<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Енергетична безпека</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/energetichna-bezpeka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 15 Jun 2026 06:02:27 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ЄС прискорює енергетичну незалежність: Брюссель готує нові механізми захисту споживачів і контролю паливного ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/09/yes-priskoryuye-energetichnu-nezalezhnist-bryussel-gotuye-novi-mexanizmi-zaxistu-spozhivachiv-i-kontrolyu-palivnogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/09/yes-priskoryuye-energetichnu-nezalezhnist-bryussel-gotuye-novi-mexanizmi-zaxistu-spozhivachiv-i-kontrolyu-palivnogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 06:31:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Clean Energy]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[energy imports]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[European Commission]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[Європейський Союз]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[резерви пального]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154040</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30415-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ЄС прискорює енергетичну незалежність: Брюссель готує нові механізми захисту споживачів і контролю паливного ринку"/><br />Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30415-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ЄС прискорює енергетичну незалежність: Брюссель готує нові механізми захисту споживачів і контролю паливного ринку"/><br /><p>Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.</p>
<h3>Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку</h3>
<p>Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.</p>
<p>За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад <strong>24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії</strong>, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.</p>
<blockquote><p>«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.</p></blockquote>
<h4>Новий паливний моніторинг Європейського Союзу</h4>
<p>Одним із ключових рішень стане створення <strong>Європейського обсерваторію пального</strong>, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.</p>
<ul>
<li>Моніторинг обсягів виробництва пального.</li>
<li>Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.</li>
<li>Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.</li>
<li>Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.</li>
<li>Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.</li>
</ul>
<p>Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як <strong>дизельне пальне</strong> та <strong>авіаційне паливо</strong>, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.</p>
<h4>Координація резервів газу та нафти</h4>
<p>Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.</p>
<ul>
<li>Координація заповнення підземних сховищ газу.</li>
<li>Спільне управління нафтовими резервами.</li>
<li>Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.</li>
<li>Підтримання стабільного постачання транспортних палив.</li>
</ul>
<p>Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.</p>
<h4>Підтримка населення та бізнесу</h4>
<p>Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.</p>
<ul>
<li>Цільова фінансова підтримка домогосподарств.</li>
<li>Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.</li>
<li>Соціальні програми компенсації витрат.</li>
<li>Тимчасове зниження податків на електроенергію.</li>
<li>Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.</li>
</ul>
<p>Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.</p>
<h4>Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності</h4>
<p>До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.</p>
<p>Документ передбачатиме:</p>
<ul>
<li>Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.</li>
<li>Розвиток електрифікованого транспорту.</li>
<li>Підвищення енергоефективності будівель.</li>
<li>Модернізацію електричних мереж.</li>
<li>Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.</li>
</ul>
<p>Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.</p>
<h4>Ціна енергетичної незалежності</h4>
<p>За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько <strong>660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року</strong>.</p>
<p>Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.</p>
<p>Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://ambienteonline.pt/noticias/bruxelas-apresenta-medidas-para-responder-a-crise-energetica-e-acelerar-independencia-da-ue" target="_blank">ECO Portugal</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30415-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ЄС прискорює енергетичну незалежність: Брюссель готує нові механізми захисту споживачів і контролю паливного ринку"/><br /><p>Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.</p>
<h3>Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку</h3>
<p>Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.</p>
<p>За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад <strong>24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії</strong>, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.</p>
<blockquote><p>«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.</p></blockquote>
<h4>Новий паливний моніторинг Європейського Союзу</h4>
<p>Одним із ключових рішень стане створення <strong>Європейського обсерваторію пального</strong>, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.</p>
<ul>
<li>Моніторинг обсягів виробництва пального.</li>
<li>Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.</li>
<li>Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.</li>
<li>Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.</li>
<li>Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.</li>
</ul>
<p>Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як <strong>дизельне пальне</strong> та <strong>авіаційне паливо</strong>, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.</p>
<h4>Координація резервів газу та нафти</h4>
<p>Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.</p>
<ul>
<li>Координація заповнення підземних сховищ газу.</li>
<li>Спільне управління нафтовими резервами.</li>
<li>Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.</li>
<li>Підтримання стабільного постачання транспортних палив.</li>
</ul>
<p>Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.</p>
<h4>Підтримка населення та бізнесу</h4>
<p>Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.</p>
<ul>
<li>Цільова фінансова підтримка домогосподарств.</li>
<li>Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.</li>
<li>Соціальні програми компенсації витрат.</li>
<li>Тимчасове зниження податків на електроенергію.</li>
<li>Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.</li>
</ul>
<p>Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.</p>
<h4>Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності</h4>
<p>До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.</p>
<p>Документ передбачатиме:</p>
<ul>
<li>Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.</li>
<li>Розвиток електрифікованого транспорту.</li>
<li>Підвищення енергоефективності будівель.</li>
<li>Модернізацію електричних мереж.</li>
<li>Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.</li>
</ul>
<p>Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.</p>
<h4>Ціна енергетичної незалежності</h4>
<p>За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько <strong>660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року</strong>.</p>
<p>Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.</p>
<p>Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://ambienteonline.pt/noticias/bruxelas-apresenta-medidas-para-responder-a-crise-energetica-e-acelerar-independencia-da-ue" target="_blank">ECO Portugal</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/09/yes-priskoryuye-energetichnu-nezalezhnist-bryussel-gotuye-novi-mexanizmi-zaxistu-spozhivachiv-i-kontrolyu-palivnogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/svitovij-naftovij-bufer-vicherpuyetsya-nastupnij-cinovij-stribok-mozhe-vdariti-po-ekonomikax-i-rinkax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/svitovij-naftovij-bufer-vicherpuyetsya-nastupnij-cinovij-stribok-mozhe-vdariti-po-ekonomikax-i-rinkax/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 06:02:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Гормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154034</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30410-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках"/><br />Глобальний нафтовий ринок входить у небезпечну фазу: запаси нафти скорочуються, Гормузька протока фактично залишається закритою для нормального танкерного руху, а стратегічні резерви вже не гарантують стримування цін. За оцінками учасників ринку, якщо розрядки не буде до другої половини червня, Brent може швидко подорожчати, а новий ціновий шок зачепить не лише енергетику, а й інфляцію, облігації, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30410-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках"/><br /><p>Глобальний нафтовий ринок входить у небезпечну фазу: запаси нафти скорочуються, Гормузька протока фактично залишається закритою для нормального танкерного руху, а стратегічні резерви вже не гарантують стримування цін. За оцінками учасників ринку, якщо розрядки не буде до другої половини червня, Brent може швидко подорожчати, а новий ціновий шок зачепить не лише енергетику, а й інфляцію, облігації, фондові ринки та споживчі витрати.</p>
<h3>Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках</h3>
<p>Головний ризик для нафтового ринку тепер полягає не лише у самому закритті Гормузької протоки, а у виснаженні запасів, які протягом чотирьох місяців стримували ціни нижче психологічної межі у <strong>100 дол./бар.</strong> Попри фактичне блокування протоки, ринок досі утримувався від панічного сценарію завдяки комерційним запасам, стратегічним резервам і падінню морського імпорту нафти до Китаю.</p>
<h3>Запаси стають критичним обмежувачем ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Світові запаси нафти небезпечно скорочуються</strong>, оскільки домовленості про відновлення танкерного руху через Гормузьку протоку досі немає.</li>
<li><strong>США скорочують стратегічні резерви</strong>: запаси сирої нафти разом зі Strategic Petroleum Reserve за тиждень до <strong>29 травня</strong> знизилися до <strong>791 млн бар.</strong>, що є найнижчим рівнем із <strong>лютого 2024 року</strong>.</li>
<li><strong>Американські запаси впали майже на 64 млн бар.</strong> від початку війни та скорочуються вже <strong>вісім тижнів поспіль</strong>.</li>
<li><strong>США вивільняють 172 млн бар.</strong> зі стратегічного резерву в межах скоординованих дій Міжнародного енергетичного агентства, яке передбачає рекордне вивільнення <strong>400 млн бар.</strong> нафти для стримування цін.</li>
<li><strong>Морський імпорт нафти Китаєм у травні</strong> впав до найнижчого рівня майже за <strong>10 років</strong>, що також тимчасово послабило шок постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді, дуже-дуже низьких рівнів. Можна сперечатися, чи станеться це за два або три тижні. Але коли ми дійдемо до цієї точки, ціни різко підуть вгору», — заявив старший віцепрезидент Exxon Mobil Ніл Чепмен на конференції Bernstein у Нью-Йорку 28 травня.</p></blockquote>
<p>За словами Ніла Чепмена, якщо рівень запасів стане ще нижчим, <strong>dated Brent</strong>, який використовується для ціноутворення понад <strong>60% світової торгівлі сирою нафтою</strong>, може зрости до <strong>150–160 дол./бар.</strong></p>
<h3>Гормузька протока перетворюється на довгостроковий ризик</h3>
<p>Протягом кількох днів президент США Дональд Трамп заявляв, що угода про відкриття протоки близька. Водночас Reuters зазначає, що домовленість залишається недосяжною, а попередження нафтової галузі стають різкішими.</p>
<ul>
<li><strong>Чотири місяці війни з Іраном</strong> обмежують доступ нафти до значної частини світового ринку.</li>
<li><strong>Ф’ючерси на нафту залишалися нижче 100 дол./бар.</strong>, попри фактичне закриття протоки.</li>
<li><strong>Ризик другого цінового шоку</strong> формується через вичерпання буферів, а не лише через початкове перекриття Гормузької протоки.</li>
<li><strong>JPMorgan</strong> прогнозує швидке зростання цін у другій половині червня, якщо пропускна здатність Гормузької протоки не повернеться до довоєнного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ризик другого цінового шоку реальний, але ключовий момент у тому, що він може виникнути через виснаження буферів, а не через саме початкове закриття Гормузької протоки», — заявив дубайський нафтовий трейдер Шохрух Зухрітдінов.</p></blockquote>
<h3>Кінець червня може стати точкою зламу</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків Міжнародного енергетичного агентства Торіл Босоні попередила, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів світові нафтові резерви можуть досягти критично низького рівня саме тоді, коли літній попит на пальне виходить на пік.</p>
<blockquote><p>«Коли буфери тоншають, ціни мають виконувати більшу частину роботи з балансування. Це означає, що або споживачі платять більше, або попит руйнується», — сказав віцепрезидент і старший ринковий стратег Rosenberg Research Мехмет Беджерен.</p></blockquote>
<p>За оцінкою Мехмета Беджерена, точка зламу може бути досягнута <strong>до кінця червня</strong>. Це означає, що ринок переходить від режиму очікування політичного рішення до режиму фізичного дефіциту ліквідних запасів.</p>
<h3>Ціновий шок виходить за межі нафтового ринку</h3>
<p>Інвестори вже закладають у ціну нафти тривалу геополітичну премію ризику. Її наслідки можуть проявитися не лише у вартості енергоносіїв, а й в інфляції, дохідності облігацій і споживчих витратах.</p>
<ul>
<li><strong>Joseph Tanious</strong>, головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management, вважає, що останні події свідчать про структурну зміну енергетичних ринків.</li>
<li><strong>Повернення до довоєнних цін нижче 70 дол./бар.</strong> він називає малоймовірним навіть у разі послаблення напруги.</li>
<li><strong>Європа й Азія</strong> залишаються більш вразливими до тривалої енергетичної інфляції.</li>
<li><strong>США</strong>, як нетто-експортер нафти, мають кращий захист, але не є повністю ізольованими від наслідків.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Гормузька протока тепер міцно закріпилася як постійне геополітичне вузьке місце», — заявив головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management Джозеф Таніус.</p></blockquote>
<h3>США краще захищені, але не без втрат</h3>
<p>Старший економіст Vanguard Адам Шиклінг назвав вищі ціни на нафту <strong>помірним стримувальним фактором</strong> для економіки США. Причина — власне видобування нафти та сильні інвестиції у штучний інтелект, які частково компенсують тиск на споживачів.</p>
<p>Водночас Vanguard оцінює, що у сценарії, коли нафта зросте приблизно до <strong>120 дол./бар.</strong> і залишатиметься на цьому рівні протягом року, економічне зростання США може сповільнитися приблизно на <strong>0,4 процентного пункту</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Для домогосподарств</strong> важливий не лише сам рівень цін, а тривалість періоду дорогого пального.</li>
<li><strong>Витрати на пальне</strong> нині займають меншу частку доходів, ніж під час попередніх нафтових шоків.</li>
<li><strong>Цей захисний запас зменшується з часом</strong>, особливо якщо високі ціни збережуться на тлі літнього автомобільного сезону.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Споживчі настрої вже перебувають на історичних мінімумах, але якщо ціни на нафту залишаться тут ще на три місяці або суттєво зростуть у короткостроковій перспективі, слід очікувати реального економічного впливу», — сказав головний ринковий стратег Osaic Філ Бланкато.</p></blockquote>
<h3>Висновок для енергетичних ринків</h3>
<p>Матеріал Reuters показує, що нафтовий ринок наближається до моменту, коли стратегічні резерви та комерційні запаси перестають бути достатнім амортизатором. Якщо Гормузька протока не повернеться до нормальної пропускної здатності, ринок може перейти від контрольованого дефіциту до різкого цінового перерозподілу.</p>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий ризик</strong> — швидке подорожчання нафти у другій половині червня.</li>
<li><strong>Середньостроковий ризик</strong> — закріплення премії за геополітичну небезпеку в цінах Brent.</li>
<li><strong>Макроекономічний ризик</strong> — тиск на інфляцію, дохідність облігацій, фондові ринки та споживчі витрати.</li>
<li><strong>Найвразливіші регіони</strong> — Європа й Азія, які сильніше залежать від імпортної енергії.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/global-markets-oil-analysis-pix-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30410-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках"/><br /><p>Глобальний нафтовий ринок входить у небезпечну фазу: запаси нафти скорочуються, Гормузька протока фактично залишається закритою для нормального танкерного руху, а стратегічні резерви вже не гарантують стримування цін. За оцінками учасників ринку, якщо розрядки не буде до другої половини червня, Brent може швидко подорожчати, а новий ціновий шок зачепить не лише енергетику, а й інфляцію, облігації, фондові ринки та споживчі витрати.</p>
<h3>Світовий нафтовий буфер вичерпується: наступний ціновий стрибок може вдарити по економіках і ринках</h3>
<p>Головний ризик для нафтового ринку тепер полягає не лише у самому закритті Гормузької протоки, а у виснаженні запасів, які протягом чотирьох місяців стримували ціни нижче психологічної межі у <strong>100 дол./бар.</strong> Попри фактичне блокування протоки, ринок досі утримувався від панічного сценарію завдяки комерційним запасам, стратегічним резервам і падінню морського імпорту нафти до Китаю.</p>
<h3>Запаси стають критичним обмежувачем ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Світові запаси нафти небезпечно скорочуються</strong>, оскільки домовленості про відновлення танкерного руху через Гормузьку протоку досі немає.</li>
<li><strong>США скорочують стратегічні резерви</strong>: запаси сирої нафти разом зі Strategic Petroleum Reserve за тиждень до <strong>29 травня</strong> знизилися до <strong>791 млн бар.</strong>, що є найнижчим рівнем із <strong>лютого 2024 року</strong>.</li>
<li><strong>Американські запаси впали майже на 64 млн бар.</strong> від початку війни та скорочуються вже <strong>вісім тижнів поспіль</strong>.</li>
<li><strong>США вивільняють 172 млн бар.</strong> зі стратегічного резерву в межах скоординованих дій Міжнародного енергетичного агентства, яке передбачає рекордне вивільнення <strong>400 млн бар.</strong> нафти для стримування цін.</li>
<li><strong>Морський імпорт нафти Китаєм у травні</strong> впав до найнижчого рівня майже за <strong>10 років</strong>, що також тимчасово послабило шок постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді, дуже-дуже низьких рівнів. Можна сперечатися, чи станеться це за два або три тижні. Але коли ми дійдемо до цієї точки, ціни різко підуть вгору», — заявив старший віцепрезидент Exxon Mobil Ніл Чепмен на конференції Bernstein у Нью-Йорку 28 травня.</p></blockquote>
<p>За словами Ніла Чепмена, якщо рівень запасів стане ще нижчим, <strong>dated Brent</strong>, який використовується для ціноутворення понад <strong>60% світової торгівлі сирою нафтою</strong>, може зрости до <strong>150–160 дол./бар.</strong></p>
<h3>Гормузька протока перетворюється на довгостроковий ризик</h3>
<p>Протягом кількох днів президент США Дональд Трамп заявляв, що угода про відкриття протоки близька. Водночас Reuters зазначає, що домовленість залишається недосяжною, а попередження нафтової галузі стають різкішими.</p>
<ul>
<li><strong>Чотири місяці війни з Іраном</strong> обмежують доступ нафти до значної частини світового ринку.</li>
<li><strong>Ф’ючерси на нафту залишалися нижче 100 дол./бар.</strong>, попри фактичне закриття протоки.</li>
<li><strong>Ризик другого цінового шоку</strong> формується через вичерпання буферів, а не лише через початкове перекриття Гормузької протоки.</li>
<li><strong>JPMorgan</strong> прогнозує швидке зростання цін у другій половині червня, якщо пропускна здатність Гормузької протоки не повернеться до довоєнного рівня.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ризик другого цінового шоку реальний, але ключовий момент у тому, що він може виникнути через виснаження буферів, а не через саме початкове закриття Гормузької протоки», — заявив дубайський нафтовий трейдер Шохрух Зухрітдінов.</p></blockquote>
<h3>Кінець червня може стати точкою зламу</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків Міжнародного енергетичного агентства Торіл Босоні попередила, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів світові нафтові резерви можуть досягти критично низького рівня саме тоді, коли літній попит на пальне виходить на пік.</p>
<blockquote><p>«Коли буфери тоншають, ціни мають виконувати більшу частину роботи з балансування. Це означає, що або споживачі платять більше, або попит руйнується», — сказав віцепрезидент і старший ринковий стратег Rosenberg Research Мехмет Беджерен.</p></blockquote>
<p>За оцінкою Мехмета Беджерена, точка зламу може бути досягнута <strong>до кінця червня</strong>. Це означає, що ринок переходить від режиму очікування політичного рішення до режиму фізичного дефіциту ліквідних запасів.</p>
<h3>Ціновий шок виходить за межі нафтового ринку</h3>
<p>Інвестори вже закладають у ціну нафти тривалу геополітичну премію ризику. Її наслідки можуть проявитися не лише у вартості енергоносіїв, а й в інфляції, дохідності облігацій і споживчих витратах.</p>
<ul>
<li><strong>Joseph Tanious</strong>, головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management, вважає, що останні події свідчать про структурну зміну енергетичних ринків.</li>
<li><strong>Повернення до довоєнних цін нижче 70 дол./бар.</strong> він називає малоймовірним навіть у разі послаблення напруги.</li>
<li><strong>Європа й Азія</strong> залишаються більш вразливими до тривалої енергетичної інфляції.</li>
<li><strong>США</strong>, як нетто-експортер нафти, мають кращий захист, але не є повністю ізольованими від наслідків.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Гормузька протока тепер міцно закріпилася як постійне геополітичне вузьке місце», — заявив головний інвестиційний стратег Northern Trust Asset Management Джозеф Таніус.</p></blockquote>
<h3>США краще захищені, але не без втрат</h3>
<p>Старший економіст Vanguard Адам Шиклінг назвав вищі ціни на нафту <strong>помірним стримувальним фактором</strong> для економіки США. Причина — власне видобування нафти та сильні інвестиції у штучний інтелект, які частково компенсують тиск на споживачів.</p>
<p>Водночас Vanguard оцінює, що у сценарії, коли нафта зросте приблизно до <strong>120 дол./бар.</strong> і залишатиметься на цьому рівні протягом року, економічне зростання США може сповільнитися приблизно на <strong>0,4 процентного пункту</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Для домогосподарств</strong> важливий не лише сам рівень цін, а тривалість періоду дорогого пального.</li>
<li><strong>Витрати на пальне</strong> нині займають меншу частку доходів, ніж під час попередніх нафтових шоків.</li>
<li><strong>Цей захисний запас зменшується з часом</strong>, особливо якщо високі ціни збережуться на тлі літнього автомобільного сезону.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Споживчі настрої вже перебувають на історичних мінімумах, але якщо ціни на нафту залишаться тут ще на три місяці або суттєво зростуть у короткостроковій перспективі, слід очікувати реального економічного впливу», — сказав головний ринковий стратег Osaic Філ Бланкато.</p></blockquote>
<h3>Висновок для енергетичних ринків</h3>
<p>Матеріал Reuters показує, що нафтовий ринок наближається до моменту, коли стратегічні резерви та комерційні запаси перестають бути достатнім амортизатором. Якщо Гормузька протока не повернеться до нормальної пропускної здатності, ринок може перейти від контрольованого дефіциту до різкого цінового перерозподілу.</p>
<ul>
<li><strong>Короткостроковий ризик</strong> — швидке подорожчання нафти у другій половині червня.</li>
<li><strong>Середньостроковий ризик</strong> — закріплення премії за геополітичну небезпеку в цінах Brent.</li>
<li><strong>Макроекономічний ризик</strong> — тиск на інфляцію, дохідність облігацій, фондові ринки та споживчі витрати.</li>
<li><strong>Найвразливіші регіони</strong> — Європа й Азія, які сильніше залежать від імпортної енергії.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/global-markets-oil-analysis-pix-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/svitovij-naftovij-bufer-vicherpuyetsya-nastupnij-cinovij-stribok-mozhe-vdariti-po-ekonomikax-i-rinkax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія запускає E85: ставка на етанол має зменшити залежність від імпортної нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/indiya-zapuskaye-e85-stavka-na-etanol-maye-zmenshiti-zalezhnist-vid-importno%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/indiya-zapuskaye-e85-stavka-na-etanol-maye-zmenshiti-zalezhnist-vid-importno%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 05:28:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[E85]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[ethanol]]></category>
		<category><![CDATA[flex-fuel]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[гнучке паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[этанол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154033</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30409-Етанол_1.png" alt="Індія запускає E85: ставка на етанол має зменшити залежність від імпортної нафти"/><br />Індія, третій за величиною імпортер сирої нафти у світі, запускає паливо E85 із 85% етанолу. Рішення є частиною програми гнучкої паливної мобільності й має зменшити залежність країни від імпортної нафти, підтримати сільську економіку через попит на етанол та посилити низьковуглецевий транспорт. Індія запускає E85: ставка на етанол має зменшити залежність від імпортної нафти Індія 5 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30409-Етанол_1.png" alt="Індія запускає E85: ставка на етанол має зменшити залежність від імпортної нафти"/><br /><p>Індія, третій за величиною імпортер сирої нафти у світі, запускає паливо E85 із <strong>85% етанолу</strong>. Рішення є частиною програми гнучкої паливної мобільності й має зменшити залежність країни від імпортної нафти, підтримати сільську економіку через попит на етанол та посилити низьковуглецевий транспорт.</p>
<h3>Індія запускає E85: ставка на етанол має зменшити залежність від імпортної нафти</h3>
<p>Індія 5 червня 2026 року запускає нову паливну суміш E85, у якій частка етанолу становить <strong>85%</strong>. Для країни, що є <strong>третім за величиною імпортером сирої нафти у світі</strong>, це не лише технологічний крок, а й елемент енергетичної безпеки.</p>
<p>Офіційний запуск E85 відбувся у Нью-Делі за участі міністра нафти та природного газу Індії Хардіпа Сінгха Пурі. Напередодні він також представив перший в Індії легковий автомобіль Maruti Suzuki з підтримкою гнучкого пального.</p>
<h3>Що змінює запуск E85</h3>
<p>Головна ідея програми полягає у використанні транспорту, здатного працювати на різних сумішах етанолу та бензину — від <strong>E20</strong> до <strong>E100</strong>. Це дає змогу поступово зменшувати роль традиційного нафтового пального у транспортному секторі.</p>
<ul>
<li><strong>E85</strong> містить <strong>85% етанолу</strong>.</li>
<li>Гнучкопаливні автомобілі можуть працювати на сумішах від <strong>E20 до E100</strong>.</li>
<li>Індія заявляє про здатність виробляти етанол із кількох видів сировини: <em>пошкодженого зерна, аграрних відходів, бамбука та морських водоростей</em>.</li>
<li>Урядовий аналітичний центр NITI Aayog класифікує транспортні засоби на етаноловому пальному, включно з E85, як <strong>транспорт із нульовими викидами</strong>.</li>
<li>За заявою уряду, E85 також забезпечує майже нульові викиди твердих частинок PM.</li>
</ul>
<h3>Енергетична безпека: чому Індія прискорює перехід</h3>
<p>Індія суттєво залежить від імпортної нафти. Майже <strong>50% імпорту сирої нафти</strong> країна отримує з Близького Сходу. Така структура постачання робить економіку вразливою до криз у ключових транспортних і нафтовидобувних регіонах.</p>
<p>Індія останніми місяцями намагалася диверсифікувати закупівлі, зокрема нарощуючи імпорт російської нафти до рекордних рівнів на тлі американських винятків для російської нафти, завантаженої на танкери.</p>
<ul>
<li><strong>Мета E85</strong> — зменшити потребу в імпортній нафті.</li>
<li><strong>Додатковий ефект</strong> — підтримка сільської економіки через попит на етанол.</li>
<li><strong>Екологічний аргумент</strong> — зниження викидів твердих частинок у транспорті.</li>
<li><strong>Ринковий контекст</strong> — залежність від Близького Сходу й тиск нафтової кризи на ціни та економіку.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Гнучкопаливні транспортні засоби пропонують Індії практичне рішення для скорочення імпорту сирої нафти, зміцнення сільської економіки через попит на етанол і просування низьковуглецевої мобільності», — заявив Хардіп Сінгх Пурі.</p></blockquote>
<h3>Нафтовий шок і ціни на пальне</h3>
<p>Криза вдарила не лише по постачанню сирої нафти, а й по основному паливу для приготування їжі — <strong>скрапленому нафтовому газу LPG</strong>. Індійські нафтомаркетингові компанії підвищили ціни на пальне <strong>вчетверте менш ніж за місяць</strong> після двомісячної паузи в перегляді цін.</p>
<p>Окремо наголошується, що економічний тиск посилюється щодня, поки Ормузька протока залишається закритою. Нафтовий шок поширюється на <strong>споживчі ціни, валютні резерви, поточний рахунок і темпи економічного зростання</strong>.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<p>Запуск E85 в Індії показує, що великі імпортери нафти переходять від декларацій до практичних рішень, які зменшують залежність від зовнішнього нафтового постачання. Для глобального ринку це важливий сигнал: біопаливо стає не лише екологічною, а й антикризовою відповіддю на нестабільність нафтової логістики.</p>
<ul>
<li><strong>Для нафтового ринку</strong> це означає поступове формування альтернативного попиту в транспортному секторі.</li>
<li><strong>Для аграрного сектору Індії</strong> це створює додатковий канал збуту сировини для виробництва етанолу.</li>
<li><strong>Для споживачів</strong> урядова ставка на E85 може стати спробою обмежити вплив імпортної нафти на внутрішні ціни.</li>
<li><strong>Для енергетичної політики</strong> це приклад поєднання паливної безпеки, промислової політики та екологічних аргументів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Launches-85-Ethanol-Fuel-to-Cut-Oil-Import-Dependence.html" target="_blank">OilPrice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30409-Етанол_1.png" alt="Індія запускає E85: ставка на етанол має зменшити залежність від імпортної нафти"/><br /><p>Індія, третій за величиною імпортер сирої нафти у світі, запускає паливо E85 із <strong>85% етанолу</strong>. Рішення є частиною програми гнучкої паливної мобільності й має зменшити залежність країни від імпортної нафти, підтримати сільську економіку через попит на етанол та посилити низьковуглецевий транспорт.</p>
<h3>Індія запускає E85: ставка на етанол має зменшити залежність від імпортної нафти</h3>
<p>Індія 5 червня 2026 року запускає нову паливну суміш E85, у якій частка етанолу становить <strong>85%</strong>. Для країни, що є <strong>третім за величиною імпортером сирої нафти у світі</strong>, це не лише технологічний крок, а й елемент енергетичної безпеки.</p>
<p>Офіційний запуск E85 відбувся у Нью-Делі за участі міністра нафти та природного газу Індії Хардіпа Сінгха Пурі. Напередодні він також представив перший в Індії легковий автомобіль Maruti Suzuki з підтримкою гнучкого пального.</p>
<h3>Що змінює запуск E85</h3>
<p>Головна ідея програми полягає у використанні транспорту, здатного працювати на різних сумішах етанолу та бензину — від <strong>E20</strong> до <strong>E100</strong>. Це дає змогу поступово зменшувати роль традиційного нафтового пального у транспортному секторі.</p>
<ul>
<li><strong>E85</strong> містить <strong>85% етанолу</strong>.</li>
<li>Гнучкопаливні автомобілі можуть працювати на сумішах від <strong>E20 до E100</strong>.</li>
<li>Індія заявляє про здатність виробляти етанол із кількох видів сировини: <em>пошкодженого зерна, аграрних відходів, бамбука та морських водоростей</em>.</li>
<li>Урядовий аналітичний центр NITI Aayog класифікує транспортні засоби на етаноловому пальному, включно з E85, як <strong>транспорт із нульовими викидами</strong>.</li>
<li>За заявою уряду, E85 також забезпечує майже нульові викиди твердих частинок PM.</li>
</ul>
<h3>Енергетична безпека: чому Індія прискорює перехід</h3>
<p>Індія суттєво залежить від імпортної нафти. Майже <strong>50% імпорту сирої нафти</strong> країна отримує з Близького Сходу. Така структура постачання робить економіку вразливою до криз у ключових транспортних і нафтовидобувних регіонах.</p>
<p>Індія останніми місяцями намагалася диверсифікувати закупівлі, зокрема нарощуючи імпорт російської нафти до рекордних рівнів на тлі американських винятків для російської нафти, завантаженої на танкери.</p>
<ul>
<li><strong>Мета E85</strong> — зменшити потребу в імпортній нафті.</li>
<li><strong>Додатковий ефект</strong> — підтримка сільської економіки через попит на етанол.</li>
<li><strong>Екологічний аргумент</strong> — зниження викидів твердих частинок у транспорті.</li>
<li><strong>Ринковий контекст</strong> — залежність від Близького Сходу й тиск нафтової кризи на ціни та економіку.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Гнучкопаливні транспортні засоби пропонують Індії практичне рішення для скорочення імпорту сирої нафти, зміцнення сільської економіки через попит на етанол і просування низьковуглецевої мобільності», — заявив Хардіп Сінгх Пурі.</p></blockquote>
<h3>Нафтовий шок і ціни на пальне</h3>
<p>Криза вдарила не лише по постачанню сирої нафти, а й по основному паливу для приготування їжі — <strong>скрапленому нафтовому газу LPG</strong>. Індійські нафтомаркетингові компанії підвищили ціни на пальне <strong>вчетверте менш ніж за місяць</strong> після двомісячної паузи в перегляді цін.</p>
<p>Окремо наголошується, що економічний тиск посилюється щодня, поки Ормузька протока залишається закритою. Нафтовий шок поширюється на <strong>споживчі ціни, валютні резерви, поточний рахунок і темпи економічного зростання</strong>.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<p>Запуск E85 в Індії показує, що великі імпортери нафти переходять від декларацій до практичних рішень, які зменшують залежність від зовнішнього нафтового постачання. Для глобального ринку це важливий сигнал: біопаливо стає не лише екологічною, а й антикризовою відповіддю на нестабільність нафтової логістики.</p>
<ul>
<li><strong>Для нафтового ринку</strong> це означає поступове формування альтернативного попиту в транспортному секторі.</li>
<li><strong>Для аграрного сектору Індії</strong> це створює додатковий канал збуту сировини для виробництва етанолу.</li>
<li><strong>Для споживачів</strong> урядова ставка на E85 може стати спробою обмежити вплив імпортної нафти на внутрішні ціни.</li>
<li><strong>Для енергетичної політики</strong> це приклад поєднання паливної безпеки, промислової політики та екологічних аргументів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Launches-85-Ethanol-Fuel-to-Cut-Oil-Import-Dependence.html" target="_blank">OilPrice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/indiya-zapuskaye-e85-stavka-na-etanol-maye-zmenshiti-zalezhnist-vid-importno%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/chevron-i-exxonmobil-posilyuyut-interes-do-sxidnogo-seredzemnomorya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/chevron-i-exxonmobil-posilyuyut-interes-do-sxidnogo-seredzemnomorya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Jun 2026 07:01:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[Eastern Mediterranean]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[gas exploration]]></category>
		<category><![CDATA[Greece]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідний конфлікт]]></category>
		<category><![CDATA[газовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Східне Середземномор’я]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154026</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30402-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я"/><br />Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми. За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron. Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30402-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я"/><br /><p><strong>Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми.</strong> За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron.</p>
<h3>Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я</h3>
<p>Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron тихо й послідовно розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Греція, де компанія нещодавно здійснила придбання та отримала права, визначається як наступний напрям розвитку.</p>
<blockquote><p>«Оскільки конфлікт на Близькому Сході продовжує демонструвати крихкість сучасної глобальної енергосистеми, знижена за ризиками база активів Chevron у Східному Середземномор’ї та її потенціал на новому рубежі є диференційованими й дедалі ціннішими», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>За даними зведення Dow Jones, Chevron не єдина компанія, яка дивиться на регіон. ExxonMobil також розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Одночасний інтерес двох найбільших міжнародних енергетичних компаній вказує, що регіон сприймається не як короткострокова можливість, а як стратегічний напрям.</p>
<blockquote><p>«Вхід двох супермажорів у цей район приблизно в один і той самий час свідчить, що цим компаніям подобається те, що вони бачать, і ми очікуємо, що інші підуть за ними», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>Для європейського енергетичного ринку це має практичне значення. Посилення активності у Східному Середземномор’ї може збільшити увагу до альтернативних джерел газу та нафти, які не залежать безпосередньо від найбільш напружених логістичних вузлів Перської затоки. На тлі ризиків навколо Ормузької протоки інтерес до регіону стає частиною ширшої тенденції: енергетичні компанії шукають активи, маршрути й джерела постачання з нижчим геополітичним ризиком.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розширює присутність у Східному Середземномор’ї.</li>
<li><strong>Греція</strong> названа наступним напрямом після придбання та отримання прав.</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> також нарощує присутність у регіоні.</li>
<li>Конфлікт на Близькому Сході підсилює попит на активи з нижчим ризиком для глобальної енергосистеми.</li>
</ul>
<p>Головний висновок для ринку полягає в тому, що географія майбутнього постачання енергоносіїв поступово змінюється. Якщо раніше Східне Середземномор’я сприймалося як один із перспективних регіонів, то тепер воно дедалі більше виглядає як елемент енергетичного страхування для Європи та міжнародних компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">Dow Jones</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30402-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt="Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я"/><br /><p><strong>Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми.</strong> За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron.</p>
<h3>Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я</h3>
<p>Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron тихо й послідовно розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Греція, де компанія нещодавно здійснила придбання та отримала права, визначається як наступний напрям розвитку.</p>
<blockquote><p>«Оскільки конфлікт на Близькому Сході продовжує демонструвати крихкість сучасної глобальної енергосистеми, знижена за ризиками база активів Chevron у Східному Середземномор’ї та її потенціал на новому рубежі є диференційованими й дедалі ціннішими», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>За даними зведення Dow Jones, Chevron не єдина компанія, яка дивиться на регіон. ExxonMobil також розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Одночасний інтерес двох найбільших міжнародних енергетичних компаній вказує, що регіон сприймається не як короткострокова можливість, а як стратегічний напрям.</p>
<blockquote><p>«Вхід двох супермажорів у цей район приблизно в один і той самий час свідчить, що цим компаніям подобається те, що вони бачать, і ми очікуємо, що інші підуть за ними», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.</p></blockquote>
<p>Для європейського енергетичного ринку це має практичне значення. Посилення активності у Східному Середземномор’ї може збільшити увагу до альтернативних джерел газу та нафти, які не залежать безпосередньо від найбільш напружених логістичних вузлів Перської затоки. На тлі ризиків навколо Ормузької протоки інтерес до регіону стає частиною ширшої тенденції: енергетичні компанії шукають активи, маршрути й джерела постачання з нижчим геополітичним ризиком.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розширює присутність у Східному Середземномор’ї.</li>
<li><strong>Греція</strong> названа наступним напрямом після придбання та отримання прав.</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> також нарощує присутність у регіоні.</li>
<li>Конфлікт на Близькому Сході підсилює попит на активи з нижчим ризиком для глобальної енергосистеми.</li>
</ul>
<p>Головний висновок для ринку полягає в тому, що географія майбутнього постачання енергоносіїв поступово змінюється. Якщо раніше Східне Середземномор’я сприймалося як один із перспективних регіонів, то тепер воно дедалі більше виглядає як елемент енергетичного страхування для Європи та міжнародних компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">Dow Jones</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/chevron-i-exxonmobil-posilyuyut-interes-do-sxidnogo-seredzemnomorya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Jun 2026 06:04:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel-demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154022</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 06:23:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Persian Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154018</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br />Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні 60–70% від довоєнних обсягів. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав. Ормузька протока переходить у режим політичного контролю Ормузька протока [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30394-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Трафік нафтових танкерів через Ормузьку протоку може не повернутися до довоєнного рівня"/><br /><p>Рух нафти й газу через Ормузьку протоку може стабілізуватися лише на рівні <strong>60–70% від довоєнних обсягів</strong>. Якщо Іран збереже фактичний контроль над ключовим морським маршрутом, світовий ринок отримає не короткострокову кризу, а нову модель постачання, де доступ до протоки залежатиме від політичної орієнтації судновласників і держав.</p>
<h3>Ормузька протока переходить у режим політичного контролю</h3>
<p>Ормузька протока залишається одним із найважливіших вузлів світової торгівлі нафтою та газом. Через неї проходить значна частина енергетичних потоків із Перської затоки, тому будь-яке обмеження руху танкерів безпосередньо впливає на ціни Brent, WTI та фізичні партії нафти.</p>
<p>Аналітики і політики попереджають: навіть за умов продовження перемир’я між США та Іраном трафік через протоку може не повернутися до рівнів, які існували до <strong>28 лютого</strong>.</p>
<blockquote><p>«Що б не сталося, іранці контролюватимуть Ормузьку протоку в осяжному майбутньому. Навіть не має значення, що буде написано в угоді. Усі в регіоні в це вірять», — заявив Амос Хохштейн, старший радник президента Байдена з питань національної безпеки та енергетики.</p></blockquote>
<p>Переговори між США та Іраном наразі зосереджені не на завершенні бойових дій, а на <strong>продовженні режиму припинення вогню</strong>. Водночас між сторонами залишаються розбіжності щодо тексту угоди.</p>
<h4>Новий ризик для судноплавства</h4>
<p>За оцінкою RBC Capital Markets, якщо Іран збереже оперативний контроль і вплив на Ормузьку протоку, це призведе до суттєво нижчих потоків через водний шлях.</p>
<ul>
<li><strong>Трафік танкерів відновився лише частково</strong> і залишається значно нижчим за довоєнні рівні.</li>
<li><strong>США координують окремі проходи суден</strong> через Ормузьку протоку, однак ці переходи не відновлюють повноцінний довоєнний режим.</li>
<li><strong>Очікуваний рівень стабілізації</strong> може становити лише <strong>60–70%</strong> від попередніх обсягів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не спричиняє рецесію так, як могли б припускати деякі апокаліптичні сценарії, але це не дозволяє повернутися до довоєнного відновлення», — зазначив Річард Мід, головний редактор Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>За його оцінкою, формується більш небезпечна модель: <strong>постійно розділена протока</strong>, де доступ визначається не принципом свободи навігації, а політичною належністю. Китайські судна можуть отримувати преференційний режим, тоді як західним суднам, імовірно, доведеться платити за право проходу.</p>
<h4>Нафтовий ринок наближається до дефіциту запасів</h4>
<p>Паралельно керівники великих нафтових компаній попереджають про швидке вичерпання запасів. За оцінкою Exxon, ринок може зіткнутися з критично низькими запасами вже протягом <strong>двох-трьох тижнів</strong>.</p>
<blockquote><p>«Ми наближаємося до нечуваних рівнів запасів. Справді дуже, дуже низьких рівнів», — заявив Ніл Чепмен, старший віцепрезидент Exxon.</p></blockquote>
<p>Поточна динаміка цін поки що залишається нижчою за кризові очікування:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився з нещодавніх максимумів понад <strong>$100 за барель</strong> до трохи більше ніж <strong>$93 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> торгувався нижче <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li>У разі продовження перебоїв у Перській затоці аналітики допускають рівень <strong>$120–150 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Chevron також вказує на зменшення ринкових буферів. Стратегічний нафтовий резерв США скоротився до <strong>365,1 млн барелів</strong> проти <strong>415,4 млн барелів</strong> до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.</p>
<blockquote><p>«Буфери та амортизатори поступово вичерпуються, а здатність ринку поглинати цей дисбаланс сьогодні різко зменшилася порівняно з тим, що було на початку», — заявив Майк Вірт, головний виконавчий директор Chevron.</p></blockquote>
<h4>Червень і липень можуть стати періодом цінової корекції</h4>
<p>Аналітики раніше вказували, що повний масштаб кризи світовий ринок може відчути наприкінці червня або на початку липня. Керівництво Big Oil фактично підтверджує цей часовий горизонт.</p>
<blockquote><p>«Протягом наступних кількох тижнів ми, ймовірно, побачимо, як цей тиск більш прямо перейде у фізичні ціни, і я очікував би більшого висхідного тиску в червні та, безумовно, у липні», — заявив Майк Вірт.</p></blockquote>
<p>Це означає, що ринок нафти входить у фазу, де цінові рішення дедалі більше визначатимуться не політичними заявами, а фізичною доступністю ресурсу, станом запасів і реальними обмеженнями судноплавства в Перській затоці.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Persian-Gulf-Oil-Tanker-Traffic-May-Never-Fully-Recover.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/trafik-naftovix-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-mozhe-ne-povernutisya-do-dovoyennogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа прискорює реновацію будівель для зниження залежності від викопного палива</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/28/yevropa-priskoryuye-renovaciyu-budivel-dlya-znizhennya-zalezhnosti-vid-vikopnogo-paliva/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/28/yevropa-priskoryuye-renovaciyu-budivel-dlya-znizhennya-zalezhnosti-vid-vikopnogo-paliva/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 May 2026 08:26:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоефективність]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Критична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[building renovation]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[Energy Efficiency]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EPBD]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[Green Building Council]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[будівлі]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[енергоефективність]]></category>
		<category><![CDATA[реновація будівель]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154012</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30390-енергоефективність.png" alt="Європа прискорює реновацію будівель для зниження залежності від викопного палива"/><br />Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами. Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС Європа продовжує відчувати наслідки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30390-енергоефективність.png" alt="Європа прискорює реновацію будівель для зниження залежності від викопного палива"/><br /><p>Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами.</p>
<h3>Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС</h3>
<p>Європа продовжує відчувати наслідки нещодавньої енергетичної кризи, через яку домогосподарства та бізнес залишаються вразливими до різких коливань цін на викопне паливо. На цьому тлі підвищення енергоефективності будівель розглядається як один із найшвидших та найефективніших інструментів посилення енергетичної безпеки.</p>
<p>Регіональна мережа Europe Regional Network при <strong>World Green Building Council</strong> розпочала координаційну кампанію відкритих листів до урядів європейських країн із закликом підготувати амбітні <em>National Building Renovation Plans</em> (NBRPs) — національні плани реновації будівель.</p>
<p>Лист підписали <strong>20 Green Building Councils</strong> та <strong>п’ять регіональних партнерів</strong>. У документі визначено три ключові напрями для майбутніх NBRPs.</p>
<h4>Скорочення енергоспоживання</h4>
<ul>
<li>Запровадження <strong>обов’язкових цільових показників</strong> щодо підвищення енергоефективності будівель із найгіршими характеристиками.</li>
<li>Швидке скорочення попиту на енергію.</li>
<li>Захист домогосподарств від майбутніх цінових шоків на енергоринку.</li>
</ul>
<h4>Зменшення залежності від викопного палива</h4>
<ul>
<li>Прискорення заходів із <strong>електрифікації</strong>.</li>
<li>Посилення енергетичної безпеки європейських країн.</li>
<li>Скорочення залежності від глобальних ринків викопного палива.</li>
<li>Підтримка переходу до <strong>чистих систем опалення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Соціальна справедливість під час енергетичного переходу</h4>
<ul>
<li>Формування доступних механізмів фінансування реновації будівель.</li>
<li>Підтримка домогосподарств із низькими доходами.</li>
<li>Зменшення рівня <em>енергетичної бідності</em>.</li>
<li>Забезпечення соціально справедливого енергетичного переходу.</li>
</ul>
<p>Учасники кампанії наголошують, що ці рекомендації відповідають оновленій у 2024 році директиві <strong>Energy Performance of Buildings Directive</strong> (EPBD), яка визначає нові вимоги до енергоефективності будівель у країнах ЄС.</p>
<p>Ключовою датою для держав-членів Євросоюзу стане <strong>29 травня 2026 року</strong> — кінцевий термін імплементації положень EPBD у національне законодавство. Остаточні версії національних планів реновації будівель мають бути подані до <strong>31 грудня 2026 року</strong>.</p>
<p>Green Building Councils у різних країнах Європи вже направили відкритий лист своїм урядам та планують провести подальші консультації щодо практичних кроків із удосконалення NBRPs.</p>
<blockquote><p>Покращення енергоефективності будівель є одним із найшвидших та найефективніших способів посилення енергетичної безпеки та захисту громадян від майбутніх криз.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://worldgbc.org/article/open-letter-nbrps/" target="_blank">World Green Building Council</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30390-енергоефективність.png" alt="Європа прискорює реновацію будівель для зниження залежності від викопного палива"/><br /><p>Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами.</p>
<h3>Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС</h3>
<p>Європа продовжує відчувати наслідки нещодавньої енергетичної кризи, через яку домогосподарства та бізнес залишаються вразливими до різких коливань цін на викопне паливо. На цьому тлі підвищення енергоефективності будівель розглядається як один із найшвидших та найефективніших інструментів посилення енергетичної безпеки.</p>
<p>Регіональна мережа Europe Regional Network при <strong>World Green Building Council</strong> розпочала координаційну кампанію відкритих листів до урядів європейських країн із закликом підготувати амбітні <em>National Building Renovation Plans</em> (NBRPs) — національні плани реновації будівель.</p>
<p>Лист підписали <strong>20 Green Building Councils</strong> та <strong>п’ять регіональних партнерів</strong>. У документі визначено три ключові напрями для майбутніх NBRPs.</p>
<h4>Скорочення енергоспоживання</h4>
<ul>
<li>Запровадження <strong>обов’язкових цільових показників</strong> щодо підвищення енергоефективності будівель із найгіршими характеристиками.</li>
<li>Швидке скорочення попиту на енергію.</li>
<li>Захист домогосподарств від майбутніх цінових шоків на енергоринку.</li>
</ul>
<h4>Зменшення залежності від викопного палива</h4>
<ul>
<li>Прискорення заходів із <strong>електрифікації</strong>.</li>
<li>Посилення енергетичної безпеки європейських країн.</li>
<li>Скорочення залежності від глобальних ринків викопного палива.</li>
<li>Підтримка переходу до <strong>чистих систем опалення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Соціальна справедливість під час енергетичного переходу</h4>
<ul>
<li>Формування доступних механізмів фінансування реновації будівель.</li>
<li>Підтримка домогосподарств із низькими доходами.</li>
<li>Зменшення рівня <em>енергетичної бідності</em>.</li>
<li>Забезпечення соціально справедливого енергетичного переходу.</li>
</ul>
<p>Учасники кампанії наголошують, що ці рекомендації відповідають оновленій у 2024 році директиві <strong>Energy Performance of Buildings Directive</strong> (EPBD), яка визначає нові вимоги до енергоефективності будівель у країнах ЄС.</p>
<p>Ключовою датою для держав-членів Євросоюзу стане <strong>29 травня 2026 року</strong> — кінцевий термін імплементації положень EPBD у національне законодавство. Остаточні версії національних планів реновації будівель мають бути подані до <strong>31 грудня 2026 року</strong>.</p>
<p>Green Building Councils у різних країнах Європи вже направили відкритий лист своїм урядам та планують провести подальші консультації щодо практичних кроків із удосконалення NBRPs.</p>
<blockquote><p>Покращення енергоефективності будівель є одним із найшвидших та найефективніших способів посилення енергетичної безпеки та захисту громадян від майбутніх криз.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://worldgbc.org/article/open-letter-nbrps/" target="_blank">World Green Building Council</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/28/yevropa-priskoryuye-renovaciyu-budivel-dlya-znizhennya-zalezhnosti-vid-vikopnogo-paliva/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent вище $100: три сценарії для ринку нафти після шоку в Ормузькій протоці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/brent-vishhe-100-tri-scenari%d1%97-dlya-rinku-nafti-pislya-shoku-v-ormuzkij-protoci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/brent-vishhe-100-tri-scenari%d1%97-dlya-rinku-nafti-pislya-shoku-v-ormuzkij-protoci/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 20 May 2026 09:38:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[global inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Iran conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[конфлікт з Іраном]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світові запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153986</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30377-Нефть.jpg" alt="Brent вище $100: три сценарії для ринку нафти після шоку в Ормузькій протоці"/><br />Brent утримується вище $100 за барель після початку конфлікту з Іраном, хоча до війни коштувала близько $70. Аналітики розглядають три базові сценарії: збереження цін у діапазоні $100–120, стрибок вище $125 у разі ескалації або відкат нижче $90 за умови надійного припинення вогню та відновлення судноплавства. Дефіцит постачання став головним чинником ринку Поточна волатильність цін приховує [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30377-Нефть.jpg" alt="Brent вище $100: три сценарії для ринку нафти після шоку в Ормузькій протоці"/><br /><p>Brent утримується вище $100 за барель після початку конфлікту з Іраном, хоча до війни коштувала близько $70. Аналітики розглядають три базові сценарії: збереження цін у діапазоні $100–120, стрибок вище $125 у разі ескалації або відкат нижче $90 за умови надійного припинення вогню та відновлення судноплавства.</p>
<h3>Дефіцит постачання став головним чинником ринку</h3>
<p>Поточна волатильність цін приховує глибший структурний зсув: після початку війни з Іраном на ринок надходить значно менше нафти. За даними останнього звіту IEA Oil Market Report, світові запаси сирої нафти та нафтопродуктів у квітні скорочувалися майже на <strong>4 млн барелів на добу</strong>. Це відповідає сукупному добовому споживанню Великої Британії та Німеччини.</p>
<p>Від початку війни глобальні нафтові запаси зменшилися майже на <strong>250 млн барелів</strong>. Саме тому питання тривалості закриття Ормузької протоки стало ключовим для інвесторів і трейдерів.</p>
<blockquote><p>«Яким би не був результат конфлікту, ми твердо переконані, що ці події підняли довгострокову нижню межу цін на нафту в усіх сценаріях, окрім одного — сценарію, за якого Іран стає країною, орієнтованою на Захід, — результату, який ми вважаємо малоймовірним», — заявив Malcolm Melville, керуючий товарним фондом Schroders.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ормузька протока, фактично закрита, виводить з ринку близько 20% світового видобутку нафти й газу», — зазначив Ricardo Evangelista, старший аналітик ActivTrades.</p></blockquote>
<h4>Як війна змінила логіку ціноутворення</h4>
<p>До початку війни головною темою ринку була не нестача, а ризик надлишкового постачання. Brent значну частину року торгувалася в діапазоні <strong>$70–85 за барель</strong>. На ціни тиснули побоювання щодо уповільнення глобального зростання, слабкого попиту в Китаї та очікуваного збільшення постачання з боку виробників поза ОПЕК.</p>
<p>ОПЕК зберігала обмеження видобутку для підтримки цін, однак занепокоєння щодо дотримання квот і слабке зростання попиту обмежували ефект цих заходів. Закриття Ормузької протоки різко змінило ситуацію: нинішнє порушення постачання розглядається як найбільший енергетичний шок останньої історії.</p>
<blockquote><p>«Ринок уже стикається зі справжнім фізичним дефіцитом», — заявила Kerstin Hottner, керівниця напряму сировинних товарів Vontobel.</p></blockquote>
<p>За її оцінкою, близько <strong>13 млн барелів на добу</strong> близькосхідного видобутку наразі недоступні для ринку. Цей шок поступово зменшує світові запаси та вже переходить у фізичну нестачу в окремих частинах Азії.</p>
<blockquote><p>«Цей дефіцит уже перетворюється на фізичну нестачу в частинах Азії, зокрема у В’єтнамі, Пакистані та Бангладеш, тоді як Європа поки уникнула прямого дефіциту завдяки відносно високим запасам і скоординованому вивільненню стратегічних резервів», — сказала Kerstin Hottner.</p></blockquote>
<p>Незалежний аналітик сировинних ринків з Італії Maurizio Mazziero вказує на ранні ознаки скорочення попиту через високі ціни та обмежену доступність ресурсу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, світовий попит на нафту у 2026 році прогнозується нижчим на <strong>420 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі та на <strong>1,3 млн барелів на добу</strong> меншим за довоєнний прогноз. Найбільше наразі зачеплені нафтохімічний та авіаційний сектори.</p>
<h3>Три сценарії для Brent</h3>
<h4>Сценарій 1: контрольована криза і Brent у межах $100–120</h4>
<p>Базовий сценарій ринку передбачає «контрольовану кризу»: ціни залишаються в діапазоні <strong>$100–120 за барель</strong>, Ормузька протока частково порушена, дипломатичні переговори тривають з перервами, запаси скорочуються, але стратегічні резерви стримують паніку.</p>
<blockquote><p>«У цьому контексті очікується, що ціни Brent залишатимуться вище $100, а трейдери й надалі зосереджуватимуться на перебігу дипломатичних переговорів між США та Іраном, оскільки надії та невдачі, породжені цими переговорами, поки залишаються головними драйверами цін на нафту», — зазначив Ricardo Evangelista з ActivTrades.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Доки Ормузька протока залишається закритою, я очікую, що ціни на нафту поступово зростатимуть щодня, потенційно досягаючи $120–125 за барель у міру подальшого зниження запасів», — сказала Kerstin Hottner з Vontobel.</p></blockquote>
<h4>Сценарій 2: ескалація і ціна вище $125</h4>
<p>У разі ескалації Brent може піднятися вище <strong>$125 за барель</strong>. Розширення конфлікту, атаки на енергетичну інфраструктуру або тривала повна блокада Перської затоки можуть швидко спричинити фізичний дефіцит у Європі та змусити ринок скорочувати попит через значно вищі ціни.</p>
<p>Водночас Kerstin Hottner поки не очікує різкого руху до <strong>$150 за барель</strong> або вище, оскільки такі рівні супроводжувалися б набагато глибшим падінням попиту та широким глобальним нормуванням споживання.</p>
<h4>Сценарій 3: припинення вогню і відкат нижче $90</h4>
<p>Третій сценарій передбачає надійне припинення вогню та відкриття судноплавних маршрутів. За оцінкою Maurizio Mazziero, у такому разі Brent може швидко скоригуватися нижче <strong>$90 за барель</strong>.</p>
<p>Однак навіть повне відкриття Ормузької протоки не означатиме миттєвої нормалізації. Більшість аналітиків очікує, що світовим нафтовим потокам знадобляться тижні або кілька місяців, щоб повернутися до нормального режиму.</p>
<h3>Чому нафта може залишатися дорогою довше</h3>
<p>Консенсусна оцінка зводиться до того, що протягом найближчих місяців ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться підвищеними. Goldman Sachs очікує, що видобуток у Перській затоці переважно відновиться протягом кількох місяців після відкриття протоки — за умови відсутності нових ударів по нафтових активах і повного безпечного відкриття маршруту.</p>
<p>Водночас стратеги Goldman Sachs вказують на <em>«значні ризики того, що останній етап відновлення триватиме значно довше і може не реалізуватися повністю, особливо якщо протока залишатиметься закритою набагато довше»</em>.</p>
<p>Базове припущення Goldman Sachs передбачає нормалізацію енергетичного експорту з Перської затоки до кінця червня, стабільні ціни на нафту в найближчій перспективі та поступове зниження до <strong>$90 за барель</strong> до кінця року. Це нижче за поточні рівні, але значно вище за попередні оцінки: безпосередньо перед війною банк прогнозував Brent на рівні <strong>$66</strong> у четвертому кварталі, а в березні підвищив прогноз до <strong>$71</strong>.</p>
<blockquote><p>«Навіть за тривалого припинення вогню ціни, ймовірно, залишатимуться значно вищими за довоєнні рівні щонайменше шість місяців, оскільки відновлення пошкоджених об’єктів і розчищення судноплавного вузького місця не відбудуться негайно», — зазначив Maurizio Mazziero.</p></blockquote>
<p>Після відкриття протоки уряди та переробники, за оцінками аналітиків, можуть активно відновлювати стратегічні резерви, щоб зменшити майбутню вразливість. Kerstin Hottner вважає, що такий цикл поповнення запасів може стати важливою структурною підтримкою для цін на нафту протягом наступних <strong>12–18 місяців</strong>.</p>
<blockquote><p>«У довгостроковій перспективі конфлікт висвітлив як вразливість енергетичної системи, так і нестачу стратегічних резервів у багатьох країнах», — сказав Malcolm Melville зі Schroders.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://global.morningstar.com/en-nd/markets/3-scenarios-where-oil-prices-go-here" target="_blank">global.morningstar</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30377-Нефть.jpg" alt="Brent вище $100: три сценарії для ринку нафти після шоку в Ормузькій протоці"/><br /><p>Brent утримується вище $100 за барель після початку конфлікту з Іраном, хоча до війни коштувала близько $70. Аналітики розглядають три базові сценарії: збереження цін у діапазоні $100–120, стрибок вище $125 у разі ескалації або відкат нижче $90 за умови надійного припинення вогню та відновлення судноплавства.</p>
<h3>Дефіцит постачання став головним чинником ринку</h3>
<p>Поточна волатильність цін приховує глибший структурний зсув: після початку війни з Іраном на ринок надходить значно менше нафти. За даними останнього звіту IEA Oil Market Report, світові запаси сирої нафти та нафтопродуктів у квітні скорочувалися майже на <strong>4 млн барелів на добу</strong>. Це відповідає сукупному добовому споживанню Великої Британії та Німеччини.</p>
<p>Від початку війни глобальні нафтові запаси зменшилися майже на <strong>250 млн барелів</strong>. Саме тому питання тривалості закриття Ормузької протоки стало ключовим для інвесторів і трейдерів.</p>
<blockquote><p>«Яким би не був результат конфлікту, ми твердо переконані, що ці події підняли довгострокову нижню межу цін на нафту в усіх сценаріях, окрім одного — сценарію, за якого Іран стає країною, орієнтованою на Захід, — результату, який ми вважаємо малоймовірним», — заявив Malcolm Melville, керуючий товарним фондом Schroders.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ормузька протока, фактично закрита, виводить з ринку близько 20% світового видобутку нафти й газу», — зазначив Ricardo Evangelista, старший аналітик ActivTrades.</p></blockquote>
<h4>Як війна змінила логіку ціноутворення</h4>
<p>До початку війни головною темою ринку була не нестача, а ризик надлишкового постачання. Brent значну частину року торгувалася в діапазоні <strong>$70–85 за барель</strong>. На ціни тиснули побоювання щодо уповільнення глобального зростання, слабкого попиту в Китаї та очікуваного збільшення постачання з боку виробників поза ОПЕК.</p>
<p>ОПЕК зберігала обмеження видобутку для підтримки цін, однак занепокоєння щодо дотримання квот і слабке зростання попиту обмежували ефект цих заходів. Закриття Ормузької протоки різко змінило ситуацію: нинішнє порушення постачання розглядається як найбільший енергетичний шок останньої історії.</p>
<blockquote><p>«Ринок уже стикається зі справжнім фізичним дефіцитом», — заявила Kerstin Hottner, керівниця напряму сировинних товарів Vontobel.</p></blockquote>
<p>За її оцінкою, близько <strong>13 млн барелів на добу</strong> близькосхідного видобутку наразі недоступні для ринку. Цей шок поступово зменшує світові запаси та вже переходить у фізичну нестачу в окремих частинах Азії.</p>
<blockquote><p>«Цей дефіцит уже перетворюється на фізичну нестачу в частинах Азії, зокрема у В’єтнамі, Пакистані та Бангладеш, тоді як Європа поки уникнула прямого дефіциту завдяки відносно високим запасам і скоординованому вивільненню стратегічних резервів», — сказала Kerstin Hottner.</p></blockquote>
<p>Незалежний аналітик сировинних ринків з Італії Maurizio Mazziero вказує на ранні ознаки скорочення попиту через високі ціни та обмежену доступність ресурсу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, світовий попит на нафту у 2026 році прогнозується нижчим на <strong>420 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі та на <strong>1,3 млн барелів на добу</strong> меншим за довоєнний прогноз. Найбільше наразі зачеплені нафтохімічний та авіаційний сектори.</p>
<h3>Три сценарії для Brent</h3>
<h4>Сценарій 1: контрольована криза і Brent у межах $100–120</h4>
<p>Базовий сценарій ринку передбачає «контрольовану кризу»: ціни залишаються в діапазоні <strong>$100–120 за барель</strong>, Ормузька протока частково порушена, дипломатичні переговори тривають з перервами, запаси скорочуються, але стратегічні резерви стримують паніку.</p>
<blockquote><p>«У цьому контексті очікується, що ціни Brent залишатимуться вище $100, а трейдери й надалі зосереджуватимуться на перебігу дипломатичних переговорів між США та Іраном, оскільки надії та невдачі, породжені цими переговорами, поки залишаються головними драйверами цін на нафту», — зазначив Ricardo Evangelista з ActivTrades.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Доки Ормузька протока залишається закритою, я очікую, що ціни на нафту поступово зростатимуть щодня, потенційно досягаючи $120–125 за барель у міру подальшого зниження запасів», — сказала Kerstin Hottner з Vontobel.</p></blockquote>
<h4>Сценарій 2: ескалація і ціна вище $125</h4>
<p>У разі ескалації Brent може піднятися вище <strong>$125 за барель</strong>. Розширення конфлікту, атаки на енергетичну інфраструктуру або тривала повна блокада Перської затоки можуть швидко спричинити фізичний дефіцит у Європі та змусити ринок скорочувати попит через значно вищі ціни.</p>
<p>Водночас Kerstin Hottner поки не очікує різкого руху до <strong>$150 за барель</strong> або вище, оскільки такі рівні супроводжувалися б набагато глибшим падінням попиту та широким глобальним нормуванням споживання.</p>
<h4>Сценарій 3: припинення вогню і відкат нижче $90</h4>
<p>Третій сценарій передбачає надійне припинення вогню та відкриття судноплавних маршрутів. За оцінкою Maurizio Mazziero, у такому разі Brent може швидко скоригуватися нижче <strong>$90 за барель</strong>.</p>
<p>Однак навіть повне відкриття Ормузької протоки не означатиме миттєвої нормалізації. Більшість аналітиків очікує, що світовим нафтовим потокам знадобляться тижні або кілька місяців, щоб повернутися до нормального режиму.</p>
<h3>Чому нафта може залишатися дорогою довше</h3>
<p>Консенсусна оцінка зводиться до того, що протягом найближчих місяців ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться підвищеними. Goldman Sachs очікує, що видобуток у Перській затоці переважно відновиться протягом кількох місяців після відкриття протоки — за умови відсутності нових ударів по нафтових активах і повного безпечного відкриття маршруту.</p>
<p>Водночас стратеги Goldman Sachs вказують на <em>«значні ризики того, що останній етап відновлення триватиме значно довше і може не реалізуватися повністю, особливо якщо протока залишатиметься закритою набагато довше»</em>.</p>
<p>Базове припущення Goldman Sachs передбачає нормалізацію енергетичного експорту з Перської затоки до кінця червня, стабільні ціни на нафту в найближчій перспективі та поступове зниження до <strong>$90 за барель</strong> до кінця року. Це нижче за поточні рівні, але значно вище за попередні оцінки: безпосередньо перед війною банк прогнозував Brent на рівні <strong>$66</strong> у четвертому кварталі, а в березні підвищив прогноз до <strong>$71</strong>.</p>
<blockquote><p>«Навіть за тривалого припинення вогню ціни, ймовірно, залишатимуться значно вищими за довоєнні рівні щонайменше шість місяців, оскільки відновлення пошкоджених об’єктів і розчищення судноплавного вузького місця не відбудуться негайно», — зазначив Maurizio Mazziero.</p></blockquote>
<p>Після відкриття протоки уряди та переробники, за оцінками аналітиків, можуть активно відновлювати стратегічні резерви, щоб зменшити майбутню вразливість. Kerstin Hottner вважає, що такий цикл поповнення запасів може стати важливою структурною підтримкою для цін на нафту протягом наступних <strong>12–18 місяців</strong>.</p>
<blockquote><p>«У довгостроковій перспективі конфлікт висвітлив як вразливість енергетичної системи, так і нестачу стратегічних резервів у багатьох країнах», — сказав Malcolm Melville зі Schroders.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://global.morningstar.com/en-nd/markets/3-scenarios-where-oil-prices-go-here" target="_blank">global.morningstar</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/20/brent-vishhe-100-tri-scenari%d1%97-dlya-rinku-nafti-pislya-shoku-v-ormuzkij-protoci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 07:39:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[Fujairah]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Фуджейра]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153979</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br />Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти. ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик нового загострення між США та Іраном</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/nafta-zrosla-bilsh-nizh-na-3-cherez-rizik-novogo-zagostrennya-mizh-ssha-ta-iranom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/nafta-zrosla-bilsh-nizh-na-3-cherez-rizik-novogo-zagostrennya-mizh-ssha-ta-iranom/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 05:45:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[United States]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нефтяний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153977</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30369-Иран.jpg" alt="Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик нового загострення між США та Іраном"/><br />Ціни на нафту різко піднялися після того, як заяви Вашингтона й Тегерана послабили очікування швидкого врегулювання навколо Ормузької протоки. Ринок знову закладає у ціни ризик обмеженого судноплавства, атак і захоплення суден на ключовому маршруті, через який зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу. Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30369-Иран.jpg" alt="Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик нового загострення між США та Іраном"/><br /><p>Ціни на нафту різко піднялися після того, як заяви Вашингтона й Тегерана послабили очікування швидкого врегулювання навколо Ормузької протоки. Ринок знову закладає у ціни ризик обмеженого судноплавства, атак і захоплення суден на ключовому маршруті, через який зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу.</p>
<h3>Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик нового загострення між США та Іраном</h3>
<h4>Ціни відреагували на політичний глухий кут</h4>
<p>Нафтовий ринок завершив п’ятницю різким зростанням після заяв президента США Дональда Трампа та міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі. Їхні коментарі фактично зменшили надії на швидку домовленість, яка могла б покласти край атакам і захопленням суден у районі Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>$3,54</strong>, або <strong>3,35%</strong>, і завершила торги на рівні <strong>$109,26 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>$4,25</strong>, або <strong>4,2%</strong>, до <strong>$105,42 за барель</strong>.</li>
<li>За тиждень <strong>Brent додала 7,84%</strong>, а <strong>WTI — 10,48%</strong>.</li>
</ul>
<p>Таке зростання показує, що для ринку важлива не лише фактична нестача нафти, а й очікування майбутніх перебоїв. Коли трейдери бачать ризик тривалого блокування ключового морського маршруту, вони починають закладати у ціну додаткову премію за небезпеку постачання.</p>
<blockquote><p>«Тон між США та Іраном знову став значно більш конфронтаційним. Хоча припинення вогню зберігається, надії на швидке відкриття Ормузької протоки згасли», — зазначили аналітики Commerzbank.</p></blockquote>
<h4>Ормузька протока залишається головним ризиком</h4>
<p>Ормузька протока є воротами до Перської затоки й основним експортним маршрутом для таких країн, як Саудівська Аравія, Ірак і Катар. Через неї зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу</strong>. Саме тому будь-яке обмеження руху суден у цьому районі швидко впливає на глобальні котирування.</p>
<p>Іранські Корпуси вартових ісламської революції заявили, що з вечора середи до четверга протоку перетнули <strong>30 суден</strong>. Це суттєво більше, ніж у попередні дні, але все ще значно нижче за довоєнний рівень — близько <strong>140 суден на добу</strong>.</p>
<ul>
<li>За даними Kpler, за попередні <strong>24 години</strong> протоку пройшли <strong>10 суден</strong>.</li>
<li>У попередні тижні щодня проходило лише <strong>5–7 суден</strong>.</li>
<li>Збільшення трафіку поки що сильніше впливає на настрої ринку, ніж на реальний нафтовий баланс.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Дедалі більше суден просочується через протоку, хоча наразі це має відчутніший вплив на настрої, ніж на фактичний нафтовий баланс», — зазначив аналітик PVM Тамаш Варга.</p></blockquote>
<h4>США, Іран і Китай не дали ринку сигналу про швидку розв’язку</h4>
<p>Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран не має довіри до США й готовий до переговорів лише за умови серйозності Вашингтона. Водночас він наголосив, що Іран готовий як повернутися до бойових дій, так і шукати дипломатичні рішення.</p>
<p>Дональд Трамп заявив, що в нього закінчується терпіння щодо Ірану. Він також повідомив, що погодився з головою КНР Сі Цзіньпіном у тому, що Іран не може отримати ядерну зброю й має знову відкрити Ормузьку протоку.</p>
<p>Китайська сторона не коментувала безпосередньо зміст розмови Трампа й Сі щодо Ірану, але МЗС Китаю заявило, що цей конфлікт не мав би статися й не має причин тривати.</p>
<blockquote><p>«Цей конфлікт, якого ніколи не мало бути, не має причин продовжуватися», — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Китаю.</p></blockquote>
<p>Для ринку важливо, що зустріч США та Китаю не дала чіткого сигналу про швидке відкриття Ормузької протоки. Трамп також заявив, що Китай хоче купувати нафту у США, і допустив можливість зняття санкцій із китайських компаній, які купують іранську нафту.</p>
<blockquote><p>«Фокус ринку знову повернувся до глухого кута та заблокованої Ормузької протоки, з ризиком поновлення військової ескалації», — зазначила Вандана Харі, засновниця Vanda Insights.</p></blockquote>
<h4>Запаси тоншають, а простір для помилки звужується</h4>
<p>Закриття або часткове блокування Ормузької протоки відбувається в момент, коли світові резерви вже не виглядають достатньо комфортними. Це підсилює страхи ринку: навіть якщо негайного дефіциту немає, тривале обмеження судноплавства може швидко перейти у жорсткіший фізичний баланс.</p>
<blockquote><p>«Світ спожив свою нафтову подушку безпеки історичними темпами. Хоча стратегічні вивільнення та скорочення попиту запобігли негайному хаосу, простір для помилки швидко звужується. Тривале закриття Ормузької протоки вказує на жорсткіші фізичні ринки, можливий дефіцит нафтопродуктів і підвищувальний тиск на ціни в найближчі тижні та місяці», — зазначив Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<p>Цей висновок є ключовим для ринку нафтопродуктів. Якщо дорожчає сира нафта і водночас зростають ризики логістики, тиск може перейти не лише в ціни Brent і WTI, а й у вартість бензину, дизельного пального та інших продуктів переробки.</p>
<h4>Додатковий фактор — удари по російських НПЗ</h4>
<p>Окремим чинником зростання котирувань стали подальші українські атаки на російські нафтопереробні заводи. Для світового ринку це означає додатковий ризик для постачання нафтопродуктів, особливо в умовах, коли Ормузька протока вже залишається джерелом напруги.</p>
<blockquote><p>«Нафта торгується вище через поєднання двох факторів: зустріч Трампа й Сі майже не наблизила ринок до відкриття Ормузької протоки, а українські атаки на російські НПЗ тривають», — зазначив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p>Отже, нинішнє зростання цін — це не короткий технічний рух, а реакція на поєднання політичного глухого кута, ризиків судноплавства, обмежених резервів і загрози перебоїв у переробці. Якщо Ормузька протока залишатиметься частково заблокованою, ринок і далі оцінюватиме нафту з підвищеною геополітичною премією.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/oil-rises-fears-ship-attacks-seizures-persist-2026-05-15/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30369-Иран.jpg" alt="Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик нового загострення між США та Іраном"/><br /><p>Ціни на нафту різко піднялися після того, як заяви Вашингтона й Тегерана послабили очікування швидкого врегулювання навколо Ормузької протоки. Ринок знову закладає у ціни ризик обмеженого судноплавства, атак і захоплення суден на ключовому маршруті, через який зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу.</p>
<h3>Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик нового загострення між США та Іраном</h3>
<h4>Ціни відреагували на політичний глухий кут</h4>
<p>Нафтовий ринок завершив п’ятницю різким зростанням після заяв президента США Дональда Трампа та міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі. Їхні коментарі фактично зменшили надії на швидку домовленість, яка могла б покласти край атакам і захопленням суден у районі Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>$3,54</strong>, або <strong>3,35%</strong>, і завершила торги на рівні <strong>$109,26 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>$4,25</strong>, або <strong>4,2%</strong>, до <strong>$105,42 за барель</strong>.</li>
<li>За тиждень <strong>Brent додала 7,84%</strong>, а <strong>WTI — 10,48%</strong>.</li>
</ul>
<p>Таке зростання показує, що для ринку важлива не лише фактична нестача нафти, а й очікування майбутніх перебоїв. Коли трейдери бачать ризик тривалого блокування ключового морського маршруту, вони починають закладати у ціну додаткову премію за небезпеку постачання.</p>
<blockquote><p>«Тон між США та Іраном знову став значно більш конфронтаційним. Хоча припинення вогню зберігається, надії на швидке відкриття Ормузької протоки згасли», — зазначили аналітики Commerzbank.</p></blockquote>
<h4>Ормузька протока залишається головним ризиком</h4>
<p>Ормузька протока є воротами до Перської затоки й основним експортним маршрутом для таких країн, як Саудівська Аравія, Ірак і Катар. Через неї зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу</strong>. Саме тому будь-яке обмеження руху суден у цьому районі швидко впливає на глобальні котирування.</p>
<p>Іранські Корпуси вартових ісламської революції заявили, що з вечора середи до четверга протоку перетнули <strong>30 суден</strong>. Це суттєво більше, ніж у попередні дні, але все ще значно нижче за довоєнний рівень — близько <strong>140 суден на добу</strong>.</p>
<ul>
<li>За даними Kpler, за попередні <strong>24 години</strong> протоку пройшли <strong>10 суден</strong>.</li>
<li>У попередні тижні щодня проходило лише <strong>5–7 суден</strong>.</li>
<li>Збільшення трафіку поки що сильніше впливає на настрої ринку, ніж на реальний нафтовий баланс.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Дедалі більше суден просочується через протоку, хоча наразі це має відчутніший вплив на настрої, ніж на фактичний нафтовий баланс», — зазначив аналітик PVM Тамаш Варга.</p></blockquote>
<h4>США, Іран і Китай не дали ринку сигналу про швидку розв’язку</h4>
<p>Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран не має довіри до США й готовий до переговорів лише за умови серйозності Вашингтона. Водночас він наголосив, що Іран готовий як повернутися до бойових дій, так і шукати дипломатичні рішення.</p>
<p>Дональд Трамп заявив, що в нього закінчується терпіння щодо Ірану. Він також повідомив, що погодився з головою КНР Сі Цзіньпіном у тому, що Іран не може отримати ядерну зброю й має знову відкрити Ормузьку протоку.</p>
<p>Китайська сторона не коментувала безпосередньо зміст розмови Трампа й Сі щодо Ірану, але МЗС Китаю заявило, що цей конфлікт не мав би статися й не має причин тривати.</p>
<blockquote><p>«Цей конфлікт, якого ніколи не мало бути, не має причин продовжуватися», — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Китаю.</p></blockquote>
<p>Для ринку важливо, що зустріч США та Китаю не дала чіткого сигналу про швидке відкриття Ормузької протоки. Трамп також заявив, що Китай хоче купувати нафту у США, і допустив можливість зняття санкцій із китайських компаній, які купують іранську нафту.</p>
<blockquote><p>«Фокус ринку знову повернувся до глухого кута та заблокованої Ормузької протоки, з ризиком поновлення військової ескалації», — зазначила Вандана Харі, засновниця Vanda Insights.</p></blockquote>
<h4>Запаси тоншають, а простір для помилки звужується</h4>
<p>Закриття або часткове блокування Ормузької протоки відбувається в момент, коли світові резерви вже не виглядають достатньо комфортними. Це підсилює страхи ринку: навіть якщо негайного дефіциту немає, тривале обмеження судноплавства може швидко перейти у жорсткіший фізичний баланс.</p>
<blockquote><p>«Світ спожив свою нафтову подушку безпеки історичними темпами. Хоча стратегічні вивільнення та скорочення попиту запобігли негайному хаосу, простір для помилки швидко звужується. Тривале закриття Ормузької протоки вказує на жорсткіші фізичні ринки, можливий дефіцит нафтопродуктів і підвищувальний тиск на ціни в найближчі тижні та місяці», — зазначив Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<p>Цей висновок є ключовим для ринку нафтопродуктів. Якщо дорожчає сира нафта і водночас зростають ризики логістики, тиск може перейти не лише в ціни Brent і WTI, а й у вартість бензину, дизельного пального та інших продуктів переробки.</p>
<h4>Додатковий фактор — удари по російських НПЗ</h4>
<p>Окремим чинником зростання котирувань стали подальші українські атаки на російські нафтопереробні заводи. Для світового ринку це означає додатковий ризик для постачання нафтопродуктів, особливо в умовах, коли Ормузька протока вже залишається джерелом напруги.</p>
<blockquote><p>«Нафта торгується вище через поєднання двох факторів: зустріч Трампа й Сі майже не наблизила ринок до відкриття Ормузької протоки, а українські атаки на російські НПЗ тривають», — зазначив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p>Отже, нинішнє зростання цін — це не короткий технічний рух, а реакція на поєднання політичного глухого кута, ризиків судноплавства, обмежених резервів і загрози перебоїв у переробці. Якщо Ормузька протока залишатиметься частково заблокованою, ринок і далі оцінюватиме нафту з підвищеною геополітичною премією.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/oil-rises-fears-ship-attacks-seizures-persist-2026-05-15/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/nafta-zrosla-bilsh-nizh-na-3-cherez-rizik-novogo-zagostrennya-mizh-ssha-ta-iranom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/energetichna-bezpeka/feed/ ) in 0.48965 seconds, on Jun 15th, 2026 at 11:35 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 15th, 2026 at 12:35 pm UTC -->