<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; crude supply</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/crude-supply/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 11 Jun 2026 17:55:27 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафтовий ринок уникнув очікуваного шоку: запаси й гнучкіша реакція виробників стримали кризу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/11/naftovij-rinok-uniknuv-ochikuvanogo-shoku-zapasi-j-gnuchkisha-reakciya-virobnikiv-strimali-krizu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/11/naftovij-rinok-uniknuv-ochikuvanogo-shoku-zapasi-j-gnuchkisha-reakciya-virobnikiv-strimali-krizu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 11 Jun 2026 06:53:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154050</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30421-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок уникнув очікуваного шоку: запаси й гнучкіша реакція виробників стримали кризу"/><br />Попри конфлікт навколо Ірану та закриття морського шляху, через який проходила п’ята частина нафтових потоків, масштабної паливної кризи поки не сталося. Ринок отримав тимчасову підтримку від запасів, надлишкового постачання до початку війни, зростання видобутку за межами Перської затоки та часткового скорочення попиту. Світ увійшов у кризу з запасом міцності, але цей ресурс не безмежний У [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30421-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок уникнув очікуваного шоку: запаси й гнучкіша реакція виробників стримали кризу"/><br /><p>Попри конфлікт навколо Ірану та закриття морського шляху, через який проходила п’ята частина нафтових потоків, масштабної паливної кризи поки не сталося. Ринок отримав тимчасову підтримку від запасів, надлишкового постачання до початку війни, зростання видобутку за межами Перської затоки та часткового скорочення попиту.</p>
<h3>Світ увійшов у кризу з запасом міцності, але цей ресурс не безмежний</h3>
<p>У матеріалі Financial Times зазначається, що теоретично навіть невеликий збій на нафтовому ринку мав би різко підняти ціни. Особливо за умов конфлікту, який закрив морський шлях, через який проходила п’ята частина нафтових потоків. Однак реальний удар був частково пом’якшений надлишками, накопиченими до початку війни.</p>
<p>За оцінкою International Energy Agency, з урахуванням невеликої кількості суден, які все ж ризикували проходити Ормузькою протокою, та потоків, переорієнтованих трубопроводами, конфлікт у квітні прибрав зі світового постачання сирої нафти й нафтопродуктів близько 14 млн барелів на добу. До цього ринок оцінювався у 105 млн барелів на добу.</p>
<p>Водночас, за даними Wood Mackenzie, до кризи постачання перевищувало попит на 3,5 млн барелів на добу. Тому реальний дефіцит оцінюється не у 14 млн, а приблизно у 10–11 млн барелів на добу.</p>
<h4>Запаси стали головним амортизатором цінового удару</h4>
<p>Світ увійшов у поточну кризу зі значними запасами нафти. Тепер ці резерви швидко використовуються. За оцінкою US Energy Information Administration, у другому кварталі зі світових запасів буде вилучатися понад 6 млн барелів на добу.</p>
<p>Таке використання резервів пояснює, чому закриття Ормузької протоки поки не переросло у повноцінний дефіцит пального. Проте цей механізм має часові межі: поки запаси зберігаються, вони стримують ринок; коли вони вичерпаються, ціновий тиск може посилитися.</p>
<h4>Виробники за межами Перської затоки наростили видобуток</h4>
<p>Одним із неочікуваних чинників стійкості ринку стала швидша реакція виробників. За даними Rystad Energy, країни за межами Перської затоки змогли збільшити видобуток нафти приблизно на 1 млн барелів на добу.</p>
<p>Частина цього приросту може бути тимчасовою, оскільки пов’язана з перенесенням планових ремонтів на виробничих об’єктах. Водночас ринок став гнучкішим, ніж під час попередніх нафтових шоків: зокрема, виробники сланцевої нафти у США можуть запускати видобуток швидше, ніж традиційні нафтові проєкти.</p>
<h4>Попит також відреагував швидше, ніж очікувалося</h4>
<p>Попит на нафту, який зазвичай вважається інертним, також дещо скоротився. У квітні світ споживав на 3 млн барелів на добу менше, ніж за рік до цього. Значною мірою це пов’язано зі зупинкою азійських нафтохімічних підприємств.</p>
<p>Це сталося за ціни Brent $92 за барель. Для порівняння, під час фінансової кризи 2008 року балансування ринку потребувало ціни, еквівалентної приблизно $200 за барель у нинішніх грошах.</p>
<ul>
<li>більш чутливі до ціни економіки, що розвиваються, тепер формують понад половину нафтового ринку;</li>
<li>зростання попиту останніми роками забезпечували авіація та нафтохімія;</li>
<li>авіаційний попит більш залежний від вартості пального, особливо у туристичному сегменті;</li>
<li>частина клієнтів нафтохімії може переорієнтовуватися на продукцію заводів США, які працюють на дешевій сировині з природного газу.</li>
</ul>
<h4>Тимчасове полегшення не означає зникнення ризику</h4>
<p>Сукупність чинників — ще достатні запаси, надлишкове постачання до початку конфлікту, додатковий видобуток за межами Перської затоки та помірне скорочення попиту — зробила нафтовий ринок краще підготовленим до шоку, ніж очікувалося.</p>
<p>Однак цей стан не є стійкою рівновагою. Ринок отримав тимчасову відстрочку, а не остаточне вирішення проблеми. Якщо запаси продовжать скорочуватися, а перебої в Ормузькій протоці збережуться, нинішні амортизатори поступово втратять ефективність.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/5afbaf09-f57b-41b5-8072-593ea342f527?utm_source=chatgpt.com&amp;syn-25a6b1a6=1">Financial Times</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30421-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок уникнув очікуваного шоку: запаси й гнучкіша реакція виробників стримали кризу"/><br /><p>Попри конфлікт навколо Ірану та закриття морського шляху, через який проходила п’ята частина нафтових потоків, масштабної паливної кризи поки не сталося. Ринок отримав тимчасову підтримку від запасів, надлишкового постачання до початку війни, зростання видобутку за межами Перської затоки та часткового скорочення попиту.</p>
<h3>Світ увійшов у кризу з запасом міцності, але цей ресурс не безмежний</h3>
<p>У матеріалі Financial Times зазначається, що теоретично навіть невеликий збій на нафтовому ринку мав би різко підняти ціни. Особливо за умов конфлікту, який закрив морський шлях, через який проходила п’ята частина нафтових потоків. Однак реальний удар був частково пом’якшений надлишками, накопиченими до початку війни.</p>
<p>За оцінкою International Energy Agency, з урахуванням невеликої кількості суден, які все ж ризикували проходити Ормузькою протокою, та потоків, переорієнтованих трубопроводами, конфлікт у квітні прибрав зі світового постачання сирої нафти й нафтопродуктів близько 14 млн барелів на добу. До цього ринок оцінювався у 105 млн барелів на добу.</p>
<p>Водночас, за даними Wood Mackenzie, до кризи постачання перевищувало попит на 3,5 млн барелів на добу. Тому реальний дефіцит оцінюється не у 14 млн, а приблизно у 10–11 млн барелів на добу.</p>
<h4>Запаси стали головним амортизатором цінового удару</h4>
<p>Світ увійшов у поточну кризу зі значними запасами нафти. Тепер ці резерви швидко використовуються. За оцінкою US Energy Information Administration, у другому кварталі зі світових запасів буде вилучатися понад 6 млн барелів на добу.</p>
<p>Таке використання резервів пояснює, чому закриття Ормузької протоки поки не переросло у повноцінний дефіцит пального. Проте цей механізм має часові межі: поки запаси зберігаються, вони стримують ринок; коли вони вичерпаються, ціновий тиск може посилитися.</p>
<h4>Виробники за межами Перської затоки наростили видобуток</h4>
<p>Одним із неочікуваних чинників стійкості ринку стала швидша реакція виробників. За даними Rystad Energy, країни за межами Перської затоки змогли збільшити видобуток нафти приблизно на 1 млн барелів на добу.</p>
<p>Частина цього приросту може бути тимчасовою, оскільки пов’язана з перенесенням планових ремонтів на виробничих об’єктах. Водночас ринок став гнучкішим, ніж під час попередніх нафтових шоків: зокрема, виробники сланцевої нафти у США можуть запускати видобуток швидше, ніж традиційні нафтові проєкти.</p>
<h4>Попит також відреагував швидше, ніж очікувалося</h4>
<p>Попит на нафту, який зазвичай вважається інертним, також дещо скоротився. У квітні світ споживав на 3 млн барелів на добу менше, ніж за рік до цього. Значною мірою це пов’язано зі зупинкою азійських нафтохімічних підприємств.</p>
<p>Це сталося за ціни Brent $92 за барель. Для порівняння, під час фінансової кризи 2008 року балансування ринку потребувало ціни, еквівалентної приблизно $200 за барель у нинішніх грошах.</p>
<ul>
<li>більш чутливі до ціни економіки, що розвиваються, тепер формують понад половину нафтового ринку;</li>
<li>зростання попиту останніми роками забезпечували авіація та нафтохімія;</li>
<li>авіаційний попит більш залежний від вартості пального, особливо у туристичному сегменті;</li>
<li>частина клієнтів нафтохімії може переорієнтовуватися на продукцію заводів США, які працюють на дешевій сировині з природного газу.</li>
</ul>
<h4>Тимчасове полегшення не означає зникнення ризику</h4>
<p>Сукупність чинників — ще достатні запаси, надлишкове постачання до початку конфлікту, додатковий видобуток за межами Перської затоки та помірне скорочення попиту — зробила нафтовий ринок краще підготовленим до шоку, ніж очікувалося.</p>
<p>Однак цей стан не є стійкою рівновагою. Ринок отримав тимчасову відстрочку, а не остаточне вирішення проблеми. Якщо запаси продовжать скорочуватися, а перебої в Ормузькій протоці збережуться, нинішні амортизатори поступово втратять ефективність.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/5afbaf09-f57b-41b5-8072-593ea342f527?utm_source=chatgpt.com&amp;syn-25a6b1a6=1">Financial Times</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/11/naftovij-rinok-uniknuv-ochikuvanogo-shoku-zapasi-j-gnuchkisha-reakciya-virobnikiv-strimali-krizu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рентабельність нафтопереробки: стабільна, але з викликами попереду &#8212; прогноз IEA</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/rentabelnist-naftopererobki-stabilna-ale-z-viklikami-poperedu-prognoz-iea/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/rentabelnist-naftopererobki-stabilna-ale-z-viklikami-poperedu-prognoz-iea/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Jun 2025 08:55:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[рентабельність]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152354</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29346-IEA.png" alt="Рентабельність нафтопереробки: стабільна, але з викликами попереду &#8212; прогноз IEA"/><br />Рентабельність нафтопереробки зберігається на рівні, вищому за середній, однак зростаюча пропозиція дешевої нафти може тиснути на маржі. Попри те, що рентабельність нафтопереробки вища за середню у другій половині минулого десятиліття, вона дещо знизилась порівняно з торішнім рівнем. Поточне середовище сприятливих марж обумовлене як структурними, так і циклічними факторами. Рентабельність НПЗ Індустрія переробки залишається висококонкурентною. Заводи [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29346-IEA.png" alt="Рентабельність нафтопереробки: стабільна, але з викликами попереду &#8212; прогноз IEA"/><br /><p>Рентабельність нафтопереробки зберігається на рівні, вищому за середній, однак зростаюча пропозиція дешевої нафти може тиснути на маржі. Попри те, що рентабельність нафтопереробки вища за середню у другій половині минулого десятиліття, вона дещо знизилась порівняно з торішнім рівнем. Поточне середовище сприятливих марж обумовлене як структурними, так і циклічними факторами.</p>
<h3>Рентабельність НПЗ</h3>
<p>Індустрія переробки залишається висококонкурентною. Заводи отримують перевагу від економії на масштабах, але використовують уніфіковані технології та процеси. Бар’єри для входу залишаються високими через капіталомісткість і тривалі строки реалізації проєктів. Це ускладнюється екологічними обмеженнями в розвинених країнах, що надає перевагу існуючим гравцям. Конкурентні переваги підтримуються завдяки власним або ліцензованим технологіям.</p>
<p>Втім, виробники часто мають стимул збільшувати обсяги переробки за умов доступу до додаткової сировини. Однак така практика — особливо у разі надходження зниженої або дешевої нафти — у довгостроковій перспективі підриває загальносвітовий рівень маржі.</p>
<h3>Складність НПЗ &#8212; запорука виживання</h3>
<p>Традиційно більш складні НПЗ отримують вищу рентабельність за рахунок переробки важкої та сірчистої нафти або напівфабрикатів, трансформуючи їх у продукти з доданою вартістю — бензин, дизпаливо, авіапаливо — на відміну від мазуту та інших низькомаржинальних продуктів. Також перевагу мають заводи у США (узбережжя Мексиканської затоки) та Близькому Сході, які отримують доступ до дешевших сировинних ресурсів порівняно з підприємствами Північної Європи або Азії.</p>
<p>Із початку десятиліття ОПЕК+ цілеспрямовано обмежує видобуток, щоб підтримати ціни. Зокрема, обсяги експорту нафти з Близького Сходу до США у 2024 році впали до мінімуму за 40 років — 530 тис. барелів на добу. Подібна тенденція спостерігається і щодо Європи. Це зменшило конкуренцію між канадською важкою нафтою Western Canada Select (WCS) та близькосхідними сортами, що призвело до дефіциту важкої нафти у США.</p>
<p><b>Маржі переробки у США та Європі (2019–2025)</b></p>
<p>За умов дефіциту важкої нафти, переробники вдавались до трьох основних стратегій: закупівля спотової сировини за вищими цінами, використання запасів (що створює додаткову напругу на ринку) або зниження обсягів переробки. Такий вибір транслює ситуацію на ринку нафти у відповідні зміни на ринку нафтопродуктів.</p>
<p>Таким чином, контанго чи беквордейшн на ринку нафти перетікає в аналогічну структуру ринку продуктів. Рестриктивна політика ОПЕК+ в останні роки допомогла підтримати загальну прибутковість галузі. Водночас це звузило диференціал у маржах між складними та простішими НПЗ. Проте нещодавні сигнали про розворот політики ОПЕК+ і нарощування видобутку створюють ризик перенасичення ринку та зниження маржі, якщо виробники не втримаються від спокуси збільшити обсяги переробки дешевшої нафти.</p>
<p><!-- Джерело --></p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29346-IEA.png" alt="Рентабельність нафтопереробки: стабільна, але з викликами попереду &#8212; прогноз IEA"/><br /><p>Рентабельність нафтопереробки зберігається на рівні, вищому за середній, однак зростаюча пропозиція дешевої нафти може тиснути на маржі. Попри те, що рентабельність нафтопереробки вища за середню у другій половині минулого десятиліття, вона дещо знизилась порівняно з торішнім рівнем. Поточне середовище сприятливих марж обумовлене як структурними, так і циклічними факторами.</p>
<h3>Рентабельність НПЗ</h3>
<p>Індустрія переробки залишається висококонкурентною. Заводи отримують перевагу від економії на масштабах, але використовують уніфіковані технології та процеси. Бар’єри для входу залишаються високими через капіталомісткість і тривалі строки реалізації проєктів. Це ускладнюється екологічними обмеженнями в розвинених країнах, що надає перевагу існуючим гравцям. Конкурентні переваги підтримуються завдяки власним або ліцензованим технологіям.</p>
<p>Втім, виробники часто мають стимул збільшувати обсяги переробки за умов доступу до додаткової сировини. Однак така практика — особливо у разі надходження зниженої або дешевої нафти — у довгостроковій перспективі підриває загальносвітовий рівень маржі.</p>
<h3>Складність НПЗ &#8212; запорука виживання</h3>
<p>Традиційно більш складні НПЗ отримують вищу рентабельність за рахунок переробки важкої та сірчистої нафти або напівфабрикатів, трансформуючи їх у продукти з доданою вартістю — бензин, дизпаливо, авіапаливо — на відміну від мазуту та інших низькомаржинальних продуктів. Також перевагу мають заводи у США (узбережжя Мексиканської затоки) та Близькому Сході, які отримують доступ до дешевших сировинних ресурсів порівняно з підприємствами Північної Європи або Азії.</p>
<p>Із початку десятиліття ОПЕК+ цілеспрямовано обмежує видобуток, щоб підтримати ціни. Зокрема, обсяги експорту нафти з Близького Сходу до США у 2024 році впали до мінімуму за 40 років — 530 тис. барелів на добу. Подібна тенденція спостерігається і щодо Європи. Це зменшило конкуренцію між канадською важкою нафтою Western Canada Select (WCS) та близькосхідними сортами, що призвело до дефіциту важкої нафти у США.</p>
<p><b>Маржі переробки у США та Європі (2019–2025)</b></p>
<p>За умов дефіциту важкої нафти, переробники вдавались до трьох основних стратегій: закупівля спотової сировини за вищими цінами, використання запасів (що створює додаткову напругу на ринку) або зниження обсягів переробки. Такий вибір транслює ситуацію на ринку нафти у відповідні зміни на ринку нафтопродуктів.</p>
<p>Таким чином, контанго чи беквордейшн на ринку нафти перетікає в аналогічну структуру ринку продуктів. Рестриктивна політика ОПЕК+ в останні роки допомогла підтримати загальну прибутковість галузі. Водночас це звузило диференціал у маржах між складними та простішими НПЗ. Проте нещодавні сигнали про розворот політики ОПЕК+ і нарощування видобутку створюють ризик перенасичення ринку та зниження маржі, якщо виробники не втримаються від спокуси збільшити обсяги переробки дешевшої нафти.</p>
<p><!-- Джерело --></p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/rentabelnist-naftopererobki-stabilna-ale-z-viklikami-poperedu-prognoz-iea/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/crude-supply/feed/ ) in 0.23872 seconds, on Jun 12th, 2026 at 4:28 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 12th, 2026 at 5:28 am UTC -->