Financial Times повідомила, що виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль назвав повільну електрифікацію Європи «major mistake». За даними видання, частка електроенергії в кінцевому споживанні енергії в Європі становить близько 23%, тоді як у Китаї, Японії та Південній Кореї цей показник перевищує 30%. ЄС, за матеріалом FT, прагне досягти 32% до 2030 року.

У повідомленні також ідеться про майбутні ініціативи ЄС: податкові стимули для електроенергії, підтримку теплових насосів та електромобілів, а також спробу обмежити ціну електроенергії відносно газу, щоб пришвидшити промислову декарбонізацію. Водночас FT зазначила, що ключовими обмеженнями залишаються високі ціни на електроенергію та перевантажені електромережі. Біроль наголосив на потребі розширювати й модернізувати мережеву інфраструктуру для інтеграції ВДЕ.

Що це означає для ринку

Це не короткостроковий сигнал РДН, але це важлива регуляторна рамка для майбутньої економіки арбітражу. Якщо ЄС рухатиметься до дешевшої електроенергії відносно газу й стимулюватиме електрифікацію попиту, змінюватиметься форма навантаження, роль мережевих обмежень, попит на гнучкість і економіка BESS. Для України це важливо через інтеграцію з ринком ЄС і залежність імпортно-експортного арбітражу від сусідніх зон.

Ризики

Головний ризик — зростання електрифікованого попиту швидше, ніж модернізація мереж. У такому сценарії навіть збільшення ВДЕ не гарантує нижчої короткострокової ціни: вузькі місця мережі, потреба в балансуванні й вартість резервів можуть підтримувати високу волатильність погодинних цін.

«Повільна електрифікація Європи — велика помилка», — заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль, за повідомленням Financial Times.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.

9 липня Reuters повідомив, що Європейський Союз готує пакет політик і фінансових схем для переведення більшої частини економіки з нафти й газу на електроенергію. За проєктом Єврокомісії, який має бути оприлюднений 17 липня, Брюссель планує встановити ціль щодо мінімальної частки електроенергії в загальному кінцевому енергоспоживанні ЄС до 2040 року.

Проєкт передбачає стимули для електромобілів, теплових насосів, побутових батарей і промислових процесів, що переходять із викопного палива на електрику. Єврокомісія також розглядає скорочення ПДВ на household batteries, EVs and heat pumps, запуск аукціону фінансування для промислових проєктів, які виробляють тепло за допомогою електроенергії та ВДЕ, а також поступове згортання субсидій на викопне паливо.

Що це означає для ринку

Це не короткостроковий сигнал РДН, але це регуляторний сигнал для попиту, гнучкості та накопичувачів. Якщо електрифікація транспорту, опалення й промислового тепла пришвидшиться, зростатиме роль погодинних тарифів, батарей, demand response і внутрішньодобової оптимізації.

Ризики

Основний ризик — нерівномірне зростання електричного навантаження без достатньої гнучкості та мережевої адаптації. Для ринку це може означати сильніші вечірні піки, більшу цінову волатильність і вищу цінність накопичувачів енергії.

«В епоху повторюваної геополітичної турбулентності та волатильних глобальних ринків енергетично незалежний Союз, заснований на чистій, достатній, внутрішній, кібербезпечній і доступній енергії, є питанням суверенітету», — йдеться у проєкті Єврокомісії.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило 9 липня, що Європейська комісія готує план переходу економіки на електроенергію для скорочення використання нафти й газу. Проєкт документа пов’язаний із наслідками війни США та Ірану: з кінця лютого, за даними ЄС, рахунок за імпорт нафти й газу зріс на €50 млрд.

Брюссель планує зменшити нафтову залежність через електромобілі, теплові насоси та електрифікацію промисловості

За даними Reuters, Єврокомісія має представити план 17 липня. У документі передбачено встановлення цілі щодо мінімальної частки електроенергії у кінцевому споживанні енергії до 2040 року, але конкретний відсоток у проєкті ще не зазначено. Серед напрямів — перехід від бензинових і дизельних автомобілів до електромобілів, від газових котлів до теплових насосів і ширше використання електроенергії у промисловості.

Окремий блок стосується вартості переходу. Проєкт передбачає рамкові можливості для урядів країн ЄС зменшувати ПДВ на побутові батареї, електромобілі та теплові насоси. Також плануються вимоги щодо теплових насосів у публічних будівлях, посилені цілі державних закупівель електромобілів, а пізніше цього року — фінансовий аукціон для промислового тепла з використанням електроенергії та відновлюваних джерел.

Reuters зазначає, що план також передбачає поетапне згортання субсидій на викопне паливо. Речник Єврокомісії відмовився коментувати проєкт.

«В епоху повторюваної геополітичної турбулентності, коли постачання енергії може бути порушене за одну ніч, радикальний перехід до електрифікації — це найкоротший шлях Європи до енергетичної незалежності та промислової стійкості», — йдеться у проєкті документа, який цитує Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейська комісія 24 червня повідомила про запуск ініціативи Electrify Now під час London Climate Action Week. Платформа має прискорити електрифікацію транспорту, промисловості та будівель — секторів, які, за повідомленням Комісії, досі значною мірою залежать від викопного пального.

ЄС розглядає електрифікацію як інструмент зниження залежності від волатильних ринків викопного пального та посилення енергетичної стійкості.

Ціль 35% до 2035 року

За повідомленням Directorate-General for Energy від 24 червня 2026 року, Electrify Now має просувати глобальну ціль головування COP31 — підняти частку електрифікації до 35% кінцевого енергетичного попиту до 2035 року. Ініціатива зосереджена на електрифікації ключових секторів, модернізації мереж і систем зберігання енергії, а також на стійких ланцюгах постачання чистої електроенергії.

Серед учасників і прихильників ініціативи Європейська комісія назвала ЄС, головування COP30 Бразилії, майбутнє головування COP31, Ефіопію як вхідне головування COP32, Канаду, Філіппіни, Республіку Корея, Велику Британію, IEA, IRENA, бізнес і фінансові інституції.

Метан і цінова волатильність

Комісія також повідомила, що ЄС і Канада підтримали заклик генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша до дій щодо метану. Global Methane Pledge передбачає скорочення викидів метану щонайменше на 30% від рівня 2020 року до 2030 року. До ініціативи приєдналися 159 країн і ЄС.

За даними IEA, наведеними Європейською комісією, у 2024 році понад 350 млрд куб. м газу було втрачено у світі через факельне спалювання, вентилювання та витоки. Комісія зазначає, що скорочення витоків метану й припинення регулярного вентилювання та факельного спалювання може безпосередньо збільшити газове постачання, зменшити цінову волатильність і зробити енергосистеми стійкішими.

Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики та житла: «Чиста електрифікація — один із найпотужніших інструментів для побудови стійкого майбутнього».

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.

Reuters повідомило 22 червня, що голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль очікує прискорення глобальної електрифікації після кризи, пов’язаної з Іраном. За його словами, уряди переглядають енергетичні стратегії, партнерства та технологічні рішення для захисту від цінових шоків на викопне паливо.

Енергетична безпека стає аргументом на користь зменшення залежності від нафти та нафтопродуктів

Фатіх Біроль виступив на Octopus Energy Tech Summit у межах London Climate Action Week. Він пов’язав новий імпульс до електрифікації з прагненням країн зміцнити внутрішню енергетичну безпеку та зменшити вразливість до шоків на ринках нафти й газу.

Reuters подало цю заяву на тлі кризи навколо Ірану та Ормузької протоки, яка вплинула на очікування щодо постачання нафти, скрапленого природного газу та нафтопродуктів. Для ринків пального такі сигнали важливі не як негайна зміна балансу, а як індикатор того, що високі ціни та ризики логістики можуть прискорювати політику скорочення залежності від викопного пального.

«Очікую, що ця криза надасть додатковий імпульс електрифікації», — заявив Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.

У матеріалі Reuters також зазначено, що уряди переглядають енергетичні стратегії, політики, партнерства та технологічний вибір після нового шоку на ринку викопного палива.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.

Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку

Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.

За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад 24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.

«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Новий паливний моніторинг Європейського Союзу

Одним із ключових рішень стане створення Європейського обсерваторію пального, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.

• Моніторинг обсягів виробництва пального.
• Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.
• Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.
• Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.
• Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.

Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як дизельне пальне та авіаційне паливо, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.

Координація резервів газу та нафти

Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.

• Координація заповнення підземних сховищ газу.
• Спільне управління нафтовими резервами.
• Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.
• Підтримання стабільного постачання транспортних палив.

Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.

Підтримка населення та бізнесу

Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.

• Цільова фінансова підтримка домогосподарств.
• Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.
• Соціальні програми компенсації витрат.
• Тимчасове зниження податків на електроенергію.
• Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.

Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.

Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності

До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.

Документ передбачатиме:

• Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.
• Розвиток електрифікованого транспорту.
• Підвищення енергоефективності будівель.
• Модернізацію електричних мереж.
• Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.

Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.

Ціна енергетичної незалежності

За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько 660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року.

Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.

Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ECO Portugal

Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами.

Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС

Європа продовжує відчувати наслідки нещодавньої енергетичної кризи, через яку домогосподарства та бізнес залишаються вразливими до різких коливань цін на викопне паливо. На цьому тлі підвищення енергоефективності будівель розглядається як один із найшвидших та найефективніших інструментів посилення енергетичної безпеки.

Регіональна мережа Europe Regional Network при World Green Building Council розпочала координаційну кампанію відкритих листів до урядів європейських країн із закликом підготувати амбітні National Building Renovation Plans (NBRPs) — національні плани реновації будівель.

Лист підписали 20 Green Building Councils та п’ять регіональних партнерів. У документі визначено три ключові напрями для майбутніх NBRPs.

Скорочення енергоспоживання

• Запровадження обов’язкових цільових показників щодо підвищення енергоефективності будівель із найгіршими характеристиками.
• Швидке скорочення попиту на енергію.
• Захист домогосподарств від майбутніх цінових шоків на енергоринку.

Зменшення залежності від викопного палива

• Прискорення заходів із електрифікації.
• Посилення енергетичної безпеки європейських країн.
• Скорочення залежності від глобальних ринків викопного палива.
• Підтримка переходу до чистих систем опалення.

Соціальна справедливість під час енергетичного переходу

• Формування доступних механізмів фінансування реновації будівель.
• Підтримка домогосподарств із низькими доходами.
• Зменшення рівня енергетичної бідності.
• Забезпечення соціально справедливого енергетичного переходу.

Учасники кампанії наголошують, що ці рекомендації відповідають оновленій у 2024 році директиві Energy Performance of Buildings Directive (EPBD), яка визначає нові вимоги до енергоефективності будівель у країнах ЄС.

Ключовою датою для держав-членів Євросоюзу стане 29 травня 2026 року — кінцевий термін імплементації положень EPBD у національне законодавство. Остаточні версії національних планів реновації будівель мають бути подані до 31 грудня 2026 року.

Green Building Councils у різних країнах Європи вже направили відкритий лист своїм урядам та планують провести подальші консультації щодо практичних кроків із удосконалення NBRPs.

Покращення енергоефективності будівель є одним із найшвидших та найефективніших способів посилення енергетичної безпеки та захисту громадян від майбутніх криз.

Джерело: Terminal

За матеріалами: World Green Building Council

Світовий попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу до 2030 року, але цей приріст буде короткостроковим і завершиться плато вже в середині десятиліття. Основні причини — повільне економічне зростання, перехід до електромобілів та скорочення використання нафти в енергетиці.

Справжні драйвери залишкового зростання — нафтогазова хімія, біопаливо та ринки, що розвиваються, передусім Індія. Водночас попит у країнах OECD знизиться.

Викиди CO₂ від нафти досягнуть піку в 2027 році. Китай уповільнює споживання через стрімке впровадження EV, тоді як США навпаки демонструють зростання попиту.

Стагнація

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) прогнозує, що глобальний попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу (мб/д) у період 2024–2030 років, досягнувши 105,5 мб/д до кінця десятиліття. Проте цей ріст буде зосереджений у 2025–2026 роках, після чого очікується вирівнювання попиту і невелике скорочення наприкінці періоду.

Головними структурними драйверами стагнації є слабке економічне зростання та активний перехід від нафти на транспорті та в генеруванні електроенергії. Основний ріст припадатиме на нафтохімічний сектор і біопаливо, підкріплені збільшенням постачання зріджених вуглеводневих газів (NGL). Водночас попит на нафту як паливо стабілізується приблизно на рівні 84 мб/д, що призведе до досягнення піку CO₂‑викидів від нафти близько 2027 року.

Джерела нафти

Основну частину приросту забезпечать країни, що розвиваються, з середнім щорічним зростанням не по-OECD у 1,2% (додаткові 4,2 мб/д до 2030 року). Особливо зростатиме попит в Азії — Індія додасть до 1 мб/д, найбільше серед усіх країн.

Водночас в OECD після відновлення в 2023 році очікується скорочення споживання нафтових продуктів на 1,7 мб/д до 2030-го. Зниження відбудеться через зменшення транспортного та промислового споживання — особливо бензину й газойлю, які скоротяться на 1 мб/д кожне. Єдині сегменти росту — LPG/етан і авіаційні палива (~1% річного зростання).

Очікується, що доля OECD у світовому споживанні знизиться з 44% у 2024 році до 42% у 2030-му.

Китай, США та Саудівська Аравія

В окремих країнах зміни також суттєві: Китай збільшить попит лише на 30 тис б/д до 16,7 мб/д через швидке зростання EV‑ринку, підкріплене новими стимулами у 2024 році. Навпаки, США збільшать попит до 20 мб/д (+1,1 мб/д) через прискорене зростання ВВП і сповільнення темпів переходу на EV.

У Саудівській Аравії інтенсивна політика переходу до газу та відновлюваних джерел призведе до скорочення споживання нафти в генерації електроенергії на 1 мб/д, що загалом знизить її загальне споживання на 620 тис б/д — найбільше серед країн.

Прогноз

Ключові припущення моделі IEA базуються на темпах економічного зростання (~3% глобально), цінах на нафту та рівнях проникнення електромобілів. Торговельна напруженість і політичні рішення щодо EV, тарифів і субсидій можуть суттєво змінити прогноз.

Попередні прогнози показують, що різниця між традиційним зв’язком ВВП і нафтовим попитом почне зникати — до кінця десятиліття нафтове споживання може навіть скорочуватися, незважаючи на економічне зростання, через активну електрифікацію транспорту та генерації.

Нафтопромисловий сектор очікує значного зростання потреби в нафтохімічній сировині: до 2030 року для полімерів і синтетичних волокон буде потрібно 18,4 мб/д (понад 1/6 світового споживання). Майже половина цього зростання припадатиме на етани й LPG.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити щотижневий звіт по ринку

Між підтримкою та ринком: досвід Європи й Китаю

• Європейський ринок теплових насосів пережив рекордне падіння у 2024 році – продажі впали на 21% у порівнянні з попереднім роком.
• Причини спаду: високі ціни на електроенергію, падіння цін на газ, уповільнення в будівництві та невизначеність державної політики.
• У 2022 році, коли ціни на газ зросли, електричні теплові насоси були вигідною альтернативою. Сьогодні ж, коли електроенергія в середньому у 2,5 рази дорожча за газ, споживачі втрачають мотивацію до переходу.

Позитивний приклад Китаю

• Протягом п’яти років ринок теплових насосів у Китаї стабільно зростає, попри кризу в нерухомості.
• У квітні 2025 року Національна комісія з розвитку та реформ Китаю представила новий план дій, орієнтований на:
  • підвищення енергоефективності
  • зменшення викидів вуглецю
  • розширення використання теплових насосів у житловому та промисловому секторах
  • заміщення вугільних систем опалення
• Послідовна державна політика із чіткими цілями й стимулами сприяє попиту та стабільному зростанню ринку.

Інвестиційні бар’єри: сонячні панелі, акумулятори, будівлі з нульовими викидами

• Будівлі з нульовими викидами CO₂ можуть удвічі скоротити викиди та рахунки за енергію, але потребують високих початкових інвестицій.
• Хоча окупність таких рішень є прийнятною, без структурованих фінансових механізмів їх масове впровадження залишається обмеженим.

Нові фінансові підходи: розумне фінансування

• У Європі зростає популярність так званих smart finance рішень:
  • пільгові кредити
  • зелені іпотеки
  • схеми фінансування через комунальні або податкові рахунки
• Ініціативи, як-от Smart Finance for Smart Buildings (SFSB), Private Finance for Energy Efficiency (PF4EE) та ELENA, допомагають зменшити ризики для інвесторів.
• В Ірландії працюють схеми кредитного страхування та Фонд кліматичних дій, які активізують приватні інвестиції в енергоефективність.

Приклад США: фінансування PACE

• У США активно використовується Property Assessed Clean Energy (PACE) фінансування.
• Його суть – погашення кредиту через податок на нерухомість, що дозволяє уникати значних початкових витрат.
• З 2015 по 2023 рік понад 65% з $17 млрд, профінансованих через PACE, пішли на підвищення енергоефективності й проєкти у сфері відновлюваної енергії в будівлях.

Погляд у майбутнє

• Технології вже доступні, але економічна привабливість – ключовий чинник.
• Необхідна стабільна державна політика, доступне фінансування й ринкові стимули, аби зробити енергоефективні інвестиції вигідними у довгостроковій перспективі.

Інвестиції в електрифікацію будівель можливі лише тоді, коли забезпечено баланс між доступністю, вигодою й довірою споживачів

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• International Energy Agency (IEA)
• National Development and Reform Commission of China
• European Commission – Energy Efficiency
• US Department of Energy – PACE

Додаткові джерела інформації:

• PF4EE – European Investment Bank
• ELENA Initiative

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Світовий обсяг інвестицій у транспортний сектор у 2025 році вперше перевищить 330 мільярдів доларів США. Основним рушієм цього зростання стане електрифікація транспорту, зокрема електромобілі, на які припадає більш як половина цієї суми. Водночас нові торгівельні бар’єри і мита можуть перерозподілити капітал між ключовими ринками.

Електрифікація – головний вектор зростання

Світові інвестиції в транспорт більш ніж подвоїлися за останнє десятиліття. У 2025 році вони досягнуть рекордного рівня — приблизно 330 мільярдів доларів США, з яких:

• ~175 мільярдів доларів буде спрямовано на електромобілі (EV);
• майже 35 мільярдів доларів — на електрифікацію залізниць.

Загалом, близько 60% усіх інвестицій у транспортну сферу спрямовуються на електрифікацію. Проте ця частка значно відрізняється за регіонами:

• Китай та Європа зосереджують майже всі свої транспортні інвестиції на електрифікації;
• Північна Америка — понад 75%.

Електрифікація сприяє підвищенню енергоефективності, однак також активно інвестують у заміну застарілих моделей транспортних засобів більш енергоефективними — як на дорогах, так і на залізниці.

Торгівельні бар’єри та відповідь Китаю

Зростання мит та ускладнення торгівлі можуть змінити географію інвестицій у світовій автомобільній галузі. Компанії перерозподіляють капітал, аби адаптуватися до нових умов і зберегти конкурентоспроможність.

Китайські автовиробники уже розширили свою глобальну присутність, інвестувавши понад 80 мільярдів доларів у пов’язані з EV прямі іноземні інвестиції протягом останніх п’яти років.

• Майже половина цих коштів спрямована на Європу;
• Нещодавно фокус змістився на Азію та Латинську Америку, з огляду на регіональні стимули та доступ до ринків.

BYD відкрила виробничі потужності в Таїланді, Узбекистані та Індонезії, а також має плани щодо Бразилії та Туреччини. SAIC Motor активно інвестує у Таїланд та Індонезію, а також будує завод вартістю 1 мільярд доларів у Мексиці для постачання на ринок Латинської Америки. Паралельно розширюється виробництво акумуляторів, насамперед китайськими компаніями.

Мита та вплив на ланцюги постачання

Зростання тарифів може призвести до:

• підвищення цін на авто для кінцевого споживача;
• зниження попиту через здорожчання продукції;
• збоїв у глобальних ланцюгах постачання, оскільки виробництво, складання та розробка часто розосереджені по різних країнах.

Ці збої можуть вплинути на глобальний ВВП та інфляцію, породжуючи ланцюгову реакцію економічних наслідків.

Судноплавство: потенціал нових регуляцій

Хоча на судноплавство припадає лише незначна частка транспортних інвестицій, нові екологічні правила можуть змінити ситуацію. У квітні 2025 року Міжнародна морська організація (IMO) схвалила проєкт нових правил, які передбачають:

• ціль досягнення нульових викидів до 2050 року;
• введення глобального стандарту пального;
• впровадження механізмів ціноутворення на викиди;
• підтримку технологій із нульовими викидами.

Правила мають бути остаточно ухвалені в жовтні 2025 року та почнуть діяти з 2027-го.

«Нові цілі IMO можуть стати вирішальним імпульсом для інвестицій у декарбонізацію морського транспорту», йдеться у звіті IEA.

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• IEA — World Energy Investment 2024
• Terminal

Додаткові джерела інформації

• IEA – Transport topic
• IRENA — Energy Investment Statistics
• UNCTAD – Торгівельні бар’єри та глобальні ланцюги постачання

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF