Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.

ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту

Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.

За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або ADNOC, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.

Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку

Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.

Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.

• 28 лютого США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.
• 4 травня Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.
• У травні Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до 300 миль, або 482,8 км.
• Порушення руху через Ормуз зачепило близько п’ятої частини світового постачання нафти.

На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.

Фуджейра як вихід із пастки Ормузу

ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або ADCOP, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до 1,8 млн барелів на добу. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.

Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.

• ОАЕ та Саудівська Аравія залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.
• Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.
• Оман має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.

Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту

Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.

Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».

За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до 7 млн барелів на добу за вісім днів. Це дозволило зберегти рух приблизно 60% довоєнного експорту королівства.

Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку

Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто ОПЕК. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.

За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до 6 млн барелів на добу. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на 5 млн барелів на добу вже наступного року. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.

• У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла 4,85 млн барелів на добу.
• До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше 3,4 млн барелів на добу.
• Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.

ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.

Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки

Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.

Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.

У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали «неприйнятним порушенням» та «економічним шантажем».

Що це означає для світового ринку нафти

Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.

• Для ОАЕ новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.
• Для покупців нафти це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.
• Для ринку пального це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.
• Для інших країн Перської затоки, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.

ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.

Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Запаси нафтопродуктів у Фуджейрі в ОАЕ за тиждень до 27 квітня скоротилися на 6,3% — до 6,982 млн барелів. Це четвертий поспіль історичний мінімум і падіння на 66% від початку війни США та Ірану 28 лютого. Найбільший тиск припав на важкі дистиляти, які використовують як суднове паливо та для виробництва електроенергії.

Ринок входить у зону дефіцитної напруги

• Загальні запаси нафтопродуктів у Фуджейрі знизилися до 6,982 млн барелів.
• Падіння триває вісім тижнів поспіль.
• З початку війни США та Ірану запаси скоротилися на 66%.
• Фуджейра зазнала щонайменше шести атак від початку війни 28 лютого.

Важкі дистиляти стали головною точкою ризику

• Запаси важких дистилятів впали на 14% — до 3,058 млн барелів.
• Це вже третій поспіль історичний мінімум для цієї категорії.
• Саме важкі дистиляти використовують як суднове паливо та для виробництва електроенергії.
• Таке падіння означає посилення ризиків для морської логістики й енергетичного забезпечення в регіоні.

Бензиновий сегмент також просідає

• Запаси легких дистилятів, зокрема бензину та нафти, знизилися на 2,7% — до 2,680 млн барелів.
• Це другий поспіль історичний мінімум.
• Ще на початку березня запаси важких і легких дистилятів окремо перевищували 8 млн барелів кожна категорія.

Дизель і авіапальне тимчасово зросли

• Запаси середніх дистилятів, зокрема авіапального та дизелю, зросли на 9,1%.
• Обсяг досяг 1,244 млн барелів, що є максимумом за три тижні.
• Це вже друге поспіль зростання у цій категорії.
• Водночас це не змінює загальної картини: сукупні запаси нафтопродуктів продовжують падати.

Ціни на суднове паливо реагують на напругу

• Platts оцінив суднове паливо з вмістом сірки 0,5% з постачанням у Фуджейрі на рівні $812 за тонну 28 квітня.
• За день ціна зросла на 2,1%.
• 12 березня це паливо сягало $1 126 за тонну — найвищого рівня з липня 2022 року.
• Високосірчистий мазут із постачанням у Фуджейрі 28 квітня оцінювався у $660 за тонну, що на 1,5% більше за день.

Висновки

• Фуджейра швидко втрачає роль буферного запасу: падіння на 66% від початку війни США та Ірану показує, що ринок нафтопродуктів працює в умовах підвищеного геополітичного ризику.
• Найвразливішим сегментом є важкі дистиляти: мінус 14% за тиждень і третій поспіль історичний мінімум безпосередньо зачіпають суднове паливо та виробництво електроенергії.
• Зростання запасів дизелю й авіапального поки не компенсує загальне падіння: середні дистиляти піднялися до 1,244 млн барелів, але загальні запаси все одно впали до 6,982 млн барелів.
• Ціновий тиск зберігається: денне зростання котирувань суднового палива на 2,1% і високосірчистого мазуту на 1,5% відображає напруженість на ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: S&P Global Energ