Світовий попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу до 2030 року, але цей приріст буде короткостроковим і завершиться плато вже в середині десятиліття. Основні причини — повільне економічне зростання, перехід до електромобілів та скорочення використання нафти в енергетиці.

Справжні драйвери залишкового зростання — нафтогазова хімія, біопаливо та ринки, що розвиваються, передусім Індія. Водночас попит у країнах OECD знизиться.

Викиди CO₂ від нафти досягнуть піку в 2027 році. Китай уповільнює споживання через стрімке впровадження EV, тоді як США навпаки демонструють зростання попиту.

Стагнація

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) прогнозує, що глобальний попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу (мб/д) у період 2024–2030 років, досягнувши 105,5 мб/д до кінця десятиліття. Проте цей ріст буде зосереджений у 2025–2026 роках, після чого очікується вирівнювання попиту і невелике скорочення наприкінці періоду.

Головними структурними драйверами стагнації є слабке економічне зростання та активний перехід від нафти на транспорті та в генеруванні електроенергії. Основний ріст припадатиме на нафтохімічний сектор і біопаливо, підкріплені збільшенням постачання зріджених вуглеводневих газів (NGL). Водночас попит на нафту як паливо стабілізується приблизно на рівні 84 мб/д, що призведе до досягнення піку CO₂‑викидів від нафти близько 2027 року.

Джерела нафти

Основну частину приросту забезпечать країни, що розвиваються, з середнім щорічним зростанням не по-OECD у 1,2% (додаткові 4,2 мб/д до 2030 року). Особливо зростатиме попит в Азії — Індія додасть до 1 мб/д, найбільше серед усіх країн.

Водночас в OECD після відновлення в 2023 році очікується скорочення споживання нафтових продуктів на 1,7 мб/д до 2030-го. Зниження відбудеться через зменшення транспортного та промислового споживання — особливо бензину й газойлю, які скоротяться на 1 мб/д кожне. Єдині сегменти росту — LPG/етан і авіаційні палива (~1% річного зростання).

Очікується, що доля OECD у світовому споживанні знизиться з 44% у 2024 році до 42% у 2030-му.

Китай, США та Саудівська Аравія

В окремих країнах зміни також суттєві: Китай збільшить попит лише на 30 тис б/д до 16,7 мб/д через швидке зростання EV‑ринку, підкріплене новими стимулами у 2024 році. Навпаки, США збільшать попит до 20 мб/д (+1,1 мб/д) через прискорене зростання ВВП і сповільнення темпів переходу на EV.

У Саудівській Аравії інтенсивна політика переходу до газу та відновлюваних джерел призведе до скорочення споживання нафти в генерації електроенергії на 1 мб/д, що загалом знизить її загальне споживання на 620 тис б/д — найбільше серед країн.

Прогноз

Ключові припущення моделі IEA базуються на темпах економічного зростання (~3% глобально), цінах на нафту та рівнях проникнення електромобілів. Торговельна напруженість і політичні рішення щодо EV, тарифів і субсидій можуть суттєво змінити прогноз.

Попередні прогнози показують, що різниця між традиційним зв’язком ВВП і нафтовим попитом почне зникати — до кінця десятиліття нафтове споживання може навіть скорочуватися, незважаючи на економічне зростання, через активну електрифікацію транспорту та генерації.

Нафтопромисловий сектор очікує значного зростання потреби в нафтохімічній сировині: до 2030 року для полімерів і синтетичних волокон буде потрібно 18,4 мб/д (понад 1/6 світового споживання). Майже половина цього зростання припадатиме на етани й LPG.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити щотижневий звіт по ринку

Динаміка інвестицій в енергетику

За останнє десятиліття світ спостерігав істотне зростання інвестицій у сфери енергоефективності та електрифікації, особливо в транспортному та будівельному секторах. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), загальні щорічні інвестиції в цих напрямах досягнуть $800 млрд у 2025 році.

• Електромобілі: інвестиції у виробництво EV та підвищення ефективності ДВЗ зросли у п’ять разів з 2015 року та очікувано досягнуть $220 млрд у 2025 році.
• Будівництво: зросла потреба в реновації будівель і впровадженні електрифікованих процесів, зокрема у промисловості.
• Роль енергоефективності: стала ключовою для енергетичної безпеки, доступності та незалежності.

Нерівномірність динаміки та вплив економічних чинників

Попри історично високу політичну підтримку, зростання відсоткових ставок з 2023 року обмежило бюджетні можливості урядів для надання цільових стимулів. Це спричинило поступове скорочення підтримки, особливо в ЄС, де у 2024 році інвестиції в енергоефективність знизилися на 2%.

• Теплові насоси: продажі знизилися другий рік поспіль через високі ціни на електроенергію та дешевий газ у Європі.
• Темпи будівництва: загальмували по всьому світу, особливо в Китаї, де уряд акцентував на завершенні наявних проєктів.
• Позитивні компенсатори: зростання вартості матеріалів для термомодернізації, зростання продажів енергоощадної техніки та охолоджувальних систем.

Регіональний розподіл інвестицій

Найбільше інвестицій у споживчий попит в енергосистемі припадає на США, Китай та ЄС — разом понад дві третини. Водночас зростає активність країн, що розвиваються.

• Європейський Союз: скорочення політичної підтримки в окремих країнах і уповільнення ринку EV та теплових насосів призвели до зниження інвестицій.
• США: утримали стабільний рівень завдяки сильному будівельному ринку; очікується відновлення зростання у 2025 році залежно від впливу нових торгівельних політик.
• Китай: інвестиції в будівельному секторі зросли на 4% через дорожчання матеріалів, а вкладення в промисловість подвоїлися у 2024 році й зростуть ще на третину у 2025-му.
• Країни, що розвиваються: інвестиції в EV за межами Китаю перевищили 15% від глобальних завдяки активності в Бразилії та Південно-Східній Азії.

Перспективи на 2025 рік

За прогнозами IEA, інвестиційна активність у 2025 році може відновитися, однак ситуація залишається невизначеною. Витрати на енергоефективність чутливі до змін у торгівельній політиці, вартості матеріалів та регуляторній базі. Тому для урядів і компаній важливо зберігати стратегічний фокус на модернізації енергоспоживання.

«Управління попитом на енергію стає критично важливим не лише для досягнення кліматичних цілей, а й для забезпечення енергетичної незалежності»

— IEA

Джерело:

Terminal
За матеріалами: IEA World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації:

IRENA: Renewable Energy Costs

US DOE: Buildings Sector Overview

European Green Deal – Climate Policy

Обсяг інвестицій у кінцеве енергоспоживання — зокрема в електрифікацію транспорту, оновлення будівель та промислову модернізацію — продовжує зростати та, за прогнозами, досягне \$800 млрд вже у 2025 році.

Фокус на ефективність та електротрансформацію

• Інвестиції у кінцеве використання енергії майже подвоїлися за останні десять років, що свідчить про структурну перебудову енергоспоживання в бік декарбонізації.
• Зростання фінансування електрифікації транспорту підтримується високими продажами електромобілів по всьому світу.
• Активна модернізація будівель, включаючи енергоефективні реновації та встановлення сучасних систем охолодження, додає імпульсу загальним обсягам інвестицій.
• Промисловість також інвестує у переходи на електричні технології, замінюючи традиційні викопні джерела енергії.

Гальмівні чинники та компенсуючі ефекти

• Попри загальне зростання, інвестиції в будівельний сектор стримуються через зниження темпів початку нового будівництва, зокрема в Китаї.
• Водночас цей спад компенсується передбачуваним зростанням продажів енергоефективної побутової техніки та систем кондиціювання.

«Попри локальні спади в окремих сегментах, зростання інтересу до енергоефективних рішень демонструє впевнений тренд на довгострокову трансформацію енергоспоживання»

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації: IRENA Publications, IEA Energy Efficiency