<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; експорт нафти</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/eksport-nafti/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 23 Apr 2026 21:22:53 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Після атаки дронів «Транснєфть» скоротила прокачування нафти на 250 тис. барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/pislya-ataki-droniv-transnyeft-skorotila-prokachuvannya-nafti-na-250-tis-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/pislya-ataki-droniv-transnyeft-skorotila-prokachuvannya-nafti-na-250-tis-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Feb 2026 13:08:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[drone attack]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia exports]]></category>
		<category><![CDATA[атака дронів]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[транснефть]]></category>
		<category><![CDATA[Транснєфть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153654</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30155-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Після атаки дронів «Транснєфть» скоротила прокачування нафти на 250 тис. барелів на добу"/><br />Російська трубопровідна монополія «Транснєфть» зменшила приймання нафти в систему приблизно на 250 000 барелів на добу після удару українських дронів по ключовій насосній станції «Калейкіно» у Татарстані. Під скорочення найбільше потрапив виробник «Татнєфть». Інцидент може посилити проблеми росії з експортом нафти на тлі жорсткіших західних санкцій та вже зупинених постачань до Угорщини і Словаччини. Атака [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30155-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Після атаки дронів «Транснєфть» скоротила прокачування нафти на 250 тис. барелів на добу"/><br /><p><strong>Російська трубопровідна монополія «Транснєфть» зменшила приймання нафти в систему приблизно на 250 000 барелів на добу</strong> після удару українських дронів по ключовій насосній станції «Калейкіно» у Татарстані. Під скорочення найбільше потрапив виробник «Татнєфть». Інцидент може посилити проблеми росії з експортом нафти на тлі жорсткіших західних санкцій та вже зупинених постачань до Угорщини і Словаччини.</p>
<h3>Атака на вузлову станцію: як це впливає на експортну систему</h3>
<h4>Масштаб скорочення</h4>
<p>За даними джерел, знайомих із ситуацією, «Транснєфть» скоротила приймання сирої нафти в систему на <strong>приблизно 250 тис. барелів на добу</strong>. Для розуміння: барель — це близько 159 літрів нафти. Якщо прийняти, що  середня густина нафти, що приймається на ст. Калейкіно, становить близько 846-854 кг/м³, то мова  йдеться про зменшення транспортування до 40 тыс. т російської нафти на добу.</p>
<ul>
<li>Скорочення здебільшого зачепило компанію <strong>«Татнєфть»</strong> — одного з ключових виробників у Татарстані.</li>
<li>Зниження може посилити проблеми з експортом нафти.</li>
<li>Раніше вже фіксувалося падіння відвантажень до <strong>Індії та Туреччини</strong> на тлі посилення санкцій.</li>
</ul>
<h4>Що сталося на станції «Калейкіно»</h4>
<p>У понеділок українські безпілотники вразили насосну станцію <strong>«Калейкіно»</strong> у Волзькому регіоні Татарстану. Об’єкт розташований поблизу міста Альметьєвськ — більш ніж за <strong>1 200 км</strong> від українського кордону.</p>
<ul>
<li>Потужність станції — <strong>близько 1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Внаслідок удару сталася пожежа.</li>
<li>Зайнялися два резервуари по <strong>50 тис. метричних тонн</strong> кожен.</li>
</ul>
<p>«Калейкіно» — це стратегічний вузол для транспортування західносибірської нафти. Тут відбувається змішування різних сортів сировини у:</p>
<ul>
<li><strong>Urals</strong> — середньосірчисту експортну суміш;</li>
<li><strong>Siberian Light</strong> — легкий малосірчистий сорт.</li>
</ul>
<p>Станція забезпечує постачання до західних портів росії — зокрема Новоросійська та Приморська — а також у нафтопровід «Дружба», який транспортує нафту до Східної Європи.</p>
<h4>Ланцюг збоїв: Європа, санкції та політика</h4>
<p>Ситуація ускладнюється тим, що:</p>
<ul>
<li>Постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини <strong>призупинені з 27 січня</strong>.</li>
<li>Київ заявляв, що раніше обладнання трубопроводу на заході України було пошкоджене російським дроном.</li>
<li>Угорщина блокувала нові санкції ЄС проти москви та великий кредит для України.</li>
</ul>
<p>Таким чином, інцидент із «Калейкіно» може мати не лише економічні, а й політичні наслідки — посилюючи напруження між Україною та країнами, що залишаються залежними від нафти через «Дружбу».</p>
<h4>Які ризики для експорту</h4>
<p>Ступінь пошкодження ще оцінюється. Проте джерела в галузі попереджають: якщо руйнування значні, це може вплинути:</p>
<ul>
<li>на <strong>обсяги експорту</strong> російської нафти;</li>
<li>на <strong>якість експортних сумішей</strong> через перебої у змішуванні сортів;</li>
<li>на стабільність постачання до портів та внутрішніх НПЗ.</li>
</ul>
<p>Офіційні представники «Транснєфті» та «Татнєфті» оперативно не прокоментували ситуацію.</p>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична вразливість трубопровідної інфраструктури</strong> підтверджується навіть на відстані 1 200 км від кордону.</li>
<li>Ключові насосні станції з потужністю до 1 млн барелів на добу є критичними вузлами, пошкодження яких здатне впливати на міжнародні потоки нафти.</li>
<li>Зупинка постачання через «Дружбу» вже спричиняє політичні суперечки в ЄС.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-transneft-cuts-pipeline-oil-intake-after-drone-attack-key-pumping-2026-02-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30155-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Після атаки дронів «Транснєфть» скоротила прокачування нафти на 250 тис. барелів на добу"/><br /><p><strong>Російська трубопровідна монополія «Транснєфть» зменшила приймання нафти в систему приблизно на 250 000 барелів на добу</strong> після удару українських дронів по ключовій насосній станції «Калейкіно» у Татарстані. Під скорочення найбільше потрапив виробник «Татнєфть». Інцидент може посилити проблеми росії з експортом нафти на тлі жорсткіших західних санкцій та вже зупинених постачань до Угорщини і Словаччини.</p>
<h3>Атака на вузлову станцію: як це впливає на експортну систему</h3>
<h4>Масштаб скорочення</h4>
<p>За даними джерел, знайомих із ситуацією, «Транснєфть» скоротила приймання сирої нафти в систему на <strong>приблизно 250 тис. барелів на добу</strong>. Для розуміння: барель — це близько 159 літрів нафти. Якщо прийняти, що  середня густина нафти, що приймається на ст. Калейкіно, становить близько 846-854 кг/м³, то мова  йдеться про зменшення транспортування до 40 тыс. т російської нафти на добу.</p>
<ul>
<li>Скорочення здебільшого зачепило компанію <strong>«Татнєфть»</strong> — одного з ключових виробників у Татарстані.</li>
<li>Зниження може посилити проблеми з експортом нафти.</li>
<li>Раніше вже фіксувалося падіння відвантажень до <strong>Індії та Туреччини</strong> на тлі посилення санкцій.</li>
</ul>
<h4>Що сталося на станції «Калейкіно»</h4>
<p>У понеділок українські безпілотники вразили насосну станцію <strong>«Калейкіно»</strong> у Волзькому регіоні Татарстану. Об’єкт розташований поблизу міста Альметьєвськ — більш ніж за <strong>1 200 км</strong> від українського кордону.</p>
<ul>
<li>Потужність станції — <strong>близько 1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Внаслідок удару сталася пожежа.</li>
<li>Зайнялися два резервуари по <strong>50 тис. метричних тонн</strong> кожен.</li>
</ul>
<p>«Калейкіно» — це стратегічний вузол для транспортування західносибірської нафти. Тут відбувається змішування різних сортів сировини у:</p>
<ul>
<li><strong>Urals</strong> — середньосірчисту експортну суміш;</li>
<li><strong>Siberian Light</strong> — легкий малосірчистий сорт.</li>
</ul>
<p>Станція забезпечує постачання до західних портів росії — зокрема Новоросійська та Приморська — а також у нафтопровід «Дружба», який транспортує нафту до Східної Європи.</p>
<h4>Ланцюг збоїв: Європа, санкції та політика</h4>
<p>Ситуація ускладнюється тим, що:</p>
<ul>
<li>Постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини <strong>призупинені з 27 січня</strong>.</li>
<li>Київ заявляв, що раніше обладнання трубопроводу на заході України було пошкоджене російським дроном.</li>
<li>Угорщина блокувала нові санкції ЄС проти москви та великий кредит для України.</li>
</ul>
<p>Таким чином, інцидент із «Калейкіно» може мати не лише економічні, а й політичні наслідки — посилюючи напруження між Україною та країнами, що залишаються залежними від нафти через «Дружбу».</p>
<h4>Які ризики для експорту</h4>
<p>Ступінь пошкодження ще оцінюється. Проте джерела в галузі попереджають: якщо руйнування значні, це може вплинути:</p>
<ul>
<li>на <strong>обсяги експорту</strong> російської нафти;</li>
<li>на <strong>якість експортних сумішей</strong> через перебої у змішуванні сортів;</li>
<li>на стабільність постачання до портів та внутрішніх НПЗ.</li>
</ul>
<p>Офіційні представники «Транснєфті» та «Татнєфті» оперативно не прокоментували ситуацію.</p>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична вразливість трубопровідної інфраструктури</strong> підтверджується навіть на відстані 1 200 км від кордону.</li>
<li>Ключові насосні станції з потужністю до 1 млн барелів на добу є критичними вузлами, пошкодження яких здатне впливати на міжнародні потоки нафти.</li>
<li>Зупинка постачання через «Дружбу» вже спричиняє політичні суперечки в ЄС.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-transneft-cuts-pipeline-oil-intake-after-drone-attack-key-pumping-2026-02-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/pislya-ataki-droniv-transnyeft-skorotila-prokachuvannya-nafti-na-250-tis-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Jan 2026 13:44:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153516</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br />У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br /><p>У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.</p>
<h2>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика</h2>
<h3>Загальна динаміка доходів</h3>
<ul>
<li><strong>Сукупні доходи</strong> від експорту викопного палива знизилися на <strong>2% місяць до місяця</strong> і становили <strong>500 млн євро на добу</strong> — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.</li>
<li>Обсяги експорту також скоротилися на <strong>2%</strong>, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.</li>
</ul>
<h3>Нафта та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту сирої нафти впали на <strong>12%</strong> — до <strong>198 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Морські постачання нафти скоротилися на <strong>16%</strong>, до <strong>139 млн євро на добу</strong>, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.</li>
<li>Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на <strong>2%</strong> — до <strong>59 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Експорт морських нафтопродуктів зріс на <strong>10%</strong>, забезпечивши <strong>116 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Газ та LNG</h3>
<ul>
<li>Доходи від <em>скрапленого природного газу</em> (LNG) зросли на <strong>13%</strong> — до <strong>48 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на <strong>16%</strong>, що стало найвищим показником у 2025 році.</li>
<li>Доходи від трубопровідного газу зросли на <strong>17%</strong> — до <strong>70 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вугілля</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту вугілля скоротилися на <strong>11%</strong> — до <strong>67 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія покупців</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив <strong>48%</strong> доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — <strong>6 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li>Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила <strong>60%</strong> (<strong>3,6 млрд євро</strong>).</li>
<li>Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на <strong>23% місяць до місяця</strong>.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши <strong>2,6 млрд євро</strong> російських енергоносіїв.</li>
<li><strong>Індія</strong> скоротила імпорт російської нафти на <strong>29%</strong> — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.</li>
</ul>
<h3>Європейський Союз і LNG</h3>
<ul>
<li>ЄС залишився <strong>найбільшим покупцем російського LNG</strong>, на який припадає <strong>49%</strong> експорту.</li>
<li>П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії <strong>1,4 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li><strong>79%</strong> цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.</li>
<li>Імпорт LNG з росії:
<ul>
<li>Франція: <strong>+18%</strong> з росії, <strong>+13%</strong> загалом.</li>
<li>Іспанія: <strong>+27%</strong> з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.</li>
<li>Бельгія: <strong>-20%</strong> з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на <strong>76%</strong> після нового пакета санкцій.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Обхід санкцій і «тіньовий» флот</h3>
<ul>
<li>У грудні діяли <strong>93 судна «тіньового» флоту</strong>, що ходили під фальшивими прапорами.</li>
<li><strong>26 суден</strong> доставили російську нафту та нафтопродукти на суму <strong>0,8 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>46%</strong> цього обсягу пройшли через <strong>Датські протоки</strong>, перевезені лише <strong>13 танкерами</strong>.</li>
<li>Санкції, засновані на компаніях і цінах, <em>системно обходяться</em> через спеціальні компанії та логістичні схеми.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/december-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/" target="_blank">CREA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br /><p>У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.</p>
<h2>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика</h2>
<h3>Загальна динаміка доходів</h3>
<ul>
<li><strong>Сукупні доходи</strong> від експорту викопного палива знизилися на <strong>2% місяць до місяця</strong> і становили <strong>500 млн євро на добу</strong> — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.</li>
<li>Обсяги експорту також скоротилися на <strong>2%</strong>, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.</li>
</ul>
<h3>Нафта та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту сирої нафти впали на <strong>12%</strong> — до <strong>198 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Морські постачання нафти скоротилися на <strong>16%</strong>, до <strong>139 млн євро на добу</strong>, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.</li>
<li>Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на <strong>2%</strong> — до <strong>59 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Експорт морських нафтопродуктів зріс на <strong>10%</strong>, забезпечивши <strong>116 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Газ та LNG</h3>
<ul>
<li>Доходи від <em>скрапленого природного газу</em> (LNG) зросли на <strong>13%</strong> — до <strong>48 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на <strong>16%</strong>, що стало найвищим показником у 2025 році.</li>
<li>Доходи від трубопровідного газу зросли на <strong>17%</strong> — до <strong>70 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вугілля</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту вугілля скоротилися на <strong>11%</strong> — до <strong>67 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія покупців</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив <strong>48%</strong> доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — <strong>6 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li>Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила <strong>60%</strong> (<strong>3,6 млрд євро</strong>).</li>
<li>Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на <strong>23% місяць до місяця</strong>.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши <strong>2,6 млрд євро</strong> російських енергоносіїв.</li>
<li><strong>Індія</strong> скоротила імпорт російської нафти на <strong>29%</strong> — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.</li>
</ul>
<h3>Європейський Союз і LNG</h3>
<ul>
<li>ЄС залишився <strong>найбільшим покупцем російського LNG</strong>, на який припадає <strong>49%</strong> експорту.</li>
<li>П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії <strong>1,4 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li><strong>79%</strong> цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.</li>
<li>Імпорт LNG з росії:
<ul>
<li>Франція: <strong>+18%</strong> з росії, <strong>+13%</strong> загалом.</li>
<li>Іспанія: <strong>+27%</strong> з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.</li>
<li>Бельгія: <strong>-20%</strong> з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на <strong>76%</strong> після нового пакета санкцій.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Обхід санкцій і «тіньовий» флот</h3>
<ul>
<li>У грудні діяли <strong>93 судна «тіньового» флоту</strong>, що ходили під фальшивими прапорами.</li>
<li><strong>26 суден</strong> доставили російську нафту та нафтопродукти на суму <strong>0,8 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>46%</strong> цього обсягу пройшли через <strong>Датські протоки</strong>, перевезені лише <strong>13 танкерами</strong>.</li>
<li>Санкції, засновані на компаніях і цінах, <em>системно обходяться</em> через спеціальні компанії та логістичні схеми.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/december-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/" target="_blank">CREA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/17/eksportna-naftova-viruchka-rosi%d1%97-obvalilasya-do-minimumu-za-majzhe-tri-roki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/17/eksportna-naftova-viruchka-rosi%d1%97-obvalilasya-do-minimumu-za-majzhe-tri-roki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 17 Dec 2025 07:28:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[seaborne crude]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[морські постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153451</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30025-Санкции.jpg" alt="Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки"/><br />Різке скорочення морських постачань сирої нафти та стале падіння цін суттєво вдарили по доходах росії від експорту енергоносіїв. За підсумками середини грудня валова вартість нафтового експорту опустилася до найнижчого рівня з січня 2023 року, що посилює тиск на фінансові можливості москви на тлі війни проти України. Падіння обсягів: найбільший тижневий обвал з 2022 року Ключовим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30025-Санкции.jpg" alt="Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки"/><br /><p>Різке скорочення морських постачань сирої нафти та стале падіння цін суттєво вдарили по доходах росії від експорту енергоносіїв. За підсумками середини грудня валова вартість нафтового експорту опустилася до найнижчого рівня з січня 2023 року, що посилює тиск на фінансові можливості москви на тлі війни проти України.</p>
<h3>Падіння обсягів: найбільший тижневий обвал з 2022 року</h3>
<p>Ключовим фактором скорочення доходів стало різке зменшення фізичних обсягів морського експорту.</p>
<ul>
<li>Середній обсяг морських постачань у чотиритижневому періоді до <strong>14 грудня</strong> становив <strong>3,61 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>близько 70 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у попередній чотиритижневий період.</li>
<li>Лише за один тиждень середньодобові постачання впали приблизно на <strong>1,24 млн барелів</strong> — це <strong>найбільше тижневе скорочення з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року</strong>.</li>
</ul>
<p>У тиждень до 14 грудня <strong>27 танкерів</strong> завантажили <strong>20,98 млн барелів</strong> російської нафти проти <strong>29,65 млн барелів</strong> на <strong>38 суднах</strong> тижнем раніше.</p>
<h3>Логістичні ускладнення та накопичення нафти в морі</h3>
<p>Проблеми з реалізацією вантажів дедалі більше проявляються у зростанні обсягів нафти, що тривалий час перебуває в танкерах.</p>
<ul>
<li>У танкерах накопичено понад <strong>170 млн барелів</strong> російської сирої нафти.</li>
<li>Цей показник зріс приблизно на <strong>40%</strong> з кінця серпня.</li>
<li>Щонайменше <strong>20 вантажів</strong>, завантажених у західних портах у вересні–жовтні, досі не доставлені кінцевим покупцям.</li>
</ul>
<p>Частина танкерів зникає з автоматичних систем стеження поблизу архіпелагу Ріау поблизу Сінгапуру — регіону, який дедалі активніше використовується для <em>прихованих перевантажень між суднами</em>.</p>
<h3>Ціни під тиском: одинадцяте поспіль зниження</h3>
<p>Скорочення фізичних обсягів експорту посилюється тривалим падінням цін на російські сорти нафти.</p>
<ul>
<li>Середня ціна Urals з Балтійського регіону знизилася до <strong>$40,07 за барель</strong>.</li>
<li>Ціни на Urals з Чорного моря впали до <strong>$37,41 за барель</strong>.</li>
<li>Тихоокеанський сорт ESPO подешевшав до <strong>$50,97 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Загалом Urals втратила близько <strong>$20 за барель</strong>, або понад <strong>одну третину вартості</strong>, порівняно з піком у середині липня, досягнувши найнижчого рівня з початку війни.</p>
<h3>Експортна виручка: мінімум за три роки</h3>
<p>Комбінація падіння обсягів і цін призвела до різкого зменшення грошових надходжень.</p>
<ul>
<li>Середня валова вартість експорту за чотири тижні до <strong>14 грудня</strong> становила <strong>$1,09 млрд на тиждень</strong>.</li>
<li>За один тиждень експортна виручка скоротилася приблизно на <strong>30%</strong> — до <strong>$883 млн</strong>.</li>
<li>Це <strong>найнижчий тижневий показник за три роки</strong>.</li>
</ul>
<h3>Азійський напрямок: зростання невизначеності</h3>
<p>Постачання до ключових азійських споживачів формально скорочуються, але значна частина вантажів не має задекларованого кінцевого пункту.</p>
<ul>
<li>Постачання танкерами, що вказують Китай як пункт призначення, знизилися до <strong>840 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Потоки до Індії впали до <strong>800 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Водночас <strong>1,72 млн барелів на добу</strong> перебувають на суднах без зазначеного кінцевого пункту.</li>
</ul>
<p>Попри те, що раніше такі вантажі майже завжди доходили до Індії або Китаю, <strong>посилення санкцій США</strong> може надовго залишити цю нафту «на воді».</p>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<p><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li>Зростання обсягів нафти в морі свідчить про <strong>зниження логістичної стійкості</strong> експорту.</li>
<li>Складнощі з реалізацією вантажів підвищують значення <strong>диверсифікації маршрутів і покупців</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Критична інфраструктура</strong></p>
<ul>
<li>Атаки України на нафтові активи та танкери підкреслюють <strong>вразливість виробничої й транспортної інфраструктури</strong>.</li>
<li>Зростають ризики для морського страхування та витрати на логістику.</li>
</ul>
<p><strong>Ціноутворення</strong></p>
<ul>
<li>Суттєві знижки та падіння котирувань ведуть до <strong>стискання маржі</strong> російських експортерів.</li>
<li>Ціновий тиск посилюється через поєднання санкцій, воєнних ризиків і надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p>Джерзрело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-12-16/putin-s-war-chest-hammered-by-lower-oil-exports-and-falling-prices" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30025-Санкции.jpg" alt="Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки"/><br /><p>Різке скорочення морських постачань сирої нафти та стале падіння цін суттєво вдарили по доходах росії від експорту енергоносіїв. За підсумками середини грудня валова вартість нафтового експорту опустилася до найнижчого рівня з січня 2023 року, що посилює тиск на фінансові можливості москви на тлі війни проти України.</p>
<h3>Падіння обсягів: найбільший тижневий обвал з 2022 року</h3>
<p>Ключовим фактором скорочення доходів стало різке зменшення фізичних обсягів морського експорту.</p>
<ul>
<li>Середній обсяг морських постачань у чотиритижневому періоді до <strong>14 грудня</strong> становив <strong>3,61 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>близько 70 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у попередній чотиритижневий період.</li>
<li>Лише за один тиждень середньодобові постачання впали приблизно на <strong>1,24 млн барелів</strong> — це <strong>найбільше тижневе скорочення з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року</strong>.</li>
</ul>
<p>У тиждень до 14 грудня <strong>27 танкерів</strong> завантажили <strong>20,98 млн барелів</strong> російської нафти проти <strong>29,65 млн барелів</strong> на <strong>38 суднах</strong> тижнем раніше.</p>
<h3>Логістичні ускладнення та накопичення нафти в морі</h3>
<p>Проблеми з реалізацією вантажів дедалі більше проявляються у зростанні обсягів нафти, що тривалий час перебуває в танкерах.</p>
<ul>
<li>У танкерах накопичено понад <strong>170 млн барелів</strong> російської сирої нафти.</li>
<li>Цей показник зріс приблизно на <strong>40%</strong> з кінця серпня.</li>
<li>Щонайменше <strong>20 вантажів</strong>, завантажених у західних портах у вересні–жовтні, досі не доставлені кінцевим покупцям.</li>
</ul>
<p>Частина танкерів зникає з автоматичних систем стеження поблизу архіпелагу Ріау поблизу Сінгапуру — регіону, який дедалі активніше використовується для <em>прихованих перевантажень між суднами</em>.</p>
<h3>Ціни під тиском: одинадцяте поспіль зниження</h3>
<p>Скорочення фізичних обсягів експорту посилюється тривалим падінням цін на російські сорти нафти.</p>
<ul>
<li>Середня ціна Urals з Балтійського регіону знизилася до <strong>$40,07 за барель</strong>.</li>
<li>Ціни на Urals з Чорного моря впали до <strong>$37,41 за барель</strong>.</li>
<li>Тихоокеанський сорт ESPO подешевшав до <strong>$50,97 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Загалом Urals втратила близько <strong>$20 за барель</strong>, або понад <strong>одну третину вартості</strong>, порівняно з піком у середині липня, досягнувши найнижчого рівня з початку війни.</p>
<h3>Експортна виручка: мінімум за три роки</h3>
<p>Комбінація падіння обсягів і цін призвела до різкого зменшення грошових надходжень.</p>
<ul>
<li>Середня валова вартість експорту за чотири тижні до <strong>14 грудня</strong> становила <strong>$1,09 млрд на тиждень</strong>.</li>
<li>За один тиждень експортна виручка скоротилася приблизно на <strong>30%</strong> — до <strong>$883 млн</strong>.</li>
<li>Це <strong>найнижчий тижневий показник за три роки</strong>.</li>
</ul>
<h3>Азійський напрямок: зростання невизначеності</h3>
<p>Постачання до ключових азійських споживачів формально скорочуються, але значна частина вантажів не має задекларованого кінцевого пункту.</p>
<ul>
<li>Постачання танкерами, що вказують Китай як пункт призначення, знизилися до <strong>840 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Потоки до Індії впали до <strong>800 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Водночас <strong>1,72 млн барелів на добу</strong> перебувають на суднах без зазначеного кінцевого пункту.</li>
</ul>
<p>Попри те, що раніше такі вантажі майже завжди доходили до Індії або Китаю, <strong>посилення санкцій США</strong> може надовго залишити цю нафту «на воді».</p>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<p><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li>Зростання обсягів нафти в морі свідчить про <strong>зниження логістичної стійкості</strong> експорту.</li>
<li>Складнощі з реалізацією вантажів підвищують значення <strong>диверсифікації маршрутів і покупців</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Критична інфраструктура</strong></p>
<ul>
<li>Атаки України на нафтові активи та танкери підкреслюють <strong>вразливість виробничої й транспортної інфраструктури</strong>.</li>
<li>Зростають ризики для морського страхування та витрати на логістику.</li>
</ul>
<p><strong>Ціноутворення</strong></p>
<ul>
<li>Суттєві знижки та падіння котирувань ведуть до <strong>стискання маржі</strong> російських експортерів.</li>
<li>Ціновий тиск посилюється через поєднання санкцій, воєнних ризиків і надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p>Джерзрело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-12-16/putin-s-war-chest-hammered-by-lower-oil-exports-and-falling-prices" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/17/eksportna-naftova-viruchka-rosi%d1%97-obvalilasya-do-minimumu-za-majzhe-tri-roki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дохід росії від експорту нафти впав на 14% у червні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/doxid-rosi%d1%97-vid-eksportu-nafti-vpav-na-14-u-chervni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/doxid-rosi%d1%97-vid-eksportu-nafti-vpav-na-14-u-chervni/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 Jul 2025 07:12:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152723</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29569-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Дохід росії від експорту нафти впав на 14% у червні"/><br />Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у червні 2025 року знизилися на 14% порівняно з минулим роком, попри відносно стабільний рівень видобутку сирої нафти. Деталі звіту IEA За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), кремль отримав $13,57 млрд від продажу сирої нафти та нафтопродуктів у червні, що на майже 14% [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29569-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Дохід росії від експорту нафти впав на 14% у червні"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у червні 2025 року знизилися на 14% порівняно з минулим роком, попри відносно стабільний рівень видобутку сирої нафти.</p>
<h3>Деталі звіту IEA</h3>
<p>За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), кремль отримав $13,57 млрд від продажу сирої нафти та нафтопродуктів у червні, що на <strong>майже 14% менше</strong>, ніж у червні 2024 року.</p>
<ul>
<li>Видобуток сирої нафти залишався стабільним на рівні близько 9,2 млн барелів на добу у травні та червні.</li>
<li>Відвантаження сирої нафти морем трималися біля двомісячних мінімумів — у середньому близько 4,68 млн барелів на добу.</li>
<li>Експорт нафтопродуктів знизився на 110 000 барелів на добу до 2,55 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p><strong>IEA у звіті зазначає:</strong></p>
<blockquote><p>Погіршення експорту триває більшу частину 2024 і 2025 років та ставить під сумнів здатність росії підтримувати власні потужності з видобутку.</p></blockquote>
<h3>Бюджетні втрати та економічний тиск</h3>
<p>За інформацією агентства, доходи росії від нафти й газу для бюджету впали на <strong>33,7% у червні</strong> порівняно з минулим роком — до найнижчого рівня з січня 2023 року. Це сталося <em>попри короткостроковий сплеск цін на нафту через конфлікт Ізраїль-Іран у червні</em>.</p>
<p>Серед ключових факторів зниження доходів:</p>
<ul>
<li>Зниження світових цін на нафту.</li>
<li>Посилення західних санкцій.</li>
<li>Зміцнення російського рубля.</li>
</ul>
<p>Водночас зростання витрат на оборону та військову сферу до найвищого рівня з часів холодної війни робить падіння доходів від нафти та газу серйозною проблемою для воєнної економіки росії. За підрахунками, <strong>кожен третій рубль бюджету формується завдяки нафтогазовій галузі</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">Oilprice</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29569-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Дохід росії від експорту нафти впав на 14% у червні"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у червні 2025 року знизилися на 14% порівняно з минулим роком, попри відносно стабільний рівень видобутку сирої нафти.</p>
<h3>Деталі звіту IEA</h3>
<p>За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), кремль отримав $13,57 млрд від продажу сирої нафти та нафтопродуктів у червні, що на <strong>майже 14% менше</strong>, ніж у червні 2024 року.</p>
<ul>
<li>Видобуток сирої нафти залишався стабільним на рівні близько 9,2 млн барелів на добу у травні та червні.</li>
<li>Відвантаження сирої нафти морем трималися біля двомісячних мінімумів — у середньому близько 4,68 млн барелів на добу.</li>
<li>Експорт нафтопродуктів знизився на 110 000 барелів на добу до 2,55 млн барелів на добу.</li>
</ul>
<p><strong>IEA у звіті зазначає:</strong></p>
<blockquote><p>Погіршення експорту триває більшу частину 2024 і 2025 років та ставить під сумнів здатність росії підтримувати власні потужності з видобутку.</p></blockquote>
<h3>Бюджетні втрати та економічний тиск</h3>
<p>За інформацією агентства, доходи росії від нафти й газу для бюджету впали на <strong>33,7% у червні</strong> порівняно з минулим роком — до найнижчого рівня з січня 2023 року. Це сталося <em>попри короткостроковий сплеск цін на нафту через конфлікт Ізраїль-Іран у червні</em>.</p>
<p>Серед ключових факторів зниження доходів:</p>
<ul>
<li>Зниження світових цін на нафту.</li>
<li>Посилення західних санкцій.</li>
<li>Зміцнення російського рубля.</li>
</ul>
<p>Водночас зростання витрат на оборону та військову сферу до найвищого рівня з часів холодної війни робить падіння доходів від нафти та газу серйозною проблемою для воєнної економіки росії. За підрахунками, <strong>кожен третій рубль бюджету формується завдяки нафтогазовій галузі</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">Oilprice</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/13/doxid-rosi%d1%97-vid-eksportu-nafti-vpav-na-14-u-chervni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Бюджетні доходи рф від нафти й нафтопродуктів впали до мінімуму з січня 2023 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/03/byudzhetni-doxodi-rf-vid-nafti-j-naftoproduktiv-vpali-do-minimumu-z-sichnya-2023-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/03/byudzhetni-doxodi-rf-vid-nafti-j-naftoproduktiv-vpali-do-minimumu-z-sichnya-2023-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 03 Jul 2025 15:46:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[бюджетні доходи]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152596</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29483-Доллары.jpg" alt="Бюджетні доходи рф від нафти й нафтопродуктів впали до мінімуму з січня 2023 року"/><br />Доходи бюджету рф від нафти й нафтопродуктів різко скоротилися в червні 2025 року на 33,7% порівняно з червнем 2024-го, до найнижчого рівня від січня 2023 року. Це наслідок зниження світових цін на нафту, посилення західних санкцій і зміцнення рубля, що вдарило по доходах енергетичного сектору рф. Зниження доходів від нафти: ключові цифри та фактори За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29483-Доллары.jpg" alt="Бюджетні доходи рф від нафти й нафтопродуктів впали до мінімуму з січня 2023 року"/><br /><p>Доходи бюджету рф від нафти й нафтопродуктів різко скоротилися в червні 2025 року на 33,7% порівняно з червнем 2024-го, до найнижчого рівня від січня 2023 року. Це наслідок зниження світових цін на нафту, посилення західних санкцій і зміцнення рубля, що вдарило по доходах енергетичного сектору рф.</p>
<h3>Зниження доходів від нафти: ключові цифри та фактори</h3>
<p>За даними мінфіну рф:</p>
<ul>
<li>У червні доходи бюджету від нафти й нафтопродуктів становили близько $6,3 млрд (494,8 млрд рублів), що на 33,7% менше, ніж рік тому.</li>
<li>За перше півріччя 2025 року доходи склали $60 млрд (4,73 трлн рублів) — майже на 17% менше, ніж за аналогічний період 2024-го.</li>
</ul>
<p>Це серйозна проблема для <strong>воєнної економіки рф</strong>, де витрати на оборону й армію досягли найвищого рівня з часів Холодної війни.</p>
<p>Водночас у квітні рф переглянула прогноз доходів від нафти й нафтопродуктів на рік — очікування скорочено на 24% після обвалу ціни сорту Urals до близько $50 за барель на початку квітня.</p>
<p>Попри короткочасне зростання цін на нафту в червні під час конфлікту Ізраїлю та Ірану, доходи рф продовжують падати у річному вимірі.</p>
<h3>Прибутки нафтових компаній рф і експорт морем</h3>
<ul>
<li>Чисті прибутки нафтових і нафтопродуктових компаній рф у першому кварталі 2025 року впали майже на половину порівняно з першим кварталом 2024-го.</li>
<li>Морські відвантаження сирої нафти рф у другій половині червня трималися поблизу мінімумів за два місяці попри незначне зростання обсягів у великих портах.</li>
</ul>
<p><strong>Комбінація</strong> падіння цін на нафту, жорсткіших західних санкцій і зміцнення рубля підриває прибутковість компаній та бюджетні надходження. Кожен третій рубль доходів рф формується саме завдяки нафті й нафтопродуктам.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Oil-And-Gas-Revenues-Dip-To-January-2023-Low.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29483-Доллары.jpg" alt="Бюджетні доходи рф від нафти й нафтопродуктів впали до мінімуму з січня 2023 року"/><br /><p>Доходи бюджету рф від нафти й нафтопродуктів різко скоротилися в червні 2025 року на 33,7% порівняно з червнем 2024-го, до найнижчого рівня від січня 2023 року. Це наслідок зниження світових цін на нафту, посилення західних санкцій і зміцнення рубля, що вдарило по доходах енергетичного сектору рф.</p>
<h3>Зниження доходів від нафти: ключові цифри та фактори</h3>
<p>За даними мінфіну рф:</p>
<ul>
<li>У червні доходи бюджету від нафти й нафтопродуктів становили близько $6,3 млрд (494,8 млрд рублів), що на 33,7% менше, ніж рік тому.</li>
<li>За перше півріччя 2025 року доходи склали $60 млрд (4,73 трлн рублів) — майже на 17% менше, ніж за аналогічний період 2024-го.</li>
</ul>
<p>Це серйозна проблема для <strong>воєнної економіки рф</strong>, де витрати на оборону й армію досягли найвищого рівня з часів Холодної війни.</p>
<p>Водночас у квітні рф переглянула прогноз доходів від нафти й нафтопродуктів на рік — очікування скорочено на 24% після обвалу ціни сорту Urals до близько $50 за барель на початку квітня.</p>
<p>Попри короткочасне зростання цін на нафту в червні під час конфлікту Ізраїлю та Ірану, доходи рф продовжують падати у річному вимірі.</p>
<h3>Прибутки нафтових компаній рф і експорт морем</h3>
<ul>
<li>Чисті прибутки нафтових і нафтопродуктових компаній рф у першому кварталі 2025 року впали майже на половину порівняно з першим кварталом 2024-го.</li>
<li>Морські відвантаження сирої нафти рф у другій половині червня трималися поблизу мінімумів за два місяці попри незначне зростання обсягів у великих портах.</li>
</ul>
<p><strong>Комбінація</strong> падіння цін на нафту, жорсткіших західних санкцій і зміцнення рубля підриває прибутковість компаній та бюджетні надходження. Кожен третій рубль доходів рф формується саме завдяки нафті й нафтопродуктам.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Oil-And-Gas-Revenues-Dip-To-January-2023-Low.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/03/byudzhetni-doxodi-rf-vid-nafti-j-naftoproduktiv-vpali-do-minimumu-z-sichnya-2023-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Saudi Aramco підвищить ціни на нафту для Азії через зростання попиту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/saudi-aramco-pidvishhit-cini-na-naftu-dlya-azi%d1%97-cherez-zrostannya-popitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/saudi-aramco-pidvishhit-cini-na-naftu-dlya-azi%d1%97-cherez-zrostannya-popitu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Jul 2025 14:29:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[азійський ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Арамко]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152581</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29475-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco підвищить ціни на нафту для Азії через зростання попиту"/><br />Саудівська Aramco готується підняти офіційні ціни на свою нафту для Азії у серпні до максимуму за чотири місяці, на тлі сильного літнього попиту та запитів на додаткові обсяги постачання в умовах волатильних спотових цін. Aramco готує підвищення цін на азійському ринку Саудівська нафтова компанія Aramco, найбільший експортер сирої нафти у світі, планує підвищити ціну на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29475-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco підвищить ціни на нафту для Азії через зростання попиту"/><br /><p>Саудівська Aramco готується підняти офіційні ціни на свою нафту для Азії у серпні до максимуму за чотири місяці, на тлі сильного літнього попиту та запитів на додаткові обсяги постачання в умовах волатильних спотових цін.</p>
<h3>Aramco готує підвищення цін на азійському ринку</h3>
<p>Саудівська нафтова компанія Aramco, найбільший експортер сирої нафти у світі, планує підвищити ціну на сорт Arab Light для Азії у серпні на $0,50–0,80 за барель порівняно з липнем — до $2 за барель вище регіональних бенчмарків. Про це свідчить опитування агентства Reuters серед п’яти азійських НПЗ.</p>
<ul>
<li>Минулого місяця Саудівська Аравія знизила офіційні ціни на липень після рішення ОПЕК+ продовжити згортання обмежень видобутку.</li>
<li>Наразі попит серед азійських покупців зростає у піковий літній сезон.</li>
<li>Переробники в Азії запитали додаткові обсяги нафти за довгостроковими контрактами через конфлікт між Ізраїлем та Іраном, який підвищив премії на спотовому ринку та зробив ціни нестабільними після оголошеного перемир’я.</li>
</ul>
<p>Водночас очікується, що підвищення торкнеться не лише сорту Arab Light, а й Arab Extra Light, Arab Medium та Arab Heavy — приблизно на $0,50–0,60 за барель порівняно з липнем.</p>
<p>Саудівська Аравія традиційно оголошує ціни близько п’ятого числа кожного місяця, встановлюючи орієнтир для решти виробників Близького Сходу. Цього місяця ціни можуть бути оголошені після 6 липня — тоді відбудеться зустріч ОПЕК+, на якій визначать обсяги видобутку на серпень. росія у пʼятницю повідомила, що рішення щодо видобутку нафти в серпні буде ухвалено «на льоту» під час зустрічі ОПЕК+ 6 липня, без попередніх кулуарних домовленостей.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Saudi-Aramco-Set-To-Raise-Oil-Prices-To-Asia-Amid-Strong-Demand.html" target="_blank">Oilprice</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-expected-raise-aug-crude-prices-asia-strong-demand-2025-07-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29475-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco підвищить ціни на нафту для Азії через зростання попиту"/><br /><p>Саудівська Aramco готується підняти офіційні ціни на свою нафту для Азії у серпні до максимуму за чотири місяці, на тлі сильного літнього попиту та запитів на додаткові обсяги постачання в умовах волатильних спотових цін.</p>
<h3>Aramco готує підвищення цін на азійському ринку</h3>
<p>Саудівська нафтова компанія Aramco, найбільший експортер сирої нафти у світі, планує підвищити ціну на сорт Arab Light для Азії у серпні на $0,50–0,80 за барель порівняно з липнем — до $2 за барель вище регіональних бенчмарків. Про це свідчить опитування агентства Reuters серед п’яти азійських НПЗ.</p>
<ul>
<li>Минулого місяця Саудівська Аравія знизила офіційні ціни на липень після рішення ОПЕК+ продовжити згортання обмежень видобутку.</li>
<li>Наразі попит серед азійських покупців зростає у піковий літній сезон.</li>
<li>Переробники в Азії запитали додаткові обсяги нафти за довгостроковими контрактами через конфлікт між Ізраїлем та Іраном, який підвищив премії на спотовому ринку та зробив ціни нестабільними після оголошеного перемир’я.</li>
</ul>
<p>Водночас очікується, що підвищення торкнеться не лише сорту Arab Light, а й Arab Extra Light, Arab Medium та Arab Heavy — приблизно на $0,50–0,60 за барель порівняно з липнем.</p>
<p>Саудівська Аравія традиційно оголошує ціни близько п’ятого числа кожного місяця, встановлюючи орієнтир для решти виробників Близького Сходу. Цього місяця ціни можуть бути оголошені після 6 липня — тоді відбудеться зустріч ОПЕК+, на якій визначать обсяги видобутку на серпень. росія у пʼятницю повідомила, що рішення щодо видобутку нафти в серпні буде ухвалено «на льоту» під час зустрічі ОПЕК+ 6 липня, без попередніх кулуарних домовленостей.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Saudi-Aramco-Set-To-Raise-Oil-Prices-To-Asia-Amid-Strong-Demand.html" target="_blank">Oilprice</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-expected-raise-aug-crude-prices-asia-strong-demand-2025-07-01/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/saudi-aramco-pidvishhit-cini-na-naftu-dlya-azi%d1%97-cherez-zrostannya-popitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт нафти з росії застопорився через падіння цін і санкції</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/eksport-nafti-z-rosi%d1%97-zastoporivsya-cherez-padinnya-cin-i-sankci%d1%97-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/eksport-nafti-z-rosi%d1%97-zastoporivsya-cherez-padinnya-cin-i-sankci%d1%97-2/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 01 Jul 2025 21:48:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[crude shipments]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152566</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29465-Санкции.jpg" alt="Експорт нафти з росії застопорився через падіння цін і санкції"/><br />Обсяги морського експорту сирої нафти з росії у червні майже не зросли попри підвищення цінових квот OPEC+ і зниження світових цін на нафту, що скоротило прибутки російського бюджету. Зниження експортних надходжень і вплив санкцій Упродовж чотирьох тижнів до 29 червня російський експорт сирої нафти морем становив у середньому 3.21 млн барелів на добу — лише [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29465-Санкции.jpg" alt="Експорт нафти з росії застопорився через падіння цін і санкції"/><br /><p>Обсяги морського експорту сирої нафти з росії у червні майже не зросли попри підвищення цінових квот OPEC+ і зниження світових цін на нафту, що скоротило прибутки російського бюджету.</p>
<h3>Зниження експортних надходжень і вплив санкцій</h3>
<p>Упродовж чотирьох тижнів до 29 червня російський експорт сирої нафти морем становив у середньому 3.21 млн барелів на добу — лише на 1% більше, ніж у попередні чотири тижні. Щотижневі обсяги залишались близько 3 млн барелів на добу без суттєвих змін.</p>
<ul>
<li>Основні термінали Приморськ і Козьміно наростили відвантаження, але падіння з менших портів, таких як Новоросійськ і Мурманськ, майже нівелювало приріст.</li>
<li>У фінальний тиждень червня 28 танкерів перевезли 21 млн барелів — майже стільки ж, як і тижнем раніше (21.89 млн барелів на 28 танкерах).</li>
</ul>
<h3>Ціни на нафту і доходи бюджету</h3>
<p>Попри незначне зростання середніх чотиритижневих обсягів, валова вартість щотижневого експорту сирої нафти впала на 8% до $1.27 млрд — найнижчого рівня за місяць. Основна причина — різке падіння цін після авіаударів США по іранських ядерних об&#8217;єктах, що спровокували розпродаж на ринку.</p>
<ul>
<li>Urals подешевшав більш ніж на $6 за барель — до близько $58.50.</li>
<li>ESPO подешевшав до $63.80.</li>
<li>Ціна з доставкою до Індії впала до $68.53.</li>
</ul>
<h3>Переробка і бюджетні проблеми</h3>
<p>Водночас російські нафтопереробні заводи працювали на високих потужностях — у середньому 5.33 млн барелів на добу протягом перших 25 днів червня, що на 130 тис. барелів перевищує рівень минулого року. Це частково пояснює, чому навіть підвищені квоти OPEC+ не призвели до зростання експорту.</p>
<p>росія мала право збільшити видобуток на 100 тис. барелів на добу з березня по червень, а ще на 50 тис. барелів на добу — починаючи з липня. Але падіння цін завдало серйозного удару по бюджету: прибутки від нафти й газу у I кварталі 2025 року впали на 45% рік до року — до $9.9 млрд. У травні доходи від нафти і газу знизилися більш ніж на 35% порівняно з минулим роком, а москва скоротила річний прогноз доходів від нафти і газу на 24% після цінового обвалу.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russias-Oil-Exports-Stagnate-As-Prices-Sink-And-Sanctions-Bite.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29465-Санкции.jpg" alt="Експорт нафти з росії застопорився через падіння цін і санкції"/><br /><p>Обсяги морського експорту сирої нафти з росії у червні майже не зросли попри підвищення цінових квот OPEC+ і зниження світових цін на нафту, що скоротило прибутки російського бюджету.</p>
<h3>Зниження експортних надходжень і вплив санкцій</h3>
<p>Упродовж чотирьох тижнів до 29 червня російський експорт сирої нафти морем становив у середньому 3.21 млн барелів на добу — лише на 1% більше, ніж у попередні чотири тижні. Щотижневі обсяги залишались близько 3 млн барелів на добу без суттєвих змін.</p>
<ul>
<li>Основні термінали Приморськ і Козьміно наростили відвантаження, але падіння з менших портів, таких як Новоросійськ і Мурманськ, майже нівелювало приріст.</li>
<li>У фінальний тиждень червня 28 танкерів перевезли 21 млн барелів — майже стільки ж, як і тижнем раніше (21.89 млн барелів на 28 танкерах).</li>
</ul>
<h3>Ціни на нафту і доходи бюджету</h3>
<p>Попри незначне зростання середніх чотиритижневих обсягів, валова вартість щотижневого експорту сирої нафти впала на 8% до $1.27 млрд — найнижчого рівня за місяць. Основна причина — різке падіння цін після авіаударів США по іранських ядерних об&#8217;єктах, що спровокували розпродаж на ринку.</p>
<ul>
<li>Urals подешевшав більш ніж на $6 за барель — до близько $58.50.</li>
<li>ESPO подешевшав до $63.80.</li>
<li>Ціна з доставкою до Індії впала до $68.53.</li>
</ul>
<h3>Переробка і бюджетні проблеми</h3>
<p>Водночас російські нафтопереробні заводи працювали на високих потужностях — у середньому 5.33 млн барелів на добу протягом перших 25 днів червня, що на 130 тис. барелів перевищує рівень минулого року. Це частково пояснює, чому навіть підвищені квоти OPEC+ не призвели до зростання експорту.</p>
<p>росія мала право збільшити видобуток на 100 тис. барелів на добу з березня по червень, а ще на 50 тис. барелів на добу — починаючи з липня. Але падіння цін завдало серйозного удару по бюджету: прибутки від нафти й газу у I кварталі 2025 року впали на 45% рік до року — до $9.9 млрд. У травні доходи від нафти і газу знизилися більш ніж на 35% порівняно з минулим роком, а москва скоротила річний прогноз доходів від нафти і газу на 24% після цінового обвалу.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russias-Oil-Exports-Stagnate-As-Prices-Sink-And-Sanctions-Bite.html" target="_blank">Oilprice</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/eksport-nafti-z-rosi%d1%97-zastoporivsya-cherez-padinnya-cin-i-sankci%d1%97-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/putin-prodovzhiv-sobi-zaboronu-na-eksport-nafti-do-kra%d1%97n-cinovo%d1%97-steli-do-kincya-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/putin-prodovzhiv-sobi-zaboronu-na-eksport-nafti-do-kra%d1%97n-cinovo%d1%97-steli-do-kincya-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Jun 2025 05:03:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[export ban]]></category>
		<category><![CDATA[G7]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Путин]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[торгівельні обмеження]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152111</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29247-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року"/><br />москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року. росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29247-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року"/><br /><p>москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.</p>
<h3>росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання</h3>
<ul>
<li><strong>Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року</strong> та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.</li>
<li><strong>Продовження дії заборони до кінця 2025 року</strong> підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.</li>
<li>Російські компанії також мають забезпечити, щоб <em>вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід»</em> через посередників чи остаточних покупців.</li>
</ul>
<h3>Контекст санкцій та реакція кремля</h3>
<ul>
<li>Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах <strong>координованих санкційних заходів Заходу</strong> — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.</li>
<li>Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.</li>
<li>У відповідь росія <strong>перенаправила експорт до Китаю та Індії</strong>, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.</li>
<li>Кремль назвав цінову стелю «<em>неринковим інструментом</em>», що порушує правила міжнародної торгівлі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.</p></blockquote>
<h3>Геоекономічні наслідки</h3>
<ul>
<li>Цей крок свідчить про посилення <strong>енергетичної конфронтації між Заходом і рф</strong>.</li>
<li>Може зрости <em>залежність рф від азійських ринків</em> з подальшими знижками на сировину.</li>
<li>Підвищується <strong>ризик «сірого ринку»</strong> у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Putin-Extends-Russian-Oil-Export-Ban-to-Price-Cap-Countries-Through-2025.html">OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://energyandcleanair.org/april-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis</a></li>
</ul>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29247-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року"/><br /><p>москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.</p>
<h3>росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання</h3>
<ul>
<li><strong>Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року</strong> та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.</li>
<li><strong>Продовження дії заборони до кінця 2025 року</strong> підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.</li>
<li>Російські компанії також мають забезпечити, щоб <em>вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід»</em> через посередників чи остаточних покупців.</li>
</ul>
<h3>Контекст санкцій та реакція кремля</h3>
<ul>
<li>Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах <strong>координованих санкційних заходів Заходу</strong> — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.</li>
<li>Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.</li>
<li>У відповідь росія <strong>перенаправила експорт до Китаю та Індії</strong>, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.</li>
<li>Кремль назвав цінову стелю «<em>неринковим інструментом</em>», що порушує правила міжнародної торгівлі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.</p></blockquote>
<h3>Геоекономічні наслідки</h3>
<ul>
<li>Цей крок свідчить про посилення <strong>енергетичної конфронтації між Заходом і рф</strong>.</li>
<li>Може зрости <em>залежність рф від азійських ринків</em> з подальшими знижками на сировину.</li>
<li>Підвищується <strong>ризик «сірого ринку»</strong> у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Putin-Extends-Russian-Oil-Export-Ban-to-Price-Cap-Countries-Through-2025.html">OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://energyandcleanair.org/april-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis</a></li>
</ul>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/putin-prodovzhiv-sobi-zaboronu-na-eksport-nafti-do-kra%d1%97n-cinovo%d1%97-steli-do-kincya-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Казахстан зміцнює позиції КТК попри пошук альтернативних маршрутів експорту нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/30/kazaxstan-zmicnyuye-pozici%d1%97-ktk-popri-poshuk-alternativnix-marshrutiv-eksportu-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/30/kazaxstan-zmicnyuye-pozici%d1%97-ktk-popri-poshuk-alternativnix-marshrutiv-eksportu-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 30 May 2025 09:38:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[alternative routes]]></category>
		<category><![CDATA[Caspian Pipeline Consortium]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[альтернативні маршрути]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Каспійський трубопровідний консорціум]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151930</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29124-Казахстан.png" alt="Казахстан зміцнює позиції КТК попри пошук альтернативних маршрутів експорту нафти"/><br />Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підтвердив стратегічну важливість Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) для експорту нафти, попри зусилля щодо диверсифікації маршрутів постачання. У нещодавньому інтерв&#8217;ю Al Jazeera він зазначив, що КТК залишається пріоритетним напрямком транспортування казахстанської нафти через росію до європейських ринків. КТК: ключовий маршрут експорту нафти Казахстану Каспійський трубопровідний консорціум, який транспортує нафту з родовищ Казахстану [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29124-Казахстан.png" alt="Казахстан зміцнює позиції КТК попри пошук альтернативних маршрутів експорту нафти"/><br /><p>Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підтвердив стратегічну важливість Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) для експорту нафти, попри зусилля щодо диверсифікації маршрутів постачання. У нещодавньому інтерв&#8217;ю Al Jazeera він зазначив, що КТК залишається пріоритетним напрямком транспортування казахстанської нафти через росію до європейських ринків.</p>
<h3>КТК: ключовий маршрут експорту нафти Казахстану</h3>
<p>Каспійський трубопровідний консорціум, який транспортує нафту з родовищ Казахстану до порту Новоросійськ на Чорному морі, залишається основним каналом експорту, забезпечуючи близько 80% обсягів. У 2024 році через КТК було експортовано 55,4 млн тонн нафти. Попри пошкодження інфраструктури внаслідок атак безпілотників у лютому 2025 року, транспортування відновлено, і планується збільшення потужностей до 81,5 млн тонн на рік.</p>
<ul>
<li><strong>Ремонт інфраструктури:</strong> Після атак на насосну станцію Кропоткінська проведено відновлювальні роботи, що дозволило відновити транспортування нафти через КТК.</li>
<li><strong>Збільшення експорту:</strong> З початку 2025 року експорт нафти через КТК зріс на 1,4 млн тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року.</li>
<li><strong>Інвестиції в соціальні проєкти:</strong> КТК інвестує в соціальні ініціативи в Казахстані, зокрема в будівництво шкіл та медичних закладів.</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути: перспективи та виклики</h3>
<p>Казахстан активно досліджує альтернативні маршрути експорту нафти, зокрема через Азербайджан та Каспійське море. Планується збільшення обсягів транспортування через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан до 20 млн тонн на рік.</p>
<ul>
<li><strong>Інфраструктурні обмеження:</strong> Відсутність достатньої кількості танкерів та необхідність модернізації портів Курик і Саржа обмежують можливості альтернативних маршрутів.</li>
<li><strong>Китайський фактор:</strong> Китай, інвестуючи в нафтогазовий сектор Казахстану, може претендувати на частину експортних квот, що створює додаткові виклики для казахстанської сторони.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Експерти ринку відзначають, що Казахстан буде прив’язаний до рф по транспортуванню нафти через КТК постійно. Чому? 1) Про трубопровід Атирау-Курик тільки розмови ще з 2018 р., окрім акціонерів NCOC ніхто не збудує трубопровід, але NCOC вийшли з проєктів Каламкас море і Хазар, тому закрили тему трубопроводу на Курик. 2) Не відбувається углиблення портів Курик і Саржа (10 000 т вантажать тільки 8000 т). 3) Танкерів немає. На Китай більше 10 млн т/р не пропомпують. Свої НПЗ — обсяги переробки до 18 млн т. Тому залишається казахам тільки КТК і гра за правилами рф.</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://qazinform.com/news/president-talks-about-alternative-routes-of-transporting-kazakh-oil-061c94" target="_blank">Kazinform</a>, <a href="https://astanatimes.com/2025/05/cpc-targets-1-billion-tons-of-oil-shipment-by-october/" target="_blank">The Astana Times</a>, <a href="https://caspiannews.com/news-detail/kazakhstan-ships-first-kashagan-oil-via-btc-pipeline-expanding-export-routes-2025-1-29-0/" target="_blank">Caspian News</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29124-Казахстан.png" alt="Казахстан зміцнює позиції КТК попри пошук альтернативних маршрутів експорту нафти"/><br /><p>Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підтвердив стратегічну важливість Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) для експорту нафти, попри зусилля щодо диверсифікації маршрутів постачання. У нещодавньому інтерв&#8217;ю Al Jazeera він зазначив, що КТК залишається пріоритетним напрямком транспортування казахстанської нафти через росію до європейських ринків.</p>
<h3>КТК: ключовий маршрут експорту нафти Казахстану</h3>
<p>Каспійський трубопровідний консорціум, який транспортує нафту з родовищ Казахстану до порту Новоросійськ на Чорному морі, залишається основним каналом експорту, забезпечуючи близько 80% обсягів. У 2024 році через КТК було експортовано 55,4 млн тонн нафти. Попри пошкодження інфраструктури внаслідок атак безпілотників у лютому 2025 року, транспортування відновлено, і планується збільшення потужностей до 81,5 млн тонн на рік.</p>
<ul>
<li><strong>Ремонт інфраструктури:</strong> Після атак на насосну станцію Кропоткінська проведено відновлювальні роботи, що дозволило відновити транспортування нафти через КТК.</li>
<li><strong>Збільшення експорту:</strong> З початку 2025 року експорт нафти через КТК зріс на 1,4 млн тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року.</li>
<li><strong>Інвестиції в соціальні проєкти:</strong> КТК інвестує в соціальні ініціативи в Казахстані, зокрема в будівництво шкіл та медичних закладів.</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути: перспективи та виклики</h3>
<p>Казахстан активно досліджує альтернативні маршрути експорту нафти, зокрема через Азербайджан та Каспійське море. Планується збільшення обсягів транспортування через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан до 20 млн тонн на рік.</p>
<ul>
<li><strong>Інфраструктурні обмеження:</strong> Відсутність достатньої кількості танкерів та необхідність модернізації портів Курик і Саржа обмежують можливості альтернативних маршрутів.</li>
<li><strong>Китайський фактор:</strong> Китай, інвестуючи в нафтогазовий сектор Казахстану, може претендувати на частину експортних квот, що створює додаткові виклики для казахстанської сторони.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Експерти ринку відзначають, що Казахстан буде прив’язаний до рф по транспортуванню нафти через КТК постійно. Чому? 1) Про трубопровід Атирау-Курик тільки розмови ще з 2018 р., окрім акціонерів NCOC ніхто не збудує трубопровід, але NCOC вийшли з проєктів Каламкас море і Хазар, тому закрили тему трубопроводу на Курик. 2) Не відбувається углиблення портів Курик і Саржа (10 000 т вантажать тільки 8000 т). 3) Танкерів немає. На Китай більше 10 млн т/р не пропомпують. Свої НПЗ — обсяги переробки до 18 млн т. Тому залишається казахам тільки КТК і гра за правилами рф.</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://qazinform.com/news/president-talks-about-alternative-routes-of-transporting-kazakh-oil-061c94" target="_blank">Kazinform</a>, <a href="https://astanatimes.com/2025/05/cpc-targets-1-billion-tons-of-oil-shipment-by-october/" target="_blank">The Astana Times</a>, <a href="https://caspiannews.com/news-detail/kazakhstan-ships-first-kashagan-oil-via-btc-pipeline-expanding-export-routes-2025-1-29-0/" target="_blank">Caspian News</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/30/kazaxstan-zmicnyuye-pozici%d1%97-ktk-popri-poshuk-alternativnix-marshrutiv-eksportu-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Огляд енергетичних подій, 15 квітня 2025 р: Китай збільшує експорт та імпорт нафти, попри торгові війни. Сухі свердловини та нові угоди на енергоринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/15/oglyad-energetichnix-podij-15-kvitnya-2025-r-kitaj-zbilshuye-eksport-ta-import-nafti-popri-torgovi-vijni-suxi-sverdlovini-ta-novi-ugodi-na-energorinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/15/oglyad-energetichnix-podij-15-kvitnya-2025-r-kitaj-zbilshuye-eksport-ta-import-nafti-popri-torgovi-vijni-suxi-sverdlovini-ta-novi-ugodi-na-energorinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Apr 2025 14:30:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[trade wars]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[торгові війни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149411</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28926-Енергетика.png" alt="Огляд енергетичних подій, 15 квітня 2025 р: Китай збільшує експорт та імпорт нафти, попри торгові війни. Сухі свердловини та нові угоди на енергоринку"/><br />У першому кварталі 2025 року Китай значно збільшив обсяги експорту та імпорту нафти, незважаючи на торгові конфлікти. Водночас на енергетичному ринку відбуваються ключові події: суха свердловина ExxonMobil біля Кіпру, нові угоди на поставки LNG, зростання боргів BP та потенційні придбання ADNOC. Міжнародні агенції знижують прогнози попиту на нафту через торгові війни, а Європа готується до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28926-Енергетика.png" alt="Огляд енергетичних подій, 15 квітня 2025 р: Китай збільшує експорт та імпорт нафти, попри торгові війни. Сухі свердловини та нові угоди на енергоринку"/><br /><p><strong>У першому кварталі 2025 року Китай значно збільшив обсяги експорту та імпорту нафти, незважаючи на торгові конфлікти. </strong></p>
<p>Водночас на енергетичному ринку відбуваються ключові події: суха свердловина ExxonMobil біля Кіпру, нові угоди на поставки LNG, зростання боргів BP та потенційні придбання ADNOC. Міжнародні агенції знижують прогнози попиту на нафту через торгові війни, а Європа готується до буму імпорту LNG.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h3><strong>Китай збільшує експорт та імпорт нафти, попри торгові війни</strong></h3>
<p>Передтаріфна паніка допомогла китайському експорту перевершити очікування у першому кварталі 2025 року. Загальний обсяг експорту в березні зріс на 12,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, що втричі перевищує прогнози аналітиків і становить 313,9 млрд доларів.</p>
<p>Навіть торгівля між США та Китаєм не зазнала суттєвих змін минулого місяця: торгівельний профіцит Пекіна зріс до 27,6 млрд доларів на тлі зростання двосторонньої торгівлі на 4,5% у річному обчисленні.</p>
<p>Китайські НПЗ також збільшили імпорт сирої нафти, досягнувши 12,1 млн барелів на добу — найвищий показник з серпня 2023 року. Попередні дані за квітень свідчать, що споживання нафти не сповільнюється.</p>
<p>Згідно з даними про попит на бункерування у Сінгапурі, обсяги контейнерних перевезень у березні були найвищими з моменту офіційного завершення локдаунів у Китаї (2021–2022). Це вказує на те, що світова торгівля зосередила операції у першому кварталі 2025 року, що створює передумови для значного спаду у другому кварталі через тарифи Трампа.</p>
<h3><strong>Ключові події на ринку</strong></h3>
<ul>
<li>Одна з найважливіших розвідувальних свердловин року, <strong>Elektra-1</strong> компанії ExxonMobil (NYSE: XOM) біля берегів Кіпру, виявилася «сухою», що зруйнувало надії на великі родовища у Східному Середземномор’ї.</li>
<li>Французька нафтова компанія <strong>TotalEnergies</strong> (NYSE: TTE) уклала 20-річну угоду на постачання 1,5 млн тонн LNG на рік із проєкту <strong>Rio Grande LNG</strong> (NextDecade, NASDAQ: NEXT).</li>
<li>Британська <strong>BP</strong> (NYSE: BP) попередила інвесторів про зростання загального боргу на 4 млрд доларів до понад 27 млрд.</li>
<li>Національна нафтова компанія ОАЕ <strong>ADNOC</strong> розглядає можливість купівлі активів з видобутку природного газу в США у <strong>Aethon Energy Management</strong> за суму до 10 млрд доларів.</li>
</ul>
<h3><strong>Оновлення прогнозів та політичні рішення</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА)</strong> знизило прогноз попиту на нафту у 2025 році на 300 тис. барелів на добу, а <strong>ОПЕК</strong> — на 150 тис.</li>
<li><strong>Іран та США</strong> назвали початок переговорів щодо ядерної програми «конструктивним».</li>
<li><strong>Європа</strong>, за прогнозами МЕА, збільшить імпорт LNG на 25% у 2025 році через відмову від російського трубопровідного газу.</li>
<li><strong>Венесуела</strong> конфіскувала два танкери з нафтою <strong>Chevron</strong> (NYSE: CVX) у відповідь на санкції США.</li>
<li><strong>Колумбія</strong> планує почати комерційний видобуток газу (135 млн куб. футів на добу) з 2029 року після відкриття родовища <strong>Sirius</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інші важливі новини</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Канада:</strong> Трубопровід <strong>Keystone</strong> (620 тис. барелів на добу) планують відновити після аварії, але офіційний дозвіл <strong>PHMSA</strong> ще не отримано.</li>
<li><strong>Велика Британія</strong> прийняла екстрений закон для націоналізації <strong>British Steel</strong> після відмови китайського власника від держдопомоги.</li>
<li><strong>Італія</strong> може відкласти відмову від вугілля до 2025 року через критику з боку <strong>Enel</strong> та <strong>ENI</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> та США готують угоду про розвиток цивільної ядерної енергетики.</li>
<li><strong>Китай</strong> продовжить будівництво вугільних електростанцій до 2027 року.</li>
</ul>
<h3><strong>Ринки металів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Goldman Sachs</strong> підвищив прогноз ціни на золото до <strong>3700 дол./унцію</strong> до кінця 2025 року.</li>
<li><strong>Мідь</strong> відновилася після звільнення китайської електроніки від тарифів Трампа.</li>
</ul>
<h3><strong>Затримки в проєктах LNG</strong></h3>
<p>Проєкт <strong>Lake Charles LNG</strong> (Energy Transfer, NYSE: ET) може бути введений в експлуатацію лише у <strong>2031 році</strong> через мораторій Байдена та брак контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28926-Енергетика.png" alt="Огляд енергетичних подій, 15 квітня 2025 р: Китай збільшує експорт та імпорт нафти, попри торгові війни. Сухі свердловини та нові угоди на енергоринку"/><br /><p><strong>У першому кварталі 2025 року Китай значно збільшив обсяги експорту та імпорту нафти, незважаючи на торгові конфлікти. </strong></p>
<p>Водночас на енергетичному ринку відбуваються ключові події: суха свердловина ExxonMobil біля Кіпру, нові угоди на поставки LNG, зростання боргів BP та потенційні придбання ADNOC. Міжнародні агенції знижують прогнози попиту на нафту через торгові війни, а Європа готується до буму імпорту LNG.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h3><strong>Китай збільшує експорт та імпорт нафти, попри торгові війни</strong></h3>
<p>Передтаріфна паніка допомогла китайському експорту перевершити очікування у першому кварталі 2025 року. Загальний обсяг експорту в березні зріс на 12,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, що втричі перевищує прогнози аналітиків і становить 313,9 млрд доларів.</p>
<p>Навіть торгівля між США та Китаєм не зазнала суттєвих змін минулого місяця: торгівельний профіцит Пекіна зріс до 27,6 млрд доларів на тлі зростання двосторонньої торгівлі на 4,5% у річному обчисленні.</p>
<p>Китайські НПЗ також збільшили імпорт сирої нафти, досягнувши 12,1 млн барелів на добу — найвищий показник з серпня 2023 року. Попередні дані за квітень свідчать, що споживання нафти не сповільнюється.</p>
<p>Згідно з даними про попит на бункерування у Сінгапурі, обсяги контейнерних перевезень у березні були найвищими з моменту офіційного завершення локдаунів у Китаї (2021–2022). Це вказує на те, що світова торгівля зосередила операції у першому кварталі 2025 року, що створює передумови для значного спаду у другому кварталі через тарифи Трампа.</p>
<h3><strong>Ключові події на ринку</strong></h3>
<ul>
<li>Одна з найважливіших розвідувальних свердловин року, <strong>Elektra-1</strong> компанії ExxonMobil (NYSE: XOM) біля берегів Кіпру, виявилася «сухою», що зруйнувало надії на великі родовища у Східному Середземномор’ї.</li>
<li>Французька нафтова компанія <strong>TotalEnergies</strong> (NYSE: TTE) уклала 20-річну угоду на постачання 1,5 млн тонн LNG на рік із проєкту <strong>Rio Grande LNG</strong> (NextDecade, NASDAQ: NEXT).</li>
<li>Британська <strong>BP</strong> (NYSE: BP) попередила інвесторів про зростання загального боргу на 4 млрд доларів до понад 27 млрд.</li>
<li>Національна нафтова компанія ОАЕ <strong>ADNOC</strong> розглядає можливість купівлі активів з видобутку природного газу в США у <strong>Aethon Energy Management</strong> за суму до 10 млрд доларів.</li>
</ul>
<h3><strong>Оновлення прогнозів та політичні рішення</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА)</strong> знизило прогноз попиту на нафту у 2025 році на 300 тис. барелів на добу, а <strong>ОПЕК</strong> — на 150 тис.</li>
<li><strong>Іран та США</strong> назвали початок переговорів щодо ядерної програми «конструктивним».</li>
<li><strong>Європа</strong>, за прогнозами МЕА, збільшить імпорт LNG на 25% у 2025 році через відмову від російського трубопровідного газу.</li>
<li><strong>Венесуела</strong> конфіскувала два танкери з нафтою <strong>Chevron</strong> (NYSE: CVX) у відповідь на санкції США.</li>
<li><strong>Колумбія</strong> планує почати комерційний видобуток газу (135 млн куб. футів на добу) з 2029 року після відкриття родовища <strong>Sirius</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інші важливі новини</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Канада:</strong> Трубопровід <strong>Keystone</strong> (620 тис. барелів на добу) планують відновити після аварії, але офіційний дозвіл <strong>PHMSA</strong> ще не отримано.</li>
<li><strong>Велика Британія</strong> прийняла екстрений закон для націоналізації <strong>British Steel</strong> після відмови китайського власника від держдопомоги.</li>
<li><strong>Італія</strong> може відкласти відмову від вугілля до 2025 року через критику з боку <strong>Enel</strong> та <strong>ENI</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> та США готують угоду про розвиток цивільної ядерної енергетики.</li>
<li><strong>Китай</strong> продовжить будівництво вугільних електростанцій до 2027 року.</li>
</ul>
<h3><strong>Ринки металів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>Goldman Sachs</strong> підвищив прогноз ціни на золото до <strong>3700 дол./унцію</strong> до кінця 2025 року.</li>
<li><strong>Мідь</strong> відновилася після звільнення китайської електроніки від тарифів Трампа.</li>
</ul>
<h3><strong>Затримки в проєктах LNG</strong></h3>
<p>Проєкт <strong>Lake Charles LNG</strong> (Energy Transfer, NYSE: ET) може бути введений в експлуатацію лише у <strong>2031 році</strong> через мораторій Байдена та брак контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/15/oglyad-energetichnix-podij-15-kvitnya-2025-r-kitaj-zbilshuye-eksport-ta-import-nafti-popri-torgovi-vijni-suxi-sverdlovini-ta-novi-ugodi-na-energorinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/eksport-nafti/feed/ ) in 0.26695 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 10:37 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 11:37 pm UTC -->