Ціни на нафту різко піднялися після того, як заяви Вашингтона й Тегерана послабили очікування швидкого врегулювання навколо Ормузької протоки. Ринок знову закладає у ціни ризик обмеженого судноплавства, атак і захоплення суден на ключовому маршруті, через який зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу.

Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик нового загострення між США та Іраном

Ціни відреагували на політичний глухий кут

Нафтовий ринок завершив п’ятницю різким зростанням після заяв президента США Дональда Трампа та міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі. Їхні коментарі фактично зменшили надії на швидку домовленість, яка могла б покласти край атакам і захопленням суден у районі Ормузької протоки.

• Brent подорожчала на $3,54, або 3,35%, і завершила торги на рівні $109,26 за барель.
• WTI зросла на $4,25, або 4,2%, до $105,42 за барель.
• За тиждень Brent додала 7,84%, а WTI — 10,48%.

Таке зростання показує, що для ринку важлива не лише фактична нестача нафти, а й очікування майбутніх перебоїв. Коли трейдери бачать ризик тривалого блокування ключового морського маршруту, вони починають закладати у ціну додаткову премію за небезпеку постачання.

«Тон між США та Іраном знову став значно більш конфронтаційним. Хоча припинення вогню зберігається, надії на швидке відкриття Ормузької протоки згасли», — зазначили аналітики Commerzbank.

Ормузька протока залишається головним ризиком

Ормузька протока є воротами до Перської затоки й основним експортним маршрутом для таких країн, як Саудівська Аравія, Ірак і Катар. Через неї зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу. Саме тому будь-яке обмеження руху суден у цьому районі швидко впливає на глобальні котирування.

Іранські Корпуси вартових ісламської революції заявили, що з вечора середи до четверга протоку перетнули 30 суден. Це суттєво більше, ніж у попередні дні, але все ще значно нижче за довоєнний рівень — близько 140 суден на добу.

• За даними Kpler, за попередні 24 години протоку пройшли 10 суден.
• У попередні тижні щодня проходило лише 5–7 суден.
• Збільшення трафіку поки що сильніше впливає на настрої ринку, ніж на реальний нафтовий баланс.

«Дедалі більше суден просочується через протоку, хоча наразі це має відчутніший вплив на настрої, ніж на фактичний нафтовий баланс», — зазначив аналітик PVM Тамаш Варга.

США, Іран і Китай не дали ринку сигналу про швидку розв’язку

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран не має довіри до США й готовий до переговорів лише за умови серйозності Вашингтона. Водночас він наголосив, що Іран готовий як повернутися до бойових дій, так і шукати дипломатичні рішення.

Дональд Трамп заявив, що в нього закінчується терпіння щодо Ірану. Він також повідомив, що погодився з головою КНР Сі Цзіньпіном у тому, що Іран не може отримати ядерну зброю й має знову відкрити Ормузьку протоку.

Китайська сторона не коментувала безпосередньо зміст розмови Трампа й Сі щодо Ірану, але МЗС Китаю заявило, що цей конфлікт не мав би статися й не має причин тривати.

«Цей конфлікт, якого ніколи не мало бути, не має причин продовжуватися», — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Китаю.

Для ринку важливо, що зустріч США та Китаю не дала чіткого сигналу про швидке відкриття Ормузької протоки. Трамп також заявив, що Китай хоче купувати нафту у США, і допустив можливість зняття санкцій із китайських компаній, які купують іранську нафту.

«Фокус ринку знову повернувся до глухого кута та заблокованої Ормузької протоки, з ризиком поновлення військової ескалації», — зазначила Вандана Харі, засновниця Vanda Insights.

Запаси тоншають, а простір для помилки звужується

Закриття або часткове блокування Ормузької протоки відбувається в момент, коли світові резерви вже не виглядають достатньо комфортними. Це підсилює страхи ринку: навіть якщо негайного дефіциту немає, тривале обмеження судноплавства може швидко перейти у жорсткіший фізичний баланс.

«Світ спожив свою нафтову подушку безпеки історичними темпами. Хоча стратегічні вивільнення та скорочення попиту запобігли негайному хаосу, простір для помилки швидко звужується. Тривале закриття Ормузької протоки вказує на жорсткіші фізичні ринки, можливий дефіцит нафтопродуктів і підвищувальний тиск на ціни в найближчі тижні та місяці», — зазначив Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.

Цей висновок є ключовим для ринку нафтопродуктів. Якщо дорожчає сира нафта і водночас зростають ризики логістики, тиск може перейти не лише в ціни Brent і WTI, а й у вартість бензину, дизельного пального та інших продуктів переробки.

Додатковий фактор — удари по російських НПЗ

Окремим чинником зростання котирувань стали подальші українські атаки на російські нафтопереробні заводи. Для світового ринку це означає додатковий ризик для постачання нафтопродуктів, особливо в умовах, коли Ормузька протока вже залишається джерелом напруги.

«Нафта торгується вище через поєднання двох факторів: зустріч Трампа й Сі майже не наблизила ринок до відкриття Ормузької протоки, а українські атаки на російські НПЗ тривають», — зазначив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.

Отже, нинішнє зростання цін — це не короткий технічний рух, а реакція на поєднання політичного глухого кута, ризиків судноплавства, обмежених резервів і загрози перебоїв у переробці. Якщо Ормузька протока залишатиметься частково заблокованою, ринок і далі оцінюватиме нафту з підвищеною геополітичною премією.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Нафтовий ринок завершував тиждень із різким зростанням цін — приблизно на $7 за барель. Підтримку котируванням дали напруженість навколо Ірану, ризики для Ормузької протоки та відсутність сильних товарних сигналів після саміту Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа в Пекіні. Це переважило навіть зниження прогнозів попиту з боку ОПЕК і МЕА.

Геополітика знову стала сильнішою за прогнози попиту

Тиждень почався з ведмежих для ринку сигналів: ОПЕК і МЕА знизили прогнози попиту на нафту на 2026 рік. Водночас очікуваний саміт Сі—Трамп у Пекіні не дав ринку надії на швидку нормалізацію ситуації й виявився слабким за змістом саме для сировинних ринків.

Додатковий імпульс для зростання цін дав Іран. У матеріалі зазначено, що Тегеран заявив про відсутність довіри до США та готовність повернутися до бойових дій. Це послабило очікування швидкого відкриття Ормузької протоки — одного з ключових логістичних вузлів для світової нафтової торгівлі.

Іран заявив, що «не має довіри» до Сполучених Штатів і готовий «повернутися до бойових дій».

ОПЕК знизила прогноз на 2026 рік, але ринок дивиться на ризики постачання

У щомісячному звіті ОПЕК знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році приблизно на 200 тис. барелів на добу порівняно з попереднім місяцем. Тепер організація очікує, що споживання зросте на 1,17 млн барелів на добу цього року. Водночас прогноз на 2027 рік підвищено до 1,54 млн барелів на добу.

Та попри слабший прогноз попиту, ціни зросли. Це означає, що для учасників ринку короткострокові ризики фізичного постачання й логістики виявилися важливішими за перегляд довгострокового балансу попиту.

ЄС обговорює податок на надприбутки енергокомпаній

Міністри енергетики країн Європейського Союзу почали обговорювати створення регіонального податку на надприбутки енергетичних компаній. Причиною названо різке зростання цін на тлі конфлікту між США та Іраном.

У матеріалі зазначено, що така модель може повторювати британський Energy Profits Levy — податок на прибутки енергокомпаній у розмірі 38%, який діє до 2030 року. Для ринку це сигнал, що цінові шоки дедалі частіше перетворюються не лише на проблему споживачів, а й на джерело фіскального тиску на енергетичний сектор.

Країни та компанії реагують на ризики логістики

• ОАЕ прискорюють будівництво нового нафтопроводу в обхід Ормузької протоки. Його мета — подвоїти експортну потужність із нинішніх 1,8 млн барелів на добу. Національна компанія ADNOC заявила, що об’єкт має запрацювати до 2027 року.
• Китай, за повідомленням Білого дому, висловив інтерес до відновлення імпорту американської нафти. Закупівлі зупинилися наприкінці лютого 2025 року, а минулого місяця надходження нафти скоротилися на 20% у річному вимірі.
• Індія попросила США продовжити щонайменше на місяць дозвіл на імпорт російської нафти. Чинна авторизація OFAC діє до 16 травня. Мета — не допустити обвалу індійського імпорту нафти, який уже на 800 тис. барелів на добу нижчий за довоєнний рівень.
• Туреччина перед липневим самітом НАТО в Анкарі запропонувала побудувати продуктопровід до Європи вартістю $1,2 млрд. Він має з’єднати Румунію та Болгарію з турецькими НПЗ і забезпечувати східноєвропейський фланг альянсу.

Пальне й переробка: від Куби до Японії та Великої Британії

На ринку нафтопродуктів напруга проявляється одразу в кількох регіонах. Куба, за словами міністра енергетики Вісенте де ла О Леві, залишилася без дизельного пального та мазуту. Країна перебуває у «критичному стані» без резервів, а внутрішній видобуток у 40 тис. барелів на добу покриває лише третину потреб.

У сегменті переробки Японія посилює позиції в Південно-Східній Азії. Eneos домовилася купити нафтопереробні та мастильні активи Chevron у Південно-Східній Азії й Австралії за $2,17 млрд. Угода включає 50% частку в НПЗ Jurong Island у Сінгапурі потужністю 290 тис. барелів на добу, який експлуатується разом із Petrochina.

Окремим ризиком залишається авіаційне пальне у Великій Британії. Кілька європейських авіакомпаній заявили про занепокоєння щодо постачання jet fuel — авіаційного гасу. У матеріалі зазначено, що країна має лише місячний запас, а морський імпорт забезпечує 65% її споживання авіапального.

Ціновий тиск переходить у внутрішні ринки

В Індії державні нафтопереробні компанії оголосили перше з березня 2024 року підвищення цін на дизельне пальне та бензин — на $0,03 за галон. Причина — прагнення сектору переробки скоротити розрив між глобальними цінами та внутрішніми цінами, обмеженими державним регулюванням.

У США Палата представників ухвалила законопроєкт, який дозволить цілорічний продаж бензину E15 по всій країні. E15 — це бензин із 15% вмістом етанолу. Для виробників біопального це важливе рішення, але законопроєкт ще потребує схвалення Сенату та остаточного підпису Дональда Трампа.

Політичні наслідки та удари по переробці

• Ірак призначив Мохаммеда аль-Худаїра новим міністром нафти замість Хаяна Абдула Гані. Це стало частиною ширшої урядової перестановки після приведення до присяги прем’єр-міністра Алі аль-Заїді.
• Україна заявила про удар по Рязанському НПЗ «Роснефти». У матеріалі зазначено, що це 16-й завод, який став ціллю цього року, а медіа повідомляють про близько 700 тис. барелів на добу російських потужностей переробки, що були офлайн у січні—травні 2026 року через тривалі удари.
• Мексика після чергової пожежі на НПЗ Pemex в Оахаці може змінити керівництво держкомпанії. Президентка Клаудія Шейнбаум, за матеріалом, вимагала відставки CEO Pemex Віктора Родрігеса та тимчасово запропонувала призначити фінансового директора Хуана Карпіо.

Сировинні ринки отримали ще один сигнал напруги

Поточна картина тижня показує, що нафтовий ринок знову рухається не лише статистикою попиту, а й ризиками інфраструктури, проток, воєнної ескалації, податкових рішень і стійкості систем постачання. Саме тому навіть зниження прогнозів ОПЕК і МЕА не змогло зупинити тижневий стрибок цін на $7 за барель.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: oilprice.com

Порушення експорту нафти через Ормузьку протоку вже перетворилося на один із найсильніших ударів по світовому енергетичному ринку. За оцінкою Saudi Aramco, ринок втрачає близько 100 млн барелів нафти на тиждень, а кількість суден у протоці скоротилася приблизно з 70 до 2–5 на добу. Якщо обмеження триватимуть до середини червня, повернення ринку до нормального стану може затягнутися до 2027 року.

Saudi Aramco попереджає про довгу стабілізацію

Президент і головний виконавчий директор Saudi Aramco Амін Нассер заявив, що навіть негайне відновлення судноплавства через Ормузьку протоку не означатиме швидкого повернення ринку до рівноваги.

«Що довше тривають перебої з постачанням, навіть ще кілька тижнів, то більше часу знадобиться нафтовому ринку для відновлення балансу та стабілізації», — заявив Амін Нассер.

За його словами, якщо ситуація збережеться до середини червня, відновлення може перейти вже у 2027 рік. Це важливо не лише для виробників і трейдерів, а й для споживачів пального в Європі, оскільки обмеження постачання підштовхують ціни на енергоносії та посилюють ризики інфляції.

• Втрати ринку: близько 100 млн барелів нафти на тиждень.
• Судноплавство: 2–5 суден на добу замість приблизно 70 у звичайний період.
• Головний ризик: затягування перебоїв може відкласти нормалізацію ринку до 2027 року.
• Наслідок для цін: енергоринок уже реагує зростанням цін і страхами щодо інфляції та економічного спаду.

Червоне море стало резервним маршрутом для Saudi Aramco

Щоб зменшити наслідки блокування Ормузької протоки, Saudi Aramco збільшила експорт через трубопровід East-West до порту Янбу на Червоному морі. Цей маршрут дозволяє підтримувати приблизно 60–70% обсягів експорту сирої нафти.

Потужність експортної інфраструктури Янбу становить близько 5 млн барелів на добу. За словами Нассера, компанія розглядає можливості її розширення. Через Янбу переважно відвантажуються сорти Arab Light і частково Arab Extra Light, тоді як важчі сорти обмежені.

• East-West pipeline: став критично важливим обхідним маршрутом для експорту.
• Янбу: порт на Червоному морі з експортною потужністю близько 5 млн барелів на добу.
• Поточний ефект: Aramco зберігає 60–70% експорту сирої нафти.
• Обмеження: важчі сорти нафти постраждали сильніше через зміну логістики.

Нафтопродукти стали джерелом додаткової маржі

Окремими західними терміналами Saudi Aramco експортує майже 900 тис. барелів на добу нафтопродуктів. Компанія максимально використовує цей канал, оскільки блокування Ормузької протоки створює умови для вищої маржі на перероблені продукти.

Це означає, що дефіцит логістичних маршрутів впливає не лише на сиру нафту, а й на ринок бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів. Для європейських країн це може означати додатковий тиск на імпортні ціни та складнішу конкуренцію за доступні партії пального.

Стан НПЗ Saudi Aramco

Амін Нассер також повідомив про стан нафтопереробних активів, які зазнали впливу атак або операційних обмежень.

• SAMREF: НПЗ працює повністю.
• SATORP: спільне підприємство з TotalEnergies частково працює, тривають роботи з повного відновлення.
• Ras Tanura: НПЗ відновлено, але частина установок проходить плановий ремонт і має бути готова після його завершення.

Попит не знищений, а обмежений

Нассер наголосив, що поточну ситуацію не варто трактувати як остаточне падіння попиту. На його думку, споживання не зникло, а вимушено стримується через логістичний шок.

«Я б не назвав це руйнуванням попиту. Я б назвав це нормуванням попиту», — заявив Амін Нассер.

Цей висновок важливий для прогнозу цін. Якщо судноплавство та торгівля відновляться, Saudi Aramco очікує сильного повернення зростання попиту. Тобто нинішнє зниження споживання може виявитися тимчасовим, а відновлення — різким.

Резерв потужності Saudi Aramco

Saudi Aramco заявляє, що за потреби може вийти на максимальну сталу виробничу потужність у 12 млн барелів на добу менш ніж за три тижні. Це створює потенційний буфер для ринку, але не розв’язує головної проблеми — фізичного проходження нафти через критичні маршрути.

Саме тому ключовим чинником залишається не лише обсяг видобутку, а й здатність доставити нафту та нафтопродукти до споживачів. У разі тривалого блокування Ормузької протоки навіть високі виробничі потужності не гарантують швидкого зниження цін.

Висновок

Ситуація навколо Ормузької протоки показує, що світовий ринок нафти входить у фазу, де ціни дедалі більше залежать не тільки від балансу видобутку й попиту, а й від безпеки морських маршрутів. Втрата близько 100 млн барелів на тиждень та падіння судноплавства до 2–5 суден на добу створюють ризик довгого дефіциту, високої волатильності й дорожчих нафтопродуктів.

Для європейських споживачів це означає, що бензин, дизельне пальне та скраплений нафтовий газ можуть залишатися під тиском навіть після формального відкриття маршруту. Ринок потребуватиме місяців для відновлення балансу, а за тривалого блокування — може увійти в 2027 рік без повної нормалізації.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: постачання і попит. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку.

Що рухає цінами на нафту

• Ключовий баланс ринку формується між постачанням і попитом.
• Ризик рецесії може змінити очікування споживання нафти.
• Війна або загострення криз здатні швидко розвернути ціновий тренд.
• Висновок: ринок нафти залишається вразливим до шоків, бо ціна реагує не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики його появи.

Як нафта переходить у ціну на АЗС

• Пальне на АЗС включає не лише вартість сирої нафти.
• У ціні також закладені переробка, оптова ланка, податки та націнка місцевої АЗС.
• Сира нафта часто становить понад половину вартості галона пального.
• Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай також швидко зростає в ціні.
• Коли нафта дешевшає, пальне часто дешевшає повільніше. Цю модель називають «ракети й пір’я».
• Висновок: споживач швидше відчуває подорожчання нафти, ніж її здешевлення, бо роздрібна ціна проходить через кілька ланок ринку.

Стратегічний нафтовий резерв США

• США мають резерв сирої нафти для надзвичайних ситуацій — Strategic Petroleum Reserve.
• Його призначення — підтримати енергетичну безпеку під час криз, зокрема санкцій, катастрофічних штормових пошкоджень або війни.
• Резерв може пом’якшити удар, коли перебої з постачанням штовхають ціни вгору.
• Водночас він не призначений для розв’язання довгострокових проблем.
• Його роль — швидке полегшення для споживачів і підтримка важливих секторів економіки: критичних галузей, екстрених служб і громадського транспорту.
• Висновок: резерв може знизити гостроту кризи, але не замінює стабільного постачання.

Історичні орієнтири нафтового ринку

• Brent є головним глобальним нафтовим бенчмарком.
• West Texas Intermediate є головним бенчмарком Північної Америки.
• Brent краще показує глобальну динаміку, бо відображає значну частину світової торгівлі нафтою.
• Brent також використовується для відстеження історичних трендів нафти.
• U.S. Energy Information Administration тепер використовує Brent як основний орієнтир у Annual Energy Outlook.
• Висновок: для оцінки глобального ринку важливіше дивитися на Brent, а не лише на локальні індикатори.

Чому ціни на нафту нестабільні

• На початку 1970-х стався перший великий нафтовий шок: Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго проти США та інших країн під час війни Судного дня.
• У середині 1980-х ціни впали через нижчий попит і вихід на ринок нових виробників поза OPEC.
• У 2008 році ціни злетіли через зростання глобального попиту, а потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою.
• Під час COVID-локдауну 2020 року попит на нафту різко впав, а ціни опустилися нижче 20 доларів за барель.
• Висновок: нафта історично не є стабільним активом, бо на неї впливають війни, рецесії, рішення OPEC, надлишок постачання та зміни енергетичної політики.

Висновки

• Головний ризик для водіїв полягає в тому, що стрибок нафти швидко переходить у ціну на АЗС.
• Зниження нафтових котирувань не гарантує такого самого швидкого здешевлення пального.
• Паливна ціна залежить від усього ланцюга: від сирої нафти до переробки, податків, опту й роздрібної націнки.
• Споживачі пального залишаються залежними від глобальної нафтової волатильності навіть тоді, коли причина цінового шоку виникає далеко від їхнього локального ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: fortune.com

Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.

Обмежене постачання

• Goldman Sachs підвищив прогноз до 90 доларів за барель Brent та 83 доларів за WTI у IV кварталі 2026 року.
• Ключова причина — зниження видобутку нафти на Близькому Сході.
• Відновлення постачання через Ормузьку протоку очікується лише до кінця червня, що пізніше попередніх оцінок.

Рекордне скорочення запасів нафти

• Втрати видобутку на Близькому Сході оцінюються у 14,5 млн барелів на добу.
• Це призводить до скорочення глобальних запасів нафти темпами 11–12 млн барелів на добу у квітні.
• Такий рівень зниження запасів є безпрецедентним для ринку.

Структурний розворот балансу ринку

• Ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у II кварталі 2026 року.
• Це свідчить про різку зміну фундаментального балансу між попитом і постачанням.

Фактор нафтопродуктів як каталізатор кризи

• Аналітики відзначають надзвичайно високі ціни на нафтопродукти.
• Існують ризики дефіциту нафтопродуктів, що посилює загальний ціновий тиск.
• Масштаб шоку оцінюється як безпрецедентний.

Попит реагує, але не компенсує дефіцит

• Очікується падіння глобального попиту на нафту на 1,7 млн барелів на добу у II кварталі.
• У 2026 році додаткове зниження становитиме 100 тис. барелів на добу у річному вимірі.
• Причина — різке зростання цін на нафтопродукти.

Ризики поглиблення кризи

• Поточне скорочення запасів є нестійким у довгостроковій перспективі.
• За умов збереження дефіциту постачання можливе ще глибше падіння попиту.
• Це формує ризик дестабілізації глобального ринку нафти і нафтопродуктів.

«Економічні ризики більші, ніж базовий сценарій, через зростаючі ризики підвищення цін на нафту, надзвичайно високі ціни на нафтопродукти та масштаб шоку» — аналітики Goldman Sachs

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише 0,1% до 91,38 долара за барель, а Brent зросла на 0,04% до 94,97 долара за барель. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.

Що стримує нафтовий ринок від різких рухів

Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном «продуктивними» і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.

Ціни нафти: що показує ринок зараз

• WTI (West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти) торгувалася на рівні 91,38 долара за барель.
• Brent (північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир) перебувала на рівні 94,97 долара за барель.
• Добове зростання було мінімальним: +0,1% для WTI та +0,04% для Brent.
• Попри це, котирування залишаються помітно нижчими, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.

Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту

• Ринок бачить ознаки можливого мирного врегулювання між Вашингтоном і Тегераном.
• Водночас фізичні ринки залишаються вкрай напруженими, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.
• Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це не прибере дефіцит у короткі строки.

Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту

Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти місяці. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.

Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти

• Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів.
• Покупці в Азії та Європі активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.
• Ця боротьба за альтернативні обсяги підштовхує ціни вгору у світі.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів. Ринок активно демонструє посилення диверсифікації джерел: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.
• Логістична стійкість. Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.
• Сценарії на випадок блокади або масованих ударів. Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.

Що це означає для захисту критичної інфраструктури

• Військова складова. Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.
• Економічний вимір. Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні місяці для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.

Що це означає для ціноутворення

• Структура ціни. На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.
• Конкуренція за ресурси. Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.

«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.

У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: крихким дипломатичним оптимізмом і дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Іран розглядає можливість короткострокової паузи у транспортуванні нафти через Ормузьку протоку — ключову артерію світового нафтового ринку. Попри вже обмежені обсяги постачання, біржові ціни знизилися, що свідчить про розрив між фізичним дефіцитом і очікуваннями інвесторів щодо стабілізації ситуації.

Ринок нафти: дефіцит у реальному секторі проти оптимізму бірж

Пауза Ірану як фактор загострення дефіциту

Іран може призупинити власні постачання нафти через Ормузьку протоку на кілька днів. Це рішення розглядається як спроба уникнути ескалації перед новим раундом переговорів щодо припинення вогню.

• Ормузька протока — стратегічний морський коридор, через який проходить значна частина світових постачань нафти.
• Іран залишається однією з небагатьох країн, що продовжують транспортування нафти в умовах конфлікту.
• Більшість інших постачальників вже скоротили або припинили перевезення через посилення контролю з боку ВМС США.
• Навіть короткострокова пауза означає додаткове скорочення фізичних обсягів на ринку, де вже відсутній резерв пропозиції.

Цінова реакція: ринок ф’ючерсів ігнорує дефіцит

Попри потенційне скорочення постачання, ф’ючерсні контракти демонструють протилежну динаміку:

• Ціна нафти Brent знизилася на $1,55 — до рівня трохи нижче $98 за барель.
• Інвестори орієнтуються на очікування успішних переговорів, які можуть відновити постачання.
• Банк ANZ прогнозує, що ціна залишатиметься вище $90 за барель до кінця року, навіть без реалізації найгірших сценаріїв.

Це свідчить про зростаючий розрив між фізичним ринком і фінансовими очікуваннями, де реальний дефіцит не відображається повною мірою у цінах.

Баланс ризиків: можливість ескалації зберігається

Ситуація залишається нестабільною, оскільки остаточне рішення Ірану не визначене:

• Корпус вартових ісламської революції може спробувати перевірити ефективність морської блокади США.
• Такий крок здатен миттєво скоротити постачання та підвищити премії за ризик у цінах нафти.
• Наразі Тегеран демонструє прагнення уникнути ескалації та зберегти контроль над ситуацією.

Ринок у режимі ручного моніторингу

Учасники ринку уважно відстежують кожне окреме постачання:

• Кожен танкер розглядається як критичний елемент балансу попиту і пропозиції.
• Непроведені відвантаження одразу впливають на загальний дефіцит.
• Поточний стан ринку характеризується як вкрай напружений, без запасу міцності.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Відсутність резервних потужностей означає, що будь-яке скорочення постачання миттєво впливає на баланс ринку.
• Залежність від вузьких логістичних маршрутів, таких як Ормузька протока, підвищує системні ризики.
• Формується ситуація, коли фізичний дефіцит може швидко трансформуватися у цінові шоки у разі ескалації.

Зміни у ціноутворенні

• Спостерігається розрив між спотовим (фізичним) ринком і ф’ючерсами.
• Ф’ючерсні ціни враховують очікування нормалізації, а не поточний дефіцит.
• У разі загострення конфлікту можливе різке зростання премій за ризик у короткострокових контрактах.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Рішення OPEC+ збільшити нафтові квоти на травень на 206 тис. барелів на добу виглядає радше сигналом для ринку, ніж реальним розв’язанням проблеми постачання. Поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а атаки на енергетичну інфраструктуру скорочують виробничі можливості країн Перської затоки, додаткові обсяги залишаються переважно «паперовими». Для українського ринку пального це означає просту річ: зовнішній ресурс дорожчає швидше, ніж ринок встигає адаптуватися, а баланс між прозорістю цінових сигналів і фактичним ресурсним забезпеченням стає ключовим фактором стійкості.

OPEC+ показав готовність діяти після відкриття Ормузької протоки, але криза постачання поки що сильніша за квотне рішення

Нафтовий ринок зараз живе у двох площинах одночасно. Перша — це формальні рішення виробників, які мають заспокоїти трейдерів, імпортерів і споживачів. Друга — це фізична логістика, без якої жодна квота не перетворюється на реальні барелі. Саме тому рішення OPEC+ про підвищення квот у травні на 206 тис. барелів на добу потрібно читати не як швидке збільшення пропозиції, а як політичний і ринковий сигнал: щойно головний маршрут постачання відновить роботу, група готова додати ресурс.

Що саме вирішив OPEC+

• Вісім країн OPEC+ погодилися підвищити квоти видобутку на 206 тис. барелів на добу у травні.
• Це рішення ухвалили на віртуальній зустрічі 5 квітня.
• Йдеться про той самий обсяг підвищення, який раніше був погоджений і на квітень.
• Наступна зустріч цих восьми країн запланована на 3 травня.
• Із квітня по грудень 2025 року вони вже підвищили квоти приблизно на 2,9 млн барелів на добу, після чого поставили паузу на січень-березень 2026 року.

На папері це виглядає як крок до стабілізації. Але в реальності сам OPEC+ фактично визнає: головні країни, які могли б суттєво наростити видобуток, зараз обмежені війною, пошкодженням інфраструктури та зупинкою звичних логістичних маршрутів.

Чому додаткові барелі поки не змінюють ситуацію

• Війна фактично закрила Ормузьку протоку з кінця лютого.
• Саме через цю протоку проходить найважливіший у світі маршрут транспортування нафти.
• Закриття Ормузької протоки скоротило експорт з Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку — тобто саме тих країн OPEC+, які до конфлікту реально могли швидко збільшити видобуток.
• Підвищення квот на 206 тис. б/д становить менше ніж 2% від обсягу постачання, який був втрачений через кризу.
• За оцінками, перебої вже забрали з ринку 12-15 млн барелів на добу, або до 15% глобального постачання.

Іншими словами, ринок зараз отримав не стільки додаткову нафту, скільки повідомлення про готовність її дати в майбутньому. Для фінансового ринку це важливо, бо прозорий сигнал знижує паніку. Але для фізичного ринку пального, включно з імпортно орієнтованими сегментами Європи, цього недостатньо: доки танкер не пройшов маршрут і ресурс не прибув у порт, квотне рішення не перетворюється на нову пропозицію.

«У реальності це додає ринку дуже мало барелів. Коли Ормузька протока закрита, додаткові барелі від OPEC+ значною мірою втрачають значення». — Хорхе Леон, колишній представник OPEC, керівник з геополітичного аналізу Rystad Energy

Що означає ця ситуація для цін

• Ціни на нафту зросли до чотирирічного максимуму, наблизившись до 120 дол./бар.
• JPMorgan попередив, що за збереження перебоїв у Ормузькій протоці до середини травня ціна може перевищити 150 дол./бар.
• Зростання котирувань уже трансформувалося у подорожчання транспортного пального, яке тисне і на споживачів, і на бізнес у різних країнах.

Для ринку це насамперед означає подорожчання зовнішнього орієнтира. Коли нафта зростає до таких рівнів, це впливає не лише на сиру нафту, а й на всю структуру вартості нафтопродуктів: бензину, дизеля, морської логістики, фінансування запасів і страхування операцій. Саме тому нинішня турбулентність є не короткою ціновою хвилею, а системним стресом для всього ланцюга постачання.

Чому ринок зараз говорить не лише про барелі, а й про довіру

У кризовий період ринок потребує одночасно двох речей: прозорого сигналу і фізичного ресурсу. OPEC+ зараз намагається дати перше, але не може швидко забезпечити друге. Саме в цьому й полягає нинішній дисбаланс.

• Прозорість ринку у цьому випадку — це зрозуміле повідомлення виробників про готовність збільшити видобуток після відкриття маршруту.
• Ресурсне забезпечення — це вже не заява, а фактична доступність сирої нафти, танкерів, безпечної інфраструктури й працюючих портів.
• Поки що OPEC+ може дати ринку лише частину відповіді: оголосити про наміри й показати, що не відмовляється від ролі стабілізатора.
• Саме тому під час кризи особливу вагу мають дії урядів щодо збереження ресурсу, стримування панічних реакцій і координації ринку.

Реакція урядів, спрямована на збереження постачання. Це означає, що кризове управління виходить за межі видобутку й переходить у площину державної координації: хто, де і як буде зберігати ресурс, як працюватиме інфраструктура, і яким буде порядок дій у разі затяжних перебоїв.

Ризик інфраструктурного удару став окремим ціновим фактором

• OPEC+ окремо висловив занепокоєння атаками на енергетичні активи.
• У заяві міністерського моніторингового комітету наголошено, що такі об’єкти дорого і довго відновлювати.
• Частина країн Перської затоки вже визнала, що навіть у разі негайного припинення війни й відкриття Ормузької протоки для повернення до нормальної роботи знадобляться місяці.
• росія також не може наростити видобуток через санкції Заходу та пошкодження інфраструктури внаслідок війни проти України.

Це принципово змінює архітектуру нафтового ринку. Якщо раніше інвестори й споживачі дивилися передусім на попит, запаси й рішення картелів, то тепер повноцінним елементом ціни стали вразливість інфраструктури та швидкість її ремонту. Ринок закладає в ціну не лише дефіцит барелів, а й дефіцит безпечних маршрутів, портової пропускної здатності та ремонтного часу.

Окремий сигнал ринку — Ірак і обережне повернення судноплавства

• Іран заявив, що Ірак звільняється від обмежень на транзит через Ормузьку протоку.
• Дані судноплавства вже показали проходження танкера з іракською нафтою через протоку.
• Водночас ключове питання залишається відкритим: чи підуть цим маршрутом інші судна, зважаючи на ризики.

Саме тут знову проявляється значення ринкової прозорості. Один танкер — це ще не відновлення постачання. Але це важливий індикатор, що ринок уважно перевіряє, чи можна повертатися до нормальної логістики. Якщо такі проходи стануть регулярними, тоді рішення OPEC+ справді почне набувати практичного сенсу. Якщо ні — квотне збільшення залишатиметься радше елементом комунікації, ніж реальним балансуванням ринку.

Головний висновок полягає в тому, що нинішній ринок не можна стабілізувати лише новою цифрою у квоті. Потрібен повноцінний баланс між повідомленням для ринку, фізичним проходженням вантажів, захищеною інфраструктурою та механізмами збереження ресурсу на випадок затяжної кризи.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters; IEA

Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та жорстких заяв президента США Дональда Трампа щодо Ірану. Інвестори побоюються подальшої ескалації, яка може призвести до перебоїв у глобальному «постачанні» енергоносіїв і нового витка енергетичної кризи.

Ескалація конфлікту як драйвер нафтового ринку

Ціни та ринкова динаміка

• Brent crude піднялася до $116,89 за барель, наблизившись до пікового рівня $119,50 — максимуму з червня 2022 року.
• Зростання становило близько 2% за день, попри подальшу корекцію до $112.
• У березні ціни зросли на 54% — це рекорд, що перевищив попередній максимум 46% у 1990 році.
• Газ у Європі також подорожчав: +1% до €54,70 за МВт·год.

Геополітичні фактори

• Президент США Дональд Трамп заявив про готовність знищити нафтову та енергетичну інфраструктуру Ірану, включно з експортним хабом Kharg Island.
• США розглядають сценарій встановлення контролю над іранськими нафтовими ресурсами.
• Іран фактично заблокував Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світового «постачання» нафти й газу.
• До конфлікту долучилися хусити в Ємені, що розширює географію війни.
• У регіон додатково направлено 3 500 американських військових.

«Немає ознак швидкого завершення конфлікту, і інвестори побоюються подальшої ескалації» — аналітики Deutsche Bank

Реакція фінансових ринків

• Європейські ринки демонструють стримане зростання:
  • Stoxx 600: +0,9%
  • FTSE 100: +1,6%
• США: незначне зростання індексів S&P 500 та Dow Jones, Nasdaq — без змін.
• Азія: різке падіння через залежність від імпорту енергоносіїв:
  • Nikkei: −2,8%
  • Kospi: −3%
  • Hang Seng: −0,8%

Вплив на споживчі ціни та ризики дефіциту

Ціни на пальне

• У Великій Британії:
  • Бензин: 152 пенси/літр — максимум за 28 місяців
  • Дизель: 181,2 пенси/літр — найвищий рівень з грудня 2022 року
• Попередження галузі: можливі тимчасові дефіцити на АЗС.

Прогнози ринку

• Аналітики допускають зростання до:
  • $150 за барель
  • у крайньому сценарії — $200 за барель
• Водночас при рівнях $120–130 зростає ризик глобальної рецесії, що може обмежити попит.

«Якщо ціни перевищать $120–130, ризик рецесії почне стримувати подальше зростання» — Іпек Озкардеская, Swissquote

Дії урядів та енергетичних компаній

Антикризові заходи

• Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проводить переговори з:
  • Shell
  • BP
  • Equinor
• Обговорюються:
  • екстрені заходи у разі блокади Ормузької протоки
  • стабілізація «постачання»
  • страхування ризиків у логістиці
• Країни G7 планують прискорити перехід до чистої енергії для зменшення залежності від нафтових шоків.

Висновки та системні наслідки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Ризик довготривалого дефіциту через блокаду ключових маршрутів.
• Посилення потреби у диверсифікації джерел «постачання».
• Зростання значення стратегічних запасів у країнах-імпортерах.
• Підвищення ролі альтернативних логістичних маршрутів.

Захист критичної інфраструктури

• Енергетична інфраструктура стає прямою військовою ціллю.
• Зростає потреба в:
  • інвестиціях у захист об’єктів
  • страхуванні воєнних ризиків
  • розосередженні інфраструктури

Зміни у ціноутворенні

• Геополітична премія стає ключовим фактором у ціні нафти.
• Зростає волатильність і спекулятивна складова.
• Високі ціни швидко транслюються у:
  • роздрібні ціни на пальне
  • інфляційний тиск

Джерело: Terminal
За матеріалами: The Guardian

Норвегія готується до термінового голосування щодо зниження податків на бензин і дизель на тлі різкого подорожчання нафти через війну на Близькому Сході. Політичні сили шукають швидке рішення для стримування цін для споживачів, оминаючи традиційні бюджетні процедури.

Політична реакція на ціновий шок на ринку пального

Екстрене голосування та причини рішення

• Парламент Норвегії має провести голосування щодо зниження податків на бензин і дизель.
• Причина — різке зростання цін на нафту, спричинене війною на Близькому Сході.
• Це безпосередньо вплинуло на вартість пального для споживачів.
• Голосування призначене у терміновому порядку, що є нетиповим для податкових рішень.

Обхід стандартної бюджетної процедури

• Ініціатива виходить від опозиційної Консервативної партії.
• Пропозиція обходить традиційний бюджетний процес, який зазвичай триває місяцями.
• Такий крок свідчить про високий рівень політичної терміновості реагування на енергетичну кризу.

Позиції ключових політичних сил

• Міноритарний уряд Лейбористської партії пообіцяв представити власні пропозиції перед голосуванням.
• Партія Центру, яка може стати вирішальною, заявила про готовність підтримати:

“будь-яку пропозицію, яка може знизити податки”

Енергетичний фактор: війна та ціни на нафту

• Війна на Близькому Сході стала ключовим драйвером зростання цін на нафту.
• Це призвело до ланцюгового ефекту:
  • подорожчання сирої нафти;
  • зростання витрат на переробку;
  • підвищення роздрібних цін на пальне.
• Урядові рішення спрямовані на пом’якшення цього ефекту для населення.

Висновки для ринку

• Податкова політика стає ключовим інструментом швидкого реагування на цінові шоки.
• Європейські країни можуть активніше використовувати фіскальні механізми для стримування цін.
• Події демонструють залежність внутрішніх ринків від геополітичних ризиків.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters