У весняному економічному прогнозі 2026 року зазначено, що конфлікт на Близькому Сході різко змінив макроекономічну картину для Європейського Союзу. Віртуальне закриття Ормузької протоки скоротило морські потоки нафти приблизно на 15%, а LNG — зрідженого природного газу — на 20%. На цьому тлі зростання ВВП ЄС у 2026 році прогнозується на рівні 1,1%, тоді як інфляція має піднятися до 3,1%.

Нафта, газ і нафтопродукти стали головним каналом тиску на економіку ЄС

До початку конфлікту глобальна економіка набирала обертів, а економіка ЄС також зміцнювалася на тлі послаблення інфляційного тиску. Однак конфлікт у Близькому Сході спричинив один із найбільших глобальних перебоїв енергетичного постачання в новітній історії — менш ніж через п’ять років після енергетичного шоку, викликаного агресивною війною росії проти України.

У прогнозі наголошується, що удар припав не лише по нафті та LNG, а й по регіональній переробці. Пошкодження енергетичної інфраструктури, зокрема потужностей НПЗ, зробило перебої експорту нафтопродуктів особливо відчутними. Це важливо для ринку пального, оскільки регіон Перської затоки є великим центром переробки, а можливості переорієнтації експорту пального альтернативними маршрутами обмежені.

• між 27 лютого, напередодні атак США та Ізраїлю по Ірану, і 29 квітня, датою відсікання технічних припущень прогнозу, ціни на газ зросли на 50%;
• ціни на сиру нафту за цей самий період підвищилися на 65%;
• маржа переробки ключових продуктів, зокрема дизельного пального та авіаційного гасу, досягла історично високих рівнів.

Прогноз для ВВП та інфляції погіршено

Після зростання на 1,5% у 2025 році ВВП ЄС у 2026 році, за прогнозом, сповільниться до 1,1%. Це на 0,3 процентного пункту нижче, ніж очікувалося в осінньому прогнозі 2025 року. У 2027 році зростання має частково відновитися до 1,4%.

Для єврозони прогноз ще слабший: після 1,4% у 2025 році зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні 0,9%, а у 2027 році — 1,2%.

• інфляція в ЄС: 2,5% у 2025 році, 3,1% у 2026 році та 2,4% у 2027 році;
• інфляція в єврозоні: 2,1% у 2025 році, 3,0% у 2026 році та 2,3% у 2027 році;
• дефіцит бюджету ЄС: 3,1% ВВП у 2025 році, 3,5% у 2026 році та 3,6% у 2027 році;
• дефіцит бюджету єврозони: 2,9% ВВП у 2025 році, 3,3% у 2026 році та 3,5% у 2027 році;
• безробіття в ЄС прогнозується на рівні 6,0% у 2025, 2026 і 2027 роках;
• безробіття в єврозоні: 6,3% у 2025 році та 6,4% у 2026–2027 роках.

Енергетична інфляція в ЄС може перевищити 11%

У прогнозі зазначено, що дані за березень і квітень 2026 року вже вказують на сильний стрибок цін на енергоносії. Енергетична інфляція в ЄС, за оцінкою, досягне піку вище 11% у другому кварталі 2026 року та залишатиметься вище 10% до кінця року. На початку 2027 року вона має знизитися, а з другого кварталу перейти в негативну зону.

Ціновий тиск поступово поширюватиметься виробничими ланцюгами. Першими мають постраждати сільське господарство, дистрибуція та транспортні послуги. Інфляція на необроблені продукти харчування, за прогнозом, швидко зросте, перш ніж послабитися у 2027 році.

У Центральній та Східній Європі інфляція, як очікується, залишатиметься вищою через більшу частку енергоносіїв у споживчих кошиках і динамічніше зростання номінальних зарплат.

Монетарна політика та інвестиції: дорожчі гроші стримують бізнес

У відповідь на вищу інфляцію Європейський центральний банк і більшість інших центральних банків ЄС, за прогнозом, посилять монетарну політику або щонайменше відкладуть раніше очікуване пом’якшення. Довгострокові процентні ставки вже зросли, а премії за ризик розширилися, що відображено у вищих спредах за окремими державними облігаціями.

Вищі витрати на фінансування та слабші прибутки обмежують можливості компаній інвестувати. Валові інвестиції в основний капітал тепер очікуються на рівні зростання 2,2% у 2026 році та 2,0% у 2027 році після 2,8% у 2025 році. Це нижче за осінній прогноз 2025 року на 0,5 процентного пункту в обидва роки.

Споживання, торгівля та бюджетний тиск

Прогноз вказує, що перегляд інфляції вгору знижує зростання реального наявного доходу домогосподарств на 1,4 процентного пункту протягом прогнозного горизонту. Приватне споживання у 2026 році має сповільнитися до 1,1%, а у 2027 році зрости до 1,3%. Це нижче за осінній прогноз на 0,4 та 0,2 процентного пункту відповідно.

Експорт ЄС, за прогнозом, зросте лише на 0,9% у 2026 році, а у 2027 році прискориться до 2,1%. Імпорт у 2026 році переглянуто до 1,7%. У результаті торгівля, як очікується, відніме близько 0,4 процентного пункту від внутрішнього зростання цього року.

Сальдо поточного рахунку ЄС, за прогнозом, знизиться з 2,4% ВВП у 2025 році до 1,7% у 2026 році та 1,6% у 2027 році. Сукупний дефіцит сектору загального державного управління ЄС має зрости з 3,1% ВВП у 2025 році до 3,6% у 2027 році. Борг ЄС до ВВП, за оцінкою, підніметься з 82,8% наприкінці 2025 року до 85,3% наприкінці 2027 року.

Ризики зосереджені навколо Близького Сходу та енергоринків

Базовий сценарій прогнозу спирається на ф’ючерсні ціни енергоносіїв, які вказують на відносно швидку, хоча й часткову нормалізацію постачання. Очікується, що ціни на нафту й газ досягнуть піку в поточному кварталі та до кінця 2027 року знизяться до рівня приблизно на 20% вище довоєнного.

Водночас у менш сприятливому сценарії триваліший і сильніший перебій енергопостачання призведе до вищих цін на енергоресурси, сильнішого удару по глобальному зростанню та економічних настроях, а також може звести нанівець очікуване відновлення реального ВВП у 2027 році.

Окремо в прогнозі вказано на критичну роль регіону Перської затоки у виробництві та постачанні нафтопродуктів, важливих для транспорту й опалення. Перебої у постачанні гелію та добрив також можуть спричинити вторинні ефекти у глобальних виробничих ланцюгах, зокрема у стратегічно важливій напівпровідниковій галузі, та тиснути на доступність продовольства.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Spring 2026 Economic Forecast.

Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.

Ринок нафти: масштаб удару

• Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.
• Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у 12 млн барелів на добу.
• Це становить близько 11% довоєнного світового постачання нафти.
• Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.
• Висновок: нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.

Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту

• Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані нафтопродукти.
• Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо авіаційного пального.
• Європа може почати вичерпувати резерви авіаційного пального та гасу до кінця травня.
• Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.
• Висновок: найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.

Інфляція: енергетичний удар уже в цінах

• Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до 3%.
• Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на 10,9%.
• Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до 2,2%.
• Висновок: джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.

Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях

• До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.
• Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.
• У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — 0,1% квартал до кварталу.
• Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.
• Висновок: паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.

Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику

• У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку 119 доларів за барель у другому кварталі 2026 року.
• У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на 1,5 відсоткового пункту вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на 0,8 відсоткового пункту нижчим.
• У суворому сценарії ціна нафти досягає 145 доларів за барель у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.
• У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на 6,3 відсоткового пункту вищою за грудневий прогноз.
• Висновок: тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.

Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань

• ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.
• Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.
• Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі 2%, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.
• Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.
• Висновок: якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.

Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит

• Викопне паливо досі становить понад половину загального енергетичного балансу ЄС.
• Станом на 2024 рік понад дві третини виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.
• Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — 48%, атомна енергетика становила ще 23%.
• З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на 32%.
• Споживання енергії стало на 10% нижчим, ніж у 2021 році.
• Обсяги імпорту газу скоротилися на 20%, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.
• За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на 12% у поточних цінах.
• Висновок: енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.

Політичний висновок

• Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.
• Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути тимчасовими, адаптованими й адресними для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.
• Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.
• Висновок: для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.

Пряма позиція ЄЦБ

«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ

«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ

Джерело: Terminal

За матеріалами: ecb.europa.eu