Індія планує суттєво розширити участь приватного сектору у видобутку, переробці та імпорті урану, що може докорінно змінити національну ядерну енергетику та прискорити перехід країни до чистої енергії. Задекларована мета – підвищити ядерну потужність із нинішніх 9 ГВт до 100 ГВт до 2047 року, що покриє 5% зростаючих потреб країни в електроенергії.

Розвиток ядерної енергетики Індії

• Демонополізація постачання урану: уряд розглядає можливість скасування державної монополії на закупівлю уранового палива для АЕС, дозволивши приватним компаніям видобувати, переробляти та імпортувати уран.
• Контроль за безпекою: попри відкриття ринку для приватного сектору, держава збереже контроль над переробкою відпрацьованого ядерного палива та управлінням плутонієвими відходами, як це прийнято у світовій практиці.
• Необхідні законодавчі зміни: для реалізації плану знадобиться внести зміни до п’яти окремих законів і нормативних актів, зокрема у сфері енергетики та іноземних інвестицій.
• Амбітні цілі: нині понад половину попиту на електроенергію Індія задовольняє за рахунок вугілля, однак до 2047 року планується встановити 100 ГВт ядерних потужностей.
• Бюджетна підтримка: у лютому федеральний бюджет визначив ядерну енергетику як ключовий елемент довгострокової енергетичної стратегії.
• Відкриття для іноземних інвестицій: планується дозволити іноземним компаніям володіти до 49% акцій індійських АЕС.
• Зміни у законодавстві про відповідальність: уряд розглядає скасування положення про необмежену відповідальність у законах про ядерну енергетику для залучення іноземних, особливо американських, компаній.

Висновки

• Розширення участі приватного та іноземного капіталу може суттєво прискорити будівництво нових АЕС і зменшити залежність від вугілля.
• Контроль держави над критичними етапами ядерного циклу збереже національну безпеку та відповідність міжнародним нормам.
• Скасування необмеженої відповідальності є ключовим кроком для залучення глобальних технологічних лідерів до індійського ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Індія має потенціал перетворитися на глобального лідера з постачання сталого авіаційного палива (SAF), завдяки надлишку етанолу та амбітним планам декарбонізації авіаційної галузі. У цьому контексті енергетична безпека і розвиток сільських регіонів поєднуються у масштабному національному проєкті.

Сільське господарство як драйвер енергетичних інновацій

• Індія вже виробляє понад 21 млрд літрів етанолу, з яких близько 5 млрд літрів становить надлишок після змішування з бензином (E20) та промислового використання.
• Коефіцієнт перетворення етанолу в SAF (за технологією AtJ — Alcohol-to-Jet) становить приблизно 50%, тобто 2 літри етанолу = 1 літр SAF.
• Виходячи з цього, Індія вже сьогодні здатна виробляти близько 2,5 млрд літрів SAF на рік, використовуючи лише 25% від наявних виробничих потужностей з етанолу.

Експортний потенціал та глобальний вплив

• За оцінками Міністерства цивільної авіації Індії, для досягнення цілі в 5% обов’язкового SAF-змішування до 2030 року країна потребуватиме приблизно 700 млн літрів SAF щорічно.
• Це залишає на експорт понад 1,8–2 млрд літрів SAF, що відкриває великі енергетичні і геоекономічні перспективи.
• Надлишок SAF може стати стратегічним інструментом не лише для екологічної політики, але й для зміцнення енергетичного впливу Індії в регіоні Азії та поза її межами.

Індія здатна задовольнити понад 5% світового попиту на SAF, і це вже не мрія — це економічна реальність, яка починається з села, а виводить на глобальні ринки, — зазначив директор НТЦ «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Вузькі місця й виклики

• Основною перешкодою наразі залишається вартість: SAF все ще в 2,5–3,5 рази дорожче, ніж традиційне авіаційне паливо (ATF).
• Попри готовність авіаційного флоту до переходу на SAF, економіка пропозиції потребує регуляторної підтримки та інвестицій.
• Понад 1000 літаків вже замовлено в індійських авіакомпаніях, а до 2045 року очікується до 2500 нових літаків — ринок внутрішнього авіасполучення стає каталізатором для розвитку SAF-індустрії.

Фермери як рушій декарбонізації

Індійські фермери, забезпечуючи біосировину (наприклад, сільськогосподарські відходи), перетворюються на невидимий, але критично важливий елемент нової енергетичної парадигми. Це приклад того, як аграрний сектор інтегрується в глобальні екологічні рішення.

Джерело: Terminal
За матеріалами: SAF India, Boeing, Уряд Індії

Додаткові джерела інформації по темі:

IEA: Biofuels 2024
Reuters: India’s ethanol expansion fuels global SAF push

 Туреччина значно зменшила частку російської нафти у своєму імпорті, яка у березні 2025 року становила лише 19%. Це стало можливим завдяки обмеженню закупівель російської нафти найбільшим нафтопереробником країни Tupras, який дотримується цінових обмежень G7. Водночас Туреччина вперше за останні десятиліття почала імпортувати нафту з Бразилії, що свідчить про значну зміну у стратегії постачання енергоресурсів.

Туреччина значно зменшила свою залежність від російської нафти. У березні 2025 року частка російської нафти в імпорті країни склала лише 19%, що є різким контрастом у порівнянні з більш ніж половиною імпорту минулого року. Ця зміна пов’язана з рішенням найбільшого нафтопереробника Туреччини Tupras обмежити закупівлю російської нафти лише до барелів, які відповідають ціновим обмеженням G7, щоб уникнути санкцій США.

Заступник міністра енергетики Максим Немчинов провів координаційну зустріч з міжнародними партнерами для організації співпраці як під час розроблення Енергетичної стратегії України до 2050 року, так і на стадії її подальшої імплементації.

Інформує Міненерго.

«Оновлена Енергетична  стратегія України з горизонтом планування до 2050 року має враховувати світові тенденції, технологічний розвиток, стратегічні орієнтири на декарбонізацію та сучасні виклики національного енергетичного сектору», — зазначив Максим Немчинов.

Міжнародним партнерам представлено підхід до розроблення Стратегії, яка має враховувати зокрема такі стратегічні цілі:

• підвищення рівня енергетичної безпеки та енергонезалежності України;
• інтеграція ОЕС України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E;
• виконання Паризької кліматичної угоди та подальший шлях у бік енергетичної нейтральності;
• розвиток нових технологій та видів енергетичних ресурсів;
• підвищення готовності енергетичної системи до нарощення потужностей ВДЕ;
• розвиток атомного сектору;
• трансформація вугільного сектору тощо.

У заході взяли участь представники сектору енергетики Представництва Європейського Союзу в Україні, Східного партнерства, Світового Банку, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Європейської економічної комісії ООН,  Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН),  Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини, GIZ, Німецького енергетичного агентства, Проекту енергетичної безпеки, посольств Великої Британії, Німеччини, Словенії, Румунії, Норвегії, Польщі, Швеції в Україні, Секретаріату Німецько-українського партнерства,  Данського енергетичного агентства,  Північної екологічної  фінансової корпорації (NEFCO), експерти з декарбонізації тощо.

Читайте у Терміналі: Уряд схвалив Стратегію енергетичної безпеки.

Міністр енергетики Герман Галущенко провів нараду щодо розробки Енергетичної стратегії України до 2050 року.

Про це повідомляє пресслужба Міненерго.

Було презентоване підготовлене технічне завдання і бачення стосовно етапів розробки Енергостратегії-2050, яка буде розроблятися спільно з Міністерством енергетики та із залученням експертного середовища і громадського сектору.

За словами Галущенка, зважаючи на майбутню синхронізацію з європейською енергосистемою ENTSO-E та інтеграцію України до європейських енергетичних ринків, у стратегії необхідно врахувати потенційні обсяги експорту електроенергії, розвиток внутрішнього ринку.

Також документ повинен враховувати потребу у модернізації теплової генерації у поєднанні із скороченням вугільної промисловості, а також прогнозоване зростання «зеленої» енергетики з урахуванням можливостей енергосистеми.

Крім того, у стратегії має бути відображено розвиток водневої енергетики відповідно до статусу України як ключового партнера у водневій економіці Європи.

«Енергетична стратегія до 2050 року має спиратися на реальні показники енергетичної галузі та бути максимально практичним документом. Стратегія має бути не набором гасел, а дієвим дороговказом реформування і розвитку енергосектору», — наголосив Галущенко.

«Термінал» писав, кабінет Міністрів під час чергового засідання 4 серпня схвалив Стратегію енергетичної безпеки. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, документ містить аналіз загроз із визначенням їх критичності та ідентифікує пріоритети забезпечення енергетичної безпеки.

Кабінет Міністрів під час чергового засідання 4 серпня схвалив Стратегію енергетичної безпеки.

Повідомляє Урядовий портал.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, документ містить аналіз загроз із визначенням їх критичності та ідентифікує пріоритети забезпечення енергетичної безпеки.

«Також у ньому описуються стратегічний вибір, цілі та завдання, спрямовані на запобігання виникненню ситуацій, що потенційно можуть створити загрози енергетичній безпеці України», — зазначив Денис Шмигаль.

Уряд також затвердив рішення, про передачу державних ТЕЦ з управління Фонду держмайна до НАК «Нафтогаз України». Прем’єр-міністр зауважив, що це дасть змогу здійснити заходи, щоб відповідні ТЕЦ були забезпечені всім необхідним до старту опалювального сезону.

«Окремо хотів звернутися до місцевих керівників, на території яких розташовані ці ТЕЦ: якщо у вас є впевненість та доведені ресурси, що ви можете краще управляти цими підприємствами — то у вас є можливість звернутись до Кабміну. Ми готові розглянути передачу вам в управління відповідних об’єктів. Уряд відповідально ставиться до децентралізації, і ми вже не раз доводили, що готові передавати на місця повноваження та ресурси», — наголосив Денис Шмигаль.

Глава Уряду підкреслив, що правильне управління підприємствами теплопостачання з боку місцевих керівників — це питання не лише енергетичної безпеки, а також соціальної підтримки громадян, які отримають менші платіжки.

Читайте у Терміналі: Прем’єр-міністр наголошує на скорішій підготовці енергосистеми до приєднання до ENTSO-E.

На цьому наголосила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець під час робочого візиту у складі делегації прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до АТ «Турбоатом» у Харкові.

«Ми переходимо до другого етапу впровадження Енергетичної стратегії України до 2035 року, який буде орієнтований на роботу в умовах нового ринкового середовища та фактичної інтеграції ОЕС України з енергосистемою Європи. Це суттєво вплине на вибір об’єктів для реконструкції або нового будівництва в енергетичній сфері. Одним з ключових завдань цього етапу є реалізація програми заміщення потужностей, що мають бути виведені з експлуатації, новою енергетичною інфраструктурою», — сказала в.о. міністра Ольга Буславець.

В.о. міністра наголосила на успішній співпраці генеруючих компанії із АТ «Турбоатом» та ДП «Завод «Електроважмаш», спрямованій на оновлення енергетичної інфраструктури.

«За час співробітництва НАЕК «Енергоатом» та «Турбоатом» вже було виконано низку робіт із заміни обладнання на Південноукраїнській АЕС та Запорізькій АЕС. В планах — заміна та модернізація обладнання на Запорізькій, Рівненській та Хмельницькій АЕС. Загальна сума за укладеними договорами перевищує 1,9 млрд грн», — повідомила очільниця Міненерго.

АТ «Турбоатом» — одне з найбільших підприємств світу з проектування та виробництва обладнання для електростанцій та іншого енергетичного обладнання.

Заступник міністра енергетики і охорони навколишнього середовища Ірина Ставчук ініціює внесення змін до Енергетичної стратегії України до 2035 року з внесенням до неї кліматичних планів.

Про це повідомила пресслужба міністерства.

“Є загальна згода, що кліматичний та енергетичний плани дій мають бути узгодженими між собою процесами. Напрацювання стануть основою для можливого перегляду Енергостратегії України до 2035 року”,  –  зазначила Ірина Ставчук, заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля.

Найближчим часом планується відновлення роботи відповідних робочих груп, щоб усі зацікавлені сторони мали можливість надавати свої коментарі і пропозиції до процесу і моделей.