<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; енергетичний ринок</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/energetichnij-rinok/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 18 May 2026 06:21:20 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 27 Apr 2026 08:58:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[supply shock]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153876</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br />Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br /><p>Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.</p>
<h3>Обмежене постачання</h3>
<ul>
<li>Goldman Sachs підвищив прогноз до <strong>90 доларів за барель Brent</strong> та <strong>83 доларів за WTI</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Ключова причина — <strong>зниження видобутку нафти на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання через Ормузьку протоку очікується <em>лише до кінця червня</em>, що пізніше попередніх оцінок.</li>
</ul>
<h3>Рекордне скорочення запасів нафти</h3>
<ul>
<li>Втрати видобутку на Близькому Сході оцінюються у <strong>14,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це призводить до <strong>скорочення глобальних запасів нафти темпами 11–12 млн барелів на добу</strong> у квітні.</li>
<li>Такий рівень зниження запасів є <em>безпрецедентним</em> для ринку.</li>
</ul>
<h3>Структурний розворот балансу ринку</h3>
<ul>
<li>Ринок переходить від <strong>профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році</strong> до <strong>дефіциту 9,6 млн барелів на добу у II кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>різку зміну фундаментального балансу</strong> між попитом і постачанням.</li>
</ul>
<h3>Фактор нафтопродуктів як каталізатор кризи</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають <strong>надзвичайно високі ціни на нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Існують <strong>ризики дефіциту нафтопродуктів</strong>, що посилює загальний ціновий тиск.</li>
<li>Масштаб шоку оцінюється як <em>безпрецедентний</em>.</li>
</ul>
<h3>Попит реагує, але не компенсує дефіцит</h3>
<ul>
<li>Очікується падіння глобального попиту на нафту на <strong>1,7 млн барелів на добу у II кварталі</strong>.</li>
<li>У 2026 році додаткове зниження становитиме <strong>100 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі.</li>
<li>Причина — <em>різке зростання цін на нафтопродукти</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики поглиблення кризи</h3>
<ul>
<li>Поточне скорочення запасів є <strong>нестійким у довгостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>За умов збереження дефіциту постачання можливе <strong>ще глибше падіння попиту</strong>.</li>
<li>Це формує <strong>ризик дестабілізації глобального ринку нафти і нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Економічні ризики більші, ніж базовий сценарій, через зростаючі ризики підвищення цін на нафту, надзвичайно високі ціни на нафтопродукти та масштаб шоку&#187; — аналітики Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-raises-oil-price-forecasts-tight-supply-2026-04-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30296-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Goldman Sachs підвищує прогноз цін на нафту на тлі дефіциту постачання і скорочення запасів"/><br /><p>Goldman Sachs переглянув прогноз цін на нафту до 90 доларів за барель Brent і 83 доларів за WTI у четвертому кварталі 2026 року. Ключовим фактором є зниження видобутку на Близькому Сході, що вже спричинило рекордне скорочення запасів нафти на рівні 11–12 млн барелів на добу. Попри очікуване падіння попиту на 1,7 млн барелів на добу, ринок переходить від профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році до дефіциту 9,6 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.</p>
<h3>Обмежене постачання</h3>
<ul>
<li>Goldman Sachs підвищив прогноз до <strong>90 доларів за барель Brent</strong> та <strong>83 доларів за WTI</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Ключова причина — <strong>зниження видобутку нафти на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>Відновлення постачання через Ормузьку протоку очікується <em>лише до кінця червня</em>, що пізніше попередніх оцінок.</li>
</ul>
<h3>Рекордне скорочення запасів нафти</h3>
<ul>
<li>Втрати видобутку на Близькому Сході оцінюються у <strong>14,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це призводить до <strong>скорочення глобальних запасів нафти темпами 11–12 млн барелів на добу</strong> у квітні.</li>
<li>Такий рівень зниження запасів є <em>безпрецедентним</em> для ринку.</li>
</ul>
<h3>Структурний розворот балансу ринку</h3>
<ul>
<li>Ринок переходить від <strong>профіциту 1,8 млн барелів на добу у 2025 році</strong> до <strong>дефіциту 9,6 млн барелів на добу у II кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це свідчить про <strong>різку зміну фундаментального балансу</strong> між попитом і постачанням.</li>
</ul>
<h3>Фактор нафтопродуктів як каталізатор кризи</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають <strong>надзвичайно високі ціни на нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Існують <strong>ризики дефіциту нафтопродуктів</strong>, що посилює загальний ціновий тиск.</li>
<li>Масштаб шоку оцінюється як <em>безпрецедентний</em>.</li>
</ul>
<h3>Попит реагує, але не компенсує дефіцит</h3>
<ul>
<li>Очікується падіння глобального попиту на нафту на <strong>1,7 млн барелів на добу у II кварталі</strong>.</li>
<li>У 2026 році додаткове зниження становитиме <strong>100 тис. барелів на добу</strong> у річному вимірі.</li>
<li>Причина — <em>різке зростання цін на нафтопродукти</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики поглиблення кризи</h3>
<ul>
<li>Поточне скорочення запасів є <strong>нестійким у довгостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>За умов збереження дефіциту постачання можливе <strong>ще глибше падіння попиту</strong>.</li>
<li>Це формує <strong>ризик дестабілізації глобального ринку нафти і нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Економічні ризики більші, ніж базовий сценарій, через зростаючі ризики підвищення цін на нафту, надзвичайно високі ціни на нафтопродукти та масштаб шоку&#187; — аналітики Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-raises-oil-price-forecasts-tight-supply-2026-04-26/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/27/goldman-sachs-pidvishhuye-prognoz-cin-na-naftu-na-tli-deficitu-postachannya-i-skorochennya-zapasiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 15:14:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ACCC]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[petrol prices]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153744</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br />Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої. Координація ринку пального як антикризовий крок Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німеччина посилює контроль за цінами на пальне: нафтокомпанії можуть зобов’язати пояснювати кожне підвищення</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/19/nimechchina-posilyuye-kontrol-za-cinami-na-palne-naftokompani%d1%97-mozhut-zobovyazati-poyasnyuvati-kozhne-pidvishhennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/19/nimechchina-posilyuye-kontrol-za-cinami-na-palne-naftokompani%d1%97-mozhut-zobovyazati-poyasnyuvati-kozhne-pidvishhennya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Mar 2026 18:35:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust regulation]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[oil companies]]></category>
		<category><![CDATA[pricing transparency]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольне регулювання]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[нафтокомпанії]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[прозорість цін]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153738</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30212-Германия.png" alt="Німеччина посилює контроль за цінами на пальне: нафтокомпанії можуть зобов’язати пояснювати кожне підвищення"/><br />Провідні політичні сили Німеччини ініціюють жорсткіші правила для нафтокомпаній, намагаючись зупинити різке зростання цін на пальне. У центрі дискусії — прозорість ціноутворення, можливі надприбутки галузі та нові повноваження антимонопольних органів. Попри спротив бізнесу, уряд готує законодавчі зміни вже найближчим часом. Чому Німеччина хоче контролювати ціни на пальне Політична ініціатива та причини Основою для нових пропозицій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30212-Германия.png" alt="Німеччина посилює контроль за цінами на пальне: нафтокомпанії можуть зобов’язати пояснювати кожне підвищення"/><br /><p>Провідні політичні сили Німеччини ініціюють жорсткіші правила для нафтокомпаній, намагаючись зупинити різке зростання цін на пальне. У центрі дискусії — прозорість ціноутворення, можливі надприбутки галузі та нові повноваження антимонопольних органів. Попри спротив бізнесу, уряд готує законодавчі зміни вже найближчим часом.</p>
<h3>Чому Німеччина хоче контролювати ціни на пальне</h3>
<h4>Політична ініціатива та причини</h4>
<p>Основою для нових пропозицій стали результати консультацій між парламентськими фракціями CDU/CSU та SPD і представниками нафтової галузі у Берліні.</p>
<ul>
<li>Нафтокомпанії <strong>не змогли переконливо пояснити</strong> різке зростання цін</li>
<li>Підвищення у Німеччині виявилося <strong>швидшим і глибшим</strong>, ніж в інших країнах Європи</li>
<li>Регулятори фіксують <strong>погіршення ринкової динаміки</strong> та зростання занепокоєння серед політиків</li>
</ul>
<blockquote><p>Ціни на пальне в Німеччині зростали особливо різко у порівнянні з іншими європейськими країнами — Томазо Дузо, голова Комісії з монополій</p></blockquote>
<h4>Проблема асиметрії цін</h4>
<p>Парламентарі звернули увагу на системну проблему:</p>
<ul>
<li>Зростання цін на нафту <strong>швидко перекладається на споживача</strong></li>
<li>Зниження цін <strong>повільно або із запізненням відображається</strong> на АЗС</li>
<li>Механізм формування цін залишається <strong>непрозорим</strong></li>
</ul>
<h4>Питання надприбутків</h4>
<ul>
<li>Депутати припускають можливість <strong>рекордних прибутків у 2026 році</strong></li>
<li>Це виглядає суперечливо на фоні <strong>фінансового тиску на домогосподарства</strong></li>
</ul>
<p>Водночас галузь заперечує звинувачення:</p>
<blockquote><p>Маржа прибутку не змінилася з початку війни з Іраном — Крістіан Кюхен, Fuels und Energie</p></blockquote>
<h4>Альтернативна оцінка</h4>
<ul>
<li>За даними Greenpeace, компанії отримують <strong>додатково близько 21 млн євро щодня</strong></li>
<li>Це свідчить про <strong>значне фінансове навантаження на споживачів</strong></li>
</ul>
<h3>Які зміни готує уряд</h3>
<h4>Посилення антимонопольного контролю</h4>
<ul>
<li>Компанії можуть зобов’язати <strong>обґрунтовувати кожне підвищення цін</strong></li>
<li>Антимонопольний орган отримає <strong>ширші повноваження для втручання</strong></li>
<li>У разі різкого зростання цін може діяти принцип <strong>«перевернутого доказу»</strong> — компанії самі доводять правомірність підвищення</li>
</ul>
<h4>Нові правила для АЗС</h4>
<ul>
<li>Модель, подібна до австрійської:</li>
<li>зниження цін — <strong>у будь-який момент</strong></li>
<li>підвищення — <strong>лише один раз на день (опівдні)</strong></li>
</ul>
<p>Мета — <strong>зменшити цінові коливання</strong> та зробити ринок більш прозорим.</p>
<h4>Податкова політика</h4>
<ul>
<li>Енергетичний податок є <strong>фіксованим на літр</strong></li>
<li>Зростання ПДВ частково компенсується <strong>падінням споживання</strong></li>
<li>Загалом прогнозується <strong>зниження податкових надходжень</strong></li>
</ul>
<blockquote><p>Держава не повинна отримувати вигоду від високих цін на пальне — Катерина Райхе, міністр економіки</p></blockquote>
<h3>Супротив ринку та ризики</h3>
<h4>Позиція нафтогазової галузі</h4>
<ul>
<li>Нові правила створюють <strong>юридичну та планову невизначеність</strong></li>
<li>Зростають <strong>витрати на звітність і контроль</strong></li>
<li>Існує ризик <strong>порушення стабільності постачання</strong></li>
</ul>
<h4>Ризики для малих операторів</h4>
<ul>
<li>Незалежні АЗС мають:</li>
<li><strong>менше капіталу</strong></li>
<li><strong>обмежені системи ціноутворення</strong></li>
<li><strong>слабшу диверсифікацію постачання</strong></li>
<li>Нові правила можуть <strong>вдарити саме по малому бізнесу</strong></li>
</ul>
<h4>Обмеження регулювання</h4>
<ul>
<li>Надто жорсткі обмеження (як в Австрії — 3 підвищення на тиждень)</li>
<li>можуть призвести до <strong>різкіших одноразових стрибків цін</strong></li>
</ul>
<h3>Соціальний вимір</h3>
<ul>
<li>Найбільше страждають:</li>
<li><strong>домогосподарства із середніми та низькими доходами</strong></li>
<li><strong>мешканці сільських регіонів</strong></li>
<li>Автомобіль часто є <strong>безальтернативним засобом пересування</strong></li>
</ul>
<blockquote><p>Зростання цін на пальне непропорційно б’є по громадянах — Міхаела Енгельмаєр, Sozialverband Deutschland</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Німеччина переходить до <strong>активнішого втручання у ринок пального</strong></li>
<li>Головний акцент — <strong>прозорість ціноутворення та захист споживачів</strong></li>
<li>Конфлікт між державою та бізнесом <strong>посилюється</strong></li>
<li>Баланс між регулюванням і стабільністю постачання залишається <strong>ключовим викликом</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://germanpolicy.com/2026/03/16/berlin-considers-stricter-antitrust-rules-as-fuel-price-scrutiny-intensifies/" target="_blank">germanpolicy.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30212-Германия.png" alt="Німеччина посилює контроль за цінами на пальне: нафтокомпанії можуть зобов’язати пояснювати кожне підвищення"/><br /><p>Провідні політичні сили Німеччини ініціюють жорсткіші правила для нафтокомпаній, намагаючись зупинити різке зростання цін на пальне. У центрі дискусії — прозорість ціноутворення, можливі надприбутки галузі та нові повноваження антимонопольних органів. Попри спротив бізнесу, уряд готує законодавчі зміни вже найближчим часом.</p>
<h3>Чому Німеччина хоче контролювати ціни на пальне</h3>
<h4>Політична ініціатива та причини</h4>
<p>Основою для нових пропозицій стали результати консультацій між парламентськими фракціями CDU/CSU та SPD і представниками нафтової галузі у Берліні.</p>
<ul>
<li>Нафтокомпанії <strong>не змогли переконливо пояснити</strong> різке зростання цін</li>
<li>Підвищення у Німеччині виявилося <strong>швидшим і глибшим</strong>, ніж в інших країнах Європи</li>
<li>Регулятори фіксують <strong>погіршення ринкової динаміки</strong> та зростання занепокоєння серед політиків</li>
</ul>
<blockquote><p>Ціни на пальне в Німеччині зростали особливо різко у порівнянні з іншими європейськими країнами — Томазо Дузо, голова Комісії з монополій</p></blockquote>
<h4>Проблема асиметрії цін</h4>
<p>Парламентарі звернули увагу на системну проблему:</p>
<ul>
<li>Зростання цін на нафту <strong>швидко перекладається на споживача</strong></li>
<li>Зниження цін <strong>повільно або із запізненням відображається</strong> на АЗС</li>
<li>Механізм формування цін залишається <strong>непрозорим</strong></li>
</ul>
<h4>Питання надприбутків</h4>
<ul>
<li>Депутати припускають можливість <strong>рекордних прибутків у 2026 році</strong></li>
<li>Це виглядає суперечливо на фоні <strong>фінансового тиску на домогосподарства</strong></li>
</ul>
<p>Водночас галузь заперечує звинувачення:</p>
<blockquote><p>Маржа прибутку не змінилася з початку війни з Іраном — Крістіан Кюхен, Fuels und Energie</p></blockquote>
<h4>Альтернативна оцінка</h4>
<ul>
<li>За даними Greenpeace, компанії отримують <strong>додатково близько 21 млн євро щодня</strong></li>
<li>Це свідчить про <strong>значне фінансове навантаження на споживачів</strong></li>
</ul>
<h3>Які зміни готує уряд</h3>
<h4>Посилення антимонопольного контролю</h4>
<ul>
<li>Компанії можуть зобов’язати <strong>обґрунтовувати кожне підвищення цін</strong></li>
<li>Антимонопольний орган отримає <strong>ширші повноваження для втручання</strong></li>
<li>У разі різкого зростання цін може діяти принцип <strong>«перевернутого доказу»</strong> — компанії самі доводять правомірність підвищення</li>
</ul>
<h4>Нові правила для АЗС</h4>
<ul>
<li>Модель, подібна до австрійської:</li>
<li>зниження цін — <strong>у будь-який момент</strong></li>
<li>підвищення — <strong>лише один раз на день (опівдні)</strong></li>
</ul>
<p>Мета — <strong>зменшити цінові коливання</strong> та зробити ринок більш прозорим.</p>
<h4>Податкова політика</h4>
<ul>
<li>Енергетичний податок є <strong>фіксованим на літр</strong></li>
<li>Зростання ПДВ частково компенсується <strong>падінням споживання</strong></li>
<li>Загалом прогнозується <strong>зниження податкових надходжень</strong></li>
</ul>
<blockquote><p>Держава не повинна отримувати вигоду від високих цін на пальне — Катерина Райхе, міністр економіки</p></blockquote>
<h3>Супротив ринку та ризики</h3>
<h4>Позиція нафтогазової галузі</h4>
<ul>
<li>Нові правила створюють <strong>юридичну та планову невизначеність</strong></li>
<li>Зростають <strong>витрати на звітність і контроль</strong></li>
<li>Існує ризик <strong>порушення стабільності постачання</strong></li>
</ul>
<h4>Ризики для малих операторів</h4>
<ul>
<li>Незалежні АЗС мають:</li>
<li><strong>менше капіталу</strong></li>
<li><strong>обмежені системи ціноутворення</strong></li>
<li><strong>слабшу диверсифікацію постачання</strong></li>
<li>Нові правила можуть <strong>вдарити саме по малому бізнесу</strong></li>
</ul>
<h4>Обмеження регулювання</h4>
<ul>
<li>Надто жорсткі обмеження (як в Австрії — 3 підвищення на тиждень)</li>
<li>можуть призвести до <strong>різкіших одноразових стрибків цін</strong></li>
</ul>
<h3>Соціальний вимір</h3>
<ul>
<li>Найбільше страждають:</li>
<li><strong>домогосподарства із середніми та низькими доходами</strong></li>
<li><strong>мешканці сільських регіонів</strong></li>
<li>Автомобіль часто є <strong>безальтернативним засобом пересування</strong></li>
</ul>
<blockquote><p>Зростання цін на пальне непропорційно б’є по громадянах — Міхаела Енгельмаєр, Sozialverband Deutschland</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Німеччина переходить до <strong>активнішого втручання у ринок пального</strong></li>
<li>Головний акцент — <strong>прозорість ціноутворення та захист споживачів</strong></li>
<li>Конфлікт між державою та бізнесом <strong>посилюється</strong></li>
<li>Баланс між регулюванням і стабільністю постачання залишається <strong>ключовим викликом</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://germanpolicy.com/2026/03/16/berlin-considers-stricter-antitrust-rules-as-fuel-price-scrutiny-intensifies/" target="_blank">germanpolicy.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/19/nimechchina-posilyuye-kontrol-za-cinami-na-palne-naftokompani%d1%97-mozhut-zobovyazati-poyasnyuvati-kozhne-pidvishhennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Британія спрямовує 53 млн фунтів на помякшення цінового удару на ринку опалювальної нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/britaniya-spryamovuye-53-mln-funtiv-na-pomyakshennya-cinovogo-udaru-na-rinku-opalyuvalno%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/britaniya-spryamovuye-53-mln-funtiv-na-pomyakshennya-cinovogo-udaru-na-rinku-opalyuvalno%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Mar 2026 08:18:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[heating oil]]></category>
		<category><![CDATA[household support]]></category>
		<category><![CDATA[kerosene]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[опалювальна нафта]]></category>
		<category><![CDATA[підтримка домогосподарств]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153725</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30204-Великобритания.jpg" alt="Британія спрямовує 53 млн фунтів на помякшення цінового удару на ринку опалювальної нафти"/><br />Велика Британія оголосила про пакет підтримки на 53 млн фунтів стерлінгів, щоб допомогти найбільш вразливим домогосподарствам пережити подорожчання опалювальної нафти на тлі конфлікту на Близькому Сході. У центрі рішення не лише пряме фінансування, а й посилення захисту споживачів, глибша перевірка ринку та юридичні вказівки компаніям, аби вони передавали економію кінцевим споживачам, а не перетворювали кризу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30204-Великобритания.jpg" alt="Британія спрямовує 53 млн фунтів на помякшення цінового удару на ринку опалювальної нафти"/><br /><p>Велика Британія оголосила про пакет підтримки на <strong>53 млн фунтів стерлінгів</strong>, щоб допомогти найбільш вразливим домогосподарствам пережити подорожчання опалювальної нафти на тлі конфлікту на Близькому Сході. У центрі рішення не лише пряме фінансування, а й <strong>посилення захисту споживачів</strong>, <strong>глибша перевірка ринку</strong> та <strong>юридичні вказівки компаніям</strong>, аби вони передавали економію кінцевим споживачам, а не перетворювали кризу на додатковий прибуток.</p>
<p>Урядова відповідь показує, що тиск на ринок нафтопродуктів у Великій Британії вже вийшов за межі суто біржової динаміки й перейшов у площину соціальної стабільності.</p>
<ul>
<li><strong>Масштаб цінового шоку:</strong> уряд заявив, що <strong>ціна гасу</strong>, який використовується як паливо для опалювальної нафти, <strong>особливо постраждала</strong> через конфлікт на Близькому Сході і тепер становить <strong>удвічі більше за вартість сирої нафти</strong>. <em>Висновок:</em> саме сегмент опалювальних нафтопродуктів став однією з найгостріших точок цінового тиску для населення. <em>Обгрунтування:</em> у тексті прямо зазначено, що гас подорожчав настільки, що його ціна вдвічі перевищує вартість сирої нафти.</li>
<li><strong>Фінансовий інструмент стабілізації:</strong> премєр-міністр Кір Стармер оголосив про пакет на <strong>53 млн фунтів</strong>, або <strong>70,30 млн доларів</strong>, для підтримки найбільш вразливих домогосподарств. <em>Висновок:</em> уряд робить ставку на пряме помякшення наслідків цінового стрибка для кінцевих споживачів нафтопродуктів. <em>Обгрунтування:</em> кошти спрямовуються саме на те, щоб домогосподарства могли впоратися зі зростанням вартості опалювальної нафти.</li>
<li><strong>Точковий розподіл допомоги:</strong>
<ul>
<li><strong>Північна Ірландія</strong> отримає <strong>17 млн фунтів</strong></li>
<li><strong>Англія</strong> отримає <strong>27 млн фунтів</strong></li>
<li><strong>Шотландія</strong> отримає <strong>4,6 млн фунтів</strong></li>
<li><strong>Уельс</strong> отримає <strong>3,8 млн фунтів</strong></li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> допомога розподіляється з урахуванням регіональної чутливості до ринку опалювальної нафти. <em>Обгрунтування:</em> уряд окремо підкреслив, що підтримка особливо важлива для сільських територій і передусім для Північної Ірландії, де значно більша частка будинків залежить від опалювальної нафти.</li>
<li><strong>Фокус на вразливих споживачах:</strong> фінансова підтримка буде особливо корисною для <strong>домогосподарств із низькими доходами</strong> у <strong>сільській місцевості</strong>. <em>Висновок:</em> уряд намагається не просто реагувати на зміну котирувань, а стримати соціальні наслідки подорожчання нафтопродуктів. <em>Обгрунтування:</em> у матеріалі прямо вказано, що допомога адресована найбільш вразливим споживачам.</li>
<li><strong>Регуляторні заходи для ринку:</strong> серед інших рішень уряд анонсував <strong>посилення захисту споживачів</strong> на ринку опалювальної нафти та підтримку антимонопольного регулятора для <strong>більш комплексного дослідження галузі</strong>. <em>Висновок:</em> Лондон прагне вплинути не лише на наслідки високих цін, а й на сам механізм їх формування на внутрішньому ринку. <em>Обгрунтування:</em> якщо уряд розширює перевірку ринку і посилює захист споживачів, це означає спробу обмежити перекладання кризових витрат на населення.</li>
<li><strong>Юридичний тиск на енергокомпанії:</strong> Кір Стармер заявив, що не дозволить енергетичним компаніям заробляти на людських труднощах, і додав, що уряд видає <strong>юридичні вказівки</strong>, аби компанії <strong>передавали економію споживачам</strong>. <em>Висновок:</em> ключовим заходом зниження цін для кінцевих споживачів визначено не лише бюджетну допомогу, а й примусове проходження цінових вигод до роздрібного рівня. <em>Обгрунтування:</em> це прямо випливає зі слів премєра про обовязок компаній передавати економію населенню.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми не дозволимо енергетичним компаніям отримувати прибуток із людських труднощів. Уряд видає юридичні вказівки, щоб компанії передавали економію споживачам. — Кір Стармер</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Головний підсумок для ринку нафти й нафтопродуктів:</strong> британська відповідь складається з трьох рівнів:
<ul>
<li><strong>бюджетна компенсація</strong> для найвразливіших</li>
<li><strong>регуляторне втручання</strong> в ринок опалювальної нафти</li>
<li><strong>юридичний примус</strong> до передачі економії кінцевим споживачам</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> саме така комбінація заходів у наданому матеріалі виглядає як урядова модель стабілізації цінового тиску на ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/uk-pledges-53-mln-pounds-help-vulnerable-households-absorb-heating-oil-price-2026-03-16/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30204-Великобритания.jpg" alt="Британія спрямовує 53 млн фунтів на помякшення цінового удару на ринку опалювальної нафти"/><br /><p>Велика Британія оголосила про пакет підтримки на <strong>53 млн фунтів стерлінгів</strong>, щоб допомогти найбільш вразливим домогосподарствам пережити подорожчання опалювальної нафти на тлі конфлікту на Близькому Сході. У центрі рішення не лише пряме фінансування, а й <strong>посилення захисту споживачів</strong>, <strong>глибша перевірка ринку</strong> та <strong>юридичні вказівки компаніям</strong>, аби вони передавали економію кінцевим споживачам, а не перетворювали кризу на додатковий прибуток.</p>
<p>Урядова відповідь показує, що тиск на ринок нафтопродуктів у Великій Британії вже вийшов за межі суто біржової динаміки й перейшов у площину соціальної стабільності.</p>
<ul>
<li><strong>Масштаб цінового шоку:</strong> уряд заявив, що <strong>ціна гасу</strong>, який використовується як паливо для опалювальної нафти, <strong>особливо постраждала</strong> через конфлікт на Близькому Сході і тепер становить <strong>удвічі більше за вартість сирої нафти</strong>. <em>Висновок:</em> саме сегмент опалювальних нафтопродуктів став однією з найгостріших точок цінового тиску для населення. <em>Обгрунтування:</em> у тексті прямо зазначено, що гас подорожчав настільки, що його ціна вдвічі перевищує вартість сирої нафти.</li>
<li><strong>Фінансовий інструмент стабілізації:</strong> премєр-міністр Кір Стармер оголосив про пакет на <strong>53 млн фунтів</strong>, або <strong>70,30 млн доларів</strong>, для підтримки найбільш вразливих домогосподарств. <em>Висновок:</em> уряд робить ставку на пряме помякшення наслідків цінового стрибка для кінцевих споживачів нафтопродуктів. <em>Обгрунтування:</em> кошти спрямовуються саме на те, щоб домогосподарства могли впоратися зі зростанням вартості опалювальної нафти.</li>
<li><strong>Точковий розподіл допомоги:</strong>
<ul>
<li><strong>Північна Ірландія</strong> отримає <strong>17 млн фунтів</strong></li>
<li><strong>Англія</strong> отримає <strong>27 млн фунтів</strong></li>
<li><strong>Шотландія</strong> отримає <strong>4,6 млн фунтів</strong></li>
<li><strong>Уельс</strong> отримає <strong>3,8 млн фунтів</strong></li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> допомога розподіляється з урахуванням регіональної чутливості до ринку опалювальної нафти. <em>Обгрунтування:</em> уряд окремо підкреслив, що підтримка особливо важлива для сільських територій і передусім для Північної Ірландії, де значно більша частка будинків залежить від опалювальної нафти.</li>
<li><strong>Фокус на вразливих споживачах:</strong> фінансова підтримка буде особливо корисною для <strong>домогосподарств із низькими доходами</strong> у <strong>сільській місцевості</strong>. <em>Висновок:</em> уряд намагається не просто реагувати на зміну котирувань, а стримати соціальні наслідки подорожчання нафтопродуктів. <em>Обгрунтування:</em> у матеріалі прямо вказано, що допомога адресована найбільш вразливим споживачам.</li>
<li><strong>Регуляторні заходи для ринку:</strong> серед інших рішень уряд анонсував <strong>посилення захисту споживачів</strong> на ринку опалювальної нафти та підтримку антимонопольного регулятора для <strong>більш комплексного дослідження галузі</strong>. <em>Висновок:</em> Лондон прагне вплинути не лише на наслідки високих цін, а й на сам механізм їх формування на внутрішньому ринку. <em>Обгрунтування:</em> якщо уряд розширює перевірку ринку і посилює захист споживачів, це означає спробу обмежити перекладання кризових витрат на населення.</li>
<li><strong>Юридичний тиск на енергокомпанії:</strong> Кір Стармер заявив, що не дозволить енергетичним компаніям заробляти на людських труднощах, і додав, що уряд видає <strong>юридичні вказівки</strong>, аби компанії <strong>передавали економію споживачам</strong>. <em>Висновок:</em> ключовим заходом зниження цін для кінцевих споживачів визначено не лише бюджетну допомогу, а й примусове проходження цінових вигод до роздрібного рівня. <em>Обгрунтування:</em> це прямо випливає зі слів премєра про обовязок компаній передавати економію населенню.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми не дозволимо енергетичним компаніям отримувати прибуток із людських труднощів. Уряд видає юридичні вказівки, щоб компанії передавали економію споживачам. — Кір Стармер</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Головний підсумок для ринку нафти й нафтопродуктів:</strong> британська відповідь складається з трьох рівнів:
<ul>
<li><strong>бюджетна компенсація</strong> для найвразливіших</li>
<li><strong>регуляторне втручання</strong> в ринок опалювальної нафти</li>
<li><strong>юридичний примус</strong> до передачі економії кінцевим споживачам</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> саме така комбінація заходів у наданому матеріалі виглядає як урядова модель стабілізації цінового тиску на ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/uk-pledges-53-mln-pounds-help-vulnerable-households-absorb-heating-oil-price-2026-03-16/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/britaniya-spryamovuye-53-mln-funtiv-na-pomyakshennya-cinovogo-udaru-na-rinku-opalyuvalno%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/12/greciya-obmezhuye-marzhu-na-palne-shhob-strimati-cinovij-stribok-na-tli-naftovo%d1%97-turbulentnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/12/greciya-obmezhuye-marzhu-na-palne-shhob-strimati-cinovij-stribok-na-tli-naftovo%d1%97-turbulentnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Mar 2026 07:06:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer prices]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Greece]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[profit margin cap]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження маржі]]></category>
		<category><![CDATA[ціни для споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153720</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30199-Греция.jpg" alt="Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності"/><br />Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення &#8212; жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка &#8212; оптова торгівля &#8212; АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів. Рішення влади [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30199-Греция.jpg" alt="Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності"/><br /><p>Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення &#8212; жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка &#8212; оптова торгівля &#8212; АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів.</p>
<p><strong>Рішення влади прямо спрямоване на стримування цін на нафтопродукти.</strong> Грецький уряд оголосив про обмеження маржі на пальне, аби не допустити нового цінового сплеску після недавнього зростання нафтових котирувань.</p>
<ul>
<li>Заходи <strong>набирають чинності негайно</strong>.</li>
<li>Термін дії &#8212; <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Премєр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що уряд окремо конкретизує параметри <em>обмеження прибуткових марж у пальному та товарах супермаркетів</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми надсилаємо сигнал, що ця економічна турбулентність не повинна призвести до спекулятивних явищ, які загострять уже наявну проблему. &#8212; Кіріакос Міцотакіс</p></blockquote>
<p><strong>Ключовий антикризовий механізм &#8212; ліміт маржі на кожному етапі продажу пального.</strong> Це прямий адміністративний захід для стабілізації роздрібних цін на бензин і дизель.</p>
<ul>
<li>Компаніям, що торгують нафтопродуктами та постачають їх на АЗС, <strong>заборонено додавати понад 5 євроцентів на літрі</strong> до ціни бензину й дизелю порівняно з ціною постачання з нафтопереробних заводів.</li>
<li>Роздрібним станціям <strong>заборонено додавати понад 12 євроцентів на літрі</strong> до ціни продажу пального споживачам.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> уряд намагається не допустити перенесення зовнішнього нафтового шоку в роздрібні ціни в повному обсязі. <strong>Обгрунтування:</strong> у матеріалі прямо зазначено, що обмеження вводяться, щоб <em>тримати ціни під контролем</em> і <em>запобігти подальшим стрибкам</em>.</p>
<p><strong>Підставою для втручання стало вже зафіксоване подорожчання дизелю.</strong> Йдеться не про превентивний крок без цифр, а про реакцію на конкретну цінову динаміку.</p>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в Греції <strong>зросла більш ніж на 17%</strong> з <strong>27 лютого</strong>, за офіційними даними.</li>
<li>Світові ціни на нафту останніми днями <strong>різко підскочили</strong>, а потім знизилися, але <em>залишилися вищими за рівні, що були до початку війни</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> влада діє у відповідь на вже реалізований імпортований ціновий тиск. <strong>Обгрунтування:</strong> зростання середньої ціни дизелю більш ніж на 17% за короткий період свідчить, що ринок нафтопродуктів уже відреагував на глобальний нафтовий стрес.</p>
<p><strong>Логіка рішення побудована на обмеженні спекулятивної складової в ціні пального.</strong> Уряд не заявляє про зниження світових нафтових котирувань, але намагається стримати внутрішнє накручування маржі.</p>
<ul>
<li>Обмеження встановлено одночасно для <strong>оптової ланки</strong> і для <strong>роздрібної ланки</strong>.</li>
<li>Таким чином, регулювання охоплює весь канал доведення пального до споживача.</li>
<li>Паралельно Греція обмежує валову маржу на продовольство та ключові побутові товари на рівнях <strong>2025 року</strong>, демонструючи ширший курс на антиінфляційне стримування.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> урядова модель спрямована не лише на стабілізацію котирувань нафтопродуктів, а й на <strong>зменшення цінового тиску для кінцевих споживачів</strong>. <strong>Обгрунтування:</strong> ліміт у 5 євроцентів на літрі для оптового сегмента і 12 євроцентів на літрі для АЗС прямо обмежує можливість подальшого розширення маржі в роздрібній ціні.</p>
<p><strong>Політичний сигнал Афін полягає в тому, що ринок пального має працювати в умовах кризи без спекулятивного перегріву.</strong></p>
<ul>
<li>Уряд прямо повязує нові заходи з <em>турбулентністю на Близькому Сході</em>.</li>
<li>Мета &#8212; не допустити, щоб зовнішня нестабільність автоматично трансформувалася в нову хвилю зростання цін усередині країни.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p><strong>Греція робить ставку на короткострокове адміністративне стримування цін на пальне як інструмент захисту споживача. Заходи вводяться негайно, мають визначений строк дії до 30 червня і жорстко фіксують межі прибутковості саме там, де формується кінцева ціна бензину та дизелю.</strong></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-11/iea-confirms-huge-release-of-emergency-oil-stockpiles" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30199-Греция.jpg" alt="Греція обмежує маржу на пальне, щоб стримати ціновий стрибок на тлі нафтової турбулентності"/><br /><p>Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення &#8212; жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка &#8212; оптова торгівля &#8212; АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів.</p>
<p><strong>Рішення влади прямо спрямоване на стримування цін на нафтопродукти.</strong> Грецький уряд оголосив про обмеження маржі на пальне, аби не допустити нового цінового сплеску після недавнього зростання нафтових котирувань.</p>
<ul>
<li>Заходи <strong>набирають чинності негайно</strong>.</li>
<li>Термін дії &#8212; <strong>до 30 червня</strong>.</li>
<li>Премєр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що уряд окремо конкретизує параметри <em>обмеження прибуткових марж у пальному та товарах супермаркетів</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми надсилаємо сигнал, що ця економічна турбулентність не повинна призвести до спекулятивних явищ, які загострять уже наявну проблему. &#8212; Кіріакос Міцотакіс</p></blockquote>
<p><strong>Ключовий антикризовий механізм &#8212; ліміт маржі на кожному етапі продажу пального.</strong> Це прямий адміністративний захід для стабілізації роздрібних цін на бензин і дизель.</p>
<ul>
<li>Компаніям, що торгують нафтопродуктами та постачають їх на АЗС, <strong>заборонено додавати понад 5 євроцентів на літрі</strong> до ціни бензину й дизелю порівняно з ціною постачання з нафтопереробних заводів.</li>
<li>Роздрібним станціям <strong>заборонено додавати понад 12 євроцентів на літрі</strong> до ціни продажу пального споживачам.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> уряд намагається не допустити перенесення зовнішнього нафтового шоку в роздрібні ціни в повному обсязі. <strong>Обгрунтування:</strong> у матеріалі прямо зазначено, що обмеження вводяться, щоб <em>тримати ціни під контролем</em> і <em>запобігти подальшим стрибкам</em>.</p>
<p><strong>Підставою для втручання стало вже зафіксоване подорожчання дизелю.</strong> Йдеться не про превентивний крок без цифр, а про реакцію на конкретну цінову динаміку.</p>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в Греції <strong>зросла більш ніж на 17%</strong> з <strong>27 лютого</strong>, за офіційними даними.</li>
<li>Світові ціни на нафту останніми днями <strong>різко підскочили</strong>, а потім знизилися, але <em>залишилися вищими за рівні, що були до початку війни</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> влада діє у відповідь на вже реалізований імпортований ціновий тиск. <strong>Обгрунтування:</strong> зростання середньої ціни дизелю більш ніж на 17% за короткий період свідчить, що ринок нафтопродуктів уже відреагував на глобальний нафтовий стрес.</p>
<p><strong>Логіка рішення побудована на обмеженні спекулятивної складової в ціні пального.</strong> Уряд не заявляє про зниження світових нафтових котирувань, але намагається стримати внутрішнє накручування маржі.</p>
<ul>
<li>Обмеження встановлено одночасно для <strong>оптової ланки</strong> і для <strong>роздрібної ланки</strong>.</li>
<li>Таким чином, регулювання охоплює весь канал доведення пального до споживача.</li>
<li>Паралельно Греція обмежує валову маржу на продовольство та ключові побутові товари на рівнях <strong>2025 року</strong>, демонструючи ширший курс на антиінфляційне стримування.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> урядова модель спрямована не лише на стабілізацію котирувань нафтопродуктів, а й на <strong>зменшення цінового тиску для кінцевих споживачів</strong>. <strong>Обгрунтування:</strong> ліміт у 5 євроцентів на літрі для оптового сегмента і 12 євроцентів на літрі для АЗС прямо обмежує можливість подальшого розширення маржі в роздрібній ціні.</p>
<p><strong>Політичний сигнал Афін полягає в тому, що ринок пального має працювати в умовах кризи без спекулятивного перегріву.</strong></p>
<ul>
<li>Уряд прямо повязує нові заходи з <em>турбулентністю на Близькому Сході</em>.</li>
<li>Мета &#8212; не допустити, щоб зовнішня нестабільність автоматично трансформувалася в нову хвилю зростання цін усередині країни.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p><strong>Греція робить ставку на короткострокове адміністративне стримування цін на пальне як інструмент захисту споживача. Заходи вводяться негайно, мають визначений строк дії до 30 червня і жорстко фіксують межі прибутковості саме там, де формується кінцева ціна бензину та дизелю.</strong></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-11/iea-confirms-huge-release-of-emergency-oil-stockpiles" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/12/greciya-obmezhuye-marzhu-na-palne-shhob-strimati-cinovij-stribok-na-tli-naftovo%d1%97-turbulentnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Стрибок цін на нафту понад 100 доларів змушує компанії Південної Кореї шукати антикризові рішення</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/stribok-cin-na-naftu-ponad-100-dolariv-zmushuye-kompani%d1%97-pivdenno%d1%97-kore%d1%97-shukati-antikrizovi-rishennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/stribok-cin-na-naftu-ponad-100-dolariv-zmushuye-kompani%d1%97-pivdenno%d1%97-kore%d1%97-shukati-antikrizovi-rishennya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Mar 2026 08:31:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East crisis]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[refinery industry]]></category>
		<category><![CDATA[South Korea energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Південна Корея]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153704</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30188-Южная_Корея.jpg" alt="Стрибок цін на нафту понад 100 доларів змушує компанії Південної Кореї шукати антикризові рішення"/><br />Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання світових цін на нафту та підвищило ризики для економіки Південної Кореї. Провідні корпорації та уряд країни активізували антикризові заходи, намагаючись стримати вплив дорожчання енергоносіїв на промисловість, транспорт та споживчі ціни на пальне. Водночас Brent перевищила психологічний рубіж 100 доларів за барель, що може сповільнити економічне зростання країни. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30188-Южная_Корея.jpg" alt="Стрибок цін на нафту понад 100 доларів змушує компанії Південної Кореї шукати антикризові рішення"/><br /><p>Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання світових цін на нафту та підвищило ризики для економіки Південної Кореї. Провідні корпорації та уряд країни активізували антикризові заходи, намагаючись стримати вплив дорожчання енергоносіїв на промисловість, транспорт та споживчі ціни на пальне. Водночас Brent перевищила психологічний рубіж 100 доларів за барель, що може сповільнити економічне зростання країни.</p>
<p><strong>Загострення на Близькому Сході як драйвер цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході призвела до <strong>різкого стрибка світових нафтових котирувань</strong>.</li>
<li>Міжнародний еталон <strong>Brent досяг 107.54 долара за барель</strong>, що означає <strong>зростання на 14.85 відсотка за одну добу</strong>.</li>
<li>Ціна подолала <strong>психологічно важливу позначку 100 доларів за барель</strong>, яка традиційно сигналізує про підвищені ризики для глобальної економіки.</li>
<li>Причиною ескалації стали <em>авіаудари США та Ізраїлю по Ірану</em>, здійснені попереднього тижня.</li>
</ul>
<p><strong>Реакція великого бізнесу на турбулентність енергоринку</strong></p>
<ul>
<li>Провідні корпорації Південної Кореї, зокрема <strong>Samsung Electronics, SK Group, Hyundai Motor та Hanwha Group</strong>, провели <strong>екстрені наради</strong> для оцінки наслідків енергетичної кризи.</li>
<li>Мета зустрічей — <strong>мінімізувати вплив волатильності нафтового ринку на бізнес</strong>.</li>
<li>Компанії також аналізують <strong>зростання вартості сировини</strong> та <strong>валютні коливання</strong>, які можуть посилити економічний тиск.</li>
<li>У корпоративному секторі зростає занепокоєння, що тривала енергетична турбулентність може <strong>спровокувати глобальне економічне уповільнення</strong> та навіть <strong>стагфляцію в економіці Південної Кореї</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Найбільш уразливі галузі — авіація та морські перевезення</strong></p>
<ul>
<li>Галузі з високою часткою витрат на пальне першими відчувають наслідки подорожчання нафти.</li>
<li><strong>Korean Air</strong> повідомила, що <strong>хеджує до 50 відсотків очікуваного річного споживання пального</strong>, щоб зменшити ризики коливань цін.</li>
<li>Найбільша судноплавна компанія країни <strong>HMM</strong> планує <strong>запровадити паливні надбавки</strong> до тарифів.</li>
<li>Ці заходи свідчать про спроби бізнесу <em>перекласти частину витрат від подорожчання енергоносіїв у тарифну політику</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Потенційний удар по економічному зростанню</strong></p>
<ul>
<li>За оцінкою <strong>Hyundai Research Institute</strong>, якщо середня ціна нафти у 2026 році утримуватиметься біля <strong>100 доларів за барель</strong>,</li>
<li><strong>економічне зростання Південної Кореї може знизитися на 0.3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li>Таким чином, енергетична криза безпосередньо трансформується у <strong>макроекономічний ризик</strong> для країни.</li>
</ul>
<p><strong>Стрімке подорожчання пального всередині країни</strong></p>
<ul>
<li>У Сеулі ціна бензину вперше майже за <strong>чотири роки перевищила 1900 вон за літр</strong>.</li>
<li>Станом на 9:00 середня ціна досягла <strong>1947.4 вон за літр</strong>.</li>
<li>На деяких АЗС ціна звичайного бензину становила <strong>2295 вон за літр</strong>.</li>
<li>Таке зростання викликало <strong>гостру суспільну критику</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Конфлікт навколо ролі нафтопереробних компаній</strong></p>
<ul>
<li>Корейська асоціація автозаправних станцій заявила, що <strong>основною причиною стрибка цін стало підвищення відпускних цін нафтопереробними компаніями</strong>.</li>
<li>До консультацій з урядом були залучені представники <strong>SK Energy, GS Caltex, S Oil та HD Hyundai Oil Bank</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Втручання уряду для стабілізації ринку</strong></p>
<ul>
<li>Міністр промисловості Кім Чон Кван закликав нафтопереробні компанії <strong>утриматися від надмірного підвищення цін</strong>.</li>
<li>За його словами, внутрішні ціни зазвичай реагують на зміну світових котирувань із <strong>затримкою близько двох тижнів</strong>, однак цього разу вони зросли значно швидше.</li>
<li>Уряд попередив, що спроби використати ситуацію для отримання надприбутків <strong>будуть жорстко припинятися</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми просимо забезпечити прозоре і справедливе ціноутворення на нафтопродукти, щоб тягар зростання світових цін через ситуацію на Близькому Сході не перекладався односторонньо або надмірно на споживачів — Кім Чон Кван</p></blockquote>
<p><strong>Підготовка до можливого ресурсного шоку</strong></p>
<ul>
<li>Уряд оголосив <strong>попереджувальний сигнал щодо можливого ресурсного кризового сценарію</strong>.</li>
<li>Влада працює над <strong>забезпеченням додаткових постачань нафти з регіонів поза межами Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Також готується <strong>план можливого використання стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Паралельно проводяться перевірки <strong>недобросовісних ринкових практик у сфері постачання енергії</strong>.</li>
<li>Серед можливих інструментів розглядається <strong>впровадження цінової стелі на нафту вперше майже за 30 років</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.yna.co.kr/view/AEN20260309001151320" target="_blank">en.yna.co.kr</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30188-Южная_Корея.jpg" alt="Стрибок цін на нафту понад 100 доларів змушує компанії Південної Кореї шукати антикризові рішення"/><br /><p>Загострення ситуації на Близькому Сході спричинило різке зростання світових цін на нафту та підвищило ризики для економіки Південної Кореї. Провідні корпорації та уряд країни активізували антикризові заходи, намагаючись стримати вплив дорожчання енергоносіїв на промисловість, транспорт та споживчі ціни на пальне. Водночас Brent перевищила психологічний рубіж 100 доларів за барель, що може сповільнити економічне зростання країни.</p>
<p><strong>Загострення на Близькому Сході як драйвер цін на нафту</strong></p>
<ul>
<li>Ескалація конфлікту на Близькому Сході призвела до <strong>різкого стрибка світових нафтових котирувань</strong>.</li>
<li>Міжнародний еталон <strong>Brent досяг 107.54 долара за барель</strong>, що означає <strong>зростання на 14.85 відсотка за одну добу</strong>.</li>
<li>Ціна подолала <strong>психологічно важливу позначку 100 доларів за барель</strong>, яка традиційно сигналізує про підвищені ризики для глобальної економіки.</li>
<li>Причиною ескалації стали <em>авіаудари США та Ізраїлю по Ірану</em>, здійснені попереднього тижня.</li>
</ul>
<p><strong>Реакція великого бізнесу на турбулентність енергоринку</strong></p>
<ul>
<li>Провідні корпорації Південної Кореї, зокрема <strong>Samsung Electronics, SK Group, Hyundai Motor та Hanwha Group</strong>, провели <strong>екстрені наради</strong> для оцінки наслідків енергетичної кризи.</li>
<li>Мета зустрічей — <strong>мінімізувати вплив волатильності нафтового ринку на бізнес</strong>.</li>
<li>Компанії також аналізують <strong>зростання вартості сировини</strong> та <strong>валютні коливання</strong>, які можуть посилити економічний тиск.</li>
<li>У корпоративному секторі зростає занепокоєння, що тривала енергетична турбулентність може <strong>спровокувати глобальне економічне уповільнення</strong> та навіть <strong>стагфляцію в економіці Південної Кореї</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Найбільш уразливі галузі — авіація та морські перевезення</strong></p>
<ul>
<li>Галузі з високою часткою витрат на пальне першими відчувають наслідки подорожчання нафти.</li>
<li><strong>Korean Air</strong> повідомила, що <strong>хеджує до 50 відсотків очікуваного річного споживання пального</strong>, щоб зменшити ризики коливань цін.</li>
<li>Найбільша судноплавна компанія країни <strong>HMM</strong> планує <strong>запровадити паливні надбавки</strong> до тарифів.</li>
<li>Ці заходи свідчать про спроби бізнесу <em>перекласти частину витрат від подорожчання енергоносіїв у тарифну політику</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Потенційний удар по економічному зростанню</strong></p>
<ul>
<li>За оцінкою <strong>Hyundai Research Institute</strong>, якщо середня ціна нафти у 2026 році утримуватиметься біля <strong>100 доларів за барель</strong>,</li>
<li><strong>економічне зростання Південної Кореї може знизитися на 0.3 відсоткового пункту</strong>.</li>
<li>Таким чином, енергетична криза безпосередньо трансформується у <strong>макроекономічний ризик</strong> для країни.</li>
</ul>
<p><strong>Стрімке подорожчання пального всередині країни</strong></p>
<ul>
<li>У Сеулі ціна бензину вперше майже за <strong>чотири роки перевищила 1900 вон за літр</strong>.</li>
<li>Станом на 9:00 середня ціна досягла <strong>1947.4 вон за літр</strong>.</li>
<li>На деяких АЗС ціна звичайного бензину становила <strong>2295 вон за літр</strong>.</li>
<li>Таке зростання викликало <strong>гостру суспільну критику</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Конфлікт навколо ролі нафтопереробних компаній</strong></p>
<ul>
<li>Корейська асоціація автозаправних станцій заявила, що <strong>основною причиною стрибка цін стало підвищення відпускних цін нафтопереробними компаніями</strong>.</li>
<li>До консультацій з урядом були залучені представники <strong>SK Energy, GS Caltex, S Oil та HD Hyundai Oil Bank</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Втручання уряду для стабілізації ринку</strong></p>
<ul>
<li>Міністр промисловості Кім Чон Кван закликав нафтопереробні компанії <strong>утриматися від надмірного підвищення цін</strong>.</li>
<li>За його словами, внутрішні ціни зазвичай реагують на зміну світових котирувань із <strong>затримкою близько двох тижнів</strong>, однак цього разу вони зросли значно швидше.</li>
<li>Уряд попередив, що спроби використати ситуацію для отримання надприбутків <strong>будуть жорстко припинятися</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми просимо забезпечити прозоре і справедливе ціноутворення на нафтопродукти, щоб тягар зростання світових цін через ситуацію на Близькому Сході не перекладався односторонньо або надмірно на споживачів — Кім Чон Кван</p></blockquote>
<p><strong>Підготовка до можливого ресурсного шоку</strong></p>
<ul>
<li>Уряд оголосив <strong>попереджувальний сигнал щодо можливого ресурсного кризового сценарію</strong>.</li>
<li>Влада працює над <strong>забезпеченням додаткових постачань нафти з регіонів поза межами Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Також готується <strong>план можливого використання стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Паралельно проводяться перевірки <strong>недобросовісних ринкових практик у сфері постачання енергії</strong>.</li>
<li>Серед можливих інструментів розглядається <strong>впровадження цінової стелі на нафту вперше майже за 30 років</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://en.yna.co.kr/view/AEN20260309001151320" target="_blank">en.yna.co.kr</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/10/stribok-cin-na-naftu-ponad-100-dolariv-zmushuye-kompani%d1%97-pivdenno%d1%97-kore%d1%97-shukati-antikrizovi-rishennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Інвестори відвертаються від штучного інтелекту та повертаються до Big Oil</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/investori-vidvertayutsya-vid-shtuchnogo-intelektu-ta-povertayutsya-do-big-oil/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/investori-vidvertayutsya-vid-shtuchnogo-intelektu-ta-povertayutsya-do-big-oil/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 09:15:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[ai investments]]></category>
		<category><![CDATA[Big Oil]]></category>
		<category><![CDATA[capital rotation]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Oil Stocks]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтові компанії]]></category>
		<category><![CDATA[перерозподіл капіталу]]></category>
		<category><![CDATA[штучний інтелект]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153591</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30116-ОИЛПРАЙС_Гравці_300.png" alt="Інвестори відвертаються від штучного інтелекту та повертаються до Big Oil"/><br />Масштабні витрати технологічних гігантів на штучний інтелект у 2026 році викликали нервову реакцію інвесторів і призвели до розпродажу акцій Big Tech. Водночас капітал дедалі активніше перетікає в нафтогазовий сектор, який пропонує стабільні прибутки вже сьогодні, а не обіцянки на майбутнє. Як AI втрачає блиск, а нафта повертає інвесторів Інвестори дедалі обережніше ставляться до історії стрімкого [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30116-ОИЛПРАЙС_Гравці_300.png" alt="Інвестори відвертаються від штучного інтелекту та повертаються до Big Oil"/><br /><p>Масштабні витрати технологічних гігантів на штучний інтелект у 2026 році викликали нервову реакцію інвесторів і призвели до розпродажу акцій Big Tech. Водночас капітал дедалі активніше перетікає в нафтогазовий сектор, який пропонує стабільні прибутки вже сьогодні, а не обіцянки на майбутнє.</p>
<h3>Як AI втрачає блиск, а нафта повертає інвесторів</h3>
<p>Інвестори дедалі обережніше ставляться до історії стрімкого зростання штучного інтелекту. Попри оптимістичні заяви керівників технологічних компаній, реальні фінансові показники змушують ринок шукати більш надійні активи.</p>
<h4>Масштаб витрат Big Tech</h4>
<p>Ключовою причиною зміни інвестиційних настроїв стали безпрецедентні капітальні витрати провідних технологічних компаній.</p>
<ul>
<li><strong>Понад 660 млрд доларів</strong> – сукупні витрати Big Tech на AI у 2026 році.</li>
<li><strong>Amazon</strong> оголосила про <strong>200 млрд доларів</strong> капітальних витрат у 2026 році, що на <strong>50 млрд доларів</strong> більше, ніж очікував ринок.</li>
<li><strong>Meta</strong> планує витратити <strong>135 млрд доларів</strong>, майже вдвічі більше, ніж у 2025 році.</li>
<li>Основні статті витрат – <em>дата-центри, мікрочипи та енергопостачання</em>.</li>
</ul>
<h4>Реакція ринку та скепсис інвесторів</h4>
<p>На тлі цих планів минулого тижня відбувся різкий спад котирувань Big Tech. Інвестори побоювалися, що штучний інтелект нібито витіснить класичні програмні продукти.</p>
<blockquote><p>«Ідея про те, що індустрія програмних інструментів занепадає і буде замінена AI, є абсолютно нелогічною, і час це доведе», – заявив генеральний директор NVIDIA Дженсен Хуанг.</p></blockquote>
<p>Однак заспокійливі слова не перекрили головного страху – <strong>грошові потоки</strong> технологічних гігантів стрімко скорочуються.</p>
<h4>Фінансовий контраст: Big Tech проти Big Oil</h4>
<p>Поки технологічні компанії «спалюють» кошти, нафтогазовий сектор демонструє фінансову витримку.</p>
<ul>
<li>Акції американських нафтогазових компаній зросли на <strong>17%</strong> від початку року.</li>
<li>Ринкова капіталізація <strong>Exxon, Chevron та ConocoPhillips</strong> збільшилася на <strong>25%</strong> за останні 12 місяців.</li>
<li>Європейські нафтові компанії також зросли в ціні, хоча й більш помірно.</li>
<li>Зростання відбулося <em>попри зниження світових цін на нафту</em>, що ринок вважає нетиповим.</li>
</ul>
<p>Ключовий фактор привабливості – <strong>прибутковість навіть за нижчих цін</strong> та стабільні виплати акціонерам.</p>
<h4>Дивіденди, борги та реальність попиту</h4>
<p>Big Oil пропонує інвесторам «прибуток сьогодні», а не обіцянки на завтра.</p>
<ul>
<li>Повернення коштів акціонерам сягає <strong>50%</strong> від операційного грошового потоку.</li>
<li>Рівень боргового навантаження у нафтових компаній залишається <strong>відносно помірним</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство визнало, що <strong>попит на нафту може зростати щонайменше до 2050 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас Big Tech змушена активніше залучати боргове фінансування.</p>
<ul>
<li>Amazon може вийти на <strong>негативний грошовий потік</strong> від мінус 17 до мінус 28 млрд доларів.</li>
<li>Alphabet збільшила довгостроковий борг у <strong>чотири рази</strong>, а її вільний грошовий потік може скоротитися на <strong>90%</strong>.</li>
<li>Аналогічне падіння очікується і в Meta.</li>
</ul>
<h4>Чому нафта знову «тиха гавань»</h4>
<p>Геополітичні ризики та загрози перебоїв постачання підштовхують ціни на нафту вгору, що лише підсилює інвестиційну привабливість сектора. Нафта і газ залишаються критично важливими навіть для розвитку штучного інтелекту, адже саме вони забезпечують енергію для дата-центрів.</p>
<p>Таким чином, ринок дедалі чіткіше розділяє дві історії: <em>«джем завтра»</em> від AI та <strong>«джем сьогодні»</strong> від Big Oil.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/AI-Loses-Its-Shine-as-Money-Rotates-Back-Into-Big-Oil.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30116-ОИЛПРАЙС_Гравці_300.png" alt="Інвестори відвертаються від штучного інтелекту та повертаються до Big Oil"/><br /><p>Масштабні витрати технологічних гігантів на штучний інтелект у 2026 році викликали нервову реакцію інвесторів і призвели до розпродажу акцій Big Tech. Водночас капітал дедалі активніше перетікає в нафтогазовий сектор, який пропонує стабільні прибутки вже сьогодні, а не обіцянки на майбутнє.</p>
<h3>Як AI втрачає блиск, а нафта повертає інвесторів</h3>
<p>Інвестори дедалі обережніше ставляться до історії стрімкого зростання штучного інтелекту. Попри оптимістичні заяви керівників технологічних компаній, реальні фінансові показники змушують ринок шукати більш надійні активи.</p>
<h4>Масштаб витрат Big Tech</h4>
<p>Ключовою причиною зміни інвестиційних настроїв стали безпрецедентні капітальні витрати провідних технологічних компаній.</p>
<ul>
<li><strong>Понад 660 млрд доларів</strong> – сукупні витрати Big Tech на AI у 2026 році.</li>
<li><strong>Amazon</strong> оголосила про <strong>200 млрд доларів</strong> капітальних витрат у 2026 році, що на <strong>50 млрд доларів</strong> більше, ніж очікував ринок.</li>
<li><strong>Meta</strong> планує витратити <strong>135 млрд доларів</strong>, майже вдвічі більше, ніж у 2025 році.</li>
<li>Основні статті витрат – <em>дата-центри, мікрочипи та енергопостачання</em>.</li>
</ul>
<h4>Реакція ринку та скепсис інвесторів</h4>
<p>На тлі цих планів минулого тижня відбувся різкий спад котирувань Big Tech. Інвестори побоювалися, що штучний інтелект нібито витіснить класичні програмні продукти.</p>
<blockquote><p>«Ідея про те, що індустрія програмних інструментів занепадає і буде замінена AI, є абсолютно нелогічною, і час це доведе», – заявив генеральний директор NVIDIA Дженсен Хуанг.</p></blockquote>
<p>Однак заспокійливі слова не перекрили головного страху – <strong>грошові потоки</strong> технологічних гігантів стрімко скорочуються.</p>
<h4>Фінансовий контраст: Big Tech проти Big Oil</h4>
<p>Поки технологічні компанії «спалюють» кошти, нафтогазовий сектор демонструє фінансову витримку.</p>
<ul>
<li>Акції американських нафтогазових компаній зросли на <strong>17%</strong> від початку року.</li>
<li>Ринкова капіталізація <strong>Exxon, Chevron та ConocoPhillips</strong> збільшилася на <strong>25%</strong> за останні 12 місяців.</li>
<li>Європейські нафтові компанії також зросли в ціні, хоча й більш помірно.</li>
<li>Зростання відбулося <em>попри зниження світових цін на нафту</em>, що ринок вважає нетиповим.</li>
</ul>
<p>Ключовий фактор привабливості – <strong>прибутковість навіть за нижчих цін</strong> та стабільні виплати акціонерам.</p>
<h4>Дивіденди, борги та реальність попиту</h4>
<p>Big Oil пропонує інвесторам «прибуток сьогодні», а не обіцянки на завтра.</p>
<ul>
<li>Повернення коштів акціонерам сягає <strong>50%</strong> від операційного грошового потоку.</li>
<li>Рівень боргового навантаження у нафтових компаній залишається <strong>відносно помірним</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство визнало, що <strong>попит на нафту може зростати щонайменше до 2050 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас Big Tech змушена активніше залучати боргове фінансування.</p>
<ul>
<li>Amazon може вийти на <strong>негативний грошовий потік</strong> від мінус 17 до мінус 28 млрд доларів.</li>
<li>Alphabet збільшила довгостроковий борг у <strong>чотири рази</strong>, а її вільний грошовий потік може скоротитися на <strong>90%</strong>.</li>
<li>Аналогічне падіння очікується і в Meta.</li>
</ul>
<h4>Чому нафта знову «тиха гавань»</h4>
<p>Геополітичні ризики та загрози перебоїв постачання підштовхують ціни на нафту вгору, що лише підсилює інвестиційну привабливість сектора. Нафта і газ залишаються критично важливими навіть для розвитку штучного інтелекту, адже саме вони забезпечують енергію для дата-центрів.</p>
<p>Таким чином, ринок дедалі чіткіше розділяє дві історії: <em>«джем завтра»</em> від AI та <strong>«джем сьогодні»</strong> від Big Oil.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/AI-Loses-Its-Shine-as-Money-Rotates-Back-Into-Big-Oil.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/investori-vidvertayutsya-vid-shtuchnogo-intelektu-ta-povertayutsya-do-big-oil/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий нафтовий ринок на межі: напруга між США та Іраном, скорочення видобутку OPEC+ і нові санкційні ризики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovij-naftovij-rinok-na-mezhi-napruga-mizh-ssha-ta-iranom-skorochennya-vidobutku-opec-i-novi-sankcijni-riziki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovij-naftovij-rinok-na-mezhi-napruga-mizh-ssha-ta-iranom-skorochennya-vidobutku-opec-i-novi-sankcijni-riziki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 07:32:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent oil price]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Iran US tensions]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153590</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30115-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок на межі: напруга між США та Іраном, скорочення видобутку OPEC+ і нові санкційні ризики"/><br />Світові ціни на нафту на початку лютого демонструють зростання на тлі загострення геополітичної напруги між США та Іраном, скорочення видобутку країнами OPEC+ та зміни глобальних потоків сировини. Ринок дедалі більше реагує не лише на фактичні перебої, а й на ризики майбутніх конфліктів, санкцій та логістичних обмежень. Нафтовий ринок у стані підвищеної тривоги Друга торгова декада [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30115-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок на межі: напруга між США та Іраном, скорочення видобутку OPEC+ і нові санкційні ризики"/><br /><p>Світові ціни на нафту на початку лютого демонструють зростання на тлі загострення геополітичної напруги між США та Іраном, скорочення видобутку країнами OPEC+ та зміни глобальних потоків сировини. Ринок дедалі більше реагує не лише на фактичні перебої, а й на ризики майбутніх конфліктів, санкцій та логістичних обмежень.</p>
<h3>Нафтовий ринок у стані підвищеної тривоги</h3>
<p>Друга торгова декада лютого розпочалася зі зростання котирувань. Ф&#8217;ючерси на Brent на біржі ICE наблизилися до <strong>70 доларів за барель</strong>, що відображає переоцінку геополітичних ризиків учасниками ринку.</p>
<h4>Фактор США – Іран</h4>
<p>Ключовим тригером стало загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном:</p>
<ul>
<li>переговори щодо іранської ядерної програми в Омані завершилися <strong>без прориву</strong>;</li>
<li>Міністерство транспорту США надало рекомендації американським торговельним суднам <strong>уникати іранських вод</strong>;</li>
<li>суднам під прапором США рекомендовано <em>не погоджуватися на огляд</em> з боку Ірану.</li>
</ul>
<p>Для ринку це сигнал про можливе силове загострення та ризик перебоїв у Перській затоці – регіоні, через який проходить значна частина світових нафтових потоків.</p>
<h4>OPEC+ зменшує пропозицію</h4>
<p>За даними S&amp;P Global, у січні країни OPEC+ скоротили видобуток до <strong>42,56 млн барелів на добу</strong>:</p>
<ul>
<li>зниження становило <strong>270 тис. барелів на добу</strong> порівняно з груднем;</li>
<li>це перше місячне падіння за <strong>13 місяців</strong>;</li>
<li>основні скорочення зафіксовані в Казахстані, росії, Нігерії та Лівії.</li>
</ul>
<p>Скорочення пропозиції знижує страхи надлишку на ринку та підтримує ціни.</p>
<h4>Зміни у глобальному балансі постачання</h4>
<ul>
<li><strong>Венесуела</strong> відновила видобуток в поясі Оріноко майже до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після згортання тимчасових обмежень;</li>
<li><strong>США</strong> у листопаді скоротили видобуток на <strong>82 тис. барелів на добу</strong> – до 13,70 млн барелів;</li>
<li><strong>Казахстан</strong>: видобуток на родовищі Тенгіз відновився лише до <strong>550 тис. барелів на добу</strong>, що становить <em>60 відсотків проєктної потужності</em>.</li>
</ul>
<h4>Переформатування потоків російської та іранської нафти</h4>
<ul>
<li>індійські НПЗ IOC, BPCL та Reliance вирішили <strong>не замовляти російську нафту</strong> з постачанням у квітні;</li>
<li>Китай скоротив імпорт іранської нафти до <strong>1,17 млн барелів на добу</strong> у січні;</li>
<li>зростання постачання з росії <em>витісняє іранські обсяги</em> з азійського ринку.</li>
</ul>
<h4>Санкції та інфраструктурні ризики</h4>
<p>Європейська комісія запропонувала розширити санкції проти росії, включивши:</p>
<ul>
<li>порт Кулеві в Грузії;</li>
<li>порт Карімун в Індонезії.</li>
</ul>
<p>Це перший випадок, коли Брюссель розглядає <strong>інфраструктуру третіх країн</strong> як об&#8217;єкт санкцій за обслуговування російської нафти.</p>
<h4>Стратегічні сигнали для ринку</h4>
<ul>
<li>QatarEnergy відклала запуск розширення North Field East потужністю <strong>32 млн тонн СПГ на рік</strong> вартістю <strong>29 млрд доларів</strong> до кінця 2026 або початку 2027 року;</li>
<li>Нова Зеландія планує запустити перший термінал імпорту СПГ до <strong>початку 2028 року</strong> через дефіцит гідроресурсів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Markets-on-Edge-as-Washington-and-Tehran-Drift-Toward-Confrontation.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30115-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок на межі: напруга між США та Іраном, скорочення видобутку OPEC+ і нові санкційні ризики"/><br /><p>Світові ціни на нафту на початку лютого демонструють зростання на тлі загострення геополітичної напруги між США та Іраном, скорочення видобутку країнами OPEC+ та зміни глобальних потоків сировини. Ринок дедалі більше реагує не лише на фактичні перебої, а й на ризики майбутніх конфліктів, санкцій та логістичних обмежень.</p>
<h3>Нафтовий ринок у стані підвищеної тривоги</h3>
<p>Друга торгова декада лютого розпочалася зі зростання котирувань. Ф&#8217;ючерси на Brent на біржі ICE наблизилися до <strong>70 доларів за барель</strong>, що відображає переоцінку геополітичних ризиків учасниками ринку.</p>
<h4>Фактор США – Іран</h4>
<p>Ключовим тригером стало загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном:</p>
<ul>
<li>переговори щодо іранської ядерної програми в Омані завершилися <strong>без прориву</strong>;</li>
<li>Міністерство транспорту США надало рекомендації американським торговельним суднам <strong>уникати іранських вод</strong>;</li>
<li>суднам під прапором США рекомендовано <em>не погоджуватися на огляд</em> з боку Ірану.</li>
</ul>
<p>Для ринку це сигнал про можливе силове загострення та ризик перебоїв у Перській затоці – регіоні, через який проходить значна частина світових нафтових потоків.</p>
<h4>OPEC+ зменшує пропозицію</h4>
<p>За даними S&amp;P Global, у січні країни OPEC+ скоротили видобуток до <strong>42,56 млн барелів на добу</strong>:</p>
<ul>
<li>зниження становило <strong>270 тис. барелів на добу</strong> порівняно з груднем;</li>
<li>це перше місячне падіння за <strong>13 місяців</strong>;</li>
<li>основні скорочення зафіксовані в Казахстані, росії, Нігерії та Лівії.</li>
</ul>
<p>Скорочення пропозиції знижує страхи надлишку на ринку та підтримує ціни.</p>
<h4>Зміни у глобальному балансі постачання</h4>
<ul>
<li><strong>Венесуела</strong> відновила видобуток в поясі Оріноко майже до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після згортання тимчасових обмежень;</li>
<li><strong>США</strong> у листопаді скоротили видобуток на <strong>82 тис. барелів на добу</strong> – до 13,70 млн барелів;</li>
<li><strong>Казахстан</strong>: видобуток на родовищі Тенгіз відновився лише до <strong>550 тис. барелів на добу</strong>, що становить <em>60 відсотків проєктної потужності</em>.</li>
</ul>
<h4>Переформатування потоків російської та іранської нафти</h4>
<ul>
<li>індійські НПЗ IOC, BPCL та Reliance вирішили <strong>не замовляти російську нафту</strong> з постачанням у квітні;</li>
<li>Китай скоротив імпорт іранської нафти до <strong>1,17 млн барелів на добу</strong> у січні;</li>
<li>зростання постачання з росії <em>витісняє іранські обсяги</em> з азійського ринку.</li>
</ul>
<h4>Санкції та інфраструктурні ризики</h4>
<p>Європейська комісія запропонувала розширити санкції проти росії, включивши:</p>
<ul>
<li>порт Кулеві в Грузії;</li>
<li>порт Карімун в Індонезії.</li>
</ul>
<p>Це перший випадок, коли Брюссель розглядає <strong>інфраструктуру третіх країн</strong> як об&#8217;єкт санкцій за обслуговування російської нафти.</p>
<h4>Стратегічні сигнали для ринку</h4>
<ul>
<li>QatarEnergy відклала запуск розширення North Field East потужністю <strong>32 млн тонн СПГ на рік</strong> вартістю <strong>29 млрд доларів</strong> до кінця 2026 або початку 2027 року;</li>
<li>Нова Зеландія планує запустити перший термінал імпорту СПГ до <strong>початку 2028 року</strong> через дефіцит гідроресурсів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Markets-on-Edge-as-Washington-and-Tehran-Drift-Toward-Confrontation.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovij-naftovij-rinok-na-mezhi-napruga-mizh-ssha-ta-iranom-skorochennya-vidobutku-opec-i-novi-sankcijni-riziki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові ціни на нафту завмерли між дипломатією та ризиками ескалації</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovi-cini-na-naftu-zavmerli-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikami-eskalaci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovi-cini-na-naftu-zavmerli-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikami-eskalaci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 06:41:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Iran US tensions]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Україні]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Іран США]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153588</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30113-Нефть.jpg" alt="Світові ціни на нафту завмерли між дипломатією та ризиками ескалації"/><br />Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу очікування. Інвестори одночасно стежать за напруженістю між США та Іраном, спробами завершити війну росії проти України, а також за сигналами з економіки США. Попри геополітичні ризики, котирування залишаються майже без змін, оскільки реальних перебоїв у постачанні поки не зафіксовано. Ринок нафти між страхами та фактами Станом на 10 лютого [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30113-Нефть.jpg" alt="Світові ціни на нафту завмерли між дипломатією та ризиками ескалації"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу очікування. Інвестори одночасно стежать за напруженістю між США та Іраном, спробами завершити війну росії проти України, а також за сигналами з економіки США. Попри геополітичні ризики, котирування залишаються майже без змін, оскільки реальних перебоїв у постачанні поки не зафіксовано.</p>
<h3>Ринок нафти між страхами та фактами</h3>
<p>Станом на 10 лютого світові ціни на нафту демонструють стриману динаміку, що свідчить про обережність трейдерів і відсутність чітких сигналів для різкого руху.</p>
<h4>Поточна цінова ситуація</h4>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>24 центи</strong> або <strong>0,3%</strong> і закріпилася на рівні <strong>68,80 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> втратила <strong>40 центів</strong> або <strong>0,6%</strong>, завершивши торги на рівні <strong>63,96 долара за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що ринок перебуває у стані паузи до появи чітких сигналів щодо реального впливу геополітики на фізичні потоки нафти.</p>
<blockquote><p>Трейдери не готові активно рухати ринок вгору чи вниз, доки не з’являться чіткі сигнали з дипломатії, даних про запаси або підтвердження реальних, а не лише потенційних, збоїв у постачанні — аналітики Gelber &amp; Associates</p></blockquote>
<h4>Іран, США та Ормузька протока</h4>
<ul>
<li>Минулого тижня <strong>дипломати США та Ірану</strong> провели переговори через посередників в Омані.</li>
<li>Іран заявив, що контакти дозволили оцінити серйозність позиції Вашингтона та зберегти дипломатичний трек.</li>
<li>Ситуацію загострює розміщення <em>американської військово-морської флотилії</em> у регіоні.</li>
</ul>
<p>Через <strong>Ормузьку протоку</strong> проходить близько <strong>20%</strong> світового споживання нафти. Саме цим маршрутом експортують нафту Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт та Ірак, що робить будь-яку ескалацію критичним ризиком для глобального ринку.</p>
<p>За даними Управління енергетичної інформації США, у <strong>2025 році Іран</strong> був <strong>третім найбільшим виробником нафти в ОПЕК</strong>, поступаючись лише Саудівській Аравії та Іраку.</p>
<h4>росія, Україна та переформатування потоків</h4>
<ul>
<li>ЄС готує перелік вимог, які можуть бути висунуті росії в межах потенційного врегулювання війни проти України.</li>
<li>Метою цих кроків є <strong>скорочення нафтових доходів рф</strong>.</li>
<li>У 2025 році росія була <strong>третім найбільшим виробником нафти у світі</strong> після США та Саудівської Аравії.</li>
</ul>
<p>Паралельно Індія зменшує закупівлі російської нафти. Державна компанія Indian Oil придбала <strong>6 млн барелів</strong> сировини з <strong>Західної Африки та Близького Сходу</strong>, уникаючи російських обсягів у межах торговельних переговорів із США.</p>
<h4>Венесуела</h4>
<ul>
<li>Розширення ліцензій США може відновити нафтовидобуток Венесуели до <strong>середини 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікується повернення до рівнів, що існували <em>до морської блокади у грудні</em>.</li>
</ul>
<h4>Економіка США та запаси нафти</h4>
<ul>
<li>Роздрібні продажі у США в грудні <strong>не зросли</strong>, що сигналізує про уповільнення споживчої активності.</li>
<li>Аналітики очікують зростання запасів сирої нафти на <strong>0,1 млн барелів</strong> за тиждень.</li>
<li>Для порівняння: рік тому запаси зросли на <strong>4,1 млн барелів</strong>, а середній показник за 5 років становить <strong>1,4 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<p>Інвестори також уважно стежать за даними щодо зайнятості та інфляції, які можуть вплинути на політику Федеральної резервної системи та, відповідно, на попит на енергоносії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-drifts-lower-traders-weigh-supply-risks-amid-usiran-tensions-2026-02-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30113-Нефть.jpg" alt="Світові ціни на нафту завмерли між дипломатією та ризиками ескалації"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу очікування. Інвестори одночасно стежать за напруженістю між США та Іраном, спробами завершити війну росії проти України, а також за сигналами з економіки США. Попри геополітичні ризики, котирування залишаються майже без змін, оскільки реальних перебоїв у постачанні поки не зафіксовано.</p>
<h3>Ринок нафти між страхами та фактами</h3>
<p>Станом на 10 лютого світові ціни на нафту демонструють стриману динаміку, що свідчить про обережність трейдерів і відсутність чітких сигналів для різкого руху.</p>
<h4>Поточна цінова ситуація</h4>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>24 центи</strong> або <strong>0,3%</strong> і закріпилася на рівні <strong>68,80 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> втратила <strong>40 центів</strong> або <strong>0,6%</strong>, завершивши торги на рівні <strong>63,96 долара за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що ринок перебуває у стані паузи до появи чітких сигналів щодо реального впливу геополітики на фізичні потоки нафти.</p>
<blockquote><p>Трейдери не готові активно рухати ринок вгору чи вниз, доки не з’являться чіткі сигнали з дипломатії, даних про запаси або підтвердження реальних, а не лише потенційних, збоїв у постачанні — аналітики Gelber &amp; Associates</p></blockquote>
<h4>Іран, США та Ормузька протока</h4>
<ul>
<li>Минулого тижня <strong>дипломати США та Ірану</strong> провели переговори через посередників в Омані.</li>
<li>Іран заявив, що контакти дозволили оцінити серйозність позиції Вашингтона та зберегти дипломатичний трек.</li>
<li>Ситуацію загострює розміщення <em>американської військово-морської флотилії</em> у регіоні.</li>
</ul>
<p>Через <strong>Ормузьку протоку</strong> проходить близько <strong>20%</strong> світового споживання нафти. Саме цим маршрутом експортують нафту Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт та Ірак, що робить будь-яку ескалацію критичним ризиком для глобального ринку.</p>
<p>За даними Управління енергетичної інформації США, у <strong>2025 році Іран</strong> був <strong>третім найбільшим виробником нафти в ОПЕК</strong>, поступаючись лише Саудівській Аравії та Іраку.</p>
<h4>росія, Україна та переформатування потоків</h4>
<ul>
<li>ЄС готує перелік вимог, які можуть бути висунуті росії в межах потенційного врегулювання війни проти України.</li>
<li>Метою цих кроків є <strong>скорочення нафтових доходів рф</strong>.</li>
<li>У 2025 році росія була <strong>третім найбільшим виробником нафти у світі</strong> після США та Саудівської Аравії.</li>
</ul>
<p>Паралельно Індія зменшує закупівлі російської нафти. Державна компанія Indian Oil придбала <strong>6 млн барелів</strong> сировини з <strong>Західної Африки та Близького Сходу</strong>, уникаючи російських обсягів у межах торговельних переговорів із США.</p>
<h4>Венесуела</h4>
<ul>
<li>Розширення ліцензій США може відновити нафтовидобуток Венесуели до <strong>середини 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікується повернення до рівнів, що існували <em>до морської блокади у грудні</em>.</li>
</ul>
<h4>Економіка США та запаси нафти</h4>
<ul>
<li>Роздрібні продажі у США в грудні <strong>не зросли</strong>, що сигналізує про уповільнення споживчої активності.</li>
<li>Аналітики очікують зростання запасів сирої нафти на <strong>0,1 млн барелів</strong> за тиждень.</li>
<li>Для порівняння: рік тому запаси зросли на <strong>4,1 млн барелів</strong>, а середній показник за 5 років становить <strong>1,4 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<p>Інвестори також уважно стежать за даними щодо зайнятості та інфляції, які можуть вплинути на політику Федеральної резервної системи та, відповідно, на попит на енергоносії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-drifts-lower-traders-weigh-supply-risks-amid-usiran-tensions-2026-02-10/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/svitovi-cini-na-naftu-zavmerli-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikami-eskalaci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту у 2026 році тяжітимуть до $60 за барель: профіцит переважає геополітичні ризики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/02/cini-na-naftu-u-2026-roci-tyazhitimut-do-60-za-barel-proficit-perevazhaye-geopolitichni-riziki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/02/cini-na-naftu-u-2026-roci-tyazhitimut-do-60-za-barel-proficit-perevazhaye-geopolitichni-riziki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Feb 2026 07:44:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153565</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30097-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту у 2026 році тяжітимуть до $60 за барель: профіцит переважає геополітичні ризики"/><br />Світові ціни на нафту у 2026 році, за оцінками аналітиків, утримуватимуться поблизу позначки $60 за барель. Очікуваний профіцит пропозиції на ринку переважує вплив геополітичних ризиків, які потенційно можуть порушувати постачання. Профіцит ринку стримує ціни Опитування 31 економіста та аналітика, проведене у січні, показало, що: Brent у 2026 році в середньому коштуватиме $62,02 за барель (у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30097-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту у 2026 році тяжітимуть до $60 за барель: профіцит переважає геополітичні ризики"/><br /><p>Світові ціни на нафту у 2026 році, за оцінками аналітиків, утримуватимуться поблизу позначки $60 за барель. Очікуваний профіцит пропозиції на ринку переважує вплив геополітичних ризиків, які потенційно можуть порушувати постачання.</p>
<h3>Профіцит ринку стримує ціни</h3>
<p>Опитування <strong>31 економіста та аналітика</strong>, проведене у січні, показало, що:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> у 2026 році в середньому коштуватиме <strong>$62,02 за барель</strong> (у грудні прогноз становив $61,27).</li>
<li><strong>WTI</strong> очікується на рівні <strong>$58,72 за барель</strong> проти $58,15 у попередньому прогнозі.</li>
<li>У 2025 році середня ціна WTI становила <strong>$64,73</strong>, а Brent у 2024 році — близько <strong>$68,20</strong>.</li>
</ul>
<p>Станом на 30 січня Brent торгувався поблизу <em>$70 за барель</em>, однак аналітики вважають, що середньорічні показники будуть нижчими.</p>
<h3>Геополітика створює шум, але не змінює тренд</h3>
<p>Геополітичні чинники залишаються у фокусі ринку:</p>
<ul>
<li>погрози президента США Дональда Трампа на адресу Ірану;</li>
<li>розширення санкцій проти <strong>росії</strong>;</li>
<li>нестабільність на Близькому Сході.</li>
</ul>
<p>Усі ці фактори несуть ризики для постачання. Водночас, за оцінками аналітиків, вирішальними для цін у 2026 році стануть:</p>
<ul>
<li>зміни торговельної політики США;</li>
<li>траєкторія попиту з боку Китаю;</li>
<li>подальші кроки альянсу OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>Геополітика створює багато шуму, але ані події у Венесуелі, ані в Ірані зрештою не змінять загальної картини. Ринок нафти, схоже, перебуває у стійкому профіциті. — Норберт Рюккер, керівник напряму економіки та досліджень майбутніх поколінь Julius Baer</p></blockquote>
<p>Аналітики оцінюють обсяг цього профіциту в діапазоні <strong>від 0,75 до 3,5 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Венесуела: швидкого зростання не буде</h3>
<p>Попри зміну політичної ситуації у Венесуелі, аналітики не очікують швидкого зростання видобутку:</p>
<ul>
<li>за оцінкою Kpler, постачання з Венесуели скорочуватимуться щонайменше до квітня через посилення контролю США над танкерами під санкціями;</li>
<li>відновлення можливе у другій половині року за рахунок запуску наявної інфраструктури;</li>
<li>подальше зростання видобутку потребуватиме <strong>років інвестицій</strong>, політичної стабільності та модернізації застарілих потужностей.</li>
</ul>
<h3>Політика OPEC+ без різких кроків</h3>
<p>За даними джерел, на найближчому засіданні OPEC+ альянс навряд чи ухвалюватиме рішення після березня 2026 року.</p>
<ul>
<li>Минулого року <strong>вісім країн OPEC+</strong> підвищили цільові рівні видобутку приблизно на <strong>2,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ці підвищення були призупинені на перший квартал 2026 року.</li>
</ul>
<blockquote><p>OPEC+ захищатиме мінімальний рівень цін, водночас стежачи за своєю часткою ринку. Якщо споживання зростатиме, альянс може обережно нарощувати видобуток, не перенасичуючи ринок. — Сайрус де ла Рубіа, головний економіст Hamburg Commercial Bank</p></blockquote>
<h3>Що це означає для України в умовах війни</h3>
<p>На тлі широкомасштабної агресії <strong>росії</strong> проти України прогнозований профіцит на світовому ринку нафти має низку практичних наслідків:</p>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: глобальний надлишок пропозиції підвищує шанси на диверсифікацію джерел постачання та зменшує ризик цінових шоків у разі тимчасових логістичних збоїв.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: нижчі ціни створюють простір для формування стратегічних запасів і підготовки сценаріїв на випадок блокад або масованих ударів по інфраструктурі.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: стабільні або помірно низькі світові ціни зменшують тиск на внутрішні ціни пального, залишаючи ключовими чинниками <em>податки, логістичні витрати та конкуренцію</em> між постачальниками.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-forceast-hover-near-60bbl-oversupply-outweighs-geopolitical-risks-2026-01-30/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30097-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту у 2026 році тяжітимуть до $60 за барель: профіцит переважає геополітичні ризики"/><br /><p>Світові ціни на нафту у 2026 році, за оцінками аналітиків, утримуватимуться поблизу позначки $60 за барель. Очікуваний профіцит пропозиції на ринку переважує вплив геополітичних ризиків, які потенційно можуть порушувати постачання.</p>
<h3>Профіцит ринку стримує ціни</h3>
<p>Опитування <strong>31 економіста та аналітика</strong>, проведене у січні, показало, що:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> у 2026 році в середньому коштуватиме <strong>$62,02 за барель</strong> (у грудні прогноз становив $61,27).</li>
<li><strong>WTI</strong> очікується на рівні <strong>$58,72 за барель</strong> проти $58,15 у попередньому прогнозі.</li>
<li>У 2025 році середня ціна WTI становила <strong>$64,73</strong>, а Brent у 2024 році — близько <strong>$68,20</strong>.</li>
</ul>
<p>Станом на 30 січня Brent торгувався поблизу <em>$70 за барель</em>, однак аналітики вважають, що середньорічні показники будуть нижчими.</p>
<h3>Геополітика створює шум, але не змінює тренд</h3>
<p>Геополітичні чинники залишаються у фокусі ринку:</p>
<ul>
<li>погрози президента США Дональда Трампа на адресу Ірану;</li>
<li>розширення санкцій проти <strong>росії</strong>;</li>
<li>нестабільність на Близькому Сході.</li>
</ul>
<p>Усі ці фактори несуть ризики для постачання. Водночас, за оцінками аналітиків, вирішальними для цін у 2026 році стануть:</p>
<ul>
<li>зміни торговельної політики США;</li>
<li>траєкторія попиту з боку Китаю;</li>
<li>подальші кроки альянсу OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>Геополітика створює багато шуму, але ані події у Венесуелі, ані в Ірані зрештою не змінять загальної картини. Ринок нафти, схоже, перебуває у стійкому профіциті. — Норберт Рюккер, керівник напряму економіки та досліджень майбутніх поколінь Julius Baer</p></blockquote>
<p>Аналітики оцінюють обсяг цього профіциту в діапазоні <strong>від 0,75 до 3,5 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Венесуела: швидкого зростання не буде</h3>
<p>Попри зміну політичної ситуації у Венесуелі, аналітики не очікують швидкого зростання видобутку:</p>
<ul>
<li>за оцінкою Kpler, постачання з Венесуели скорочуватимуться щонайменше до квітня через посилення контролю США над танкерами під санкціями;</li>
<li>відновлення можливе у другій половині року за рахунок запуску наявної інфраструктури;</li>
<li>подальше зростання видобутку потребуватиме <strong>років інвестицій</strong>, політичної стабільності та модернізації застарілих потужностей.</li>
</ul>
<h3>Політика OPEC+ без різких кроків</h3>
<p>За даними джерел, на найближчому засіданні OPEC+ альянс навряд чи ухвалюватиме рішення після березня 2026 року.</p>
<ul>
<li>Минулого року <strong>вісім країн OPEC+</strong> підвищили цільові рівні видобутку приблизно на <strong>2,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ці підвищення були призупинені на перший квартал 2026 року.</li>
</ul>
<blockquote><p>OPEC+ захищатиме мінімальний рівень цін, водночас стежачи за своєю часткою ринку. Якщо споживання зростатиме, альянс може обережно нарощувати видобуток, не перенасичуючи ринок. — Сайрус де ла Рубіа, головний економіст Hamburg Commercial Bank</p></blockquote>
<h3>Що це означає для України в умовах війни</h3>
<p>На тлі широкомасштабної агресії <strong>росії</strong> проти України прогнозований профіцит на світовому ринку нафти має низку практичних наслідків:</p>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: глобальний надлишок пропозиції підвищує шанси на диверсифікацію джерел постачання та зменшує ризик цінових шоків у разі тимчасових логістичних збоїв.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: нижчі ціни створюють простір для формування стратегічних запасів і підготовки сценаріїв на випадок блокад або масованих ударів по інфраструктурі.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: стабільні або помірно низькі світові ціни зменшують тиск на внутрішні ціни пального, залишаючи ключовими чинниками <em>податки, логістичні витрати та конкуренцію</em> між постачальниками.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-forceast-hover-near-60bbl-oversupply-outweighs-geopolitical-risks-2026-01-30/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/02/cini-na-naftu-u-2026-roci-tyazhitimut-do-60-za-barel-proficit-perevazhaye-geopolitichni-riziki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/energetichnij-rinok/feed/ ) in 0.46105 seconds, on May 18th, 2026 at 6:48 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 18th, 2026 at 7:48 am UTC -->