<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Енергетична безпека</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/energetichna-bezpeka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Neste закликала ЄС розширити доступ до сировини для біопального на тлі високих цін на викопне пальне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/21/neste-zaklikala-yes-rozshiriti-dostup-do-sirovini-dlya-biopalnogo-na-tli-visokix-cin-na-vikopne-palne/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/21/neste-zaklikala-yes-rozshiriti-dostup-do-sirovini-dlya-biopalnogo-na-tli-visokix-cin-na-vikopne-palne/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Oct 2026 10:08:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EU regulation]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline blending]]></category>
		<category><![CDATA[біопальне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[компоненти бензину]]></category>
		<category><![CDATA[регулювання ЄС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155677</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31551-биодизель_150.png" alt="Neste закликала ЄС розширити доступ до сировини для біопального на тлі високих цін на викопне пальне"/><br />Фінська Neste закликала Європейську комісію пом’якшити обмеження для окремих видів сировини, яку можна використовувати для виробництва біопального. Компанія оцінює потенційну доступність проміжних культур у Європі до 27 млн т і вважає, що чинні правила сертифікації обмежують використання цього ресурсу. Виробник пропонує збільшити ресурсну базу біокомпонентів без використання продовольчих культур і лісів Reuters 20 жовтня повідомив, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31551-биодизель_150.png" alt="Neste закликала ЄС розширити доступ до сировини для біопального на тлі високих цін на викопне пальне"/><br /><p>Фінська Neste закликала Європейську комісію пом’якшити обмеження для окремих видів сировини, яку можна використовувати для виробництва біопального. Компанія оцінює потенційну доступність проміжних культур у Європі до 27 млн т і вважає, що чинні правила сертифікації обмежують використання цього ресурсу.</p>
<h3>Виробник пропонує збільшити ресурсну базу біокомпонентів без використання продовольчих культур і лісів</h3>
<p>Reuters 20 жовтня повідомив, що Neste звернулася до Європейської комісії із закликом переглянути правила для сировини, яка не створює ризиків для продовольчого постачання або лісів.</p>
<p>Актуальність питання зросла після подорожчання викопного пального, що, за інформацією Reuters, відновило інтерес до біопального як одного зі способів посилення енергетичної безпеки та потенційного скорочення енергетичних витрат. Біопальне може змішуватися з традиційними моторними паливами.</p>
<p>Європейська комісія обмежує використання певних видів сільськогосподарської сировини через ризики для продовольчого ринку та можливе вирубування лісів. Neste вважає, що такі обмеження не повинні однаково застосовуватися до біопального другого покоління, виготовленого з проміжних або покривних культур, зокрема ріпаку, який вирощують між основними циклами виробництва або на деградованих землях.</p>
<blockquote><p>«Максимальна доступність у Європі цих проміжних культур становить до 27 млн т, але нинішні правила сертифікації виключають значну частину наявного потенціалу», — заявив керівник Neste з питань державної та регуляторної політики в Європі, на Близькому Сході та в Африці Самуель Мобанк.</p></blockquote>
<p>Заява пролунала на конференції Argus Biofuels Europe у Лондоні. Європейська комісія на момент публікації матеріалу оперативно не прокоментувала звернення. Reuters також повідомляє, що від початку війни з Іраном наприкінці лютого нафта подорожчала приблизно на 50%.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/neste-urges-eu-ease-rules-biofuel-feedstocks-amid-energy-crunch-2026-10-20/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31551-биодизель_150.png" alt="Neste закликала ЄС розширити доступ до сировини для біопального на тлі високих цін на викопне пальне"/><br /><p>Фінська Neste закликала Європейську комісію пом’якшити обмеження для окремих видів сировини, яку можна використовувати для виробництва біопального. Компанія оцінює потенційну доступність проміжних культур у Європі до 27 млн т і вважає, що чинні правила сертифікації обмежують використання цього ресурсу.</p>
<h3>Виробник пропонує збільшити ресурсну базу біокомпонентів без використання продовольчих культур і лісів</h3>
<p>Reuters 20 жовтня повідомив, що Neste звернулася до Європейської комісії із закликом переглянути правила для сировини, яка не створює ризиків для продовольчого постачання або лісів.</p>
<p>Актуальність питання зросла після подорожчання викопного пального, що, за інформацією Reuters, відновило інтерес до біопального як одного зі способів посилення енергетичної безпеки та потенційного скорочення енергетичних витрат. Біопальне може змішуватися з традиційними моторними паливами.</p>
<p>Європейська комісія обмежує використання певних видів сільськогосподарської сировини через ризики для продовольчого ринку та можливе вирубування лісів. Neste вважає, що такі обмеження не повинні однаково застосовуватися до біопального другого покоління, виготовленого з проміжних або покривних культур, зокрема ріпаку, який вирощують між основними циклами виробництва або на деградованих землях.</p>
<blockquote><p>«Максимальна доступність у Європі цих проміжних культур становить до 27 млн т, але нинішні правила сертифікації виключають значну частину наявного потенціалу», — заявив керівник Neste з питань державної та регуляторної політики в Європі, на Близькому Сході та в Африці Самуель Мобанк.</p></blockquote>
<p>Заява пролунала на конференції Argus Biofuels Europe у Лондоні. Європейська комісія на момент публікації матеріалу оперативно не прокоментувала звернення. Reuters також повідомляє, що від початку війни з Іраном наприкінці лютого нафта подорожчала приблизно на 50%.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/neste-urges-eu-ease-rules-biofuel-feedstocks-amid-energy-crunch-2026-10-20/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/21/neste-zaklikala-yes-rozshiriti-dostup-do-sirovini-dlya-biopalnogo-na-tli-visokix-cin-na-vikopne-palne/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США відклали санкції, які загрожували індійським товарам митами до 100%</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/20/ssha-vidklali-sankci%d1%97-yaki-zagrozhuvali-indijskim-tovaram-mitami-do-100/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/20/ssha-vidklali-sankci%d1%97-yaki-zagrozhuvali-indijskim-tovaram-mitami-do-100/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 20 Oct 2026 08:51:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[India crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти Індією]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти російської нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155656</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31533-Санкции.jpg" alt="США відклали санкції, які загрожували індійським товарам митами до 100%"/><br />Відтермінування американських санкцій проти російського експорту зменшило ризик для закупівель нафти Індією. Graham Act передбачав мита до 100% на товари з країн — великих імпортерів російських енергоресурсів, що могло змусити Індію скоротити закупівлі та збільшити витрати на пальне. Рішення Вашингтона зберігає для Індії доступ до одного з головних джерел нафтового імпорту Reuters 19 жовтня повідомило, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31533-Санкции.jpg" alt="США відклали санкції, які загрожували індійським товарам митами до 100%"/><br /><p>Відтермінування американських санкцій проти російського експорту зменшило ризик для закупівель нафти Індією. Graham Act передбачав мита до 100% на товари з країн — великих імпортерів російських енергоресурсів, що могло змусити Індію скоротити закупівлі та збільшити витрати на пальне.</p>
<h3>Рішення Вашингтона зберігає для Індії доступ до одного з головних джерел нафтового імпорту</h3>
<p>Reuters 19 жовтня повідомило, що президент США Дональд Трамп відмовився від негайного застосування ключових санкцій і мит, пов’язаних із російським експортом. Заходи мали набути чинності протягом тижня відповідно до Graham Act.</p>
<p>Закон передбачав санкції проти країн, які купують російські нафту й газ. Індійські товари могли потрапити під мита до 100%, оскільки країна входить до п’ятірки найбільших покупців російської нафти.</p>
<p>Індія є третім за величиною світовим імпортером і споживачем нафти. На початку 2026 року росія забезпечувала майже половину індійського нафтового імпорту, однак у серпні закупівлі скоротилися й продовжили знижуватися.</p>
<p>Reuters зазначило, що тривале скорочення закупівель російської нафти для уникнення американських мит могло підвищити внутрішні ціни на пальне напередодні регіональних виборів або збільшити навантаження на державні фінанси Індії.</p>
<p>Державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що адміністрація враховувала поточні торговельні переговори з Індією. Його дводенний візит до країни має розпочатися 20 жовтня та включатиме переговори з міністром закордонних справ Субраманьямом Джайшанкаром щодо енергетики, торгівлі, інвестицій і оборони.</p>
<blockquote><p>«Ми намагаємося завершити торговельну угоду з Індією й зараз дуже близькі до цього. Це один із чинників, які президент бере до уваги, ухвалюючи рішення про винятки з міркувань національної безпеки», — заявив державний секретар США Марко Рубіо.</p></blockquote>
<p>Адміністрація прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді у вересні попереджала, що передбачені Graham Act заходи можуть зашкодити двостороннім відносинам, посиливши дипломатичну й торговельну невизначеність.</p>
<blockquote><p>«Для деяких країн дуже складно отримувати енергоресурси з альтернативних джерел», — сказав Марко Рубіо.</p></blockquote>
<p>Відтермінування санкцій не гарантує незмінності майбутньої політики США. Вашингтон відвів до 60 днів на оцінювання економічного впливу обмежень, тому ризик перегляду умов закупівлі російської нафти Індією зберігається.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/india/trumps-russia-sanctions-waiver-eases-indias-energy-woes-lifts-trade-deal-chances-2026-10-19/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31533-Санкции.jpg" alt="США відклали санкції, які загрожували індійським товарам митами до 100%"/><br /><p>Відтермінування американських санкцій проти російського експорту зменшило ризик для закупівель нафти Індією. Graham Act передбачав мита до 100% на товари з країн — великих імпортерів російських енергоресурсів, що могло змусити Індію скоротити закупівлі та збільшити витрати на пальне.</p>
<h3>Рішення Вашингтона зберігає для Індії доступ до одного з головних джерел нафтового імпорту</h3>
<p>Reuters 19 жовтня повідомило, що президент США Дональд Трамп відмовився від негайного застосування ключових санкцій і мит, пов’язаних із російським експортом. Заходи мали набути чинності протягом тижня відповідно до Graham Act.</p>
<p>Закон передбачав санкції проти країн, які купують російські нафту й газ. Індійські товари могли потрапити під мита до 100%, оскільки країна входить до п’ятірки найбільших покупців російської нафти.</p>
<p>Індія є третім за величиною світовим імпортером і споживачем нафти. На початку 2026 року росія забезпечувала майже половину індійського нафтового імпорту, однак у серпні закупівлі скоротилися й продовжили знижуватися.</p>
<p>Reuters зазначило, що тривале скорочення закупівель російської нафти для уникнення американських мит могло підвищити внутрішні ціни на пальне напередодні регіональних виборів або збільшити навантаження на державні фінанси Індії.</p>
<p>Державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що адміністрація враховувала поточні торговельні переговори з Індією. Його дводенний візит до країни має розпочатися 20 жовтня та включатиме переговори з міністром закордонних справ Субраманьямом Джайшанкаром щодо енергетики, торгівлі, інвестицій і оборони.</p>
<blockquote><p>«Ми намагаємося завершити торговельну угоду з Індією й зараз дуже близькі до цього. Це один із чинників, які президент бере до уваги, ухвалюючи рішення про винятки з міркувань національної безпеки», — заявив державний секретар США Марко Рубіо.</p></blockquote>
<p>Адміністрація прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді у вересні попереджала, що передбачені Graham Act заходи можуть зашкодити двостороннім відносинам, посиливши дипломатичну й торговельну невизначеність.</p>
<blockquote><p>«Для деяких країн дуже складно отримувати енергоресурси з альтернативних джерел», — сказав Марко Рубіо.</p></blockquote>
<p>Відтермінування санкцій не гарантує незмінності майбутньої політики США. Вашингтон відвів до 60 днів на оцінювання економічного впливу обмежень, тому ризик перегляду умов закупівлі російської нафти Індією зберігається.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/india/trumps-russia-sanctions-waiver-eases-indias-energy-woes-lifts-trade-deal-chances-2026-10-19/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/20/ssha-vidklali-sankci%d1%97-yaki-zagrozhuvali-indijskim-tovaram-mitami-do-100/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія 76 разів атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України протягом тижня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/19/rosiya-76-raziv-atakuvala-energetichnij-i-naftogazovij-sektori-ukra%d1%97ni-protyagom-tizhnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/19/rosiya-76-raziv-atakuvala-energetichnij-i-naftogazovij-sektori-ukra%d1%97ni-protyagom-tizhnya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Oct 2026 06:45:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas sector]]></category>
		<category><![CDATA[supply risk]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine energy infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура України]]></category>
		<category><![CDATA[нафтогазовий сектор]]></category>
		<category><![CDATA[ризик постачання]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155647</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31526-Зеленский_1.jpeg" alt="росія 76 разів атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України протягом тижня"/><br />Президент Володимир Зеленський заявив, що росія 76 разів атакувала українські енергетичні, нафтові й газові об’єкти протягом тижня після оголошення президентом США припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Останні атаки були спрямовані на підстанції у чотирьох областях. Заявлене енергетичне перемир’я не було підтверджене Києвом або москвою Reuters 18 жовтня повідомило із посиланням на президента України Володимира Зеленського, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31526-Зеленский_1.jpeg" alt="росія 76 разів атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України протягом тижня"/><br /><p>Президент Володимир Зеленський заявив, що росія 76 разів атакувала українські енергетичні, нафтові й газові об’єкти протягом тижня після оголошення президентом США припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Останні атаки були спрямовані на підстанції у чотирьох областях.</p>
<h3>Заявлене енергетичне перемир’я не було підтверджене Києвом або москвою</h3>
<p>Reuters 18 жовтня повідомило із посиланням на президента України Володимира Зеленського, що протягом попереднього тижня росія десятки разів атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України.</p>
<p>Період підрахунку почався після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас ані Київ, ані москва не підтвердили існування погодженої між сторонами домовленості.</p>
<blockquote><p>«Відтоді як американський президент тиждень тому оголосив енергетичне перемир’я, росія 76 разів навмисно атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України», — заявив президент України Володимир Зеленський.</p></blockquote>
<p>За його словами, останні удари уразили підстанції у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Одеській областях.</p>
<p>Reuters не навело переліку всіх 76 атак, масштабів пошкодження нафтогазових об’єктів, втрат виробничих потужностей або даних про вплив на внутрішнє постачання пального. У повідомленні також немає оцінки вартості відновлення інфраструктури.</p>
<p>Підтвердженим ринковим фактором у матеріалі є продовження атак на енергетичний і нафтогазовий сектори України попри оголошення американською стороною про припинення таких ударів. Дані про безпосередню зміну гуртових чи роздрібних цін на пальне Reuters не наводить.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/europe/zelenskiy-says-russia-attacked-ukrainian-energy-sector-76-times-past-week-2026-10-18/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31526-Зеленский_1.jpeg" alt="росія 76 разів атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України протягом тижня"/><br /><p>Президент Володимир Зеленський заявив, що росія 76 разів атакувала українські енергетичні, нафтові й газові об’єкти протягом тижня після оголошення президентом США припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Останні атаки були спрямовані на підстанції у чотирьох областях.</p>
<h3>Заявлене енергетичне перемир’я не було підтверджене Києвом або москвою</h3>
<p>Reuters 18 жовтня повідомило із посиланням на президента України Володимира Зеленського, що протягом попереднього тижня росія десятки разів атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України.</p>
<p>Період підрахунку почався після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас ані Київ, ані москва не підтвердили існування погодженої між сторонами домовленості.</p>
<blockquote><p>«Відтоді як американський президент тиждень тому оголосив енергетичне перемир’я, росія 76 разів навмисно атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України», — заявив президент України Володимир Зеленський.</p></blockquote>
<p>За його словами, останні удари уразили підстанції у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Одеській областях.</p>
<p>Reuters не навело переліку всіх 76 атак, масштабів пошкодження нафтогазових об’єктів, втрат виробничих потужностей або даних про вплив на внутрішнє постачання пального. У повідомленні також немає оцінки вартості відновлення інфраструктури.</p>
<p>Підтвердженим ринковим фактором у матеріалі є продовження атак на енергетичний і нафтогазовий сектори України попри оголошення американською стороною про припинення таких ударів. Дані про безпосередню зміну гуртових чи роздрібних цін на пальне Reuters не наводить.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/europe/zelenskiy-says-russia-attacked-ukrainian-energy-sector-76-times-past-week-2026-10-18/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/19/rosiya-76-raziv-atakuvala-energetichnij-i-naftogazovij-sektori-ukra%d1%97ni-protyagom-tizhnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Єврокомісія запропонувала відкласти на рік нові вимоги до імпорту нафти й газу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/yevrokomisiya-zaproponuvala-vidklasti-na-rik-novi-vimogi-do-importu-nafti-j-gazu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/yevrokomisiya-zaproponuvala-vidklasti-na-rik-novi-vimogi-do-importu-nafti-j-gazu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Oct 2026 07:55:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy regulation]]></category>
		<category><![CDATA[oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[supply risks]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[регулювання ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155617</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31503-Еврокомиссия.jpg" alt="Єврокомісія запропонувала відкласти на рік нові вимоги до імпорту нафти й газу"/><br />Європейська комісія запропонувала перенести з 2027 на 2028 рік застосування вимог ЄС щодо контролю й звітності за викидами метану для іноземних постачальників нафти та газу. Брюссель прямо пояснив відтермінування необхідністю не створювати додаткового тиску на безпеку постачання викопного палива в умовах нинішньої геополітичної ситуації. ЄС пом&#8217;якшує регуляторний графік через ризики для імпорту енергоресурсів Чинний графік [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31503-Еврокомиссия.jpg" alt="Єврокомісія запропонувала відкласти на рік нові вимоги до імпорту нафти й газу"/><br /><p>Європейська комісія запропонувала перенести з 2027 на 2028 рік застосування вимог ЄС щодо контролю й звітності за викидами метану для іноземних постачальників нафти та газу. Брюссель прямо пояснив відтермінування необхідністю не створювати додаткового тиску на безпеку постачання викопного палива в умовах нинішньої геополітичної ситуації.</p>
<h3>ЄС пом&#8217;якшує регуляторний графік через ризики для імпорту енергоресурсів</h3>
<p>Чинний графік передбачав набрання вимогами чинності 1 січня 2027 року. За пропозицією Єврокомісії їх запровадження переноситься на 2028 рік, а імпортери матимуть до 31 травня 2029 року, щоб підтвердити відповідність імпорту нафти, газу та вугілля за попередній рік європейським вимогам до моніторингу й звітності щодо метану.</p>
<p>Єврокомісія пояснила рішення необхідністю зменшити ризик додаткового тиску на постачання імпортного викопного палива. Reuters зазначає, що політичний тиск щодо перегляду правил посилився після порушень глобального енергопостачання через війну з Іраном.</p>
<p>США, які є найбільшим постачальником скрапленого природного газу до Європи, ще в червні попереджали, що нові правила можуть перешкоджати постачанню пального. Франція також виступила за перенесення, вказуючи на юридичні ризики для європейських імпортерів.</p>
<p>Пропозицію ще мають погодити держави ЄС та Європейський парламент. Чехія та Італія, за даними Reuters, виступають за довше — трирічне — відтермінування.</p>
<blockquote><p>«Це однорічне відтермінування положень, пов&#8217;язаних з імпортом, має допомогти уникнути додаткового тиску на безпеку постачання імпортного викопного палива в нинішньому геополітичному контексті», — заявила Європейська комісія.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/eu-delays-methane-rules-oil-gas-imports-year-2026-10-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31503-Еврокомиссия.jpg" alt="Єврокомісія запропонувала відкласти на рік нові вимоги до імпорту нафти й газу"/><br /><p>Європейська комісія запропонувала перенести з 2027 на 2028 рік застосування вимог ЄС щодо контролю й звітності за викидами метану для іноземних постачальників нафти та газу. Брюссель прямо пояснив відтермінування необхідністю не створювати додаткового тиску на безпеку постачання викопного палива в умовах нинішньої геополітичної ситуації.</p>
<h3>ЄС пом&#8217;якшує регуляторний графік через ризики для імпорту енергоресурсів</h3>
<p>Чинний графік передбачав набрання вимогами чинності 1 січня 2027 року. За пропозицією Єврокомісії їх запровадження переноситься на 2028 рік, а імпортери матимуть до 31 травня 2029 року, щоб підтвердити відповідність імпорту нафти, газу та вугілля за попередній рік європейським вимогам до моніторингу й звітності щодо метану.</p>
<p>Єврокомісія пояснила рішення необхідністю зменшити ризик додаткового тиску на постачання імпортного викопного палива. Reuters зазначає, що політичний тиск щодо перегляду правил посилився після порушень глобального енергопостачання через війну з Іраном.</p>
<p>США, які є найбільшим постачальником скрапленого природного газу до Європи, ще в червні попереджали, що нові правила можуть перешкоджати постачанню пального. Франція також виступила за перенесення, вказуючи на юридичні ризики для європейських імпортерів.</p>
<p>Пропозицію ще мають погодити держави ЄС та Європейський парламент. Чехія та Італія, за даними Reuters, виступають за довше — трирічне — відтермінування.</p>
<blockquote><p>«Це однорічне відтермінування положень, пов&#8217;язаних з імпортом, має допомогти уникнути додаткового тиску на безпеку постачання імпортного викопного палива в нинішньому геополітичному контексті», — заявила Європейська комісія.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/eu-delays-methane-rules-oil-gas-imports-year-2026-10-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/yevrokomisiya-zaproponuvala-vidklasti-na-rik-novi-vimogi-do-importu-nafti-j-gazu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія вдарила по енергетичних об’єктах України після заяв про енергетичне перемир’я</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/13/rosiya-vdarila-po-energetichnix-obyektax-ukra%d1%97ni-pislya-zayav-pro-energetichne-peremirya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/13/rosiya-vdarila-po-energetichnix-obyektax-ukra%d1%97ni-pislya-zayav-pro-energetichne-peremirya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Oct 2026 06:32:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine energy infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155585</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31479-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="росія вдарила по енергетичних об’єктах України після заяв про енергетичне перемир’я"/><br />12 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних об’єктів під час нічних і ранкових ударів. Reuters повідомило, що серед цілей були газовий об’єкт і АЗС, а ЄС того ж дня додав 1 569 нових імен до санкційного списку. Удари по енергетичній інфраструктурі зберігають ризик для паливної логістики та підривають довіру [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31479-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="росія вдарила по енергетичних об’єктах України після заяв про енергетичне перемир’я"/><br /><p>12 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних об’єктів під час нічних і ранкових ударів. Reuters повідомило, що серед цілей були газовий об’єкт і АЗС, а ЄС того ж дня додав 1 569 нових імен до санкційного списку.</p>
<h3>Удари по енергетичній інфраструктурі зберігають ризик для паливної логістики та підривають довіру до заяв про припинення атак на енергосистеми</h3>
<p>Reuters 12 жовтня повідомило, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних цілей в Україні під час нічних і ранкових авіаударів. Президент Володимир Зеленський заявив, що це свідчить про небажання москви приймати енергетичне перемир’я, оголошене Дональдом Трампом.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що двома з цілей були газовий об’єкт і АЗС, уражені російськими дронами. Україна, за словами Зеленського, не атакувала російські НПЗ уночі та готова погодитися на енергетичне перемир’я лише за умови, що росія його дотримуватиметься.</p>
<blockquote><p>«Дедалі очевидніше, що росія не бажає приймати енергетичне перемир’я, запропоноване Сполученими Штатами, і має намір продовжувати свої терористичні повітряні атаки проти наших людей і громад», — заявив Володимир Зеленський.</p></blockquote>
<p>Reuters також повідомило, що міністри закордонних справ ЄС 12 жовтня додали 1 569 нових імен до санкційного списку. За оцінкою у матеріалі, це найбільший одноразовий санкційний пакет ЄС від початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році.</p>
<blockquote><p>«У Кремлі і президент Володимир Путін, і посадовці інших рівнів неодноразово заявляли, що ми не хочемо перемир’я. Ми хочемо довгострокового миру і готові зробити все можливе, щоб його досягти», — сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/ukraine-accuses-russia-violating-trumps-energy-ceasefire-eu-imposes-new-2026-10-12/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31479-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="росія вдарила по енергетичних об’єктах України після заяв про енергетичне перемир’я"/><br /><p>12 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних об’єктів під час нічних і ранкових ударів. Reuters повідомило, що серед цілей були газовий об’єкт і АЗС, а ЄС того ж дня додав 1 569 нових імен до санкційного списку.</p>
<h3>Удари по енергетичній інфраструктурі зберігають ризик для паливної логістики та підривають довіру до заяв про припинення атак на енергосистеми</h3>
<p>Reuters 12 жовтня повідомило, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних цілей в Україні під час нічних і ранкових авіаударів. Президент Володимир Зеленський заявив, що це свідчить про небажання москви приймати енергетичне перемир’я, оголошене Дональдом Трампом.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що двома з цілей були газовий об’єкт і АЗС, уражені російськими дронами. Україна, за словами Зеленського, не атакувала російські НПЗ уночі та готова погодитися на енергетичне перемир’я лише за умови, що росія його дотримуватиметься.</p>
<blockquote><p>«Дедалі очевидніше, що росія не бажає приймати енергетичне перемир’я, запропоноване Сполученими Штатами, і має намір продовжувати свої терористичні повітряні атаки проти наших людей і громад», — заявив Володимир Зеленський.</p></blockquote>
<p>Reuters також повідомило, що міністри закордонних справ ЄС 12 жовтня додали 1 569 нових імен до санкційного списку. За оцінкою у матеріалі, це найбільший одноразовий санкційний пакет ЄС від початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році.</p>
<blockquote><p>«У Кремлі і президент Володимир Путін, і посадовці інших рівнів неодноразово заявляли, що ми не хочемо перемир’я. Ми хочемо довгострокового миру і готові зробити все можливе, щоб його досягти», — сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/ukraine-accuses-russia-violating-trumps-energy-ceasefire-eu-imposes-new-2026-10-12/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/13/rosiya-vdarila-po-energetichnix-obyektax-ukra%d1%97ni-pislya-zayav-pro-energetichne-peremirya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Доступні світовому ринку запаси нафти скорочуються після вивільнення понад 1 млрд барелів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/12/dostupni-svitovomu-rinku-zapasi-nafti-skorochuyutsya-pislya-vivilnennya-ponad-1-mlrd-bareliv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/12/dostupni-svitovomu-rinku-zapasi-nafti-skorochuyutsya-pislya-vivilnennya-ponad-1-mlrd-bareliv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 Oct 2026 07:36:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel inflation]]></category>
		<category><![CDATA[emergency reserves]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[global oil stocks]]></category>
		<category><![CDATA[аварійні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[дизельна інфляція]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[світові запаси нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155575</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31470-Нефть.jpg" alt="Доступні світовому ринку запаси нафти скорочуються після вивільнення понад 1 млрд барелів"/><br />Від початку війни з Іраном із комерційних сховищ вивільнили понад 1 млрд барелів нафти. Керівники галузі попередили, що доступні ринку резерви виснажуються, тоді як G7 планує додатково спрямувати на ринок 100 млн барелів дизпалива та сирої нафти. Скорочення запасів робить нафтовий ринок вразливішим до нових перебоїв Глобальний енергетичний шок і його вплив на інфляцію стануть [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31470-Нефть.jpg" alt="Доступні світовому ринку запаси нафти скорочуються після вивільнення понад 1 млрд барелів"/><br /><p>Від початку війни з Іраном із комерційних сховищ вивільнили понад 1 млрд барелів нафти. Керівники галузі попередили, що доступні ринку резерви виснажуються, тоді як G7 планує додатково спрямувати на ринок 100 млн барелів дизпалива та сирої нафти.</p>
<h3>Скорочення запасів робить нафтовий ринок вразливішим до нових перебоїв</h3>
<p>Глобальний енергетичний шок і його вплив на інфляцію стануть одними з головних тем щорічних зустрічей Міжнародного валютного фонду та Світового банку, повідомило Reuters 11 жовтня.</p>
<p>Війна США та Ізраїлю з Іраном триває восьмий місяць. Закриття Ормузької протоки обмежило маршрут, яким до війни транспортували близько 20% світової нафти.</p>
<p>За оцінкою президента Світового банку Аджая Банги, світова економіка краще, ніж очікувалося, витримала початкове скорочення нафтового постачання. Водночас нове зростання цін на дизпаливо та добрива посилює економічний тиск.</p>
<p>Від 28 лютого з наземних комерційних запасів вивільнили понад 1 млрд барелів нафти. Керівники енергетичних компаній попередили, що обсяг нафти у сховищах, доступний для світового ринку, скорочується. Це підвищує його вразливість і підтримує ціновий тиск.</p>
<p>Країни G7 погодили додаткове вивільнення 100 млн барелів дизельного пального та сирої нафти з аварійних резервів. Рішення спрямоване на збільшення пропозиції та стримування паливних цін.</p>
<p>У п’ятницю США також оголосили домовленість із росією про повернення додаткового дизпалива на світові ринки та тимчасове послаблення санкцій. Україна розкритикувала це рішення.</p>
<p>МВФ поки зберігає прогноз зростання світової економіки у 2026 році приблизно на 3%. Водночас організація може знизити прогнози для окремих держав, зокрема для України та країн Перської затоки, які зазнали ударів і скорочення енергетичного експорту.</p>
<p>МВФ також попередив, що різкі стрибки цін на продовольство й енергію дедалі частіше стають джерелом криз, довше утримують високі інфляційні очікування, посилюють бідність і загрожують макроекономічній стабільності.</p>
<blockquote><p>«Справжня проблема полягає не лише в Ель-Ніньйо, а в поєднанні чинників: що відбувається з цінами на добрива, енергетичними витратами та боргом», — заявив президент Світового банку Аджай Банга.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/china/middle-east-war-high-debt-levels-dominate-imf-world-bank-meetings-bangkok-2026-10-11/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31470-Нефть.jpg" alt="Доступні світовому ринку запаси нафти скорочуються після вивільнення понад 1 млрд барелів"/><br /><p>Від початку війни з Іраном із комерційних сховищ вивільнили понад 1 млрд барелів нафти. Керівники галузі попередили, що доступні ринку резерви виснажуються, тоді як G7 планує додатково спрямувати на ринок 100 млн барелів дизпалива та сирої нафти.</p>
<h3>Скорочення запасів робить нафтовий ринок вразливішим до нових перебоїв</h3>
<p>Глобальний енергетичний шок і його вплив на інфляцію стануть одними з головних тем щорічних зустрічей Міжнародного валютного фонду та Світового банку, повідомило Reuters 11 жовтня.</p>
<p>Війна США та Ізраїлю з Іраном триває восьмий місяць. Закриття Ормузької протоки обмежило маршрут, яким до війни транспортували близько 20% світової нафти.</p>
<p>За оцінкою президента Світового банку Аджая Банги, світова економіка краще, ніж очікувалося, витримала початкове скорочення нафтового постачання. Водночас нове зростання цін на дизпаливо та добрива посилює економічний тиск.</p>
<p>Від 28 лютого з наземних комерційних запасів вивільнили понад 1 млрд барелів нафти. Керівники енергетичних компаній попередили, що обсяг нафти у сховищах, доступний для світового ринку, скорочується. Це підвищує його вразливість і підтримує ціновий тиск.</p>
<p>Країни G7 погодили додаткове вивільнення 100 млн барелів дизельного пального та сирої нафти з аварійних резервів. Рішення спрямоване на збільшення пропозиції та стримування паливних цін.</p>
<p>У п’ятницю США також оголосили домовленість із росією про повернення додаткового дизпалива на світові ринки та тимчасове послаблення санкцій. Україна розкритикувала це рішення.</p>
<p>МВФ поки зберігає прогноз зростання світової економіки у 2026 році приблизно на 3%. Водночас організація може знизити прогнози для окремих держав, зокрема для України та країн Перської затоки, які зазнали ударів і скорочення енергетичного експорту.</p>
<p>МВФ також попередив, що різкі стрибки цін на продовольство й енергію дедалі частіше стають джерелом криз, довше утримують високі інфляційні очікування, посилюють бідність і загрожують макроекономічній стабільності.</p>
<blockquote><p>«Справжня проблема полягає не лише в Ель-Ніньйо, а в поєднанні чинників: що відбувається з цінами на добрива, енергетичними витратами та боргом», — заявив президент Світового банку Аджай Банга.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/china/middle-east-war-high-debt-levels-dominate-imf-world-bank-meetings-bangkok-2026-10-11/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/12/dostupni-svitovomu-rinku-zapasi-nafti-skorochuyutsya-pislya-vivilnennya-ponad-1-mlrd-bareliv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Війна з Іраном прискорила електрифікацію: близько 25 країн змінили енергетичну політику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/08/vijna-z-iranom-priskorila-elektrifikaciyu-blizko-25-kra%d1%97n-zminili-energetichnu-politiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/08/vijna-z-iranom-priskorila-elektrifikaciyu-blizko-25-kra%d1%97n-zminili-energetichnu-politiku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Oct 2026 15:38:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоефективність]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[COP31]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[power grids]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[війна з Іраном]]></category>
		<category><![CDATA[електромережі]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155553</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31450-Енергетика_300_на_300.png" alt="Війна з Іраном прискорила електрифікацію: близько 25 країн змінили енергетичну політику"/><br />Після закриття Ормузької протоки приблизно 25 країн із березня запровадили структурні заходи для прискорення електрифікації. На COP31 у Туреччині планують запропонувати країнам орієнтир: до 2035 року забезпечувати електроенергією 35% світового попиту на енергію проти нинішніх 23%. Електрифікація стає центральною темою COP31 31-ша щорічна кліматична конференція ООН має відбутися у Туреччині в листопаді. Однією з центральних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31450-Енергетика_300_на_300.png" alt="Війна з Іраном прискорила електрифікацію: близько 25 країн змінили енергетичну політику"/><br /><p>Після закриття Ормузької протоки приблизно 25 країн із березня запровадили структурні заходи для прискорення електрифікації. На COP31 у Туреччині планують запропонувати країнам орієнтир: до 2035 року забезпечувати електроенергією 35% світового попиту на енергію проти нинішніх 23%.</p>
<h3>Електрифікація стає центральною темою COP31</h3>
<p>31-ша щорічна кліматична конференція ООН має відбутися у Туреччині в листопаді. Однією з центральних цілей стане збільшення частки електроенергії у світовому енергоспоживанні до 35% у 2035 році.</p>
<p>Нині електроенергія забезпечує 23% глобального попиту на енергію. У матеріалі зазначається, що досягнення 35% вважається можливим за умови прискореного масштабування технологій електрифікації та відповідної державної політики.</p>
<h4>Закриття Ормузу прибрало з ринку 18 млн барелів на добу</h4>
<p>Після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану у лютому Іран закрив Ормузьку протоку. Через цей маршрут до того проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою та газом.</p>
<p>За наведеними в матеріалі даними, фактичне зникнення з глобального ринку 18 млн барелів на добу спричинило масштабний енергетичний шок, особливо для країн, що розвиваються, мають обмежені фінансові ресурси та значною мірою залежать від імпорту енергоносіїв.</p>
<p>Саме це, за оцінкою авторки, змусило низку держав різко переглянути підхід до енергетичної безпеки та прискорити розвиток внутрішніх джерел електроенергії.</p>
<h4>Близько 25 країн запровадили структурні заходи</h4>
<p>За даними ABC News, із березня приблизно 25 країн ухвалили структурні політики, спрямовані на прискорення електрифікації.</p>
<p>У матеріалі зазначається, що низка економік, які розвиваються, а також деякі з найбідніших країн уже випереджають США за окремими показниками розвитку чистої енергетики та електрифікації.</p>
<p>Серед країн, які за останні роки випередили США у своїх енергетичних переходах, названі Бразилія, Чилі, Сальвадор, Марокко, Кенія та Намібія.</p>
<h4>63% ринків, що розвиваються, мали вищу частку сонячної генерації, ніж США</h4>
<p>За даними Yale 360, наприкінці 2025 року 63% ринків, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці отримували більшу частку електроенергії із сонячної генерації, ніж США.</p>
<p>Окремо в матеріалі виділено Пакистан, де відбувається один із найшвидших переходів до чистої енергетики у світі та, можливо, найшвидше нарощування сонячних потужностей.</p>
<h4>Енергетична безпека змінює логіку переходу</h4>
<p>У матеріалі наголошується, що прискорення відновлюваної енергетики дедалі більше пов’язане не лише з кліматичними цілями, а й з енергетичною безпекою.</p>
<blockquote><p>«Вітер і сонце неможливо піддати ембарго, блокувати або відключити рішенням іноземної держави. Кожна терават-година внутрішньої відновлюваної генерації — це терават-година, яку жоден противник не може використати як зброю», — зазначив Девід Фрайкман, генеральний партнер Norrsken.</p></blockquote>
<p>Авторка також вказує, що відновлювана енергетика стала достатньо дешевою, щоб її подальше поширення визначалося не лише кліматичною політикою, а й економікою та питаннями національної стійкості.</p>
<h4>Головним обмеженням стають електромережі</h4>
<p>Стрімке зростання відновлюваної генерації створило нове вузьке місце — недостатню пропускну здатність електромереж і брак нової інфраструктури передачі.</p>
<p>За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, до 2040 року світу знадобиться понад 80 млн км нових або модернізованих електромереж. Фактично це означає необхідність подвоїти нинішню глобальну мережеву інфраструктуру протягом наступних 15 років.</p>
<h4>У Південно-Східній Азії до 60% проєктів були скасовані або відкладені</h4>
<p>Наслідки недостатнього розвитку мереж уже проявляються у Південно-Східній Азії — одному з регіонів, які найбільше постраждали від закриття Ормузької протоки.</p>
<p>За даними Bain &amp; Company і Standard Chartered, у 2021–2025 роках у В’єтнамі, Таїланді та Індонезії було скасовано або відкладено від 50% до 60% запланованих проєктів у сфері відновлюваної енергетики.</p>
<h4>Зростання електромобілів і ВДЕ потребує швидшого розвитку мереж</h4>
<blockquote><p>«Той факт, що ми маємо рекордне зростання відновлюваної енергетики і рекордні показники продажів електромобілів, означає, що ми повинні швидше розбудовувати мережі», — заявила професорка енергетичної та кліматичної політики Оксфордського університету Ян Розенов.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це не показник того, що перехід зазнає невдачі. Ми можемо побудувати більшу мережу. Питання в тому, наскільки швидко ми зможемо це зробити».</p></blockquote>
<p>Таким чином, головним обмеженням для подальшої електрифікації стає вже не доступність самих технологій, а швидкість розвитку електромереж, інфраструктури передачі та підключення нових потужностей.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Iran-War-Pushes-25-Countries-Into-New-Electrification-Policies.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31450-Енергетика_300_на_300.png" alt="Війна з Іраном прискорила електрифікацію: близько 25 країн змінили енергетичну політику"/><br /><p>Після закриття Ормузької протоки приблизно 25 країн із березня запровадили структурні заходи для прискорення електрифікації. На COP31 у Туреччині планують запропонувати країнам орієнтир: до 2035 року забезпечувати електроенергією 35% світового попиту на енергію проти нинішніх 23%.</p>
<h3>Електрифікація стає центральною темою COP31</h3>
<p>31-ша щорічна кліматична конференція ООН має відбутися у Туреччині в листопаді. Однією з центральних цілей стане збільшення частки електроенергії у світовому енергоспоживанні до 35% у 2035 році.</p>
<p>Нині електроенергія забезпечує 23% глобального попиту на енергію. У матеріалі зазначається, що досягнення 35% вважається можливим за умови прискореного масштабування технологій електрифікації та відповідної державної політики.</p>
<h4>Закриття Ормузу прибрало з ринку 18 млн барелів на добу</h4>
<p>Після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану у лютому Іран закрив Ормузьку протоку. Через цей маршрут до того проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою та газом.</p>
<p>За наведеними в матеріалі даними, фактичне зникнення з глобального ринку 18 млн барелів на добу спричинило масштабний енергетичний шок, особливо для країн, що розвиваються, мають обмежені фінансові ресурси та значною мірою залежать від імпорту енергоносіїв.</p>
<p>Саме це, за оцінкою авторки, змусило низку держав різко переглянути підхід до енергетичної безпеки та прискорити розвиток внутрішніх джерел електроенергії.</p>
<h4>Близько 25 країн запровадили структурні заходи</h4>
<p>За даними ABC News, із березня приблизно 25 країн ухвалили структурні політики, спрямовані на прискорення електрифікації.</p>
<p>У матеріалі зазначається, що низка економік, які розвиваються, а також деякі з найбідніших країн уже випереджають США за окремими показниками розвитку чистої енергетики та електрифікації.</p>
<p>Серед країн, які за останні роки випередили США у своїх енергетичних переходах, названі Бразилія, Чилі, Сальвадор, Марокко, Кенія та Намібія.</p>
<h4>63% ринків, що розвиваються, мали вищу частку сонячної генерації, ніж США</h4>
<p>За даними Yale 360, наприкінці 2025 року 63% ринків, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці отримували більшу частку електроенергії із сонячної генерації, ніж США.</p>
<p>Окремо в матеріалі виділено Пакистан, де відбувається один із найшвидших переходів до чистої енергетики у світі та, можливо, найшвидше нарощування сонячних потужностей.</p>
<h4>Енергетична безпека змінює логіку переходу</h4>
<p>У матеріалі наголошується, що прискорення відновлюваної енергетики дедалі більше пов’язане не лише з кліматичними цілями, а й з енергетичною безпекою.</p>
<blockquote><p>«Вітер і сонце неможливо піддати ембарго, блокувати або відключити рішенням іноземної держави. Кожна терават-година внутрішньої відновлюваної генерації — це терават-година, яку жоден противник не може використати як зброю», — зазначив Девід Фрайкман, генеральний партнер Norrsken.</p></blockquote>
<p>Авторка також вказує, що відновлювана енергетика стала достатньо дешевою, щоб її подальше поширення визначалося не лише кліматичною політикою, а й економікою та питаннями національної стійкості.</p>
<h4>Головним обмеженням стають електромережі</h4>
<p>Стрімке зростання відновлюваної генерації створило нове вузьке місце — недостатню пропускну здатність електромереж і брак нової інфраструктури передачі.</p>
<p>За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, до 2040 року світу знадобиться понад 80 млн км нових або модернізованих електромереж. Фактично це означає необхідність подвоїти нинішню глобальну мережеву інфраструктуру протягом наступних 15 років.</p>
<h4>У Південно-Східній Азії до 60% проєктів були скасовані або відкладені</h4>
<p>Наслідки недостатнього розвитку мереж уже проявляються у Південно-Східній Азії — одному з регіонів, які найбільше постраждали від закриття Ормузької протоки.</p>
<p>За даними Bain &amp; Company і Standard Chartered, у 2021–2025 роках у В’єтнамі, Таїланді та Індонезії було скасовано або відкладено від 50% до 60% запланованих проєктів у сфері відновлюваної енергетики.</p>
<h4>Зростання електромобілів і ВДЕ потребує швидшого розвитку мереж</h4>
<blockquote><p>«Той факт, що ми маємо рекордне зростання відновлюваної енергетики і рекордні показники продажів електромобілів, означає, що ми повинні швидше розбудовувати мережі», — заявила професорка енергетичної та кліматичної політики Оксфордського університету Ян Розенов.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це не показник того, що перехід зазнає невдачі. Ми можемо побудувати більшу мережу. Питання в тому, наскільки швидко ми зможемо це зробити».</p></blockquote>
<p>Таким чином, головним обмеженням для подальшої електрифікації стає вже не доступність самих технологій, а швидкість розвитку електромереж, інфраструктури передачі та підключення нових потужностей.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Iran-War-Pushes-25-Countries-Into-New-Electrification-Policies.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/08/vijna-z-iranom-priskorila-elektrifikaciyu-blizko-25-kra%d1%97n-zminili-energetichnu-politiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Запаси нафти у стратегічному резерві США впали до мінімуму з 1982 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/29/zapasi-nafti-u-strategichnomu-rezervi-ssha-vpali-do-minimumu-z-1982-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/29/zapasi-nafti-u-strategichnomu-rezervi-ssha-vpali-do-minimumu-z-1982-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 29 Sep 2026 07:56:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude stocks]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[Strategic Petroleum Reserve]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155452</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31372-США_флаг_развевается.jpg" alt="Запаси нафти у стратегічному резерві США впали до мінімуму з 1982 року"/><br />Reuters повідомило, що запаси нафти у Стратегічному нафтовому резерві США минулого тижня скоротилися до 283,8 млн барелів. Це найнижчий рівень із жовтня 1982 року, за даними Міністерства енергетики США. Скорочення резерву пов’язане з угодою про вивільнення 172 млн барелів 28 вересня Reuters повідомило про нове зниження запасів сирої нафти у Стратегічному нафтовому резерві США. За [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31372-США_флаг_развевается.jpg" alt="Запаси нафти у стратегічному резерві США впали до мінімуму з 1982 року"/><br /><p>Reuters повідомило, що запаси нафти у Стратегічному нафтовому резерві США минулого тижня скоротилися до 283,8 млн барелів. Це найнижчий рівень із жовтня 1982 року, за даними Міністерства енергетики США.</p>
<h3>Скорочення резерву пов’язане з угодою про вивільнення 172 млн барелів</h3>
<p>28 вересня Reuters повідомило про нове зниження запасів сирої нафти у Стратегічному нафтовому резерві США. За даними Міністерства енергетики США, минулого тижня обсяг резерву впав до 283,8 млн барелів. Агентство зазначило, що це найнижчий показник із жовтня 1982 року.</p>
<p>Скорочення запасів відбувається в межах американської угоди про вивільнення 172 млн барелів із резерву. У повідомленні Reuters не наведено додаткових параметрів цієї угоди, однак сама динаміка резерву має значення для ринку нафти, оскільки стратегічні запаси використовуються як інструмент реагування на дефіцит або цінові шоки.</p>
<p>Новина вийшла в день, коли ринок оцінював ризики постачання через Ормузьку протоку та високу волатильність нафти. На тлі таких умов рівень стратегічних резервів є окремим фактором уваги для трейдерів, урядів і переробників, оскільки він відображає запас міцності найбільшого споживача нафти у світі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-stocks-us-strategic-petroleum-reserve-fall-lowest-level-since-1982-2026-09-28/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31372-США_флаг_развевается.jpg" alt="Запаси нафти у стратегічному резерві США впали до мінімуму з 1982 року"/><br /><p>Reuters повідомило, що запаси нафти у Стратегічному нафтовому резерві США минулого тижня скоротилися до 283,8 млн барелів. Це найнижчий рівень із жовтня 1982 року, за даними Міністерства енергетики США.</p>
<h3>Скорочення резерву пов’язане з угодою про вивільнення 172 млн барелів</h3>
<p>28 вересня Reuters повідомило про нове зниження запасів сирої нафти у Стратегічному нафтовому резерві США. За даними Міністерства енергетики США, минулого тижня обсяг резерву впав до 283,8 млн барелів. Агентство зазначило, що це найнижчий показник із жовтня 1982 року.</p>
<p>Скорочення запасів відбувається в межах американської угоди про вивільнення 172 млн барелів із резерву. У повідомленні Reuters не наведено додаткових параметрів цієї угоди, однак сама динаміка резерву має значення для ринку нафти, оскільки стратегічні запаси використовуються як інструмент реагування на дефіцит або цінові шоки.</p>
<p>Новина вийшла в день, коли ринок оцінював ризики постачання через Ормузьку протоку та високу волатильність нафти. На тлі таких умов рівень стратегічних резервів є окремим фактором уваги для трейдерів, урядів і переробників, оскільки він відображає запас міцності найбільшого споживача нафти у світі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-stocks-us-strategic-petroleum-reserve-fall-lowest-level-since-1982-2026-09-28/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/29/zapasi-nafti-u-strategichnomu-rezervi-ssha-vpali-do-minimumu-z-1982-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Криза в Ормузькій протоці показала вразливість ринків нафти, нафтопродуктів і LNG</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/25/kriza-v-ormuzkij-protoci-pokazala-vrazlivist-rinkiv-nafti-naftoproduktiv-i-lng/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/25/kriza-v-ormuzkij-protoci-pokazala-vrazlivist-rinkiv-nafti-naftoproduktiv-i-lng/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 25 Sep 2026 05:59:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155423</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31350-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Криза в Ормузькій протоці показала вразливість ринків нафти, нафтопродуктів і LNG"/><br />S&#38;P Global Energy 24 вересня опублікувала аналіз, у якому назвала кризу в Ормузькій протоці прикладом залежності світової економіки від одного транспортного вузла. Матеріал підкреслює значення диверсифікації постачання та стратегічних резервів сирої нафти, нафтопродуктів і газу. Ключовий висновок S&#38;P Global полягає в тому, що географічна диверсифікація видобутку не усуває ризиків, якщо критичні потоки проходять через один [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31350-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Криза в Ормузькій протоці показала вразливість ринків нафти, нафтопродуктів і LNG"/><br /><p>S&amp;P Global Energy 24 вересня опублікувала аналіз, у якому назвала кризу в Ормузькій протоці прикладом залежності світової економіки від одного транспортного вузла. Матеріал підкреслює значення диверсифікації постачання та стратегічних резервів сирої нафти, нафтопродуктів і газу.</p>
<h3>Ключовий висновок S&amp;P Global полягає в тому, що географічна диверсифікація видобутку не усуває ризиків, якщо критичні потоки проходять через один морський маршрут.</h3>
<p>S&amp;P Global Energy зазначає, що рух суден через Ормузьку протоку зупинився на початку конфлікту 28 лютого 2026 року. Після цього, за даними компанії, відбувалися періоди часткового відновлення та нових збоїв. Середня кількість перетинів зросла з 14 у травні до 30 у червні, але знову впала після відновлення бойових дій на початку липня.</p>
<p>Аналітики S&amp;P Global підкреслюють, що одних політичних заяв недостатньо для повернення довіри до маршруту. Для стабільного відновлення, за матеріалом, потрібні чіткіші сигнали: розмінування, незалежні морські оцінки безпеки, підтвердження зниження загроз і скасування статусу воєнної зони для страхування. Воєнні страхові премії не зникають лише після оголошень.</p>
<p>За оцінками S&amp;P Global Energy, до кризи через Ормузьку протоку проходили 48% імпорту нафти Китаєм, 37% імпорту авіапального Європою та 21% імпорту газойлю Африкою. Компанія також оцінює, що криза скоротила постачання сирої нафти на 27%, нафтопродуктів — на 21%, LNG — на 16%.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що значна частка світового експорту у 2025 році походила з країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки: близько 27% сирої нафти, близько 21% нафтопродуктів і близько 16% LNG. До нафтопродуктів S&amp;P Global відносить, зокрема, моторний бензин, автомобільний дизель, авіапальне, суднове пальне, LPG і мазут.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/blog/crude-oil/092426-why-this-energy-crisis-is-different">S&amp;P Global Energy</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31350-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Криза в Ормузькій протоці показала вразливість ринків нафти, нафтопродуктів і LNG"/><br /><p>S&amp;P Global Energy 24 вересня опублікувала аналіз, у якому назвала кризу в Ормузькій протоці прикладом залежності світової економіки від одного транспортного вузла. Матеріал підкреслює значення диверсифікації постачання та стратегічних резервів сирої нафти, нафтопродуктів і газу.</p>
<h3>Ключовий висновок S&amp;P Global полягає в тому, що географічна диверсифікація видобутку не усуває ризиків, якщо критичні потоки проходять через один морський маршрут.</h3>
<p>S&amp;P Global Energy зазначає, що рух суден через Ормузьку протоку зупинився на початку конфлікту 28 лютого 2026 року. Після цього, за даними компанії, відбувалися періоди часткового відновлення та нових збоїв. Середня кількість перетинів зросла з 14 у травні до 30 у червні, але знову впала після відновлення бойових дій на початку липня.</p>
<p>Аналітики S&amp;P Global підкреслюють, що одних політичних заяв недостатньо для повернення довіри до маршруту. Для стабільного відновлення, за матеріалом, потрібні чіткіші сигнали: розмінування, незалежні морські оцінки безпеки, підтвердження зниження загроз і скасування статусу воєнної зони для страхування. Воєнні страхові премії не зникають лише після оголошень.</p>
<p>За оцінками S&amp;P Global Energy, до кризи через Ормузьку протоку проходили 48% імпорту нафти Китаєм, 37% імпорту авіапального Європою та 21% імпорту газойлю Африкою. Компанія також оцінює, що криза скоротила постачання сирої нафти на 27%, нафтопродуктів — на 21%, LNG — на 16%.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що значна частка світового експорту у 2025 році походила з країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки: близько 27% сирої нафти, близько 21% нафтопродуктів і близько 16% LNG. До нафтопродуктів S&amp;P Global відносить, зокрема, моторний бензин, автомобільний дизель, авіапальне, суднове пальне, LPG і мазут.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/news-research/blog/crude-oil/092426-why-this-energy-crisis-is-different">S&amp;P Global Energy</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/25/kriza-v-ormuzkij-protoci-pokazala-vrazlivist-rinkiv-nafti-naftoproduktiv-i-lng/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA: криза навколо Ормузької протоки посилила інтерес країн до електрифікації</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/iea-kriza-navkolo-ormuzko%d1%97-protoki-posilila-interes-kra%d1%97n-do-elektrifikaci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/iea-kriza-navkolo-ormuzko%d1%97-protoki-posilila-interes-kra%d1%97n-do-elektrifikaci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Sep 2026 05:30:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155388</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31321-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA: криза навколо Ормузької протоки посилила інтерес країн до електрифікації"/><br />Міжнародне енергетичне агентство 22 вересня повідомило, що на тлі кризи навколо Ормузької протоки країни активніше розглядають електрифікацію як інструмент енергетичної безпеки. Новий аналіз IEA підготовлено на запит Туреччини та Австралії для обговорень COP31. Високі ціни на енергоносії роблять електрифікацію економічно привабливішою й можуть зменшити майбутню залежність від нафти. IEA повідомило, що електроенергія відіграє дедалі важливішу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31321-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA: криза навколо Ормузької протоки посилила інтерес країн до електрифікації"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство 22 вересня повідомило, що на тлі кризи навколо Ормузької протоки країни активніше розглядають електрифікацію як інструмент енергетичної безпеки. Новий аналіз IEA підготовлено на запит Туреччини та Австралії для обговорень COP31.</p>
<h3>Високі ціни на енергоносії роблять електрифікацію економічно привабливішою й можуть зменшити майбутню залежність від нафти.</h3>
<p>IEA повідомило, що електроенергія відіграє дедалі важливішу роль в економіках, створюючи можливості для підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності та скорочення викидів. Звіт розглядає потенціал прискореної електрифікації за секторами й регіонами, а також її вплив на енергетичну безпеку та кліматичні цілі.</p>
<p>За оцінкою IEA, на основі доступних сьогодні технологій і цін на енергію, які діяли до початку поточного шоку постачання, електроенергія могла б економічно ефективно забезпечувати 33% світового кінцевого енергоспоживання до 2035 року проти 23% сьогодні. Це наблизило б світ до глобальної цілі електрифікації 35%, яку обговорюють країни.</p>
<p>IEA також зазначило, що за нинішніх рівнів цін на енергію, сформованих на тлі кризи в Ормузькій протоці, ще більша частка світового енергоспоживання стає економічно доцільною для електрифікації.</p>
<p>У сценарії швидкої електрифікації паливоімпортуючі країни могли б скоротити рахунки за імпорт енергоносіїв більш ніж на $400 млрд до 2035 року порівняно з рівнем 2025 року. До того часу світ міг би використовувати на 18 млн барелів нафти на добу менше, ніж без прискорення електрифікації, насамперед завдяки швидкому поширенню електромобілів.</p>
<p>IEA водночас наголосило, що для реалізації цього потенціалу потрібні інвестиції у генерацію та мережі, гнучкіші енергосистеми й заходи проти нових загроз електробезпеці, включно з кіберризиками та концентрацією ланцюгів постачання критичних технологій.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/news/electrification-takes-centre-stage-as-hormuz-shock-spurs-countries-to-seek-to-enhance-energy-security" target="_blank">International Energy Agency</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31321-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA: криза навколо Ормузької протоки посилила інтерес країн до електрифікації"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство 22 вересня повідомило, що на тлі кризи навколо Ормузької протоки країни активніше розглядають електрифікацію як інструмент енергетичної безпеки. Новий аналіз IEA підготовлено на запит Туреччини та Австралії для обговорень COP31.</p>
<h3>Високі ціни на енергоносії роблять електрифікацію економічно привабливішою й можуть зменшити майбутню залежність від нафти.</h3>
<p>IEA повідомило, що електроенергія відіграє дедалі важливішу роль в економіках, створюючи можливості для підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності та скорочення викидів. Звіт розглядає потенціал прискореної електрифікації за секторами й регіонами, а також її вплив на енергетичну безпеку та кліматичні цілі.</p>
<p>За оцінкою IEA, на основі доступних сьогодні технологій і цін на енергію, які діяли до початку поточного шоку постачання, електроенергія могла б економічно ефективно забезпечувати 33% світового кінцевого енергоспоживання до 2035 року проти 23% сьогодні. Це наблизило б світ до глобальної цілі електрифікації 35%, яку обговорюють країни.</p>
<p>IEA також зазначило, що за нинішніх рівнів цін на енергію, сформованих на тлі кризи в Ормузькій протоці, ще більша частка світового енергоспоживання стає економічно доцільною для електрифікації.</p>
<p>У сценарії швидкої електрифікації паливоімпортуючі країни могли б скоротити рахунки за імпорт енергоносіїв більш ніж на $400 млрд до 2035 року порівняно з рівнем 2025 року. До того часу світ міг би використовувати на 18 млн барелів нафти на добу менше, ніж без прискорення електрифікації, насамперед завдяки швидкому поширенню електромобілів.</p>
<p>IEA водночас наголосило, що для реалізації цього потенціалу потрібні інвестиції у генерацію та мережі, гнучкіші енергосистеми й заходи проти нових загроз електробезпеці, включно з кіберризиками та концентрацією ланцюгів постачання критичних технологій.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/news/electrification-takes-centre-stage-as-hormuz-shock-spurs-countries-to-seek-to-enhance-energy-security" target="_blank">International Energy Agency</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/iea-kriza-navkolo-ormuzko%d1%97-protoki-posilila-interes-kra%d1%97n-do-elektrifikaci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/energetichna-bezpeka/feed/ ) in 0.25765 seconds, on Nov 15th, 2026 at 10:08 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 11:08 pm UTC -->