Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.

Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку

Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.

За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад 24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.

«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Новий паливний моніторинг Європейського Союзу

Одним із ключових рішень стане створення Європейського обсерваторію пального, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.

• Моніторинг обсягів виробництва пального.
• Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.
• Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.
• Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.
• Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.

Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як дизельне пальне та авіаційне паливо, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.

Координація резервів газу та нафти

Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.

• Координація заповнення підземних сховищ газу.
• Спільне управління нафтовими резервами.
• Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.
• Підтримання стабільного постачання транспортних палив.

Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.

Підтримка населення та бізнесу

Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.

• Цільова фінансова підтримка домогосподарств.
• Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.
• Соціальні програми компенсації витрат.
• Тимчасове зниження податків на електроенергію.
• Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.

Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.

Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності

До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.

Документ передбачатиме:

• Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.
• Розвиток електрифікованого транспорту.
• Підвищення енергоефективності будівель.
• Модернізацію електричних мереж.
• Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.

Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.

Ціна енергетичної незалежності

За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько 660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року.

Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.

Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ECO Portugal

Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами.

Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС

Європа продовжує відчувати наслідки нещодавньої енергетичної кризи, через яку домогосподарства та бізнес залишаються вразливими до різких коливань цін на викопне паливо. На цьому тлі підвищення енергоефективності будівель розглядається як один із найшвидших та найефективніших інструментів посилення енергетичної безпеки.

Регіональна мережа Europe Regional Network при World Green Building Council розпочала координаційну кампанію відкритих листів до урядів європейських країн із закликом підготувати амбітні National Building Renovation Plans (NBRPs) — національні плани реновації будівель.

Лист підписали 20 Green Building Councils та п’ять регіональних партнерів. У документі визначено три ключові напрями для майбутніх NBRPs.

Скорочення енергоспоживання

• Запровадження обов’язкових цільових показників щодо підвищення енергоефективності будівель із найгіршими характеристиками.
• Швидке скорочення попиту на енергію.
• Захист домогосподарств від майбутніх цінових шоків на енергоринку.

Зменшення залежності від викопного палива

• Прискорення заходів із електрифікації.
• Посилення енергетичної безпеки європейських країн.
• Скорочення залежності від глобальних ринків викопного палива.
• Підтримка переходу до чистих систем опалення.

Соціальна справедливість під час енергетичного переходу

• Формування доступних механізмів фінансування реновації будівель.
• Підтримка домогосподарств із низькими доходами.
• Зменшення рівня енергетичної бідності.
• Забезпечення соціально справедливого енергетичного переходу.

Учасники кампанії наголошують, що ці рекомендації відповідають оновленій у 2024 році директиві Energy Performance of Buildings Directive (EPBD), яка визначає нові вимоги до енергоефективності будівель у країнах ЄС.

Ключовою датою для держав-членів Євросоюзу стане 29 травня 2026 року — кінцевий термін імплементації положень EPBD у національне законодавство. Остаточні версії національних планів реновації будівель мають бути подані до 31 грудня 2026 року.

Green Building Councils у різних країнах Європи вже направили відкритий лист своїм урядам та планують провести подальші консультації щодо практичних кроків із удосконалення NBRPs.

Покращення енергоефективності будівель є одним із найшвидших та найефективніших способів посилення енергетичної безпеки та захисту громадян від майбутніх криз.

Джерело: Terminal

За матеріалами: World Green Building Council

Світовий попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу до 2030 року, але цей приріст буде короткостроковим і завершиться плато вже в середині десятиліття. Основні причини — повільне економічне зростання, перехід до електромобілів та скорочення використання нафти в енергетиці.

Справжні драйвери залишкового зростання — нафтогазова хімія, біопаливо та ринки, що розвиваються, передусім Індія. Водночас попит у країнах OECD знизиться.

Викиди CO₂ від нафти досягнуть піку в 2027 році. Китай уповільнює споживання через стрімке впровадження EV, тоді як США навпаки демонструють зростання попиту.

Стагнація

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) прогнозує, що глобальний попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу (мб/д) у період 2024–2030 років, досягнувши 105,5 мб/д до кінця десятиліття. Проте цей ріст буде зосереджений у 2025–2026 роках, після чого очікується вирівнювання попиту і невелике скорочення наприкінці періоду.

Головними структурними драйверами стагнації є слабке економічне зростання та активний перехід від нафти на транспорті та в генеруванні електроенергії. Основний ріст припадатиме на нафтохімічний сектор і біопаливо, підкріплені збільшенням постачання зріджених вуглеводневих газів (NGL). Водночас попит на нафту як паливо стабілізується приблизно на рівні 84 мб/д, що призведе до досягнення піку CO₂‑викидів від нафти близько 2027 року.

Джерела нафти

Основну частину приросту забезпечать країни, що розвиваються, з середнім щорічним зростанням не по-OECD у 1,2% (додаткові 4,2 мб/д до 2030 року). Особливо зростатиме попит в Азії — Індія додасть до 1 мб/д, найбільше серед усіх країн.

Водночас в OECD після відновлення в 2023 році очікується скорочення споживання нафтових продуктів на 1,7 мб/д до 2030-го. Зниження відбудеться через зменшення транспортного та промислового споживання — особливо бензину й газойлю, які скоротяться на 1 мб/д кожне. Єдині сегменти росту — LPG/етан і авіаційні палива (~1% річного зростання).

Очікується, що доля OECD у світовому споживанні знизиться з 44% у 2024 році до 42% у 2030-му.

Китай, США та Саудівська Аравія

В окремих країнах зміни також суттєві: Китай збільшить попит лише на 30 тис б/д до 16,7 мб/д через швидке зростання EV‑ринку, підкріплене новими стимулами у 2024 році. Навпаки, США збільшать попит до 20 мб/д (+1,1 мб/д) через прискорене зростання ВВП і сповільнення темпів переходу на EV.

У Саудівській Аравії інтенсивна політика переходу до газу та відновлюваних джерел призведе до скорочення споживання нафти в генерації електроенергії на 1 мб/д, що загалом знизить її загальне споживання на 620 тис б/д — найбільше серед країн.

Прогноз

Ключові припущення моделі IEA базуються на темпах економічного зростання (~3% глобально), цінах на нафту та рівнях проникнення електромобілів. Торговельна напруженість і політичні рішення щодо EV, тарифів і субсидій можуть суттєво змінити прогноз.

Попередні прогнози показують, що різниця між традиційним зв’язком ВВП і нафтовим попитом почне зникати — до кінця десятиліття нафтове споживання може навіть скорочуватися, незважаючи на економічне зростання, через активну електрифікацію транспорту та генерації.

Нафтопромисловий сектор очікує значного зростання потреби в нафтохімічній сировині: до 2030 року для полімерів і синтетичних волокон буде потрібно 18,4 мб/д (понад 1/6 світового споживання). Майже половина цього зростання припадатиме на етани й LPG.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити щотижневий звіт по ринку

Між підтримкою та ринком: досвід Європи й Китаю

• Європейський ринок теплових насосів пережив рекордне падіння у 2024 році – продажі впали на 21% у порівнянні з попереднім роком.
• Причини спаду: високі ціни на електроенергію, падіння цін на газ, уповільнення в будівництві та невизначеність державної політики.
• У 2022 році, коли ціни на газ зросли, електричні теплові насоси були вигідною альтернативою. Сьогодні ж, коли електроенергія в середньому у 2,5 рази дорожча за газ, споживачі втрачають мотивацію до переходу.

Позитивний приклад Китаю

• Протягом п’яти років ринок теплових насосів у Китаї стабільно зростає, попри кризу в нерухомості.
• У квітні 2025 року Національна комісія з розвитку та реформ Китаю представила новий план дій, орієнтований на:
  • підвищення енергоефективності
  • зменшення викидів вуглецю
  • розширення використання теплових насосів у житловому та промисловому секторах
  • заміщення вугільних систем опалення
• Послідовна державна політика із чіткими цілями й стимулами сприяє попиту та стабільному зростанню ринку.

Інвестиційні бар’єри: сонячні панелі, акумулятори, будівлі з нульовими викидами

• Будівлі з нульовими викидами CO₂ можуть удвічі скоротити викиди та рахунки за енергію, але потребують високих початкових інвестицій.
• Хоча окупність таких рішень є прийнятною, без структурованих фінансових механізмів їх масове впровадження залишається обмеженим.

Нові фінансові підходи: розумне фінансування

• У Європі зростає популярність так званих smart finance рішень:
  • пільгові кредити
  • зелені іпотеки
  • схеми фінансування через комунальні або податкові рахунки
• Ініціативи, як-от Smart Finance for Smart Buildings (SFSB), Private Finance for Energy Efficiency (PF4EE) та ELENA, допомагають зменшити ризики для інвесторів.
• В Ірландії працюють схеми кредитного страхування та Фонд кліматичних дій, які активізують приватні інвестиції в енергоефективність.

Приклад США: фінансування PACE

• У США активно використовується Property Assessed Clean Energy (PACE) фінансування.
• Його суть – погашення кредиту через податок на нерухомість, що дозволяє уникати значних початкових витрат.
• З 2015 по 2023 рік понад 65% з $17 млрд, профінансованих через PACE, пішли на підвищення енергоефективності й проєкти у сфері відновлюваної енергії в будівлях.

Погляд у майбутнє

• Технології вже доступні, але економічна привабливість – ключовий чинник.
• Необхідна стабільна державна політика, доступне фінансування й ринкові стимули, аби зробити енергоефективні інвестиції вигідними у довгостроковій перспективі.

Інвестиції в електрифікацію будівель можливі лише тоді, коли забезпечено баланс між доступністю, вигодою й довірою споживачів

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• International Energy Agency (IEA)
• National Development and Reform Commission of China
• European Commission – Energy Efficiency
• US Department of Energy – PACE

Додаткові джерела інформації:

• PF4EE – European Investment Bank
• ELENA Initiative

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Світовий обсяг інвестицій у транспортний сектор у 2025 році вперше перевищить 330 мільярдів доларів США. Основним рушієм цього зростання стане електрифікація транспорту, зокрема електромобілі, на які припадає більш як половина цієї суми. Водночас нові торгівельні бар’єри і мита можуть перерозподілити капітал між ключовими ринками.

Електрифікація – головний вектор зростання

Світові інвестиції в транспорт більш ніж подвоїлися за останнє десятиліття. У 2025 році вони досягнуть рекордного рівня — приблизно 330 мільярдів доларів США, з яких:

• ~175 мільярдів доларів буде спрямовано на електромобілі (EV);
• майже 35 мільярдів доларів — на електрифікацію залізниць.

Загалом, близько 60% усіх інвестицій у транспортну сферу спрямовуються на електрифікацію. Проте ця частка значно відрізняється за регіонами:

• Китай та Європа зосереджують майже всі свої транспортні інвестиції на електрифікації;
• Північна Америка — понад 75%.

Електрифікація сприяє підвищенню енергоефективності, однак також активно інвестують у заміну застарілих моделей транспортних засобів більш енергоефективними — як на дорогах, так і на залізниці.

Торгівельні бар’єри та відповідь Китаю

Зростання мит та ускладнення торгівлі можуть змінити географію інвестицій у світовій автомобільній галузі. Компанії перерозподіляють капітал, аби адаптуватися до нових умов і зберегти конкурентоспроможність.

Китайські автовиробники уже розширили свою глобальну присутність, інвестувавши понад 80 мільярдів доларів у пов’язані з EV прямі іноземні інвестиції протягом останніх п’яти років.

• Майже половина цих коштів спрямована на Європу;
• Нещодавно фокус змістився на Азію та Латинську Америку, з огляду на регіональні стимули та доступ до ринків.

BYD відкрила виробничі потужності в Таїланді, Узбекистані та Індонезії, а також має плани щодо Бразилії та Туреччини. SAIC Motor активно інвестує у Таїланд та Індонезію, а також будує завод вартістю 1 мільярд доларів у Мексиці для постачання на ринок Латинської Америки. Паралельно розширюється виробництво акумуляторів, насамперед китайськими компаніями.

Мита та вплив на ланцюги постачання

Зростання тарифів може призвести до:

• підвищення цін на авто для кінцевого споживача;
• зниження попиту через здорожчання продукції;
• збоїв у глобальних ланцюгах постачання, оскільки виробництво, складання та розробка часто розосереджені по різних країнах.

Ці збої можуть вплинути на глобальний ВВП та інфляцію, породжуючи ланцюгову реакцію економічних наслідків.

Судноплавство: потенціал нових регуляцій

Хоча на судноплавство припадає лише незначна частка транспортних інвестицій, нові екологічні правила можуть змінити ситуацію. У квітні 2025 року Міжнародна морська організація (IMO) схвалила проєкт нових правил, які передбачають:

• ціль досягнення нульових викидів до 2050 року;
• введення глобального стандарту пального;
• впровадження механізмів ціноутворення на викиди;
• підтримку технологій із нульовими викидами.

Правила мають бути остаточно ухвалені в жовтні 2025 року та почнуть діяти з 2027-го.

«Нові цілі IMO можуть стати вирішальним імпульсом для інвестицій у декарбонізацію морського транспорту», йдеться у звіті IEA.

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• IEA — World Energy Investment 2024
• Terminal

Додаткові джерела інформації

• IEA – Transport topic
• IRENA — Energy Investment Statistics
• UNCTAD – Торгівельні бар’єри та глобальні ланцюги постачання

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Динаміка інвестицій в енергетику

За останнє десятиліття світ спостерігав істотне зростання інвестицій у сфери енергоефективності та електрифікації, особливо в транспортному та будівельному секторах. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), загальні щорічні інвестиції в цих напрямах досягнуть $800 млрд у 2025 році.

• Електромобілі: інвестиції у виробництво EV та підвищення ефективності ДВЗ зросли у п’ять разів з 2015 року та очікувано досягнуть $220 млрд у 2025 році.
• Будівництво: зросла потреба в реновації будівель і впровадженні електрифікованих процесів, зокрема у промисловості.
• Роль енергоефективності: стала ключовою для енергетичної безпеки, доступності та незалежності.

Нерівномірність динаміки та вплив економічних чинників

Попри історично високу політичну підтримку, зростання відсоткових ставок з 2023 року обмежило бюджетні можливості урядів для надання цільових стимулів. Це спричинило поступове скорочення підтримки, особливо в ЄС, де у 2024 році інвестиції в енергоефективність знизилися на 2%.

• Теплові насоси: продажі знизилися другий рік поспіль через високі ціни на електроенергію та дешевий газ у Європі.
• Темпи будівництва: загальмували по всьому світу, особливо в Китаї, де уряд акцентував на завершенні наявних проєктів.
• Позитивні компенсатори: зростання вартості матеріалів для термомодернізації, зростання продажів енергоощадної техніки та охолоджувальних систем.

Регіональний розподіл інвестицій

Найбільше інвестицій у споживчий попит в енергосистемі припадає на США, Китай та ЄС — разом понад дві третини. Водночас зростає активність країн, що розвиваються.

• Європейський Союз: скорочення політичної підтримки в окремих країнах і уповільнення ринку EV та теплових насосів призвели до зниження інвестицій.
• США: утримали стабільний рівень завдяки сильному будівельному ринку; очікується відновлення зростання у 2025 році залежно від впливу нових торгівельних політик.
• Китай: інвестиції в будівельному секторі зросли на 4% через дорожчання матеріалів, а вкладення в промисловість подвоїлися у 2024 році й зростуть ще на третину у 2025-му.
• Країни, що розвиваються: інвестиції в EV за межами Китаю перевищили 15% від глобальних завдяки активності в Бразилії та Південно-Східній Азії.

Перспективи на 2025 рік

За прогнозами IEA, інвестиційна активність у 2025 році може відновитися, однак ситуація залишається невизначеною. Витрати на енергоефективність чутливі до змін у торгівельній політиці, вартості матеріалів та регуляторній базі. Тому для урядів і компаній важливо зберігати стратегічний фокус на модернізації енергоспоживання.

«Управління попитом на енергію стає критично важливим не лише для досягнення кліматичних цілей, а й для забезпечення енергетичної незалежності»

— IEA

Джерело:

Terminal
За матеріалами: IEA World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації:

IRENA: Renewable Energy Costs

US DOE: Buildings Sector Overview

European Green Deal – Climate Policy

Обсяг інвестицій у кінцеве енергоспоживання — зокрема в електрифікацію транспорту, оновлення будівель та промислову модернізацію — продовжує зростати та, за прогнозами, досягне \$800 млрд вже у 2025 році.

Фокус на ефективність та електротрансформацію

• Інвестиції у кінцеве використання енергії майже подвоїлися за останні десять років, що свідчить про структурну перебудову енергоспоживання в бік декарбонізації.
• Зростання фінансування електрифікації транспорту підтримується високими продажами електромобілів по всьому світу.
• Активна модернізація будівель, включаючи енергоефективні реновації та встановлення сучасних систем охолодження, додає імпульсу загальним обсягам інвестицій.
• Промисловість також інвестує у переходи на електричні технології, замінюючи традиційні викопні джерела енергії.

Гальмівні чинники та компенсуючі ефекти

• Попри загальне зростання, інвестиції в будівельний сектор стримуються через зниження темпів початку нового будівництва, зокрема в Китаї.
• Водночас цей спад компенсується передбачуваним зростанням продажів енергоефективної побутової техніки та систем кондиціювання.

«Попри локальні спади в окремих сегментах, зростання інтересу до енергоефективних рішень демонструє впевнений тренд на довгострокову трансформацію енергоспоживання»

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації: IRENA Publications, IEA Energy Efficiency

В Тель-Авиве разрабатывают стратегический план по электрификации движения в городе.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

В рамках стратегии в Тель-Авиве с 2025 года загрязняющие окружающую среду транспортные средства попадут под запрет.

Подобные ограничения планируют ввести и в других городах Израиля.

Разработкой плана занимается муниципальный совет Тель-Авив-Яффо. Пока что точно неясно, какие именно транспортные средства будут считаться «экологически вредными» и, следовательно, будут находиться под запретом. Также в совете ожидают, что спрос на электромобили увеличится из-за падения цен на аккумуляторы и более высоких запасов хода.

После утверждения стратегии движение в Тель-Авиве может измениться кардинально. Ведь электрификация затронет не только небольшие автомобили, также должны появиться крупные автопарки на электрике, в частности такси и автобусы.

Внедрять план будут постепенно: до 2021 года электрический транспорт получит финансовые стимулы. Затем с 2022 года и до 2025 муниципалитет будет заниматься электрификацией больших автопарков.

Кроме того, с 2030 года правительство Израиля планирует запретить продажу новых автомобилей с бензиновыми или дизельными двигателями. При этом, при покупке «зеленых автомобилей» будут наоборот действовать льготы.