Попри уроки минулих криз, уряди мають краще прогнозувати та готуватися до загроз енергетичної безпеки, зокрема у ланцюгах постачання критичних мінералів, технологій та електроенергії.

Посилення підготовки до енергетичних криз

Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (IEA) Фатіх Біроль закликав уряди та політиків краще передбачати та готуватися до енергетичних криз ще до їх настання, спираючись на попередній досвід і посилюючи диверсифікацію постачання, передбачуваність політики та міжнародну співпрацю.

Багато інструментів, на які ми сьогодні покладаємося, виникли завдяки діям після кризи. І в цьому важливий урок — ми маємо краще передбачати та готуватися до енергетичних криз, особливо у швидко змінюваних сферах, як-от критичні мінерали, ланцюги постачання технологій, електроенергія, цифрова безпека та кліматична стійкість.

• IEA відзначає ефективність політик зі створення резервів нафти та газу.
• Водночас агентство наголошує на необхідності більшої диверсифікації у постачанні критичних мінералів і рідкоземельних елементів.
• Нині постачання критичних мінералів надмірно концентроване в невеликій кількості країн, насамперед у Китаї.

Загроза «болючих перебоїв» на ринку

IEA попереджає, що контроль експорту з боку Китаю та надмірна концентрація постачань підвищують ризики серйозних порушень на ринку. У своєму річному звіті Global Critical Minerals Outlook агентство відзначило:

• Попри угоди й державну підтримку в країнах Заходу для створення власних ланцюгів постачання, частка Китаю на ринку зросла за останні роки.
• Середній ринковий відсоток трьох провідних країн з переробки ключових енергетичних мінералів зріс із близько 82% у 2020 році до 86% у 2024 році.
• Близько 90% зростання постачання припадає на одного постачальника: Індонезію для нікелю та Китай для кобальту, графіту й рідкоземельних елементів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Скорочення інвестицій у нафту

• Уперше з 2020 року загальні інвестиції в нафтову галузь знижуються – на тлі падіння цін та нестабільності ринку.
• Це створює ризики для енергетичної безпеки, зокрема в умовах зростаючого попиту з боку країн, що розвиваються.

Близький Схід зміцнює позиції

• Частка державних нафтових компаній Близького Сходу у світових інвестиціях перевищує 20% у 2025 році – порівняно з менше ніж 10% у 2015-му.
• Ці компанії мають одні з найнижчих витрат видобутку у світі, що посилює їхню конкурентоздатність.

Інвестиції в низьковуглецеві джерела

• Зростає зацікавленість у водні, біогазах, біопаливі та проєктах із вловлювання вуглецю (CCUS), проте ці ініціативи залишаються залежними від політичної підтримки.
• Для реалізації існуючого портфеля проєктів потрібне збільшення інвестицій на 30% вже у 2025 році, а в подальшому – ще більше.

Критичні мінерали як фактор енергетичної безпеки

• Критичні мінерали стають ключовим фактором економічної та енергетичної безпеки.
• Диверсифікація ланцюгів постачання не відбудеться без втручання державної політики, ринкові сили виявилися недостатніми.

Висновки

Глобальна енергетика стоїть на роздоріжжі: скорочення традиційних інвестицій, зростання ролі Близького Сходу та поступове просування низьковуглецевих технологій формують складний ландшафт майбутнього. Щоб забезпечити стабільність і досягти кліматичних цілей, потрібна системна підтримка держав, міжнародних партнерств і активізація фінансування нових технологій.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA, Reuters

Додаткові джерела інформації: Energy Intelligence, S&P Global

Попри зростання попиту на літій, мідь і кобальт, падіння цін та концентрація виробництва знижують глобальні інвестиції у галузь

Ціновий тиск та інвестиційні виклики

У 2024 році попит на критичні мінерали продовжував зростати, що зберігає їхню ключову роль у глобальному енергетичному переході. Водночас надлишок постачання, зумовлений активністю Китаю, Індонезії та окремих африканських країн, призвів до зниження цін, особливо на мінерали для акумуляторів.

• Попит на літій зріс майже на 30% у 2024 році, попри уповільнення розгортання електромобілів у деяких країнах.
• Нікель, кобальт, графіт і рідкоземельні елементи продемонстрували зростання попиту на 6–8%.
• Ціни на літій знизилися на 40% за рік, а графіт і кобальт — приблизно на 20%.
• Зростання цін на мідь склало 3%, перевищивши темпи попередніх двох років.

Такі тенденції вплинули на інвестиційну активність. Згідно з аналізом 25 провідних гірничодобувних компаній:

• Загальні інвестиції у видобуток критичних мінералів зросли лише на 5% (проти 14% у 2023 році).
• У реальному вираженні (з урахуванням інфляції витрат) зростання склало всього 2%.
• Великі диверсифіковані гравці збільшили капітальні витрати на 15%, а спеціалізовані — скоротили на 15%.
• Інвестиції компаній, орієнтованих на літій, зросли на 27%, але це значно менше ніж +60% у 2023 році.

Ризики для диверсифікації та геополітичні наслідки

Уповільнення інвестицій ставить під загрозу зусилля зі забезпечення географічної диверсифікації постачання. З 2020 до 2024 року:

• Частка трьох провідних виробників нікелю зросла з 60% до 80%.
• Частка трьох провідних виробників кобальту — з 80% до 90%.

Таке концентрування постачання створює загрози безпеці критичної сировини, оскільки будь-яке порушення ланцюга постачання може вплинути на ціни технологій, інфляцію, конкурентоспроможність виробництва та економіку загалом.

Ці побоювання посилюються низкою експортних обмежень:

• Грудень 2024: китайські обмеження на експорт галію, германію й сурми до США.
• Лютий 2025: оголошення контролю на вольфрам, телур, вісмут, індій і молібден.
• Квітень 2025: обмеження на сім груп середніх і важких рідкоземельних матеріалів.

Перспективи розвідки

Обсяги фінансування геологорозвідки у 2024 році залишилися на рівні 2023 року, що припинило тенденцію зростання, яка тривала з 2020 року. Найбільше інвестицій було спрямовано у:

• літій, мідь та уран (розвідка урану зросла на 30%).

Водночас розвідка нікелю знизилася більш ніж на 30%, що пов’язано з низькими цінами та переглядом складу акумуляторів.

Зниження цін на ринку критичних мінералів різко обмежує фінансові можливості гравців, що гальмує розширення виробництва та загрожує глобальним зусиллям щодо зниження залежності від обмеженого кола постачальників.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA Critical Minerals Market Review 2024

Додаткові джерела інформації:

Bloomberg: Lithium market slump threatens supply,

Reuters: China tightens rare earths exports

У новому звіті Міжнародне енергетичне агентство закликає уряди й компанії активізувати зусилля щодо диверсифікації постачання критичних мінералів, необхідних для енергетичного переходу.

Зокрема відзначено, що попит на літій, нікель, кобальт і графіт зросте у 2–4 рази до 2030 року. Ціни на низку мінералів демонстрували істотну волатильність у 2024 році — літій впав на 75%, кобальт — на 30%. Європа й Північна Америка активізують інвестиції у  вторинне перероблювання. Африка та Латинська Америка стають новими геостратегічними осередками видобутку.

Глобальні виклики та регіональні тренди

IEA у звіті Global Critical Minerals Outlook 2025 оприлюднило оновлену оцінку доступності ресурсів, інвестиційної активності та політик по ключових регіонах:

• Європа: Розширення ініціатив EU Critical Raw Materials Act. Програми підтримки перероблювання.
• США: Нові інвестиції в ланцюги постачання батарей через IRA (закон США про зниження інфляції). Посилення внутрішнього видобутку.
• Австралія: Залишається провідним експортером літію та нікелю. Посилення екологічних вимог.
• Китай: Попри обмеження експорту, залишається головним переробником рідкісноземельних елементів.
• Африка: Зростання геополітичного значення — Конго, Замбія, Намібія фокусуються на кобальті, міді та урану.

«Без масштабної диверсифікації ланцюгів постачання, зростаючі потреби у мінералах можуть стати вузьким місцем для глобального енергетичного переходу», — заявив виконавчий директор IEA Фатіх Біроль.

Прогноз та рекомендації

• IEA прогнозує подвоєння світового попиту на мінерали для чистих енергетичних технологій до 2035 року.
• Наголошено на необхідності розвитку рециркуляції та вторинного ринку, зокрема для графіту й літію.
• Розроблено інструмент моніторингу стійкості постачань — Critical Minerals Data Explorer.
• Звіт закликає уряди посилити політики підтримки сталого видобутку, прозорості та екологічних стандартів.

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA

США Дональд Трамп підписав указ, що дозволяє американським компаніям проводити глибоководний видобуток у міжнародних водах без погодження з Міжнародним органом з морського дна (ISA). Цей крок спрямований на зменшення залежності від Китаю у постачанні критичних мінералів, необхідних для технологій та оборони.

Президент США Дональд Трамп підписав указ, який дозволяє американським компаніям проводити глибоководний видобуток у міжнародних водах, обходячи Міжнародний орган з морського дна (ISA). Цей крок спрямований на прискорення отримання дозволів на видобуток критичних мінералів, таких як нікель і мідь, необхідних для технологій, чистої енергетики та оборони.

Указ дозволяє компаніям отримувати дозволи через Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), минаючи ISA, яка досі не встановила остаточні екологічні стандарти для глибоководного видобутку. Це рішення вже вплинуло на ринок: акції компанії The Metals Company, провідного гравця у сфері глибоководного видобутку, зросли приблизно на 40%, досягнувши 52-тижневого максимуму.

Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії Трампа щодо посилення внутрішнього доступу до критичних мінералів та зменшення залежності від Китаю, який домінує у галузі видобутку та переробки цих ресурсів. Раніше Трамп вже вживав заходів для прискорення дозволів на видобуток на федеральних землях та скорочення часу на затвердження проектів.

Однак екологічні організації висловлюють занепокоєння щодо потенційного впливу глибоководного видобутку на морське середовище. Вони попереджають, що промислові операції на дні океану можуть призвести до незворотних втрат біорізноманіття.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: oilprice.com, Investing.com

Адміністрація Дональда Трампа у 2025 році запровадила процедуру прискореного погодження нових енергетичних проєктів — зокрема нафтогазових — скоротивши термін ухвалення до максимум 28 днів.

Водночас ініціатива охоплює уран, вугілля, біопаливо та інші критично важливі ресурси. Такий крок викликав критику з боку екологічних організацій та загрожує судовими позовами.

У 2025 році адміністрація Трампа оголосила надзвичайний стан у сфері енергетики, що дозволило скоротити термін погодження нових проєктів у нафтовій та газовій галузях до максимум 28 днів. Раніше такі процеси могли тривати роками.

Згідно з Міністерством внутрішніх справ США, ці нові “надзвичайні дозвільні процедури” охоплюють не лише нафту та газ, а й уран, вугілля, біопаливо, геотермальну енергію та кінетичну гідроенергію. Це є частиною ширшої політики зміцнення енергетичної безпеки та конкурентоспроможності країни.

«Сполучені Штати не можуть чекати», — заявив міністр внутрішніх справ Даг Бергум. — «Президент Трамп чітко дав зрозуміти: енергетична безпека — це національна безпека, і ці надзвичайні процедури є проявом нашої непохитної рішучості захищати обидві».

Він також підкреслив, що завдання адміністрації — усунути зайві затримки та прискорити розвиток американського енергетичного сектору та критично важливих мінералів, які мають важливе значення для економіки, обороноздатності та глобальної позиції США.

Попри підтримку серед енергетичних компаній, ініціатива Трампа спричинила негативну реакцію з боку екологічних НУО та прихильників “зеленої” трансформації. Як повідомляє Reuters, багато з них вже наймають юристів для оскарження нових правил у судах.

Експерти застерігають, що ці дії можуть порушувати Закон про адміністративні процедури 1946 року, який вимагає від федеральних агентств публікації запропонованих регуляцій з можливістю громадського обговорення. Саме через це адміністрація використовує “надзвичайну опцію”, щоб пришвидшити імплементацію нової політики.

Джерело: НТЦ Псіхєя oil@ukroil.com.ua

За матеріалами: oilprice.com