Європейський вплив на ціни залежатиме від темпів вивільнення аварійних запасів. Надходження 50 млн барелів протягом 30 днів може компенсувати втрату 1,6 млн барелів на добу експорту з росії та Перської затоки. Якщо розтягнути цей обсяг на чотири місяці, він забезпечить близько 400 тис. барелів на добу.

Повільне використання резервів не забезпечить істотного цінового ефекту

Керівна рада Міжнародного енергетичного агентства має визначити обсяги та строки подальшого вивільнення аварійних запасів. Reuters 14 жовтня повідомило, що для ринку ключовим параметром стане не лише загальний обсяг інтервенції, а й швидкість надходження дизпалива.

За оцінкою аналітика Sparta Commodities Абхішека Кумара, вивільнення 50 млн барелів протягом 30 днів може переважно компенсувати скорочення експорту з росії та Близького Сходу, яке оцінюється у 1,6 млн барелів на добу.

«Ключовою змінною є темп вивільнення. Інтервенція протягом 20–30 днів була б масштабною, тоді як використання запасів упродовж кількох місяців матиме порівняно менший вплив», — заявив аналітик Sparta Commodities Абхішек Кумар.

Європейський Союз залишається нетто-імпортером дизпалива. За даними Kpler, у період із березня до вересня імпорт дизпалива та газойлю до ЄС скоротився на 390 тис. барелів на добу.

Якщо 50 млн барелів дизпалива вивільнятимуть протягом чотирьох місяців, на ринок надходитиме приблизно 400 тис. барелів на добу. Такий обсяг майже відповідає скороченню європейського імпорту.

Аналітик нафтового брокера PVM Тамаш Варга заявив, що відчутний результат можливий лише за умови негайного надходження запасів і переважання дизпалива у структурі інтервенції. Учасникам ринку також потрібно розуміти, чи буде нова партія додатковою до березневої програми на 400 млн барелів.

ЄС повинен зберегти нормативний мінімум запасів

Країни ЄС обговорювали пропозицію Франції щодо вивільнення 50 млн барелів дизпалива разом із 50 млн барелів сирої нафти з резервів членів МЕА. Згодом країни Групи семи оголосили про сукупне вивільнення 100 млн барелів.

Європейські уряди мають одночасно виконувати вимогу щодо зберігання аварійних запасів, достатніх щонайменше для покриття 90 днів чистого імпорту або 61 дня внутрішнього споживання — залежно від того, який показник є більшим.

Маржа європейських еталонних дизельних ф’ючерсів до Brent 14 жовтня становила приблизно $85 за барель. Наприкінці вересня вона наближалася до рекордних $95 за барель.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Сумарний експорт бензину й дизельного пального зі США у липні досяг рекордних 2,2 млн барелів на добу, оскільки покупці в Європі та Азії шукали заміну втраченим обсягам. Дизельний крек-спред у США 16 вересня встановив рекорд закриття близько $118 за барель. Середнє завантаження американських НПЗ у третьому кварталі становило 96,3% проти 94,7% роком раніше.

Американські НПЗ працюють майже на межі завантаження

Високий світовий попит на готове пальне перетворив США на одного з ключових постачальників для ринків, які втратили частину традиційних джерел. За даними Kpler, наведеними Reuters 30 вересня, сумарний експорт бензину й дизпалива зі США у липні досяг рекордних 2,2 млн барелів на добу.

Американські НПЗ реагують на дефіцит високим завантаженням. За даними EIA, середній коефіцієнт використання нафтопереробних потужностей у третьому кварталі становив 96,3% проти 94,7% у третьому кварталі 2025 року та 91,9% у відповідному періоді 2024 року.

Висока прибутковість переробки підтримує такі режими роботи. Крек-спред ф’ючерсів на дизельне пальне з ультранизьким умістом сірки — різниця між вартістю продукту та сировини, що характеризує маржу переробки, — 16 вересня досяг рекордного рівня закриття близько $118 за барель.

Європа залежить від американського ресурсу в момент обмеженої світової пропозиції

Reuters зазначає, що покупці в Європі та Азії активно залучали американські вантажі через дефіцит на інших напрямках. Це робить режим роботи НПЗ США та американську експортну політику важливими для європейського балансу дизпалива.

«Термінал» раніше повідомляв, що європейська премія дизпалива до Brent перевищила рекордні $95 за барель, а США в серпні забезпечували суттєву частину імпортних потреб регіону. За оцінкою Goldman Sachs, наведеною у попередньому матеріалі «Термінала», кожен тиждень потенційної заборони американського експорту може додавати до європейської гуртової ціни дизпалива близько $3 за барель.

Високе завантаження НПЗ одночасно показує обмеженість швидкого нарощування пропозиції. Навіть рекордні переробні маржі вже підтримують роботу підприємств майже на повній потужності, тому додатковий світовий попит не обов’язково можна компенсувати пропорційним збільшенням американського виробництва.

На внутрішньому ринку США наслідком дефіциту стала рекордна роздрібна ціна дизпального — $6,528 за галон 22 вересня. На цьому тлі американська адміністрація розглядає різні способи збільшення внутрішньої доступності ресурсу, а перспектива обмеження експорту залишається одним із ризиків для європейських покупців.

Джерела: Reuters, Federal Reserve Bank of Dallas.

Тижневий видобуток нафти у США зріс до рекордних 13,955 млн барелів на добу. НПЗ у третьому кварталі працювали в середньому на 96,3% потужності, реагуючи на рекордну маржу дизпального близько $118 за барель та високий попит з боку Європи й Азії.

Дефіцит переробних потужностей, а не доступність нафти, залишається головним обмеженням ринку пального

Федеральний резервний банк Далласа 30 вересня повідомив про зростання видобутку нафти й газу у Техасі, Луїзіані та Нью-Мексико протягом третього кварталу 2026 року.

За даними Управління енергетичної інформації США, протягом тижня, що завершився 25 вересня, видобуток нафти досяг рекордних 13,955 млн барелів на добу.

Середня ціна закриття ф’ючерсів WTI у третьому кварталі становила близько $86 за барель. Водночас котирування коливалися від $67 на початку липня до $107 у середині вересня.

Учасники опитування ФРБ Далласа очікують середню ціну WTI наприкінці 2026 року на рівні $88 за барель. Діапазон індивідуальних прогнозів становив від $70 до $126 за барель, що відображає високу невизначеність.

Американські НПЗ скористалися дефіцитом пального на зовнішніх ринках. За даними Kpler, у липні США експортували рекордні 2,2 млн барелів бензину та дизпального на добу, оскільки імпортери в Європі й Азії шукали заміну втраченим обсягам.

Маржа ф’ючерсів на дизпальне з ультранизьким умістом сірки 16 вересня досягла рекордних приблизно $118 за барель. Маржа бензину 17 липня зросла до $60 за барель — найвищого рівня від квітня 2020 року.

Середнє завантаження НПЗ у третьому кварталі становило 96,3% проти 94,7% за відповідний період 2025 року та 91,9% у 2024 році. Роздрібна ціна дизпального 22 вересня досягла рекордних $6,528 за галон.

«Проблеми війни впливають на ф’ючерси. Саме переробні потужності тепер є вузьким місцем у забезпеченні споживачів пальним», — зазначив один з учасників опитування ФРБ Далласа.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Різниця між вартістю європейського дизпалива й сирої нафти Brent 23 вересня перевищила $95 за барель — найвищий рівень у даних Bloomberg із 2011 року. Ринок відреагував на можливе обмеження експорту пального зі США, які у серпні постачали до Європи 506 тис. барелів дизпалива на добу.

Загроза обмеження американського експорту посилила ціновий ризик для залежного від імпорту європейського ринку

Bloomberg 23 вересня повідомив, що європейська премія на дизпаливо до Brent перевищила $95 за барель. Показник відображає різницю між ціною нафтопродукту та вартістю сировини й характеризує маржу переробки нафти. Досягнутий рівень став рекордним за період спостережень Bloomberg, який починається у 2011 році.

Європейські ф’ючерси на газойль, що слугують основним біржовим індикатором для дизельного ринку регіону, під час торгів зростали на 7%. Від початку 2026 року їхня вартість збільшилася приблизно на 135%.

Рух котирувань прискорився після повідомлення про можливу 90-денну заборону експорту дизпалива зі США. Хоча Білий дім заперечив, що рішення вже ухвалено, перспектива обмеження постачання вплинула на європейські ціни через значення американських НПЗ для імпортного балансу регіону.

За даними Kpler, у серпні Європа імпортувала зі США 506 тис. барелів дизпалива на добу. Аналітик Argus Media Бенедикт Джордж оцінив частку імпорту в забезпеченні європейського попиту приблизно у 20%.

Така структура ринку не обов’язково означає фізичну відсутність пального на АЗС, однак скорочення доступних зовнішніх ресурсів може різко підвищувати гуртові ціни. Для заміни американських партій європейським покупцям довелося б залучати вантажі з віддаленіших ринків і конкурувати за них з іншими імпортерами.

Американський інститут нафти попередив, що експортні обмеження можуть знизити завантаження НПЗ у США та скоротити загальне виробництво пального. Це означає, що адміністративне обмеження зовнішніх постачань не обов’язково забезпечить відповідне збільшення доступних обсягів на внутрішньому ринку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Bloomberg.

Світове постачання дизельного пального залишатиметься обмеженим через нестачу резервних переробних потужностей, заборону росії на експорт і наближення пікового зимового попиту. Про це 8 вересня заявили керівники галузевих компаній на конференції APPEC у Сінгапурі.

Дефіцит продуктів став гострішим за проблему постачання сирої нафти

За повідомленням Reuters, війни в Україні та Ірані вплинули на НПЗ у росії та на Близькому Сході. Це підняло дизельні маржі до рекордних рівнів у Європі та США, а також скоротило постачання сирої нафти до Азії.

Генеральний директор Vitol Рассел Гарді заявив, що на ринку бракує саме нафтопродуктів, а не лише сировини для їх виробництва.

«Насправді існує дефіцит продуктів, тому що нам бракує 2 млн барелів на добу з росії, і нам бракує майже 2 млн барелів на добу з Близького Сходу», — сказав Рассел Гарді на конференції APPEC у вівторок.

За його словами, сира нафта перебуває у кращому становищі з погляду постачання, ніж готові продукти. Близький Схід експортує близько 9 млн барелів на добу сирої нафти і лише 1 млн барелів на добу нафтопродуктів.

«Ми все ще не використовуємо достатньо переробних потужностей, щоб запобігти цим відборам», — заявив Гарді.

«Ми продовжуємо проїдати надлишок, який існує у світі, і фактично перебуваємо на дні наших запасів», — додав він.

Американські НПЗ працюють на межі

Старший віцепрезидент із глобальної торгівлі Phillips 66 Марк Сенн заявив, що більшість НПЗ у США вже працюють на повну потужність.

«Коли ви дивитеся вперед на зимовий сезон, що наближається, за якого запаси дизеля є досить дефіцитними, формується середовище, де ця сила може продовжитися на цих ринках», — сказав Марк Сенн.

Наприкінці минулого тижня ціни на дизель у США підскочили до рекордних максимумів. Крек-спред дизеля — показник прибутковості перероблення, тобто різниця між ціною продукту та сировини — у середу зріс до рекордного внутрішньоденного максимуму $108,02 за барель.

Високі ціни можуть скоротити попит на нафту

Рассел Гарді з Vitol заявив, що високі ціни та нестача доступних постачань пального, як очікується, зменшать світовий попит на нафту приблизно на 1,5 млн барелів на добу у 2026 році порівняно з 2025 роком.

Він також зазначив, що розрив між імпортом сирої нафти Китаєм у 2025 та 2026 роках на рівні 5-6 млн барелів на добу є нестійким. Гарді очікує, що цей розрив звузиться ближче до кінця року, щоб Китай мав достатньо пального для зими.

Для ринку дизеля це означає, що сезонний попит накладається на вже обмежені запаси та недостатню переробну пропозицію. Саме тому напруження може зберігатися і в зимовий період, навіть якщо ситуація із сирою нафтою виглядає менш гострою.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters

Премія дизпалива до вартості нафти в Європі перевищила $100 за барель. Гуртова ціна продукту в Південній Європі піднялася до $198,73 за барель, у Північній — до $194,47. Ринок відчуває нестачу постачання з росії, Близького Сходу та Азії, тоді як європейські НПЗ входять у сезон планових ремонтів.

Світовий дефіцит морського постачання дизпалива оцінюють у 1,3–1,4 млн барелів на добу

Financial Times 3 вересня 2026 року повідомила про новий рекорд на європейському ринку дизельного пального. Крек-спред, тобто різниця між вартістю готового нафтопродукту та нафтової сировини, перевищив $100 за барель.

Гуртова ціна дизпалива в Південній Європі досягла $198,73 за барель, а в Північній Європі — $194,47 за барель. Різницю між цими показниками та нафтовими котируваннями формує дефіцит готового продукту, який зберігається попри нижчу порівняно з дизпаливом напруженість на ринку сирої нафти.

За наведеними виданням оцінками, світовий ринок недоотримує від 1,3 млн до 1,4 млн барелів дизпалива на добу. Дефіцит спричинили обмежені експортні потоки з росії та Азії, перебої на Близькому Сході й скорочення запасів у США.

росія продовжила заборону експорту дизпалива до 30 вересня. Це додатково звузило доступність продукту для традиційних закордонних покупців і посилило їхню конкуренцію з європейськими імпортерами за альтернативні партії.

Ситуацію ускладнює початок планових осінніх ремонтів на європейських НПЗ. Тимчасове зупинення установок зменшує регіональне виробництво саме тоді, коли можливості заміщення імпортом залишаються обмеженими. Financial Times зазначила, що ремонтний сезон може спричинити подальше збільшення премій.

У серпні премія дизпалива до нафти в США також перевищувала $100 за барель. Отже, європейський ринок не може розраховувати на необмежене нарощування американського експорту без додаткового цінового стимулу.

Висока вартість дизпалива збільшує витрати вантажних перевізників, промисловості та сільського господарства, а також посилює інфляційний тиск. За оцінкою джерела, істотне послаблення цін потребуватиме або відновлення постачання, або скорочення попиту.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.