<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; фрахт танкерів</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/fraxt-tankeriv/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 19 Aug 2026 08:44:22 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Фрахтовий ринок закладає довгострокову премію за ризик перевезень із Перської затоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/fraxtovij-rinok-zakladaye-dovgostrokovu-premiyu-za-rizik-perevezen-iz-persko%d1%97-zatoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/fraxtovij-rinok-zakladaye-dovgostrokovu-premiyu-za-rizik-perevezen-iz-persko%d1%97-zatoki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2026 06:44:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[risk premium]]></category>
		<category><![CDATA[tanker freight]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[премія за ризик]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155010</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31046-Танкер.jpg" alt="Фрахтовий ринок закладає довгострокову премію за ризик перевезень із Перської затоки"/><br />Ринок танкерних перевезень дедалі більше оцінює ризики в Перській затоці як довгострокові. Lloyd&#8217;s List фіксує зростання ставок на форвардні перевезення 2027 року та скорочення кількості суден, власники яких готові заходити в райони підвищеного ризику. Танкери перетворюються з універсального транспортного ресурсу на стратегічний актив для гарантування експорту Lloyd&#8217;s List повідомляє, що фрахтові ринки вже формують довгострокову [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31046-Танкер.jpg" alt="Фрахтовий ринок закладає довгострокову премію за ризик перевезень із Перської затоки"/><br /><p>Ринок танкерних перевезень дедалі більше оцінює ризики в Перській затоці як довгострокові. Lloyd&#8217;s List фіксує зростання ставок на форвардні перевезення 2027 року та скорочення кількості суден, власники яких готові заходити в райони підвищеного ризику.</p>
<h3>Танкери перетворюються з універсального транспортного ресурсу на стратегічний актив для гарантування експорту</h3>
<p>Lloyd&#8217;s List повідомляє, що фрахтові ринки вже формують довгострокову премію за ризик для Перської затоки. Зокрема, зростають форвардні ставки TD3C на 2027 рік, оскільки частина судновласників уникає високоризикових рейсів.</p>
<p>Національні нафтові компанії намагаються зменшити залежність від сторонніх перевізників. Серед них Adnoc, яка розширює власний танкерний флот і формує систему човникових перевезень між експортними точками та безпечнішими зонами перевалки.</p>
<p>За оцінкою Lloyd&#8217;s List, глобальний танкерний ринок дедалі більше розділяється на окремі торговельні пули. Кількість суден, доступних для завантаження безпосередньо всередині Перської затоки, скорочується.</p>
<p>Це змінює економіку нафтової логістики: гарантований доступ до власного тоннажу набуває стратегічного значення, тоді як ризики та висока вартість такої моделі обмежують її переважно державними й великими промисловими компаніями.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.lloydslist.com/LL1158226/Tankers-become-strategic-assets-as-Gulf-risk-drives-a-lasting-split-in-the-market" target="_blank">Lloyd&#8217;s List</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31046-Танкер.jpg" alt="Фрахтовий ринок закладає довгострокову премію за ризик перевезень із Перської затоки"/><br /><p>Ринок танкерних перевезень дедалі більше оцінює ризики в Перській затоці як довгострокові. Lloyd&#8217;s List фіксує зростання ставок на форвардні перевезення 2027 року та скорочення кількості суден, власники яких готові заходити в райони підвищеного ризику.</p>
<h3>Танкери перетворюються з універсального транспортного ресурсу на стратегічний актив для гарантування експорту</h3>
<p>Lloyd&#8217;s List повідомляє, що фрахтові ринки вже формують довгострокову премію за ризик для Перської затоки. Зокрема, зростають форвардні ставки TD3C на 2027 рік, оскільки частина судновласників уникає високоризикових рейсів.</p>
<p>Національні нафтові компанії намагаються зменшити залежність від сторонніх перевізників. Серед них Adnoc, яка розширює власний танкерний флот і формує систему човникових перевезень між експортними точками та безпечнішими зонами перевалки.</p>
<p>За оцінкою Lloyd&#8217;s List, глобальний танкерний ринок дедалі більше розділяється на окремі торговельні пули. Кількість суден, доступних для завантаження безпосередньо всередині Перської затоки, скорочується.</p>
<p>Це змінює економіку нафтової логістики: гарантований доступ до власного тоннажу набуває стратегічного значення, тоді як ризики та висока вартість такої моделі обмежують її переважно державними й великими промисловими компаніями.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.lloydslist.com/LL1158226/Tankers-become-strategic-assets-as-Gulf-risk-drives-a-lasting-split-in-the-market" target="_blank">Lloyd&#8217;s List</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/fraxtovij-rinok-zakladaye-dovgostrokovu-premiyu-za-rizik-perevezen-iz-persko%d1%97-zatoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійська MRPL зафрахтувала іракську нафту після часткового відкриття Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/indijska-mrpl-zafraxtuvala-iraksku-naftu-pislya-chastkovogo-vidkrittya-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/indijska-mrpl-zafraxtuvala-iraksku-naftu-pislya-chastkovogo-vidkrittya-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 Jul 2026 08:38:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq crude]]></category>
		<category><![CDATA[refinery supply]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker chartering]]></category>
		<category><![CDATA[іракська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання на НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154275</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30581-Индия.jpg" alt="Індійська MRPL зафрахтувала іракську нафту після часткового відкриття Ормузу"/><br />Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зафрахтувала судно для завантаження іракської нафти після часткового відкриття Ормузької протоки. Завантаження заплановане на 19–20 липня. Повернення до фрахту з портів на захід від Ормузу показує обережне відновлення нафтової логістики Reuters повідомило 7 липня з посиланням на три джерела у судноплавній галузі, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30581-Индия.jpg" alt="Індійська MRPL зафрахтувала іракську нафту після часткового відкриття Ормузу"/><br /><p>Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зафрахтувала судно для завантаження іракської нафти після часткового відкриття Ормузької протоки. Завантаження заплановане на 19–20 липня.</p>
<h3>Повернення до фрахту з портів на захід від Ормузу показує обережне відновлення нафтової логістики</h3>
<p>Reuters повідомило 7 липня з посиланням на три джерела у судноплавній галузі, що Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd зафрахтувала танкер Jasmin Joy для завантаження іракської нафти з термінала Basrah 19–20 липня.</p>
<p>MRPL стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зробила такий крок після часткового відкриття Ормузької протоки. Компанія експлуатує НПЗ потужністю 300 тис. бар./добу у штаті Карнатака. На запит Reuters електронною поштою MRPL не відповіла.</p>
<p>Джерела агентства зазначили, що індійські державні НПЗ мали труднощі із забезпеченням суден для завантаження нафти з портів на захід від Ормузької протоки. До порушення судноплавства внаслідок ізраїльсько-іранського конфлікту через цей маршрут проходила приблизно одна п’ята світових обсягів нафти й газу.</p>
<p>Новина важлива для балансу ринку, оскільки показує, що НПЗ починають повертатися до фрахту на маршрутах, які раніше були обмежені ризиками безпеки. Для ціноутворення на дизельне пальне це має значення через зв’язок між доступністю сирої нафти, завантаженням переробки та витратами на морську логістику.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/indias-mrpl-first-state-refiner-charter-iraqi-crude-cargo-since-hormuz-blockade-2026-07-07/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30581-Индия.jpg" alt="Індійська MRPL зафрахтувала іракську нафту після часткового відкриття Ормузу"/><br /><p>Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зафрахтувала судно для завантаження іракської нафти після часткового відкриття Ормузької протоки. Завантаження заплановане на 19–20 липня.</p>
<h3>Повернення до фрахту з портів на захід від Ормузу показує обережне відновлення нафтової логістики</h3>
<p>Reuters повідомило 7 липня з посиланням на три джерела у судноплавній галузі, що Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd зафрахтувала танкер Jasmin Joy для завантаження іракської нафти з термінала Basrah 19–20 липня.</p>
<p>MRPL стала першою індійською державною нафтопереробною компанією, яка зробила такий крок після часткового відкриття Ормузької протоки. Компанія експлуатує НПЗ потужністю 300 тис. бар./добу у штаті Карнатака. На запит Reuters електронною поштою MRPL не відповіла.</p>
<p>Джерела агентства зазначили, що індійські державні НПЗ мали труднощі із забезпеченням суден для завантаження нафти з портів на захід від Ормузької протоки. До порушення судноплавства внаслідок ізраїльсько-іранського конфлікту через цей маршрут проходила приблизно одна п’ята світових обсягів нафти й газу.</p>
<p>Новина важлива для балансу ринку, оскільки показує, що НПЗ починають повертатися до фрахту на маршрутах, які раніше були обмежені ризиками безпеки. Для ціноутворення на дизельне пальне це має значення через зв’язок між доступністю сирої нафти, завантаженням переробки та витратами на морську логістику.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/indias-mrpl-first-state-refiner-charter-iraqi-crude-cargo-since-hormuz-blockade-2026-07-07/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/indijska-mrpl-zafraxtuvala-iraksku-naftu-pislya-chastkovogo-vidkrittya-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%d1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%d1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 06:20:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil freight]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт танкерів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154127</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30485-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту"/><br />Оператори нафтових танкерів отримали різке зростання ставок на маршрутах через Ормузьку протоку та ширший регіон Перської затоки. Reuters повідомило, що вартість найму танкера зросла до $190,5 тис. на добу проти $106,5 тис. тижнем раніше, тоді як близько 100 танкерів залишалися заблокованими в затоці. Reuters 23 червня повідомило, що попит на судна зріс після поступового відновлення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30485-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту"/><br /><p>Оператори нафтових танкерів отримали різке зростання ставок на маршрутах через Ормузьку протоку та ширший регіон Перської затоки. Reuters повідомило, що вартість найму танкера зросла до $190,5 тис. на добу проти $106,5 тис. тижнем раніше, тоді як близько 100 танкерів залишалися заблокованими в затоці.</p>
<h3>Reuters 23 червня повідомило, що попит на судна зріс після поступового відновлення руху через Ормузьку протоку. Іран зняв фактичну блокаду після погодження 60-денного припинення вогню зі США, але рух через протоку залишався лише часткою від довоєнного середнього рівня у 125 суден на добу.</h3>
<p>За оцінками ринку, близько 100 танкерів залишалися всередині Перської затоки з вантажами на борту. Це обмежувало доступність флоту саме в момент, коли близькосхідні виробники почали нарощувати експорт. Вартість найму танкера поза Ормузькою протокою піднялася до $190,5 тис. на добу з $106,5 тис. тижнем раніше. Для дуже великих нафтових танкерів, що перевозять вантажі всередині затоки й мають пройти через Ормуз, середні добові доходи досягли майже $470 тис. на добу.</p>
<p>Reuters також повідомило, що Abu Dhabi National Oil Company активно пропонувала нафту через тендери у червні та заохочувала покупців завантажуватися всередині затоки. Водночас витрати на страхування воєнного ризику знизилися приблизно до 3% вартості судна з майже 5% понад тиждень тому, що скорочувало страхові витрати на сотні тисяч доларів.</p>
<blockquote><p>Брокер Clarksons зазначив, що пропозиція танкерів залишається «винятково обмеженою», а відкриття Ормузу ще сильніше стискає доступну місткість.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/gulf-oil-tanker-rates-nearly-double-middle-east-producers-ramp-up-exports-2026-06-23/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30485-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="Фрахт нафтових танкерів у Перській затоці майже подвоївся через дефіцит суден і відновлення експорту"/><br /><p>Оператори нафтових танкерів отримали різке зростання ставок на маршрутах через Ормузьку протоку та ширший регіон Перської затоки. Reuters повідомило, що вартість найму танкера зросла до $190,5 тис. на добу проти $106,5 тис. тижнем раніше, тоді як близько 100 танкерів залишалися заблокованими в затоці.</p>
<h3>Reuters 23 червня повідомило, що попит на судна зріс після поступового відновлення руху через Ормузьку протоку. Іран зняв фактичну блокаду після погодження 60-денного припинення вогню зі США, але рух через протоку залишався лише часткою від довоєнного середнього рівня у 125 суден на добу.</h3>
<p>За оцінками ринку, близько 100 танкерів залишалися всередині Перської затоки з вантажами на борту. Це обмежувало доступність флоту саме в момент, коли близькосхідні виробники почали нарощувати експорт. Вартість найму танкера поза Ормузькою протокою піднялася до $190,5 тис. на добу з $106,5 тис. тижнем раніше. Для дуже великих нафтових танкерів, що перевозять вантажі всередині затоки й мають пройти через Ормуз, середні добові доходи досягли майже $470 тис. на добу.</p>
<p>Reuters також повідомило, що Abu Dhabi National Oil Company активно пропонувала нафту через тендери у червні та заохочувала покупців завантажуватися всередині затоки. Водночас витрати на страхування воєнного ризику знизилися приблизно до 3% вартості судна з майже 5% понад тиждень тому, що скорочувало страхові витрати на сотні тисяч доларів.</p>
<blockquote><p>Брокер Clarksons зазначив, що пропозиція танкерів залишається «винятково обмеженою», а відкриття Ормузу ще сильніше стискає доступну місткість.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/gulf-oil-tanker-rates-nearly-double-middle-east-producers-ramp-up-exports-2026-06-23/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/fraxt-naftovix-tankeriv-u-perskij-zatoci-majzhe-podvo%d1%97vsya-cherez-deficit-suden-i-vidnovlennya-eksportu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/fraxt-tankeriv/feed/ ) in 0.25507 seconds, on Aug 19th, 2026 at 8:52 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 19th, 2026 at 9:52 am UTC -->