Політика адміністрації Дональда Трампа, спрямована на дешеву нафту і газ як основу реіндустріалізації США, попри потенційні короткострокові вигоди, стратегічно працює на користь Китаю. Пекін, інвестуючи в електрифікацію, сонячну та вітрову генерацію, акумулятори й електротранспорт, уже сформував домінування у низьковуглецевих технологіях, яке визначатиме глобальний баланс сил у найближчі десятиліття.

Енергетичне протистояння США та Китаю: стратегічна розвилка

• США роблять ставку на викопні ресурси як двигун промислового зростання
• Китай прискорює перехід до електрифікованої економіки та зменшення залежності від імпорту нафти

Ці підходи відображають глибокі геополітичні розбіжності між двома найбільшими економіками світу та формують майбутню конкуренцію за промислову перевагу.

Курс Вашингтона: дешева енергія як основа реіндустріалізації

• Адміністрація Дональда Трампа скоротила державну підтримку електромобілів і низьковуглецевих технологій
• Розширено доступ до нафтовидобутку та послаблено екологічне регулювання
• Задекларовано ставку на нафту, газ, вугілля та ядерну енергетику як базу економічної безпеки

У стратегії національної безпеки Білого дому зазначено, що надлишкові енергоресурси мають «підживлювати реіндустріалізацію» та зберігати технологічну перевагу США, зокрема у сфері штучного інтелекту.

• Частка США у світовому попиті на нафту у 2025 році: близько 20% або 20,6 млн барелів на добу
• Статус: найбільший у світі виробник нафти й газу після сланцевого буму
• LNG: понад 110 млн тонн експорту на рік, майже 25% світової торгівлі

Окремим сигналом стало усунення влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі та заохочення американських компаній до розробки її запасів. За даними ОПЕК, доведені нафтові резерви країни становлять 303 млрд барелів, найбільше у світі.

Китайський курс: електрифікація та енергетична самодостатність

• Новий п’ятирічний план Китаю робить акцент на енергетичну незалежність і критичні мінерали
• Побудовано цілі галузі для підтримки «електродержави»
• Китай став глобальним лідером у сонячній енергетиці, батареях та електромобілях

• Електромобілі: понад 50% внутрішніх продажів легкових авто у 2025 році
• Виробництво EV: понад 70% світового обсягу
• Сонце і вітер: встановлено понад 500 ГВт нових потужностей за рік — рекорд в історії

Міжнародне енергетичне агентство очікує, що у 2025 році на Китай припадатиме понад дві третини світових нових сонячних і вітрових потужностей.

Вразливість Китаю та ефект геополітики

• Імпорт нафти у 2025 році: 10,4 млн барелів на добу
• Залежність від імпорту: понад 60% внутрішнього споживання

Попри зростання частки електротранспорту, імпортна залежність залишається ахіллесовою п’ятою Китаю. Саме тому загрози з боку США щодо Ірану та Венесуели, які разом забезпечують понад 7% китайських нафтових потреб, лише прискорюють енергетичний перехід Пекіна.

Хто виграє у довгій перспективі

• Ставка США на викопне паливо несе ризики вичерпності ресурсів та цінової волатильності
• Відновлювана енергетика потребує значних початкових інвестицій, але має більший потенціал технологічних проривів
• Політична нестабільність і policy whiplash у США ускладнюють довгострокове планування

Пряме державне втручання на користь окремих джерел енергії означає відхід США від ринкового принципу, який історично забезпечував швидші інновації та нижчі витрати.

Висновки

• Ринок нафти й нафтопродуктів: глобальна волатильність і геополітичні ризики підсилюють потребу України у диверсифікації джерел постачання, розвитку стратегічних запасів та сценаріїв на випадок блокади або масованих ударів
• Критична інфраструктура: приклад Китаю демонструє доцільність інвестицій у розосереджену генерацію, захист енергетичних об’єктів і поєднання військових та економічних інструментів стійкості
• Ціноутворення: зростання ролі електроенергії та імпортних ризиків означає необхідність перегляду структури ціни, податкової політики та підтримки конкуренції

Глобальне енергетичне протистояння США і Китаю формує середовище, у якому доведеться діяти стратегічно, орієнтуючись не лише на сьогодення, а й на майбутню архітектуру світових енергоринків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.

Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика

Загальна динаміка доходів

• Сукупні доходи від експорту викопного палива знизилися на 2% місяць до місяця і становили 500 млн євро на добу — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.
• Обсяги експорту також скоротилися на 2%, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.

Нафта та нафтопродукти

• Доходи від експорту сирої нафти впали на 12% — до 198 млн євро на добу.
• Морські постачання нафти скоротилися на 16%, до 139 млн євро на добу, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.
• Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на 2% — до 59 млн євро на добу.
• Експорт морських нафтопродуктів зріс на 10%, забезпечивши 116 млн євро на добу.

Газ та LNG

• Доходи від скрапленого природного газу (LNG) зросли на 13% — до 48 млн євро на добу.
• Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на 16%, що стало найвищим показником у 2025 році.
• Доходи від трубопровідного газу зросли на 17% — до 70 млн євро на добу.

Вугілля

• Доходи від експорту вугілля скоротилися на 11% — до 67 млн євро на добу.

Географія покупців

• Китай забезпечив 48% доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — 6 млрд євро у грудні.
• Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила 60% (3,6 млрд євро).
• Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на 23% місяць до місяця.
• Туреччина стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши 2,6 млрд євро російських енергоносіїв.
• Індія скоротила імпорт російської нафти на 29% — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.

Європейський Союз і LNG

• ЄС залишився найбільшим покупцем російського LNG, на який припадає 49% експорту.
• П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії 1,4 млрд євро у грудні.
• 79% цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.
• Імпорт LNG з росії:
  • Франція: +18% з росії, +13% загалом.
  • Іспанія: +27% з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.
  • Бельгія: -20% з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на 76% після нового пакета санкцій.

Обхід санкцій і «тіньовий» флот

• У грудні діяли 93 судна «тіньового» флоту, що ходили під фальшивими прапорами.
• 26 суден доставили російську нафту та нафтопродукти на суму 0,8 млрд євро.
• 46% цього обсягу пройшли через Датські протоки, перевезені лише 13 танкерами.
• Санкції, засновані на компаніях і цінах, системно обходяться через спеціальні компанії та логістичні схеми.

Джерело: Terminal

За матеріалами: CREA

Світова енергетика переживає системний зсув: зростання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зокрема сонячної та вітрової, вийшло на безповоротну траєкторію. У 2025 році ці джерела не лише обігнали вугільну генерацію за встановленою потужністю, а й повністю покрили приріст глобального попиту на електроенергію. У цих умовах ринки нафти й нафтопродуктів стикаються з новими викликами, де дешевизна, масштаб і незалежність ВДЕ змінюють саму логіку енергетичної безпеки.

Трансформація глобальної енергетики

• ВДЕ вперше перевищили вугілля за потужністю виробництва електроенергії у світі в 2025 році.
• Сонячна та вітрова енергетика забезпечили весь приріст світового споживання електроенергії з січня по червень.

Зміна геоенергетичних центрів сили

• Китай виготовляє 80% сонячних панелей, 70% вітротурбін і 70% літієвих батарей у світі.
• ВДЕ становлять понад 10% економіки Китаю, створюючи ефект масштабу, недосяжний для конкурентів.
• Сонячна генерація Китаю зросла більш ніж у 20 разів за десятиліття — цього достатньо, щоб забезпечити США електроенергією.

Нові енергетичні реальності для глобального Півдня

• У Південній Азії та Африці різко зросли імпорт та встановлення китайських сонячних панелей.
• У Пакистані імпорт китайських панелей зріс у 5 разів з 2022 по 2024 рік через зростання цін на газ і електроенергію.
• У Південній Африці старі вугільні станції спричинили масовий перехід на сонячну енергію.

Загроза для нафти й викопного пального

• Аналітики заявляють, що споживання викопного пального перебуває на межі піку.

• «Китай перебуває… на межі витіснення вугілля», — Ганна Рітчі, Оксфордський університет

• ВДЕ вже уповільнили зростання викидів парникових газів у Китаї.

Промислова логіка дешевої енергії

• ВДЕ більше не «етичний вибір», а економічна доцільність і прагматизм.
• Ціни впали завдяки масштабному виробництву, що створило замкнене коло попиту й здешевлення.
• ВДЕ забезпечують енергетичну незалежність без геополітичних ризиків постачання.

Системні бар’єри та обмеження

• Китай продовжує будівництво нових вугільних електростанцій як резерв на пікові навантаження.
• У США адміністрація Трампа гальмує розвиток ВДЕ та обмежує імпорт китайських панелей.
• Інфраструктура зберігання й передачі енергії поки не встигає за темпами розвитку генерації.

Технологічний горизонт

• Нові матеріали — перовськіти, довші лопаті турбін, плавучі вітряки — формують наступну хвилю змін.
• Очікується перехід від літієвих до натрієвих, цинк-повітряних і ванадієвих батарей.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Science

Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження нових санкцій проти росії та навіть заходів проти України, якщо війна не буде зупинена. Його слова пролунали на фоні посилення бойових дій і загострення соціально-політичної ситуації в Україні.

Натяки Трампа на економічну війну проти росії свідчать про можливе посилення санкційного тиску

Санкції як інструмент тиску

• З 2022 року діють численні західні санкції проти росії, однак вони не зупинили повномасштабне вторгнення.
• Трамп заявив:
  

  «Це буде не світова війна, але це буде економічна війна. Економічна війна буде поганою, і це буде погано для росії» (Дональд Трамп).

• Він також попередив, що у разі відсутності результатів можливі нові санкційні кроки.

Дипломатичний тупик

• 15 серпня Трамп зустрівся з Путіним в Алясці, а 18 серпня – із Зеленським та європейськими лідерами у Вашингтоні.
• Попри ці контакти, зустріч Путіна і Зеленського досі не відбулася з 2019 року.
• Зеленський пропонував Туреччину, країни Перської затоки чи Європу як потенційних посередників, але росія заявила, що «порядок денний узагалі не готовий».
• Трамп визнав труднощі: «Іноді Путін готовий, але Зеленський ні… Треба мати їх обох одночасно».

Військовий контекст

• Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що увага зосереджена на Покровську, Добропіллі, Новопавлівську, Куп’янську та Запорізькому напрямку.
• Водночас він зауважив «позитивні тенденції» у прикордонних районах Сумської та Харківської областей.
• Бої тривають на тлі нестачі особового складу та озброєнь у ЗСУ.

Висновки

• Вперше озвучена можливість заходів і проти України підвищує невизначеність щодо підтримки з боку США.
• Соціальні зміни в Україні (виїзд чоловіків до 22 років, скандали з виїздами еліт) послаблюють мобілізаційний ресурс і провокують внутрішню напругу.
• Дипломатичний процес заблокований: зустріч Зеленського і Путіна залишається малоймовірною.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики «застряглих активів». Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.

Мапа майбутньої енергетики Європи

Уроки енергетичної кризи 2022 року

• Залежність від газу з росії стала стратегічною вразливістю.
• Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.
• Висновок: орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.

Чому буріння не вирішить проблему

• Родовища Північного моря перебувають у стадії занепаду; нові відкриття є невеликими, дорогими і повільними у розробці.
• Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом десятиріччя.
• Майбутні проєкти буріння додадуть лише “краплю” у баланс попиту (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).
• Висновок: буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.

Ризики продовження залежності від викопного палива

• Інвестиції у нові викопні активи закріплюють високі викиди на десятиліття.
• Існує ризик утворення “застряглих активів”, які не матимуть попиту через 10–15 років.
• Висновок: фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.

Відновлювані джерела як реальний вихід

• Вітрова та сонячна енергія — найдешевші нові джерела електроенергії у Європі навіть без субсидій.
• Ціни на акумулятори стрімко падають.
• Розвиток “розумних” мереж, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.
• Висновок: лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.

Необхідні кроки для Європи

• Інвестиції у лінії передачі та накопичувачі.
• Міждержавна інтеграція енергосистем.
• Розбудова офшорних вітрових платформ.
• Висновок: без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.

Політичний аспект

• Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.
• Енергетична безпека — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.
• Висновок: стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.

Фінальне узагальнення

• Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле.
• Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.
• Єдиний шлях — масштабна ставка на відновлювану енергетику.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Попри санкції, рф продовжує отримувати прибутки від експорту нафти та нафтопродуктів завдяки значному попиту з боку Китаю, Індії, Туреччини та країн ЄС. У відповідь США анонсували можливість 100% мита на торгівлю з росією, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто миру в Україні. Такий сценарій може серйозно вплинути на глобальний нафтовий ринок, порушити логістику та спричинити перерозподіл торгових потоків.

Залежність світового нафтового ринку від російського експорту: санкції, покупці та митні загрози

1. Ключові покупці російських нафтопродуктів

• Китай та Індія — найбільші покупці викопного пального з рф з 1 січня 2023 року.
• Туреччина — на третьому місці, ЄС — на четвертому.
• Зростання поставок у 2022 році було обумовлене зниженими цінами на російську нафту.

2. Поведінка Європейського Союзу

• ЄС намагався зменшити залежність від російських енергоносіїв, але реальний прогрес обмежений після 2022 року.
• За даними CREA, найбільшими покупцями залишаються: Угорщина, Словаччина, Франція та Бельгія.
• Це свідчить про труднощі в переорієнтації енергетичних потоків навіть у межах санкційного режиму.

3. Причини збереження російських доходів

• Глобальна енергозалежність від рф досі залишається значною.
• Опортунізм з боку країн, що не приєднались до санкцій, дозволяє росії зберігати дохід від нафти.
• Санкції, запроваджені західними країнами, не дали очікуваного ефекту у зменшенні експортного прибутку.

4. Митна загроза з боку США

• Президент США Дональд Трамп заявив, що за відсутності миру протягом 50 днів, будуть запроваджені 100% «вторинні мита» на країни, які продовжують торгівлю з росією.
• Сенатор Ліндсі Грем заявив:
  

  “Ми знищимо вашу економіку” — звертаючись до Індії, Китаю та Бразилії

• Раніше подібна загроза була озвучена і для покупців венесуельської нафти — тоді йшлося про 25% мита.

5. Потенційний вплив на нафтовий ринок

• Запровадження 100% мита може різко скоротити попит на російську нафту у ключових країнах.
• Це зумовить перерозподіл торгівельних потоків, особливо у Азії та Середземномор’ї.
• Можливе зростання світових цін на нафту у разі втрати рф частки ринку або збоїв у логістиці.
• Інфраструктурні адаптації (переналаштування НПЗ, логістики) вимагатимуть часу й ресурсів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Shell, Aker BP та Enbridge відмовилися від участі в глобальній ініціативі Science Based Targets initiative через проєкт стандарту, який забороняє нові розробки родовищ. Розробка стандарту зупинена, але організація заперечує тиск з боку нафтогазової галузі.

Напруга між енергетичними корпораціями та кліматичними стандартами загострюється

Низка провідних енергетичних компаній — Shell, норвезька Aker BP та канадська Enbridge — вийшли зі складу консультативної групи Science Based Targets initiative (SBTi), що формує глобальні стандарти скорочення викидів. Причиною стало положення проєкту стандарту, який фактично забороняв нові нафтогазові розробки після подання кліматичного плану або після 2027 року.

• Документ передбачав різке скорочення видобутку викопного пального, що викликало занепокоєння щодо реалістичності досягнення цілей Net Zero.
• Shell заявила, що стандарт «не відображає позицію галузі в будь-якій суттєвій формі», попри збереження мети досягти Net Zero до 2050 року.
• Aker BP вказала на обмеженість впливу на процес, але наголосила, що це не є ознакою ослаблення її кліматичних амбіцій.
• Enbridge відмовилась коментувати ситуацію.

SBTi призупинила роботу над стандартом для нафти й газу

Після резонансних виходів компаній організація SBTi оголосила про «призупинення» роботи над стандартом для нафтогазової галузі, посилаючись на «внутрішні ресурси». Водночас було заперечено твердження про вплив галузі на це рішення.

«Немає жодних підстав вважати, що рішення було спричинене тиском з боку індустрії», — повідомили в SBTi.

Окремо зазначено, що SBTi також відклала та пом’якшила рекомендації для фінансових установ, зокрема щодо термінів припинення фінансування компаній, які розробляють нові родовища — з 2025 року їх перенесли на 2030 рік після призначення нового CEO Девіда Кеннеді.

Зростаючий розрив між кліматичними рамками та енергетичними інтересами

Ключова розбіжність полягає в тому, що спалювання викопного пального залишається основним чинником глобального потепління, і науковці сходяться на думці, що обмеження зростання температури до 1,5°C є критично важливим.

Водночас компанії обережно ставляться до стандартів, які можуть призвести до різкого згортання геологорозвідки, посилаючись на ризики для енергетичної безпеки, інвесторів і спроможності задовольнити майбутній попит.

«Чим більше ми відкладаємо, тим більше прикриття надаємо великим нафтовим компаніям», — зазначив один з учасників процесу, якого цитує Financial Times.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Глобальний інвестиційний тренд: менше нафти, більше альтернатив

Світові інвестиції у сектор постачання викопного палива у 2025 році очікуються на рівні **1 трлн доларів США**, що на **2% менше** за показники 2024 року. Це перше скорочення з 2020 року, що пов’язане з:

• різким падінням цін на нафту
• зростанням витрат через тарифи та інфляцію
• ризиками перенасичення ринку

Інвестиції в нафтову галузь (upstream) мають зменшитися на **близько 4%** – до рівня **менше ніж 570 млрд дол.**, а інвестиції в розвідку та видобуток нафти – орієнтовно на **6%**, переважно через зниження прибутковості у США.

Тиск витрат і зміни на ринку переробки

• Виробничі витрати зростають – на 3% для традиційних виробників, що знижує активність за наявних бюджетів.
• Маржа сервісних компаній скорочується, що може вдарити по якості та швидкості реалізації бурових і інфраструктурних робіт.
• Інвестиції в нафтопереробку у 2025 році досягнуть історичного мінімуму – близько 1 млн барелів на добу нових потужностей компенсуються аналогічними закриттями, тобто **загальний обсяг не зміниться**.
• Понад **90% таких інвестицій припадає на країни, що розвиваються**, у порівнянні з 66% у 2015 році.

Ставка на альтернативу: біопаливо, водень і CCUS

• У 2025 році інвестиції у **біопаливо, біогази та низьковуглецевий водень** зростуть на **30%** – майже до **25 млрд дол.**, після зростання на 20% у 2024 році.
• Рушіями залишаються **політики підтримки** – квоти, мандати, податкові стимули (особливо в США, Бразилії та ЄС).
• Попри скасування або затримки деяких проєктів, **інвестиції в «зелені» водневі проєкти** сягнуть **8 млрд дол.** (+70% за рік).

Зниження кліматичних амбіцій на тлі підвищених витрат

У 2024 році нафтові й газові компанії інвестували лише **22 млрд дол.** у низьковуглецеві технології – на **25% менше**, ніж у 2023-му. У 2025 році очікується подальше падіння на **10%**, попри активність нових гравців: **великих незалежних і національних компаній**.

CCUS: багато планів, мало фінансування

• У 2024 році у вловлювання та зберігання CO₂ (CCUS) інвестовано **4 млрд дол.**, діє понад **50 млн тонн** щорічної потужності.
• Для реалізації всіх затверджених проєктів до 2030 року потужність має зрости у **10 разів** – до **430 млн тонн**, а інвестиції відповідно мають зрости у рази.

Існує стійкий інвестиційний портфель проєктів CCUS, що вже мають затверджене фінансування, але потребують масштабного збільшення інвестицій у найближчі три роки.

Висновок для України

Глобальне зниження інвестицій у видобуток і переробку викопного палива відкриває нові вікна можливостей для України у сфері:

• розвитку біопалива (особливо з урахуванням агропотенціалу країни)
• інтеграції у європейські водневі ініціативи
• участі в проєктах із вловлювання вуглецю на базі ТЕС та нафтопереробних підприємств

Водночас зменшення інвестицій у нафтопереробку означає ризики для регіональних ринків пального, зокрема щодо **стабільності постачання дизельного пального та бензину**. Україні варто стратегічно переосмислити довгострокові пріоритети у формуванні енергетичного балансу.

—

Джерело: Terminal
За матеріалами:

* IEA World Energy Investment 2025
Додаткові джерела інформації:
* IEA Investment Topics
* IRENA Global Renewables Investment Data

Президент США Дональд Трамп знову виступив із критикою переходу Великої Британії на відновлювану енергетику, закликавши скасувати податковий тиск на нафтовидобувні компанії в Північному морі.

Популізм проти зеленої трансформації

Президент Дональд Трамп у публікації у соціальній мережі закликав уряд Великої Британії:

• згорнути підтримку вітрової енергетики, назвавши вітряки «дорогими та непривабливими»
• інвестувати в буріння в Північному морі, де, за його словами, «чекають на видобуток величезні запаси нафти»
• скасувати чинну податкову систему, яка, на його думку, стримує нафтовидобуток

«У Сполученого Королівства століття буріння попереду, з центром в Aberdeen. Стара податкова система демотивує розробку родовищ, а не навпаки. Енергетичні витрати у Великій Британії значно та швидко знизяться!» — написав Трамп.

Не перша атака на вітрову енергетику

Трамп неодноразово критикував перехід Британії до чистої енергії. На початку січня він вже закликав:

• «відкрити Північне море» для нафтових і газових компаній
• «позбутися вітряків»

Це стало реакцією на заяву техаської компанії Apache, яка оголосила про припинення операцій у британському секторі Північного моря через невигідний податок на надприбутки.

Скорочення інвестицій у зелену енергетику

Критика Трампа збігається з внутрішніми проблемами британської «зеленої» політики:

• Компанія SSE повідомила про скорочення інвестицій у відновлювану енергетику на $2 млрд до 2027 року через «зміну макроекономічного середовища»
• Компанія Orsted, найбільший у світі розробник офшорних вітропарків, відмовилась від реалізації проєкту Hornsea 4 через високі ризики та проблеми з логістикою

Джерело: Terminal За матеріалами: oilprice.com

У перші 100 днів другого терміну президентства Дональда Трампа США повертаються до політики, орієнтованої на викопне паливо. Скасування екологічних ініціатив, зупинка відновлювальних енергетичних проєктів та зростання видобутку нафти призводять до прогнозованого збільшення викидів парникових газів.

Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂

У перші 100 днів свого другого терміну президентства Дональд Трамп скасував низку ініціатив Джо Байдена, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату. Ці кроки включають відновлення видобутку нафти та газу, зупинку розвитку відновлювальних джерел енергії та скорочення фінансування екологічних досліджень. Експерти прогнозують, що це призведе до зростання викидів парникових газів у США.

Зупинка відновлювальних проєктів

У січні 2025 року Трамп підписав указ, що призупиняє схвалення, дозволи та кредити для всіх вітрових енергетичних проєктів, як на суші, так і на морі. Це рішення вже оскаржили 18 штатів, які вважають його незаконним та таким, що завдає шкоди економіці та здоров’ю громадян.

Збільшення видобутку викопного палива

Трамп оголосив США «енергетичною надзвичайною ситуацією», що дозволяє прискорити видобуток нафти та газу, зокрема в Арктичному національному заповіднику. Це рішення вже оскаржили 15 штатів, які вважають його незаконним та таким, що порушує екологічні норми.

Зростання викидів СО₂

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що збільшення видобутку викопного палива в США може призвести до зростання глобальних викидів СО₂. Прогнозується, що це зростання може становити від 24 до 36% до 2035 року, що значно ускладнить досягнення цілей щодо обмеження глобального потепління.

Політика Дональда Трампа в галузі енергетики та клімату викликає занепокоєння серед екологів та багатьох штатів. Попри юридичні виклики, ці зміни можуть мати довгострокові наслідки для екологічної ситуації в США та світі.

]]>

У перші 100 днів другого терміну президентства Дональда Трампа США повертаються до політики, орієнтованої на викопне паливо. Скасування екологічних ініціатив, зупинка відновлювальних енергетичних проєктів та зростання видобутку нафти призводять до прогнозованого збільшення викидів парникових газів.

Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂

У перші 100 днів свого другого терміну президентства Дональд Трамп скасував низку ініціатив Джо Байдена, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату. Ці кроки включають відновлення видобутку нафти та газу, зупинку розвитку відновлювальних джерел енергії та скорочення фінансування екологічних досліджень. Експерти прогнозують, що це призведе до зростання викидів парникових газів у США.

Зупинка відновлювальних проєктів

У січні 2025 року Трамп підписав указ, що призупиняє схвалення, дозволи та кредити для всіх вітрових енергетичних проєктів, як на суші, так і на морі. Це рішення вже оскаржили 18 штатів, які вважають його незаконним та таким, що завдає шкоди економіці та здоров’ю громадян.

Збільшення видобутку викопного палива

Трамп оголосив США «енергетичною надзвичайною ситуацією», що дозволяє прискорити видобуток нафти та газу, зокрема в Арктичному національному заповіднику. Це рішення вже оскаржили 15 штатів, які вважають його незаконним та таким, що порушує екологічні норми.

Зростання викидів СО₂

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що збільшення видобутку викопного палива в США може призвести до зростання глобальних викидів СО₂. Прогнозується, що це зростання може становити від 24 до 36% до 2035 року, що значно ускладнить досягнення цілей щодо обмеження глобального потепління.

Політика Дональда Трампа в галузі енергетики та клімату викликає занепокоєння серед екологів та багатьох штатів. Попри юридичні виклики, ці зміни можуть мати довгострокові наслідки для екологічної ситуації в США та світі.

]]> https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/energetichna-politika-donalda-trampa-povernennya-do-vikopnogo-paliva-ta-zrostannya-vikidiv-so%e2%82%82/feed/ 0