зелдін заявив, що відкат стандартів дозволить усунути понад <strong>$1,3 трлн регуляторних витрат</strong> до 2055 року.</p>
<p>Водночас моделювання EPA показує, що:</p>
<ul>
<li>додаткові витрати на пальне та ремонти можуть сягнути <strong>майже $1,5 трлн</strong> за той самий період;</li>
<li>це перевищує потенційну економію;</li>
<li>жоден зі сценаріїв не враховує негативні наслідки для здоров’я від зростання забруднення повітря;</li>
<li>також не враховано кліматичні збитки.</li>
</ul>
<p>За новою політикою EPA присвоїло значення <strong>$0</strong> усім негативним наслідкам для здоров’я при оцінці регуляторних змін.</p>
<h4>Викиди та клімат</h4>
<p>EPA прогнозує, що скасування стандартів призведе до:</p>
<ul>
<li>додаткових <strong>8,3 млрд метричних тонн CO2-еквіваленту</strong>;</li>
<li>це приблизно дорівнює <strong>1,5 року</strong> всіх викидів парникових газів США.</li>
</ul>
<h4>Попит на нафту: вигода для виробників</h4>
<p>Додатковий попит на пальне позитивно сприйняли нафтовидобувні компанії. До скасування стандартів базовий сценарій Управління енергетичної інформації США (EIA) передбачав:</p>
<ul>
<li>скорочення попиту на паливо з боку легкового транспорту до <strong>4,9 млн барелів на добу</strong> до 2050 року;</li>
<li>порівняно з <strong>8,3 млн барелів на добу</strong> цього року.</li>
</ul>
<p>За умов скасування стандартів цей спад може не відбутися або буде менш значним.</p>
<blockquote><p>«За власним аналізом EPA, американські родини заплатять мільярди більше за пальне. Ба більше, багато людей зіткнуться зі зростанням витрат на охорону здоров’я через збільшення забруднення повітря», — заявила директорка кампанії Clean Transportation for All клубу Sierra Club Кетрін Гарсія.</p></blockquote>
<h4>Альтернативний сценарій: нафта по $47 за барель</h4>
<p>EPA підготувала альтернативний варіант, у якому ціна на нафту падає до <strong>$47 за барель</strong> до 2050 року замість базових <strong>$91 за барель</strong>.</p>
<ul>
<li>У цьому випадку чиста економія може становити <strong>$250 млрд до 2055 року</strong>.</li>
<li>Окремі сценарії враховують лише перші 2,5 року економії пального при виборі автомобіля.</li>
</ul>
<p>Проте жоден із варіантів не враховує кліматичних або медичних наслідків.</p>
<h4>Що це означає для енергетичного ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Зростання попиту на нафту</strong> у США у середньо- та довгостроковій перспективі.</li>
<li><strong>Підвищення цін на бензин</strong> попри очікування дерегуляційної економії.</li>
<li><strong>Посилення ролі традиційних нафтопродуктів</strong> у транспортному секторі.</li>
<li><strong>Відтермінування енергетичного переходу</strong> до низьковуглецевих технологій.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russia-to-Tighten-Budget-Fiscal-Rule-as-Oil-and-Gas-Revenues-Plunge.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30160-Доллары.jpg" alt="Скасування кліматичних норм у США може підвищити ціни на бензин на 29% до 2050 року"/><br /><p><strong>Адміністрація президента США Дональда Трампа скасовує федеральні стандарти викидів парникових газів для легкових автомобілів і вантажівок</strong>. За розрахунками самої Агенції з охорони довкілля США (EPA), це може призвести до зростання цін на бензин до <strong>29%</strong> до 2050 року та чистих втрат споживачів у розмірі близько <strong>$180 млрд</strong> до 2055 року.</p>
<h3>Відкат кліматичної політики: економіка, паливо та наслідки</h3>
<h4>Що саме скасовується</h4>
<p>Йдеться про ліквідацію федеральних стандартів щодо викидів парникових газів із вихлопних труб автомобілів і вантажівок. <em>Парникові гази</em> — це, зокрема, CO2 (вуглекислий газ), які сприяють зміні клімату.</p>
<p>Адміністрація пояснює це прагненням зменшити регуляторний тиск на автовиробників і здешевити транспортні засоби.</p>
<h4>Прогноз EPA: бензин дорожчатиме</h4>
<p>В оприлюдненому сценарії «Scenario A1» EPA прогнозує:</p>
<ul>
<li>зростання ціни на бензин на <strong>75 центів за галон (USG)</strong> до 2050 року в постійних цінах;</li>
<li>це еквівалентно підвищенню приблизно на <strong>29%</strong>;</li>
<li>чисті втрати для споживачів — близько <strong>$180 млрд до 2055 року</strong>.</li>
</ul>
<p><em>USG (US gallon)</em> — американський галон, що дорівнює 3,785 літра.</p>
<p>Причина — зростання попиту на паливо через повернення до менш економічних, але дешевших у виробництві автомобілів.</p>
<h4>Баланс витрат: $1,3 трлн економії чи $1,5 трлн додаткових витрат?</h4>
<p>Голова EPA Лі Зелдін заявив, що відкат стандартів дозволить усунути понад <strong>$1,3 трлн регуляторних витрат</strong> до 2055 року.</p>
<p>Водночас моделювання EPA показує, що:</p>
<ul>
<li>додаткові витрати на пальне та ремонти можуть сягнути <strong>майже $1,5 трлн</strong> за той самий період;</li>
<li>це перевищує потенційну економію;</li>
<li>жоден зі сценаріїв не враховує негативні наслідки для здоров’я від зростання забруднення повітря;</li>
<li>також не враховано кліматичні збитки.</li>
</ul>
<p>За новою політикою EPA присвоїло значення <strong>$0</strong> усім негативним наслідкам для здоров’я при оцінці регуляторних змін.</p>
<h4>Викиди та клімат</h4>
<p>EPA прогнозує, що скасування стандартів призведе до:</p>
<ul>
<li>додаткових <strong>8,3 млрд метричних тонн CO2-еквіваленту</strong>;</li>
<li>це приблизно дорівнює <strong>1,5 року</strong> всіх викидів парникових газів США.</li>
</ul>
<h4>Попит на нафту: вигода для виробників</h4>
<p>Додатковий попит на пальне позитивно сприйняли нафтовидобувні компанії. До скасування стандартів базовий сценарій Управління енергетичної інформації США (EIA) передбачав:</p>
<ul>
<li>скорочення попиту на паливо з боку легкового транспорту до <strong>4,9 млн барелів на добу</strong> до 2050 року;</li>
<li>порівняно з <strong>8,3 млн барелів на добу</strong> цього року.</li>
</ul>
<p>За умов скасування стандартів цей спад може не відбутися або буде менш значним.</p>
<blockquote><p>«За власним аналізом EPA, американські родини заплатять мільярди більше за пальне. Ба більше, багато людей зіткнуться зі зростанням витрат на охорону здоров’я через збільшення забруднення повітря», — заявила директорка кампанії Clean Transportation for All клубу Sierra Club Кетрін Гарсія.</p></blockquote>
<h4>Альтернативний сценарій: нафта по $47 за барель</h4>
<p>EPA підготувала альтернативний варіант, у якому ціна на нафту падає до <strong>$47 за барель</strong> до 2050 року замість базових <strong>$91 за барель</strong>.</p>
<ul>
<li>У цьому випадку чиста економія може становити <strong>$250 млрд до 2055 року</strong>.</li>
<li>Окремі сценарії враховують лише перші 2,5 року економії пального при виборі автомобіля.</li>
</ul>
<p>Проте жоден із варіантів не враховує кліматичних або медичних наслідків.</p>
<h4>Що це означає для енергетичного ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Зростання попиту на нафту</strong> у США у середньо- та довгостроковій перспективі.</li>
<li><strong>Підвищення цін на бензин</strong> попри очікування дерегуляційної економії.</li>
<li><strong>Посилення ролі традиційних нафтопродуктів</strong> у транспортному секторі.</li>
<li><strong>Відтермінування енергетичного переходу</strong> до низьковуглецевих технологій.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russia-to-Tighten-Budget-Fiscal-Rule-as-Oil-and-Gas-Revenues-Plunge.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/27/skasuvannya-klimatichnix-norm-u-ssha-mozhe-pidvishhiti-cini-na-benzin-na-29-do-2050-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Роздрібні ціни на бензин у США тримаються нижче $3 попри аварії на НПЗ та геополітичні ризики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/24/153648/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/24/153648/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Feb 2026 16:01:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[refinery outages]]></category>
		<category><![CDATA[US fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[WTI forecast]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153648</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30150-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Роздрібні ціни на бензин у США тримаються нижче $3 попри аварії на НПЗ та геополітичні ризики"/><br />Середня ціна бензину в США становить $2,94 за галон, що на $0,21 менше, ніж торік. Попри аварії на нафтопереробних заводах, сезонні ремонти та загрозу ескалації конфлікту між США та Іраном, ринок залишається відносно збалансованим. Водночас аналітики попереджають: у разі військової операції під ризиком може опинитися до 20 млн барелів на добу морського транспортування нафти. Стійкість [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30150-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Роздрібні ціни на бензин у США тримаються нижче $3 попри аварії на НПЗ та геополітичні ризики"/><br /><p><strong>Середня ціна бензину в США становить $2,94 за галон</strong>, що на $0,21 менше, ніж торік. Попри аварії на нафтопереробних заводах, сезонні ремонти та загрозу ескалації конфлікту між США та Іраном, ринок залишається відносно збалансованим. Водночас аналітики попереджають: у разі військової операції під ризиком може опинитися до <strong>20 млн барелів на добу</strong> морського транспортування нафти.</p>
<h3>Стійкість роздрібного сегмента на тлі турбулентності</h3>
<p>Американський ринок моторного пального демонструє відносну стабільність навіть в умовах комплексних викликів — від зимових штормів до геополітичної напруги та торговельної невизначеності.</p>
<h4>Ціни на АЗС: динаміка року</h4>
<ul>
<li><strong>$2,94 за галон</strong> звичайного бензину станом на понеділок — дані автомобільного клубу AAA.</li>
<li><strong>$3,15 за галон</strong> — рівень аналогічного періоду минулого року.</li>
<li>Прогноз Управління енергетичної інформації США (EIA): <strong>$2,91 за галон у середньому за рік</strong> проти $3,10 у 2025 році.</li>
</ul>
<p><em>Галон — це 3,785 літра.</em></p>
<h4>Запаси та попит: баланс зберігається</h4>
<ul>
<li>Запаси моторного бензину за тиждень до 13 лютого були <strong>на 3,5% вищими</strong>, ніж торік.</li>
<li>Обсяг нафтопродуктів, відвантажених на ринок (індикатор попиту), зріс на <strong>4,1% у річному вимірі</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, попри локальні перебої, <strong>критичного дефіциту на ринку не спостерігається</strong>.</p>
<h3>Фактор НПЗ: аварії, пожежі та планові ремонти</h3>
<p>Лютий позначився низкою технічних інцидентів на нафтопереробних заводах (НПЗ), що тимчасово знижували обсяги виробництва.</p>
<h4>Технічні перебої</h4>
<ul>
<li>Незапланована зупинка на НПЗ у Боргері (Техас), оператор — Phillips 66. Потужність — <strong>140 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Плановий двомісячний ремонт НПЗ Marathon в Ель-Пасо (Техас) — <strong>131 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Пожежа 9 лютого на НПЗ Valero в Ардморі (Оклахома) — <strong>91,5 тис. барелів на добу</strong>, повна зупинка.</li>
<li>Зупинка НПЗ Marathon у Кетлеттсбурзі (Кентуккі) 10–13 лютого через перебої з електропостачанням — <strong>255 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Весняні профілактичні роботи вже досягли піку. За даними IIR Energy, подальші планові зупинки <strong>не перевищать 1 млн барелів на добу</strong> до кінця сезону.</p>
<h4>Каліфорнійський парадокс</h4>
<p>Після закриття НПЗ у Бенішії, який працював з 1969 року, Каліфорнія змушена імпортувати пальне навіть із Багамських островів. Це демонструє <strong>вразливість регіональних ринків у разі скорочення внутрішніх потужностей</strong>.</p>
<h3>Нафта і геополітика: ризик 20 млн барелів на добу</h3>
<p>Ключовим чинником невизначеності залишається ситуація навколо Ірану.</p>
<ul>
<li>WTI (West Texas Intermediate) — базовий американський сорт нафти — зріс на <strong>16% від початку року</strong>.</li>
<li>Аналітики EIA очікують зниження ціни WTI <strong>нижче $50 за барель</strong> наступного року.</li>
<li>У разі військової ескалації під ризиком може опинитися <strong>20 млн барелів на добу</strong> морського транспортування сирої нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Вплив був би глибоким&#187;, — зазначив аналітик PVM Тамаш Варга щодо потенційної військової операції.</p></blockquote>
<p>Попри те, що енергетичний сектор формально не потрапив під тарифні обмеження, невизначеність у суміжних галузях, зокрема сталевій, створює додаткові ризики для інвестицій та логістики.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.industrialinfo.com/news/article/us-gasoline-withstanding-a-very-rough-year--353793" target="_blank">IIR</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30150-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Роздрібні ціни на бензин у США тримаються нижче $3 попри аварії на НПЗ та геополітичні ризики"/><br /><p><strong>Середня ціна бензину в США становить $2,94 за галон</strong>, що на $0,21 менше, ніж торік. Попри аварії на нафтопереробних заводах, сезонні ремонти та загрозу ескалації конфлікту між США та Іраном, ринок залишається відносно збалансованим. Водночас аналітики попереджають: у разі військової операції під ризиком може опинитися до <strong>20 млн барелів на добу</strong> морського транспортування нафти.</p>
<h3>Стійкість роздрібного сегмента на тлі турбулентності</h3>
<p>Американський ринок моторного пального демонструє відносну стабільність навіть в умовах комплексних викликів — від зимових штормів до геополітичної напруги та торговельної невизначеності.</p>
<h4>Ціни на АЗС: динаміка року</h4>
<ul>
<li><strong>$2,94 за галон</strong> звичайного бензину станом на понеділок — дані автомобільного клубу AAA.</li>
<li><strong>$3,15 за галон</strong> — рівень аналогічного періоду минулого року.</li>
<li>Прогноз Управління енергетичної інформації США (EIA): <strong>$2,91 за галон у середньому за рік</strong> проти $3,10 у 2025 році.</li>
</ul>
<p><em>Галон — це 3,785 літра.</em></p>
<h4>Запаси та попит: баланс зберігається</h4>
<ul>
<li>Запаси моторного бензину за тиждень до 13 лютого були <strong>на 3,5% вищими</strong>, ніж торік.</li>
<li>Обсяг нафтопродуктів, відвантажених на ринок (індикатор попиту), зріс на <strong>4,1% у річному вимірі</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, попри локальні перебої, <strong>критичного дефіциту на ринку не спостерігається</strong>.</p>
<h3>Фактор НПЗ: аварії, пожежі та планові ремонти</h3>
<p>Лютий позначився низкою технічних інцидентів на нафтопереробних заводах (НПЗ), що тимчасово знижували обсяги виробництва.</p>
<h4>Технічні перебої</h4>
<ul>
<li>Незапланована зупинка на НПЗ у Боргері (Техас), оператор — Phillips 66. Потужність — <strong>140 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Плановий двомісячний ремонт НПЗ Marathon в Ель-Пасо (Техас) — <strong>131 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Пожежа 9 лютого на НПЗ Valero в Ардморі (Оклахома) — <strong>91,5 тис. барелів на добу</strong>, повна зупинка.</li>
<li>Зупинка НПЗ Marathon у Кетлеттсбурзі (Кентуккі) 10–13 лютого через перебої з електропостачанням — <strong>255 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Весняні профілактичні роботи вже досягли піку. За даними IIR Energy, подальші планові зупинки <strong>не перевищать 1 млн барелів на добу</strong> до кінця сезону.</p>
<h4>Каліфорнійський парадокс</h4>
<p>Після закриття НПЗ у Бенішії, який працював з 1969 року, Каліфорнія змушена імпортувати пальне навіть із Багамських островів. Це демонструє <strong>вразливість регіональних ринків у разі скорочення внутрішніх потужностей</strong>.</p>
<h3>Нафта і геополітика: ризик 20 млн барелів на добу</h3>
<p>Ключовим чинником невизначеності залишається ситуація навколо Ірану.</p>
<ul>
<li>WTI (West Texas Intermediate) — базовий американський сорт нафти — зріс на <strong>16% від початку року</strong>.</li>
<li>Аналітики EIA очікують зниження ціни WTI <strong>нижче $50 за барель</strong> наступного року.</li>
<li>У разі військової ескалації під ризиком може опинитися <strong>20 млн барелів на добу</strong> морського транспортування сирої нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Вплив був би глибоким&#187;, — зазначив аналітик PVM Тамаш Варга щодо потенційної військової операції.</p></blockquote>
<p>Попри те, що енергетичний сектор формально не потрапив під тарифні обмеження, невизначеність у суміжних галузях, зокрема сталевій, створює додаткові ризики для інвестицій та логістики.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.industrialinfo.com/news/article/us-gasoline-withstanding-a-very-rough-year--353793" target="_blank">IIR</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/24/153648/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Інфляція в Канаді сповільнюється завдяки дешевшому бензину: сигнал для енергоринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/inflyaciya-v-kanadi-spovilnyuyetsya-zavdyaki-deshevshomu-benzinu-signal-dlya-energorinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/inflyaciya-v-kanadi-spovilnyuyetsya-zavdyaki-deshevshomu-benzinu-signal-dlya-energorinku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Feb 2026 11:57:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bank of Canada]]></category>
		<category><![CDATA[Canada]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Канада]]></category>
		<category><![CDATA[центральний банк]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153624</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30136-Канада_флаг.png" alt="Інфляція в Канаді сповільнюється завдяки дешевшому бензину: сигнал для енергоринку"/><br />Річна інфляція в Канаді у січні знизилася до 2,3%, що нижче як грудневого показника 2,4%, так і очікувань аналітиків. Головний фактор — різке падіння цін на бензин на 16,7% у річному вимірі. Водночас продукти харчування та одяг дорожчають, а базова інфляція поступово стабілізується. Це дає підстави центральному банку утримувати паузу в зміні облікової ставки на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30136-Канада_флаг.png" alt="Інфляція в Канаді сповільнюється завдяки дешевшому бензину: сигнал для енергоринку"/><br /><p><strong>Річна інфляція в Канаді у січні знизилася до 2,3%</strong>, що нижче як грудневого показника 2,4%, так і очікувань аналітиків. Головний фактор — різке падіння цін на бензин на 16,7% у річному вимірі. Водночас продукти харчування та одяг дорожчають, а базова інфляція поступово стабілізується. Це дає підстави центральному банку утримувати паузу в зміні облікової ставки на рівні 2,25%.</p>
<h3>Що відбувається з інфляцією та паливними цінами в Канаді</h3>
<h4>Загальна динаміка інфляції</h4>
<p>За даними <strong><a href="https://www.statcan.gc.ca/en/start" target="_blank">Statistics Canada</a></strong>, оприлюдненими в <strong><a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></strong>, індекс споживчих цін (CPI) у січні зріс на <strong>2,3% у річному вимірі</strong>. Це:</p>
<ul>
<li>менше за грудневі <strong>2,4%</strong>;</li>
<li>нижче прогнозу аналітиків, які очікували <strong>2,4%</strong>;</li>
<li>на місячній основі — <strong>без змін</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Індекс споживчих цін (CPI)</em> — це ключовий показник інфляції, який відображає зміну вартості кошика товарів і послуг для домогосподарств.</p>
<h4>Бензин як ключовий фактор</h4>
<p>Найбільший внесок у сповільнення інфляції зробило пальне:</p>
<ul>
<li>ціни на бензин знизилися на <strong>16,7%</strong> у січні;</li>
<li>у грудні падіння становило <strong>13,8%</strong>;</li>
<li>саме бензиновий індекс став головним чинником гальмування загальної інфляції.</li>
</ul>
<p>Однак без урахування бензину інфляція була б значно вищою — <strong>3% у річному вимірі</strong>, що відповідає грудневому показнику.</p>
<h4>Продукти, алкоголь і одяг: протилежний тренд</h4>
<p>Попри дешевше пальне, інші категорії демонструють суттєве зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Продукти харчування</strong> подорожчали на <strong>7,3%</strong>, насамперед через зростання цін у ресторанах;</li>
<li>Категорія алкогольних напоїв зросла на <strong>4,8%</strong>;</li>
<li>Ціни на одяг також зросли через ефект порівняльної бази.</li>
</ul>
<p>Статистики пояснюють це так званим <em>базовим ефектом</em>: торік у цей період діяли податкові пільги на продаж, які тимчасово знижували ціни. Тепер порівняння з «дешевою» базою створює видимість більшого зростання.</p>
<h4>Базова інфляція та позиція центрального банку</h4>
<p>Економісти традиційно орієнтуються на <em>базову інфляцію</em> — показник без урахування продуктів харчування та енергії, оскільки ці категорії є найбільш волатильними.</p>
<ul>
<li>Без урахування їжі та енергії CPI зріс на <strong>2,4%</strong> (у грудні — 2,5%);</li>
<li>Індекс CPI-median знизився з <strong>2,6%</strong> до <strong>2,5%</strong>;</li>
<li>CPI-trim — з <strong>2,7%</strong> до <strong>2,4%</strong>.</li>
</ul>
<p>Витрати на житло, які мають найбільшу вагу в інфляційному кошику, зросли на <strong>1,7%</strong>, що також свідчить про поступове сповільнення тиску.</p>
<p><strong><a href="https://www.bankofcanada.ca/" target="_blank">Bank of Canada</a></strong> вважає, що інфляція стабілізувалася поблизу середини цільового діапазону. Це дозволило регулятору зберегти паузу в зміні ставки на рівні <strong>2,25%</strong>.</p>
<blockquote><p>Зараз очевидно, що Керівна рада має повністю зосередитися на підтримці економіки — <strong>Ройс Мендес</strong>, керівний директор та голова макростратегії <strong><a href="https://www.desjardins.com" target="_blank">Desjardins Group</a></strong>.</p></blockquote>
<p>Після публікації даних канадський долар знизився на <strong>0,2%</strong> до <strong>1,3668 канадського долара за долар США</strong>. Дохідність дворічних держоблігацій впала на <strong>3,9 базисного пункту</strong> до <strong>2,439%</strong>.</p>
<h4>Очікування ринку</h4>
<ul>
<li>Грошові ринки закладають ймовірність зниження ставки вже до липня;</li>
<li>Частина економістів прогнозує відсутність зниження ставки цього року через стабільність інфляції в межах цілі.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для енергетичного сектору</h4>
<p>Падіння цін на бензин на <strong>16,7%</strong> стало вирішальним чинником сповільнення інфляції. Це демонструє, що енергетичний компонент залишається ключовим драйвером макроекономічної динаміки.</p>
<ul>
<li>Ціни на пальне безпосередньо впливають на транспортні витрати та логістику;</li>
<li>Зниження вартості бензину стримує загальний інфляційний тиск;</li>
<li>Енергоринок залишається одним із головних стабілізаторів економіки.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p>Канадська економіка входить у фазу контрольованої стабілізації. Попри зростання цін на продукти та алкоголь, саме енергетичний сектор забезпечив уповільнення інфляції до 2,3%. Подальша динаміка паливного ринку визначатиме монетарні рішення та інвестиційні очікування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/americas/canadas-annual-inflation-rate-slows-january-2026-02-17/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30136-Канада_флаг.png" alt="Інфляція в Канаді сповільнюється завдяки дешевшому бензину: сигнал для енергоринку"/><br /><p><strong>Річна інфляція в Канаді у січні знизилася до 2,3%</strong>, що нижче як грудневого показника 2,4%, так і очікувань аналітиків. Головний фактор — різке падіння цін на бензин на 16,7% у річному вимірі. Водночас продукти харчування та одяг дорожчають, а базова інфляція поступово стабілізується. Це дає підстави центральному банку утримувати паузу в зміні облікової ставки на рівні 2,25%.</p>
<h3>Що відбувається з інфляцією та паливними цінами в Канаді</h3>
<h4>Загальна динаміка інфляції</h4>
<p>За даними <strong><a href="https://www.statcan.gc.ca/en/start" target="_blank">Statistics Canada</a></strong>, оприлюдненими в <strong><a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></strong>, індекс споживчих цін (CPI) у січні зріс на <strong>2,3% у річному вимірі</strong>. Це:</p>
<ul>
<li>менше за грудневі <strong>2,4%</strong>;</li>
<li>нижче прогнозу аналітиків, які очікували <strong>2,4%</strong>;</li>
<li>на місячній основі — <strong>без змін</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Індекс споживчих цін (CPI)</em> — це ключовий показник інфляції, який відображає зміну вартості кошика товарів і послуг для домогосподарств.</p>
<h4>Бензин як ключовий фактор</h4>
<p>Найбільший внесок у сповільнення інфляції зробило пальне:</p>
<ul>
<li>ціни на бензин знизилися на <strong>16,7%</strong> у січні;</li>
<li>у грудні падіння становило <strong>13,8%</strong>;</li>
<li>саме бензиновий індекс став головним чинником гальмування загальної інфляції.</li>
</ul>
<p>Однак без урахування бензину інфляція була б значно вищою — <strong>3% у річному вимірі</strong>, що відповідає грудневому показнику.</p>
<h4>Продукти, алкоголь і одяг: протилежний тренд</h4>
<p>Попри дешевше пальне, інші категорії демонструють суттєве зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Продукти харчування</strong> подорожчали на <strong>7,3%</strong>, насамперед через зростання цін у ресторанах;</li>
<li>Категорія алкогольних напоїв зросла на <strong>4,8%</strong>;</li>
<li>Ціни на одяг також зросли через ефект порівняльної бази.</li>
</ul>
<p>Статистики пояснюють це так званим <em>базовим ефектом</em>: торік у цей період діяли податкові пільги на продаж, які тимчасово знижували ціни. Тепер порівняння з «дешевою» базою створює видимість більшого зростання.</p>
<h4>Базова інфляція та позиція центрального банку</h4>
<p>Економісти традиційно орієнтуються на <em>базову інфляцію</em> — показник без урахування продуктів харчування та енергії, оскільки ці категорії є найбільш волатильними.</p>
<ul>
<li>Без урахування їжі та енергії CPI зріс на <strong>2,4%</strong> (у грудні — 2,5%);</li>
<li>Індекс CPI-median знизився з <strong>2,6%</strong> до <strong>2,5%</strong>;</li>
<li>CPI-trim — з <strong>2,7%</strong> до <strong>2,4%</strong>.</li>
</ul>
<p>Витрати на житло, які мають найбільшу вагу в інфляційному кошику, зросли на <strong>1,7%</strong>, що також свідчить про поступове сповільнення тиску.</p>
<p><strong><a href="https://www.bankofcanada.ca/" target="_blank">Bank of Canada</a></strong> вважає, що інфляція стабілізувалася поблизу середини цільового діапазону. Це дозволило регулятору зберегти паузу в зміні ставки на рівні <strong>2,25%</strong>.</p>
<blockquote><p>Зараз очевидно, що Керівна рада має повністю зосередитися на підтримці економіки — <strong>Ройс Мендес</strong>, керівний директор та голова макростратегії <strong><a href="https://www.desjardins.com" target="_blank">Desjardins Group</a></strong>.</p></blockquote>
<p>Після публікації даних канадський долар знизився на <strong>0,2%</strong> до <strong>1,3668 канадського долара за долар США</strong>. Дохідність дворічних держоблігацій впала на <strong>3,9 базисного пункту</strong> до <strong>2,439%</strong>.</p>
<h4>Очікування ринку</h4>
<ul>
<li>Грошові ринки закладають ймовірність зниження ставки вже до липня;</li>
<li>Частина економістів прогнозує відсутність зниження ставки цього року через стабільність інфляції в межах цілі.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для енергетичного сектору</h4>
<p>Падіння цін на бензин на <strong>16,7%</strong> стало вирішальним чинником сповільнення інфляції. Це демонструє, що енергетичний компонент залишається ключовим драйвером макроекономічної динаміки.</p>
<ul>
<li>Ціни на пальне безпосередньо впливають на транспортні витрати та логістику;</li>
<li>Зниження вартості бензину стримує загальний інфляційний тиск;</li>
<li>Енергоринок залишається одним із головних стабілізаторів економіки.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p>Канадська економіка входить у фазу контрольованої стабілізації. Попри зростання цін на продукти та алкоголь, саме енергетичний сектор забезпечив уповільнення інфляції до 2,3%. Подальша динаміка паливного ринку визначатиме монетарні рішення та інвестиційні очікування.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/americas/canadas-annual-inflation-rate-slows-january-2026-02-17/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/inflyaciya-v-kanadi-spovilnyuyetsya-zavdyaki-deshevshomu-benzinu-signal-dlya-energorinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на бензин у США знижуватимуться у 2026 році попри скорочення потужностей НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/cini-na-benzin-u-ssha-znizhuvatimutsya-u-2026-roci-popri-skorochennya-potuzhnostej-npz/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/cini-na-benzin-u-ssha-znizhuvatimutsya-u-2026-roci-popri-skorochennya-potuzhnostej-npz/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 Jan 2026 07:14:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crack spreads]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil outlook]]></category>
		<category><![CDATA[refinery capacity]]></category>
		<category><![CDATA[маржа НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз EIA]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153542</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30083-Цена_падение.png" alt="Ціни на бензин у США знижуватимуться у 2026 році попри скорочення потужностей НПЗ"/><br />Американський ринок бензину входить у фазу помірного здешевлення. За прогнозом Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2026 році середні роздрібні ціни на бензин у США знизяться на 6% порівняно з 2025 роком, а у 2027 році зростуть лише на 1%. Ключовими чинниками залишаються динаміка світових цін на нафту, зміна структури ціни та скорочення нафтопереробних потужностей, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30083-Цена_падение.png" alt="Ціни на бензин у США знижуватимуться у 2026 році попри скорочення потужностей НПЗ"/><br /><p>Американський ринок бензину входить у фазу помірного здешевлення. За прогнозом Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2026 році середні роздрібні ціни на бензин у США знизяться на 6% порівняно з 2025 роком, а у 2027 році зростуть лише на 1%. Ключовими чинниками залишаються динаміка світових цін на нафту, зміна структури ціни та скорочення нафтопереробних потужностей, особливо на Західному узбережжі.</p>
<h3>Прогноз цін: загальне зниження з регіональними відмінностями</h3>
<ul>
<li><strong>У 2026 році ціни на бензин знизяться в усіх регіонах США</strong>, а у 2027 році очікується помірне зростання.</li>
<li><strong>Навіть після зростання у 2027 році</strong> середні ціни залишаться нижчими за рівень 2025 року в усіх регіонах, <em>крім Західного узбережжя (PADD 5)</em>.</li>
<li>На Західному узбережжі скорочення потужностей НПЗ призведе до <strong>вищої маржі та цін</strong>, які у номінальному вимірі будуть приблизно на рівні 2025 року.</li>
<li><strong>Найдорожчий регіон</strong> — Західне узбережжя, <strong>найдешевший</strong> — Мексиканська затока, далі Середній Захід.</li>
</ul>
<h3>Довгостроковий тренд: від піку 2022 року до стабілізації</h3>
<ul>
<li>Поточний прогноз продовжує тренд зниження цін після <strong>історичного максимуму $5 за галон</strong> у середині 2022 року.</li>
<li><strong>Очікуване зниження на 20 центів за галон у 2026 році</strong> є співставним із падінням цін у 2024–2025 роках.</li>
<li>Йдеться про <em>номінальні ціни</em>, без урахування інфляційних чинників.</li>
</ul>
<h3>Структура ціни: роль нафти зменшується</h3>
<ul>
<li>За останні 10 років <strong>ціна сирої нафти формувала трохи більше 50%</strong> роздрібної ціни бензину в США.</li>
<li>У 2026–2027 роках внесок нафти <strong>зменшиться нижче 45%</strong> у середньорічному вимірі.</li>
<li>Причина — <strong>випереджальне зростання світової пропозиції нафти</strong> порівняно з попитом.</li>
<li>Очікується, що <strong>середньорічна ціна на нафту буде найнижчою з 2020 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Маржа НПЗ: зростання crack spreads на тлі дефіциту</h3>
<ul>
<li>У 2026 році <strong>crack spreads для бензину будуть вищими</strong>, ніж у попередні два роки.</li>
<li><em>Crack spreads</em> — це різниця між оптовою ціною бензину та ціною сирої нафти, показник прибутковості НПЗ.</li>
<li>Зростання маржі пояснюється:
<ul>
<li><strong>нижчими запасами бензину</strong>;</li>
<li><strong>скороченням переробки</strong> через зменшення потужностей;</li>
<li><strong>напруженими умовами на ринку Атлантичного басейну</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Водночас очікувані crack spreads <strong>будуть нижчими</strong>, ніж пікові значення 2022–2023 років.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> залишається критичною: приклад США показує, що навіть за низьких цін на нафту скорочення переробних потужностей може підвищувати маржу та ціни.</li>
<li><strong>Логістична стійкість і запаси</strong> набувають ключового значення в умовах можливих ударів по інфраструктурі та блокад під час широкомасштабної війни.</li>
<li><strong>Захист критичної інфраструктури</strong> має включати не лише військову складову, а й економічну — інвестиції у резервні потужності, страхування ризиків та стимулювання розосередження.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong> дедалі більше залежить не лише від нафти, а й від маржі, податкової політики та конкуренції, що важливо враховувати при регуляторних рішеннях.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=67024" target="_blank">U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30083-Цена_падение.png" alt="Ціни на бензин у США знижуватимуться у 2026 році попри скорочення потужностей НПЗ"/><br /><p>Американський ринок бензину входить у фазу помірного здешевлення. За прогнозом Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2026 році середні роздрібні ціни на бензин у США знизяться на 6% порівняно з 2025 роком, а у 2027 році зростуть лише на 1%. Ключовими чинниками залишаються динаміка світових цін на нафту, зміна структури ціни та скорочення нафтопереробних потужностей, особливо на Західному узбережжі.</p>
<h3>Прогноз цін: загальне зниження з регіональними відмінностями</h3>
<ul>
<li><strong>У 2026 році ціни на бензин знизяться в усіх регіонах США</strong>, а у 2027 році очікується помірне зростання.</li>
<li><strong>Навіть після зростання у 2027 році</strong> середні ціни залишаться нижчими за рівень 2025 року в усіх регіонах, <em>крім Західного узбережжя (PADD 5)</em>.</li>
<li>На Західному узбережжі скорочення потужностей НПЗ призведе до <strong>вищої маржі та цін</strong>, які у номінальному вимірі будуть приблизно на рівні 2025 року.</li>
<li><strong>Найдорожчий регіон</strong> — Західне узбережжя, <strong>найдешевший</strong> — Мексиканська затока, далі Середній Захід.</li>
</ul>
<h3>Довгостроковий тренд: від піку 2022 року до стабілізації</h3>
<ul>
<li>Поточний прогноз продовжує тренд зниження цін після <strong>історичного максимуму $5 за галон</strong> у середині 2022 року.</li>
<li><strong>Очікуване зниження на 20 центів за галон у 2026 році</strong> є співставним із падінням цін у 2024–2025 роках.</li>
<li>Йдеться про <em>номінальні ціни</em>, без урахування інфляційних чинників.</li>
</ul>
<h3>Структура ціни: роль нафти зменшується</h3>
<ul>
<li>За останні 10 років <strong>ціна сирої нафти формувала трохи більше 50%</strong> роздрібної ціни бензину в США.</li>
<li>У 2026–2027 роках внесок нафти <strong>зменшиться нижче 45%</strong> у середньорічному вимірі.</li>
<li>Причина — <strong>випереджальне зростання світової пропозиції нафти</strong> порівняно з попитом.</li>
<li>Очікується, що <strong>середньорічна ціна на нафту буде найнижчою з 2020 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Маржа НПЗ: зростання crack spreads на тлі дефіциту</h3>
<ul>
<li>У 2026 році <strong>crack spreads для бензину будуть вищими</strong>, ніж у попередні два роки.</li>
<li><em>Crack spreads</em> — це різниця між оптовою ціною бензину та ціною сирої нафти, показник прибутковості НПЗ.</li>
<li>Зростання маржі пояснюється:
<ul>
<li><strong>нижчими запасами бензину</strong>;</li>
<li><strong>скороченням переробки</strong> через зменшення потужностей;</li>
<li><strong>напруженими умовами на ринку Атлантичного басейну</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Водночас очікувані crack spreads <strong>будуть нижчими</strong>, ніж пікові значення 2022–2023 років.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> залишається критичною: приклад США показує, що навіть за низьких цін на нафту скорочення переробних потужностей може підвищувати маржу та ціни.</li>
<li><strong>Логістична стійкість і запаси</strong> набувають ключового значення в умовах можливих ударів по інфраструктурі та блокад під час широкомасштабної війни.</li>
<li><strong>Захист критичної інфраструктури</strong> має включати не лише військову складову, а й економічну — інвестиції у резервні потужності, страхування ризиків та стимулювання розосередження.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong> дедалі більше залежить не лише від нафти, а й від маржі, податкової політики та конкуренції, що важливо враховувати при регуляторних рішеннях.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=67024" target="_blank">U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/cini-na-benzin-u-ssha-znizhuvatimutsya-u-2026-roci-popri-skorochennya-potuzhnostej-npz/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринок бензину Північно-Західної Європи стискається, тоді як МТБЕ пом’якшується на тлі збільшення постачань</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/28/rinok-benzinu-pivnichno-zaxidno%d1%97-yevropi-stiskayetsya-todi-yak-mtbe-pomyakshuyetsya-na-tli-zbilshennya-postachan/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/28/rinok-benzinu-pivnichno-zaxidno%d1%97-yevropi-stiskayetsya-todi-yak-mtbe-pomyakshuyetsya-na-tli-zbilshennya-postachan/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 28 Nov 2025 09:27:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[ARA-хаб]]></category>
		<category><![CDATA[Eurobob]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline market]]></category>
		<category><![CDATA[northwest Europe]]></category>
		<category><![CDATA[West Africa]]></category>
		<category><![CDATA[АРА]]></category>
		<category><![CDATA[бензиновий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Західна Африка]]></category>
		<category><![CDATA[МТБЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Північно-Західна Європа]]></category>
		<category><![CDATA[спред бензин-нафта]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на МТБЕ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153395</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29994-Бензовоз_300.png" alt="Ринок бензину Північно-Західної Європи стискається, тоді як МТБЕ пом’якшується на тлі збільшення постачань"/><br />Ринок бензину Північно-Західної Європи входить у грудень у режимі дефіциту: зниження запасів у ARA-хабі з 1,22 млн т до 975 тис. т, активний витік європейського ресурсу до Західної Африки та розширений спред бензин-нафта підтримують ціни, тоді як сегмент МТБЕ демонструє ознаки пом’якшення маржі на тлі прибуття нових партій і збереження високих внутрішніх цін у Китаї. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29994-Бензовоз_300.png" alt="Ринок бензину Північно-Західної Європи стискається, тоді як МТБЕ пом’якшується на тлі збільшення постачань"/><br /><p>Ринок бензину Північно-Західної Європи входить у грудень у режимі дефіциту: зниження запасів у ARA-хабі з 1,22 млн т до 975 тис. т, активний витік європейського ресурсу до Західної Африки та розширений спред бензин-нафта підтримують ціни, тоді як сегмент МТБЕ демонструє ознаки пом’якшення маржі на тлі прибуття нових партій і збереження високих внутрішніх цін у Китаї.</p>
<h2>Напруженості ринку бензину та динаміки МТБЕ в Північно-Західній Європі</h2>
<h3>1. Структурний дефіцит бензину в Північно-Західній Європі</h3>
<p>Фундаментальні показники свідчать про те, що ринок бензину Північно-Західної Європи залишається <strong>жорстко збалансованим на користь продавця</strong>. Обмежена доступність тоннажу й вже законтрактовані обсяги на першу половину грудня підтримують високий ціновий рівень.</p>
<ul>
<li>Учасники ринку відзначають, що <strong>потреби в бензині на першу половину грудня вже покрито</strong>, що посилює тиск на наявні спотові обсяги.</li>
<li>Європейський трейдер наголошує на відсутності вільного ресурсу на початок грудня:<br />
<blockquote><p>«Північ на першу половину грудня у дефіциті. Не думаю, що буде якийсь рух: усе вже продано на початок грудня», — європейський трейдер</p></blockquote>
</li>
<li><strong>Недостатня доступність тоннажу</strong> додатково обмежує можливості швидкого перерозподілу фізичних обсягів і сприяє збереженню жорстких цінових умов.</li>
</ul>
<p>Вже виконані програми постачання на першу половину грудня вказують на те, що будь-який додатковий попит у регіоні буде змушений конкурувати за обмежені спотові обсяги, посилюючи ціновий тиск.</p>
<h3>2. Запаси в ARA</h3>
<p>Динаміка запасів у хабі Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA) демонструє <strong>послідовне скорочення доступного ресурсу бензину</strong>.</p>
<ul>
<li>Запаси бензину в ARA-хабі на <strong>20 листопада</strong> становили <strong>975 000 т</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони скоротилися ще на <strong>0,5%</strong> у тижневому вимірі.</li>
<li>Порівняно з позицією <strong>2 жовтня</strong> запаси впали з рівня <strong>1,22 млн т</strong> до 975 тис. т.</li>
</ul>
<p><em>Таким чином, з початку жовтня ринок втратив близько 245 тис. т запасів бензину в ARA-хабі, що є кількісним підтвердженням посилення дефіциту.</em></p>
<p>Поступове, але стабільне зниження запасів у ARA відображає тривалий період, коли попит випереджає відновлення пропозиції, що підтримує поточний «тугий» баланс ринку.</p>
<h3>3. Витік європейського ресурсу до Західної Африки</h3>
<p>Окремим драйвером дефіциту в Північно-Західній Європі виступає <strong>активний експорт бензину до Західної Африки</strong>.</p>
<ul>
<li>Ринкові джерела відзначають «<strong>значний обсяг європейського продукту, що прямує до Західної Африки</strong>» на тлі:
<ul>
<li>підвищеного попиту в період Різдва,</li>
<li>прагнення імпортерів «бути покритими» на святковий період.</li>
</ul>
</li>
<li>Європейський трейдер описує ситуацію так:<br />
<blockquote><p>«Багато [європейського] продукту прямує до Західної Африки, підвищений попит у різдвяний період, і люди хочуть бути покритими», — європейський трейдер</p></blockquote>
</li>
<li>Широкий <strong>спред бензин-нафта</strong> стимулює активне <strong>блендування</strong>, що дозволяє учасникам ринку монетизувати премію бензину над нафтовою фракцією:<br />
<blockquote><p>«За широкого спреду бензин-нафта люди мотивовані до блендування», — європейський трейдер</p></blockquote>
</li>
</ul>
<p>Посилений попит із боку Західної Африки й вигідна маржа для блендування створюють ефект «пилососа», що витягує додаткові обсяги з європейського ринку й посилює локальну напруженість пропозиції.</p>
<h3>4. Послаблення в сегменті МТБЕ</h3>
<p>На тлі жорсткого ринку бензину <strong>сегмент МТБЕ</strong> демонструє більш м’які очікування щодо цін, <strong>попри</strong> збереження базового попиту до кінця року.</p>
<ul>
<li>Деякі компоненти для блендування, зокрема <strong>МТБЕ</strong>, можуть зазнавати <strong>цінової ерозії</strong>, оскільки <strong>рівні пропозиції збільшуються</strong>.</li>
<li>Європейський ринок МТБЕ відчув певне <strong>полегшення</strong> завдяки:
<ul>
<li>обговоренням <strong>п’яти суден</strong> з МТБЕ,</li>
<li>з яких <strong>три прямували до ARA</strong>,</li>
<li>ще <strong>два — до Середземномор’я</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Ці очікувані постачання послабили тиск у регіоні, тоді як загальний попит залишався стабільним перед завершенням року.</em></li>
</ul>
<p>На відміну від базового ринку бензину, де домінує дефіцит, ринок МТБЕ демонструє ознаки випрямлення пропозиції, що може зумовити обмеження цінового зростання або навіть корекцію.</p>
<h3>5. Роль Китаю та латинської Америки в ціноутворенні МТБЕ</h3>
<p>На європейський баланс МТБЕ впливають як <strong>трансокеанські потоки</strong>, так і внутрішні ціни в Китаї.</p>
<ul>
<li>Трейдери повідомляють про <strong>появу заявок на МТБЕ з відстроченим прибуттям до Європи з Китаю</strong>, що може свідчити про:
<ul>
<li>перші ознаки <strong>апетиту до поповнення запасів</strong> у Європі,</li>
<li>готовність ринку розглядати нові імпортні потоки.</li>
</ul>
</li>
<li>Водночас <strong>арбітраж залишається переважно нереалізованим</strong>, адже:
<ul>
<li>внутрішні ціни в Китаї залишаються високими,</li>
<li>вони підтримані, зокрема, <strong>тендерами до Латинської Америки</strong>, які обговорювалися в день спостереження.</li>
</ul>
</li>
<li>Покупець зазначає, що така конфігурація обмежує ймовірність більш конкурентоспроможних пропозицій МТБЕ до Європи.</li>
</ul>
<p>Хоча попит на поповнення європейських запасів МТБЕ проявляється через заявки на майбутні постачання з Китаю, <strong>стійко високі внутрішні ціни в Китаї та альтернативний попит із Латинської Америки</strong> стримують повноцінне відкриття арбітражного вікна в Європу.</p>
<h3>6. Ціни на МТБЕ та премія до бензину</h3>
<p>Останні доступні оцінки цін відбивають поєднання <strong>локальної напруженості в бензиновому комплексі</strong> та дещо охолодженого спотового інтересу до МТБЕ.</p>
<ul>
<li>Спотові європейські ціни на МТБЕ оцінено на рівні <strong>801,25 дол./т FOB ARA станом на 24 листопада</strong>.</li>
<li>Це на <strong>3,75 дол./т вище</strong>, ніж 21 листопада, що корелює зі <strong>зміцненням базового бензинового комплексу</strong>.</li>
<li>Втім, спотовий інтерес до МТБЕ <strong>уповільнився</strong>:
<ul>
<li>під час процесу оцінки Platts Market on Close <strong>не було зафіксовано торговельної активності</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Platts (частина S&amp;P Global Energy) оцінила <strong>премію європейського МТБЕ FOB ARA до ф’ючерсного свопу Eurobob на перший місяць</strong> на рівні <strong>164,75 дол./т станом на 24 листопада</strong>, що:
<ul>
<li><strong>відповідає рівню 21 листопада</strong>,</li>
<li>вказує на <em>стабілізацію премії</em>, попри коливання базової ціни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Ціна МТБЕ в ARA відображає вплив сильного бензинового ринку, однак стабільна премія до свопу Eurobob та відсутність активного спотового торгу сигналізують, що учасники ринку обережно оцінюють ризики потенційної ерозії маржі на тлі зростаючої пропозиції.</p>
<h3>7. Узагальнення</h3>
<p>Сукупність наведених кількісних і якісних факторів дозволяє описати логіку розвитку ринку бензину та МТБЕ в Північно-Західній Європі як цілісну «карту причин і наслідків».</p>
<ul>
<li><strong>Скорочення запасів у ARA</strong> з 1,22 млн т до 975 тис. т
<ul>
<li>→ підтверджує вже тривалий період дефіциту в регіоні,</li>
<li>→ підсилює чутливість ринку до будь-яких зовнішніх шоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Робастний попит Західної Африки</strong> та прагнення імпортерів «бути покритими» на період свят
<ul>
<li>→ збільшують відтік європейського бензину з регіону,</li>
<li>→ звужують доступні спотові обсяги для європейських покупців.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Широкий спред бензин-нафта</strong>
<ul>
<li>→ стимулює блендування,</li>
<li>→ збільшує попит на компоненти, але водночас підтримує цінову «надбудову» над базовою нафтовою фракцією.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Збільшення постачань МТБЕ (п’ять суден до ARA та Середземномор’я)</strong>
<ul>
<li>→ послаблює локальний тиск на ринок компонентів,</li>
<li>→ створює умови для потенційної корекції цін, якщо попит не зростатиме синхронно.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стійко високі внутрішні ціни на МТБЕ в Китаї та попит із Латинської Америки</strong>
<ul>
<li>→ утримують арбітраж до Європи переважно закритим,</li>
<li>→ перешкоджають появі більш дешевих імпортних потоків у короткостроковій перспективі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поточна конфігурація цін</strong> — 801,25 дол./т FOB ARA з премією 164,75 дол./т до front-month Eurobob
<ul>
<li>→ віддзеркалює напруженість бензинового комплексу,</li>
<li>→ але стабільність премії й слабший спотовий інтерес вказують на обережні очікування ринку щодо подальшого зростання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3><strong>Висновок</strong></h3>
<p>Бензиновий ринок Північно-Західної Європи зберігає структурний дефіцит на старті грудня, що підтверджується зниженням запасів і високим експортним попитом із Західної Африки. Водночас сегмент МТБЕ переходить у фазу потенційного послаблення цінової напруги через надходження додаткових обсягів та обмежені можливості арбітражу з Китаю, за умов збереження базового попиту до кінця року. Така конфігурація формує складну «карту» ринку, де баланс між дефіцитом бензину та пом’якшенням у компонентах стане ключовим фактором для цінових трендів у найближчій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/commodity-insights/en/news-research/latest-news/crude-oil/112525-northwest-europe-gasoline-fundamentals-tighten-mtbe-softens-on-incoming-supply" target="_blank">spglobal.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29994-Бензовоз_300.png" alt="Ринок бензину Північно-Західної Європи стискається, тоді як МТБЕ пом’якшується на тлі збільшення постачань"/><br /><p>Ринок бензину Північно-Західної Європи входить у грудень у режимі дефіциту: зниження запасів у ARA-хабі з 1,22 млн т до 975 тис. т, активний витік європейського ресурсу до Західної Африки та розширений спред бензин-нафта підтримують ціни, тоді як сегмент МТБЕ демонструє ознаки пом’якшення маржі на тлі прибуття нових партій і збереження високих внутрішніх цін у Китаї.</p>
<h2>Напруженості ринку бензину та динаміки МТБЕ в Північно-Західній Європі</h2>
<h3>1. Структурний дефіцит бензину в Північно-Західній Європі</h3>
<p>Фундаментальні показники свідчать про те, що ринок бензину Північно-Західної Європи залишається <strong>жорстко збалансованим на користь продавця</strong>. Обмежена доступність тоннажу й вже законтрактовані обсяги на першу половину грудня підтримують високий ціновий рівень.</p>
<ul>
<li>Учасники ринку відзначають, що <strong>потреби в бензині на першу половину грудня вже покрито</strong>, що посилює тиск на наявні спотові обсяги.</li>
<li>Європейський трейдер наголошує на відсутності вільного ресурсу на початок грудня:<br />
<blockquote><p>«Північ на першу половину грудня у дефіциті. Не думаю, що буде якийсь рух: усе вже продано на початок грудня», — європейський трейдер</p></blockquote>
</li>
<li><strong>Недостатня доступність тоннажу</strong> додатково обмежує можливості швидкого перерозподілу фізичних обсягів і сприяє збереженню жорстких цінових умов.</li>
</ul>
<p>Вже виконані програми постачання на першу половину грудня вказують на те, що будь-який додатковий попит у регіоні буде змушений конкурувати за обмежені спотові обсяги, посилюючи ціновий тиск.</p>
<h3>2. Запаси в ARA</h3>
<p>Динаміка запасів у хабі Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA) демонструє <strong>послідовне скорочення доступного ресурсу бензину</strong>.</p>
<ul>
<li>Запаси бензину в ARA-хабі на <strong>20 листопада</strong> становили <strong>975 000 т</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони скоротилися ще на <strong>0,5%</strong> у тижневому вимірі.</li>
<li>Порівняно з позицією <strong>2 жовтня</strong> запаси впали з рівня <strong>1,22 млн т</strong> до 975 тис. т.</li>
</ul>
<p><em>Таким чином, з початку жовтня ринок втратив близько 245 тис. т запасів бензину в ARA-хабі, що є кількісним підтвердженням посилення дефіциту.</em></p>
<p>Поступове, але стабільне зниження запасів у ARA відображає тривалий період, коли попит випереджає відновлення пропозиції, що підтримує поточний «тугий» баланс ринку.</p>
<h3>3. Витік європейського ресурсу до Західної Африки</h3>
<p>Окремим драйвером дефіциту в Північно-Західній Європі виступає <strong>активний експорт бензину до Західної Африки</strong>.</p>
<ul>
<li>Ринкові джерела відзначають «<strong>значний обсяг європейського продукту, що прямує до Західної Африки</strong>» на тлі:
<ul>
<li>підвищеного попиту в період Різдва,</li>
<li>прагнення імпортерів «бути покритими» на святковий період.</li>
</ul>
</li>
<li>Європейський трейдер описує ситуацію так:<br />
<blockquote><p>«Багато [європейського] продукту прямує до Західної Африки, підвищений попит у різдвяний період, і люди хочуть бути покритими», — європейський трейдер</p></blockquote>
</li>
<li>Широкий <strong>спред бензин-нафта</strong> стимулює активне <strong>блендування</strong>, що дозволяє учасникам ринку монетизувати премію бензину над нафтовою фракцією:<br />
<blockquote><p>«За широкого спреду бензин-нафта люди мотивовані до блендування», — європейський трейдер</p></blockquote>
</li>
</ul>
<p>Посилений попит із боку Західної Африки й вигідна маржа для блендування створюють ефект «пилососа», що витягує додаткові обсяги з європейського ринку й посилює локальну напруженість пропозиції.</p>
<h3>4. Послаблення в сегменті МТБЕ</h3>
<p>На тлі жорсткого ринку бензину <strong>сегмент МТБЕ</strong> демонструє більш м’які очікування щодо цін, <strong>попри</strong> збереження базового попиту до кінця року.</p>
<ul>
<li>Деякі компоненти для блендування, зокрема <strong>МТБЕ</strong>, можуть зазнавати <strong>цінової ерозії</strong>, оскільки <strong>рівні пропозиції збільшуються</strong>.</li>
<li>Європейський ринок МТБЕ відчув певне <strong>полегшення</strong> завдяки:
<ul>
<li>обговоренням <strong>п’яти суден</strong> з МТБЕ,</li>
<li>з яких <strong>три прямували до ARA</strong>,</li>
<li>ще <strong>два — до Середземномор’я</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Ці очікувані постачання послабили тиск у регіоні, тоді як загальний попит залишався стабільним перед завершенням року.</em></li>
</ul>
<p>На відміну від базового ринку бензину, де домінує дефіцит, ринок МТБЕ демонструє ознаки випрямлення пропозиції, що може зумовити обмеження цінового зростання або навіть корекцію.</p>
<h3>5. Роль Китаю та латинської Америки в ціноутворенні МТБЕ</h3>
<p>На європейський баланс МТБЕ впливають як <strong>трансокеанські потоки</strong>, так і внутрішні ціни в Китаї.</p>
<ul>
<li>Трейдери повідомляють про <strong>появу заявок на МТБЕ з відстроченим прибуттям до Європи з Китаю</strong>, що може свідчити про:
<ul>
<li>перші ознаки <strong>апетиту до поповнення запасів</strong> у Європі,</li>
<li>готовність ринку розглядати нові імпортні потоки.</li>
</ul>
</li>
<li>Водночас <strong>арбітраж залишається переважно нереалізованим</strong>, адже:
<ul>
<li>внутрішні ціни в Китаї залишаються високими,</li>
<li>вони підтримані, зокрема, <strong>тендерами до Латинської Америки</strong>, які обговорювалися в день спостереження.</li>
</ul>
</li>
<li>Покупець зазначає, що така конфігурація обмежує ймовірність більш конкурентоспроможних пропозицій МТБЕ до Європи.</li>
</ul>
<p>Хоча попит на поповнення європейських запасів МТБЕ проявляється через заявки на майбутні постачання з Китаю, <strong>стійко високі внутрішні ціни в Китаї та альтернативний попит із Латинської Америки</strong> стримують повноцінне відкриття арбітражного вікна в Європу.</p>
<h3>6. Ціни на МТБЕ та премія до бензину</h3>
<p>Останні доступні оцінки цін відбивають поєднання <strong>локальної напруженості в бензиновому комплексі</strong> та дещо охолодженого спотового інтересу до МТБЕ.</p>
<ul>
<li>Спотові європейські ціни на МТБЕ оцінено на рівні <strong>801,25 дол./т FOB ARA станом на 24 листопада</strong>.</li>
<li>Це на <strong>3,75 дол./т вище</strong>, ніж 21 листопада, що корелює зі <strong>зміцненням базового бензинового комплексу</strong>.</li>
<li>Втім, спотовий інтерес до МТБЕ <strong>уповільнився</strong>:
<ul>
<li>під час процесу оцінки Platts Market on Close <strong>не було зафіксовано торговельної активності</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Platts (частина S&amp;P Global Energy) оцінила <strong>премію європейського МТБЕ FOB ARA до ф’ючерсного свопу Eurobob на перший місяць</strong> на рівні <strong>164,75 дол./т станом на 24 листопада</strong>, що:
<ul>
<li><strong>відповідає рівню 21 листопада</strong>,</li>
<li>вказує на <em>стабілізацію премії</em>, попри коливання базової ціни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Ціна МТБЕ в ARA відображає вплив сильного бензинового ринку, однак стабільна премія до свопу Eurobob та відсутність активного спотового торгу сигналізують, що учасники ринку обережно оцінюють ризики потенційної ерозії маржі на тлі зростаючої пропозиції.</p>
<h3>7. Узагальнення</h3>
<p>Сукупність наведених кількісних і якісних факторів дозволяє описати логіку розвитку ринку бензину та МТБЕ в Північно-Західній Європі як цілісну «карту причин і наслідків».</p>
<ul>
<li><strong>Скорочення запасів у ARA</strong> з 1,22 млн т до 975 тис. т
<ul>
<li>→ підтверджує вже тривалий період дефіциту в регіоні,</li>
<li>→ підсилює чутливість ринку до будь-яких зовнішніх шоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Робастний попит Західної Африки</strong> та прагнення імпортерів «бути покритими» на період свят
<ul>
<li>→ збільшують відтік європейського бензину з регіону,</li>
<li>→ звужують доступні спотові обсяги для європейських покупців.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Широкий спред бензин-нафта</strong>
<ul>
<li>→ стимулює блендування,</li>
<li>→ збільшує попит на компоненти, але водночас підтримує цінову «надбудову» над базовою нафтовою фракцією.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Збільшення постачань МТБЕ (п’ять суден до ARA та Середземномор’я)</strong>
<ul>
<li>→ послаблює локальний тиск на ринок компонентів,</li>
<li>→ створює умови для потенційної корекції цін, якщо попит не зростатиме синхронно.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стійко високі внутрішні ціни на МТБЕ в Китаї та попит із Латинської Америки</strong>
<ul>
<li>→ утримують арбітраж до Європи переважно закритим,</li>
<li>→ перешкоджають появі більш дешевих імпортних потоків у короткостроковій перспективі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поточна конфігурація цін</strong> — 801,25 дол./т FOB ARA з премією 164,75 дол./т до front-month Eurobob
<ul>
<li>→ віддзеркалює напруженість бензинового комплексу,</li>
<li>→ але стабільність премії й слабший спотовий інтерес вказують на обережні очікування ринку щодо подальшого зростання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3><strong>Висновок</strong></h3>
<p>Бензиновий ринок Північно-Західної Європи зберігає структурний дефіцит на старті грудня, що підтверджується зниженням запасів і високим експортним попитом із Західної Африки. Водночас сегмент МТБЕ переходить у фазу потенційного послаблення цінової напруги через надходження додаткових обсягів та обмежені можливості арбітражу з Китаю, за умов збереження базового попиту до кінця року. Така конфігурація формує складну «карту» ринку, де баланс між дефіцитом бензину та пом’якшенням у компонентах стане ключовим фактором для цінових трендів у найближчій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/commodity-insights/en/news-research/latest-news/crude-oil/112525-northwest-europe-gasoline-fundamentals-tighten-mtbe-softens-on-incoming-supply" target="_blank">spglobal.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/28/rinok-benzinu-pivnichno-zaxidno%d1%97-yevropi-stiskayetsya-todi-yak-mtbe-pomyakshuyetsya-na-tli-zbilshennya-postachan/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Військова економіка росії тріщить: інфляція, дефіцит пального та охолодження зростання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/16/153257/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/16/153257/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Sep 2025 05:38:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[recession risk]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tags: Russia economy]]></category>
		<category><![CDATA[wartime budget]]></category>
		<category><![CDATA[військові видатки]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Москва]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[стагнація]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153257</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29914-НПЗ_без_света.jpg" alt="Військова економіка росії тріщить: інфляція, дефіцит пального та охолодження зростання"/><br />Українська дронова кампанія вивела з ладу до 17% нафтопереробних потужностей росії, що спричинило дефіцит і стрибок цін на пальне. Рекордні оборонні видатки — 41% бюджету-2025 — розігріли ринок праці, підштовхнули інфляцію до ≈10% і змусили Центробанк підвищувати ставки. ВВП у I кварталі 2025 року впав на 0,6% кв./кв., а урядові прогнози зростання знижено до 1,5%. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29914-НПЗ_без_света.jpg" alt="Військова економіка росії тріщить: інфляція, дефіцит пального та охолодження зростання"/><br /><p>Українська дронова кампанія вивела з ладу до <strong>17%</strong> нафтопереробних потужностей росії, що спричинило дефіцит і стрибок цін на пальне. Рекордні оборонні видатки — <strong>41%</strong> бюджету-2025 — розігріли ринок праці, підштовхнули інфляцію до <strong>≈10%</strong> і змусили Центробанк підвищувати ставки. ВВП у I кварталі 2025 року впав на <strong>0,6%</strong> кв./кв., а урядові прогнози зростання знижено до <strong>1,5%</strong>. Ризики: стагнація або рецесія, податкові підвищення та погіршення добробуту споживачів — із наслідками для конкуренції та світових ринків нафти.</p>
<h2>Причинно-наслідкові зв’язки російської паливно-економічної кризи</h2>
<h3>1) Центральний вузол</h3>
<ul>
<li><strong>Шок пропозиції пального + перегрів військових видатків</strong> → інфляція ~<strong>10%</strong>, підвищення ставок, уповільнення економіки, зниження купівельної спроможності.</li>
</ul>
<h3>2) Факти</h3>
<ul>
<li>Дрони України <strong>вивели з ладу до 17%</strong> НПЗ росії.</li>
<li>Оборонні та силові видатки: <strong>41%</strong> усіх видатків бюджету 2025 року — найвище з часів «холодної війни».</li>
<li>Інфляція: <strong>близько 10%</strong>; Центробанк підвищує ставки для стримування.</li>
<li>ВВП I кв. 2025: <strong>-0,6%</strong> кв./кв.; перше скорочення з 2022 року (<em>тоді економіка падала на 1,4% р/р</em>).</li>
<li>Орієнтир зростання від уряду: <strong>1,5%</strong> (заява міністерства фінансів).</li>
<li>Бюджетний дефіцит у 2025 році на траєкторії до <strong>5 трлн</strong> рублів (<em>еквівалент $62 млрд</em>).</li>
<li>Споживчий вимір (москва): бензин за кілька тижнів зріс на <strong>30%+</strong> — з <strong>45</strong> до <strong>60</strong> руб./л; чистий денний дохід водія таксі впав до <strong>~75%</strong> від колишнього рівня.</li>
</ul>
<h3>3) Як це транслюється на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<h4>3.1. Гілка «Внутрішня пропозиція пального в росії»</h4>
<ul>
<li><strong>Втрата 17% переробки</strong> → падіння внутрішньої пропозиції → <strong>дефіцит і зростання цін</strong>.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції всередині рф:</em> перевага НПЗ/постачальників, що зберегли потужності; посилення ринкової сили локальних трейдерів у регіонах із дефіцитом.</li>
<li><em>Ринкова логіка:</em> дорожче пальне підвищує витрати логістики й агросектору → розширює інфляційний імпульс поза енергетикою.</li>
</ul>
<h4>3.2. Гілка «Зовнішні балансувальні потоки»</h4>
<ul>
<li><strong>Менше внутрішньої переробки</strong> → потенційне <strong>зростання імпорту/перенаправлення постачання</strong> сирої нафти та нафтопродуктів у/з третіх країн.</li>
<li><em>Вплив на світову конкуренцію:</em> регіональні премії/дисконти на дизель/бензин можуть розширитися; трейдери з альтернативними маршрутами отримують <strong>тимчасову перевагу</strong>.</li>
</ul>
<h4>3.3. Гілка «Макрофінанси та ціноутворення»</h4>
<ul>
<li><strong>41% бюджету на оборону</strong> → перетік ресурсів у військовий сектор → <strong>вузькі місця</strong> у цивільній переробці, логістиці та інвестиціях.</li>
<li><strong>Підвищені ставки</strong> → дорожче кредитування НПЗ/видобутку/торгівлі → обмеження модернізацій та оборотного капіталу.</li>
<li><em>Для ринку нафти:</em> вища собівартість і ризик-премії → <strong>зменшення цінової агресивності експорту</strong> з рф у короткому періоді.</li>
</ul>
<h4>3.4. Гілка «Очікування та ризики»</h4>
<ul>
<li>Озвучено ризики <strong>стагнації/рецесії</strong>; окремі посадовці говорять про «швидше, ніж очікували» охолодження зростання.</li>
<li><strong>Імовірні податкові підвищення</strong> (зокрема ПДВ) → перекладання витрат на споживача → <strong>+10–15%</strong> до цін понад поточну інфляцію.</li>
<li><em>Структурний висновок:</em> слабший внутрішній попит + дорожче фінансування → <strong>зниження інвестицій</strong> у нафтопереробку та логістику, що <strong>довше утримуватиме дефіцити</strong>.</li>
</ul>
<h3>4) Цінові та соціальні ефекти</h3>
<ul>
<li><strong>Споживачі:</strong> падіння реальних доходів (приклад із м. москва: пальне +30%+; дохід водія таксі −25%).</li>
<li><strong>Ринок праці:</strong> військові контракти конкурують із цивільними роботодавцями, <em>деформуючи</em> зарплатні очікування.</li>
<li><strong>Політична економія:</strong> дефіцити та інфляція тестують підтримку війни; влада прагне «м’якої посадки» без втрати соціальної лояльності.</li>
</ul>
<h3>5) Прямі цитати</h3>
<blockquote><p>«Криза триває, вона розвивається, вона зростає, вона посилюється… і стає неможливо її повністю приховати». — Ігор Ліпсіць, російський економіст</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це очікуване уповільнення зростання. Наразі воно дуже схоже на м’яку посадку, а не на гостру кризу». — Лаура Соланко, Інститут економік, що розвиваються, Банку Фінляндії</p></blockquote>
<blockquote><p>«Отже, далі буде стагнація — фактично нуль або 1% зростання — а потім настане рецесія». — Богдан Бакалейко, колишній російський журналіст та економічний коментатор</p></blockquote>
<blockquote><p>«Я впевнений, що зрештою нам вдасться… підтримати необхідні темпи зростання, зберігаючи інфляцію мінімальною». — володимир путін</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це найхижіший податок… ціни злетять щонайменше на 10–15% понад те». — Владислав Жуковський, незалежний економіст (про можливе підвищення ПДВ)</p></blockquote>
<h3>6) Аналітичні висновки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> внутрішній дефіцит пального в рф підтримує <strong>високі регіональні ціни</strong> на нафтопродукти, розширює спреди між хабами та створює можливості арбітражу для постачальників із доступом до альтернативних маршрутів постачання.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> поєднання <strong>високих ставок</strong>, можливих <strong>податкових підвищень</strong> і пріоритету військових видатків <strong>стримує інвестиції</strong> у переробку та логістику, що зберігатиме <strong>структурну напругу пропозиції</strong>.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> виграють виробники/трейдери поза рф із гнучкими ланцюгами постачання; усередині рф посилюється ринкова влада тих НПЗ, що залишилися в строю.</li>
</ul>
<h3>7) Хронологія подій та заяв</h3>
<ul>
<li><strong>Вересень 15, 2025, 9:00 AM CDT:</strong> публікація матеріалу зі зведеннями щодо 17% втрачених потужностей НПЗ, інфляції ~10% та падіння ВВП на 0,6% кв./кв.</li>
<li><strong>Офіційні коментарі:</strong> фінмін знижує прогноз зростання до 1,5%; мінекономіки попереджає про «швидше, ніж очікували» охолодження; сбербанк говорить про можливу «стагнацію»; кремль декларує контроль над інфляцією.</li>
</ul>
<hr />
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Wartime-Economy-Creaks-Under-Inflation-and-Fuel-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29914-НПЗ_без_света.jpg" alt="Військова економіка росії тріщить: інфляція, дефіцит пального та охолодження зростання"/><br /><p>Українська дронова кампанія вивела з ладу до <strong>17%</strong> нафтопереробних потужностей росії, що спричинило дефіцит і стрибок цін на пальне. Рекордні оборонні видатки — <strong>41%</strong> бюджету-2025 — розігріли ринок праці, підштовхнули інфляцію до <strong>≈10%</strong> і змусили Центробанк підвищувати ставки. ВВП у I кварталі 2025 року впав на <strong>0,6%</strong> кв./кв., а урядові прогнози зростання знижено до <strong>1,5%</strong>. Ризики: стагнація або рецесія, податкові підвищення та погіршення добробуту споживачів — із наслідками для конкуренції та світових ринків нафти.</p>
<h2>Причинно-наслідкові зв’язки російської паливно-економічної кризи</h2>
<h3>1) Центральний вузол</h3>
<ul>
<li><strong>Шок пропозиції пального + перегрів військових видатків</strong> → інфляція ~<strong>10%</strong>, підвищення ставок, уповільнення економіки, зниження купівельної спроможності.</li>
</ul>
<h3>2) Факти</h3>
<ul>
<li>Дрони України <strong>вивели з ладу до 17%</strong> НПЗ росії.</li>
<li>Оборонні та силові видатки: <strong>41%</strong> усіх видатків бюджету 2025 року — найвище з часів «холодної війни».</li>
<li>Інфляція: <strong>близько 10%</strong>; Центробанк підвищує ставки для стримування.</li>
<li>ВВП I кв. 2025: <strong>-0,6%</strong> кв./кв.; перше скорочення з 2022 року (<em>тоді економіка падала на 1,4% р/р</em>).</li>
<li>Орієнтир зростання від уряду: <strong>1,5%</strong> (заява міністерства фінансів).</li>
<li>Бюджетний дефіцит у 2025 році на траєкторії до <strong>5 трлн</strong> рублів (<em>еквівалент $62 млрд</em>).</li>
<li>Споживчий вимір (москва): бензин за кілька тижнів зріс на <strong>30%+</strong> — з <strong>45</strong> до <strong>60</strong> руб./л; чистий денний дохід водія таксі впав до <strong>~75%</strong> від колишнього рівня.</li>
</ul>
<h3>3) Як це транслюється на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<h4>3.1. Гілка «Внутрішня пропозиція пального в росії»</h4>
<ul>
<li><strong>Втрата 17% переробки</strong> → падіння внутрішньої пропозиції → <strong>дефіцит і зростання цін</strong>.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції всередині рф:</em> перевага НПЗ/постачальників, що зберегли потужності; посилення ринкової сили локальних трейдерів у регіонах із дефіцитом.</li>
<li><em>Ринкова логіка:</em> дорожче пальне підвищує витрати логістики й агросектору → розширює інфляційний імпульс поза енергетикою.</li>
</ul>
<h4>3.2. Гілка «Зовнішні балансувальні потоки»</h4>
<ul>
<li><strong>Менше внутрішньої переробки</strong> → потенційне <strong>зростання імпорту/перенаправлення постачання</strong> сирої нафти та нафтопродуктів у/з третіх країн.</li>
<li><em>Вплив на світову конкуренцію:</em> регіональні премії/дисконти на дизель/бензин можуть розширитися; трейдери з альтернативними маршрутами отримують <strong>тимчасову перевагу</strong>.</li>
</ul>
<h4>3.3. Гілка «Макрофінанси та ціноутворення»</h4>
<ul>
<li><strong>41% бюджету на оборону</strong> → перетік ресурсів у військовий сектор → <strong>вузькі місця</strong> у цивільній переробці, логістиці та інвестиціях.</li>
<li><strong>Підвищені ставки</strong> → дорожче кредитування НПЗ/видобутку/торгівлі → обмеження модернізацій та оборотного капіталу.</li>
<li><em>Для ринку нафти:</em> вища собівартість і ризик-премії → <strong>зменшення цінової агресивності експорту</strong> з рф у короткому періоді.</li>
</ul>
<h4>3.4. Гілка «Очікування та ризики»</h4>
<ul>
<li>Озвучено ризики <strong>стагнації/рецесії</strong>; окремі посадовці говорять про «швидше, ніж очікували» охолодження зростання.</li>
<li><strong>Імовірні податкові підвищення</strong> (зокрема ПДВ) → перекладання витрат на споживача → <strong>+10–15%</strong> до цін понад поточну інфляцію.</li>
<li><em>Структурний висновок:</em> слабший внутрішній попит + дорожче фінансування → <strong>зниження інвестицій</strong> у нафтопереробку та логістику, що <strong>довше утримуватиме дефіцити</strong>.</li>
</ul>
<h3>4) Цінові та соціальні ефекти</h3>
<ul>
<li><strong>Споживачі:</strong> падіння реальних доходів (приклад із м. москва: пальне +30%+; дохід водія таксі −25%).</li>
<li><strong>Ринок праці:</strong> військові контракти конкурують із цивільними роботодавцями, <em>деформуючи</em> зарплатні очікування.</li>
<li><strong>Політична економія:</strong> дефіцити та інфляція тестують підтримку війни; влада прагне «м’якої посадки» без втрати соціальної лояльності.</li>
</ul>
<h3>5) Прямі цитати</h3>
<blockquote><p>«Криза триває, вона розвивається, вона зростає, вона посилюється… і стає неможливо її повністю приховати». — Ігор Ліпсіць, російський економіст</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це очікуване уповільнення зростання. Наразі воно дуже схоже на м’яку посадку, а не на гостру кризу». — Лаура Соланко, Інститут економік, що розвиваються, Банку Фінляндії</p></blockquote>
<blockquote><p>«Отже, далі буде стагнація — фактично нуль або 1% зростання — а потім настане рецесія». — Богдан Бакалейко, колишній російський журналіст та економічний коментатор</p></blockquote>
<blockquote><p>«Я впевнений, що зрештою нам вдасться… підтримати необхідні темпи зростання, зберігаючи інфляцію мінімальною». — володимир путін</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це найхижіший податок… ціни злетять щонайменше на 10–15% понад те». — Владислав Жуковський, незалежний економіст (про можливе підвищення ПДВ)</p></blockquote>
<h3>6) Аналітичні висновки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> внутрішній дефіцит пального в рф підтримує <strong>високі регіональні ціни</strong> на нафтопродукти, розширює спреди між хабами та створює можливості арбітражу для постачальників із доступом до альтернативних маршрутів постачання.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> поєднання <strong>високих ставок</strong>, можливих <strong>податкових підвищень</strong> і пріоритету військових видатків <strong>стримує інвестиції</strong> у переробку та логістику, що зберігатиме <strong>структурну напругу пропозиції</strong>.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> виграють виробники/трейдери поза рф із гнучкими ланцюгами постачання; усередині рф посилюється ринкова влада тих НПЗ, що залишилися в строю.</li>
</ul>
<h3>7) Хронологія подій та заяв</h3>
<ul>
<li><strong>Вересень 15, 2025, 9:00 AM CDT:</strong> публікація матеріалу зі зведеннями щодо 17% втрачених потужностей НПЗ, інфляції ~10% та падіння ВВП на 0,6% кв./кв.</li>
<li><strong>Офіційні коментарі:</strong> фінмін знижує прогноз зростання до 1,5%; мінекономіки попереджає про «швидше, ніж очікували» охолодження; сбербанк говорить про можливу «стагнацію»; кремль декларує контроль над інфляцією.</li>
</ul>
<hr />
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Wartime-Economy-Creaks-Under-Inflation-and-Fuel-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/16/153257/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вересень без цінових гойдалок: що чекатиме українців на АЗС та як це корелює зі світовим нафтовим ринком</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/06/veresen-bez-cinovix-gojdalok-shho-chekatime-ukra%d1%97nciv-na-azs-ta-yak-ce-korelyuye-zi-svitovim-naftovim-rinkom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/06/veresen-bez-cinovix-gojdalok-shho-chekatime-ukra%d1%97nciv-na-azs-ta-yak-ce-korelyuye-zi-svitovim-naftovim-rinkom/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 06 Sep 2025 05:33:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[exchange rate]]></category>
		<category><![CDATA[excise]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[retail networks]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[weekend discounts]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[бензин А-95]]></category>
		<category><![CDATA[знижки вихідного дня]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[обмінний курс]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні мережі]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153210</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29895-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Вересень без цінових гойдалок: що чекатиме українців на АЗС та як це корелює зі світовим нафтовим ринком"/><br />На хвилі акцій до Дня Незалежності у період 21–22 серпня ціни на бензин А-95 на українських АЗС тимчасово знизилися приблизно на 2 грн/л, але вже 25–26 серпня повернулися на попередній рівень. Експерти вказують: це наслідок маркетингових знижок до свята, а не новий тренд. Базовий сценарій на вересень—стабільність без різких стрибків; потенціал здешевлення оцінюється до ~2 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29895-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Вересень без цінових гойдалок: що чекатиме українців на АЗС та як це корелює зі світовим нафтовим ринком"/><br /><p>На хвилі акцій до Дня Незалежності у період 21–22 серпня ціни на бензин А-95 на українських АЗС тимчасово знизилися приблизно на <strong>2 грн/л</strong>, але вже <strong>25–26 серпня</strong> повернулися на попередній рівень. Експерти вказують: це наслідок маркетингових знижок до свята, а не новий тренд. Базовий сценарій на вересень—<strong>стабільність</strong> без різких стрибків; потенціал здешевлення оцінюється до <strong>~2 грн/л</strong>, але його можуть «поглинути» персональні акції або зовнішні чинники (премії експортерів, курс гривні, світові котирування нафти).</p>
<h2>Чинники й сценарії вересневого ціноутворення</h2>
<h3>1) Що насправді сталося у серпні</h3>
<ul>
<li><strong>Подія:</strong> 21–22 серпня — тимчасове зниження цін близько на <strong>2 грн/л</strong>; 25–26 серпня — повернення на попередній рівень.</li>
<li><strong>Причина:</strong> акційні знижки до 34-ї річниці Незалежності; окремі великі мережі робили знижки до <strong>5 грн/л</strong> <em>(спеціальні пропозиції)</em>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> коливання <em>мали маркетингову природу</em>, а не ринковий тренд.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> аналогічні акції проводяться й на «звичайні» вихідні; отже, <em>знижка—тимчасова</em>, «стела» не змінюється системно.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це була така піар-кампанія провідних мереж. І щойно свято минуло, вони одразу підняли ціни — не бажаючи втрачати прибутки». — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<blockquote><p>«У четвер та п’ятницю… у низці мереж АЗС відбулося зниження вартості пального в межах спеціальних пропозицій, приурочених до 34-ї річниці Незалежності». — консалтингова компанія «НафтоРинок»</p></blockquote>
<h3>2) Базовий сценарій на вересень</h3>
<ul>
<li><strong>Прогноз:</strong> <strong>злету цін не очікується</strong>.</li>
<li><strong>Аргументи:</strong> пік споживання через жнива вже враховано; <em>об’єктивних причин для підвищення нема</em>.</li>
<li><strong>Ризики:</strong> лише <em>глобальні шоки</em> (військові катастрофи у нафтодобувних регіонах) можуть радикально змінити картину.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> за відсутності форс-мажорів <strong>ціни залишаться близькими до поточних</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Різкого здорожчання не очікується». — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h3>3) Чи можливе здешевлення у вересні</h3>
<ul>
<li><strong>Потенціал:</strong> зниження приблизно на <strong>~2 грн/л</strong> на «стелах» <em>(на тлі знижень 4–5 грн/л у вихідні та зниження гуртових цін)</em>.</li>
<li><strong>Обмеження №1:</strong> мережі можуть <em>уникати переписування «стел»</em> і гратися персональним маркетингом.</li>
<li><strong>Обмеження №2:</strong> європейські експортери здатні <em>підвищити премії</em>, щойно роздріб почне знижувати ціни.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> <strong>«флор» цін</strong> формується зовнішніми постачальниками та маркетинговою політикою мереж.</li>
</ul>
<blockquote><p>«…З цін на стелах зможуть зняти десь 2 грн… Але мережі можуть нескінченно довго проводити цю “вихідну” акцію». — Олександр Сіренко</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щойно ми почнемо знижувати ціни — вони нам підвищать премії… Оскільки вони розуміють, що нині нам більше ніде взяти пальне». — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h3>4) Ключові макрофактори, що з’єднують Україну зі світовим нафтовим ринком</h3>
<ul>
<li><strong>Світова нафта та нафтопродукти:</strong> Україна імпортує близько <strong>80%</strong> нафтопродуктів.
<ul>
<li><strong>Еластичність:</strong> якщо нафта <em>дешевшає на ~10%</em>, роздрібні ціни можуть знизитися на <strong>~3–4%</strong>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> вплив світових котирувань на «пістолеті» <em>частковий</em>, бо додаються логістика, премії, конкуренція.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Курс гривні:</strong> очікування на вересень — <strong>41,4–42,2 грн</strong> за дол., при офіційному курсі <strong>41,32 грн</strong> станом на 1 вересня.
<ul>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> <em>девальвація може «з’їсти»</em> вигоду від дешевшої нафти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, то виникнуть підстави для зниження… Але якщо нафта впаде на 10%, на АЗС це дасть лише 3–4%». — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h3>5) Горизонт 2026 року: податкова траєкторія</h3>
<ul>
<li><strong>Акцизи на бензин:</strong> з 1 січня — підвищення з <strong>271,7</strong> до <strong>300,8 євро/1000 л</strong>.</li>
<li><strong>Акцизи на дизпальне:</strong> з 1 січня — підвищення з <strong>215,7</strong> до 25<strong>3,8 євро/1000 л</strong>.</li>
<li><strong>Очікування НБУ:</strong> <strong>прискорення темпів зростання цін</strong> на пальне.</li>
<li><em>Уточнення:</em> вплив акцизу може бути <em>нейтралізований</em>, якщо світова нафта впаде; проте за зростання нафти — <strong>ціни зростуть</strong>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> податкова складова зсуває рівновагу вгору; <em>чистий ефект</em> визначить баланс нафта/курс/конкуренція.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Податкова складова надзвичайно важлива. А реальним платником будь-яких податків чи зборів є кінцевий споживач». — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h3>6) Структура ринку: конкуренція й ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Конфігурація:</strong> умови диктують <strong>5–7 великих мереж</strong>; дискаунтери <em>«утискаються»</em>.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> можливість <em>маніпулювання</em> цінами, утримання високого рівня.</li>
<li><strong>Втрачена вигода:</strong> за реальної конкуренції ціни могли б бути <strong>на 3–4 грн/л нижчі</strong>.</li>
<li><strong>Регуляція:</strong> виправлення ситуації — поле роботи для <em>Антимонопольного комітету</em>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> <em>ринкова концентрація</em> обмежує швидкість та глибину здешевлення навіть за сприятливих зовнішніх умов.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нині умови на ринку диктують 5–7 великих мереж… Якби була реальна конкуренція і прозорість, ціни були б на 3–4 грн нижчі». — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h3>7) Сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Стабільність (база):</strong> ціни близькі до поточних у вересні.
<ul>
<li><em>Умова:</em> відсутність глобальних шоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>М’яке здешевлення (~2 грн/л):</strong> через дешевший гурт і «вихідні» знижки.
<ul>
<li><em>Ризики реалізації:</em> маркетинг замість зміни «стел», <em>премії експортерів</em>, курс.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Підвищення (низька ймовірність у вересні):</strong> великі зовнішні шоки нафтодобувних регіонів, різка девальвація.</li>
<li><strong>Середній термін (2026):</strong> акциз +29,1 євро/1000 л → <em>висхідний тиск</em> на роздріб; масштаб залежить від нафти та курсу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/economy/chi-bude-rizka-zmina-tsin-na-benzin-oboz-ua-diznavsya-chogo-ochikuvati-vid-azs-pislya-1-veresnya.htm" target="_blank"><strong>OBOZ.UA</strong></a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29895-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Вересень без цінових гойдалок: що чекатиме українців на АЗС та як це корелює зі світовим нафтовим ринком"/><br /><p>На хвилі акцій до Дня Незалежності у період 21–22 серпня ціни на бензин А-95 на українських АЗС тимчасово знизилися приблизно на <strong>2 грн/л</strong>, але вже <strong>25–26 серпня</strong> повернулися на попередній рівень. Експерти вказують: це наслідок маркетингових знижок до свята, а не новий тренд. Базовий сценарій на вересень—<strong>стабільність</strong> без різких стрибків; потенціал здешевлення оцінюється до <strong>~2 грн/л</strong>, але його можуть «поглинути» персональні акції або зовнішні чинники (премії експортерів, курс гривні, світові котирування нафти).</p>
<h2>Чинники й сценарії вересневого ціноутворення</h2>
<h3>1) Що насправді сталося у серпні</h3>
<ul>
<li><strong>Подія:</strong> 21–22 серпня — тимчасове зниження цін близько на <strong>2 грн/л</strong>; 25–26 серпня — повернення на попередній рівень.</li>
<li><strong>Причина:</strong> акційні знижки до 34-ї річниці Незалежності; окремі великі мережі робили знижки до <strong>5 грн/л</strong> <em>(спеціальні пропозиції)</em>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> коливання <em>мали маркетингову природу</em>, а не ринковий тренд.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> аналогічні акції проводяться й на «звичайні» вихідні; отже, <em>знижка—тимчасова</em>, «стела» не змінюється системно.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це була така піар-кампанія провідних мереж. І щойно свято минуло, вони одразу підняли ціни — не бажаючи втрачати прибутки». — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<blockquote><p>«У четвер та п’ятницю… у низці мереж АЗС відбулося зниження вартості пального в межах спеціальних пропозицій, приурочених до 34-ї річниці Незалежності». — консалтингова компанія «НафтоРинок»</p></blockquote>
<h3>2) Базовий сценарій на вересень</h3>
<ul>
<li><strong>Прогноз:</strong> <strong>злету цін не очікується</strong>.</li>
<li><strong>Аргументи:</strong> пік споживання через жнива вже враховано; <em>об’єктивних причин для підвищення нема</em>.</li>
<li><strong>Ризики:</strong> лише <em>глобальні шоки</em> (військові катастрофи у нафтодобувних регіонах) можуть радикально змінити картину.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> за відсутності форс-мажорів <strong>ціни залишаться близькими до поточних</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Різкого здорожчання не очікується». — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h3>3) Чи можливе здешевлення у вересні</h3>
<ul>
<li><strong>Потенціал:</strong> зниження приблизно на <strong>~2 грн/л</strong> на «стелах» <em>(на тлі знижень 4–5 грн/л у вихідні та зниження гуртових цін)</em>.</li>
<li><strong>Обмеження №1:</strong> мережі можуть <em>уникати переписування «стел»</em> і гратися персональним маркетингом.</li>
<li><strong>Обмеження №2:</strong> європейські експортери здатні <em>підвищити премії</em>, щойно роздріб почне знижувати ціни.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> <strong>«флор» цін</strong> формується зовнішніми постачальниками та маркетинговою політикою мереж.</li>
</ul>
<blockquote><p>«…З цін на стелах зможуть зняти десь 2 грн… Але мережі можуть нескінченно довго проводити цю “вихідну” акцію». — Олександр Сіренко</p></blockquote>
<blockquote><p>«Щойно ми почнемо знижувати ціни — вони нам підвищать премії… Оскільки вони розуміють, що нині нам більше ніде взяти пальне». — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h3>4) Ключові макрофактори, що з’єднують Україну зі світовим нафтовим ринком</h3>
<ul>
<li><strong>Світова нафта та нафтопродукти:</strong> Україна імпортує близько <strong>80%</strong> нафтопродуктів.
<ul>
<li><strong>Еластичність:</strong> якщо нафта <em>дешевшає на ~10%</em>, роздрібні ціни можуть знизитися на <strong>~3–4%</strong>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> вплив світових котирувань на «пістолеті» <em>частковий</em>, бо додаються логістика, премії, конкуренція.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Курс гривні:</strong> очікування на вересень — <strong>41,4–42,2 грн</strong> за дол., при офіційному курсі <strong>41,32 грн</strong> станом на 1 вересня.
<ul>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> <em>девальвація може «з’їсти»</em> вигоду від дешевшої нафти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, то виникнуть підстави для зниження… Але якщо нафта впаде на 10%, на АЗС це дасть лише 3–4%». — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h3>5) Горизонт 2026 року: податкова траєкторія</h3>
<ul>
<li><strong>Акцизи на бензин:</strong> з 1 січня — підвищення з <strong>271,7</strong> до <strong>300,8 євро/1000 л</strong>.</li>
<li><strong>Акцизи на дизпальне:</strong> з 1 січня — підвищення з <strong>215,7</strong> до 25<strong>3,8 євро/1000 л</strong>.</li>
<li><strong>Очікування НБУ:</strong> <strong>прискорення темпів зростання цін</strong> на пальне.</li>
<li><em>Уточнення:</em> вплив акцизу може бути <em>нейтралізований</em>, якщо світова нафта впаде; проте за зростання нафти — <strong>ціни зростуть</strong>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> податкова складова зсуває рівновагу вгору; <em>чистий ефект</em> визначить баланс нафта/курс/конкуренція.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Податкова складова надзвичайно важлива. А реальним платником будь-яких податків чи зборів є кінцевий споживач». — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h3>6) Структура ринку: конкуренція й ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Конфігурація:</strong> умови диктують <strong>5–7 великих мереж</strong>; дискаунтери <em>«утискаються»</em>.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> можливість <em>маніпулювання</em> цінами, утримання високого рівня.</li>
<li><strong>Втрачена вигода:</strong> за реальної конкуренції ціни могли б бути <strong>на 3–4 грн/л нижчі</strong>.</li>
<li><strong>Регуляція:</strong> виправлення ситуації — поле роботи для <em>Антимонопольного комітету</em>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> <em>ринкова концентрація</em> обмежує швидкість та глибину здешевлення навіть за сприятливих зовнішніх умов.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нині умови на ринку диктують 5–7 великих мереж… Якби була реальна конкуренція і прозорість, ціни були б на 3–4 грн нижчі». — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h3>7) Сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Стабільність (база):</strong> ціни близькі до поточних у вересні.
<ul>
<li><em>Умова:</em> відсутність глобальних шоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>М’яке здешевлення (~2 грн/л):</strong> через дешевший гурт і «вихідні» знижки.
<ul>
<li><em>Ризики реалізації:</em> маркетинг замість зміни «стел», <em>премії експортерів</em>, курс.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Підвищення (низька ймовірність у вересні):</strong> великі зовнішні шоки нафтодобувних регіонів, різка девальвація.</li>
<li><strong>Середній термін (2026):</strong> акциз +29,1 євро/1000 л → <em>висхідний тиск</em> на роздріб; масштаб залежить від нафти та курсу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/economy/chi-bude-rizka-zmina-tsin-na-benzin-oboz-ua-diznavsya-chogo-ochikuvati-vid-azs-pislya-1-veresnya.htm" target="_blank"><strong>OBOZ.UA</strong></a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/06/veresen-bez-cinovix-gojdalok-shho-chekatime-ukra%d1%97nciv-na-azs-ta-yak-ce-korelyuye-zi-svitovim-naftovim-rinkom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/veresen-bez-stribka-cin-na-benzin-xto-keruye-rinkom-ta-chomu-znizhki-zalishayutsya-lishe-marketingom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/veresen-bez-stribka-cin-na-benzin-xto-keruye-rinkom-ta-chomu-znizhki-zalishayutsya-lishe-marketingom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Sep 2025 15:39:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[80% imports]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[devaluation]]></category>
		<category><![CDATA[excise taxes]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gas stations]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[promotional discounts]]></category>
		<category><![CDATA[retail networks]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[А-95]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[девальвация]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт 80%]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[маркетингові знижки]]></category>
		<category><![CDATA[мережі АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ціни]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153211</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29896-Бензин_А-95_150.png" alt="Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом"/><br />Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29896-Бензин_А-95_150.png" alt="Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом"/><br /><p>Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.</p>
<h2>Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів</h2>
<p>Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.</p>
<blockquote><p>«Жодних причин для підвищення цін нема&#8230; Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання&#8230; Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Знижки вихідного дня проти реальних цін</h2>
<p>Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.</p>
<blockquote><p>«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн&#8230; Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)</p></blockquote>
<p>Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.</p>
<h2>Фактори тиску: від нафти до гривні</h2>
<ul>
<li><strong>Світові котирування:</strong> Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.</li>
<li><strong>Курс гривні:</strong> прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми практично повністю залежимо від світових цін&#8230; Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)</p></blockquote>
<h2>Акцизи-2026: ціна зросте з податків</h2>
<p>З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.</p>
<blockquote><p>«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Монополізація чи конкуренція?</h2>
<p>Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.</p>
<blockquote><p>«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Вересень 2025:</strong> стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.</li>
<li><strong>Потенціал здешевлення:</strong> є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.</li>
<li><strong>Середньострокова перспектива:</strong> податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.</li>
<li><strong>Структурна проблема:</strong> домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oboz.ua/">OBOZ.UA</a></p>
<h3></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29896-Бензин_А-95_150.png" alt="Вересень без стрибка цін на бензин: хто керує ринком та чому знижки залишаються лише маркетингом"/><br /><p>Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.</p>
<h2>Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів</h2>
<p>Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.</p>
<blockquote><p>«Жодних причин для підвищення цін нема&#8230; Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання&#8230; Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Знижки вихідного дня проти реальних цін</h2>
<p>Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.</p>
<blockquote><p>«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн&#8230; Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)</p></blockquote>
<p>Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.</p>
<h2>Фактори тиску: від нафти до гривні</h2>
<ul>
<li><strong>Світові котирування:</strong> Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.</li>
<li><strong>Курс гривні:</strong> прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми практично повністю залежимо від світових цін&#8230; Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)</p></blockquote>
<h2>Акцизи-2026: ціна зросте з податків</h2>
<p>З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.</p>
<blockquote><p>«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук</p></blockquote>
<h2>Монополізація чи конкуренція?</h2>
<p>Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.</p>
<blockquote><p>«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Вересень 2025:</strong> стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.</li>
<li><strong>Потенціал здешевлення:</strong> є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.</li>
<li><strong>Середньострокова перспектива:</strong> податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.</li>
<li><strong>Структурна проблема:</strong> домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oboz.ua/">OBOZ.UA</a></p>
<h3></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/veresen-bez-stribka-cin-na-benzin-xto-keruye-rinkom-ta-chomu-znizhki-zalishayutsya-lishe-marketingom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Середні роздрібні ціни на бензин у Mid-Hudson Valley демонструють змішані тенденції</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/seredni-rozdribni-cini-na-benzin-u-mid-hudson-valley-demonstruyut-zmishani-tendenci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/seredni-rozdribni-cini-na-benzin-u-mid-hudson-valley-demonstruyut-zmishani-tendenci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 Aug 2025 08:06:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[Mid-Hudson Valley]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153031</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29786-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Середні роздрібні ціни на бензин у Mid-Hudson Valley демонструють змішані тенденції"/><br />Минулого тижня середні роздрібні ціни на бензин у регіоні Mid-Hudson Valley змінювалися нерівномірно: у більшості округів зафіксовано зниження, але в окремих — незначне зростання. Короткостроково ситуація відображає вплив коливань нафтових котирувань та рішень ОПЕК+, тоді як у довшій перспективі тренд залишається знижувальним порівняно з попередніми роками. Аналіз цін Mid-Hudson Valley Округ Ulster: падіння на 6 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29786-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Середні роздрібні ціни на бензин у Mid-Hudson Valley демонструють змішані тенденції"/><br /><p>Минулого тижня середні роздрібні ціни на бензин у регіоні Mid-Hudson Valley змінювалися нерівномірно: у більшості округів зафіксовано зниження, але в окремих — незначне зростання. Короткостроково ситуація відображає вплив коливань нафтових котирувань та рішень ОПЕК+, тоді як у довшій перспективі тренд залишається знижувальним порівняно з попередніми роками.</p>
<h3>Аналіз цін Mid-Hudson Valley</h3>
<ul>
<li><strong>Округ Ulster</strong>: падіння на <strong>6 центів</strong> до <strong>$3.08/галон</strong>, що також на 6 центів нижче, ніж місяць тому.</li>
<li><strong>Округ Dutchess</strong>: зростання на <strong>1 цент</strong> до <strong>$3.201/галон</strong>, що на 0,9 цента вище за рівень місяць тому.</li>
<li><strong>Округ Greene</strong>: падіння на <strong>3,2 цента</strong> до <strong>$3.021/галон</strong>, але це на 12,9 цента вище, ніж місяць тому.</li>
<li><strong>Округ Columbia</strong>: зростання на <strong>1,7 цента</strong> до <strong>$3.17/галон</strong>, що на 2,9 цента нижче за показник місяць тому.</li>
</ul>
<h3>Динаміка середніх цін у Нью-Йорку та США</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна у штаті Нью-Йорк</strong>: зростання на <strong>0,6 цента</strong> до <strong>$3.13/галон</strong>, що на 1,5 цента нижче, ніж місяць тому, і на 40,8 цента нижче, ніж рік тому.</li>
<li><strong>Середня ціна по США</strong>: зростання на <strong>1,2 цента</strong> до <strong>$3.11/галон</strong>, на 1,3 цента вище за рівень місяць тому та на 32,8 цента нижче, ніж рік тому.</li>
</ul>
<h3>Фактори впливу</h3>
<blockquote><p>«Це був ще один відносно спокійний тиждень на АЗС, із національним середнім показником, що підвищився другий тиждень поспіль. Ціни на нафту короткочасно досягли $70 за барель, але знизилися наприкінці тижня після новин, що ОПЕК+ знову збільшить видобуток у вересні. Відновлення видобутку до рівнів 2023 року та економічні побоювання через слабкий звіт з ринку праці й загрози нових тарифів можуть створити передумови для подальшого зниження цін на бензин найближчими тижнями», — зазначив Патрік Де Хаан, керівник з аналізу нафтопродуктів GasBuddy.</p></blockquote>
<h3>Історичні середні роздрібні ціни на бензин у штаті Нью-Йорк (4 серпня)</h3>
<ul>
<li><em>2024 рік</em>: $3.54/галон</li>
<li><em>2023 рік</em>: $3.86/галон</li>
<li><em>2022 рік</em>: $4.42/галон</li>
<li><em>2021 рік</em>: $3.21/галон</li>
<li><em>2020 рік</em>: $2.26/галон</li>
</ul>
<p><strong>Висновки:</strong><br />
Короткостроково коливання цін у Mid-Hudson Valley зумовлені балансом попиту та пропозиції у межах окремих округів та коливаннями нафтових котирувань. Довгостроково тренд демонструє зниження роздрібних цін порівняно з попередніми роками, що частково пояснюється відновленням видобутку ОПЕК+ і слабшими макроекономічними показниками. У найближчі тижні можливе подальше зниження цін за умови збереження тиску на нафтові котирування.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.dailyfreeman.com/2025/08/04/average-gasoline-prices-mixed-in-mid-hudson-valley/">Daily Freeman</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29786-пистолет_азс_америка.jpg" alt="Середні роздрібні ціни на бензин у Mid-Hudson Valley демонструють змішані тенденції"/><br /><p>Минулого тижня середні роздрібні ціни на бензин у регіоні Mid-Hudson Valley змінювалися нерівномірно: у більшості округів зафіксовано зниження, але в окремих — незначне зростання. Короткостроково ситуація відображає вплив коливань нафтових котирувань та рішень ОПЕК+, тоді як у довшій перспективі тренд залишається знижувальним порівняно з попередніми роками.</p>
<h3>Аналіз цін Mid-Hudson Valley</h3>
<ul>
<li><strong>Округ Ulster</strong>: падіння на <strong>6 центів</strong> до <strong>$3.08/галон</strong>, що також на 6 центів нижче, ніж місяць тому.</li>
<li><strong>Округ Dutchess</strong>: зростання на <strong>1 цент</strong> до <strong>$3.201/галон</strong>, що на 0,9 цента вище за рівень місяць тому.</li>
<li><strong>Округ Greene</strong>: падіння на <strong>3,2 цента</strong> до <strong>$3.021/галон</strong>, але це на 12,9 цента вище, ніж місяць тому.</li>
<li><strong>Округ Columbia</strong>: зростання на <strong>1,7 цента</strong> до <strong>$3.17/галон</strong>, що на 2,9 цента нижче за показник місяць тому.</li>
</ul>
<h3>Динаміка середніх цін у Нью-Йорку та США</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна у штаті Нью-Йорк</strong>: зростання на <strong>0,6 цента</strong> до <strong>$3.13/галон</strong>, що на 1,5 цента нижче, ніж місяць тому, і на 40,8 цента нижче, ніж рік тому.</li>
<li><strong>Середня ціна по США</strong>: зростання на <strong>1,2 цента</strong> до <strong>$3.11/галон</strong>, на 1,3 цента вище за рівень місяць тому та на 32,8 цента нижче, ніж рік тому.</li>
</ul>
<h3>Фактори впливу</h3>
<blockquote><p>«Це був ще один відносно спокійний тиждень на АЗС, із національним середнім показником, що підвищився другий тиждень поспіль. Ціни на нафту короткочасно досягли $70 за барель, але знизилися наприкінці тижня після новин, що ОПЕК+ знову збільшить видобуток у вересні. Відновлення видобутку до рівнів 2023 року та економічні побоювання через слабкий звіт з ринку праці й загрози нових тарифів можуть створити передумови для подальшого зниження цін на бензин найближчими тижнями», — зазначив Патрік Де Хаан, керівник з аналізу нафтопродуктів GasBuddy.</p></blockquote>
<h3>Історичні середні роздрібні ціни на бензин у штаті Нью-Йорк (4 серпня)</h3>
<ul>
<li><em>2024 рік</em>: $3.54/галон</li>
<li><em>2023 рік</em>: $3.86/галон</li>
<li><em>2022 рік</em>: $4.42/галон</li>
<li><em>2021 рік</em>: $3.21/галон</li>
<li><em>2020 рік</em>: $2.26/галон</li>
</ul>
<p><strong>Висновки:</strong><br />
Короткостроково коливання цін у Mid-Hudson Valley зумовлені балансом попиту та пропозиції у межах окремих округів та коливаннями нафтових котирувань. Довгостроково тренд демонструє зниження роздрібних цін порівняно з попередніми роками, що частково пояснюється відновленням видобутку ОПЕК+ і слабшими макроекономічними показниками. У найближчі тижні можливе подальше зниження цін за умови збереження тиску на нафтові котирування.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.dailyfreeman.com/2025/08/04/average-gasoline-prices-mixed-in-mid-hudson-valley/">Daily Freeman</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/seredni-rozdribni-cini-na-benzin-u-mid-hudson-valley-demonstruyut-zmishani-tendenci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/cini-na-benzin/feed/ ) in 0.54387 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 9:09 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 10:09 am UTC -->