Уряд росії обговорив першочергове забезпечення пальним автомобілів, які обслуговують великі продовольчі мережі. Рішення ухвалюють на тлі падіння випуску бензину до рівня, еквівалентного приблизно 65% середнього сезонного споживання. Дефіцит після зупинок великих НПЗ змусив державу переходити від загального контролю ринку до розподілу ресурсу між пріоритетними споживачами.

Пальне спрямують на перевезення продовольства

Віцепрем’єр росії Олександр Новак 15 липня повідомив, що уряд обговорив пріоритетне постачання пального автомобілям, які доставляють продукти великим торговельним мережам. Метою названо запобігання псуванню продовольства та додатковим витратам, які можуть перейти у споживчі ціни.

Для розподілу пального влада зазвичай використовує паливні картки. Такий механізм дає змогу спрямовувати обмежений ресурс визначеним групам транспорту, але водночас свідчить, що звичайних ринкових постачань уже недостатньо для одночасного забезпечення всіх споживачів.

Урядова робоча група також розглядала забезпечення аграрного сектору дизельним пальним. Проте головним кількісним показником поточної кризи залишається бензин: за даними двох галузевих джерел і розрахунками Reuters, його випуск упав до рівня, що покриває лише близько 65% середнього сезонного споживання.

Зупинки НПЗ скоротили виробничу базу бензину

Причиною дефіциту стали українські удари по нафтопереробній інфраструктурі та зупинки великих підприємств. 14 липня припинив роботу нафтохімічний комплекс у Салаваті, а на Афіпському НПЗ після атаки виникла пожежа. Раніше зупинилися Сизранський і Саратовський НПЗ, а переробку на НОРСІ було призупинено після пошкодження установки первинної переробки.

Сизранський НПЗ у 2024 році виробив 800 тис. тонн бензину, Саратовський — 1,2 млн тонн. НОРСІ є другим за розміром виробником бензину в росії та має потужність переробки близько 16 млн тонн нафти на рік.

Одночасне випадіння кількох заводів сформувало виробничий розрив, який уряд намагається компенсувати імпортом, запасами, обмеженням експорту та адміністративним розподілом. Раніше «Термінал» повідомляв, що дефіцит бензину в росії оцінювався у 40–45 тис. тонн на добу, а імпорт із Білорусі сягав до 6 тис. тонн на добу.

Дефіцит переходить із паливного ринку в ціни на товари

Пріоритет для продовольчих перевезень показує, що наслідки скорочення переробки вже не обмежуються АЗС. Якщо транспорт торговельних мереж не отримує достатньо пального, зростають ризики затримок, псування продукції та додаткових логістичних витрат.

Центральний банк росії заявив, що падіння виробництва пального вплине на економічне зростання країни у другому кварталі 2026 року. Отже, бензиновий дефіцит перетворюється з локальної проблеми нафтопереробки на чинник ширшого зростання витрат.

Джерела: Reuters: пріоритетне постачання пального, Reuters: зупинки російських НПЗ.

Після різкого зростання нафтових цін і просідання фондових ринків уряди азійських країн запускають антикризові механізми, щоб пом’якшити удар по економіці й кінцевих споживачах нафтопродуктів. Головний тригер — ризик дефіциту енергоресурсів через фактичне блокування Ормузької протоки, через яку значна частина Азії отримує нафту з Перської затоки. Відповідь регіону вже набуває чітких форм: вивільнення стратегічних резервів, обмеження експорту нафтопродуктів, розширення субсидій, заморожування цін, кредитна підтримка трейдерів і навіть нормування споживання.

Нафтовий ринок входить у фазу адміністративної стабілізації

• Ціни на нафту різко зросли, а фондові ринки пішли вниз через побоювання, що стискання енергетичного постачання розжене інфляцію і пригальмує економічне зростання.
• Для Азії ризик особливо високий, оскільки значна частина регіону залежить від близькосхідної нафти, яка надходить через Ормузьку протоку.
• У матеріалі зазначено, що протока фактично закрита з 28 лютого, коли США та Ізраїль уперше атакували Іран.
• Висновок: уряди переходять від ринкових механізмів до адміністративних рішень, бо загроза стосується не лише котирувань, а й фізичної доступності нафти та нафтопродуктів.
• Обґрунтування: майже всі оголошені кроки спрямовані або на збільшення внутрішньої пропозиції, або на стримування роздрібних цін, або на обмеження попиту.

Японія робить ставку на резерви як найшвидший інструмент стабілізації

• Японія оголосила про вивільнення рекордних 80 млн барелів нафти.
• Це еквівалентно приблизно 45 дням постачання для країни з обмеженими ресурсами.
• Початок вивільнення запланований на понеділок.
• Висновок: Японія намагається прямо вплинути на баланс попиту і пропозиції, щоб згладити ціновий сплеск і знизити ризик дефіциту.
• Обґрунтування: використання стратегічних запасів є прямим способом швидко додати фізичні обсяги на ринок без очікування нових імпортних партій.

Південна Корея поєднує цінове стримування та заміщення нафти в енергобалансі

• Правляча Демократична партія Південної Кореї заявила, що уряд зніме обмеження на потужності вугільної генерації і підвищить завантаження АЕС до 80%.
• Ще минулого тижня влада запровадила обмеження внутрішніх цін на пальне вперше майже за 30 років.
• Також розглядається надання додаткових енергетичних ваучерів для субсидування вразливих домогосподарств, якщо зростання цін на пальне підвищить рахунки за електроенергію.
• Висновок: Сеул намагається одночасно знизити тиск на нафтовий сегмент і захистити населення від перенесення дорогого пального в кінцеві тарифи.
• Обґрунтування: збільшення частки вугілля та атомної генерації зменшує потребу в нафтовмісній генерації, а цінові обмеження та ваучери працюють безпосередньо на кінцевого споживача.

Китай обмежує експорт, щоб втримати внутрішній ринок нафтопродуктів

• Китай наказав негайно заборонити експорт нафтопродуктів у березні, включно з бензином, дизелем і авіапальним.
• Мета — упередити потенційний внутрішній дефіцит пального.
• Висновок: Пекін ставить пріоритетом внутрішню стабільність цін і наявність ресурсу, навіть ціною скорочення пропозиції на зовнішніх ринках.
• Обґрунтування: якщо очищені нафтопродукти не вивозяться, більше обсягів залишається всередині країни, а це знижує ризик локального дефіциту й нових стрибків цін для споживачів.

Індонезія обирає бюджетну підтримку й прискорення біодизелю

• Індонезія планує збільшити бюджетні видатки на субсидії на пальне, щоб утримати ціни під контролем.
• Країна також прискорює програму B50, яка передбачає суміш 50% біодизелю на основі пальмової олії і 50% звичайного дизелю.
• Висновок: Джакарта намагається одночасно захистити споживача в короткій перспективі і зменшити залежність від традиційної нафти в середньостроковій.
• Обґрунтування: субсидії безпосередньо стримують роздрібну ціну, а B50 скорочує потребу в чистому нафтовому дизелі.

В’єтнам використовує стабілізаційний фонд і кредитування трейдерів

• В’єтнам уже залучив фонд стабілізації цін на пальне, щоб стримати зростання нафтових цін.
• Центральному банку доручено спрямувати комерційних кредиторів на розширення фінансування паливних трейдерів, аби ті могли збільшити закупівлі.
• Країна планує наростити національні нафтові резерви.
• Висновок: Ханой працює одразу по трьох каналах — ціна, ліквідність, запаси.
• Обґрунтування: стабілізаційний фонд приглушує цінову хвилю, кредитування допомагає імпортерам швидше закуповувати ресурс, а збільшення резервів підвищує стійкість до нових збоїв.

Шрі-Ланка вводить жорстке нормування, щоб розтягнути наявні запаси

• Шрі-Ланка у неділю запровадила нормування пального.
• За новою системою мотоцикли отримують 5 літрів, автомобілі — 15 літрів, автобуси — 60 літрів на тиждень.
• Державна Ceylon Petroleum Corporation повідомила, що країна має гарантовані постачання до кінця квітня.
• Поліцію залучають, щоб зменшити черги і мінімізувати накопичення пального про запас.
• Висновок: Коломбо фактично перейшов до ручного розподілу ресурсу, щоб уникнути паніки й швидкого виснаження запасів.
• Обґрунтування: чіткі тижневі ліміти та контроль за чергами дають змогу розподілити дефіцитне пальне між категоріями споживачів і стримати спекулятивний попит.

Бангладеш тимчасово відходить від жорстких обмежень, але шукає додатковий ресурс

• Бангладеш, який залежить від імпорту приблизно на 95% своїх енергетичних потреб, призупинив раніше запроваджене нормування пального.
• Мета — забезпечити безперебійний транспорт перед святом Ід аль-Фітр, коли мільйони людей планують поїздки.
• Влада працює над залученням додаткових партій пального з Індії, Китаю та інших країн.
• Висновок: Дака тимчасово ставить соціальну стабільність вище за режим економії, але паралельно шукає способи не допустити розриву постачання.
• Обґрунтування: скасування нормування без нових вантажів погіршило б баланс ринку, тому уряд одночасно відкриває додаткові канали імпорту.

Непал визнає, що без підвищення цін ризик зупинки постачання лише зросте

• Непал підвищив ціни на бензин на 9,55%, а на дизель — на 7,0% з опівночі неділі.
• Державна Nepal Oil Corporation пояснила це необхідністю вчасно розраховуватися з Indian Oil Corporation і уникнути подальших перебоїв.
• Висновок: Катманду обирає непопулярне рішення — підвищити ціни зараз, щоб не отримати фізичний дефіцит згодом.
• Обґрунтування: якщо імпортер не може розрахуватися з постачальником, ринок втрачає ресурс повністю, тож часткове перекладання витрат у ціну розглядається як менше зло.

Таїланд і Філіппіни комбінують диверсифікацію імпорту з адресною підтримкою попиту

• Філіппіни звернулися до росії щодо закупівлі нафти.
• Таїланд заявив про готовність купувати російську нафту і готуватися до переговорів.
• Таїланд планує заморозити ціни на паливо для приготування їжі до травня та використовувати субсидії для просування біодизелю і бензину.
• Філіппіни запровадили чотириденний робочий тиждень для економії енергії.
• Висновок: обидві країни намагаються зменшити тиск на внутрішній ринок через нові джерела нафти і через інструменти, що стримують витрати населення та попит.
• Обґрунтування: диверсифікація імпорту зменшує ризик дефіциту, заморожування цін захищає споживача, а скорочення робочого тижня зменшує енергоспоживання.

Загальний баланс: котирування стримують запасами, ціни для споживача — субсидіями, фондами і лімітами

• Для стабілізації котирувань і фізичного ринку країни використовують вивільнення резервів, заборону експорту, нарощування закупівель і кредитування трейдерів.
• Для зменшення цінового тиску на кінцевого споживача застосовують субсидії, цінові обмеження, ваучери, заморожування окремих цін і стабілізаційні фонди.
• Для розтягування доступного ресурсу влада вдається до нормування, контролю черг і заходів зі скорочення попиту.
• Висновок: регіон не має одного універсального рішення, але набір уже оголошених заходів показує спільну логіку — спершу зберегти фізичну наявність нафти й нафтопродуктів, а потім пом’якшити ціновий удар для населення і бізнесу.
• Обґрунтування: усі наведені дії прямо згруповані навколо трьох цілей — забезпечення постачання, стримування вартості та обмеження споживання в умовах шоку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters