<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; експорт нафти</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/eksport-nafti/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Канада планує нафтопровід на 1 млн барелів на добу до тихоокеанського узбережжя</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/19/kanada-planuye-naftoprovid-na-1-mln-bareliv-na-dobu-do-tixookeanskogo-uzberezhzhya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/19/kanada-planuye-naftoprovid-na-1-mln-bareliv-na-dobu-do-tixookeanskogo-uzberezhzhya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Oct 2026 09:41:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Asian market]]></category>
		<category><![CDATA[Canada oil pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil-sands]]></category>
		<category><![CDATA[азійський ринок]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[канадський нафтопровід]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові-піски]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155645</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31524-Канада_флаг.png" alt="Канада планує нафтопровід на 1 млн барелів на добу до тихоокеанського узбережжя"/><br />Уряд прем’єр-міністра Марка Карні підтримує новий нафтопровід із пропускною здатністю 1 млн барелів на добу. Проєкт має збільшити експорт канадської нафти до Азії та зменшити залежність від ринку США, однак поки не забезпечений необхідними приватними інвестиціями. Для завантаження нафтопроводу й пов’язаного проєкту зі зберігання вуглецю потрібно C$100 млрд Reuters 18 жовтня повідомило, що прем’єр-міністр Канади [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31524-Канада_флаг.png" alt="Канада планує нафтопровід на 1 млн барелів на добу до тихоокеанського узбережжя"/><br /><p>Уряд прем’єр-міністра Марка Карні підтримує новий нафтопровід із пропускною здатністю 1 млн барелів на добу. Проєкт має збільшити експорт канадської нафти до Азії та зменшити залежність від ринку США, однак поки не забезпечений необхідними приватними інвестиціями.</p>
<h3>Для завантаження нафтопроводу й пов’язаного проєкту зі зберігання вуглецю потрібно C$100 млрд</h3>
<p>Reuters 18 жовтня повідомило, що прем’єр-міністр Канади Марк Карні розраховує використати новий нафтопровід для збільшення видобутку та експорту нафти й скорочення залежності країни від Сполучених Штатів.</p>
<p>Підтриманий урядом маршрут має транспортувати 1 млн барелів нафти на добу до порту на тихоокеанському узбережжі, розширюючи можливості постачання на азійські ринки.</p>
<p>Водночас жодна компанія, що працює з нафтовими пісками, ще не взяла на себе зобов’язання профінансувати C$100 млрд приватних інвестицій, необхідних для завантаження нафтопроводу та будівництва проєкту з уловлювання і зберігання вуглецю. Карні зробив реалізацію такого проєкту умовою федерального погодження трубопроводу.</p>
<p>Річні капіталовкладення в канадські нафтові піски скоротилися з пікового рівня C$35 млрд, або $24,55 млрд, у 2014 році до C$14,2 млрд у 2024 році, свідчать дані Statistics Canada. Останній великий новий проєкт у секторі — Fort Hills компанії Suncor — запрацював у 2018 році.</p>
<p>Energy Safety Canada у серпневому прогнозі очікувала, що зайнятість у секторі нафтових пісків до 2035 року зменшиться на 920 робочих місць, або 4%, хоча видобуток зросте на 6%. Представник організації повідомив Reuters, що новий західний нафтопровід може зупинити скорочення зайнятості, але навряд чи створить багато постійних робочих місць.</p>
<blockquote><p>«Я не використовував би слово “бум”. Я назвав би це сталим зростанням», — заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час відвідання Форт-Мак-Маррі.</p></blockquote>
<p>Керівник Oil Sands Alliance Кендалл Діллінг заявив, що нафтопровід і пов’язані інвестиції можуть створити тисячі робочих місць до середини 2030-х років. Значна їхня частина, однак, буде тимчасовою та пов’язаною з будівництвом у Британській Колумбії й Альберті.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/carneys-pipeline-push-is-unlikely-bring-back-canadas-oil-jobs-boom-2026-10-18/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31524-Канада_флаг.png" alt="Канада планує нафтопровід на 1 млн барелів на добу до тихоокеанського узбережжя"/><br /><p>Уряд прем’єр-міністра Марка Карні підтримує новий нафтопровід із пропускною здатністю 1 млн барелів на добу. Проєкт має збільшити експорт канадської нафти до Азії та зменшити залежність від ринку США, однак поки не забезпечений необхідними приватними інвестиціями.</p>
<h3>Для завантаження нафтопроводу й пов’язаного проєкту зі зберігання вуглецю потрібно C$100 млрд</h3>
<p>Reuters 18 жовтня повідомило, що прем’єр-міністр Канади Марк Карні розраховує використати новий нафтопровід для збільшення видобутку та експорту нафти й скорочення залежності країни від Сполучених Штатів.</p>
<p>Підтриманий урядом маршрут має транспортувати 1 млн барелів нафти на добу до порту на тихоокеанському узбережжі, розширюючи можливості постачання на азійські ринки.</p>
<p>Водночас жодна компанія, що працює з нафтовими пісками, ще не взяла на себе зобов’язання профінансувати C$100 млрд приватних інвестицій, необхідних для завантаження нафтопроводу та будівництва проєкту з уловлювання і зберігання вуглецю. Карні зробив реалізацію такого проєкту умовою федерального погодження трубопроводу.</p>
<p>Річні капіталовкладення в канадські нафтові піски скоротилися з пікового рівня C$35 млрд, або $24,55 млрд, у 2014 році до C$14,2 млрд у 2024 році, свідчать дані Statistics Canada. Останній великий новий проєкт у секторі — Fort Hills компанії Suncor — запрацював у 2018 році.</p>
<p>Energy Safety Canada у серпневому прогнозі очікувала, що зайнятість у секторі нафтових пісків до 2035 року зменшиться на 920 робочих місць, або 4%, хоча видобуток зросте на 6%. Представник організації повідомив Reuters, що новий західний нафтопровід може зупинити скорочення зайнятості, але навряд чи створить багато постійних робочих місць.</p>
<blockquote><p>«Я не використовував би слово “бум”. Я назвав би це сталим зростанням», — заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час відвідання Форт-Мак-Маррі.</p></blockquote>
<p>Керівник Oil Sands Alliance Кендалл Діллінг заявив, що нафтопровід і пов’язані інвестиції можуть створити тисячі робочих місць до середини 2030-х років. Значна їхня частина, однак, буде тимчасовою та пов’язаною з будівництвом у Британській Колумбії й Альберті.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/carneys-pipeline-push-is-unlikely-bring-back-canadas-oil-jobs-boom-2026-10-18/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/19/kanada-planuye-naftoprovid-na-1-mln-bareliv-na-dobu-do-tixookeanskogo-uzberezhzhya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МВФ попередив про глобальні наслідки атак на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/mvf-poperediv-pro-globalni-naslidki-atak-na-energetichnu-infrastrukturu-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/mvf-poperediv-pro-globalni-naslidki-atak-na-energetichnu-infrastrukturu-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Oct 2026 08:14:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[Houthis]]></category>
		<category><![CDATA[IMF]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[МВФ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Хусити]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155627</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31511-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="МВФ попередив про глобальні наслідки атак на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії"/><br />Ескалація атак хуситів на об’єкти Саудівської Аравії може мати негативні наслідки для світової економіки, попередила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Серед головних ризиків — подальше зростання цін на енергію, скорочення експорту нафти й газу та погіршення умов для неенергетичних секторів економіки. МВФ бачить ризики далеко за межами Саудівської Аравії Виступаючи на спільному заході МВФ [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31511-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="МВФ попередив про глобальні наслідки атак на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії"/><br /><p>Ескалація атак хуситів на об’єкти Саудівської Аравії може мати негативні наслідки для світової економіки, попередила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Серед головних ризиків — подальше зростання цін на енергію, скорочення експорту нафти й газу та погіршення умов для неенергетичних секторів економіки.</p>
<h3>МВФ бачить ризики далеко за межами Саудівської Аравії</h3>
<p>Виступаючи на спільному заході МВФ і Світового банку в Таїланді, Георгієва зазначила, що Саудівська Аравія зберігає відносну стійкість і має кращі економічні перспективи, ніж більшість сусідніх країн. Це пов’язано з диверсифікацією економіки останніх років і спробами зменшити частку нафтових доходів у державному бюджеті.</p>
<p>Водночас ситуація залишається складною. За оцінкою Георгієвої, існує високий ризик подальшого зростання цін на енергоносії та потенційного уповільнення перегонів у сфері штучного інтелекту.</p>
<blockquote><p>«Майже повне закриття Ормузу, а тепер і перебої в Червоному морі різко скоротили експорт нафти й газу; пошкодження енергетичних об’єктів зменшило виробничі потужності; а діяльність поза вуглеводневим сектором була обмежена через скорочення торгівлі, ослаблення ділової впевненості та зростання цін на товари першої необхідності», — заявила Крісталіна Георгієва.</p></blockquote>
<h4>Хусити заявили про продовження атак</h4>
<p>Хусити в Ємені пообіцяли нові удари по цілях у Саудівській Аравії після атак протягом останнього тижня на штаб-квартиру Aramco, об’єкти в Дахрані, нафтопереробний завод у Ер-Ріяді та аеропорт Ер-Ріяда.</p>
<p>Конфлікт розширюється на тлі бойових дій сил під керівництвом Саудівської Аравії проти хуситів за контроль над більшою частиною узбережжя Ємену, яке виходить до Червоного моря та стратегічної Баб-ель-Мандебської протоки.</p>
<h4>Маршрут через Баб-ель-Мандеб має критичне значення для саудівського експорту</h4>
<p>Через Баб-ель-Мандеб зазвичай проходять саудівські нафтові постачання з порту Янбу до Азії. Через бойові дії в Червоному морі Саудівська Аравія почала перенаправляти експорт назад до Перської затоки.</p>
<p>Для вивезення нафти використовується перевалка з судна на судно: ресурс проводять через Ормузьку протоку, після чого завантажують на супертанкери в Оманській затоці.</p>
<h4>Ризики зростають і в Ормузькій протоці</h4>
<p>Іран одночасно посилює атаки в районі Перської затоки. Лише в середу в Ормузькій протоці затонули два судна.</p>
<p>Одним із них було контейнерне судно, яке зазнало удару під час проходження протокою. Друге — суховантаж, уражений ще наприкінці вересня.</p>
<p>Таким чином, ризики одночасно зростають на двох ключових маршрутах — у Червоному морі та Ормузькій протоці. На цьому тлі МВФ попереджає, що наслідки атак на саудівську інфраструктуру можуть поширитися далеко за межі регіону через енергетичні ціни, зовнішню торгівлю та загальне погіршення економічної впевненості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IMF-Warns-of-Worldwide-Fallout-as-Attacks-on-Saudi-Arabia-Escalate.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31511-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="МВФ попередив про глобальні наслідки атак на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії"/><br /><p>Ескалація атак хуситів на об’єкти Саудівської Аравії може мати негативні наслідки для світової економіки, попередила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Серед головних ризиків — подальше зростання цін на енергію, скорочення експорту нафти й газу та погіршення умов для неенергетичних секторів економіки.</p>
<h3>МВФ бачить ризики далеко за межами Саудівської Аравії</h3>
<p>Виступаючи на спільному заході МВФ і Світового банку в Таїланді, Георгієва зазначила, що Саудівська Аравія зберігає відносну стійкість і має кращі економічні перспективи, ніж більшість сусідніх країн. Це пов’язано з диверсифікацією економіки останніх років і спробами зменшити частку нафтових доходів у державному бюджеті.</p>
<p>Водночас ситуація залишається складною. За оцінкою Георгієвої, існує високий ризик подальшого зростання цін на енергоносії та потенційного уповільнення перегонів у сфері штучного інтелекту.</p>
<blockquote><p>«Майже повне закриття Ормузу, а тепер і перебої в Червоному морі різко скоротили експорт нафти й газу; пошкодження енергетичних об’єктів зменшило виробничі потужності; а діяльність поза вуглеводневим сектором була обмежена через скорочення торгівлі, ослаблення ділової впевненості та зростання цін на товари першої необхідності», — заявила Крісталіна Георгієва.</p></blockquote>
<h4>Хусити заявили про продовження атак</h4>
<p>Хусити в Ємені пообіцяли нові удари по цілях у Саудівській Аравії після атак протягом останнього тижня на штаб-квартиру Aramco, об’єкти в Дахрані, нафтопереробний завод у Ер-Ріяді та аеропорт Ер-Ріяда.</p>
<p>Конфлікт розширюється на тлі бойових дій сил під керівництвом Саудівської Аравії проти хуситів за контроль над більшою частиною узбережжя Ємену, яке виходить до Червоного моря та стратегічної Баб-ель-Мандебської протоки.</p>
<h4>Маршрут через Баб-ель-Мандеб має критичне значення для саудівського експорту</h4>
<p>Через Баб-ель-Мандеб зазвичай проходять саудівські нафтові постачання з порту Янбу до Азії. Через бойові дії в Червоному морі Саудівська Аравія почала перенаправляти експорт назад до Перської затоки.</p>
<p>Для вивезення нафти використовується перевалка з судна на судно: ресурс проводять через Ормузьку протоку, після чого завантажують на супертанкери в Оманській затоці.</p>
<h4>Ризики зростають і в Ормузькій протоці</h4>
<p>Іран одночасно посилює атаки в районі Перської затоки. Лише в середу в Ормузькій протоці затонули два судна.</p>
<p>Одним із них було контейнерне судно, яке зазнало удару під час проходження протокою. Друге — суховантаж, уражений ще наприкінці вересня.</p>
<p>Таким чином, ризики одночасно зростають на двох ключових маршрутах — у Червоному морі та Ормузькій протоці. На цьому тлі МВФ попереджає, що наслідки атак на саудівську інфраструктуру можуть поширитися далеко за межі регіону через енергетичні ціни, зовнішню торгівлю та загальне погіршення економічної впевненості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IMF-Warns-of-Worldwide-Fallout-as-Attacks-on-Saudi-Arabia-Escalate.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/mvf-poperediv-pro-globalni-naslidki-atak-na-energetichnu-infrastrukturu-saudivsko%d1%97-aravi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рух товарних суден через Ормузьку протоку впав до мінімуму з 23 липня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/08/rux-tovarnix-suden-cherez-ormuzku-protoku-vpav-do-minimumu-z-23-lipnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/08/rux-tovarnix-suden-cherez-ormuzku-protoku-vpav-do-minimumu-z-23-lipnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Oct 2026 06:50:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[alternative shipping routes]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Kpler]]></category>
		<category><![CDATA[альтернативні маршрути]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[рух через Ормузьку протоку]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155549</guid>
		<description><![CDATA[Через Ормузьку протоку 6 жовтня пройшли лише сім товарних суден — найменше більш ніж за два місяці. Потік нафти маршрутом скоротився на 27% від воєнного максимуму, однак експорт з узбережжя Оманської затоки та Червоного моря зріс до 6,7 млн барелів на добу. Альтернативні маршрути підтримали загальний близькосхідний експорт на довоєнному рівні Кількість товарних суден, які [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Через Ормузьку протоку 6 жовтня пройшли лише сім товарних суден — найменше більш ніж за два місяці. Потік нафти маршрутом скоротився на 27% від воєнного максимуму, однак експорт з узбережжя Оманської затоки та Червоного моря зріс до 6,7 млн барелів на добу.</p>
<h3>Альтернативні маршрути підтримали загальний близькосхідний експорт на довоєнному рівні</h3>
<p>Кількість товарних суден, які перетинають Ормузьку протоку, знизилася після хвилі атак на танкери. За даними Kpler, у вівторок, 6 жовтня, через маршрут пройшли сім суден — найменше від 23 липня.</p>
<p>Аналітики Kpler Еммануель Белостріно та Юї Торіката повідомили, що потік сирої нафти через протоку зменшився на 27% порівняно з воєнним максимумом попереднього тижня — щонайменше до 10,1 млн барелів на добу.</p>
<p>Цей обсяг відповідав середньому вересневому рівню, але становив лише 74% довоєнного показника. Основна частина скорочення припала на перевантаження нафти з судна на судно в Оманській затоці.</p>
<p>Водночас експорт з узбережжя Оманської затоки та через Червоне море зріс до 6,7 млн барелів на добу — більш ніж удвічі порівняно з довоєнним рівнем. За оцінкою Kpler, ці потоки компенсували втрати на маршруті через Ормузьку протоку та допомогли втримати сукупний експорт близькосхідної нафти на довоєнному рівні.</p>
<p>У середу кількість проходів збільшилася до десяти, однак залишалася значно нижчою за понад 20 суден на добу, зафіксованих у неділю та понеділок. Дані LSEG показали вісім проходів у вівторок проти 14 попереднього дня. Серед суден були п’ять нафтових танкерів і газовоз Al Mafyar.</p>
<p>Статистика Kpler не охоплює судна з вимкненими транспондерами автоматичної ідентифікаційної системи. До початку війни 28 лютого через протоку щодня проходило близько 125 великих комерційних суден, а їхні вантажі становили п’яту частину глобального постачання сирої нафти та скрапленого природного газу.</p>
<blockquote><p>«Потік сирої нафти через протоку скоротився на 27% від воєнного максимуму попереднього тижня — щонайменше до 10,1 млн барелів на добу», — написали аналітики Kpler Еммануель Белостріно та Юї Торіката.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hormuz-transits-lowest-over-two-months-after-attacks-data-shows-2026-10-08/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Через Ормузьку протоку 6 жовтня пройшли лише сім товарних суден — найменше більш ніж за два місяці. Потік нафти маршрутом скоротився на 27% від воєнного максимуму, однак експорт з узбережжя Оманської затоки та Червоного моря зріс до 6,7 млн барелів на добу.</p>
<h3>Альтернативні маршрути підтримали загальний близькосхідний експорт на довоєнному рівні</h3>
<p>Кількість товарних суден, які перетинають Ормузьку протоку, знизилася після хвилі атак на танкери. За даними Kpler, у вівторок, 6 жовтня, через маршрут пройшли сім суден — найменше від 23 липня.</p>
<p>Аналітики Kpler Еммануель Белостріно та Юї Торіката повідомили, що потік сирої нафти через протоку зменшився на 27% порівняно з воєнним максимумом попереднього тижня — щонайменше до 10,1 млн барелів на добу.</p>
<p>Цей обсяг відповідав середньому вересневому рівню, але становив лише 74% довоєнного показника. Основна частина скорочення припала на перевантаження нафти з судна на судно в Оманській затоці.</p>
<p>Водночас експорт з узбережжя Оманської затоки та через Червоне море зріс до 6,7 млн барелів на добу — більш ніж удвічі порівняно з довоєнним рівнем. За оцінкою Kpler, ці потоки компенсували втрати на маршруті через Ормузьку протоку та допомогли втримати сукупний експорт близькосхідної нафти на довоєнному рівні.</p>
<p>У середу кількість проходів збільшилася до десяти, однак залишалася значно нижчою за понад 20 суден на добу, зафіксованих у неділю та понеділок. Дані LSEG показали вісім проходів у вівторок проти 14 попереднього дня. Серед суден були п’ять нафтових танкерів і газовоз Al Mafyar.</p>
<p>Статистика Kpler не охоплює судна з вимкненими транспондерами автоматичної ідентифікаційної системи. До початку війни 28 лютого через протоку щодня проходило близько 125 великих комерційних суден, а їхні вантажі становили п’яту частину глобального постачання сирої нафти та скрапленого природного газу.</p>
<blockquote><p>«Потік сирої нафти через протоку скоротився на 27% від воєнного максимуму попереднього тижня — щонайменше до 10,1 млн барелів на добу», — написали аналітики Kpler Еммануель Белостріно та Юї Торіката.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hormuz-transits-lowest-over-two-months-after-attacks-data-shows-2026-10-08/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/08/rux-tovarnix-suden-cherez-ormuzku-protoku-vpav-do-minimumu-z-23-lipnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Standard Chartered: експорт нафти з Перської затоки відновився до 16,5 млн барелів на добу, але Ормуз далекий від нормалізації</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/07/standard-chartered-eksport-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-vidnovivsya-do-165-mln-bareliv-na-dobu-ale-ormuz-dalekij-vid-normalizaci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/07/standard-chartered-eksport-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-vidnovivsya-do-165-mln-bareliv-na-dobu-ale-ormuz-dalekij-vid-normalizaci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 07 Oct 2026 06:44:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[East-West Pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[Iran oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[ship-to-ship transfers]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[перевалка з судна на судно]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155538</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31438-Танкер.jpg" alt="Standard Chartered: експорт нафти з Перської затоки відновився до 16,5 млн барелів на добу, але Ормуз далекий від нормалізації"/><br />Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки, без урахування Ірану та з включенням обхідних маршрутів через Фуджейру і Червоне море, у вересні відновився приблизно до 16,5 млн барелів на добу — майже до довоєнного рівня. Водночас через Ормузьку протоку пройшло лише 60% цих обсягів проти 83% до війни. Відновлення експорту не означає повернення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31438-Танкер.jpg" alt="Standard Chartered: експорт нафти з Перської затоки відновився до 16,5 млн барелів на добу, але Ормуз далекий від нормалізації"/><br /><p>Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки, без урахування Ірану та з включенням обхідних маршрутів через Фуджейру і Червоне море, у вересні відновився приблизно до 16,5 млн барелів на добу — майже до довоєнного рівня. Водночас через Ормузьку протоку пройшло лише 60% цих обсягів проти 83% до війни.</p>
<h3>Відновлення експорту не означає повернення до нормальної логістики</h3>
<p>За оцінкою Standard Chartered, нинішня ситуація свідчить про стійкість системи постачання, а не про її нормалізацію. Експортери знайшли способи вивозити нафту, але роблять це менш ефективно й зі значно вищими витратами.</p>
<p>Дедалі активніше використовується складний ланцюг перевалки нафти з судна на судно. Шатл-танкери проходять Ормуз, після чого передають вантаж більшим суднам у Оманській затоці. Одночасно збільшилося використання трубопроводів і портів, що дозволяють обходити протоку.</p>
<p>Важливим маршрутом для шатл-танкерів став південний напрямок уздовж узбережжя Оману. Standard Chartered зазначає, що потужності перевалки з судна на судно, ймовірно, вже насичені, використання флоту залишається неефективним, тривалість рейсів збільшилася, а витрати на фрахт і безпеку залишаються підвищеними.</p>
<h4>Саудівська Аравія збільшила експорт із 2,45 до 6,9 млн барелів на добу</h4>
<p>Саудівська Аравія демонструє як ефективність нових схем, так і їхні обмеження. Після пошкодження нафтопроводу East-West на початку вересня експорт різко переорієнтували на східне узбережжя.</p>
<p>Standard Chartered оцінює, що загальний саудівський експорт у вересні відновився приблизно до 6,9 млн барелів на добу порівняно з 2,45 млн барелів на добу у серпні.</p>
<p>Лише протягом одного тижня через Ормузьку протоку пройшли 19 надвеликих нафтових танкерів VLCC. Відновлення роботи East-West і завантаження в Янбу повернули на ринок ще один маршрут та зменшили безпосередній ризик вимушеного скорочення видобутку.</p>
<p>Водночас пропускна здатність нафтопроводу залишається нижчою за номінальну, а сама інфраструктура — вразливою до нових атак.</p>
<h4>Обхідні маршрути коштують до $9 за барель</h4>
<p>Альтернативна логістика суттєво збільшує витрати. За повідомленнями, на партії, завантажені у морі біля Оману, надавалися знижки до $9 за барель, щоб компенсувати додаткові логістичні витрати.</p>
<p>Відновлення фізичних потоків зменшило ймовірність найгірших сценаріїв дефіциту і, за оцінкою Standard Chartered, має поступово знижувати частину премії за фізичну нестачу нафти.</p>
<p>Проте барелі переміщуються довшими маршрутами, із більшим залученням танкерного флоту та за меншого запасу вільної логістичної потужності. Тому нинішнє покращення не дає підстав повертатися до довоєнної оцінки ризиків.</p>
<h4>Система має менше резерву для нового великого збою</h4>
<p>Експортери Перської затоки змогли вивезти значно більше нафти, ніж очікував ринок. Однак система стала складнішою, дорожчою та менш гнучкою. Це означає, що її здатність поглинути ще один великий логістичний або військовий шок зменшилася.</p>
<p>Для нафтового ринку це створює подвійний сигнал: фізична пропозиція відновилася швидше, ніж очікувалося, але транспортні ризики, витрати та залежність від обхідних маршрутів залишаються високими.</p>
<h4>Морський експорт Ірану впав із 1,7 млн барелів на добу майже до нуля</h4>
<p>Тактична адаптація країн Перської затоки змінила і регіональний баланс. Морський експорт сирої нафти з Ірану у вересні скоротився майже до нуля порівняно приблизно з 1,7 млн барелів на добу до війни.</p>
<p>У матеріалі це пов’язується з морською блокадою США, яка різко обмежила можливості Тегерана транспортувати нафту через Ормуз. Унаслідок цього здатність Ірану використовувати контроль над протокою як інструмент тиску послаблюється, хоча водночас зростає ризик непередбачуваної військової ескалації.</p>
<h4>Іран пов’язує відкриття Ормузу із сімома умовами</h4>
<p>Іран повторив у неділю, що Ормузька протока залишатиметься закритою, доки США не виконають сім умов, передбачених червневою проміжною угодою.</p>
<p>Міністр закордонних справ Аббас Арагчі окремо заявив, що остання пропозиція Тегерана може дозволити відкрити протоку протягом семи днів, якщо Вашингтон прийме іранські умови.</p>
<p>Тегеран також заперечив повідомлення про те, що пропонував міжнародні ядерні інспекції в обмін на послаблення санкцій. Арагчі заявив, що Іран сподівається на дипломатичний шлях, але попередив, що країна краще підготовлена, ніж раніше, до відповіді у разі подальших військових дій США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Standard-Chartered-Says-Hormuz-Oil-Flows-Are-Far-From-Normal.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31438-Танкер.jpg" alt="Standard Chartered: експорт нафти з Перської затоки відновився до 16,5 млн барелів на добу, але Ормуз далекий від нормалізації"/><br /><p>Експорт сирої нафти й конденсату з країн Перської затоки, без урахування Ірану та з включенням обхідних маршрутів через Фуджейру і Червоне море, у вересні відновився приблизно до 16,5 млн барелів на добу — майже до довоєнного рівня. Водночас через Ормузьку протоку пройшло лише 60% цих обсягів проти 83% до війни.</p>
<h3>Відновлення експорту не означає повернення до нормальної логістики</h3>
<p>За оцінкою Standard Chartered, нинішня ситуація свідчить про стійкість системи постачання, а не про її нормалізацію. Експортери знайшли способи вивозити нафту, але роблять це менш ефективно й зі значно вищими витратами.</p>
<p>Дедалі активніше використовується складний ланцюг перевалки нафти з судна на судно. Шатл-танкери проходять Ормуз, після чого передають вантаж більшим суднам у Оманській затоці. Одночасно збільшилося використання трубопроводів і портів, що дозволяють обходити протоку.</p>
<p>Важливим маршрутом для шатл-танкерів став південний напрямок уздовж узбережжя Оману. Standard Chartered зазначає, що потужності перевалки з судна на судно, ймовірно, вже насичені, використання флоту залишається неефективним, тривалість рейсів збільшилася, а витрати на фрахт і безпеку залишаються підвищеними.</p>
<h4>Саудівська Аравія збільшила експорт із 2,45 до 6,9 млн барелів на добу</h4>
<p>Саудівська Аравія демонструє як ефективність нових схем, так і їхні обмеження. Після пошкодження нафтопроводу East-West на початку вересня експорт різко переорієнтували на східне узбережжя.</p>
<p>Standard Chartered оцінює, що загальний саудівський експорт у вересні відновився приблизно до 6,9 млн барелів на добу порівняно з 2,45 млн барелів на добу у серпні.</p>
<p>Лише протягом одного тижня через Ормузьку протоку пройшли 19 надвеликих нафтових танкерів VLCC. Відновлення роботи East-West і завантаження в Янбу повернули на ринок ще один маршрут та зменшили безпосередній ризик вимушеного скорочення видобутку.</p>
<p>Водночас пропускна здатність нафтопроводу залишається нижчою за номінальну, а сама інфраструктура — вразливою до нових атак.</p>
<h4>Обхідні маршрути коштують до $9 за барель</h4>
<p>Альтернативна логістика суттєво збільшує витрати. За повідомленнями, на партії, завантажені у морі біля Оману, надавалися знижки до $9 за барель, щоб компенсувати додаткові логістичні витрати.</p>
<p>Відновлення фізичних потоків зменшило ймовірність найгірших сценаріїв дефіциту і, за оцінкою Standard Chartered, має поступово знижувати частину премії за фізичну нестачу нафти.</p>
<p>Проте барелі переміщуються довшими маршрутами, із більшим залученням танкерного флоту та за меншого запасу вільної логістичної потужності. Тому нинішнє покращення не дає підстав повертатися до довоєнної оцінки ризиків.</p>
<h4>Система має менше резерву для нового великого збою</h4>
<p>Експортери Перської затоки змогли вивезти значно більше нафти, ніж очікував ринок. Однак система стала складнішою, дорожчою та менш гнучкою. Це означає, що її здатність поглинути ще один великий логістичний або військовий шок зменшилася.</p>
<p>Для нафтового ринку це створює подвійний сигнал: фізична пропозиція відновилася швидше, ніж очікувалося, але транспортні ризики, витрати та залежність від обхідних маршрутів залишаються високими.</p>
<h4>Морський експорт Ірану впав із 1,7 млн барелів на добу майже до нуля</h4>
<p>Тактична адаптація країн Перської затоки змінила і регіональний баланс. Морський експорт сирої нафти з Ірану у вересні скоротився майже до нуля порівняно приблизно з 1,7 млн барелів на добу до війни.</p>
<p>У матеріалі це пов’язується з морською блокадою США, яка різко обмежила можливості Тегерана транспортувати нафту через Ормуз. Унаслідок цього здатність Ірану використовувати контроль над протокою як інструмент тиску послаблюється, хоча водночас зростає ризик непередбачуваної військової ескалації.</p>
<h4>Іран пов’язує відкриття Ормузу із сімома умовами</h4>
<p>Іран повторив у неділю, що Ормузька протока залишатиметься закритою, доки США не виконають сім умов, передбачених червневою проміжною угодою.</p>
<p>Міністр закордонних справ Аббас Арагчі окремо заявив, що остання пропозиція Тегерана може дозволити відкрити протоку протягом семи днів, якщо Вашингтон прийме іранські умови.</p>
<p>Тегеран також заперечив повідомлення про те, що пропонував міжнародні ядерні інспекції в обмін на послаблення санкцій. Арагчі заявив, що Іран сподівається на дипломатичний шлях, але попередив, що країна краще підготовлена, ніж раніше, до відповіді у разі подальших військових дій США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Standard-Chartered-Says-Hormuz-Oil-Flows-Are-Far-From-Normal.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/07/standard-chartered-eksport-nafti-z-persko%d1%97-zatoki-vidnovivsya-do-165-mln-bareliv-na-dobu-ale-ormuz-dalekij-vid-normalizaci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Аналітики підвищили прогноз Brent на 2026 рік через тривалі перебої в Перській затоці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/01/analitiki-pidvishhili-prognoz-brent-na-2026-rik-cherez-trivali-perebo%d1%97-v-perskij-zatoci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/01/analitiki-pidvishhili-prognoz-brent-na-2026-rik-cherez-trivali-perebo%d1%97-v-perskij-zatoci/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 01 Oct 2026 07:26:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline pricing]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[oil forecast]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз цін на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціноутворення бензинів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155475</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31390-Нефть.jpg" alt="Аналітики підвищили прогноз Brent на 2026 рік через тривалі перебої в Перській затоці"/><br />Опитування Reuters від 30 вересня показало підвищення прогнозів цін на нафту на 2026 рік. Середній прогноз для Brent зріс до $89,05 за барель, оскільки ризики постачання з Перської затоки переважили занепокоєння щодо попиту. Ринок закладає тривале обмеження потоків через Ормузьку протоку Reuters повідомило, що вересневе опитування 30 економістів і аналітиків дало середній прогноз Brent на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31390-Нефть.jpg" alt="Аналітики підвищили прогноз Brent на 2026 рік через тривалі перебої в Перській затоці"/><br /><p>Опитування Reuters від 30 вересня показало підвищення прогнозів цін на нафту на 2026 рік. Середній прогноз для Brent зріс до $89,05 за барель, оскільки ризики постачання з Перської затоки переважили занепокоєння щодо попиту.</p>
<h3>Ринок закладає тривале обмеження потоків через Ормузьку протоку</h3>
<p>Reuters повідомило, що вересневе опитування 30 економістів і аналітиків дало середній прогноз Brent на 2026 рік на рівні $89,05 за барель. Місяцем раніше прогноз становив $85,08 за барель. Для американської нафти прогноз підвищили до $83,90 за барель із $80,20. Діапазон оцінок для Brent становив від $77,27 до $97,60 за барель.</p>
<p>Ключовою причиною перегляду стали перебої експорту з Перської затоки. Reuters зазначило, що частина аналітиків дедалі більше виходить із того, що повне відновлення експорту через Ормузьку протоку в найближчій перспективі малоймовірне. У такій ситуації значну частину дефіциту мають поглинати запаси.</p>
<p>HSBC, за даними Reuters, у базовому сценарії очікує лише поступового поліпшення умов судноплавства й «структурно обмежений» Ормуз. Банк виходить із того, що потоки рідких вуглеводнів відновлюватимуться повільно й залишатимуться значно нижче приблизно 19–20 млн барелів на добу, які проходили через протоку до конфлікту.</p>
<p>Reuters також навело оцінку Goldman Sachs, за якою експорт нафти з Перської затоки, включно з «темним експортом» суднами з вимкненими транспондерами, відновився до 23,3 млн барелів на добу за останній тиждень. Це відповідає середньому рівню 2025 року, оскільки експорт у вересні подвоївся.</p>
<p>Окремим фактором невизначеності агентство назвало китайські запаси. Аналітики вказали, що Китай значну частину конфлікту використовував накопичені запаси, зменшуючи потребу конкурувати за вантажі сирої нафти на глобальному ринку. Ця тенденція почала змінюватися: імпорт Китаю зростав протягом останніх двох місяців і в серпні досяг майже 9 млн барелів на добу, хоча залишався нижче історичних норм.</p>
<blockquote><p>«Ми не робимо ставку на врегулювання конфлікту протягом наступних трьох–шести місяців. Існують значні ризики підвищення наших прогнозів, якщо конфлікт продовжить ескалювати, а не спадати», — сказав керівник енергетичних досліджень DBS Bank Сувро Саркар.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/analysts-raise-2026-oil-forecasts-prolonged-gulf-disruption-2026-09-30/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31390-Нефть.jpg" alt="Аналітики підвищили прогноз Brent на 2026 рік через тривалі перебої в Перській затоці"/><br /><p>Опитування Reuters від 30 вересня показало підвищення прогнозів цін на нафту на 2026 рік. Середній прогноз для Brent зріс до $89,05 за барель, оскільки ризики постачання з Перської затоки переважили занепокоєння щодо попиту.</p>
<h3>Ринок закладає тривале обмеження потоків через Ормузьку протоку</h3>
<p>Reuters повідомило, що вересневе опитування 30 економістів і аналітиків дало середній прогноз Brent на 2026 рік на рівні $89,05 за барель. Місяцем раніше прогноз становив $85,08 за барель. Для американської нафти прогноз підвищили до $83,90 за барель із $80,20. Діапазон оцінок для Brent становив від $77,27 до $97,60 за барель.</p>
<p>Ключовою причиною перегляду стали перебої експорту з Перської затоки. Reuters зазначило, що частина аналітиків дедалі більше виходить із того, що повне відновлення експорту через Ормузьку протоку в найближчій перспективі малоймовірне. У такій ситуації значну частину дефіциту мають поглинати запаси.</p>
<p>HSBC, за даними Reuters, у базовому сценарії очікує лише поступового поліпшення умов судноплавства й «структурно обмежений» Ормуз. Банк виходить із того, що потоки рідких вуглеводнів відновлюватимуться повільно й залишатимуться значно нижче приблизно 19–20 млн барелів на добу, які проходили через протоку до конфлікту.</p>
<p>Reuters також навело оцінку Goldman Sachs, за якою експорт нафти з Перської затоки, включно з «темним експортом» суднами з вимкненими транспондерами, відновився до 23,3 млн барелів на добу за останній тиждень. Це відповідає середньому рівню 2025 року, оскільки експорт у вересні подвоївся.</p>
<p>Окремим фактором невизначеності агентство назвало китайські запаси. Аналітики вказали, що Китай значну частину конфлікту використовував накопичені запаси, зменшуючи потребу конкурувати за вантажі сирої нафти на глобальному ринку. Ця тенденція почала змінюватися: імпорт Китаю зростав протягом останніх двох місяців і в серпні досяг майже 9 млн барелів на добу, хоча залишався нижче історичних норм.</p>
<blockquote><p>«Ми не робимо ставку на врегулювання конфлікту протягом наступних трьох–шести місяців. Існують значні ризики підвищення наших прогнозів, якщо конфлікт продовжить ескалювати, а не спадати», — сказав керівник енергетичних досліджень DBS Bank Сувро Саркар.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/analysts-raise-2026-oil-forecasts-prolonged-gulf-disruption-2026-09-30/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/01/analitiki-pidvishhili-prognoz-brent-na-2026-rik-cherez-trivali-perebo%d1%97-v-perskij-zatoci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У росії у вересні зупинилися одразу кілька великих НПЗ: Reuters оновив перелік пошкоджень паливної інфраструктури</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/30/u-rosi%d1%97-u-veresni-zupinilisya-odrazu-kilka-velikix-npz-reuters-onoviv-perelik-poshkodzhen-palivno%d1%97-infrastrukturi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/30/u-rosi%d1%97-u-veresni-zupinilisya-odrazu-kilka-velikix-npz-reuters-onoviv-perelik-poshkodzhen-palivno%d1%97-infrastrukturi/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 30 Sep 2026 10:58:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel supply]]></category>
		<category><![CDATA[drone attacks]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline production]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[refinery outages]]></category>
		<category><![CDATA[Russia refineries]]></category>
		<category><![CDATA[атаки БПЛА]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[зупинки НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[російські НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155467</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31383-НПЗ_без_света.jpg" alt="У росії у вересні зупинилися одразу кілька великих НПЗ: Reuters оновив перелік пошкоджень паливної інфраструктури"/><br />Станом на 28 вересня 2026 року низка великих російських НПЗ повністю або частково припинила перероблення після атак БПЛА. Серед останніх зупинок — Саратовський, Ярославський, Московський, Рязанський, Пермський, Сизранський і Куйбишевський НПЗ, а також Новошахтинський завод нафтопродуктів. Вересень приніс нову хвилю зупинок перероблення Саратовський НПЗ повністю припинив перероблення сировини з 11 вересня. У 2024 році підприємство [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31383-НПЗ_без_света.jpg" alt="У росії у вересні зупинилися одразу кілька великих НПЗ: Reuters оновив перелік пошкоджень паливної інфраструктури"/><br /><p>Станом на 28 вересня 2026 року низка великих російських НПЗ повністю або частково припинила перероблення після атак БПЛА. Серед останніх зупинок — Саратовський, Ярославський, Московський, Рязанський, Пермський, Сизранський і Куйбишевський НПЗ, а також Новошахтинський завод нафтопродуктів.</p>
<h3>Вересень приніс нову хвилю зупинок перероблення</h3>
<p>Саратовський НПЗ повністю припинив перероблення сировини з 11 вересня. У 2024 році підприємство переробило 5,8 млн тонн нафти, або 2,2% загального обсягу перероблення в рф, і виробило 1,2 млн тонн автобензину, 1,9 млн тонн дизпалива та 1,0 млн тонн мазуту.</p>
<p>ЯНОС зупинив перероблення 17 вересня після атаки БПЛА. Пошкоджень зазнала основна установка АВТ-3 продуктивністю 17 140 тонн на добу, або 40% потужності НПЗ. Ще після 28 серпня завод зупинив дві з трьох установок первинного перероблення. У 2024 році ЯНОС переробив 14,9 млн тонн сировини та випустив 2,6 млн тонн бензину, 4,0 млн тонн дизпалива і 4,7 млн тонн мазуту.</p>
<p>Московський НПЗ повністю припинив перероблення з 20 вересня через пожежі на установках первинного перероблення після атаки БПЛА. 16 червня була пошкоджена АВТ-6 продуктивністю 21 400 тонн на добу, або 53% потужності НПЗ. Номінальна потужність підприємства становить близько 14 млн тонн на рік. У 2024 році завод переробив 11,6 млн тонн нафти, виробив 2,9 млн тонн бензину, 3,2 млн тонн дизпалива, 2,0 млн тонн мазуту та 1,3 млн тонн гудрону.</p>
<h4>Рязанський, Пермський і Сизранський НПЗ також зупинилися</h4>
<p>Рязанська НПК припинила перероблення з 6 вересня. У 2024 році завод переробив 13,1 млн тонн нафти, або 4,9% загального обсягу в рф, і виробив 2,2 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизпалива та 4,3 млн тонн мазуту.</p>
<p>Пермський НПЗ повністю зупинив перероблення 25 вересня. Раніше, 21 серпня, була пошкоджена установка АВТ-4 продуктивністю 14 110 тонн на добу, або 38% потужності НПЗ, а 29 липня — АВТ-5 продуктивністю 12 930 тонн на добу, або 34%. У 2024 році підприємство переробило близько 12,6 млн тонн сировини, виробивши 2,0 млн тонн бензину, 5,3 млн тонн дизельного пального, 0,7 млн тонн нафтового коксу та 0,2 млн тонн мазуту.</p>
<p>Сизранський НПЗ зупинив перероблення 15 вересня. Була пошкоджена АВТ-6 продуктивністю 17 100 тонн на добу, або 71% потужності підприємства. Раніше, 12 липня, пошкоджень зазнала АВТ-5 потужністю 7 100 тонн на добу, або 29%. У 2024 році завод переробив 4,3 млн тонн нафти, виробив 0,8 млн тонн бензину, 1,5 млн тонн дизпалива та 0,7 млн тонн мазуту.</p>
<h4>Куйбишевський НПЗ та Новошахтинський завод зупинили роботу наприкінці місяця</h4>
<p>Куйбишевський НПЗ припинив перероблення з 22 вересня. У 2024 році підприємство переробило 4,7 млн тонн сировини, виробило 0,8 млн тонн бензину, 1,4 млн тонн дизпалива та 1,3 млн тонн мазуту. Номінальна потужність заводу становить 7,0 млн тонн нафти на рік.</p>
<p>Новошахтинський завод нафтопродуктів отримав пошкодження та призупинив роботу 25 вересня. У 2024 році він переробив 3,3 млн тонн нафти. Завод виробляє прямогонні фракції на експорт і бітум для внутрішнього ринку, але товарне моторне пальне не випускає.</p>
<h4>Удари охопили й експортну інфраструктуру</h4>
<p>9 вересня під час атаки БПЛА загорівся резервуар із паливом на Новоросійському мазутному терміналі. Новоросійськ є найбільшим перевалочним комплексом для експорту нафти й нафтопродуктів на півдні рф і відвантажує 600-700 тис. барелів нафти на добу. У 2025 році експорт нафтопродуктів через його термінали становив 19,8 млн тонн.</p>
<p>На Балтиці Приморськ відвантажує близько 1 млн барелів нафти та близько 300 тис. барелів дизпалива на добу, Усть-Луга — близько 700 тис. барелів нафти на добу. Експорт нафтопродуктів через Усть-Лугу у 2025 році перевищив 32,8 млн тонн, а через термінал Лукойла у Висоцьку становив майже 9 млн тонн.</p>
<p>Окремо через Каспійський трубопровідний консорціум проходить понад 80% усієї експортної нафти Казахстану. У 2026 році КТК неодноразово призупиняв відвантаження після атак на танкери — 20, 27, 30 і 31 липня, на початку серпня та 7 липня; ще два танкери були атаковані 13 січня.</p>
<h4>Масштаб ризику для виробництва пального</h4>
<p>Серед інших великих підприємств, які у 2026 році зупиняли перероблення після атак, Reuters називає Омський НПЗ із переробленням 22 млн тонн нафти у 2024 році та випуском 5 млн тонн бензину і 8 млн тонн дизпалива; ТАНЕКО — 17,0 млн тонн перероблення, 2,7 млн тонн бензину і 8,5 млн тонн дизпалива; КИНЕФ — близько 18 млн тонн фактичного перероблення на рік, 2 млн тонн бензину, 7 млн тонн дизпалива та 6 млн тонн мазуту.</p>
<p>НОРСИ має потужність понад 15 млн тонн сировини на рік і може виробляти близько 5 млн тонн бензину, понад 5 млн тонн дизпалива, понад 2 млн тонн мазуту та близько 0,5 млн тонн дорожнього бітуму. Газпромнефтехим Салават у 2024 році переробив 7,2 млн тонн сировини, або 2,7% загального обсягу в рф, і випустив 1,5 млн тонн бензину, 2,5 млн тонн дизпалива та 0,7 млн тонн мазуту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://ru.themoscowtimes.com/2026/09/28/kreml-pustil-pod-nozh-klyuchevie-proekti-zdravoohraneniya-chtobi-sekonomit-dengi-dlya-voini-a207147" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31383-НПЗ_без_света.jpg" alt="У росії у вересні зупинилися одразу кілька великих НПЗ: Reuters оновив перелік пошкоджень паливної інфраструктури"/><br /><p>Станом на 28 вересня 2026 року низка великих російських НПЗ повністю або частково припинила перероблення після атак БПЛА. Серед останніх зупинок — Саратовський, Ярославський, Московський, Рязанський, Пермський, Сизранський і Куйбишевський НПЗ, а також Новошахтинський завод нафтопродуктів.</p>
<h3>Вересень приніс нову хвилю зупинок перероблення</h3>
<p>Саратовський НПЗ повністю припинив перероблення сировини з 11 вересня. У 2024 році підприємство переробило 5,8 млн тонн нафти, або 2,2% загального обсягу перероблення в рф, і виробило 1,2 млн тонн автобензину, 1,9 млн тонн дизпалива та 1,0 млн тонн мазуту.</p>
<p>ЯНОС зупинив перероблення 17 вересня після атаки БПЛА. Пошкоджень зазнала основна установка АВТ-3 продуктивністю 17 140 тонн на добу, або 40% потужності НПЗ. Ще після 28 серпня завод зупинив дві з трьох установок первинного перероблення. У 2024 році ЯНОС переробив 14,9 млн тонн сировини та випустив 2,6 млн тонн бензину, 4,0 млн тонн дизпалива і 4,7 млн тонн мазуту.</p>
<p>Московський НПЗ повністю припинив перероблення з 20 вересня через пожежі на установках первинного перероблення після атаки БПЛА. 16 червня була пошкоджена АВТ-6 продуктивністю 21 400 тонн на добу, або 53% потужності НПЗ. Номінальна потужність підприємства становить близько 14 млн тонн на рік. У 2024 році завод переробив 11,6 млн тонн нафти, виробив 2,9 млн тонн бензину, 3,2 млн тонн дизпалива, 2,0 млн тонн мазуту та 1,3 млн тонн гудрону.</p>
<h4>Рязанський, Пермський і Сизранський НПЗ також зупинилися</h4>
<p>Рязанська НПК припинила перероблення з 6 вересня. У 2024 році завод переробив 13,1 млн тонн нафти, або 4,9% загального обсягу в рф, і виробив 2,2 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизпалива та 4,3 млн тонн мазуту.</p>
<p>Пермський НПЗ повністю зупинив перероблення 25 вересня. Раніше, 21 серпня, була пошкоджена установка АВТ-4 продуктивністю 14 110 тонн на добу, або 38% потужності НПЗ, а 29 липня — АВТ-5 продуктивністю 12 930 тонн на добу, або 34%. У 2024 році підприємство переробило близько 12,6 млн тонн сировини, виробивши 2,0 млн тонн бензину, 5,3 млн тонн дизельного пального, 0,7 млн тонн нафтового коксу та 0,2 млн тонн мазуту.</p>
<p>Сизранський НПЗ зупинив перероблення 15 вересня. Була пошкоджена АВТ-6 продуктивністю 17 100 тонн на добу, або 71% потужності підприємства. Раніше, 12 липня, пошкоджень зазнала АВТ-5 потужністю 7 100 тонн на добу, або 29%. У 2024 році завод переробив 4,3 млн тонн нафти, виробив 0,8 млн тонн бензину, 1,5 млн тонн дизпалива та 0,7 млн тонн мазуту.</p>
<h4>Куйбишевський НПЗ та Новошахтинський завод зупинили роботу наприкінці місяця</h4>
<p>Куйбишевський НПЗ припинив перероблення з 22 вересня. У 2024 році підприємство переробило 4,7 млн тонн сировини, виробило 0,8 млн тонн бензину, 1,4 млн тонн дизпалива та 1,3 млн тонн мазуту. Номінальна потужність заводу становить 7,0 млн тонн нафти на рік.</p>
<p>Новошахтинський завод нафтопродуктів отримав пошкодження та призупинив роботу 25 вересня. У 2024 році він переробив 3,3 млн тонн нафти. Завод виробляє прямогонні фракції на експорт і бітум для внутрішнього ринку, але товарне моторне пальне не випускає.</p>
<h4>Удари охопили й експортну інфраструктуру</h4>
<p>9 вересня під час атаки БПЛА загорівся резервуар із паливом на Новоросійському мазутному терміналі. Новоросійськ є найбільшим перевалочним комплексом для експорту нафти й нафтопродуктів на півдні рф і відвантажує 600-700 тис. барелів нафти на добу. У 2025 році експорт нафтопродуктів через його термінали становив 19,8 млн тонн.</p>
<p>На Балтиці Приморськ відвантажує близько 1 млн барелів нафти та близько 300 тис. барелів дизпалива на добу, Усть-Луга — близько 700 тис. барелів нафти на добу. Експорт нафтопродуктів через Усть-Лугу у 2025 році перевищив 32,8 млн тонн, а через термінал Лукойла у Висоцьку становив майже 9 млн тонн.</p>
<p>Окремо через Каспійський трубопровідний консорціум проходить понад 80% усієї експортної нафти Казахстану. У 2026 році КТК неодноразово призупиняв відвантаження після атак на танкери — 20, 27, 30 і 31 липня, на початку серпня та 7 липня; ще два танкери були атаковані 13 січня.</p>
<h4>Масштаб ризику для виробництва пального</h4>
<p>Серед інших великих підприємств, які у 2026 році зупиняли перероблення після атак, Reuters називає Омський НПЗ із переробленням 22 млн тонн нафти у 2024 році та випуском 5 млн тонн бензину і 8 млн тонн дизпалива; ТАНЕКО — 17,0 млн тонн перероблення, 2,7 млн тонн бензину і 8,5 млн тонн дизпалива; КИНЕФ — близько 18 млн тонн фактичного перероблення на рік, 2 млн тонн бензину, 7 млн тонн дизпалива та 6 млн тонн мазуту.</p>
<p>НОРСИ має потужність понад 15 млн тонн сировини на рік і може виробляти близько 5 млн тонн бензину, понад 5 млн тонн дизпалива, понад 2 млн тонн мазуту та близько 0,5 млн тонн дорожнього бітуму. Газпромнефтехим Салават у 2024 році переробив 7,2 млн тонн сировини, або 2,7% загального обсягу в рф, і випустив 1,5 млн тонн бензину, 2,5 млн тонн дизпалива та 0,7 млн тонн мазуту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://ru.themoscowtimes.com/2026/09/28/kreml-pustil-pod-nozh-klyuchevie-proekti-zdravoohraneniya-chtobi-sekonomit-dengi-dlya-voini-a207147" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/30/u-rosi%d1%97-u-veresni-zupinilisya-odrazu-kilka-velikix-npz-reuters-onoviv-perelik-poshkodzhen-palivno%d1%97-infrastrukturi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія почала комерційний експорт нафти з проєкту Vostok Oil</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/25/rosiya-pochala-komercijnij-eksport-nafti-z-proyektu-vostok-oil/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/25/rosiya-pochala-komercijnij-eksport-nafti-z-proyektu-vostok-oil/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 25 Sep 2026 09:00:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Arctic oil]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[арктична нафта]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155424</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31351-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="росія почала комерційний експорт нафти з проєкту Vostok Oil"/><br />Reuters повідомило 24 вересня, що росія почала комерційний експорт нафти з арктичного проєкту Vostok Oil компанії «Роснефть». Проєкт розглядається москвою як джерело довгострокового зростання видобутку, але поточні обсяги експорту залишаються значно нижчими за заявлені амбіції. Новий арктичний маршрут має значення для довгострокового постачання нафти, але стартові обсяги не відповідають масштабам, які проєкту приписували раніше. За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31351-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="росія почала комерційний експорт нафти з проєкту Vostok Oil"/><br /><p>Reuters повідомило 24 вересня, що росія почала комерційний експорт нафти з арктичного проєкту Vostok Oil компанії «Роснефть». Проєкт розглядається москвою як джерело довгострокового зростання видобутку, але поточні обсяги експорту залишаються значно нижчими за заявлені амбіції.</p>
<h3>Новий арктичний маршрут має значення для довгострокового постачання нафти, але стартові обсяги не відповідають масштабам, які проєкту приписували раніше.</h3>
<p>За даними Reuters, «Роснефть» у вересні почала завантажувати нафту на спеціалізовані криголамні танкери на новому терміналі Bukhta Sever на Таймирському півострові. Агентство зазначає, що це операційний старт проєкту, який раніше позиціонувався як здатний видобувати до 2 млн барелів на добу, або близько 2% світового постачання нафти.</p>
<p>Поточні обсяги, за даними Reuters, суттєво нижчі. Два галузеві джерела очікують, що експорт цього року становитиме близько 150 тис. барелів на добу, переважно за рахунок зрілих родовищ Ванкор. «Роснефть» заявила Reuters, що розвиток Vostok Oil допоможе стабілізувати глобальні енергетичні ринки.</p>
<blockquote><p>«На тлі зростання волатильності розвиток проєкту Vostok Oil допоможе стабілізувати глобальні енергетичні ринки», — заявила «Роснефть» у відповіді Reuters.</p></blockquote>
<p>Reuters повідомило, що «Роснефть» планує збільшити експорт приблизно до 600 тис. барелів на добу в другій половині 2027 року, а до 2030 року — до 1 млн барелів на добу. У вересні компанія завантажила близько 250 тис. метричних тонн нафти з Bukhta Sever на три танкери: Panamax Valentin Pikul, Aframax Akademik Gubkin і Aframax Vladimir Monomakh. Четвертий танкер, за даними LSEG, очікує завантаження.</p>
<p>Reuters також зазначило, що західні санкції після 2022 року призвели до виходу ключових міжнародних інвесторів, зокрема Trafigura та Vitol, змусивши «Роснефть» покладатися на внутрішнє фінансування й продаж активів. Агентство вказує, що Bukhta Sever дає експортний вихід, віддалений від Балтійської та Чорноморської інфраструктури, яку атакують у ході війни москви проти України.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-starts-exports-arctic-vostok-oil-project-boost-long-term-production-2026-09-24/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31351-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="росія почала комерційний експорт нафти з проєкту Vostok Oil"/><br /><p>Reuters повідомило 24 вересня, що росія почала комерційний експорт нафти з арктичного проєкту Vostok Oil компанії «Роснефть». Проєкт розглядається москвою як джерело довгострокового зростання видобутку, але поточні обсяги експорту залишаються значно нижчими за заявлені амбіції.</p>
<h3>Новий арктичний маршрут має значення для довгострокового постачання нафти, але стартові обсяги не відповідають масштабам, які проєкту приписували раніше.</h3>
<p>За даними Reuters, «Роснефть» у вересні почала завантажувати нафту на спеціалізовані криголамні танкери на новому терміналі Bukhta Sever на Таймирському півострові. Агентство зазначає, що це операційний старт проєкту, який раніше позиціонувався як здатний видобувати до 2 млн барелів на добу, або близько 2% світового постачання нафти.</p>
<p>Поточні обсяги, за даними Reuters, суттєво нижчі. Два галузеві джерела очікують, що експорт цього року становитиме близько 150 тис. барелів на добу, переважно за рахунок зрілих родовищ Ванкор. «Роснефть» заявила Reuters, що розвиток Vostok Oil допоможе стабілізувати глобальні енергетичні ринки.</p>
<blockquote><p>«На тлі зростання волатильності розвиток проєкту Vostok Oil допоможе стабілізувати глобальні енергетичні ринки», — заявила «Роснефть» у відповіді Reuters.</p></blockquote>
<p>Reuters повідомило, що «Роснефть» планує збільшити експорт приблизно до 600 тис. барелів на добу в другій половині 2027 року, а до 2030 року — до 1 млн барелів на добу. У вересні компанія завантажила близько 250 тис. метричних тонн нафти з Bukhta Sever на три танкери: Panamax Valentin Pikul, Aframax Akademik Gubkin і Aframax Vladimir Monomakh. Четвертий танкер, за даними LSEG, очікує завантаження.</p>
<p>Reuters також зазначило, що західні санкції після 2022 року призвели до виходу ключових міжнародних інвесторів, зокрема Trafigura та Vitol, змусивши «Роснефть» покладатися на внутрішнє фінансування й продаж активів. Агентство вказує, що Bukhta Sever дає експортний вихід, віддалений від Балтійської та Чорноморської інфраструктури, яку атакують у ході війни москви проти України.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-starts-exports-arctic-vostok-oil-project-boost-long-term-production-2026-09-24/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/25/rosiya-pochala-komercijnij-eksport-nafti-z-proyektu-vostok-oil/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Просування хуситів до Періма підвищило ризик для Баб-ель-Мандебу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/13/prosuvannya-xusitiv-do-perima-pidvishhilo-rizik-dlya-bab-el-mandebu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/13/prosuvannya-xusitiv-do-perima-pidvishhilo-rizik-dlya-bab-el-mandebu/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 Sep 2026 05:30:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[maritime chokepoints]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum supply]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi exports]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[логістичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155282</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31239-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Просування хуситів до Періма підвищило ризик для Баб-ель-Мандебу"/><br />Reuters 12 вересня 2026 року повідомило, що просування хуситів до острова Перім створило новий ризик для входу до Червоного моря. Подія має ринкове значення, оскільки частина саудівських нафтових потоків була переорієнтована до портів Червоного моря після порушення судноплавства через Ормузьку протоку. Контроль над підходами до Баб-ель-Мандебу може обмежити ще один ключовий маршрут світової торгівлі нафтою [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31239-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Просування хуситів до Періма підвищило ризик для Баб-ель-Мандебу"/><br /><p>Reuters 12 вересня 2026 року повідомило, що просування хуситів до острова Перім створило новий ризик для входу до Червоного моря. Подія має ринкове значення, оскільки частина саудівських нафтових потоків була переорієнтована до портів Червоного моря після порушення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Контроль над підходами до Баб-ель-Мандебу може обмежити ще один ключовий маршрут світової торгівлі нафтою</h3>
<p>За даними Reuters, хусити 11 вересня досягли острова Перім у Баб-ель-Мандебській протоці. Це розташування має значення для судноплавства, оскільки Баб-ель-Мандеб є одним із ключових вузлів між Червоним морем і Аденською затокою.</p>
<p>Агентство зазначило, що просування хуситів може дати їм можливість тиснути на рух суден через вхід до Червоного моря. Для нафтового ринку це особливо важливо після того, як порушення в Ормузькій протоці змусило Саудівську Аравію більше покладатися на порти Червоного моря для експорту нафти.</p>
<p>Reuters навело оцінку, що до війни Ормузька протока була виходом із Перської затоки для приблизно п’ятої частини світового постачання нафти. Потенційне закриття або обмеження Баб-ель-Мандебу, за матеріалом агентства, могло б зачепити ще 7% світового постачання нафтопродуктів і близько 12% світової торгівлі.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп, за даними Reuters, повідомив саудівському наслідному принцу, що США ділитимуться розвідувальною інформацією, але наразі не планують прямої військової участі. Представник адміністрації США заявив агентству, що Вашингтон залишається прихильним до свободи судноплавства і підтримки партнерів, однак не навів окремих ринкових оцінок.</p>
<p>Значення цієї події для паливного ринку полягає у ризику одночасного тиску на два морські вузли. Якщо рух через Ормуз і Баб-ель-Мандеб ускладнюється одночасно, ринок отримує додаткові витрати на доставку, ризики затримок і премії за безпеку, які можуть впливати на вартість сирої нафти та продуктів переробки.</p>
<blockquote><p>«Це завжди був найгірший сценарій. Це величезний обсяг важелів впливу на світову економіку», — заявив колишній помічник держсекретаря США з питань Близького Сходу Девід Шенкер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <strong>Terminal</strong>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/houthi-advance-yemen-puts-us-new-bind-2026-09-12/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31239-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Просування хуситів до Періма підвищило ризик для Баб-ель-Мандебу"/><br /><p>Reuters 12 вересня 2026 року повідомило, що просування хуситів до острова Перім створило новий ризик для входу до Червоного моря. Подія має ринкове значення, оскільки частина саудівських нафтових потоків була переорієнтована до портів Червоного моря після порушення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Контроль над підходами до Баб-ель-Мандебу може обмежити ще один ключовий маршрут світової торгівлі нафтою</h3>
<p>За даними Reuters, хусити 11 вересня досягли острова Перім у Баб-ель-Мандебській протоці. Це розташування має значення для судноплавства, оскільки Баб-ель-Мандеб є одним із ключових вузлів між Червоним морем і Аденською затокою.</p>
<p>Агентство зазначило, що просування хуситів може дати їм можливість тиснути на рух суден через вхід до Червоного моря. Для нафтового ринку це особливо важливо після того, як порушення в Ормузькій протоці змусило Саудівську Аравію більше покладатися на порти Червоного моря для експорту нафти.</p>
<p>Reuters навело оцінку, що до війни Ормузька протока була виходом із Перської затоки для приблизно п’ятої частини світового постачання нафти. Потенційне закриття або обмеження Баб-ель-Мандебу, за матеріалом агентства, могло б зачепити ще 7% світового постачання нафтопродуктів і близько 12% світової торгівлі.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп, за даними Reuters, повідомив саудівському наслідному принцу, що США ділитимуться розвідувальною інформацією, але наразі не планують прямої військової участі. Представник адміністрації США заявив агентству, що Вашингтон залишається прихильним до свободи судноплавства і підтримки партнерів, однак не навів окремих ринкових оцінок.</p>
<p>Значення цієї події для паливного ринку полягає у ризику одночасного тиску на два морські вузли. Якщо рух через Ормуз і Баб-ель-Мандеб ускладнюється одночасно, ринок отримує додаткові витрати на доставку, ризики затримок і премії за безпеку, які можуть впливати на вартість сирої нафти та продуктів переробки.</p>
<blockquote><p>«Це завжди був найгірший сценарій. Це величезний обсяг важелів впливу на світову економіку», — заявив колишній помічник держсекретаря США з питань Близького Сходу Девід Шенкер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <strong>Terminal</strong>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/houthi-advance-yemen-puts-us-new-bind-2026-09-12/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/13/prosuvannya-xusitiv-do-perima-pidvishhilo-rizik-dlya-bab-el-mandebu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удар по саудівському нафтопроводу East-West загрожує ключовому маршруту експорту нафти в обхід Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/12/udar-po-saudivskomu-naftoprovodu-east-west-zagrozhuye-klyuchovomu-marshrutu-eksportu-nafti-v-obxid-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/12/udar-po-saudivskomu-naftoprovodu-east-west-zagrozhuye-klyuchovomu-marshrutu-eksportu-nafti-v-obxid-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 12 Sep 2026 07:16:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[East-West oil pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід East-West]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155271</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31219-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Удар по саудівському нафтопроводу East-West загрожує ключовому маршруту експорту нафти в обхід Ормузу"/><br />Критична система нафтопроводу East-West у Саудівській Аравії зазнала удару в четвер. За повідомленням Oilprice.com із посиланням на CNN, було уражено кілька насосних станцій, що може створити ризики для одного з найважливіших маршрутів експорту саудівської нафти. Атака посилила тиск на нафтову логістику Саудівської Аравії За даними CNN, яка посилається на двох американських посадовців, обізнаних із ситуацією, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31219-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Удар по саудівському нафтопроводу East-West загрожує ключовому маршруту експорту нафти в обхід Ормузу"/><br /><p>Критична система нафтопроводу East-West у Саудівській Аравії зазнала удару в четвер. За повідомленням Oilprice.com із посиланням на CNN, було уражено кілька насосних станцій, що може створити ризики для одного з найважливіших маршрутів експорту саудівської нафти.</p>
<h3>Атака посилила тиск на нафтову логістику Саудівської Аравії</h3>
<p>За даними CNN, яка посилається на двох американських посадовців, обізнаних із ситуацією, первинна оцінка США показала: насосні станції вздовж трубопроводу були уражені снарядами або іншими ударними засобами.</p>
<p>Підтвердження атаки з’явилося після того, як супутникові дані у четвер зафіксували незвичну активність уздовж коридору трубопроводу. Oilprice.com повідомляв, що система NASA FIRMS виявила кілька великих пожеж поблизу East-West pipeline, а зображення Sentinel-3, за даними матеріалу, показували великий шлейф чорного диму над західною частиною Саудівської Аравії.</p>
<p>Супутникові знімки, отримані CNN, імовірно показують значні пошкодження від пожежі на насосній станції поблизу Al Mesba&#8217;ah. Ще одне зображення від четверга показало пожежу і густий чорний дим на насосній станції поблизу Al Dhekra.</p>
<h4>Походження ударів і масштаб пошкоджень залишаються невизначеними</h4>
<p>Один американський посадовець заявив, що атака включала дрони, які походили з Іраку. Водночас відповідальність за удари наразі не встановлена.</p>
<p>Saudi Aramco та уряд Саудівської Аравії публічно не коментували інцидент. Також залишається незрозумілим, чи був пошкоджений сам нафтопровід East-West і скільки часу може знадобитися для ремонту ураженої насосної інфраструктури.</p>
<p>Ця різниця має ключове значення для нафтового ринку: насосні станції потенційно можна відремонтувати значно швидше, ніж магістральний трубопровід у разі його розриву.</p>
<h4>East-West став головною альтернативою Ормузькій протоці</h4>
<p>Нафтопровід East-West став однією з найважливіших частин світової нафтової інфраструктури після початку війни між США та Іраном і фактичного закриття Ормузької протоки.</p>
<p>Саудівська Аравія перенаправляла через цю систему приблизно 5 млн барелів на добу у напрямку Янбу на Червоному морі. Загальна пропускна потужність трубопроводу становить близько 7 млн барелів на добу.</p>
<p>Раніше Саудівська Аравія вже відновлювала повну потужність системи після атак у квітні, які тимчасово вивели з роботи приблизно 700 тис. барелів на добу.</p>
<h4>Ризики для саудівської енергетичної інфраструктури зростають</h4>
<p>Остання атака сталася на тлі посилення тиску на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії з кількох напрямків. Раніше цього тижня Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило атаки на кілька енергетичних об’єктів на півдні королівства, які спричинили пожежі та тимчасово порушили роботу.</p>
<p>Саудівська Аравія також раніше звинувачувала підтримувані Іраном угруповання у запуску дронів з території Іраку проти її нафтової інфраструктури. У липні Ер-Ріяд заявив, що дрони, які атакували нафтові об’єкти у східній частині Саудівської Аравії та в Ер-Ріяді, походили з Іраку.</p>
<p>За умов серйозних перебоїв в Ормузькій протоці та загроз судноплавству в Червоному морі з боку хуситів значне пошкодження East-West pipeline поставило б головний альтернативний маршрут експорту саудівської сирої нафти під безпрецедентний тиск.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Drone-Strikes-Hit-Saudi-Arabias-Vital-East-West-Oil-Pipeline.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31219-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Удар по саудівському нафтопроводу East-West загрожує ключовому маршруту експорту нафти в обхід Ормузу"/><br /><p>Критична система нафтопроводу East-West у Саудівській Аравії зазнала удару в четвер. За повідомленням Oilprice.com із посиланням на CNN, було уражено кілька насосних станцій, що може створити ризики для одного з найважливіших маршрутів експорту саудівської нафти.</p>
<h3>Атака посилила тиск на нафтову логістику Саудівської Аравії</h3>
<p>За даними CNN, яка посилається на двох американських посадовців, обізнаних із ситуацією, первинна оцінка США показала: насосні станції вздовж трубопроводу були уражені снарядами або іншими ударними засобами.</p>
<p>Підтвердження атаки з’явилося після того, як супутникові дані у четвер зафіксували незвичну активність уздовж коридору трубопроводу. Oilprice.com повідомляв, що система NASA FIRMS виявила кілька великих пожеж поблизу East-West pipeline, а зображення Sentinel-3, за даними матеріалу, показували великий шлейф чорного диму над західною частиною Саудівської Аравії.</p>
<p>Супутникові знімки, отримані CNN, імовірно показують значні пошкодження від пожежі на насосній станції поблизу Al Mesba&#8217;ah. Ще одне зображення від четверга показало пожежу і густий чорний дим на насосній станції поблизу Al Dhekra.</p>
<h4>Походження ударів і масштаб пошкоджень залишаються невизначеними</h4>
<p>Один американський посадовець заявив, що атака включала дрони, які походили з Іраку. Водночас відповідальність за удари наразі не встановлена.</p>
<p>Saudi Aramco та уряд Саудівської Аравії публічно не коментували інцидент. Також залишається незрозумілим, чи був пошкоджений сам нафтопровід East-West і скільки часу може знадобитися для ремонту ураженої насосної інфраструктури.</p>
<p>Ця різниця має ключове значення для нафтового ринку: насосні станції потенційно можна відремонтувати значно швидше, ніж магістральний трубопровід у разі його розриву.</p>
<h4>East-West став головною альтернативою Ормузькій протоці</h4>
<p>Нафтопровід East-West став однією з найважливіших частин світової нафтової інфраструктури після початку війни між США та Іраном і фактичного закриття Ормузької протоки.</p>
<p>Саудівська Аравія перенаправляла через цю систему приблизно 5 млн барелів на добу у напрямку Янбу на Червоному морі. Загальна пропускна потужність трубопроводу становить близько 7 млн барелів на добу.</p>
<p>Раніше Саудівська Аравія вже відновлювала повну потужність системи після атак у квітні, які тимчасово вивели з роботи приблизно 700 тис. барелів на добу.</p>
<h4>Ризики для саудівської енергетичної інфраструктури зростають</h4>
<p>Остання атака сталася на тлі посилення тиску на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії з кількох напрямків. Раніше цього тижня Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило атаки на кілька енергетичних об’єктів на півдні королівства, які спричинили пожежі та тимчасово порушили роботу.</p>
<p>Саудівська Аравія також раніше звинувачувала підтримувані Іраном угруповання у запуску дронів з території Іраку проти її нафтової інфраструктури. У липні Ер-Ріяд заявив, що дрони, які атакували нафтові об’єкти у східній частині Саудівської Аравії та в Ер-Ріяді, походили з Іраку.</p>
<p>За умов серйозних перебоїв в Ормузькій протоці та загроз судноплавству в Червоному морі з боку хуситів значне пошкодження East-West pipeline поставило б головний альтернативний маршрут експорту саудівської сирої нафти під безпрецедентний тиск.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Drone-Strikes-Hit-Saudi-Arabias-Vital-East-West-Oil-Pipeline.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/12/udar-po-saudivskomu-naftoprovodu-east-west-zagrozhuye-klyuchovomu-marshrutu-eksportu-nafti-v-obxid-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Альтернативні маршрути й падіння попиту стримали Brent нижче $100 за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/09/alternativni-marshruti-j-padinnya-popitu-strimali-brent-nizhche-100-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/09/alternativni-marshruti-j-padinnya-popitu-strimali-brent-nizhche-100-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Sep 2026 05:12:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[alternative routes]]></category>
		<category><![CDATA[China oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortage]]></category>
		<category><![CDATA[oil market balance]]></category>
		<category><![CDATA[альтернативні маршрути]]></category>
		<category><![CDATA[баланс нафтового ринку]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизпалива]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155233</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31190-Нефть.jpg" alt="Альтернативні маршрути й падіння попиту стримали Brent нижче $100 за барель"/><br />Експорт нафти з Близького Сходу скоротився з довоєнних 18 млн до приблизно 11 млн барелів на добу, але Brent утрималася нижче $100. Ціни стримували залишковий рух через Ормузьку протоку, перенаправлення потоків через інші порти, приріст видобутку поза ОПЕК і скорочення попиту, передусім у Китаї. Фізичний ринок нафти й дизпалива залишається значно напруженішим, ніж ф’ючерсні котирування [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31190-Нефть.jpg" alt="Альтернативні маршрути й падіння попиту стримали Brent нижче $100 за барель"/><br /><p>Експорт нафти з Близького Сходу скоротився з довоєнних 18 млн до приблизно 11 млн барелів на добу, але Brent утрималася нижче $100. Ціни стримували залишковий рух через Ормузьку протоку, перенаправлення потоків через інші порти, приріст видобутку поза ОПЕК і скорочення попиту, передусім у Китаї.</p>
<h3>Фізичний ринок нафти й дизпалива залишається значно напруженішим, ніж ф’ючерсні котирування</h3>
<p>Reuters 8 вересня проаналізувало чинники, які утримували Brent нижче $100 за барель попри нове загострення конфлікту між США та Іраном і порушення експорту через Ормузьку протоку та Червоне море.</p>
<p>За оцінкою Argus, виробники Близького Сходу експортували близько 11 млн барелів нафти на добу проти 18 млн барелів на добу до початку війни сім місяців тому.</p>
<p>За тиждень до нового загострення 30 серпня через Ормузьку протоку проходило приблизно 8–9 млн барелів на добу — удвічі більше, ніж попереднього тижня. Після цього потік упав нижче 2 млн барелів на добу, але ковзне середнє залишалося на рівні 4–5 млн барелів. Головний економіст Rystad Energy Клаудіо Галімберті вважає, що такий обсяг відповідає справедливій ціні Brent близько $95 за барель.</p>
<p>За даними Kpler, від 2 вересня не було видно жодного надвеликого танкера, який вийшов би з протоки. Під час тимчасової мирної домовленості між США та Іраном у липні експорт через Ормуз досягав довоєнних 16 млн барелів на добу.</p>
<h4>Постачальники перенаправляють нафту через альтернативні порти</h4>
<p>Експорт із саудівського порту Янбу на Червоному морі в серпні скоротився до шестимісячного мінімуму 1,429 млн барелів на добу проти середніх 3,9 млн барелів на добу протягом попередніх трьох місяців.</p>
<p>Натомість відвантаження з єгипетського порту Сіді-Керір у серпні досягло 2,139 млн барелів на добу — більш ніж удвічі вище за червневий обсяг. Експорт Іраку відновився приблизно до 2,34 млн барелів на добу, ОАЕ в липні й серпні відвантажували близько 2,9 млн барелів на добу, а Кувейт — близько 1 млн барелів на добу.</p>
<p>Виробники поза ОПЕК, зокрема США, Канада та Гаяна, мають разом збільшити видобуток у 2026 році на 1,4 млн барелів на добу, частково заміщуючи скорочене постачання.</p>
<p>російський експорт нафти у липні й серпні утримувався приблизно на рівні 5,5 млн барелів на добу. Це нижче червневого максимуму 6,4 млн барелів на добу, але на 23% вище за лютневий показник. Kpler пов’язує приріст експорту зі скороченням переробки після пошкодження російських НПЗ українськими ударами.</p>
<h4>Скорочення попиту компенсує частину дефіциту</h4>
<p>Rystad Energy оцінює скорочення попиту на нафтохімічну сировину й моторне пальне у третьому кварталі в 3,5 млн барелів на добу проти 4,5 млн барелів на добу у другому кварталі. Понад половина припала на Китай через електрифікацію транспорту та використання вугілля в хімічній промисловості.</p>
<p>Морський імпорт нафти до Китаю впав із понад 11 млн барелів на добу в лютому до 7 млн барелів на добу в липні й серпні. Запаси країни Kpler оцінює у 1,17 млрд барелів.</p>
<p>Фізичні індикатори водночас свідчили про гостру нестачу. Премії на спотовому ринку для листопадових вантажів Dubai та Oman становили $19–20 за барель до котирувань Dubai. Ф’ючерси Oman 7 вересня коштували $104,54 за барель, а готівкові партії Dubai — $105,10.</p>
<p>Morgan Stanley очікує середню ціну Brent у четвертому кварталі на рівні $100 за барель. Goldman Sachs підвищив прогнози Brent і WTI на $5 за барель: на грудень 2026 року — до $85 і $80 відповідно, а на 2027 рік — до $80 і $75.</p>
<blockquote><p>«Ми вже маємо ціни істотно вище $100 за барель, а ще важливіше — ринок дизпалива буквально кричить про дефіцит», — заявив головний економіст Argus Девід Файф, характеризуючи фізичний ринок.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/why-isnt-oil-above-100-despite-supply-disruptions-2026-09-08/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31190-Нефть.jpg" alt="Альтернативні маршрути й падіння попиту стримали Brent нижче $100 за барель"/><br /><p>Експорт нафти з Близького Сходу скоротився з довоєнних 18 млн до приблизно 11 млн барелів на добу, але Brent утрималася нижче $100. Ціни стримували залишковий рух через Ормузьку протоку, перенаправлення потоків через інші порти, приріст видобутку поза ОПЕК і скорочення попиту, передусім у Китаї.</p>
<h3>Фізичний ринок нафти й дизпалива залишається значно напруженішим, ніж ф’ючерсні котирування</h3>
<p>Reuters 8 вересня проаналізувало чинники, які утримували Brent нижче $100 за барель попри нове загострення конфлікту між США та Іраном і порушення експорту через Ормузьку протоку та Червоне море.</p>
<p>За оцінкою Argus, виробники Близького Сходу експортували близько 11 млн барелів нафти на добу проти 18 млн барелів на добу до початку війни сім місяців тому.</p>
<p>За тиждень до нового загострення 30 серпня через Ормузьку протоку проходило приблизно 8–9 млн барелів на добу — удвічі більше, ніж попереднього тижня. Після цього потік упав нижче 2 млн барелів на добу, але ковзне середнє залишалося на рівні 4–5 млн барелів. Головний економіст Rystad Energy Клаудіо Галімберті вважає, що такий обсяг відповідає справедливій ціні Brent близько $95 за барель.</p>
<p>За даними Kpler, від 2 вересня не було видно жодного надвеликого танкера, який вийшов би з протоки. Під час тимчасової мирної домовленості між США та Іраном у липні експорт через Ормуз досягав довоєнних 16 млн барелів на добу.</p>
<h4>Постачальники перенаправляють нафту через альтернативні порти</h4>
<p>Експорт із саудівського порту Янбу на Червоному морі в серпні скоротився до шестимісячного мінімуму 1,429 млн барелів на добу проти середніх 3,9 млн барелів на добу протягом попередніх трьох місяців.</p>
<p>Натомість відвантаження з єгипетського порту Сіді-Керір у серпні досягло 2,139 млн барелів на добу — більш ніж удвічі вище за червневий обсяг. Експорт Іраку відновився приблизно до 2,34 млн барелів на добу, ОАЕ в липні й серпні відвантажували близько 2,9 млн барелів на добу, а Кувейт — близько 1 млн барелів на добу.</p>
<p>Виробники поза ОПЕК, зокрема США, Канада та Гаяна, мають разом збільшити видобуток у 2026 році на 1,4 млн барелів на добу, частково заміщуючи скорочене постачання.</p>
<p>російський експорт нафти у липні й серпні утримувався приблизно на рівні 5,5 млн барелів на добу. Це нижче червневого максимуму 6,4 млн барелів на добу, але на 23% вище за лютневий показник. Kpler пов’язує приріст експорту зі скороченням переробки після пошкодження російських НПЗ українськими ударами.</p>
<h4>Скорочення попиту компенсує частину дефіциту</h4>
<p>Rystad Energy оцінює скорочення попиту на нафтохімічну сировину й моторне пальне у третьому кварталі в 3,5 млн барелів на добу проти 4,5 млн барелів на добу у другому кварталі. Понад половина припала на Китай через електрифікацію транспорту та використання вугілля в хімічній промисловості.</p>
<p>Морський імпорт нафти до Китаю впав із понад 11 млн барелів на добу в лютому до 7 млн барелів на добу в липні й серпні. Запаси країни Kpler оцінює у 1,17 млрд барелів.</p>
<p>Фізичні індикатори водночас свідчили про гостру нестачу. Премії на спотовому ринку для листопадових вантажів Dubai та Oman становили $19–20 за барель до котирувань Dubai. Ф’ючерси Oman 7 вересня коштували $104,54 за барель, а готівкові партії Dubai — $105,10.</p>
<p>Morgan Stanley очікує середню ціну Brent у четвертому кварталі на рівні $100 за барель. Goldman Sachs підвищив прогнози Brent і WTI на $5 за барель: на грудень 2026 року — до $85 і $80 відповідно, а на 2027 рік — до $80 і $75.</p>
<blockquote><p>«Ми вже маємо ціни істотно вище $100 за барель, а ще важливіше — ринок дизпалива буквально кричить про дефіцит», — заявив головний економіст Argus Девід Файф, характеризуючи фізичний ринок.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/why-isnt-oil-above-100-despite-supply-disruptions-2026-09-08/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/09/alternativni-marshruti-j-padinnya-popitu-strimali-brent-nizhche-100-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/eksport-nafti/feed/ ) in 0.26180 seconds, on Nov 15th, 2026 at 7:34 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 8:34 pm UTC -->