<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; gasoline demand</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/gasoline-demand/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Дистанційна робота може стати швидким інструментом зниження попиту на пальне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/distancijna-robota-mozhe-stati-shvidkim-instrumentom-znizhennya-popitu-na-palne/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/distancijna-robota-mozhe-stati-shvidkim-instrumentom-znizhennya-popitu-na-palne/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 20:16:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[commuting]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[remote work]]></category>
		<category><![CDATA[transport fuel]]></category>
		<category><![CDATA[work from home]]></category>
		<category><![CDATA[дистанційна робота]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[моторне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[поїздки на роботу]]></category>
		<category><![CDATA[попит на бензин]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[робота з дому]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153790</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30251-IEA.png" alt="Дистанційна робота може стати швидким інструментом зниження попиту на пальне"/><br />Із звіту МЕА випливає простий, але важливий висновок: у періоди дорогого пального та нестабільного нафтового ринку робота з дому перестає бути лише кадровою або соціальною практикою й стає інструментом енергетичної економії. Якщо в розвинених економіках перевести на дистанційний формат частину працівників до трьох днів на тиждень, це дає відчутний ефект для нафтового балансу: один день [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30251-IEA.png" alt="Дистанційна робота може стати швидким інструментом зниження попиту на пальне"/><br /><p>Із звіту МЕА випливає простий, але важливий висновок: у періоди дорогого пального та нестабільного нафтового ринку робота з дому перестає бути лише кадровою або соціальною практикою й стає інструментом енергетичної економії. Якщо в розвинених економіках перевести на дистанційний формат частину працівників до трьох днів на тиждень, це дає відчутний ефект для нафтового балансу: один день роботи з дому дає змогу уникнути споживання близько 170 тис. барелів нафти на добу, а три дні — близько 500 тис. барелів на добу.</p>
<h3>Робота з дому як антикризовий механізм для ринку пального</h3>
<p>Головна цінність цього підходу полягає в тому, що він не вимагає складної технічної модернізації й може дати результат у короткі строки. Йдеться не про абстрактну екологічну ідею, а про пряме скорочення споживання нафти завдяки зменшенню щоденних автомобільних поїздок на роботу.</p>
<h4>Що саме показує наданий текст</h4>
<ul>
<li>До пандемії поїздки на роботу на <strong>приватних автомобілях</strong> у розвинених економіках забезпечували близько <strong>2,7 млн барелів споживання нафти на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>однієї третини робочих місць</strong> у розвинених економіках можуть виконуватися з дому.</li>
<li>Це відкриває можливість <strong>зменшувати попит на нафту без втрати продуктивності</strong>.</li>
<li>Орієнтовна економія від уникнення однієї середньої щоденної поїздки автомобілем на роботу становить близько <strong>2-3 доларів США за кожен такий випадок</strong>.</li>
<li><strong>Один день</strong> роботи з дому дає змогу скоротити споживання приблизно на <em>170 тис. барелів на добу</em>.</li>
<li><strong>Три дні</strong> роботи з дому дають змогу скоротити споживання приблизно на <em>500 тис. барелів на добу</em>, у короткостроковій перспективі.</li>
</ul>
<p>Ключовий акцент тут у тому, що мова йде саме про <em>короткостроковий ефект</em>. Це важливо для ринку пального, тому що в кризові періоди найбільшу цінність мають рішення, які можна запровадити швидко й без масштабних додаткових витрат.</p>
<h4>Чому ефект відрізняється між країнами</h4>
<p>Звіт МЕА прямо показує, що ефект дистанційної роботи для нафтового ринку не є однаковим у різних регіонах. Він залежить насамперед від довжини щоденного маршруту й від того, скільки пального споживає автомобіль.</p>
<ul>
<li>У <strong>США</strong> середня поїздка автомобілем на роботу в один бік становить близько <strong>18 км</strong>.</li>
<li>У <strong>Європі</strong> середня така поїздка в один бік становить близько <strong>15 км</strong>.</li>
<li>У США понад <strong>три чверті</strong> автомобілістів їздять на роботу <strong>поодинці</strong>.</li>
<li>Новий автомобіль у США на аналогічну поїздку споживає приблизно на <strong>40% більше пального</strong>, ніж новий автомобіль, проданий у Європі.</li>
</ul>
<p>Ці цифри означають, що економія нафти від дистанційної роботи формується не лише через меншу кількість поїздок, а й через те, наскільки енерговитратними є самі автомобілі. Чим довша поїздка й чим вищий розхід пального, тим більший ефект дає відмова від щоденного офісного маршруту.</p>
<h4>Сезонний чинник: влітку ефект більший</h4>
<p>У звітіє ще один важливий нюанс, який часто недооцінюють: дистанційна робота має <strong>сезонний ефект</strong>. У теплу пору року автомобілі додатково витрачають пальне через використання кондиціонера. Відповідно, влітку робота з дому дає більшу економію нафти, ніж у прохолодні місяці.</p>
<ul>
<li>Системи кондиціонування в автомобілях у теплу погоду <strong>збільшують споживання пального</strong>.</li>
<li>Тому в літні місяці дистанційна робота <strong>економить більше нафти</strong>, ніж у періоди без активного використання кондиціонерів.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це означає, що один і той самий інструмент може мати різну результативність залежно від сезону. І це вже не побутова деталь, а практичний елемент антикризового управління попитом.</p>
<h4>Що важливо з точки зору організації праці</h4>
<p>Звіт МЕА не пропонує жорсткої універсальної моделі. У ньому прямо сказано, що після завершення пандемічних обмежень більшість обов’язкових режимів уже скасовано, але окремі уряди, зокрема Франція, і далі <strong>заохочують роботу з дому</strong> без мінімальної тижневої квоти.</p>
<ul>
<li>Роботодавець має <strong>гнучкість</strong> у визначенні умов дистанційної роботи.</li>
<li>Водночас слід враховувати ризик <strong>соціальної ізоляції</strong> працівників.</li>
<li>Тобто йдеться не про суто адміністративну заборону поїздок, а про <strong>керовану модель скорочення попиту на пальне</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це робить підхід життєздатним: він поєднує економію нафти, потенційне зниження витрат домогосподарств на пальне й можливість гнучкого застосування без повного руйнування звичної організації праці.</p>
<h4>Що це означає для ринку пального</h4>
<p>З погляду ринку пального головний висновок такий: дистанційна робота — це інструмент <strong>оперативного приглушення попиту</strong>. Вона не збільшує постачання нафти, не змінює податкову політику і не створює новий ресурс, але дає змогу швидко зменшити споживання в одному з найбільш масових сегментів — щоденних автомобільних поїздках на роботу.</p>
<ul>
<li>Це рішення працює через <strong>зниження транспортного попиту</strong>, а не через адміністративне втручання в ціни.</li>
<li>Його сильна сторона — <strong>швидкість ефекту</strong> у короткостроковому періоді.</li>
<li>Його додаткова перевага — <strong>зменшення витрат споживача на пальне</strong>.</li>
<li>Його обмеження — ефект залежить від структури зайнятості, довжини поїздок, типу автомобілів і сезону.</li>
</ul>
<p>Інакше кажучи, це не заміна всій паливній політиці, але дуже практичний антикризовий елемент, який може помітно послабити тиск на нафтовий баланс тоді, коли ринок входить у фазу цінової нервозності.</p>
<h4>Підсумок</h4>
<p>Звіт МЕА переконливо показує: якщо частину працівників перевести на дистанційну роботу до трьох днів на тиждень там, де це можливо, ринок отримує швидкий інструмент скорочення попиту на нафту без прямого зниження економічної активності. Масштаб ефекту є відчутним: від <strong>170 тис. барелів на добу</strong> за один день роботи з дому до <strong>500 тис. барелів на добу</strong> за три дні. Для паливного ринку це означає, що поведінкові зміни споживачів можуть бути не менш важливими, ніж класичні рішення з боку постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30251-IEA.png" alt="Дистанційна робота може стати швидким інструментом зниження попиту на пальне"/><br /><p>Із звіту МЕА випливає простий, але важливий висновок: у періоди дорогого пального та нестабільного нафтового ринку робота з дому перестає бути лише кадровою або соціальною практикою й стає інструментом енергетичної економії. Якщо в розвинених економіках перевести на дистанційний формат частину працівників до трьох днів на тиждень, це дає відчутний ефект для нафтового балансу: один день роботи з дому дає змогу уникнути споживання близько 170 тис. барелів нафти на добу, а три дні — близько 500 тис. барелів на добу.</p>
<h3>Робота з дому як антикризовий механізм для ринку пального</h3>
<p>Головна цінність цього підходу полягає в тому, що він не вимагає складної технічної модернізації й може дати результат у короткі строки. Йдеться не про абстрактну екологічну ідею, а про пряме скорочення споживання нафти завдяки зменшенню щоденних автомобільних поїздок на роботу.</p>
<h4>Що саме показує наданий текст</h4>
<ul>
<li>До пандемії поїздки на роботу на <strong>приватних автомобілях</strong> у розвинених економіках забезпечували близько <strong>2,7 млн барелів споживання нафти на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>однієї третини робочих місць</strong> у розвинених економіках можуть виконуватися з дому.</li>
<li>Це відкриває можливість <strong>зменшувати попит на нафту без втрати продуктивності</strong>.</li>
<li>Орієнтовна економія від уникнення однієї середньої щоденної поїздки автомобілем на роботу становить близько <strong>2-3 доларів США за кожен такий випадок</strong>.</li>
<li><strong>Один день</strong> роботи з дому дає змогу скоротити споживання приблизно на <em>170 тис. барелів на добу</em>.</li>
<li><strong>Три дні</strong> роботи з дому дають змогу скоротити споживання приблизно на <em>500 тис. барелів на добу</em>, у короткостроковій перспективі.</li>
</ul>
<p>Ключовий акцент тут у тому, що мова йде саме про <em>короткостроковий ефект</em>. Це важливо для ринку пального, тому що в кризові періоди найбільшу цінність мають рішення, які можна запровадити швидко й без масштабних додаткових витрат.</p>
<h4>Чому ефект відрізняється між країнами</h4>
<p>Звіт МЕА прямо показує, що ефект дистанційної роботи для нафтового ринку не є однаковим у різних регіонах. Він залежить насамперед від довжини щоденного маршруту й від того, скільки пального споживає автомобіль.</p>
<ul>
<li>У <strong>США</strong> середня поїздка автомобілем на роботу в один бік становить близько <strong>18 км</strong>.</li>
<li>У <strong>Європі</strong> середня така поїздка в один бік становить близько <strong>15 км</strong>.</li>
<li>У США понад <strong>три чверті</strong> автомобілістів їздять на роботу <strong>поодинці</strong>.</li>
<li>Новий автомобіль у США на аналогічну поїздку споживає приблизно на <strong>40% більше пального</strong>, ніж новий автомобіль, проданий у Європі.</li>
</ul>
<p>Ці цифри означають, що економія нафти від дистанційної роботи формується не лише через меншу кількість поїздок, а й через те, наскільки енерговитратними є самі автомобілі. Чим довша поїздка й чим вищий розхід пального, тим більший ефект дає відмова від щоденного офісного маршруту.</p>
<h4>Сезонний чинник: влітку ефект більший</h4>
<p>У звітіє ще один важливий нюанс, який часто недооцінюють: дистанційна робота має <strong>сезонний ефект</strong>. У теплу пору року автомобілі додатково витрачають пальне через використання кондиціонера. Відповідно, влітку робота з дому дає більшу економію нафти, ніж у прохолодні місяці.</p>
<ul>
<li>Системи кондиціонування в автомобілях у теплу погоду <strong>збільшують споживання пального</strong>.</li>
<li>Тому в літні місяці дистанційна робота <strong>економить більше нафти</strong>, ніж у періоди без активного використання кондиціонерів.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це означає, що один і той самий інструмент може мати різну результативність залежно від сезону. І це вже не побутова деталь, а практичний елемент антикризового управління попитом.</p>
<h4>Що важливо з точки зору організації праці</h4>
<p>Звіт МЕА не пропонує жорсткої універсальної моделі. У ньому прямо сказано, що після завершення пандемічних обмежень більшість обов’язкових режимів уже скасовано, але окремі уряди, зокрема Франція, і далі <strong>заохочують роботу з дому</strong> без мінімальної тижневої квоти.</p>
<ul>
<li>Роботодавець має <strong>гнучкість</strong> у визначенні умов дистанційної роботи.</li>
<li>Водночас слід враховувати ризик <strong>соціальної ізоляції</strong> працівників.</li>
<li>Тобто йдеться не про суто адміністративну заборону поїздок, а про <strong>керовану модель скорочення попиту на пальне</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це робить підхід життєздатним: він поєднує економію нафти, потенційне зниження витрат домогосподарств на пальне й можливість гнучкого застосування без повного руйнування звичної організації праці.</p>
<h4>Що це означає для ринку пального</h4>
<p>З погляду ринку пального головний висновок такий: дистанційна робота — це інструмент <strong>оперативного приглушення попиту</strong>. Вона не збільшує постачання нафти, не змінює податкову політику і не створює новий ресурс, але дає змогу швидко зменшити споживання в одному з найбільш масових сегментів — щоденних автомобільних поїздках на роботу.</p>
<ul>
<li>Це рішення працює через <strong>зниження транспортного попиту</strong>, а не через адміністративне втручання в ціни.</li>
<li>Його сильна сторона — <strong>швидкість ефекту</strong> у короткостроковому періоді.</li>
<li>Його додаткова перевага — <strong>зменшення витрат споживача на пальне</strong>.</li>
<li>Його обмеження — ефект залежить від структури зайнятості, довжини поїздок, типу автомобілів і сезону.</li>
</ul>
<p>Інакше кажучи, це не заміна всій паливній політиці, але дуже практичний антикризовий елемент, який може помітно послабити тиск на нафтовий баланс тоді, коли ринок входить у фазу цінової нервозності.</p>
<h4>Підсумок</h4>
<p>Звіт МЕА переконливо показує: якщо частину працівників перевести на дистанційну роботу до трьох днів на тиждень там, де це можливо, ринок отримує швидкий інструмент скорочення попиту на нафту без прямого зниження економічної активності. Масштаб ефекту є відчутним: від <strong>170 тис. барелів на добу</strong> за один день роботи з дому до <strong>500 тис. барелів на добу</strong> за три дні. Для паливного ринку це означає, що поведінкові зміни споживачів можуть бути не менш важливими, ніж класичні рішення з боку постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/distancijna-robota-mozhe-stati-shvidkim-instrumentom-znizhennya-popitu-na-palne/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Попит на бензин та дизпальне у США на найвищому рівні з 2021 року — EIA</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/26/popit-na-benzin-ta-dizpalne-u-ssha-na-najvishhomu-rivni-z-2021-roku-eia/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/26/popit-na-benzin-ta-dizpalne-u-ssha-na-najvishhomu-rivni-z-2021-roku-eia/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Jun 2025 06:26:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[дизельний попит]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152469</guid>
		<description><![CDATA[Згідно з останніми даними Управління енергетичної інформації США (EIA), попит на бензин у США за тиждень, що завершився 20 червня 2025 року, досяг найвищого рівня з грудня 2021 року. Водночас спостерігалося зниження запасів бензину та дизельного пального, тоді як НПЗ працювали з майже рекордним завантаженням. Зростання попиту на бензин Бензин: обсяг product supplied зріс на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Згідно з останніми даними Управління енергетичної інформації США (EIA), попит на бензин у США за тиждень, що завершився 20 червня 2025 року, досяг найвищого рівня з грудня 2021 року. Водночас спостерігалося зниження запасів бензину та дизельного пального, тоді як НПЗ працювали з майже рекордним завантаженням.</p>
<h3>Зростання попиту на бензин</h3>
<ul>
<li><strong>Бензин:</strong> обсяг product supplied зріс на 4,2 % до 9,69 млн барелів на добу — найвищий рівень з тижня, що завершився 24 грудня 2021 року</li>
<li><strong>Запаси бензину:</strong> знизилися до 227,9 млн барелів, що є мінімумом за останні чотири тижні; це на 0,9 % менше, ніж тижнем раніше, і на 2,6 % менше, ніж торік</li>
<li><strong>Середній показник за 4 тижні:</strong> загальний обсяг product supplied і експорту бензину склав 9,94 млн барелів на добу — максимум з листопада 2024 року</li>
<li><strong>Імпорт бензину:</strong> зріс на 4,9 % до 1,01 млн барелів на добу, що на 32 % більше, ніж рік тому</li>
<li><strong>Експорт бензину:</strong> скоротився до 763 тис. барелів на добу — найнижчий показник з 23 травня</li>
</ul>
<h3>Динаміка на ринку дистилятів</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси ULSD:</strong> зменшилися на 3,4 млн барелів до 96,5 млн, що є найнижчим рівнем з 23 травня; це також на 14,5 млн барелів менше, ніж за аналогічний період 2024 року</li>
<li><strong>Попит на дистиляти:</strong> досяг 3,78 млн барелів на добу — найвищий рівень за чотири тижні; зростання на 1,3 % за тиждень і 7,3 % за рік</li>
<li><strong>Експорт дистилятів:</strong> зріс на 26 % до 1,65 млн барелів на добу — найвищий показник з серпня 2024 року</li>
<li><strong>Імпорт ULSD:</strong> впав до 73 тис. барелів на добу — на 52 % менше, ніж тижнем раніше, і на 43 % менше, ніж торік</li>
</ul>
<h3>Операційна активність нафтопереробних заводів</h3>
<ul>
<li><strong>Переробка нафти:</strong> зросла до 17,2 млн барелів на добу — на 0,3 % більше, ніж тижнем раніше, і на 1,8 % більше, ніж торік</li>
<li><strong>Коефіцієнт завантаження НПЗ:</strong> досяг 94,7 % — найвищий рівень з липня 2024 року; приріст на 2,5 відсоткових пункти в річному вимірі</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Ці дані вказують на <strong>активізацію споживання нафтопродуктів</strong> у США. <em>Попри</em> типову волатильність щотижневих звітів EIA, комбінація високого попиту, зменшення запасів і зростання експорту дистилятів створює <strong>стійкий тренд відновлення паливного ринку</strong>. Водночас стабільна робота НПЗ підтримує зростаюче споживання як усередині країни, так і на зовнішніх ринках.</p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-crude-fuel-inventories-fall-higher-demand-eia-says-2025-06-25/">Argus – US weekly gasoline demand highest since 2021: EIA</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-crude-fuel-inventories-fall-higher-demand-eia-says-2025-06-25/">Reuters – US crude and fuel inventories fall on higher demand</a></li>
<li><a href="https://www.eia.gov/petroleum/weekly/">EIA – Weekly Petroleum Status Report</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Згідно з останніми даними Управління енергетичної інформації США (EIA), попит на бензин у США за тиждень, що завершився 20 червня 2025 року, досяг найвищого рівня з грудня 2021 року. Водночас спостерігалося зниження запасів бензину та дизельного пального, тоді як НПЗ працювали з майже рекордним завантаженням.</p>
<h3>Зростання попиту на бензин</h3>
<ul>
<li><strong>Бензин:</strong> обсяг product supplied зріс на 4,2 % до 9,69 млн барелів на добу — найвищий рівень з тижня, що завершився 24 грудня 2021 року</li>
<li><strong>Запаси бензину:</strong> знизилися до 227,9 млн барелів, що є мінімумом за останні чотири тижні; це на 0,9 % менше, ніж тижнем раніше, і на 2,6 % менше, ніж торік</li>
<li><strong>Середній показник за 4 тижні:</strong> загальний обсяг product supplied і експорту бензину склав 9,94 млн барелів на добу — максимум з листопада 2024 року</li>
<li><strong>Імпорт бензину:</strong> зріс на 4,9 % до 1,01 млн барелів на добу, що на 32 % більше, ніж рік тому</li>
<li><strong>Експорт бензину:</strong> скоротився до 763 тис. барелів на добу — найнижчий показник з 23 травня</li>
</ul>
<h3>Динаміка на ринку дистилятів</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси ULSD:</strong> зменшилися на 3,4 млн барелів до 96,5 млн, що є найнижчим рівнем з 23 травня; це також на 14,5 млн барелів менше, ніж за аналогічний період 2024 року</li>
<li><strong>Попит на дистиляти:</strong> досяг 3,78 млн барелів на добу — найвищий рівень за чотири тижні; зростання на 1,3 % за тиждень і 7,3 % за рік</li>
<li><strong>Експорт дистилятів:</strong> зріс на 26 % до 1,65 млн барелів на добу — найвищий показник з серпня 2024 року</li>
<li><strong>Імпорт ULSD:</strong> впав до 73 тис. барелів на добу — на 52 % менше, ніж тижнем раніше, і на 43 % менше, ніж торік</li>
</ul>
<h3>Операційна активність нафтопереробних заводів</h3>
<ul>
<li><strong>Переробка нафти:</strong> зросла до 17,2 млн барелів на добу — на 0,3 % більше, ніж тижнем раніше, і на 1,8 % більше, ніж торік</li>
<li><strong>Коефіцієнт завантаження НПЗ:</strong> досяг 94,7 % — найвищий рівень з липня 2024 року; приріст на 2,5 відсоткових пункти в річному вимірі</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>Ці дані вказують на <strong>активізацію споживання нафтопродуктів</strong> у США. <em>Попри</em> типову волатильність щотижневих звітів EIA, комбінація високого попиту, зменшення запасів і зростання експорту дистилятів створює <strong>стійкий тренд відновлення паливного ринку</strong>. Водночас стабільна робота НПЗ підтримує зростаюче споживання як усередині країни, так і на зовнішніх ринках.</p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-crude-fuel-inventories-fall-higher-demand-eia-says-2025-06-25/">Argus – US weekly gasoline demand highest since 2021: EIA</a></li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/us-crude-fuel-inventories-fall-higher-demand-eia-says-2025-06-25/">Reuters – US crude and fuel inventories fall on higher demand</a></li>
<li><a href="https://www.eia.gov/petroleum/weekly/">EIA – Weekly Petroleum Status Report</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/26/popit-na-benzin-ta-dizpalne-u-ssha-na-najvishhomu-rivni-z-2021-roku-eia/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Гібриди скорочують споживання бензину в Японії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/18/gibridi-skorochuyut-spozhivannya-benzinu-v-yaponi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/18/gibridi-skorochuyut-spozhivannya-benzinu-v-yaponi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 18 Jun 2025 11:49:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[fuel efficiency]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline demand]]></category>
		<category><![CDATA[HEV]]></category>
		<category><![CDATA[hybrid vehicles]]></category>
		<category><![CDATA[internal combustion engine]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[mobility]]></category>
		<category><![CDATA[гібридні авто]]></category>
		<category><![CDATA[ефективність]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[транспорт]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152288</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29303-electromobile.png" alt="Гібриди скорочують споживання бензину в Японії"/><br />Продажі гібридів зменшують споживання бензину в Японії, навіть попри зростання ВВП — ключовий приклад для старіючих економік із розвиненим громадським транспортом. Попит на бензин Попит на бензин у Японії протягом кількох років стабільно знижується і у 2024 році був майже на 15% нижчим за рівень до пандемії. Такий темп скорочення суттєво перевищує темпи зростання ВВП [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29303-electromobile.png" alt="Гібриди скорочують споживання бензину в Японії"/><br /><p>Продажі гібридів зменшують споживання бензину в Японії, навіть попри зростання ВВП — ключовий приклад для старіючих економік із розвиненим громадським транспортом.</p>
<h3>Попит на бензин</h3>
<p><!-- Основний текст --></p>
<p>Попит на бензин у Японії протягом кількох років стабільно знижується і у 2024 році був майже на 15% нижчим за рівень до пандемії. Такий темп скорочення суттєво перевищує темпи зростання ВВП країни, який зріс лише на 0,6%. При цьому зафіксовано також значне зниження пробігу автомобілів — на 9% у порівнянні з 2017–2019 роками. Проте ще швидше впали обсяги постачання бензину, що пояснюється помітним покращенням паливної ефективності автопарку завдяки масовим продажам гібридних авто.</p>
<p>У 2024 році частка гібридних автомобілів у загальних продажах легковиків в Японії сягнула 61%, причому домінують саме не підключувані гібриди. Це найвищий показник серед розвинених економік. Такий перехід забезпечує щорічне покращення ефективності використання пального на рівні близько 1%, що відповідає показникам інших країн ОЕСР, але Японія стартувала з вищого рівня ефективності. Водночас продажі електромобілів (EV) залишаються нижчими, ніж у більшості розвинених ринків, тому саме гібриди є головним чинником скорочення попиту на бензин.</p>
<h3>Демографічний фактор Японії</h3>
<p>Загальне зменшення обсягів поїздок пов&#8217;язане із поступовим скороченням населення працездатного віку. Цей демографічний фактор обмежує мобільність і, ймовірно, стане поширеною тенденцією серед розвинених і країн із середнім рівнем доходів. Водночас дистанційна робота в Японії має менший вплив на мобільність, ніж в інших багатих країнах. Високий рівень урбанізації та розвинена система громадського транспорту також пом’якшують зв’язок між економічним зростанням і кількістю поїздок.</p>
<h3>Інші країни</h3>
<p>У результаті поєднання меншої мобільності та щорічного покращення паливної ефективності на 1%, середнє річне зниження використання бензину в Японії в останні роки становить приблизно 2%. Відносна стабільність японського ВВП робить цю динаміку ще помітнішою. Однак подібні тренди фіксуються і в інших країнах. Наприклад, у США, найбільшому ринку бензину у світі, обсяги постачання у 2024 році залишались нижчими за рівень 2019 року, попри зростання ВВП, мобільності та зайнятості. Хоча ефективність автопарку в ОЕСР також зростає на 1% щороку, основну роль у цьому відіграють посилення стандартів для авто з ДВЗ та масове поширення електромобілів, у той час як поширеність дистанційної роботи уповільнює мобільність порівняно з іншими економічними показниками.</p>
<p><em>Примітка<strong>:</strong> ICE = двигун внутрішнього згоряння.</em></p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29303-electromobile.png" alt="Гібриди скорочують споживання бензину в Японії"/><br /><p>Продажі гібридів зменшують споживання бензину в Японії, навіть попри зростання ВВП — ключовий приклад для старіючих економік із розвиненим громадським транспортом.</p>
<h3>Попит на бензин</h3>
<p><!-- Основний текст --></p>
<p>Попит на бензин у Японії протягом кількох років стабільно знижується і у 2024 році був майже на 15% нижчим за рівень до пандемії. Такий темп скорочення суттєво перевищує темпи зростання ВВП країни, який зріс лише на 0,6%. При цьому зафіксовано також значне зниження пробігу автомобілів — на 9% у порівнянні з 2017–2019 роками. Проте ще швидше впали обсяги постачання бензину, що пояснюється помітним покращенням паливної ефективності автопарку завдяки масовим продажам гібридних авто.</p>
<p>У 2024 році частка гібридних автомобілів у загальних продажах легковиків в Японії сягнула 61%, причому домінують саме не підключувані гібриди. Це найвищий показник серед розвинених економік. Такий перехід забезпечує щорічне покращення ефективності використання пального на рівні близько 1%, що відповідає показникам інших країн ОЕСР, але Японія стартувала з вищого рівня ефективності. Водночас продажі електромобілів (EV) залишаються нижчими, ніж у більшості розвинених ринків, тому саме гібриди є головним чинником скорочення попиту на бензин.</p>
<h3>Демографічний фактор Японії</h3>
<p>Загальне зменшення обсягів поїздок пов&#8217;язане із поступовим скороченням населення працездатного віку. Цей демографічний фактор обмежує мобільність і, ймовірно, стане поширеною тенденцією серед розвинених і країн із середнім рівнем доходів. Водночас дистанційна робота в Японії має менший вплив на мобільність, ніж в інших багатих країнах. Високий рівень урбанізації та розвинена система громадського транспорту також пом’якшують зв’язок між економічним зростанням і кількістю поїздок.</p>
<h3>Інші країни</h3>
<p>У результаті поєднання меншої мобільності та щорічного покращення паливної ефективності на 1%, середнє річне зниження використання бензину в Японії в останні роки становить приблизно 2%. Відносна стабільність японського ВВП робить цю динаміку ще помітнішою. Однак подібні тренди фіксуються і в інших країнах. Наприклад, у США, найбільшому ринку бензину у світі, обсяги постачання у 2024 році залишались нижчими за рівень 2019 року, попри зростання ВВП, мобільності та зайнятості. Хоча ефективність автопарку в ОЕСР також зростає на 1% щороку, основну роль у цьому відіграють посилення стандартів для авто з ДВЗ та масове поширення електромобілів, у той час як поширеність дистанційної роботи уповільнює мобільність порівняно з іншими економічними показниками.</p>
<p><em>Примітка<strong>:</strong> ICE = двигун внутрішнього згоряння.</em></p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/18/gibridi-skorochuyut-spozhivannya-benzinu-v-yaponi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Попит на бензин у США не виправдав очікувань: запаси дистилятів і бензину зростають попри падіння нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/06/popit-na-benzin-u-ssha-ne-vipravdav-ochikuvan-zapasi-distilyativ-i-benzinu-zrostayut-popri-padinnya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/06/popit-na-benzin-u-ssha-ne-vipravdav-ochikuvan-zapasi-distilyativ-i-benzinu-zrostayut-popri-padinnya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 06 Jun 2025 05:32:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude stocks]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline demand]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery utilization]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[ринок США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни Саудівської Аравії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151995</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29168-Нефть_США.jpg" alt="Попит на бензин у США не виправдав очікувань: запаси дистилятів і бензину зростають попри падіння нафти"/><br />Зниження попиту на бензин у США нівелювало позитивний ефект від скорочення запасів сирої нафти. Саудівська Аравія, попри слабкий попит, знижує ціни на липень для азійських клієнтів, а ОПЕК+ водночас нарощує видобуток. Парадокс ринку: зменшення запасів нафти — але зростання надлишків пального Запаси сирої нафти у США знизилися на 4,3 млн барелів, що перевищило прогнози аналітиків. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29168-Нефть_США.jpg" alt="Попит на бензин у США не виправдав очікувань: запаси дистилятів і бензину зростають попри падіння нафти"/><br /><p>Зниження попиту на бензин у США нівелювало позитивний ефект від скорочення запасів сирої нафти. Саудівська Аравія, попри слабкий попит, знижує ціни на липень для азійських клієнтів, а ОПЕК+ водночас нарощує видобуток.</p>
<h3>Парадокс ринку: зменшення запасів нафти — але зростання надлишків пального</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти у США знизилися на 4,3 млн барелів</strong>, що перевищило прогнози аналітиків. Загальний обсяг скоротився до 436,1 млн барелів.</li>
<li><strong>Завантаженість нафтопереробних заводів сягнула 93,4%</strong> — рекордне значення, що вказує на підготовку до пікового сезону.</li>
<li><em>Попри це</em>, попит на бензин скоротився на 1,2 млн барелів на добу — до 8,3 млн б/д. Це призвело до накопичення:
<ul>
<li><strong>+5,2 млн барелів бензину</strong></li>
<li><strong>+4,2 млн барелів дистилятів</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку та дії ОПЕК+</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на WTI</strong> на момент відкриття торгів у четвер сягнули $63,07 за барель, що на $0,22 більше від попереднього рівня.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> знизила липневі ціни для Азії до найнижчого рівня за останні два місяці. Цей крок відображає м’який попит з боку регіону, який зазвичай активізується влітку.</li>
<li><strong>ОПЕК+</strong> оголосив про збільшення видобутку на 411 тис. барелів на добу з липня, намагаючись зміцнити контроль над ринком і вплинути на конкурентів.</li>
</ul>
<h3>Прогноз: ризики для ринку залишаються</h3>
<ul>
<li><em>Ринок перебуває між скороченням запасів сирої нафти та слабким кінцевим споживанням пального.</em></li>
<li><strong>Ціновий прорив вище $64,40</strong> можливий лише за умови зростання попиту й обсягів торгів.</li>
<li>До тих пір <strong>зберігається ведмежий тренд</strong> для ф&#8217;ючерсів на нафту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.fxempire.com/forecasts/article/oil-news-sluggish-gasoline-demand-undermines-bullish-crude-inventory-data-1524024" target="_blank">fxempire.com</a><br />
Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.eia.gov/petroleum/supply/weekly/" target="_blank">EIA Weekly Petroleum Status Report</a> <a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/oil/" target="_blank">Reuters Oil Market Coverage</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29168-Нефть_США.jpg" alt="Попит на бензин у США не виправдав очікувань: запаси дистилятів і бензину зростають попри падіння нафти"/><br /><p>Зниження попиту на бензин у США нівелювало позитивний ефект від скорочення запасів сирої нафти. Саудівська Аравія, попри слабкий попит, знижує ціни на липень для азійських клієнтів, а ОПЕК+ водночас нарощує видобуток.</p>
<h3>Парадокс ринку: зменшення запасів нафти — але зростання надлишків пального</h3>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти у США знизилися на 4,3 млн барелів</strong>, що перевищило прогнози аналітиків. Загальний обсяг скоротився до 436,1 млн барелів.</li>
<li><strong>Завантаженість нафтопереробних заводів сягнула 93,4%</strong> — рекордне значення, що вказує на підготовку до пікового сезону.</li>
<li><em>Попри це</em>, попит на бензин скоротився на 1,2 млн барелів на добу — до 8,3 млн б/д. Це призвело до накопичення:
<ul>
<li><strong>+5,2 млн барелів бензину</strong></li>
<li><strong>+4,2 млн барелів дистилятів</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку та дії ОПЕК+</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на WTI</strong> на момент відкриття торгів у четвер сягнули $63,07 за барель, що на $0,22 більше від попереднього рівня.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> знизила липневі ціни для Азії до найнижчого рівня за останні два місяці. Цей крок відображає м’який попит з боку регіону, який зазвичай активізується влітку.</li>
<li><strong>ОПЕК+</strong> оголосив про збільшення видобутку на 411 тис. барелів на добу з липня, намагаючись зміцнити контроль над ринком і вплинути на конкурентів.</li>
</ul>
<h3>Прогноз: ризики для ринку залишаються</h3>
<ul>
<li><em>Ринок перебуває між скороченням запасів сирої нафти та слабким кінцевим споживанням пального.</em></li>
<li><strong>Ціновий прорив вище $64,40</strong> можливий лише за умови зростання попиту й обсягів торгів.</li>
<li>До тих пір <strong>зберігається ведмежий тренд</strong> для ф&#8217;ючерсів на нафту.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.fxempire.com/forecasts/article/oil-news-sluggish-gasoline-demand-undermines-bullish-crude-inventory-data-1524024" target="_blank">fxempire.com</a><br />
Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.eia.gov/petroleum/supply/weekly/" target="_blank">EIA Weekly Petroleum Status Report</a> <a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/oil/" target="_blank">Reuters Oil Market Coverage</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/06/popit-na-benzin-u-ssha-ne-vipravdav-ochikuvan-zapasi-distilyativ-i-benzinu-zrostayut-popri-padinnya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/gasoline-demand/feed/ ) in 0.31321 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 1:50 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 2:50 am UTC -->