Зменшення внутрішньої переробки перенаправляє нафту на експорт, тоді як портова й танкерна логістика наближається до граничного завантаження

За даними Reuters від 3 серпня, експорт російської нафти із західних портів у серпні має зрости приблизно на 4% порівняно з липнем. Попередні графіки трейдерів передбачають постачання близько 2,7 млн барелів на добу через Приморськ, Усть-Лугу та Новоросійськ.

У липні обсяги становили близько 2,6 млн барелів на добу. Повторні атаки в Чорному морі порушували завантаження в Новоросійську та сприяли скороченню місячного експорту.

Удари по російських НПЗ зменшили можливість переробляти нафту всередині країни, унаслідок чого більші обсяги сировини спрямовуються на зовнішні ринки. Порти мають працювати близько до максимальної пропускної спроможності. Водночас трейдери попередили, що нові атаки й нестача доступного танкерного тоннажу можуть обмежити фактичне зростання.

Попит на російську нафту в Азії посилився через перебої постачання з Близького Сходу. Диференціал Urals із доставкою до Індії наприкінці серпня та у вересні зміцнився до знижки $2–3 за барель відносно Brent. Великі китайські НПЗ також збільшили закупівлі російської ESPO Blend на вересень, погоджуючись на вужчі знижки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Світовий нафтовий ринок після вторгнення росії в Україну увійшов у фазу гострої нестабільності, і це вже стало системним фактором ризику для всіх країн-імпортерів пального. Міжнародне енергетичне агентство вважає, що лише негайні дії в розвинених економіках можуть скоротити попит на нафту на 2,7 млн барелів на добу протягом наступних чотирьох місяців. Ідеться не лише про спробу знизити ціни, а про відповідь на загрозу для глобальної енергетичної безпеки, яка безпосередньо формує зовнішнє середовище і для українського ринку пального.

Ринок входить у період, коли вирішальним стає не лише обсяг постачання, а й швидкість зниження попиту

Ключовий висновок із матеріалу Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) полягає в тому, що нинішня криза на нафтовому ринку має подвійний характер. З одного боку, ринок втрачає частину фізичних обсягів постачання. З іншого — він отримує ціновий шок, який б’є по домогосподарствах, бізнесу, логістиці й транспорті. Саме тому МЕА говорить уже не просто про волатильність, а про ризик надзвичайної ситуації для глобальної енергетичної безпеки.

Чому ринок опинився під таким тиском

• росія є третім найбільшим виробником нафти у світі і найбільшим експортером нафти.
• Понад 50% російського нафтового експорту спрямовувалося до Європи, ще близько 20% — до Китаю.
• МЕА у своєму звіті від 16 березня вказало на ризик випадіння з ринку 2,5 млн барелів на добу російського нафтового експорту, починаючи з квітня.
• Агентство прямо зазначає, що втрати можуть бути ще більшими, якщо обмеження посиляться або публічний тиск на покупців російської нафти зростатиме.
• Світовий нафтовий еталон у певні моменти наближався до історичного піку 150 доларів за барель.
• США і Канада заборонили імпорт російської нафти, а Велика Британія оголосила про намір зробити це до кінця року.

Для ринку пального це означає дуже просту річ: навіть якщо фізичний дефіцит ще не став тотальним, ринок уже починає закладати його в ціну. Саме тому МЕА наголошує, що тривалий період нестабільності виглядає не винятком, а базовим сценарієм.

Чому це важливо для України

Український ринок пального працює не ізольовано, а всередині глобального нафтового ринку. Якщо на міжнародному ринку зростає вартість бареля, погіршується доступність ресурсу й посилюється конкуренція за альтернативні обсяги постачання, це автоматично формує жорсткіші умови для всіх імпортерів. Саме в цьому полягає головне значення наведеного матеріалу для України: він показує зовнішню рамку, у якій формується ціна пального і доступність ресурсу.

• МЕА прямо вказує, що ризики є найбільш гострими в тих сегментах, де росія була великим постачальником, зокрема в дизельному пальному.
• Дизель є критично важливим для вантажної логістики, аграрного сектору, спецтехніки та значної частини економіки.
• Отже, будь-яке скорочення пропозиції або стрибок цін на дизель матиме непропорційно сильний ефект для ринку пального загалом.

Саме тому в оцінці МЕА важливий не лише факт загального подорожчання нафти, а й акцент на дизельному сегменті як на одному з найвразливіших.

Наскільки сильно зросло навантаження на споживача

• У січні-лютому середні щомісячні витрати домогосподарств на нафтопродукти для транспорту й опалення в розвинених економіках зросли більш ніж на 40 доларів США на домогосподарство, або майже на 35% порівняно з минулим роком.
• У країнах, що розвиваються, і в економіках, що формуються, ці витрати збільшилися майже на 20 доларів США на домогосподарство, або більш ніж на 55%.
• МЕА наголошує, що навіть якщо ціна на нафту на міжнародному ринку ще не перевищила рекорд 2008 року, через валютні курси в деяких країнах ціна на АЗС уже стала найвищою в історії.

Це важливе уточнення. Ринок пального — це не лише котирування нафти як такі. Для кінцевого споживача критичними є ще й валютний курс, податки та націнка по ланцюгу. Тому навіть без формального оновлення глобального рекорду за барелем споживач на колонці може бачити рекордну ціну.

Чому одне лише збільшення постачання не розв’язує проблему

• МЕА визнає, що певні резервні потужності у світі існують і поза росією.
• Водночас агентство підкреслює, що підсумки нещодавніх дискусій OPEC+ свідчать про обмежену готовність швидко дати ринку додаткове полегшення.
• OPEC+ — це формат співпраці країн-членів Організації країн-експортерів нафти та держав-партнерів, які координують політику видобутку.
• Нові нафтові проєкти можуть підвищити ліквідність ринку в середньостроковій перспективі, але не здатні швидко зняти нинішню напругу.
• Ще до вторгнення росії комерційні запаси нафти у розвинених економіках стрімко скорочувалися.
• Наприкінці січня такі запаси були на 335 млн барелів нижчими за свій середній рівень за п’ять років і перебували на найнижчому рівні за вісім років.

Іншими словами, ринок увійшов у кризу вже ослабленим. Це робить будь-який новий збій постачання набагато болючішим, ніж за умов високих запасів і стабільного видобутку.

Що роблять уряди і чому цього недостатньо

• Частина урядів уже почала захищати споживачів через зниження цін на АЗС.
• МЕА вважає, що такі заходи треба застосовувати обережно, спрямовуючи підтримку передусім на найбідніші верстви населення та тих, для кого автомобіль є невід’ємною частиною економічної діяльності.
• Серед можливих інструментів названо тимчасове зниження податків або ПДВ, якщо вони становлять значну частину кінцевої ціни, а також прямі виплати найбіднішим групам населення.

Але принципова позиція МЕА полягає в іншому: такі рішення лише пом’якшують удар по споживачу, проте не усувають структурної напруги на самому ринку. Саме тому агентство паралельно говорить і про використання запасів, і про обмеження попиту.

Який антикризовий ресурс уже задіяно

• Країни-члени МЕА цього місяця одностайно погодилися вивільнити зі стратегічних запасів 62,7 млн барелів нафти.
• У матеріалі це визначено як найбільше вивільнення запасів в історії МЕА.

Стратегічні запаси — це страховий механізм на випадок серйозних перебоїв постачання. Їх вивільнення не вирішує проблему назавжди, але дає ринку час і частково згладжує ціновий шок.

Чому МЕА робить ставку саме на зниження попиту

• Після вторгнення росії в Україну МЕА вже знизило прогноз глобального попиту на нафту у 2022 році на 950 тис. барелів на добу.
• Але навіть після цього, за оцінкою агентства, ринок усе одно залишатиметься дуже напруженим, а тиск на ціни — високим.
• Розвинені економіки забезпечують близько 45% світового попиту на нафту.
• Саме тому МЕА вважає, що координовані дії в цих країнах можуть дати швидкий ефект ще до пікового сезону попиту в липні-серпні.

Це один із найважливіших висновків усього матеріалу. Якщо швидко не можна суттєво збільшити постачання, тоді найреалістичніший спосіб стабілізації — тимчасово й організовано зменшити споживання.

Що саме пропонує 10-пунктовий план МЕА

Агентство пропонує 10 негайних кроків, які можна реалізувати в розвинених економіках до початку пікового літнього сезону. За повного впровадження лише в цих країнах вони дадуть змогу знизити попит на нафту на 2,7 млн барелів на добу впродовж наступних чотирьох місяців.

• зниження швидкісних лімітів на автомагістралях;
• віддалена робота до трьох днів на тиждень;
• безавтомобільні неділі в містах;
• активніше використання громадського транспорту;
• почерговий доступ автомобілів до міських доріг;
• розвиток спільного користування автомобілями та зменшення витрат пального;
• поширення економного стилю керування для вантажівок;
• активніше використання наявних швидкісних і нічних поїздів;
• скорочення ділових авіаперельотів;
• прискорення використання електромобілів і економічніших транспортних засобів.

Фактично це план швидкої адаптації транспортної поведінки. І його логіка дуже чітка: більша частина попиту на нафту припадає саме на транспорт, тому найшвидший результат дають не бурові вежі, а зміни в тому, як суспільство пересувається щодня.

Що МЕА бачить у середньостроковій перспективі

• Агентство пропонує не обмежуватися короткостроковими антикризовими діями, а закладати структурне зниження попиту на нафту.
• Такі кроки мають спиратися на заходи, уже включені до пакетів економічного відновлення після пандемії Covid-19.
• За оцінкою МЕА, поєднання негайних і довших рішень виводить країни на траєкторію, сумісну з досягненням нульових чистих викидів до 2050 року.

Тобто для МЕА ця криза — не тільки шок, а й точка прискорення енергетичного переходу. На практиці це означає, що короткострокова боротьба з дефіцитом і високими цінами розглядається паралельно з довгостроковим зниженням залежності від нафти.

Підсумок

Головне повідомлення МЕА звучить жорстко, але дуже практично: глобальний нафтовий ринок увійшов у період, коли швидко наростити постачання складно, а отже ключ до стабілізації — це одночасне використання стратегічних запасів, точкова підтримка споживача і швидке скорочення попиту. Для України цей висновок важливий тому, що він описує зовнішню реальність, у якій працює весь внутрішній ринок пального. Якщо випадіння російських обсягів сягне 2,5 млн барелів на добу, якщо запаси вже на 335 млн барелів нижчі за норму, а попит входить у піковий сезон, то ціна й доступність ресурсу залишатимуться під тиском. Саме тому нинішня ситуація — це вже не епізод ринкової волатильності, а повноцінний тест на стійкість енергетичних систем, транспортної політики й механізмів кризового реагування.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA