Іспанія заявила про готовність активно долучитися до можливого механізму ЄС зі спільного використання запасів авіаційного пального та до спільних закупівель, тоді як Європа намагається стабілізувати постачання після різкого загострення кризи на Близькому Сході. Попри напруження на ринку, нові дані Kpler і LSEG показують зростання надходжень авіаційного пального зі США та Нігерії. Водночас ціни залишаються поблизу рекордних рівнів — близько 175 доларів за барель, а запаси в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен впали до найнижчого рівня за чотири роки. Це означає, що Європа отримала додаткові обсяги, але ще не позбулася ризику дефіциту напередодні літнього піку авіаперевезень.

Іспанія робить ставку на координацію в межах ЄС

• Міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен заявила, що країна активно братиме участь у можливому європейському механізмі спільного використання запасів авіаційного пального.
• За її словами, спільна платформа закупівель може посилити переговорну позицію покупців і допомогти країнам отримувати пальне за доступнішими цінами.
• Висновок: ЄС розглядає не лише екстрений перерозподіл ресурсів, а й колективний інструмент впливу на ринок.

«Іспанія завжди демонструвала свою відданість солідарності та спільній роботі. Ми подивимося, що саме передбачає ця пропозиція, і братимемо активну участь». — Сара Аагесен, міністерка енергетики Іспанії

Причина кризи — збій головного каналу імпорту для Європи

• Війна між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, а також відповідь Тегерана, спровокували кризу постачання авіаційного пального.
• ЄС залежить від країн Перської затоки майже на 75% у структурі імпорту авіаційного пального.
• Постачання були порушені через те, що Ормузька протока фактично виявилася закритою.
• Висновок: проблема має не локальний, а системний імпортний характер, оскільки під ударом опинилося джерело, від якого Європа залежить на три чверті. Коли майже 75% імпорту прив’язані до одного регіону, будь-який збій у критичному вузлі транспортування автоматично стає загальноєвропейською проблемою.

Іспанія входить у кризу з сильнішої позиції, ніж частина інших країн Європи

• Сара Аагесен наголосила, що Іспанія краще підготовлена до кризи завдяки мережі нафтопереробних заводів та постачанню переважно з Америки і Північної Африки.
• На окремих підприємствах іспанські переробники збільшили випуск на до 60% від звичайного рівня.
• Це дало змогу країні увійти в літній сезон із запасами гасу на максимальному рівні.
• Висновок: перевага Іспанії полягає не у відсутності кризи, а у кращій диверсифікації джерел і гнучкішій внутрішній переробці. Два фактори стійкості — альтернативна географія постачання та нарощення переробки всередині країни.

Європа вже отримує додаткові обсяги, але ринок залишається напруженим

• За даними Kpler і LSEG, цього тижня Європа має отримати більші надходження авіаційного пального зі США та Нігерії, ніж тижнем раніше.
• Постачання зі США в Європу у квітні поки що оцінюються на рівні 164-174 тис. барелів на добу з урахуванням уже розвантажених суден і тих, що ще мають прибути.
• Для порівняння, минулого тижня очікувалося 149-200 тис. барелів на добу, що є рекордом за даними LSEG від 2015 року і Kpler від 2017 року.
• Імпорт із Нігерії у квітні наразі становить близько 78-96 тис. барелів на добу.
• Це також рекордний рівень і свідчення зростання ролі Нігерії після запуску у 2024 році НПЗ Dangote — найбільшого в Африці.
• Висновок: Європа вже переорієнтовує потоки з Перської затоки на Атлантичний басейн. Саме США і Нігерія  є джерелами збільшених та рекордних надходжень, які мають підтримати європейський ринок.

Ціни й запаси показують, що дефіцит ще не подолано

• Минулого місяця ціни на авіаційне пальне досягли історичного максимуму.
• Вони залишаються підвищеними і тримаються поблизу 175 доларів за барель.
• Від початку війни ціна майже подвоїлася.
• Запаси авіаційного пального в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен минулого тижня впали до мінімуму за чотири роки.
• Висновок: додатковий імпорт поки що не відновив ринкову рівновагу. Якби нові постачання вже повністю компенсували втрати, ринок не утримував би ціни поблизу рекордів, а запаси не залишалися б на чотирирічному мінімумі.

Ризик для авіасполучення переноситься на кінець травня і літній сезон

• Генеральний директор Міжнародної асоціації повітряного транспорту Віллі Волш попередив, що з кінця травня в Європі можуть початися скасування рейсів через нестачу авіаційного пального.
• Це створює загрозу для пікового літнього сезону подорожей, коли навантаження на авіаційну систему традиційно зростає.
• Висновок: енергетична проблема вже переходить у транспортно-економічну площину. Якщо дефіцит пального загрожує скасуванням рейсів, наслідки виходять за межі ринку нафтопродуктів і напряму впливають на мобільність, туризм і доходи перевізників.

«Рейси в Європі можуть почати скасовувати з кінця травня через нестачу авіаційного пального». — Віллі Волш, генеральний директор IATA

Висноки

• Перший висновок: ринок авіаційного пального в Європі увійшов у фазу гострої геополітичної залежності від логістики і зовнішнього імпорту.
• Другий висновок: Іспанія на тлі загальноєвропейської кризи виглядає відносно стійкішою. Країна спирається на власну переробку, постачання з Америки та Північної Африки і наростила випуск на окремих НПЗ до 60% від звичайного рівня.
• Третій висновок: рекордні надходження зі США та Нігерії лише пом’якшують дефіцит, але не знімають ризиків. Це підтверджують одночасно три показники — ціна близько 175 доларів за барель, майже дворазове зростання від початку війни та мінімум запасів за чотири роки.
• Четвертий висновок: спільні закупівлі і взаємне використання запасів у ЄС стають не політичним жестом, а практичним інструментом стабілізації ринку. Європейські авіакомпанії вже закликають ЄС до надзвичайних заходів, а ризик скасування рейсів з кінця травня робить рішення терміновим.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Рішення OPEC+ збільшити нафтові квоти на травень на 206 тис. барелів на добу виглядає радше сигналом для ринку, ніж реальним розв’язанням проблеми постачання. Поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а атаки на енергетичну інфраструктуру скорочують виробничі можливості країн Перської затоки, додаткові обсяги залишаються переважно «паперовими». Для українського ринку пального це означає просту річ: зовнішній ресурс дорожчає швидше, ніж ринок встигає адаптуватися, а баланс між прозорістю цінових сигналів і фактичним ресурсним забезпеченням стає ключовим фактором стійкості.

OPEC+ показав готовність діяти після відкриття Ормузької протоки, але криза постачання поки що сильніша за квотне рішення

Нафтовий ринок зараз живе у двох площинах одночасно. Перша — це формальні рішення виробників, які мають заспокоїти трейдерів, імпортерів і споживачів. Друга — це фізична логістика, без якої жодна квота не перетворюється на реальні барелі. Саме тому рішення OPEC+ про підвищення квот у травні на 206 тис. барелів на добу потрібно читати не як швидке збільшення пропозиції, а як політичний і ринковий сигнал: щойно головний маршрут постачання відновить роботу, група готова додати ресурс.

Що саме вирішив OPEC+

• Вісім країн OPEC+ погодилися підвищити квоти видобутку на 206 тис. барелів на добу у травні.
• Це рішення ухвалили на віртуальній зустрічі 5 квітня.
• Йдеться про той самий обсяг підвищення, який раніше був погоджений і на квітень.
• Наступна зустріч цих восьми країн запланована на 3 травня.
• Із квітня по грудень 2025 року вони вже підвищили квоти приблизно на 2,9 млн барелів на добу, після чого поставили паузу на січень-березень 2026 року.

На папері це виглядає як крок до стабілізації. Але в реальності сам OPEC+ фактично визнає: головні країни, які могли б суттєво наростити видобуток, зараз обмежені війною, пошкодженням інфраструктури та зупинкою звичних логістичних маршрутів.

Чому додаткові барелі поки не змінюють ситуацію

• Війна фактично закрила Ормузьку протоку з кінця лютого.
• Саме через цю протоку проходить найважливіший у світі маршрут транспортування нафти.
• Закриття Ормузької протоки скоротило експорт з Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку — тобто саме тих країн OPEC+, які до конфлікту реально могли швидко збільшити видобуток.
• Підвищення квот на 206 тис. б/д становить менше ніж 2% від обсягу постачання, який був втрачений через кризу.
• За оцінками, перебої вже забрали з ринку 12-15 млн барелів на добу, або до 15% глобального постачання.

Іншими словами, ринок зараз отримав не стільки додаткову нафту, скільки повідомлення про готовність її дати в майбутньому. Для фінансового ринку це важливо, бо прозорий сигнал знижує паніку. Але для фізичного ринку пального, включно з імпортно орієнтованими сегментами Європи, цього недостатньо: доки танкер не пройшов маршрут і ресурс не прибув у порт, квотне рішення не перетворюється на нову пропозицію.

«У реальності це додає ринку дуже мало барелів. Коли Ормузька протока закрита, додаткові барелі від OPEC+ значною мірою втрачають значення». — Хорхе Леон, колишній представник OPEC, керівник з геополітичного аналізу Rystad Energy

Що означає ця ситуація для цін

• Ціни на нафту зросли до чотирирічного максимуму, наблизившись до 120 дол./бар.
• JPMorgan попередив, що за збереження перебоїв у Ормузькій протоці до середини травня ціна може перевищити 150 дол./бар.
• Зростання котирувань уже трансформувалося у подорожчання транспортного пального, яке тисне і на споживачів, і на бізнес у різних країнах.

Для ринку це насамперед означає подорожчання зовнішнього орієнтира. Коли нафта зростає до таких рівнів, це впливає не лише на сиру нафту, а й на всю структуру вартості нафтопродуктів: бензину, дизеля, морської логістики, фінансування запасів і страхування операцій. Саме тому нинішня турбулентність є не короткою ціновою хвилею, а системним стресом для всього ланцюга постачання.

Чому ринок зараз говорить не лише про барелі, а й про довіру

У кризовий період ринок потребує одночасно двох речей: прозорого сигналу і фізичного ресурсу. OPEC+ зараз намагається дати перше, але не може швидко забезпечити друге. Саме в цьому й полягає нинішній дисбаланс.

• Прозорість ринку у цьому випадку — це зрозуміле повідомлення виробників про готовність збільшити видобуток після відкриття маршруту.
• Ресурсне забезпечення — це вже не заява, а фактична доступність сирої нафти, танкерів, безпечної інфраструктури й працюючих портів.
• Поки що OPEC+ може дати ринку лише частину відповіді: оголосити про наміри й показати, що не відмовляється від ролі стабілізатора.
• Саме тому під час кризи особливу вагу мають дії урядів щодо збереження ресурсу, стримування панічних реакцій і координації ринку.

Реакція урядів, спрямована на збереження постачання. Це означає, що кризове управління виходить за межі видобутку й переходить у площину державної координації: хто, де і як буде зберігати ресурс, як працюватиме інфраструктура, і яким буде порядок дій у разі затяжних перебоїв.

Ризик інфраструктурного удару став окремим ціновим фактором

• OPEC+ окремо висловив занепокоєння атаками на енергетичні активи.
• У заяві міністерського моніторингового комітету наголошено, що такі об’єкти дорого і довго відновлювати.
• Частина країн Перської затоки вже визнала, що навіть у разі негайного припинення війни й відкриття Ормузької протоки для повернення до нормальної роботи знадобляться місяці.
• росія також не може наростити видобуток через санкції Заходу та пошкодження інфраструктури внаслідок війни проти України.

Це принципово змінює архітектуру нафтового ринку. Якщо раніше інвестори й споживачі дивилися передусім на попит, запаси й рішення картелів, то тепер повноцінним елементом ціни стали вразливість інфраструктури та швидкість її ремонту. Ринок закладає в ціну не лише дефіцит барелів, а й дефіцит безпечних маршрутів, портової пропускної здатності та ремонтного часу.

Окремий сигнал ринку — Ірак і обережне повернення судноплавства

• Іран заявив, що Ірак звільняється від обмежень на транзит через Ормузьку протоку.
• Дані судноплавства вже показали проходження танкера з іракською нафтою через протоку.
• Водночас ключове питання залишається відкритим: чи підуть цим маршрутом інші судна, зважаючи на ризики.

Саме тут знову проявляється значення ринкової прозорості. Один танкер — це ще не відновлення постачання. Але це важливий індикатор, що ринок уважно перевіряє, чи можна повертатися до нормальної логістики. Якщо такі проходи стануть регулярними, тоді рішення OPEC+ справді почне набувати практичного сенсу. Якщо ні — квотне збільшення залишатиметься радше елементом комунікації, ніж реальним балансуванням ринку.

Головний висновок полягає в тому, що нинішній ринок не можна стабілізувати лише новою цифрою у квоті. Потрібен повноцінний баланс між повідомленням для ринку, фізичним проходженням вантажів, захищеною інфраструктурою та механізмами збереження ресурсу на випадок затяжної кризи.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters; IEA

Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.

Координація ринку пального як антикризовий крок

Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer Commission — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.

Що дозволено і що обмежено

• Дозволено: узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту
• Заборонено: обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення
• Мета: мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору

Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.

Причини термінового рішення

• військовий конфлікт на Близькому Сході
• порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв
• зростання попиту на пальне всередині країни
• локальні дефіцити в окремих регіонах

«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб

Динаміка цін і ринкові ризики

• Ціни на бензин і дизель: продовжують зростати протягом останнього тижня
• Темпи зростання: повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому
• Попит: підвищений, що посилює тиск на ринок
• Дефіцит: зберігається в окремих локаціях

Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.

«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб

Баланс між конкуренцією та стабільністю

• Регуляторна дилема: необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції
• Тимчасовий характер рішення: дозвіл є проміжним і може бути переглянутий
• Контроль: ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення

Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Один нафтопереробний завод у східній Німеччині став критичною точкою напруги між Берліном і Вашингтоном. Керівництво НПЗ PCK Schwedt заявляє, що невизначеність навколо американських санкцій уже шкодить щоденній роботі підприємства та може призвести до дефіциту пального для Берліна і навколишніх регіонів.

Санкційний тиск і стратегічний завод

Йдеться про нафтопереробний завод PCK Schwedt, у якому 54,17 відсотка акцій належать російській компанії Rosneft. У січні керівництво підприємства направило листа міністерці економіки та енергетики Німеччини Катаріні Райхе з терміновим попередженням про ризики для безперервної роботи.

Цей завод має системне значення для країни:

• Близько 90 відсотків автомобілів у Берліні заправляються пальним, виробленим у Schwedt.
• Підприємство забезпечує паливом столичний аеропорт.
• Є ключовою ланкою паливної мережі землі Бранденбург.
• Постачає сировину для хімічної промисловості Німеччини.

Будь-які збої в роботі цього НПЗ майже миттєво відчуваються на ринку.

Тимчасовий дозвіл і проблема невизначеності

Раніше Берліну вдалося отримати від США тимчасове звільнення від санкцій, що дозволяло заводу працювати попри обмеження проти Rosneft. Однак дія цього дозволу завершується 29 квітня.

Для нафтопереробки тимчасові рішення є критично слабкими. Повноцінна робота потребує:

• довгострокових контрактів на постачання нафти;
• стабільного банківського обслуговування;
• страхового покриття для вантажів і операцій.

Наразі ж банки, страховики та навіть постачальники нафти відступають, остерігаючись, що будь-яка партія сировини після 29 квітня може спричинити санкційні наслідки. Юридична невизначеність, навіть без прямої заборони, паралізує ланцюги постачання.

Ризик примусового продажу

Ситуація підштовхує Schwedt до можливого примусового продажу активу. За інформацією джерел, інтерес до заводу вже виявляли:

• міжнародні нафтові компанії;
• великі енергетичні інвестори.

Водночас уряд Німеччини розглядає варіанти:

• продажу підприємства американському покупцю;
• або повного переходу заводу у державну власність.

Наразі часткою в Schwedt володіє Shell.

Постачання без російської нафти, але з новими ризиками

Після відмови від російської нафти завод працює на неросійській сировині, переважно з Казахстану. Постачання здійснюється трубопроводами та через польські порти.

Формально ці постачання є законними. Проте розширення санкцій США проти Rosneft і Lukoil минулого року суттєво підірвало довіру учасників ринку. Навіть страх потенційних обмежень здатен зупиняти фінансові та логістичні процеси.

Нервовий ринок і загроза дефіциту

Покупці пального вже реагують на ризики. Польський імпортер Unimot прямо заявив, що швидкої альтернативи потужностям Schwedt не існує — не лише для Німеччини, а й для окремих регіонів Польщі.

Контракти на квітневі постачання укладаються саме зараз. Тому сьогоднішні вагання з боку банків і трейдерів можуть обернутися реальними перебоями з пальним уже найближчими місяцями.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Ціни на бензин у росії досягли рекордного рівня після ударів українських дронів по НПЗ та попри заборону експорту. Внутрішній ринок стикається з реальним фізичним дефіцитом, викликаним одночасним скороченням переробки, низькими запасами, високим попитом і відсутністю резервів у приватному секторі. Аналітики очікують збереження напруження щонайменше до жовтня, а можливо — й до 2026 року.

Складові дефіциту бензину

1. Рекордні ціни на бензин

• Станом на 4 серпня ціна бензину Аі-95 на біржі СПбМТСБ перевищила 77 000 рублів за тонну ($946,6).
• Попри заборону експорту, ринок демонструє ознаки реального дефіциту пального, а не спекулятивного тиску.

2. Причини дефіциту

• Удари українських дронів 2 серпня пошкодили НПЗ у Рязанській, Пензенській, Самарській і Воронезькій областях.
• Внаслідок атак скорочено потужності переробки приблизно на 40 000 тонн на добу.
• Ремонт НПЗ, за оцінками галузі, може тривати від одного до шести місяців.

3. Неефективність експортної заборони

• 28 липня кремль запровадив повну заборону експорту бензину до кінця серпня.
• Такі заходи застосовувалися й раніше з метою стабілізації ринку, але цього разу ефект обмежений:
  • Обсяги експорту значно менші за внутрішнє споживання, тому перенаправлення на внутрішній ринок не покриває попиту.

4. Високий попит і брак резервів

• Ринок перебуває під тиском через сезонний пік споживання і низький рівень внутрішніх запасів.
• Приватні мережі автозаправок не сформували достатніх резервів цього літа через:
  • високі кредитні ставки — 20%, що зробило запаси фінансово недосяжними для багатьох трейдерів.
• Ускладнюючим фактором стала зміна поведінки споживачів: через затримки авіарейсів більше громадян пересіли на авто, збільшивши попит на бензин.

5. Перспективи ринку

• Аналітики очікують, що дефіцит і високі ціни збережуться принаймні до жовтня, поки триватиме пік попиту й ремонти НПЗ.
• Ремонт деяких підприємств може затягнутись до початку 2026 року, що створює довгострокову напругу на ринку.
• Державні регулятори можуть посилити тиск на нафтокомпанії, змушуючи:
  • збільшити внутрішні продажі
  • відкласти планове технічне обслуговування НПЗ
• Водночас цих заходів може бути недостатньо для запобігання паливній кризі.

6. Воєнний чинник

• Мета атак України — знизити нафтові доходи москви та порушити постачання пального до війська рф.
• Збитки, завдані останніми ударами, лише поглибили нестабільну ситуацію на ринку пального всередині країни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Попри зниження трансатлантичних і східно-західних дизельних арбітражів, Європа змушена пропонувати вищу ціну для залучення обсягів постачання через суттєве скорочення запасів у басейні Атлантики. Це підживлює побоювання щодо забезпечення регіону паливом у найближчі місяці.

Динаміка ринку дизелю в Атлантиці та Азії

Європейський ринок дизельного пального стикається з проблемами поповнення запасів на фоні нестачі пропозиції. Обсяги запасів залишаються істотно нижчими за середні показники, зокрема в Атлантичному басейні. За даними останнього звіту EIA, запаси у США наблизилися до мінімумів за 20 років, тоді як у портах ARA вони приблизно на 10% нижчі, ніж торік.

• Трансатлантичний дизельний HOGO для липневих постачань опустився нижче $0.10/гал вперше більш ніж за місяць.
• Східно-західний дизельний EFS для липня розширився більш ніж на $10/т лише за два дні, до -$39.72/т.

Обидва спреда відображають рентабельність постачання дизелю до Європи з США або Азії: чим нижчий або негативніший спред, тим привабливіший арбітраж. Проте з урахуванням вартості фрахту обидва маршрути залишаються фактично закритими для арбітражу, що свідчить про потребу подальшого зростання європейських цін.

Очікування гравців ринку

Міцніші котирування газойлю в Європі вилились у збільшення спредів між контрактами на ближні та дальні місяці. Спред M1-M2 закрився на 15-місячному максимумі у $27.50/т після публікації даних по запасах у США, а липнево-серпневий спред досяг $30/т.

«Критично, що арбітражні потоки навряд чи відкриються вчасно, щоб врятувати липнево-серпневі або серпнево-вересневі контракти ICE gasoil. Поточна сила ринку дизелю, схоже, збережеться найближчим часом», — зазначив Джеймс Ноел-Бесвік зі Sparta Commodities.

Водночас деяке збільшення роботи нафтопереробних заводів може діяти як противага, оскільки зберігається чіткий стимул до максимізації випуску дизелю. Однак нестача залишкових продуктів (resid) у поєднанні з легкими сортами нафти у сировинних кошиках обмежує можливості НПЗ повною мірою скористатися цією вигідною кон’юнктурою.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Quantum Commodity Intelligence

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Запаси сирої нафти в США збільшились на 4 мільйони барелів за тиждень, що завершився 9 травня 2025 року. Ціни на нафту Brent та WTI знизились, але торгуються вище на 5 доларів за барель порівняно з минулим тижнем. Запаси бензину та дизельного пального зменшились, зокрема, на 1 мільйон барелів і 3.2 мільйона барелів відповідно

Аналіз ринку нафти та тенденції цін

За даними Енергетичної інформаційної адміністрації США (EIA), запаси сирої нафти в США за тиждень, що завершився 9 травня 2025 року, збільшились на 4 мільйони барелів. Однак ціни на нафту знизились, попри це, і на 10:21 ранку в Нью-Йорку нафта марки Brent торгувалася на рівні $66.42 за барель, що на $5 більше, ніж минулого тижня.

• Запаси бензину: зменшились на 1 мільйон барелів, при середньому щоденному виробництві 9.4 мільйона барелів.
• Запаси середніх дистилятів: знизились на 3.2 мільйона барелів, з виробництвом, що зменшилось до 4.6 мільйона барелів на добу.

Це відбувається на фоні постійного зменшення запасів дистилятів, які зараз на 16% нижчі за середнє п’ятирічне значення для цього часу року.

“Це несподіване збільшення запасів нафти на фоні зниження запасів бензину та дизельних продуктів показує змішані настрої на ринку нафти, де існує підтримка з боку зростаючого попиту на паливо, але також і побоювання щодо зниження пропозиції в майбутньому.”

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: oilprice.com,