Країни «Великої сімки» дійшли попереднього консенсусу не використовувати стратегічні резерви нафти одразу після різкого зростання світових цін. Стрибок вартості нафти був спричинений війною США та Ізраїлю проти Ірану. Попри готовність застосувати інструмент резервів для стабілізації ринку, уряди G7 вирішили спершу провести додатковий аналіз ситуації. Це рішення свідчить про обережну позицію ключових економік щодо втручання у баланс світового ринку нафти.

Геополітичний шок і реакція найбільших економік

• Різке зростання світових цін на нафту сталося після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.
• На тлі нічного стрибка котирувань міністри фінансів країн G7 провели термінову телеконференцію, щоб обговорити можливу реакцію на ринку енергоресурсів.
• Основна тема обговорення — чи потрібно випускати стратегічні запаси нафти для стабілізації глобального ринку.

Поточна позиція G7 щодо стратегічних запасів

• За підсумками консультацій сформувався широкий консенсус не відкривати резерви нафти негайно.
• Учасники переговорів погодилися, що країни G7 готові застосувати стратегічні резерви, якщо це буде необхідно для підтримки світового енергетичного постачання.
• Водночас рішення про фактичне використання запасів відкладено до завершення додаткового аналізу ринку.

Логіка обережності на нафтовому ринку

• Учасники переговорів підкреслили, що питання полягає не у відмові від використання резервів, а у виборі правильного моменту.
• Поточна позиція полягає у тому, що потрібно більше аналітики щодо впливу конфлікту на баланс світового ринку нафти.
• Такий підхід дозволяє уникнути передчасного втручання, яке може зменшити ефективність стратегічних запасів у разі подальшої ескалації.

«Існував широкий консенсус. Йдеться не про те, що хтось був проти — питання лише у часі. Потрібно більше аналізу», — заявив представник G7, обізнаний з перебігом переговорів.

Подальші етапи ухвалення рішення

• Обговорення питання продовжать міністри енергетики G7, які мають провести окрему телеконференцію.
• Пізніше цього тижня тему розглядатимуть також лідери держав «Великої сімки».
• Фінальне рішення щодо можливого використання стратегічних запасів, за словами джерела, ймовірно ухвалюватимуть саме глави держав.

Країни, що формують рішення

• До складу G7 входять:
• США
• Канада
• Японія
• Італія
• Велика Британія
• Німеччина
• Франція

Висновки для ринку нафти

• Різке зростання цін на нафту стало прямою реакцією ринку на новий військовий конфлікт на Близькому Сході.
• Попри готовність застосувати стратегічні запаси, країни G7 обрали тактику очікування, щоб оцінити реальний масштаб ризиків для глобального постачання нафти.
• Це свідчить про те, що великі економіки прагнуть зберегти стратегічні резерви як інструмент для можливого більш глибокого енергетичного шоку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Європейський Союз планує запровадити повну заборону на морські послуги для російської сирої нафти, однак остаточне рішення потребує координації з країнами G7. Нова ініціатива може зробити чинний механізм «цінової стелі» неактуальним та суттєво скоротити енергетичні доходи росії.

Повна заборона морських послуг: що пропонує Єврокомісія

20-й пакет санкцій: новий рівень обмежень

На початку лютого 2026 року Європейська комісія в межах підготовки 20-го пакета санкцій проти росії запропонувала повну заборону морських послуг для російської сирої нафти.

Йдеться про заборону на:

• морське транспортування;
• страхування танкерів;
• фінансові та брокерські послуги, пов’язані з перевезенням;
• іншу логістичну підтримку операцій.

«Оскільки судноплавство — це глобальний бізнес, ми пропонуємо запровадити повну заборону в координації з партнерами-однодумцями після рішення G7», — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Таким чином, ЄС визнає: без узгоджених дій із країнами «Великої сімки» (G7 — група семи найбільш розвинених економік світу) ефективність заборони буде обмеженою.

Позиція санкційного представника ЄС

Спеціальний посланець ЄС із санкцій Девід О’Салліван підтвердив, що питання потребує спільного рішення з G7. За його словами, консультації між ЄС і представниками «сімки» відбудуться найближчими тижнями.

Водночас наразі Євросоюз застосовує чинний механізм цінової стелі на російську нафту.

«Європейський Союз чітко дав зрозуміти, що наразі ми застосовуємо цінову стелю на нафту, яку нещодавно знижено до 44 доларів за барель», — зазначив Девід О’Салліван.

Він також підкреслив, що доходи росії від нафти й газу «різко скоротилися останніми місяцями», і політика тиску продовжиться.

Механізм цінової стелі: як він працює

Із 1 лютого 2026 року діє оновлений автоматичний механізм адаптації граничної ціни:

• Нова межа становить 44,10 долара за барель.
• Це на 15% нижче середньої ринкової ціни на російську нафту Urals за попередній 22-тижневий період.
• Механізм є динамічним, тобто автоматично коригується залежно від ринку.

За чинними правилами західні компанії можуть надавати морські послуги для перевезення російської нафти лише за умови, що вона продається за ціною, не вищою за встановлену межу.

Повна заборона морських послуг зробить цей механізм фактично неактуальним, оскільки будь-які операції будуть заборонені незалежно від ціни.

Проблема «тіньового флоту»

Застосування цінової стелі дало змішані результати. росія переорієнтувала значні обсяги експорту нафти на так званий «тіньовий флот» — мережу танкерів і посередників, які працюють поза західною юрисдикцією.

• Використовуються судна зі складною структурою власності;
• Залучаються альтернативні трейдери;
• Застосовуються нетипові маршрути постачання.

Саме тому ЄС прагне посилити режим обмежень і зменшити можливості обходу санкцій.

Що означає можливе рішення для ринку

Якщо G7 підтримає ініціативу, повна заборона може призвести до:

• додаткового скорочення доходів росії від експорту нафти;
• ускладнення пошуку покупців російської сировини;
• зростання логістичних витрат для альтернативних схем транспортування;
• переформатування глобальних потоків сирої нафти.

Рішення ЄС та G7 стане одним із ключових факторів, що впливатимуть на структуру світового нафтового ринку у 2026–2027 роках.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.

росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання

• Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.
• Продовження дії заборони до кінця 2025 року підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.
• Російські компанії також мають забезпечити, щоб вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід» через посередників чи остаточних покупців.

Контекст санкцій та реакція кремля

• Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах координованих санкційних заходів Заходу — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.
• Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.
• У відповідь росія перенаправила експорт до Китаю та Індії, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.
• Кремль назвав цінову стелю «неринковим інструментом», що порушує правила міжнародної торгівлі.

«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.

Геоекономічні наслідки

• Цей крок свідчить про посилення енергетичної конфронтації між Заходом і рф.
• Може зрости залежність рф від азійських ринків з подальшими знижками на сировину.
• Підвищується ризик «сірого ринку» у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban

Додаткові джерела інформації:

• Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Попри дипломатичні зусилля, країни G7 готові посилити тиск на росію, яка відмовляється від припинення війни в Україні

Міністри фінансів G7 домовились розглянути нові санкції проти росії у разі, якщо та не зробить кроків до припинення війни в Україні.  Активи російського уряду залишаться замороженими, доки москва не припинить агресію та не компенсує Україні завдані збитки. Країни G7 заявили, що жодна компанія або країна, яка фінансує чи постачає озброєння росії, не отримає прибутку від післявоєнного відновлення України.

«Це дуже серйозна заява», — зазначив міністр фінансів Канади Франсуа-Філіп Шампань, назвавши її ключовим елементом підсумкового комюніке.

• У зустрічі взяв участь міністр фінансів України Сергій Марченко, який закликав G7 підтримувати санкційний тиск на росію.
• Президент США Дональд Трамп візьме участь у саміті G7 у червні, що пройде поблизу місця зустрічі міністрів у Канадських Скелястих горах.
• Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні заявив про готовність України якнайшвидше завершити війну.

«Інтерес України – не затягувати війну, а бути готовою до будь-якого розвитку подій. Увесь світ бачить: війна триває через росію. Ми зі свого боку виконуємо все необхідне — потрібна лише взаємна готовність з боку росії. А її зараз немає», — наголосив Зеленський.

• Російська сторона заявила, що нова мирна зустріч ще не узгоджена, попри повідомлення про потенційні переговори у Ватикані.
• 19 травня Трамп провів телефонну розмову з путіним, однак вона не призвела до жодних поступок з боку кремля.
• путін здійснив несподіваний візит до Курської області, де заявив, що війська рф створюють «буферну зону» вздовж кордону з Україною.

«Наші сили виконують це завдання, ворожі вогневі точки активно подавляються, робота триває», — заявив путін.

• Україна рішуче відкинула план путіна щодо «буферної зони», вважаючи його доказом небажання росії припинити війну.

«Ці нові агресивні заяви чітко відкидають мирні ініціативи й доводять, що путін був і залишається єдиною причиною, чому триває вбивство», — написав заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга на X.

• путін також доручив розробити комплексну програму відновлення південних регіонів росії, які зазнали ударів українських дронів — Курської, Бєлгородської та Брянської областей.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com,

Україна закликає G7 знизити межу ціни на російську нафту з $60 до $30 за барель у спробі посилити фінансовий тиск на кремль, попри можливі труднощі у виконанні цього рішення.

Нова пропозиція України

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час виступу у Брюсселі заявив, що поточна межа ціни на російську нафту є занадто лояльною, оскільки глобальні ціни впали, і російські барелі вже торгуються нижче цього рівня. Він зазначив, що «з нашої точки зору, розумна межа ціни становить 30 доларів».

• ЄС та Велика Британія нещодавно ввели нові санкції проти росії, спрямовані на так званий «тіньовий флот» та фінансові компанії, які допомагають москві обходити попередні обмеження.
• ЄС вже обговорює можливість зниження межі ціни до $50.
• Пропозиція України про зниження межі ціни до $30 може ще більше посилити тиск на росію.

Водночас зниження межі ціни може виявитися складним завданням. Хоча механізм технічно дозволяє російській нафті використовувати західне страхування та фінансування лише нижче встановленої ціни, виконання цього рішення завжди було складним.

«Чим більший тиск, тим більше мотивів у москви буде рухатися до реального миру», — заявив Президент України Зеленський.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Країни G7 та Велика Британія обговорюють зниження встановленої раніше цінової стелі на експорт російської нафти, щоб обмежити доходи РФ від продажу енергоносіїв. Однак експерти вважають, що в умовах поточних світових цін на нафту цей механізм став неефективним.

Країни G7 та Велика Британія обговорюють можливість зниження цінової стелі на експорт російської нафти, яку запровадили для зменшення доходів РФ від продажу енергоносіїв. Як повідомляє The Guardian з посиланням на анонімних експертів, у поточних умовах світових цін на нафту цей обмежувальний механізм став «безглуздим».

G7 запровадили цінову стелю ще у 2022 році, прив’язавши її до використання західного страхування та танкерів. Відповідно до умов, російські експортери нафти, які хотіли користуватися західними страховими послугами та транспортувати сировину на танкерах G7, мали погоджуватися не продавати її дорожче за $$60забарель.$

«Наразі цінова стеля не має сенсу», — заявив The Guardian Клейтон Сіґл, старший співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень. «Можливо, у G7 є бажання знизити стелю, щоб покарати Москву, тим більше що немає реальних побоювань щодо дефіциту нафти на ринку», — додав він.

Проте ефективність зниженої стелі буде приблизно такою ж, як і початкової. Попередній механізм не спрацював, оскільки Росія просто відмовилася від західного страхування та танкерів на користь азійських та власних компаній.

«Настав час переглянути весь підхід до обмеження доходів Росії від вуглеводнів. Що б там не казали, це не працює», — зазначив Том Кітінґ, директор Королівського інституту оборонних досліджень.

Водночас, за даними Bloomberg, цінова стеля все ж таки призвела до того, що частина російської нафти продається дешевше за $60, а експортери знову почали використовувати західні танкери та страховиків. Лише за поточний місяць 43% танкерів, що перевозитимуть російську нафту, будуть західними або застрахованими на Заході.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: oilprice.com

 Туреччина значно зменшила частку російської нафти у своєму імпорті, яка у березні 2025 року становила лише 19%. Це стало можливим завдяки обмеженню закупівель російської нафти найбільшим нафтопереробником країни Tupras, який дотримується цінових обмежень G7. Водночас Туреччина вперше за останні десятиліття почала імпортувати нафту з Бразилії, що свідчить про значну зміну у стратегії постачання енергоресурсів.

Туреччина значно зменшила свою залежність від російської нафти. У березні 2025 року частка російської нафти в імпорті країни склала лише 19%, що є різким контрастом у порівнянні з більш ніж половиною імпорту минулого року. Ця зміна пов’язана з рішенням найбільшого нафтопереробника Туреччини Tupras обмежити закупівлю російської нафти лише до барелів, які відповідають ціновим обмеженням G7, щоб уникнути санкцій США.

«Ми робимо подальші кроки щодо зниження нашої залежності від російської енергетики і будемо працювати разом з цією метою».

Йдеться у заяві лідері країн Великої сімки.

«Ми забезпечимо безпечні альтернативні і стійкі поставки, а також будемо діяти солідарно і в тісній координації в разі можливих перебоїв з поставками. Ми зобов’язуємося активно підтримувати країни, які бажають поступово позбутися залежності від імпорту російського газу, нафти і вугілля. Ми закликаємо країни-виробники нафти і газу діяти відповідально і збільшувати поставки на міжнародні ринки, відзначаючи, що ОПЕК відіграє ключову роль. Ми будемо працювати з ними і з усіма партнерами для забезпечення стабільних і стійких глобальних поставок енергії. Ця криза зміцнює нашу рішучість досягти цілей Паризької угоди і кліматичного пакту Глазго і обмежити зростання глобальних температур до 1,5°C, прискорюючи скорочення нашої залежності від викопного палива і наш перехід до чистої енергії», — наголосили лідери G7.

Читайте у Терміналі: Міністр енергетики визначив три напрямки протидії Росії.

Страны Большой семерки выделят средства на изготовление для Украины контейнеров для перевозки радиоактивных отходов в зону отчуждения.

Об этом сообщает ЛИГА.Бизнес.

Украинские предприятия получат контейнеры для перевозки радиоактивных отходов в зону отчуждения. Они будут изготовлены и переданы при поддержке стран Большой семерки. Об этом шла речь во время заседания рабочей группы инициативы Группы Семи Глобальное партнерство против распространения оружия и материалов массового уничтожения, которое состоялось в Оттаве, сообщает Государственное агентство Украины по управлению зоной отчуждения.

«Благодаря активному диалогу стран-участниц инициативы Группы Семи, который направлен на развитие эффективного международного сотрудничества Украины с иностранными партнерами, а также привлечению ресурсов стран-доноров в украинские проекты, в 2017 г. при финансовой поддержке правительства США началось выполнение проекта, который предусматривает в конце 2018 г. завершение изготовления и поставку контейнеров для транспортировки и хранения отработавших источников ионизирующего излучения (ОИИИ) в централизованное хранилище на комплексе Вектор в зоне отчуждения», — сообщила начальник управления по вопросам снятия с эксплуатации Чернобыльской АЭС и обращения с радиоактивными отходами Любовь Зинкевич.

Во время мероприятия происходило продолжение диалога в формате Украина — страны-участницы инициативы Группы Семи Глобальное партнерство против распространения оружия и материалов массового уничтожения, обсуждение актуальных для Украины проектов в сфере радиологической, химической, биологической и ядерной безопасности, а также презентация новых, в том числе улучшение системы физической защиты временных пунктов захоронения радиоактивных отходов в зоне отчуждения и разработка технического решения по извлечению ИИИ из законсервированных и действующих хранилищ твердых радиоактивных отходов (с разработкой строительных проектных решений, конструкторской документации и нестандартизированного оборудования и устройств для изъятия ИИИ).

Ранее сообщалось, что Корпорация частных зарубежных инвестиций (OPIC), которая является финансовым институтом развития правительства США, выделит около $250 млн для разработки, строительства и ввода в эксплуатацию центрального хранилища отработанного ядерного топлива для Хмельницкой, Ровенской и Южно-Украинской АЭС.

Страны «большой семерки» намерены ослабить зависимость от российских энергоносителей.

Об этом министры стран «большой семерки» (G7) сообщили 6 мая на совещании в Риме, пишет Цензор.НЕТ со ссылкой на dpa.

Поэтому, с целью преодоления энергозависимости от России министры энергетики G7 в ходе встречи в Риме разработали план из 13 пунктов.

В частности, одним из таких пунктов является увеличение импортных поставок сжиженного газа из США.

По итогам встречи в Риме Эдвард Дейви,  министр энергетики и по проблемам изменения климата Великобритании заявил, что было принято стратегическое решение, и «начался процесс энергетического разоружения России». Отметим, что Запад обвиняет Россию в том, что в ходе украинского конфликта она использует поставки газа как средство политического давления. Однако Москва эти обвинения отвергает.

В свою очередь министр экономики и энергетики ФРГ Зигмар Габриель предупреждает, что не стоит ожидать быстрых решений этого вопроса относительно украинского кризиса. Я не знаю никого в мире, «кто мог бы нам сказать, как скоро мы сможем преодолеть энергетическую зависимость от России», — говорит он.

Кроме того, министр экономики Германии выступил с инициативой создания организации, отвечающей за энергетическую безопасность в Европе по примеру ОБСЕ, появившейся на основе хельсинкских договоренностей.

«Прежде всего, мы нуждаемся в договоренностях, согласно которым импорт и экспорт энергоресурсов никогда не должны использоваться в качестве политического или экономического оружия в ходе какого-либо противостояния в Европе и в мире», — подчеркнул министр.