<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; фрахт танкерів</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/fraxt-tankeriv/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Ставки для VLCC наблизилися до $642 тис. на добу через дефіцит доступних танкерів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/24/stavki-dlya-vlcc-nablizilisya-do-642-tis-na-dobu-cherez-deficit-dostupnix-tankeriv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/24/stavki-dlya-vlcc-nablizilisya-do-642-tis-na-dobu-cherez-deficit-dostupnix-tankeriv/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 09:27:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[oil tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[shipping costs]]></category>
		<category><![CDATA[витрати перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155402</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31335-Танкер.jpg" alt="Ставки для VLCC наблизилися до $642 тис. на добу через дефіцит доступних танкерів"/><br />Середні спотові доходи великих нафтових танкерів VLCC за тиждень зросли на 40% і наблизилися до $642 тис. на добу, повідомив The National із посиланням на Clarksons Research. Обмеження в Ормузькій протоці та Баб-ель-Мандебі збільшують тривалість рейсів і потребу в перевалці нафти між суднами. Проблема нафтової логістики змістилася від нестачі самих потоків до дефіциту доступного тоннажу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31335-Танкер.jpg" alt="Ставки для VLCC наблизилися до $642 тис. на добу через дефіцит доступних танкерів"/><br /><p>Середні спотові доходи великих нафтових танкерів VLCC за тиждень зросли на 40% і наблизилися до $642 тис. на добу, повідомив The National із посиланням на Clarksons Research. Обмеження в Ормузькій протоці та Баб-ель-Мандебі збільшують тривалість рейсів і потребу в перевалці нафти між суднами.</p>
<h3>Проблема нафтової логістики змістилася від нестачі самих потоків до дефіциту доступного тоннажу</h3>
<p>The National 23 вересня 2026 року повідомив, що вартість морського перевезення нафти ключовими світовими маршрутами досягла рекордних рівнів. Середні спотові доходи VLCC — найбільших танкерів для сирої нафти — за попередній тиждень збільшилися на 40% і становили майже $642 тис. на добу.</p>
<p>На окремих маршрутах показники були ще вищими. Валовий дохід танкерів на маршруті Оман — Південна Корея сягнув приблизно $845 тис. на добу. Фрахт із Мексиканської затоки США до Китаю становив близько $50 млн за рейс, або еквівалент $25 на барель.</p>
<p>Clarksons оцінював, що протягом попереднього тижня через Ормузьку протоку проходило щонайменше 9 млн барелів сирої нафти на добу. Це приблизно на 6 млн барелів на добу менше за рівень до початку конфлікту, хоча обсяги поступово відновлювалися.</p>
<p>Для обходу обмежень дедалі ширше використовується схема «shuttling»: танкери вивозять нафту з Перської затоки, після чого перевантажують її на інші судна. В очікуванні таких операцій у Оманській затоці концентрується дедалі більше тоннажу.</p>
<p>За оцінкою Clarksons, близько 15% світового флоту VLCC перебувало в Оманській затоці проти 10% на початку липня. Це зменшує кількість доступних суден на інших маршрутах і підтримує високі ставки навіть тоді, коли фізичні потоки нафти відновлюються.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.thenationalnews.com/business/energy/2026/09/23/oil-tanker-earnings-near-650000-per-day-as-middle-east-disruption-deepens/" target="_blank">The National</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31335-Танкер.jpg" alt="Ставки для VLCC наблизилися до $642 тис. на добу через дефіцит доступних танкерів"/><br /><p>Середні спотові доходи великих нафтових танкерів VLCC за тиждень зросли на 40% і наблизилися до $642 тис. на добу, повідомив The National із посиланням на Clarksons Research. Обмеження в Ормузькій протоці та Баб-ель-Мандебі збільшують тривалість рейсів і потребу в перевалці нафти між суднами.</p>
<h3>Проблема нафтової логістики змістилася від нестачі самих потоків до дефіциту доступного тоннажу</h3>
<p>The National 23 вересня 2026 року повідомив, що вартість морського перевезення нафти ключовими світовими маршрутами досягла рекордних рівнів. Середні спотові доходи VLCC — найбільших танкерів для сирої нафти — за попередній тиждень збільшилися на 40% і становили майже $642 тис. на добу.</p>
<p>На окремих маршрутах показники були ще вищими. Валовий дохід танкерів на маршруті Оман — Південна Корея сягнув приблизно $845 тис. на добу. Фрахт із Мексиканської затоки США до Китаю становив близько $50 млн за рейс, або еквівалент $25 на барель.</p>
<p>Clarksons оцінював, що протягом попереднього тижня через Ормузьку протоку проходило щонайменше 9 млн барелів сирої нафти на добу. Це приблизно на 6 млн барелів на добу менше за рівень до початку конфлікту, хоча обсяги поступово відновлювалися.</p>
<p>Для обходу обмежень дедалі ширше використовується схема «shuttling»: танкери вивозять нафту з Перської затоки, після чого перевантажують її на інші судна. В очікуванні таких операцій у Оманській затоці концентрується дедалі більше тоннажу.</p>
<p>За оцінкою Clarksons, близько 15% світового флоту VLCC перебувало в Оманській затоці проти 10% на початку липня. Це зменшує кількість доступних суден на інших маршрутах і підтримує високі ставки навіть тоді, коли фізичні потоки нафти відновлюються.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.thenationalnews.com/business/energy/2026/09/23/oil-tanker-earnings-near-650000-per-day-as-middle-east-disruption-deepens/" target="_blank">The National</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/24/stavki-dlya-vlcc-nablizilisya-do-642-tis-na-dobu-cherez-deficit-dostupnix-tankeriv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фрахт супертанкерів із Перської затоки перевищив рекордні $1,2 млн на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/24/fraxt-supertankeriv-iz-persko%d1%97-zatoki-perevishhiv-rekordni-12-mln-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/24/fraxt-supertankeriv-iz-persko%d1%97-zatoki-perevishhiv-rekordni-12-mln-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 08:17:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude shipping]]></category>
		<category><![CDATA[logistics premium]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker freight]]></category>
		<category><![CDATA[логістична премія]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155395</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31328-Танкер.jpg" alt="Фрахт супертанкерів із Перської затоки перевищив рекордні $1,2 млн на добу"/><br />Вартість оренди нафтового супертанкера на маршрутах між Близьким Сходом та Азією 23 вересня вперше перевищила $1,2 млн на добу. Обмеження руху через Ормузьку протоку, довші рейси й нестача доступних суден різко збільшили логістичну складову вартості нафти. Дефіцит супертанкерів підвищує витрати на кожен барель та ускладнює перенаправлення постачання Financial Times 23 вересня повідомила про новий рекорд [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31328-Танкер.jpg" alt="Фрахт супертанкерів із Перської затоки перевищив рекордні $1,2 млн на добу"/><br /><p>Вартість оренди нафтового супертанкера на маршрутах між Близьким Сходом та Азією 23 вересня вперше перевищила $1,2 млн на добу. Обмеження руху через Ормузьку протоку, довші рейси й нестача доступних суден різко збільшили логістичну складову вартості нафти.</p>
<h3>Дефіцит супертанкерів підвищує витрати на кожен барель та ускладнює перенаправлення постачання</h3>
<p>Financial Times 23 вересня повідомила про новий рекорд на ринку великих нафтових танкерів. Добова ставка фрахту дуже великого нафтового танкера VLCC на маршрутах між Близьким Сходом та Азією перевищила $1,2 млн.</p>
<p>VLCC здатні перевозити близько 2 млн барелів нафти. Рекордні ставки сформувалися через порушення судноплавства у Перській затоці та зростання попиту на судна, які можуть працювати на ризикованих маршрутах.</p>
<p>Війна з Іраном змінила усталені нафтові потоки. Частина суден здійснює човникові рейси з Перської затоки до районів перевантаження біля узбережжя Оману, де нафту передають на інші танкери. Такі операції дають змогу підтримувати експорт, але одночасно залучають більше суден і збільшують тривалість транспортування.</p>
<p>Через обмежену пропозицію тоннажу виробники й трейдери змушені конкурувати за доступні танкери. Довші маршрути, простої, перевантаження між суднами, страхування та безпекові заходи формують додаткову логістичну премію.</p>
<p>Підвищення фрахтових ставок впливає не лише на постачання до Азії. Коли судна зайняті дорогими рейсами з Перської затоки, їх стає менше для перевезень з Атлантичного басейну, Західної Африки та Америки. Це підвищує витрати на перенаправлення сировини до європейських НПЗ.</p>
<p>Рекордний фрахт також зменшує ефективність географічного арбітражу: навіть за наявності доступної нафти різниця між регіональними цінами має покривати дорожчу доставку. Для ринку нафтопродуктів це означає додаткові витрати у вартості сировини та імпортних партій.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/f95db340-8c8f-435f-957d-4623255ac29e">Financial Times</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31328-Танкер.jpg" alt="Фрахт супертанкерів із Перської затоки перевищив рекордні $1,2 млн на добу"/><br /><p>Вартість оренди нафтового супертанкера на маршрутах між Близьким Сходом та Азією 23 вересня вперше перевищила $1,2 млн на добу. Обмеження руху через Ормузьку протоку, довші рейси й нестача доступних суден різко збільшили логістичну складову вартості нафти.</p>
<h3>Дефіцит супертанкерів підвищує витрати на кожен барель та ускладнює перенаправлення постачання</h3>
<p>Financial Times 23 вересня повідомила про новий рекорд на ринку великих нафтових танкерів. Добова ставка фрахту дуже великого нафтового танкера VLCC на маршрутах між Близьким Сходом та Азією перевищила $1,2 млн.</p>
<p>VLCC здатні перевозити близько 2 млн барелів нафти. Рекордні ставки сформувалися через порушення судноплавства у Перській затоці та зростання попиту на судна, які можуть працювати на ризикованих маршрутах.</p>
<p>Війна з Іраном змінила усталені нафтові потоки. Частина суден здійснює човникові рейси з Перської затоки до районів перевантаження біля узбережжя Оману, де нафту передають на інші танкери. Такі операції дають змогу підтримувати експорт, але одночасно залучають більше суден і збільшують тривалість транспортування.</p>
<p>Через обмежену пропозицію тоннажу виробники й трейдери змушені конкурувати за доступні танкери. Довші маршрути, простої, перевантаження між суднами, страхування та безпекові заходи формують додаткову логістичну премію.</p>
<p>Підвищення фрахтових ставок впливає не лише на постачання до Азії. Коли судна зайняті дорогими рейсами з Перської затоки, їх стає менше для перевезень з Атлантичного басейну, Західної Африки та Америки. Це підвищує витрати на перенаправлення сировини до європейських НПЗ.</p>
<p>Рекордний фрахт також зменшує ефективність географічного арбітражу: навіть за наявності доступної нафти різниця між регіональними цінами має покривати дорожчу доставку. Для ринку нафтопродуктів це означає додаткові витрати у вартості сировини та імпортних партій.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/f95db340-8c8f-435f-957d-4623255ac29e">Financial Times</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/24/fraxt-supertankeriv-iz-persko%d1%97-zatoki-perevishhiv-rekordni-12-mln-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Загострення навколо Баб-ель-Мандебу підвищує витрати морської логістики нафти й нафтопродуктів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/16/zagostrennya-navkolo-bab-el-mandebu-pidvishhuye-vitrati-morsko%d1%97-logistiki-nafti-j-naftoproduktiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/16/zagostrennya-navkolo-bab-el-mandebu-pidvishhuye-vitrati-morsko%d1%97-logistiki-nafti-j-naftoproduktiv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 Sep 2026 06:17:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Bab al-Mandab]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155321</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31270-Танкер.jpg" alt="Загострення навколо Баб-ель-Мандебу підвищує витрати морської логістики нафти й нафтопродуктів"/><br />&#160; Reuters і Le Monde English 14 вересня 2026 року повідомили про посилення ризиків для судноплавства через Червоне море та Баб-ель-Мандеб. У центрі уваги — атаки хуситів, загрози для альтернативних маршрутів експорту нафти, рекордні ставки танкерного фрахту та дефіцит бункерного пального. Ризики у Червоному морі та біля Баб-ель-Мандебу стали фактором зростання витрат для морських енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31270-Танкер.jpg" alt="Загострення навколо Баб-ель-Мандебу підвищує витрати морської логістики нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Reuters і Le Monde English 14 вересня 2026 року повідомили про посилення ризиків для судноплавства через Червоне море та Баб-ель-Мандеб. У центрі уваги — атаки хуситів, загрози для альтернативних маршрутів експорту нафти, рекордні ставки танкерного фрахту та дефіцит бункерного пального.</p>
<h3>Ризики у Червоному морі та біля Баб-ель-Мандебу стали фактором зростання витрат для морських енергетичних маршрутів</h3>
<p>Reuters 14 вересня 2026 року повідомило, що транспортування нафти стає складнішим і дорожчим через загрози для ключових морських маршрутів. За повідомленням агентства, хусити посилили тиск на судноплавство у районі Баб-ель-Мандебу — протоки між Аравійським півостровом та Африкою, яка має значення для потоків енергоносіїв через Червоне море.</p>
<p>За даними Reuters, судна продовжували використовувати коридор Червого моря, але загрози вже вплинули на вартість перевезень: ставки танкерного фрахту досягли рекордних рівнів, а бункерне пальне, яке використовується для заправлення суден, опинилося у дефіциті. Агентство також повідомило про атаки дронами на саудівський нафтопровід East-West, який є альтернативним маршрутом до Ормузької протоки.</p>
<p>На ринку це відбилося через різке подорожчання нафти. За даними Reuters, Brent зріс на 3% — до 107,81 долара за барель, а американська нафта піднялася на 2,9% — до 102,94 долара за барель. Для ринку нафтопродуктів такі зміни важливі через вплив вартості сировини та морської логістики на кінцеву ціну пального.</p>
<h4>Судноплавні компанії знижують видимість маршрутів</h4>
<p>Le Monde English того ж дня повідомила, що хусити встановили контроль над Мохою і сусідніми островами, посиливши ризики для Баб-ель-Мандебу. За матеріалом видання, важливість цієї протоки зросла після блокади Ормузької протоки, оскільки вона стала частиною альтернативної схеми руху енергетичних вантажів.</p>
<p>Le Monde English також повідомила, що судноплавні компанії, зокрема Maersk і CMA CGM, вимикали транспондери під час проходження протоки через підвищені ризики. Перенаправлення суден навколо мису Доброї Надії може збільшувати тривалість рейсів і витрати на перевезення.</p>
<p>За повідомленням Le Monde English, ситуація спричинила зростання цін на нафту на 8% і посилила інфляційні ризики у Європі та США. Хусити заявляли про безпечний прохід для несаудівських суден, однак матеріал підкреслює збереження невизначеності для морської торгівлі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/markets/europe/global-markets-view-europe-2026-09-14/" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://www.lemonde.fr/en/economy/article/2026/09/14/houthi-control-of-bab-al-mandab-strait-poses-new-threat-to-global-economy_6757506_19.html" target="_blank">Le Monde English</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31270-Танкер.jpg" alt="Загострення навколо Баб-ель-Мандебу підвищує витрати морської логістики нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Reuters і Le Monde English 14 вересня 2026 року повідомили про посилення ризиків для судноплавства через Червоне море та Баб-ель-Мандеб. У центрі уваги — атаки хуситів, загрози для альтернативних маршрутів експорту нафти, рекордні ставки танкерного фрахту та дефіцит бункерного пального.</p>
<h3>Ризики у Червоному морі та біля Баб-ель-Мандебу стали фактором зростання витрат для морських енергетичних маршрутів</h3>
<p>Reuters 14 вересня 2026 року повідомило, що транспортування нафти стає складнішим і дорожчим через загрози для ключових морських маршрутів. За повідомленням агентства, хусити посилили тиск на судноплавство у районі Баб-ель-Мандебу — протоки між Аравійським півостровом та Африкою, яка має значення для потоків енергоносіїв через Червоне море.</p>
<p>За даними Reuters, судна продовжували використовувати коридор Червого моря, але загрози вже вплинули на вартість перевезень: ставки танкерного фрахту досягли рекордних рівнів, а бункерне пальне, яке використовується для заправлення суден, опинилося у дефіциті. Агентство також повідомило про атаки дронами на саудівський нафтопровід East-West, який є альтернативним маршрутом до Ормузької протоки.</p>
<p>На ринку це відбилося через різке подорожчання нафти. За даними Reuters, Brent зріс на 3% — до 107,81 долара за барель, а американська нафта піднялася на 2,9% — до 102,94 долара за барель. Для ринку нафтопродуктів такі зміни важливі через вплив вартості сировини та морської логістики на кінцеву ціну пального.</p>
<h4>Судноплавні компанії знижують видимість маршрутів</h4>
<p>Le Monde English того ж дня повідомила, що хусити встановили контроль над Мохою і сусідніми островами, посиливши ризики для Баб-ель-Мандебу. За матеріалом видання, важливість цієї протоки зросла після блокади Ормузької протоки, оскільки вона стала частиною альтернативної схеми руху енергетичних вантажів.</p>
<p>Le Monde English також повідомила, що судноплавні компанії, зокрема Maersk і CMA CGM, вимикали транспондери під час проходження протоки через підвищені ризики. Перенаправлення суден навколо мису Доброї Надії може збільшувати тривалість рейсів і витрати на перевезення.</p>
<p>За повідомленням Le Monde English, ситуація спричинила зростання цін на нафту на 8% і посилила інфляційні ризики у Європі та США. Хусити заявляли про безпечний прохід для несаудівських суден, однак матеріал підкреслює збереження невизначеності для морської торгівлі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/markets/europe/global-markets-view-europe-2026-09-14/" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://www.lemonde.fr/en/economy/article/2026/09/14/houthi-control-of-bab-al-mandab-strait-poses-new-threat-to-global-economy_6757506_19.html" target="_blank">Le Monde English</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/16/zagostrennya-navkolo-bab-el-mandebu-pidvishhuye-vitrati-morsko%d1%97-logistiki-nafti-j-naftoproduktiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фрахтовий ринок закладає довгострокову премію за ризик перевезень із Перської затоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/fraxtovij-rinok-zakladaye-dovgostrokovu-premiyu-za-rizik-perevezen-iz-persko%d1%97-zatoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/fraxtovij-rinok-zakladaye-dovgostrokovu-premiyu-za-rizik-perevezen-iz-persko%d1%97-zatoki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2026 06:44:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[risk premium]]></category>
		<category><![CDATA[tanker freight]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[премія за ризик]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155010</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31046-Танкер.jpg" alt="Фрахтовий ринок закладає довгострокову премію за ризик перевезень із Перської затоки"/><br />Ринок танкерних перевезень дедалі більше оцінює ризики в Перській затоці як довгострокові. Lloyd&#8217;s List фіксує зростання ставок на форвардні перевезення 2027 року та скорочення кількості суден, власники яких готові заходити в райони підвищеного ризику. Танкери перетворюються з універсального транспортного ресурсу на стратегічний актив для гарантування експорту Lloyd&#8217;s List повідомляє, що фрахтові ринки вже формують довгострокову [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31046-Танкер.jpg" alt="Фрахтовий ринок закладає довгострокову премію за ризик перевезень із Перської затоки"/><br /><p>Ринок танкерних перевезень дедалі більше оцінює ризики в Перській затоці як довгострокові. Lloyd&#8217;s List фіксує зростання ставок на форвардні перевезення 2027 року та скорочення кількості суден, власники яких готові заходити в райони підвищеного ризику.</p>
<h3>Танкери перетворюються з універсального транспортного ресурсу на стратегічний актив для гарантування експорту</h3>
<p>Lloyd&#8217;s List повідомляє, що фрахтові ринки вже формують довгострокову премію за ризик для Перської затоки. Зокрема, зростають форвардні ставки TD3C на 2027 рік, оскільки частина судновласників уникає високоризикових рейсів.</p>
<p>Національні нафтові компанії намагаються зменшити залежність від сторонніх перевізників. Серед них Adnoc, яка розширює власний танкерний флот і формує систему човникових перевезень між експортними точками та безпечнішими зонами перевалки.</p>
<p>За оцінкою Lloyd&#8217;s List, глобальний танкерний ринок дедалі більше розділяється на окремі торговельні пули. Кількість суден, доступних для завантаження безпосередньо всередині Перської затоки, скорочується.</p>
<p>Це змінює економіку нафтової логістики: гарантований доступ до власного тоннажу набуває стратегічного значення, тоді як ризики та висока вартість такої моделі обмежують її переважно державними й великими промисловими компаніями.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.lloydslist.com/LL1158226/Tankers-become-strategic-assets-as-Gulf-risk-drives-a-lasting-split-in-the-market" target="_blank">Lloyd&#8217;s List</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31046-Танкер.jpg" alt="Фрахтовий ринок закладає довгострокову премію за ризик перевезень із Перської затоки"/><br /><p>Ринок танкерних перевезень дедалі більше оцінює ризики в Перській затоці як довгострокові. Lloyd&#8217;s List фіксує зростання ставок на форвардні перевезення 2027 року та скорочення кількості суден, власники яких готові заходити в райони підвищеного ризику.</p>
<h3>Танкери перетворюються з універсального транспортного ресурсу на стратегічний актив для гарантування експорту</h3>
<p>Lloyd&#8217;s List повідомляє, що фрахтові ринки вже формують довгострокову премію за ризик для Перської затоки. Зокрема, зростають форвардні ставки TD3C на 2027 рік, оскільки частина судновласників уникає високоризикових рейсів.</p>
<p>Національні нафтові компанії намагаються зменшити залежність від сторонніх перевізників. Серед них Adnoc, яка розширює власний танкерний флот і формує систему човникових перевезень між експортними точками та безпечнішими зонами перевалки.</p>
<p>За оцінкою Lloyd&#8217;s List, глобальний танкерний ринок дедалі більше розділяється на окремі торговельні пули. Кількість суден, доступних для завантаження безпосередньо всередині Перської затоки, скорочується.</p>
<p>Це змінює економіку нафтової логістики: гарантований доступ до власного тоннажу набуває стратегічного значення, тоді як ризики та висока вартість такої моделі обмежують її переважно державними й великими промисловими компаніями.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.lloydslist.com/LL1158226/Tankers-become-strategic-assets-as-Gulf-risk-drives-a-lasting-split-in-the-market" target="_blank">Lloyd&#8217;s List</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/fraxtovij-rinok-zakladaye-dovgostrokovu-premiyu-za-rizik-perevezen-iz-persko%d1%97-zatoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійська MRPL зафрахтувала іракську нафту після часткового відкриття Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/indijska-mrpl-zafraxtuvala-iraksku-naftu-pislya-chastkovogo-vidkrittya-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/indijska-mrpl-zafraxtuvala-iraksku-naftu-pislya-chastkovogo-vidkrittya-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 Jul 2026 08:38:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq crude]]></category>
		<category><![CDATA[refinery supply]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker chartering]]></category>
		<category><![CDATA[іракська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання на НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154275</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30581-Индия.jpg" alt="Індійська MRPL зафрахтувала іракську нафту після часткового відкриття Ормузу"/><br />Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зафрахтувала судно для завантаження іракської нафти після часткового відкриття Ормузької протоки. Завантаження заплановане на 19–20 липня. Повернення до фрахту з портів на захід від Ормузу показує обережне відновлення нафтової логістики Reuters повідомило 7 липня з посиланням на три джерела у судноплавній галузі, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30581-Индия.jpg" alt="Індійська MRPL зафрахтувала іракську нафту після часткового відкриття Ормузу"/><br /><p>Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зафрахтувала судно для завантаження іракської нафти після часткового відкриття Ормузької протоки. Завантаження заплановане на 19–20 липня.</p>
<h3>Повернення до фрахту з портів на захід від Ормузу показує обережне відновлення нафтової логістики</h3>
<p>Reuters повідомило 7 липня з посиланням на три джерела у судноплавній галузі, що Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd зафрахтувала танкер Jasmin Joy для завантаження іракської нафти з термінала Basrah 19–20 липня.</p>
<p>MRPL стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зробила такий крок після часткового відкриття Ормузької протоки. Компанія експлуатує НПЗ потужністю 300 тис. бар./добу у штаті Карнатака. На запит Reuters електронною поштою MRPL не відповіла.</p>
<p>Джерела агентства зазначили, що індійські державні НПЗ мали труднощі із забезпеченням суден для завантаження нафти з портів на захід від Ормузької протоки. До порушення судноплавства внаслідок ізраїльсько-іранського конфлікту через цей маршрут проходила приблизно одна п’ята світових обсягів нафти й газу.</p>
<p>Новина важлива для балансу ринку, оскільки показує, що НПЗ починають повертатися до фрахту на маршрутах, які раніше були обмежені ризиками безпеки. Для ціноутворення на дизельне пальне це має значення через зв’язок між доступністю сирої нафти, завантаженням переробки та витратами на морську логістику.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/indias-mrpl-first-state-refiner-charter-iraqi-crude-cargo-since-hormuz-blockade-2026-07-07/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30581-Индия.jpg" alt="Індійська MRPL зафрахтувала іракську нафту після часткового відкриття Ормузу"/><br /><p>Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зафрахтувала судно для завантаження іракської нафти після часткового відкриття Ормузької протоки. Завантаження заплановане на 19–20 липня.</p>
<h3>Повернення до фрахту з портів на захід від Ормузу показує обережне відновлення нафтової логістики</h3>
<p>Reuters повідомило 7 липня з посиланням на три джерела у судноплавній галузі, що Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd зафрахтувала танкер Jasmin Joy для завантаження іракської нафти з термінала Basrah 19–20 липня.</p>
<p>MRPL стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зробила такий крок після часткового відкриття Ормузької протоки. Компанія експлуатує НПЗ потужністю 300 тис. бар./добу у штаті Карнатака. На запит Reuters електронною поштою MRPL не відповіла.</p>
<p>Джерела агентства зазначили, що індійські державні НПЗ мали труднощі із забезпеченням суден для завантаження нафти з портів на захід від Ормузької протоки. До порушення судноплавства внаслідок ізраїльсько-іранського конфлікту через цей маршрут проходила приблизно одна п’ята світових обсягів нафти й газу.</p>
<p>Новина важлива для балансу ринку, оскільки показує, що НПЗ починають повертатися до фрахту на маршрутах, які раніше були обмежені ризиками безпеки. Для ціноутворення на дизельне пальне це має значення через зв’язок між доступністю сирої нафти, завантаженням переробки та витратами на морську логістику.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/indias-mrpl-first-state-refiner-charter-iraqi-crude-cargo-since-hormuz-blockade-2026-07-07/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/indijska-mrpl-zafraxtuvala-iraksku-naftu-pislya-chastkovogo-vidkrittya-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%d1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%d1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 06:20:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil freight]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154127</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30485-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту"/><br />Оператори нафтових танкерів отримали різке зростання ставок на маршрутах через Ормузьку протоку та ширший регіон Перської затоки. Reuters повідомило, що вартість найму танкера зросла до $190,5 тис. на добу проти $106,5 тис. тижнем раніше, тоді як близько 100 танкерів залишалися заблокованими в затоці. Reuters 23 червня повідомило, що попит на судна зріс після поступового відновлення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30485-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту"/><br /><p>Оператори нафтових танкерів отримали різке зростання ставок на маршрутах через Ормузьку протоку та ширший регіон Перської затоки. Reuters повідомило, що вартість найму танкера зросла до $190,5 тис. на добу проти $106,5 тис. тижнем раніше, тоді як близько 100 танкерів залишалися заблокованими в затоці.</p>
<h3>Reuters 23 червня повідомило, що попит на судна зріс після поступового відновлення руху через Ормузьку протоку. Іран зняв фактичну блокаду після погодження 60-денного припинення вогню зі США, але рух через протоку залишався лише часткою від довоєнного середнього рівня у 125 суден на добу.</h3>
<p>За оцінками ринку, близько 100 танкерів залишалися всередині Перської затоки з вантажами на борту. Це обмежувало доступність флоту саме в момент, коли близькосхідні виробники почали нарощувати експорт. Вартість найму танкера поза Ормузькою протокою піднялася до $190,5 тис. на добу з $106,5 тис. тижнем раніше. Для дуже великих нафтових танкерів, що перевозять вантажі всередині затоки й мають пройти через Ормуз, середні добові доходи досягли майже $470 тис. на добу.</p>
<p>Reuters також повідомило, що Abu Dhabi National Oil Company активно пропонувала нафту через тендери у червні та заохочувала покупців завантажуватися всередині затоки. Водночас витрати на страхування воєнного ризику знизилися приблизно до 3% вартості судна з майже 5% понад тиждень тому, що скорочувало страхові витрати на сотні тисяч доларів.</p>
<blockquote><p>Брокер Clarksons зазначив, що пропозиція танкерів залишається «винятково обмеженою», а відкриття Ормузу ще сильніше стискає доступну місткість.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/gulf-oil-tanker-rates-nearly-double-middle-east-producers-ramp-up-exports-2026-06-23/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30485-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту"/><br /><p>Оператори нафтових танкерів отримали різке зростання ставок на маршрутах через Ормузьку протоку та ширший регіон Перської затоки. Reuters повідомило, що вартість найму танкера зросла до $190,5 тис. на добу проти $106,5 тис. тижнем раніше, тоді як близько 100 танкерів залишалися заблокованими в затоці.</p>
<h3>Reuters 23 червня повідомило, що попит на судна зріс після поступового відновлення руху через Ормузьку протоку. Іран зняв фактичну блокаду після погодження 60-денного припинення вогню зі США, але рух через протоку залишався лише часткою від довоєнного середнього рівня у 125 суден на добу.</h3>
<p>За оцінками ринку, близько 100 танкерів залишалися всередині Перської затоки з вантажами на борту. Це обмежувало доступність флоту саме в момент, коли близькосхідні виробники почали нарощувати експорт. Вартість найму танкера поза Ормузькою протокою піднялася до $190,5 тис. на добу з $106,5 тис. тижнем раніше. Для дуже великих нафтових танкерів, що перевозять вантажі всередині затоки й мають пройти через Ормуз, середні добові доходи досягли майже $470 тис. на добу.</p>
<p>Reuters також повідомило, що Abu Dhabi National Oil Company активно пропонувала нафту через тендери у червні та заохочувала покупців завантажуватися всередині затоки. Водночас витрати на страхування воєнного ризику знизилися приблизно до 3% вартості судна з майже 5% понад тиждень тому, що скорочувало страхові витрати на сотні тисяч доларів.</p>
<blockquote><p>Брокер Clarksons зазначив, що пропозиція танкерів залишається «винятково обмеженою», а відкриття Ормузу ще сильніше стискає доступну місткість.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/gulf-oil-tanker-rates-nearly-double-middle-east-producers-ramp-up-exports-2026-06-23/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%d1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/fraxt-tankeriv/feed/ ) in 1.06144 seconds, on Nov 15th, 2026 at 6:06 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 7:06 pm UTC -->