Іспанія заявила про готовність активно долучитися до можливого механізму ЄС зі спільного використання запасів авіаційного пального та до спільних закупівель, тоді як Європа намагається стабілізувати постачання після різкого загострення кризи на Близькому Сході. Попри напруження на ринку, нові дані Kpler і LSEG показують зростання надходжень авіаційного пального зі США та Нігерії. Водночас ціни залишаються поблизу рекордних рівнів — близько 175 доларів за барель, а запаси в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен впали до найнижчого рівня за чотири роки. Це означає, що Європа отримала додаткові обсяги, але ще не позбулася ризику дефіциту напередодні літнього піку авіаперевезень.

Іспанія робить ставку на координацію в межах ЄС

• Міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен заявила, що країна активно братиме участь у можливому європейському механізмі спільного використання запасів авіаційного пального.
• За її словами, спільна платформа закупівель може посилити переговорну позицію покупців і допомогти країнам отримувати пальне за доступнішими цінами.
• Висновок: ЄС розглядає не лише екстрений перерозподіл ресурсів, а й колективний інструмент впливу на ринок.

«Іспанія завжди демонструвала свою відданість солідарності та спільній роботі. Ми подивимося, що саме передбачає ця пропозиція, і братимемо активну участь». — Сара Аагесен, міністерка енергетики Іспанії

Причина кризи — збій головного каналу імпорту для Європи

• Війна між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, а також відповідь Тегерана, спровокували кризу постачання авіаційного пального.
• ЄС залежить від країн Перської затоки майже на 75% у структурі імпорту авіаційного пального.
• Постачання були порушені через те, що Ормузька протока фактично виявилася закритою.
• Висновок: проблема має не локальний, а системний імпортний характер, оскільки під ударом опинилося джерело, від якого Європа залежить на три чверті. Коли майже 75% імпорту прив’язані до одного регіону, будь-який збій у критичному вузлі транспортування автоматично стає загальноєвропейською проблемою.

Іспанія входить у кризу з сильнішої позиції, ніж частина інших країн Європи

• Сара Аагесен наголосила, що Іспанія краще підготовлена до кризи завдяки мережі нафтопереробних заводів та постачанню переважно з Америки і Північної Африки.
• На окремих підприємствах іспанські переробники збільшили випуск на до 60% від звичайного рівня.
• Це дало змогу країні увійти в літній сезон із запасами гасу на максимальному рівні.
• Висновок: перевага Іспанії полягає не у відсутності кризи, а у кращій диверсифікації джерел і гнучкішій внутрішній переробці. Два фактори стійкості — альтернативна географія постачання та нарощення переробки всередині країни.

Європа вже отримує додаткові обсяги, але ринок залишається напруженим

• За даними Kpler і LSEG, цього тижня Європа має отримати більші надходження авіаційного пального зі США та Нігерії, ніж тижнем раніше.
• Постачання зі США в Європу у квітні поки що оцінюються на рівні 164-174 тис. барелів на добу з урахуванням уже розвантажених суден і тих, що ще мають прибути.
• Для порівняння, минулого тижня очікувалося 149-200 тис. барелів на добу, що є рекордом за даними LSEG від 2015 року і Kpler від 2017 року.
• Імпорт із Нігерії у квітні наразі становить близько 78-96 тис. барелів на добу.
• Це також рекордний рівень і свідчення зростання ролі Нігерії після запуску у 2024 році НПЗ Dangote — найбільшого в Африці.
• Висновок: Європа вже переорієнтовує потоки з Перської затоки на Атлантичний басейн. Саме США і Нігерія  є джерелами збільшених та рекордних надходжень, які мають підтримати європейський ринок.

Ціни й запаси показують, що дефіцит ще не подолано

• Минулого місяця ціни на авіаційне пальне досягли історичного максимуму.
• Вони залишаються підвищеними і тримаються поблизу 175 доларів за барель.
• Від початку війни ціна майже подвоїлася.
• Запаси авіаційного пального в хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен минулого тижня впали до мінімуму за чотири роки.
• Висновок: додатковий імпорт поки що не відновив ринкову рівновагу. Якби нові постачання вже повністю компенсували втрати, ринок не утримував би ціни поблизу рекордів, а запаси не залишалися б на чотирирічному мінімумі.

Ризик для авіасполучення переноситься на кінець травня і літній сезон

• Генеральний директор Міжнародної асоціації повітряного транспорту Віллі Волш попередив, що з кінця травня в Європі можуть початися скасування рейсів через нестачу авіаційного пального.
• Це створює загрозу для пікового літнього сезону подорожей, коли навантаження на авіаційну систему традиційно зростає.
• Висновок: енергетична проблема вже переходить у транспортно-економічну площину. Якщо дефіцит пального загрожує скасуванням рейсів, наслідки виходять за межі ринку нафтопродуктів і напряму впливають на мобільність, туризм і доходи перевізників.

«Рейси в Європі можуть почати скасовувати з кінця травня через нестачу авіаційного пального». — Віллі Волш, генеральний директор IATA

Висноки

• Перший висновок: ринок авіаційного пального в Європі увійшов у фазу гострої геополітичної залежності від логістики і зовнішнього імпорту.
• Другий висновок: Іспанія на тлі загальноєвропейської кризи виглядає відносно стійкішою. Країна спирається на власну переробку, постачання з Америки та Північної Африки і наростила випуск на окремих НПЗ до 60% від звичайного рівня.
• Третій висновок: рекордні надходження зі США та Нігерії лише пом’якшують дефіцит, але не знімають ризиків. Це підтверджують одночасно три показники — ціна близько 175 доларів за барель, майже дворазове зростання від початку війни та мінімум запасів за чотири роки.
• Четвертий висновок: спільні закупівлі і взаємне використання запасів у ЄС стають не політичним жестом, а практичним інструментом стабілізації ринку. Європейські авіакомпанії вже закликають ЄС до надзвичайних заходів, а ризик скасування рейсів з кінця травня робить рішення терміновим.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Велика Британія оголосила про пакет підтримки на 53 млн фунтів стерлінгів, щоб допомогти найбільш вразливим домогосподарствам пережити подорожчання опалювальної нафти на тлі конфлікту на Близькому Сході. У центрі рішення не лише пряме фінансування, а й посилення захисту споживачів, глибша перевірка ринку та юридичні вказівки компаніям, аби вони передавали економію кінцевим споживачам, а не перетворювали кризу на додатковий прибуток.

Урядова відповідь показує, що тиск на ринок нафтопродуктів у Великій Британії вже вийшов за межі суто біржової динаміки й перейшов у площину соціальної стабільності.

• Масштаб цінового шоку: уряд заявив, що ціна гасу, який використовується як паливо для опалювальної нафти, особливо постраждала через конфлікт на Близькому Сході і тепер становить удвічі більше за вартість сирої нафти. Висновок: саме сегмент опалювальних нафтопродуктів став однією з найгостріших точок цінового тиску для населення. Обгрунтування: у тексті прямо зазначено, що гас подорожчав настільки, що його ціна вдвічі перевищує вартість сирої нафти.
• Фінансовий інструмент стабілізації: премєр-міністр Кір Стармер оголосив про пакет на 53 млн фунтів, або 70,30 млн доларів, для підтримки найбільш вразливих домогосподарств. Висновок: уряд робить ставку на пряме помякшення наслідків цінового стрибка для кінцевих споживачів нафтопродуктів. Обгрунтування: кошти спрямовуються саме на те, щоб домогосподарства могли впоратися зі зростанням вартості опалювальної нафти.
• Точковий розподіл допомоги:
  • Північна Ірландія отримає 17 млн фунтів
  • Англія отримає 27 млн фунтів
  • Шотландія отримає 4,6 млн фунтів
  • Уельс отримає 3,8 млн фунтів

  Висновок: допомога розподіляється з урахуванням регіональної чутливості до ринку опалювальної нафти. Обгрунтування: уряд окремо підкреслив, що підтримка особливо важлива для сільських територій і передусім для Північної Ірландії, де значно більша частка будинків залежить від опалювальної нафти.

• Фокус на вразливих споживачах: фінансова підтримка буде особливо корисною для домогосподарств із низькими доходами у сільській місцевості. Висновок: уряд намагається не просто реагувати на зміну котирувань, а стримати соціальні наслідки подорожчання нафтопродуктів. Обгрунтування: у матеріалі прямо вказано, що допомога адресована найбільш вразливим споживачам.
• Регуляторні заходи для ринку: серед інших рішень уряд анонсував посилення захисту споживачів на ринку опалювальної нафти та підтримку антимонопольного регулятора для більш комплексного дослідження галузі. Висновок: Лондон прагне вплинути не лише на наслідки високих цін, а й на сам механізм їх формування на внутрішньому ринку. Обгрунтування: якщо уряд розширює перевірку ринку і посилює захист споживачів, це означає спробу обмежити перекладання кризових витрат на населення.
• Юридичний тиск на енергокомпанії: Кір Стармер заявив, що не дозволить енергетичним компаніям заробляти на людських труднощах, і додав, що уряд видає юридичні вказівки, аби компанії передавали економію споживачам. Висновок: ключовим заходом зниження цін для кінцевих споживачів визначено не лише бюджетну допомогу, а й примусове проходження цінових вигод до роздрібного рівня. Обгрунтування: це прямо випливає зі слів премєра про обовязок компаній передавати економію населенню.

Ми не дозволимо енергетичним компаніям отримувати прибуток із людських труднощів. Уряд видає юридичні вказівки, щоб компанії передавали економію споживачам. — Кір Стармер

• Головний підсумок для ринку нафти й нафтопродуктів: британська відповідь складається з трьох рівнів:
  • бюджетна компенсація для найвразливіших
  • регуляторне втручання в ринок опалювальної нафти
  • юридичний примус до передачі економії кінцевим споживачам

  Висновок: саме така комбінація заходів у наданому матеріалі виглядає як урядова модель стабілізації цінового тиску на ринку нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

7,2 трлн юанів інвестицій у чисту енергію за рік, понад 11% ВВП і темпи зростання утричі вищі за економіку загалом — Китай демонструє світове лідерство у ВДЕ. Водночас понад 80% первинної енергії та більш як 60% електрогенерації країни досі забезпечують викопні ресурси. Вугілля, нафта і газ залишаються фундаментом енергетичної безпеки та промисловості.

Дві реальності однієї енергосистеми

Інвестиційний вибух у «новій трійці»

За останнє десятиліття сектор відновлюваної енергетики та чистих технологій став найдинамічнішим в економіці Китаю:

• 7,2 трлн юанів (близько $1 трлн) інвестицій у 2025 році;
• понад 11% ВВП країни;
• зростання утричі швидше за економіку загалом;
• понад 90% приросту інвестицій забезпечили сонячна енергетика, акумулятори та електромобілі — так звана «нова трійця».

Лише за рік встановлено 315 ГВт сонячних і 119 ГВт вітрових потужностей — більше, ніж у решті світу разом.

80% балансу — за викопним паливом

Попри «зелений» ривок, викопні ресурси формують основу енергетики:

• >80% первинного енергоспоживання;
• >60% виробництва електроенергії.

Вугілля: опора системи й джерело викидів

Вугілля — наріжний камінь китайської енергетики та важкої промисловості:

• понад 50% електрогенерації;
• 60–70% первинного енергоспоживання;
• більш як 4 млрд тонн споживання на рік — це понад 50% світового попиту;
• 474 млн тонн імпорту у 2023 році — історичний рекорд.

У 2024 році розпочато будівництво 94,5 ГВт нових вугільних ТЕС та відновлено проєкти ще на 3,3 ГВт — максимум за 10 років. Це підкріплює енергобезпеку та металургію, але посилює викиди і забруднення повітря.

«Суворо контролювати» розширення вугілля та «поетапно скорочувати» його споживання — позиція керівництва Китаю

Нафта: імпортна залежність і нарощування власного видобутку

Нафта забезпечує близько 20% енергобалансу та є критичною для транспорту і нафтохімії:

• 16,3–16,4 млн барелів на добу споживання (друге місце у світі);
• 11,1 млн бар./добу імпорту у 2024 році — близько 74% попиту;
• прогноз на 2025 рік — 16,74 млн бар./добу середнього попиту.

Ключові постачальники — росія, Саудівська Аравія та Ірак. Імпорт із росії перевищує 2 млн бар./добу (понад 20% імпорту). Близько 900 тис. бар./добу надходить трубопроводами, решта — морем, зокрема із застосуванням «тіньового флоту».

Водночас Китай нарощує власний видобуток: з 3,8 млн бар./добу у 2020 році до рекордних 4,3 млн бар./добу у 2025-му. Понад 60% приросту п’ять років поспіль забезпечує шельф — завдяки інвестиціям державних компаній.

Програма «Семирічний план дій» (2019–2025) спрямована на збільшення внутрішнього видобутку. Проте висока собівартість на зрілих родовищах означає, що імпорт і надалі закриватиме значний дефіцит.

Газ: «місток» до декарбонізації

Природний газ виконує роль перехідного палива:

• ~428 млрд куб. м споживання у 2024 році (проти 330 млрд куб. м у 2020-му);
• Китай — третій у світі споживач газу;
• імпорт СПГ може зрости майже до 76 млн тонн (+10% р/р) після падіння приблизно на 10% у 2025 році.

Постачання СПГ забезпечують Австралія, Катар і росія. Значні обсяги надходять трубопроводами з росії та Туркменістану.

Рідкісноземельна перевага

Домінування у чистій енергетиці підкріплює контроль над рідкісноземельними елементами:

• 60–70% світового видобутку;
• понад 90% переробки та рафінації.

Неодим і диспрозій критично важливі для постійних магнітів в електродвигунах та вітротурбінах (особливо офшорних безредукторних). Ітрій, лантан і церій застосовують у спеціалізованих інверторах та компонентах сонячних систем.

Висновок

Китай демонструє парадоксальну модель: світове лідерство у ВДЕ базується на потужному фундаменті викопної генерації та імпортної сировини. Масштабні інвестиції у «зелену» економіку не скасовують стратегічної ролі вугілля, нафти й газу, які забезпечують промисловість, стабільність мережі та енергетичну безпеку.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Франція одночасно посилює контроль за дотриманням європейських санкцій проти росії, переглядає підходи до розвитку енергетики та фіксує рекордні показники експорту електроенергії. Події охоплюють нафтовий, газовий, ядерний та відновлюваний сегменти й формують нову конфігурацію енергетичної безпеки Європи.

Енергетична безпека та санкційний контроль

Військово-морські сили Франції повторно захопили танкер з російською нафтою. За інформацією ЗМІ, йдеться про судно GRINCH, яке нині перебуває під прямим контролем французьких ВМС.

• Біля узбережжя Франції посилено військово-морські конвої для операцій із затримання нафтових суден із сумнівними документами.
• Під перевіркою перебувають 14 суден у Середземному морі та 9 суден поблизу Британії.
• Мета операцій — запобігання обходу європейських санкцій на російську нафту.

Президент росії публічно назвав дії Франції «піратством», що свідчить про загострення політичної напруги навколо контролю морських постачань.

Водночас Франція ініціює координаційний дзвінок із країнами G7, Північної Європи та Балтії щодо підтримки енергетичної мережі України, з огляду на ризики для інфраструктури в умовах воєнних дій.

Ядерна енергетика та регуляторні зміни

З 1 січня 2026 року у Франції припинив дію механізм ARENH, який забезпечував регульований доступ до історичної ядерної електроенергії. Його замінив Універсальний ядерний внесок (VNU).

• VNU не встановлює фіксовану адміністративну ціну.
• Ціноутворення базується на ринкових цінах.
• Запроваджено механізм перерозподілу доходів при перевищенні порогів 78 євро/МВт-год та 110 євро/МВт-год.

EDF уклала три десятирічні контракти з дочірніми компаніями групи Orano на загальний обсяг 500 ГВт-год на рік, з початком постачання у 2028 році. Загальна кількість довгострокових ядерних контрактів EDF із промисловістю зросла до 12 угод.

Окремо ArcelorMittal підписав контракт на розподіл ядерного виробництва, що забезпечує доступ до частки електроенергії з французького ядерного флоту на 18 років.

Електроенергія: надлишок і рекорди

Франція у 2025 році встановила історичний рекорд експорту електроенергії, забезпечивши понад 92 ТВт-год чистого експорту.

• Профспілка FNME-CGT повідомляє про надлишок електроенергії на внутрішньому ринку.
• Низький попит дозволяє EDF зосередитися на технічному обслуговуванні та підготовці персоналу.
• Поставлено під сумнів доцільність подальшого тиску на максимальні виробничі показники.

Нафта, газ і корпоративні стратегії

TotalEnergies у четвертому кварталі 2025 року:

• Збільшила видобуток нафти й газу на 5%.
• Показала зростання маржі нафтопереробки на 231%.
• Компенсувала падіння цін на нафту та LNG.

Компанія також оголосила про скорочення інвестицій у чисте паливо, очікуючи пом’якшення мандату SAF з боку ЄС.

TotalEnergies і Bapco Energies створюють спільне підприємство BxT Trading з частками 50/50, яке спиратиметься на потоки з нафтопереробного заводу Bapco.

Відновлювана енергетика та інновації

• TotalEnergies і Google підписали 21-річний контракт на постачання 1 ТВт-год електроенергії з майбутньої сонячної станції в Малайзії.
• Engie закрила фінансування сонячного парку Khazna потужністю 1,5 ГВт в ОАЕ з початком роботи у 2028 році.
• VSB ввела в експлуатацію вітровий проєкт потужністю 32,4 МВт, який вироблятиме 78 ГВт-год на рік.
• Allianz придбає 20,25% офшорної ВЕС потужністю 500 МВт.

У сфері зберігання енергії Alpiq збільшила портфель BESS до понад 750 МВт після придбання системи Cheviré.

Досвід Франції підтверджує критичну роль контролю логістики та диверсифікації джерел нафти й електроенергії. Військовий супровід, резервні маршрути та міжнародна координація є ключовими для стійкості енергосистем. Перехід до ринкових механізмів із перерозподілом доходів демонструє можливі підходи до балансування цін і надприбутків.

Джерело: Terminal

За матеріалами:  повідомлень

Рішення США щодо тарифів проти європейських союзників, перегрупування сил на Близькому Сході та активізація газових постачань до Європи формують нову реальність для світового енергетичного ринку. На цьому тлі зростає значення Арктики, диверсифікації джерел енергії та захисту критичної інфраструктури.

Геополітичні зсуви та енергетичний вимір

Світова енергетика входить у фазу прискорених змін, де політичні рішення безпосередньо впливають на ціни, логістику та безпеку постачання. Події останніх тижнів демонструють, що питання енергії дедалі тісніше переплітаються з безпекою та військовою присутністю.

Арктика та трансатлантична напруга

• США запроваджують тарифи проти восьми європейських країн, зокрема Німеччини, у відповідь на навчання НАТО в Гренландії.
• Тарифи стартують із 10% у лютому та зростають до 25% у червні, що підвищує витрати європейських експортерів.
• Президент США наголосив на вразливості Канади перед конкурентами США в Арктиці.
• Франція активувала антипримусовий інструмент ЄС, а Данія ініціювала консультації з союзниками НАТО щодо безпеки регіону.

Ці кроки означають фактичне перекладання фінансового тягаря оборони Арктики та розвитку інфраструктури на європейські столиці.

Близький Схід: контроль над ресурсами

• Уряд Сирії підписав угоду про припинення вогню з курдськими силами SDF, які підтримуються США.
• Мета угоди — інтеграція сил і повернення контролю над нафтовими, газовими та гідроенергетичними ресурсами східних провінцій.
• Ірак оголосив про повне виведення військ коаліції США з федеральної території, за винятком Курдистану.

Ці рішення змінюють баланс сил у регіоні та можуть вплинути на маршрути й обсяги постачання нафти.

Європа та диверсифікація газу

• Азербайджан розпочав експорт газу до Австрії та Німеччини через трубопровід TAP.
• Це посилює диверсифікацію джерел для Європи та зменшує залежність від окремих постачальників.

Водночас очікується, що середня ціна WTI у 2026 році становитиме близько 52 доларів за барель, що відображає надлишок пропозиції та уповільнення попиту.

Глобальна економіка та енергоспоживання

• Економіка Китаю зросла лише на 4,5% у IV кварталі 2025 року.
• Роздрібні продажі — 0,9%, а народжуваність впала до 5,6 на 1 000 осіб.
• Споживання електроенергії вперше перевищило 10 трлн кВт·год.

Це свідчить про структурні зміни: економічне зростання сповільнюється, але енергетичне навантаження залишається високим.

Нові проєкти та зміна маршрутів

• Мозамбік запустив корпус Coral North FLNG із потужністю 3,6 млн тонн на рік до 2028 року.
• Японія готує до перезапуску АЕС Kashiwazaki-Kariwa через 15 років після Фукусіми.
• Гаяна оновила нафтове законодавство для залучення офшорних інвесторів за підтримки США.

Ринок нафти та нафтопродуктів

• Диверсифікація постачання стає критичною в умовах війни та ризиків блокади.
• Посилюється потреба у стратегічних запасах і сценаріях швидкого перерозподілу логістики.

Захист критичної інфраструктури

• Зростає роль військового захисту енергетичних об’єктів.
• Необхідні інвестиції в розосередження інфраструктури та страхування ризиків.

Ціноутворення

• Можливе коливання цін через зміну структури імпорту та логістичних витрат.
• Ключову роль відіграватимуть податкова політика та рівень конкуренції на внутрішньому ринку.

Таким чином, глобальні геополітичні рішення вже сьогодні формують умови, в яких Україні доведеться будувати енергетичну стійкість у найближчі роки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: geopoliticsunplugged.substack.com

2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.

Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році

Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту

• ЄС посилює боротьбу з вуглецевими викидами через механізм CBAM – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.
• Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення вуглецевої складової у ціну.
• Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може суттєво вплинути на обсяги імпорту у першій половині 2026 року.
• Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.

Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі

• Директива RED III щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.
• Попри нерівномірне впровадження, очікується зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8% у 2026 році.
• Основний драйвер – гідрооброблена рослинна олія (HVO), що поступово витісняє традиційні види пального.

Нафта: профіцит і дилема OPEC+

• Очікуваний профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу.
• OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на 1,65 млн барелів на добу.
• Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.
• Якщо ціни не впадуть до середини діапазону 50 дол за барель, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.

Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи

• Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік.
• Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на дві третини – до близько 120 млн тонн на рік.
• Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.
• Це підвищує ризик цінових сплесків наприкінці зими та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.

Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI

• Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.
• Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.
• Попит з боку дата-центрів штучного інтелекту підтримує виробництво.
• У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла 1,1 млрд тонн, а видобуток – 7,8 млрд тонн, і ці рівні можуть зберегтися.

LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор

• Світове постачання LPG зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.
• Пропан і бутан торгуватимуться зі значними знижками до нафти, що вигідно для нафтохімії.
• Обмеження попиту пов’язані з:
  • надлишком пропілену;
  • низьким завантаженням крекінг-установок;
  • структурною перебудовою галузі.
• Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити короткострокові цінові шоки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus Media

Бум штучного інтелекту та цифрової економіки радикально змінює глобальний енергетичний баланс. За оцінками керівництва національної нафтогазової компанії Абу-Дабі, до 2040 року попит на електроенергію з боку дата-центрів зросте на 500%, і переважна частина цього зростання буде покрита за рахунок нафти та газу.

Енергетичний фундамент цифрової економіки

Виконавчий директор ADNOC та міністр промисловості й передових технологій ОАЕ Султан Аль-Джабер заявив, що стрімке поширення штучного інтелекту та інфраструктури для його обслуговування призведе до п’ятикратного зростання енергоспоживання дата-центрів до 2040 року.

• Близько 75% додаткового попиту на електроенергію забезпечуватиметься вуглеводнями, насамперед нафтою та природним газом.
• За іншою оцінкою, понад 70% енергії для нових потужностей усе ще надходитиме з традиційних джерел.
• Зростання попиту відбувається на тлі глобального економічного розвитку, а не лише через цифровізацію.

“Понад 70 відсотків цієї енергії й надалі надходитиме з вуглеводнів. І хоча дехто бачить у цьому обмеження, я бачу в цьому каталізатор, адже сталий прогрес — це не уповільнення зростання, а створення кращого двигуна”, — Султан Аль-Джабер.

Інвестиційний виклик: $4 трлн щороку

За словами Аль-Джабера, нова епоха штучного інтелекту різко підвищує потребу в інвестиціях у глобальну енергетичну систему.

• Світові інвестиційні потреби в енергетиці оцінюються у $4 трлн щорічно.
• Кошти необхідні одночасно для видобутку енергоресурсів, електромереж та дата-центрів.
• Існуюча інфраструктура не здатна підтримати економіку майбутнього без масштабної модернізації.

“Неможливо забезпечити економіку завтрашнього дня енергомережами вчорашнього дня”, — наголосив очільник ADNOC.

Довгостроковий попит попри короткострокові ризики

Водночас Аль-Джабер визнав наявність короткострокових викликів, зокрема профіциту на нафтовому ринку. Проте стратегічний прогноз залишається незмінним.

• Попит зростатиме для всіх форм енергії і на всіх ринках.
• Ключовим підходом до планування має бути аналіз даних, а не емоційна реакція на ринкові коливання.

“Наша відповідь на цей попит має ґрунтуватися на даних, а не на драмі”, — підсумував він.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Доходи рф від нафти й газу у вересні 2025 року скоротяться на 23% у річному вимірі через падіння міжнародних цін на нафту та зміцнення рубля. Це створює додаткові ризики для формування бюджету 2026 року й фінансування війни проти України.

Попри зростання відвантажень нафтопродуктів у серпні, загальний дохід від експорту нафти та пального знизився через розширення знижок і перебої в роботі НПЗ.

Фінансовий тиск на бюджет рф

• Зниження доходів у вересні 2025 року – на 23% у річному вимірі.
• Очікувані надходження – $7,11 млрд (592 млрд рублів), що на 17% більше, ніж у серпні, завдяки скороченню державних субсидій НПЗ.
• Січень-вересень 2025 року – доходи впали на 20,5% р/р, до $79,6 млрд (6,62 трлн рублів).
• Фактори впливу: падіння міжнародних цін на нафту, зміцнення рубля, розширення дисконтів на російську нафту.

Експорт та ринкова кон’юнктура

• У серпні дохід від експорту сирої нафти й пального скоротився на $920 млн порівняно з липнем і становив $13,51 млрд.
• Причини: удари України по НПЗ дронами та тиск США на Індію через закупівлю російської нафти.
• Знижки на російські нафтові марки суттєво розширилися.

Логістика постачання

• Відвантаження нафтопродуктів у серпні зросли на 8,9% у порівнянні з липнем (частина НПЗ відновила роботу після ремонту).
• Зростання експорту з Балтійських та Чорноморсько-Азовських портів.
• Зниження обсягів відвантажень з арктичних портів.

Висновки

• Бюджетні ризики: скорочення доходів ставить під загрозу виконання бюджету рф на 2026 рік.
• Військові витрати: фінансування війни проти України ускладнюється з огляду на падіння доходів.
• Міжнародна конкуренція: знижки на російську нафту під тиском США відкривають простір для посилення позицій інших постачальників на світових ринках.
• Структурні зміни: порушення логістики й атаки на НПЗ підривають стабільність експортних ланцюгів рф.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Попри заяви Брюсселя про швидку відмову від російського газу, ЄС залишається найбільшим покупцем як американського, так і російського СПГ. У 2024–2025 роках обсяги постачання зросли, що демонструє суперечність між політичними деклараціями й економічними інтересами.

Баланс між політикою та ціною: дилема енергетичної безпеки ЄС

Ключові виклики:

• Рекордні імпорти російського СПГ у 2024 році попри санкції та обіцянки ЄС.
• У І півріччі 2025 року вартість імпорту СПГ із росії зросла до 4,4 млрд євро (приблизно $5,16 млрд), тоді як у 2024 році показник складав 3,47 млрд євро (близько $4,1 млрд).
• Загальні імпорти СПГ у ЄС зросли на 25%, досягнувши історичного максимуму.
• Структура постачання: 55% з США, 14% з росії.
• ЄС отримав 51% російського експорту СПГ у І півріччі 2025 року, випередивши Китай.
• Попри падіння обсягів трубопровідного газу після 2022 року, ЄС залишився найбільшим іноземним покупцем.

Політичні позиції:

• Секретар енергетики США Кріс Райт заявив: ЄС міг би замінити російський газ на американський СПГ упродовж шести місяців, але ціни залишаються ключовою проблемою.
• Єврокомісар Дан Йоргенсен підтвердив ціль: повна відмова від російського імпорту енергоносіїв до січня 2028 року.
• Пріоритети ЄС: стабільність цін, безпека постачання, розвиток відновлюваних джерел, санкції проти «тіньового флоту».

Конкурентні фактори:

• США реалізують стратегію «енергетичного домінування» — прагнуть замінити росію на ринку.
• Катар, великий постачальник СПГ, погрожує відмовитися від європейського ринку через директиву ЄС з корпоративної сталості та ризик штрафів до 5% глобального обороту.
• Альтернативи обмежені: США пропонують великі обсяги, але за вищою ціною; Катар — ризикує піти з ринку; росія зберігає дешевший варіант.

Логічні висновки:

• ЄС водночас найбільший покупець американського та російського СПГ, що створює вразливість від подвійної залежності.
• Санкційна політика не зупинила імпорти: економіка диктує умови швидше за політичні рішення.
• Прискорена відмова від російських енергоресурсів без альтернатив загрожує ціновими шоками та ризиком промислового занепаду.
• До 2028 року ЄС опинився між прагненням незалежності та необхідністю утримувати доступні ціни.

«ЄС має балансувати санкції зі стабільністю цін і безпекою постачання, адже поспішне відключення може спровокувати різкі ринкові потрясіння», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com