Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що залежність Європи від імпортної енергії стала прямим ціновим ризиком. Європа імпортує близько 60% енергії, майже всю — з викопного палива. На тлі різкого зростання цін на нафту й газ через війну в Ірані інфляція в єврозоні у квітні піднялася до 3%, що вище середньострокової цілі ЄЦБ у 2%.

Енергетична залежність як цінова пастка

• Європа імпортує приблизно 60% своєї енергії, і майже весь цей обсяг припадає на викопне паливо.
• Лагард прямо пов’язала нинішній стрибок цін з вартістю такої залежності для економіки та споживачів.
• Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає, що зовнішній ціновий шок швидко переходить у ширший інфляційний тиск.

«Європа імпортує приблизно 60% своєї енергії — майже всю з викопного палива — і сьогоднішнє стрімке зростання цін на енергію є нагадуванням про вартість цієї залежності», — Крістін Лагард, президентка ЄЦБ.

Нафта, газ і паливна інфляція

• Ціни на нафту й газ різко зросли на світових ринках унаслідок війни в Ірані.
• Енергетичний шок підштовхнув інфляцію в єврозоні до 3% у квітні.
• Це суттєво вище за середньострокову ціль ЄЦБ у 2%, що посилює очікування підвищення процентних ставок у червні.

Відновлювана енергетика як відповідь на паливні ризики

• Лагард назвала альтернативні джерела енергії найчіткішим шляхом до поєднання енергетичної безпеки, сталості та доступності.
• Країни з більшою часткою електроенергії з невикопних джерел, зокрема Іспанія та Португалія, були краще захищені від зростання цін на газ.
• Для споживачів пального це означає: що меншою є залежність від імпортного викопного палива, то нижчим є ризик різких цінових ударів.

«Альтернативні джерела енергії пропонують найчіткіший шлях до мінімізації компромісів між цілями енергетичної політики Європи — безпекою, сталістю та доступністю», — Крістін Лагард, президентка ЄЦБ.

Кліматичний фактор як додатковий інфляційний ризик

• Лагард також наголосила, що кліматичні події можуть підвищувати ціни на продовольство.
• Минулорічна спека, за її словами, могла додати до 0,7 відсоткового пункта до цін на необроблені харчові продукти в єврозоні через один рік.
• Дослідження ЄЦБ показало, що через чотири роки після посухи або повені регіональний випуск у середньому залишається нижчим приблизно на 3 відсоткові пункти.

Висновки

• Європейська залежність від імпортного викопного палива залишається ключовим каналом передачі геополітичних криз у ціни для бізнесу й населення.
• Стрибок цін на нафту й газ через війну в Ірані вже відобразився на інфляції єврозони.
• Для паливного ринку головний сигнал полягає в тому, що енергетична безпека більше не є лише питанням постачання, а напряму впливає на інфляцію, ставки та вартість життя.
• Перехід до відновлюваних джерел у логіці ЄЦБ розглядається не як абстрактна кліматична мета, а як інструмент зменшення залежності від цінових шоків на нафту, газ і нафтопродукти.

Джерело: Terminal

За матеріалами: yahoo.com

Побоювання щодо можливої рецесії в єврозоні є «реальними й обґрунтованими», заявив керівник Банку Греції та член Ради керівників Європейського центрального банку Янніс Стурнарас. Ключовим ризиком він назвав нове порушення з боку пропозиції через конфлікт на Близькому Сході, яке вже впливає на ціни енергоносіїв, невизначеність, інфляцію та економічне зростання.

Головний сигнал для ринку

• 3 травня 2026 року Янніс Стурнарас заявив, що ризик рецесії в єврозоні не є гіпотетичним.
• Причина — конфлікт на Близькому Сході, який створює новий негативний шок для пропозиції.
• Для нафтового й паливного ринку це означає: політична нестабільність у регіоні може швидко перейти у ціновий тиск на енергоносії.

Побоювання щодо можливості рецесії в єврозоні є реальними й обґрунтованими з огляду на нове негативне порушення з боку пропозиції, спричинене конфліктом на Близькому Сході. — Янніс Стурнарас, керівник Банку Греції та член Ради керівників ЄЦБ

Ризики

• Зростання цін на енергоносії прямо впливає на інфляцію та темпи економічного зростання в єврозоні.
• Єврозона має високу енергетичну залежність, тому зміни на ринку енергоносіїв швидко передаються економіці.
• Для споживачів пального ризик полягає в тому, що подорожчання енергоносіїв може посилити тиск на транспортні витрати, логістику та кінцеві ціни.

Чим ситуація відрізняється від 2022 року

• Стурнарас наголосив: нинішнє зростання інфляції відбувається в слабшому економічному середовищі.
• Серед обмежень він назвав слабше зростання, жорсткіші фінансові умови та менший фіскальний простір.
• Це робить економіки єврозони вразливішими, бо можливостей для швидкої підтримки стає менше.

Інфляція

• Поки що, за словами Стурнараса, суттєвого вторинного впливу вищих цін на енергоносії на інфляцію не було.
• Водночас пошкодження енергетичної інфраструктури може створити інфляційний тиск у середньостроковій перспективі.
• Невизначеність може вдарити по інвестиціях і зростанню.

Можлива реакція ЄЦБ

• Якщо шок буде тимчасовим і без значних вторинних ефектів, коригування монетарної політики не знадобиться.
• Якщо перевищення цілі ЄЦБ буде великим, але тимчасовим, може знадобитися помірне коригування.
• Якщо інфляція суттєво й надовго відхилиться від цілі, відповідь має бути рішучою.

Висновок

• Ринок нафти й нафтопродуктів знову стає одним із головних каналів економічного ризику для Європи.
• Конфлікт на Близькому Сході важливий для ЄЦБ не лише як геополітична подія, а як фактор, що може вплинути на ціни енергоносіїв, інфляцію, інвестиції та зростання.
• Для споживачів пального головний ризик — не лише сама ціна енергоносіїв, а й те, що вона зростає в умовах слабшої економіки та обмеженішої політики підтримки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Європейська комісія запропонувала новий пакет заходів для стримування енергетичної кризи, спричиненої війною навколо Ірану. Ключовий акцент зроблено на зміні податкової політики та управлінні газовими запасами, водночас радикальні інструменти — такі як обмеження цін або надприбуткові податки — поки відкладено.

Податковий маневр як основний інструмент стабілізації

Зміна підходу до оподаткування енергії

• Єврокомісія планує знизити податкове навантаження на електроенергію порівняно з газом
• Це дозволить урядам:
  • зменшувати або навіть обнуляти податки на електроенергію
  • підтримувати промисловість та вразливі домогосподарства
• Формальні пропозиції очікуються у травні 2026 року
• Водночас рішення потребує одностайної підтримки всіх країн ЄС, що ускладнює його реалізацію

Обґрунтування рішення

• Переорієнтація податкової політики має стимулювати:
  • перехід від газу до електроенергії
  • розвиток чистої енергетики
• Це частина стратегії зменшення залежності від газу

Газовий ринок: стабільність під тиском

Цінова ситуація

• Ціни на газ у Європі зросли приблизно на 33% після початку конфлікту
• Причина — фактичне закриття Ормузької протоки, ключового маршруту постачання
• Попри це:
  • ціни залишаються нижчими, ніж у кризовому 2022 році
  • дефіциту постачання наразі не зафіксовано

Джерела постачання

• Основними постачальниками залишаються:
  • США
  • Норвегія
• Це забезпечує базову стабільність ринку

Газові сховища та координація закупівель

Нова стратегія управління запасами

• Єврокомісія планує:
  • координувати заповнення газових сховищ між країнами-членами
  • уникнути цінових стрибків через несинхронні закупівлі

Додаткові заходи

• Розглядаються такі інструменти:
  • максимізація роботи нафтопереробних заводів
  • введення обов’язкових запасів авіаційного пального
• Мета — запобігти перебоям у постачанні

Обережна політика замість жорстких рішень

Відкладені інструменти

• Поки що не застосовуються:
  • обмеження цін на газ
  • податки на надприбутки енергокомпаній
• Причина — відсутність гострої необхідності на поточному етапі

Роль національних урядів

• Більшість антикризових інструментів залишаються на рівні держав
• Уряди вже витратили значні ресурси на:
  • субсидії
  • податкові пільги
  • захист споживачів

Структурні зміни енергобалансу ЄС

Зростання частки чистої енергії

• У 2025 році:
  • 71% електроенергії у ЄС вироблено з відновлюваних і ядерних джерел
• У 2022 році цей показник становив близько 60%
• Це суттєво зменшило вплив газових цін на електроенергію

Довгострокова стратегія

• ЄС планує:
  • прискорити відмову від викопного палива
  • розвивати власну генерацію — відновлювану та ядерну

Висновки щодо ринку та безпеки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Тривалий тиск на ціни через пошкодження інфраструктури на Близькому Сході
• Посилення ролі альтернативних постачальників (США, Норвегія)
• Зростання значення координації запасів як інструменту стабілізації
• Ринок залишатиметься напруженим навіть після завершення конфлікту

Захист критичної інфраструктури

• Акцент на:
  • координації дій між країнами
  • створенні стратегічних запасів
• Економічна складова включає:
  • інвестиції у переробку
  • підвищення стійкості логістики

Зміни у ціноутворенні

• Перерозподіл податкового навантаження:
  • зменшення податків на електроенергію
  • відносне здорожчання газу
• Зниження впливу газу на електроенергію завдяки:
  • зростанню частки ВДЕ та атомної генерації
• Конкуренція зміщується у бік чистих джерел енергії

Джерело: Terminal

За матеріалами: Euractiv

Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до 4,7% у 2026 році та 4,8% у 2027 році, тоді як раніше очікував 5,1% в обидва роки. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску.

Енергетичний шок став макроекономічним ризиком

• Конфлікт на Близькому Сході посилив ризики для видобутку енергоносіїв і транспортних маршрутів.
• ADB прямо пов’язує погіршення прогнозу з підвищенням цін на енергію, жорсткішими фінансовими умовами та тиском на економічну активність.
• Найбільше вразливі економіки, які залежать від імпортного пального, переказів, туризму або зовнішнього фінансування.

«Ми стикаємося із системними, довготривалими порушеннями глобальних енергетичних і торговельних мереж, а не лише з тимчасовою волатильністю», — Масато Канда, президент ADB.

Нафта: ключовий канал тиску на ціни

• ADB очікує, що середня ціна нафти у 2026 році становитиме близько 96 доларів за барель.
• Це суттєво вище за доконфліктний середній рівень 69 доларів за барель у січні та лютому.
• У 2027 році ціна, за прогнозом, може знизитися приблизно до 80 доларів за барель, але залишиться важливим чинником інфляції.

Інфляція прискорюється через енергоносії

• Інфляція в регіоні, за новим прогнозом, зросте до 5,2% у 2026 році проти 3,0% торік.
• У 2027 році ADB очікує сповільнення інфляції до 4,1%.
• Вища вартість нафти й пального означає тиск на транспорт, виробництво та споживчі ціни.

Гірший сценарій: дорожча нафта і слабше зростання

• У разі нового загострення конфлікту ціни на нафту можуть різко зрости вже у травні 2026 року та залишатися ще вищими.
• За такого сценарію економічне зростання регіону може сповільнитися до 4,2% у 2026 році та 4,0% у 2027 році.
• Інфляція у 2026 році може досягти 7,4%.

Що це означає для споживачів пального

• ADB не радить повністю придушувати цінові сигнали, адже часткове перенесення вищих енергетичних цін може стимулювати економію енергії, зміну пального та інвестиції в альтернативні джерела.
• Загальні субсидії та широкі цінові обмеження можуть викривлювати стимули, затримувати адаптацію та призводити до неефективного розподілу ресурсів.
• Підтримка має бути цільовою і тимчасовою: насамперед для вразливих домогосподарств і найбільш постраждалих галузей.

Реакція урядів і центробанків

• Урядам пропонується знижувати попит на енергію там, де це можливо: через обмеження кондиціювання, скорочення несуттєвого освітлення, кампанії економії у пікові години та гнучкі графіки роботи.
• Для транспортного пального ADB окремо згадує стимули до користування громадським транспортом і дні без автомобілів у містах під час державних свят.
• Центробанки мають стримувати надмірну волатильність ринку, але не посилювати політику надто агресивно, щоб не поглибити тиск на економічне зростання.

Висновок

• Ринок нафти став головним передавачем геополітичного ризику для економік Азії та Тихоокеанського регіону.
• Підвищення прогнозної ціни нафти з 69 до 96 доларів за барель у 2026 році пояснює, чому ADB одночасно знижує прогноз зростання та підвищує прогноз інфляції.
• Для споживачів пального це означає ризик тривалішого періоду високих витрат, а для урядів — потребу підтримувати найвразливіших без руйнування ринкових сигналів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Asian Development Bank

Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько 700 млн євро на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж 40 днів. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на дизель.

Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки

• Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд оцінює подальше продовження зниження акцизів на пальне після 1 травня.
• Попереднє зниження діяло трохи більше ніж 40 днів і коштувало бюджету близько 700 млн євро.
• Новий варіант, за словами Мелоні, може бути коротшим за попередні.

«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.

Чому дизель виходить на перший план

• Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати більший вплив на дизель, ніж на бензин.
• Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.
• Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.

Енергетична вразливість Італії

• Італія є сильно залежною від імпортованої енергії.
• Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених конфліктом США та Ізраїлю з Іраном.
• Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.

Бюджетне питання: енергія як безпека

• Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.
• Зараз така гнучкість прямо передбачена для оборони та безпеки.
• За механізмом National escape clause країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.
• Для оборонних витрат така гнучкість доступна на 2025–2028 роки, але збільшення дефіциту не має перевищувати 1,5% національного ВВП на рік.

Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет

• Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.

«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.

• Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на 0,15 відсоткового пункту ВВП цього року і наступного, а також на 0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році.
• За словами Мелоні, збільшення на 0,15% дорівнювало б 3,7 млрд євро.

Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Французький уряд заявив, що повністю нейтралізує бюджетний ефект кризи навколо Ірану коштом заморожування частини видатків. За оцінкою влади, сукупна вартість шоку для державних фінансів становить від 4 млрд до 6 млрд євро, з яких 3,6 млрд євро припадає на зростання вартості запозичень. На тлі стрибка енергетичних цін Париж одночасно розширює адресну допомогу для секторів і домогосподарств, які найбільше залежать від пального та інших вуглеводнів.

Бюджетна відповідь на енергетичний шок

Франція намагається не допустити, щоб геополітична криза перетворилася на неконтрольований удар по держфінансах. Логіка уряду полягає в тому, щоб повністю перекрити нові витрати за рахунок внутрішньої бюджетної дисципліни, а не за рахунок масштабного розширення дефіциту.

• Криза навколо Ірану коштуватиме Франції від 4 млрд до 6 млрд євро.
• 3,6 млрд євро у цій сумі становлять додаткові витрати на обслуговування боргу через вищі прибутковості облігацій.
• Уряд повідомив про намір заморозити 6 млрд євро видатків, щоб компенсувати очікуваний фіскальний ефект кризи.

Висновок: уряд Франції розглядає енергетичний шок не лише як проблему цін на паливо та енергію, а як ширший макрофінансовий ризик. Майже весь верхній діапазон оцінених втрат дорівнює сумі заморожених видатків, а окремо виділені 3,6 млрд євро додаткових витрат на запозичення показують, що криза вдарила не тільки по енергоринку, а й по вартості державного фінансування.

Що саме тисне на французьку економіку

У центрі проблеми два канали впливу: дорожча енергія та дорожчі гроші. Для енергетичного ринку це означає прямий тиск на споживачів пального, а для бюджету — зростання вартості обслуговування боргу.

• Стрибок енергетичних цін став одним із ключових чинників нових витрат держави.
• Вищі прибутковості облігацій збільшили рахунок за запозичення.
• Уряд прямо пов’язує пакет підтримки з ціновим шоком на енергію, спровокованим конфліктом.

Висновок: для Франції наслідки кризи мають подвійний характер — енергетичний і борговий. Reuters наводить одночасно і зростання цін на енергію, і зростання прибутковостей держоблігацій, а це означає, що навантаження формується як на рівні ринку нафтопродуктів та енергоносіїв, так і на рівні державних фінансів.

Кого уряд захищає насамперед

Підтримка не буде загальною. Париж робить ставку на точкову допомогу тим, хто найбільше залежить від пального у своїй щоденній роботі.

• Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню заявив про збільшення екстрених паливних субсидій для рибальства та сільського господарства.
• Допомогу також пообіцяно малим будівельним компаніям.
• Уряд може поширити підтримку і на водіїв таксі.
• Окремо готуються плани підтримки ще 3 млн малозабезпечених людей, які використовують транспортні засоби для роботи.

Висновок: французька влада бачить головну вразливість у тих сегментах економіки, де витрати на паливо безпосередньо впливають на доходи та виробничу активність. Перелік одержувачів допомоги охоплює сектори й групи, чия діяльність критично залежить від транспортного пального та вуглеводнів.

Чому допомога залишається адресною

Франція входить у кризу з уже високим дефіцитом бюджету, тому політичний простір для широких компенсацій обмежений.

• Франція вже має один із найбільших бюджетних дефіцитів у єврозоні.
• Міністр фінансів Ролан Лескюр наголосив, що країна може дозволити собі лише ті заходи, які є суворо адресними і спрямованими на тих, хто найбільше цього потребує.
• На уряд тиснуть політичні сили з протилежними рецептами: крайні праві вимагають дорогого скорочення 20% ПДВ на пальне, а крайні ліві — запровадження стелі цін на енергію.

Висновок: Париж намагається втримати баланс між соціальною компенсацією та фіскальною стійкістю. Уряд одночасно визнає потребу допомоги через стрибок цін на енергію, але відкидає універсальні та потенційно надто дорогі рішення на користь точкових інструментів.

Висновок

Криза навколо Ірану для Франції є не абстрактною зовнішньополітичною подією, а фактором прямого тиску на внутрішній ринок енергії та нафтопродуктів. Обґрунтування: саме паливні субсидії, підтримка секторів із високою залежністю від вуглеводнів і допомога тим, хто використовує автомобілі для роботи, винесені урядом у центр антикризової відповіді.

«Перед обличчям 6 млрд євро, які, як ми очікуємо, коштуватиме криза, ми заморожуємо 6 млрд євро видатків». — Давід Ам’єль, міністр бюджету Франції

«Філософія того, чого ми намагаємося досягти, полягає в тому, щоб наше зростання залишалося стійким і щоб окремі сектори, які особливо залежать від вуглеводнів, не зазнали негативного впливу». — Себастьєн Лекорню, прем’єр-міністр Франції

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Європейський центральний банк (ЄЦБ) заявив про готовність швидко реагувати на зростання цін на енергоносії, спричинене війною на Близькому Сході. Попри те, що регулятор ще оцінює масштаби шоку, вже зараз існує ризик суттєвого прискорення інфляції та уповільнення економіки єврозони.

ЄЦБ між енергетичним шоком та ризиком нової інфляційної хвилі

Ситуація: зростання цін на енергію та нові інфляційні ризики

• ЄЦБ фіксує різке зростання цін на нафту та газ, спричинене війною з Іраном
• Очікується, що інфляція у 2026 році складе 2,6%, але за негативного сценарію може зрости до 6,3%
• Попри те, що ситуація відрізняється від кризи 2022 року, існують “причини для пильності”
• Активність приватного сектору в єврозоні вже сповільнилася до мінімуму з травня минулого року

“Ми не будемо діяти без достатньої інформації… але і не будемо паралізовані нерішучістю: наша відданість інфляції на рівні 2% є безумовною” — Крістін Лагард

Три сценарії реагування ЄЦБ

• Короткостроковий шок:
  регулятор утримується від втручання, оскільки запізніла реакція може нашкодити економіці
• Помірне перевищення інфляції:
  можливе обмежене коригування політики, особливо якщо причина — перебої у «постачанні» енергоносіїв
• Стійке та значне зростання інфляції:
  необхідна жорстка та тривала реакція, щоб уникнути “розкручування” інфляції

Монетарна політика: курс на гнучкість

• ЄЦБ дотримується принципу data-dependent — рішення ухвалюються на основі нових даних
• Ключові рішення можуть прийматися вже на найближчих засіданнях — квітень, червень
• Можливе підвищення процентних ставок, якщо інфляційні ризики посиляться
• Регулятор не визначає наперед довгострокову траєкторію ставок — рішення ухвалюються покроково

“Для прийняття поточного рішення не потрібно знати всю майбутню траєкторію ставок” — Філіп Лейн

Фактор невизначеності: енергетична інфраструктура під ударом

• Атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки знижують шанси на швидку стабілізацію цін
• Існує ризик швидшої передачі зростання витрат у ціни для споживачів, ніж у 2022 році
• Компанії та працівники можуть активніше реагувати на інфляцію, закладаючи її у ціни та зарплати

“Ймовірність швидкої нормалізації зменшується” — Крістін Лагард

Оцінка ризиків: що визначатиме подальші дії

• Ключовим фактором є тривалість і масштаб енергетичного шоку
• Важливо, чи призведе він до довгострокового зростання загального рівня цін
• ЄЦБ підкреслює необхідність вчасно виявити момент, коли шок починає поширюватися на всю економіку

“Найважливіше — не початковий стрибок цін, а його довгострокові наслідки” — Оллі Рен

Економічні наслідки для Європи

• Зростання вартості енергоносіїв може загальмувати економічне зростання
• Є ризик повторення сценарію 2022 року, коли інфляція досягла двозначних показників
• Водночас наразі ЄЦБ стартує з нижчого рівня інфляції та нейтральної монетарної політики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Італія спрямовує 417,4 млн євро на тимчасове зниження акцизів на пальне, щоб пом’якшити тиск високих енергетичних цін на домогосподарства та бізнес. Попри прямий ефект для споживачів, рішення викликало критику через політичний контекст і джерела фінансування.

Тимчасове зниження податків як відповідь на енергетичну кризу

Ключові параметри рішення

• Обсяг фінансування: 417,4 млн євро (близько 478 млн доларів)
• Період дії: до 7 квітня
• Новий рівень акцизу: 472,90 євро за 1 000 літрів
• Попередній рівень: 672,90 євро за 1 000 літрів

Італійський уряд ухвалив рішення про суттєве зниження акцизів на бензин і дизель, що фактично означає зменшення податкового навантаження на пальне більш ніж на 200 євро на 1 000 літрів. Це прямий інструмент впливу на кінцеву ціну для споживачів, адже акциз є ключовим компонентом вартості пального.

Механізм фінансування

• Зниження акцизів фінансується через скорочення державних витрат
• Рішення оформлено у вигляді урядового декрету, опублікованого в офіційному віснику

Такий підхід означає, що держава фактично перерозподіляє бюджетні ресурси, жертвуючи іншими видатками заради тимчасового стримування цін на енергоносії.

Причини ухвалення рішення

• Високі ціни на енергоносії, що тиснуть на домогосподарства та бізнес
• Потреба у швидкому соціально-економічному ефекті
• Спроба стабілізувати ринок пального у короткостроковій перспективі

Акцизи — це непрямі податки, які входять у структуру ціни пального. Їх зниження зазвичай швидко відображається на АЗС, що робить цей інструмент одним із найоперативніших у державній політиці.

Критика та політичний контекст

• Аналітики вважають рішення політично мотивованим
• Критика пов’язана з наближенням референдуму щодо судової реформи
• Є застереження щодо ефективності використання коштів платників податків

«Політичний трюк, оплачений платниками податків. І нічого більше» — Вольфанго Пікколі, Teneo

Критики підкреслюють, що короткострокове зниження цін може не мати довготривалого ефекту, особливо якщо глобальні ринкові чинники залишаться незмінними.

Що це означає для ринку пального

• Короткострокове зниження цін на бензин і дизель
• Посилення ролі податкової політики у формуванні ціни
• Залежність ефекту від глобальних котирувань нафти

Таким чином, Італія демонструє типовий для Європи підхід: регулювання цін через податкові інструменти, а не пряме адміністративне втручання у ринок.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Фінансові виклики та заходи підтримки

• Франція: державний борг становить майже 120% ВВП, що робить країну вразливою до додаткових витрат на підтримку населення.
• Британія: борг близько 100% ВВП; уряд розглядає питання скасування податку на надприбутки енергетичних компаній, але строки невизначені.
• Іспанія: досліджує можливі заходи підтримки для споживачів та бізнесу, поки що без конкретних рішень.
• Італія: готова підвищити податки на компанії, що отримують надмірний прибуток від зростання цін на енергоносії.
• Німеччина: вирішила утриматися від зниження податків на бензин, що свідчить про обмежений вплив на споживачів.

Механізм впливу та ризики

• Ціни на нафту зросли менше ніж на газ, тому тимчасові пільги на нафту матимуть обмежений ефект.
• Більш масштабні програми підтримки промисловості та загальні заходи замість адресних обійдуться дорожче, особливо для країн із слабкою фінансовою позицією.
• Найбільший ризик – вплив росту цін на енергоносії на інфляцію та економічне зростання.

• «Будь-які заходи, що приймаються на фіскальному рівні, мають вартість. Якщо вони дуже тимчасові, витрати не надто значні, особливо для великих економік» – Федеріко Барріга-Салазар, Fitch Ratings

За матеріалами: Reuters

Джерело: Terminal

Країни Європейського Союзу аналізують тимчасові заходи для зменшення навантаження на промислові підприємства через високі ціни на електроенергію та газ. Попри глобальні події та зростання вартості палива, ЄС намагається знайти «мостові» рішення до повної реалізації зеленої трансформації енергетики, що повинна знизити витрати на енергію.

Тиск на промисловість через високі енергетичні ціни

• Європейська комісія розглядає можливість тимчасового впливу на енергетичні податки, національні збори та витрати на вуглець, які складають близько 11% від рахунків за електроенергію промислових споживачів.
• Мережеві збори, що додають близько 18% до рахунків промисловості, також підлягають оцінці щодо зменшення навантаження.
• Короткострокові заходи не повинні підривати довгострокові кліматичні закони, спрямовані на перехід до дешевшої та низьковуглецевої енергетики.
• Швидкі «мостові» рішення можуть бути необхідні для зниження цін на енергію протягом наступних 2-5 років, поки зелена трансформація не почне зменшувати тиск на ринок енергії.
• ЄС вже має механізми державної підтримки, які уряди використовують недостатньо:
  • Державна допомога для компенсації вуглецевих витрат.
  • Контракти на різницю (contracts for difference), що гарантують стабільну ціну електроенергії для промислових споживачів.
• Якщо постачання енергії буде додатково порушене, Брюссель готовий запроваджувати заходи, що стимулюватимуть споживачів зменшувати споживання, подібно до 2022 року, коли рф різко скоротила постачання газу.

«Будь-які законодавчі пропозиції не дадуть миттєвого результату, і може знадобитися мостове рішення для зниження цін на енергію в найближчі 2-5 років, поки чиста трансформація не знизить тиск на ціни на електроенергію, як уже спостерігається в деяких регіонах» — документ Європейської комісії, Reuters

Країни з найменшим зростанням цін

• Документ відзначає, що деякі регіони вже відчувають менший тиск на ціни, попри загальне зростання світових цін на нафту та газ через конфлікти на Близькому Сході.
• Найбільш стійкими виявилися країни, які активно використовують державні програми компенсації енергетичних витрат та мають широку диверсифікацію джерел енергії.

Джерело: Terminal За матеріалами: Reuters