Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

У документі Ради ЄС від 15 червня йдеться про пропозицію дозволити Хорватії тимчасово застосовувати ставки акцизу нижче мінімальних рівнів ЄС для неетилованого бензину та газойлю, що використовуються як моторне пальне. Запит передбачає зниження на €0,2195 за літр для бензину та на €0,225 за літр для газойлю строком на шість місяців.

Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

Уряд Хорватії запровадив нові максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти на наступний 14-денний період. Рішення зберігає ціну бензину без змін, але знижує вартість дизелю, синього дизелю та LPG, щоб пом’якшити тиск на домогосподарства й бізнес.

Державне втручання у паливний ринок

• Уряд Хорватії ухвалив нове регулювання під час телефонного засідання.
• Документ встановлює максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти.
• Ціни розраховуються на основі середньої базової ціни викопного пального за попередні 14 днів.
• Регулювання набирає чинності одразу після публікації та діятиме протягом наступного 14-денного періоду.

Нові граничні ціни

• Бензин: €1,64 за літр, без змін.
• Дизель: €1,72 за літр, зниження на €0,06.
• Синій дизель: €1,22 за літр, зниження на €0,07.
• LPG для великих резервуарів: €1,58 за кг, зниження на €0,18.
• LPG у балонах: €2,16 за кг, зниження на €0,18.

Граничні маржі

• Бензин: €0,1545 за літр.
• Дизель: €0,1045 за літр.
• Синій дизель: €0,0436 за літр.
• LPG у балонах: €0,8737 за кг.
• LPG у великих резервуарах: €0,4116 за кг.

Ефект для споживачів

• Без втручання уряду бензин коштував би €1,79 за літр замість €1,64.
• Дизель коштував би €1,93 за літр замість €1,72.
• Синій дизель коштував би €1,29 за літр замість €1,22.
• LPG для великих резервуарів коштував би €1,73 за кг замість €1,58.
• LPG у балонах коштував би €2,44 за кг замість €2,16.

Висновки

• Дизель залишається ключовим напрямом державного стримування цін, оскільки уряд уже раніше знижував акцизи на дизельне пальне.
• Найбільше номінальне зниження серед нових цін отримав LPG: мінус €0,18 за кг для резервуарів і балонів.
• Бензинова ціна стабілізована без зниження, що свідчить про вибірковий характер підтримки споживачів.
• Дворівнева стратегія уряду поєднує граничні ціни та коригування акцизів, щоб балансувати ринкові умови із захистом домогосподарств і бізнесу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Croatia Week

Після припинення транзиту російської нафти через Україну з 27 січня Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити транспортування сировини через нафтопровід Adria. Угорська компанія MOL ініціювала розконсервацію стратегічних резервів обсягом до 250 тис. тонн. Ситуація оголила вразливість регіональної енергетичної безпеки та поставила питання про альтернативну логістику і стабільність постачання.

Причини зупинки та політичне загострення

Постачання російської нафти південною гілкою нафтопроводу «Дружба» припинене з 27 січня. Сторони конфлікту пояснюють це по-різному:

• Українська сторона заявила, що причиною стала атака росії на українську ділянку трубопроводу.
• У Будапешті звинуватили Київ у політичній мотивації припинення транзиту.
• Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що затримка відновлення роботи труби може бути інструментом тиску щодо позиції Угорщини стосовно майбутнього членства України в ЄС.

Європейська комісія підтвердила, що постачання через «Дружбу» не здійснюється з кінця січня та перебуває в постійному моніторингу.

Ставка на хорватський маршрут

Adria як альтернатива

Угорщина та Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транспортування російської нафти через нафтопровід Adria, який з’єднує порт Омішаль із нафтопереробними заводами в Центральній Європі.

«Ми просимо Хорватію забезпечити транспортування російської нафти до Угорщини та Словаччини через нафтопровід Adria, оскільки наше санкційне виключення дозволяє імпорт російської нафти морем у разі перебоїв трубопровідних постачань», — заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр підтвердив готовність допомогти, наголосивши, що співпраця відбуватиметься відповідно до законодавства ЄС та регуляторних вимог США.

Часові параметри логістики

• Перші морські партії нафти очікуються в порту Омішаль на початку березня.
• Доставка до угорських НПЗ триватиме ще 5–12 днів.

Це означає, що навіть за швидкого реагування ринок стикається з щонайменше місячним лагом між зупинкою постачання та повноцінною компенсацією обсягів.

Стратегічні резерви: перший етап розконсервації

Компанія MOL звернулася до уряду Угорщини з ініціативою використати стратегічні запаси для збереження стабільності регіонального постачання.

• Планується вивільнення до 250 000 тонн сирої нафти на першому етапі.
• Паралельно НПЗ компанії вже отримують морську нафту.

Для порівняння: у 2024 році постачання російської нафти південною гілкою «Дружби» впали до 9,7 млн тонн — це мінімум за останні 10 років. Із них:

• Словаччина отримала 4,9 млн тонн,
• Угорщина — близько 4,35 млн тонн.

Таким чином, обсяг потенційно вивільнених резервів становить приблизно 2,5% від річного транзиту 2024 року через південну гілку.

Санкційні винятки та залежність від російської сировини

Угорщина та Словаччина мають винятки з санкцій ЄС щодо трубопровідної російської нафти. Обидві країни значною мірою залежать від російських енергоносіїв і виступали проти повного припинення таких постачань у межах політики скорочення доходів росії від експорту енергоресурсів.

Попри це, потоки через «Дружбу» вже перебували під тиском через атаки дронів на російську інфраструктуру, що додатково знижувало стабільність системи.

Що це означає для регіону

• Зростання ролі морської логістики як резервного механізму постачання.
• Посилення значення стратегічних запасів як інструменту оперативного реагування.
• Підвищення політичної складової в енергетичних рішеннях Центральної Європи.

Фактично ситуація демонструє, що навіть за наявності формальних санкційних винятків трубопровідні маршрути залишаються вразливими до військових та політичних ризиків.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Повна зупинка прокачування нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» з 27 січня змусила Угорщину та Словаччину терміново звернутися до Хорватії із проханням дозволити транзит російської сировини через Адріатичний нафтопровід. Подія розгортається на тлі взаємних звинувачень у політичному тиску, ударів по енергетичній інфраструктурі та активізації дипломатичних контактів у регіоні.

Зупинка «Дружби» та пошук нового маршруту

Прокачування нафти через українську ділянку магістрального нафтопроводу «Дружба» повністю припинене з 27 січня. Йдеться про гілку, яка забезпечує постачання сировини до Угорщини та Словаччини.

• Угорщина і Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транзит російської нафти через Адріатичний нафтопровід.
• Оператором маршруту є державна хорватська компанія Janaf.
• Нафтопровід з’єднує порт Омішаль на узбережжі Адріатики з нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині.

Таким чином, країни намагаються замінити сухопутний маршрут через Україну на морський шлях із подальшим трубопровідним транспортуванням.

Позиції сторін

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що виняток із санкцій ЄС дозволяє його країні імпортувати російську нафту морем у разі зупинки трубопровідних «постачання».

Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр наголосив:

«Ніхто не повинен залишитися без пального», — за умови, що допомога відповідатиме законодавству ЄС та санкціям США.

Українська сторона повідомляє, що причиною зупинки стали російські удари по інфраструктурі трубопроводу понад два тижні тому.

• Атака відбулася поблизу міста Броди — вузлової точки з’єднання «Дружби» з іншими об’єктами інфраструктури.
• Місцева влада зафіксувала забруднення внаслідок горіння нафтопродуктів.
• Інцидент став частиною серії ударів росії по українській енергетичній інфраструктурі.

Водночас офіційні особи Угорщини та Словаччини стверджують, що технічних причин для припинення прокачування немає, називаючи ситуацію «політичним шантажем».

Політичний контекст

Енергетична напруга збіглася з активними дипломатичними подіями:

• Держсекретар США Марко Рубіо зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті.
• Під час візиту було підписано масштабну угоду про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики.
• Документ передбачає можливість закупівлі американських малих модульних реакторів та ядерного палива.

Окремо зазначено, що президент США Дональд Трамп «глибоко відданий» успіху Орбана на виборах 12 квітня, де той претендує на п’ятий поспіль термін.

Що означає переорієнтація на Адріатику

Для регіонального ринку

• Морський імпорт автоматично означає зміну логістики — від танкерів до перевалки в порту й подальшого транспортування трубопроводом.
• Зростає роль хорватського порту Омішаль як стратегічного вузла.
• Залежність від української ділянки «Дружби» тимчасово зменшується.

Фактично формується альтернативний маршрут, який може знизити ризики, пов’язані з воєнними діями, але водночас створює нові залежності — від портової інфраструктури та рішень Загреба.

Висновки в умовах широкомасштабної війни

• Воєнні удари по трубопровідній інфраструктурі доводять необхідність диверсифікації маршрутів.
• Морські канали можуть частково замінити сухопутні, однак вони вразливі до політичних і санкційних обмежень.
• Стратегічні вузли — такі як Броди — залишаються критично важливими об’єктами.
• Удар поблизу Бродів підтверджує системність атак росії на енергетичні об’єкти.
• Пошкодження трубопроводів має не лише військові, а й екологічні наслідки.
• Інфраструктура, що поєднує кілька країн, стає інструментом геополітичного впливу.
• Заяви про «політичний шантаж» демонструють, що ціна енергоресурсів дедалі більше залежить від дипломатичних рішень.

Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика залишається одним із ключових фронтів сучасної війни — поряд із військовими та дипломатичними подіями.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice