За 2018–2020 роки Державний бюджет України недоотримав понад 2,6 млрд грн акцизного податку з електроенергії.

Про це свідчать результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходження акцизного податку з електричної енергії до Державного бюджету України.

Загалом протягом 2018–2020 років до держбюджету надійшло акцизного податку з електричної енергії, виробленої в Україні, близько 13 млрд грн, з імпорту електричної енергії – 0,2 млрд гривень. У 2019 році ДФС (ДПС) виконала доведені Мінфіном індикативні (планові) показники надходжень акцизного податку з електричної енергії, виробленої в Україні, планові показники надходжень цього податку на 77% (недонадходження – 1,4 млрд грн), у 2020 році – на 70,1% (недонадходження – 1,2 млрд гривень).

Протягом другого півріччя 2019 року – 2020 року в Україні відбувалося реформування ринку електричної енергії, а саме: перехід від оптового ринку до нового ринку електроенергії. Це вплинуло на адміністрування та обсяги надходжень акцизного податку з електричної енергії. Зокрема, збільшилась кількість платників цього податку. Водночас після запровадження нового ринку електроенергії стрімко зменшилися обсяги надходжень акцизного податку з електроенергії, виробленої в Україні: у ІІІ кварталі 2019 року вони втричі меншими, ніж у ІІ кварталі вказаного року, у 2020 році порівняно з 2019 роком зменшились в 1,7 раза.

При цьому зменшення обсягів виробництва електричної енергії у 2019 і 2020 роках становило лише 3,4% і 3,3% відповідно порівняно з попереднім роком.

Разом з тим за цей час обсяги виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел, яка не підлягає оподаткуванню акцизним податком і реалізується за високим «зеленим» тарифом, зросли більше ніж у 4 рази. При цьому частка такої електроенергії в загальних обсягах виробництва зросла з 1,7% у 2018 році до 7,3% у 2020 році. За даними Міненерго, заборгованість ДП «Гарантований покупець» за «зеленим» тарифом станом на 1 грудня 2020 року становила 25,2 млрд гривень.

Крім того, після запровадження нового ринку електроенергії протягом II-півріччя 2019 року – I півріччя 2020 року середня ціна на електроенергію зменшилась на 13,7%. А от ціна для населення практично не змінилися.

До реформування ринку електроенергії не було врегульовано питання погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку, яка, за інформацією ДП «Енергоринок», станом на 1 липня 2019 року становила понад 30 млрд гривень.

Аудитори виявили системні проблеми на новому ринку електричної енергії, які створювали умови для маніпуляцій цінами та обсягами купівлі/продажу електричної енергії, що призводило, зокрема, до зменшення надходжень акцизного податку до держбюджету.

Крім того, на адміністрування податку негативно вплинула тривала відсутність в Податковому кодексі норм щодо оподаткування акцизом операцій з реалізації електроенергії на новому ринку. Через законодавчу неузгодженість, понад півтора роки після запровадження нового ринку електричної енергії, виробники електроенергії декларували суми нарахованого акцизу за застарілою формою декларації.

Через карантинні вимоги у 2020 році у порівнянні з 2019 роком майже втричі зменшилась кількість планових перевірок НКРЕКП, а позапланових збільшилася в 12 разів. В умовах запровадження нового ринку погіршилося дотримання суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження діяльності у сфері електроенергетики.

Рівень сплати накладених НКРЕКП штрафів щороку зменшувався з 87,5% у 2018 році до 23,9% у 2020 році. Через низький рівень сплати суб’єктами господарювання накладених НКРЕКП штрафів за результатами перевірок, їх примусове стягнення в багатьох випадках здійснювалось за позовами НКРЕКП до суду (41,4% суми застосованих штрафів). Як наслідок, недонадходження до державного бюджету становили близько 13,6 млн гривень.

Як засвідчили результати аудиту, ДПС не володіє повною та достовірною інформацією про фактичну кількість платників цього податку, тому дієвий контроль за їх діяльністю та повнотою сплати акцизного податку неможливий. За даними ДПС на податковому обліку станом на кінець 2018–2020 років перебувало таких платників в 4,2–2,7 раза більше, ніж за даними НКРЕКП було суб’єктів господарювання, які мали діючі ліцензії на виробництво електричної енергії (у тому числі з оптового постачання).

Крім того, ДФС (ДПС) належно не обліковувала недонадходження до державного бюджету від неоподаткування електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Після запровадження нового ринку різко збільшилася сума податкового боргу.  За даними ДПС станом на 1 січня 2018 року він становив 96,8 тис. грн, а на кінець 2020 року зріс майже в 390 разів і досяг 37,7 млн гривень.

Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

30 вересня Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово- комунальних послуг розглянув і підтримав пропозиції Міненерго до проєкту Держбюджету на 2021 рік.

Про це повідомила пресслужба Міненерго.

Міненерго запропонувало передбачити у проєкті Держбюджету-2021 кошти на декілька напрямів: енергоефективність, модернізація вугільних підприємств, розрахунки із «зеленою» енергетикою, погашення боргів на ринку електроенергії, резерв для зняття з експлуатації блоків АЕС, ініціативу прозорості видобувних галузей.

У результаті обговорень народні депутати профільного комітету майже одноголосно (утрималась лише Анна Скороход) вирішили підтримати пропозиції Міністерства перед комітетом ВР з питань бюджету.

«Хочу вам подякувати за солідарну підтримку небхідних для паливно-енергетичного комплексу та сфери енергоефективності ініціатив. Без цього, без прийняття необхідних законів в парламенті неможливо досягти нашу спільну мету – стабільну, безпечну роботу енергетичного комплексу задля добробуту суспільства», – наголосила в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець.

Голова комітету енергетики та ЖКГ Андрій Герус у свою чергу також висловив вдячність очільниці міністерства за державницьку позицію у проведенні реформ у галузі.

Пропозиції Міненерго щодо виділення коштів у Держбюджеті — 2021 такі:

Енергоефективність:

- 150 млн грн – на «теплі» кредити. Сьогодні Кабмін продовжив цю програму на рік

- 2 млн євро (69,5 млн грн) – для сплати частини внеску України до Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.

Розрахунки з «зеленою» енергетикою

- 11,55 млрд грн для оплати електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел (це передбачено законом № 810-ІХ: видатки з держбюджету на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати «зеленої» електричної енергії у розмірі не менше 20% прогнозної виробітки електроенергії).

Вугільнагалузь

- 2 млрд грн на модернізацію вугледобувних підприємств (оснащення 8 лав на 8 держшахтах).

Погашення боргів ДП «Енергоринок»
— Право для Мінфіна випускати ОВДП для погашення боргів, що виникли на ринку електроенергії до 1 липня 2019 р.

Резерв для зняття з експлуатації блоків АЕС

- 785,4 млн грн – для захисту від інфляції коштів (5 млрд грн), що знаходяться у фінрезерві для зняття з експлуатації атомних блоків

ІПВГ

- 1,26 млн грн пропонується передбачити для електронної системи подання та аналізу звітності ІПВГ (ініціатива прозорості видобувних галузей).

Читайте також в «Терміналі», Кабмін продовжив програму «теплих» кредитів ще на рік.

Зміни до Державного бюджету України на 2019 рік, які схвалив та передав до парламенту Кабінет міністрів, передбачають, зокрема, додаткове фінансування вугільної галузі в обсязі 1 млрд грн та збільшення видатків на національну безпеку та оборону на 1,4 млрд грн.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

«Кабінет міністрів України схвалив та передав до Верховної Ради зміни до Державного бюджету на 2019 рік. Ключовим завданням цих змін є вирішення першочергових задач та забезпечення ефективного використання бюджетних коштів. Зокрема, зміни дозволять фінансувати програми об’єднаних та нових міністерств. При внесенні змін уряд врахував виклики із виконанням доходів та стан використання коштів за різними бюджетними програмами», — ідеться в повідомленні.

У Мінфіні зазначили, що зміни враховують нагальну необхідність збільшити фінансування за окремими бюджетними програмами.

Зокрема, змінами до держбюджету виділено додаткове фінансування програми «Реструктуризація вугільних шахт» у сумі 1,0 млрд грн, що дозволить забезпечити вчасну виплату заробітної плати шахтарям та не допустити відключення шахт від електропостачання.

Видатки на національну безпеку та оборону буде збільшено на 1,4 млрд грн; це зумовлено урядовим рішенням про підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби, Служби безпеки, Національної гвардії, Головного управління розвідки Міноборони, Управління державної охорони до рівня виплат у Збройних Силах.

Також збільшено фінансування резервного фонду, створеного для забезпечення державою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, на 500 млн грн.

На основі аналізу виконання показників бюджету цього року уряд пропонує провести перерозподіл коштів за різними бюджетними програми.

Так, за пропозицією Міністерства соціальної політики підвищено фінансування соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (на 354,6 млн грн), що дозволить вчасно та в повному обсязі здійснювати доплату за роботу в зоні відчуження та виплати щорічної та додаткової відпусток 22 тис. осіб.

Також буде збільшено фінансування заходів із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю (на 787,0 млн грн).

У Мінфіні пояснили, що збільшення фінансування цих двох програм відбудеться за рахунок передачі відповідної суми з програми субвенцій з держбюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, «оскільки кількість отримувачів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям знизилась внаслідок подальшого зростання доходів громадян (зокрема, заробітної плати), народжуваність цього року є меншою за врахований показник у державному бюджеті, вартість «пакунка малюка» дещо знизилась».

За пропозицією Міністерства розвитку громад та територій збільшено видатки на надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла (на 300,0 млн грн) та на надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла – 200,0 млн гривень за рахунок зменшення Державного фонду регіонального розвитку.

Через низьке використання коштів за програмами підтримки АПК їхнє фінансування буде знижено на 750,6 млн грн, повідомили в Мінфіні.

Також відбувся перерозподіл через затримки у створенні Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді: фінансування цього фонду у 2019 році знижено на 800 млн грн — до 200 млн грн.

Збільшено фінансування програми «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» на 2,2 млрд грн (розпорядник бюджетних коштів – Міністерство внутрішніх справ) через відповідне збільшення витрат на реалізацію державного інвестиційного проєкту зі закупівлі гелікоптерів, який впроваджується за угодою з урядом Французької Республіки та за контрактом між Державним підприємством «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» і компанією Airbus Helicopters SAS.

Раніше «Термінал» писав, кабінет міністрів України схвалив проект змін до державного бюджету на 2019 рік, якими передбачено виділення 1 мільярда гривень на виплату зарплат шахтарям.