Eurostat 17 липня оприлюднив дані про інфляцію єврозони за червень 2026 року. Загальна річна інфляція знизилася до 2,8% після 3,2% у травні, але енергетична складова залишилася найвищою серед основних компонентів — 8,5%. Це підтверджує, що витрати на енергію й пальне залишаються ключовим інфляційним ризиком для споживачів.

Навіть за нижчої загальної інфляції енергія залишається найволатильнішою частиною споживчих витрат

Eurostat у статті з даними, доступними 17 липня 2026 року, повідомив, що річна інфляція в єврозоні в червні становила 2,8%, знизившись із 3,2% у травні.

Серед основних компонентів інфляції найвищий річний темп у червні мала енергія — 8,5%. У травні цей показник становив 10,8%. Послуги подорожчали на 3,2% після 3,5% у травні, продукти харчування, алкоголь і тютюн — на 1,5% після 1,9%, неенергетичні промислові товари — на 0,7% після 0,9%.

Eurostat зазначає, що енергія має вагу близько 9,0% у структурі витрат домогосподарств єврозони у 2026 році. Разом із продуктами харчування, алкоголем і тютюном ці компоненти становлять менш як третину споживчих витрат, але можуть суттєво впливати на загальну інфляцію, оскільки їхні ціни коливаються сильніше за інші групи.

Для ринку бензинів ця статистика важлива як макроекономічний фон. Висока енергетична інфляція підвищує увагу урядів до податків, роздрібних цін, доступності пального та заходів підтримки споживачів. Водночас Eurostat не виділяє в цьому матеріалі окремо бензин, тому новина відображає ширший енергетичний, а не суто бензиновий індикатор.

Для українського ринку це має значення через те, що європейські енергетичні ціни формують середовище для імпортного паритету, логістичних витрат і поведінки трейдерів на ринку моторного пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Eurostat.

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що залежність Європи від імпортної енергії стала прямим ціновим ризиком. Європа імпортує близько 60% енергії, майже всю — з викопного палива. На тлі різкого зростання цін на нафту й газ через війну в Ірані інфляція в єврозоні у квітні піднялася до 3%, що вище середньострокової цілі ЄЦБ у 2%.

Енергетична залежність як цінова пастка

• Європа імпортує приблизно 60% своєї енергії, і майже весь цей обсяг припадає на викопне паливо.
• Лагард прямо пов’язала нинішній стрибок цін з вартістю такої залежності для економіки та споживачів.
• Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає, що зовнішній ціновий шок швидко переходить у ширший інфляційний тиск.

«Європа імпортує приблизно 60% своєї енергії — майже всю з викопного палива — і сьогоднішнє стрімке зростання цін на енергію є нагадуванням про вартість цієї залежності», — Крістін Лагард, президентка ЄЦБ.

Нафта, газ і паливна інфляція

• Ціни на нафту й газ різко зросли на світових ринках унаслідок війни в Ірані.
• Енергетичний шок підштовхнув інфляцію в єврозоні до 3% у квітні.
• Це суттєво вище за середньострокову ціль ЄЦБ у 2%, що посилює очікування підвищення процентних ставок у червні.

Відновлювана енергетика як відповідь на паливні ризики

• Лагард назвала альтернативні джерела енергії найчіткішим шляхом до поєднання енергетичної безпеки, сталості та доступності.
• Країни з більшою часткою електроенергії з невикопних джерел, зокрема Іспанія та Португалія, були краще захищені від зростання цін на газ.
• Для споживачів пального це означає: що меншою є залежність від імпортного викопного палива, то нижчим є ризик різких цінових ударів.

«Альтернативні джерела енергії пропонують найчіткіший шлях до мінімізації компромісів між цілями енергетичної політики Європи — безпекою, сталістю та доступністю», — Крістін Лагард, президентка ЄЦБ.

Кліматичний фактор як додатковий інфляційний ризик

• Лагард також наголосила, що кліматичні події можуть підвищувати ціни на продовольство.
• Минулорічна спека, за її словами, могла додати до 0,7 відсоткового пункта до цін на необроблені харчові продукти в єврозоні через один рік.
• Дослідження ЄЦБ показало, що через чотири роки після посухи або повені регіональний випуск у середньому залишається нижчим приблизно на 3 відсоткові пункти.

Висновки

• Європейська залежність від імпортного викопного палива залишається ключовим каналом передачі геополітичних криз у ціни для бізнесу й населення.
• Стрибок цін на нафту й газ через війну в Ірані вже відобразився на інфляції єврозони.
• Для паливного ринку головний сигнал полягає в тому, що енергетична безпека більше не є лише питанням постачання, а напряму впливає на інфляцію, ставки та вартість життя.
• Перехід до відновлюваних джерел у логіці ЄЦБ розглядається не як абстрактна кліматична мета, а як інструмент зменшення залежності від цінових шоків на нафту, газ і нафтопродукти.

Джерело: Terminal

За матеріалами: yahoo.com

Європейська комісія запропонувала новий пакет заходів для стримування енергетичної кризи, спричиненої війною навколо Ірану. Ключовий акцент зроблено на зміні податкової політики та управлінні газовими запасами, водночас радикальні інструменти — такі як обмеження цін або надприбуткові податки — поки відкладено.

Податковий маневр як основний інструмент стабілізації

Зміна підходу до оподаткування енергії

• Єврокомісія планує знизити податкове навантаження на електроенергію порівняно з газом
• Це дозволить урядам:
  • зменшувати або навіть обнуляти податки на електроенергію
  • підтримувати промисловість та вразливі домогосподарства
• Формальні пропозиції очікуються у травні 2026 року
• Водночас рішення потребує одностайної підтримки всіх країн ЄС, що ускладнює його реалізацію

Обґрунтування рішення

• Переорієнтація податкової політики має стимулювати:
  • перехід від газу до електроенергії
  • розвиток чистої енергетики
• Це частина стратегії зменшення залежності від газу

Газовий ринок: стабільність під тиском

Цінова ситуація

• Ціни на газ у Європі зросли приблизно на 33% після початку конфлікту
• Причина — фактичне закриття Ормузької протоки, ключового маршруту постачання
• Попри це:
  • ціни залишаються нижчими, ніж у кризовому 2022 році
  • дефіциту постачання наразі не зафіксовано

Джерела постачання

• Основними постачальниками залишаються:
  • США
  • Норвегія
• Це забезпечує базову стабільність ринку

Газові сховища та координація закупівель

Нова стратегія управління запасами

• Єврокомісія планує:
  • координувати заповнення газових сховищ між країнами-членами
  • уникнути цінових стрибків через несинхронні закупівлі

Додаткові заходи

• Розглядаються такі інструменти:
  • максимізація роботи нафтопереробних заводів
  • введення обов’язкових запасів авіаційного пального
• Мета — запобігти перебоям у постачанні

Обережна політика замість жорстких рішень

Відкладені інструменти

• Поки що не застосовуються:
  • обмеження цін на газ
  • податки на надприбутки енергокомпаній
• Причина — відсутність гострої необхідності на поточному етапі

Роль національних урядів

• Більшість антикризових інструментів залишаються на рівні держав
• Уряди вже витратили значні ресурси на:
  • субсидії
  • податкові пільги
  • захист споживачів

Структурні зміни енергобалансу ЄС

Зростання частки чистої енергії

• У 2025 році:
  • 71% електроенергії у ЄС вироблено з відновлюваних і ядерних джерел
• У 2022 році цей показник становив близько 60%
• Це суттєво зменшило вплив газових цін на електроенергію

Довгострокова стратегія

• ЄС планує:
  • прискорити відмову від викопного палива
  • розвивати власну генерацію — відновлювану та ядерну

Висновки щодо ринку та безпеки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Тривалий тиск на ціни через пошкодження інфраструктури на Близькому Сході
• Посилення ролі альтернативних постачальників (США, Норвегія)
• Зростання значення координації запасів як інструменту стабілізації
• Ринок залишатиметься напруженим навіть після завершення конфлікту

Захист критичної інфраструктури

• Акцент на:
  • координації дій між країнами
  • створенні стратегічних запасів
• Економічна складова включає:
  • інвестиції у переробку
  • підвищення стійкості логістики

Зміни у ціноутворенні

• Перерозподіл податкового навантаження:
  • зменшення податків на електроенергію
  • відносне здорожчання газу
• Зниження впливу газу на електроенергію завдяки:
  • зростанню частки ВДЕ та атомної генерації
• Конкуренція зміщується у бік чистих джерел енергії

Джерело: Terminal

За матеріалами: Euractiv

Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько 700 млн євро на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж 40 днів. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на дизель.

Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки

• Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд оцінює подальше продовження зниження акцизів на пальне після 1 травня.
• Попереднє зниження діяло трохи більше ніж 40 днів і коштувало бюджету близько 700 млн євро.
• Новий варіант, за словами Мелоні, може бути коротшим за попередні.

«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.

Чому дизель виходить на перший план

• Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати більший вплив на дизель, ніж на бензин.
• Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.
• Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.

Енергетична вразливість Італії

• Італія є сильно залежною від імпортованої енергії.
• Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених конфліктом США та Ізраїлю з Іраном.
• Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.

Бюджетне питання: енергія як безпека

• Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.
• Зараз така гнучкість прямо передбачена для оборони та безпеки.
• За механізмом National escape clause країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.
• Для оборонних витрат така гнучкість доступна на 2025–2028 роки, але збільшення дефіциту не має перевищувати 1,5% національного ВВП на рік.

Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет

• Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.

«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.

• Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на 0,15 відсоткового пункту ВВП цього року і наступного, а також на 0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році.
• За словами Мелоні, збільшення на 0,15% дорівнювало б 3,7 млрд євро.

Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Французький уряд заявив, що повністю нейтралізує бюджетний ефект кризи навколо Ірану коштом заморожування частини видатків. За оцінкою влади, сукупна вартість шоку для державних фінансів становить від 4 млрд до 6 млрд євро, з яких 3,6 млрд євро припадає на зростання вартості запозичень. На тлі стрибка енергетичних цін Париж одночасно розширює адресну допомогу для секторів і домогосподарств, які найбільше залежать від пального та інших вуглеводнів.

Бюджетна відповідь на енергетичний шок

Франція намагається не допустити, щоб геополітична криза перетворилася на неконтрольований удар по держфінансах. Логіка уряду полягає в тому, щоб повністю перекрити нові витрати за рахунок внутрішньої бюджетної дисципліни, а не за рахунок масштабного розширення дефіциту.

• Криза навколо Ірану коштуватиме Франції від 4 млрд до 6 млрд євро.
• 3,6 млрд євро у цій сумі становлять додаткові витрати на обслуговування боргу через вищі прибутковості облігацій.
• Уряд повідомив про намір заморозити 6 млрд євро видатків, щоб компенсувати очікуваний фіскальний ефект кризи.

Висновок: уряд Франції розглядає енергетичний шок не лише як проблему цін на паливо та енергію, а як ширший макрофінансовий ризик. Майже весь верхній діапазон оцінених втрат дорівнює сумі заморожених видатків, а окремо виділені 3,6 млрд євро додаткових витрат на запозичення показують, що криза вдарила не тільки по енергоринку, а й по вартості державного фінансування.

Що саме тисне на французьку економіку

У центрі проблеми два канали впливу: дорожча енергія та дорожчі гроші. Для енергетичного ринку це означає прямий тиск на споживачів пального, а для бюджету — зростання вартості обслуговування боргу.

• Стрибок енергетичних цін став одним із ключових чинників нових витрат держави.
• Вищі прибутковості облігацій збільшили рахунок за запозичення.
• Уряд прямо пов’язує пакет підтримки з ціновим шоком на енергію, спровокованим конфліктом.

Висновок: для Франції наслідки кризи мають подвійний характер — енергетичний і борговий. Reuters наводить одночасно і зростання цін на енергію, і зростання прибутковостей держоблігацій, а це означає, що навантаження формується як на рівні ринку нафтопродуктів та енергоносіїв, так і на рівні державних фінансів.

Кого уряд захищає насамперед

Підтримка не буде загальною. Париж робить ставку на точкову допомогу тим, хто найбільше залежить від пального у своїй щоденній роботі.

• Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню заявив про збільшення екстрених паливних субсидій для рибальства та сільського господарства.
• Допомогу також пообіцяно малим будівельним компаніям.
• Уряд може поширити підтримку і на водіїв таксі.
• Окремо готуються плани підтримки ще 3 млн малозабезпечених людей, які використовують транспортні засоби для роботи.

Висновок: французька влада бачить головну вразливість у тих сегментах економіки, де витрати на паливо безпосередньо впливають на доходи та виробничу активність. Перелік одержувачів допомоги охоплює сектори й групи, чия діяльність критично залежить від транспортного пального та вуглеводнів.

Чому допомога залишається адресною

Франція входить у кризу з уже високим дефіцитом бюджету, тому політичний простір для широких компенсацій обмежений.

• Франція вже має один із найбільших бюджетних дефіцитів у єврозоні.
• Міністр фінансів Ролан Лескюр наголосив, що країна може дозволити собі лише ті заходи, які є суворо адресними і спрямованими на тих, хто найбільше цього потребує.
• На уряд тиснуть політичні сили з протилежними рецептами: крайні праві вимагають дорогого скорочення 20% ПДВ на пальне, а крайні ліві — запровадження стелі цін на енергію.

Висновок: Париж намагається втримати баланс між соціальною компенсацією та фіскальною стійкістю. Уряд одночасно визнає потребу допомоги через стрибок цін на енергію, але відкидає універсальні та потенційно надто дорогі рішення на користь точкових інструментів.

Висновок

Криза навколо Ірану для Франції є не абстрактною зовнішньополітичною подією, а фактором прямого тиску на внутрішній ринок енергії та нафтопродуктів. Обґрунтування: саме паливні субсидії, підтримка секторів із високою залежністю від вуглеводнів і допомога тим, хто використовує автомобілі для роботи, винесені урядом у центр антикризової відповіді.

«Перед обличчям 6 млрд євро, які, як ми очікуємо, коштуватиме криза, ми заморожуємо 6 млрд євро видатків». — Давід Ам’єль, міністр бюджету Франції

«Філософія того, чого ми намагаємося досягти, полягає в тому, щоб наше зростання залишалося стійким і щоб окремі сектори, які особливо залежать від вуглеводнів, не зазнали негативного впливу». — Себастьєн Лекорню, прем’єр-міністр Франції

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Європейський центральний банк (ЄЦБ) заявив про готовність швидко реагувати на зростання цін на енергоносії, спричинене війною на Близькому Сході. Попри те, що регулятор ще оцінює масштаби шоку, вже зараз існує ризик суттєвого прискорення інфляції та уповільнення економіки єврозони.

ЄЦБ між енергетичним шоком та ризиком нової інфляційної хвилі

Ситуація: зростання цін на енергію та нові інфляційні ризики

• ЄЦБ фіксує різке зростання цін на нафту та газ, спричинене війною з Іраном
• Очікується, що інфляція у 2026 році складе 2,6%, але за негативного сценарію може зрости до 6,3%
• Попри те, що ситуація відрізняється від кризи 2022 року, існують “причини для пильності”
• Активність приватного сектору в єврозоні вже сповільнилася до мінімуму з травня минулого року

“Ми не будемо діяти без достатньої інформації… але і не будемо паралізовані нерішучістю: наша відданість інфляції на рівні 2% є безумовною” — Крістін Лагард

Три сценарії реагування ЄЦБ

• Короткостроковий шок:
  регулятор утримується від втручання, оскільки запізніла реакція може нашкодити економіці
• Помірне перевищення інфляції:
  можливе обмежене коригування політики, особливо якщо причина — перебої у «постачанні» енергоносіїв
• Стійке та значне зростання інфляції:
  необхідна жорстка та тривала реакція, щоб уникнути “розкручування” інфляції

Монетарна політика: курс на гнучкість

• ЄЦБ дотримується принципу data-dependent — рішення ухвалюються на основі нових даних
• Ключові рішення можуть прийматися вже на найближчих засіданнях — квітень, червень
• Можливе підвищення процентних ставок, якщо інфляційні ризики посиляться
• Регулятор не визначає наперед довгострокову траєкторію ставок — рішення ухвалюються покроково

“Для прийняття поточного рішення не потрібно знати всю майбутню траєкторію ставок” — Філіп Лейн

Фактор невизначеності: енергетична інфраструктура під ударом

• Атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки знижують шанси на швидку стабілізацію цін
• Існує ризик швидшої передачі зростання витрат у ціни для споживачів, ніж у 2022 році
• Компанії та працівники можуть активніше реагувати на інфляцію, закладаючи її у ціни та зарплати

“Ймовірність швидкої нормалізації зменшується” — Крістін Лагард

Оцінка ризиків: що визначатиме подальші дії

• Ключовим фактором є тривалість і масштаб енергетичного шоку
• Важливо, чи призведе він до довгострокового зростання загального рівня цін
• ЄЦБ підкреслює необхідність вчасно виявити момент, коли шок починає поширюватися на всю економіку

“Найважливіше — не початковий стрибок цін, а його довгострокові наслідки” — Оллі Рен

Економічні наслідки для Європи

• Зростання вартості енергоносіїв може загальмувати економічне зростання
• Є ризик повторення сценарію 2022 року, коли інфляція досягла двозначних показників
• Водночас наразі ЄЦБ стартує з нижчого рівня інфляції та нейтральної монетарної політики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg