<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; crude imports</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/crude-imports/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 22 May 2026 08:05:55 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 06:02:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[global supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[US oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світове постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153997</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br />Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай наростив імпорт нафти до 22-місячного максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-narostiv-import-nafti-do-22-misyachnogo-maksimumu-3/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-narostiv-import-nafti-do-22-misyachnogo-maksimumu-3/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 22:51:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153098</guid>
		<description><![CDATA[У червні 2025 року Китай збільшив імпорт сирої нафти до середнього рівня 12,2 млн барелів на добу, що стало найвищим показником за останні 22 місяці. Це на 1,2 млн барелів на добу (або близько 11%) більше, ніж у травні, та на 839 тис. барелів на добу (понад 7%) більше порівняно з червнем 2024 року. Імпорт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У червні 2025 року Китай збільшив імпорт сирої нафти до середнього рівня <strong>12,2 млн барелів на добу</strong>, що стало найвищим показником за останні 22 місяці. Це на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> (або близько <strong>11%</strong>) більше, ніж у травні, та на <strong>839 тис. барелів на добу</strong> (понад <strong>7%</strong>) більше порівняно з червнем 2024 року.</p>
<h2>Імпорт і торгівля нафтопродуктами Китаю</h2>
<h3>Структура постачання сирої нафти за країнами</h3>
<ul>
<li><strong>росія</strong> зберегла перше місце з часткою <strong>17%</strong> у червні (зниження з 18% у травні).</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> піднялася на друге місце з часткою <strong>16%</strong> (проти 12% місяцем раніше).</li>
<li><strong>Малайзія</strong> зайняла третю позицію з <strong>14%</strong>.</li>
<li><strong>Ірак</strong> опинився на четвертому місці з часткою <strong>10%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Динаміка імпорту та експорту нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Сукупний імпорт нафтопродуктів, включаючи LPG, у червні склав <strong>2,0 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>183 тис. барелів на добу</strong> (понад 8%) менше місяць до місяця.</li>
<li>Найбільше падіння зафіксовано в імпорті LPG — скорочення приблизно на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, імпорт продуктів знизився на <strong>140 тис. барелів на добу</strong> (понад 6%).</li>
</ul>
<h3>Експорт нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Після двох місяців спаду експорт нафтопродуктів, включаючи LPG, відновився, зростши на <strong>230 тис. барелів на добу</strong> (понад 20%) до <strong>1,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Основний приріст забезпечив вивіз мазуту, а також бензину та нафти-нафтену (naphtha).</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, експорт знизився на <strong>33 тис. барелів на добу</strong> (близько 2%).</li>
</ul>
<h3>Чистий імпорт продуктів</h3>
<ul>
<li>У червні чистий імпорт продуктів становив <strong>650 тис. барелів на добу</strong>, що значно менше за <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Для порівняння, у червні 2024 року показник становив <strong>757 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Китай продемонстрував суттєве зростання імпорту сирої нафти, що свідчить про стабільний попит на сировину на внутрішньому ринку, попри скорочення імпорту готових нафтопродуктів.</li>
<li>Зниження чистого імпорту продуктів до мінімуму за останні місяці може вказувати на збільшення внутрішнього виробництва або оптимізацію запасів.</li>
<li>Лідерство росії у постачанні сирої нафти зберігається, але її частка поступово скорочується, тоді як Саудівська Аравія зміцнює позиції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>У червні 2025 року Китай збільшив імпорт сирої нафти до середнього рівня <strong>12,2 млн барелів на добу</strong>, що стало найвищим показником за останні 22 місяці. Це на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> (або близько <strong>11%</strong>) більше, ніж у травні, та на <strong>839 тис. барелів на добу</strong> (понад <strong>7%</strong>) більше порівняно з червнем 2024 року.</p>
<h2>Імпорт і торгівля нафтопродуктами Китаю</h2>
<h3>Структура постачання сирої нафти за країнами</h3>
<ul>
<li><strong>росія</strong> зберегла перше місце з часткою <strong>17%</strong> у червні (зниження з 18% у травні).</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> піднялася на друге місце з часткою <strong>16%</strong> (проти 12% місяцем раніше).</li>
<li><strong>Малайзія</strong> зайняла третю позицію з <strong>14%</strong>.</li>
<li><strong>Ірак</strong> опинився на четвертому місці з часткою <strong>10%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Динаміка імпорту та експорту нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Сукупний імпорт нафтопродуктів, включаючи LPG, у червні склав <strong>2,0 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>183 тис. барелів на добу</strong> (понад 8%) менше місяць до місяця.</li>
<li>Найбільше падіння зафіксовано в імпорті LPG — скорочення приблизно на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, імпорт продуктів знизився на <strong>140 тис. барелів на добу</strong> (понад 6%).</li>
</ul>
<h3>Експорт нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Після двох місяців спаду експорт нафтопродуктів, включаючи LPG, відновився, зростши на <strong>230 тис. барелів на добу</strong> (понад 20%) до <strong>1,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Основний приріст забезпечив вивіз мазуту, а також бензину та нафти-нафтену (naphtha).</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, експорт знизився на <strong>33 тис. барелів на добу</strong> (близько 2%).</li>
</ul>
<h3>Чистий імпорт продуктів</h3>
<ul>
<li>У червні чистий імпорт продуктів становив <strong>650 тис. барелів на добу</strong>, що значно менше за <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Для порівняння, у червні 2024 року показник становив <strong>757 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Китай продемонстрував суттєве зростання імпорту сирої нафти, що свідчить про стабільний попит на сировину на внутрішньому ринку, попри скорочення імпорту готових нафтопродуктів.</li>
<li>Зниження чистого імпорту продуктів до мінімуму за останні місяці може вказувати на збільшення внутрішнього виробництва або оптимізацію запасів.</li>
<li>Лідерство росії у постачанні сирої нафти зберігається, але її частка поступово скорочується, тоді як Саудівська Аравія зміцнює позиції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-narostiv-import-nafti-do-22-misyachnogo-maksimumu-3/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай наростив імпорт нафти до 22-місячного максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-narostiv-import-nafti-do-22-misyachnogo-maksimumu-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-narostiv-import-nafti-do-22-misyachnogo-maksimumu-2/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 22:43:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153097</guid>
		<description><![CDATA[У червні 2025 року Китай збільшив імпорт сирої нафти до середнього рівня 12,2 млн барелів на добу, що стало найвищим показником за останні 22 місяці. Це на 1,2 млн барелів на добу (або близько 11%) більше, ніж у травні, та на 839 тис. барелів на добу (понад 7%) більше порівняно з червнем 2024 року. Імпорт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У червні 2025 року Китай збільшив імпорт сирої нафти до середнього рівня <strong>12,2 млн барелів на добу</strong>, що стало найвищим показником за останні 22 місяці. Це на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> (або близько <strong>11%</strong>) більше, ніж у травні, та на <strong>839 тис. барелів на добу</strong> (понад <strong>7%</strong>) більше порівняно з червнем 2024 року.</p>
<h2>Імпорт і торгівля нафтопродуктами Китаю</h2>
<h3>Структура постачання сирої нафти за країнами</h3>
<ul>
<li><strong>росія</strong> зберегла перше місце з часткою <strong>17%</strong> у червні (зниження з 18% у травні).</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> піднялася на друге місце з часткою <strong>16%</strong> (проти 12% місяцем раніше).</li>
<li><strong>Малайзія</strong> зайняла третю позицію з <strong>14%</strong>.</li>
<li><strong>Ірак</strong> опинився на четвертому місці з часткою <strong>10%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Динаміка імпорту та експорту нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Сукупний імпорт нафтопродуктів, включаючи LPG, у червні склав <strong>2,0 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>183 тис. барелів на добу</strong> (понад 8%) менше місяць до місяця.</li>
<li>Найбільше падіння зафіксовано в імпорті LPG — скорочення приблизно на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, імпорт продуктів знизився на <strong>140 тис. барелів на добу</strong> (понад 6%).</li>
</ul>
<h3>Експорт нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Після двох місяців спаду експорт нафтопродуктів, включаючи LPG, відновився, зростши на <strong>230 тис. барелів на добу</strong> (понад 20%) до <strong>1,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Основний приріст забезпечив вивіз мазуту, а також бензину та naphtha.</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, експорт знизився на <strong>33 тис. барелів на добу</strong> (близько 2%).</li>
</ul>
<h3>Чистий імпорт продуктів</h3>
<ul>
<li>У червні чистий імпорт продуктів становив <strong>650 тис. барелів на добу</strong>, що значно менше за <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Для порівняння, у червні 2024 року показник становив <strong>757 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Китай продемонстрував суттєве зростання імпорту сирої нафти, що свідчить про стабільний попит на сировину на внутрішньому ринку, попри скорочення імпорту готових нафтопродуктів.</li>
<li>Зниження чистого імпорту продуктів до мінімуму за останні місяці може вказувати на збільшення внутрішнього виробництва або оптимізацію запасів.</li>
<li>Лідерство росії у постачанні сирої нафти зберігається, але її частка поступово скорочується, тоді як Саудівська Аравія зміцнює позиції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/">OPEC Monthly Oil Market Report – August 2025</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>У червні 2025 року Китай збільшив імпорт сирої нафти до середнього рівня <strong>12,2 млн барелів на добу</strong>, що стало найвищим показником за останні 22 місяці. Це на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> (або близько <strong>11%</strong>) більше, ніж у травні, та на <strong>839 тис. барелів на добу</strong> (понад <strong>7%</strong>) більше порівняно з червнем 2024 року.</p>
<h2>Імпорт і торгівля нафтопродуктами Китаю</h2>
<h3>Структура постачання сирої нафти за країнами</h3>
<ul>
<li><strong>росія</strong> зберегла перше місце з часткою <strong>17%</strong> у червні (зниження з 18% у травні).</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> піднялася на друге місце з часткою <strong>16%</strong> (проти 12% місяцем раніше).</li>
<li><strong>Малайзія</strong> зайняла третю позицію з <strong>14%</strong>.</li>
<li><strong>Ірак</strong> опинився на четвертому місці з часткою <strong>10%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Динаміка імпорту та експорту нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Сукупний імпорт нафтопродуктів, включаючи LPG, у червні склав <strong>2,0 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>183 тис. барелів на добу</strong> (понад 8%) менше місяць до місяця.</li>
<li>Найбільше падіння зафіксовано в імпорті LPG — скорочення приблизно на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, імпорт продуктів знизився на <strong>140 тис. барелів на добу</strong> (понад 6%).</li>
</ul>
<h3>Експорт нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Після двох місяців спаду експорт нафтопродуктів, включаючи LPG, відновився, зростши на <strong>230 тис. барелів на добу</strong> (понад 20%) до <strong>1,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Основний приріст забезпечив вивіз мазуту, а також бензину та naphtha.</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, експорт знизився на <strong>33 тис. барелів на добу</strong> (близько 2%).</li>
</ul>
<h3>Чистий імпорт продуктів</h3>
<ul>
<li>У червні чистий імпорт продуктів становив <strong>650 тис. барелів на добу</strong>, що значно менше за <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Для порівняння, у червні 2024 року показник становив <strong>757 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Китай продемонстрував суттєве зростання імпорту сирої нафти, що свідчить про стабільний попит на сировину на внутрішньому ринку, попри скорочення імпорту готових нафтопродуктів.</li>
<li>Зниження чистого імпорту продуктів до мінімуму за останні місяці може вказувати на збільшення внутрішнього виробництва або оптимізацію запасів.</li>
<li>Лідерство росії у постачанні сирої нафти зберігається, але її частка поступово скорочується, тоді як Саудівська Аравія зміцнює позиції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/">OPEC Monthly Oil Market Report – August 2025</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-narostiv-import-nafti-do-22-misyachnogo-maksimumu-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай наростив імпорт нафти до 22-місячного максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-narostiv-import-nafti-do-22-misyachnogo-maksimumu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-narostiv-import-nafti-do-22-misyachnogo-maksimumu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 22:39:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153096</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29829-Китай_1.jpg" alt="Китай наростив імпорт нафти до 22-місячного максимуму"/><br />У червні 2025 року Китай збільшив імпорт сирої нафти до середнього рівня 12,2 млн барелів на добу, що стало найвищим показником за останні 22 місяці. Це на 1,2 млн барелів на добу (або близько 11%) більше, ніж у травні, та на 839 тис. барелів на добу (понад 7%) більше порівняно з червнем 2024 року. Імпорт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29829-Китай_1.jpg" alt="Китай наростив імпорт нафти до 22-місячного максимуму"/><br /><p>У червні 2025 року Китай збільшив імпорт сирої нафти до середнього рівня <strong>12,2 млн барелів на добу</strong>, що стало найвищим показником за останні 22 місяці. Це на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> (або близько <strong>11%</strong>) більше, ніж у травні, та на <strong>839 тис. барелів на добу</strong> (понад <strong>7%</strong>) більше порівняно з червнем 2024 року.</p>
<h2>Імпорт і торгівля нафтопродуктами Китаю</h2>
<h3>Структура постачання сирої нафти за країнами</h3>
<ul>
<li><strong>росія</strong> зберегла перше місце з часткою <strong>17%</strong> у червні (зниження з 18% у травні).</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> піднялася на друге місце з часткою <strong>16%</strong> (проти 12% місяцем раніше).</li>
<li><strong>Малайзія</strong> зайняла третю позицію з <strong>14%</strong>.</li>
<li><strong>Ірак</strong> опинився на четвертому місці з часткою <strong>10%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Динаміка імпорту та експорту нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Сукупний імпорт нафтопродуктів, включаючи LPG, у червні склав <strong>2,0 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>183 тис. барелів на добу</strong> (понад 8%) менше місяць до місяця.</li>
<li>Найбільше падіння зафіксовано в імпорті LPG — скорочення приблизно на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, імпорт продуктів знизився на <strong>140 тис. барелів на добу</strong> (понад 6%).</li>
</ul>
<h3>Експорт нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Після двох місяців спаду експорт нафтопродуктів, включаючи LPG, відновився, зростши на <strong>230 тис. барелів на добу</strong> (понад 20%) до <strong>1,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Основний приріст забезпечив вивіз мазуту, а також бензину та нафти-нафтену (naphtha).</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, експорт знизився на <strong>33 тис. барелів на добу</strong> (близько 2%).</li>
</ul>
<h3>Чистий імпорт продуктів</h3>
<ul>
<li>У червні чистий імпорт продуктів становив <strong>650 тис. барелів на добу</strong>, що значно менше за <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Для порівняння, у червні 2024 року показник становив <strong>757 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Китай продемонстрував суттєве зростання імпорту сирої нафти, що свідчить про стабільний попит на сировину на внутрішньому ринку, попри скорочення імпорту готових нафтопродуктів.</li>
<li>Зниження чистого імпорту продуктів до мінімуму за останні місяці може вказувати на збільшення внутрішнього виробництва або оптимізацію запасів.</li>
<li>Лідерство росії у постачанні сирої нафти зберігається, але її частка поступово скорочується, тоді як Саудівська Аравія зміцнює позиції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29829-Китай_1.jpg" alt="Китай наростив імпорт нафти до 22-місячного максимуму"/><br /><p>У червні 2025 року Китай збільшив імпорт сирої нафти до середнього рівня <strong>12,2 млн барелів на добу</strong>, що стало найвищим показником за останні 22 місяці. Це на <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> (або близько <strong>11%</strong>) більше, ніж у травні, та на <strong>839 тис. барелів на добу</strong> (понад <strong>7%</strong>) більше порівняно з червнем 2024 року.</p>
<h2>Імпорт і торгівля нафтопродуктами Китаю</h2>
<h3>Структура постачання сирої нафти за країнами</h3>
<ul>
<li><strong>росія</strong> зберегла перше місце з часткою <strong>17%</strong> у червні (зниження з 18% у травні).</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> піднялася на друге місце з часткою <strong>16%</strong> (проти 12% місяцем раніше).</li>
<li><strong>Малайзія</strong> зайняла третю позицію з <strong>14%</strong>.</li>
<li><strong>Ірак</strong> опинився на четвертому місці з часткою <strong>10%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Динаміка імпорту та експорту нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Сукупний імпорт нафтопродуктів, включаючи LPG, у червні склав <strong>2,0 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>183 тис. барелів на добу</strong> (понад 8%) менше місяць до місяця.</li>
<li>Найбільше падіння зафіксовано в імпорті LPG — скорочення приблизно на <strong>20%</strong>.</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, імпорт продуктів знизився на <strong>140 тис. барелів на добу</strong> (понад 6%).</li>
</ul>
<h3>Експорт нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Після двох місяців спаду експорт нафтопродуктів, включаючи LPG, відновився, зростши на <strong>230 тис. барелів на добу</strong> (понад 20%) до <strong>1,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Основний приріст забезпечив вивіз мазуту, а також бензину та нафти-нафтену (naphtha).</li>
<li>Порівняно з червнем 2024 року, експорт знизився на <strong>33 тис. барелів на добу</strong> (близько 2%).</li>
</ul>
<h3>Чистий імпорт продуктів</h3>
<ul>
<li>У червні чистий імпорт продуктів становив <strong>650 тис. барелів на добу</strong>, що значно менше за <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Для порівняння, у червні 2024 року показник становив <strong>757 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Китай продемонстрував суттєве зростання імпорту сирої нафти, що свідчить про стабільний попит на сировину на внутрішньому ринку, попри скорочення імпорту готових нафтопродуктів.</li>
<li>Зниження чистого імпорту продуктів до мінімуму за останні місяці може вказувати на збільшення внутрішнього виробництва або оптимізацію запасів.</li>
<li>Лідерство росії у постачанні сирої нафти зберігається, але її частка поступово скорочується, тоді як Саудівська Аравія зміцнює позиції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-narostiv-import-nafti-do-22-misyachnogo-maksimumu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/sankcijnij-tisk-ssha-na-iran-i-kitajskix-naftopererobnikiv-vpliv-na-svitovij-rinok-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/sankcijnij-tisk-ssha-na-iran-i-kitajskix-naftopererobnikiv-vpliv-na-svitovij-rinok-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 15:35:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[floating storage]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risks]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[знижки]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[плавуче зберігання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153072</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29810-Санкции.jpg" alt="Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти"/><br />Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів. Геополітична карта подій Санкційна ескалація та вплив на Іран Понад 400 танкерів внесено до «чорного списку» США, а також 50 осіб та 20 компаній, пов’язаних з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29810-Санкции.jpg" alt="Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти"/><br /><p>Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів.</p>
<h3>Геополітична карта подій</h3>
<h3>Санкційна ескалація та вплив на Іран</h3>
<ul>
<li>Понад <strong>400 танкерів</strong> внесено до «чорного списку» США, а також <strong>50 осіб</strong> та <strong>20 компаній</strong>, пов’язаних з Іраном.</li>
<li>Обсяги іранської нафти у плавучому зберіганні зросли з <strong>9 млн барелів</strong> у середині січня до <strong>33,4 млн барелів</strong> на початку серпня 2025 року – максимум з 2020 року.</li>
<li>Основна частина цих танкерів перебуває у територіальних водах Сінгапуру та Малайзії – ключових хабах операцій ship-to-ship (STS).</li>
</ul>
<h3>Китайський імпорт іранської нафти: зростання ризиків</h3>
<ul>
<li>У січні–березні 2025 року імпорт Ірану до Китаю становив у середньому <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з піком у березні <strong>2,0 млн барелів/добу</strong>.</li>
<li>У червні імпорт знизився до <strong>1,5 млн барелів/добу</strong>, а в липні – до <strong>1,1 млн барелів/добу</strong>, попри рекордні обсяги нафти у плавучому зберіганні поблизу Малайзії.</li>
<li>Причина – побоювання щодо посилення контролю США, а не проблеми з пропозицією.</li>
</ul>
<h3>Санкціоновані нафтопереробники Китаю</h3>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<tbody>
<tr>
<th>НПЗ</th>
<th>Потужність (барелів/добу)</th>
<th>Дата санкцій</th>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shouguang Luqing Petrochemical</td>
<td>100 000</td>
<td>20 березня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shengxing Chemical</td>
<td>44 000</td>
<td>16 квітня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Hebei Xinhai Chemical Group</td>
<td>120 000</td>
<td>8 травня 2025</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<h3>Логістичні та геополітичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Розміщення плавучого зберігання у Південно-Східній Азії скорочує маршрут до китайських портів до <strong>7–8 днів</strong> проти <strong>20 днів</strong> з острова Харк.</li>
<li>Малайзія змушена балансувати між економічними інтересами з Китаєм і тиском США, попри проведення затримань танкерів у 2023–2024 роках.</li>
</ul>
<h3>Зміна стратегії Китаю</h3>
<ul>
<li>У липні імпорт російської нафти ESPO до Китаю зріс до понад <strong>900 000 барелів/добу</strong>, що на <strong>30%</strong> більше, ніж у березні.</li>
<li>Іранська нафта продовжує дешевшати: знижка на Iranian Light зросла з <em>0,80 дол./барель</em> до <em>3,50–4,00 дол./барель</em> з березня по липень 2025 року.</li>
<li>Сильні знижки можуть знову заохотити дрібні китайські НПЗ до купівлі, попри санкційні ризики.</li>
</ul>
<h3>Ризики та перспективи</h3>
<ul>
<li>27 серпня 2025 року запроваджується <strong>25% тариф</strong> на імпорт російської нафти для індійських НПЗ.</li>
<li>Переговори США та Китаю про «перемир’я» у сфері торгівлі мають завершитися <strong>12 серпня 2025 року</strong>, однак ризик розширення санкцій на Китай зберігається.</li>
<li>Водночас поєднання санкційного тиску та привабливих знижок створює дилему для Китаю між економічною вигодою та політичними ризиками.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Іранська нафта, попри репутаційні ризики, може стати більш привабливою для китайських покупців у разі подальшої ескалації санкційного тиску та загострення ситуації на ринку російської нафти.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal </a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Iranian-Oil-Floating-Storage-Hits-Four-Year-High.html" target="_blank">Oilprice.com</a> (адаптовано)</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29810-Санкции.jpg" alt="Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти"/><br /><p>Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів.</p>
<h3>Геополітична карта подій</h3>
<h3>Санкційна ескалація та вплив на Іран</h3>
<ul>
<li>Понад <strong>400 танкерів</strong> внесено до «чорного списку» США, а також <strong>50 осіб</strong> та <strong>20 компаній</strong>, пов’язаних з Іраном.</li>
<li>Обсяги іранської нафти у плавучому зберіганні зросли з <strong>9 млн барелів</strong> у середині січня до <strong>33,4 млн барелів</strong> на початку серпня 2025 року – максимум з 2020 року.</li>
<li>Основна частина цих танкерів перебуває у територіальних водах Сінгапуру та Малайзії – ключових хабах операцій ship-to-ship (STS).</li>
</ul>
<h3>Китайський імпорт іранської нафти: зростання ризиків</h3>
<ul>
<li>У січні–березні 2025 року імпорт Ірану до Китаю становив у середньому <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з піком у березні <strong>2,0 млн барелів/добу</strong>.</li>
<li>У червні імпорт знизився до <strong>1,5 млн барелів/добу</strong>, а в липні – до <strong>1,1 млн барелів/добу</strong>, попри рекордні обсяги нафти у плавучому зберіганні поблизу Малайзії.</li>
<li>Причина – побоювання щодо посилення контролю США, а не проблеми з пропозицією.</li>
</ul>
<h3>Санкціоновані нафтопереробники Китаю</h3>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<tbody>
<tr>
<th>НПЗ</th>
<th>Потужність (барелів/добу)</th>
<th>Дата санкцій</th>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shouguang Luqing Petrochemical</td>
<td>100 000</td>
<td>20 березня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shengxing Chemical</td>
<td>44 000</td>
<td>16 квітня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Hebei Xinhai Chemical Group</td>
<td>120 000</td>
<td>8 травня 2025</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<h3>Логістичні та геополітичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Розміщення плавучого зберігання у Південно-Східній Азії скорочує маршрут до китайських портів до <strong>7–8 днів</strong> проти <strong>20 днів</strong> з острова Харк.</li>
<li>Малайзія змушена балансувати між економічними інтересами з Китаєм і тиском США, попри проведення затримань танкерів у 2023–2024 роках.</li>
</ul>
<h3>Зміна стратегії Китаю</h3>
<ul>
<li>У липні імпорт російської нафти ESPO до Китаю зріс до понад <strong>900 000 барелів/добу</strong>, що на <strong>30%</strong> більше, ніж у березні.</li>
<li>Іранська нафта продовжує дешевшати: знижка на Iranian Light зросла з <em>0,80 дол./барель</em> до <em>3,50–4,00 дол./барель</em> з березня по липень 2025 року.</li>
<li>Сильні знижки можуть знову заохотити дрібні китайські НПЗ до купівлі, попри санкційні ризики.</li>
</ul>
<h3>Ризики та перспективи</h3>
<ul>
<li>27 серпня 2025 року запроваджується <strong>25% тариф</strong> на імпорт російської нафти для індійських НПЗ.</li>
<li>Переговори США та Китаю про «перемир’я» у сфері торгівлі мають завершитися <strong>12 серпня 2025 року</strong>, однак ризик розширення санкцій на Китай зберігається.</li>
<li>Водночас поєднання санкційного тиску та привабливих знижок створює дилему для Китаю між економічною вигодою та політичними ризиками.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Іранська нафта, попри репутаційні ризики, може стати більш привабливою для китайських покупців у разі подальшої ескалації санкційного тиску та загострення ситуації на ринку російської нафти.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal </a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Iranian-Oil-Floating-Storage-Hits-Four-Year-High.html" target="_blank">Oilprice.com</a> (адаптовано)</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/sankcijnij-tisk-ssha-na-iran-i-kitajskix-naftopererobnikiv-vpliv-na-svitovij-rinok-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/crude-imports/feed/ ) in 0.38469 seconds, on May 22nd, 2026 at 10:31 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 22nd, 2026 at 11:31 am UTC -->