Норвезький оператор газопроводів Gassco заявив, що експортна система країни готова до високого попиту Європи взимку. Reuters повідомив, що 1 жовтня почався новий газовий рік і піковий сезон постачання до Європи, де рівні сховищ нижчі за довгострокове середнє.

Газова інфраструктура Норвегії входить у зимовий сезон після завершення планового ремонту

Норвезька система експорту природного газу добре підготовлена до високого попиту з боку Європи протягом майбутньої зими, заявив 1 жовтня оператор газопроводів і переробних потужностей Gassco.

Після вторгнення росії в Україну у 2022 році Норвегія стала найбільшим постачальником природного газу до Європи. За даними Reuters, вона забезпечує близько 30% попиту Європейського Союзу та Великої Британії завдяки родовищам, які експлуатують Equinor та інші компанії.

1 жовтня позначає початок нового року на газовому ринку та старт пікового сезону постачання до Європи. Reuters зазначає, що європейські рівні зберігання газу перебувають значно нижче довгострокового середнього.

Gassco нещодавно завершила масштабні ремонти, які скорочували постачання у вересні відповідно до планів технічного обслуговування на рік. Європейські ціни на газ у 2026 році більш ніж подвоїлися — приблизно до 73 євро за мегават-годину — після того, як війна США та Ізраїлю проти Ірану суттєво обмежила постачання скрапленого природного газу.

У 2025 році Gassco поставила 114,9 млрд кубометрів газу через трубопровідну мережу довжиною 8 800 км. Постачання у 2026 році наразі становить 86,2 млрд кубометрів, що на 2,1 млрд кубометрів більше, ніж роком раніше.

Reuters також нагадує, що минулого тижня єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен попередив: ЄС стикається з кризою цін на енергоносії цієї зими, і закликав країни-члени продовжувати наповнювати сховища та скорочувати попит.

«Коли ми входимо в зимовий сезон із завершеним технічним обслуговуванням і добре функціонуючою транспортною системою, норвезький континентальний шельф добре підготовлений до задоволення попиту Європи», — заявив директор із системних операцій Gassco Альфред Скоор Гансен.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомив 30 вересня, що інфляція у Франції, Італії, Німеччині та Іспанії у вересні зросла на тлі подорожчання енергоносіїв, бензину та дизелю. Для паливного ринку це означає посилення уваги до цін на моторне пальне, податкової політики та здатності урядів стримувати тиск на споживачів.

Паливна інфляція знову стала макроекономічним чинником для Європи

Reuters повідомив, що природний газ, бензин і дизель у Європі різко подорожчали, а це посилило очікування нових кроків Європейського центрального банку щодо процентних ставок. За даними, наведеними агентством, гармонізована інфляція у Франції у вересні становила 3,4% у річному вимірі проти 2,6% у серпні, в Італії — 4,1% проти 3,2% у серпні. Обидва показники перевищили ціль ЄЦБ у 2%.

У Німеччині інфляція у вересні зросла до 3,3% у річному вимірі з 2,9% місяцем раніше. В Іспанії інфляція піднялася до 5,0% у вересні з 4,6% у серпні. Базова інфляція, яка не враховує волатильні ціни на енергоносії та харчові продукти, третій місяць поспіль залишалася на рівні 2,4%.

Reuters зазначає, що енергетична інфляція виявилася вищою за очікування у всіх країнах, які вже опублікували дані. Показник інфляції для всієї єврозони, за опитуванням економістів Reuters, очікується на рівні 3,6% у вересні проти 3,2% попереднього місяця.

ЄЦБ очікував прискорення інфляції з 3,3% у третьому кварталі до 3,6% в останні три місяці року. Однак економісти, яких цитує Reuters, вважають, що фактичний пік може бути ближчим до 4% через високі енергетичні витрати. Ринки, за даними агентства, очікують ще чотири підвищення ставок протягом наступного року на додаток до двох рішень, уже ухвалених цього літа.

«За дуже небагатьох ознак розв’язання напруженості на Близькому Сході та з наближенням зими корекція цін на енергоносії навряд чи відбудеться найближчим часом», — заявив Рорі Феннессі, старший економіст Oxford Economics.

Для ринку LPG та інших моторних палив значення має не окремий інфляційний показник, а те, що бензин, дизель і ширший енергетичний кошик знову формують економічний тиск на споживачів і уряди. Це може підтримувати увагу до паливних податків, цінового регулювання та заходів захисту кінцевого споживача.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Станом на 17 вересня дизельне пальне в Європейському Союзі коштувало на 38% більше, ніж роком раніше, тоді як бензин подорожчав на 24%, а авіапальне — більш ніж удвічі. Reuters пов’язує зростання з нафтою дорожчою за $100 за барель, перебоями в енергетичній інфраструктурі та скороченням доступності готових нафтопродуктів. Одночасне подорожчання пального, газу й електроенергії посилює інфляційний тиск на європейську економіку.

Дизель дорожчає швидше за бензин

Дизельне пальне в ЄС до 17 вересня подорожчало на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зростання цін на бензин становило 24%, тоді як вартість авіаційного пального збільшилася більш ніж на 100%.

Така різниця показує, що ринок готових середніх дистилятів перебуває під сильнішим тиском, ніж бензиновий сегмент. Reuters називає серед причин удари по російській енергетичній інфраструктурі та загальне скорочення доступності нафтопродуктів на тлі конфлікту на Близькому Сході.

Європейські ф’ючерси на газойль, які є ціновим орієнтиром для дизпального, 15 вересня завершили торги на рекордному рівні. «Термінал» окремо аналізував, чому європейський дизель залишився біля рекорду попри додаткову саудівську нафту через Оман. Доступніша сира нафта не усуває нестачу переробних потужностей і готового продукту.

Нафтовий і газовий шоки діють одночасно

Brent піднялася вище $100 за барель після загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас європейський газовий індикатор торгувався приблизно по €81 за МВт·год, або на 150% дорожче, ніж роком раніше.

Газові сховища Європи були заповнені лише на 69% проти середнього п’ятирічного рівня 85% для цього періоду. Німеччина та Нідерланди, на які разом припадає 35% потужностей зберігання газу в ЄС, відставали від графіка поповнення запасів.

Для транспортного сектору ключовим є саме 38-відсоткове річне подорожчання дизпалива. Воно безпосередньо збільшує витрати автомобільних перевізників, сільського господарства та інших споживачів середніх дистилятів. Водночас матеріал Reuters не наводить окремої середньої ціни дизпального в євро за літр, тому порівнювати абсолютні роздрібні рівні між державами ЄС на його основі неможливо.

Уряди шукають спосіб знизити ціну для споживача

Зростання вартості енергії посилило тиск на уряди європейських країн. У Німеччині міністерка економіки Катеріна Райхе запропонувала тимчасово знизити ПДВ на пальне з 19% до 7%, щоб безпосередньо вплинути на роздрібну ціну. «Термінал» розглянув німецьку пропозицію щодо зменшення паливного ПДВ окремо.

Податкові заходи можуть знизити кінцеву вартість пального для споживача, але не збільшують фізичну пропозицію дизелю. Для стабілізації гуртового ринку необхідні відновлення переробки, збільшення експорту з альтернативних регіонів або зниження попиту.

Джерела: Reuters.

RaboResearch 18 серпня назвав війну в Ірані та перебої в Ормузькій протоці головними чинниками подорожчання енергоносіїв у 2026 році. Brent зріс із близько $60 за барель на початку року до $88 станом на 17 серпня, а атаки на російські НПЗ та експортну інфраструктуру сприяли різкому підвищенню цін на дизпальне.

На дизельний ринок одночасно діють обмеження постачання сировини та втрати нафтопереробної й експортної інфраструктури

У матеріалі RaboResearch, опублікованому 18 серпня, керівник напряму аграрних товарних ринків Carlos Mera та старша стратегиня з енергетики Florence Schmit розглянули поєднання двох джерел ризику для світового енергетичного ринку — кризи навколо Ормузької протоки та пошкоджень російської нафтопереробної й експортної інфраструктури.

За наведеними Rabobank даними, Brent розпочав 2026 рік приблизно на рівні $60 за барель, а станом на 17 серпня коштував близько $88 за барель. Таким чином, ринок сировини залишався значно дорожчим, ніж на початку року, та водночас характеризувався високою волатильністю.

RaboResearch пов’язує основну частину висхідного тиску на енергетичні ціни з війною в Ірані та подальшими перебоями в Ормузькій протоці. Окремо аналітики виділяють атаки на російські нафтопереробні заводи й експортну інфраструктуру, які, за їхньою оцінкою, сприяли різкому подорожчанню дизельного пального.

Таким чином, джерело розділяє два канали впливу: обмеження глобальних потоків сирої нафти через ключовий морський маршрут та скорочення доступності переробних і експортних потужностей, пов’язаних із постачанням готових нафтопродуктів. Саме їх одночасна дія визначає поточне середовище високих і нестабільних цін.

Джерело: Terminal. За матеріалами: RaboResearch.

Eurostat 17 липня оприлюднив дані про інфляцію єврозони за червень 2026 року. Загальна річна інфляція знизилася до 2,8% після 3,2% у травні, але енергетична складова залишилася найвищою серед основних компонентів — 8,5%. Це підтверджує, що витрати на енергію й пальне залишаються ключовим інфляційним ризиком для споживачів.

Навіть за нижчої загальної інфляції енергія залишається найволатильнішою частиною споживчих витрат

Eurostat у статті з даними, доступними 17 липня 2026 року, повідомив, що річна інфляція в єврозоні в червні становила 2,8%, знизившись із 3,2% у травні.

Серед основних компонентів інфляції найвищий річний темп у червні мала енергія — 8,5%. У травні цей показник становив 10,8%. Послуги подорожчали на 3,2% після 3,5% у травні, продукти харчування, алкоголь і тютюн — на 1,5% після 1,9%, неенергетичні промислові товари — на 0,7% після 0,9%.

Eurostat зазначає, що енергія має вагу близько 9,0% у структурі витрат домогосподарств єврозони у 2026 році. Разом із продуктами харчування, алкоголем і тютюном ці компоненти становлять менш як третину споживчих витрат, але можуть суттєво впливати на загальну інфляцію, оскільки їхні ціни коливаються сильніше за інші групи.

Для ринку бензинів ця статистика важлива як макроекономічний фон. Висока енергетична інфляція підвищує увагу урядів до податків, роздрібних цін, доступності пального та заходів підтримки споживачів. Водночас Eurostat не виділяє в цьому матеріалі окремо бензин, тому новина відображає ширший енергетичний, а не суто бензиновий індикатор.

Для українського ринку це має значення через те, що європейські енергетичні ціни формують середовище для імпортного паритету, логістичних витрат і поведінки трейдерів на ринку моторного пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Eurostat.

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що залежність Європи від імпортної енергії стала прямим ціновим ризиком. Європа імпортує близько 60% енергії, майже всю — з викопного палива. На тлі різкого зростання цін на нафту й газ через війну в Ірані інфляція в єврозоні у квітні піднялася до 3%, що вище середньострокової цілі ЄЦБ у 2%.

Енергетична залежність як цінова пастка

• Європа імпортує приблизно 60% своєї енергії, і майже весь цей обсяг припадає на викопне паливо.
• Лагард прямо пов’язала нинішній стрибок цін з вартістю такої залежності для економіки та споживачів.
• Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає, що зовнішній ціновий шок швидко переходить у ширший інфляційний тиск.

«Європа імпортує приблизно 60% своєї енергії — майже всю з викопного палива — і сьогоднішнє стрімке зростання цін на енергію є нагадуванням про вартість цієї залежності», — Крістін Лагард, президентка ЄЦБ.

Нафта, газ і паливна інфляція

• Ціни на нафту й газ різко зросли на світових ринках унаслідок війни в Ірані.
• Енергетичний шок підштовхнув інфляцію в єврозоні до 3% у квітні.
• Це суттєво вище за середньострокову ціль ЄЦБ у 2%, що посилює очікування підвищення процентних ставок у червні.

Відновлювана енергетика як відповідь на паливні ризики

• Лагард назвала альтернативні джерела енергії найчіткішим шляхом до поєднання енергетичної безпеки, сталості та доступності.
• Країни з більшою часткою електроенергії з невикопних джерел, зокрема Іспанія та Португалія, були краще захищені від зростання цін на газ.
• Для споживачів пального це означає: що меншою є залежність від імпортного викопного палива, то нижчим є ризик різких цінових ударів.

«Альтернативні джерела енергії пропонують найчіткіший шлях до мінімізації компромісів між цілями енергетичної політики Європи — безпекою, сталістю та доступністю», — Крістін Лагард, президентка ЄЦБ.

Кліматичний фактор як додатковий інфляційний ризик

• Лагард також наголосила, що кліматичні події можуть підвищувати ціни на продовольство.
• Минулорічна спека, за її словами, могла додати до 0,7 відсоткового пункта до цін на необроблені харчові продукти в єврозоні через один рік.
• Дослідження ЄЦБ показало, що через чотири роки після посухи або повені регіональний випуск у середньому залишається нижчим приблизно на 3 відсоткові пункти.

Висновки

• Європейська залежність від імпортного викопного палива залишається ключовим каналом передачі геополітичних криз у ціни для бізнесу й населення.
• Стрибок цін на нафту й газ через війну в Ірані вже відобразився на інфляції єврозони.
• Для паливного ринку головний сигнал полягає в тому, що енергетична безпека більше не є лише питанням постачання, а напряму впливає на інфляцію, ставки та вартість життя.
• Перехід до відновлюваних джерел у логіці ЄЦБ розглядається не як абстрактна кліматична мета, а як інструмент зменшення залежності від цінових шоків на нафту, газ і нафтопродукти.

Джерело: Terminal

За матеріалами: yahoo.com

Побоювання щодо можливої рецесії в єврозоні є «реальними й обґрунтованими», заявив керівник Банку Греції та член Ради керівників Європейського центрального банку Янніс Стурнарас. Ключовим ризиком він назвав нове порушення з боку пропозиції через конфлікт на Близькому Сході, яке вже впливає на ціни енергоносіїв, невизначеність, інфляцію та економічне зростання.

Головний сигнал для ринку

• 3 травня 2026 року Янніс Стурнарас заявив, що ризик рецесії в єврозоні не є гіпотетичним.
• Причина — конфлікт на Близькому Сході, який створює новий негативний шок для пропозиції.
• Для нафтового й паливного ринку це означає: політична нестабільність у регіоні може швидко перейти у ціновий тиск на енергоносії.

Побоювання щодо можливості рецесії в єврозоні є реальними й обґрунтованими з огляду на нове негативне порушення з боку пропозиції, спричинене конфліктом на Близькому Сході. — Янніс Стурнарас, керівник Банку Греції та член Ради керівників ЄЦБ

Ризики

• Зростання цін на енергоносії прямо впливає на інфляцію та темпи економічного зростання в єврозоні.
• Єврозона має високу енергетичну залежність, тому зміни на ринку енергоносіїв швидко передаються економіці.
• Для споживачів пального ризик полягає в тому, що подорожчання енергоносіїв може посилити тиск на транспортні витрати, логістику та кінцеві ціни.

Чим ситуація відрізняється від 2022 року

• Стурнарас наголосив: нинішнє зростання інфляції відбувається в слабшому економічному середовищі.
• Серед обмежень він назвав слабше зростання, жорсткіші фінансові умови та менший фіскальний простір.
• Це робить економіки єврозони вразливішими, бо можливостей для швидкої підтримки стає менше.

Інфляція

• Поки що, за словами Стурнараса, суттєвого вторинного впливу вищих цін на енергоносії на інфляцію не було.
• Водночас пошкодження енергетичної інфраструктури може створити інфляційний тиск у середньостроковій перспективі.
• Невизначеність може вдарити по інвестиціях і зростанню.

Можлива реакція ЄЦБ

• Якщо шок буде тимчасовим і без значних вторинних ефектів, коригування монетарної політики не знадобиться.
• Якщо перевищення цілі ЄЦБ буде великим, але тимчасовим, може знадобитися помірне коригування.
• Якщо інфляція суттєво й надовго відхилиться від цілі, відповідь має бути рішучою.

Висновок

• Ринок нафти й нафтопродуктів знову стає одним із головних каналів економічного ризику для Європи.
• Конфлікт на Близькому Сході важливий для ЄЦБ не лише як геополітична подія, а як фактор, що може вплинути на ціни енергоносіїв, інфляцію, інвестиції та зростання.
• Для споживачів пального головний ризик — не лише сама ціна енергоносіїв, а й те, що вона зростає в умовах слабшої економіки та обмеженішої політики підтримки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Європейська комісія запропонувала новий пакет заходів для стримування енергетичної кризи, спричиненої війною навколо Ірану. Ключовий акцент зроблено на зміні податкової політики та управлінні газовими запасами, водночас радикальні інструменти — такі як обмеження цін або надприбуткові податки — поки відкладено.

Податковий маневр як основний інструмент стабілізації

Зміна підходу до оподаткування енергії

• Єврокомісія планує знизити податкове навантаження на електроенергію порівняно з газом
• Це дозволить урядам:
  • зменшувати або навіть обнуляти податки на електроенергію
  • підтримувати промисловість та вразливі домогосподарства
• Формальні пропозиції очікуються у травні 2026 року
• Водночас рішення потребує одностайної підтримки всіх країн ЄС, що ускладнює його реалізацію

Обґрунтування рішення

• Переорієнтація податкової політики має стимулювати:
  • перехід від газу до електроенергії
  • розвиток чистої енергетики
• Це частина стратегії зменшення залежності від газу

Газовий ринок: стабільність під тиском

Цінова ситуація

• Ціни на газ у Європі зросли приблизно на 33% після початку конфлікту
• Причина — фактичне закриття Ормузької протоки, ключового маршруту постачання
• Попри це:
  • ціни залишаються нижчими, ніж у кризовому 2022 році
  • дефіциту постачання наразі не зафіксовано

Джерела постачання

• Основними постачальниками залишаються:
  • США
  • Норвегія
• Це забезпечує базову стабільність ринку

Газові сховища та координація закупівель

Нова стратегія управління запасами

• Єврокомісія планує:
  • координувати заповнення газових сховищ між країнами-членами
  • уникнути цінових стрибків через несинхронні закупівлі

Додаткові заходи

• Розглядаються такі інструменти:
  • максимізація роботи нафтопереробних заводів
  • введення обов’язкових запасів авіаційного пального
• Мета — запобігти перебоям у постачанні

Обережна політика замість жорстких рішень

Відкладені інструменти

• Поки що не застосовуються:
  • обмеження цін на газ
  • податки на надприбутки енергокомпаній
• Причина — відсутність гострої необхідності на поточному етапі

Роль національних урядів

• Більшість антикризових інструментів залишаються на рівні держав
• Уряди вже витратили значні ресурси на:
  • субсидії
  • податкові пільги
  • захист споживачів

Структурні зміни енергобалансу ЄС

Зростання частки чистої енергії

• У 2025 році:
  • 71% електроенергії у ЄС вироблено з відновлюваних і ядерних джерел
• У 2022 році цей показник становив близько 60%
• Це суттєво зменшило вплив газових цін на електроенергію

Довгострокова стратегія

• ЄС планує:
  • прискорити відмову від викопного палива
  • розвивати власну генерацію — відновлювану та ядерну

Висновки щодо ринку та безпеки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Тривалий тиск на ціни через пошкодження інфраструктури на Близькому Сході
• Посилення ролі альтернативних постачальників (США, Норвегія)
• Зростання значення координації запасів як інструменту стабілізації
• Ринок залишатиметься напруженим навіть після завершення конфлікту

Захист критичної інфраструктури

• Акцент на:
  • координації дій між країнами
  • створенні стратегічних запасів
• Економічна складова включає:
  • інвестиції у переробку
  • підвищення стійкості логістики

Зміни у ціноутворенні

• Перерозподіл податкового навантаження:
  • зменшення податків на електроенергію
  • відносне здорожчання газу
• Зниження впливу газу на електроенергію завдяки:
  • зростанню частки ВДЕ та атомної генерації
• Конкуренція зміщується у бік чистих джерел енергії

Джерело: Terminal

За матеріалами: Euractiv

Азійський банк розвитку (ADB ) знизив прогноз зростання для країн Азії та Тихоокеанського регіону до 4,7% у 2026 році та 4,8% у 2027 році, тоді як раніше очікував 5,1% в обидва роки. Головна причина — тривалі перебої у світових енергетичних і торговельних мережах, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску.

Енергетичний шок став макроекономічним ризиком

• Конфлікт на Близькому Сході посилив ризики для видобутку енергоносіїв і транспортних маршрутів.
• ADB прямо пов’язує погіршення прогнозу з підвищенням цін на енергію, жорсткішими фінансовими умовами та тиском на економічну активність.
• Найбільше вразливі економіки, які залежать від імпортного пального, переказів, туризму або зовнішнього фінансування.

«Ми стикаємося із системними, довготривалими порушеннями глобальних енергетичних і торговельних мереж, а не лише з тимчасовою волатильністю», — Масато Канда, президент ADB.

Нафта: ключовий канал тиску на ціни

• ADB очікує, що середня ціна нафти у 2026 році становитиме близько 96 доларів за барель.
• Це суттєво вище за доконфліктний середній рівень 69 доларів за барель у січні та лютому.
• У 2027 році ціна, за прогнозом, може знизитися приблизно до 80 доларів за барель, але залишиться важливим чинником інфляції.

Інфляція прискорюється через енергоносії

• Інфляція в регіоні, за новим прогнозом, зросте до 5,2% у 2026 році проти 3,0% торік.
• У 2027 році ADB очікує сповільнення інфляції до 4,1%.
• Вища вартість нафти й пального означає тиск на транспорт, виробництво та споживчі ціни.

Гірший сценарій: дорожча нафта і слабше зростання

• У разі нового загострення конфлікту ціни на нафту можуть різко зрости вже у травні 2026 року та залишатися ще вищими.
• За такого сценарію економічне зростання регіону може сповільнитися до 4,2% у 2026 році та 4,0% у 2027 році.
• Інфляція у 2026 році може досягти 7,4%.

Що це означає для споживачів пального

• ADB не радить повністю придушувати цінові сигнали, адже часткове перенесення вищих енергетичних цін може стимулювати економію енергії, зміну пального та інвестиції в альтернативні джерела.
• Загальні субсидії та широкі цінові обмеження можуть викривлювати стимули, затримувати адаптацію та призводити до неефективного розподілу ресурсів.
• Підтримка має бути цільовою і тимчасовою: насамперед для вразливих домогосподарств і найбільш постраждалих галузей.

Реакція урядів і центробанків

• Урядам пропонується знижувати попит на енергію там, де це можливо: через обмеження кондиціювання, скорочення несуттєвого освітлення, кампанії економії у пікові години та гнучкі графіки роботи.
• Для транспортного пального ADB окремо згадує стимули до користування громадським транспортом і дні без автомобілів у містах під час державних свят.
• Центробанки мають стримувати надмірну волатильність ринку, але не посилювати політику надто агресивно, щоб не поглибити тиск на економічне зростання.

Висновок

• Ринок нафти став головним передавачем геополітичного ризику для економік Азії та Тихоокеанського регіону.
• Підвищення прогнозної ціни нафти з 69 до 96 доларів за барель у 2026 році пояснює, чому ADB одночасно знижує прогноз зростання та підвищує прогноз інфляції.
• Для споживачів пального це означає ризик тривалішого періоду високих витрат, а для урядів — потребу підтримувати найвразливіших без руйнування ринкових сигналів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Asian Development Bank

Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько 700 млн євро на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж 40 днів. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на дизель.

Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки

• Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд оцінює подальше продовження зниження акцизів на пальне після 1 травня.
• Попереднє зниження діяло трохи більше ніж 40 днів і коштувало бюджету близько 700 млн євро.
• Новий варіант, за словами Мелоні, може бути коротшим за попередні.

«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.

Чому дизель виходить на перший план

• Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати більший вплив на дизель, ніж на бензин.
• Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.
• Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.

Енергетична вразливість Італії

• Італія є сильно залежною від імпортованої енергії.
• Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених конфліктом США та Ізраїлю з Іраном.
• Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.

Бюджетне питання: енергія як безпека

• Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.
• Зараз така гнучкість прямо передбачена для оборони та безпеки.
• За механізмом National escape clause країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.
• Для оборонних витрат така гнучкість доступна на 2025–2028 роки, але збільшення дефіциту не має перевищувати 1,5% національного ВВП на рік.

Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет

• Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.

«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.

• Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на 0,15 відсоткового пункту ВВП цього року і наступного, а також на 0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році.
• За словами Мелоні, збільшення на 0,15% дорівнювало б 3,7 млрд євро.

Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters