<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; енергетика ЄС</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/energetika-yes/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 07:35:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Oil Stocks]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[енергетика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153869</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br />Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива. ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію Центральна ідея пакета ЄС — зменшити залежність від [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30293-НПЗ_без_света.jpg" alt="ЄС готує відповідь на енергетичний шок через війну з Іраном: нафта, авіапальне й ціни під тиском"/><br /><p>Європейська комісія представила пакет заходів для стримування різкого зростання енергетичних цін на тлі найбільшого шоку для енергетичних ринків в історії через війну з Іраном. Окремий акцент зроблено на нафтових резервах, авіапальному, заповненні сховищ і зниженні залежності від викопного палива.</p>
<h2>ЄС зміщує фокус з викопного палива на електрифікацію</h2>
<ul>
<li><strong>Центральна ідея пакета ЄС</strong> — зменшити залежність від нафти й газу, щоб пом’якшити наслідки майбутніх перебоїв постачання та цінових стрибків.</li>
<li>Єврокомісія планує змінити податкові правила так, щоб <strong>електроенергія оподатковувалася нижче, ніж природний газ</strong>.</li>
<li>Мета — стимулювати споживачів і бізнес переходити з газових систем на <strong>теплові насоси</strong> та промислове обладнання, що працює на електроенергії.</li>
<li>За даними Strategic Perspectives, податки й збори на електроенергію в ЄС у середньому <strong>приблизно вдвічі вищі</strong>, ніж на природний газ.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається не лише погасити поточну кризу, а й змінити структуру попиту, щоб у майбутньому ринок менше залежав від нафти й газу.</li>
</ul>
<h2>Нафтові резерви стають інструментом стабілізації ринку</h2>
<ul>
<li>Брюссель координуватиме можливі <strong>вивільнення нафтових запасів</strong>, зокрема їхні строки та обсяги в межах ЄС.</li>
<li>Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства, серед яких більшість держав ЄС, минулого місяця погодилися вивільнити <strong>400 млн барелів нафти</strong> зі своїх резервів.</li>
<li>Мета такого кроку — <strong>заспокоїти нафтові ринки</strong> в умовах цінового й логістичного тиску.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> нафтові резерви розглядаються не як формальний запас, а як активний антикризовий механізм для стримування паніки та дефіциту.</li>
</ul>
<h2>Авіапальне: найвразливіша ділянка паливного ринку</h2>
<ul>
<li>ЄС імпортує близько <strong>40% авіапального</strong>.</li>
<li>Половина цього імпорту проходить через <strong>Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>Аеропорти попередили, що Європа може зіткнутися з <strong>дефіцитом авіапального протягом кількох тижнів</strong>.</li>
<li>Єврокомісія планує скласти карту постачання й запасів транспортного пального в Європі та втручатися для оптимізації його розподілу.</li>
<li>Брюссель також розгляне перегляд вимоги щодо зберігання щонайменше <strong>90 днів нафтових запасів</strong>, щоб додати окрему вимогу щодо авіапального.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме авіапальне може стати першим сегментом, де геополітичний шок швидко перетвориться на фізичний дефіцит.</li>
</ul>
<h2>Переробні потужності Європи мають працювати повніше</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія планує оцінити <strong>нафтопереробні потужності Європи</strong>.</li>
<li>Наступного місяця мають бути запропоновані заходи, щоб забезпечити <strong>повне використання наявних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у кризових умовах ЄС робить ставку не лише на запаси, а й на максимальне залучення власної переробки.</li>
</ul>
<h2>Підтримка бізнесу й споживачів</h2>
<ul>
<li>Єврокомісія запропонувала рекомендації для <strong>негайного полегшення</strong>, але їх застосування залежатиме від урядів окремих країн.</li>
<li>Серед заходів — відтермінування закриття атомних електростанцій, фінансова підтримка швидкого встановлення батарей і сонячних панелей, а також здешевлення громадського транспорту.</li>
<li>ЄС також готує тимчасові правила державної допомоги, які дозволять урядам субсидувати до <strong>50% зростання цін на пальне або добрива</strong>, сплаченого компаніями від початку війни з Іраном.</li>
<li>Допомогу планують обмежити окремими секторами, серед яких <strong>сільське господарство, рибальство й автомобільні перевезення</strong>.</li>
<li>Субсидії мають бути надані <strong>цього року</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ЄС намагається уникнути широких і дорогих субсидій, спрямовуючи підтримку передусім у сектори, де пальне прямо впливає на виробничі витрати.</li>
</ul>
<h2>Загальний висновок</h2>
<ul>
<li><strong>ЄС переходить від реактивної політики до керованої антикризової моделі</strong>: координує резерви, постачання, податки, переробку й державну допомогу.</li>
<li>Найбільш чутливим напрямом у нафтовому сегменті є <strong>авіапальне</strong>, оскільки 40% його імпорту надходить ззовні, а половина цього обсягу залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Рішення про вивільнення <strong>400 млн барелів нафти</strong> показує масштаб ризику для глобального нафтового ринку.</li>
<li>Обґрунтування просте: коли одночасно зростають ціни, виникає ризик дефіциту авіапального, а резерви використовуються для заспокоєння ринку, енергетична безпека стає питанням не лише економіки, а й геополітичної стійкості.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/europes-response-iran-war-energy-crunch-2026-04-22/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/yes-gotuye-vidpovid-na-energetichnij-shok-cherez-vijnu-z-iranom-nafta-aviapalne-j-cini-pid-tiskom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/energetika-yes/feed/ ) in 0.21305 seconds, on Apr 25th, 2026 at 3:22 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 25th, 2026 at 4:22 am UTC -->