Світовий ринок пального входить у дедалі жорсткішу фазу: сира нафта Brent і WTI залишаються нижче $100 за барель, але ціни на дизель зростають значно швидше. За даними, наведеними Oilprice.com із посиланням на Reuters, дизель у Європі подорожчав на 70% від довоєнних рівнів, а у США дизельний крек-спред уперше сягнув тризначного рівня.

Проблема зміщується від ціни нафти до нестачі переробних потужностей

Головний ризик для ринку полягає вже не лише у вартості сирої нафти, а в обмеженій здатності переробляти її на готове пальне. За матеріалом Irina Slav для Oilprice.com, навіть якби прогноз щодо війни на Близькому Сході раптово змінився, а США та Іран досягли миру, дефіцит пального міг би тривати місяцями.

Brent і West Texas Intermediate залишаються нижче $100 за барель, хоча обидва еталони зросли приблизно на $20 за барель від довоєнних рівнів. Водночас інфляція у паливі значно сильніша: дизель у Європі, за повідомленням Reuters, зріс на 70% від довоєнного рівня.

Окремий матеріал Reuters із посиланням на дані LSEG показав, що дизель у Європі тепер коштує дорожче за реактивне пальне. Це перший випадок більш ніж за рік, коли цінова різниця між цими двома видами пального склалася на користь дизеля.

Дизельний крек-спред у США сягнув рекорду

У США дизельний крек-спред — премія ціни дизеля над ціною сирої нафти, яка показує маржу перероблення, — на початку тижня вперше сягнув тризначного рівня. Премія над ціною сирої нафти в понеділок піднялася до $102 за барель, а у вівторок дещо знизилася приблизно до $100 за барель.

Маржі НПЗ у світі перебувають на рекордних рівнях. Перший чинник цієї кризи — жорсткіше постачання сирої нафти з Близького Сходу. Другий — пошкодження НПЗ у регіоні. За даними Міжнародного енергетичного агентства, до п’ятої частини цих переробних потужностей, загалом близько 9,6 млн барелів на добу, було виведено з роботи через бойові дії.

Удари по російських НПЗ посилили дефіцит дизеля

Додатковим чинником стали безперервні удари українських сил безпілотниками по російських НПЗ. За матеріалом, це призвело до дефіциту пального в росії та заборони експорту для забезпечення внутрішнього ринку.

У результаті другий за розміром експортер дизельного пального у світі фактично закритий для зовнішнього ринку. Це ще більше стискає ринок дизеля — пального, яке в матеріалі названо «робочою конячкою» економіки. При цьому НПЗ за межами Близького Сходу та росії недостатньо для покриття попиту.

США нарощують експорт, але це виснажує запаси

США, які були більш ізольовані від прямих наслідків двох гарячих війн, наростили експорт пального до рекордного середньотижневого рівня 1,9 млн барелів на добу. Але це зростання забезпечується не лише підвищеним завантаженням НПЗ, а й відбором запасів.

«Ці потоки скорочують і без того обмежені запаси США, єдиного великого хабу, відкритого для роботи, створюючи глобальну конкуренцію за пальне, яка повертає дизельні крек-спреди до рекордних сезонних максимумів», — попередили аналітики Bank of America у записці, яку цитує Wall Street Journal.

Ситуація з дизелем особливо серйозна, оскільки, за попередженням аналітиків Goldman Sachs, світові запаси цього пального були напруженими ще до початку війни на Близькому Сході.

Інфляційний ризик може залишатися підвищеним

За даними МЕА, які наводить Reuters, глобальне завантаження НПЗ у другому кварталі року було на 5,1 млн барелів на добу нижчим за торішній рівень. Попит на пальне при цьому скоротився приблизно на 4 млн барелів на добу, що залишило розрив понад 1 млн барелів на добу.

У матеріалі наголошується, що це скорочення попиту не було добровільним: його спричинили високі ціни. Тому руйнування попиту не є ефективним захистом від інфляції.

«Європа має величезну дизельну проблему. Вона стане неприємною в тому сенсі, що ви, ймовірно, побачите надзвичайно високі абсолютні ціни», — заявив Bloomberg Юджин Лінделл, керівник напряму нафтопродуктів у консультаційній компанії FGE NexantECA.

Проблема не обмежується Європою. У північній півкулі з настанням холоднішої погоди попит на дизель зростає як у транспорті, так і в опаленні. У США споживчі ціни зросли на 3,4%, а ціни в єврозоні — на 2,9%; в обох випадках серед причин у матеріалі названо вищі енергетичні витрати.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Дефіцит доступних потоків нафтопродуктів підвищив значення переробки США для світового ринку

За даними EIA, у II кварталі 2026 року ринок характеризувався тривалими перебоями з міжнародними потоками сирої нафти й нафтопродуктів через Ормузьку протоку. Це сприяло вищим і більш волатильним цінам на нафту. Brent у II кварталі досягав максимуму 118 доларів за барель 29 квітня та мінімуму 72 долари за барель 26 червня.

EIA зазначило, що на початку кварталу Brent тримався вище 100 доларів за барель, оскільки перебої обмежили доступ до нафти для значної частини світу й змусили багато країн Близького Сходу скоротити видобуток. У квітні–травні середньодобове коливання Brent становило 4 долари за барель проти 1 долара за барель за той самий період 2025 року.

Згідно з липневим Short-Term Energy Outlook, EIA оцінює середнє скорочення глобальних запасів нафти у II кварталі на рівні 5,1 млн барелів на добу. Американські комерційні запаси за квартал знизилися від рівня вище п’ятирічного сезонного середнього до найнижчого сезонного рівня з 2014 року.

Для ринку дизельного пального ключовим є висновок EIA щодо маржі переробки. Середній квартальний бензиновий crack spread зріс на 60% рік до року, а crack spreads для дистилятів і авіапального більш ніж подвоїлися через обмежене міжнародне постачання. Crack spread — це різниця між ціною нафти та ціною готових нафтопродуктів, яку ринок використовує як короткостроковий індикатор маржі НПЗ.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Los Angeles Times із посиланням на Bloomberg повідомила 11 липня, що бензин, дизельне пальне та авіаційне пальне знову дорожчають, хоча ціни на сиру нафту знижуються. Розрив між вартістю нафтопродуктів і сирої нафти досяг рекордних рівнів у США та інших регіонах.

Високе завантаження НПЗ не ліквідує дефіцит, якщо запаси продовжують скорочуватися

Матеріал Los Angeles Times від 11 липня описує рідкісне розходження між цінами на сиру нафту і нафтопродукти. За даними видання, глобальні нафтові бенчмарки майже стерли ціновий сплеск, спричинений війною в Ірані, але готове пальне залишається дорогим через дефіцит пропозиції.

Серед ключових причин названо російську заборону на експорт дизельного пального, відновлення бойових дій навколо Ормузької протоки та низькі запаси. За оцінкою матеріалу, росія є другим найбільшим експортером дизельного пального у світі після США та забезпечує 11% глобальних відвантажень.

Видання зазначає, що країни, які покладалися на російське пальне, зокрема Бразилія і Туреччина, останніми днями конкурують за неросійські обсяги. Це має значення для Європи, оскільки ринок дизельного пального є глобальним: дефіцит в одному регіоні впливає на премії та доступність вантажів в інших.

Окремий ризик для Європи — спека. За даними матеріалу, високі температури можуть обмежувати здатність європейських НПЗ працювати на повну потужність: через обмеження систем охолодження та конденсації виробництво може скорочуватися до 15% під час теплової хвилі.

«НПЗ уже працюють із дуже високим рівнем завантаження. І все ж запаси продовжують скорочуватися», — заявив Jamie Torrance, який керує торгівлею дизельним і авіаційним пальним у Trafigura Group.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Los Angeles Times / Bloomberg.

Reuters у колонці Open Interest повідомив, що прибутковість НПЗ різко зросла завдяки поєднанню міцного попиту на пальне та слабших цін на нафту після відновлення руху через Ормузьку протоку. Американський crack spread 3-2-1 піднявся вище $60 за барель, а маржі в Європі та Азії також різко зросли.

Дизель залишається ключовим джерелом маржі

Reuters пояснює, що переробна маржа залежить від двох факторів: вартості сирої нафти та ціни продуктів, які з неї виробляють — бензину, дизелю й авіаційного пального. У липні обидва фактори працювали на користь НПЗ.

За даними Kpler, які наводить Reuters, загальний експорт нафти з Близького Сходу, включно з обсягами через порти Саудівської Аравії та ОАЕ в обхід Ормузької протоки, зріс до 12,35 млн барелів на добу у червні з менш ніж 8 млн барелів на добу у травні. На липень Kpler оцінює експорт у 12,5 млн барелів на добу. Водночас ці обсяги залишаються нижчими за довоєнний середній рівень близько 18 млн барелів на добу.

Brent відступила  приблизно до рівнів до початку іранського конфлікту 28 лютого, і на $50 нижче воєнного піку. На ринку пального ситуація інша: запаси залишаються низькими після місяців перебоїв. За даними Reuters, європейська маржа переробки дизелю піднімалася вище $50 за барель, оскільки глобальні запаси різко скоротилися.

Автор колонки наголошує, що така комбінація не є стійкою надовго: або нафта має подорожчати, або пальне подешевшати, або обидва процеси відбудуться одночасно.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

МЕА повідомило, що зростання виробництва на НПЗ і збільшення експорту знизили занепокоєння щодо нестачі авіаційного пального. У Європі вищі маржі середніх дистилятів підтримали переробку в Італії, Норвегії та Данії, а завершення ремонтів на НПЗ у Польщі, Бельгії та Німеччині також підвищило завантаження.

Європейські НПЗ наростили випуск авіаційного пального без скорочення виробництва дизельного пального

Reuters із посиланням на червневий звіт МЕА повідомило, що в березні НПЗ США виробляли понад 2 млн барелів авіаційного пального на добу, а європейські НПЗ — 1,3 млн барелів на добу. У квітні та травні виробництво зросло далі.

Експорт авіаційного пального зі США до Європи піднявся до рекордних рівнів на тлі рекордного виробництва у США та запасів усередині країни, які залишаються вищими за середні. МЕА також назвало Нігерію значним експортером цього пального до Європи.

За даними Kpler, імпорт із Нігерії з початку червня становив 127 тис. барелів на добу, а зі США — 136 тис. барелів на добу.

МЕА зазначило, що збільшення виробництва авіаційного пального не відбулося коштом дизельного пального. Це, за висновком агентства, свідчить про використання НПЗ додаткової низькосірчистої сировини для переробки на гідрокрекінгових потужностях. Гідрокрекінг — процес, що дає змогу отримувати світліші нафтопродукти з важчої сировини.

«Авіаційне пальне й надалі має ціну, достатньо високу, щоб підтримувати його частку в загальному випуску продуктів, тоді як різниця між авіаційним пальним і дизелем звузилася майже до доконфліктних рівнів, навіть попри те, що дизельні крек-спреди залишаються близько $40 за барель», — йдеться у звіті МЕА.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.