Африка стикається з критичною необхідністю швидкого нарощування енергетичних потужностей: близько 600 млн людей не мають доступу до електроенергії, а попит стрімко зростає. Попри значний потенціал відновлюваної енергетики, ключовою перепоною залишається нестача фінансування, що блокує реалізацію навіть економічно доцільних проєктів.

Енергетичний дефіцит Африки: масштаби проблеми та ризики

Африка залишається найбільш енергетично недорозвиненим регіоном світу, що створює системні ризики для економічного розвитку та соціальної стабільності.

Ключові параметри енергетичного розриву

• Близько 600 млн осіб не мають доступу до електроенергії
• Подвоєння населення до 2050 року, з концентрацією у країнах Африки на південь від Сахари
• Очікується, що це буде 25% світового населення
• Потреба у 10-кратному збільшенні генерації електроенергії до 2065 року

Ці фактори формують структурний тиск на енергосистему, який без швидких рішень може призвести до поглиблення енергетичної бідності.

Інфраструктурний дефіцит як системна проблема

• Недостатній розвиток енергомереж і логістичної інфраструктури
• Відсутність достатніх інвестицій у ланцюги постачання енергії
• Затримки реалізації проєктів через брак фінансування

«Африка повинна трансформувати інвестиційний інтерес у фінансово життєздатні проєкти, інакше ризикує поглибити енергетичну бідність та втратити економічний потенціал» — S&P Global

Нереалізований потенціал чистої енергетики

• Африка має 60% світового потенціалу сонячної енергетики
• Водночас забезпечує лише 1% встановлених сонячних потужностей
• Міжнародні зобов’язання щодо фінансування у $100 млрд на рік для декарбонізації не були повністю виконані

Це свідчить про розрив між потенціалом і фактичною реалізацією, що напряму пов’язано з фінансовими та інституційними обмеженнями.

Фінансування як ключовий бар’єр розвитку

• Більшість проєктів зупиняється на стадії техніко-економічного обґрунтування
• Обмежений доступ до капіталу дозволяє реалізовувати лише найбільш прибуткові проєкти
• Соціально важливі, але менш рентабельні ініціативи залишаються поза фінансуванням

Це створює дисбаланс між економічною доцільністю та соціальними потребами.

Геополітичний фактор: роль Китаю

• У 2020–2024 роках китайські компанії брали участь у 84 енергетичних проєктах
• Сукупна потужність — понад 32 ГВт
• Це еквівалентно забезпеченню електроенергією 135 млн міських домогосподарств або понад 500 млн сільських

Водночас така співпраця створює ризики втрати енергетичного суверенітету, оскільки інфраструктура може працювати в інтересах зовнішніх гравців.

Політичні рішення та їх наслідки

• Окремі країни, як-от Зімбабве, намагаються обмежити експорт ресурсів (наприклад, літію)
• Різкі зміни політики призводять до хаотичного видобутку та нелегальної діяльності
• Висока залежність від зовнішніх інвесторів обмежує ефективність таких заходів

Висновки та системні наслідки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Диверсифікація джерел енергії є критично необхідною через залежність від зовнішнього фінансування
• Низький рівень розвитку інфраструктури підвищує ризики логістичної нестабільності
• Відсутність достатніх інвестицій ускладнює формування стратегічних резервів

Захист критичної інфраструктури

• Слабка інституційна спроможність обмежує ефективність управління енергосистемами
• Потреба у інвестиціях в інфраструктуру залишається ключовою умовою стабільності
• Недостатній розвиток фінансових ринків ускладнює страхування ризиків

Зміни у ціноутворенні

• Обмежений доступ до капіталу формує високу вартість енергетичних проєктів
• Нерівномірний розвиток сектору знижує рівень конкуренції
• Ці фактори можуть призвести до зростання кінцевих цін на енергію для споживачів

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Попри безперервні обстріли з боку росії, українська енергосистема залишається стабільною. З 25 по 27 травня 2025 року фіксується зростання споживання електроенергії через погодні умови та тривають відновлювальні роботи на пошкоджених об’єктах.

Стан енергосистеми та споживання електроенергії

• Станом на 27 травня система збалансована, планових обмежень для споживачів не передбачено.
• Споживання електроенергії за попередню добу було дещо більшим, ніж за аналогічну добу 2024 року, що пояснюється низьким температурним режимом в західній частині України.
• 26 травня споживання електроенергії зросло на 7,9% порівняно з попереднім робочим днем через хмарну погоду та дощі, що знизило ефективність сонячних електростанцій.
• Унаслідок негоди 26 травня 32 населені пункти в двох областях залишилися без електропостачання; ремонтні бригади вже працюють над відновленням.

Відновлення енергетичної інфраструктури

• Тривають відновлювальні роботи на пошкоджених ворожими обстрілами енергооб’єктах.
• Здійснюються поточні планові ремонти для підготовки обладнання до наступного опалювального сезону та періодів підвищеного навантаження у літній період.
• Україна активно впроваджує децентралізовані джерела енергії, зокрема сонячні та вітрові електростанції, які виявилися більш стійкими до атак.

Міжнародна підтримка та інвестиції

• Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати Україні близько 1 мільярда євро у 2025 році для відновлення енергетичного сектору та підвищення його стійкості.
• Європейська комісія запропонувала новий пакет підтримки для забезпечення енергетичної системи України та її повної інтеграції в європейський енергетичний ринок.

«Збільшення споживання електроенергії через погодні умови та триваючі обстріли з боку росії створюють додаткове навантаження на енергосистему. Проте завдяки міжнародній підтримці та впровадженню децентралізованих джерел енергії, Україна продовжує забезпечувати стабільне електропостачання для своїх громадян.»

Джерело: Terminal
За матеріалами: Міненерго України, Ukrenergo, Bloomberg, Reuters, CE Energy News

Енергетики України продовжують відновлювати живлення для споживачів, які залишилися без електрики через бойові дії. Станом на 18 березня електроенергію повернули для понад 106 тисяч споживачів. Водночас тривають роботи зі стабілізації енергосистеми після обстрілів інфраструктури. Запорукою стабільності є раціональне використання електроенергії споживачами, особливо в пікові години.

ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ

Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.

Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.

ЗАЖИВЛЕННЯ СПОЖИВАЧІВ

Минулої доби енергетики відновили живлення для 106 276 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.

СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС

Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.12 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: Міненерго України

Нещодавно Франція та Великобританія висунули план щодо взаємного місячного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури. Ініціатива має бути за Україною, оскільки якщо вона першою оголосить про припинення обстрілів енергетичної інфраструктури, розташованої на території РФ, це надасть їй наступні переваги:

1. Перехоплення ініціативи у питанні досягнення миру: Оголошення про припинення обстрілів покаже, що Україна прагне миру, і зруйнує фейкові аргументи Білого Дому та Кремля про те, що вона нібито не хоче миру. Це може суттєво підвищити дипломатичні позиції України на міжнародній арені.
2. Пастка для Росії: Якщо Росія продовжить обстріли енергетичної та цивільної інфраструктури, то план із примушення України до так званого Стамбульського миру буде бездіяльним. Це позбавить адміністрацію президента США Д.Трампа можливості тиску на Україну для прийняття цього варіанту миру.
3. Аргументи для надання військової допомоги: У Білого Дому вже не буде аргументів не надавати Україні озброєння та розвідувальну інформацію. Це може призвести до збільшення військової підтримки з боку США та інших союзників.
4. Баланс взаємних атак: Баланс взаємних атак на енергетичну інфраструктуру дотепер не є на користь України, оскільки РФ має набагато потужніші ракетно-космічні війська та більшу кількість об’єктів енергетики. Негативний баланс для України значно погіршився після призупинення військової допомоги з боку США. Тому, припинення обстрілів з українського боку дасть можливість зменшити втрати та зосередитися на відновленні та зміцненні власної енергетичної інфраструктури.
5. Дипломатичний кут для Росії: У разі, якщо РФ не підтримає українську ініціативу, вона зажене себе у дипломатичний кут. Україна нічого не втратить, оскільки буде здатна за час паузи накопичити більше далекобійних засобів й краще підготуватися до їх застосування.

Таким чином, ініціатива взаємного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури є важливим кроком для України, що може покращити її дипломатичні позиції, зменшити втрати та підготуватися до подальших дій.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: fb

Ситуація в енергосистемі Україні на 1 березня: енергетики відновили живлення для 27 тисяч споживачів

ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ

Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.

Внаслідок пошкоджень, завданих обʼєктам енергетичної інфраструктури ворожими атаками оператор системи передачі вимушено застосовує обмеження потужності для промисловості та бізнесу.

Обмеження не застосовуються для побутових споживачів, критичної інфраструктури, а також для підприємств, які імпортують понад 60 % електроенергії для своїх потреб відповідно до урядової постанови.

Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію протягом усього дня, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.

ЗАЖИВЛЕННЯ СПОЖИВАЧІВ

Минулої доби енергетики відновили живлення для 26 590 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.

СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС

Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.12 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.

Джерело: Міненерго України

Після перемоги над ворогом Україна відновить всі об’єкти енергетичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень або руйнувань внаслідок військової агресії РФ. 

Про це заявив Міністр енергетики Герман Галущенко. 

“За попередніми оцінками, об’єктам енергетичної інфраструктури завдано шкоди на десятки мільярдів гривень. Але ми все відбудуємо після нашої перемоги. Ми зробимо енергосистему ще надійнішою і ще сучаснішою, вона буде відповідати найкращим європейським стандартам”, - наголосив він. 

Герман Галущенко підкреслив, що ремонтні бригади намагаються відновити газо- та електропостачання населених пунктів якомога швидше. Водночас проведення робіт ускладнюють бойові дії.

“Найбільш серйозні проблеми зараз на ділянці газопроводу “Донецьк-Маріуполь”. Там великий розрив. Але ведуться активні бойові дії. Там стоять бригади готові моментально піти на усунення, але чекаємо відповідних можливостей з точки зору безпеки”, - зазначив Міністр. 

Також серед проблемних щодо відновлення газо- та електропостачання очільник Міненерго назвав райони на північ від Києва: “Там теж ведуться активні бойові дії. Нам вдалося відновити електропостачання деяким містечкам, але для багатьох проблеми залишаються”. 

Водночас в цілому українська енергосистема працює стабільно, підкреслив Герман Галущенко. Він нагадав, що Україна 13-й день працює в ізольованому режиму. “І працює доволі успішно, забезпечуючи технічні параметри, які мають бути в енергосистемі, зокрема частоту 50 Гц”.

Читайте у Терміналі: Уряд знизив вартість газу для деяких ТЕС.

Укренерго розпочинає будівництво підстанції (ПС) 330 кВ «Західна» із заходами ЛЕП 330 кВ поблизу села Гореничі Київської області.

Повідомляє Укренерго.

Спорудження об’єкту передбачене Планом розвитку системи передачі на 2021-2030 роки, затвердженим НКРЕКП. Нова підстанція забезпечить на першому етапі передачу 400 МВА додаткової потужності у західну частину Києва та Київської області, підвищить надійність і якість електропостачання споживачів цих районів з урахуванням зростання електроспоживання, пов’язаним з інтенсивним будівництвом нових житлових масивів та котеджних містечок.

Унікальність підстанції полягає у технічному рішенні: основою майданчика та під’їзної дороги буде монолітний плитний ростверк (плити, що лежать на стовпчастому фундаменті, розподіляючи навантаження на основу), розміщений на майже 1,5 тис. залізобетонних паль. Таке проектне рішення було розроблене для уникнення підтоплення підстанції, адже її майданчик розташовується на заплавних територіях, у зоні підтоплення повеневими водами річки Ірпінь. Технологія будівництва забезпечить міцність та надійність всіх споруд, що будуть зведені, а також мінімізує вплив на довкілля. Проект, розроблений ТОВ «Проенерджі», пройшов комплексну державну експертизу, отримані дозвільні документи на будівництво.

Проектом передбачено встановлення двох автотрансформаторів (АТ) по 200 МВА з перспективою встановлення третього АТ, спорудження елегазових комплектних розподільчих пристроїв (КРПЕ) 330 та 110 кВ та повну автоматизацію підстанції. Застосування КРПЕ значно зменшує обсяг витрат на обслуговування порівняно з відкритими розподільчими пристроями (ВРП), а завдяки компактності КРПЕ площа підстанції становитиме 1,5 га на відміну від традиційних ВРП, при будівництві яких площа ПС становила б близько 9-12 га.

ПС 330 кВ «Західна» буде приєднана до магістральної електромережі заходами ліній 330 кВ Київська – Північна та Київська – Новокиївська. У перспективі від ПС 330 кВ «Західна» також буде споруджено кабельну лінію 330 кВ до ПС 330 «Нивки». Будівництво ПС 330 кВ «Західна» синхронізоване з планами розвитку операторів системи розподілу (ОСР) ПрАТ «ДТЕК «Київські електромережі» та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Для передачі потужності споживачам Києва та області на підстанцію будуть заведені 20 ЛЕП 110 кВ відповідних операторів систем розподілу, а у перспективі – ще 4 ПЛ 110 кВ ОСР. Зазначимо, що у планах розвитку ОСР на 2021-2022 роки вже передбачені витрати на розробку проектів та реалізацію будівництва заходів ЛЕП 110 кВ на ПС 330 кВ «Західна».

Фінансування будівництва ПС 330 кВ «Західна» із заходами ПЛ 330 кВ здійснюється за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку, зекономлених за результатами реалізації проекту будівництва ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська. Вартість будівництва близько 32 млн доларів. Генеральний підрядник – консорціум корейських компаній «Posco International & Hyosung», визначений за результатами міжнародних конкурсних торгів.

Читайте також у Терміналі: Запаси вугілля на складах ТЕС почали зростати, — Укренерго.

Енергетичною стратегією України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» у галузях електро- та теплоенергетики визначено такі стратегічні орієнтири розвитку, як: модернізація існуючих електро- та теплоустановок і мереж, проектування будівництва та введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей, інтеграція енергетичної інфраструктури України до європейської, а також запровадження механізмів залучення інвестицій для реалізації програми оновлення генеруючих потужностей.

Державна інспекція енергетичного нагляду України у рамках своїх повноважень буде докладати максимальних зусиль щодо забезпечення контролю за надійністю і безпечністю електро- та теплопостачання згідно із зазначеними стратегічними орієнтирами розвитку.

Зокрема, з метою стабільного, надійного електро- та теплопостачання Держенергонагляд зосередить увагу на таких напрямах роботи:

• забезпечення нагляду за безперебійним функціонуванням енергетичної інфраструктури, за проведенням необхідних заходів із модернізації електричних станцій, теплових, тепловикористальних установок і мереж та енергетичного обладнання, а також зниженням їх аварійності;
• сприяння в удосконаленні системи захисту критичної інфраструктури на основі кращих практик країн ЄС та у створенні системи кризового управління в енергетичному комплексі.

Так, в рамках удосконалення системи захисту критичної інфраструктури, Держенергонагляд буде надавати пропозиції Міненерговугілля щодо вимог роботи обладнання (надійність роботи, захист об’єктів, резервування енергопостачання).

Крім того, з метою гарантування енергетичної безпеки країни опрацьовуються організаційно-розпорядчі заходи стосовно запровадження на рівні суб’єктів господарювання практики аналізу та реагування на загрози роботи енергетичних об’єктів.

Окрему увагу буде приділено напряму скороченню витрат енергії у системах транспортування та розподілу електричної і теплової енергії шляхом технічної, технологічної модернізації та концептуального перегляду схем енергозабезпечення із врахуванням досягнень у сфері енергопостачання.

Одним із головних завдань Стратегії на наступні десять років є підготовка енергетичної системи України до масштабного оновлення потужностей після 2025 року. З огляду на це Держенергонагляд буде сприяти введенню в експлуатацію нових генеруючих потужностей замість тих, що будуть виведені з експлуатації після зазначеного терміну. З метою реалізації зазначеного завдання Стратегією передбачено запровадження механізмів залучення інвестицій.

Формування ринку електричної енергії сприятиме виникненню стимулів ефективного інвестування у енергетичну галузь. З цією метою Держенергонагляд буде проводити контроль за безперервним (надійним) електро- та теплопостачанням, здійснювати підтримку у розбудові та реконструкції електромереж. Також інспекція буде сприяти у подовженні терміну експлуатації ТЕС, виведенні у консервацію або заміщенні сучасними високоманевровими потужностями ТЕС.

Крім того, відомство буде спрямовувати зусилля на підтримку реконструкції тепломереж з метою мінімізації втрат, реалізації проектів з когенерації на ТЕЦ і будівництва та реконструкції високоефективної когенерації ТЕЦ відповідно до вимог екологічних нормативів.

Для нас важлива спільна з США робота з розвитку енергетичної інфраструктури для інтеграції енергетичної системи України в європейський енергетичний простір», — наголосила заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції -Наталія Бойко.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

15 серпня 2018 року заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко зустрілася з представниками Посольства США в Україні, зокрема новопризначеним директором офісу Міністерства енергетики США в Посольстві США в Україні Хезер Белл.

Також, участь у заході взяв Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров та начальник відділу координації проектів міжнародної технічної допомоги Управління міжнародного співробітництва Микола Колісник.

У ході зустрічі Наталія Бойко привітала Хезер Белл із призначенням на посаду та подякувала за послідовну позицію Сполучених Штатів Америки щодо підтримки України на шляху забезпечення власної енергетичної незалежності та регіону в цілому, яка, зокрема, відображена у відповідному Законі США «Про протидію супротивникам Америки через санкції».

Також підкреслила особливу важливість розширення існуючого стратегічного партнерства у сфері енергетики з Сполученими Штатами Америки. « «Україна розраховує на максимальну політичну підтримку процесу інтеграції ОЕС України в ENTSO-E», — додала Наталія Бойко та наголосила на зацікавленості української сторони в тому, щоб зазначений процес був у фокусі підвищеної уваги з боку США.

Під час зустрічі обговорили реалізацію заходів з підвищення рівня енергетичної безпеки України та регіону в цілому. Наталія Бойко акцентувала на важливій ролі Сполучених Штатів Америки в диверсифікації шляхів постачання енергетичних ресурсів, а також експертного досвіду Сполучених Штатів Америки для втілення безпекових програм та Плану стійкості енергетичної системи України, що дозволить сформувати нормативно правові засади захисту об’єктів критичної електроенергетичної інфраструктури.

Наталія Бойко ознайомила з процесом реформування в енергетичній сфері та координацію роботи щодо формування нормативно-правової бази, впровадження ринків газу та електроенергії, досягнення цілей Енергетичної стратегії України на період до 2035 року та виконання План заходів з реалізації етапу “Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)”. Серед завдань — залучення одного або декількох стратегічних партнерів іноземних TSO (консорціум) до управління Оператором ГТС, диверсифікація шляхів надходження імпортованого природного газу, впровадження сучасних стандартів корпоративного управління за принципами ОЕСР на підприємствах ПЕК державної форми власності, динамічне збільшення частки відновлюваних джерел енергії тощо.

Також Наталія Бойко подякувала за послідовну позицію Сполучених Штатів Америки щодо протидії реалізації політичного проекту з будівництва трубопроводу «Північний потік 2». За її словами, одним із основних аргументів у протистоянні має бути спільно виражена солідарність держав-членів ЄС щодо питання реалізації Проекту, а саме уникнення залежності ЄС від імпорту російського газу, зокрема від посилення домінуючого положення ПАТ «Газпром» на ринках Центральної та Східної Європи.

Сторони також обговорили питання початку реалізації проекту USAID «Енергетична безпека через конкурентоспроможні енергетичні ринки в Україні».

Читайте в «Терміналі», заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко підсумувала основні напрямки дискусій неформальної міністерської Ради Energy Community.