<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; диверсифікація постачання</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/diversifikaciya-postachannya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Jul 2026 08:54:31 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Знижка на Urals для Індії звузилася з понад $10 до $1–2 за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/znizhka-na-urals-dlya-indi%d1%97-zvuzilasya-z-ponad-10-do-1-2-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/znizhka-na-urals-dlya-indi%d1%97-zvuzilasya-z-ponad-10-do-1-2-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Jul 2026 08:54:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Indian refineries]]></category>
		<category><![CDATA[oil discounts]]></category>
		<category><![CDATA[supply diversification]]></category>
		<category><![CDATA[Urals crude]]></category>
		<category><![CDATA[диверсифікація постачання]]></category>
		<category><![CDATA[знижки на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[індійські НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154664</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30829-Индия.jpg" alt="Знижка на Urals для Індії звузилася з понад $10 до $1–2 за барель"/><br />Знижки на російську нафту Urals із постачанням до Індії скоротилися до $1–2 за барель відносно Dated Brent. На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Reuters пов’язує зміну з посиленням попиту індійських НПЗ та перебоями руху танкерів через Ормузьку протоку. Ризики близькосхідного постачання різко підвищили конкурентоспроможність альтернативної сировини За інформацією трьох торговельних джерел Reuters, оприлюдненою [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30829-Индия.jpg" alt="Знижка на Urals для Індії звузилася з понад $10 до $1–2 за барель"/><br /><p>Знижки на російську нафту Urals із постачанням до Індії скоротилися до $1–2 за барель відносно Dated Brent. На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Reuters пов’язує зміну з посиленням попиту індійських НПЗ та перебоями руху танкерів через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Ризики близькосхідного постачання різко підвищили конкурентоспроможність альтернативної сировини</h3>
<p>За інформацією трьох торговельних джерел Reuters, оприлюдненою 29 липня, партії Urals із постачанням наприкінці серпня та на початку вересня пропонували індійським покупцям зі знижкою лише $1–2 за барель до Dated Brent.</p>
<p>На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Тоді на ринку було достатньо близькосхідної нафти, а попит із боку Китаю залишався слабшим. Поновлення бойових дій та обмеження судноплавства через Ормузьку протоку змінили баланс: індійські НПЗ збільшили закупівлі російської сировини, яку розглядали як стабільніше джерело постачання.</p>
<p>Китайські НПЗ також активізували закупівлі російської нафти через перебої з близькосхідними вантажами. За даними Reuters, у другому кварталі Індія збільшила імпорт із росії та країн Латинської Америки, тоді як частка постачання з Близького Сходу скоротилася.</p>
<p>Цінова зміна означає, що перевага Urals для покупців майже зникла порівняно з початком місяця. Джерела Reuters водночас характеризували ціни як надзвичайно мінливі через вплив геополітичної напруженості на маршрути та доступність нафти.</p>
<blockquote><p>«Індійські НПЗ цього року купували великі обсяги російської нафти, оскільки вона виявилася стабільною сировиною», — повідомило одне з торговельних джерел Reuters.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/discounts-narrow-russian-urals-crude-india-sources-say-2026-07-29/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30829-Индия.jpg" alt="Знижка на Urals для Індії звузилася з понад $10 до $1–2 за барель"/><br /><p>Знижки на російську нафту Urals із постачанням до Індії скоротилися до $1–2 за барель відносно Dated Brent. На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Reuters пов’язує зміну з посиленням попиту індійських НПЗ та перебоями руху танкерів через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Ризики близькосхідного постачання різко підвищили конкурентоспроможність альтернативної сировини</h3>
<p>За інформацією трьох торговельних джерел Reuters, оприлюдненою 29 липня, партії Urals із постачанням наприкінці серпня та на початку вересня пропонували індійським покупцям зі знижкою лише $1–2 за барель до Dated Brent.</p>
<p>На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Тоді на ринку було достатньо близькосхідної нафти, а попит із боку Китаю залишався слабшим. Поновлення бойових дій та обмеження судноплавства через Ормузьку протоку змінили баланс: індійські НПЗ збільшили закупівлі російської сировини, яку розглядали як стабільніше джерело постачання.</p>
<p>Китайські НПЗ також активізували закупівлі російської нафти через перебої з близькосхідними вантажами. За даними Reuters, у другому кварталі Індія збільшила імпорт із росії та країн Латинської Америки, тоді як частка постачання з Близького Сходу скоротилася.</p>
<p>Цінова зміна означає, що перевага Urals для покупців майже зникла порівняно з початком місяця. Джерела Reuters водночас характеризували ціни як надзвичайно мінливі через вплив геополітичної напруженості на маршрути та доступність нафти.</p>
<blockquote><p>«Індійські НПЗ цього року купували великі обсяги російської нафти, оскільки вона виявилася стабільною сировиною», — повідомило одне з торговельних джерел Reuters.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/discounts-narrow-russian-urals-crude-india-sources-say-2026-07-29/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/znizhka-na-urals-dlya-indi%d1%97-zvuzilasya-z-ponad-10-do-1-2-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Канадська нафта вперше з початку 2025 року прямує до Японії на тлі дефіциту близькосхідного ресурсу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/kanadska-nafta-vpershe-z-pochatku-2025-roku-pryamuye-do-yaponi%d1%97-na-tli-deficitu-blizkosxidnogo-resursu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/kanadska-nafta-vpershe-z-pochatku-2025-roku-pryamuye-do-yaponi%d1%97-na-tli-deficitu-blizkosxidnogo-resursu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Jul 2026 08:32:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude flows]]></category>
		<category><![CDATA[Japan imports]]></category>
		<category><![CDATA[supply diversification]]></category>
		<category><![CDATA[TMX pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[диверсифікація постачання]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт Японії]]></category>
		<category><![CDATA[потоки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[трубопровід TMX]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154656</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30823-Япония.jpg" alt="Канадська нафта вперше з початку 2025 року прямує до Японії на тлі дефіциту близькосхідного ресурсу"/><br />Партія канадської нафти прямує до Японії — це перше таке постачання з початку 2025 року. За даними відстеження суден, вантаж іде з Ванкувера через трубопровідну систему Trans Mountain, а японські НПЗ шукають альтернативи близькосхідній нафті через порушення руху через Ормузьку протоку. Головна теза: воєнні ризики змінюють маршрути сировини для НПЗ і посилюють роль альтернативних джерел [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30823-Япония.jpg" alt="Канадська нафта вперше з початку 2025 року прямує до Японії на тлі дефіциту близькосхідного ресурсу"/><br /><p>Партія канадської нафти прямує до Японії — це перше таке постачання з початку 2025 року. За даними відстеження суден, вантаж іде з Ванкувера через трубопровідну систему Trans Mountain, а японські НПЗ шукають альтернативи близькосхідній нафті через порушення руху через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Головна теза: воєнні ризики змінюють маршрути сировини для НПЗ і посилюють роль альтернативних джерел нафти</h3>
<p>Reuters повідомило, що судно Freedom Glory під прапором Маршаллових островів, танкер класу Aframax із місткістю до 750 тис. барелів нафти, завантажило нафту, транспортовану трубопроводом Trans Mountain до Ванкувера, і прямувало до Кііре в Японії.</p>
<p>За даними Kpler і LSEG, судно було зафрахтоване Exxon Mobil, а вантаж купила найбільша японська нафтопереробна компанія Eneos. Trans Mountain доставляє нафту з Альберти до Ванкувера, звідки її можна експортувати морем.</p>
<p>Reuters зазначило, що японські НПЗ диверсифікують постачання після того, як війна між США та Іраном обмежила рух близькосхідної нафти через Ормузьку протоку. Частка експорту до Азії з Ванкувера через TMX у 2026 році зросла приблизно до 77% від загального нафтового експорту з Ванкувера проти близько 51% у 2024 році.</p>
<blockquote><p>Річард Ро, старший аналітик Kpler: «Поновлені закупівлі TMX-нафти Японією підкреслюють зростання ролі Канади в азійській імпортній стратегії».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/canadian-oil-heads-japan-first-time-over-year-iran-war-tightens-middle-east-2026-07-29/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30823-Япония.jpg" alt="Канадська нафта вперше з початку 2025 року прямує до Японії на тлі дефіциту близькосхідного ресурсу"/><br /><p>Партія канадської нафти прямує до Японії — це перше таке постачання з початку 2025 року. За даними відстеження суден, вантаж іде з Ванкувера через трубопровідну систему Trans Mountain, а японські НПЗ шукають альтернативи близькосхідній нафті через порушення руху через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Головна теза: воєнні ризики змінюють маршрути сировини для НПЗ і посилюють роль альтернативних джерел нафти</h3>
<p>Reuters повідомило, що судно Freedom Glory під прапором Маршаллових островів, танкер класу Aframax із місткістю до 750 тис. барелів нафти, завантажило нафту, транспортовану трубопроводом Trans Mountain до Ванкувера, і прямувало до Кііре в Японії.</p>
<p>За даними Kpler і LSEG, судно було зафрахтоване Exxon Mobil, а вантаж купила найбільша японська нафтопереробна компанія Eneos. Trans Mountain доставляє нафту з Альберти до Ванкувера, звідки її можна експортувати морем.</p>
<p>Reuters зазначило, що японські НПЗ диверсифікують постачання після того, як війна між США та Іраном обмежила рух близькосхідної нафти через Ормузьку протоку. Частка експорту до Азії з Ванкувера через TMX у 2026 році зросла приблизно до 77% від загального нафтового експорту з Ванкувера проти близько 51% у 2024 році.</p>
<blockquote><p>Річард Ро, старший аналітик Kpler: «Поновлені закупівлі TMX-нафти Японією підкреслюють зростання ролі Канади в азійській імпортній стратегії».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/canadian-oil-heads-japan-first-time-over-year-iran-war-tightens-middle-east-2026-07-29/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/kanadska-nafta-vpershe-z-pochatku-2025-roku-pryamuye-do-yaponi%d1%97-na-tli-deficitu-blizkosxidnogo-resursu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Таджикистан заявив про 60 днів паливних резервів і шукає додаткові маршрути постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/154331/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/154331/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Jul 2026 19:44:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Central Asia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel export ban]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel reserves]]></category>
		<category><![CDATA[supply diversification]]></category>
		<category><![CDATA[диверсифікація постачання]]></category>
		<category><![CDATA[заборона експорту дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[паливні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Центральна Азія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154331</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30620-НПЗ_без_света.jpg" alt="Таджикистан заявив про 60 днів паливних резервів і шукає додаткові маршрути постачання"/><br />Reuters 10 липня повідомило, що Таджикистан має близько 60 днів паливних резервів і веде переговори з іншими країнами щодо майбутнього постачання на тлі дефіциту пального в росії. Повідомлення демонструє, як російська паливна криза впливає на залежні від імпорту ринки. Країни, залежні від російського пального, переходять до пошуку альтернативних джерел постачання через дефіцит і експортні обмеження [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30620-НПЗ_без_света.jpg" alt="Таджикистан заявив про 60 днів паливних резервів і шукає додаткові маршрути постачання"/><br /><p>Reuters 10 липня повідомило, що Таджикистан має близько 60 днів паливних резервів і веде переговори з іншими країнами щодо майбутнього постачання на тлі дефіциту пального в росії. Повідомлення демонструє, як російська паливна криза впливає на залежні від імпорту ринки.</p>
<h3>Країни, залежні від російського пального, переходять до пошуку альтернативних джерел постачання через дефіцит і експортні обмеження в росії.</h3>
<p>Reuters із посиланням на фінансований США місцевий мовник RFE/RL повідомило, що міністр енергетики Таджикистану Далер Джума заявив про наявність резервів приблизно на 60 днів. Таджикистан, населення якого становить близько 11 млн осіб, має кордон із Китаєм та Афганістаном і значною мірою залежить від росії у постачанні пального.</p>
<p>За словами міністра, країна працює з Казахстаном, Туркменістаном, Іраком, Іраном і Білоруссю для забезпечення потреб у пальному. Reuters зазначило, що москва цього місяця заборонила експорт дизельного пального на тлі значного падіння виробництва через українську кампанію ударів дронами.</p>
<p>Видання також повідомило, що ціни на пальне в Центральній Азії зросли в останні тижні, оскільки удари спричинили гостре напруження в російському постачанні та дефіцит на території росії. Киргизстан, за даними Reuters, досяг домовленостей із Білоруссю та Китаєм щодо постачання пального на тлі російського дефіциту.</p>
<blockquote><p>Далер Джума заявив: “Експорт окремих видів нафтопродуктів із росії до Таджикистану триває. Водночас певні труднощі зберігаються”.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/tajikistan-says-it-has-60-days-fuel-reserve-amid-russian-supply-crunch-2026-07-10/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30620-НПЗ_без_света.jpg" alt="Таджикистан заявив про 60 днів паливних резервів і шукає додаткові маршрути постачання"/><br /><p>Reuters 10 липня повідомило, що Таджикистан має близько 60 днів паливних резервів і веде переговори з іншими країнами щодо майбутнього постачання на тлі дефіциту пального в росії. Повідомлення демонструє, як російська паливна криза впливає на залежні від імпорту ринки.</p>
<h3>Країни, залежні від російського пального, переходять до пошуку альтернативних джерел постачання через дефіцит і експортні обмеження в росії.</h3>
<p>Reuters із посиланням на фінансований США місцевий мовник RFE/RL повідомило, що міністр енергетики Таджикистану Далер Джума заявив про наявність резервів приблизно на 60 днів. Таджикистан, населення якого становить близько 11 млн осіб, має кордон із Китаєм та Афганістаном і значною мірою залежить від росії у постачанні пального.</p>
<p>За словами міністра, країна працює з Казахстаном, Туркменістаном, Іраком, Іраном і Білоруссю для забезпечення потреб у пальному. Reuters зазначило, що москва цього місяця заборонила експорт дизельного пального на тлі значного падіння виробництва через українську кампанію ударів дронами.</p>
<p>Видання також повідомило, що ціни на пальне в Центральній Азії зросли в останні тижні, оскільки удари спричинили гостре напруження в російському постачанні та дефіцит на території росії. Киргизстан, за даними Reuters, досяг домовленостей із Білоруссю та Китаєм щодо постачання пального на тлі російського дефіциту.</p>
<blockquote><p>Далер Джума заявив: “Експорт окремих видів нафтопродуктів із росії до Таджикистану триває. Водночас певні труднощі зберігаються”.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/tajikistan-says-it-has-60-days-fuel-reserve-amid-russian-supply-crunch-2026-07-10/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/154331/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Туреччина різко скорочує імпорт Urals із росії та нарощує постачання нафти з Казахстану й Іраку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/03/turechchina-rizko-skorochuye-import-urals-iz-rosi%d1%97-ta-naroshhuye-postachannya-nafti-z-kazaxstanu-j-iraku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/03/turechchina-rizko-skorochuye-import-urals-iz-rosi%d1%97-ta-naroshhuye-postachannya-nafti-z-kazaxstanu-j-iraku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Dec 2025 09:33:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[CPC Blend]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Turkey]]></category>
		<category><![CDATA[Urals]]></category>
		<category><![CDATA[диверсифікація постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153414</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30004-Турция.jpg" alt="Туреччина різко скорочує імпорт Urals із росії та нарощує постачання нафти з Казахстану й Іраку"/><br />У листопаді Туреччина істотно зменшила імпорт російської нафти Urals приблизно на 200 тис. барелів на добу порівняно з жовтнем, паралельно збільшуючи закупівлі казахстанської суміші CPC Blend, KEBCO та іракської Basrah. На тлі жорсткіших санкцій США та ЄС проти російського енергетичного сектору турецькі нафтопереробні заводи прискорюють диверсифікацію сировини, однак залишаються обмеженими якісними параметрами альтернативних сортів і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30004-Турция.jpg" alt="Туреччина різко скорочує імпорт Urals із росії та нарощує постачання нафти з Казахстану й Іраку"/><br /><p>У листопаді Туреччина істотно зменшила імпорт російської нафти Urals приблизно на <strong>200 тис. барелів на добу</strong> порівняно з жовтнем, паралельно збільшуючи закупівлі казахстанської суміші <strong>CPC Blend</strong>, KEBCO та іракської <strong>Basrah</strong>. На тлі жорсткіших санкцій США та ЄС проти російського енергетичного сектору турецькі нафтопереробні заводи прискорюють диверсифікацію сировини, однак залишаються обмеженими якісними параметрами альтернативних сортів і ризиками для логістики CPC.</p>
<h2>Структурні зміни у нафтових постачаннях Туреччини</h2>
<h3>1. Перелом у структурі імпорту: від Urals до CPC Blend та Basrah</h3>
<p>Дані енергетичних аналітичних компаній Kpler та LSEG фіксують стабільний розворот турецьких НПЗ від російської Urals до альтернативних сортів.</p>
<ul>
<li>За листопад:
<ul>
<li>Імпорт Urals до Туреччини <strong>скоротився приблизно на 200 тис. барелів на добу</strong> проти жовтня.</li>
<li>Імпорт казахстанської <strong>CPC Blend</strong> досяг <strong>105 тис. барелів на добу</strong> – це <strong>максимум з 20 лютого 2024 року</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>За оцінками Kpler, у червні турецький імпорт Urals досягав <strong>майже 400 тис. барелів на добу</strong>, що показує, наскільки масштабним є нинішнє зниження.</li>
<li>Туреччина з 2022 року, коли європейські покупці припинили закупівлі Urals, стала <strong>другим за величиною покупцем цього сорту після Індії</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, за менш ніж півроку Туреччина пройшла шлях від <strong>пікових рівнів імпорту Urals</strong> до суттєвого скорочення, компенсуючи цей обсяг переорієнтацією на казахстанську та іракську нафту.</p>
<h3>2. Фактори тиску: санкції США та ЄС проти російського енергосектору</h3>
<p>Зміни в постачанні не є спонтанними – вони прямо випливають із санкційного тиску на російську нафтову галузь.</p>
<ul>
<li><strong>Санкції США</strong> проти великих російських нафтових компаній:
<ul>
<li><strong>Lukoil</strong> та <strong>Rosneft</strong> потрапили під обмеження, що <strong>звужує вибір постачальників</strong> для турецьких НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Євросоюз</strong> запровадив:
<ul>
<li><strong>заборону на паливо, вироблене з російської нафти</strong>, що стимулює турецькі компанії переходити на сировину з інших джерел, аби уникнути ризиків вторинних санкцій та обмежень на збут продуктів переробки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Санкції стають системним чинником</em>, який не лише скорочує присутність російської нафти на ринку, а й змушує Туреччину стратегічно переглядати структуру імпорту, щоб зберегти доступ до ринків збуту нафтопродуктів, де діють європейські обмеження.</p>
<h3>3. Роль казахстанської CPC Blend та статус «санкційно нейтральної» нафти</h3>
<p>Казахстанська сировина стає ключовим елементом нової конфігурації постачання для Туреччини.</p>
<ul>
<li><strong>CPC Blend</strong>:
<ul>
<li>Є сумішшю нафти, що транспортується через термінал <em>Yuzhnaya Ozereyevka</em> у росії, однак <strong>виробляється переважно казахстанськими компаніями</strong>.</li>
<li>Казахстанська нафта <strong>звільнена від західних енергетичних обмежень</strong>, зокрема від обмежень на російську нафту.</li>
<li>Це робить CPC Blend <strong>привабливою «санкційно нейтральною» сировиною</strong> для турецьких НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li>У 2025 році Туреччина імпортувала <strong>CPC Blend російського походження</strong>, але <strong>припинила такі закупівлі з вересня</strong>, посилюючи акцент на казахстанському компоненті суміші.</li>
</ul>
<p>Таким чином, <strong>казахстанський CPC Blend</strong> фактично виконує функцію <em>містка між вимогами санкційного режиму та потребами турецьких НПЗ у сировині</em>.</p>
<h3>4. Іракська нафта Basrah та KEBCO: додаткові напрямки диверсифікації</h3>
<p>Паралельно з CPC Blend Туреччина нарощує постачання інших сортів.</p>
<ul>
<li>За даними Kpler, на фоні падіння постачання Urals Туреччина:
<ul>
<li><strong>збільшує імпорт</strong>:
<ul>
<li>казахстанської <strong>CPC Blend</strong>,</li>
<li><strong>KEBCO</strong> (казахстанська експортна нафта),</li>
<li>іракської <strong>Basrah</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Це демонструє спробу <strong>розосередити ризики</strong> через географічну й якісну диверсифікацію сировини – від Чорноморського маршруту до іракських поставок з Перської затоки.</p>
<h3>5. Технічні та ринкові обмеження диверсифікації</h3>
<p>Попри активну переорієнтацію Туреччина не може повністю й швидко замінити Urals.</p>
<ul>
<li>Турецькі НПЗ <strong>сконфігуровані під якість Urals</strong>, тому:
<ul>
<li>на середземноморському ринку <strong>бракує сортів із подібними характеристиками</strong>,</li>
<li>це <strong>обмежує можливості закупівель альтернативних сортів</strong> без технічних коригувань або додаткових витрат.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Якісна специфіка Urals</em> фактично зберігає частину залежності турецьких НПЗ від цього сорту, попри санкційний тиск і політичні ризики.</p>
<h3>6. Ризики для постачання CPC Blend через атаки на інфраструктуру</h3>
<p>Чутливість нової конфігурації постачання Туреччини проявляється у вразливості ключового маршруту – нафтопроводу CPC.</p>
<ul>
<li>Нещодавні <strong>атаки на термінал консорціуму Caspian Pipeline Consortium</strong> можуть:
<ul>
<li><strong>ускладнити постачання CPC Blend до Туреччини</strong>,</li>
<li>посилити <strong>логістичні ризики</strong> для турецьких НПЗ, які дедалі більше залежать від цієї суміші.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Отже, <strong>диверсифікація джерел</strong> не усуває загроз повністю: <em>заміна російської Urals на казахстанську сировину частково переносить ризики на іншу критичну інфраструктуру</em> – систему CPC.</p>
<h3>7. Вплив на позиції росії на ринку Urals та роль Туреччини</h3>
<p>Скорочення турецького імпорту Urals має значення не лише для Анкари, а й для експорту з росії.</p>
<ul>
<li>З 2022 року, після того як європейські покупці припинили закупівлі Urals, Туреччина разом з Індією стала <strong>ключовим напрямком збуту</strong> цього сорту.</li>
<li>Тепер, на тлі:
<ul>
<li><strong>мінус 200 тис. барелів на добу</strong> у листопаді проти жовтня,</li>
<li><strong>зростання імпорту CPC Blend до 105 тис. барелів на добу</strong>,</li>
</ul>
<p>частка Urals у турецькому балансі зменшується, а <strong>залежність росії від азійських покупців</strong> (насамперед Індії) стає ще більшою.</li>
</ul>
<p>Логіка змін виглядає так: <strong>санкції → звуження пулу російських постачальників → диверсифікація Туреччини → зростання навантаження на азійські ринки для Urals</strong>.</p>
<h3>8. Логічні висновки для європейського нафтового ринку та енергетичної безпеки</h3>
<p>На основі наведених даних можна схематично описати декілька важливих тенденцій, не виходячи за межі наданої інформації.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong>:
<ul>
<li>Заборона ЄС на паливо з російської нафти та санкції США проти Lukoil і Rosneft стимулюють <strong>перехід Туреччини від Urals до CPC Blend, KEBCO та Basrah</strong>.</li>
<li>Це демонструє, як <strong>регуляторний тиск</strong> переформатовує торгові потоки навіть поза межами ЄС.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістична стійкість і нові вразливості</strong>:
<ul>
<li>Перехід на CPC Blend зосереджує значну частку постачань на <strong>маршруті Caspian Pipeline Consortium</strong>.</li>
<li>Атаки на термінал CPC <strong>підвищують ризик збоїв</strong> у новій структурі постачання, вказуючи на <em>необхідність додаткового резервування маршрутів</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль Труеччини як транзитного та переробного вузла</strong>:
<ul>
<li>Туреччина, залишаючись другим споживачем Urals після Індії, паралельно <strong>нарощує імпорт несанкційної казахстанської нафти</strong>.</li>
<li>Це посилює її значення як <strong>гнучкого хабу між санкційним режимом та альтернативними джерелами сировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energynews.oedigital.com/energy-markets/2025/12/01/turkey-reduces-russian-urals-oil-imports-by-november-and-diversifies-its-supply-with-kazakh-and-iraqi-supplies" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30004-Турция.jpg" alt="Туреччина різко скорочує імпорт Urals із росії та нарощує постачання нафти з Казахстану й Іраку"/><br /><p>У листопаді Туреччина істотно зменшила імпорт російської нафти Urals приблизно на <strong>200 тис. барелів на добу</strong> порівняно з жовтнем, паралельно збільшуючи закупівлі казахстанської суміші <strong>CPC Blend</strong>, KEBCO та іракської <strong>Basrah</strong>. На тлі жорсткіших санкцій США та ЄС проти російського енергетичного сектору турецькі нафтопереробні заводи прискорюють диверсифікацію сировини, однак залишаються обмеженими якісними параметрами альтернативних сортів і ризиками для логістики CPC.</p>
<h2>Структурні зміни у нафтових постачаннях Туреччини</h2>
<h3>1. Перелом у структурі імпорту: від Urals до CPC Blend та Basrah</h3>
<p>Дані енергетичних аналітичних компаній Kpler та LSEG фіксують стабільний розворот турецьких НПЗ від російської Urals до альтернативних сортів.</p>
<ul>
<li>За листопад:
<ul>
<li>Імпорт Urals до Туреччини <strong>скоротився приблизно на 200 тис. барелів на добу</strong> проти жовтня.</li>
<li>Імпорт казахстанської <strong>CPC Blend</strong> досяг <strong>105 тис. барелів на добу</strong> – це <strong>максимум з 20 лютого 2024 року</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>За оцінками Kpler, у червні турецький імпорт Urals досягав <strong>майже 400 тис. барелів на добу</strong>, що показує, наскільки масштабним є нинішнє зниження.</li>
<li>Туреччина з 2022 року, коли європейські покупці припинили закупівлі Urals, стала <strong>другим за величиною покупцем цього сорту після Індії</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, за менш ніж півроку Туреччина пройшла шлях від <strong>пікових рівнів імпорту Urals</strong> до суттєвого скорочення, компенсуючи цей обсяг переорієнтацією на казахстанську та іракську нафту.</p>
<h3>2. Фактори тиску: санкції США та ЄС проти російського енергосектору</h3>
<p>Зміни в постачанні не є спонтанними – вони прямо випливають із санкційного тиску на російську нафтову галузь.</p>
<ul>
<li><strong>Санкції США</strong> проти великих російських нафтових компаній:
<ul>
<li><strong>Lukoil</strong> та <strong>Rosneft</strong> потрапили під обмеження, що <strong>звужує вибір постачальників</strong> для турецьких НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Євросоюз</strong> запровадив:
<ul>
<li><strong>заборону на паливо, вироблене з російської нафти</strong>, що стимулює турецькі компанії переходити на сировину з інших джерел, аби уникнути ризиків вторинних санкцій та обмежень на збут продуктів переробки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Санкції стають системним чинником</em>, який не лише скорочує присутність російської нафти на ринку, а й змушує Туреччину стратегічно переглядати структуру імпорту, щоб зберегти доступ до ринків збуту нафтопродуктів, де діють європейські обмеження.</p>
<h3>3. Роль казахстанської CPC Blend та статус «санкційно нейтральної» нафти</h3>
<p>Казахстанська сировина стає ключовим елементом нової конфігурації постачання для Туреччини.</p>
<ul>
<li><strong>CPC Blend</strong>:
<ul>
<li>Є сумішшю нафти, що транспортується через термінал <em>Yuzhnaya Ozereyevka</em> у росії, однак <strong>виробляється переважно казахстанськими компаніями</strong>.</li>
<li>Казахстанська нафта <strong>звільнена від західних енергетичних обмежень</strong>, зокрема від обмежень на російську нафту.</li>
<li>Це робить CPC Blend <strong>привабливою «санкційно нейтральною» сировиною</strong> для турецьких НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li>У 2025 році Туреччина імпортувала <strong>CPC Blend російського походження</strong>, але <strong>припинила такі закупівлі з вересня</strong>, посилюючи акцент на казахстанському компоненті суміші.</li>
</ul>
<p>Таким чином, <strong>казахстанський CPC Blend</strong> фактично виконує функцію <em>містка між вимогами санкційного режиму та потребами турецьких НПЗ у сировині</em>.</p>
<h3>4. Іракська нафта Basrah та KEBCO: додаткові напрямки диверсифікації</h3>
<p>Паралельно з CPC Blend Туреччина нарощує постачання інших сортів.</p>
<ul>
<li>За даними Kpler, на фоні падіння постачання Urals Туреччина:
<ul>
<li><strong>збільшує імпорт</strong>:
<ul>
<li>казахстанської <strong>CPC Blend</strong>,</li>
<li><strong>KEBCO</strong> (казахстанська експортна нафта),</li>
<li>іракської <strong>Basrah</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Це демонструє спробу <strong>розосередити ризики</strong> через географічну й якісну диверсифікацію сировини – від Чорноморського маршруту до іракських поставок з Перської затоки.</p>
<h3>5. Технічні та ринкові обмеження диверсифікації</h3>
<p>Попри активну переорієнтацію Туреччина не може повністю й швидко замінити Urals.</p>
<ul>
<li>Турецькі НПЗ <strong>сконфігуровані під якість Urals</strong>, тому:
<ul>
<li>на середземноморському ринку <strong>бракує сортів із подібними характеристиками</strong>,</li>
<li>це <strong>обмежує можливості закупівель альтернативних сортів</strong> без технічних коригувань або додаткових витрат.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Якісна специфіка Urals</em> фактично зберігає частину залежності турецьких НПЗ від цього сорту, попри санкційний тиск і політичні ризики.</p>
<h3>6. Ризики для постачання CPC Blend через атаки на інфраструктуру</h3>
<p>Чутливість нової конфігурації постачання Туреччини проявляється у вразливості ключового маршруту – нафтопроводу CPC.</p>
<ul>
<li>Нещодавні <strong>атаки на термінал консорціуму Caspian Pipeline Consortium</strong> можуть:
<ul>
<li><strong>ускладнити постачання CPC Blend до Туреччини</strong>,</li>
<li>посилити <strong>логістичні ризики</strong> для турецьких НПЗ, які дедалі більше залежать від цієї суміші.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Отже, <strong>диверсифікація джерел</strong> не усуває загроз повністю: <em>заміна російської Urals на казахстанську сировину частково переносить ризики на іншу критичну інфраструктуру</em> – систему CPC.</p>
<h3>7. Вплив на позиції росії на ринку Urals та роль Туреччини</h3>
<p>Скорочення турецького імпорту Urals має значення не лише для Анкари, а й для експорту з росії.</p>
<ul>
<li>З 2022 року, після того як європейські покупці припинили закупівлі Urals, Туреччина разом з Індією стала <strong>ключовим напрямком збуту</strong> цього сорту.</li>
<li>Тепер, на тлі:
<ul>
<li><strong>мінус 200 тис. барелів на добу</strong> у листопаді проти жовтня,</li>
<li><strong>зростання імпорту CPC Blend до 105 тис. барелів на добу</strong>,</li>
</ul>
<p>частка Urals у турецькому балансі зменшується, а <strong>залежність росії від азійських покупців</strong> (насамперед Індії) стає ще більшою.</li>
</ul>
<p>Логіка змін виглядає так: <strong>санкції → звуження пулу російських постачальників → диверсифікація Туреччини → зростання навантаження на азійські ринки для Urals</strong>.</p>
<h3>8. Логічні висновки для європейського нафтового ринку та енергетичної безпеки</h3>
<p>На основі наведених даних можна схематично описати декілька важливих тенденцій, не виходячи за межі наданої інформації.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong>:
<ul>
<li>Заборона ЄС на паливо з російської нафти та санкції США проти Lukoil і Rosneft стимулюють <strong>перехід Туреччини від Urals до CPC Blend, KEBCO та Basrah</strong>.</li>
<li>Це демонструє, як <strong>регуляторний тиск</strong> переформатовує торгові потоки навіть поза межами ЄС.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістична стійкість і нові вразливості</strong>:
<ul>
<li>Перехід на CPC Blend зосереджує значну частку постачань на <strong>маршруті Caspian Pipeline Consortium</strong>.</li>
<li>Атаки на термінал CPC <strong>підвищують ризик збоїв</strong> у новій структурі постачання, вказуючи на <em>необхідність додаткового резервування маршрутів</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Роль Труеччини як транзитного та переробного вузла</strong>:
<ul>
<li>Туреччина, залишаючись другим споживачем Urals після Індії, паралельно <strong>нарощує імпорт несанкційної казахстанської нафти</strong>.</li>
<li>Це посилює її значення як <strong>гнучкого хабу між санкційним режимом та альтернативними джерелами сировини</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energynews.oedigital.com/energy-markets/2025/12/01/turkey-reduces-russian-urals-oil-imports-by-november-and-diversifies-its-supply-with-kazakh-and-iraqi-supplies" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/03/turechchina-rizko-skorochuye-import-urals-iz-rosi%d1%97-ta-naroshhuye-postachannya-nafti-z-kazaxstanu-j-iraku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/diversifikaciya-postachannya/feed/ ) in 0.44863 seconds, on Jul 30th, 2026 at 11:29 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 30th, 2026 at 12:29 pm UTC -->