Морська торгівля пригнічує зростання попиту на бункерне паливо, тоді як стандарти IMO підштовхують ринок до переходу на екологічні альтернативи

Тенденції попиту

Попит на морські палива, що охоплює бункерування в морських портах і внутрішню навігацію, очікується стабільним на рівні приблизно 5 млн барелів на добу протягом прогнозованого періоду. Це зумовлено слабким зростанням у сфері судноплавства та зростанням витрат через посилення стандартів декарбонізації морського транспорту.

Упродовж останніх років глобальна морська логістика зазнала суттєвих потрясінь: через атаки на судна в Червоному морі деякі оператори почали уникати Суецького каналу, обираючи обхідні маршрути. Крім того, тривала посуха в районі Панамського каналу знизила кількість транзитів. Хоча на перших етапах це сприяло зростанню продажів бункерного пального завдяки довшим маршрутам і збільшеній швидкості, загальний приріст міжнародного бункерування у 2024 році склав лише 140 тис. барелів на добу — трохи вище середнього тренду. Високі фрахтові й страхові тарифи знизили привабливість морських перевезень, а слабке економічне зростання, зокрема рецесія в Німеччині, негативно позначилися на продажах пального в Європі.

Тарифні суперечки

У 2025 році на світову торгівлю й судноплавство тиснутимуть нові тарифні суперечки, ще більше погіршуючи умови для ринку морських палив. Ця динаміка пришвидшує розрив між глобальним зростанням ВВП і темпами морської торгівлі, яка вже понад десятиліття відстає від темпів економічного розвитку через уповільнення глобалізації та зміщення економіки від товарів до послуг.

Згідно з моделями IEA, протягом прогнозованого періоду обсяг тонно-кілометрів (tkm) зросте на 10%, але це зростання буде компенсоване покращенням ефективності. У результаті очікується  стабілізація попиту на бункерне паливо.

Вплив міжнародних стандартів викидів

Міжнародні стандарти викидів, запроваджені Міжнародною морською організацією (IMO), продовжать посилюватися. Згідно з регламентом IMO 2020, допустимий вміст сірки в паливі знижено до 0,5%, що спричинило перехід з мазуту (HFO) на дуже низькосірчисте паливо (VLSFO) і морський газойль (MGO), а також масове встановлення систем очищення вихлопних газів — скруберів.

У травні 2025 року Середземномор’я стало Зоною Контролю Викидів Сірки (ECAMED), обмеживши вміст сірки в паливі до 0,10% — на рівні Північної Європи та Північної Америки. Крім того, у квітні 2025 року IMO затвердила ще жорсткіші стандарти, які набудуть чинності ближче до кінця десятиліття — зокрема глобальне ціноутворення на викиди парникових газів (GHG). Із 2028 року торговельні судна будуть змушені сплачувати штрафи за перевищення встановлених рівнів викидів GHG, що стимулює використання екологічніших видів палива, таких як біопаливо, аміак і водень.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

У статті досліджується, як регіональні платформи трансформуються, щоб інтегрувати цілі net-zero, зелені коридори, альтернативні види палива та цифрову логістику, забезпечуючи стійкість енергетичних ланцюгів.

Основні напрямки нового формату енергетичної логістики

• Наш регіон повинен підготуватися до підтримки цілей net-zero, створення зелених коридорів, використання альтернативних видів палива та дотримання екологічних норм.
• По суті, йдеться не просто про переміщення енергії, а про її сталий рух – чисте паливо, Smart Infrastructure.
• Логістика вже не є лише фізичною – цифровізація, автоматизація та мультимодальні хаби трансформують потоки.

Ключові аспекти трансформації

• Підтримка net-zero: впровадження екологічно чистої інфраструктури через зелені коридори та альтернативні палива.
• Smart Infrastructure: перехід на біопаливо, водень, синтетичні палива та електричну тягу у всіх секторах транспорту.
• Цифрова логістика: Big Data, цифрові двійники, автоматизація та мультимодальні хаби формують нову парадигму логістики.
• Інтеграція видів транспорту: морський, залізничний, автомобільний – через мультимодальні центри з електрифікацією та гнучкою інфраструктурою.

Перспективи для регіональної стратегії

• Зелена логістика: екологічно адаптована інфраструктура створює довгострокові конкурентні переваги.
• Цифровізація: Big Data та цифрові двійники підвищують ефективність управління постачанням і логістикою.
• Інвестиції в інфраструктуру: фокус на EV- і водневі заправки, автоматизовані транспортні коридори та мультимодальні хаби.
• Стійкі енергетичні коридори: приклад hydrogen corridors у Європі свідчить про важливість системної підтримки FCEV у вантажному сегменті.

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Джерело: Terminal
За матеріалами: Alternative Fuels in Sustainable Logistics — Applications, Challenges, and Solutions (Sustainability, 2024) Wuppertal Institute – Moving Transport to Net Zero (2022) Hydrogen Corridors for Heavy-Duty Vehicles (T\&E, 2025) Green Logistics — Wikipedia

Додаткові джерела інформації: National Zero-Emission Freight Corridor Strategy (US DOT, 2024) Digital Twins in Ports (Port Technology, 2023)

Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про внесення змін до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 927.

Повідомляє Міненерго.

Зміни дозволять ввести в обіг бензини та дизельне паливо класів Євро 3 і Євро 4, а також спростити проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів.

30 червня на засіданні Уряду прийнято зміни до Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні. Таке рішення забезпечить приведення українських технічних регламентів у відповідність з європейськими стандартами та сприятиме укладенню Угоди АСАА у цій сфері.

Повідомляє Міністерство економіки України.

«Укладення «промислового безвізу» є одним з пріоритетних завдань для Мінекономіки. Тож, ми вживаємо усіх необхідних кроків, щоб привести національне законодавство і, зокрема, технічні регламенти у відповідність до європейських стандартів. Укладення Угоди АСАА стане поштовхом для розвитку української промисловості та сформує конкурентні переваги для наших виробників на європейських ринках», — прокоментував перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Олексій Любченко.

Так, постановою встановлюється кінцевий строк використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, що надається на ринку України (наразі такі строки є необмеженими), і які відповідатимуть тим, що діють в ЄС, зокрема:

• до 21.07.2024 – хрому в системах охолодження обладнання та свинцю в обладнанні, що використовується у двигунах внутрішнього згоряння;

• до 31.12.2025 – свинцю в електродах, що використовуються у вимірювальному обладнанні;

• до 31.03.2022 – свинцю в медичних виробах для діагностики in vitro.

Крім того, додатки до Технічного регламенту будуть доповнені новими винятками з обмежень, а саме надана можливість використовувати:

• кадмій у трубках відеокамер до 31.03.2027;

• біс (2-етилгексил) фталат у гумових деталях систем двигунів до 21.07.2024.

Читайте у Терміналі: Уряд працює над держдопомогою для  переходу до «зелених» технологій.

Міністерство енергетики та захисту довкілля проаналізувало тенденції стану атмосферного повітря в Україні з кінця січня 2020 року. Наразі загальних тенденцій, характерних для всіх міст України щодо скорочення викидів в атмосферне повітря, не виявлено.

Передає Мінекоенерго.

У той же час у деяких містах відмічаються тенденції, які можуть бути пов’язані зі зменшенням навантаження на навколишнє середовище. Наприклад, мають місце тренди зменшення середніх концентрацій діоксиду азоту в таких містах, як Кременчук, Дніпро, Кривий Ріг та Харків. До речі, у Харкові та Кривому Розі такі тенденції спостерігаються і за показниками завислих речовин та формальдегіду. Якщо у Кривому Розі показники цих речовин перевищують ГДК (останні 2 тижні можуть перевищувати 3-4 ГДК), то у Харкові усі показники, за якими здійснюються спостереження, перебувають  у межах норми.

Загальні показники по Києву демонструють незначну тенденцію до зниження по формальдегіду та діоксиду сірки та збільшення концентрацій діоксиду азоту. Причому ці показники перевищують ГДК (формальдегід 1,7; діоксид сірки 2, діоксид азоту від 2, до 3,5).

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин у цей період є автомобільний транспорт, промисловість та несанкціоноване спалювання стерні на полях, листя та навіть побутового сміття.

Незважаючи на те, що економічна активність через карантин значно скоротилася, заборона користування громадським транспортом призвела до збільшеного попиту на приватний автотранспорт, що впливає на обсяг викидів забруднюючих речовин від автотранспорту. У містах, де через карантин та ситуацію з коронавірусом значно обмежена діяльність промислових підприємств, може спостерігатися зменшення забруднення.

На жаль, несанкціоноване спалювання рештків сухої трави, листя та навіть побутового сміття не зменшилось в умовах карантину і створює додаткові ризики для місцевого населення.

Мінекоенерго нагадує про заборону такої діяльності, встановлені штрафи та просить телефонувати поліції у випадках фіксації таких правопорушень.

Раніше «Термінал» повідомляв про те, що прем’єр Шмигаль планує приділити особливу увагу енергетиці та екології.

Тепер ми можемо чітко сказати, що відходимо від систем поводження зі сміттям і переходимо до стратегії управління ним.

На цьому на презентації модернізації сміттєспалювального заводу «Енергія» наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Сьогодні ми говоримо про реконструкцію заводу «Енергія», адже Україна має поступово набувати європейських екологічних стандартів. І зробити це можливо не тільки через встановлення фільтрів або впровадження будь-якої очистки. Необхідно говорити про масштабний капітальний ремонт і модернізацію фільтрів, які будуть забезпечувати температурні режими в 1200 градусів, що гарантуватиме досягнення як екологічних стандартів, так і виробництва 300 тисяч тонн гарячої води щорічно. Наразі спільно з КМДА ми готуємо технічно-економічне обґрунтування для реалізації проекту, який має стати інвестиційно привабливим та екологічно досконалим», – зазначив Геннадій Зубко.

За його словами, Україна сьогодні утилізує більше відходів, ніж будь-яка європейська країна. У Європі сьогодні більше 50% відходів йде на переробку і спалювання, в Україні переробляється лише 13%. А решта утилізується і захоронюється на полігонах.

«Україна у цій галузі є інвестиційно привабливою щодо роботи на забезпечення підвищення екологічних норм. Є величезна кількість інвесторів, котрі зацікавлені в Україні, особливо великими містами, де накопичується 400, 500, 600 тонн відходів на рік. І де є інвестиційні плани щодо будівництва заводів зі спалювання сміття та виробництва теплоносіїв. З іншого боку в цьому сенсі ми не можемо говорити про всю Україну, а лише про великі міста. Тому напрацьований нами Національний план з управління відходами передбачає створення до 50 регіональних полігонів, які можуть збирати до 200 і більше тисяч тонн відходів на рік», –  підкреслив Геннадій Зубко.

Головним завданням у питаннях управління відходами, за словами урядовця, є розроблення Регіональних планів. Це фактично плани залучення інвестицій та розвитку ринку і бізнесу в області. І до розробки таких регіональних планів мають бути залучені абсолютно всі учасники – ОДА, місцеве самоврядування, безпосередньо громади, представники бізнесу, потенційні інвестори, міжнародні партнери та представники МФО, а також Агенції регіонального розвитку.

«Проект з модернізації заводу «Енергія» має стати успішним прикладом для всієї країни. Бо, здійснивши капітальний ремонт, ми зможемо підвищити екологічну норму, збільшити у тоннах переробку відходів. А для Києва, який має 1,3 тис. тонн відходів на рік –  це просто життєва необхідність», – наголосив Геннадій Зубко.

Асоціація газовидобувних компаній України висловлює  занепокоєння стосовно реалізації стратегічних планів по нарощенню вітчизняного газовидобутку.

Про це повідомляє прес-реліз Асоціації газовидобувних компаній України.

На сьогодні газовидобувні компанії подали понад 120 заявок на проведення процедури ОВД, з яких лише 9 – на продовження дії спецдозволів на видобуток —  були задоволені. Основна проблема – відмова обласних держадміністрацій проводити оцінку впливу на довкілля без офіційного затвердження розміру плати за проведення громадських слухань зі сторони Міністерства екології та природних ресурсів України.

30 травня державна компанія «Укргазвидобування» вимушено зупинила видобуток на одному з газових родовищ через затримку з переоформленням ліцензії. Загалом, підприємство не отримало рішення щодо продовження термінів дії 39 спецдозволів через відсутність погодження Мінприроди та затримку з публікацією змін до Постанови №615.

«Газовидобувні підприємства переконані, що екологічні стандарти у виробництві мають жорстко дотримуватися. Однак, останнім часом ми неодноразово звертали увагу на той факт, що непрацююча процедура ОВД може вкрай негативно відобразитися на роботі індустрії, а спроби Мінприроди розповсюдити цю вимогу також на наскрізні ліцензії через внесення змін до 615-ої урядової Постанови не лише протирічать прямій нормі діючого закону (ст. 14 Закону України «Про нафту і газ»), але й призведуть до зриву проведення довгоочікуваних нових нафтогазових аукціонів.  За більш ніж рік з часу прийняття екологічного закону, Мінприроди не змогли налагодити працюючий механізм проведення оцінки впливу на довкілля і зараз, на жаль, ми бачимо сумні наслідки – зупинку видобутку на родовищах та відмову від буріння запланованих свердловин. Це нівелює усі проведені Урядом критично важливі реформи в галузі. Крім того, неприпустимим є сигнали з ринку про появу «ходаків», які пропонують свої неофіційні посередницькі послуги у вирішенні цих труднощів», – наголосив виконавчий директор Асоціації Роман Опімах.

«Термінал» також писав, АТ «Укргазвидобування», відповідно до законодавства України,  зупинило видобуток вуглеводнів зі свердловин Південно-Коломацького родовища. Зупинка зумовлена затримкою перереєстрації ліцензії.