<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; fuel supply</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/fuel-supply/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>OPEC+ подає сигнал стабілізації, але фізичного полегшення поки немає</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/06/opec-podaye-signal-stabilizaci%d1%97-ale-fizichnogo-polegshennya-poki-nemaye/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/06/opec-podaye-signal-stabilizaci%d1%97-ale-fizichnogo-polegshennya-poki-nemaye/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Apr 2026 05:54:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[market transparency]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply disruption]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[перебої постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[прозорість ринку]]></category>
		<category><![CDATA[ресурсне забезпечення]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального України]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153810</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30265-Нефть.jpg" alt="OPEC+ подає сигнал стабілізації, але фізичного полегшення поки немає"/><br />Рішення OPEC+ збільшити нафтові квоти на травень на 206 тис. барелів на добу виглядає радше сигналом для ринку, ніж реальним розв’язанням проблеми постачання. Поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а атаки на енергетичну інфраструктуру скорочують виробничі можливості країн Перської затоки, додаткові обсяги залишаються переважно «паперовими». Для українського ринку пального це означає просту річ: зовнішній ресурс [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30265-Нефть.jpg" alt="OPEC+ подає сигнал стабілізації, але фізичного полегшення поки немає"/><br /><p>Рішення OPEC+ збільшити нафтові квоти на травень на 206 тис. барелів на добу виглядає радше сигналом для ринку, ніж реальним розв’язанням проблеми постачання. Поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а атаки на енергетичну інфраструктуру скорочують виробничі можливості країн Перської затоки, додаткові обсяги залишаються переважно «паперовими». Для українського ринку пального це означає просту річ: зовнішній ресурс дорожчає швидше, ніж ринок встигає адаптуватися, а баланс між прозорістю цінових сигналів і фактичним ресурсним забезпеченням стає ключовим фактором стійкості.</p>
<h3>OPEC+ показав готовність діяти після відкриття Ормузької протоки, але криза постачання поки що сильніша за квотне рішення</h3>
<p>Нафтовий ринок зараз живе у двох площинах одночасно. Перша — це <em>формальні рішення виробників</em>, які мають заспокоїти трейдерів, імпортерів і споживачів. Друга — це <em>фізична логістика</em>, без якої жодна квота не перетворюється на реальні барелі. Саме тому рішення OPEC+ про підвищення квот у травні на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> потрібно читати не як швидке збільшення пропозиції, а як політичний і ринковий сигнал: щойно головний маршрут постачання відновить роботу, група готова додати ресурс.</p>
<h4>Що саме вирішив OPEC+</h4>
<ul>
<li><strong>Вісім країн OPEC+</strong> погодилися підвищити квоти видобутку на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Це рішення ухвалили на <strong>віртуальній зустрічі 5 квітня</strong>.</li>
<li>Йдеться про той самий обсяг підвищення, який раніше був погоджений і на квітень.</li>
<li>Наступна зустріч цих восьми країн запланована на <strong>3 травня</strong>.</li>
<li>Із <strong>квітня по грудень 2025 року</strong> вони вже підвищили квоти приблизно на <strong>2,9 млн барелів на добу</strong>, після чого поставили паузу на <strong>січень-березень 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>На папері це виглядає як крок до стабілізації. Але в реальності сам OPEC+ фактично визнає: головні країни, які могли б суттєво наростити видобуток, зараз обмежені війною, пошкодженням інфраструктури та зупинкою звичних логістичних маршрутів.</p>
<h4>Чому додаткові барелі поки не змінюють ситуацію</h4>
<ul>
<li>Війна фактично <strong>закрила Ормузьку протоку</strong> з кінця лютого.</li>
<li>Саме через цю протоку проходить <strong>найважливіший у світі маршрут транспортування нафти</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки скоротило експорт з <strong>Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку</strong> — тобто саме тих країн OPEC+, які до конфлікту реально могли швидко збільшити видобуток.</li>
<li>Підвищення квот на <strong>206 тис. б/д</strong> становить <strong>менше ніж 2%</strong> від обсягу постачання, який був втрачений через кризу.</li>
<li>За оцінками, перебої вже забрали з ринку <strong>12-15 млн барелів на добу</strong>, або до <strong>15% глобального постачання</strong>.</li>
</ul>
<p>Іншими словами, ринок зараз отримав не стільки додаткову нафту, скільки повідомлення про готовність її дати в майбутньому. Для фінансового ринку це важливо, бо прозорий сигнал знижує паніку. Але для фізичного ринку пального, включно з імпортно орієнтованими сегментами Європи, цього недостатньо: доки танкер не пройшов маршрут і ресурс не прибув у порт, квотне рішення не перетворюється на нову пропозицію.</p>
<blockquote><p>«У реальності це додає ринку дуже мало барелів. Коли Ормузька протока закрита, додаткові барелі від OPEC+ значною мірою втрачають значення». — Хорхе Леон, колишній представник OPEC, керівник з геополітичного аналізу Rystad Energy</p></blockquote>
<h4>Що означає ця ситуація для цін</h4>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли до <strong>чотирирічного максимуму</strong>, наблизившись до <strong>120 дол./бар.</strong></li>
<li>JPMorgan попередив, що за збереження перебоїв у Ормузькій протоці до середини травня ціна може перевищити <strong>150 дол./бар.</strong></li>
<li>Зростання котирувань уже трансформувалося у <strong>подорожчання транспортного пального</strong>, яке тисне і на споживачів, і на бізнес у різних країнах.</li>
</ul>
<p>Для ринку це насамперед означає подорожчання зовнішнього орієнтира. Коли нафта зростає до таких рівнів, це впливає не лише на сиру нафту, а й на всю структуру вартості нафтопродуктів: бензину, дизеля, морської логістики, фінансування запасів і страхування операцій. Саме тому нинішня турбулентність є не короткою ціновою хвилею, а системним стресом для всього ланцюга постачання.</p>
<h4>Чому ринок зараз говорить не лише про барелі, а й про довіру</h4>
<p>У кризовий період ринок потребує одночасно двох речей: <strong>прозорого сигналу</strong> і <strong>фізичного ресурсу</strong>. OPEC+ зараз намагається дати перше, але не може швидко забезпечити друге. Саме в цьому й полягає нинішній дисбаланс.</p>
<ul>
<li><strong>Прозорість ринку</strong> у цьому випадку — це зрозуміле повідомлення виробників про готовність збільшити видобуток після відкриття маршруту.</li>
<li><strong>Ресурсне забезпечення</strong> — це вже не заява, а фактична доступність сирої нафти, танкерів, безпечної інфраструктури й працюючих портів.</li>
<li>Поки що OPEC+ може дати ринку лише частину відповіді: оголосити про наміри й показати, що не відмовляється від ролі стабілізатора.</li>
<li>Саме тому під час кризи особливу вагу мають дії урядів щодо <strong>збереження ресурсу</strong>, стримування панічних реакцій і координації ринку.</li>
</ul>
<p>Реакція урядів, спрямована на <strong>збереження постачання</strong>. Це означає, що кризове управління виходить за межі видобутку й переходить у площину державної координації: хто, де і як буде зберігати ресурс, як працюватиме інфраструктура, і яким буде порядок дій у разі затяжних перебоїв.</p>
<h4>Ризик інфраструктурного удару став окремим ціновим фактором</h4>
<ul>
<li>OPEC+ окремо висловив занепокоєння <strong>атаками на енергетичні активи</strong>.</li>
<li>У заяві міністерського моніторингового комітету наголошено, що такі об’єкти <strong>дорого і довго відновлювати</strong>.</li>
<li>Частина країн Перської затоки вже визнала, що навіть у разі негайного припинення війни й відкриття Ормузької протоки для повернення до нормальної роботи знадобляться <strong>місяці</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> також не може наростити видобуток через санкції Заходу та пошкодження інфраструктури внаслідок війни проти України.</li>
</ul>
<p>Це принципово змінює архітектуру нафтового ринку. Якщо раніше інвестори й споживачі дивилися передусім на попит, запаси й рішення картелів, то тепер повноцінним елементом ціни стали вразливість інфраструктури та швидкість її ремонту. Ринок закладає в ціну не лише дефіцит барелів, а й дефіцит безпечних маршрутів, портової пропускної здатності та ремонтного часу.</p>
<h4>Окремий сигнал ринку — Ірак і обережне повернення судноплавства</h4>
<ul>
<li>Іран заявив, що Ірак звільняється від обмежень на транзит через Ормузьку протоку.</li>
<li>Дані судноплавства вже показали проходження <strong>танкера з іракською нафтою</strong> через протоку.</li>
<li>Водночас ключове питання залишається відкритим: <strong>чи підуть цим маршрутом інші судна</strong>, зважаючи на ризики.</li>
</ul>
<p>Саме тут знову проявляється значення ринкової прозорості. Один танкер — це ще не відновлення постачання. Але це важливий індикатор, що ринок уважно перевіряє, чи можна повертатися до нормальної логістики. Якщо такі проходи стануть регулярними, тоді рішення OPEC+ справді почне набувати практичного сенсу. Якщо ні — квотне збільшення залишатиметься радше елементом комунікації, ніж реальним балансуванням ринку.</p>
<p>Головний висновок полягає в тому, що нинішній ринок не можна стабілізувати лише новою цифрою у квоті. Потрібен повноцінний баланс між повідомленням для ринку, фізичним проходженням вантажів, захищеною інфраструктурою та механізмами збереження ресурсу на випадок затяжної кризи.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-debates-theoretical-oil-output-hike-amid-iran-war-paralysis-sources-say-2026-04-05/">Reuters</a>; <a href="https://www.iea.org/about/oil-security-and-emergency-response">IEA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30265-Нефть.jpg" alt="OPEC+ подає сигнал стабілізації, але фізичного полегшення поки немає"/><br /><p>Рішення OPEC+ збільшити нафтові квоти на травень на 206 тис. барелів на добу виглядає радше сигналом для ринку, ніж реальним розв’язанням проблеми постачання. Поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а атаки на енергетичну інфраструктуру скорочують виробничі можливості країн Перської затоки, додаткові обсяги залишаються переважно «паперовими». Для українського ринку пального це означає просту річ: зовнішній ресурс дорожчає швидше, ніж ринок встигає адаптуватися, а баланс між прозорістю цінових сигналів і фактичним ресурсним забезпеченням стає ключовим фактором стійкості.</p>
<h3>OPEC+ показав готовність діяти після відкриття Ормузької протоки, але криза постачання поки що сильніша за квотне рішення</h3>
<p>Нафтовий ринок зараз живе у двох площинах одночасно. Перша — це <em>формальні рішення виробників</em>, які мають заспокоїти трейдерів, імпортерів і споживачів. Друга — це <em>фізична логістика</em>, без якої жодна квота не перетворюється на реальні барелі. Саме тому рішення OPEC+ про підвищення квот у травні на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> потрібно читати не як швидке збільшення пропозиції, а як політичний і ринковий сигнал: щойно головний маршрут постачання відновить роботу, група готова додати ресурс.</p>
<h4>Що саме вирішив OPEC+</h4>
<ul>
<li><strong>Вісім країн OPEC+</strong> погодилися підвищити квоти видобутку на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Це рішення ухвалили на <strong>віртуальній зустрічі 5 квітня</strong>.</li>
<li>Йдеться про той самий обсяг підвищення, який раніше був погоджений і на квітень.</li>
<li>Наступна зустріч цих восьми країн запланована на <strong>3 травня</strong>.</li>
<li>Із <strong>квітня по грудень 2025 року</strong> вони вже підвищили квоти приблизно на <strong>2,9 млн барелів на добу</strong>, після чого поставили паузу на <strong>січень-березень 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>На папері це виглядає як крок до стабілізації. Але в реальності сам OPEC+ фактично визнає: головні країни, які могли б суттєво наростити видобуток, зараз обмежені війною, пошкодженням інфраструктури та зупинкою звичних логістичних маршрутів.</p>
<h4>Чому додаткові барелі поки не змінюють ситуацію</h4>
<ul>
<li>Війна фактично <strong>закрила Ормузьку протоку</strong> з кінця лютого.</li>
<li>Саме через цю протоку проходить <strong>найважливіший у світі маршрут транспортування нафти</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки скоротило експорт з <strong>Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку</strong> — тобто саме тих країн OPEC+, які до конфлікту реально могли швидко збільшити видобуток.</li>
<li>Підвищення квот на <strong>206 тис. б/д</strong> становить <strong>менше ніж 2%</strong> від обсягу постачання, який був втрачений через кризу.</li>
<li>За оцінками, перебої вже забрали з ринку <strong>12-15 млн барелів на добу</strong>, або до <strong>15% глобального постачання</strong>.</li>
</ul>
<p>Іншими словами, ринок зараз отримав не стільки додаткову нафту, скільки повідомлення про готовність її дати в майбутньому. Для фінансового ринку це важливо, бо прозорий сигнал знижує паніку. Але для фізичного ринку пального, включно з імпортно орієнтованими сегментами Європи, цього недостатньо: доки танкер не пройшов маршрут і ресурс не прибув у порт, квотне рішення не перетворюється на нову пропозицію.</p>
<blockquote><p>«У реальності це додає ринку дуже мало барелів. Коли Ормузька протока закрита, додаткові барелі від OPEC+ значною мірою втрачають значення». — Хорхе Леон, колишній представник OPEC, керівник з геополітичного аналізу Rystad Energy</p></blockquote>
<h4>Що означає ця ситуація для цін</h4>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли до <strong>чотирирічного максимуму</strong>, наблизившись до <strong>120 дол./бар.</strong></li>
<li>JPMorgan попередив, що за збереження перебоїв у Ормузькій протоці до середини травня ціна може перевищити <strong>150 дол./бар.</strong></li>
<li>Зростання котирувань уже трансформувалося у <strong>подорожчання транспортного пального</strong>, яке тисне і на споживачів, і на бізнес у різних країнах.</li>
</ul>
<p>Для ринку це насамперед означає подорожчання зовнішнього орієнтира. Коли нафта зростає до таких рівнів, це впливає не лише на сиру нафту, а й на всю структуру вартості нафтопродуктів: бензину, дизеля, морської логістики, фінансування запасів і страхування операцій. Саме тому нинішня турбулентність є не короткою ціновою хвилею, а системним стресом для всього ланцюга постачання.</p>
<h4>Чому ринок зараз говорить не лише про барелі, а й про довіру</h4>
<p>У кризовий період ринок потребує одночасно двох речей: <strong>прозорого сигналу</strong> і <strong>фізичного ресурсу</strong>. OPEC+ зараз намагається дати перше, але не може швидко забезпечити друге. Саме в цьому й полягає нинішній дисбаланс.</p>
<ul>
<li><strong>Прозорість ринку</strong> у цьому випадку — це зрозуміле повідомлення виробників про готовність збільшити видобуток після відкриття маршруту.</li>
<li><strong>Ресурсне забезпечення</strong> — це вже не заява, а фактична доступність сирої нафти, танкерів, безпечної інфраструктури й працюючих портів.</li>
<li>Поки що OPEC+ може дати ринку лише частину відповіді: оголосити про наміри й показати, що не відмовляється від ролі стабілізатора.</li>
<li>Саме тому під час кризи особливу вагу мають дії урядів щодо <strong>збереження ресурсу</strong>, стримування панічних реакцій і координації ринку.</li>
</ul>
<p>Реакція урядів, спрямована на <strong>збереження постачання</strong>. Це означає, що кризове управління виходить за межі видобутку й переходить у площину державної координації: хто, де і як буде зберігати ресурс, як працюватиме інфраструктура, і яким буде порядок дій у разі затяжних перебоїв.</p>
<h4>Ризик інфраструктурного удару став окремим ціновим фактором</h4>
<ul>
<li>OPEC+ окремо висловив занепокоєння <strong>атаками на енергетичні активи</strong>.</li>
<li>У заяві міністерського моніторингового комітету наголошено, що такі об’єкти <strong>дорого і довго відновлювати</strong>.</li>
<li>Частина країн Перської затоки вже визнала, що навіть у разі негайного припинення війни й відкриття Ормузької протоки для повернення до нормальної роботи знадобляться <strong>місяці</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> також не може наростити видобуток через санкції Заходу та пошкодження інфраструктури внаслідок війни проти України.</li>
</ul>
<p>Це принципово змінює архітектуру нафтового ринку. Якщо раніше інвестори й споживачі дивилися передусім на попит, запаси й рішення картелів, то тепер повноцінним елементом ціни стали вразливість інфраструктури та швидкість її ремонту. Ринок закладає в ціну не лише дефіцит барелів, а й дефіцит безпечних маршрутів, портової пропускної здатності та ремонтного часу.</p>
<h4>Окремий сигнал ринку — Ірак і обережне повернення судноплавства</h4>
<ul>
<li>Іран заявив, що Ірак звільняється від обмежень на транзит через Ормузьку протоку.</li>
<li>Дані судноплавства вже показали проходження <strong>танкера з іракською нафтою</strong> через протоку.</li>
<li>Водночас ключове питання залишається відкритим: <strong>чи підуть цим маршрутом інші судна</strong>, зважаючи на ризики.</li>
</ul>
<p>Саме тут знову проявляється значення ринкової прозорості. Один танкер — це ще не відновлення постачання. Але це важливий індикатор, що ринок уважно перевіряє, чи можна повертатися до нормальної логістики. Якщо такі проходи стануть регулярними, тоді рішення OPEC+ справді почне набувати практичного сенсу. Якщо ні — квотне збільшення залишатиметься радше елементом комунікації, ніж реальним балансуванням ринку.</p>
<p>Головний висновок полягає в тому, що нинішній ринок не можна стабілізувати лише новою цифрою у квоті. Потрібен повноцінний баланс між повідомленням для ринку, фізичним проходженням вантажів, захищеною інфраструктурою та механізмами збереження ресурсу на випадок затяжної кризи.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-debates-theoretical-oil-output-hike-amid-iran-war-paralysis-sources-say-2026-04-05/">Reuters</a>; <a href="https://www.iea.org/about/oil-security-and-emergency-response">IEA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/06/opec-podaye-signal-stabilizaci%d1%97-ale-fizichnogo-polegshennya-poki-nemaye/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 15:14:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ACCC]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[petrol prices]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизелю]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153744</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br />Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої. Координація ринку пального як антикризовий крок Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, Australian Competition and Consumer [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30216-Австралия.png" alt="Австралія дозволила координацію постачання пального через війну на Близькому Сході"/><br /><p>Ситуація на світовому енергетичному ринку змушує уряди оперативно реагувати на ризики дефіциту пального. В Австралії регулятор тимчасово дозволив найбільшим паливним компаніям координувати дії, щоб стабілізувати «постачання» бензину та дизелю попри зростання цін і локальні перебої.</p>
<h3>Координація ринку пального як антикризовий крок</h3>
<p>Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів (ACCC, <em>Australian Competition and Consumer Commission</em> — державний антимонопольний регулятор) надала терміновий тимчасовий дозвіл найбільшим постачальникам пального координувати свої дії.</p>
<h4>Що дозволено і що обмежено</h4>
<ul>
<li><strong>Дозволено:</strong> узгодження логістики та обсягів «постачання» пального для подолання дефіциту</li>
<li><strong>Заборонено:</strong> обмін інформацією про ціни або будь-які домовленості щодо їх встановлення</li>
<li><strong>Мета:</strong> мінімізувати перебої у забезпеченні споживачів, бізнесу та аграрного сектору</li>
</ul>
<p>Дозвіл отримали члени Австралійського інституту нафти, серед яких ключові гравці ринку — Ampol Ltd та Viva Energy Group Ltd.</p>
<h4>Причини термінового рішення</h4>
<ul>
<li>військовий конфлікт на Близькому Сході</li>
<li>порушення глобальних ланцюгів «постачання» енергоносіїв</li>
<li>зростання попиту на пальне всередині країни</li>
<li>локальні дефіцити в окремих регіонах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми терміново розглянули й надали цей дозвіл, оскільки розуміємо вплив поточної ситуації на споживачів, бізнес і фермерів», — заявила голова ACCC Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Динаміка цін і ринкові ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на бензин і дизель:</strong> продовжують зростати протягом останнього тижня</li>
<li><strong>Темпи зростання:</strong> повільніші, ніж на початку конфлікту три тижні тому</li>
<li><strong>Попит:</strong> підвищений, що посилює тиск на ринок</li>
<li><strong>Дефіцит:</strong> зберігається в окремих локаціях</li>
</ul>
<p>Регулятор прямо визнає, що навіть контрольована координація між великими компаніями несе ризики для конкуренції.</p>
<blockquote><p>«Дозвіл на координацію створює реальний ризик шкоди конкуренції, тому ми встановили умови для його мінімізації», — наголосила Джина Касс-Готтліб</p></blockquote>
<h3>Баланс між конкуренцією та стабільністю</h3>
<ul>
<li><strong>Регуляторна дилема:</strong> необхідність забезпечити стабільність «постачання» без руйнування ринкової конкуренції</li>
<li><strong>Тимчасовий характер рішення:</strong> дозвіл є проміжним і може бути переглянутий</li>
<li><strong>Контроль:</strong> ACCC обмежує координацію лише логістикою, виключаючи ціноутворення</li>
</ul>
<p>Таким чином, австралійська модель реагування демонструє підхід, коли держава тимчасово послаблює антимонопольні обмеження для стабілізації критично важливого ринку.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/australia-grants-urgent-approval-coordinate-fuel-supply-over-middle-east-war-2026-03-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/avstraliya-dozvolila-koordinaciyu-postachannya-palnogo-cherez-vijnu-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німецький нафтопереробний завод Schwedt попереджає про ризик перебоїв із пальним через санкції США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/nimeckij-naftopererobnij-zavod-schwedt-poperedzhaye-pro-rizik-perebo%d1%97v-iz-palnim-cherez-sankci%d1%97-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/nimeckij-naftopererobnij-zavod-schwedt-poperedzhaye-pro-rizik-perebo%d1%97v-iz-palnim-cherez-sankci%d1%97-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 07:57:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[oil refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions risk]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153589</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30114-Санкции.jpg" alt="Німецький нафтопереробний завод Schwedt попереджає про ризик перебоїв із пальним через санкції США"/><br />Один нафтопереробний завод у східній Німеччині став критичною точкою напруги між Берліном і Вашингтоном. Керівництво НПЗ PCK Schwedt заявляє, що невизначеність навколо американських санкцій уже шкодить щоденній роботі підприємства та може призвести до дефіциту пального для Берліна і навколишніх регіонів. Санкційний тиск і стратегічний завод Йдеться про нафтопереробний завод PCK Schwedt, у якому 54,17 відсотка [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30114-Санкции.jpg" alt="Німецький нафтопереробний завод Schwedt попереджає про ризик перебоїв із пальним через санкції США"/><br /><p>Один нафтопереробний завод у східній Німеччині став критичною точкою напруги між Берліном і Вашингтоном. Керівництво НПЗ PCK Schwedt заявляє, що невизначеність навколо американських санкцій уже шкодить щоденній роботі підприємства та може призвести до дефіциту пального для Берліна і навколишніх регіонів.</p>
<h3>Санкційний тиск і стратегічний завод</h3>
<p>Йдеться про нафтопереробний завод PCK Schwedt, у якому <strong>54,17 відсотка акцій належать російській компанії Rosneft</strong>. У січні керівництво підприємства направило листа міністерці економіки та енергетики Німеччини Катаріні Райхе з терміновим попередженням про ризики для безперервної роботи.</p>
<p>Цей завод має системне значення для країни:</p>
<ul>
<li><strong>Близько 90 відсотків автомобілів у Берліні</strong> заправляються пальним, виробленим у Schwedt.</li>
<li>Підприємство забезпечує паливом <strong>столичний аеропорт</strong>.</li>
<li>Є ключовою ланкою <em>паливної мережі землі Бранденбург</em>.</li>
<li>Постачає сировину для <strong>хімічної промисловості Німеччини</strong>.</li>
</ul>
<p>Будь-які збої в роботі цього НПЗ майже миттєво відчуваються на ринку.</p>
<h4>Тимчасовий дозвіл і проблема невизначеності</h4>
<p>Раніше Берліну вдалося отримати від США <strong>тимчасове звільнення від санкцій</strong>, що дозволяло заводу працювати попри обмеження проти Rosneft. Однак дія цього дозволу <strong>завершується 29 квітня</strong>.</p>
<p>Для нафтопереробки тимчасові рішення є критично слабкими. Повноцінна робота потребує:</p>
<ul>
<li>довгострокових контрактів на постачання нафти;</li>
<li>стабільного банківського обслуговування;</li>
<li>страхового покриття для вантажів і операцій.</li>
</ul>
<p>Наразі ж <strong>банки, страховики та навіть постачальники нафти відступають</strong>, остерігаючись, що будь-яка партія сировини після 29 квітня може спричинити санкційні наслідки. <em>Юридична невизначеність</em>, навіть без прямої заборони, паралізує ланцюги постачання.</p>
<h4>Ризик примусового продажу</h4>
<p>Ситуація підштовхує Schwedt до можливого <strong>примусового продажу активу</strong>. За інформацією джерел, інтерес до заводу вже виявляли:</p>
<ul>
<li>міжнародні нафтові компанії;</li>
<li>великі енергетичні інвестори.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд Німеччини розглядає варіанти:</p>
<ul>
<li>продажу підприємства американському покупцю;</li>
<li>або <strong>повного переходу заводу у державну власність</strong>.</li>
</ul>
<p>Наразі часткою в Schwedt володіє Shell.</p>
<h4>Постачання без російської нафти, але з новими ризиками</h4>
<p>Після відмови від російської нафти завод працює на <strong>неросійській сировині</strong>, переважно з Казахстану. Постачання здійснюється трубопроводами та через польські порти.</p>
<p>Формально ці постачання є законними. Проте <strong>розширення санкцій США проти Rosneft і Lukoil минулого року</strong> суттєво підірвало довіру учасників ринку. Навіть страх потенційних обмежень здатен зупиняти фінансові та логістичні процеси.</p>
<h4>Нервовий ринок і загроза дефіциту</h4>
<p>Покупці пального вже реагують на ризики. Польський імпортер Unimot прямо заявив, що <strong>швидкої альтернативи потужностям Schwedt не існує</strong> — не лише для Німеччини, а й для окремих регіонів Польщі.</p>
<p>Контракти на квітневі постачання укладаються саме зараз. Тому <em>сьогоднішні вагання</em> з боку банків і трейдерів можуть обернутися <strong>реальними перебоями з пальним уже найближчими місяцями</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/German-Oil-Refinery-Sounds-Alarm-Over-US-Sanctions-Risk.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30114-Санкции.jpg" alt="Німецький нафтопереробний завод Schwedt попереджає про ризик перебоїв із пальним через санкції США"/><br /><p>Один нафтопереробний завод у східній Німеччині став критичною точкою напруги між Берліном і Вашингтоном. Керівництво НПЗ PCK Schwedt заявляє, що невизначеність навколо американських санкцій уже шкодить щоденній роботі підприємства та може призвести до дефіциту пального для Берліна і навколишніх регіонів.</p>
<h3>Санкційний тиск і стратегічний завод</h3>
<p>Йдеться про нафтопереробний завод PCK Schwedt, у якому <strong>54,17 відсотка акцій належать російській компанії Rosneft</strong>. У січні керівництво підприємства направило листа міністерці економіки та енергетики Німеччини Катаріні Райхе з терміновим попередженням про ризики для безперервної роботи.</p>
<p>Цей завод має системне значення для країни:</p>
<ul>
<li><strong>Близько 90 відсотків автомобілів у Берліні</strong> заправляються пальним, виробленим у Schwedt.</li>
<li>Підприємство забезпечує паливом <strong>столичний аеропорт</strong>.</li>
<li>Є ключовою ланкою <em>паливної мережі землі Бранденбург</em>.</li>
<li>Постачає сировину для <strong>хімічної промисловості Німеччини</strong>.</li>
</ul>
<p>Будь-які збої в роботі цього НПЗ майже миттєво відчуваються на ринку.</p>
<h4>Тимчасовий дозвіл і проблема невизначеності</h4>
<p>Раніше Берліну вдалося отримати від США <strong>тимчасове звільнення від санкцій</strong>, що дозволяло заводу працювати попри обмеження проти Rosneft. Однак дія цього дозволу <strong>завершується 29 квітня</strong>.</p>
<p>Для нафтопереробки тимчасові рішення є критично слабкими. Повноцінна робота потребує:</p>
<ul>
<li>довгострокових контрактів на постачання нафти;</li>
<li>стабільного банківського обслуговування;</li>
<li>страхового покриття для вантажів і операцій.</li>
</ul>
<p>Наразі ж <strong>банки, страховики та навіть постачальники нафти відступають</strong>, остерігаючись, що будь-яка партія сировини після 29 квітня може спричинити санкційні наслідки. <em>Юридична невизначеність</em>, навіть без прямої заборони, паралізує ланцюги постачання.</p>
<h4>Ризик примусового продажу</h4>
<p>Ситуація підштовхує Schwedt до можливого <strong>примусового продажу активу</strong>. За інформацією джерел, інтерес до заводу вже виявляли:</p>
<ul>
<li>міжнародні нафтові компанії;</li>
<li>великі енергетичні інвестори.</li>
</ul>
<p>Водночас уряд Німеччини розглядає варіанти:</p>
<ul>
<li>продажу підприємства американському покупцю;</li>
<li>або <strong>повного переходу заводу у державну власність</strong>.</li>
</ul>
<p>Наразі часткою в Schwedt володіє Shell.</p>
<h4>Постачання без російської нафти, але з новими ризиками</h4>
<p>Після відмови від російської нафти завод працює на <strong>неросійській сировині</strong>, переважно з Казахстану. Постачання здійснюється трубопроводами та через польські порти.</p>
<p>Формально ці постачання є законними. Проте <strong>розширення санкцій США проти Rosneft і Lukoil минулого року</strong> суттєво підірвало довіру учасників ринку. Навіть страх потенційних обмежень здатен зупиняти фінансові та логістичні процеси.</p>
<h4>Нервовий ринок і загроза дефіциту</h4>
<p>Покупці пального вже реагують на ризики. Польський імпортер Unimot прямо заявив, що <strong>швидкої альтернативи потужностям Schwedt не існує</strong> — не лише для Німеччини, а й для окремих регіонів Польщі.</p>
<p>Контракти на квітневі постачання укладаються саме зараз. Тому <em>сьогоднішні вагання</em> з боку банків і трейдерів можуть обернутися <strong>реальними перебоями з пальним уже найближчими місяцями</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/German-Oil-Refinery-Sounds-Alarm-Over-US-Sanctions-Risk.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/nimeckij-naftopererobnij-zavod-schwedt-poperedzhaye-pro-rizik-perebo%d1%97v-iz-palnim-cherez-sankci%d1%97-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рекордне зростання цін на бензин у росії: наслідки атак та дефіциту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/rekordne-zrostannya-cin-na-benzin-u-rosi%d1%97-naslidki-atak-ta-deficitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/rekordne-zrostannya-cin-na-benzin-u-rosi%d1%97-naslidki-atak-ta-deficitu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 Aug 2025 08:44:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[price surge]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152991</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29754-НПЗ_без_света.jpg" alt="Рекордне зростання цін на бензин у росії: наслідки атак та дефіциту"/><br />Ціни на бензин у росії досягли рекордного рівня після ударів українських дронів по НПЗ та попри заборону експорту. Внутрішній ринок стикається з реальним фізичним дефіцитом, викликаним одночасним скороченням переробки, низькими запасами, високим попитом і відсутністю резервів у приватному секторі. Аналітики очікують збереження напруження щонайменше до жовтня, а можливо — й до 2026 року. Складові дефіциту [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29754-НПЗ_без_света.jpg" alt="Рекордне зростання цін на бензин у росії: наслідки атак та дефіциту"/><br /><p>Ціни на бензин у росії досягли рекордного рівня після ударів українських дронів по НПЗ та попри заборону експорту. Внутрішній ринок стикається з реальним фізичним дефіцитом, викликаним одночасним скороченням переробки, низькими запасами, високим попитом і відсутністю резервів у приватному секторі. Аналітики очікують збереження напруження щонайменше до жовтня, а можливо — й до 2026 року.</p>
<h3>Складові дефіциту бензину</h3>
<h4><strong>1. Рекордні ціни на бензин</strong></h4>
<ul>
<li>Станом на <strong>4 серпня</strong> ціна бензину <em>Аі-95</em> на біржі СПбМТСБ перевищила <strong>77 000 рублів за тонну</strong> (<strong>$946,6</strong>).</li>
<li>Попри заборону експорту, ринок демонструє <strong>ознаки реального дефіциту пального</strong>, а не спекулятивного тиску.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Причини дефіциту</strong></h4>
<ul>
<li>Удари українських дронів <strong>2 серпня</strong> пошкодили НПЗ у <em>Рязанській, Пензенській, Самарській і Воронезькій областях</em>.</li>
<li>Внаслідок атак <strong>скорочено потужності переробки приблизно на 40 000 тонн на добу</strong>.</li>
<li>Ремонт НПЗ, за оцінками галузі, може тривати <em>від одного до шести місяців</em>.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Неефективність експортної заборони</strong></h4>
<ul>
<li><strong>28 липня</strong> кремль запровадив повну заборону експорту бензину до кінця серпня.</li>
<li>Такі заходи застосовувалися й раніше з метою стабілізації ринку, але цього разу ефект обмежений:
<ul>
<li><em>Обсяги експорту значно менші за внутрішнє споживання</em>, тому перенаправлення на внутрішній ринок не покриває попиту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4><strong>4. Високий попит і брак резервів</strong></h4>
<ul>
<li>Ринок перебуває під тиском через <strong>сезонний пік споживання</strong> і <strong>низький рівень внутрішніх запасів</strong>.</li>
<li>Приватні мережі автозаправок <strong>не сформували достатніх резервів</strong> цього літа через:
<ul>
<li><em>високі кредитні ставки</em> — 20%, що зробило запаси фінансово недосяжними для багатьох трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li>Ускладнюючим фактором стала <strong>зміна поведінки споживачів</strong>: через <em>затримки авіарейсів</em> більше громадян пересіли на авто, збільшивши попит на бензин.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Перспективи ринку</strong></h4>
<ul>
<li>Аналітики очікують, що <strong>дефіцит і високі ціни збережуться принаймні до жовтня</strong>, поки триватиме пік попиту й ремонти НПЗ.</li>
<li>Ремонт деяких підприємств може затягнутись до <strong>початку 2026 року</strong>, що створює довгострокову напругу на ринку.</li>
<li>Державні регулятори можуть посилити тиск на нафтокомпанії, змушуючи:
<ul>
<li><em>збільшити внутрішні продажі</em></li>
<li><em>відкласти планове технічне обслуговування НПЗ</em></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас цих заходів може бути <strong>недостатньо для запобігання паливній кризі</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>6. Воєнний чинник</strong></h4>
<ul>
<li>Мета атак України — <strong>знизити нафтові доходи москви</strong> та <strong>порушити постачання пального до війська рф</strong>.</li>
<li>Збитки, завдані останніми ударами, лише поглибили нестабільну ситуацію на ринку пального всередині країни.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Gasoline-Prices-Surge-to-Record-High-on-Refinery-Attacks.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29754-НПЗ_без_света.jpg" alt="Рекордне зростання цін на бензин у росії: наслідки атак та дефіциту"/><br /><p>Ціни на бензин у росії досягли рекордного рівня після ударів українських дронів по НПЗ та попри заборону експорту. Внутрішній ринок стикається з реальним фізичним дефіцитом, викликаним одночасним скороченням переробки, низькими запасами, високим попитом і відсутністю резервів у приватному секторі. Аналітики очікують збереження напруження щонайменше до жовтня, а можливо — й до 2026 року.</p>
<h3>Складові дефіциту бензину</h3>
<h4><strong>1. Рекордні ціни на бензин</strong></h4>
<ul>
<li>Станом на <strong>4 серпня</strong> ціна бензину <em>Аі-95</em> на біржі СПбМТСБ перевищила <strong>77 000 рублів за тонну</strong> (<strong>$946,6</strong>).</li>
<li>Попри заборону експорту, ринок демонструє <strong>ознаки реального дефіциту пального</strong>, а не спекулятивного тиску.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Причини дефіциту</strong></h4>
<ul>
<li>Удари українських дронів <strong>2 серпня</strong> пошкодили НПЗ у <em>Рязанській, Пензенській, Самарській і Воронезькій областях</em>.</li>
<li>Внаслідок атак <strong>скорочено потужності переробки приблизно на 40 000 тонн на добу</strong>.</li>
<li>Ремонт НПЗ, за оцінками галузі, може тривати <em>від одного до шести місяців</em>.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Неефективність експортної заборони</strong></h4>
<ul>
<li><strong>28 липня</strong> кремль запровадив повну заборону експорту бензину до кінця серпня.</li>
<li>Такі заходи застосовувалися й раніше з метою стабілізації ринку, але цього разу ефект обмежений:
<ul>
<li><em>Обсяги експорту значно менші за внутрішнє споживання</em>, тому перенаправлення на внутрішній ринок не покриває попиту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4><strong>4. Високий попит і брак резервів</strong></h4>
<ul>
<li>Ринок перебуває під тиском через <strong>сезонний пік споживання</strong> і <strong>низький рівень внутрішніх запасів</strong>.</li>
<li>Приватні мережі автозаправок <strong>не сформували достатніх резервів</strong> цього літа через:
<ul>
<li><em>високі кредитні ставки</em> — 20%, що зробило запаси фінансово недосяжними для багатьох трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li>Ускладнюючим фактором стала <strong>зміна поведінки споживачів</strong>: через <em>затримки авіарейсів</em> більше громадян пересіли на авто, збільшивши попит на бензин.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Перспективи ринку</strong></h4>
<ul>
<li>Аналітики очікують, що <strong>дефіцит і високі ціни збережуться принаймні до жовтня</strong>, поки триватиме пік попиту й ремонти НПЗ.</li>
<li>Ремонт деяких підприємств може затягнутись до <strong>початку 2026 року</strong>, що створює довгострокову напругу на ринку.</li>
<li>Державні регулятори можуть посилити тиск на нафтокомпанії, змушуючи:
<ul>
<li><em>збільшити внутрішні продажі</em></li>
<li><em>відкласти планове технічне обслуговування НПЗ</em></li>
</ul>
</li>
<li>Водночас цих заходів може бути <strong>недостатньо для запобігання паливній кризі</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>6. Воєнний чинник</strong></h4>
<ul>
<li>Мета атак України — <strong>знизити нафтові доходи москви</strong> та <strong>порушити постачання пального до війська рф</strong>.</li>
<li>Збитки, завдані останніми ударами, лише поглибили нестабільну ситуацію на ринку пального всередині країни.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Gasoline-Prices-Surge-to-Record-High-on-Refinery-Attacks.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/rekordne-zrostannya-cin-na-benzin-u-rosi%d1%97-naslidki-atak-ta-deficitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа зіштовхується з дефіцитом дизелю: арбітражні можливості змінюються</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/yevropa-zishtovxuyetsya-z-deficitom-dizelyu-arbitrazhni-mozhlivosti-zminyuyutsya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/yevropa-zishtovxuyetsya-z-deficitom-dizelyu-arbitrazhni-mozhlivosti-zminyuyutsya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 Jul 2025 05:29:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[arbitrage]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[арбитраж]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152615</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29494-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європа зіштовхується з дефіцитом дизелю: арбітражні можливості змінюються"/><br />Попри зниження трансатлантичних і східно-західних дизельних арбітражів, Європа змушена пропонувати вищу ціну для залучення обсягів постачання через суттєве скорочення запасів у басейні Атлантики. Це підживлює побоювання щодо забезпечення регіону паливом у найближчі місяці. Динаміка ринку дизелю в Атлантиці та Азії Європейський ринок дизельного пального стикається з проблемами поповнення запасів на фоні нестачі пропозиції. Обсяги запасів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29494-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європа зіштовхується з дефіцитом дизелю: арбітражні можливості змінюються"/><br /><p>Попри зниження трансатлантичних і східно-західних дизельних арбітражів, Європа змушена пропонувати вищу ціну для залучення обсягів постачання через суттєве скорочення запасів у басейні Атлантики. Це підживлює побоювання щодо забезпечення регіону паливом у найближчі місяці.</p>
<h3>Динаміка ринку дизелю в Атлантиці та Азії</h3>
<p>Європейський ринок дизельного пального стикається з проблемами поповнення запасів на фоні нестачі пропозиції. Обсяги запасів залишаються істотно нижчими за середні показники, зокрема в Атлантичному басейні. За даними останнього звіту EIA, запаси у США наблизилися до мінімумів за 20 років, тоді як у портах ARA вони приблизно на 10% нижчі, ніж торік.</p>
<ul>
<li>Трансатлантичний дизельний HOGO для липневих постачань опустився нижче $0.10/гал вперше більш ніж за місяць.</li>
<li>Східно-західний дизельний EFS для липня розширився більш ніж на $10/т лише за два дні, до -$39.72/т.</li>
</ul>
<p>Обидва спреда відображають рентабельність постачання дизелю до Європи з США або Азії: чим нижчий або негативніший спред, тим привабливіший арбітраж. Проте з урахуванням вартості фрахту обидва маршрути залишаються фактично закритими для арбітражу, що свідчить про потребу подальшого зростання європейських цін.</p>
<h3>Очікування гравців ринку</h3>
<p>Міцніші котирування газойлю в Європі вилились у збільшення спредів між контрактами на ближні та дальні місяці. Спред M1-M2 закрився на 15-місячному максимумі у $27.50/т після публікації даних по запасах у США, а липнево-серпневий спред досяг $30/т.</p>
<blockquote><p>«Критично, що арбітражні потоки навряд чи відкриються вчасно, щоб врятувати липнево-серпневі або серпнево-вересневі контракти ICE gasoil. Поточна сила ринку дизелю, схоже, збережеться найближчим часом», — зазначив Джеймс Ноел-Бесвік зі Sparta Commodities.</p></blockquote>
<p>Водночас деяке збільшення роботи нафтопереробних заводів може діяти як противага, оскільки зберігається чіткий стимул до максимізації випуску дизелю. Однак <em>нестача залишкових продуктів (resid)</em> у поєднанні з легкими сортами нафти у сировинних кошиках обмежує можливості НПЗ повною мірою скористатися цією вигідною кон&#8217;юнктурою.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/energy/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29494-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європа зіштовхується з дефіцитом дизелю: арбітражні можливості змінюються"/><br /><p>Попри зниження трансатлантичних і східно-західних дизельних арбітражів, Європа змушена пропонувати вищу ціну для залучення обсягів постачання через суттєве скорочення запасів у басейні Атлантики. Це підживлює побоювання щодо забезпечення регіону паливом у найближчі місяці.</p>
<h3>Динаміка ринку дизелю в Атлантиці та Азії</h3>
<p>Європейський ринок дизельного пального стикається з проблемами поповнення запасів на фоні нестачі пропозиції. Обсяги запасів залишаються істотно нижчими за середні показники, зокрема в Атлантичному басейні. За даними останнього звіту EIA, запаси у США наблизилися до мінімумів за 20 років, тоді як у портах ARA вони приблизно на 10% нижчі, ніж торік.</p>
<ul>
<li>Трансатлантичний дизельний HOGO для липневих постачань опустився нижче $0.10/гал вперше більш ніж за місяць.</li>
<li>Східно-західний дизельний EFS для липня розширився більш ніж на $10/т лише за два дні, до -$39.72/т.</li>
</ul>
<p>Обидва спреда відображають рентабельність постачання дизелю до Європи з США або Азії: чим нижчий або негативніший спред, тим привабливіший арбітраж. Проте з урахуванням вартості фрахту обидва маршрути залишаються фактично закритими для арбітражу, що свідчить про потребу подальшого зростання європейських цін.</p>
<h3>Очікування гравців ринку</h3>
<p>Міцніші котирування газойлю в Європі вилились у збільшення спредів між контрактами на ближні та дальні місяці. Спред M1-M2 закрився на 15-місячному максимумі у $27.50/т після публікації даних по запасах у США, а липнево-серпневий спред досяг $30/т.</p>
<blockquote><p>«Критично, що арбітражні потоки навряд чи відкриються вчасно, щоб врятувати липнево-серпневі або серпнево-вересневі контракти ICE gasoil. Поточна сила ринку дизелю, схоже, збережеться найближчим часом», — зазначив Джеймс Ноел-Бесвік зі Sparta Commodities.</p></blockquote>
<p>Водночас деяке збільшення роботи нафтопереробних заводів може діяти як противага, оскільки зберігається чіткий стимул до максимізації випуску дизелю. Однак <em>нестача залишкових продуктів (resid)</em> у поєднанні з легкими сортами нафти у сировинних кошиках обмежує можливості НПЗ повною мірою скористатися цією вигідною кон&#8217;юнктурою.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/energy/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/yevropa-zishtovxuyetsya-z-deficitom-dizelyu-arbitrazhni-mozhlivosti-zminyuyutsya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>EIA підтверджує несподіване зростання запасів нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/15/eia-pidtverdzhuye-nespodivane-zrostannya-zapasiv-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/15/eia-pidtverdzhuye-nespodivane-zrostannya-zapasiv-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 May 2025 06:30:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[distillates]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[inventory]]></category>
		<category><![CDATA[market analysis]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[US oil]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151765</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29047-Energy_Information_Administration_logo.png" alt="EIA підтверджує несподіване зростання запасів нафти"/><br />Запаси сирої нафти в США збільшились на 4 мільйони барелів за тиждень, що завершився 9 травня 2025 року. Ціни на нафту Brent та WTI знизились, але торгуються вище на 5 доларів за барель порівняно з минулим тижнем. Запаси бензину та дизельного пального зменшились, зокрема, на 1 мільйон барелів і 3.2 мільйона барелів відповідно Аналіз ринку нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29047-Energy_Information_Administration_logo.png" alt="EIA підтверджує несподіване зростання запасів нафти"/><br /><p>Запаси сирої нафти в США збільшились на 4 мільйони барелів за тиждень, що завершився 9 травня 2025 року. Ціни на нафту Brent та WTI знизились, але торгуються вище на 5 доларів за барель порівняно з минулим тижнем. Запаси бензину та дизельного пального зменшились, зокрема, на 1 мільйон барелів і 3.2 мільйона барелів відповідно</p>
<h3>Аналіз ринку нафти та тенденції цін</h3>
<p>За даними <strong>Енергетичної інформаційної адміністрації США (EIA)</strong>, запаси сирої нафти в США за тиждень, що завершився 9 травня 2025 року, збільшились на 4 мільйони барелів. Однак ціни на нафту знизились, попри це, і на 10:21 ранку в Нью-Йорку нафта марки Brent торгувалася на рівні $66.42 за барель, що на $5 більше, ніж минулого тижня.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси бензину:</strong> зменшились на 1 мільйон барелів, при середньому щоденному виробництві 9.4 мільйона барелів.</li>
<li><strong>Запаси середніх дистилятів:</strong> знизились на 3.2 мільйона барелів, з виробництвом, що зменшилось до 4.6 мільйона барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Це відбувається на фоні постійного зменшення запасів дистилятів, які зараз на 16% нижчі за середнє п’ятирічне значення для цього часу року.</p>
<blockquote><p>“Це несподіване збільшення запасів нафти на фоні зниження запасів бензину та дизельних продуктів показує змішані настрої на ринку нафти, де існує підтримка з боку зростаючого попиту на паливо, але також і побоювання щодо зниження пропозиції в майбутньому.”</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">oilprice.com</a>,</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29047-Energy_Information_Administration_logo.png" alt="EIA підтверджує несподіване зростання запасів нафти"/><br /><p>Запаси сирої нафти в США збільшились на 4 мільйони барелів за тиждень, що завершився 9 травня 2025 року. Ціни на нафту Brent та WTI знизились, але торгуються вище на 5 доларів за барель порівняно з минулим тижнем. Запаси бензину та дизельного пального зменшились, зокрема, на 1 мільйон барелів і 3.2 мільйона барелів відповідно</p>
<h3>Аналіз ринку нафти та тенденції цін</h3>
<p>За даними <strong>Енергетичної інформаційної адміністрації США (EIA)</strong>, запаси сирої нафти в США за тиждень, що завершився 9 травня 2025 року, збільшились на 4 мільйони барелів. Однак ціни на нафту знизились, попри це, і на 10:21 ранку в Нью-Йорку нафта марки Brent торгувалася на рівні $66.42 за барель, що на $5 більше, ніж минулого тижня.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси бензину:</strong> зменшились на 1 мільйон барелів, при середньому щоденному виробництві 9.4 мільйона барелів.</li>
<li><strong>Запаси середніх дистилятів:</strong> знизились на 3.2 мільйона барелів, з виробництвом, що зменшилось до 4.6 мільйона барелів на добу.</li>
</ul>
<p>Це відбувається на фоні постійного зменшення запасів дистилятів, які зараз на 16% нижчі за середнє п’ятирічне значення для цього часу року.</p>
<blockquote><p>“Це несподіване збільшення запасів нафти на фоні зниження запасів бензину та дизельних продуктів показує змішані настрої на ринку нафти, де існує підтримка з боку зростаючого попиту на паливо, але також і побоювання щодо зниження пропозиції в майбутньому.”</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">oilprice.com</a>,</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/15/eia-pidtverdzhuye-nespodivane-zrostannya-zapasiv-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/fuel-supply/feed/ ) in 0.33459 seconds, on Apr 18th, 2026 at 3:34 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 18th, 2026 at 4:34 am UTC -->