<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; енергетична інфраструктура</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/energetichna-infrastruktura/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Протягом п’яти років роль Ормузької протоки може суттєво зменшитися</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/21/155673/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/21/155673/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Oct 2026 08:03:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[alternative oil routes]]></category>
		<category><![CDATA[energy infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[logistics risk]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[альтернативні нафтові маршрути]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[логістичний ризик]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155673</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31547-Танкер.jpg" alt="Протягом п’яти років роль Ормузької протоки може суттєво зменшитися"/><br />Інвестиції в трубопроводи та альтернативні порти Перської затоки можуть протягом п’яти років суттєво зменшити роль Ормузької протоки, заявив керівник HSBC Жорж Ельхедері. До конфлікту через цей маршрут проходила п’ята частина світової торгівлі нафтою та LNG. Країни Перської затоки прискорюють створення резервних маршрутів експорту енергоресурсів Генеральний директор HSBC Group Жорж Ельхедері 20 жовтня заявив, що інвестиції [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31547-Танкер.jpg" alt="Протягом п’яти років роль Ормузької протоки може суттєво зменшитися"/><br /><p>Інвестиції в трубопроводи та альтернативні порти Перської затоки можуть протягом п’яти років суттєво зменшити роль Ормузької протоки, заявив керівник HSBC Жорж Ельхедері. До конфлікту через цей маршрут проходила п’ята частина світової торгівлі нафтою та LNG.</p>
<h3>Країни Перської затоки прискорюють створення резервних маршрутів експорту енергоресурсів</h3>
<p>Генеральний директор HSBC Group Жорж Ельхедері 20 жовтня заявив, що інвестиції в альтернативну логістичну інфраструктуру можуть протягом п’яти років зробити Ормузьку протоку непотрібною для значної частини регіонального енергетичного експорту.</p>
<p>Конфлікт з Іраном продемонстрував залежність світового ринку від вузького морського маршруту, через який раніше проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою та скрапленим природним газом. Країни Перської затоки спрямовують кошти на трубопроводи до альтернативних портів, щоб зменшити вплив перебоїв у протоці.</p>
<p>За звітом HSBC із посиланням на дані MEED, на Близькому Сході, у Північній Африці та Туреччині запропоновано окремі пакети проєктів загальною вартістю $872 млрд. Вони входять до ширшого портфеля запланованих, але ще не розподілених інфраструктурних проєктів на $1,4 трлн.</p>
<p>Опитування HSBC охопило понад 1 600 керівників компаній і близько 820 інституційних інвесторів. Респонденти продовжують вважати Перську затоку привабливим інвестиційним центром, попри воєнні та логістичні ризики.</p>
<p>Світовий банк після зростання регіональної економіки на 3,3% у 2025 році прогнозує скорочення на 1,3% у 2026 році через війну, а надалі — сильне, але нерівномірне відновлення у 2027 році.</p>
<blockquote><p>«Ормузька протока, можливо, через п’ять років стане непотрібною», — заявив генеральний директор HSBC Group Жорж Ельхедері на форумі HSBC Future Forum у Дубаї.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hsbc-ceo-says-alternative-routes-could-make-strait-hormuz-redundant-five-years-2026-10-20/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31547-Танкер.jpg" alt="Протягом п’яти років роль Ормузької протоки може суттєво зменшитися"/><br /><p>Інвестиції в трубопроводи та альтернативні порти Перської затоки можуть протягом п’яти років суттєво зменшити роль Ормузької протоки, заявив керівник HSBC Жорж Ельхедері. До конфлікту через цей маршрут проходила п’ята частина світової торгівлі нафтою та LNG.</p>
<h3>Країни Перської затоки прискорюють створення резервних маршрутів експорту енергоресурсів</h3>
<p>Генеральний директор HSBC Group Жорж Ельхедері 20 жовтня заявив, що інвестиції в альтернативну логістичну інфраструктуру можуть протягом п’яти років зробити Ормузьку протоку непотрібною для значної частини регіонального енергетичного експорту.</p>
<p>Конфлікт з Іраном продемонстрував залежність світового ринку від вузького морського маршруту, через який раніше проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою та скрапленим природним газом. Країни Перської затоки спрямовують кошти на трубопроводи до альтернативних портів, щоб зменшити вплив перебоїв у протоці.</p>
<p>За звітом HSBC із посиланням на дані MEED, на Близькому Сході, у Північній Африці та Туреччині запропоновано окремі пакети проєктів загальною вартістю $872 млрд. Вони входять до ширшого портфеля запланованих, але ще не розподілених інфраструктурних проєктів на $1,4 трлн.</p>
<p>Опитування HSBC охопило понад 1 600 керівників компаній і близько 820 інституційних інвесторів. Респонденти продовжують вважати Перську затоку привабливим інвестиційним центром, попри воєнні та логістичні ризики.</p>
<p>Світовий банк після зростання регіональної економіки на 3,3% у 2025 році прогнозує скорочення на 1,3% у 2026 році через війну, а надалі — сильне, але нерівномірне відновлення у 2027 році.</p>
<blockquote><p>«Ормузька протока, можливо, через п’ять років стане непотрібною», — заявив генеральний директор HSBC Group Жорж Ельхедері на форумі HSBC Future Forum у Дубаї.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/hsbc-ceo-says-alternative-routes-could-make-strait-hormuz-redundant-five-years-2026-10-20/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/21/155673/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія вдарила по енергетичних об’єктах України після заяв про енергетичне перемир’я</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/13/rosiya-vdarila-po-energetichnix-obyektax-ukra%d1%97ni-pislya-zayav-pro-energetichne-peremirya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/13/rosiya-vdarila-po-energetichnix-obyektax-ukra%d1%97ni-pislya-zayav-pro-energetichne-peremirya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Oct 2026 06:32:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine energy infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155585</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31479-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="росія вдарила по енергетичних об’єктах України після заяв про енергетичне перемир’я"/><br />12 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних об’єктів під час нічних і ранкових ударів. Reuters повідомило, що серед цілей були газовий об’єкт і АЗС, а ЄС того ж дня додав 1 569 нових імен до санкційного списку. Удари по енергетичній інфраструктурі зберігають ризик для паливної логістики та підривають довіру [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31479-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="росія вдарила по енергетичних об’єктах України після заяв про енергетичне перемир’я"/><br /><p>12 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних об’єктів під час нічних і ранкових ударів. Reuters повідомило, що серед цілей були газовий об’єкт і АЗС, а ЄС того ж дня додав 1 569 нових імен до санкційного списку.</p>
<h3>Удари по енергетичній інфраструктурі зберігають ризик для паливної логістики та підривають довіру до заяв про припинення атак на енергосистеми</h3>
<p>Reuters 12 жовтня повідомило, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних цілей в Україні під час нічних і ранкових авіаударів. Президент Володимир Зеленський заявив, що це свідчить про небажання москви приймати енергетичне перемир’я, оголошене Дональдом Трампом.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що двома з цілей були газовий об’єкт і АЗС, уражені російськими дронами. Україна, за словами Зеленського, не атакувала російські НПЗ уночі та готова погодитися на енергетичне перемир’я лише за умови, що росія його дотримуватиметься.</p>
<blockquote><p>«Дедалі очевидніше, що росія не бажає приймати енергетичне перемир’я, запропоноване Сполученими Штатами, і має намір продовжувати свої терористичні повітряні атаки проти наших людей і громад», — заявив Володимир Зеленський.</p></blockquote>
<p>Reuters також повідомило, що міністри закордонних справ ЄС 12 жовтня додали 1 569 нових імен до санкційного списку. За оцінкою у матеріалі, це найбільший одноразовий санкційний пакет ЄС від початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році.</p>
<blockquote><p>«У Кремлі і президент Володимир Путін, і посадовці інших рівнів неодноразово заявляли, що ми не хочемо перемир’я. Ми хочемо довгострокового миру і готові зробити все можливе, щоб його досягти», — сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/ukraine-accuses-russia-violating-trumps-energy-ceasefire-eu-imposes-new-2026-10-12/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31479-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="росія вдарила по енергетичних об’єктах України після заяв про енергетичне перемир’я"/><br /><p>12 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних об’єктів під час нічних і ранкових ударів. Reuters повідомило, що серед цілей були газовий об’єкт і АЗС, а ЄС того ж дня додав 1 569 нових імен до санкційного списку.</p>
<h3>Удари по енергетичній інфраструктурі зберігають ризик для паливної логістики та підривають довіру до заяв про припинення атак на енергосистеми</h3>
<p>Reuters 12 жовтня повідомило, що росія атакувала щонайменше шість енергетичних цілей в Україні під час нічних і ранкових авіаударів. Президент Володимир Зеленський заявив, що це свідчить про небажання москви приймати енергетичне перемир’я, оголошене Дональдом Трампом.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що двома з цілей були газовий об’єкт і АЗС, уражені російськими дронами. Україна, за словами Зеленського, не атакувала російські НПЗ уночі та готова погодитися на енергетичне перемир’я лише за умови, що росія його дотримуватиметься.</p>
<blockquote><p>«Дедалі очевидніше, що росія не бажає приймати енергетичне перемир’я, запропоноване Сполученими Штатами, і має намір продовжувати свої терористичні повітряні атаки проти наших людей і громад», — заявив Володимир Зеленський.</p></blockquote>
<p>Reuters також повідомило, що міністри закордонних справ ЄС 12 жовтня додали 1 569 нових імен до санкційного списку. За оцінкою у матеріалі, це найбільший одноразовий санкційний пакет ЄС від початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році.</p>
<blockquote><p>«У Кремлі і президент Володимир Путін, і посадовці інших рівнів неодноразово заявляли, що ми не хочемо перемир’я. Ми хочемо довгострокового миру і готові зробити все можливе, щоб його досягти», — сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/ukraine-accuses-russia-violating-trumps-energy-ceasefire-eu-imposes-new-2026-10-12/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/13/rosiya-vdarila-po-energetichnix-obyektax-ukra%d1%97ni-pislya-zayav-pro-energetichne-peremirya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США тиснуть на Україну через удари по російських НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/12/ssha-tisnut-na-ukra%d1%97nu-cherez-udari-po-rosijskix-npz/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/12/ssha-tisnut-na-ukra%d1%97nu-cherez-udari-po-rosijskix-npz/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 Oct 2026 06:30:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[refinery attacks]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[атаки на НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155571</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31466-НПЗ_без_света.jpg" alt="США тиснуть на Україну через удари по російських НПЗ"/><br />Reuters повідомило з посиланням на Financial Times, що США погрожують зупинити механізм закупівлі зброї та обмін розвідданими, щоб змусити Київ припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Матеріал прямо пов’язує цей тиск із атаками на російські НПЗ і заявами Вашингтона про вплив таких ударів на паливні ціни. Удари по НПЗ стали частиною ширшої дискусії про баланс [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31466-НПЗ_без_света.jpg" alt="США тиснуть на Україну через удари по російських НПЗ"/><br /><p>Reuters повідомило з посиланням на Financial Times, що США погрожують зупинити механізм закупівлі зброї та обмін розвідданими, щоб змусити Київ припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Матеріал прямо пов’язує цей тиск із атаками на російські НПЗ і заявами Вашингтона про вплив таких ударів на паливні ціни.</p>
<h3>Удари по НПЗ стали частиною ширшої дискусії про баланс між воєнною логікою та паливними цінами</h3>
<p>11 жовтня Reuters повідомило, що США, за даними Financial Times, погрожують зупинити систему закупівлі зброї для України, аби натиснути на Київ через удари по російській енергетичній інфраструктурі. У матеріалі йдеться, що американські посадовці контактували з європейськими столицями та Києвом, домагаючись припинення атак на російські нафтопереробні заводи.</p>
<p>Серед можливих заходів, за повідомленням FT, названо припинення обміну розвідданими та зупинення механізму Purl — Prioritised Ukraine Requirements List, тобто системи пріоритетного забезпечення потреб України у закупівлі американського озброєння. Reuters зазначає, що не змогло негайно перевірити повідомлення FT, а Білий дім не відповів на запит про коментар.</p>
<p>Матеріал вийшов після заяви Дональда Трампа про «енергетичне перемир’я» між Україною та росією. У цьому контексті паливний ринок став одним із чинників тиску на сторони війни: Вашингтон пов’язує атаки на російські НПЗ із ширшим питанням вартості пального, тоді як Київ наполягає, що припинення ударів по енергетичній інфраструктурі має бути взаємним.</p>
<blockquote><p>«Вони телефонують до Києва&#8230; Вони телефонують усім [у Європі]», — сказав посадовець, який отримав дзвінок від представника оборонного відомства США, за повідомленням Financial Times, яке цитує Reuters.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/europe/us-threatens-block-arms-ukraine-over-refinery-attacks-ft-reports-2026-10-11/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31466-НПЗ_без_света.jpg" alt="США тиснуть на Україну через удари по російських НПЗ"/><br /><p>Reuters повідомило з посиланням на Financial Times, що США погрожують зупинити механізм закупівлі зброї та обмін розвідданими, щоб змусити Київ припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Матеріал прямо пов’язує цей тиск із атаками на російські НПЗ і заявами Вашингтона про вплив таких ударів на паливні ціни.</p>
<h3>Удари по НПЗ стали частиною ширшої дискусії про баланс між воєнною логікою та паливними цінами</h3>
<p>11 жовтня Reuters повідомило, що США, за даними Financial Times, погрожують зупинити систему закупівлі зброї для України, аби натиснути на Київ через удари по російській енергетичній інфраструктурі. У матеріалі йдеться, що американські посадовці контактували з європейськими столицями та Києвом, домагаючись припинення атак на російські нафтопереробні заводи.</p>
<p>Серед можливих заходів, за повідомленням FT, названо припинення обміну розвідданими та зупинення механізму Purl — Prioritised Ukraine Requirements List, тобто системи пріоритетного забезпечення потреб України у закупівлі американського озброєння. Reuters зазначає, що не змогло негайно перевірити повідомлення FT, а Білий дім не відповів на запит про коментар.</p>
<p>Матеріал вийшов після заяви Дональда Трампа про «енергетичне перемир’я» між Україною та росією. У цьому контексті паливний ринок став одним із чинників тиску на сторони війни: Вашингтон пов’язує атаки на російські НПЗ із ширшим питанням вартості пального, тоді як Київ наполягає, що припинення ударів по енергетичній інфраструктурі має бути взаємним.</p>
<blockquote><p>«Вони телефонують до Києва&#8230; Вони телефонують усім [у Європі]», — сказав посадовець, який отримав дзвінок від представника оборонного відомства США, за повідомленням Financial Times, яке цитує Reuters.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/europe/us-threatens-block-arms-ukraine-over-refinery-attacks-ft-reports-2026-10-11/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/12/ssha-tisnut-na-ukra%d1%97nu-cherez-udari-po-rosijskix-npz/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США запропонували фонд на $10 млрд для розвитку маршрутів в обхід Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/ssha-zaproponuvali-fond-na-10-mlrd-dlya-rozvitku-marshrutiv-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/ssha-zaproponuvali-fond-na-10-mlrd-dlya-rozvitku-marshrutiv-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Sep 2026 08:20:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz bypass]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Supply Security]]></category>
		<category><![CDATA[Безпека постачання]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[обхід Ормузької протоки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155380</guid>
		<description><![CDATA[Вашингтон запропонував створити спільний зі союзниками в Перській затоці фонд на $10 млрд для будівництва інфраструктури в обхід Ормузької протоки. США планують надати $5 млрд, ще стільки ж мають профінансувати регіональні партнери. Ініціатива має зменшити здатність Ірану блокувати нафтовий і газовий експорт із Перської затоки Financial Times 22 вересня повідомила про проєкт Partnership for Allied [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Вашингтон запропонував створити спільний зі союзниками в Перській затоці фонд на $10 млрд для будівництва інфраструктури в обхід Ормузької протоки. США планують надати $5 млрд, ще стільки ж мають профінансувати регіональні партнери.</p>
<h3>Ініціатива має зменшити здатність Ірану блокувати нафтовий і газовий експорт із Перської затоки</h3>
<p>Financial Times 22 вересня повідомила про проєкт Partnership for Allied Construction &amp; Trust, описаний у презентації, з якою ознайомилося видання.</p>
<p>Вашингтон має внести до фонду $5 млрд. Держави регіону повинні надати аналогічну суму через нову холдингову компанію, довівши загальний початковий обсяг фінансування до $10 млрд.</p>
<p>Метою ініціативи названо створення додаткової енергетичної та транспортної інфраструктури, яка знизить залежність експортерів Перської затоки від судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<p>До початку війни цим водним шляхом транспортували приблизно п’яту частину світового постачання нафти й газу. Після початку бойових дій кількість видимих проходів суден різко скоротилася, а танкери почали використовувати вимкнені транспондери, перевантаження з судна на судно та віддалені термінали.</p>
<p>Частина виробників уже використовує наявні обхідні маршрути. ОАЕ переміщують нафту з родовищ усередині Ормузької протоки до сховищ і терміналів у Фуджейрі та оманському Сохарі. Саудівська Аравія використовує трубопровід East-West до Янбу на Червоному морі, однак він зазнав пошкоджень унаслідок атаки у вересні.</p>
<p>Необхідність додаткових маршрутів посилилася через рекордні ставки морського фрахту та подорожчання дизпалива. Обмежена пропускна спроможність наявних трубопроводів і терміналів не дозволила повністю компенсувати скорочення руху через Ормузьку протоку.</p>
<p>Financial Times не повідомила про остаточне затвердження фонду, перелік конкретних будівельних проєктів або строки введення нових потужностей. Ініціатива перебуває на стадії пропозиції.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/99ba134a-6252-45f3-b312-07b8752a5a98">Financial Times</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Вашингтон запропонував створити спільний зі союзниками в Перській затоці фонд на $10 млрд для будівництва інфраструктури в обхід Ормузької протоки. США планують надати $5 млрд, ще стільки ж мають профінансувати регіональні партнери.</p>
<h3>Ініціатива має зменшити здатність Ірану блокувати нафтовий і газовий експорт із Перської затоки</h3>
<p>Financial Times 22 вересня повідомила про проєкт Partnership for Allied Construction &amp; Trust, описаний у презентації, з якою ознайомилося видання.</p>
<p>Вашингтон має внести до фонду $5 млрд. Держави регіону повинні надати аналогічну суму через нову холдингову компанію, довівши загальний початковий обсяг фінансування до $10 млрд.</p>
<p>Метою ініціативи названо створення додаткової енергетичної та транспортної інфраструктури, яка знизить залежність експортерів Перської затоки від судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<p>До початку війни цим водним шляхом транспортували приблизно п’яту частину світового постачання нафти й газу. Після початку бойових дій кількість видимих проходів суден різко скоротилася, а танкери почали використовувати вимкнені транспондери, перевантаження з судна на судно та віддалені термінали.</p>
<p>Частина виробників уже використовує наявні обхідні маршрути. ОАЕ переміщують нафту з родовищ усередині Ормузької протоки до сховищ і терміналів у Фуджейрі та оманському Сохарі. Саудівська Аравія використовує трубопровід East-West до Янбу на Червоному морі, однак він зазнав пошкоджень унаслідок атаки у вересні.</p>
<p>Необхідність додаткових маршрутів посилилася через рекордні ставки морського фрахту та подорожчання дизпалива. Обмежена пропускна спроможність наявних трубопроводів і терміналів не дозволила повністю компенсувати скорочення руху через Ормузьку протоку.</p>
<p>Financial Times не повідомила про остаточне затвердження фонду, перелік конкретних будівельних проєктів або строки введення нових потужностей. Ініціатива перебуває на стадії пропозиції.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/99ba134a-6252-45f3-b312-07b8752a5a98">Financial Times</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/23/ssha-zaproponuvali-fond-na-10-mlrd-dlya-rozvitku-marshrutiv-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ШІ прискорює пошук вразливостей енергосистеми для малих хакерських груп — міністр Британії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/shi-priskoryuye-poshuk-vrazlivostej-energosistemi-dlya-malix-xakerskix-grup-ministr-britani%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/shi-priskoryuye-poshuk-vrazlivostej-energosistemi-dlya-malix-xakerskix-grup-ministr-britani%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 17 Jul 2026 13:02:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[artificial intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[critical infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[UK power grid]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[електромережі]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[кібербезпека]]></category>
		<category><![CDATA[стійкість | energy cybersecurity]]></category>
		<category><![CDATA[штучний інтелект]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154459</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30697-Енергетика_300_на_300.png" alt="ШІ прискорює пошук вразливостей енергосистеми для малих хакерських груп — міністр Британії"/><br />Британський міністр енергетики Майкл Шенкс попередив, що штучний інтелект дає порівняно невеликим хакерським групам змогу знаходити вразливості, пошук яких раніше потребував можливостей державних структур і міг тривати роками. Уряд розглядає ШІ одночасно як джерело нових загроз і засіб захисту енергосистеми. Окремий напрям стійкості — локальне балансування, яке знижує залежність споживачів від одного централізованого контуру. Кібернетичні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30697-Енергетика_300_на_300.png" alt="ШІ прискорює пошук вразливостей енергосистеми для малих хакерських груп — міністр Британії"/><br /><p>Британський міністр енергетики Майкл Шенкс попередив, що штучний інтелект дає порівняно невеликим хакерським групам змогу знаходити вразливості, пошук яких раніше потребував можливостей державних структур і міг тривати роками. Уряд розглядає ШІ одночасно як джерело нових загроз і засіб захисту енергосистеми. Окремий напрям стійкості — локальне балансування, яке знижує залежність споживачів від одного централізованого контуру.</p>
<h3>Кібернетичні можливості стають доступнішими</h3>
<p>Майкл Шенкс 17 липня заявив, що вартість забезпечення стійкості британської енергетичної інфраструктури та масштаб загроз зростають щодня. За його словами, державні суб’єкти й менш підготовлені групи використовують штучний інтелект для пошуку слабких місць у системах управління.</p>
<p>Зміна полягає не лише у збільшенні кількості атак. ШІ скорочує потребу у великих командах, спеціалізованих знаннях і тривалому ручному дослідженні об’єкта. Через це потенційна кількість суб’єктів, здатних атакувати енергетичні компанії, операторів мереж та їхніх постачальників, збільшується.</p>
<p>Особливо вразливими залишаються промислові системи керування, які безпосередньо регулюють виробництво, передачу й розподіл енергії. Компрометація корпоративної мережі може спричинити витік даних, тоді як проникнення до технологічного контуру створює ризик зупинення обладнання або втрати диспетчерського контролю.</p>
<h3>Чотирирічна стратегія переносить кіберризик на рівень керівництва</h3>
<p>Оцінка міністра доповнює британську стратегію кібербезпеки енергетичного сектору, оприлюднену 28 травня. Документ визначає дорожню карту на 2026–2030 роки, підготовлену урядом спільно з Ofgem, Національним центром кібербезпеки та оператором NESO.</p>
<p>Стратегія вимагає виявляти й оцінювати ризики, підвищувати стійкість критичних операторів, регулярно випробовувати плани реагування та відновлення. Кібербезпека має розглядатися правліннями компаній на одному рівні з безпекою праці, надійністю обладнання й безперервністю операцій.</p>
<p>До кінця 2026 року Велика Британія планує поглибити оцінювання ризиків для найважливіших частин енергосистеми та підготувати початкові принципи безпеки ланцюгів постачання. До кінця 2027 року передбачено оцінити, чи охоплює чинне регулювання всі критичні підсектори, а також просунути принцип захищеності нової інфраструктури ще на етапі проєктування.</p>
<h3>Локальне балансування обмежує наслідки централізованого збою</h3>
<p>Шенкс також назвав місцеві енергетичні ринки, громадську генерацію та локальне балансування альтернативою повній залежності від національної мережі. Така модель не усуває кібератаки, але може обмежити поширення наслідків і підтримати критичних споживачів під час порушення роботи центральної системи.</p>
<p>Проблема вже має загальноєвропейський характер. Раніше «Термінал» повідомляв про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/energetichna-infrastruktura-yes-pid-udarom-galuz-vimagaye-voyennogo-mislennya-dlya-zaxistu-merezh/">23 кібератаки на європейський енергетичний сектор із 2022 року</a> та щонайменше 11 атак із фізичними пошкодженнями критичної інфраструктури у 2024 році.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://eibi.co.uk/news/energy-minister-ai-must-bring-down-electricity-bills-as-data-centres-squeeze-the-grid/">Energy in Buildings &amp; Industry</a>, <a href="https://www.gov.uk/government/publications/energy-sector-cyber-security-strategy/energy-sector-cyber-security-strategy">Уряд Великої Британії: стратегія кібербезпеки енергетичного сектору</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30697-Енергетика_300_на_300.png" alt="ШІ прискорює пошук вразливостей енергосистеми для малих хакерських груп — міністр Британії"/><br /><p>Британський міністр енергетики Майкл Шенкс попередив, що штучний інтелект дає порівняно невеликим хакерським групам змогу знаходити вразливості, пошук яких раніше потребував можливостей державних структур і міг тривати роками. Уряд розглядає ШІ одночасно як джерело нових загроз і засіб захисту енергосистеми. Окремий напрям стійкості — локальне балансування, яке знижує залежність споживачів від одного централізованого контуру.</p>
<h3>Кібернетичні можливості стають доступнішими</h3>
<p>Майкл Шенкс 17 липня заявив, що вартість забезпечення стійкості британської енергетичної інфраструктури та масштаб загроз зростають щодня. За його словами, державні суб’єкти й менш підготовлені групи використовують штучний інтелект для пошуку слабких місць у системах управління.</p>
<p>Зміна полягає не лише у збільшенні кількості атак. ШІ скорочує потребу у великих командах, спеціалізованих знаннях і тривалому ручному дослідженні об’єкта. Через це потенційна кількість суб’єктів, здатних атакувати енергетичні компанії, операторів мереж та їхніх постачальників, збільшується.</p>
<p>Особливо вразливими залишаються промислові системи керування, які безпосередньо регулюють виробництво, передачу й розподіл енергії. Компрометація корпоративної мережі може спричинити витік даних, тоді як проникнення до технологічного контуру створює ризик зупинення обладнання або втрати диспетчерського контролю.</p>
<h3>Чотирирічна стратегія переносить кіберризик на рівень керівництва</h3>
<p>Оцінка міністра доповнює британську стратегію кібербезпеки енергетичного сектору, оприлюднену 28 травня. Документ визначає дорожню карту на 2026–2030 роки, підготовлену урядом спільно з Ofgem, Національним центром кібербезпеки та оператором NESO.</p>
<p>Стратегія вимагає виявляти й оцінювати ризики, підвищувати стійкість критичних операторів, регулярно випробовувати плани реагування та відновлення. Кібербезпека має розглядатися правліннями компаній на одному рівні з безпекою праці, надійністю обладнання й безперервністю операцій.</p>
<p>До кінця 2026 року Велика Британія планує поглибити оцінювання ризиків для найважливіших частин енергосистеми та підготувати початкові принципи безпеки ланцюгів постачання. До кінця 2027 року передбачено оцінити, чи охоплює чинне регулювання всі критичні підсектори, а також просунути принцип захищеності нової інфраструктури ще на етапі проєктування.</p>
<h3>Локальне балансування обмежує наслідки централізованого збою</h3>
<p>Шенкс також назвав місцеві енергетичні ринки, громадську генерацію та локальне балансування альтернативою повній залежності від національної мережі. Така модель не усуває кібератаки, але може обмежити поширення наслідків і підтримати критичних споживачів під час порушення роботи центральної системи.</p>
<p>Проблема вже має загальноєвропейський характер. Раніше «Термінал» повідомляв про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/energetichna-infrastruktura-yes-pid-udarom-galuz-vimagaye-voyennogo-mislennya-dlya-zaxistu-merezh/">23 кібератаки на європейський енергетичний сектор із 2022 року</a> та щонайменше 11 атак із фізичними пошкодженнями критичної інфраструктури у 2024 році.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://eibi.co.uk/news/energy-minister-ai-must-bring-down-electricity-bills-as-data-centres-squeeze-the-grid/">Energy in Buildings &amp; Industry</a>, <a href="https://www.gov.uk/government/publications/energy-sector-cyber-security-strategy/energy-sector-cyber-security-strategy">Уряд Великої Британії: стратегія кібербезпеки енергетичного сектору</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/shi-priskoryuye-poshuk-vrazlivostej-energosistemi-dlya-malix-xakerskix-grup-ministr-britani%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Африка на межі енергетичного розриву: 600 млн без електрики та дефіцит фінансування гальмують розвиток</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/153776/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/153776/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 30 Mar 2026 12:40:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Africa energy]]></category>
		<category><![CDATA[Clean Energy]]></category>
		<category><![CDATA[electricity access]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[energy infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[financing energy]]></category>
		<category><![CDATA[Африка енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[доступ до електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[фінансування енергетики]]></category>
		<category><![CDATA[чиста енергія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153776</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30242-Африка150.png" alt="Африка на межі енергетичного розриву: 600 млн без електрики та дефіцит фінансування гальмують розвиток"/><br />Африка стикається з критичною необхідністю швидкого нарощування енергетичних потужностей: близько 600 млн людей не мають доступу до електроенергії, а попит стрімко зростає. Попри значний потенціал відновлюваної енергетики, ключовою перепоною залишається нестача фінансування, що блокує реалізацію навіть економічно доцільних проєктів. Енергетичний дефіцит Африки: масштаби проблеми та ризики Африка залишається найбільш енергетично недорозвиненим регіоном світу, що створює [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30242-Африка150.png" alt="Африка на межі енергетичного розриву: 600 млн без електрики та дефіцит фінансування гальмують розвиток"/><br /><p>Африка стикається з критичною необхідністю швидкого нарощування енергетичних потужностей: близько <strong>600 млн людей не мають доступу до електроенергії</strong>, а попит стрімко зростає. Попри значний потенціал відновлюваної енергетики, ключовою перепоною залишається <strong>нестача фінансування</strong>, що блокує реалізацію навіть економічно доцільних проєктів.</p>
<h3>Енергетичний дефіцит Африки: масштаби проблеми та ризики</h3>
<p>Африка залишається найбільш енергетично недорозвиненим регіоном світу, що створює системні ризики для економічного розвитку та соціальної стабільності.</p>
<h4>Ключові параметри енергетичного розриву</h4>
<ul>
<li><strong>Близько 600 млн осіб</strong> не мають доступу до електроенергії</li>
<li><strong>Подвоєння населення до 2050 року</strong>, з концентрацією у країнах Африки на південь від Сахари</li>
<li>Очікується, що це буде <strong>25% світового населення</strong></li>
<li>Потреба у <strong>10-кратному збільшенні генерації електроенергії до 2065 року</strong></li>
</ul>
<p>Ці фактори формують структурний тиск на енергосистему, який без швидких рішень може призвести до поглиблення енергетичної бідності.</p>
<h4>Інфраструктурний дефіцит як системна проблема</h4>
<ul>
<li>Недостатній розвиток <strong>енергомереж і логістичної інфраструктури</strong></li>
<li>Відсутність достатніх інвестицій у <strong>ланцюги постачання енергії</strong></li>
<li>Затримки реалізації проєктів через <strong>брак фінансування</strong></li>
</ul>
<blockquote><p>«Африка повинна трансформувати інвестиційний інтерес у фінансово життєздатні проєкти, інакше ризикує поглибити енергетичну бідність та втратити економічний потенціал» — S&amp;P Global</p></blockquote>
<h3>Нереалізований потенціал чистої енергетики</h3>
<ul>
<li>Африка має <strong>60% світового потенціалу сонячної енергетики</strong></li>
<li>Водночас забезпечує лише <strong>1% встановлених сонячних потужностей</strong></li>
<li>Міжнародні зобов’язання щодо фінансування у <strong>$100 млрд на рік</strong> для декарбонізації не були повністю виконані</li>
</ul>
<p>Це свідчить про розрив між потенціалом і фактичною реалізацією, що напряму пов’язано з фінансовими та інституційними обмеженнями.</p>
<h3>Фінансування як ключовий бар’єр розвитку</h3>
<ul>
<li>Більшість проєктів зупиняється на стадії <strong>техніко-економічного обґрунтування</strong></li>
<li>Обмежений доступ до капіталу дозволяє реалізовувати лише <strong>найбільш прибуткові проєкти</strong></li>
<li>Соціально важливі, але менш рентабельні ініціативи залишаються поза фінансуванням</li>
</ul>
<p>Це створює дисбаланс між економічною доцільністю та соціальними потребами.</p>
<h3>Геополітичний фактор: роль Китаю</h3>
<ul>
<li>У 2020–2024 роках китайські компанії брали участь у <strong>84 енергетичних проєктах</strong></li>
<li>Сукупна потужність — понад <strong>32 ГВт</strong></li>
<li>Це еквівалентно забезпеченню електроенергією <strong>135 млн міських домогосподарств</strong> або понад <strong>500 млн сільських</strong></li>
</ul>
<p>Водночас така співпраця створює ризики втрати <strong>енергетичного суверенітету</strong>, оскільки інфраструктура може працювати в інтересах зовнішніх гравців.</p>
<h3>Політичні рішення та їх наслідки</h3>
<ul>
<li>Окремі країни, як-от Зімбабве, намагаються обмежити експорт ресурсів (наприклад, літію)</li>
<li>Різкі зміни політики призводять до <strong>хаотичного видобутку та нелегальної діяльності</strong></li>
<li>Висока залежність від зовнішніх інвесторів обмежує ефективність таких заходів</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел енергії</strong> є критично необхідною через залежність від зовнішнього фінансування</li>
<li>Низький рівень розвитку інфраструктури підвищує ризики <strong>логістичної нестабільності</strong></li>
<li>Відсутність достатніх інвестицій ускладнює формування <strong>стратегічних резервів</strong></li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Слабка інституційна спроможність обмежує ефективність <strong>управління енергосистемами</strong></li>
<li>Потреба у <strong>інвестиціях в інфраструктуру</strong> залишається ключовою умовою стабільності</li>
<li>Недостатній розвиток фінансових ринків ускладнює <strong>страхування ризиків</strong></li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Обмежений доступ до капіталу формує <strong>високу вартість енергетичних проєктів</strong></li>
<li>Нерівномірний розвиток сектору знижує рівень <strong>конкуренції</strong></li>
<li>Ці фактори можуть призвести до <strong>зростання кінцевих цін на енергію</strong> для споживачів</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Africa-Must-Build-Energy-Capacity-Fast.html">OilPrice</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30242-Африка150.png" alt="Африка на межі енергетичного розриву: 600 млн без електрики та дефіцит фінансування гальмують розвиток"/><br /><p>Африка стикається з критичною необхідністю швидкого нарощування енергетичних потужностей: близько <strong>600 млн людей не мають доступу до електроенергії</strong>, а попит стрімко зростає. Попри значний потенціал відновлюваної енергетики, ключовою перепоною залишається <strong>нестача фінансування</strong>, що блокує реалізацію навіть економічно доцільних проєктів.</p>
<h3>Енергетичний дефіцит Африки: масштаби проблеми та ризики</h3>
<p>Африка залишається найбільш енергетично недорозвиненим регіоном світу, що створює системні ризики для економічного розвитку та соціальної стабільності.</p>
<h4>Ключові параметри енергетичного розриву</h4>
<ul>
<li><strong>Близько 600 млн осіб</strong> не мають доступу до електроенергії</li>
<li><strong>Подвоєння населення до 2050 року</strong>, з концентрацією у країнах Африки на південь від Сахари</li>
<li>Очікується, що це буде <strong>25% світового населення</strong></li>
<li>Потреба у <strong>10-кратному збільшенні генерації електроенергії до 2065 року</strong></li>
</ul>
<p>Ці фактори формують структурний тиск на енергосистему, який без швидких рішень може призвести до поглиблення енергетичної бідності.</p>
<h4>Інфраструктурний дефіцит як системна проблема</h4>
<ul>
<li>Недостатній розвиток <strong>енергомереж і логістичної інфраструктури</strong></li>
<li>Відсутність достатніх інвестицій у <strong>ланцюги постачання енергії</strong></li>
<li>Затримки реалізації проєктів через <strong>брак фінансування</strong></li>
</ul>
<blockquote><p>«Африка повинна трансформувати інвестиційний інтерес у фінансово життєздатні проєкти, інакше ризикує поглибити енергетичну бідність та втратити економічний потенціал» — S&amp;P Global</p></blockquote>
<h3>Нереалізований потенціал чистої енергетики</h3>
<ul>
<li>Африка має <strong>60% світового потенціалу сонячної енергетики</strong></li>
<li>Водночас забезпечує лише <strong>1% встановлених сонячних потужностей</strong></li>
<li>Міжнародні зобов’язання щодо фінансування у <strong>$100 млрд на рік</strong> для декарбонізації не були повністю виконані</li>
</ul>
<p>Це свідчить про розрив між потенціалом і фактичною реалізацією, що напряму пов’язано з фінансовими та інституційними обмеженнями.</p>
<h3>Фінансування як ключовий бар’єр розвитку</h3>
<ul>
<li>Більшість проєктів зупиняється на стадії <strong>техніко-економічного обґрунтування</strong></li>
<li>Обмежений доступ до капіталу дозволяє реалізовувати лише <strong>найбільш прибуткові проєкти</strong></li>
<li>Соціально важливі, але менш рентабельні ініціативи залишаються поза фінансуванням</li>
</ul>
<p>Це створює дисбаланс між економічною доцільністю та соціальними потребами.</p>
<h3>Геополітичний фактор: роль Китаю</h3>
<ul>
<li>У 2020–2024 роках китайські компанії брали участь у <strong>84 енергетичних проєктах</strong></li>
<li>Сукупна потужність — понад <strong>32 ГВт</strong></li>
<li>Це еквівалентно забезпеченню електроенергією <strong>135 млн міських домогосподарств</strong> або понад <strong>500 млн сільських</strong></li>
</ul>
<p>Водночас така співпраця створює ризики втрати <strong>енергетичного суверенітету</strong>, оскільки інфраструктура може працювати в інтересах зовнішніх гравців.</p>
<h3>Політичні рішення та їх наслідки</h3>
<ul>
<li>Окремі країни, як-от Зімбабве, намагаються обмежити експорт ресурсів (наприклад, літію)</li>
<li>Різкі зміни політики призводять до <strong>хаотичного видобутку та нелегальної діяльності</strong></li>
<li>Висока залежність від зовнішніх інвесторів обмежує ефективність таких заходів</li>
</ul>
<h3>Висновки та системні наслідки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел енергії</strong> є критично необхідною через залежність від зовнішнього фінансування</li>
<li>Низький рівень розвитку інфраструктури підвищує ризики <strong>логістичної нестабільності</strong></li>
<li>Відсутність достатніх інвестицій ускладнює формування <strong>стратегічних резервів</strong></li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Слабка інституційна спроможність обмежує ефективність <strong>управління енергосистемами</strong></li>
<li>Потреба у <strong>інвестиціях в інфраструктуру</strong> залишається ключовою умовою стабільності</li>
<li>Недостатній розвиток фінансових ринків ускладнює <strong>страхування ризиків</strong></li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Обмежений доступ до капіталу формує <strong>високу вартість енергетичних проєктів</strong></li>
<li>Нерівномірний розвиток сектору знижує рівень <strong>конкуренції</strong></li>
<li>Ці фактори можуть призвести до <strong>зростання кінцевих цін на енергію</strong> для споживачів</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Africa-Must-Build-Energy-Capacity-Fast.html">OilPrice</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/30/153776/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Українська енергосистема: виклики та відновлення на тлі нових атак</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/27/ukra%d1%97nska-energosistema-vikliki-ta-vidnovlennya-na-tli-novix-atak/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/27/ukra%d1%97nska-energosistema-vikliki-ta-vidnovlennya-na-tli-novix-atak/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 May 2025 08:17:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[electricity]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[power grid]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[енергомережа]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151840</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29096-Минэнерго.jpg" alt="Українська енергосистема: виклики та відновлення на тлі нових атак"/><br />Попри безперервні обстріли з боку росії, українська енергосистема залишається стабільною. З 25 по 27 травня 2025 року фіксується зростання споживання електроенергії через погодні умови та тривають відновлювальні роботи на пошкоджених об&#8217;єктах. Стан енергосистеми та споживання електроенергії Станом на 27 травня система збалансована, планових обмежень для споживачів не передбачено. Споживання електроенергії за попередню добу було дещо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29096-Минэнерго.jpg" alt="Українська енергосистема: виклики та відновлення на тлі нових атак"/><br /><p>Попри безперервні обстріли з боку росії, українська енергосистема залишається стабільною. З 25 по 27 травня 2025 року фіксується зростання споживання електроенергії через погодні умови та тривають відновлювальні роботи на пошкоджених об&#8217;єктах.</p>
<h3>Стан енергосистеми та споживання електроенергії</h3>
<ul>
<li>Станом на 27 травня система збалансована, планових обмежень для споживачів не передбачено.</li>
<li>Споживання електроенергії за попередню добу було дещо більшим, ніж за аналогічну добу 2024 року, що пояснюється низьким температурним режимом в західній частині України.</li>
<li>26 травня споживання електроенергії зросло на 7,9% порівняно з попереднім робочим днем через хмарну погоду та дощі, що знизило ефективність сонячних електростанцій.</li>
<li>Унаслідок негоди 26 травня 32 населені пункти в двох областях залишилися без електропостачання; ремонтні бригади вже працюють над відновленням.</li>
</ul>
<h3>Відновлення енергетичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Тривають відновлювальні роботи на пошкоджених ворожими обстрілами енергооб’єктах.</li>
<li>Здійснюються поточні планові ремонти для підготовки обладнання до наступного опалювального сезону та періодів підвищеного навантаження у літній період.</li>
<li>Україна активно впроваджує децентралізовані джерела енергії, зокрема сонячні та вітрові електростанції, які виявилися більш стійкими до атак.</li>
</ul>
<h3>Міжнародна підтримка та інвестиції</h3>
<ul>
<li>Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати Україні близько 1 мільярда євро у 2025 році для відновлення енергетичного сектору та підвищення його стійкості.</li>
<li>Європейська комісія запропонувала новий пакет підтримки для забезпечення енергетичної системи України та її повної інтеграції в європейський енергетичний ринок.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Збільшення споживання електроенергії через погодні умови та триваючі обстріли з боку росії створюють додаткове навантаження на енергосистему. Проте завдяки міжнародній підтримці та впровадженню децентралізованих джерел енергії, Україна продовжує забезпечувати стабільне електропостачання для своїх громадян.&#187;</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://t.me/s/energyofukraine" target="_blank">Міненерго України</a>, <a href="https://ua-energy.org/en/posts/26-05-2025-42155e46-0e43-4b7d-be0d-e4ee53df46d5" target="_blank">Ukrenergo,</a> <a href="https://www.bloomberg.com/graphics/2025-ukraine-rebuilds-energy-grid-as-russia-war-continues/" target="_blank">Bloomberg,</a> <a href="https://www.reuters.com/world/europe/ebrd-provide-1-billion-euros-ukraines-war-ravaged-energy-sector-2025-2025-04-02/" target="_blank">Reuters,</a> <a href="https://ceenergynews.com/ukraines-energy-future/eu-ukraine-integration-energy-market/" target="_blank">CE Energy News</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29096-Минэнерго.jpg" alt="Українська енергосистема: виклики та відновлення на тлі нових атак"/><br /><p>Попри безперервні обстріли з боку росії, українська енергосистема залишається стабільною. З 25 по 27 травня 2025 року фіксується зростання споживання електроенергії через погодні умови та тривають відновлювальні роботи на пошкоджених об&#8217;єктах.</p>
<h3>Стан енергосистеми та споживання електроенергії</h3>
<ul>
<li>Станом на 27 травня система збалансована, планових обмежень для споживачів не передбачено.</li>
<li>Споживання електроенергії за попередню добу було дещо більшим, ніж за аналогічну добу 2024 року, що пояснюється низьким температурним режимом в західній частині України.</li>
<li>26 травня споживання електроенергії зросло на 7,9% порівняно з попереднім робочим днем через хмарну погоду та дощі, що знизило ефективність сонячних електростанцій.</li>
<li>Унаслідок негоди 26 травня 32 населені пункти в двох областях залишилися без електропостачання; ремонтні бригади вже працюють над відновленням.</li>
</ul>
<h3>Відновлення енергетичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Тривають відновлювальні роботи на пошкоджених ворожими обстрілами енергооб’єктах.</li>
<li>Здійснюються поточні планові ремонти для підготовки обладнання до наступного опалювального сезону та періодів підвищеного навантаження у літній період.</li>
<li>Україна активно впроваджує децентралізовані джерела енергії, зокрема сонячні та вітрові електростанції, які виявилися більш стійкими до атак.</li>
</ul>
<h3>Міжнародна підтримка та інвестиції</h3>
<ul>
<li>Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати Україні близько 1 мільярда євро у 2025 році для відновлення енергетичного сектору та підвищення його стійкості.</li>
<li>Європейська комісія запропонувала новий пакет підтримки для забезпечення енергетичної системи України та її повної інтеграції в європейський енергетичний ринок.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Збільшення споживання електроенергії через погодні умови та триваючі обстріли з боку росії створюють додаткове навантаження на енергосистему. Проте завдяки міжнародній підтримці та впровадженню децентралізованих джерел енергії, Україна продовжує забезпечувати стабільне електропостачання для своїх громадян.&#187;</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://t.me/s/energyofukraine" target="_blank">Міненерго України</a>, <a href="https://ua-energy.org/en/posts/26-05-2025-42155e46-0e43-4b7d-be0d-e4ee53df46d5" target="_blank">Ukrenergo,</a> <a href="https://www.bloomberg.com/graphics/2025-ukraine-rebuilds-energy-grid-as-russia-war-continues/" target="_blank">Bloomberg,</a> <a href="https://www.reuters.com/world/europe/ebrd-provide-1-billion-euros-ukraines-war-ravaged-energy-sector-2025-2025-04-02/" target="_blank">Reuters,</a> <a href="https://ceenergynews.com/ukraines-energy-future/eu-ukraine-integration-energy-market/" target="_blank">CE Energy News</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/27/ukra%d1%97nska-energosistema-vikliki-ta-vidnovlennya-na-tli-novix-atak/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетики України продовжують відновлювати живлення для споживачів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/18/energetiki-ukra%d1%97ni-prodovzhuyut-vidnovlyuvati-zhivlennya-dlya-spozhivachiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/18/energetiki-ukra%d1%97ni-prodovzhuyut-vidnovlyuvati-zhivlennya-dlya-spozhivachiv/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 18 Mar 2025 08:28:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[відновлення живлення]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Енергосистема України]]></category>
		<category><![CDATA[Запорізька АЭС]]></category>
		<category><![CDATA[раціональне споживання електроенергії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149314</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28855-Минэнерго.jpg" alt="Енергетики України продовжують відновлювати живлення для споживачів"/><br />Енергетики України продовжують відновлювати живлення для споживачів, які залишилися без електрики через бойові дії. Станом на 18 березня електроенергію повернули для понад 106 тисяч споживачів. Водночас тривають роботи зі стабілізації енергосистеми після обстрілів інфраструктури. Запорукою стабільності є раціональне використання електроенергії споживачами, особливо в пікові години. ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28855-Минэнерго.jpg" alt="Енергетики України продовжують відновлювати живлення для споживачів"/><br /><p><strong>Енергетики України продовжують відновлювати живлення для споживачів, які залишилися без електрики через бойові дії. Станом на 18 березня електроенергію повернули для понад 106 тисяч споживачів. Водночас тривають роботи зі стабілізації енергосистеми після обстрілів інфраструктури. Запорукою стабільності є раціональне використання електроенергії споживачами, особливо в пікові години.</strong></p>
<p>ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ</p>
<p>Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.</p>
<p>Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.</p>
<p>ЗАЖИВЛЕННЯ СПОЖИВАЧІВ</p>
<p>Минулої доби енергетики відновили живлення для 106 276 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.</p>
<p>СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС</p>
<p>Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.12 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto: sapeginsv@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://t.me/energyofukraine/3676" target="_blank">Міненерго України</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28855-Минэнерго.jpg" alt="Енергетики України продовжують відновлювати живлення для споживачів"/><br /><p><strong>Енергетики України продовжують відновлювати живлення для споживачів, які залишилися без електрики через бойові дії. Станом на 18 березня електроенергію повернули для понад 106 тисяч споживачів. Водночас тривають роботи зі стабілізації енергосистеми після обстрілів інфраструктури. Запорукою стабільності є раціональне використання електроенергії споживачами, особливо в пікові години.</strong></p>
<p>ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ</p>
<p>Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.</p>
<p>Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.</p>
<p>ЗАЖИВЛЕННЯ СПОЖИВАЧІВ</p>
<p>Минулої доби енергетики відновили живлення для 106 276 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.</p>
<p>СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС</p>
<p>Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.12 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto: sapeginsv@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://t.me/energyofukraine/3676" target="_blank">Міненерго України</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/18/energetiki-ukra%d1%97ni-prodovzhuyut-vidnovlyuvati-zhivlennya-dlya-spozhivachiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Важливість ініціативи взаємного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури України</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/10/vazhlivist-iniciativi-vzayemnogo-prizupinennya-obstriliv-energetichno%d1%97-infrastrukturi-ukra%d1%97ni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/10/vazhlivist-iniciativi-vzayemnogo-prizupinennya-obstriliv-energetichno%d1%97-infrastrukturi-ukra%d1%97ni/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 10 Mar 2025 17:47:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Білий Дім]]></category>
		<category><![CDATA[Великобритания]]></category>
		<category><![CDATA[військова допомога]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Кремль]]></category>
		<category><![CDATA[мир]]></category>
		<category><![CDATA[обстріли]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Стамбульський мир]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149288</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28832-Омельченко_Вололир_Юрійович.jpg" alt="Важливість ініціативи взаємного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури України"/><br />Нещодавно Франція та Великобританія висунули план щодо взаємного місячного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури. Ініціатива має бути за Україною, оскільки якщо вона першою оголосить про припинення обстрілів енергетичної інфраструктури, розташованої на території РФ, це надасть їй наступні переваги: Перехоплення ініціативи у питанні досягнення миру: Оголошення про припинення обстрілів покаже, що Україна прагне миру, і зруйнує фейкові аргументи [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28832-Омельченко_Вололир_Юрійович.jpg" alt="Важливість ініціативи взаємного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури України"/><br /><h3>Нещодавно Франція та Великобританія висунули план щодо взаємного місячного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури. Ініціатива має бути за Україною, оскільки якщо вона першою оголосить про припинення обстрілів енергетичної інфраструктури, розташованої на території РФ, це надасть їй наступні переваги:</h3>
<ol>
<li><strong>Перехоплення ініціативи у питанні досягнення миру:</strong> Оголошення про припинення обстрілів покаже, що Україна прагне миру, і зруйнує фейкові аргументи Білого Дому та Кремля про те, що вона нібито не хоче миру. Це може суттєво підвищити дипломатичні позиції України на міжнародній арені.</li>
<li><strong>Пастка для Росії:</strong> Якщо Росія продовжить обстріли енергетичної та цивільної інфраструктури, то план із примушення України до так званого Стамбульського миру буде бездіяльним. Це позбавить адміністрацію президента США Д.Трампа можливості тиску на Україну для прийняття цього варіанту миру.</li>
<li><strong>Аргументи для надання військової допомоги:</strong> У Білого Дому вже не буде аргументів не надавати Україні озброєння та розвідувальну інформацію. Це може призвести до збільшення військової підтримки з боку США та інших союзників.</li>
<li><strong>Баланс взаємних атак:</strong> Баланс взаємних атак на енергетичну інфраструктуру дотепер не є на користь України, оскільки РФ має набагато потужніші ракетно-космічні війська та більшу кількість об’єктів енергетики. Негативний баланс для України значно погіршився після призупинення військової допомоги з боку США. Тому, припинення обстрілів з українського боку дасть можливість зменшити втрати та зосередитися на відновленні та зміцненні власної енергетичної інфраструктури.</li>
<li><strong>Дипломатичний кут для Росії:</strong> У разі, якщо РФ не підтримає українську ініціативу, вона зажене себе у дипломатичний кут. Україна нічого не втратить, оскільки буде здатна за час паузи накопичити більше далекобійних засобів й краще підготуватися до їх застосування.</li>
</ol>
<p>Таким чином, ініціатива взаємного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури є важливим кроком для України, що може покращити її дипломатичні позиції, зменшити втрати та підготуватися до подальших дій.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.facebook.com/share/p/18Ry3QmXYn/" target="_blank">fb</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28832-Омельченко_Вололир_Юрійович.jpg" alt="Важливість ініціативи взаємного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури України"/><br /><h3>Нещодавно Франція та Великобританія висунули план щодо взаємного місячного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури. Ініціатива має бути за Україною, оскільки якщо вона першою оголосить про припинення обстрілів енергетичної інфраструктури, розташованої на території РФ, це надасть їй наступні переваги:</h3>
<ol>
<li><strong>Перехоплення ініціативи у питанні досягнення миру:</strong> Оголошення про припинення обстрілів покаже, що Україна прагне миру, і зруйнує фейкові аргументи Білого Дому та Кремля про те, що вона нібито не хоче миру. Це може суттєво підвищити дипломатичні позиції України на міжнародній арені.</li>
<li><strong>Пастка для Росії:</strong> Якщо Росія продовжить обстріли енергетичної та цивільної інфраструктури, то план із примушення України до так званого Стамбульського миру буде бездіяльним. Це позбавить адміністрацію президента США Д.Трампа можливості тиску на Україну для прийняття цього варіанту миру.</li>
<li><strong>Аргументи для надання військової допомоги:</strong> У Білого Дому вже не буде аргументів не надавати Україні озброєння та розвідувальну інформацію. Це може призвести до збільшення військової підтримки з боку США та інших союзників.</li>
<li><strong>Баланс взаємних атак:</strong> Баланс взаємних атак на енергетичну інфраструктуру дотепер не є на користь України, оскільки РФ має набагато потужніші ракетно-космічні війська та більшу кількість об’єктів енергетики. Негативний баланс для України значно погіршився після призупинення військової допомоги з боку США. Тому, припинення обстрілів з українського боку дасть можливість зменшити втрати та зосередитися на відновленні та зміцненні власної енергетичної інфраструктури.</li>
<li><strong>Дипломатичний кут для Росії:</strong> У разі, якщо РФ не підтримає українську ініціативу, вона зажене себе у дипломатичний кут. Україна нічого не втратить, оскільки буде здатна за час паузи накопичити більше далекобійних засобів й краще підготуватися до їх застосування.</li>
</ol>
<p>Таким чином, ініціатива взаємного призупинення обстрілів енергетичної інфраструктури є важливим кроком для України, що може покращити її дипломатичні позиції, зменшити втрати та підготуватися до подальших дій.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/03/06/opek-prognulasya-pid-tiskom-trampa-ale-kinula-lishe-kistku/oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.facebook.com/share/p/18Ry3QmXYn/" target="_blank">fb</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/10/vazhlivist-iniciativi-vzayemnogo-prizupinennya-obstriliv-energetichno%d1%97-infrastrukturi-ukra%d1%97ni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ситуація в енергосистемі Україні на 1 березня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/03/149249/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/03/149249/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 03 Mar 2025 08:14:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Енергосистема України]]></category>
		<category><![CDATA[Міненерго України]]></category>
		<category><![CDATA[споживачі]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149249</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28801-Минэнерго.jpg" alt="Ситуація в енергосистемі Україні на 1 березня"/><br />Ситуація в енергосистемі Україні на 1 березня: енергетики відновили живлення для 27 тисяч споживачів ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються. Внаслідок пошкоджень, завданих обʼєктам енергетичної інфраструктури ворожими атаками оператор системи передачі вимушено застосовує обмеження потужності для промисловості та бізнесу. Обмеження не [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28801-Минэнерго.jpg" alt="Ситуація в енергосистемі Україні на 1 березня"/><br /><p><strong>Ситуація в енергосистемі Україні на 1 березня: енергетики відновили живлення для 27 тисяч споживачів</strong></p>
<p>ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ</p>
<p>Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.</p>
<p>Внаслідок пошкоджень, завданих обʼєктам енергетичної інфраструктури ворожими атаками оператор системи передачі вимушено застосовує обмеження потужності для промисловості та бізнесу.</p>
<p>Обмеження не застосовуються для побутових споживачів, критичної інфраструктури, а також для підприємств, які імпортують понад 60 % електроенергії для своїх потреб відповідно до урядової постанови.</p>
<p>Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію протягом усього дня, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.</p>
<p>ЗАЖИВЛЕННЯ СПОЖИВАЧІВ</p>
<p>Минулої доби енергетики відновили живлення для 26 590 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.</p>
<p>СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС</p>
<p>Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.12 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.</p>
<p>Джерело: <a href="https://t.me/energyofukraine/3619" target="_blank">Міненерго України</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28801-Минэнерго.jpg" alt="Ситуація в енергосистемі Україні на 1 березня"/><br /><p><strong>Ситуація в енергосистемі Україні на 1 березня: енергетики відновили живлення для 27 тисяч споживачів</strong></p>
<p>ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ</p>
<p>Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.</p>
<p>Внаслідок пошкоджень, завданих обʼєктам енергетичної інфраструктури ворожими атаками оператор системи передачі вимушено застосовує обмеження потужності для промисловості та бізнесу.</p>
<p>Обмеження не застосовуються для побутових споживачів, критичної інфраструктури, а також для підприємств, які імпортують понад 60 % електроенергії для своїх потреб відповідно до урядової постанови.</p>
<p>Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію протягом усього дня, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.</p>
<p>ЗАЖИВЛЕННЯ СПОЖИВАЧІВ</p>
<p>Минулої доби енергетики відновили живлення для 26 590 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.</p>
<p>СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС</p>
<p>Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.12 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.</p>
<p>Джерело: <a href="https://t.me/energyofukraine/3619" target="_blank">Міненерго України</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/03/149249/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/energetichna-infrastruktura/feed/ ) in 0.31170 seconds, on Nov 16th, 2026 at 3:10 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 16th, 2026 at 4:10 am UTC -->