Після нового загострення навколо Ормузької протоки ризик стрибка цін на пальне знову посилився. У центрі уваги — скорочення аварійних резервів, нижчі комерційні запаси та вразливість дизельного ринку на тлі ударів по російських НПЗ і обмежень експорту дизельного пального з росії.

Нафтовий ринок тримався завдяки запасам і нижчому попиту, але частина цього буфера вже використана

The Straits Times повідомляє, що до атак США та Ізраїлю на Іран 28 лютого через Ормузьку протоку проходило близько 20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу, або приблизно п’ята частина світового споживання. Після блокування протоки Іраном частина аналітиків очікувала нафтовий шок, однак після зростання Brent до 126 доларів за барель наприкінці квітня ціна згодом відступила. На початку липня, коли з’явилися ознаки тимчасового врегулювання між США та Іраном, Brent повернувся до довоєнних рівнів близько 70 доларів за барель.

Після нового загострення на початку липня ситуація знову змінилася. За даними видання, США били по іранських військових об’єктах, Іран атакував судна в Ормузькій протоці та цілі США в країнах Перської затоки, а 14 липня Вашингтон відновив блокаду іранських портів. На цьому тлі Brent піднявся вище 80 доларів за барель, хоча поки не наблизився до прогнозів понад 100 доларів.

У матеріалі окремо зазначено, що перед війною на ринку був надлишок приблизно 2 млн барелів на добу. У червні імпорт сирої нафти Китаєм упав до майже десятирічного мінімуму — близько 7 млн барелів на добу проти рекордних 11,6 млн барелів у 2025 році. Видобуток поза країнами Перської затоки, передусім у США, зріс майже на 2 млн барелів на добу порівняно з рівнями 2025 року. Водночас Міжнародне енергетичне агентство координувало вивільнення 400 млн барелів нафти, а США використовували стратегічні резерви.

Для ринку дизельного пального важливим є те, що джерело прямо пов’язує ризики з двома чинниками: війною в Перській затоці та скороченням російського експорту дизелю після українських ударів по російських НПЗ. У матеріалі зазначено, що країни Азії намагаються диверсифікувати джерела енергії та постачальників, але економіки з обмеженими переробними потужностями залишаються вразливими до тривалих збоїв.

Вандана Харі, головна виконавча директорка лондонської Vanda Insights: «Те, що рятувало світ протягом останніх чотирьох місяців, може не врятувати його надалі. МЕА вивільнило 400 млн барелів, сподіваючись, що це буде короткостроковий шок постачання. Але ці резерви не призначені й не здатні протидіяти шоку, який триває шість-вісім місяців».

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Straits Times.

Уряд Киргизстану 14 липня опублікував рішення про безстрокову заборону експорту бензину, дизельного пального та нафти. Reuters пов’язує крок із дефіцитом пального в росії, звідки Киргизстан отримує переважну частину своїх нафтопродуктів.

Паливна криза в росії почала впливати на суміжні ринки, які залежать від російських нафтопродуктів

Заборона діятиме «до насичення внутрішнього ринку». За даними Reuters, Киргизстан із населенням близько 7 млн осіб імпортує понад 90% своїх нафтопродуктів із росії. Саме тому російські перебої в переробці та постачанні швидко транслюються у ризики для внутрішнього ринку країни.

Reuters напередодні повідомляло, що залізничний експорт авіапального з росії до Центральної Азії та Афганістану в червні впав більш ніж на 92% відносно травня — до 3 800 тонн. Постачання бензину знизилося на 34% — до 99 300 тонн.

Киргизстан уже звернувся до сусідів по допомогу в компенсації російського пального. Уряд повідомив про контракти на дизельне пальне та авіапальне з Білоруссю і Китаєм. Reuters також зазначає, що Таджикистан, який також отримує більшість пального з росії, мав 60 днів паливних резервів і шукав додаткові постачання в сусідніх країнах.

Для дизельного ринку ця новина важлива як індикатор поширення російського дефіциту за межі внутрішнього ринку. Якщо країни Центральної Азії вимушено переорієнтовують закупівлі, це посилює конкуренцію за альтернативні обсяги дизельного пального та авіапального в регіонах, які вже працюють в умовах дорожчої логістики.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 10 липня повідомило, що Таджикистан має близько 60 днів паливних резервів і веде переговори з іншими країнами щодо майбутнього постачання на тлі дефіциту пального в росії. Повідомлення демонструє, як російська паливна криза впливає на залежні від імпорту ринки.

Країни, залежні від російського пального, переходять до пошуку альтернативних джерел постачання через дефіцит і експортні обмеження в росії.

Reuters із посиланням на фінансований США місцевий мовник RFE/RL повідомило, що міністр енергетики Таджикистану Далер Джума заявив про наявність резервів приблизно на 60 днів. Таджикистан, населення якого становить близько 11 млн осіб, має кордон із Китаєм та Афганістаном і значною мірою залежить від росії у постачанні пального.

За словами міністра, країна працює з Казахстаном, Туркменістаном, Іраком, Іраном і Білоруссю для забезпечення потреб у пальному. Reuters зазначило, що москва цього місяця заборонила експорт дизельного пального на тлі значного падіння виробництва через українську кампанію ударів дронами.

Видання також повідомило, що ціни на пальне в Центральній Азії зросли в останні тижні, оскільки удари спричинили гостре напруження в російському постачанні та дефіцит на території росії. Киргизстан, за даними Reuters, досяг домовленостей із Білоруссю та Китаєм щодо постачання пального на тлі російського дефіциту.

Далер Джума заявив: “Експорт окремих видів нафтопродуктів із росії до Таджикистану триває. Водночас певні труднощі зберігаються”.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.

Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку

Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.

За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад 24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.

«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Новий паливний моніторинг Європейського Союзу

Одним із ключових рішень стане створення Європейського обсерваторію пального, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.

• Моніторинг обсягів виробництва пального.
• Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.
• Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.
• Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.
• Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.

Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як дизельне пальне та авіаційне паливо, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.

Координація резервів газу та нафти

Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.

• Координація заповнення підземних сховищ газу.
• Спільне управління нафтовими резервами.
• Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.
• Підтримання стабільного постачання транспортних палив.

Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.

Підтримка населення та бізнесу

Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.

• Цільова фінансова підтримка домогосподарств.
• Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.
• Соціальні програми компенсації витрат.
• Тимчасове зниження податків на електроенергію.
• Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.

Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.

Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності

До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.

Документ передбачатиме:

• Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.
• Розвиток електрифікованого транспорту.
• Підвищення енергоефективності будівель.
• Модернізацію електричних мереж.
• Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.

Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.

Ціна енергетичної незалежності

За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько 660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року.

Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.

Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ECO Portugal