<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; експорт нафти</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/eksport-nafti/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 20 May 2026 05:55:09 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/rekordne-viluchennya-nafti-zi-strategichnogo-rezervu-ssha-shtovxaye-amerikansku-sirovinu-na-svitovij-rinok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/rekordne-viluchennya-nafti-zi-strategichnogo-rezervu-ssha-shtovxaye-amerikansku-sirovinu-na-svitovij-rinok/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 May 2026 05:55:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[ICE Brent]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions waiver]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[СПР]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічний нафтовий резерв]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153985</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30376-Нефть_США.jpg" alt="Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок"/><br />Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель. SPR став одним із ключових [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30376-Нефть_США.jpg" alt="Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель.</p>
<h3>SPR став одним із ключових джерел додаткової нафти для ринку</h3>
<p>Минулого тижня зі Стратегічного нафтового резерву США, або SPR, було вилучено рекордні 9,9 млн барелів. Це знизило загальні запаси на майданчиках SPR до 374 млн барелів — найнижчого рівня з липня 2024 року.</p>
<p>Темп вилучення також став історичним максимумом: на ринок було спрямовано понад 1,4 млн барелів на добу стратегічних запасів. У матеріалі зазначається, що це вище середнього темпу адміністрації Байдена на рівні 1 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 60%</strong> вивільнених обсягів SPR потрапляє на внутрішній ринок переробки США.</li>
<li><strong>Решта обсягів</strong> експортується за кордон.</li>
<li><strong>Європейські покупці</strong> особливо активно купують окремі сорти, зокрема Bryan Mound Sour.</li>
<li><strong>Експорт нафти США у травні</strong> може вперше в історії перевищити 5,5 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Водночас у матеріалі окремо наголошується на ризику для інфраструктури SPR. Прискорене вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву може пошкодити соляні каверни, у яких зберігаються барелі, зробивши їх вразливими до соляних обвалів і деформації порожнин.</p>
<h3>Ціни на нафту стримують політичні сигнали та санкційне послаблення</h3>
<p>У вівторок, 19 травня 2026 року, напруга навколо можливого відновлення бойових дій між США та Іраном дещо знизилася після заяви президента США Трампа про те, що його адміністрація «відкладе» заплановану військову атаку.</p>
<p>Додатковим чинником стримування цін стало продовження на 30 днів санкційного послаблення для покупців російської нафти та нафтопродуктів. За умовами цього рішення, «вразливі країни» можуть без ризику купувати російську нафту й нафтопродукти, якщо вантажі були завантажені на судна до 17 червня. На цьому тлі ICE Brent тримався біля позначки <strong>$110 за барель</strong>.</p>
<h3>МЕА попереджає про швидке скорочення комерційних запасів</h3>
<p>Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР скорочуються дуже швидко. ОЕСР — це Організація економічного співробітництва та розвитку, до якої входять розвинені економіки. Відбувається найбільше в історії МЕА спільне вивільнення стратегічних резервів загальним обсягом <strong>400 млн барелів</strong>.</p>
<h3>Китай знижує переробку, а Іран накопичує танкери біля Kharg Island</h3>
<p>На китайському ринку тиск іде з боку слабкої маржі переробки. Національне бюро статистики Китаю повідомило, що у квітні обсяг переробки сирої нафти в країні знизився до <strong>13,3 млн барелів на добу</strong>. Це найнижчий місячний показник із серпня 2022 року. Причиною названо перехід маржі переробки в негативну зону на тлі заборони експорту нафтопродуктів.</p>
<p>За даними Bloomberg, біля головного іранського нафтового термінала Kharg Island стоять на якорі близько <strong>23 танкерів</strong>, контрольованих Іраном. Це найбільша кількість від початку блокади Аравійського моря США. Така концентрація суден свідчить, що сховища заповнюються.</p>
<h3>LNG-проєкти та інвестиційні рішення залишаються важливою частиною енергетичного тижня</h3>
<p>Окремий блок подій стосується LNG — зрідженого природного газу. Великі проєкти, які можуть вплинути на майбутню структуру постачання енергоносіїв.</p>
<ul>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> підписала 30-річну угоду про постачання природного газу для запланованого проєкту Alaska LNG вартістю $40 млрд із девелопером Glenfarne. Це наближає можливе остаточне інвестиційне рішення щодо заводу потужністю 20 млн тонн на рік.</li>
<li><strong>LNG Canada Phase 2</strong> потужністю 14 млн тонн на рік планує вийти на остаточне інвестиційне рішення до кінця 2026 року. У проєкті беруть участь Shell, Petronas, Mitsubishi, PetroChina та Kogas.</li>
<li><strong>Caturus</strong>, спільне підприємство Kimmeridge, Mubadala та Canada Pension Plan, ухвалило остаточне інвестиційне рішення щодо проєкту Commonwealth LNG потужністю 9,5 млн тонн на рік після залучення $9,75 млрд проєктного фінансування. Старт виробництва заплановано до кінця 2030 року.</li>
</ul>
<p>FID, або остаточне інвестиційне рішення, означає момент, коли учасники проєкту переходять від підготовки до повноцінної реалізації з фінансуванням, будівництвом і виробничими зобов’язаннями.</p>
<h3>Податки, паливні протести та обмеження експорту посилюють ризики для ринків</h3>
<p>Венесуела опублікувала новий проєкт нафтового закону. Він дозволить Каракасу встановлювати ставки роялті та податків для приватних і іноземних інвесторів окремо для кожного проєкту. Максимальна ставка роялті обмежується <strong>30%</strong>, а інтегрований податок на вуглеводні — <strong>15%</strong>.</p>
<p>У Кенії економіка зазнала серйозних збоїв через протести й зіткнення з поліцією у великих містах на тлі зростання цін на пальне. У матеріалі зазначається, що попередні міжурядові постачання з Близького Сходу були заблоковані через конфлікт США та Ірану.</p>
<h3>Інші ринкові сигнали: від Аляски до Нігерії та Австралії</h3>
<ul>
<li><strong>Santos</strong> оголосила про першу нафту з першої фази проєкту Pikka на Алясці. Видобуток має зрости до плато <strong>80 тис. барелів на добу</strong> у третьому кварталі цього року.</li>
<li><strong>Dangote oil refinery</strong> подала позов проти уряду Нігерії до Високого суду країни, заявивши, що Міністерство нафтових ресурсів порушило закон, видавши ліцензії на імпорт бензину на II квартал 2026 року, хоча власний випуск НПЗ має бути достатнім для внутрішнього попиту.</li>
<li><strong>Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі</strong> повідомив, що уряд забезпечив три вантажі авіапального з Китаю. Усі вони мають прибути в червні, попри чинну заборону Пекіна на експорт нафтопродуктів. Імпорт авіапального залишається підвищеним на рівні <strong>140 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> розглядає інвестиції в глибоководні активи Мексики, включно зі зрілими районами та новими напрямами. Делегація Pemex має прибути до Бразилії у червні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, головна картина тижня складається з кількох одночасних процесів: США активно виводять стратегічні запаси на світовий ринок, комерційні запаси в країнах ОЕСР швидко скорочуються, Китай зменшує переробку, а геополітичні та санкційні рішення продовжують стримувати або змінювати рух нафтових потоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30376-Нефть_США.jpg" alt="Рекордне вилучення нафти зі стратегічного резерву США штовхає американську сировину на світовий ринок"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у тиждень із одразу кількома сильними сигналами: рекордне вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву США, можливе історичне зростання американського експорту понад 5,5 млн барелів на добу у травні, попередження МЕА про швидке скорочення комерційних запасів у країнах ОЕСР та утримання ICE Brent близько $110 за барель.</p>
<h3>SPR став одним із ключових джерел додаткової нафти для ринку</h3>
<p>Минулого тижня зі Стратегічного нафтового резерву США, або SPR, було вилучено рекордні 9,9 млн барелів. Це знизило загальні запаси на майданчиках SPR до 374 млн барелів — найнижчого рівня з липня 2024 року.</p>
<p>Темп вилучення також став історичним максимумом: на ринок було спрямовано понад 1,4 млн барелів на добу стратегічних запасів. У матеріалі зазначається, що це вище середнього темпу адміністрації Байдена на рівні 1 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 60%</strong> вивільнених обсягів SPR потрапляє на внутрішній ринок переробки США.</li>
<li><strong>Решта обсягів</strong> експортується за кордон.</li>
<li><strong>Європейські покупці</strong> особливо активно купують окремі сорти, зокрема Bryan Mound Sour.</li>
<li><strong>Експорт нафти США у травні</strong> може вперше в історії перевищити 5,5 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Водночас у матеріалі окремо наголошується на ризику для інфраструктури SPR. Прискорене вилучення нафти зі Стратегічного нафтового резерву може пошкодити соляні каверни, у яких зберігаються барелі, зробивши їх вразливими до соляних обвалів і деформації порожнин.</p>
<h3>Ціни на нафту стримують політичні сигнали та санкційне послаблення</h3>
<p>У вівторок, 19 травня 2026 року, напруга навколо можливого відновлення бойових дій між США та Іраном дещо знизилася після заяви президента США Трампа про те, що його адміністрація «відкладе» заплановану військову атаку.</p>
<p>Додатковим чинником стримування цін стало продовження на 30 днів санкційного послаблення для покупців російської нафти та нафтопродуктів. За умовами цього рішення, «вразливі країни» можуть без ризику купувати російську нафту й нафтопродукти, якщо вантажі були завантажені на судна до 17 червня. На цьому тлі ICE Brent тримався біля позначки <strong>$110 за барель</strong>.</p>
<h3>МЕА попереджає про швидке скорочення комерційних запасів</h3>
<p>Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР скорочуються дуже швидко. ОЕСР — це Організація економічного співробітництва та розвитку, до якої входять розвинені економіки. Відбувається найбільше в історії МЕА спільне вивільнення стратегічних резервів загальним обсягом <strong>400 млн барелів</strong>.</p>
<h3>Китай знижує переробку, а Іран накопичує танкери біля Kharg Island</h3>
<p>На китайському ринку тиск іде з боку слабкої маржі переробки. Національне бюро статистики Китаю повідомило, що у квітні обсяг переробки сирої нафти в країні знизився до <strong>13,3 млн барелів на добу</strong>. Це найнижчий місячний показник із серпня 2022 року. Причиною названо перехід маржі переробки в негативну зону на тлі заборони експорту нафтопродуктів.</p>
<p>За даними Bloomberg, біля головного іранського нафтового термінала Kharg Island стоять на якорі близько <strong>23 танкерів</strong>, контрольованих Іраном. Це найбільша кількість від початку блокади Аравійського моря США. Така концентрація суден свідчить, що сховища заповнюються.</p>
<h3>LNG-проєкти та інвестиційні рішення залишаються важливою частиною енергетичного тижня</h3>
<p>Окремий блок подій стосується LNG — зрідженого природного газу. Великі проєкти, які можуть вплинути на майбутню структуру постачання енергоносіїв.</p>
<ul>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> підписала 30-річну угоду про постачання природного газу для запланованого проєкту Alaska LNG вартістю $40 млрд із девелопером Glenfarne. Це наближає можливе остаточне інвестиційне рішення щодо заводу потужністю 20 млн тонн на рік.</li>
<li><strong>LNG Canada Phase 2</strong> потужністю 14 млн тонн на рік планує вийти на остаточне інвестиційне рішення до кінця 2026 року. У проєкті беруть участь Shell, Petronas, Mitsubishi, PetroChina та Kogas.</li>
<li><strong>Caturus</strong>, спільне підприємство Kimmeridge, Mubadala та Canada Pension Plan, ухвалило остаточне інвестиційне рішення щодо проєкту Commonwealth LNG потужністю 9,5 млн тонн на рік після залучення $9,75 млрд проєктного фінансування. Старт виробництва заплановано до кінця 2030 року.</li>
</ul>
<p>FID, або остаточне інвестиційне рішення, означає момент, коли учасники проєкту переходять від підготовки до повноцінної реалізації з фінансуванням, будівництвом і виробничими зобов’язаннями.</p>
<h3>Податки, паливні протести та обмеження експорту посилюють ризики для ринків</h3>
<p>Венесуела опублікувала новий проєкт нафтового закону. Він дозволить Каракасу встановлювати ставки роялті та податків для приватних і іноземних інвесторів окремо для кожного проєкту. Максимальна ставка роялті обмежується <strong>30%</strong>, а інтегрований податок на вуглеводні — <strong>15%</strong>.</p>
<p>У Кенії економіка зазнала серйозних збоїв через протести й зіткнення з поліцією у великих містах на тлі зростання цін на пальне. У матеріалі зазначається, що попередні міжурядові постачання з Близького Сходу були заблоковані через конфлікт США та Ірану.</p>
<h3>Інші ринкові сигнали: від Аляски до Нігерії та Австралії</h3>
<ul>
<li><strong>Santos</strong> оголосила про першу нафту з першої фази проєкту Pikka на Алясці. Видобуток має зрости до плато <strong>80 тис. барелів на добу</strong> у третьому кварталі цього року.</li>
<li><strong>Dangote oil refinery</strong> подала позов проти уряду Нігерії до Високого суду країни, заявивши, що Міністерство нафтових ресурсів порушило закон, видавши ліцензії на імпорт бензину на II квартал 2026 року, хоча власний випуск НПЗ має бути достатнім для внутрішнього попиту.</li>
<li><strong>Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі</strong> повідомив, що уряд забезпечив три вантажі авіапального з Китаю. Усі вони мають прибути в червні, попри чинну заборону Пекіна на експорт нафтопродуктів. Імпорт авіапального залишається підвищеним на рівні <strong>140 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> розглядає інвестиції в глибоководні активи Мексики, включно зі зрілими районами та новими напрямами. Делегація Pemex має прибути до Бразилії у червні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, головна картина тижня складається з кількох одночасних процесів: США активно виводять стратегічні запаси на світовий ринок, комерційні запаси в країнах ОЕСР швидко скорочуються, Китай зменшує переробку, а геополітичні та санкційні рішення продовжують стримувати або змінювати рух нафтових потоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/rekordne-viluchennya-nafti-zi-strategichnogo-rezervu-ssha-shtovxaye-amerikansku-sirovinu-na-svitovij-rinok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Після атаки дронів «Транснєфть» скоротила прокачування нафти на 250 тис. барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/pislya-ataki-droniv-transnyeft-skorotila-prokachuvannya-nafti-na-250-tis-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/pislya-ataki-droniv-transnyeft-skorotila-prokachuvannya-nafti-na-250-tis-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Feb 2026 13:08:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[drone attack]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia exports]]></category>
		<category><![CDATA[атака дронів]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[транснефть]]></category>
		<category><![CDATA[Транснєфть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153654</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30155-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Після атаки дронів «Транснєфть» скоротила прокачування нафти на 250 тис. барелів на добу"/><br />Російська трубопровідна монополія «Транснєфть» зменшила приймання нафти в систему приблизно на 250 000 барелів на добу після удару українських дронів по ключовій насосній станції «Калейкіно» у Татарстані. Під скорочення найбільше потрапив виробник «Татнєфть». Інцидент може посилити проблеми росії з експортом нафти на тлі жорсткіших західних санкцій та вже зупинених постачань до Угорщини і Словаччини. Атака [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30155-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Після атаки дронів «Транснєфть» скоротила прокачування нафти на 250 тис. барелів на добу"/><br /><p><strong>Російська трубопровідна монополія «Транснєфть» зменшила приймання нафти в систему приблизно на 250 000 барелів на добу</strong> після удару українських дронів по ключовій насосній станції «Калейкіно» у Татарстані. Під скорочення найбільше потрапив виробник «Татнєфть». Інцидент може посилити проблеми росії з експортом нафти на тлі жорсткіших західних санкцій та вже зупинених постачань до Угорщини і Словаччини.</p>
<h3>Атака на вузлову станцію: як це впливає на експортну систему</h3>
<h4>Масштаб скорочення</h4>
<p>За даними джерел, знайомих із ситуацією, «Транснєфть» скоротила приймання сирої нафти в систему на <strong>приблизно 250 тис. барелів на добу</strong>. Для розуміння: барель — це близько 159 літрів нафти. Якщо прийняти, що  середня густина нафти, що приймається на ст. Калейкіно, становить близько 846-854 кг/м³, то мова  йдеться про зменшення транспортування до 40 тыс. т російської нафти на добу.</p>
<ul>
<li>Скорочення здебільшого зачепило компанію <strong>«Татнєфть»</strong> — одного з ключових виробників у Татарстані.</li>
<li>Зниження може посилити проблеми з експортом нафти.</li>
<li>Раніше вже фіксувалося падіння відвантажень до <strong>Індії та Туреччини</strong> на тлі посилення санкцій.</li>
</ul>
<h4>Що сталося на станції «Калейкіно»</h4>
<p>У понеділок українські безпілотники вразили насосну станцію <strong>«Калейкіно»</strong> у Волзькому регіоні Татарстану. Об’єкт розташований поблизу міста Альметьєвськ — більш ніж за <strong>1 200 км</strong> від українського кордону.</p>
<ul>
<li>Потужність станції — <strong>близько 1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Внаслідок удару сталася пожежа.</li>
<li>Зайнялися два резервуари по <strong>50 тис. метричних тонн</strong> кожен.</li>
</ul>
<p>«Калейкіно» — це стратегічний вузол для транспортування західносибірської нафти. Тут відбувається змішування різних сортів сировини у:</p>
<ul>
<li><strong>Urals</strong> — середньосірчисту експортну суміш;</li>
<li><strong>Siberian Light</strong> — легкий малосірчистий сорт.</li>
</ul>
<p>Станція забезпечує постачання до західних портів росії — зокрема Новоросійська та Приморська — а також у нафтопровід «Дружба», який транспортує нафту до Східної Європи.</p>
<h4>Ланцюг збоїв: Європа, санкції та політика</h4>
<p>Ситуація ускладнюється тим, що:</p>
<ul>
<li>Постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини <strong>призупинені з 27 січня</strong>.</li>
<li>Київ заявляв, що раніше обладнання трубопроводу на заході України було пошкоджене російським дроном.</li>
<li>Угорщина блокувала нові санкції ЄС проти москви та великий кредит для України.</li>
</ul>
<p>Таким чином, інцидент із «Калейкіно» може мати не лише економічні, а й політичні наслідки — посилюючи напруження між Україною та країнами, що залишаються залежними від нафти через «Дружбу».</p>
<h4>Які ризики для експорту</h4>
<p>Ступінь пошкодження ще оцінюється. Проте джерела в галузі попереджають: якщо руйнування значні, це може вплинути:</p>
<ul>
<li>на <strong>обсяги експорту</strong> російської нафти;</li>
<li>на <strong>якість експортних сумішей</strong> через перебої у змішуванні сортів;</li>
<li>на стабільність постачання до портів та внутрішніх НПЗ.</li>
</ul>
<p>Офіційні представники «Транснєфті» та «Татнєфті» оперативно не прокоментували ситуацію.</p>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична вразливість трубопровідної інфраструктури</strong> підтверджується навіть на відстані 1 200 км від кордону.</li>
<li>Ключові насосні станції з потужністю до 1 млн барелів на добу є критичними вузлами, пошкодження яких здатне впливати на міжнародні потоки нафти.</li>
<li>Зупинка постачання через «Дружбу» вже спричиняє політичні суперечки в ЄС.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-transneft-cuts-pipeline-oil-intake-after-drone-attack-key-pumping-2026-02-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30155-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Після атаки дронів «Транснєфть» скоротила прокачування нафти на 250 тис. барелів на добу"/><br /><p><strong>Російська трубопровідна монополія «Транснєфть» зменшила приймання нафти в систему приблизно на 250 000 барелів на добу</strong> після удару українських дронів по ключовій насосній станції «Калейкіно» у Татарстані. Під скорочення найбільше потрапив виробник «Татнєфть». Інцидент може посилити проблеми росії з експортом нафти на тлі жорсткіших західних санкцій та вже зупинених постачань до Угорщини і Словаччини.</p>
<h3>Атака на вузлову станцію: як це впливає на експортну систему</h3>
<h4>Масштаб скорочення</h4>
<p>За даними джерел, знайомих із ситуацією, «Транснєфть» скоротила приймання сирої нафти в систему на <strong>приблизно 250 тис. барелів на добу</strong>. Для розуміння: барель — це близько 159 літрів нафти. Якщо прийняти, що  середня густина нафти, що приймається на ст. Калейкіно, становить близько 846-854 кг/м³, то мова  йдеться про зменшення транспортування до 40 тыс. т російської нафти на добу.</p>
<ul>
<li>Скорочення здебільшого зачепило компанію <strong>«Татнєфть»</strong> — одного з ключових виробників у Татарстані.</li>
<li>Зниження може посилити проблеми з експортом нафти.</li>
<li>Раніше вже фіксувалося падіння відвантажень до <strong>Індії та Туреччини</strong> на тлі посилення санкцій.</li>
</ul>
<h4>Що сталося на станції «Калейкіно»</h4>
<p>У понеділок українські безпілотники вразили насосну станцію <strong>«Калейкіно»</strong> у Волзькому регіоні Татарстану. Об’єкт розташований поблизу міста Альметьєвськ — більш ніж за <strong>1 200 км</strong> від українського кордону.</p>
<ul>
<li>Потужність станції — <strong>близько 1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Внаслідок удару сталася пожежа.</li>
<li>Зайнялися два резервуари по <strong>50 тис. метричних тонн</strong> кожен.</li>
</ul>
<p>«Калейкіно» — це стратегічний вузол для транспортування західносибірської нафти. Тут відбувається змішування різних сортів сировини у:</p>
<ul>
<li><strong>Urals</strong> — середньосірчисту експортну суміш;</li>
<li><strong>Siberian Light</strong> — легкий малосірчистий сорт.</li>
</ul>
<p>Станція забезпечує постачання до західних портів росії — зокрема Новоросійська та Приморська — а також у нафтопровід «Дружба», який транспортує нафту до Східної Європи.</p>
<h4>Ланцюг збоїв: Європа, санкції та політика</h4>
<p>Ситуація ускладнюється тим, що:</p>
<ul>
<li>Постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини <strong>призупинені з 27 січня</strong>.</li>
<li>Київ заявляв, що раніше обладнання трубопроводу на заході України було пошкоджене російським дроном.</li>
<li>Угорщина блокувала нові санкції ЄС проти москви та великий кредит для України.</li>
</ul>
<p>Таким чином, інцидент із «Калейкіно» може мати не лише економічні, а й політичні наслідки — посилюючи напруження між Україною та країнами, що залишаються залежними від нафти через «Дружбу».</p>
<h4>Які ризики для експорту</h4>
<p>Ступінь пошкодження ще оцінюється. Проте джерела в галузі попереджають: якщо руйнування значні, це може вплинути:</p>
<ul>
<li>на <strong>обсяги експорту</strong> російської нафти;</li>
<li>на <strong>якість експортних сумішей</strong> через перебої у змішуванні сортів;</li>
<li>на стабільність постачання до портів та внутрішніх НПЗ.</li>
</ul>
<p>Офіційні представники «Транснєфті» та «Татнєфті» оперативно не прокоментували ситуацію.</p>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична вразливість трубопровідної інфраструктури</strong> підтверджується навіть на відстані 1 200 км від кордону.</li>
<li>Ключові насосні станції з потужністю до 1 млн барелів на добу є критичними вузлами, пошкодження яких здатне впливати на міжнародні потоки нафти.</li>
<li>Зупинка постачання через «Дружбу» вже спричиняє політичні суперечки в ЄС.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-transneft-cuts-pipeline-oil-intake-after-drone-attack-key-pumping-2026-02-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/pislya-ataki-droniv-transnyeft-skorotila-prokachuvannya-nafti-na-250-tis-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Jan 2026 13:44:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153516</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br />У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br /><p>У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.</p>
<h2>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика</h2>
<h3>Загальна динаміка доходів</h3>
<ul>
<li><strong>Сукупні доходи</strong> від експорту викопного палива знизилися на <strong>2% місяць до місяця</strong> і становили <strong>500 млн євро на добу</strong> — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.</li>
<li>Обсяги експорту також скоротилися на <strong>2%</strong>, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.</li>
</ul>
<h3>Нафта та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту сирої нафти впали на <strong>12%</strong> — до <strong>198 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Морські постачання нафти скоротилися на <strong>16%</strong>, до <strong>139 млн євро на добу</strong>, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.</li>
<li>Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на <strong>2%</strong> — до <strong>59 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Експорт морських нафтопродуктів зріс на <strong>10%</strong>, забезпечивши <strong>116 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Газ та LNG</h3>
<ul>
<li>Доходи від <em>скрапленого природного газу</em> (LNG) зросли на <strong>13%</strong> — до <strong>48 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на <strong>16%</strong>, що стало найвищим показником у 2025 році.</li>
<li>Доходи від трубопровідного газу зросли на <strong>17%</strong> — до <strong>70 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вугілля</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту вугілля скоротилися на <strong>11%</strong> — до <strong>67 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія покупців</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив <strong>48%</strong> доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — <strong>6 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li>Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила <strong>60%</strong> (<strong>3,6 млрд євро</strong>).</li>
<li>Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на <strong>23% місяць до місяця</strong>.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши <strong>2,6 млрд євро</strong> російських енергоносіїв.</li>
<li><strong>Індія</strong> скоротила імпорт російської нафти на <strong>29%</strong> — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.</li>
</ul>
<h3>Європейський Союз і LNG</h3>
<ul>
<li>ЄС залишився <strong>найбільшим покупцем російського LNG</strong>, на який припадає <strong>49%</strong> експорту.</li>
<li>П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії <strong>1,4 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li><strong>79%</strong> цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.</li>
<li>Імпорт LNG з росії:
<ul>
<li>Франція: <strong>+18%</strong> з росії, <strong>+13%</strong> загалом.</li>
<li>Іспанія: <strong>+27%</strong> з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.</li>
<li>Бельгія: <strong>-20%</strong> з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на <strong>76%</strong> після нового пакета санкцій.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Обхід санкцій і «тіньовий» флот</h3>
<ul>
<li>У грудні діяли <strong>93 судна «тіньового» флоту</strong>, що ходили під фальшивими прапорами.</li>
<li><strong>26 суден</strong> доставили російську нафту та нафтопродукти на суму <strong>0,8 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>46%</strong> цього обсягу пройшли через <strong>Датські протоки</strong>, перевезені лише <strong>13 танкерами</strong>.</li>
<li>Санкції, засновані на компаніях і цінах, <em>системно обходяться</em> через спеціальні компанії та логістичні схеми.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/december-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/" target="_blank">CREA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br /><p>У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.</p>
<h2>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика</h2>
<h3>Загальна динаміка доходів</h3>
<ul>
<li><strong>Сукупні доходи</strong> від експорту викопного палива знизилися на <strong>2% місяць до місяця</strong> і становили <strong>500 млн євро на добу</strong> — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.</li>
<li>Обсяги експорту також скоротилися на <strong>2%</strong>, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.</li>
</ul>
<h3>Нафта та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту сирої нафти впали на <strong>12%</strong> — до <strong>198 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Морські постачання нафти скоротилися на <strong>16%</strong>, до <strong>139 млн євро на добу</strong>, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.</li>
<li>Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на <strong>2%</strong> — до <strong>59 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Експорт морських нафтопродуктів зріс на <strong>10%</strong>, забезпечивши <strong>116 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Газ та LNG</h3>
<ul>
<li>Доходи від <em>скрапленого природного газу</em> (LNG) зросли на <strong>13%</strong> — до <strong>48 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на <strong>16%</strong>, що стало найвищим показником у 2025 році.</li>
<li>Доходи від трубопровідного газу зросли на <strong>17%</strong> — до <strong>70 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вугілля</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту вугілля скоротилися на <strong>11%</strong> — до <strong>67 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія покупців</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив <strong>48%</strong> доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — <strong>6 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li>Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила <strong>60%</strong> (<strong>3,6 млрд євро</strong>).</li>
<li>Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на <strong>23% місяць до місяця</strong>.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши <strong>2,6 млрд євро</strong> російських енергоносіїв.</li>
<li><strong>Індія</strong> скоротила імпорт російської нафти на <strong>29%</strong> — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.</li>
</ul>
<h3>Європейський Союз і LNG</h3>
<ul>
<li>ЄС залишився <strong>найбільшим покупцем російського LNG</strong>, на який припадає <strong>49%</strong> експорту.</li>
<li>П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії <strong>1,4 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li><strong>79%</strong> цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.</li>
<li>Імпорт LNG з росії:
<ul>
<li>Франція: <strong>+18%</strong> з росії, <strong>+13%</strong> загалом.</li>
<li>Іспанія: <strong>+27%</strong> з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.</li>
<li>Бельгія: <strong>-20%</strong> з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на <strong>76%</strong> після нового пакета санкцій.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Обхід санкцій і «тіньовий» флот</h3>
<ul>
<li>У грудні діяли <strong>93 судна «тіньового» флоту</strong>, що ходили під фальшивими прапорами.</li>
<li><strong>26 суден</strong> доставили російську нафту та нафтопродукти на суму <strong>0,8 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>46%</strong> цього обсягу пройшли через <strong>Датські протоки</strong>, перевезені лише <strong>13 танкерами</strong>.</li>
<li>Санкції, засновані на компаніях і цінах, <em>системно обходяться</em> через спеціальні компанії та логістичні схеми.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/december-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/" target="_blank">CREA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/17/eksportna-naftova-viruchka-rosi%d1%97-obvalilasya-do-minimumu-za-majzhe-tri-roki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/17/eksportna-naftova-viruchka-rosi%d1%97-obvalilasya-do-minimumu-za-majzhe-tri-roki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 17 Dec 2025 07:28:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[seaborne crude]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[морські постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153451</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30025-Санкции.jpg" alt="Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки"/><br />Різке скорочення морських постачань сирої нафти та стале падіння цін суттєво вдарили по доходах росії від експорту енергоносіїв. За підсумками середини грудня валова вартість нафтового експорту опустилася до найнижчого рівня з січня 2023 року, що посилює тиск на фінансові можливості москви на тлі війни проти України. Падіння обсягів: найбільший тижневий обвал з 2022 року Ключовим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30025-Санкции.jpg" alt="Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки"/><br /><p>Різке скорочення морських постачань сирої нафти та стале падіння цін суттєво вдарили по доходах росії від експорту енергоносіїв. За підсумками середини грудня валова вартість нафтового експорту опустилася до найнижчого рівня з січня 2023 року, що посилює тиск на фінансові можливості москви на тлі війни проти України.</p>
<h3>Падіння обсягів: найбільший тижневий обвал з 2022 року</h3>
<p>Ключовим фактором скорочення доходів стало різке зменшення фізичних обсягів морського експорту.</p>
<ul>
<li>Середній обсяг морських постачань у чотиритижневому періоді до <strong>14 грудня</strong> становив <strong>3,61 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>близько 70 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у попередній чотиритижневий період.</li>
<li>Лише за один тиждень середньодобові постачання впали приблизно на <strong>1,24 млн барелів</strong> — це <strong>найбільше тижневе скорочення з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року</strong>.</li>
</ul>
<p>У тиждень до 14 грудня <strong>27 танкерів</strong> завантажили <strong>20,98 млн барелів</strong> російської нафти проти <strong>29,65 млн барелів</strong> на <strong>38 суднах</strong> тижнем раніше.</p>
<h3>Логістичні ускладнення та накопичення нафти в морі</h3>
<p>Проблеми з реалізацією вантажів дедалі більше проявляються у зростанні обсягів нафти, що тривалий час перебуває в танкерах.</p>
<ul>
<li>У танкерах накопичено понад <strong>170 млн барелів</strong> російської сирої нафти.</li>
<li>Цей показник зріс приблизно на <strong>40%</strong> з кінця серпня.</li>
<li>Щонайменше <strong>20 вантажів</strong>, завантажених у західних портах у вересні–жовтні, досі не доставлені кінцевим покупцям.</li>
</ul>
<p>Частина танкерів зникає з автоматичних систем стеження поблизу архіпелагу Ріау поблизу Сінгапуру — регіону, який дедалі активніше використовується для <em>прихованих перевантажень між суднами</em>.</p>
<h3>Ціни під тиском: одинадцяте поспіль зниження</h3>
<p>Скорочення фізичних обсягів експорту посилюється тривалим падінням цін на російські сорти нафти.</p>
<ul>
<li>Середня ціна Urals з Балтійського регіону знизилася до <strong>$40,07 за барель</strong>.</li>
<li>Ціни на Urals з Чорного моря впали до <strong>$37,41 за барель</strong>.</li>
<li>Тихоокеанський сорт ESPO подешевшав до <strong>$50,97 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Загалом Urals втратила близько <strong>$20 за барель</strong>, або понад <strong>одну третину вартості</strong>, порівняно з піком у середині липня, досягнувши найнижчого рівня з початку війни.</p>
<h3>Експортна виручка: мінімум за три роки</h3>
<p>Комбінація падіння обсягів і цін призвела до різкого зменшення грошових надходжень.</p>
<ul>
<li>Середня валова вартість експорту за чотири тижні до <strong>14 грудня</strong> становила <strong>$1,09 млрд на тиждень</strong>.</li>
<li>За один тиждень експортна виручка скоротилася приблизно на <strong>30%</strong> — до <strong>$883 млн</strong>.</li>
<li>Це <strong>найнижчий тижневий показник за три роки</strong>.</li>
</ul>
<h3>Азійський напрямок: зростання невизначеності</h3>
<p>Постачання до ключових азійських споживачів формально скорочуються, але значна частина вантажів не має задекларованого кінцевого пункту.</p>
<ul>
<li>Постачання танкерами, що вказують Китай як пункт призначення, знизилися до <strong>840 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Потоки до Індії впали до <strong>800 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Водночас <strong>1,72 млн барелів на добу</strong> перебувають на суднах без зазначеного кінцевого пункту.</li>
</ul>
<p>Попри те, що раніше такі вантажі майже завжди доходили до Індії або Китаю, <strong>посилення санкцій США</strong> може надовго залишити цю нафту «на воді».</p>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<p><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li>Зростання обсягів нафти в морі свідчить про <strong>зниження логістичної стійкості</strong> експорту.</li>
<li>Складнощі з реалізацією вантажів підвищують значення <strong>диверсифікації маршрутів і покупців</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Критична інфраструктура</strong></p>
<ul>
<li>Атаки України на нафтові активи та танкери підкреслюють <strong>вразливість виробничої й транспортної інфраструктури</strong>.</li>
<li>Зростають ризики для морського страхування та витрати на логістику.</li>
</ul>
<p><strong>Ціноутворення</strong></p>
<ul>
<li>Суттєві знижки та падіння котирувань ведуть до <strong>стискання маржі</strong> російських експортерів.</li>
<li>Ціновий тиск посилюється через поєднання санкцій, воєнних ризиків і надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p>Джерзрело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-12-16/putin-s-war-chest-hammered-by-lower-oil-exports-and-falling-prices" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30025-Санкции.jpg" alt="Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки"/><br /><p>Різке скорочення морських постачань сирої нафти та стале падіння цін суттєво вдарили по доходах росії від експорту енергоносіїв. За підсумками середини грудня валова вартість нафтового експорту опустилася до найнижчого рівня з січня 2023 року, що посилює тиск на фінансові можливості москви на тлі війни проти України.</p>
<h3>Падіння обсягів: найбільший тижневий обвал з 2022 року</h3>
<p>Ключовим фактором скорочення доходів стало різке зменшення фізичних обсягів морського експорту.</p>
<ul>
<li>Середній обсяг морських постачань у чотиритижневому періоді до <strong>14 грудня</strong> становив <strong>3,61 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>близько 70 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у попередній чотиритижневий період.</li>
<li>Лише за один тиждень середньодобові постачання впали приблизно на <strong>1,24 млн барелів</strong> — це <strong>найбільше тижневе скорочення з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року</strong>.</li>
</ul>
<p>У тиждень до 14 грудня <strong>27 танкерів</strong> завантажили <strong>20,98 млн барелів</strong> російської нафти проти <strong>29,65 млн барелів</strong> на <strong>38 суднах</strong> тижнем раніше.</p>
<h3>Логістичні ускладнення та накопичення нафти в морі</h3>
<p>Проблеми з реалізацією вантажів дедалі більше проявляються у зростанні обсягів нафти, що тривалий час перебуває в танкерах.</p>
<ul>
<li>У танкерах накопичено понад <strong>170 млн барелів</strong> російської сирої нафти.</li>
<li>Цей показник зріс приблизно на <strong>40%</strong> з кінця серпня.</li>
<li>Щонайменше <strong>20 вантажів</strong>, завантажених у західних портах у вересні–жовтні, досі не доставлені кінцевим покупцям.</li>
</ul>
<p>Частина танкерів зникає з автоматичних систем стеження поблизу архіпелагу Ріау поблизу Сінгапуру — регіону, який дедалі активніше використовується для <em>прихованих перевантажень між суднами</em>.</p>
<h3>Ціни під тиском: одинадцяте поспіль зниження</h3>
<p>Скорочення фізичних обсягів експорту посилюється тривалим падінням цін на російські сорти нафти.</p>
<ul>
<li>Середня ціна Urals з Балтійського регіону знизилася до <strong>$40,07 за барель</strong>.</li>
<li>Ціни на Urals з Чорного моря впали до <strong>$37,41 за барель</strong>.</li>
<li>Тихоокеанський сорт ESPO подешевшав до <strong>$50,97 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Загалом Urals втратила близько <strong>$20 за барель</strong>, або понад <strong>одну третину вартості</strong>, порівняно з піком у середині липня, досягнувши найнижчого рівня з початку війни.</p>
<h3>Експортна виручка: мінімум за три роки</h3>
<p>Комбінація падіння обсягів і цін призвела до різкого зменшення грошових надходжень.</p>
<ul>
<li>Середня валова вартість експорту за чотири тижні до <strong>14 грудня</strong> становила <strong>$1,09 млрд на тиждень</strong>.</li>
<li>За один тиждень експортна виручка скоротилася приблизно на <strong>30%</strong> — до <strong>$883 млн</strong>.</li>
<li>Це <strong>найнижчий тижневий показник за три роки</strong>.</li>
</ul>
<h3>Азійський напрямок: зростання невизначеності</h3>
<p>Постачання до ключових азійських споживачів формально скорочуються, але значна частина вантажів не має задекларованого кінцевого пункту.</p>
<ul>
<li>Постачання танкерами, що вказують Китай як пункт призначення, знизилися до <strong>840 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Потоки до Індії впали до <strong>800 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Водночас <strong>1,72 млн барелів на добу</strong> перебувають на суднах без зазначеного кінцевого пункту.</li>
</ul>
<p>Попри те, що раніше такі вантажі майже завжди доходили до Індії або Китаю, <strong>посилення санкцій США</strong> може надовго залишити цю нафту «на воді».</p>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<p><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li>Зростання обсягів нафти в морі свідчить про <strong>зниження логістичної стійкості</strong> експорту.</li>
<li>Складнощі з реалізацією вантажів підвищують значення <strong>диверсифікації маршрутів і покупців</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Критична інфраструктура</strong></p>
<ul>
<li>Атаки України на нафтові активи та танкери підкреслюють <strong>вразливість виробничої й транспортної інфраструктури</strong>.</li>
<li>Зростають ризики для морського страхування та витрати на логістику.</li>
</ul>
<p><strong>Ціноутворення</strong></p>
<ul>
<li>Суттєві знижки та падіння котирувань ведуть до <strong>стискання маржі</strong> російських експортерів.</li>
<li>Ціновий тиск посилюється через поєднання санкцій, воєнних ризиків і надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p>Джерзрело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-12-16/putin-s-war-chest-hammered-by-lower-oil-exports-and-falling-prices" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/17/eksportna-naftova-viruchka-rosi%d1%97-obvalilasya-do-minimumu-za-majzhe-tri-roki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дохід росії від експорту нафти впав на 14% у червні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/doxid-rosi%d1%97-vid-eksportu-nafti-vpav-na-14-u-chervni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/doxid-rosi%d1%97-vid-eksportu-nafti-vpav-na-14-u-chervni/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 Jul 2025 07:12:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152723</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29569-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Дохід росії від експорту нафти впав на 14% у червні"/><br />Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у червні 2025 року знизилися на 14% порівняно з минулим роком, попри відносно стабільний рівень видобутку сирої нафти. Деталі звіту IEA За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), кремль отримав $13,57 млрд від продажу сирої нафти та нафтопродуктів у червні, що на майже 14% [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29569-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Дохід росії від експорту нафти впав на 14% у червні"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у червні 2025 року знизилися на 14% порівняно з минулим роком, попри відносно стабільний рівень видобутку сирої нафти.</p>
<h3>Деталі звіту IEA</h3>
<p>За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), кремль отримав $13,57 млрд від продажу сирої нафти та нафтопродуктів у червні, що на <strong>майже 14% менше</strong>, ніж у червні 2024 року.</p>
<ul>
<li>Видобуток сирої нафти залишався стабільним на рівні близько 9,2 млн барелів на добу у травні та червні.</li>
<li>Відвантаження сирої нафти морем трималися біля двомісячних мінімумів — у середньому близько 4,68 млн барелів на добу.</li>
<li>Експорт нафтопродуктів знизився на 110 000 барелів на добу до 2,55 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p><strong>IEA у звіті зазначає:</strong></p>
<blockquote><p>Погіршення експорту триває більшу частину 2024 і 2025 років та ставить під сумнів здатність росії підтримувати власні потужності з видобутку.</p></blockquote>
<h3>Бюджетні втрати та економічний тиск</h3>
<p>За інформацією агентства, доходи росії від нафти й газу для бюджету впали на <strong>33,7% у червні</strong> порівняно з минулим роком — до найнижчого рівня з січня 2023 року. Це сталося <em>попри короткостроковий сплеск цін на нафту через конфлікт Ізраїль-Іран у червні</em>.</p>
<p>Серед ключових факторів зниження доходів:</p>
<ul>
<li>Зниження світових цін на нафту.</li>
<li>Посилення західних санкцій.</li>
<li>Зміцнення російського рубля.</li>
</ul>
<p>Водночас зростання витрат на оборону та військову сферу до найвищого рівня з часів холодної війни робить падіння доходів від нафти та газу серйозною проблемою для воєнної економіки росії. За підрахунками, <strong>кожен третій рубль бюджету формується завдяки нафтогазовій галузі</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">Oilprice</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29569-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Дохід росії від експорту нафти впав на 14% у червні"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у червні 2025 року знизилися на 14% порівняно з минулим роком, попри відносно стабільний рівень видобутку сирої нафти.</p>
<h3>Деталі звіту IEA</h3>
<p>За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), кремль отримав $13,57 млрд від продажу сирої нафти та нафтопродуктів у червні, що на <strong>майже 14% менше</strong>, ніж у червні 2024 року.</p>
<ul>
<li>Видобуток сирої нафти залишався стабільним на рівні близько 9,2 млн барелів на добу у травні та червні.</li>
<li>Відвантаження сирої нафти морем трималися біля двомісячних мінімумів — у середньому близько 4,68 млн барелів на добу.</li>
<li>Експорт нафтопродуктів знизився на 110 000 барелів на добу до 2,55 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p><strong>IEA у звіті зазначає:</strong></p>
<blockquote><p>Погіршення експорту триває більшу частину 2024 і 2025 років та ставить під сумнів здатність росії підтримувати власні потужності з видобутку.</p></blockquote>
<h3>Бюджетні втрати та економічний тиск</h3>
<p>За інформацією агентства, доходи росії від нафти й газу для бюджету впали на <strong>33,7% у червні</strong> порівняно з минулим роком — до найнижчого рівня з січня 2023 року. Це сталося <em>попри короткостроковий сплеск цін на нафту через конфлікт Ізраїль-Іран у червні</em>.</p>
<p>Серед ключових факторів зниження доходів:</p>
<ul>
<li>Зниження світових цін на нафту.</li>
<li>Посилення західних санкцій.</li>
<li>Зміцнення російського рубля.</li>
</ul>
<p>Водночас зростання витрат на оборону та військову сферу до найвищого рівня з часів холодної війни робить падіння доходів від нафти та газу серйозною проблемою для воєнної економіки росії. За підрахунками, <strong>кожен третій рубль бюджету формується завдяки нафтогазовій галузі</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">Oilprice</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/doxid-rosi%d1%97-vid-eksportu-nafti-vpav-na-14-u-chervni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Бюджетні доходи рф від нафти й нафтопродуктів впали до мінімуму з січня 2023 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/03/byudzhetni-doxodi-rf-vid-nafti-j-naftoproduktiv-vpali-do-minimumu-z-sichnya-2023-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/03/byudzhetni-doxodi-rf-vid-nafti-j-naftoproduktiv-vpali-do-minimumu-z-sichnya-2023-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 03 Jul 2025 15:46:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[бюджетні доходи]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152596</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29483-Доллары.jpg" alt="Бюджетні доходи рф від нафти й нафтопродуктів впали до мінімуму з січня 2023 року"/><br />Доходи бюджету рф від нафти й нафтопродуктів різко скоротилися в червні 2025 року на 33,7% порівняно з червнем 2024-го, до найнижчого рівня від січня 2023 року. Це наслідок зниження світових цін на нафту, посилення західних санкцій і зміцнення рубля, що вдарило по доходах енергетичного сектору рф. Зниження доходів від нафти: ключові цифри та фактори За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29483-Доллары.jpg" alt="Бюджетні доходи рф від нафти й нафтопродуктів впали до мінімуму з січня 2023 року"/><br /><p>Доходи бюджету рф від нафти й нафтопродуктів різко скоротилися в червні 2025 року на 33,7% порівняно з червнем 2024-го, до найнижчого рівня від січня 2023 року. Це наслідок зниження світових цін на нафту, посилення західних санкцій і зміцнення рубля, що вдарило по доходах енергетичного сектору рф.</p>
<h3>Зниження доходів від нафти: ключові цифри та фактори</h3>
<p>За даними мінфіну рф:</p>
<ul>
<li>У червні доходи бюджету від нафти й нафтопродуктів становили близько $6,3 млрд (494,8 млрд рублів), що на 33,7% менше, ніж рік тому.</li>
<li>За перше півріччя 2025 року доходи склали $60 млрд (4,73 трлн рублів) — майже на 17% менше, ніж за аналогічний період 2024-го.</li>
</ul>
<p>Це серйозна проблема для <strong>воєнної економіки рф</strong>, де витрати на оборону й армію досягли найвищого рівня з часів Холодної війни.</p>
<p>Водночас у квітні рф переглянула прогноз доходів від нафти й нафтопродуктів на рік — очікування скорочено на 24% після обвалу ціни сорту Urals до близько $50 за барель на початку квітня.</p>
<p>Попри короткочасне зростання цін на нафту в червні під час конфлікту Ізраїлю та Ірану, доходи рф продовжують падати у річному вимірі.</p>
<h3>Прибутки нафтових компаній рф і експорт морем</h3>
<ul>
<li>Чисті прибутки нафтових і нафтопродуктових компаній рф у першому кварталі 2025 року впали майже на половину порівняно з першим кварталом 2024-го.</li>
<li>Морські відвантаження сирої нафти рф у другій половині червня трималися поблизу мінімумів за два місяці попри незначне зростання обсягів у великих портах.</li>
</ul>
<p><strong>Комбінація</strong> падіння цін на нафту, жорсткіших західних санкцій і зміцнення рубля підриває прибутковість компаній та бюджетні надходження. Кожен третій рубль доходів рф формується саме завдяки нафті й нафтопродуктам.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Oil-And-Gas-Revenues-Dip-To-January-2023-Low.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29483-Доллары.jpg" alt="Бюджетні доходи рф від нафти й нафтопродуктів впали до мінімуму з січня 2023 року"/><br /><p>Доходи бюджету рф від нафти й нафтопродуктів різко скоротилися в червні 2025 року на 33,7% порівняно з червнем 2024-го, до найнижчого рівня від січня 2023 року. Це наслідок зниження світових цін на нафту, посилення західних санкцій і зміцнення рубля, що вдарило по доходах енергетичного сектору рф.</p>
<h3>Зниження доходів від нафти: ключові цифри та фактори</h3>
<p>За даними мінфіну рф:</p>
<ul>
<li>У червні доходи бюджету від нафти й нафтопродуктів становили близько $6,3 млрд (494,8 млрд рублів), що на 33,7% менше, ніж рік тому.</li>
<li>За перше півріччя 2025 року доходи склали $60 млрд (4,73 трлн рублів) — майже на 17% менше, ніж за аналогічний період 2024-го.</li>
</ul>
<p>Це серйозна проблема для <strong>воєнної економіки рф</strong>, де витрати на оборону й армію досягли найвищого рівня з часів Холодної війни.</p>
<p>Водночас у квітні рф переглянула прогноз доходів від нафти й нафтопродуктів на рік — очікування скорочено на 24% після обвалу ціни сорту Urals до близько $50 за барель на початку квітня.</p>
<p>Попри короткочасне зростання цін на нафту в червні під час конфлікту Ізраїлю та Ірану, доходи рф продовжують падати у річному вимірі.</p>
<h3>Прибутки нафтових компаній рф і експорт морем</h3>
<ul>
<li>Чисті прибутки нафтових і нафтопродуктових компаній рф у першому кварталі 2025 року впали майже на половину порівняно з першим кварталом 2024-го.</li>
<li>Морські відвантаження сирої нафти рф у другій половині червня трималися поблизу мінімумів за два місяці попри незначне зростання обсягів у великих портах.</li>
</ul>
<p><strong>Комбінація</strong> падіння цін на нафту, жорсткіших західних санкцій і зміцнення рубля підриває прибутковість компаній та бюджетні надходження. Кожен третій рубль доходів рф формується саме завдяки нафті й нафтопродуктам.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Oil-And-Gas-Revenues-Dip-To-January-2023-Low.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/03/byudzhetni-doxodi-rf-vid-nafti-j-naftoproduktiv-vpali-do-minimumu-z-sichnya-2023-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Saudi Aramco підвищить ціни на нафту для Азії через зростання попиту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/saudi-aramco-pidvishhit-cini-na-naftu-dlya-azi%d1%97-cherez-zrostannya-popitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/saudi-aramco-pidvishhit-cini-na-naftu-dlya-azi%d1%97-cherez-zrostannya-popitu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Jul 2025 14:29:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[азійський ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Арамко]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152581</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29475-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco підвищить ціни на нафту для Азії через зростання попиту"/><br />Саудівська Aramco готується підняти офіційні ціни на свою нафту для Азії у серпні до максимуму за чотири місяці, на тлі сильного літнього попиту та запитів на додаткові обсяги постачання в умовах волатильних спотових цін. Aramco готує підвищення цін на азійському ринку Саудівська нафтова компанія Aramco, найбільший експортер сирої нафти у світі, планує підвищити ціну на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29475-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco підвищить ціни на нафту для Азії через зростання попиту"/><br /><p>Саудівська Aramco готується підняти офіційні ціни на свою нафту для Азії у серпні до максимуму за чотири місяці, на тлі сильного літнього попиту та запитів на додаткові обсяги постачання в умовах волатильних спотових цін.</p>
<h3>Aramco готує підвищення цін на азійському ринку</h3>
<p>Саудівська нафтова компанія Aramco, найбільший експортер сирої нафти у світі, планує підвищити ціну на сорт Arab Light для Азії у серпні на $0,50–0,80 за барель порівняно з липнем — до $2 за барель вище регіональних бенчмарків. Про це свідчить опитування агентства Reuters серед п’яти азійських НПЗ.</p>
<ul>
<li>Минулого місяця Саудівська Аравія знизила офіційні ціни на липень після рішення ОПЕК+ продовжити згортання обмежень видобутку.</li>
<li>Наразі попит серед азійських покупців зростає у піковий літній сезон.</li>
<li>Переробники в Азії запитали додаткові обсяги нафти за довгостроковими контрактами через конфлікт між Ізраїлем та Іраном, який підвищив премії на спотовому ринку та зробив ціни нестабільними після оголошеного перемир’я.</li>
</ul>
<p>Водночас очікується, що підвищення торкнеться не лише сорту Arab Light, а й Arab Extra Light, Arab Medium та Arab Heavy — приблизно на $0,50–0,60 за барель порівняно з липнем.</p>
<p>Саудівська Аравія традиційно оголошує ціни близько п’ятого числа кожного місяця, встановлюючи орієнтир для решти виробників Близького Сходу. Цього місяця ціни можуть бути оголошені після 6 липня — тоді відбудеться зустріч ОПЕК+, на якій визначать обсяги видобутку на серпень. росія у пʼятницю повідомила, що рішення щодо видобутку нафти в серпні буде ухвалено «на льоту» під час зустрічі ОПЕК+ 6 липня, без попередніх кулуарних домовленостей.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Saudi-Aramco-Set-To-Raise-Oil-Prices-To-Asia-Amid-Strong-Demand.html" target="_blank">Oilprice</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-expected-raise-aug-crude-prices-asia-strong-demand-2025-07-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29475-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco підвищить ціни на нафту для Азії через зростання попиту"/><br /><p>Саудівська Aramco готується підняти офіційні ціни на свою нафту для Азії у серпні до максимуму за чотири місяці, на тлі сильного літнього попиту та запитів на додаткові обсяги постачання в умовах волатильних спотових цін.</p>
<h3>Aramco готує підвищення цін на азійському ринку</h3>
<p>Саудівська нафтова компанія Aramco, найбільший експортер сирої нафти у світі, планує підвищити ціну на сорт Arab Light для Азії у серпні на $0,50–0,80 за барель порівняно з липнем — до $2 за барель вище регіональних бенчмарків. Про це свідчить опитування агентства Reuters серед п’яти азійських НПЗ.</p>
<ul>
<li>Минулого місяця Саудівська Аравія знизила офіційні ціни на липень після рішення ОПЕК+ продовжити згортання обмежень видобутку.</li>
<li>Наразі попит серед азійських покупців зростає у піковий літній сезон.</li>
<li>Переробники в Азії запитали додаткові обсяги нафти за довгостроковими контрактами через конфлікт між Ізраїлем та Іраном, який підвищив премії на спотовому ринку та зробив ціни нестабільними після оголошеного перемир’я.</li>
</ul>
<p>Водночас очікується, що підвищення торкнеться не лише сорту Arab Light, а й Arab Extra Light, Arab Medium та Arab Heavy — приблизно на $0,50–0,60 за барель порівняно з липнем.</p>
<p>Саудівська Аравія традиційно оголошує ціни близько п’ятого числа кожного місяця, встановлюючи орієнтир для решти виробників Близького Сходу. Цього місяця ціни можуть бути оголошені після 6 липня — тоді відбудеться зустріч ОПЕК+, на якій визначать обсяги видобутку на серпень. росія у пʼятницю повідомила, що рішення щодо видобутку нафти в серпні буде ухвалено «на льоту» під час зустрічі ОПЕК+ 6 липня, без попередніх кулуарних домовленостей.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Saudi-Aramco-Set-To-Raise-Oil-Prices-To-Asia-Amid-Strong-Demand.html" target="_blank">Oilprice</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-expected-raise-aug-crude-prices-asia-strong-demand-2025-07-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/saudi-aramco-pidvishhit-cini-na-naftu-dlya-azi%d1%97-cherez-zrostannya-popitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт нафти з росії застопорився через падіння цін і санкції</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/eksport-nafti-z-rosi%d1%97-zastoporivsya-cherez-padinnya-cin-i-sankci%d1%97-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/eksport-nafti-z-rosi%d1%97-zastoporivsya-cherez-padinnya-cin-i-sankci%d1%97-2/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 01 Jul 2025 21:48:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[crude shipments]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152566</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29465-Санкции.jpg" alt="Експорт нафти з росії застопорився через падіння цін і санкції"/><br />Обсяги морського експорту сирої нафти з росії у червні майже не зросли попри підвищення цінових квот OPEC+ і зниження світових цін на нафту, що скоротило прибутки російського бюджету. Зниження експортних надходжень і вплив санкцій Упродовж чотирьох тижнів до 29 червня російський експорт сирої нафти морем становив у середньому 3.21 млн барелів на добу — лише [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29465-Санкции.jpg" alt="Експорт нафти з росії застопорився через падіння цін і санкції"/><br /><p>Обсяги морського експорту сирої нафти з росії у червні майже не зросли попри підвищення цінових квот OPEC+ і зниження світових цін на нафту, що скоротило прибутки російського бюджету.</p>
<h3>Зниження експортних надходжень і вплив санкцій</h3>
<p>Упродовж чотирьох тижнів до 29 червня російський експорт сирої нафти морем становив у середньому 3.21 млн барелів на добу — лише на 1% більше, ніж у попередні чотири тижні. Щотижневі обсяги залишались близько 3 млн барелів на добу без суттєвих змін.</p>
<ul>
<li>Основні термінали Приморськ і Козьміно наростили відвантаження, але падіння з менших портів, таких як Новоросійськ і Мурманськ, майже нівелювало приріст.</li>
<li>У фінальний тиждень червня 28 танкерів перевезли 21 млн барелів — майже стільки ж, як і тижнем раніше (21.89 млн барелів на 28 танкерах).</li>
</ul>
<h3>Ціни на нафту і доходи бюджету</h3>
<p>Попри незначне зростання середніх чотиритижневих обсягів, валова вартість щотижневого експорту сирої нафти впала на 8% до $1.27 млрд — найнижчого рівня за місяць. Основна причина — різке падіння цін після авіаударів США по іранських ядерних об&#8217;єктах, що спровокували розпродаж на ринку.</p>
<ul>
<li>Urals подешевшав більш ніж на $6 за барель — до близько $58.50.</li>
<li>ESPO подешевшав до $63.80.</li>
<li>Ціна з доставкою до Індії впала до $68.53.</li>
</ul>
<h3>Переробка і бюджетні проблеми</h3>
<p>Водночас російські нафтопереробні заводи працювали на високих потужностях — у середньому 5.33 млн барелів на добу протягом перших 25 днів червня, що на 130 тис. барелів перевищує рівень минулого року. Це частково пояснює, чому навіть підвищені квоти OPEC+ не призвели до зростання експорту.</p>
<p>росія мала право збільшити видобуток на 100 тис. барелів на добу з березня по червень, а ще на 50 тис. барелів на добу — починаючи з липня. Але падіння цін завдало серйозного удару по бюджету: прибутки від нафти й газу у I кварталі 2025 року впали на 45% рік до року — до $9.9 млрд. У травні доходи від нафти і газу знизилися більш ніж на 35% порівняно з минулим роком, а москва скоротила річний прогноз доходів від нафти і газу на 24% після цінового обвалу.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russias-Oil-Exports-Stagnate-As-Prices-Sink-And-Sanctions-Bite.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29465-Санкции.jpg" alt="Експорт нафти з росії застопорився через падіння цін і санкції"/><br /><p>Обсяги морського експорту сирої нафти з росії у червні майже не зросли попри підвищення цінових квот OPEC+ і зниження світових цін на нафту, що скоротило прибутки російського бюджету.</p>
<h3>Зниження експортних надходжень і вплив санкцій</h3>
<p>Упродовж чотирьох тижнів до 29 червня російський експорт сирої нафти морем становив у середньому 3.21 млн барелів на добу — лише на 1% більше, ніж у попередні чотири тижні. Щотижневі обсяги залишались близько 3 млн барелів на добу без суттєвих змін.</p>
<ul>
<li>Основні термінали Приморськ і Козьміно наростили відвантаження, але падіння з менших портів, таких як Новоросійськ і Мурманськ, майже нівелювало приріст.</li>
<li>У фінальний тиждень червня 28 танкерів перевезли 21 млн барелів — майже стільки ж, як і тижнем раніше (21.89 млн барелів на 28 танкерах).</li>
</ul>
<h3>Ціни на нафту і доходи бюджету</h3>
<p>Попри незначне зростання середніх чотиритижневих обсягів, валова вартість щотижневого експорту сирої нафти впала на 8% до $1.27 млрд — найнижчого рівня за місяць. Основна причина — різке падіння цін після авіаударів США по іранських ядерних об&#8217;єктах, що спровокували розпродаж на ринку.</p>
<ul>
<li>Urals подешевшав більш ніж на $6 за барель — до близько $58.50.</li>
<li>ESPO подешевшав до $63.80.</li>
<li>Ціна з доставкою до Індії впала до $68.53.</li>
</ul>
<h3>Переробка і бюджетні проблеми</h3>
<p>Водночас російські нафтопереробні заводи працювали на високих потужностях — у середньому 5.33 млн барелів на добу протягом перших 25 днів червня, що на 130 тис. барелів перевищує рівень минулого року. Це частково пояснює, чому навіть підвищені квоти OPEC+ не призвели до зростання експорту.</p>
<p>росія мала право збільшити видобуток на 100 тис. барелів на добу з березня по червень, а ще на 50 тис. барелів на добу — починаючи з липня. Але падіння цін завдало серйозного удару по бюджету: прибутки від нафти й газу у I кварталі 2025 року впали на 45% рік до року — до $9.9 млрд. У травні доходи від нафти і газу знизилися більш ніж на 35% порівняно з минулим роком, а москва скоротила річний прогноз доходів від нафти і газу на 24% після цінового обвалу.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russias-Oil-Exports-Stagnate-As-Prices-Sink-And-Sanctions-Bite.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/eksport-nafti-z-rosi%d1%97-zastoporivsya-cherez-padinnya-cin-i-sankci%d1%97-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/putin-prodovzhiv-sobi-zaboronu-na-eksport-nafti-do-kra%d1%97n-cinovo%d1%97-steli-do-kincya-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/putin-prodovzhiv-sobi-zaboronu-na-eksport-nafti-do-kra%d1%97n-cinovo%d1%97-steli-do-kincya-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Jun 2025 05:03:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[export ban]]></category>
		<category><![CDATA[G7]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Путин]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[торгівельні обмеження]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152111</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29247-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року"/><br />москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року. росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29247-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року"/><br /><p>москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.</p>
<h3>росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання</h3>
<ul>
<li><strong>Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року</strong> та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.</li>
<li><strong>Продовження дії заборони до кінця 2025 року</strong> підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.</li>
<li>Російські компанії також мають забезпечити, щоб <em>вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід»</em> через посередників чи остаточних покупців.</li>
</ul>
<h3>Контекст санкцій та реакція кремля</h3>
<ul>
<li>Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах <strong>координованих санкційних заходів Заходу</strong> — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.</li>
<li>Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.</li>
<li>У відповідь росія <strong>перенаправила експорт до Китаю та Індії</strong>, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.</li>
<li>Кремль назвав цінову стелю «<em>неринковим інструментом</em>», що порушує правила міжнародної торгівлі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.</p></blockquote>
<h3>Геоекономічні наслідки</h3>
<ul>
<li>Цей крок свідчить про посилення <strong>енергетичної конфронтації між Заходом і рф</strong>.</li>
<li>Може зрости <em>залежність рф від азійських ринків</em> з подальшими знижками на сировину.</li>
<li>Підвищується <strong>ризик «сірого ринку»</strong> у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Putin-Extends-Russian-Oil-Export-Ban-to-Price-Cap-Countries-Through-2025.html">OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://energyandcleanair.org/april-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis</a></li>
</ul>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29247-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року"/><br /><p>москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.</p>
<h3>росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання</h3>
<ul>
<li><strong>Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року</strong> та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.</li>
<li><strong>Продовження дії заборони до кінця 2025 року</strong> підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.</li>
<li>Російські компанії також мають забезпечити, щоб <em>вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід»</em> через посередників чи остаточних покупців.</li>
</ul>
<h3>Контекст санкцій та реакція кремля</h3>
<ul>
<li>Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах <strong>координованих санкційних заходів Заходу</strong> — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.</li>
<li>Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.</li>
<li>У відповідь росія <strong>перенаправила експорт до Китаю та Індії</strong>, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.</li>
<li>Кремль назвав цінову стелю «<em>неринковим інструментом</em>», що порушує правила міжнародної торгівлі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.</p></blockquote>
<h3>Геоекономічні наслідки</h3>
<ul>
<li>Цей крок свідчить про посилення <strong>енергетичної конфронтації між Заходом і рф</strong>.</li>
<li>Може зрости <em>залежність рф від азійських ринків</em> з подальшими знижками на сировину.</li>
<li>Підвищується <strong>ризик «сірого ринку»</strong> у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Putin-Extends-Russian-Oil-Export-Ban-to-Price-Cap-Countries-Through-2025.html">OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://energyandcleanair.org/april-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis</a></li>
</ul>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/putin-prodovzhiv-sobi-zaboronu-na-eksport-nafti-do-kra%d1%97n-cinovo%d1%97-steli-do-kincya-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Казахстан зміцнює позиції КТК попри пошук альтернативних маршрутів експорту нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/30/kazaxstan-zmicnyuye-pozici%d1%97-ktk-popri-poshuk-alternativnix-marshrutiv-eksportu-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/30/kazaxstan-zmicnyuye-pozici%d1%97-ktk-popri-poshuk-alternativnix-marshrutiv-eksportu-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 30 May 2025 09:38:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[alternative routes]]></category>
		<category><![CDATA[Caspian Pipeline Consortium]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[альтернативні маршрути]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Каспійський трубопровідний консорціум]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151930</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29124-Казахстан.png" alt="Казахстан зміцнює позиції КТК попри пошук альтернативних маршрутів експорту нафти"/><br />Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підтвердив стратегічну важливість Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) для експорту нафти, попри зусилля щодо диверсифікації маршрутів постачання. У нещодавньому інтерв&#8217;ю Al Jazeera він зазначив, що КТК залишається пріоритетним напрямком транспортування казахстанської нафти через росію до європейських ринків. КТК: ключовий маршрут експорту нафти Казахстану Каспійський трубопровідний консорціум, який транспортує нафту з родовищ Казахстану [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29124-Казахстан.png" alt="Казахстан зміцнює позиції КТК попри пошук альтернативних маршрутів експорту нафти"/><br /><p>Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підтвердив стратегічну важливість Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) для експорту нафти, попри зусилля щодо диверсифікації маршрутів постачання. У нещодавньому інтерв&#8217;ю Al Jazeera він зазначив, що КТК залишається пріоритетним напрямком транспортування казахстанської нафти через росію до європейських ринків.</p>
<h3>КТК: ключовий маршрут експорту нафти Казахстану</h3>
<p>Каспійський трубопровідний консорціум, який транспортує нафту з родовищ Казахстану до порту Новоросійськ на Чорному морі, залишається основним каналом експорту, забезпечуючи близько 80% обсягів. У 2024 році через КТК було експортовано 55,4 млн тонн нафти. Попри пошкодження інфраструктури внаслідок атак безпілотників у лютому 2025 року, транспортування відновлено, і планується збільшення потужностей до 81,5 млн тонн на рік.</p>
<ul>
<li><strong>Ремонт інфраструктури:</strong> Після атак на насосну станцію Кропоткінська проведено відновлювальні роботи, що дозволило відновити транспортування нафти через КТК.</li>
<li><strong>Збільшення експорту:</strong> З початку 2025 року експорт нафти через КТК зріс на 1,4 млн тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року.</li>
<li><strong>Інвестиції в соціальні проєкти:</strong> КТК інвестує в соціальні ініціативи в Казахстані, зокрема в будівництво шкіл та медичних закладів.</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути: перспективи та виклики</h3>
<p>Казахстан активно досліджує альтернативні маршрути експорту нафти, зокрема через Азербайджан та Каспійське море. Планується збільшення обсягів транспортування через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан до 20 млн тонн на рік.</p>
<ul>
<li><strong>Інфраструктурні обмеження:</strong> Відсутність достатньої кількості танкерів та необхідність модернізації портів Курик і Саржа обмежують можливості альтернативних маршрутів.</li>
<li><strong>Китайський фактор:</strong> Китай, інвестуючи в нафтогазовий сектор Казахстану, може претендувати на частину експортних квот, що створює додаткові виклики для казахстанської сторони.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Експерти ринку відзначають, що Казахстан буде прив’язаний до рф по транспортуванню нафти через КТК постійно. Чому? 1) Про трубопровід Атирау-Курик тільки розмови ще з 2018 р., окрім акціонерів NCOC ніхто не збудує трубопровід, але NCOC вийшли з проєктів Каламкас море і Хазар, тому закрили тему трубопроводу на Курик. 2) Не відбувається углиблення портів Курик і Саржа (10 000 т вантажать тільки 8000 т). 3) Танкерів немає. На Китай більше 10 млн т/р не пропомпують. Свої НПЗ — обсяги переробки до 18 млн т. Тому залишається казахам тільки КТК і гра за правилами рф.</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://qazinform.com/news/president-talks-about-alternative-routes-of-transporting-kazakh-oil-061c94" target="_blank">Kazinform</a>, <a href="https://astanatimes.com/2025/05/cpc-targets-1-billion-tons-of-oil-shipment-by-october/" target="_blank">The Astana Times</a>, <a href="https://caspiannews.com/news-detail/kazakhstan-ships-first-kashagan-oil-via-btc-pipeline-expanding-export-routes-2025-1-29-0/" target="_blank">Caspian News</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29124-Казахстан.png" alt="Казахстан зміцнює позиції КТК попри пошук альтернативних маршрутів експорту нафти"/><br /><p>Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підтвердив стратегічну важливість Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) для експорту нафти, попри зусилля щодо диверсифікації маршрутів постачання. У нещодавньому інтерв&#8217;ю Al Jazeera він зазначив, що КТК залишається пріоритетним напрямком транспортування казахстанської нафти через росію до європейських ринків.</p>
<h3>КТК: ключовий маршрут експорту нафти Казахстану</h3>
<p>Каспійський трубопровідний консорціум, який транспортує нафту з родовищ Казахстану до порту Новоросійськ на Чорному морі, залишається основним каналом експорту, забезпечуючи близько 80% обсягів. У 2024 році через КТК було експортовано 55,4 млн тонн нафти. Попри пошкодження інфраструктури внаслідок атак безпілотників у лютому 2025 року, транспортування відновлено, і планується збільшення потужностей до 81,5 млн тонн на рік.</p>
<ul>
<li><strong>Ремонт інфраструктури:</strong> Після атак на насосну станцію Кропоткінська проведено відновлювальні роботи, що дозволило відновити транспортування нафти через КТК.</li>
<li><strong>Збільшення експорту:</strong> З початку 2025 року експорт нафти через КТК зріс на 1,4 млн тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року.</li>
<li><strong>Інвестиції в соціальні проєкти:</strong> КТК інвестує в соціальні ініціативи в Казахстані, зокрема в будівництво шкіл та медичних закладів.</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути: перспективи та виклики</h3>
<p>Казахстан активно досліджує альтернативні маршрути експорту нафти, зокрема через Азербайджан та Каспійське море. Планується збільшення обсягів транспортування через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан до 20 млн тонн на рік.</p>
<ul>
<li><strong>Інфраструктурні обмеження:</strong> Відсутність достатньої кількості танкерів та необхідність модернізації портів Курик і Саржа обмежують можливості альтернативних маршрутів.</li>
<li><strong>Китайський фактор:</strong> Китай, інвестуючи в нафтогазовий сектор Казахстану, може претендувати на частину експортних квот, що створює додаткові виклики для казахстанської сторони.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Експерти ринку відзначають, що Казахстан буде прив’язаний до рф по транспортуванню нафти через КТК постійно. Чому? 1) Про трубопровід Атирау-Курик тільки розмови ще з 2018 р., окрім акціонерів NCOC ніхто не збудує трубопровід, але NCOC вийшли з проєктів Каламкас море і Хазар, тому закрили тему трубопроводу на Курик. 2) Не відбувається углиблення портів Курик і Саржа (10 000 т вантажать тільки 8000 т). 3) Танкерів немає. На Китай більше 10 млн т/р не пропомпують. Свої НПЗ — обсяги переробки до 18 млн т. Тому залишається казахам тільки КТК і гра за правилами рф.</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://qazinform.com/news/president-talks-about-alternative-routes-of-transporting-kazakh-oil-061c94" target="_blank">Kazinform</a>, <a href="https://astanatimes.com/2025/05/cpc-targets-1-billion-tons-of-oil-shipment-by-october/" target="_blank">The Astana Times</a>, <a href="https://caspiannews.com/news-detail/kazakhstan-ships-first-kashagan-oil-via-btc-pipeline-expanding-export-routes-2025-1-29-0/" target="_blank">Caspian News</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/30/kazaxstan-zmicnyuye-pozici%d1%97-ktk-popri-poshuk-alternativnix-marshrutiv-eksportu-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/eksport-nafti/feed/ ) in 1.30058 seconds, on May 20th, 2026 at 9:22 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 20th, 2026 at 10:22 am UTC -->