<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; експортні заборони</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/eksportni-zaboroni/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[export bans]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[taxation]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[експортні заборони]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[оподаткування]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153861</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br />Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/eksportni-zaboroni/feed/ ) in 0.22113 seconds, on Apr 24th, 2026 at 10:32 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 24th, 2026 at 11:32 pm UTC -->