Сонячна генерація більше не потребує більшого початкового капіталу, ніж вугільна або газова електростанція для виробництва такого самого річного обсягу електроенергії. За даними аналізу Ember, десятиліття тому перевага викопної генерації за стартовими витратами могла сягати п’ятикратного розриву, але тепер цей аргумент майже зник.

Сонце почало конкурувати з викопною генерацією ще до купівлі першої тонни вугілля або кубометра газу

Протягом багатьох років економічний аргумент на користь сонячної енергетики мав слабке місце: вона не потребувала витрат на паливо, мала низькі операційні витрати й могла виробляти дешевшу електроенергію протягом життєвого циклу проєкту, але вимагала значних витрат на старті.

Для багатих країн із глибокими ринками капіталу це було керованою проблемою. Для економік, що розвиваються, з високими відсотковими ставками, обмеженими бюджетами та конкуренцією за інфраструктурні інвестиції саме стартова вартість часто визначала, яку генерацію будуватимуть.

За новим аналізом Ember, сонячна електростанція тепер може вимагати менших початкових інвестицій, ніж вугільна або газова станція для такого самого обсягу виробленої електроенергії. Десять років тому сонячна генерація могла потребувати до п’яти разів більше капіталу.

Викопна генерація втратила фінансову перевагу стартових витрат

Порівняння енерготехнологій часто спотворюється через номінальну потужність: 1 МВт сонячної генерації не виробляє такий самий річний обсяг електроенергії, як 1 МВт газової станції, оскільки сонце не світить безперервно. Тому Ember порівнює не встановлену потужність, а капітал, потрібний для виробництва однакової кількості електроенергії.

Саме це є економічно коректним підходом. У минулому сонячна енергетика потребувала значно більшої встановленої потужності для такого самого річного виробництва, а сонячні модулі були набагато дорожчими. Це створювало простий аргумент на користь викопного палива: побудувати дешевшу станцію зараз, а паливо купувати пізніше.

Масове виробництво зруйнувало цей аргумент. За даними IRENA, повна встановлена вартість сонячної фотоелектричної генерації з 2010 року знизилася на 87%. Виробництво модулів стало масштабним стандартизованим промисловим процесом, ефективність зросла, ланцюги постачання розширилися, а досвід монтажу накопичився майже на всіх великих ринках.

Профіль витрат сонячної генерації не змінився: вона все ще потребує більшості витрат на початку. Але змінилася сама сума потрібного капіталу.

Найбільший ефект може проявитися за межами багатих економік

Для країн, які імпортують викопне паливо, різниця має стратегічне значення. Газова станція може виглядати доступною в день введення в експлуатацію, але кожна вироблена мегават-година створює нову закупівлю палива. Сонячна генерація фактично наперед оплачує значну частину енергопостачання на наступні 25-30 років.

Це особливо важливо для швидкозростаючих економік, що розвиваються. Вони часто одночасно стикаються зі швидким зростанням попиту на електроенергію, високою вартістю позик і залежністю від імпортного вугілля, нафти або газу.

Раніше це створювало парадокс: сонячна енергетика давала нижчі витрати протягом життєвого циклу та більшу енергетичну незалежність, але країни, які найбільше потребували цих переваг, часто мали найвищу вартість капіталу. Проєкт без паливних витрат міг програти викопній станції, бо інвестори надавали більшої ваги сьогоднішньому фінансуванню, а не завтрашньому імпортному рахунку.

Паритет початкових витрат послаблює цю пастку. Сонячна генерація також є модульною: країні не потрібно одним рішенням фінансувати багатогігаватну станцію. Потужність можна додавати мегаватами, розширювати поетапно та розподіляти між великими проєктами, бізнесом і домогосподарствами.

Акумулятори додають витрати, але вже не руйнують економіку сонячної генерації

Річний обсяг електроенергії не є тим самим продуктом, що електроенергія на вимогу. Газова станція може виробляти вночі або під час безвітряного тижня, сонячна — ні. Тому коректне системне порівняння має враховувати акумулятори, мережі, міжсистемні з’єднання, гнучкий попит, гідроенергетику, резервну генерацію та, в окремих регіонах, довготривале зберігання.

Ці витрати реальні. Але премія за гнучкість також швидко знижується. За оцінкою IRENA, вартість акумуляторного зберігання з 2010 року впала на 93%. Остання оцінка IRENA визначає вартість керованої сонячної генерації з акумуляторами приблизно на рівні $54-82 за МВт·год у регіонах із високою інсоляцією.

Для порівняння, нова вугільна генерація в Китаї оцінюється у $70-85 за МВт·год, а нові газові потужності у світі — більш ніж у $100 за МВт·год. IRENA очікує, що вартість керованої сонячної генерації до 2030 року знизиться ще на 30%.

Це не означає, що чотиригодинна батарея може провести всю енергосистему через будь-який сезонний дефіцит. Також це не означає, що однакові економічні умови діють у Стокгольмі та Абу-Дабі. Системні витрати зростають зі збільшенням частки відновлюваної генерації, залежно від місцевого профілю попиту та потрібної тривалості гнучкості.

Викопна генерація також має системні витрати

У матеріалі наголошується, що відновлювані джерела часто змушують враховувати кожен кабель, акумулятор і резервну станцію, тоді як викопну генерацію порівнюють лише на рівні електростанції. Це не є нейтральним порівнянням.

Газові станції потребують трубопроводів, імпортних терміналів, сховищ і паливних контрактів. Вугільна генерація потребує шахт, залізниць, портів і запасів. Обидві технології залежать від цінової волатильності сировини та перебоїв у постачанні.

Є також стратегічна різниця між інфраструктурою та паливом. Акумулятор, лінія електропередачі або сонячна панель можуть надавати послуги роками. Імпортований газ зникає в момент спалювання, після чого його потрібно купувати знову.

Дискусія про сонячну енергетику змінилася

Сонячна генерація не розв’язала всіх системних проблем: енергоперехід і надалі потребує мереж, гнучкості та кращого фінансування. Водночас викопна генерація втратила один із останніх простих економічних аргументів.

«Викопна енергетика втратила один зі своїх останніх простих економічних захистів: її вже не обов’язково дешевше будувати сьогодні й платити за завтра», — йдеться у матеріалі.

Майбутня енергосистема не буде лише сонячною генерацією з одним величезним акумулятором. Вона складатиметься з портфеля: дешевої сонячної та вітрової генерації, акумуляторів для добового перенесення енергії, сильніших мереж, гнучкого споживання, гідроенергетики та інших керованих низьковуглецевих джерел, де вони доступні, а також обмеженого теплового резерву на випадок дефіцитів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Reuters повідомило 22 червня, що голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль очікує прискорення глобальної електрифікації після кризи, пов’язаної з Іраном. За його словами, уряди переглядають енергетичні стратегії, партнерства та технологічні рішення для захисту від цінових шоків на викопне паливо.

Енергетична безпека стає аргументом на користь зменшення залежності від нафти та нафтопродуктів

Фатіх Біроль виступив на Octopus Energy Tech Summit у межах London Climate Action Week. Він пов’язав новий імпульс до електрифікації з прагненням країн зміцнити внутрішню енергетичну безпеку та зменшити вразливість до шоків на ринках нафти й газу.

Reuters подало цю заяву на тлі кризи навколо Ірану та Ормузької протоки, яка вплинула на очікування щодо постачання нафти, скрапленого природного газу та нафтопродуктів. Для ринків пального такі сигнали важливі не як негайна зміна балансу, а як індикатор того, що високі ціни та ризики логістики можуть прискорювати політику скорочення залежності від викопного пального.

«Очікую, що ця криза надасть додатковий імпульс електрифікації», — заявив Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.

У матеріалі Reuters також зазначено, що уряди переглядають енергетичні стратегії, політики, партнерства та технологічний вибір після нового шоку на ринку викопного палива.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами.

Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС

Європа продовжує відчувати наслідки нещодавньої енергетичної кризи, через яку домогосподарства та бізнес залишаються вразливими до різких коливань цін на викопне паливо. На цьому тлі підвищення енергоефективності будівель розглядається як один із найшвидших та найефективніших інструментів посилення енергетичної безпеки.

Регіональна мережа Europe Regional Network при World Green Building Council розпочала координаційну кампанію відкритих листів до урядів європейських країн із закликом підготувати амбітні National Building Renovation Plans (NBRPs) — національні плани реновації будівель.

Лист підписали 20 Green Building Councils та п’ять регіональних партнерів. У документі визначено три ключові напрями для майбутніх NBRPs.

Скорочення енергоспоживання

• Запровадження обов’язкових цільових показників щодо підвищення енергоефективності будівель із найгіршими характеристиками.
• Швидке скорочення попиту на енергію.
• Захист домогосподарств від майбутніх цінових шоків на енергоринку.

Зменшення залежності від викопного палива

• Прискорення заходів із електрифікації.
• Посилення енергетичної безпеки європейських країн.
• Скорочення залежності від глобальних ринків викопного палива.
• Підтримка переходу до чистих систем опалення.

Соціальна справедливість під час енергетичного переходу

• Формування доступних механізмів фінансування реновації будівель.
• Підтримка домогосподарств із низькими доходами.
• Зменшення рівня енергетичної бідності.
• Забезпечення соціально справедливого енергетичного переходу.

Учасники кампанії наголошують, що ці рекомендації відповідають оновленій у 2024 році директиві Energy Performance of Buildings Directive (EPBD), яка визначає нові вимоги до енергоефективності будівель у країнах ЄС.

Ключовою датою для держав-членів Євросоюзу стане 29 травня 2026 року — кінцевий термін імплементації положень EPBD у національне законодавство. Остаточні версії національних планів реновації будівель мають бути подані до 31 грудня 2026 року.

Green Building Councils у різних країнах Європи вже направили відкритий лист своїм урядам та планують провести подальші консультації щодо практичних кроків із удосконалення NBRPs.

Покращення енергоефективності будівель є одним із найшвидших та найефективніших способів посилення енергетичної безпеки та захисту громадян від майбутніх криз.

Джерело: Terminal

За матеріалами: World Green Building Council

Політика адміністрації Дональда Трампа, спрямована на дешеву нафту і газ як основу реіндустріалізації США, попри потенційні короткострокові вигоди, стратегічно працює на користь Китаю. Пекін, інвестуючи в електрифікацію, сонячну та вітрову генерацію, акумулятори й електротранспорт, уже сформував домінування у низьковуглецевих технологіях, яке визначатиме глобальний баланс сил у найближчі десятиліття.

Енергетичне протистояння США та Китаю: стратегічна розвилка

• США роблять ставку на викопні ресурси як двигун промислового зростання
• Китай прискорює перехід до електрифікованої економіки та зменшення залежності від імпорту нафти

Ці підходи відображають глибокі геополітичні розбіжності між двома найбільшими економіками світу та формують майбутню конкуренцію за промислову перевагу.

Курс Вашингтона: дешева енергія як основа реіндустріалізації

• Адміністрація Дональда Трампа скоротила державну підтримку електромобілів і низьковуглецевих технологій
• Розширено доступ до нафтовидобутку та послаблено екологічне регулювання
• Задекларовано ставку на нафту, газ, вугілля та ядерну енергетику як базу економічної безпеки

У стратегії національної безпеки Білого дому зазначено, що надлишкові енергоресурси мають «підживлювати реіндустріалізацію» та зберігати технологічну перевагу США, зокрема у сфері штучного інтелекту.

• Частка США у світовому попиті на нафту у 2025 році: близько 20% або 20,6 млн барелів на добу
• Статус: найбільший у світі виробник нафти й газу після сланцевого буму
• LNG: понад 110 млн тонн експорту на рік, майже 25% світової торгівлі

Окремим сигналом стало усунення влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі та заохочення американських компаній до розробки її запасів. За даними ОПЕК, доведені нафтові резерви країни становлять 303 млрд барелів, найбільше у світі.

Китайський курс: електрифікація та енергетична самодостатність

• Новий п’ятирічний план Китаю робить акцент на енергетичну незалежність і критичні мінерали
• Побудовано цілі галузі для підтримки «електродержави»
• Китай став глобальним лідером у сонячній енергетиці, батареях та електромобілях

• Електромобілі: понад 50% внутрішніх продажів легкових авто у 2025 році
• Виробництво EV: понад 70% світового обсягу
• Сонце і вітер: встановлено понад 500 ГВт нових потужностей за рік — рекорд в історії

Міжнародне енергетичне агентство очікує, що у 2025 році на Китай припадатиме понад дві третини світових нових сонячних і вітрових потужностей.

Вразливість Китаю та ефект геополітики

• Імпорт нафти у 2025 році: 10,4 млн барелів на добу
• Залежність від імпорту: понад 60% внутрішнього споживання

Попри зростання частки електротранспорту, імпортна залежність залишається ахіллесовою п’ятою Китаю. Саме тому загрози з боку США щодо Ірану та Венесуели, які разом забезпечують понад 7% китайських нафтових потреб, лише прискорюють енергетичний перехід Пекіна.

Хто виграє у довгій перспективі

• Ставка США на викопне паливо несе ризики вичерпності ресурсів та цінової волатильності
• Відновлювана енергетика потребує значних початкових інвестицій, але має більший потенціал технологічних проривів
• Політична нестабільність і policy whiplash у США ускладнюють довгострокове планування

Пряме державне втручання на користь окремих джерел енергії означає відхід США від ринкового принципу, який історично забезпечував швидші інновації та нижчі витрати.

Висновки

• Ринок нафти й нафтопродуктів: глобальна волатильність і геополітичні ризики підсилюють потребу України у диверсифікації джерел постачання, розвитку стратегічних запасів та сценаріїв на випадок блокади або масованих ударів
• Критична інфраструктура: приклад Китаю демонструє доцільність інвестицій у розосереджену генерацію, захист енергетичних об’єктів і поєднання військових та економічних інструментів стійкості
• Ціноутворення: зростання ролі електроенергії та імпортних ризиків означає необхідність перегляду структури ціни, податкової політики та підтримки конкуренції

Глобальне енергетичне протистояння США і Китаю формує середовище, у якому доведеться діяти стратегічно, орієнтуючись не лише на сьогодення, а й на майбутню архітектуру світових енергоринків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.

Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика

Загальна динаміка доходів

• Сукупні доходи від експорту викопного палива знизилися на 2% місяць до місяця і становили 500 млн євро на добу — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.
• Обсяги експорту також скоротилися на 2%, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.

Нафта та нафтопродукти

• Доходи від експорту сирої нафти впали на 12% — до 198 млн євро на добу.
• Морські постачання нафти скоротилися на 16%, до 139 млн євро на добу, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.
• Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на 2% — до 59 млн євро на добу.
• Експорт морських нафтопродуктів зріс на 10%, забезпечивши 116 млн євро на добу.

Газ та LNG

• Доходи від скрапленого природного газу (LNG) зросли на 13% — до 48 млн євро на добу.
• Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на 16%, що стало найвищим показником у 2025 році.
• Доходи від трубопровідного газу зросли на 17% — до 70 млн євро на добу.

Вугілля

• Доходи від експорту вугілля скоротилися на 11% — до 67 млн євро на добу.

Географія покупців

• Китай забезпечив 48% доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — 6 млрд євро у грудні.
• Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила 60% (3,6 млрд євро).
• Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на 23% місяць до місяця.
• Туреччина стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши 2,6 млрд євро російських енергоносіїв.
• Індія скоротила імпорт російської нафти на 29% — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.

Європейський Союз і LNG

• ЄС залишився найбільшим покупцем російського LNG, на який припадає 49% експорту.
• П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії 1,4 млрд євро у грудні.
• 79% цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.
• Імпорт LNG з росії:
  • Франція: +18% з росії, +13% загалом.
  • Іспанія: +27% з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.
  • Бельгія: -20% з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на 76% після нового пакета санкцій.

Обхід санкцій і «тіньовий» флот

• У грудні діяли 93 судна «тіньового» флоту, що ходили під фальшивими прапорами.
• 26 суден доставили російську нафту та нафтопродукти на суму 0,8 млрд євро.
• 46% цього обсягу пройшли через Датські протоки, перевезені лише 13 танкерами.
• Санкції, засновані на компаніях і цінах, системно обходяться через спеціальні компанії та логістичні схеми.

Джерело: Terminal

За матеріалами: CREA

Світова енергетика переживає системний зсув: зростання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зокрема сонячної та вітрової, вийшло на безповоротну траєкторію. У 2025 році ці джерела не лише обігнали вугільну генерацію за встановленою потужністю, а й повністю покрили приріст глобального попиту на електроенергію. У цих умовах ринки нафти й нафтопродуктів стикаються з новими викликами, де дешевизна, масштаб і незалежність ВДЕ змінюють саму логіку енергетичної безпеки.

Трансформація глобальної енергетики

• ВДЕ вперше перевищили вугілля за потужністю виробництва електроенергії у світі в 2025 році.
• Сонячна та вітрова енергетика забезпечили весь приріст світового споживання електроенергії з січня по червень.

Зміна геоенергетичних центрів сили

• Китай виготовляє 80% сонячних панелей, 70% вітротурбін і 70% літієвих батарей у світі.
• ВДЕ становлять понад 10% економіки Китаю, створюючи ефект масштабу, недосяжний для конкурентів.
• Сонячна генерація Китаю зросла більш ніж у 20 разів за десятиліття — цього достатньо, щоб забезпечити США електроенергією.

Нові енергетичні реальності для глобального Півдня

• У Південній Азії та Африці різко зросли імпорт та встановлення китайських сонячних панелей.
• У Пакистані імпорт китайських панелей зріс у 5 разів з 2022 по 2024 рік через зростання цін на газ і електроенергію.
• У Південній Африці старі вугільні станції спричинили масовий перехід на сонячну енергію.

Загроза для нафти й викопного пального

• Аналітики заявляють, що споживання викопного пального перебуває на межі піку.

• «Китай перебуває… на межі витіснення вугілля», — Ганна Рітчі, Оксфордський університет

• ВДЕ вже уповільнили зростання викидів парникових газів у Китаї.

Промислова логіка дешевої енергії

• ВДЕ більше не «етичний вибір», а економічна доцільність і прагматизм.
• Ціни впали завдяки масштабному виробництву, що створило замкнене коло попиту й здешевлення.
• ВДЕ забезпечують енергетичну незалежність без геополітичних ризиків постачання.

Системні бар’єри та обмеження

• Китай продовжує будівництво нових вугільних електростанцій як резерв на пікові навантаження.
• У США адміністрація Трампа гальмує розвиток ВДЕ та обмежує імпорт китайських панелей.
• Інфраструктура зберігання й передачі енергії поки не встигає за темпами розвитку генерації.

Технологічний горизонт

• Нові матеріали — перовськіти, довші лопаті турбін, плавучі вітряки — формують наступну хвилю змін.
• Очікується перехід від літієвих до натрієвих, цинк-повітряних і ванадієвих батарей.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Science

Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження нових санкцій проти росії та навіть заходів проти України, якщо війна не буде зупинена. Його слова пролунали на фоні посилення бойових дій і загострення соціально-політичної ситуації в Україні.

Натяки Трампа на економічну війну проти росії свідчать про можливе посилення санкційного тиску

Санкції як інструмент тиску

• З 2022 року діють численні західні санкції проти росії, однак вони не зупинили повномасштабне вторгнення.
• Трамп заявив:
  

  «Це буде не світова війна, але це буде економічна війна. Економічна війна буде поганою, і це буде погано для росії» (Дональд Трамп).

• Він також попередив, що у разі відсутності результатів можливі нові санкційні кроки.

Дипломатичний тупик

• 15 серпня Трамп зустрівся з Путіним в Алясці, а 18 серпня – із Зеленським та європейськими лідерами у Вашингтоні.
• Попри ці контакти, зустріч Путіна і Зеленського досі не відбулася з 2019 року.
• Зеленський пропонував Туреччину, країни Перської затоки чи Європу як потенційних посередників, але росія заявила, що «порядок денний узагалі не готовий».
• Трамп визнав труднощі: «Іноді Путін готовий, але Зеленський ні… Треба мати їх обох одночасно».

Військовий контекст

• Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що увага зосереджена на Покровську, Добропіллі, Новопавлівську, Куп’янську та Запорізькому напрямку.
• Водночас він зауважив «позитивні тенденції» у прикордонних районах Сумської та Харківської областей.
• Бої тривають на тлі нестачі особового складу та озброєнь у ЗСУ.

Висновки

• Вперше озвучена можливість заходів і проти України підвищує невизначеність щодо підтримки з боку США.
• Соціальні зміни в Україні (виїзд чоловіків до 22 років, скандали з виїздами еліт) послаблюють мобілізаційний ресурс і провокують внутрішню напругу.
• Дипломатичний процес заблокований: зустріч Зеленського і Путіна залишається малоймовірною.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики «застряглих активів». Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.

Мапа майбутньої енергетики Європи

Уроки енергетичної кризи 2022 року

• Залежність від газу з росії стала стратегічною вразливістю.
• Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.
• Висновок: орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.

Чому буріння не вирішить проблему

• Родовища Північного моря перебувають у стадії занепаду; нові відкриття є невеликими, дорогими і повільними у розробці.
• Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом десятиріччя.
• Майбутні проєкти буріння додадуть лише “краплю” у баланс попиту (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).
• Висновок: буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.

Ризики продовження залежності від викопного палива

• Інвестиції у нові викопні активи закріплюють високі викиди на десятиліття.
• Існує ризик утворення “застряглих активів”, які не матимуть попиту через 10–15 років.
• Висновок: фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.

Відновлювані джерела як реальний вихід

• Вітрова та сонячна енергія — найдешевші нові джерела електроенергії у Європі навіть без субсидій.
• Ціни на акумулятори стрімко падають.
• Розвиток “розумних” мереж, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.
• Висновок: лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.

Необхідні кроки для Європи

• Інвестиції у лінії передачі та накопичувачі.
• Міждержавна інтеграція енергосистем.
• Розбудова офшорних вітрових платформ.
• Висновок: без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.

Політичний аспект

• Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.
• Енергетична безпека — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.
• Висновок: стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.

Фінальне узагальнення

• Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле.
• Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.
• Єдиний шлях — масштабна ставка на відновлювану енергетику.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Попри санкції, рф продовжує отримувати прибутки від експорту нафти та нафтопродуктів завдяки значному попиту з боку Китаю, Індії, Туреччини та країн ЄС. У відповідь США анонсували можливість 100% мита на торгівлю з росією, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто миру в Україні. Такий сценарій може серйозно вплинути на глобальний нафтовий ринок, порушити логістику та спричинити перерозподіл торгових потоків.

Залежність світового нафтового ринку від російського експорту: санкції, покупці та митні загрози

1. Ключові покупці російських нафтопродуктів

• Китай та Індія — найбільші покупці викопного пального з рф з 1 січня 2023 року.
• Туреччина — на третьому місці, ЄС — на четвертому.
• Зростання поставок у 2022 році було обумовлене зниженими цінами на російську нафту.

2. Поведінка Європейського Союзу

• ЄС намагався зменшити залежність від російських енергоносіїв, але реальний прогрес обмежений після 2022 року.
• За даними CREA, найбільшими покупцями залишаються: Угорщина, Словаччина, Франція та Бельгія.
• Це свідчить про труднощі в переорієнтації енергетичних потоків навіть у межах санкційного режиму.

3. Причини збереження російських доходів

• Глобальна енергозалежність від рф досі залишається значною.
• Опортунізм з боку країн, що не приєднались до санкцій, дозволяє росії зберігати дохід від нафти.
• Санкції, запроваджені західними країнами, не дали очікуваного ефекту у зменшенні експортного прибутку.

4. Митна загроза з боку США

• Президент США Дональд Трамп заявив, що за відсутності миру протягом 50 днів, будуть запроваджені 100% «вторинні мита» на країни, які продовжують торгівлю з росією.
• Сенатор Ліндсі Грем заявив:
  

  “Ми знищимо вашу економіку” — звертаючись до Індії, Китаю та Бразилії

• Раніше подібна загроза була озвучена і для покупців венесуельської нафти — тоді йшлося про 25% мита.

5. Потенційний вплив на нафтовий ринок

• Запровадження 100% мита може різко скоротити попит на російську нафту у ключових країнах.
• Це зумовить перерозподіл торгівельних потоків, особливо у Азії та Середземномор’ї.
• Можливе зростання світових цін на нафту у разі втрати рф частки ринку або збоїв у логістиці.
• Інфраструктурні адаптації (переналаштування НПЗ, логістики) вимагатимуть часу й ресурсів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Shell, Aker BP та Enbridge відмовилися від участі в глобальній ініціативі Science Based Targets initiative через проєкт стандарту, який забороняє нові розробки родовищ. Розробка стандарту зупинена, але організація заперечує тиск з боку нафтогазової галузі.

Напруга між енергетичними корпораціями та кліматичними стандартами загострюється

Низка провідних енергетичних компаній — Shell, норвезька Aker BP та канадська Enbridge — вийшли зі складу консультативної групи Science Based Targets initiative (SBTi), що формує глобальні стандарти скорочення викидів. Причиною стало положення проєкту стандарту, який фактично забороняв нові нафтогазові розробки після подання кліматичного плану або після 2027 року.

• Документ передбачав різке скорочення видобутку викопного пального, що викликало занепокоєння щодо реалістичності досягнення цілей Net Zero.
• Shell заявила, що стандарт «не відображає позицію галузі в будь-якій суттєвій формі», попри збереження мети досягти Net Zero до 2050 року.
• Aker BP вказала на обмеженість впливу на процес, але наголосила, що це не є ознакою ослаблення її кліматичних амбіцій.
• Enbridge відмовилась коментувати ситуацію.

SBTi призупинила роботу над стандартом для нафти й газу

Після резонансних виходів компаній організація SBTi оголосила про «призупинення» роботи над стандартом для нафтогазової галузі, посилаючись на «внутрішні ресурси». Водночас було заперечено твердження про вплив галузі на це рішення.

«Немає жодних підстав вважати, що рішення було спричинене тиском з боку індустрії», — повідомили в SBTi.

Окремо зазначено, що SBTi також відклала та пом’якшила рекомендації для фінансових установ, зокрема щодо термінів припинення фінансування компаній, які розробляють нові родовища — з 2025 року їх перенесли на 2030 рік після призначення нового CEO Девіда Кеннеді.

Зростаючий розрив між кліматичними рамками та енергетичними інтересами

Ключова розбіжність полягає в тому, що спалювання викопного пального залишається основним чинником глобального потепління, і науковці сходяться на думці, що обмеження зростання температури до 1,5°C є критично важливим.

Водночас компанії обережно ставляться до стандартів, які можуть призвести до різкого згортання геологорозвідки, посилаючись на ризики для енергетичної безпеки, інвесторів і спроможності задовольнити майбутній попит.

«Чим більше ми відкладаємо, тим більше прикриття надаємо великим нафтовим компаніям», — зазначив один з учасників процесу, якого цитує Financial Times.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального