<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; fuel shortages</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/fuel-shortages/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 20 Jul 2026 08:43:27 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>російський уряд обговорив пріоритетне пальне для продовольчої логістики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/16/rosijskij-uryad-obgovoriv-prioritetne-palne-dlya-prodovolcho%d1%97-logistiki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/16/rosijskij-uryad-obgovoriv-prioritetne-palne-dlya-prodovolcho%d1%97-logistiki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Jul 2026 07:49:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[food retail]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[refinery disruption]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[зупинка НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[логістика дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[продовольча логістика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154421</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30672-НПЗ_без_света.jpg" alt="російський уряд обговорив пріоритетне пальне для продовольчої логістики"/><br />Уряд росії обговорив пріоритетне забезпечення пальним транспорту, який обслуговує великі продовольчі мережі. Рішення обговорювали на тлі загальнонаціонального дефіциту пального після ударів по енергетичній інфраструктурі та НПЗ. Паливний дефіцит у росії вже впливає не лише на транспортний ринок, а й на ланцюги постачання продовольства За повідомленням Reuters, віцепрем’єр росії Олександр Новак 15 липня заявив, що уряд [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30672-НПЗ_без_света.jpg" alt="російський уряд обговорив пріоритетне пальне для продовольчої логістики"/><br /><p>Уряд росії обговорив пріоритетне забезпечення пальним транспорту, який обслуговує великі продовольчі мережі. Рішення обговорювали на тлі загальнонаціонального дефіциту пального після ударів по енергетичній інфраструктурі та НПЗ.</p>
<h3>Паливний дефіцит у росії вже впливає не лише на транспортний ринок, а й на ланцюги постачання продовольства</h3>
<p>За повідомленням Reuters, віцепрем’єр росії Олександр Новак 15 липня заявив, що уряд обговорював необхідність надати пріоритет постачанню пального для транспорту, який доставляє продукти великим роздрібним мережам. Зазвичай влада використовує паливні картки для водіїв, які мають пріоритетний доступ до ресурсу.</p>
<p>Агентство пов’язує ситуацію з українськими ударами безпілотниками по енергетичній інфраструктурі та НПЗ. За даними двох галузевих джерел і розрахунками Reuters, виробництво бензину в росії впало до рівня, еквівалентного приблизно 65% середнього сезонного споживання, після зупинок на великих НПЗ.</p>
<p>Reuters також повідомив, що урядова робоча група обговорювала постачання дизельного пального для аграрного сектору. Для паливного ринку це свідчить про розширення дефіциту з роздрібного сегмента на критичні ланцюги внутрішньої логістики.</p>
<p>Окремо Reuters навів позицію центрального банку росії: зниження виробництва пального вплине на економічне зростання країни у II кварталі 2026 року.</p>
<blockquote><p>«Ми обговорили необхідність пріоритетного постачання пального для транспортних засобів, що доставляють продукти харчування для великих роздрібних мереж. Це важливо як для запобігання псуванню продуктів, так і для уникнення додаткових витрат, які зрештою можуть відобразитися на споживчих цінах», — сказав Олександр Новак, віцепрем’єр росії.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-government-prioritises-fuel-vehicles-servicing-food-retail-chains-2026-07-15/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30672-НПЗ_без_света.jpg" alt="російський уряд обговорив пріоритетне пальне для продовольчої логістики"/><br /><p>Уряд росії обговорив пріоритетне забезпечення пальним транспорту, який обслуговує великі продовольчі мережі. Рішення обговорювали на тлі загальнонаціонального дефіциту пального після ударів по енергетичній інфраструктурі та НПЗ.</p>
<h3>Паливний дефіцит у росії вже впливає не лише на транспортний ринок, а й на ланцюги постачання продовольства</h3>
<p>За повідомленням Reuters, віцепрем’єр росії Олександр Новак 15 липня заявив, що уряд обговорював необхідність надати пріоритет постачанню пального для транспорту, який доставляє продукти великим роздрібним мережам. Зазвичай влада використовує паливні картки для водіїв, які мають пріоритетний доступ до ресурсу.</p>
<p>Агентство пов’язує ситуацію з українськими ударами безпілотниками по енергетичній інфраструктурі та НПЗ. За даними двох галузевих джерел і розрахунками Reuters, виробництво бензину в росії впало до рівня, еквівалентного приблизно 65% середнього сезонного споживання, після зупинок на великих НПЗ.</p>
<p>Reuters також повідомив, що урядова робоча група обговорювала постачання дизельного пального для аграрного сектору. Для паливного ринку це свідчить про розширення дефіциту з роздрібного сегмента на критичні ланцюги внутрішньої логістики.</p>
<p>Окремо Reuters навів позицію центрального банку росії: зниження виробництва пального вплине на економічне зростання країни у II кварталі 2026 року.</p>
<blockquote><p>«Ми обговорили необхідність пріоритетного постачання пального для транспортних засобів, що доставляють продукти харчування для великих роздрібних мереж. Це важливо як для запобігання псуванню продуктів, так і для уникнення додаткових витрат, які зрештою можуть відобразитися на споживчих цінах», — сказав Олександр Новак, віцепрем’єр росії.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-government-prioritises-fuel-vehicles-servicing-food-retail-chains-2026-07-15/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/16/rosijskij-uryad-obgovoriv-prioritetne-palne-dlya-prodovolcho%d1%97-logistiki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Випуск бензину в росії покриває близько 65% сезонного попиту, росія нарощує імпорт пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/vipusk-benzinu-v-rosi%d1%97-pokrivaye-blizko-65-sezonnogo-popitu-rosiya-naroshhuye-import-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/vipusk-benzinu-v-rosi%d1%97-pokrivaye-blizko-65-sezonnogo-popitu-rosiya-naroshhuye-import-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Jul 2026 11:33:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Belarus imports]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline output]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[випуск бензину]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[експорт дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт із Білорусі]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154328</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30618-НПЗ_без_света.jpg" alt="Випуск бензину в росії покриває близько 65% сезонного попиту, росія нарощує імпорт пального"/><br />&#160; Reuters 10 липня повідомило, що випуск бензину в росії впав до рівня, еквівалентного близько 65% сезонного середнього споживання. Причиною стали зупинки великих НПЗ після українських ударів дронами. Уряд розглядає та застосовує експортні обмеження на пальне для стабілізації внутрішнього ринку. Зупинки великих НПЗ у росії створили виробничий розрив, який компенсують імпортом, запасами та обмеженням експорту [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30618-НПЗ_без_света.jpg" alt="Випуск бензину в росії покриває близько 65% сезонного попиту, росія нарощує імпорт пального"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Reuters 10 липня повідомило, що випуск бензину в росії впав до рівня, еквівалентного близько 65% сезонного середнього споживання. Причиною стали зупинки великих НПЗ після українських ударів дронами. Уряд розглядає та застосовує експортні обмеження на пальне для стабілізації внутрішнього ринку.</p>
<h3>Зупинки великих НПЗ у росії створили виробничий розрив, який компенсують імпортом, запасами та обмеженням експорту нафтопродуктів.</h3>
<p>За даними двох галузевих джерел і розрахунками Reuters, виробничий дефіцит бензину становить 40–45 тис. тонн на добу, або близько 35%. У червні дефіцит оцінювався на рівні 25%.</p>
<p>Reuters зазначило, що зупинили роботу НОРСІ та Омський НПЗ — два найбільші виробники бензину в росії, а також Саратовський НПЗ. Сезонний попит на бензин у росії оцінюється приблизно у 115–120 тис. тонн на добу в період літнього пікового споживання.</p>
<p>За інформацією Reuters, росія почала імпортувати пальне. Постачання бензину й дизельного пального з Білорусі до росії у червні досягли місячного рекорду, а галузеві джерела повідомили про початок морського імпорту з Індії. З Білорусі до росії надходило до 6 тис. тонн бензину на добу.</p>
<p>Урядові пропозиції також включають заборони на експорт дизельного пального, бензину та авіаційного пального. Для зовнішніх ринків це означає скорочення доступного російського ресурсу нафтопродуктів, зафіксоване у самому повідомленні Reuters.</p>
<blockquote><p>Віцепрем’єр росії Олександр Новак заявив на урядовій нараді, що паливна ситуація залишається складною і “зрозуміло, що поточна ситуація на АЗС викликає занепокоєння у населення”.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-gasoline-output-covers-65-demand-after-ukrainian-strikes-sources-say-2026-07-10/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30618-НПЗ_без_света.jpg" alt="Випуск бензину в росії покриває близько 65% сезонного попиту, росія нарощує імпорт пального"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Reuters 10 липня повідомило, що випуск бензину в росії впав до рівня, еквівалентного близько 65% сезонного середнього споживання. Причиною стали зупинки великих НПЗ після українських ударів дронами. Уряд розглядає та застосовує експортні обмеження на пальне для стабілізації внутрішнього ринку.</p>
<h3>Зупинки великих НПЗ у росії створили виробничий розрив, який компенсують імпортом, запасами та обмеженням експорту нафтопродуктів.</h3>
<p>За даними двох галузевих джерел і розрахунками Reuters, виробничий дефіцит бензину становить 40–45 тис. тонн на добу, або близько 35%. У червні дефіцит оцінювався на рівні 25%.</p>
<p>Reuters зазначило, що зупинили роботу НОРСІ та Омський НПЗ — два найбільші виробники бензину в росії, а також Саратовський НПЗ. Сезонний попит на бензин у росії оцінюється приблизно у 115–120 тис. тонн на добу в період літнього пікового споживання.</p>
<p>За інформацією Reuters, росія почала імпортувати пальне. Постачання бензину й дизельного пального з Білорусі до росії у червні досягли місячного рекорду, а галузеві джерела повідомили про початок морського імпорту з Індії. З Білорусі до росії надходило до 6 тис. тонн бензину на добу.</p>
<p>Урядові пропозиції також включають заборони на експорт дизельного пального, бензину та авіаційного пального. Для зовнішніх ринків це означає скорочення доступного російського ресурсу нафтопродуктів, зафіксоване у самому повідомленні Reuters.</p>
<blockquote><p>Віцепрем’єр росії Олександр Новак заявив на урядовій нараді, що паливна ситуація залишається складною і “зрозуміло, що поточна ситуація на АЗС викликає занепокоєння у населення”.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-gasoline-output-covers-65-demand-after-ukrainian-strikes-sources-say-2026-07-10/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/vipusk-benzinu-v-rosi%d1%97-pokrivaye-blizko-65-sezonnogo-popitu-rosiya-naroshhuye-import-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія заборонила експорт дизелю до 31 липня, європейська маржа зросла до рекорду</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/09/rosiya-zaboronila-eksport-dizelyu-do-31-lipnya-yevropejska-marzha-zrosla-do-rekordu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/09/rosiya-zaboronila-eksport-dizelyu-do-31-lipnya-yevropejska-marzha-zrosla-do-rekordu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 09 Jul 2026 06:25:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[експорт дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154293</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30596-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="росія заборонила експорт дизелю до 31 липня, європейська маржа зросла до рекорду"/><br />Reuters повідомив, що росія 8 липня запровадила заборону на експорт дизельного пального до 31 липня. Рішення ухвалили на тлі дефіциту пального, черг на АЗС і стрибків цін після систематичних українських ударів по російських НПЗ. Заборона посилює конкуренцію за альтернативні партії дизелю Віцепрем’єр росії Олександр Новак заявив на урядовій нараді, що ситуація з пальним залишається складною. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30596-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="росія заборонила експорт дизелю до 31 липня, європейська маржа зросла до рекорду"/><br /><p>Reuters повідомив, що росія 8 липня запровадила заборону на експорт дизельного пального до 31 липня. Рішення ухвалили на тлі дефіциту пального, черг на АЗС і стрибків цін після систематичних українських ударів по російських НПЗ.</p>
<h4>Заборона посилює конкуренцію за альтернативні партії дизелю</h4>
<p>Віцепрем’єр росії Олександр Новак заявив на урядовій нараді, що ситуація з пальним залишається складною. За його словами, росія також почне імпортувати пальне у липні. Заборона поширюється і на виробників дизелю, але не стосується постачання за вже укладеними міжурядовими угодами, зокрема з Монголією.</p>
<p>Ринкова реакція була негайною. Benchmark-маржа європейського дизелю після оголошення заборони зросла до рекордних $60,17 за барель. Аналітик Sparta Commodities Абхішек Кумар зазначив у коментарі Reuters, що рішення росії припало на майже найгірший момент для ринку, оскільки війна з Іраном уже змусила ринок активно використовувати запаси для компенсації порушеного постачання з Близького Сходу.</p>
<p>Reuters також навів дані щодо падіння російського експорту. Морський експорт дизелю та газойлю з росії у червні впав на 39% проти попереднього місяця — до близько 1,8 млн т, а проти 3,35 млн т за той самий місяць минулого року скоротився на 46%. За даними Kpler, у період з 1 до 8 липня експорт становив лише 214 тис. барелів на добу проти 793 тис. барелів на добу за весь липень 2025 року та 842 тис. барелів на добу у липні 2021 року.</p>
<blockquote><p>«Сьогодні було запроваджено заборону на експорт дизельного пального, і це дасть можливість збільшити постачання на внутрішній ринок», — сказав віцепрем’єр росії Олександр Новак.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-bans-diesel-exports-increase-domestic-supply-says-deputy-pm-2026-07-08/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30596-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="росія заборонила експорт дизелю до 31 липня, європейська маржа зросла до рекорду"/><br /><p>Reuters повідомив, що росія 8 липня запровадила заборону на експорт дизельного пального до 31 липня. Рішення ухвалили на тлі дефіциту пального, черг на АЗС і стрибків цін після систематичних українських ударів по російських НПЗ.</p>
<h4>Заборона посилює конкуренцію за альтернативні партії дизелю</h4>
<p>Віцепрем’єр росії Олександр Новак заявив на урядовій нараді, що ситуація з пальним залишається складною. За його словами, росія також почне імпортувати пальне у липні. Заборона поширюється і на виробників дизелю, але не стосується постачання за вже укладеними міжурядовими угодами, зокрема з Монголією.</p>
<p>Ринкова реакція була негайною. Benchmark-маржа європейського дизелю після оголошення заборони зросла до рекордних $60,17 за барель. Аналітик Sparta Commodities Абхішек Кумар зазначив у коментарі Reuters, що рішення росії припало на майже найгірший момент для ринку, оскільки війна з Іраном уже змусила ринок активно використовувати запаси для компенсації порушеного постачання з Близького Сходу.</p>
<p>Reuters також навів дані щодо падіння російського експорту. Морський експорт дизелю та газойлю з росії у червні впав на 39% проти попереднього місяця — до близько 1,8 млн т, а проти 3,35 млн т за той самий місяць минулого року скоротився на 46%. За даними Kpler, у період з 1 до 8 липня експорт становив лише 214 тис. барелів на добу проти 793 тис. барелів на добу за весь липень 2025 року та 842 тис. барелів на добу у липні 2021 року.</p>
<blockquote><p>«Сьогодні було запроваджено заборону на експорт дизельного пального, і це дасть можливість збільшити постачання на внутрішній ринок», — сказав віцепрем’єр росії Олександр Новак.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-bans-diesel-exports-increase-domestic-supply-says-deputy-pm-2026-07-08/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/09/rosiya-zaboronila-eksport-dizelyu-do-31-lipnya-yevropejska-marzha-zrosla-do-rekordu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія почала морський імпорт бензину з Індії на тлі дефіциту та регіональних обмежень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/rosiya-pochala-morskij-import-benzinu-z-indi%d1%97-na-tli-deficitu-ta-regionalnix-obmezhen/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/rosiya-pochala-morskij-import-benzinu-z-indi%d1%97-na-tli-deficitu-ta-regionalnix-obmezhen/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 03 Jul 2026 07:32:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline imports]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[Імпорт бензину]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154247</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30565-Индия.jpg" alt="росія почала морський імпорт бензину з Індії на тлі дефіциту та регіональних обмежень"/><br />Reuters повідомило про посилення паливної кризи в росії після ударів українських безпілотників по НПЗ і нафтобазах. Дефіцит бензину призвів до обмежень у більшості регіонів, стрибка цін у контрольованому росією Криму та початку морського імпорту бензину з Індії. Порушення роботи НПЗ у росії змусило ринок переходити до імпортних постачань бензину За повідомленням Reuters, у росії зростає [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30565-Индия.jpg" alt="росія почала морський імпорт бензину з Індії на тлі дефіциту та регіональних обмежень"/><br /><p>Reuters повідомило про посилення паливної кризи в росії після ударів українських безпілотників по НПЗ і нафтобазах. Дефіцит бензину призвів до обмежень у більшості регіонів, стрибка цін у контрольованому росією Криму та початку морського імпорту бензину з Індії.</p>
<h3>Порушення роботи НПЗ у росії змусило ринок переходити до імпортних постачань бензину</h3>
<p>За повідомленням Reuters, у росії зростає невдоволення через паливну кризу, спричинену ударами українських безпілотників по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Агентство зазначило, що пошкодження об’єктів стисло постачання пального, у більшості регіонів запроваджено обмеження, а водії почали обмінюватися інформацією про наявність бензину та черги.</p>
<p>У контрольованому росією Севастополі ціни на бензин за останній тиждень зросли на 30%, повідомив Росстат. Середня ціна бензину в росії нещодавно становила 72,38 рубля, або $0,9256 за літр. Водночас на окремих АЗС у регіонах, де Reuters зафіксувало дефіцит, ціна сягала $2,42 за літр.</p>
<p>Проблеми з бензином вийшли за межі приватного споживання. У Забайкальському краї були скасовані автобусні маршрути, а компанія зі збирання відходів призупинила роботу у чотирьох районах. У зернових регіонах фермери висловлювали занепокоєння через забезпечення жнив пальним.</p>
<p>Reuters також повідомило, що росія почала морський імпорт бензину з Індії, а Казахстан погодився постачати до росії 50 тис. тонн бензину у липні-серпні. Президент володимир путін у неділю визнав проблеми та заявив, що важливо зберегти постачання аграрному сектору, оскільки від цього залежить урожай. Віцепрем’єр Alexander Novak у середу сказав, що проблеми вирішуються.</p>
<blockquote><p>«Черга за бензином просто божевільна&#8230; Я починаю думати, що, можливо, мені слід ходити на роботу пішки», — сказала Reuters Tatiana Sedykh.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-frustration-rises-fuel-crisis-bites-2026-07-02/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30565-Индия.jpg" alt="росія почала морський імпорт бензину з Індії на тлі дефіциту та регіональних обмежень"/><br /><p>Reuters повідомило про посилення паливної кризи в росії після ударів українських безпілотників по НПЗ і нафтобазах. Дефіцит бензину призвів до обмежень у більшості регіонів, стрибка цін у контрольованому росією Криму та початку морського імпорту бензину з Індії.</p>
<h3>Порушення роботи НПЗ у росії змусило ринок переходити до імпортних постачань бензину</h3>
<p>За повідомленням Reuters, у росії зростає невдоволення через паливну кризу, спричинену ударами українських безпілотників по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Агентство зазначило, що пошкодження об’єктів стисло постачання пального, у більшості регіонів запроваджено обмеження, а водії почали обмінюватися інформацією про наявність бензину та черги.</p>
<p>У контрольованому росією Севастополі ціни на бензин за останній тиждень зросли на 30%, повідомив Росстат. Середня ціна бензину в росії нещодавно становила 72,38 рубля, або $0,9256 за літр. Водночас на окремих АЗС у регіонах, де Reuters зафіксувало дефіцит, ціна сягала $2,42 за літр.</p>
<p>Проблеми з бензином вийшли за межі приватного споживання. У Забайкальському краї були скасовані автобусні маршрути, а компанія зі збирання відходів призупинила роботу у чотирьох районах. У зернових регіонах фермери висловлювали занепокоєння через забезпечення жнив пальним.</p>
<p>Reuters також повідомило, що росія почала морський імпорт бензину з Індії, а Казахстан погодився постачати до росії 50 тис. тонн бензину у липні-серпні. Президент володимир путін у неділю визнав проблеми та заявив, що важливо зберегти постачання аграрному сектору, оскільки від цього залежить урожай. Віцепрем’єр Alexander Novak у середу сказав, що проблеми вирішуються.</p>
<blockquote><p>«Черга за бензином просто божевільна&#8230; Я починаю думати, що, можливо, мені слід ходити на роботу пішки», — сказала Reuters Tatiana Sedykh.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-frustration-rises-fuel-crisis-bites-2026-07-02/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/03/rosiya-pochala-morskij-import-benzinu-z-indi%d1%97-na-tli-deficitu-ta-regionalnix-obmezhen/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія створила штаб із пального на тлі дефіциту та розглядає повну заборону експорту дизпального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/28/rosiya-stvorila-shtab-iz-palnogo-na-tli-deficitu-ta-rozglyadaye-povnu-zaboronu-eksportu-dizpalnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/28/rosiya-stvorila-shtab-iz-palnogo-na-tli-deficitu-ta-rozglyadaye-povnu-zaboronu-eksportu-dizpalnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 28 Jun 2026 12:08:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline reserves]]></category>
		<category><![CDATA[refinery disruption]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[експорт дизпального]]></category>
		<category><![CDATA[запаси бензину]]></category>
		<category><![CDATA[порушення переробки]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154168</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30513-НПЗ_без_света.jpg" alt="росія створила штаб із пального на тлі дефіциту та розглядає повну заборону експорту дизпального"/><br />Reuters 28 червня 2026 року повідомило, що володимир путін визнав проблеми з постачанням пального в регіонах росії. За його словами, запаси бензину становлять 1,7 млн метричних тонн, а виробництво в липні має перевищити червневий рівень. Також розглядається повна заборона експорту дизпального. За даними Reuters, путін на нараді з високопосадовцями з питань постачання й розподілу пального [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30513-НПЗ_без_света.jpg" alt="росія створила штаб із пального на тлі дефіциту та розглядає повну заборону експорту дизпального"/><br /><p>Reuters 28 червня 2026 року повідомило, що володимир путін визнав проблеми з постачанням пального в регіонах росії. За його словами, запаси бензину становлять 1,7 млн метричних тонн, а виробництво в липні має перевищити червневий рівень. Також розглядається повна заборона експорту дизпального.</p>
<p>За даними Reuters, путін на нараді з високопосадовцями з питань постачання й розподілу пального заявив, що росія має мінімізувати наслідки українських ударів безпілотниками по нафтових об’єктах. Саме з цими ударами Reuters пов’язує паливні проблеми, які виникли в російських регіонах.</p>
<blockquote><p>«Ви добре знаєте, що проблеми для водіїв і бізнесу зберігаються. На жаль, черги на АЗС теж ще є», — сказав путін, за повідомленням Reuters із посиланням на російські агентства.</p></blockquote>
<p>У матеріалі зазначено, що путін закликав забезпечити постачання для аграрного сектору та повідомив, що розглядається заборона експорту дизпального. За його словами, запаси бензину використовуються і зараз становлять 1,7 млн метричних тонн, а липневий рівень виробництва має бути вищим за червневий.</p>
<blockquote><p>«Розглядається необхідність запровадження повної заборони на експорт дизельного пального», — заявив путін учасникам наради, за даними Reuters.</p></blockquote>
<p>Reuters також навело позицію російського віцепрем’єра Олександра Новака, який раніше заявив, що потреби в забороні експорту дизпального немає. Водночас путін сказав, що спеціальна група з питань постачання пального працює цілодобово, а ситуація потребує «системних заходів, що відповідають масштабу поточних викликів», для збільшення постачання та утримання цін на прийнятному рівні.</p>
<p>Окремий акцент зроблено на аграрному секторі. За словами путіна, потрібно докласти всіх зусиль, щоб виконати сезонні графіки постачання пального для агропромислових підприємств, «тому що від цього залежить урожай».</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів ключовим є не політичний аспект заяви, а факт можливого адміністративного обмеження експорту дизпального та офіційне визнання дефіциту пального. Reuters не наводить окремої оцінки впливу цих рішень на ціни бензину в Європі або Україні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-putin-acknowledges-fuel-shortages-task-force-set-up-ensure-supplies-2026-06-28/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30513-НПЗ_без_света.jpg" alt="росія створила штаб із пального на тлі дефіциту та розглядає повну заборону експорту дизпального"/><br /><p>Reuters 28 червня 2026 року повідомило, що володимир путін визнав проблеми з постачанням пального в регіонах росії. За його словами, запаси бензину становлять 1,7 млн метричних тонн, а виробництво в липні має перевищити червневий рівень. Також розглядається повна заборона експорту дизпального.</p>
<p>За даними Reuters, путін на нараді з високопосадовцями з питань постачання й розподілу пального заявив, що росія має мінімізувати наслідки українських ударів безпілотниками по нафтових об’єктах. Саме з цими ударами Reuters пов’язує паливні проблеми, які виникли в російських регіонах.</p>
<blockquote><p>«Ви добре знаєте, що проблеми для водіїв і бізнесу зберігаються. На жаль, черги на АЗС теж ще є», — сказав путін, за повідомленням Reuters із посиланням на російські агентства.</p></blockquote>
<p>У матеріалі зазначено, що путін закликав забезпечити постачання для аграрного сектору та повідомив, що розглядається заборона експорту дизпального. За його словами, запаси бензину використовуються і зараз становлять 1,7 млн метричних тонн, а липневий рівень виробництва має бути вищим за червневий.</p>
<blockquote><p>«Розглядається необхідність запровадження повної заборони на експорт дизельного пального», — заявив путін учасникам наради, за даними Reuters.</p></blockquote>
<p>Reuters також навело позицію російського віцепрем’єра Олександра Новака, який раніше заявив, що потреби в забороні експорту дизпального немає. Водночас путін сказав, що спеціальна група з питань постачання пального працює цілодобово, а ситуація потребує «системних заходів, що відповідають масштабу поточних викликів», для збільшення постачання та утримання цін на прийнятному рівні.</p>
<p>Окремий акцент зроблено на аграрному секторі. За словами путіна, потрібно докласти всіх зусиль, щоб виконати сезонні графіки постачання пального для агропромислових підприємств, «тому що від цього залежить урожай».</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів ключовим є не політичний аспект заяви, а факт можливого адміністративного обмеження експорту дизпального та офіційне визнання дефіциту пального. Reuters не наводить окремої оцінки впливу цих рішень на ціни бензину в Європі або Україні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-putin-acknowledges-fuel-shortages-task-force-set-up-ensure-supplies-2026-06-28/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/28/rosiya-stvorila-shtab-iz-palnogo-na-tli-deficitu-ta-rozglyadaye-povnu-zaboronu-eksportu-dizpalnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>НПЗ у москві може не відновити виробництво до кінця року після ударів дронів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/154136/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/154136/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 07:40:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline market]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[переробка на НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[ринок бензину]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизельного пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154136</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30494-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ у москві може не відновити виробництво до кінця року після ударів дронів"/><br />Reuters 24 червня повідомило з посиланням на два галузеві джерела, що НПЗ у москві, який є найбільшим постачальником пального для столичного регіону, може залишатися зупиненим щонайменше шість місяців. Завод двічі зазнав ударів дронів у червні та припинив роботу через значні пошкодження. Тривалий простій великого НПЗ посилює тиск на внутрішній ринок бензину й дизелю в росії [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30494-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ у москві може не відновити виробництво до кінця року після ударів дронів"/><br /><p>Reuters 24 червня повідомило з посиланням на два галузеві джерела, що НПЗ у москві, який є найбільшим постачальником пального для столичного регіону, може залишатися зупиненим щонайменше шість місяців. Завод двічі зазнав ударів дронів у червні та припинив роботу через значні пошкодження.</p>
<h3>Тривалий простій великого НПЗ посилює тиск на внутрішній ринок бензину й дизелю в росії</h3>
<p>За даними Reuters, НПЗ у москві, розташований на південній околиці міста, був змушений зупинити роботу після двох ударів дронів у червні. Два галузеві джерела агентства повідомили, що виробництво навряд чи відновиться цього року через масштаб пошкоджень.</p>
<p>Завод є найбільшим постачальником пального для московського регіону. У 2024 році він переробив 11,6 млн тонн сирої нафти, виробив 2,9 млн тонн бензину та 3,2 млн тонн дизельного пального. Оператор НПЗ, Gazprom Neft, не відповів на запит Reuters щодо коментаря.</p>
<p>Reuters зазначило, що удари українських дронів вивели з ладу значну частину російських потужностей з переробки нафти. Це спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на пальне та довгі черги у багатьох регіонах росії. У матеріалі також згадано, що росія розглядає заборону експорту дизельного пального, а окремо обговорює імпорт пального, зокрема для Криму, де продаж бензину населенню був призупинений.</p>
<blockquote><p>Одне з галузевих джерел Reuters заявило: «На ремонт піде щонайменше пів року».</p></blockquote>
<p>Для ринку нафтопродуктів ця новина має значення через вплив простою великого НПЗ на баланс бензину та дизельного пального в росії, а також через можливу зміну експортної поведінки країни на ринку сирої нафти й нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/moscow-oil-refinery-hit-by-drone-attacks-is-unlikely-resume-production-this-year-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30494-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ у москві може не відновити виробництво до кінця року після ударів дронів"/><br /><p>Reuters 24 червня повідомило з посиланням на два галузеві джерела, що НПЗ у москві, який є найбільшим постачальником пального для столичного регіону, може залишатися зупиненим щонайменше шість місяців. Завод двічі зазнав ударів дронів у червні та припинив роботу через значні пошкодження.</p>
<h3>Тривалий простій великого НПЗ посилює тиск на внутрішній ринок бензину й дизелю в росії</h3>
<p>За даними Reuters, НПЗ у москві, розташований на південній околиці міста, був змушений зупинити роботу після двох ударів дронів у червні. Два галузеві джерела агентства повідомили, що виробництво навряд чи відновиться цього року через масштаб пошкоджень.</p>
<p>Завод є найбільшим постачальником пального для московського регіону. У 2024 році він переробив 11,6 млн тонн сирої нафти, виробив 2,9 млн тонн бензину та 3,2 млн тонн дизельного пального. Оператор НПЗ, Gazprom Neft, не відповів на запит Reuters щодо коментаря.</p>
<p>Reuters зазначило, що удари українських дронів вивели з ладу значну частину російських потужностей з переробки нафти. Це спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на пальне та довгі черги у багатьох регіонах росії. У матеріалі також згадано, що росія розглядає заборону експорту дизельного пального, а окремо обговорює імпорт пального, зокрема для Криму, де продаж бензину населенню був призупинений.</p>
<blockquote><p>Одне з галузевих джерел Reuters заявило: «На ремонт піде щонайменше пів року».</p></blockquote>
<p>Для ринку нафтопродуктів ця новина має значення через вплив простою великого НПЗ на баланс бензину та дизельного пального в росії, а також через можливу зміну експортної поведінки країни на ринку сирої нафти й нафтопродуктів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/moscow-oil-refinery-hit-by-drone-attacks-is-unlikely-resume-production-this-year-2026-06-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/154136/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/16/naftovij-rinok-zavmer-mizh-diplomatiyeyu-ta-deficitom-chomu-navit-mozhlive-vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-ne-znizit-cini-shvidko/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/16/naftovij-rinok-zavmer-mizh-diplomatiyeyu-ta-deficitom-chomu-navit-mozhlive-vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-ne-znizit-cini-shvidko/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Apr 2026 05:40:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[U.S. crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти США]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153841</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30281-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко"/><br />Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише 0,1% до 91,38 долара за барель, а Brent зросла на 0,04% до 94,97 долара за барель. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30281-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко"/><br /><p>Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише <strong>0,1%</strong> до <strong>91,38 долара за барель</strong>, а Brent зросла на <strong>0,04%</strong> до <strong>94,97 долара за барель</strong>. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.</p>
<h3>Що стримує нафтовий ринок від різких рухів</h3>
<p>Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном <em>«продуктивними»</em> і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.</p>
<h4>Ціни нафти: що показує ринок зараз</h4>
<ul>
<li><strong>WTI</strong> <em>(West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти)</em> торгувалася на рівні <strong>91,38 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> <em>(північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир)</em> перебувала на рівні <strong>94,97 долара за барель</strong>.</li>
<li>Добове зростання було мінімальним: <strong>+0,1%</strong> для WTI та <strong>+0,04%</strong> для Brent.</li>
<li>Попри це, котирування залишаються <strong>помітно нижчими</strong>, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.</li>
</ul>
<h4>Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту</h4>
<ul>
<li>Ринок бачить <strong>ознаки можливого мирного врегулювання</strong> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
<li>Водночас <strong>фізичні ринки залишаються вкрай напруженими</strong>, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.</li>
<li>Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це <strong>не прибере дефіцит у короткі строки</strong>.</li>
</ul>
<h4>Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту</h4>
<p>Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти <strong>місяці</strong>. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.</p>
<h4>Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів</strong>.</li>
<li>Покупці в <strong>Азії та Європі</strong> активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.</li>
<li>Ця боротьба за альтернативні обсяги <strong>підштовхує ціни вгору у світі</strong>.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів.</strong> Ринок активно демонструє посилення <strong>диверсифікації джерел</strong>: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість.</strong> Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок блокади або масованих ударів.</strong> Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для захисту критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Військова складова.</strong> Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.</li>
<li><strong>Економічний вимір.</strong> Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні <strong>місяці</strong> для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ціноутворення</h4>
<ul>
<li><strong>Структура ціни.</strong> На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.</li>
<li><strong>Конкуренція за ресурси.</strong> Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.</p></blockquote>
<p>У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: <strong>крихким дипломатичним оптимізмом</strong> і <strong>дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися</strong>. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Prices-Steady-as-Traders-Balance-Diplomatic-Progress-With-Physical-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30281-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко"/><br /><p>Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише <strong>0,1%</strong> до <strong>91,38 долара за барель</strong>, а Brent зросла на <strong>0,04%</strong> до <strong>94,97 долара за барель</strong>. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.</p>
<h3>Що стримує нафтовий ринок від різких рухів</h3>
<p>Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном <em>«продуктивними»</em> і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.</p>
<h4>Ціни нафти: що показує ринок зараз</h4>
<ul>
<li><strong>WTI</strong> <em>(West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти)</em> торгувалася на рівні <strong>91,38 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> <em>(північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир)</em> перебувала на рівні <strong>94,97 долара за барель</strong>.</li>
<li>Добове зростання було мінімальним: <strong>+0,1%</strong> для WTI та <strong>+0,04%</strong> для Brent.</li>
<li>Попри це, котирування залишаються <strong>помітно нижчими</strong>, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.</li>
</ul>
<h4>Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту</h4>
<ul>
<li>Ринок бачить <strong>ознаки можливого мирного врегулювання</strong> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
<li>Водночас <strong>фізичні ринки залишаються вкрай напруженими</strong>, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.</li>
<li>Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це <strong>не прибере дефіцит у короткі строки</strong>.</li>
</ul>
<h4>Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту</h4>
<p>Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти <strong>місяці</strong>. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.</p>
<h4>Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів</strong>.</li>
<li>Покупці в <strong>Азії та Європі</strong> активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.</li>
<li>Ця боротьба за альтернативні обсяги <strong>підштовхує ціни вгору у світі</strong>.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів.</strong> Ринок активно демонструє посилення <strong>диверсифікації джерел</strong>: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість.</strong> Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок блокади або масованих ударів.</strong> Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для захисту критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Військова складова.</strong> Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.</li>
<li><strong>Економічний вимір.</strong> Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні <strong>місяці</strong> для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ціноутворення</h4>
<ul>
<li><strong>Структура ціни.</strong> На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.</li>
<li><strong>Конкуренція за ресурси.</strong> Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.</p></blockquote>
<p>У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: <strong>крихким дипломатичним оптимізмом</strong> і <strong>дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися</strong>. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Prices-Steady-as-Traders-Balance-Diplomatic-Progress-With-Physical-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/16/naftovij-rinok-zavmer-mizh-diplomatiyeyu-ta-deficitom-chomu-navit-mozhlive-vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-ne-znizit-cini-shvidko/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Військова економіка росії тріщить: інфляція, дефіцит пального та охолодження зростання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/16/153257/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/16/153257/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Sep 2025 05:38:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[recession risk]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tags: Russia economy]]></category>
		<category><![CDATA[wartime budget]]></category>
		<category><![CDATA[військові видатки]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Москва]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[стагнація]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153257</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29914-НПЗ_без_света.jpg" alt="Військова економіка росії тріщить: інфляція, дефіцит пального та охолодження зростання"/><br />Українська дронова кампанія вивела з ладу до 17% нафтопереробних потужностей росії, що спричинило дефіцит і стрибок цін на пальне. Рекордні оборонні видатки — 41% бюджету-2025 — розігріли ринок праці, підштовхнули інфляцію до ≈10% і змусили Центробанк підвищувати ставки. ВВП у I кварталі 2025 року впав на 0,6% кв./кв., а урядові прогнози зростання знижено до 1,5%. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29914-НПЗ_без_света.jpg" alt="Військова економіка росії тріщить: інфляція, дефіцит пального та охолодження зростання"/><br /><p>Українська дронова кампанія вивела з ладу до <strong>17%</strong> нафтопереробних потужностей росії, що спричинило дефіцит і стрибок цін на пальне. Рекордні оборонні видатки — <strong>41%</strong> бюджету-2025 — розігріли ринок праці, підштовхнули інфляцію до <strong>≈10%</strong> і змусили Центробанк підвищувати ставки. ВВП у I кварталі 2025 року впав на <strong>0,6%</strong> кв./кв., а урядові прогнози зростання знижено до <strong>1,5%</strong>. Ризики: стагнація або рецесія, податкові підвищення та погіршення добробуту споживачів — із наслідками для конкуренції та світових ринків нафти.</p>
<h2>Причинно-наслідкові зв’язки російської паливно-економічної кризи</h2>
<h3>1) Центральний вузол</h3>
<ul>
<li><strong>Шок пропозиції пального + перегрів військових видатків</strong> → інфляція ~<strong>10%</strong>, підвищення ставок, уповільнення економіки, зниження купівельної спроможності.</li>
</ul>
<h3>2) Факти</h3>
<ul>
<li>Дрони України <strong>вивели з ладу до 17%</strong> НПЗ росії.</li>
<li>Оборонні та силові видатки: <strong>41%</strong> усіх видатків бюджету 2025 року — найвище з часів «холодної війни».</li>
<li>Інфляція: <strong>близько 10%</strong>; Центробанк підвищує ставки для стримування.</li>
<li>ВВП I кв. 2025: <strong>-0,6%</strong> кв./кв.; перше скорочення з 2022 року (<em>тоді економіка падала на 1,4% р/р</em>).</li>
<li>Орієнтир зростання від уряду: <strong>1,5%</strong> (заява міністерства фінансів).</li>
<li>Бюджетний дефіцит у 2025 році на траєкторії до <strong>5 трлн</strong> рублів (<em>еквівалент $62 млрд</em>).</li>
<li>Споживчий вимір (москва): бензин за кілька тижнів зріс на <strong>30%+</strong> — з <strong>45</strong> до <strong>60</strong> руб./л; чистий денний дохід водія таксі впав до <strong>~75%</strong> від колишнього рівня.</li>
</ul>
<h3>3) Як це транслюється на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<h4>3.1. Гілка «Внутрішня пропозиція пального в росії»</h4>
<ul>
<li><strong>Втрата 17% переробки</strong> → падіння внутрішньої пропозиції → <strong>дефіцит і зростання цін</strong>.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції всередині рф:</em> перевага НПЗ/постачальників, що зберегли потужності; посилення ринкової сили локальних трейдерів у регіонах із дефіцитом.</li>
<li><em>Ринкова логіка:</em> дорожче пальне підвищує витрати логістики й агросектору → розширює інфляційний імпульс поза енергетикою.</li>
</ul>
<h4>3.2. Гілка «Зовнішні балансувальні потоки»</h4>
<ul>
<li><strong>Менше внутрішньої переробки</strong> → потенційне <strong>зростання імпорту/перенаправлення постачання</strong> сирої нафти та нафтопродуктів у/з третіх країн.</li>
<li><em>Вплив на світову конкуренцію:</em> регіональні премії/дисконти на дизель/бензин можуть розширитися; трейдери з альтернативними маршрутами отримують <strong>тимчасову перевагу</strong>.</li>
</ul>
<h4>3.3. Гілка «Макрофінанси та ціноутворення»</h4>
<ul>
<li><strong>41% бюджету на оборону</strong> → перетік ресурсів у військовий сектор → <strong>вузькі місця</strong> у цивільній переробці, логістиці та інвестиціях.</li>
<li><strong>Підвищені ставки</strong> → дорожче кредитування НПЗ/видобутку/торгівлі → обмеження модернізацій та оборотного капіталу.</li>
<li><em>Для ринку нафти:</em> вища собівартість і ризик-премії → <strong>зменшення цінової агресивності експорту</strong> з рф у короткому періоді.</li>
</ul>
<h4>3.4. Гілка «Очікування та ризики»</h4>
<ul>
<li>Озвучено ризики <strong>стагнації/рецесії</strong>; окремі посадовці говорять про «швидше, ніж очікували» охолодження зростання.</li>
<li><strong>Імовірні податкові підвищення</strong> (зокрема ПДВ) → перекладання витрат на споживача → <strong>+10–15%</strong> до цін понад поточну інфляцію.</li>
<li><em>Структурний висновок:</em> слабший внутрішній попит + дорожче фінансування → <strong>зниження інвестицій</strong> у нафтопереробку та логістику, що <strong>довше утримуватиме дефіцити</strong>.</li>
</ul>
<h3>4) Цінові та соціальні ефекти</h3>
<ul>
<li><strong>Споживачі:</strong> падіння реальних доходів (приклад із м. москва: пальне +30%+; дохід водія таксі −25%).</li>
<li><strong>Ринок праці:</strong> військові контракти конкурують із цивільними роботодавцями, <em>деформуючи</em> зарплатні очікування.</li>
<li><strong>Політична економія:</strong> дефіцити та інфляція тестують підтримку війни; влада прагне «м’якої посадки» без втрати соціальної лояльності.</li>
</ul>
<h3>5) Прямі цитати</h3>
<blockquote><p>«Криза триває, вона розвивається, вона зростає, вона посилюється… і стає неможливо її повністю приховати». — Ігор Ліпсіць, російський економіст</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це очікуване уповільнення зростання. Наразі воно дуже схоже на м’яку посадку, а не на гостру кризу». — Лаура Соланко, Інститут економік, що розвиваються, Банку Фінляндії</p></blockquote>
<blockquote><p>«Отже, далі буде стагнація — фактично нуль або 1% зростання — а потім настане рецесія». — Богдан Бакалейко, колишній російський журналіст та економічний коментатор</p></blockquote>
<blockquote><p>«Я впевнений, що зрештою нам вдасться… підтримати необхідні темпи зростання, зберігаючи інфляцію мінімальною». — володимир путін</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це найхижіший податок… ціни злетять щонайменше на 10–15% понад те». — Владислав Жуковський, незалежний економіст (про можливе підвищення ПДВ)</p></blockquote>
<h3>6) Аналітичні висновки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> внутрішній дефіцит пального в рф підтримує <strong>високі регіональні ціни</strong> на нафтопродукти, розширює спреди між хабами та створює можливості арбітражу для постачальників із доступом до альтернативних маршрутів постачання.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> поєднання <strong>високих ставок</strong>, можливих <strong>податкових підвищень</strong> і пріоритету військових видатків <strong>стримує інвестиції</strong> у переробку та логістику, що зберігатиме <strong>структурну напругу пропозиції</strong>.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> виграють виробники/трейдери поза рф із гнучкими ланцюгами постачання; усередині рф посилюється ринкова влада тих НПЗ, що залишилися в строю.</li>
</ul>
<h3>7) Хронологія подій та заяв</h3>
<ul>
<li><strong>Вересень 15, 2025, 9:00 AM CDT:</strong> публікація матеріалу зі зведеннями щодо 17% втрачених потужностей НПЗ, інфляції ~10% та падіння ВВП на 0,6% кв./кв.</li>
<li><strong>Офіційні коментарі:</strong> фінмін знижує прогноз зростання до 1,5%; мінекономіки попереджає про «швидше, ніж очікували» охолодження; сбербанк говорить про можливу «стагнацію»; кремль декларує контроль над інфляцією.</li>
</ul>
<hr />
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Wartime-Economy-Creaks-Under-Inflation-and-Fuel-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29914-НПЗ_без_света.jpg" alt="Військова економіка росії тріщить: інфляція, дефіцит пального та охолодження зростання"/><br /><p>Українська дронова кампанія вивела з ладу до <strong>17%</strong> нафтопереробних потужностей росії, що спричинило дефіцит і стрибок цін на пальне. Рекордні оборонні видатки — <strong>41%</strong> бюджету-2025 — розігріли ринок праці, підштовхнули інфляцію до <strong>≈10%</strong> і змусили Центробанк підвищувати ставки. ВВП у I кварталі 2025 року впав на <strong>0,6%</strong> кв./кв., а урядові прогнози зростання знижено до <strong>1,5%</strong>. Ризики: стагнація або рецесія, податкові підвищення та погіршення добробуту споживачів — із наслідками для конкуренції та світових ринків нафти.</p>
<h2>Причинно-наслідкові зв’язки російської паливно-економічної кризи</h2>
<h3>1) Центральний вузол</h3>
<ul>
<li><strong>Шок пропозиції пального + перегрів військових видатків</strong> → інфляція ~<strong>10%</strong>, підвищення ставок, уповільнення економіки, зниження купівельної спроможності.</li>
</ul>
<h3>2) Факти</h3>
<ul>
<li>Дрони України <strong>вивели з ладу до 17%</strong> НПЗ росії.</li>
<li>Оборонні та силові видатки: <strong>41%</strong> усіх видатків бюджету 2025 року — найвище з часів «холодної війни».</li>
<li>Інфляція: <strong>близько 10%</strong>; Центробанк підвищує ставки для стримування.</li>
<li>ВВП I кв. 2025: <strong>-0,6%</strong> кв./кв.; перше скорочення з 2022 року (<em>тоді економіка падала на 1,4% р/р</em>).</li>
<li>Орієнтир зростання від уряду: <strong>1,5%</strong> (заява міністерства фінансів).</li>
<li>Бюджетний дефіцит у 2025 році на траєкторії до <strong>5 трлн</strong> рублів (<em>еквівалент $62 млрд</em>).</li>
<li>Споживчий вимір (москва): бензин за кілька тижнів зріс на <strong>30%+</strong> — з <strong>45</strong> до <strong>60</strong> руб./л; чистий денний дохід водія таксі впав до <strong>~75%</strong> від колишнього рівня.</li>
</ul>
<h3>3) Як це транслюється на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<h4>3.1. Гілка «Внутрішня пропозиція пального в росії»</h4>
<ul>
<li><strong>Втрата 17% переробки</strong> → падіння внутрішньої пропозиції → <strong>дефіцит і зростання цін</strong>.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції всередині рф:</em> перевага НПЗ/постачальників, що зберегли потужності; посилення ринкової сили локальних трейдерів у регіонах із дефіцитом.</li>
<li><em>Ринкова логіка:</em> дорожче пальне підвищує витрати логістики й агросектору → розширює інфляційний імпульс поза енергетикою.</li>
</ul>
<h4>3.2. Гілка «Зовнішні балансувальні потоки»</h4>
<ul>
<li><strong>Менше внутрішньої переробки</strong> → потенційне <strong>зростання імпорту/перенаправлення постачання</strong> сирої нафти та нафтопродуктів у/з третіх країн.</li>
<li><em>Вплив на світову конкуренцію:</em> регіональні премії/дисконти на дизель/бензин можуть розширитися; трейдери з альтернативними маршрутами отримують <strong>тимчасову перевагу</strong>.</li>
</ul>
<h4>3.3. Гілка «Макрофінанси та ціноутворення»</h4>
<ul>
<li><strong>41% бюджету на оборону</strong> → перетік ресурсів у військовий сектор → <strong>вузькі місця</strong> у цивільній переробці, логістиці та інвестиціях.</li>
<li><strong>Підвищені ставки</strong> → дорожче кредитування НПЗ/видобутку/торгівлі → обмеження модернізацій та оборотного капіталу.</li>
<li><em>Для ринку нафти:</em> вища собівартість і ризик-премії → <strong>зменшення цінової агресивності експорту</strong> з рф у короткому періоді.</li>
</ul>
<h4>3.4. Гілка «Очікування та ризики»</h4>
<ul>
<li>Озвучено ризики <strong>стагнації/рецесії</strong>; окремі посадовці говорять про «швидше, ніж очікували» охолодження зростання.</li>
<li><strong>Імовірні податкові підвищення</strong> (зокрема ПДВ) → перекладання витрат на споживача → <strong>+10–15%</strong> до цін понад поточну інфляцію.</li>
<li><em>Структурний висновок:</em> слабший внутрішній попит + дорожче фінансування → <strong>зниження інвестицій</strong> у нафтопереробку та логістику, що <strong>довше утримуватиме дефіцити</strong>.</li>
</ul>
<h3>4) Цінові та соціальні ефекти</h3>
<ul>
<li><strong>Споживачі:</strong> падіння реальних доходів (приклад із м. москва: пальне +30%+; дохід водія таксі −25%).</li>
<li><strong>Ринок праці:</strong> військові контракти конкурують із цивільними роботодавцями, <em>деформуючи</em> зарплатні очікування.</li>
<li><strong>Політична економія:</strong> дефіцити та інфляція тестують підтримку війни; влада прагне «м’якої посадки» без втрати соціальної лояльності.</li>
</ul>
<h3>5) Прямі цитати</h3>
<blockquote><p>«Криза триває, вона розвивається, вона зростає, вона посилюється… і стає неможливо її повністю приховати». — Ігор Ліпсіць, російський економіст</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це очікуване уповільнення зростання. Наразі воно дуже схоже на м’яку посадку, а не на гостру кризу». — Лаура Соланко, Інститут економік, що розвиваються, Банку Фінляндії</p></blockquote>
<blockquote><p>«Отже, далі буде стагнація — фактично нуль або 1% зростання — а потім настане рецесія». — Богдан Бакалейко, колишній російський журналіст та економічний коментатор</p></blockquote>
<blockquote><p>«Я впевнений, що зрештою нам вдасться… підтримати необхідні темпи зростання, зберігаючи інфляцію мінімальною». — володимир путін</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це найхижіший податок… ціни злетять щонайменше на 10–15% понад те». — Владислав Жуковський, незалежний економіст (про можливе підвищення ПДВ)</p></blockquote>
<h3>6) Аналітичні висновки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> внутрішній дефіцит пального в рф підтримує <strong>високі регіональні ціни</strong> на нафтопродукти, розширює спреди між хабами та створює можливості арбітражу для постачальників із доступом до альтернативних маршрутів постачання.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> поєднання <strong>високих ставок</strong>, можливих <strong>податкових підвищень</strong> і пріоритету військових видатків <strong>стримує інвестиції</strong> у переробку та логістику, що зберігатиме <strong>структурну напругу пропозиції</strong>.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> виграють виробники/трейдери поза рф із гнучкими ланцюгами постачання; усередині рф посилюється ринкова влада тих НПЗ, що залишилися в строю.</li>
</ul>
<h3>7) Хронологія подій та заяв</h3>
<ul>
<li><strong>Вересень 15, 2025, 9:00 AM CDT:</strong> публікація матеріалу зі зведеннями щодо 17% втрачених потужностей НПЗ, інфляції ~10% та падіння ВВП на 0,6% кв./кв.</li>
<li><strong>Офіційні коментарі:</strong> фінмін знижує прогноз зростання до 1,5%; мінекономіки попереджає про «швидше, ніж очікували» охолодження; сбербанк говорить про можливу «стагнацію»; кремль декларує контроль над інфляцією.</li>
</ul>
<hr />
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Wartime-Economy-Creaks-Under-Inflation-and-Fuel-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/16/153257/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/fuel-shortages/feed/ ) in 0.23526 seconds, on Jul 20th, 2026 at 1:57 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 20th, 2026 at 2:57 pm UTC -->