Рішення OPEC+ збільшити нафтові квоти на травень на 206 тис. барелів на добу виглядає радше сигналом для ринку, ніж реальним розв’язанням проблеми постачання. Поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а атаки на енергетичну інфраструктуру скорочують виробничі можливості країн Перської затоки, додаткові обсяги залишаються переважно «паперовими». Для українського ринку пального це означає просту річ: зовнішній ресурс дорожчає швидше, ніж ринок встигає адаптуватися, а баланс між прозорістю цінових сигналів і фактичним ресурсним забезпеченням стає ключовим фактором стійкості.

OPEC+ показав готовність діяти після відкриття Ормузької протоки, але криза постачання поки що сильніша за квотне рішення

Нафтовий ринок зараз живе у двох площинах одночасно. Перша — це формальні рішення виробників, які мають заспокоїти трейдерів, імпортерів і споживачів. Друга — це фізична логістика, без якої жодна квота не перетворюється на реальні барелі. Саме тому рішення OPEC+ про підвищення квот у травні на 206 тис. барелів на добу потрібно читати не як швидке збільшення пропозиції, а як політичний і ринковий сигнал: щойно головний маршрут постачання відновить роботу, група готова додати ресурс.

Що саме вирішив OPEC+

• Вісім країн OPEC+ погодилися підвищити квоти видобутку на 206 тис. барелів на добу у травні.
• Це рішення ухвалили на віртуальній зустрічі 5 квітня.
• Йдеться про той самий обсяг підвищення, який раніше був погоджений і на квітень.
• Наступна зустріч цих восьми країн запланована на 3 травня.
• Із квітня по грудень 2025 року вони вже підвищили квоти приблизно на 2,9 млн барелів на добу, після чого поставили паузу на січень-березень 2026 року.

На папері це виглядає як крок до стабілізації. Але в реальності сам OPEC+ фактично визнає: головні країни, які могли б суттєво наростити видобуток, зараз обмежені війною, пошкодженням інфраструктури та зупинкою звичних логістичних маршрутів.

Чому додаткові барелі поки не змінюють ситуацію

• Війна фактично закрила Ормузьку протоку з кінця лютого.
• Саме через цю протоку проходить найважливіший у світі маршрут транспортування нафти.
• Закриття Ормузької протоки скоротило експорт з Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку — тобто саме тих країн OPEC+, які до конфлікту реально могли швидко збільшити видобуток.
• Підвищення квот на 206 тис. б/д становить менше ніж 2% від обсягу постачання, який був втрачений через кризу.
• За оцінками, перебої вже забрали з ринку 12-15 млн барелів на добу, або до 15% глобального постачання.

Іншими словами, ринок зараз отримав не стільки додаткову нафту, скільки повідомлення про готовність її дати в майбутньому. Для фінансового ринку це важливо, бо прозорий сигнал знижує паніку. Але для фізичного ринку пального, включно з імпортно орієнтованими сегментами Європи, цього недостатньо: доки танкер не пройшов маршрут і ресурс не прибув у порт, квотне рішення не перетворюється на нову пропозицію.

«У реальності це додає ринку дуже мало барелів. Коли Ормузька протока закрита, додаткові барелі від OPEC+ значною мірою втрачають значення». — Хорхе Леон, колишній представник OPEC, керівник з геополітичного аналізу Rystad Energy

Що означає ця ситуація для цін

• Ціни на нафту зросли до чотирирічного максимуму, наблизившись до 120 дол./бар.
• JPMorgan попередив, що за збереження перебоїв у Ормузькій протоці до середини травня ціна може перевищити 150 дол./бар.
• Зростання котирувань уже трансформувалося у подорожчання транспортного пального, яке тисне і на споживачів, і на бізнес у різних країнах.

Для ринку це насамперед означає подорожчання зовнішнього орієнтира. Коли нафта зростає до таких рівнів, це впливає не лише на сиру нафту, а й на всю структуру вартості нафтопродуктів: бензину, дизеля, морської логістики, фінансування запасів і страхування операцій. Саме тому нинішня турбулентність є не короткою ціновою хвилею, а системним стресом для всього ланцюга постачання.

Чому ринок зараз говорить не лише про барелі, а й про довіру

У кризовий період ринок потребує одночасно двох речей: прозорого сигналу і фізичного ресурсу. OPEC+ зараз намагається дати перше, але не може швидко забезпечити друге. Саме в цьому й полягає нинішній дисбаланс.

• Прозорість ринку у цьому випадку — це зрозуміле повідомлення виробників про готовність збільшити видобуток після відкриття маршруту.
• Ресурсне забезпечення — це вже не заява, а фактична доступність сирої нафти, танкерів, безпечної інфраструктури й працюючих портів.
• Поки що OPEC+ може дати ринку лише частину відповіді: оголосити про наміри й показати, що не відмовляється від ролі стабілізатора.
• Саме тому під час кризи особливу вагу мають дії урядів щодо збереження ресурсу, стримування панічних реакцій і координації ринку.

Реакція урядів, спрямована на збереження постачання. Це означає, що кризове управління виходить за межі видобутку й переходить у площину державної координації: хто, де і як буде зберігати ресурс, як працюватиме інфраструктура, і яким буде порядок дій у разі затяжних перебоїв.

Ризик інфраструктурного удару став окремим ціновим фактором

• OPEC+ окремо висловив занепокоєння атаками на енергетичні активи.
• У заяві міністерського моніторингового комітету наголошено, що такі об’єкти дорого і довго відновлювати.
• Частина країн Перської затоки вже визнала, що навіть у разі негайного припинення війни й відкриття Ормузької протоки для повернення до нормальної роботи знадобляться місяці.
• росія також не може наростити видобуток через санкції Заходу та пошкодження інфраструктури внаслідок війни проти України.

Це принципово змінює архітектуру нафтового ринку. Якщо раніше інвестори й споживачі дивилися передусім на попит, запаси й рішення картелів, то тепер повноцінним елементом ціни стали вразливість інфраструктури та швидкість її ремонту. Ринок закладає в ціну не лише дефіцит барелів, а й дефіцит безпечних маршрутів, портової пропускної здатності та ремонтного часу.

Окремий сигнал ринку — Ірак і обережне повернення судноплавства

• Іран заявив, що Ірак звільняється від обмежень на транзит через Ормузьку протоку.
• Дані судноплавства вже показали проходження танкера з іракською нафтою через протоку.
• Водночас ключове питання залишається відкритим: чи підуть цим маршрутом інші судна, зважаючи на ризики.

Саме тут знову проявляється значення ринкової прозорості. Один танкер — це ще не відновлення постачання. Але це важливий індикатор, що ринок уважно перевіряє, чи можна повертатися до нормальної логістики. Якщо такі проходи стануть регулярними, тоді рішення OPEC+ справді почне набувати практичного сенсу. Якщо ні — квотне збільшення залишатиметься радше елементом комунікації, ніж реальним балансуванням ринку.

Головний висновок полягає в тому, що нинішній ринок не можна стабілізувати лише новою цифрою у квоті. Потрібен повноцінний баланс між повідомленням для ринку, фізичним проходженням вантажів, захищеною інфраструктурою та механізмами збереження ресурсу на випадок затяжної кризи.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters; IEA

Японія розпочала вивільнення нафти з аварійних резервів на тлі енергетичної кризи, спричиненої фактичним закриттям Ормузької протоки Іраном у відповідь на удари США та Ізраїлю. Ключовий акцент ринку зараз зосереджений на двох кроках стабілізації: односторонньому вивільненні 80 млн барелів з боку Токіо та координованому вивільненні рекордних 400 млн барелів під егідою МЕА. Саме ці дії мають пом’якшити дефіцит пропозиції та стримати тиск на ціни на нафту і, відповідно, на вартість нафтопродуктів для кінцевих споживачів. Водночас ринок поки не вважає ризик знятим: Brent тримався на рівні $104,85 за барель станом на 05:45 GMT 16 березня, що більш ніж на 40% вище за рівень початку війни 28 лютого.

Нафтовий шок і відповідь держав

• Пусковим чинником кризи стало фактичне припинення судноплавства через Ормузьку протоку.
• Через цю артерію зазвичай проходить близько однієї п’ятої світового постачання нафти.
• Висновок: ринок реагує не лише на сам факт війни, а передусім на ризик затяжного порушення фізичного постачання через критичний маршрут.
• Обґрунтування: аналітики прямо вказують, що ціни, ймовірно, зростатимуть доти, доки транспортування через протоку залишається фактично зупиненим.

Що робить Японія для стабілізації котирувань

• Уряд Японії офіційно запустив вивільнення нафти з аварійних резервів, про що 16 березня повідомлено в урядовому віснику.
• Прем’єр-міністерка Санае Такаїчі ще минулого тижня оголосила про намір в односторонньому порядку вивільнити 80 млн барелів із запасів через занепокоєння щодо постачання.
• Висновок: Токіо робить ставку на швидке збільшення доступної пропозиції на ринку, щоб послабити панічну премію в котируваннях.
• Обґрунтування: сам крок напряму пов’язаний із побоюваннями щодо перебоїв постачання через погрози Ірану судноплавству в Ормузькій протоці.

Міжнародний механізм пом’якшення цінового тиску

• МЕА заявило про координоване вивільнення рекордних 400 млн барелів.
• Мета цього кроку, за текстом матеріалу, — пом’якшити удар по ринку від дедалі ширших наслідків війни США та Ізраїлю з Іраном.
• Висновок: головний інструмент зниження цінового тиску для кінцевих споживачів нафтопродуктів у наявному матеріалі — це саме масштабне розкриття стратегічних резервів.
• Обґрунтування: інших конкретних заходів прямого впливу на ціну в тексті не наведено, тоді як резерви прямо подані як засіб амортизації ринку.

Чому ціни все одно залишаються високими

• Попри оголошення МЕА, протягом минулого тижня ціни на нафту неодноразово перевищували $100 за барель.
• У неділю Brent зростав ще на 3%, а в понеділок лише трохи відійшов від піків.
• Станом на 05:45 GMT Brent становив $104,85 за барель.
• Від початку війни 28 лютого ціна зросла більш ніж на 40%.
• Висновок: самих заяв про вивільнення резервів наразі недостатньо для повної нормалізації ринку.
• Обґрунтування: трейдери оцінюють ризик не короткочасного шоку, а тривалого порушення постачання через Ормузьку протоку.

Що це означає для цін на нафтопродукти

• Для кінцевих споживачів ключовим фактором здешевлення нафтопродуктів є стримування нафтових котирувань через додаткову пропозицію із резервів.
• Висновок: чим швидше й масштабніше ринок отримає фізичні обсяги з резервів, тим сильнішим буде ефект послаблення цінового тиску на нафтопродукти.
• Обґрунтування: 80 млн барелів Японії та 400 млн барелів МЕА мають допомогти пом’якшити ринок, тоді як збереження блокади протоки, навпаки, підтримує подорожчання.

Чому Японія діє особливо швидко

• Японія є одним із найбільших імпортерів нафти у світі.
• Країна залежить від імпортного викопного палива приблизно на 80% своїх енергетичних потреб.
• Висновок: для Токіо стабілізація нафтового ринку — це не лише зовнішньополітичне питання, а безпосередній елемент внутрішньої енергетичної безпеки та цінової стійкості.
• Обґрунтування: висока залежність від імпорту означає підвищену чутливість до стрибків Brent і ризиків морського постачання.

Воєнний супровід як відсутній інструмент

• Токіо заявив у понеділок, що не планує відправляти свій флот до протоки, попри заклик президента США Дональда Трампа допомогти розблокувати водний шлях.
• Висновок: Японія наразі обирає економічний, а не військово-морський спосіб реакції на кризу.
• Обґрунтування: фактичний набір дій зводиться до розкриття резервів, тоді як силовий варіант свідомо не використовується.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Al Jazeera

Світові ціни на нафту та газ знизилися більш ніж на 1%, однак під поверхнею ринку назрівають глибокі структурні зміни. Переговори США–Іран, блокування Україною російських трубопроводів, рекордні імпортні показники Китаю та штучний дефіцит супертанкерів формують нову архітектуру глобальної торгівлі енергоносіями. Водночас ринок морських перевезень переживає безпрецедентну концентрацію — 10% світового флоту VLCC опинилося під контролем одного гравця.

Геополітика, танкери та рекорди імпорту: що визначає тренд

Станом на ранок вівторка еталонні сорти WTI та Brent знизилися більш ніж на 1%. Brent втратила понад 1 долар за барель, опустившись нижче 68 доларів/барель після заяв Тегерана про досягнення розуміння з США.

• Позитивні сигнали з переговорів США–Іран стримують зростання цін.
• Водночас жорстка риторика щодо війни рф проти України підтримує «бичачі» настрої.
• Іран паралельно провів військові навчання, а сили КВІР тимчасово перекривали частини Ормузької протоки, що посилило невизначеність.

Спроба «захоплення» ринку VLCC: 120 супертанкерів під контролем

Світовий сегмент перевезень сирої нафти зазнав потужного шоку. Південнокорейська група Sinokor, очолювана Га-Хюн Чунгом, придбала або зафрахтувала понад 120 VLCC — це близько 10% світового флоту, який налічує 1 032 судна.

• Нещодавно придбано 8 VLCC у компанії Frontline за 831,5 млн доларів.
• Ціна 10-річного VLCC зросла на 20 млн доларів за шість тижнів — до приблизно 105 млн доларів за судно.
• Ставки фрахту стрімко зростають через дефіцит тоннажу.

VLCC (Very Large Crude Carrier) — це супертанкери місткістю близько 2 млн барелів нафти, ключовий інструмент глобальної морської торгівлі.

Китай б’є рекорди імпорту російської нафти

Морський імпорт російської нафти до Китаю вперше в історії перевищить 2 млн барелів на добу, що на 300 тис. барелів/добу більше попереднього рекорду, встановленого в січні.

• Зростання пов’язане зі зменшенням закупівель Індією сорту Urals.
• Китай посилює роль головного морського покупця російської сировини.

Світовий нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності, де ціна бареля дедалі більше залежить не лише від балансу попиту й пропозиції, а й від контролю над логістикою та геополітичними рішеннями.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із анонсом OPEC+ про використання скорочень на 1,65 млн бар./добу, імовірно спрямований на повернення частки ринку в Азії.

Вплив рішень Aramco на азійський ринок нафти

Хронологія

• 11 вересня 2025 року (за повідомленням Reuters): Aramco пропонує більші знижки та заохочує додаткові закупівлі для жовтневих відвантажень.
• Вересень: премія для Arab Light підвищена до $3,20/бар. над Oman/Dubai — 5-місячний максимум.
• Жовтень: премія знижена до $2,20/бар., тобто мінус $1/бар. до вересня.
• Інші саудівські сорти: коригування на −$0,90–−$1/бар. на жовтень.

Цінові параметри

• Фактичні зміни: Arab Light: $3,20 → $2,20/бар. (−$1,00/бар.) проти очікуваних −$0,40–−$0,70/бар.
• Діапазон для інших сортів: −$0,90–−$1,00/бар. у жовтні.
• Порівняння з очікуваннями: реальне зниження на 43%–150% глибше, ніж прогнозований коридор (в абсолютному вимірі −$1 проти −$0,40/−$0,70).

Попит та пропозиція

• Риторика попиту: минулого місяця Aramco оцінювала 2П 2025 як сильніший за 1П 2025 на понад 2 млн бар./добу.
• Пропозиція та політика OPEC+: анонсовано використання «останнього шару» скорочень на 1,65 млн бар./добу.
• Операційні ознаки: на APPEC у Сінгапурі обговорювалися більші саудівські постачання до Азії в наступному місяці; через це, за двома джерелами Reuters, виділення обсягів на жовтень відкладено до наступного тижня.

Висновки

• Висновок 1: боротьба за частку ринку в Азії.
  • Обґрунтування: глибина зниження премії (−$1/бар.) перевищує консенсусні очікування (−$0,40–−$0,70), що відповідає стратегії агресивнішого ціноутворення для стимулювання закупівель.
  • Наслідок для конкуренції: посилення цінового тиску на постачальників, орієнтованих на азійський ринок (Близький Схід, Західна Африка тощо), та потенційна переконфігурація спредів проти Oman/Dubai.
• Висновок 2: розрив між деклараціями про попит і реальною ціновою дією.
  • Обґрунтування: попри озвучений Aramco приріст попиту у 2П 2025 на >2 млн бар./добу, компанія зменшує премії, що сигналізує про прагнення зафіксувати обсяги зараз, а не покладатися лише на інерцію попиту.
  • Наслідок для ринку: можливе вирівнювання структури спредів у бік більш конкурентних пропозицій для азійських НПЗ.
• Висновок 3: взаємодія з політикою OPEC+.
  • Обґрунтування: зниження премій відбулося після оголошення щодо «останнього шару» скорочень на 1,65 млн бар./добу; це може бути тактикою компенсації обмежень видобутку через ціноутворення та стимулювання постачань у пріоритетний регіон.
  • Наслідок: перерозподіл торгових потоків на користь Перської затоки в Азії у жовтні.
• Висновок 4: короткострокова волатильність у виділенні обсягів.
  • Обґрунтування: затримка із жовтневими алокаціями до «наступного тижня» узгоджується з переговорами на APPEC та пошуком оптимального балансу ціни/обсягу.
  • Наслідок: операційна невизначеність для закупівельників у короткому вікні планування, можливі коригування графіків постачання.

«Фундаментальні фактори ринку залишаються сильними, і ми очікуємо, що попит на нафту у другій половині 2025 року буде більш ніж на два мільйони барелів на добу вищим, ніж у першій половині», — президент і CEO Saudi Aramco Амін Нассер.

Що це означає для азійських НПЗ

• Короткостроково: привабливіші диференціали до бенчмарку Oman/Dubai, можливість збільшити закупівлі жовтневих партій на фоні зниженої премії.
• Середньостроково: якщо стратегія Aramco спрямована на відновлення частки, конкуренти можуть відповісти контрзнижками, що посилить цінову конкуренцію у 4 кв. 2025.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Aramco оприлюднила глибше від очікувань зниження жовтневих OSP: для Азії –$1/бар. по Arab Light (премія $2,20/бар.), для Європи — –$0,80/бар. по всіх сортах; у США більшість сортів знижені, але Arab Light незмінний із премією $4,20/бар. Корекція узгоджується з рішенням ОПЕК+ про збільшення видобутку та може посилити конкуренцію за ринки збуту.

Впливів цін Aramco на світовий ринок

Попри геополітичне загострення та анонс нових санкцій, ціни на нафту утримали зростання на рівні 7% за тиждень. Основними драйверами залишаються скорочення терміну ультиматуму Трампа для росії, тиск на Індію та Китай, зміни у запасах нафти й активний попит на бензин у США. На тлі зростання ризиків трейдери обережно реагують на макроекономічні сигнали, очікуючи оновлених даних про інфляцію й зайнятість у США.

Фактори впливу на нафтові котирування

• Ціни на нафту:
  • WTI — $69.99 за барель.
  • Brent — $73.10 за барель.
  • Зростання на 7% за тиждень — під впливом геополітичних факторів та ризиків для постачання.
• Санкції та мита:
  • Скорочення терміну ультиматуму для росії до 10–12 днів — фактор тиску на країни-імпортери російської нафти.
  • Оголошено 25% мито на індійський імпорт до США з п’ятниці.
  • Погроза вторинними митами до 100% на Індію, Китай та інші країни, що продовжують купувати нафту в росії та Ірані.
• Реакція ринку:
  • Поглиблення спреду Brent–Dubai у бік дисконту — сигнал зміщення попиту до Близького Сходу.
  • Ціни тримаються стабільно, попри неоднозначну динаміку запасів.
• Дані EIA (США):
  • Запаси сирої нафти зросли на 7.7 млн барелів, до 426.7 млн барелів.
  • Експорт впав на 1.16 млн барелів на добу.
  • Запаси бензину зменшилися на 2.7 млн барелів (очікувалось лише 0.6 млн) — ознака високого попиту.
  • Запаси дистилятів зросли на 3.64 млн барелів, що послабило побоювання дефіциту у цьому сегменті.
• Макроекономічні фактори:
  • Жорсткі сигнали з боку Федеральної резервної системи США — тиснуть на очікування попиту.
  • Очікування даних щодо інфляції й зайнятості — важливі для короткострокового прогнозу цін.
• Розширення санкцій:
  • Нові санкції США проти 115 компаній, осіб і суден, пов’язаних з Іраном.
  • Ці кроки є частиною кампанії «максимального тиску» після червневих ударів по ядерній інфраструктурі Ірану.
  • Паралельно триває попередження Китаю щодо можливих мит за купівлю російської й іранської нафти.

«Побоювання, що вторинні мита на імпортерів російської нафти скоротять постачання, продовжують підтримувати купівельний інтерес» — Тосітака Тадзава, Fujitomi Securities

Поточна ринкова динаміка формується під тиском геополітичних факторів. Зростання запасів сирої нафти нівелюється сильним попитом на бензин, а ризики санкцій і тарифів утримують нафтові ціни у висхідному тренді. Найближчі дні будуть критичними для оцінки подальших рішень гравців на ринку, зокрема в Азії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Ціни на нафту підскочили до найвищих рівнів за останні чотири місяці на тлі масштабної атаки Ізраїлю на ядерну інфраструктуру Ірану. Подальша ескалація може суттєво змінити глобальну логістику постачання.

Військове загострення та реакція ринку

• Ізраїль завдав ударів по десятках об’єктів в Ірані, включаючи ядерні та військові цілі. Повідомляється про загибель командувача Корпусу вартових Ісламської революції Хосейна Саламі та двох генералів.
• Іран у відповідь випустив понад 100 дронів по Ізраїлю, більшість з яких були перехоплені.
• Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що операція «Зростаючий лев» триватиме «стільки, скільки буде потрібно» для усунення загрози.
• Аятола Хаменеї пообіцяв «суворе покарання» Ізраїлю.

Ціни на нафту та очікування ринку

• WTI зросла до $77/барель, а Brent торгувалася біля $74,2/барель — обидва показники є максимумами з лютого.
• Трейдери враховують ризики ескалації та потенційні наслідки для Ормузької протоки, через яку проходить близько 15 млн барелів нафти на добу.
• IEA заявило про готовність задіяти стратегічні резерви у разі необхідності, але ОПЕК вважає ці заяви передчасними і такими, що викликають паніку.
• Аналітики припускають, що ціни можуть різко перевищити $100/барель у разі блокування транзиту або значної втрати експорту з Ірану.

«Ринок відреагував стримано, оскільки масштаби відповіді Ірану залишаються обмеженими. Але у разі ескалації, зокрема блокування Ормузької протоки, можливе стрімке зростання до понад $100/барель»

Глобальні наслідки та прогнози

• Потенційні санкції ЄС проти рф можуть посилити нестачу на ринку.
• Угода між США та Китаєм щодо торгівлі підтримала настрої щодо зростання попиту на енергоносії.
• IEA та ОПЕК зайняли протилежні позиції щодо необхідності втручання в ринок запасами.

Джерело: Terminal
За матеріалами:

• Investor’s Business Daily – Oil Stocks Jump
• The Wall Street Journal
• Axios

Додаткові джерела інформації:

• Reuters – Energy Markets
• Bloomberg Energy
• S&P Global

У своєму останньому звіті OPEC підкреслює, що фундаментальні показники нафтового ринку залишаються міцними, попри поширені песимістичні очікування.

Організація вказує, що істотне зниження цін у останні тижні пов’язане зі спекулятивними діями, а не зі слабкістю ринку. Водночас, Китай продовжує демонструвати стабільне зростання імпорту нафти, що суперечить заявам про його економічні проблеми.

Фундаментальні показники глобального нафтового ринку залишаються міцними, попри «перебільшені негативні настрої», йдеться в останньому звіті OPEC. Організація відкидає песимістичні прогнози щодо попиту на нафту в Китаї, зазначаючи, що обсяги імпорту сирої нафти країною залишаються «дуже стабільними».

Щодо динаміки цін, OPEC зазначає, що їхнє зниження в останні тижні переважно спричинене спекулятивною поведінкою учасників ринку. Це класичний аргумент організації: коли ціни зростають, це пояснюється фундаментальними чинниками, а коли падають — спекуляціями.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: forexlive.com