<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; crude oil</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/crude-oil/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 06 May 2026 15:48:58 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 15:48:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[distillates]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафторинок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153930</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br />Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на 2,3 млн барелів — до 457,2 млн барелів. Попри це, вони залишаються на 1% вище п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/chi-zrostatimut-cini-na-naftu-golovnij-rizik-dlya-spozhivachiv-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/chi-zrostatimut-cini-na-naftu-golovnij-rizik-dlya-spozhivachiv-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 09:52:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153927</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30334-Нефть.jpg" alt="Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального"/><br />Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: постачання і попит. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку. Що рухає цінами на нафту Ключовий баланс ринку формується між постачанням і попитом. Ризик рецесії може змінити очікування споживання нафти. Війна або загострення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30334-Нефть.jpg" alt="Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального"/><br /><p>Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: <strong>постачання і попит</strong>. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку.</p>
<h3>Що рухає цінами на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Ключовий баланс ринку</strong> формується між постачанням і попитом.</li>
<li><strong>Ризик рецесії</strong> може змінити очікування споживання нафти.</li>
<li><strong>Війна або загострення криз</strong> здатні швидко розвернути ціновий тренд.</li>
<li>Висновок: <strong>ринок нафти залишається вразливим до шоків</strong>, бо ціна реагує не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики його появи.</li>
</ul>
<h3>Як нафта переходить у ціну на АЗС</h3>
<ul>
<li>Пальне на АЗС включає не лише вартість сирої нафти.</li>
<li>У ціні також закладені <strong>переробка, оптова ланка, податки та націнка місцевої АЗС</strong>.</li>
<li><strong>Сира нафта часто становить понад половину вартості галона пального</strong>.</li>
<li>Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай також швидко зростає в ціні.</li>
<li>Коли нафта дешевшає, пальне часто дешевшає повільніше. Цю модель називають <em>«ракети й пір’я»</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>споживач швидше відчуває подорожчання нафти, ніж її здешевлення</strong>, бо роздрібна ціна проходить через кілька ланок ринку.</li>
</ul>
<h3>Стратегічний нафтовий резерв США</h3>
<ul>
<li>США мають резерв сирої нафти для надзвичайних ситуацій — <strong>Strategic Petroleum Reserve</strong>.</li>
<li>Його призначення — підтримати енергетичну безпеку під час криз, зокрема <strong>санкцій, катастрофічних штормових пошкоджень або війни</strong>.</li>
<li>Резерв може пом’якшити удар, коли перебої з постачанням штовхають ціни вгору.</li>
<li>Водночас він <strong>не призначений для розв’язання довгострокових проблем</strong>.</li>
<li>Його роль — швидке полегшення для споживачів і підтримка важливих секторів економіки: <em>критичних галузей, екстрених служб і громадського транспорту</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>резерв може знизити гостроту кризи, але не замінює стабільного постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Історичні орієнтири нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> є головним глобальним нафтовим бенчмарком.</li>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> є головним бенчмарком Північної Америки.</li>
<li>Brent краще показує глобальну динаміку, бо відображає значну частину світової торгівлі нафтою.</li>
<li>Brent також використовується для відстеження історичних трендів нафти.</li>
<li><strong>U.S. Energy Information Administration</strong> тепер використовує Brent як основний орієнтир у <em>Annual Energy Outlook</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>для оцінки глобального ринку важливіше дивитися на Brent, а не лише на локальні індикатори</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни на нафту нестабільні</h3>
<ul>
<li>На початку 1970-х стався перший великий нафтовий шок: Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго проти США та інших країн під час війни Судного дня.</li>
<li>У середині 1980-х ціни впали через нижчий попит і вихід на ринок нових виробників поза OPEC.</li>
<li>У 2008 році ціни злетіли через зростання глобального попиту, а потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою.</li>
<li>Під час COVID-локдауну 2020 року попит на нафту різко впав, а ціни опустилися <strong>нижче 20 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Висновок: <strong>нафта історично не є стабільним активом</strong>, бо на неї впливають війни, рецесії, рішення OPEC, надлишок постачання та зміни енергетичної політики.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний ризик для водіїв</strong> полягає в тому, що стрибок нафти швидко переходить у ціну на АЗС.</li>
<li>Зниження нафтових котирувань не гарантує такого самого швидкого здешевлення пального.</li>
<li>Паливна ціна залежить від усього ланцюга: <em>від сирої нафти до переробки, податків, опту й роздрібної націнки</em>.</li>
<li><strong>Споживачі пального залишаються залежними від глобальної нафтової волатильності навіть тоді, коли причина цінового шоку виникає далеко від їхнього локального ринку</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://fortune.com/article/price-of-oil-05-05-2026/" target="_blank">fortune.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30334-Нефть.jpg" alt="Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального"/><br /><p>Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: <strong>постачання і попит</strong>. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку.</p>
<h3>Що рухає цінами на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Ключовий баланс ринку</strong> формується між постачанням і попитом.</li>
<li><strong>Ризик рецесії</strong> може змінити очікування споживання нафти.</li>
<li><strong>Війна або загострення криз</strong> здатні швидко розвернути ціновий тренд.</li>
<li>Висновок: <strong>ринок нафти залишається вразливим до шоків</strong>, бо ціна реагує не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики його появи.</li>
</ul>
<h3>Як нафта переходить у ціну на АЗС</h3>
<ul>
<li>Пальне на АЗС включає не лише вартість сирої нафти.</li>
<li>У ціні також закладені <strong>переробка, оптова ланка, податки та націнка місцевої АЗС</strong>.</li>
<li><strong>Сира нафта часто становить понад половину вартості галона пального</strong>.</li>
<li>Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай також швидко зростає в ціні.</li>
<li>Коли нафта дешевшає, пальне часто дешевшає повільніше. Цю модель називають <em>«ракети й пір’я»</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>споживач швидше відчуває подорожчання нафти, ніж її здешевлення</strong>, бо роздрібна ціна проходить через кілька ланок ринку.</li>
</ul>
<h3>Стратегічний нафтовий резерв США</h3>
<ul>
<li>США мають резерв сирої нафти для надзвичайних ситуацій — <strong>Strategic Petroleum Reserve</strong>.</li>
<li>Його призначення — підтримати енергетичну безпеку під час криз, зокрема <strong>санкцій, катастрофічних штормових пошкоджень або війни</strong>.</li>
<li>Резерв може пом’якшити удар, коли перебої з постачанням штовхають ціни вгору.</li>
<li>Водночас він <strong>не призначений для розв’язання довгострокових проблем</strong>.</li>
<li>Його роль — швидке полегшення для споживачів і підтримка важливих секторів економіки: <em>критичних галузей, екстрених служб і громадського транспорту</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>резерв може знизити гостроту кризи, але не замінює стабільного постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Історичні орієнтири нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> є головним глобальним нафтовим бенчмарком.</li>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> є головним бенчмарком Північної Америки.</li>
<li>Brent краще показує глобальну динаміку, бо відображає значну частину світової торгівлі нафтою.</li>
<li>Brent також використовується для відстеження історичних трендів нафти.</li>
<li><strong>U.S. Energy Information Administration</strong> тепер використовує Brent як основний орієнтир у <em>Annual Energy Outlook</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>для оцінки глобального ринку важливіше дивитися на Brent, а не лише на локальні індикатори</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни на нафту нестабільні</h3>
<ul>
<li>На початку 1970-х стався перший великий нафтовий шок: Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго проти США та інших країн під час війни Судного дня.</li>
<li>У середині 1980-х ціни впали через нижчий попит і вихід на ринок нових виробників поза OPEC.</li>
<li>У 2008 році ціни злетіли через зростання глобального попиту, а потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою.</li>
<li>Під час COVID-локдауну 2020 року попит на нафту різко впав, а ціни опустилися <strong>нижче 20 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Висновок: <strong>нафта історично не є стабільним активом</strong>, бо на неї впливають війни, рецесії, рішення OPEC, надлишок постачання та зміни енергетичної політики.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний ризик для водіїв</strong> полягає в тому, що стрибок нафти швидко переходить у ціну на АЗС.</li>
<li>Зниження нафтових котирувань не гарантує такого самого швидкого здешевлення пального.</li>
<li>Паливна ціна залежить від усього ланцюга: <em>від сирої нафти до переробки, податків, опту й роздрібної націнки</em>.</li>
<li><strong>Споживачі пального залишаються залежними від глобальної нафтової волатильності навіть тоді, коли причина цінового шоку виникає далеко від їхнього локального ринку</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://fortune.com/article/price-of-oil-05-05-2026/" target="_blank">fortune.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/chi-zrostatimut-cini-na-naftu-golovnij-rizik-dlya-spozhivachiv-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 05:52:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153896</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br />Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на 188 тис. барелів на добу з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 12:45:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153882</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br />ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до 5 млн барелів на добу до 2027 року і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 06:04:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153877</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br />Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів. Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів НПЗ [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 27 Apr 2026 08:58:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[supply shock]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153876</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br />Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br /><p>Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.</p>
<h3>Обмежене постачання</h3>
<ul>
<li>Goldman Sachs підвищив прогноз до <strong>90 доларів за барель Brent</strong> та <strong>83 доларів за WTI</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Ключова причина — <strong>зниження видобутку нафти на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання через Ормузьку протоку очікується <em>лише до кінця червня</em>, що пізніше попередніх оцінок.</li>
</ul>
<h3>Рекордне скорочення запасів нафти</h3>
<ul>
<li>Втрати видобутку на Близькому Сході оцінюються у <strong>14,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це призводить до <strong>скорочення глобальних запасів нафти темпами 11–12 млн барелів на добу</strong> у квітні.</li>
<li>Такий рівень зниження запасів є <em>безпрецедентним</em> для ринку.</li>
</ul>
<h3>Структурний розворот балансу ринку</h3>
<ul>
<li>Ринок переходить від <strong>профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році</strong> до <strong>дефіциту 9,6 млн барелів на добу у II кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>різку зміну фундаментального балансу</strong> між попитом і постачанням.</li>
</ul>
<h3>Фактор нафтопродуктів як каталізатор кризи</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають <strong>надзвичайно високі ціни на нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Існують <strong>ризики дефіциту нафтопродуктів</strong>, що посилює загальний ціновий тиск.</li>
<li>Масштаб шоку оцінюється як <em>безпрецедентний</em>.</li>
</ul>
<h3>Попит реагує, але не компенсує дефіцит</h3>
<ul>
<li>Очікується падіння глобального попиту на нафту на <strong>1,7 млн барелів на добу у II кварталі</strong>.</li>
<li>У 2026 році додаткове зниження становитиме <strong>100 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі.</li>
<li>Причина — <em>різке зростання цін на нафтопродукти</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики поглиблення кризи</h3>
<ul>
<li>Поточне скорочення запасів є <strong>нестійким у довгостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>За умов збереження дефіциту постачання можливе <strong>ще глибше падіння попиту</strong>.</li>
<li>Це формує <strong>ризик дестабілізації глобального ринку нафти і нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Економічні ризики більші, ніж базовий сценарій, через зростаючі ризики підвищення цін на нафту, надзвичайно високі ціни на нафтопродукти та масштаб шоку&#187; — аналітики Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-raises-oil-price-forecasts-tight-supply-2026-04-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br /><p>Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.</p>
<h3>Обмежене постачання</h3>
<ul>
<li>Goldman Sachs підвищив прогноз до <strong>90 доларів за барель Brent</strong> та <strong>83 доларів за WTI</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Ключова причина — <strong>зниження видобутку нафти на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання через Ормузьку протоку очікується <em>лише до кінця червня</em>, що пізніше попередніх оцінок.</li>
</ul>
<h3>Рекордне скорочення запасів нафти</h3>
<ul>
<li>Втрати видобутку на Близькому Сході оцінюються у <strong>14,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це призводить до <strong>скорочення глобальних запасів нафти темпами 11–12 млн барелів на добу</strong> у квітні.</li>
<li>Такий рівень зниження запасів є <em>безпрецедентним</em> для ринку.</li>
</ul>
<h3>Структурний розворот балансу ринку</h3>
<ul>
<li>Ринок переходить від <strong>профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році</strong> до <strong>дефіциту 9,6 млн барелів на добу у II кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>різку зміну фундаментального балансу</strong> між попитом і постачанням.</li>
</ul>
<h3>Фактор нафтопродуктів як каталізатор кризи</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають <strong>надзвичайно високі ціни на нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Існують <strong>ризики дефіциту нафтопродуктів</strong>, що посилює загальний ціновий тиск.</li>
<li>Масштаб шоку оцінюється як <em>безпрецедентний</em>.</li>
</ul>
<h3>Попит реагує, але не компенсує дефіцит</h3>
<ul>
<li>Очікується падіння глобального попиту на нафту на <strong>1,7 млн барелів на добу у II кварталі</strong>.</li>
<li>У 2026 році додаткове зниження становитиме <strong>100 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі.</li>
<li>Причина — <em>різке зростання цін на нафтопродукти</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики поглиблення кризи</h3>
<ul>
<li>Поточне скорочення запасів є <strong>нестійким у довгостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>За умов збереження дефіциту постачання можливе <strong>ще глибше падіння попиту</strong>.</li>
<li>Це формує <strong>ризик дестабілізації глобального ринку нафти і нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Економічні ризики більші, ніж базовий сценарій, через зростаючі ризики підвищення цін на нафту, надзвичайно високі ціни на нафтопродукти та масштаб шоку&#187; — аналітики Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-raises-oil-price-forecasts-tight-supply-2026-04-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/palne-znovu-shtovxaye-inflyaciyu-u-velikij-britani%d1%97-vgoru/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/palne-znovu-shtovxaye-inflyaciyu-u-velikij-britani%d1%97-vgoru/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[моторне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153870</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30294-Великобритания.jpg" alt="Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору"/><br />У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до 3,3% після 3,0% у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на 4,9% після падіння на 4,6% місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу. Ціновий удар [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30294-Великобритания.jpg" alt="Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору"/><br /><p>У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до <strong>3,3%</strong> після <strong>3,0%</strong> у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на <strong>4,9%</strong> після падіння на <strong>4,6%</strong> місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Ціновий удар по ринку пального</h2>
<ul>
<li><strong>Індекс споживчих цін CPI</strong> у Великій Британії зріс на <strong>3,3%</strong> у річному вимірі до березня.</li>
<li>У лютому цей показник становив <strong>3,0%</strong>, тобто інфляційний тиск посилився на <strong>0,3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li><strong>Моторне пальне стало найважливішим чинником зростання</strong>: у березні ціни піднялися на <strong>4,9%</strong>.</li>
<li><em>Для порівняння:</em> у лютому ціни на моторне пальне знижувалися на <strong>4,6%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому це важливо для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Березневе зростання цін на моторне пальне стало <strong>найвищим із січня 2023 року</strong>, за даними Office for National Statistics.</li>
<li>Це показує, що ринок нафтопродуктів швидко реагує на геополітичні ризики, особливо коли вони пов’язані з Близьким Сходом.</li>
<li><strong>Війна США та Ізраїлю з Іраном</strong>, яка почалася <strong>28 лютого</strong>, продовжує впливати на ринки сирої нафти та хімічної сировини.</li>
<li>Головне обґрунтування ризику — <strong>занепокоєння щодо перебоїв постачання</strong>, оскільки Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
</ul>
<h2>Порівняння з Європою</h2>
<ul>
<li>Березнева інфляція у Великій Британії становила <strong>3,3%</strong>.</li>
<li>Це вище, ніж у <strong>ЄС — 2,8%</strong>, <strong>Німеччині — 2,8%</strong> та <strong>Франції — 2,0%</strong>.</li>
<li>Востаннє інфляція у Великій Британії була нижчою за загальний показник ЄС у <strong>грудні 2024 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Динаміка CPI за останні шість місяців</h2>
<ul>
<li><strong>Жовтень:</strong> 3,6%</li>
<li><strong>Листопад:</strong> 3,2%</li>
<li><strong>Грудень:</strong> 3,4%</li>
<li><strong>Січень:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Лютий:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Березень:</strong> 3,3%</li>
</ul>
<h2>Монетарна складова</h2>
<ul>
<li>Ціль Банку Англії щодо інфляції — <strong>близько 2%, але не вище цього рівня</strong>.</li>
<li>На останньому засіданні з монетарної політики у березні центробанк залишив процентну ставку на рівні <strong>3,75%</strong>.</li>
<li>Висновок: березневе прискорення інфляції посилює розрив між фактичним показником <strong>3,3%</strong> і цільовим орієнтиром Банку Англії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> моторне пальне стало ключовим каналом передачі геополітичної напруги в споживчу інфляцію. Саме ціни на пальне були названі найважливішим чинником зростання CPI.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> ризики для сирої нафти та нафтопродуктів залишаються підвищеними. Війна США та Ізраїлю з Іраном триває, а Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> британська інфляція виглядає чутливішою до енергетичного шоку, ніж у ключових європейських економіках. Показник Великої Британії <strong>3,3%</strong> перевищує рівні ЄС, Німеччини та Франції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/04/22/11200419/uk-inflation-up-sharply-in-march-as-us-iran-war-drives-fuel-prices-higher/" target="_blank">ICIS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30294-Великобритания.jpg" alt="Пальне знову штовхає інфляцію у Великій Британії вгору"/><br /><p>У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до <strong>3,3%</strong> після <strong>3,0%</strong> у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на <strong>4,9%</strong> після падіння на <strong>4,6%</strong> місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Ціновий удар по ринку пального</h2>
<ul>
<li><strong>Індекс споживчих цін CPI</strong> у Великій Британії зріс на <strong>3,3%</strong> у річному вимірі до березня.</li>
<li>У лютому цей показник становив <strong>3,0%</strong>, тобто інфляційний тиск посилився на <strong>0,3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li><strong>Моторне пальне стало найважливішим чинником зростання</strong>: у березні ціни піднялися на <strong>4,9%</strong>.</li>
<li><em>Для порівняння:</em> у лютому ціни на моторне пальне знижувалися на <strong>4,6%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому це важливо для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Березневе зростання цін на моторне пальне стало <strong>найвищим із січня 2023 року</strong>, за даними Office for National Statistics.</li>
<li>Це показує, що ринок нафтопродуктів швидко реагує на геополітичні ризики, особливо коли вони пов’язані з Близьким Сходом.</li>
<li><strong>Війна США та Ізраїлю з Іраном</strong>, яка почалася <strong>28 лютого</strong>, продовжує впливати на ринки сирої нафти та хімічної сировини.</li>
<li>Головне обґрунтування ризику — <strong>занепокоєння щодо перебоїв постачання</strong>, оскільки Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
</ul>
<h2>Порівняння з Європою</h2>
<ul>
<li>Березнева інфляція у Великій Британії становила <strong>3,3%</strong>.</li>
<li>Це вище, ніж у <strong>ЄС — 2,8%</strong>, <strong>Німеччині — 2,8%</strong> та <strong>Франції — 2,0%</strong>.</li>
<li>Востаннє інфляція у Великій Британії була нижчою за загальний показник ЄС у <strong>грудні 2024 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Динаміка CPI за останні шість місяців</h2>
<ul>
<li><strong>Жовтень:</strong> 3,6%</li>
<li><strong>Листопад:</strong> 3,2%</li>
<li><strong>Грудень:</strong> 3,4%</li>
<li><strong>Січень:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Лютий:</strong> 3,0%</li>
<li><strong>Березень:</strong> 3,3%</li>
</ul>
<h2>Монетарна складова</h2>
<ul>
<li>Ціль Банку Англії щодо інфляції — <strong>близько 2%, але не вище цього рівня</strong>.</li>
<li>На останньому засіданні з монетарної політики у березні центробанк залишив процентну ставку на рівні <strong>3,75%</strong>.</li>
<li>Висновок: березневе прискорення інфляції посилює розрив між фактичним показником <strong>3,3%</strong> і цільовим орієнтиром Банку Англії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> моторне пальне стало ключовим каналом передачі геополітичної напруги в споживчу інфляцію. Саме ціни на пальне були названі найважливішим чинником зростання CPI.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> ризики для сирої нафти та нафтопродуктів залишаються підвищеними. Війна США та Ізраїлю з Іраном триває, а Ормузька протока залишається фактично закритою.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> британська інфляція виглядає чутливішою до енергетичного шоку, ніж у ключових європейських економіках. Показник Великої Британії <strong>3,3%</strong> перевищує рівні ЄС, Німеччини та Франції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2026/04/22/11200419/uk-inflation-up-sharply-in-march-as-us-iran-war-drives-fuel-prices-higher/" target="_blank">ICIS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/palne-znovu-shtovxaye-inflyaciyu-u-velikij-britani%d1%97-vgoru/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 06:27:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[маржа НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[СПР]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153868</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br />Постачання близько 26 млн барелів сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину. Американська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br /><p>Постачання близько <strong>26 млн барелів</strong> сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.</p>
<h2>Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском</h2>
<ul>
<li>Трейдингові компанії <strong>Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria</strong>, за словами трейдерів, отримали близько <strong>26 млн барелів</strong> нафти зі стратегічних нафтових резервів США.</li>
<li>Йдеться переважно про <strong>сірчисту Bryan Mound</strong> та менш сірчисту <strong>West Hackberry Sweet</strong>.</li>
<li>Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією <strong>$5 за барель</strong> до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.</li>
<li><em>Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.</em></li>
</ul>
<h2>Ціновий розрив із європейськими сортами</h2>
<ul>
<li>Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.</li>
<li>Норвезька середньосірчиста <strong>Johan Sverdrup</strong> для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище <strong>$12 за барель</strong> до Dated на умовах fob.</li>
<li>Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить <strong>$9 за барель</strong> премії.</li>
<li>Це щонайменше на <strong>$7 за барель нижче</strong>, ніж тижнем раніше.</li>
</ul>
<h2>Середземноморський ринок також слабшає</h2>
<ul>
<li>У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти <strong>Es Sider</strong>.</li>
<li>Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.</li>
<li>Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.</li>
<li>Премія алжирської <strong>Saharan Blend</strong> впала з <strong>$15 за барель</strong> до Dated на умовах fob на початку тижня до лише <strong>$3 за барель</strong> в останній торговій сесії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції.</strong> Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у <strong>26 млн барелів</strong> зі США, що посилює конкуренцію між сортами.</li>
<li><strong>Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти.</strong> Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.</li>
<li><strong>Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення.</strong> Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для переробників</h2>
<ul>
<li>Дешевша сировина зі США може <strong>покращити прибутковість європейських НПЗ</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2818071-us-sour-crude-from-spr-heads-to-europe" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br /><p>Постачання близько <strong>26 млн барелів</strong> сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.</p>
<h2>Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском</h2>
<ul>
<li>Трейдингові компанії <strong>Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria</strong>, за словами трейдерів, отримали близько <strong>26 млн барелів</strong> нафти зі стратегічних нафтових резервів США.</li>
<li>Йдеться переважно про <strong>сірчисту Bryan Mound</strong> та менш сірчисту <strong>West Hackberry Sweet</strong>.</li>
<li>Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією <strong>$5 за барель</strong> до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.</li>
<li><em>Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.</em></li>
</ul>
<h2>Ціновий розрив із європейськими сортами</h2>
<ul>
<li>Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.</li>
<li>Норвезька середньосірчиста <strong>Johan Sverdrup</strong> для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище <strong>$12 за барель</strong> до Dated на умовах fob.</li>
<li>Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить <strong>$9 за барель</strong> премії.</li>
<li>Це щонайменше на <strong>$7 за барель нижче</strong>, ніж тижнем раніше.</li>
</ul>
<h2>Середземноморський ринок також слабшає</h2>
<ul>
<li>У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти <strong>Es Sider</strong>.</li>
<li>Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.</li>
<li>Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.</li>
<li>Премія алжирської <strong>Saharan Blend</strong> впала з <strong>$15 за барель</strong> до Dated на умовах fob на початку тижня до лише <strong>$3 за барель</strong> в останній торговій сесії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції.</strong> Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у <strong>26 млн барелів</strong> зі США, що посилює конкуренцію між сортами.</li>
<li><strong>Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти.</strong> Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.</li>
<li><strong>Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення.</strong> Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для переробників</h2>
<ul>
<li>Дешевша сировина зі США може <strong>покращити прибутковість європейських НПЗ</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2818071-us-sour-crude-from-spr-heads-to-europe" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[export bans]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[taxation]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[експортні заборони]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[оподаткування]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153861</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br />Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Apr 2026 05:42:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153831</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br />Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/crude-oil/feed/ ) in 0.31461 seconds, on May 6th, 2026 at 5:00 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 6th, 2026 at 6:00 pm UTC -->