Станом на 7 травня 2026 року більшість європейських країн продемонстрували незначне здешевлення бензину та дизельного пального в межах 0,01–0,04 €/л. Найвищі ціни на бензин А-95 зафіксовано у Нідерландах — 2,48 €/л, тоді як найдешевше пальне залишалося у рф — 0,77 €/л та білорусі — 0,81 €/л. Україна зберегла відносно низький рівень цін у Європі: 1,43 €/л на бензин А-95, 1,73 €/л на дизельне пальне та 0,94 €/л на LPG.

Попри локальне зниження цін у більшості країн ЄС, ринок залишається дуже нерівномірним. Різниця між найдорожчим і найдешевшим бензином у Європі перевищує 1,7 €/л, що свідчить про суттєвий вплив податків, логістики, структури ринку та державного регулювання.

Ціни на пальне в Європі: де найдорожче, а де найдешевше

Бензин А-95: лідери за дорожнечею

• Нідерланди — 2,48 €/л (-0,02 €/л)
• Данія — 2,29 €/л (-0,02 €/л)
• Греція — 2,08 €/л (-0,01 €/л)
• Франція — 2,04 €/л
• Німеччина — 2,01 €/л (-0,03 €/л)

У більшості дорогих ринків Західної Європи висока вартість бензину пояснюється значним податковим навантаженням, екологічними зборами та високою часткою акцизів у кінцевій ціні.

Найдешевший бензин

• рф — 0,77 €/л
• білорусь — 0,81 €/л
• Грузія — 0,97 €/л
• Туреччина — 1,14 €/л
• Вірменія — 1,27 €/л

Низькі ціни у країнах пострадянського простору значною мірою пов’язані з державним регулюванням, нижчим податковим навантаженням та доступом до дешевшої сировини.

Позиція України

• Бензин А-95 — 1,43 €/л (-0,01 €/л)
• Дизельне пальне — 1,73 €/л (-0,01 €/л)
• LPG — 0,94 €/л (-0,01 €/л)

Україна залишається серед країн із відносно доступним пальним у Європі. Водночас ціни вже наблизилися до рівнів окремих країн ЄС Центральної Європи, зокрема Польщі та Литви.

Дизельне пальне: Європа зберігає високі ціни

Найдорожчий дизель

• Данія — 2,34 €/л (-0,04 €/л)
• Фінляндія — 2,28 €/л (-0,02 €/л)
• Бельгія — 2,21 €/л (-0,01 €/л)
• Швеція — 2,19 €/л (-0,01 €/л)
• Франція — 2,18 €/л (-0,01 €/л)

Високі ціни на дизель у Північній та Західній Європі пов’язані із дорогими логістичними ланцюгами, екологічною політикою та високою залежністю від імпортного дизельного ресурсу.

Найдешевший дизель

• білорусь — 0,81 €/л
• рф — 0,87 €/л
• Грузія — 0,99 €/л
• Туреччина — 1,23 €/л
• Мальта — 1,21 €/л (-0,01 €/л)

LPG залишається найдоступнішим видом моторного пального

Скраплений нафтовий газ LPG у більшості країн Європи залишається суттєво дешевшим за бензин і дизель.

• Норвегія — 1,25 €/л
• Швеція — 1,25 €/л
• Греція — 1,27 €/л (-0,01 €/л)
• Німеччина — 1,20 €/л

Найнижчі ціни на LPG:

• рф — 0,35 €/л
• білорусь — 0,40 €/л
• Грузія — 0,54 €/л
• Туреччина — 0,60 €/л
• Україна — 0,94 €/л

Для України LPG продовжує залишатися одним із ключових інструментів стримування витрат населення на пальне, оскільки його ціна на 46% нижча, ніж бензину А-95.

Що відбувається з ринком пального

Зміни у ціноутворенні

• Більшість країн ЄС зафіксували символічне зниження цін у межах 0,01–0,04 €/л, що свідчить про стабілізацію оптового ринку.
• Найбільше добове здешевлення дизельного пального відбулося у Данії — -0,04 €/л.
• В Україні бензин, дизель і LPG також подешевшали на 0,01 €/л.
• Різниця між цінами у країнах ЄС перевищує 80%, що демонструє вирішальний вплив податкової політики та конкуренції.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Поточне синхронне незначне здешевлення пального у більшості країн Європи може свідчити про послаблення цінового тиску на європейському ринку нафтопродуктів.
• Збереження нижчих цін у країнах Центральної та Східної Європи підтримує конкуренцію між різними напрямками постачання ресурсу.
• Високі ціни у країнах Західної Європи демонструють важливість диверсифікації джерел імпорту та розвитку стійкої логістики.

Джерело: Terminal
За матеріалами: GlobalPetrolPrices

Дворівнева реакція енергетичного ринку на перемир’я вже очевидна. З одного боку, фінансові майданчики миттєво відреагували полегшенням: Brent подешевшала приблизно на 13% — до близько 95 доларів за барель, а японський індекс Nikkei зріс на 5% до максимуму за місяць. З іншого боку, фізичний ринок нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу залишається в режимі невизначеності: у регіоні все ще заблоковані десятки мільйонів барелів сировини й продуктів, пошкоджена інфраструктура, а судновласники не мають достатньої впевненості, що коротке перемир’я справді відновить нормальні постачання.

Ринок пального отримав перепочинок, але не розв’язання кризи

Перемир’я, на яке погодилися США та Іран, справді зменшує гостроту енергетичної кризи, але не усуває її причини. Йдеться не лише про ціну на нафту, а про здатність ринку фізично переміщати ресурс, відновлювати видобуток і повертати довіру до морських маршрутів.

Що саме змінило перемир’я

• Президент США Дональд Трамп погодився на двотижневе перемир’я за умови, що Іран припинить блокаду постачання нафти й газу через Ормузьку протоку.
• Ормузька протока — це вузький морський коридор, через який зазвичай проходить близько однієї п’ятої світової торгівлі нафтою.
• Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран припинить контратаки й гарантує безпечний прохід суден через протоку.
• Фінансові ринки сприйняли цю новину як сигнал до короткострокового зниження ризику дефіциту: Brent впала приблизно на 13% — до близько 95 дол./бар., а Nikkei додав 5%.

Але для ринку пального цього недостатньо. Ціна миттєво реагує на політичний сигнал, тоді як фізичні постачання реагують на зовсім інші речі: реальну безпеку маршруту, наявність танкерів, стан терміналів, готовність трейдерів брати на себе ризик і швидкість повернення видобутку.

Чому ринок не вірить у швидке повернення до норми

• Після оголошення про перемир’я Іран здійснив нові атаки по Ізраїлю та країнах Перської затоки, що одразу показало крихкість домовленості.
• Війна триває вже шостий тиждень, забрала понад 5 000 життів майже в десятку країн і суттєво пошкодила регіональну енергетичну інфраструктуру, включно з нафтовими й газовими об’єктами.
• Для ринку це означає, що навіть формальне припинення бойових дій ще не є доказом відновлення стабільних постачань.

Саме тут і виникає головна проблема балансу між прозорістю ринку та ресурсним забезпеченням у кризовий період. Щоб ринок працював спокійно, йому потрібні не лише заяви про перемир’я, а зрозумілі й перевірювані умови проходження суден, ясність щодо тривалості домовленостей і розуміння, які обсяги реально можуть вийти на ринок. Без цього ціна може тимчасово знижуватися, але фізичне постачання не відновлюватиметься належними темпами.

Скільки ресурсу зависло в регіоні

• У Перській затоці зараз перебувають близько 130 млн барелів сирої нафти і 46 млн барелів нафтопродуктів, що розміщені приблизно на 200 танкерах.
• Окремо на суднах затримано ще 1,3 млн тонн скрапленого природного газу.
• Тобто навіть короткострокове відкриття маршруту може дати ринку швидкий ресурсний ефект, бо частина вже виробленого й оплаченого товару просто не може вийти з регіону.

Цей обсяг є своєрідним аварійним клапаном для ринку. Якщо судна почнуть проходити безпечно, частина найгострішого дефіциту може бути знята доволі швидко. Але в цьому й полягає межа оптимізму: звільнити накопичений ресурс — це не те саме, що повністю відновити регулярні постачання.

Чому найбільший удар припав на Азію

• Азія залежить від Близького Сходу приблизно на 60% в імпорті нафти і на 80% в імпорті газу.
• Через різке скорочення постачання низка країн була змушена обмежувати промислове виробництво і нормувати пальне.
• Тому навіть часткове вивільнення заблокованих обсягів дає для азійських економік не просто ціновий, а системний ефект.

Це важливий сигнал і для всього світового ринку пального. Коли великі імпортери починають обмежувати споживання та перерозподіляти попит, змінюється не лише ціна. Перебудовується вся логіка торгівлі, логістики й закупівельних пріоритетів.

Де проходить межа між відкриттям протоки й реальним відновленням постачання

• Проблема вже не зводиться лише до виходу танкерів із затоки. Не менш важливо, чи погодяться судновласники й фрахтувальники знову заводити судна назад у регіон.
• Блокада Ормузької протоки різко зменшила доступність танкерів і підняла фрахтові ставки до рекордних рівнів.
• Судновласники мають підстави для обережності: якщо бойові дії відновляться, судна й екіпажі можуть знову опинитися в пастці.

Тому прозорість ринку в кризу — це не абстрактна категорія. Це передусім довіра до правил гри. Поки учасники ринку не розуміють, наскільки стійким є перемир’я, вони не повертають тоннаж у зону ризику. А без тоннажу не працює навіть той ресурс, який уже є у наявності.

Що сталося з видобутком і експортом

• Експорт нафти з Близького Сходу через Ормузьку протоку в березні впав приблизно на 13 млн барелів на добу.
• Це еквівалентно близько 13% світового споживання.
• Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати змогли частково переорієнтувати окремі потоки альтернативними маршрутами.
• Попри це, регіональні виробники були змушені зупинити близько 7,5 млн барелів на добу видобутку в березні.
• З цього обсягу на Ірак припало близько 2,8 млн барелів на добу, а на Саудівську Аравію — близько 1,9 млн барелів на добу.

Ці цифри показують головне: навіть якщо на ринок одномоментно вийдуть накопичені в танкерах барелі, це ще не означає автоматичного повернення довоєнного обсягу пропозиції. Частина ресурсу просто не видобувається, а відновлення видобутку — це довший і технічно складніший процес.

Чому ресурсне забезпечення не відновиться швидко

• Запуск нафтових родовищ, особливо на Близькому Сході, є складним і тривалим процесом, який навіть у кращому разі займає тижні.
• Національні нафтові компанії, зокрема Saudi Aramco і Adnoc, навряд чи поспішатимуть із повним відновленням видобутку без більшої ясності щодо стійкості перемир’я.
• Пошкоджені ракетними та дроновими ударами родовища, нафтопереробні заводи й експортні термінали потребуватимуть місяців, а подекуди й років на ремонт.
• Ситуацію додатково ускладнює дефіцит спеціалізованого обладнання і кваліфікованої робочої сили.
• Без упевненості в тому, що на ринку буде достатньо танкерів для вивезення сирої нафти, дизеля й авіаційного пального, виробники не захочуть ризикувати запуском потужностей.

Саме тому баланс між прозорістю ринку й ресурсним забезпеченням у кризу виглядає так: ринку потрібен не лише фізичний ресурс, а й видимість майбутнього руху цього ресурсу. Якщо виробник не впевнений, що продукцію можна буде вивезти, він не відновлює видобуток. Якщо перевізник не впевнений, що судно вийде безпечно, він не повертає танкер. Якщо трейдер не розуміє, чи протримається перемир’я довше двох тижнів, він не закладає нормальний комерційний цикл.

Що залишиться після навіть оптимістичного сценарію

• Навіть якщо Вашингтон і Тегеран домовляться про стале припинення бойових дій і повне відкриття Ормузької протоки, ринок усе одно не повернеться до довоєнної моделі миттєво.
• За оцінкою керівника енергетичних досліджень MST Marquee Сола Кавоніка, у середньостроковій перспективі нафтовий ринок може залишатися на 3–5 млн барелів на добу більш напруженим, ніж очікувалося до війни.
• Причина — пошкодження експортної інфраструктури та необхідність відновлювати виснажені запаси.

І це, мабуть, головний висновок для ринку пального. Перемир’я прибирає частину негайної паніки, але не стирає накопичених втрат. Воно дає ціновий перепочинок, однак не повертає стару пропозицію, стару логістику і стару передбачуваність. Тому ринок входить не у фазу нормалізації, а у фазу обережного відновлення під постійним контролем ризиків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Німеччина планує використати тимчасове зростання цін на пальне для масштабної перебудови антимонопольного регулювання. Запропонований пакет заходів може суттєво розширити повноваження Федерального картельного відомства, що викликає занепокоєння експертів щодо інвестиційного клімату та стабільності ринку.

Реформа ринку пального через антимонопольне втручання

Уряд Німеччини просуває так званий «пакет заходів для ринку пального» (Kraftstoffmaßnahmenpaket), який передбачає системні зміни у функціонуванні конкурентної політики.

Ключові зміни у підході до регулювання

• Скасування вимоги доведення того, що компанія безпосередньо сприяє викривленню конкуренції
• Можливість втручання лише на підставі того, що сектор визначено як такий, що має «значні та тривалі порушення»
• Для домінуючих компаній передбачено примусовий продаж активів (divestitures)
• Розширення повноважень Федерального картельного відомства (FCO) на ширший спектр економіки, а не лише енергетичний сектор

Суть нової моделі: «без вини»

• Формується так званий режим «no-fault» (без доведення провини)
• Компанії можуть підпадати під санкції навіть за повну відповідність законодавству
• Фактично регулятор переходить від ролі арбітра до архітектора ринку

«Уряд фактично надає Федеральному картельному відомству повноваження карати компанії лише за сам факт їх існування на концентрованому ринку. Це створює середовище регуляторної нестабільності» — Дірк Ауер, директор з конкурентної політики ICLE

Прискорена процедура ухвалення

• Фінальне читання законопроєкту заплановане на 26 березня 2026 року
• Набуття чинності очікується вже на початку квітня 2026 року
• Процес проходить у прискореному режимі, що обмежує час для ринкової адаптації

Потенційні наслідки для ринку нафти й нафтопродуктів

Можливі зміни кон’юнктури ринку

• Зростає ризик зменшення інвестицій у нафтопродукти через регуляторну невизначеність
• Ймовірне скорочення участі великих гравців через загрозу примусового поділу активів
• Формується середовище, де рішення про інвестиції залежатимуть не від ринку, а від регуляторних сигналів

Логістична та структурна стійкість

• Підвищення регуляторного тиску може вплинути на ефективність ланцюгів «постачання»
• Зниження інвестицій здатне обмежити модернізацію інфраструктури

Захист споживачів та ризики для економіки

• Ініціатива спрямована на стримування цін на пальне у короткостроковій перспективі
• Водночас існує ризик, що довгостроково це призведе до меншої конкуренції та вищих цін
• Регуляторна невизначеність може обмежити притік капіталу, необхідного для відновлення економіки

Вплив на ціноутворення

• Можливе адміністративне втручання у структуру ціни на пальне
• Зниження ролі ринкових механізмів у формуванні маржі
• Посилення ролі держави у визначенні цінових параметрів

Висновки

• Німеччина переходить до моделі, де держава активно формує ринок, а не лише контролює його
• Попри наміри захистити споживачів, існує ризик погіршення інвестиційного клімату
• У довгостроковій перспективі це може вплинути на стабільність постачання та рівень цін

Джерело: Terminal
За матеріалами: laweconcenter.org

Уряд Румунії готується запровадити екстрені заходи на паливному ринку: обмеження націнок, контроль експорту та державну підтримку перевізників. Причиною стало загострення ситуації на глобальному енергетичному ринку через війну в Ірані, що вже впливає на ціни та доступність пального в Європі.

Екстрене втручання держави в ринок пального

Причини та рішення уряду

Румунський уряд оголосив про підготовку надзвичайного декрету, який має стабілізувати ситуацію на паливному ринку на тлі зовнішніх шоків.

• Оголошення кризової ситуації на ринку пального
• Обмеження торговельної націнки на паливо
• Термін дії заходів — 6 місяців із можливістю продовження ще на 3 місяці
• Головний фактор — економічні наслідки війни в Ірані для глобального ринку енергоносіїв

Контроль експорту та внутрішній баланс

Одним із ключових інструментів стане контроль за вивезенням пального за межі країни.

• Експорт дозволятиметься лише за погодженням міністерств енергетики та економіки
• Мета — забезпечення внутрішнього ринку ресурсами в умовах потенційного дефіциту
• Очікується зниження тиску на внутрішні ціни

Зниження частки біопального

Уряд також планує змінити структуру пального для кінцевого споживача.

• Зменшення частки біопального у бензині
• Очікуваний ефект — зниження кінцевої вартості пального
• Біопальне зазвичай дорожче у виробництві, що впливає на роздрібну ціну

Стратегічні запаси та готовність до кризи

Румунія вже оцінює свою енергетичну безпеку на випадок подальшого загострення ситуації.

• Запаси пального — на 45 днів внутрішнього споживання
• Це створює короткостроковий буфер стабільності
• Однак потребує додаткових заходів у разі тривалої кризи

Фінансова підтримка бізнесу

Для пом’якшення впливу високих цін уряд запускає програму допомоги.

• 652 млн леїв (≈147,23 млн дол.) державної допомоги
• Підтримка діятиме до кінця року
• Близько 6200 компаній отримають компенсації
• Основні отримувачі — перевізники вантажів і пасажирів

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Південнокорейські слідчі провели обшуки у чотирьох найбільших нафтопереробних компаніях країни через підозри у змові щодо цін. Розслідування відбувається на тлі різкого зростання вартості пального, спричиненого ескалацією війни між США, Ізраїлем та Іраном.

Державне втручання в ціни на пальне на тлі глобальної енергетичної нестабільності

Обшуки та підозри у змові

У понеділок прокуратура Центрального округу Сеула провела масштабні слідчі дії проти ключових гравців паливного ринку країни.

• Обшуки відбулися в офісах чотирьох найбільших нафтопереробників:
  • SK Energy Co.
  • GS Caltex Corp.
  • S-Oil Corp.
  • HD Hyundai Oilbank Co.
• Також перевіряється діяльність Korea Petroleum Association — галузевої асоціації, що координує учасників ринку.
• Слідство підозрює компанії у координації дій для підвищення або заморожування цін на нафту та нафтопродукти на внутрішньому ринку.

Реакція влади на зростання цін

Розслідування стало прямою реакцією на політичні сигнали з боку керівництва країни.

• Президент Лі Чже Мьон закликав до жорстких заходів проти можливих незаконних практик на ринку пального.
• Під особливим контролем:
  • нафтопереробні компанії
  • мережі автозаправних станцій
• Основна мета — запобігти штучному зростанню цін в умовах глобальної нестабільності.

Цінові обмеження як інструмент стримування

Південна Корея вже застосовує адміністративні механізми для контролю ринку.

• У країні діє система граничних цін на пальне (fuel price cap system — державне обмеження максимальної вартості пального).
• Цей механізм спрямований на:
  • стримування інфляції
  • захист споживачів
  • запобігання панічному зростанню цін
• Водночас влада побоюється, що навіть за наявності обмежень ринок може бути спотворений змовами.

Вплив на глобальний та регіональний ринок пального

• Конфлікт призвів до різкого зростання цін на енергоносії у світі.
• Країни-імпортери, зокрема Південна Корея, відчувають:
  • тиск на внутрішні ціни
  • ризики дефіциту
  • зростання соціального невдоволення
• У таких умовах будь-які ознаки змови посилюють кризові явища.

Джерело

Джерело: Terminal

За матеріалами: Anadolu Agency

Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.

Координація ринку пального як антикризовий крок

Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer Commission — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.

Що дозволено і що обмежено

• Дозволено: узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту
• Заборонено: обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення
• Мета: мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору

Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.

Причини термінового рішення

• військовий конфлікт на Близькому Сході
• порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв
• зростання попиту на пальне всередині країни
• локальні дефіцити в окремих регіонах

«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб

Динаміка цін і ринкові ризики

• Ціни на бензин і дизель: продовжують зростати протягом останнього тижня
• Темпи зростання: повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому
• Попит: підвищений, що посилює тиск на ринок
• Дефіцит: зберігається в окремих локаціях

Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.

«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб

Баланс між конкуренцією та стабільністю

• Регуляторна дилема: необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції
• Тимчасовий характер рішення: дозвіл є проміжним і може бути переглянутий
• Контроль: ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення

Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Провідні політичні сили Німеччини ініціюють жорсткіші правила для нафтокомпаній, намагаючись зупинити різке зростання цін на пальне. У центрі дискусії — прозорість ціноутворення, можливі надприбутки галузі та нові повноваження антимонопольних органів. Попри спротив бізнесу, уряд готує законодавчі зміни вже найближчим часом.

Чому Німеччина хоче контролювати ціни на пальне

Політична ініціатива та причини

Основою для нових пропозицій стали результати консультацій між парламентськими фракціями CDU/CSU та SPD і представниками нафтової галузі у Берліні.

• Нафтокомпанії не змогли переконливо пояснити різке зростання цін
• Підвищення у Німеччині виявилося швидшим і глибшим, ніж в інших країнах Європи
• Регулятори фіксують погіршення ринкової динаміки та зростання занепокоєння серед політиків

Ціни на пальне в Німеччині зростали особливо різко у порівнянні з іншими європейськими країнами — Томазо Дузо, голова Комісії з монополій

Проблема асиметрії цін

Парламентарі звернули увагу на системну проблему:

• Зростання цін на нафту швидко перекладається на споживача
• Зниження цін повільно або із запізненням відображається на АЗС
• Механізм формування цін залишається непрозорим

Питання надприбутків

• Депутати припускають можливість рекордних прибутків у 2026 році
• Це виглядає суперечливо на фоні фінансового тиску на домогосподарства

Водночас галузь заперечує звинувачення:

Маржа прибутку не змінилася з початку війни з Іраном — Крістіан Кюхен, Fuels und Energie

Альтернативна оцінка

• За даними Greenpeace, компанії отримують додатково близько 21 млн євро щодня
• Це свідчить про значне фінансове навантаження на споживачів

Які зміни готує уряд

Посилення антимонопольного контролю

• Компанії можуть зобов’язати обґрунтовувати кожне підвищення цін
• Антимонопольний орган отримає ширші повноваження для втручання
• У разі різкого зростання цін може діяти принцип «перевернутого доказу» — компанії самі доводять правомірність підвищення

Нові правила для АЗС

• Модель, подібна до австрійської:
• зниження цін — у будь-який момент
• підвищення — лише один раз на день (опівдні)

Мета — зменшити цінові коливання та зробити ринок більш прозорим.

Податкова політика

• Енергетичний податок є фіксованим на літр
• Зростання ПДВ частково компенсується падінням споживання
• Загалом прогнозується зниження податкових надходжень

Держава не повинна отримувати вигоду від високих цін на пальне — Катерина Райхе, міністр економіки

Супротив ринку та ризики

Позиція нафтогазової галузі

• Нові правила створюють юридичну та планову невизначеність
• Зростають витрати на звітність і контроль
• Існує ризик порушення стабільності постачання

Ризики для малих операторів

• Незалежні АЗС мають:
• менше капіталу
• обмежені системи ціноутворення
• слабшу диверсифікацію постачання
• Нові правила можуть вдарити саме по малому бізнесу

Обмеження регулювання

• Надто жорсткі обмеження (як в Австрії — 3 підвищення на тиждень)
• можуть призвести до різкіших одноразових стрибків цін

Соціальний вимір

• Найбільше страждають:
• домогосподарства із середніми та низькими доходами
• мешканці сільських регіонів
• Автомобіль часто є безальтернативним засобом пересування

Зростання цін на пальне непропорційно б’є по громадянах — Міхаела Енгельмаєр, Sozialverband Deutschland

Висновки

• Німеччина переходить до активнішого втручання у ринок пального
• Головний акцент — прозорість ціноутворення та захист споживачів
• Конфлікт між державою та бізнесом посилюється
• Баланс між регулюванням і стабільністю постачання залишається ключовим викликом

Джерело: Terminal
За матеріалами: germanpolicy.com

Велика Британія оголосила про пакет підтримки на 53 млн фунтів стерлінгів, щоб допомогти найбільш вразливим домогосподарствам пережити подорожчання опалювальної нафти на тлі конфлікту на Близькому Сході. У центрі рішення не лише пряме фінансування, а й посилення захисту споживачів, глибша перевірка ринку та юридичні вказівки компаніям, аби вони передавали економію кінцевим споживачам, а не перетворювали кризу на додатковий прибуток.

Урядова відповідь показує, що тиск на ринок нафтопродуктів у Великій Британії вже вийшов за межі суто біржової динаміки й перейшов у площину соціальної стабільності.

• Масштаб цінового шоку: уряд заявив, що ціна гасу, який використовується як паливо для опалювальної нафти, особливо постраждала через конфлікт на Близькому Сході і тепер становить удвічі більше за вартість сирої нафти. Висновок: саме сегмент опалювальних нафтопродуктів став однією з найгостріших точок цінового тиску для населення. Обгрунтування: у тексті прямо зазначено, що гас подорожчав настільки, що його ціна вдвічі перевищує вартість сирої нафти.
• Фінансовий інструмент стабілізації: премєр-міністр Кір Стармер оголосив про пакет на 53 млн фунтів, або 70,30 млн доларів, для підтримки найбільш вразливих домогосподарств. Висновок: уряд робить ставку на пряме помякшення наслідків цінового стрибка для кінцевих споживачів нафтопродуктів. Обгрунтування: кошти спрямовуються саме на те, щоб домогосподарства могли впоратися зі зростанням вартості опалювальної нафти.
• Точковий розподіл допомоги:
  • Північна Ірландія отримає 17 млн фунтів
  • Англія отримає 27 млн фунтів
  • Шотландія отримає 4,6 млн фунтів
  • Уельс отримає 3,8 млн фунтів

  Висновок: допомога розподіляється з урахуванням регіональної чутливості до ринку опалювальної нафти. Обгрунтування: уряд окремо підкреслив, що підтримка особливо важлива для сільських територій і передусім для Північної Ірландії, де значно більша частка будинків залежить від опалювальної нафти.

• Фокус на вразливих споживачах: фінансова підтримка буде особливо корисною для домогосподарств із низькими доходами у сільській місцевості. Висновок: уряд намагається не просто реагувати на зміну котирувань, а стримати соціальні наслідки подорожчання нафтопродуктів. Обгрунтування: у матеріалі прямо вказано, що допомога адресована найбільш вразливим споживачам.
• Регуляторні заходи для ринку: серед інших рішень уряд анонсував посилення захисту споживачів на ринку опалювальної нафти та підтримку антимонопольного регулятора для більш комплексного дослідження галузі. Висновок: Лондон прагне вплинути не лише на наслідки високих цін, а й на сам механізм їх формування на внутрішньому ринку. Обгрунтування: якщо уряд розширює перевірку ринку і посилює захист споживачів, це означає спробу обмежити перекладання кризових витрат на населення.
• Юридичний тиск на енергокомпанії: Кір Стармер заявив, що не дозволить енергетичним компаніям заробляти на людських труднощах, і додав, що уряд видає юридичні вказівки, аби компанії передавали економію споживачам. Висновок: ключовим заходом зниження цін для кінцевих споживачів визначено не лише бюджетну допомогу, а й примусове проходження цінових вигод до роздрібного рівня. Обгрунтування: це прямо випливає зі слів премєра про обовязок компаній передавати економію населенню.

Ми не дозволимо енергетичним компаніям отримувати прибуток із людських труднощів. Уряд видає юридичні вказівки, щоб компанії передавали економію споживачам. — Кір Стармер

• Головний підсумок для ринку нафти й нафтопродуктів: британська відповідь складається з трьох рівнів:
  • бюджетна компенсація для найвразливіших
  • регуляторне втручання в ринок опалювальної нафти
  • юридичний примус до передачі економії кінцевим споживачам

  Висновок: саме така комбінація заходів у наданому матеріалі виглядає як урядова модель стабілізації цінового тиску на ринку нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Греція негайно запроваджує обмеження прибутковості в сегменті пального та товарів першої потреби, щоб стримати подорожчання на тлі нестабільності на Близькому Сході. Заходи діятимуть до 30 червня. У центрі рішення — жорстка фіксація граничної маржі в ланцюгу «нафтопереробка — оптова торгівля — АЗС», що має зменшити ризики спекулятивного розгону котирувань нафтопродуктів для кінцевих споживачів.

Рішення влади прямо спрямоване на стримування цін на нафтопродукти. Грецький уряд оголосив про обмеження маржі на пальне, аби не допустити нового цінового сплеску після недавнього зростання нафтових котирувань.

• Заходи набирають чинності негайно.
• Термін дії — до 30 червня.
• Премєр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що уряд окремо конкретизує параметри обмеження прибуткових марж у пальному та товарах супермаркетів.

Ми надсилаємо сигнал, що ця економічна турбулентність не повинна призвести до спекулятивних явищ, які загострять уже наявну проблему. — Кіріакос Міцотакіс

Ключовий антикризовий механізм — ліміт маржі на кожному етапі продажу пального. Це прямий адміністративний захід для стабілізації роздрібних цін на бензин і дизель.

• Компаніям, що торгують нафтопродуктами та постачають їх на АЗС, заборонено додавати понад 5 євроцентів на літрі до ціни бензину й дизелю порівняно з ціною постачання з нафтопереробних заводів.
• Роздрібним станціям заборонено додавати понад 12 євроцентів на літрі до ціни продажу пального споживачам.

Висновок: уряд намагається не допустити перенесення зовнішнього нафтового шоку в роздрібні ціни в повному обсязі. Обгрунтування: у матеріалі прямо зазначено, що обмеження вводяться, щоб тримати ціни під контролем і запобігти подальшим стрибкам.

Підставою для втручання стало вже зафіксоване подорожчання дизелю. Йдеться не про превентивний крок без цифр, а про реакцію на конкретну цінову динаміку.

• Середня ціна дизелю в Греції зросла більш ніж на 17% з 27 лютого, за офіційними даними.
• Світові ціни на нафту останніми днями різко підскочили, а потім знизилися, але залишилися вищими за рівні, що були до початку війни.

Висновок: влада діє у відповідь на вже реалізований імпортований ціновий тиск. Обгрунтування: зростання середньої ціни дизелю більш ніж на 17% за короткий період свідчить, що ринок нафтопродуктів уже відреагував на глобальний нафтовий стрес.

Логіка рішення побудована на обмеженні спекулятивної складової в ціні пального. Уряд не заявляє про зниження світових нафтових котирувань, але намагається стримати внутрішнє накручування маржі.

• Обмеження встановлено одночасно для оптової ланки і для роздрібної ланки.
• Таким чином, регулювання охоплює весь канал доведення пального до споживача.
• Паралельно Греція обмежує валову маржу на продовольство та ключові побутові товари на рівнях 2025 року, демонструючи ширший курс на антиінфляційне стримування.

Висновок: урядова модель спрямована не лише на стабілізацію котирувань нафтопродуктів, а й на зменшення цінового тиску для кінцевих споживачів. Обгрунтування: ліміт у 5 євроцентів на літрі для оптового сегмента і 12 євроцентів на літрі для АЗС прямо обмежує можливість подальшого розширення маржі в роздрібній ціні.

Політичний сигнал Афін полягає в тому, що ринок пального має працювати в умовах кризи без спекулятивного перегріву.

• Уряд прямо повязує нові заходи з турбулентністю на Близькому Сході.
• Мета — не допустити, щоб зовнішня нестабільність автоматично трансформувалася в нову хвилю зростання цін усередині країни.

Висновок

Греція робить ставку на короткострокове адміністративне стримування цін на пальне як інструмент захисту споживача. Заходи вводяться негайно, мають визначений строк дії до 30 червня і жорстко фіксують межі прибутковості саме там, де формується кінцева ціна бензину та дизелю.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

5 березня ціни на пальне в Німеччині різко зросли: котирування дизелю та бензину E10 на окремих АЗС перевищили €2 за літр. Федеральний уряд доручив антимонопольному регулятору перевірити ринок після різкого стрибка цін. Підвищення вартості нафтопродуктів пов’язують із глобальними чинниками: зростанням маржі європейських нафтопереробних заводів, коливанням курсу євро та підвищенням транспортних і страхових витрат через напруженість на Близькому Сході.

Різке зростання цін на нафтопродукти

• За даними ADAC, 5 березня ціни на дизель і бензин E10 на пікових значеннях перевищили €2,00 за літр.
• Формування цін на пальне в Німеччині залежить від кількох ключових факторів:
  • світових котирувань нафти, які визначаються в доларах США;
  • маржі європейської нафтопереробки;
  • курсу євро відносно долара.
• Якщо маржа переробки зростає або євро слабшає, вартість імпорту нафти й нафтопродуктів для Європи збільшується.
• Сезонне технічне обслуговування нафтопереробних заводів також може обмежувати пропозицію дизелю, що розширює різницю між ціною сирої нафти та готового пального.

Геополітичний фактор та ризики постачання

• Напруженість на Близькому Сході підвищила ризикову премію на морські перевезення нафти.
• Особлива увага ринку зосереджена на ризиках у районі Ормузької протоки, через яку проходять значні обсяги світових енергетичних перевезень.
• Зростання витрат на:
  • страхування танкерів;
  • фрахт;
  • логістику постачання.
• Навіть незначне збільшення транспортних витрат підвищує оптову вартість нафти та дизелю в Європі, що швидко відображається на цінах на АЗС.

Динаміка роздрібного ринку пального

• АЗС у Німеччині можуть змінювати ціни кілька разів протягом дня.
• Пікові значення часто припадають на години ранкового та вечірнього трафіку.
• Ціни на автозаправках:
  • на автомагістралях і в сільській місцевості зазвичай вищі;
  • у міських районах конкуренція між станціями знижує котирування.
• Це пояснює, чому в один день водії можуть бачити ціни вище €2 за літр, тоді як на сусідніх станціях вони залишаються нижчими.

Антимонопольна перевірка ринку

• Федеральний уряд доручив Bundeskartellamt перевірити різке зростання цін.
• Регулятор аналізуватиме:
  • можливу координацію між учасниками ринку;
  • розширення торговельної маржі;
  • дані підрозділу прозорості паливного ринку.
• Мета перевірки — переконатися, що конкуренція на ринку працює на користь споживачів.

Дискусія щодо податкової політики

• Економісти застерігають від широкого зниження податку на пальне.
• Аргументи проти:
  • висока фіскальна вартість для бюджету;
  • неповне передавання податкового зниження в роздрібні ціни;
  • ризик викривлення попиту на ринку.
• Досвід паливної знижки 2022 року показав змішані результати та значну цінову волатильність.
• Тому нинішня дискусія зосереджена на цільовій тимчасовій підтримці вразливих споживачів та підвищенні прозорості ринку.

Вплив на домогосподарства та транспорт

• За ціни €2 за літр заправка стандартного бака 50 літрів коштує близько €100.
• Якщо ціна перевищує звичний рівень на €0,20 за літр:
  • одна щотижнева заправка додає приблизно €10 витрат;
  • за місяць це близько €40 додаткових витрат.
• Для транспортних компаній дорожчий дизель означає:
  • підвищення паливних надбавок у тарифах;
  • тиск на ліквідність малих перевізників;
  • ризики для логістичних ланцюгів постачання.

Висновки для ринку

• Поточний ціновий стрибок має комплексну природу: поєднання геополітичних ризиків, маржі переробки, валютних коливань та можливих антиконкурентних дій компаний.
• Ринок дизелю є особливо чутливим до сезонних зупинок НПЗ і змін у логістиці морських постачань.
• Швидке реагування роздрібних цін свідчить, що європейський ринок нафтопродуктів працює з коротким лагом передачі оптових витрат.
• Якщо напруженість у регіоні морських маршрутів постачання зменшиться, а європейські НПЗ збільшать виробництво після технічного обслуговування, тиск на ціни може послабитися.
• У разі збереження логістичних ризиків або нових перебоїв у переробці волатильність на ринку дизелю може зберігатися.

Джерело: Terminal

За матеріалами: meyka.com