Європейський центральний банк (ЄЦБ) заявив про готовність швидко реагувати на зростання цін на енергоносії, спричинене війною на Близькому Сході. Попри те, що регулятор ще оцінює масштаби шоку, вже зараз існує ризик суттєвого прискорення інфляції та уповільнення економіки єврозони.

ЄЦБ між енергетичним шоком та ризиком нової інфляційної хвилі

Ситуація: зростання цін на енергію та нові інфляційні ризики

• ЄЦБ фіксує різке зростання цін на нафту та газ, спричинене війною з Іраном
• Очікується, що інфляція у 2026 році складе 2,6%, але за негативного сценарію може зрости до 6,3%
• Попри те, що ситуація відрізняється від кризи 2022 року, існують “причини для пильності”
• Активність приватного сектору в єврозоні вже сповільнилася до мінімуму з травня минулого року

“Ми не будемо діяти без достатньої інформації… але і не будемо паралізовані нерішучістю: наша відданість інфляції на рівні 2% є безумовною” — Крістін Лагард

Три сценарії реагування ЄЦБ

• Короткостроковий шок:
  регулятор утримується від втручання, оскільки запізніла реакція може нашкодити економіці
• Помірне перевищення інфляції:
  можливе обмежене коригування політики, особливо якщо причина — перебої у «постачанні» енергоносіїв
• Стійке та значне зростання інфляції:
  необхідна жорстка та тривала реакція, щоб уникнути “розкручування” інфляції

Монетарна політика: курс на гнучкість

• ЄЦБ дотримується принципу data-dependent — рішення ухвалюються на основі нових даних
• Ключові рішення можуть прийматися вже на найближчих засіданнях — квітень, червень
• Можливе підвищення процентних ставок, якщо інфляційні ризики посиляться
• Регулятор не визначає наперед довгострокову траєкторію ставок — рішення ухвалюються покроково

“Для прийняття поточного рішення не потрібно знати всю майбутню траєкторію ставок” — Філіп Лейн

Фактор невизначеності: енергетична інфраструктура під ударом

• Атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки знижують шанси на швидку стабілізацію цін
• Існує ризик швидшої передачі зростання витрат у ціни для споживачів, ніж у 2022 році
• Компанії та працівники можуть активніше реагувати на інфляцію, закладаючи її у ціни та зарплати

“Ймовірність швидкої нормалізації зменшується” — Крістін Лагард

Оцінка ризиків: що визначатиме подальші дії

• Ключовим фактором є тривалість і масштаб енергетичного шоку
• Важливо, чи призведе він до довгострокового зростання загального рівня цін
• ЄЦБ підкреслює необхідність вчасно виявити момент, коли шок починає поширюватися на всю економіку

“Найважливіше — не початковий стрибок цін, а його довгострокові наслідки” — Оллі Рен

Економічні наслідки для Європи

• Зростання вартості енергоносіїв може загальмувати економічне зростання
• Є ризик повторення сценарію 2022 року, коли інфляція досягла двозначних показників
• Водночас наразі ЄЦБ стартує з нижчого рівня інфляції та нейтральної монетарної політики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%. У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.

Енергетичний шок як каталізатор інфляції

Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.

• У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.
• Ринок відреагував миттєво — ціни на нафту зросли більш ніж на 10%.
• Війна не демонструє ознак швидкого завершення.

«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.

За його словами, масштаб впливу залежатиме від двох факторів:

• широти конфлікту — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;
• тривалості протистояння — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».

Що показують моделювання ЄЦБ

Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону можливі:

• суттєвий стрибок енергетичної інфляції;
• різке падіння обсягів виробництва в єврозоні.

Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:

• постійний шок такого масштабу може підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту;
• та водночас знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту.

Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить 1,7%, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у 2%. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.

Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями

Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:

• ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;
• фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;
• оцінює ризик так званих «других раундів» — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.

Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні 2% не змінюватиметься протягом року.

Що це означає для енергетичного ринку Європи

Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:

• військова ескалація в регіоні Перської затоки;
• ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;
• миттєвий стрибок цін на нафту;
• прискорення інфляції через енергетичний компонент;
• тиск на споживання та промислове виробництво.

Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й фізична безперервність «постачання». Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Европейский центральный банк (ЕЦБ) 7 ноября 2013г. понизил учетную ставку, установив ее на уровне 0,25%, говорится в распространенном сегодня сообщении банка. Ранее учетная ставка составляла 0,5%. Аналитики прогнозировали, что учетная ставка будет сохранена на уровне 0,5%.

ЕЦБ принял решение о понижении ставки впервые за полгода — 2 мая 2013г. ключевая ставка была также снижена на 25 базисных пунктов (с 0,75% до 0,5% годовых).

Решение понизить процентную ставку стало попыткой простимулировать недостаточно быстрое восстановление экономики Европы. Возможность же для этого предоставили данные по инфляции в еврозоне — на прошлой неделе стало известно, что рост цен в октябре 2013г. в зоне обращения единой валюты Европы составил всего 0,7%. Это самый низкий показатель с января 2010г.

Большинство экспертов предполагали, что учетная ставка ЕЦБ будет снижена не ранее декабря 2013г.

Источник РБК-Quote