Французький уряд заявив, що повністю нейтралізує бюджетний ефект кризи навколо Ірану коштом заморожування частини видатків. За оцінкою влади, сукупна вартість шоку для державних фінансів становить від 4 млрд до 6 млрд євро, з яких 3,6 млрд євро припадає на зростання вартості запозичень. На тлі стрибка енергетичних цін Париж одночасно розширює адресну допомогу для секторів і домогосподарств, які найбільше залежать від пального та інших вуглеводнів.

Бюджетна відповідь на енергетичний шок

Франція намагається не допустити, щоб геополітична криза перетворилася на неконтрольований удар по держфінансах. Логіка уряду полягає в тому, щоб повністю перекрити нові витрати за рахунок внутрішньої бюджетної дисципліни, а не за рахунок масштабного розширення дефіциту.

• Криза навколо Ірану коштуватиме Франції від 4 млрд до 6 млрд євро.
• 3,6 млрд євро у цій сумі становлять додаткові витрати на обслуговування боргу через вищі прибутковості облігацій.
• Уряд повідомив про намір заморозити 6 млрд євро видатків, щоб компенсувати очікуваний фіскальний ефект кризи.

Висновок: уряд Франції розглядає енергетичний шок не лише як проблему цін на паливо та енергію, а як ширший макрофінансовий ризик. Майже весь верхній діапазон оцінених втрат дорівнює сумі заморожених видатків, а окремо виділені 3,6 млрд євро додаткових витрат на запозичення показують, що криза вдарила не тільки по енергоринку, а й по вартості державного фінансування.

Що саме тисне на французьку економіку

У центрі проблеми два канали впливу: дорожча енергія та дорожчі гроші. Для енергетичного ринку це означає прямий тиск на споживачів пального, а для бюджету — зростання вартості обслуговування боргу.

• Стрибок енергетичних цін став одним із ключових чинників нових витрат держави.
• Вищі прибутковості облігацій збільшили рахунок за запозичення.
• Уряд прямо пов’язує пакет підтримки з ціновим шоком на енергію, спровокованим конфліктом.

Висновок: для Франції наслідки кризи мають подвійний характер — енергетичний і борговий. Reuters наводить одночасно і зростання цін на енергію, і зростання прибутковостей держоблігацій, а це означає, що навантаження формується як на рівні ринку нафтопродуктів та енергоносіїв, так і на рівні державних фінансів.

Кого уряд захищає насамперед

Підтримка не буде загальною. Париж робить ставку на точкову допомогу тим, хто найбільше залежить від пального у своїй щоденній роботі.

• Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню заявив про збільшення екстрених паливних субсидій для рибальства та сільського господарства.
• Допомогу також пообіцяно малим будівельним компаніям.
• Уряд може поширити підтримку і на водіїв таксі.
• Окремо готуються плани підтримки ще 3 млн малозабезпечених людей, які використовують транспортні засоби для роботи.

Висновок: французька влада бачить головну вразливість у тих сегментах економіки, де витрати на паливо безпосередньо впливають на доходи та виробничу активність. Перелік одержувачів допомоги охоплює сектори й групи, чия діяльність критично залежить від транспортного пального та вуглеводнів.

Чому допомога залишається адресною

Франція входить у кризу з уже високим дефіцитом бюджету, тому політичний простір для широких компенсацій обмежений.

• Франція вже має один із найбільших бюджетних дефіцитів у єврозоні.
• Міністр фінансів Ролан Лескюр наголосив, що країна може дозволити собі лише ті заходи, які є суворо адресними і спрямованими на тих, хто найбільше цього потребує.
• На уряд тиснуть політичні сили з протилежними рецептами: крайні праві вимагають дорогого скорочення 20% ПДВ на пальне, а крайні ліві — запровадження стелі цін на енергію.

Висновок: Париж намагається втримати баланс між соціальною компенсацією та фіскальною стійкістю. Уряд одночасно визнає потребу допомоги через стрибок цін на енергію, але відкидає універсальні та потенційно надто дорогі рішення на користь точкових інструментів.

Висновок

Криза навколо Ірану для Франції є не абстрактною зовнішньополітичною подією, а фактором прямого тиску на внутрішній ринок енергії та нафтопродуктів. Обґрунтування: саме паливні субсидії, підтримка секторів із високою залежністю від вуглеводнів і допомога тим, хто використовує автомобілі для роботи, винесені урядом у центр антикризової відповіді.

«Перед обличчям 6 млрд євро, які, як ми очікуємо, коштуватиме криза, ми заморожуємо 6 млрд євро видатків». — Давід Ам’єль, міністр бюджету Франції

«Філософія того, чого ми намагаємося досягти, полягає в тому, щоб наше зростання залишалося стійким і щоб окремі сектори, які особливо залежать від вуглеводнів, не зазнали негативного впливу». — Себастьєн Лекорню, прем’єр-міністр Франції

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Європейський центральний банк (ЄЦБ) заявив про готовність швидко реагувати на зростання цін на енергоносії, спричинене війною на Близькому Сході. Попри те, що регулятор ще оцінює масштаби шоку, вже зараз існує ризик суттєвого прискорення інфляції та уповільнення економіки єврозони.

ЄЦБ між енергетичним шоком та ризиком нової інфляційної хвилі

Ситуація: зростання цін на енергію та нові інфляційні ризики

• ЄЦБ фіксує різке зростання цін на нафту та газ, спричинене війною з Іраном
• Очікується, що інфляція у 2026 році складе 2,6%, але за негативного сценарію може зрости до 6,3%
• Попри те, що ситуація відрізняється від кризи 2022 року, існують “причини для пильності”
• Активність приватного сектору в єврозоні вже сповільнилася до мінімуму з травня минулого року

“Ми не будемо діяти без достатньої інформації… але і не будемо паралізовані нерішучістю: наша відданість інфляції на рівні 2% є безумовною” — Крістін Лагард

Три сценарії реагування ЄЦБ

• Короткостроковий шок:
  регулятор утримується від втручання, оскільки запізніла реакція може нашкодити економіці
• Помірне перевищення інфляції:
  можливе обмежене коригування політики, особливо якщо причина — перебої у «постачанні» енергоносіїв
• Стійке та значне зростання інфляції:
  необхідна жорстка та тривала реакція, щоб уникнути “розкручування” інфляції

Монетарна політика: курс на гнучкість

• ЄЦБ дотримується принципу data-dependent — рішення ухвалюються на основі нових даних
• Ключові рішення можуть прийматися вже на найближчих засіданнях — квітень, червень
• Можливе підвищення процентних ставок, якщо інфляційні ризики посиляться
• Регулятор не визначає наперед довгострокову траєкторію ставок — рішення ухвалюються покроково

“Для прийняття поточного рішення не потрібно знати всю майбутню траєкторію ставок” — Філіп Лейн

Фактор невизначеності: енергетична інфраструктура під ударом

• Атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки знижують шанси на швидку стабілізацію цін
• Існує ризик швидшої передачі зростання витрат у ціни для споживачів, ніж у 2022 році
• Компанії та працівники можуть активніше реагувати на інфляцію, закладаючи її у ціни та зарплати

“Ймовірність швидкої нормалізації зменшується” — Крістін Лагард

Оцінка ризиків: що визначатиме подальші дії

• Ключовим фактором є тривалість і масштаб енергетичного шоку
• Важливо, чи призведе він до довгострокового зростання загального рівня цін
• ЄЦБ підкреслює необхідність вчасно виявити момент, коли шок починає поширюватися на всю економіку

“Найважливіше — не початковий стрибок цін, а його довгострокові наслідки” — Оллі Рен

Економічні наслідки для Європи

• Зростання вартості енергоносіїв може загальмувати економічне зростання
• Є ризик повторення сценарію 2022 року, коли інфляція досягла двозначних показників
• Водночас наразі ЄЦБ стартує з нижчого рівня інфляції та нейтральної монетарної політики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg