Норвегія готується до термінового голосування щодо зниження податків на бензин і дизель на тлі різкого подорожчання нафти через війну на Близькому Сході. Політичні сили шукають швидке рішення для стримування цін для споживачів, оминаючи традиційні бюджетні процедури.

Політична реакція на ціновий шок на ринку пального

Екстрене голосування та причини рішення

• Парламент Норвегії має провести голосування щодо зниження податків на бензин і дизель.
• Причина — різке зростання цін на нафту, спричинене війною на Близькому Сході.
• Це безпосередньо вплинуло на вартість пального для споживачів.
• Голосування призначене у терміновому порядку, що є нетиповим для податкових рішень.

Обхід стандартної бюджетної процедури

• Ініціатива виходить від опозиційної Консервативної партії.
• Пропозиція обходить традиційний бюджетний процес, який зазвичай триває місяцями.
• Такий крок свідчить про високий рівень політичної терміновості реагування на енергетичну кризу.

Позиції ключових політичних сил

• Міноритарний уряд Лейбористської партії пообіцяв представити власні пропозиції перед голосуванням.
• Партія Центру, яка може стати вирішальною, заявила про готовність підтримати:

“будь-яку пропозицію, яка може знизити податки”

Енергетичний фактор: війна та ціни на нафту

• Війна на Близькому Сході стала ключовим драйвером зростання цін на нафту.
• Це призвело до ланцюгового ефекту:
  • подорожчання сирої нафти;
  • зростання витрат на переробку;
  • підвищення роздрібних цін на пальне.
• Урядові рішення спрямовані на пом’якшення цього ефекту для населення.

Висновки для ринку

• Податкова політика стає ключовим інструментом швидкого реагування на цінові шоки.
• Європейські країни можуть активніше використовувати фіскальні механізми для стримування цін.
• Події демонструють залежність внутрішніх ринків від геополітичних ризиків.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Італія спрямовує 417,4 млн євро на тимчасове зниження акцизів на пальне, щоб пом’якшити тиск високих енергетичних цін на домогосподарства та бізнес. Попри прямий ефект для споживачів, рішення викликало критику через політичний контекст і джерела фінансування.

Тимчасове зниження податків як відповідь на енергетичну кризу

Ключові параметри рішення

• Обсяг фінансування: 417,4 млн євро (близько 478 млн доларів)
• Період дії: до 7 квітня
• Новий рівень акцизу: 472,90 євро за 1 000 літрів
• Попередній рівень: 672,90 євро за 1 000 літрів

Італійський уряд ухвалив рішення про суттєве зниження акцизів на бензин і дизель, що фактично означає зменшення податкового навантаження на пальне більш ніж на 200 євро на 1 000 літрів. Це прямий інструмент впливу на кінцеву ціну для споживачів, адже акциз є ключовим компонентом вартості пального.

Механізм фінансування

• Зниження акцизів фінансується через скорочення державних витрат
• Рішення оформлено у вигляді урядового декрету, опублікованого в офіційному віснику

Такий підхід означає, що держава фактично перерозподіляє бюджетні ресурси, жертвуючи іншими видатками заради тимчасового стримування цін на енергоносії.

Причини ухвалення рішення

• Високі ціни на енергоносії, що тиснуть на домогосподарства та бізнес
• Потреба у швидкому соціально-економічному ефекті
• Спроба стабілізувати ринок пального у короткостроковій перспективі

Акцизи — це непрямі податки, які входять у структуру ціни пального. Їх зниження зазвичай швидко відображається на АЗС, що робить цей інструмент одним із найоперативніших у державній політиці.

Критика та політичний контекст

• Аналітики вважають рішення політично мотивованим
• Критика пов’язана з наближенням референдуму щодо судової реформи
• Є застереження щодо ефективності використання коштів платників податків

«Політичний трюк, оплачений платниками податків. І нічого більше» — Вольфанго Пікколі, Teneo

Критики підкреслюють, що короткострокове зниження цін може не мати довготривалого ефекту, особливо якщо глобальні ринкові чинники залишаться незмінними.

Що це означає для ринку пального

• Короткострокове зниження цін на бензин і дизель
• Посилення ролі податкової політики у формуванні ціни
• Залежність ефекту від глобальних котирувань нафти

Таким чином, Італія демонструє типовий для Європи підхід: регулювання цін через податкові інструменти, а не пряме адміністративне втручання у ринок.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому право тимчасово знижувати або скасовувати акцизи на пальне, якщо дорогий імпорт нафти почне ще сильніше тиснути на внутрішні ціни. Ключова мета рішення — стабілізувати котирування нафтопродуктів усередині країни і послабити інфляційний тиск на кінцевих споживачів в економіці, що тримається на споживанні. Механізм прив’язаний до чітких цінових і надзвичайних тригерів: якщо середня ціна Dubai crude досягне або перевищить 80 доларів за барель упродовж одного місяця, влада зможе оперативно втрутитися в податкову складову ціни пального.

• Перший рівень відповіді влади — податкова корекція. Нижня палата схвалила норму, яка дозволяє президентові тимчасово зменшувати або повністю зупиняти стягнення акцизів з нафтопродуктів. Саме цей інструмент у тексті поданий як прямий спосіб пом’якшення цінового шоку для внутрішнього ринку.
• Термін дії антикризового механізму обмежений. Зменшення або зупинка акцизів можуть застосовуватися до шести місяців, а сукупний період призупинення не може перевищувати одного календарного року. Це означає, що йдеться не про постійну податкову зміну, а про тимчасовий інструмент стабілізації.
• Є чіткий ціновий орієнтир для втручання. Президент може скористатися цим правом, якщо середня ціна нафти Dubai crude за базою Mean of Platts Singapore сягає або перевищує 80 доларів за барель протягом одного місяця. Висновок із тексту очевидний: влада намагається прив’язати податкову реакцію не до політичних оцінок, а до конкретного ринкового індикатора.
• Другий тригер — надзвичайна ситуація або лихо. Якщо президент оголосить надзвичайний стан чи стихійне лихо, що спричинить надзвичайне зростання внутрішніх цін на пальне, податковий інструмент також може бути задіяний. Це розширює рамку застосування заходу з ринкової до антикризової соціально-економічної.
• Механізм ще не завершений законодавчо. Попри схвалення нижньою палатою, рішення потребує затвердження Сенатом, а голосування заплановане на вівторок. Отже, стабілізаційний інструмент уже політично пріоритетний, але ще не є чинним законом.
• Терміновість підтверджена на рівні президента. У тексті прямо зазначено, що Маркос визнав захід невідкладним. Це свідчить, що влада розглядає податкове пом’якшення не як технічну норму, а як швидку відповідь на ризик прискорення інфляції.
• Головне обґрунтування заходу — захист економіки споживання. Reuters пише, що високі ціни на нафту й нафтопродукти загрожують розкручуванням інфляції в економіці, орієнтованій на споживання. Звідси випливає логіка рішення: зменшення акцизу має послабити тиск на роздрібну ціну пального, а через це — знизити ризики ширшого цінового розгону.

Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому повноваження тимчасово призупиняти або знижувати акцизи на пальне, щоб стабілізувати різке зростання цін на нафтопродукти, яке загрожує прискоренням інфляції. — Reuters

• Другий блок стабілізації — робота з фізичним ресурсом, а не лише з податками. Міністерка енергетики Філіппін Шерон Гарін заявила, що країна звернулася до росії щодо можливого імпорту нафти. Обсяги та строки не названі, однак сам крок показує: Маніла шукає додаткові джерела постачання, аби зменшити тиск близькосхідного конфлікту на внутрішній ринок.
• Це важливо для цін на нафтопродукти з погляду логіки ринку. Якщо уряд одночасно зменшує податкову складову і намагається розширити джерела постачання нафти, то діє відразу по двох каналах: через фіскальне пом’якшення та через спробу убезпечити ресурсну базу для переробки й торгівлі пальним.
• Третій елемент стабілізації — збереження чинних зовнішніх контрактів. Шерон Гарін також заявила, що китайська заборона на експорт пального стосується лише нових контрактів, а чинні домовленості Філіппін із китайськими постачальниками залишаються в силі.
• Звідси випливає ще один висновок для ринку. Збереження чинних угод із китайськими постачальниками означає, що влада намагається не допустити раптового розриву поточних каналів постачання. Для кінцевих споживачів це важливо, бо стабільність контрактів знижує ризик дефіциту, а отже — і ризик додаткового стрибка цін.
• Філіппіни діють у ширшому регіональному тренді. У тексті зазначено, що уряди країн Південно-Східної Азії вже почали запроваджувати заходи для пом’якшення економічного удару від розширення конфлікту на Близькому Сході.
• Ці заходи мають три спільні цілі.
  • збереження енергії;
  • стабілізація внутрішніх ринків;
  • захист вразливих секторів, зокрема туризму.
• Отже, податкове рішення Філіппін — не ізольований крок. Воно вписується в регіональну модель реагування, де держави намагаються обмежити перенесення високих нафтових котирувань у роздрібні ціни пального і в ширшу інфляцію.

• Головний висновок із матеріалу: Філіппіни формують комбінований антикризовий підхід до ринку нафти й нафтопродуктів.
  • Фіскальний інструмент: тимчасове зниження або скасування акцизів.
  • Сировинний інструмент: пошук можливого імпорту нафти з росії.
  • Контрактний інструмент: утримання чинних домовленостей із китайськими постачальниками.
• Обґрунтування цього висновку: уряд реагує на ризик інфляції, на зростання нафтових котирувань, на геополітичне загострення на Близькому Сході та на потребу стабілізувати внутрішній ринок пального.
• Практичний сенс для кінцевого споживача: якщо закон набуде чинності, то держава отримає право оперативно зменшувати податковий тиск на пальне, а паралельні кроки з утримання або розширення імпортних каналів мають знизити ризик подальшого подорожчання нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Заплановане з 1 січня 2026 року підвищення акцизу на моторне паливо формально створює умови для зростання роздрібних цін. Водночас наявні ринкові та цінові показники свідчать, що реальний тиск на споживачів значною мірою зумовлений не податками як такими, а поєднанням податкової політики та слабкого антимонопольного регулювання. За відсутності системних змін навіть помірні податкові рішення надалі трансформуватимуться у прискорене подорожчання пального.

Акциз 2026: номінальний вплив на ціни

За збереження поточних економічних і регуляторних умов підвищення акцизу з 1 січня 2026 року потенційно вплине на роздрібні ціни таким чином:

• бензин А-95 — близько +1,7 грн/л;
• дизельне пальне — близько +2,3 грн/л;
• LPG (автогаз) — близько +1,5 грн/л.

Це вже третє підвищення акцизу з 2024 року. У сукупності за 2024–2026 роки акцизне навантаження зросло:

• на LPG — майже у чотири рази;
• на дизельне пальне — на 83%;
• на бензин А-95 — на 40%.

Ціни на пальне під час війни: розрив між факторами та реальністю

З початку повномасштабної агресії роздрібні ціни на пальне в Україні зросли значно швидше, ніж цього вимагала сукупність базових економічних чинників:

• А-95: з 34 до 58 грн/л (+70%);
• дизельне пальне: з 32 до 58 грн/л (+81%);
• LPG: з 19 до 38 грн/л (+100%).

Водночас ключові зовнішні фактори діяли у протилежному напрямку:

• середня ціна Brent знизилася з 97 до 61 дол./барель (–37%);
• європейські котирування бензину Євро-5 (CIF Med) зменшилися на 31%;
• котирування дизпального — на 24%;
• курс долара до гривні зріс на 41%, євро — на 48%.

Розрахунки показують, що за сукупним впливом цих чинників ціни мали зрости значно менше:

• дизельне пальне — близько +16% проти фактичних +70%;
• А-95 — близько +42% проти +71%;
• LPG — близько +76% проти майже +99%.

Податки, маржа і концентрація: структура ціни у 2026 році

У січні 2026 року податкове навантаження у структурі ціни пального становитиме:

• дизельне пальне — близько 42%;
• бензин — близько 44%;
• LPG — близько 47%.

За ціни 63 грн/л на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже 28 грн/л податків. Окремо враховується роздрібна маржа, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому 10–12 грн/л і була завищена щонайменше на 5 грн/л через посилення ринкової влади.

Додатковим фактором концентрації стали авансові платежі, які витісняють малий і середній бізнес із роздрібного сегмента, зменшуючи конкуренцію та підсилюючи ціновий тиск.

Соціальні ризики євроінтеграційної податкової моделі

Підвищення акцизів обґрунтовується вимогами євроінтеграції. Водночас за умов, коли доходи українців у рази нижчі за європейські, механічне перенесення європейської податкової моделі створює соціальні ризики. Саме податкове навантаження на пальне та висока ринкова концентрація стали одним із драйверів подорожчання продуктів харчування, промислових товарів і послуг.

Що може змінити ситуацію на ринку пального

• Перезавантаження антимонопольної політики через ex ante-контроль — превентивний нагляд за маржею, концентрацією та ціновою поведінкою операторів до виникнення цінових сплесків.
• Зниження регуляторних бар’єрів для малого й середнього бізнесу, зокрема скасування авансових платежів.
• Прозорість ціноутворення шляхом публічного моніторингу структури роздрібної ціни.
• Корекція податкової політики з урахуванням платоспроможності населення та воєнних умов.
• Підтримка конкуренції через рівні умови доступу до імпорту, логістики та інфраструктури.

Висновки

Поточна модель ринку пального демонструє, що податки, слабка конкуренція та висока маржа взаємно підсилюють одна одну. За відсутності системних змін будь-яке подальше підвищення акцизів автоматично трансформуватиметься у додатковий ціновий тиск на громадян. Захист прав споживачів полягає не в адміністративному стримуванні цін, а у відновленні балансу між податковою політикою, конкуренцією та ринковою поведінкою операторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: В.Омельченко