Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні 60–70% від довоєнних обсягів. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.

Ормузька протока переходить у режим політичного контролю

Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.

Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до 28 лютого.

«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.

Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на продовженні режиму припинення вогню. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.

Новий ризик для судноплавства

За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.

• Трафік танкерів відновився лише частково і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.
• США координують окремі проходи суден через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.
• Очікуваний рівень стабілізації може становити лише 60–70% від попередніх обсягів.

«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.

За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: постійно розділена протока, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.

Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів

Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом двох-трьох тижнів.

«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.

Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:

• Brent знизився з нещодавніх максимумів понад $100 за барель до трохи більше ніж $93 за барель.
• WTI торгувався нижче $90 за барель.
• У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень $120–150 за барель.

Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до 365,1 млн барелів проти 415,4 млн барелів до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.

«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.

Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції

Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.

«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.

Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.

Джерело: Terminal За матеріалами: Oilprice.com

У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція має піднятися до 3,1%.

Нафта, газ і нафтопродукти стали головним каналом тиску на економіку ЄС

До початку конфлікту глобальна економіка набирала обертів, а економіка ЄС також зміцнювалася на тлі послаблення інфляційного тиску. Однак конфлікт у Близькому Сході спричинив один із найбільших глобальних перебоїв енергетичного постачання в новітній історії — менш ніж через п’ять років після енергетичного шоку, викликаного агресивною війною росії проти України.

У прогнозі наголошується, що удар припав не лише по нафті та LNG, а й по регіональній переробці. Пошкодження енергетичної інфраструктури, зокрема потужностей НПЗ, зробило перебої експорту нафтопродуктів особливо відчутними. Це важливо для ринку пального, оскільки регіон Перської затоки є великим центром переробки, а можливості переорієнтації експорту пального альтернативними маршрутами обмежені.

• між 27 лютого, напередодні атак США та Ізраїлю по Ірану, і 29 квітня, датою відсікання технічних припущень прогнозу, ціни на газ зросли на 50%;
• ціни на сиру нафту за цей самий період підвищилися на 65%;
• маржа переробки ключових продуктів, зокрема дизельного пального та авіаційного гасу, досягла історично високих рівнів.

Прогноз для ВВП та інфляції погіршено

Після зростання на 1,5% у 2025 році ВВП ЄС у 2026 році, за прогнозом, сповільниться до 1,1%. Це на 0,3 процентного пункту нижче, ніж очікувалося в осінньому прогнозі 2025 року. У 2027 році зростання має частково відновитися до 1,4%.

Для єврозони прогноз ще слабший: після 1,4% у 2025 році зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні 0,9%, а у 2027 році — 1,2%.

• інфляція в ЄС: 2,5% у 2025 році, 3,1% у 2026 році та 2,4% у 2027 році;
• інфляція в єврозоні: 2,1% у 2025 році, 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році;
• дефіцит бюджету ЄС: 3,1% ВВП у 2025 році, 3,5% у 2026 році та 3,6% у 2027 році;
• дефіцит бюджету єврозони: 2,9% ВВП у 2025 році, 3,3% у 2026 році та 3,5% у 2027 році;
• безробіття в ЄС прогнозується на рівні 6,0% у 2025, 2026 і 2027 роках;
• безробіття в єврозоні: 6,3% у 2025 році та 6,4% у 2026–2027 роках.

Енергетична інфляція в ЄС може перевищити 11%

У прогнозі зазначено, що дані за березень і квітень 2026 року вже вказують на сильний стрибок цін на енергоносії. Енергетична інфляція в ЄС, за оцінкою, досягне піку вище 11% у другому кварталі 2026 року та залишатиметься вище 10% до кінця року. На початку 2027 року вона має знизитися, а з другого кварталу перейти в негативну зону.

Ціновий тиск поступово поширюватиметься виробничими ланцюгами. Першими мають постраждати сільське господарство, дистрибуція та транспортні послуги. Інфляція на необроблені продукти харчування, за прогнозом, швидко зросте, перш ніж послабитися у 2027 році.

У Центральній та Східній Європі інфляція, як очікується, залишатиметься вищою через більшу частку енергоносіїв у споживчих кошиках і динамічніше зростання номінальних зарплат.

Монетарна політика та інвестиції: дорожчі гроші стримують бізнес

У відповідь на вищу інфляцію Європейський центральний банк і більшість інших центральних банків ЄС, за прогнозом, посилять монетарну політику або щонайменше відкладуть раніше очікуване пом’якшення. Довгострокові процентні ставки вже зросли, а премії за ризик розширилися, що відображено у вищих спредах за окремими державними облігаціями.

Вищі витрати на фінансування та слабші прибутки обмежують можливості компаній інвестувати. Валові інвестиції в основний капітал тепер очікуються на рівні зростання 2,2% у 2026 році та 2,0% у 2027 році після 2,8% у 2025 році. Це нижче за осінній прогноз 2025 року на 0,5 процентного пункту в обидва роки.

Споживання, торгівля та бюджетний тиск

Прогноз вказує, що перегляд інфляції вгору знижує зростання реального наявного доходу домогосподарств на 1,4 процентного пункту протягом прогнозного горизонту. Приватне споживання у 2026 році має сповільнитися до 1,1%, а у 2027 році зрости до 1,3%. Це нижче за осінній прогноз на 0,4 та 0,2 процентного пункту відповідно.

Експорт ЄС, за прогнозом, зросте лише на 0,9% у 2026 році, а у 2027 році прискориться до 2,1%. Імпорт у 2026 році переглянуто до 1,7%. У результаті торгівля, як очікується, відніме близько 0,4 процентного пункту від внутрішнього зростання цього року.

Сальдо поточного рахунку ЄС, за прогнозом, знизиться з 2,4% ВВП у 2025 році до 1,7% у 2026 році та 1,6% у 2027 році. Сукупний дефіцит сектору загального державного управління ЄС має зрости з 3,1% ВВП у 2025 році до 3,6% у 2027 році. Борг ЄС до ВВП, за оцінкою, підніметься з 82,8% наприкінці 2025 року до 85,3% наприкінці 2027 року.

Ризики зосереджені навколо Близького Сходу та енергоринків

Базовий сценарій прогнозу спирається на ф’ючерсні ціни енергоносіїв, які вказують на відносно швидку, хоча й часткову нормалізацію постачання. Очікується, що ціни на нафту й газ досягнуть піку в поточному кварталі та до кінця 2027 року знизяться до рівня приблизно на 20% вище довоєнного.

Водночас у менш сприятливому сценарії триваліший і сильніший перебій енергопостачання призведе до вищих цін на енергоресурси, сильнішого удару по глобальному зростанню та економічних настроях, а також може звести нанівець очікуване відновлення реального ВВП у 2027 році.

Окремо в прогнозі вказано на критичну роль регіону Перської затоки у виробництві та постачанні нафтопродуктів, важливих для транспорту й опалення. Перебої у постачанні гелію та добрив також можуть спричинити вторинні ефекти у глобальних виробничих ланцюгах, зокрема у стратегічно важливій напівпровідниковій галузі, та тиснути на доступність продовольства.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Spring 2026 Economic Forecast.

Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.

Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт

Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.

До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.

«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.

Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій

Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.

• До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.
• Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.
• Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.
• North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.

Китай скорочує переробку й переходить на запаси

Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.

За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.

Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.

Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму

В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.

За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.

Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.

«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.

США наростили експорт до рекордних рівнів

Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.

• Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.
• Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.

Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.

«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.

Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ціни на нафту в четвер, 21 травня, завершили торги приблизно на 2% нижче через невизначеність навколо перспектив урегулювання конфлікту США та Ізраїлю з Іраном. Brent подешевшала на $2,44, або 2,3%, до $102,58 за барель, а WTI — на $1,9, або 1,9%, до $96,35 за барель.

Ринок реагує на ризики навколо Ірану, Ормузької протоки та запасів нафти

Ф’ючерси на Brent і американську West Texas Intermediate завершили торги на найнижчих рівнях майже за два тижні. Протягом сесії ціни різко коливалися: раніше вони зростали до 4% після повідомлення Reuters про директиву верховного лідера Ірану, яка погіршила очікування швидкого завершення війни.

Іранська позиція ускладнює дипломатичний сценарій

За даними Reuters із посиланням на двох високопоставлених іранських співрозмовників, директива верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї засвідчила жорсткішу позицію Тегерана щодо ключової вимоги США: збагачений уран має залишатися в Ірані. Це може ускладнити переговори та зірвати зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення війни.

Пізніше в четвер Трамп заявив, що США зрештою повернуть іранські запаси високозбагаченого урану. Вашингтон вважає, що вони призначені для ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на їхньому мирному призначенні.

Напередодні Іран оголосив про створення нової «Адміністрації протоки Перської затоки», яка має контролювати «регульовану морську зону» в Ормузькій протоці. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що запропонована система збору плати за прохід протокою зробить дипломатичну угоду неможливою. Пізніше ціни скоротили зростання після його слів про те, що представники Пакистану, який виступає посередником, поїдуть до Ірану для переговорів.

«Ми вже були в такій ситуації багато разів раніше, і врешті це призводило до розчарування», — зазначили аналітики ING у четвер.

ING прогнозує середню ціну Brent на рівні $104 за барель у поточному кварталі. Окремо UBS у четвер підвищив свої прогнози цін на нафту на $10 за барель, очікуючи Brent на рівні $105 за барель і WTI на рівні $97 у вересні.

Ормузька протока залишається ключовим ризиком для постачання

Іран попередив про наслідки подальших атак і представив кроки, що посилюють його контроль над протокою, яка залишається переважно закритою. До війни через Ормузьку протоку проходили нафтові та LNG-вантажі в обсягах, еквівалентних приблизно 20% світового споживання. LNG — це скраплений природний газ.

За словами голови International Energy Agency Фатіха Біроля, початок пікового літнього попиту на пальне, відсутність нового нафтового експорту з Близького Сходу та виснаження запасів можуть у липні-серпні перевести нафтовий ринок у «червону зону».

Генеральний директор Abu Dhabi National Oil Company Sultan Al Jaber заявив, що навіть якщо близькосхідний конфлікт завершиться зараз, повне відновлення нафтових потоків через Ормузьку протоку не відбудеться раніше першого або другого кварталу 2027 року.

Втрати постачання та запаси посилюють напруження

Іран фактично закрив протоку у відповідь на удари США та Ізраїлю, з яких 28 лютого почалася війна. Більшість бойових дій припинилася після квітневого перемир’я, однак Іран обмежує рух через Ормуз, а США блокують його узбережжя.

Від початку війни втрати постачання з ключового близькосхідного нафтовидобувного регіону сягнули майже 10 млн барелів на добу. Це змусило країни швидко використовувати комерційні та стратегічні запаси, посилюючи занепокоєння щодо виснаження глобальних нафтових резервів.

• У США, за даними Energy Information Administration, минулого тижня зі Strategic Petroleum Reserve було вилучено майже 10 млн барелів нафти — це найбільше скорочення запасів в історії.
• Комерційні запаси сирої нафти у США також знизилися сильніше, ніж очікувалося.
• Сім провідних країн-виробників ОПЕК+ 7 червня, ймовірно, погодяться на помірне збільшення видобутку в липні, повідомило Reuters із посиланням на чотири джерела.

Європейський попит і монетарні ризики

Економічна активність у єврозоні в травні скоротилася найшвидшими темпами більш ніж за 2,5 року. Згідно з опитуваннями, різке зростання вартості життя через війну вдарило по попиту на послуги в Європі, а компанії прискорили звільнення працівників.

Президент Федерального резервного банку Ричмонда Томас Баркін у четвер заявив, що реакція бізнесу та споживачів на поточні економічні шоки визначить, чи зможе Федеральна резервна система США «не реагувати» на нинішню високу інфляцію, чи їй доведеться розглядати підвищення процентних ставок.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Паливний шок підтримує попит на електротранспорт

За даними Міжнародного енергетичного агентства, оприлюдненими в щорічному звіті Global EV Outlook 2026, після сильного зростання у 2025 році продажі електромобілів у 2026 році мають досягти 23 млн одиниць у світі. Це означає майже 30% усіх автомобілів, проданих глобально.

Динаміка продажів у 2025–2026 роках

• У 2025 році глобальні продажі електромобілів зросли на 20%.
• Торік електромобілі становили чверть усіх нових автомобілів, проданих у світі.
• У 2026 році ця частка наближається до 30%.
• У першому кварталі 2026 року глобальні продажі електромобілів знизилися на 8% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

МЕА пояснило падіння в першому кварталі змінами політики, особливо в Китаї та США: у Китаї стимули було скорочено, а у США — поступово скасовано. Водночас агентство зазначило, що загальне зниження приховало сильне зростання продажів у багатьох інших країнах і регіонах.

Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон і Латинська Америка

• У Європі продажі електромобілів у січні–березні зросли майже на 30% у річному вимірі.
• В Азійсько-Тихоокеанському регіоні без урахування Китаю продажі підскочили на 80%.
• У Латинській Америці продажі електромобілів зросли на 75% порівняно з тим самим періодом минулого року.
• У Європі попит на електромобілі у квітні збільшився на 34%.

Після стрибка цін на нафту й пальне в березні через близькосхідний конфлікт майже 90 країн зафіксували річне зростання продажів електромобілів. У 30 країнах продажі електромобілів досягли рекордних місячних показників.

«Дивлячись уперед, падіння цін на батареї, яке ми спостерігали, та потенційні політичні відповіді на нинішню глобальну енергетичну кризу мають надати додатковий імпульс ринкам електромобілів», — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Oilprice

Ціни на нафту дещо зросли після різкого падіння в середу, коли президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон перебуває на «фінальних стадіях» домовленостей з Іраном. Brent трималася вище $105 за барель після зниження на 5,6%, а West Texas Intermediate торгувалася поблизу $99.

Ринок оцінює шанс швидкої деескалації та відновлення потоків через Ормузьку протоку

За даними Bloomberg, суперечливі повідомлення про стан переговорів між США та Іраном цього тижня різко впливали на нафтовий ринок. Попри падіння, ціни залишаються більш ніж на 40% вищими, ніж на момент початку війни наприкінці лютого.

Коментарі Дональда Трампа посилили очікування можливої угоди між Вашингтоном і Тегераном. Така домовленість могла б означати швидке відновлення енергетичних потоків через критично важливу Ормузьку протоку та розблокування мільйонів барелів нафти, що залишаються у Перській затоці.

Фізичний ринок залишається напруженим

Навіть за сценарію мирної угоди з Іраном частина тиску на ціни може зберігатися через порушення логістики. Joe DeLaura, глобальний енергетичний стратег Rabobank, наголосив, що фізичний ринок ще не повернувся до нормального стану.

«Фізичні ринки все ще перебувають у безладі. Доставка нафти з Перської затоки до пункту призначення триває до 55 днів, а це означає, що протягом цього періоду запаси й надалі скорочуватимуться», — сказав Joe DeLaura.

Генеральний директор Abu Dhabi National Oil Co. Sultan Al Jaber заявив у середу, що навіть у разі негайного завершення іранського конфлікту нафтові потоки з Близького Сходу не відновляться повністю до глибокого 2027 року. За його словами, закриття Ормузької протоки стало найсерйознішим порушенням постачання за всю історію спостережень.

Запаси нафти у США скорочуються швидше, ніж зазвичай

Американські запаси сирої нафти минулого тижня зменшилися приблизно на 7,9 млн барелів. Це загалом відповідало попереднім оцінкам галузевої групи, за якою уважно стежать учасники ринку.

• Brent перебувала вище $105 за барель після падіння на 5,6% у середу.
• West Texas Intermediate торгувалася поблизу $99.
• Ціни залишалися більш ніж на 40% вищими, ніж на початку війни наприкінці лютого.
• Запаси сирої нафти у США скоротилися приблизно на 7,9 млн барелів за тиждень.
• Експорт був трохи нижчим за нещодавні рекордні рівні, оскільки іноземні покупці накопичували американську нафту для компенсації перебоїв у постачанні з Близького Сходу.

У матеріалі зазначено, що війна в Ірані збільшила попит на нафту зі США. Дані щодо скорочення запасів наведені з посиланням на US Department of Energy.

Ризикова премія в цінах зменшується, але сигнали залишаються суперечливими

Перші ознаки збільшення руху через Ормузьку протоку також знижують ризикову премію в цінах на нафту. Три нафтові супертанкери, за повідомленням Bloomberg, імовірно намагалися пройти через водний шлях. Це стало черговим невеликим пожвавленням трафіку після відносного затишшя останніми днями.

Іран заявив, що за останні 24 години через протоку пройшли 26 суден. Водночас у матеріалі зазначено, що раніше Тегеран називав значно більші показники транзиту, ніж свідчили дані відстеження суден.

Політичний фон переговорів залишається жорстким

Дональд Трамп у середу заявив, що щодо Ірану «побачимо, що станеться», додавши, що угоду буде укладено або США «зроблять деякі речі, які є трохи неприємними», хоча він висловив сподівання, що цього не станеться. Bloomberg зазначає, що Трамп неодноразово погрожував відновити удари по Ірану, якщо той не погодиться на його мирні умови.

За повідомленням напівофіційної агенції Tasnim із посиланням на джерело, близьке до переговорної групи Ірану, Тегеран розглядає новий проєкт США у відповідь на іранську пропозицію з 14 пунктів і ще не надав відповіді. Раніше того ж дня Іран попередив, що відповість за межами Близького Сходу, якщо США або Ізраїль знову атакують його.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Bloomberg

Brent утримується вище $100 за барель після початку конфлікту з Іраном, хоча до війни коштувала близько $70. Аналітики розглядають три базові сценарії: збереження цін у діапазоні $100–120, стрибок вище $125 у разі ескалації або відкат нижче $90 за умови надійного припинення вогню та відновлення судноплавства.

Дефіцит постачання став головним чинником ринку

Поточна волатильність цін приховує глибший структурний зсув: після початку війни з Іраном на ринок надходить значно менше нафти. За даними останнього звіту IEA Oil Market Report, світові запаси сирої нафти та нафтопродуктів у квітні скорочувалися майже на 4 млн барелів на добу. Це відповідає сукупному добовому споживанню Великої Британії та Німеччини.

Від початку війни глобальні нафтові запаси зменшилися майже на 250 млн барелів. Саме тому питання тривалості закриття Ормузької протоки стало ключовим для інвесторів і трейдерів.

«Яким би не був результат конфлікту, ми твердо переконані, що ці події підняли довгострокову нижню межу цін на нафту в усіх сценаріях, окрім одного — сценарію, за якого Іран стає країною, орієнтованою на Захід, — результату, який ми вважаємо малоймовірним», — заявив Malcolm Melville, керуючий товарним фондом Schroders.

«Ормузька протока, фактично закрита, виводить з ринку близько 20% світового видобутку нафти й газу», — зазначив Ricardo Evangelista, старший аналітик ActivTrades.

Як війна змінила логіку ціноутворення

До початку війни головною темою ринку була не нестача, а ризик надлишкового постачання. Brent значну частину року торгувалася в діапазоні $70–85 за барель. На ціни тиснули побоювання щодо уповільнення глобального зростання, слабкого попиту в Китаї та очікуваного збільшення постачання з боку виробників поза ОПЕК.

ОПЕК зберігала обмеження видобутку для підтримки цін, однак занепокоєння щодо дотримання квот і слабке зростання попиту обмежували ефект цих заходів. Закриття Ормузької протоки різко змінило ситуацію: нинішнє порушення постачання розглядається як найбільший енергетичний шок останньої історії.

«Ринок уже стикається зі справжнім фізичним дефіцитом», — заявила Kerstin Hottner, керівниця напряму сировинних товарів Vontobel.

За її оцінкою, близько 13 млн барелів на добу близькосхідного видобутку наразі недоступні для ринку. Цей шок поступово зменшує світові запаси та вже переходить у фізичну нестачу в окремих частинах Азії.

«Цей дефіцит уже перетворюється на фізичну нестачу в частинах Азії, зокрема у В’єтнамі, Пакистані та Бангладеш, тоді як Європа поки уникнула прямого дефіциту завдяки відносно високим запасам і скоординованому вивільненню стратегічних резервів», — сказала Kerstin Hottner.

Незалежний аналітик сировинних ринків з Італії Maurizio Mazziero вказує на ранні ознаки скорочення попиту через високі ціни та обмежену доступність ресурсу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, світовий попит на нафту у 2026 році прогнозується нижчим на 420 тис. барелів на добу у річному вимірі та на 1,3 млн барелів на добу меншим за довоєнний прогноз. Найбільше наразі зачеплені нафтохімічний та авіаційний сектори.

Три сценарії для Brent

Сценарій 1: контрольована криза і Brent у межах $100–120

Базовий сценарій ринку передбачає «контрольовану кризу»: ціни залишаються в діапазоні $100–120 за барель, Ормузька протока частково порушена, дипломатичні переговори тривають з перервами, запаси скорочуються, але стратегічні резерви стримують паніку.

«У цьому контексті очікується, що ціни Brent залишатимуться вище $100, а трейдери й надалі зосереджуватимуться на перебігу дипломатичних переговорів між США та Іраном, оскільки надії та невдачі, породжені цими переговорами, поки залишаються головними драйверами цін на нафту», — зазначив Ricardo Evangelista з ActivTrades.

«Доки Ормузька протока залишається закритою, я очікую, що ціни на нафту поступово зростатимуть щодня, потенційно досягаючи $120–125 за барель у міру подальшого зниження запасів», — сказала Kerstin Hottner з Vontobel.

Сценарій 2: ескалація і ціна вище $125

У разі ескалації Brent може піднятися вище $125 за барель. Розширення конфлікту, атаки на енергетичну інфраструктуру або тривала повна блокада Перської затоки можуть швидко спричинити фізичний дефіцит у Європі та змусити ринок скорочувати попит через значно вищі ціни.

Водночас Kerstin Hottner поки не очікує різкого руху до $150 за барель або вище, оскільки такі рівні супроводжувалися б набагато глибшим падінням попиту та широким глобальним нормуванням споживання.

Сценарій 3: припинення вогню і відкат нижче $90

Третій сценарій передбачає надійне припинення вогню та відкриття судноплавних маршрутів. За оцінкою Maurizio Mazziero, у такому разі Brent може швидко скоригуватися нижче $90 за барель.

Однак навіть повне відкриття Ормузької протоки не означатиме миттєвої нормалізації. Більшість аналітиків очікує, що світовим нафтовим потокам знадобляться тижні або кілька місяців, щоб повернутися до нормального режиму.

Чому нафта може залишатися дорогою довше

Консенсусна оцінка зводиться до того, що протягом найближчих місяців ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться підвищеними. Goldman Sachs очікує, що видобуток у Перській затоці переважно відновиться протягом кількох місяців після відкриття протоки — за умови відсутності нових ударів по нафтових активах і повного безпечного відкриття маршруту.

Водночас стратеги Goldman Sachs вказують на «значні ризики того, що останній етап відновлення триватиме значно довше і може не реалізуватися повністю, особливо якщо протока залишатиметься закритою набагато довше».

Базове припущення Goldman Sachs передбачає нормалізацію енергетичного експорту з Перської затоки до кінця червня, стабільні ціни на нафту в найближчій перспективі та поступове зниження до $90 за барель до кінця року. Це нижче за поточні рівні, але значно вище за попередні оцінки: безпосередньо перед війною банк прогнозував Brent на рівні $66 у четвертому кварталі, а в березні підвищив прогноз до $71.

«Навіть за тривалого припинення вогню ціни, ймовірно, залишатимуться значно вищими за довоєнні рівні щонайменше шість місяців, оскільки відновлення пошкоджених об’єктів і розчищення судноплавного вузького місця не відбудуться негайно», — зазначив Maurizio Mazziero.

Після відкриття протоки уряди та переробники, за оцінками аналітиків, можуть активно відновлювати стратегічні резерви, щоб зменшити майбутню вразливість. Kerstin Hottner вважає, що такий цикл поповнення запасів може стати важливою структурною підтримкою для цін на нафту протягом наступних 12–18 місяців.

«У довгостроковій перспективі конфлікт висвітлив як вразливість енергетичної системи, так і нестачу стратегічних резервів у багатьох країнах», — сказав Malcolm Melville зі Schroders.

Джерело: Terminal. За матеріалами: global.morningstar

Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель.

SPR став одним із ключових джерел додаткової нафти для ринку

Минулого тижня зі Стратегічного нафтового резерву США, або SPR, було вилучено рекордні 9,9 млн барелів. Це знизило загальні запаси на майданчиках SPR до 374 млн барелів — найнижчого рівня з липня 2024 року.

Темп вилучення також став історичним максимумом: на ринок було спрямовано понад 1,4 млн барелів на добу стратегічних запасів. У матеріалі зазначається, що це вище середнього темпу адміністрації Байдена на рівні 1 млн барелів на добу.

• Близько 60% вивільнених обсягів SPR потрапляє на внутрішній ринок переробки США.
• Решта обсягів експортується за кордон.
• Європейські покупці особливо активно купують окремі сорти, зокрема Bryan Mound Sour.
• Експорт нафти США у травні може вперше в історії перевищити 5,5 млн барелів на добу.

Водночас у матеріалі окремо наголошується на ризику для інфраструктури SPR. Прискорене вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву може пошкодити соляні каверни, у яких зберігаються барелі, зробивши їх вразливими до соляних обвалів і деформації порожнин.

Ціни на нафту стримують політичні сигнали та санкційне послаблення

У вівторок, 19 травня 2026 року, напруга навколо можливого відновлення бойових дій між США та Іраном дещо знизилася після заяви президента США Трампа про те, що його адміністрація «відкладе» заплановану військову атаку.

Додатковим чинником стримування цін стало продовження на 30 днів санкційного послаблення для покупців російської нафти та нафтопродуктів. За умовами цього рішення, «вразливі країни» можуть без ризику купувати російську нафту й нафтопродукти, якщо вантажі були завантажені на судна до 17 червня. На цьому тлі ICE Brent тримався біля позначки $110 за барель.

МЕА попереджає про швидке скорочення комерційних запасів

Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР скорочуються дуже швидко. ОЕСР — це Організація економічного співробітництва та розвитку, до якої входять розвинені економіки. Відбувається найбільше в історії МЕА спільне вивільнення стратегічних резервів загальним обсягом 400 млн барелів.

Китай знижує переробку, а Іран накопичує танкери біля Kharg Island

На китайському ринку тиск іде з боку слабкої маржі переробки. Національне бюро статистики Китаю повідомило, що у квітні обсяг переробки сирої нафти в країні знизився до 13,3 млн барелів на добу. Це найнижчий місячний показник із серпня 2022 року. Причиною названо перехід маржі переробки в негативну зону на тлі заборони експорту нафтопродуктів.

За даними Bloomberg, біля головного іранського нафтового термінала Kharg Island стоять на якорі близько 23 танкерів, контрольованих Іраном. Це найбільша кількість від початку блокади Аравійського моря США. Така концентрація суден свідчить, що сховища заповнюються.

LNG-проєкти та інвестиційні рішення залишаються важливою частиною енергетичного тижня

Окремий блок подій стосується LNG — зрідженого природного газу. Великі проєкти, які можуть вплинути на майбутню структуру постачання енергоносіїв.

• ConocoPhillips підписала 30-річну угоду про постачання природного газу для запланованого проєкту Alaska LNG вартістю $40 млрд із девелопером Glenfarne. Це наближає можливе остаточне інвестиційне рішення щодо заводу потужністю 20 млн тонн на рік.
• LNG Canada Phase 2 потужністю 14 млн тонн на рік планує вийти на остаточне інвестиційне рішення до кінця 2026 року. У проєкті беруть участь Shell, Petronas, Mitsubishi, PetroChina та Kogas.
• Caturus, спільне підприємство Kimmeridge, Mubadala та Canada Pension Plan, ухвалило остаточне інвестиційне рішення щодо проєкту Commonwealth LNG потужністю 9,5 млн тонн на рік після залучення $9,75 млрд проєктного фінансування. Старт виробництва заплановано до кінця 2030 року.

FID, або остаточне інвестиційне рішення, означає момент, коли учасники проєкту переходять від підготовки до повноцінної реалізації з фінансуванням, будівництвом і виробничими зобов’язаннями.

Податки, паливні протести та обмеження експорту посилюють ризики для ринків

Венесуела опублікувала новий проєкт нафтового закону. Він дозволить Каракасу встановлювати ставки роялті та податків для приватних і іноземних інвесторів окремо для кожного проєкту. Максимальна ставка роялті обмежується 30%, а інтегрований податок на вуглеводні — 15%.

У Кенії економіка зазнала серйозних збоїв через протести й зіткнення з поліцією у великих містах на тлі зростання цін на пальне. У матеріалі зазначається, що попередні міжурядові постачання з Близького Сходу були заблоковані через конфлікт США та Ірану.

Інші ринкові сигнали: від Аляски до Нігерії та Австралії

• Santos оголосила про першу нафту з першої фази проєкту Pikka на Алясці. Видобуток має зрости до плато 80 тис. барелів на добу у третьому кварталі цього року.
• Dangote oil refinery подала позов проти уряду Нігерії до Високого суду країни, заявивши, що Міністерство нафтових ресурсів порушило закон, видавши ліцензії на імпорт бензину на II квартал 2026 року, хоча власний випуск НПЗ має бути достатнім для внутрішнього попиту.
• Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі повідомив, що уряд забезпечив три вантажі авіапального з Китаю. Усі вони мають прибути в червні, попри чинну заборону Пекіна на експорт нафтопродуктів. Імпорт авіапального залишається підвищеним на рівні 140 тис. барелів на добу.
• Petrobras розглядає інвестиції в глибоководні активи Мексики, включно зі зрілими районами та новими напрямами. Делегація Pemex має прибути до Бразилії у червні.

Таким чином, головна картина тижня складається з кількох одночасних процесів: США активно виводять стратегічні запаси на світовий ринок, комерційні запаси в країнах ОЕСР швидко скорочуються, Китай зменшує переробку, а геополітичні та санкційні рішення продовжують стримувати або змінювати рух нафтових потоків.

Джерело: Terminal. За матеріалами: oilprice.com

Міністерка фінансів Великої Британії Рейчел Рівз, за повідомленням The Sun, планує наступного тижня оголосити про відтермінування запланованого підвищення податку на моторне пальне, яке мало відбутися у вересні. Рішення має стримати зростання цін на АЗС на 5 пенсів за літр, але водночас створює ризик недоотримання бюджету на тлі подорожчання нафти приблизно на 60% від початку війни в Ірані наприкінці лютого.

Британія готується відкласти підвищення податку на пальне через стрибок нафтових цін і тиск на споживачів

Велика Британія може знову відмовитися від підвищення паливного акцизу, фактично залишивши чинною тимчасову знижку, запроваджену ще у 2022 році. За інформацією The Sun, міністерка фінансів Рейчел Рівз готується оголосити про перенесення запланованого на вересень зростання податку на моторне пальне.

Йдеться про тимчасове зниження fuel duty — податку, який сплачується з моторного пального. Якщо пільга завершиться у вересні, ціна пального для споживачів зросте на 5 пенсів за літр, або приблизно на 6,6 цента за літр. Для автомобілістів це означало б пряме подорожчання заправки, а для уряду — складний вибір між підтримкою населення та наповненням бюджету.

Чому рішення важливе для ринку пального

Паливний податок у Великій Британії залишається одним із важливих джерел бюджетних надходжень. У минулому фінансовому році він забезпечив бюджету 24 млрд фунтів. Саме тому відмова від підвищення податку має не лише соціальний, а й фіскальний вимір.

• Тимчасову знижку на паливний акциз запровадили у 2022 році, коли уряд намагався пом’якшити тиск високих цін на пальне.
• Термін дії знижки має завершитися у вересні, що автоматично підвищило б ціни на пальне на 5 пенсів за літр.
• Британські уряди вже неодноразово продовжували цю знижку, востаннє — у щорічному бюджеті в листопаді.
• Бюджетний наглядовий орган Великої Британії у березні попереджав: якщо уряд знову піде шляхом непідвищення паливного податку, у наступні роки може виникнути щорічний податковий розрив на 3,6 млрд фунтів.

Нафтовий фактор: ціни зросли приблизно на 60%

Ключовий ринковий фон для рішення уряду — різке подорожчання нафти. За даними Reuters, глобальні ціни на нафту зросли приблизно на 60% від початку війни в Ірані наприкінці лютого. Для країни-імпортера енергоносіїв це означає посилення інфляційного тиску, зростання витрат бізнесу й додаткове навантаження на домогосподарства.

Саме тому відтермінування підвищення податку на пальне виглядає як спроба уряду не допустити нового удару по споживачах. Прем’єр-міністр Кір Стармер і Рейчел Рівз наголошують на важливості зниження вартості життя — теми, яка, за даними опитувань, залишається однією з головних для виборців.

«Вони розглядали питання паливного акцизу», — повідомило The Sun джерело в уряді.

У відповідь на запит щодо цієї інформації представник міністерства фінансів Великої Британії заявив:

«Ми не коментуємо спекуляції».

Фіскальний ризик: допомога водіям коштує бюджету мільярди

Проблема для уряду полягає в тому, що політично зрозуміле рішення підтримати водіїв має бюджетну ціну. Офіційні прогнози британського бюджетного нагляду базуються на заявленій політиці уряду щодо підвищення паливного податку. Якщо ж уряд знову діятиме за попередньою практикою і не підвищуватиме fuel duty, бюджет може недоотримувати 3,6 млрд фунтів щороку у наступні роки.

Це особливо чутливо на тлі ситуації на ринку державних запозичень. У п’ятницю ціни на британські державні облігації впали, а вартість 10-річних запозичень зросла до найвищого рівня з 2008 року. Інвестори побоюються, що політичний тиск на Кіра Стармера може змусити його збільшити видатки або призвести до його заміни більш лівим представником Лейбористської партії.

Що це означає для паливного ринку

Для ринку нафтопродуктів рішення Великої Британії показує, як податкова політика стає інструментом короткострокового стримування цін на пальне. Коли зовнішній нафтовий шок уже додав близько 60% до глобальних цін на нафту, навіть технічне завершення податкової пільги може перетворитися на політичну проблему.

• Для споживачів продовження знижки означатиме уникнення додаткового зростання цін на АЗС на 5 пенсів за літр.
• Для бюджету це означатиме ризик щорічного фіскального розриву на 3,6 млрд фунтів у наступні роки.
• Для уряду це балансування між боротьбою з вартістю життя та необхідністю зберігати довіру інвесторів до державних фінансів.
• Для паливного ринку це сигнал, що за умов нафтового шоку податкова складова ціни стає не менш політично чутливою, ніж сама вартість сировини.

Курс: 1 долар США = 0,7507 фунта.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Ціни на нафту різко піднялися після того, як заяви Вашингтона й Тегерана послабили очікування швидкого врегулювання навколо Ормузької протоки. Ринок знову закладає у ціни ризик обмеженого судноплавства, атак і захоплення суден на ключовому маршруті, через який зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу.

Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик нового загострення між США та Іраном

Ціни відреагували на політичний глухий кут

Нафтовий ринок завершив п’ятницю різким зростанням після заяв президента США Дональда Трампа та міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі. Їхні коментарі фактично зменшили надії на швидку домовленість, яка могла б покласти край атакам і захопленням суден у районі Ормузької протоки.

• Brent подорожчала на $3,54, або 3,35%, і завершила торги на рівні $109,26 за барель.
• WTI зросла на $4,25, або 4,2%, до $105,42 за барель.
• За тиждень Brent додала 7,84%, а WTI — 10,48%.

Таке зростання показує, що для ринку важлива не лише фактична нестача нафти, а й очікування майбутніх перебоїв. Коли трейдери бачать ризик тривалого блокування ключового морського маршруту, вони починають закладати у ціну додаткову премію за небезпеку постачання.

«Тон між США та Іраном знову став значно більш конфронтаційним. Хоча припинення вогню зберігається, надії на швидке відкриття Ормузької протоки згасли», — зазначили аналітики Commerzbank.

Ормузька протока залишається головним ризиком

Ормузька протока є воротами до Перської затоки й основним експортним маршрутом для таких країн, як Саудівська Аравія, Ірак і Катар. Через неї зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу. Саме тому будь-яке обмеження руху суден у цьому районі швидко впливає на глобальні котирування.

Іранські Корпуси вартових ісламської революції заявили, що з вечора середи до четверга протоку перетнули 30 суден. Це суттєво більше, ніж у попередні дні, але все ще значно нижче за довоєнний рівень — близько 140 суден на добу.

• За даними Kpler, за попередні 24 години протоку пройшли 10 суден.
• У попередні тижні щодня проходило лише 5–7 суден.
• Збільшення трафіку поки що сильніше впливає на настрої ринку, ніж на реальний нафтовий баланс.

«Дедалі більше суден просочується через протоку, хоча наразі це має відчутніший вплив на настрої, ніж на фактичний нафтовий баланс», — зазначив аналітик PVM Тамаш Варга.

США, Іран і Китай не дали ринку сигналу про швидку розв’язку

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран не має довіри до США й готовий до переговорів лише за умови серйозності Вашингтона. Водночас він наголосив, що Іран готовий як повернутися до бойових дій, так і шукати дипломатичні рішення.

Дональд Трамп заявив, що в нього закінчується терпіння щодо Ірану. Він також повідомив, що погодився з головою КНР Сі Цзіньпіном у тому, що Іран не може отримати ядерну зброю й має знову відкрити Ормузьку протоку.

Китайська сторона не коментувала безпосередньо зміст розмови Трампа й Сі щодо Ірану, але МЗС Китаю заявило, що цей конфлікт не мав би статися й не має причин тривати.

«Цей конфлікт, якого ніколи не мало бути, не має причин продовжуватися», — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Китаю.

Для ринку важливо, що зустріч США та Китаю не дала чіткого сигналу про швидке відкриття Ормузької протоки. Трамп також заявив, що Китай хоче купувати нафту у США, і допустив можливість зняття санкцій із китайських компаній, які купують іранську нафту.

«Фокус ринку знову повернувся до глухого кута та заблокованої Ормузької протоки, з ризиком поновлення військової ескалації», — зазначила Вандана Харі, засновниця Vanda Insights.

Запаси тоншають, а простір для помилки звужується

Закриття або часткове блокування Ормузької протоки відбувається в момент, коли світові резерви вже не виглядають достатньо комфортними. Це підсилює страхи ринку: навіть якщо негайного дефіциту немає, тривале обмеження судноплавства може швидко перейти у жорсткіший фізичний баланс.

«Світ спожив свою нафтову подушку безпеки історичними темпами. Хоча стратегічні вивільнення та скорочення попиту запобігли негайному хаосу, простір для помилки швидко звужується. Тривале закриття Ормузької протоки вказує на жорсткіші фізичні ринки, можливий дефіцит нафтопродуктів і підвищувальний тиск на ціни в найближчі тижні та місяці», — зазначив Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.

Цей висновок є ключовим для ринку нафтопродуктів. Якщо дорожчає сира нафта і водночас зростають ризики логістики, тиск може перейти не лише в ціни Brent і WTI, а й у вартість бензину, дизельного пального та інших продуктів переробки.

Додатковий фактор — удари по російських НПЗ

Окремим чинником зростання котирувань стали подальші українські атаки на російські нафтопереробні заводи. Для світового ринку це означає додатковий ризик для постачання нафтопродуктів, особливо в умовах, коли Ормузька протока вже залишається джерелом напруги.

«Нафта торгується вище через поєднання двох факторів: зустріч Трампа й Сі майже не наблизила ринок до відкриття Ормузької протоки, а українські атаки на російські НПЗ тривають», — зазначив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.

Отже, нинішнє зростання цін — це не короткий технічний рух, а реакція на поєднання політичного глухого кута, ризиків судноплавства, обмежених резервів і загрози перебоїв у переробці. Якщо Ормузька протока залишатиметься частково заблокованою, ринок і далі оцінюватиме нафту з підвищеною геополітичною премією.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.