Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.

Геополітичний імпульс і реакція держав

• Reuters повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.
• Висновок: паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.

Податки, субсидії та пряме стримування цін

• Нідерланди оголосили тимчасові податкові пільги, щоб компенсувати зростання цін на пальне.
• Швеція скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.
• Сербія знижує акциз на сиру нафту сукупно на 60%, щоб заспокоїти місцевий ринок.
• Італія розглядає скорочення акцизів, щоб пом’якшити ціни на пальне.
• Іспанія просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.
• Аргентина відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.
• Малайзія збільшує витрати на субсидії на бензин до 2 млрд ринггітів з 700 млн ринггітів, щоб зберегти фіксовану ціну.
• Таїланд намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні 33 бати за літр, або 1,02 долара.
• Греція виділяє 300 млн євро на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.
• Румунія зменшує акциз на дизель на 0,30 лея, або 0,0679 долара, за літр.
• Південна Африка на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.
• Бразилія ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила 12% податок на експорт нафти.
• Північна Македонія знизила ПДВ на бензин і дизель з 18% до 10% на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.
• Намібія тимчасово скорочує паливні збори на 50% щонайменше на три місяці, до кінця червня.
• Висновок: податкове пом’якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.

Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку

• Індія заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.
• Південна Корея вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.
• Китай, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.
• Сербія продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.
• Висновок: уряди дедалі частіше ставлять енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.

Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання

• Австралія вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом’якшити дефіцит, який уже б’є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.
• Камбоджа збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В’єтнаму і Китаю.
• Шрі-Ланка запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.
• Філіппіни активують надзвичайний фонд обсягом 20 млрд песо, або 333 млн доларів, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.
• Бразилія запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.
• Висновок: країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.

Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів

• Індія використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.
• Щоб уникнути дефіциту для 333 млн домогосподарств, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.
• Японія планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.
• Нігерія повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.
• Індонезія почне впровадження програми B50 з 1 липня. Ідеться про суміш 50% біодизеля на основі пальмової олії та 50% звичайного дизелю.
• Висновок: паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.

Адміністративне регулювання попиту і споживання

• Словенія тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.
• Таїланд одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.
• Австралія закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться місяцями.
• Висновок: уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.

Що це означає для світового нафтового ринку

• Загальний висновок: глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача.
• Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.
• Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.
• Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.
• Кількісні параметри з матеріалу — 60% зниження акцизу в Сербії, 2 млрд ринггітів субсидій у Малайзії, 33 бати за літр дизелю в Таїланді, 300 млн євро допомоги в Греції, 20 млрд песо надзвичайного фонду на Філіппінах, 12% податку на експорт нафти у Бразилії, 18% до 10% ПДВ у Північній Македонії, 50% зниження зборів у Намібії, 333 млн домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск B50 з 1 липня в Індонезії — показують масштаб і терміновість реакції.

«Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.» — Reuters

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Світовий енергетичний ринок наприкінці березня увійшов у фазу різкого цінового стресу: бензин у США вперше з серпня 2022 року перевищив позначку 4 долари за галон, дизель додав 45% за місяць, а Brent наблизився до 120 доларів за барель на тлі найглибшого збою постачання нафти й газу. Для України це важливий сигнал: коли глобальний ринок одночасно втрачає логістичну стійкість, стикається з атаками на інфраструктуру та переходить у режим стратегічного перерозподілу потоків, внутрішній ринок пального неминуче потрапляє під тиск дорожчого імпорту, вищих транспортних витрат і жорсткішої конкуренції за ресурс.

Глобальна турбулентність підштовхує ціни, а логістика стає не менш важливою за саму нафту

Те, що зараз відбувається у світі, варто читати не як набір окремих новин, а як єдину систему ризиків для ринку пального. Йдеться не просто про зростання нафтових котирувань. Мова про одночасний удар по ціноутворенню, логістиці, переробці і постачанню. Саме в такій конфігурації ринок зазвичай переходить у режим підвищеної нервозності, де кожен новий збій у маршрутах або на інфраструктурі майже миттєво трансформується у премію в ціні.

Що показують головні цифри

• Середня ціна бензину у США станом на 31 березня сягнула 4,018 дол./галон. Це перше перевищення рівня 4 дол./галон з серпня 2022 року.
• У Каліфорнії бензин коштує вже 5,887 дол./галон, що на 27% більше, ніж місяць тому.
• Середня національна ціна дизеля у США наприкінці березня зросла до 5,454 дол./галон.
• Місячне зростання ціни дизеля становило 45%, що в матеріалі прямо оцінюється як серйозний інфляційний ризик для споживчих товарів.
• Експорт бензину зі США триває на рівні близько 800 тис. барелів на добу, з яких приблизно третину отримує Мексика.
• ICE Brent наприкінці березня наближався майже до 120 дол./бар., а місячне зростання цін стало найвищим в історії.

Але тут важливе не лише саме подорожчання. Важливо інше: бензин і особливо дизель дорожчають не через один локальний чинник, а через багатошаровий глобальний шок. А це означає, що тиск може бути не коротким і не лінійним.

Чому дизель є особливо тривожним індикатором

Дизельне пальне завжди болючіше для економіки, ніж бензин. Саме дизель прямо впливає на вантажну логістику, аграрний сектор, комерційні перевезення, будівництво і значну частину виробничого ланцюга. Коли дизель додає 45% за місяць, це вже не просто ринкова волатильність, а сигнал про потенційний інфляційний імпульс у ширшій економіці.

• Бензин здебільшого швидше відчуває політичну реакцію суспільства, бо його бачить масовий споживач на стелі АЗС.
• Дизель б’є глибше: через собівартість транспортування, продовольства, промислової продукції та послуг.
• Саме тому теза, що значний інфляційний ризик для товарів народного споживання попереду, є одним із найважливіших висновків усього огляду.

Для ринку пального України це означає, що навіть якщо ціновий шок спершу виглядатиме як проблема імпортерів або гуртового сегмента, дуже швидко він почне передаватися далі — у роздріб, у транспортну складову та в кінцеву ціну товарів.

Що саме штовхає ринок угору

• Офіційне закриття Ормузької протоки в матеріалі подається як ключовий фактор найбільшого місячного стрибка цін.
• Іран завдав удару по кувейтському танкеру у водах ОАЕ, що посилило ринкову нервозність.
• Танкер Al Salmi Kuwait Petroleum Corporation був атакований роєм дронів, отримав пошкодження й пожежу на борту, маючи на борту 280 тис. тонн сирої нафти.
• Ізраїльський НПЗ у Хайфі потужністю 197 тис. барелів на добу, який покриває близько 60% потреб країни, зазнав удару, що спричинив пожежу в резервуарному парку нафтопродуктів і затримав відновлення роботи.
• Пошкодження обладнання на газовому об’єкті Wheatstone LNG означає, що повернення до повної продуктивності потребуватиме кількох тижнів.

Коли ринок одночасно бачить загрозу танкерам, протокам, нафтопереробці та зрідженому газу, він закладає у ціну не лише поточний дефіцит, а й страх перед наступним збоєм. Саме тому котирування можуть зростати швидше, ніж фізично скорочуються обсяги постачання.

Як ринок перебудовує маршрути постачання

• Saudi Aramco збільшила експорт із порту Янбу на Червоному морі до рекордних 4,6 млн барелів на добу.
• Державна компанія повідомила, що нафтопровід East-West потужністю 7 млн барелів на добу нарешті працює на повній потужності.
• Nigeria NNPC збільшує відвантаження власної нафти на НПЗ Dangote потужністю 650 тис. барелів на добу: тепер йдеться про 7 вантажів замість 5 у попередні місяці.
• Причина прямо названа: через стрімке зростання фрахту імпортна сировина стає дорожчою, і країни намагаються більше спиратися на внутрішній ресурс.

Це дуже показова деталь. Коли країни й компанії починають перебудовувати потоки під альтернативні маршрути, це означає, що логістична стійкість стає таким самим цінним активом, як і сам доступ до нафти.

Для України цей висновок особливо важливий, бо в умовах будь-якої зовнішньої турбулентності перевагу отримують ті системи постачання, які можуть швидко переключатися між маршрутами та джерелами.

Що видно щодо стратегічних запасів і сценаріїв реагування

• Міністри фінансів країн G7 заявили про готовність вжити “усіх необхідних заходів” для стабільності енергетичного ринку.
• У повідомленні прямо вказано, що це може означати нові вивільнення нафти зі стратегічних резервів.
• Також G7 закликала країни утриматися від невиправданих експортних обмежень.
• Водночас  одним із останніх короткострокових важелів для зниження цін у США могли б стати саме експортні обмеження.

Тут маємо принципове протиріччя, яке ринок бачить дуже чітко. З одного боку, уряди декларують підтримку вільних потоків енергії. З іншого — політичний тиск високих цін майже завжди підштовхує до адміністративних обмежень. Для України це означає просту річ: у кризові моменти доступність ресурсу залежить не лише від грошей, а і від рішень урядів країн-експортерів.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів України

• Диверсифікація джерел стає важливішою й залежить від того, як швидко постачання можуть перерозподілятися через атаки, закриття маршрутів і зростання фрахту.
• Логістична стійкість виходить на перший план: коли Саудівська Аравія екстрено використовує альтернативні порти і трубопроводи, це означає, що маршрутна гнучкість стає частиною ціни.
• Стратегічні запаси знову стають інструментом ринкової стабілізації, про що прямо говорить готовність G7 до подальших дій.
• Сценарії блокади уже не теорія, а робочий фактор ринку, оскільки Ормузька протока фактично є офіційно закритою.

У прикладному сенсі для України це означає, що вартість пального визначатиметься не лише котируванням Brent або ціновими формулами нафтопродуктів. Не менше значення матимуть швидкість доставки, доступність суден, премії за ризик та здатність ринку швидко перерозподіляти фізичні обсяги між каналами постачання.

Атаки по енергетичній інфраструктурі вже впливають на ринок: пошкоджено танкер, під ударом опинився НПЗ, перебої є і в газовій інфраструктурі. Отже, військова складова для енергетики вже безпосередньо конвертується у ціновий ризик.

Що змінюється у ціноутворенні

• Ціна все сильніше включає в себе не лише вартість нафти, а й ризикову надбавку за логістику.
• Зростання дизеля на 45% за місяць показує, що саме середні дистиляти можуть дорожчати швидше й болючіше для економіки, ніж бензин.
• Факт збереження експорту бензину зі США на рівні 800 тис. барелів на добу навіть під тиском високих внутрішніх цін показує, що конкуренція між внутрішнім споживанням і зовнішніми ринками посилюється.
• Можливість експортних обмежень, як крайній захід, свідчить, що податкова і регуляторна політика можуть швидко стати частиною боротьби з ціновим шоком.

Інакше кажучи, ціна на пальне зараз формується не лише ринком, а й очікуваннями ринку щодо наступних адміністративних рішень. Це дуже важливий момент. Коли трейдери й споживачі починають оцінювати не лише баланс попиту і пропозиції, а й вірогідність політичного втручання, волатильність зазвичай лише зростає.

Висновок

Світовий ринок пального входить у фазу, де ключовим товаром стає не просто барель нафти, а надійне постачання бареля нафти. Саме тому для України нинішня хвиля подорожчання бензину і дизеля у світі є не лише ціновою новиною, а й попередженням: у період блокування проток, ударів по танкерах і НПЗ, перебудови потоків та готовності урядів вдаватися до екстрених заходів виграють ті ринки, які мають більше маршрутів, кращу гнучкість у постачанні та меншу залежність від одного вузького каналу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Європейський Союз наближається до рекордного обсягу імпорту дизельного та авіаційного пального у жовтні 2025 року. Торговці активно поповнюють запаси перед зимою та запровадженням нових обмежень на продукти, виготовлені з російської нафти. Така ситуація може спричинити глибокі зміни у глобальних енергетичних потоках і вплинути на цінову динаміку ринку.

ЄС, санкції та глобальний перерозподіл нафтопродуктів

Зростання імпорту

• 1,9 млн барелів дизельного та авіаційного пального надійшло до портів ЄС протягом 1–20 жовтня 2025 року.
• Якщо темпи збережуться, це стане рекордним місячним показником у сучасній історії.
• Основні постачальники: Індія, Саудівська Аравія, США.

Передумови

• З 2023 року ЄС заборонив імпорт пального з росії.
• Це спричинило зміну торгових потоків — Європа почала шукати постачальників у віддалених країнах.
• План ЄС щодо обмеження імпорту пального, виробленого з російської нафти, з 21 січня 2026 року може знову дестабілізувати ринок.

Вплив санкцій США

• Санкції проти Rosneft PJSC та Lukoil PJSC посилили тиск на світових трейдерів.
• Індійські нафтопереробники заявили, що через нові обмеження майже неможливо продовжувати закупівлю російської нафти.
• Очікується, що постачання російської нафти до Індії впадуть до нуля.

Торгові потоки та наслідки для ринку

• Індія забезпечувала близько 20% імпорту середніх дистилятів у ЄС на початку жовтня (362 тис. барелів на добу).
• У разі збереження цих обсягів це стане найвищим показником з 2017 року.
• Нові санкції США створюють ефект “музичних стільців” на ринку: Індія шукає нові джерела нафти, а росія — нових покупців.
• Ключове питання: чи зможе Китай, другий найбільший імпортер російської нафти, збільшити закупівлі попри переговори про торгове перемир’я зі США?

Цінові та структурні наслідки

• Високі ціни на паливо створили сприятливі умови для арбітражу — трейдери активно спрямовують вантажі в Європу.
• Невизначеність перед січневими обмеженнями стимулює трейдерів нарощувати обсяги постачань уже зараз.
• Часткові або постійні закриття НПЗ у Європі посилюють дефіцит, збільшуючи залежність від імпорту.

«Коли арбітраж відкритий перед зимою, трейдери завжди скористаються нагодою купувати», — зазначив Юджин Лінделл, керівник підрозділу нафтопродуктів у FGE NexantECA.

Ймовірні сценарії

• Нова заборона ЄС може скорегувати обсяги імпорту з Індії, але не призведе до повного припинення постачання.
• Експерти прогнозують реорганізацію торговельних маршрутів без повного їх “обнулення”.
• На ринку формується новий баланс ризику і вигоди: санкції підвищують вартість логістики, але відкривають нові ніші для гнучких трейдерів.

Висновки

• ЄС демонструє адаптивність у пошуку енергетичних джерел попри санкційний тиск.
• Світовий нафтовий ринок входить у фазу динамічної перебудови, де кожне рішення політиків впливає на ціни та потоки постачання.
• Короткостроково — очікується підвищення волатильності цін на дизель і авіапальне.
• Довгостроково — формування нових енергетичних альянсів між Індією, Китаєм, ЄС та США.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

росія планує наростити імпорт бензину з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї після різкого скорочення внутрішнього виробництва. Дефіцит пального в окремих регіонах країни пов’язаний із масованими ударами українських дронів по нафтопереробних заводах, що вивели з ладу до 40% потужностей. уряд рф скасував 5% мито на імпорт з азійських країн та запровадив заборону на експорт бензину й дизеля. Такі дії суттєво вплинуть на конкуренцію та баланс сил на регіональних ринках нафти.

Викликі та рішення для ринку пального

Причини кризи

• Удари дронів по нафтопереробних заводах рф пошкодили щонайменше 10 підприємств.
• До 40% внутрішніх потужностей з переробки нафти було виведено з експлуатації.
• Внаслідок цього виник дефіцит бензину й дизеля у кількох регіонах.

Заходи уряду рф

• Імпорт пального з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї.
• Скасування 5% мита на імпорт з азійських країн для спрощення постачання.
• Продовження заборони на експорт бензину та заборона експорту дизеля для трейдерів.
• Розгляд відновлення використання моноетиланіліну (MMA) як присадки, попри її токсичність та заборону в більшості країн.

Коментарі влади

“Наразі в росії спостерігається незначний дефіцит нафтопродуктів, який влада намагається покривати резервами, як це завжди робилося” — заступник прем’єр-міністра олександр новак.

Наслідки для ринків

• Азійські постачальники отримають додатковий доступ до російського ринку, що може стимулювати конкуренцію між Китаєм, Південною Кореєю та Сінгапуром.
• Європейський ринок може зазнати змін у балансі попиту, оскільки росія спрямовує ресурси на внутрішні потреби.
• Відновлення токсичних присадок може знизити якість екологічних стандартів і стати тимчасовим заходом у кризових умовах.

Дії рф відображають загострення ситуації на енергетичному ринку та демонструють залежність від зовнішніх джерел постачання, що в середньостроковій перспективі може послабити її позиції як експортера.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

На хвилі акцій до Дня Незалежності у період 21–22 серпня ціни на бензин А-95 на українських АЗС тимчасово знизилися приблизно на 2 грн/л, але вже 25–26 серпня повернулися на попередній рівень. Експерти вказують: це наслідок маркетингових знижок до свята, а не новий тренд. Базовий сценарій на вересень—стабільність без різких стрибків; потенціал здешевлення оцінюється до ~2 грн/л, але його можуть «поглинути» персональні акції або зовнішні чинники (премії експортерів, курс гривні, світові котирування нафти).

Чинники й сценарії вересневого ціноутворення

1) Що насправді сталося у серпні

• Подія: 21–22 серпня — тимчасове зниження цін близько на 2 грн/л; 25–26 серпня — повернення на попередній рівень.
• Причина: акційні знижки до 34-ї річниці Незалежності; окремі великі мережі робили знижки до 5 грн/л (спеціальні пропозиції).
• Логічний висновок: коливання мали маркетингову природу, а не ринковий тренд.
• Обґрунтування: аналогічні акції проводяться й на «звичайні» вихідні; отже, знижка—тимчасова, «стела» не змінюється системно.

«Це була така піар-кампанія провідних мереж. І щойно свято минуло, вони одразу підняли ціни — не бажаючи втрачати прибутки». — Володимир Омельченко

«У четвер та п’ятницю… у низці мереж АЗС відбулося зниження вартості пального в межах спеціальних пропозицій, приурочених до 34-ї річниці Незалежності». — консалтингова компанія «НафтоРинок»

2) Базовий сценарій на вересень

• Прогноз: злету цін не очікується.
• Аргументи: пік споживання через жнива вже враховано; об’єктивних причин для підвищення нема.
• Ризики: лише глобальні шоки (військові катастрофи у нафтодобувних регіонах) можуть радикально змінити картину.
• Логічний висновок: за відсутності форс-мажорів ціни залишаться близькими до поточних.

«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Різкого здорожчання не очікується». — Леонід Косянчук

3) Чи можливе здешевлення у вересні

• Потенціал: зниження приблизно на ~2 грн/л на «стелах» (на тлі знижень 4–5 грн/л у вихідні та зниження гуртових цін).
• Обмеження №1: мережі можуть уникати переписування «стел» і гратися персональним маркетингом.
• Обмеження №2: європейські експортери здатні підвищити премії, щойно роздріб почне знижувати ціни.
• Логічний висновок: «флор» цін формується зовнішніми постачальниками та маркетинговою політикою мереж.

«…З цін на стелах зможуть зняти десь 2 грн… Але мережі можуть нескінченно довго проводити цю “вихідну” акцію». — Олександр Сіренко

«Щойно ми почнемо знижувати ціни — вони нам підвищать премії… Оскільки вони розуміють, що нині нам більше ніде взяти пальне». — Леонід Косянчук

4) Ключові макрофактори, що з’єднують Україну зі світовим нафтовим ринком

• Світова нафта та нафтопродукти: Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів.
  • Еластичність: якщо нафта дешевшає на ~10%, роздрібні ціни можуть знизитися на ~3–4%.
  • Логічний висновок: вплив світових котирувань на «пістолеті» частковий, бо додаються логістика, премії, конкуренція.
• Курс гривні: очікування на вересень — 41,4–42,2 грн за дол., при офіційному курсі 41,32 грн станом на 1 вересня.
  • Логічний висновок: девальвація може «з’їсти» вигоду від дешевшої нафти.

«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, то виникнуть підстави для зниження… Але якщо нафта впаде на 10%, на АЗС це дасть лише 3–4%». — Володимир Омельченко

5) Горизонт 2026 року: податкова траєкторія

• Акцизи на бензин: з 1 січня — підвищення з 271,7 до 300,8 євро/1000 л.
• Акцизи на дизпальне: з 1 січня — підвищення з 215,7 до 253,8 євро/1000 л.
• Очікування НБУ: прискорення темпів зростання цін на пальне.
• Уточнення: вплив акцизу може бути нейтралізований, якщо світова нафта впаде; проте за зростання нафти — ціни зростуть.
• Логічний висновок: податкова складова зсуває рівновагу вгору; чистий ефект визначить баланс нафта/курс/конкуренція.

«Податкова складова надзвичайно важлива. А реальним платником будь-яких податків чи зборів є кінцевий споживач». — Леонід Косянчук

6) Структура ринку: конкуренція й ціни

• Конфігурація: умови диктують 5–7 великих мереж; дискаунтери «утискаються».
• Наслідок: можливість маніпулювання цінами, утримання високого рівня.
• Втрачена вигода: за реальної конкуренції ціни могли б бути на 3–4 грн/л нижчі.
• Регуляція: виправлення ситуації — поле роботи для Антимонопольного комітету.
• Логічний висновок: ринкова концентрація обмежує швидкість та глибину здешевлення навіть за сприятливих зовнішніх умов.

«Нині умови на ринку диктують 5–7 великих мереж… Якби була реальна конкуренція і прозорість, ціни були б на 3–4 грн нижчі». — Володимир Омельченко

7) Сценарії

• Стабільність (база): ціни близькі до поточних у вересні.
  • Умова: відсутність глобальних шоків.
• М’яке здешевлення (~2 грн/л): через дешевший гурт і «вихідні» знижки.
  • Ризики реалізації: маркетинг замість зміни «стел», премії експортерів, курс.
• Підвищення (низька ймовірність у вересні): великі зовнішні шоки нафтодобувних регіонів, різка девальвація.
• Середній термін (2026): акциз +29,1 євро/1000 л → висхідний тиск на роздріб; масштаб залежить від нафти та курсу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OBOZ.UA

Верховний суд Індії відхилив петицію проти впровадження урядового плану обов’язкового використання 20% етанольного пального (E20) на території країни. Рішення має значний вплив на паливний ринок, автомобільну галузь та аграрний сектор.

Впровадження E20: виклики й перспективи

Карта енергетичних змін Індії

Передумови

• 2021 рік — уряд встановив ціль запровадження 20% етанольного пального (E20) у транспорті.
• 90 000 автозаправок по країні вже реалізують виключно E20.
• Основна сировина для етанолу — цукрова тростина, що напряму впливає на доходи фермерів.

Судове рішення

• Петиція, подана у серпні 2025 року, вимагала зберегти вибір споживачів — купівлю пального без домішок.
• Суд 1 вересня 2025 року відхилив оскарження.
• Генеральний прокурор Індії Р. Венкатарамані наголосив: рішення уряду було «добре продуманим» та спрямованим на підтримку аграріїв.

Реакція ринку

• Автовиробники спершу заявляли, що E20 може бути несумісним зі старими авто, проте згодом відмовилися від цієї позиції.
• Паливні рітейлери та асоціації підтримали заяву про безпечність пального.
• Зниження пробігу — головний недолік E20 для старих авто, однак ризиків для безпеки не виявлено.

«E20 пальне у старих автомобілях знижує пробіг, але не становить ризику для безпеки», — П.К. Банерджі, виконавчий директор Товариства індійських автовиробників (SIAM).

Висновки

• Відмова від традиційного бензину означає структурну перебудову ринку з орієнтацією на відновлювані джерела.
• Фермери отримають додатковий попит на цукрову тростину, що стимулює агросектор.
• Споживачі зіштовхнуться з підвищенням витрат через зменшення економії пального, що може вплинути на обсяги споживання.
• У середньостроковій перспективі крок зменшує залежність від імпорту нафти, а отже — підвищує енергетичну безпеку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Європа цього літа зафіксувала рекордний обсяг імпорту авіаційного палива з Азії. Основними постачальниками стали Китай і Південна Корея, які зміцнили свої позиції на паливних ринках. Зростання імпорту демонструє як збільшення пропозиції, так і стабільний попит на авіаперевезення попри амбіційні кліматичні цілі ЄС.

Рекордний імпорт авіапалива до Європи

Структура європейського ринку авіаційного палива

За даними Vortexa, з початку серпня Європа імпортувала близько 11,5 млн барелів авіаційного палива з Азії. Хоча це менше, ніж у червні та липні, показник залишається рекордним.

• Головні постачальники: Китай і Південна Корея.
• Ключова причина: падіння цін на авіапаливо порівняно з піковими рівнями 2022 року.
• Виробничий фактор: у Китаї спостерігається зростання виробництва авіапалива, попит на яке не заміщений альтернативами (наприклад, електромобілями для бензину).

«Ми маємо рекордні прибуття з Далекого Сходу, якщо подивитися на обсяги завантаження з Китаю та Кореї, і це є одночасно попитом і пропозицією», — зазначив трейдер авіаційного палива, цитований Financial Times.

Попит і ціни

Попри прагнення Європи скоротити авіаперельоти задля зниження викидів, попит на авіапаливо зберігається. Зниження цін з максимумів 2022 року зробило авіаподорожі знову більш доступними.

Зростаюча залежність від імпорту

Водночас у Європі закривається дедалі більше місцевих нафтопереробних заводів, які не витримують конкуренції з модернізованими азійськими. Це посилює залежність континенту від імпорту енергоносіїв.

«Коли європейські нафтопереробні заводи закриваються або їх витісняють новіші заводи на Далекому Сході, природним наслідком стає зростання імпорту нафти й палива з Азії», — підкреслив трейдер авіаційного палива, цитований Financial Times.

Висновки

• Ціновий фактор: зниження вартості палива стимулює зростання авіаперевезень.
• Ринкова структура: домінування Китаю і Південної Кореї посилює залежність Європи від азійських постачальників.
• Стратегічний ризик: скорочення навантаження  європейських нафтопереробних заводів суперечить меті енергетичної самодостатності.
• Перспектива: амбіції скорочення авіаперельотів у ЄС залишаються під загрозою через економічні стимули дешевшого палива.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

У липні основними імпортерами російського мазуту стали Саудівська Аравія та Індія. Така переорієнтація зумовлена західними санкціями 2023 року, які повністю заблокували експорт нафтопродуктів рф у країни ЄС та інші західні ринки.

Саудівська Аравія закріпила статус ключового імпортера завдяки стабільному попиту на дешеве паливо. Індія демонструє зростаючий інтерес, компенсуючи падіння вигоди від закупівлі Urals. Глобальна тенденція — рф втрачає конкурентоспроможність на ринку сирої нафти, але посилює присутність у сегменті нафтопродуктів.

Паливні потоки в умовах санкцій

• З 2023 року діє заборона на імпорт російських нафтопродуктів у ЄС та низці західних держав.
• Основними напрямками стали Азія та Близький Схід.
• Саудівська Аравія та Індія забезпечили найбільші обсяги постачання у липні.

Саудівська Аравія: стабільний імпортер

• У липні постачання з росії склали близько 1,1 млн тонн мазуту.
• Показник майже не змінився порівняно з червнем.
• Причина попиту — використання дешевого мазуту на ТЕС у літній період, коли зростає споживання електроенергії через кондиціонери.
• Наслідок: Саудівська Аравія може збільшувати експорт власної нафти, зберігаючи доходи.

Індія: різке зростання імпорту

• У липні постачання мазуту та вакуумного газойлю з рф зросли до 600 тис. тонн.
• Зростання становило 65% у порівнянні з червнем.
• Причина попиту: використання мазуту й ВГО як альтернативної сировини для НПЗ.
• Фактор зростання — скорочення знижки на російську нафту Urals відносно Brent, що зробило мазут більш привабливим.

Цінові коливання

• У липні знижка Urals до Brent звузилася до $1,70–$2,00 за барель.
• Це найтісніший ціновий діапазон із моменту вторгнення росії в Україну у 2022 році.
• Висновок: скорочення знижки робить російську нафту менш привабливою, тому зростає попит на інші продукти — зокрема мазут.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

У серпні нафтопродуктовий ринок Німеччини зазнав значних змін: ціни на бензин E5 впали до річного мінімуму, а імпорт газойлю до північної Німеччини зріс на 73%. Це спричинило як зростання попиту на АЗС після літніх канікул, так і переорієнтацію постачань із США, Нідерландів, Індії та Швеції.

Такі коливання демонструють тісну залежність внутрішнього ринку від міжнародної кон’юнктури.

Динаміка імпорту та цінових змін

• Бензин E5: обсяги торгів зросли на 17% за тиждень до 31 серпня; середня внутрішня ціна впала до €129,10 за 100 літрів — найнижчого показника року.
• Газойль: премії CIF Hamburg 10ppm дизеля знизилися до менше $11/т у серпні, що означає падіння приблизно на $13/т у порівнянні з липнем.
• Імпорт: загальний обсяг постачання газойлю до північної Німеччини зріс на 73% і сягнув близько 575 тис. т у серпні.

Географія постачань

• США забезпечили майже 25% усього обсягу — це найвищий показник від початку року.
• Нідерланди надали 15%.
• Індія вперше після червня постачила близько 67 тис. т (11% від загального обсягу до Гамбурга), що стало можливим після покращення умов арбітражу у липні.
• Швеція — 16% з 421 тис. т дизельного імпорту, що надійшов до Ростока та Бремена. Це найбільший обсяг зі Швеції за останні два роки.

Корпоративні зміни

• Varo Energy у липні придбала шведську компанію Preem, отримавши близько 80% потужностей нафтопереробки у Швеції. Це безпосередньо вплинуло на зростання обсягів постачань дизеля до Німеччини.

Логістичні особливості

• Інтерес до імпорту вздовж Рейну залишився слабким попри зниження ставок фрахту через підвищення рівня води.
• Причини: низький внутрішній попит на дизель та посилення backwardation у ф’ючерсах Ice gasoil.
• Структура backwardation розширилася майже на $1,50/т із середини серпня та досягла $3,75/т, що робить накопичення запасів уздовж Рейну економічно невигідним.

Висновки та вплив на ринок

• Падіння внутрішніх цін на бензин стимулювало поповнення запасів АЗС, що може збільшити короткостроковий попит на паливо.
• Зростання імпорту газойлю на 73% свідчить про активну диверсифікацію постачань, що зменшує залежність від окремих ринків.
• Корпоративне укрупнення через угоду Varo Energy – Preem посилює вплив Швеції як джерела дизельного імпорту.
• Незважаючи на здешевлення транспортування Рейном, слабкий попит та негативні очікування щодо цін не сприяють збільшенню запасів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: argusmedia.com