9 липня Reuters повідомив, що Європейський Союз готує пакет політик і фінансових схем для переведення більшої частини економіки з нафти й газу на електроенергію. За проєктом Єврокомісії, який має бути оприлюднений 17 липня, Брюссель планує встановити ціль щодо мінімальної частки електроенергії в загальному кінцевому енергоспоживанні ЄС до 2040 року.

Проєкт передбачає стимули для електромобілів, теплових насосів, побутових батарей і промислових процесів, що переходять із викопного палива на електрику. Єврокомісія також розглядає скорочення ПДВ на household batteries, EVs and heat pumps, запуск аукціону фінансування для промислових проєктів, які виробляють тепло за допомогою електроенергії та ВДЕ, а також поступове згортання субсидій на викопне паливо.

Що це означає для ринку

Це не короткостроковий сигнал РДН, але це регуляторний сигнал для попиту, гнучкості та накопичувачів. Якщо електрифікація транспорту, опалення й промислового тепла пришвидшиться, зростатиме роль погодинних тарифів, батарей, demand response і внутрішньодобової оптимізації.

Ризики

Основний ризик — нерівномірне зростання електричного навантаження без достатньої гнучкості та мережевої адаптації. Для ринку це може означати сильніші вечірні піки, більшу цінову волатильність і вищу цінність накопичувачів енергії.

«В епоху повторюваної геополітичної турбулентності та волатильних глобальних ринків енергетично незалежний Союз, заснований на чистій, достатній, внутрішній, кібербезпечній і доступній енергії, є питанням суверенітету», — йдеться у проєкті Єврокомісії.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Початок 2026 року для країн Центральної та Східної Європи означає одночасний тиск кількох чинників: необхідність зміцнення енергетичної безпеки, стримування цін для домогосподарств і промисловості та рух до кліматичних цілей Європейського Союзу. Нафта й газ залишаються критично важливими у короткостроковій перспективі, Водночас ключовим вузьким місцем стають електромережі, а регуляторні рішення ЄС можуть істотно змінити ринки вже у першій половині року.

Ключові виклики та напрями

• Суперечливі пріоритети: енергетична безпека, доступність цін і декарбонізація потребують обережного регулювання, оскільки як надто швидкий, так і надто повільний перехід може мати довгострокові негативні наслідки.
• Зростання ролі електроенергії: розширення транскордонної торгівлі та зміна енергобалансу вимагають значних інвестицій у національні електромережі.

Ринок нафти: стабільність цін на тлі профіциту

Нафта й газ залишаються основою короткострокової енергетичної безпеки. За опитуванням 34 галузевих аналітиків, проведеним Reuters, глобальне постачання нафти у 2026 році перевищуватиме попит. Середня ціна Brent прогнозується на рівні 61,27 долара за барель.

Утримання видобутку на стабільному рівні у першому кварталі 2026 року обмежує короткострокову волатильність і певною мірою підтримує ціни, але не змінює фундаментального профіциту постачання, – Бріджит Пейн, керівниця з енергетичного прогнозування Oxford Economics.

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) зазначає, що попит на нафту в Європі досяг піку у 2022 році й надалі знижуватиметься через падіння споживання бензину та дизпалива.

• Дизпаливо: скорочення з 6,5 млн барелів на добу у 2024 році до 6,0 у 2028 році (середній темп падіння –2,0).
• Бензин: стагнація на рівні 2,6 млн барелів на добу з 2025 року.
• Загальний попит: зниження з 14,9 до 14,5 млн барелів на добу у 2024–2028 роках.

IEA також прогнозує, що до 2030 року частина європейських НПЗ буде закрита або трансформована, а збереження роботи вимагатиме переходу до біопереробки та низьковуглецевих палив.

Газ: волатильність із тенденцією до зниження

Попит на природний газ у Європі загалом скорочується, хоча окремі країни демонструють відхилення. Наприклад, в Угорщині внутрішнє споживання газу у 2025 році зросло майже на 9 відсотків у річному вимірі.

• Прогноз середньої ціни у 2026 році – 9,81 долара за MMBtu.
• Ціни залишатимуться волатильними, але нижчими за попередні піки завдяки потужним LNG-можливостям Європи.

Електромережі як вузьке місце трансформації

IEA наголошує, що декарбонізація ЄС залежить від стабільності електроенергетичної системи. Ключовими чинниками є:

• Модернізація електромереж як головний інфраструктурний виклик.
• Розвиток систем зберігання енергії та реформування ринку.
• Координація механізмів потужності на регіональному рівні для збереження доступних цін.

Зменшення залежності від викопного палива знижує вплив цінових шоків, Водночас зростання частки погодозалежних ВДЕ створює нову мінливість. Проте аналіз IEA за 30 років показує, що погодні фактори мають менший вплив на ціни, ніж коливання вартості викопного палива.

Відновлювана енергетика: прискорення у регіоні

Сонячна та вітрова генерація стрімко зростає. Балтійські країни активніше інтегрують ВДЕ для заміщення дорогого імпорту викопного палива. Ember зазначає, що Центральна Європа у 2025 році розвивала сонячну генерацію швидше, ніж багато традиційних лідерів ЄС.

• Угорщина: понад 40 відсотків електроенергії з сонця у червні 2025 року.
• Польща та Чехія: рекордні місячні обсяги сонячної генерації.

Атомна енергетика та водень

Атомна енергетика зберігає вплив на енергобаланс. Країни регіону проявляють інтерес до малих модульних реакторів, а Польща підтвердила намір будувати велику АЕС. Водень у 2026 році залишатиметься нішевим через економічні та технічні бар’єри.

Регуляторні рішення ЄС у 2026 році

• 1 березня: подання національних планів диверсифікації від російських джерел.
• 15 березня: фінальний перегляд стратегій виходу з російського газу.
• 15 квітня: завершення аукціону Європейського водневого банку.
• Кінець квітня: запуск фінансування REPowerEU для транскордонних мереж.
• Червень: перегляд системи ETS2, що безпосередньо впливає на витрати домогосподарств на опалення.

Висновки

• Ринок нафти й нафтопродуктів: очікуваний профіцит на глобальному ринку та відносна стабільність цін створюють можливості для диверсифікації джерел постачання, Водночас логістична стійкість і сценарії на випадок блокади залишаються критичними.
• Критична інфраструктура: досвід ЄС із модернізації електромереж і регіональної координації підкреслює необхідність інвестицій, страхування ризиків і розосередження об’єктів енергетики.
• Ціноутворення: зниження ролі викопного палива в Європі та волатильність газових цін можуть впливати на структуру цін, маржу й податкову політику в Україні через інтеграцію з європейськими ринками.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters, International Energy Agency, Bruegel, Ember

Європейська Комісія офіційно схвалила нову методологію для визначення низьковуглецевого водню та пального, яка має забезпечувати мінімум 70% скорочення викидів парникових газів порівняно з використанням викопного пального без уловлювання викидів. Попри покращення порівняно з попереднім проєктом, галузева асоціація Hydrogen Europe розкритикувала фінальну версію за надмірну бюрократію та ризики для інвестицій.

Деталі нового регулювання

• 70% обов’язкове скорочення викидів для класифікації як низьковуглецевого пального.
• Зниження стандартного значення upstream CO2 для природного газу з 8.4 до 4.9 гCO2/MJH2.
• Врахування біомаси та біопального для зменшення вуглецевої інтенсивності.
• Поліпшений підхід до побічного продукту у вигляді твердого вуглецю.

«Текст усе ще значно не відповідає потребам для розвитку низьковуглецевого водневого ринку, хоча фінальна версія містить кілька поліпшень. Ми вітаємо зусилля Єврокомісії врахувати результати консультацій», – йдеться в пресрелізі Hydrogen Europe.

Критика галузі

Hydrogen Europe застерігає, що нова методологія створює надмірні вимоги до звітності та адміністративні перепони для компаній-піонерів водневої галузі.

«Замість створення умов для залучення інвестицій у чисті технології до Європи, це ризикує їх відштовхнути. Справжня декарбонізація вимагає чіткості та гнучкості, а не додаткової складності та бюрократії», – заявив CEO асоціації Йорго Хадзімаркакіс.

Джерело: Terminal

За матеріалами: qcintel.com European Commission

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального