За 11 місяців 2020 року ТОВ «Оператор ГТС України» протранспортував 15,6 млрд куб. м газу з Європи в Україну на замовлення своїх клієнтів. Це на 11% (1,6 млрд куб. м) більше за аналогічний показник минулого року та на 34% перевищує середню позначку (11,7 млрд куб. м) відповідних періодів у 2016-2019 роках. 

Повідомляє ОГТСУ.

«У жовтні-листопаді фіксуємо значне скорочення обсягів транспортування газу з Європи до України та одночасно збільшення ре-експорту з українських ПСГ в Європу. Така ситуація є цілком очікуваною та характерною для цього періоду. Адже розпочався осінньо-зимовий сезон, і  трейдери, які закачували газ з літа, почали відбирати його з українських ПСГ для постачання на європейські ринки . Така тенденція збережеться до квітня», – пояснив комерційний директор ОГТСУ Євген Тодоров. 

Всього за 11 місяців 2020 року імпорт із Словаччини склав майже 10,2 млрд куб. м (+12% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року), із Угорщини – майже 3,9 млрд куб. м (+10%), із Польщі – майже 1,6 млрд куб. м (+12%). Зокрема, віртуальним реверсом (backhaul), який вперше став доступний на початку цього року, імпортовано 45% або 7,1 млрд куб. м: зі Словаччини – 3,1 млрд куб. м, з Угорщини – 2,9 млрд куб. м, з Польщі – 1,1 млрд куб. м. 

З початку року в підземні сховища для зберігання в режимі «митний склад» було направлено 10,1 млрд куб. м імпортованих обсягів. Із них 60% (або 6,1 млрд куб. м) надійшли в режимі «shorthaul – митний склад» і 40% (4,0 млрд куб.м) в режимі «кордон – митний склад». В листопаді розпочалась фаза активного відбору газу з митного складу та його подальшого транспортування до країн ЄС. 

Всього за період січня-листопада транспортування газу з ЄС в Україну замовляли 82 трейдери, з них 52 українських компаній та 30 іноземних. А послугами short-haul та «митний склад» скористалися понад півсотні компаній , більша частина з яких є нерезидентами. 

Раніше Термінал писав, що імпорт газу в Україну зріс на 30% у порівнянні з минулим роком.

В Україні зараз синхронно з енергосистемою континентальної Європи (системні оператори якої об’єднані в ENTSO-E) працює лише невелика частина енергосистеми — острів Бурштинської ТЕС (4% виробництва та споживання). Він синхронізований з ENTSO-E, і водночас фізично від’єднаний від основної частини Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України (96% виробництва та споживання).

Про це пише прес-служба Укренерго.

Експорт та імпорт з ЄС до основної частини ОЕС України наразі неможливий, пише прес-служба. При чому в основній частині ОЕС дуже низький рівень конкуренції, викликаний високою концентрацією ринкової влади в руках двох гравців – ГК “ДТЕК Енерго” та ДП “НАЕК “Енергоатом”. Ця ситуація зміниться після повної синхронізації української енергосистеми з європейською, але вона запланована на 2023 рік.

Єдиною можливістю суттєво збільшити конкуренцію та допустити європейських гравців на український ринок у більш стислий термін, тобто до повної синхронізації з ENTSO–E, є будівництво вставки постійного струму потужністю від 600 МВт на межі ОЕС України та острову Бурштинської ТЕС (ПС 750 “Західноукраїнська”).

Цей проект може бути реалізований за 2,5 роки, а орієнтовні витрати складуть – до 150 млн доларів. При цьому очікуваний економічний ефект для ОЕС України від роботи вставки постійного струму вже в перший рік експлуатації може скласти від 150 млн доларів.  Таким чином, цей проект може окупитися ще до повної синхронізації з ENTSO-E.

Міненерговугілля розглядає проект розширення енергострова Брштинської ТЕС за рахунок будівництва “Енергетичного мосту Україна— ЄС”.

Проект передбачає виділення другого енергоблоку ХАЕС потужністю 1000 МВт разом з повітряною лінією 750 кВ ХАЕС- Жешув для роботи на експорт до Польщі. Також планується залучення інвестора на конкурсній основі в рамках державно-приватного партнерства для збільшення потужності решти атомних блоків сумарно на 1000 МВт. Передбачається продаж інвестору всієї електроенергії, виробленої другим енергоблоком ХАЕС на 20 років вперед за заздалегідь визначеною ціною на кордоні з Польщею для подальшого експорту її до ЄС.

«Укренерго вважає, що економічна доцільність від реалізації проекту “Енергетичний міст Україна — ЄС” значно менша, ніж від проекту з будівництва ВПС», — написала прес-служба.

Також «Терминал» писав, енергосистема працює зі зниженою надійністю, більшу частину доби покриття необхідних резервів пропозиціями генеруючих компаній становить близько 55-60%. Про це повідомив т.в.о. голови ДП «НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук у ході круглого столу «Запуск оптового ринку електричної енергії: перші результати та виклики».