Європейська комісія 2 липня оновила Weekly Oil Bulletin із цінами на нафтопродукти. Для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л, а без податків — €895,04 за 1 000 л. Дані відображають значну роль податкової складової у кінцевій ціні бензину.

Розрив між цінами з податками та без податків показує вагу фіскальної складової в ціні бензину в ЄС

Європейська комісія 2 липня опублікувала оновлення Weekly Oil Bulletin — щотижневого бюлетеня споживчих цін на нафтопродукти в країнах ЄС. Дані бюлетеня подаються у євро за 1 000 л і використовуються для порівняння цін на моторне пальне між країнами.

За оприлюдненими таблицями, для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л. Без податків середня зважена ціна в ЄС становила €895,04 за 1 000 л. У єврозоні ціна з податками сягала €1 810,11 за 1 000 л, а без податків — €900,17 за 1 000 л.

Серед країн із найвищими цінами на Euro-super 95 із податками у бюлетені були Данія — €2 338,62 за 1 000 л, Нідерланди — €2 203,43 за 1 000 л, Фінляндія — €2 125,22 за 1 000 л, Франція — €1 935,26 за 1 000 л та Німеччина — €1 900 за 1 000 л. Нижчі рівні були зафіксовані в Мальті — €1 340 за 1 000 л, Польщі — €1 389,70 за 1 000 л, Іспанії — €1 437,86 за 1 000 л та Болгарії — €1 465 за 1 000 л.

Для ринку бензинів ці дані мають значення як офіційний індикатор кінцевої ціни, у якій поєднуються оптова вартість пального, податки та національні особливості ціноутворення. Fuel duty у такому контексті означає паливний податок або акциз на моторне пальне.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.

На початку 2026 року Румунія зіткнулася з помітним зростанням цін на пальне. Після підвищення акцизів водії в країні платять більше за бензин і дизель, ніж у державах ЄС із вищою купівельною спроможністю населення. Дані Європейської комісії демонструють, що податкові рішення безпосередньо вплинули на кінцеву ціну на АЗС.

Подорожчання пального в Румунії

Румунія увійшла до групи країн Європейського Союзу з найдорожчим пальним, попри нижчі доходи населення порівняно з західноєвропейськими державами.

• 11-те місце в ЄС за рівнем цін на пальне за даними сервісу моніторингу Європейської комісії.
• Зростання цін у середньому на 1,5% для бензину та 1,3% для дизеля лише за останній місяць.
• Додаткові витрати: за повний бак у 50 літрів водії платять приблизно RON 5 (близько EUR 1) більше, ніж місяць тому.

За щотижневим Oil Bulletin ЄС, ціни в Румунії перевищили показники країн із суттєво вищою купівельною спроможністю:

• Бензин: EUR 1,52/л у Румунії проти EUR 1,37 у Швеції, EUR 1,43 в Іспанії та EUR 1,47 в Австрії.
• Дизель: у цих самих країнах ціни також нижчі, ніж у Румунії.

Станом на 14 січня 2026 року в Бухаресті зафіксовані такі роздрібні ціни:

• Бензин – RON 7,58 (EUR 1,52) за літр.
• Дизель – RON 7,77 (EUR 1,55) за літр.
• LPG – RON 3,82 (EUR 0,76) за літр.

Подібний рівень цін спостерігається і в інших великих містах країни.

Податковий чинник як ключова причина

Основним драйвером подорожчання стало податкове навантаження:

• Акциз на пальне протягом року підвищували тричі.
• Зростання ПДВ додатково посилило ефект на кінцеву ціну для споживача.

Саме сукупний вплив акцизів і ПДВ визначив нинішній рівень цін на АЗС, а не зміни світових котирувань.

Румунський кейс демонструє, що податкова політика може швидко змінювати баланс на ринку пального. Для України це має такі практичні уроки:

• Ринок нафти й нафтопродуктів: податкові рішення здатні істотно впливати на ціни навіть за стабільного постачання. Це підсилює потребу в диверсифікації джерел та підвищенні логістичної стійкості у разі блокад або масованих ударів.
• Критична інфраструктура: подорожчання пального збільшує вартість утримання та захисту інфраструктури, що робить актуальними інвестиції в її розосередження та економічну стійкість.
• Ціноутворення: приклад Румунії показує, що структура ціни, зокрема частка податків і маржі, може стати ключовим фактором для кінцевого споживача, навіть важливішим за міжнародні ринкові тенденції.

Таким чином, податкові інструменти залишаються одним із найпотужніших важелів впливу на паливний ринок, що має враховуватися Україною в умовах воєнних ризиків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Romania Insider