<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; gas prices</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/gas-prices/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 18 Aug 2026 09:28:06 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yecb-poyasniv-chomu-naftovij-i-gazovij-shok-cherez-iran-poki-slabshij-za-ochikuvannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yecb-poyasniv-chomu-naftovij-i-gazovij-shok-cherez-iran-poki-slabshij-za-ochikuvannya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 10:31:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ECB Blog]]></category>
		<category><![CDATA[energy shock]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Ірані]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний шок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок енергоносіїв]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на газ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154625</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30801-Нефть.jpg" alt="ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування"/><br />Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу. Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30801-Нефть.jpg" alt="ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування"/><br /><p>Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу.</p>
<h3>Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін</h3>
<p>У блозі ЄЦБ від 27 липня 2026 року Леа Демут, Ана-Сімона Ману та Артур Сталла-Бурдільйон порівняли два енергетичні шоки: вторгнення росії в Україну у 2022 році та війну в Ірані у 2026 році.</p>
<p>За наведеними даними, військові удари між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого 2026 року призвели до закриття Ормузької протоки. Це перервало транзит близько <strong>20 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>однієї п’ятої світового постачання нафти</strong>.</p>
<p>З урахуванням часткового перенаправлення потоків через трубопровідні мережі Саудівської Аравії та ОАЕ середня втрата постачання оцінена приблизно у <strong>14 млн барелів на добу</strong>, тобто <strong>14% світового постачання нафти</strong>. Для порівняння, війна в Україні скоротила нафтове постачання приблизно на <strong>1 млн барелів на добу</strong>, або <strong>1% світового видобутку</strong>.</p>
<h4>Нафта подорожчала менше, ніж передбачав масштаб перебоїв</h4>
<p>Автори зазначають, що за історичними стандартами перебій такого масштабу міг би підштовхнути ціни на нафту вгору до <strong>105%</strong>. Однак на початку червня ціни становили близько <strong>94 доларів США за барель</strong>, що лише на <strong>29%</strong> вище доконфліктного рівня, після відкату від пікового зростання більш ніж на <strong>50%</strong>.</p>
<p>Після вторгнення росії в Україну нафтові ціни на піку зросли приблизно на <strong>30%</strong>, хоча масштаб фізичного шоку тоді був значно меншим. Це зростання також було короткочасним, а до серпня 2022 року ціни стабілізувалися на нижчих рівнях.</p>
<p>Ринок ф’ючерсів на нафту, тобто контрактів на постачання у майбутньому, також показав стриманішу реакцію порівняно з масштабом шоку. Підвищення було зосереджене переважно у короткострокових контрактах. Це вказує, що у 2026 році інвестори надавали більшої ваги негайній доступності нафти, ніж у 2022 році.</p>
<h4>Чому нафтовий ринок витримав удар</h4>
<p>ЄЦБ виділяє кілька чинників, які пом’якшили реакцію цін:</p>
<ul>
<li>нафтовий ринок увійшов у конфлікт із профіцитом постачання близько <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>, тоді як перед війною в Україні дефіцит становив близько <strong>1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>запаси були вищими, ніж у 2022 році, зокрема в країнах ОЕСР і Китаї;</li>
<li>китайські запаси, за оцінкою, зросли з <strong>92 днів імпортного покриття у 2023 році</strong> до близько <strong>115 днів на початку 2026 року</strong>;</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз світового попиту на нафту на другий квартал 2026 року на <strong>3 млн барелів на добу</strong> порівняно із січневим прогнозом;</li>
<li>IEA наразі прогнозує річне скорочення попиту приблизно на <strong>2%</strong>;</li>
<li>координоване вивільнення стратегічних запасів нафти IEA становило <strong>400 млн барелів</strong>, що суттєво більше за <strong>182 млн барелів</strong> у 2022 році.</li>
</ul>
<h4>Газовий ринок: схожий масштаб шоку, слабша реакція цін</h4>
<p>На газовому ринку обидва конфлікти дали втрати постачання приблизно на рівні <strong>9%</strong> сукупного попиту Азії та Європи. Але характер шоку був різним. Війна в Ірані вдарила по глобальному ринку LNG, тобто скрапленого природного газу. Через Ормузьку протоку проходить <strong>20% світового постачання LNG</strong>, або близько <strong>110 млрд куб. м на рік</strong>.</p>
<p>Натомість війна в Україні переважно вдарила по трубопровідному газу, а її ефект був найбільш концентрованим у Європі: російський експорт до регіону у 2022 році скоротився на <strong>126 млрд куб. м</strong>.</p>
<p>На початку червня ціни на європейському газовому хабі Title Transfer Facility, або <strong>TTF</strong>, зросли на <strong>53%</strong> — до <strong>49 євро за мегават-годину</strong>. Водночас оцінки на основі історичних даних вказували на можливе зростання приблизно на <strong>81%</strong>, що близько до <strong>79%</strong> підвищення під час війни в Україні.</p>
<p>Ф’ючерси на газ також відреагували слабше. Однорічні та дворічні контракти під час війни в Ірані зросли на <strong>12%</strong> і <strong>2%</strong> відповідно. Під час війни в Україні аналогічні контракти підвищилися на <strong>38%</strong> і <strong>74%</strong>.</p>
<h4>Менша конкуренція за LNG стримала ціни</h4>
<p>На початку 2026 року ціни TTF перебували в діапазоні <strong>28–40 євро за мегават-годину</strong>. Перед вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року вони вже становили <strong>80–90 євро за мегават-годину</strong>, а європейський ринок значною мірою залежав від російського трубопровідного газу.</p>
<p>ЄЦБ також вказує на слабшу конкуренцію з Азією за LNG у 2026 році. У 2022 році Європа агресивно конкурувала за вантажі, зокрема на тлі слабкої гідро- та атомної генерації. У березні 2026 року спред між азійським LNG-бенчмарком JKM і європейським TTF став позитивним, створюючи стимули перенаправляти вантажі до Азії. Але його менший масштаб свідчив про менш агресивні закупівлі з боку Азії.</p>
<h4>Порівняння двох криз показує: сам розмір перебоїв у постачанні не визначає автоматично масштаб цінової реакції. Важливими є початковий стан ринку, запаси, гнучкість попиту та очікування щодо тривалості конфлікту.</h4>
<p>Очікування швидкого завершення конфлікту, сильніші докризові умови на нафтовому й газовому ринках та більша гнучкість азійського попиту поки стримували вплив на енергетичні ціни. Водночас ситуація в Ормузькій протоці й на глобальних енергетичних ринках залишається волатильною, особливо після нового зростання цін, спричиненого відновленням ударів між США та Іраном у липні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/blog/date/2026/html/ecb.blog20260727~1212bdb8f9.en.html" target="_blank">ECB</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30801-Нефть.jpg" alt="ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування"/><br /><p>Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу.</p>
<h3>Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін</h3>
<p>У блозі ЄЦБ від 27 липня 2026 року Леа Демут, Ана-Сімона Ману та Артур Сталла-Бурдільйон порівняли два енергетичні шоки: вторгнення росії в Україну у 2022 році та війну в Ірані у 2026 році.</p>
<p>За наведеними даними, військові удари між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого 2026 року призвели до закриття Ормузької протоки. Це перервало транзит близько <strong>20 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>однієї п’ятої світового постачання нафти</strong>.</p>
<p>З урахуванням часткового перенаправлення потоків через трубопровідні мережі Саудівської Аравії та ОАЕ середня втрата постачання оцінена приблизно у <strong>14 млн барелів на добу</strong>, тобто <strong>14% світового постачання нафти</strong>. Для порівняння, війна в Україні скоротила нафтове постачання приблизно на <strong>1 млн барелів на добу</strong>, або <strong>1% світового видобутку</strong>.</p>
<h4>Нафта подорожчала менше, ніж передбачав масштаб перебоїв</h4>
<p>Автори зазначають, що за історичними стандартами перебій такого масштабу міг би підштовхнути ціни на нафту вгору до <strong>105%</strong>. Однак на початку червня ціни становили близько <strong>94 доларів США за барель</strong>, що лише на <strong>29%</strong> вище доконфліктного рівня, після відкату від пікового зростання більш ніж на <strong>50%</strong>.</p>
<p>Після вторгнення росії в Україну нафтові ціни на піку зросли приблизно на <strong>30%</strong>, хоча масштаб фізичного шоку тоді був значно меншим. Це зростання також було короткочасним, а до серпня 2022 року ціни стабілізувалися на нижчих рівнях.</p>
<p>Ринок ф’ючерсів на нафту, тобто контрактів на постачання у майбутньому, також показав стриманішу реакцію порівняно з масштабом шоку. Підвищення було зосереджене переважно у короткострокових контрактах. Це вказує, що у 2026 році інвестори надавали більшої ваги негайній доступності нафти, ніж у 2022 році.</p>
<h4>Чому нафтовий ринок витримав удар</h4>
<p>ЄЦБ виділяє кілька чинників, які пом’якшили реакцію цін:</p>
<ul>
<li>нафтовий ринок увійшов у конфлікт із профіцитом постачання близько <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>, тоді як перед війною в Україні дефіцит становив близько <strong>1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>запаси були вищими, ніж у 2022 році, зокрема в країнах ОЕСР і Китаї;</li>
<li>китайські запаси, за оцінкою, зросли з <strong>92 днів імпортного покриття у 2023 році</strong> до близько <strong>115 днів на початку 2026 року</strong>;</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз світового попиту на нафту на другий квартал 2026 року на <strong>3 млн барелів на добу</strong> порівняно із січневим прогнозом;</li>
<li>IEA наразі прогнозує річне скорочення попиту приблизно на <strong>2%</strong>;</li>
<li>координоване вивільнення стратегічних запасів нафти IEA становило <strong>400 млн барелів</strong>, що суттєво більше за <strong>182 млн барелів</strong> у 2022 році.</li>
</ul>
<h4>Газовий ринок: схожий масштаб шоку, слабша реакція цін</h4>
<p>На газовому ринку обидва конфлікти дали втрати постачання приблизно на рівні <strong>9%</strong> сукупного попиту Азії та Європи. Але характер шоку був різним. Війна в Ірані вдарила по глобальному ринку LNG, тобто скрапленого природного газу. Через Ормузьку протоку проходить <strong>20% світового постачання LNG</strong>, або близько <strong>110 млрд куб. м на рік</strong>.</p>
<p>Натомість війна в Україні переважно вдарила по трубопровідному газу, а її ефект був найбільш концентрованим у Європі: російський експорт до регіону у 2022 році скоротився на <strong>126 млрд куб. м</strong>.</p>
<p>На початку червня ціни на європейському газовому хабі Title Transfer Facility, або <strong>TTF</strong>, зросли на <strong>53%</strong> — до <strong>49 євро за мегават-годину</strong>. Водночас оцінки на основі історичних даних вказували на можливе зростання приблизно на <strong>81%</strong>, що близько до <strong>79%</strong> підвищення під час війни в Україні.</p>
<p>Ф’ючерси на газ також відреагували слабше. Однорічні та дворічні контракти під час війни в Ірані зросли на <strong>12%</strong> і <strong>2%</strong> відповідно. Під час війни в Україні аналогічні контракти підвищилися на <strong>38%</strong> і <strong>74%</strong>.</p>
<h4>Менша конкуренція за LNG стримала ціни</h4>
<p>На початку 2026 року ціни TTF перебували в діапазоні <strong>28–40 євро за мегават-годину</strong>. Перед вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року вони вже становили <strong>80–90 євро за мегават-годину</strong>, а європейський ринок значною мірою залежав від російського трубопровідного газу.</p>
<p>ЄЦБ також вказує на слабшу конкуренцію з Азією за LNG у 2026 році. У 2022 році Європа агресивно конкурувала за вантажі, зокрема на тлі слабкої гідро- та атомної генерації. У березні 2026 року спред між азійським LNG-бенчмарком JKM і європейським TTF став позитивним, створюючи стимули перенаправляти вантажі до Азії. Але його менший масштаб свідчив про менш агресивні закупівлі з боку Азії.</p>
<h4>Порівняння двох криз показує: сам розмір перебоїв у постачанні не визначає автоматично масштаб цінової реакції. Важливими є початковий стан ринку, запаси, гнучкість попиту та очікування щодо тривалості конфлікту.</h4>
<p>Очікування швидкого завершення конфлікту, сильніші докризові умови на нафтовому й газовому ринках та більша гнучкість азійського попиту поки стримували вплив на енергетичні ціни. Водночас ситуація в Ормузькій протоці й на глобальних енергетичних ринках залишається волатильною, особливо після нового зростання цін, спричиненого відновленням ударів між США та Іраном у липні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/blog/date/2026/html/ecb.blog20260727~1212bdb8f9.en.html" target="_blank">ECB</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yecb-poyasniv-chomu-naftovij-i-gazovij-shok-cherez-iran-poki-slabshij-za-ochikuvannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський газ залишається дорожчим за довоєнний рівень, зберігаючи тиск на маржинальну генерацію</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/yevropejskij-gaz-zalishayetsya-dorozhchim-za-dovoyennij-riven-zberigayuchi-tisk-na-marzhinalnu-generaciyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/yevropejskij-gaz-zalishayetsya-dorozhchim-za-dovoyennij-riven-zberigayuchi-tisk-na-marzhinalnu-generaciyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 Jul 2026 06:31:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[electricity market]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[marginal generation]]></category>
		<category><![CDATA[TTF]]></category>
		<category><![CDATA[маржинальна генерація]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок електроенергії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154268</guid>
		<description><![CDATA[6 липня Reuters навів позицію членки правління Європейського центрального банку Ізабель Шнабель: попри зниження нафтових цін, економіка єврозони не повернулася до стану до іранської війни. За її словами, газові ціни залишаються приблизно на 40% вищими, ніж до війни, а ринки й далі вказують на вищі нафтові ціни на довших горизонтах. Шнабель також зазначила, що маржа [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>6 липня Reuters навів позицію членки правління Європейського центрального банку Ізабель Шнабель: попри зниження нафтових цін, економіка єврозони не повернулася до стану до іранської війни. За її словами, газові ціни залишаються приблизно на 40% вищими, ніж до війни, а ринки й далі вказують на вищі нафтові ціни на довших горизонтах.</p>
<p>Шнабель також зазначила, що маржа переробки нафтопродуктів удвічі перевищує довоєнний рівень, тиск у ланцюгах постачання залишається підвищеним, а спека в Європі та Super El Niño можуть додавати нові інфляційні ризики. Для електроенергетики цей сигнал важливий через роль газу у встановленні ціни в дефіцитні години, особливо коли попит на охолодження зростає, а ВДЕ або гідрологічні умови не дають достатньої гнучкості.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<p>Газовий фактор залишається одним із ключових індикаторів для оцінки вечірніх піків у європейських ринкових зонах. Для українського арбітражу це означає, що спред Україна — ЄС не можна оцінювати лише через поточну середньодобову ціну електроенергії: у дефіцитні години ціну може формувати дорожча теплова або газова генерація.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ризик полягає у швидкому перенесенні газового шоку в ціну електроенергії під час пікових годин. Якщо спека, низький вітер або обмеження генерації збігаються з високою ціною газу, погодинний спред може різко змінюватися, а розрахункова арбітражна маржа — скорочуватися.</p>
<blockquote><p>«Чи означає зниження нафтових цін, що ми повернулися до довоєнної ситуації? Я так не думаю», — заявила Ізабель Шнабель.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/finance/ecbs-schnabel-says-iran-shock-is-not-over-2026-07-06/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>6 липня Reuters навів позицію членки правління Європейського центрального банку Ізабель Шнабель: попри зниження нафтових цін, економіка єврозони не повернулася до стану до іранської війни. За її словами, газові ціни залишаються приблизно на 40% вищими, ніж до війни, а ринки й далі вказують на вищі нафтові ціни на довших горизонтах.</p>
<p>Шнабель також зазначила, що маржа переробки нафтопродуктів удвічі перевищує довоєнний рівень, тиск у ланцюгах постачання залишається підвищеним, а спека в Європі та Super El Niño можуть додавати нові інфляційні ризики. Для електроенергетики цей сигнал важливий через роль газу у встановленні ціни в дефіцитні години, особливо коли попит на охолодження зростає, а ВДЕ або гідрологічні умови не дають достатньої гнучкості.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<p>Газовий фактор залишається одним із ключових індикаторів для оцінки вечірніх піків у європейських ринкових зонах. Для українського арбітражу це означає, що спред Україна — ЄС не можна оцінювати лише через поточну середньодобову ціну електроенергії: у дефіцитні години ціну може формувати дорожча теплова або газова генерація.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ризик полягає у швидкому перенесенні газового шоку в ціну електроенергії під час пікових годин. Якщо спека, низький вітер або обмеження генерації збігаються з високою ціною газу, погодинний спред може різко змінюватися, а розрахункова арбітражна маржа — скорочуватися.</p>
<blockquote><p>«Чи означає зниження нафтових цін, що ми повернулися до довоєнної ситуації? Я так не думаю», — заявила Ізабель Шнабель.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/finance/ecbs-schnabel-says-iran-shock-is-not-over-2026-07-06/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/yevropejskij-gaz-zalishayetsya-dorozhchim-za-dovoyennij-riven-zberigayuchi-tisk-na-marzhinalnu-generaciyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Mar 2026 07:07:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[anti-profiteering]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust]]></category>
		<category><![CDATA[cost of living]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[боротьба зі спекуляцією]]></category>
		<category><![CDATA[вартість життя]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153757</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br />Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки. Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку. Антикризова стратегія: контроль за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на бензин у США досягли мінімуму за чотири роки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/28/cini-na-benzin-u-ssha-dosyagli-minimumu-za-chotiri-roki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/28/cini-na-benzin-u-ssha-dosyagli-minimumu-za-chotiri-roki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 28 May 2025 12:04:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ETF]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Memorial Day]]></category>
		<category><![CDATA[travel]]></category>
		<category><![CDATA[UGA]]></category>
		<category><![CDATA[День пам'яті]]></category>
		<category><![CDATA[подорожі]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151907</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29109-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Ціни на бензин у США досягли мінімуму за чотири роки"/><br />Ціни на бензин у США досягли мінімуму за чотири роки на тлі рекордних подорожей у День пам&#8217;яті. Середня ціна бензину в США напередодні Дня пам&#8217;яті 2025 року знизилася до \$3,08 за галон, що є найнижчим показником з 2021 року. Це сприяло рекордному зростанню подорожей автомобілем, зокрема 45,1 мільйона американців вирушили в поїздки на відстань понад [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29109-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Ціни на бензин у США досягли мінімуму за чотири роки"/><br /><p>Ціни на бензин у США досягли мінімуму за чотири роки на тлі рекордних подорожей у День пам&#8217;яті. Середня ціна бензину в США напередодні Дня пам&#8217;яті 2025 року знизилася до \$3,08 за галон, що є найнижчим показником з 2021 року. Це сприяло рекордному зростанню подорожей автомобілем, зокрема 45,1 мільйона американців вирушили в поїздки на відстань понад 50 миль.</p>
<h3>Низькі ціни на пальне стимулюють подорожі та інвестиції</h3>
<ul>
<li>За даними AAA, 39,4 мільйона людей подорожували автомобілем під час свята, що на 3% більше, ніж минулого року.</li>
<li>Зниження цін на бензин пов&#8217;язане з падінням цін на нафту, які зменшилися на 20% через збільшення видобутку ОПЕК+ та зниження глобального попиту.</li>
<li>Інвестори звернули увагу на ETF United States Gasoline Fund (UGA), який відстежує ціни на бензин. Станом на 23 травня 2025 року, вартість акцій UGA становила $59,87.</li>
</ul>
<p>Незважаючи на економічну невизначеність, американці активно подорожують, використовуючи зниження цін на пальне для поїздок. Це також впливає на споживчі витрати в інших секторах, таких як готельний бізнес, харчування та роздрібна торгівля.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://finance.yahoo.com/quote/UGA/history/" target="_blank">Yahoo<strong>,</strong> </a><a href="https://newsroom.aaa.com/2025/05/memorial-day-forecast/" target="_blank">AAA</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<p>* <a href="https://www.nypost.com/2025/05/23/business/us-gas-prices-hit-four-year-low-ahead-of-memorial-day-weekend-travel/" target="_blank">New York Post: Ціни на бензин у США досягли мінімуму за чотири роки перед Днем пам&#8217;яті</a><br />
* <a href="https://www.wsj.com/livecoverage/stock-market-today-tariffs-trade-war-05-23-2025/card/gasoline-prices-haven-t-been-cheaper-to-start-a-driving-season-since-2020-tAjiexK0S8wcaeLMXs5f" target="_blank">WSJ: Ціни на бензин найнижчі на початку сезону подорожей з 2020 року</a><br />
* <a href="https://www.marketwatch.com/story/thanks-to-cheap-gas-americans-may-travel-in-record-numbers-for-memorial-day-and-hit-pause-on-other-economic-worries-642bf896" target="_blank">MarketWatch: Завдяки дешевому бензину американці можуть подорожувати рекордними темпами на День пам&#8217;яті</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29109-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Ціни на бензин у США досягли мінімуму за чотири роки"/><br /><p>Ціни на бензин у США досягли мінімуму за чотири роки на тлі рекордних подорожей у День пам&#8217;яті. Середня ціна бензину в США напередодні Дня пам&#8217;яті 2025 року знизилася до \$3,08 за галон, що є найнижчим показником з 2021 року. Це сприяло рекордному зростанню подорожей автомобілем, зокрема 45,1 мільйона американців вирушили в поїздки на відстань понад 50 миль.</p>
<h3>Низькі ціни на пальне стимулюють подорожі та інвестиції</h3>
<ul>
<li>За даними AAA, 39,4 мільйона людей подорожували автомобілем під час свята, що на 3% більше, ніж минулого року.</li>
<li>Зниження цін на бензин пов&#8217;язане з падінням цін на нафту, які зменшилися на 20% через збільшення видобутку ОПЕК+ та зниження глобального попиту.</li>
<li>Інвестори звернули увагу на ETF United States Gasoline Fund (UGA), який відстежує ціни на бензин. Станом на 23 травня 2025 року, вартість акцій UGA становила $59,87.</li>
</ul>
<p>Незважаючи на економічну невизначеність, американці активно подорожують, використовуючи зниження цін на пальне для поїздок. Це також впливає на споживчі витрати в інших секторах, таких як готельний бізнес, харчування та роздрібна торгівля.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://finance.yahoo.com/quote/UGA/history/" target="_blank">Yahoo<strong>,</strong> </a><a href="https://newsroom.aaa.com/2025/05/memorial-day-forecast/" target="_blank">AAA</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<p>* <a href="https://www.nypost.com/2025/05/23/business/us-gas-prices-hit-four-year-low-ahead-of-memorial-day-weekend-travel/" target="_blank">New York Post: Ціни на бензин у США досягли мінімуму за чотири роки перед Днем пам&#8217;яті</a><br />
* <a href="https://www.wsj.com/livecoverage/stock-market-today-tariffs-trade-war-05-23-2025/card/gasoline-prices-haven-t-been-cheaper-to-start-a-driving-season-since-2020-tAjiexK0S8wcaeLMXs5f" target="_blank">WSJ: Ціни на бензин найнижчі на початку сезону подорожей з 2020 року</a><br />
* <a href="https://www.marketwatch.com/story/thanks-to-cheap-gas-americans-may-travel-in-record-numbers-for-memorial-day-and-hit-pause-on-other-economic-worries-642bf896" target="_blank">MarketWatch: Завдяки дешевому бензину американці можуть подорожувати рекордними темпами на День пам&#8217;яті</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/28/cini-na-benzin-u-ssha-dosyagli-minimumu-za-chotiri-roki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саміт з енергетичної безпеки в Лондоні: геополітичні виклики, ринки нафти та газу, нові ризики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/24/samit-z-energetichno%d1%97-bezpeki-v-londoni-geopolitichni-vikliki-rinki-nafti-ta-gazu-novi-riziki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/24/samit-z-energetichno%d1%97-bezpeki-v-londoni-geopolitichni-vikliki-rinki-nafti-ta-gazu-novi-riziki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 24 Apr 2025 06:03:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[trade tensions]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[торговельні напруження]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149449</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28960-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Саміт з енергетичної безпеки в Лондоні: геополітичні виклики, ринки нафти та газу, нові ризики"/><br />24–25 квітня 2025 року в Лондоні відбудеться Міжнародний саміт з енергетичної безпеки, організований Міжнародним енергетичним агентством (IEA) та урядом Великої Британії. Учасники обговорюватимуть вплив геополітичної нестабільності, торговельних конфліктів та кліматичних ризиків на глобальні ринки енергоресурсів. Геополітична напруга та енергетична безпека Міжнародний саміт з енергетичної безпеки, що відбудеться 24–25 квітня 2025 року в Лондоні, збере представників [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28960-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Саміт з енергетичної безпеки в Лондоні: геополітичні виклики, ринки нафти та газу, нові ризики"/><br /><p><strong>24–25 квітня 2025 року в Лондоні відбудеться Міжнародний саміт з енергетичної безпеки, організований Міжнародним енергетичним агентством (IEA) та урядом Великої Британії. Учасники обговорюватимуть вплив геополітичної нестабільності, торговельних конфліктів та кліматичних ризиків на глобальні ринки енергоресурсів.</strong></p>
<p><strong>Геополітична напруга та енергетична безпека</strong></p>
<p>Міжнародний саміт з енергетичної безпеки, що відбудеться 24–25 квітня 2025 року в Лондоні, збере представників понад 60 країн для обговорення викликів у сфері енергетики. Серед ключових тем — вплив геополітичної нестабільності, зокрема конфліктів в Україні та на Близькому Сході, на постачання енергоресурсів. Також розглядатимуться питання кіберзагроз та екстремальних погодних явищ, які можуть порушити енергетичні ланцюги постачання.</p>
<p><strong>Ринок нафти: попит, пропозиція та ціни</strong></p>
<p>IEA знизило прогноз зростання світового попиту на нафту у 2025 році до 730 тис. барелів на добу, що на 300 тис. менше попередніх оцінок. Це пов’язано з торговельними напруженнями, зокрема новими тарифами з боку США, які впливають на глобальну економіку. Водночас, OPEC+ планує поступово збільшувати видобуток, що може призвести до надлишку пропозиції на ринку. Деякі країни-члени, такі як Казахстан, вже перевищують встановлені квоти, що створює напругу всередині альянсу.</p>
<p><strong>Вплив на російську економіку</strong></p>
<p>Через зниження цін на нафту та газ, росія переглянула прогноз доходів від експорту енергоресурсів на 2025 рік, зменшивши його на 15% до $200,3 млрд. Це створює додатковий тиск на бюджет країни, особливо з урахуванням високих витрат на оборону.</p>
<p><strong>Європейський газовий ринок та LNG</strong></p>
<p>Після припинення постачання російського газу через Україну з 1 січня 2025 року, Європа активізувала імпорт LNG, зокрема з США та Катару. Це дозволило знизити залежність від російського газу, але ціни залишаються волатильними. Так, ціна на газ на TTF знизилася до €34,04/MWh станом на 22 квітня.</p>
<p>Поточна геополітична ситуація, торговельні конфлікти та зміни клімату створюють нові виклики для глобальної енергетичної безпеки. Міжнародна співпраця та стратегічне планування стають ключовими для забезпечення стабільного постачання енергоресурсів у майбутньому.</p>
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="ttps://www.spglobal.com/commodity-insights/en/news-research/latest-news/electric-power/042325-energy-security-in-focus-as-trade-tensions-and-geopolitics-intensify-supply-demand-risks%20 " target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-consider-another-accelerated-oil-output-increase-june-sources-say-2025-04-23/" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://www.iea.org/events/summit-on-the-future-of-energy-security" target="_blank">IEA</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28960-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Саміт з енергетичної безпеки в Лондоні: геополітичні виклики, ринки нафти та газу, нові ризики"/><br /><p><strong>24–25 квітня 2025 року в Лондоні відбудеться Міжнародний саміт з енергетичної безпеки, організований Міжнародним енергетичним агентством (IEA) та урядом Великої Британії. Учасники обговорюватимуть вплив геополітичної нестабільності, торговельних конфліктів та кліматичних ризиків на глобальні ринки енергоресурсів.</strong></p>
<p><strong>Геополітична напруга та енергетична безпека</strong></p>
<p>Міжнародний саміт з енергетичної безпеки, що відбудеться 24–25 квітня 2025 року в Лондоні, збере представників понад 60 країн для обговорення викликів у сфері енергетики. Серед ключових тем — вплив геополітичної нестабільності, зокрема конфліктів в Україні та на Близькому Сході, на постачання енергоресурсів. Також розглядатимуться питання кіберзагроз та екстремальних погодних явищ, які можуть порушити енергетичні ланцюги постачання.</p>
<p><strong>Ринок нафти: попит, пропозиція та ціни</strong></p>
<p>IEA знизило прогноз зростання світового попиту на нафту у 2025 році до 730 тис. барелів на добу, що на 300 тис. менше попередніх оцінок. Це пов’язано з торговельними напруженнями, зокрема новими тарифами з боку США, які впливають на глобальну економіку. Водночас, OPEC+ планує поступово збільшувати видобуток, що може призвести до надлишку пропозиції на ринку. Деякі країни-члени, такі як Казахстан, вже перевищують встановлені квоти, що створює напругу всередині альянсу.</p>
<p><strong>Вплив на російську економіку</strong></p>
<p>Через зниження цін на нафту та газ, росія переглянула прогноз доходів від експорту енергоресурсів на 2025 рік, зменшивши його на 15% до $200,3 млрд. Це створює додатковий тиск на бюджет країни, особливо з урахуванням високих витрат на оборону.</p>
<p><strong>Європейський газовий ринок та LNG</strong></p>
<p>Після припинення постачання російського газу через Україну з 1 січня 2025 року, Європа активізувала імпорт LNG, зокрема з США та Катару. Це дозволило знизити залежність від російського газу, але ціни залишаються волатильними. Так, ціна на газ на TTF знизилася до €34,04/MWh станом на 22 квітня.</p>
<p>Поточна геополітична ситуація, торговельні конфлікти та зміни клімату створюють нові виклики для глобальної енергетичної безпеки. Міжнародна співпраця та стратегічне планування стають ключовими для забезпечення стабільного постачання енергоресурсів у майбутньому.</p>
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="ttps://www.spglobal.com/commodity-insights/en/news-research/latest-news/electric-power/042325-energy-security-in-focus-as-trade-tensions-and-geopolitics-intensify-supply-demand-risks%20 " target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-consider-another-accelerated-oil-output-increase-june-sources-say-2025-04-23/" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://www.iea.org/events/summit-on-the-future-of-energy-security" target="_blank">IEA</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/24/samit-z-energetichno%d1%97-bezpeki-v-londoni-geopolitichni-vikliki-rinki-nafti-ta-gazu-novi-riziki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/gas-prices/feed/ ) in 1.49968 seconds, on Aug 18th, 2026 at 11:43 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 18th, 2026 at 12:43 pm UTC -->