Reuters повідомило про посилення паливної кризи в росії після ударів українських безпілотників по НПЗ і нафтобазах. Дефіцит бензину призвів до обмежень у більшості регіонів, стрибка цін у контрольованому росією Криму та початку морського імпорту бензину з Індії.

Порушення роботи НПЗ у росії змусило ринок переходити до імпортних постачань бензину

За повідомленням Reuters, у росії зростає невдоволення через паливну кризу, спричинену ударами українських безпілотників по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Агентство зазначило, що пошкодження об’єктів стисло постачання пального, у більшості регіонів запроваджено обмеження, а водії почали обмінюватися інформацією про наявність бензину та черги.

У контрольованому росією Севастополі ціни на бензин за останній тиждень зросли на 30%, повідомив Росстат. Середня ціна бензину в росії нещодавно становила 72,38 рубля, або $0,9256 за літр. Водночас на окремих АЗС у регіонах, де Reuters зафіксувало дефіцит, ціна сягала $2,42 за літр.

Проблеми з бензином вийшли за межі приватного споживання. У Забайкальському краї були скасовані автобусні маршрути, а компанія зі збирання відходів призупинила роботу у чотирьох районах. У зернових регіонах фермери висловлювали занепокоєння через забезпечення жнив пальним.

Reuters також повідомило, що росія почала морський імпорт бензину з Індії, а Казахстан погодився постачати до росії 50 тис. тонн бензину у липні-серпні. Президент володимир путін у неділю визнав проблеми та заявив, що важливо зберегти постачання аграрному сектору, оскільки від цього залежить урожай. Віцепрем’єр Alexander Novak у середу сказав, що проблеми вирішуються.

«Черга за бензином просто божевільна… Я починаю думати, що, можливо, мені слід ходити на роботу пішки», — сказала Reuters Tatiana Sedykh.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 1 липня повідомило, що росія почала морський імпорт бензину з Індії для пом’якшення дефіциту, спричиненого ударами по енергетичній інфраструктурі. За даними двох джерел, з Індії відправлено щонайменше 60 тис. тонн бензину.

Дефіцит змусив росію шукати зовнішні постачання

За повідомленням Reuters, дефіцит пального відчувається в росії по всіх 11 часових поясах. Він супроводжується нормуванням продажів, чергами на АЗС та рекордним зростанням цін на бензин. Кремль заявив, що контактує з іншими країнами і обговорює імпорт пального за прийнятними цінами.

Одне джерело Reuters повідомило, що з Індії до росії вже відправлено щонайменше 60 тис. тонн бензину. Інше джерело зазначило, що йдеться про два танкери з партіями по 30–40 тис. тонн кожна. Третє джерело повідомило, що загалом росія планує імпортувати 400 тис. тонн бензину на місяць із різних країн, включно з білоруссю.

Літнє споживання бензину в росії, за даними Reuters, становить щонайменше 110 тис. тонн на добу. Неясно, який саме індійський НПЗ постачатиме бензин.

Податкові зміни прив’язані до вартості імпорту

Reuters також повідомило, що білорусь майже потроїла залізничні постачання бензину до росії — до понад 70 тис. тонн у першій половині червня порівняно з першою половиною травня. Парламент росії минулого тижня схвалив зміни до податкового кодексу, спрямовані на подолання дефіциту, а також субсидії на імпорт пального, прив’язані до вартості індійської доставки та цін.

Імпорт російської нафти Індією в червні досяг рекордного рівня. За попередніми даними Kpler та LSEG, Індія отримувала близько 2,70 млн барелів російської нафти на добу, а частка російської нафти перевищила половину загального імпорту Індії проти 36,5% у травні.

Міністерство енергетики росії та Міністерство нафти Індії не одразу відповіли на запити Reuters про коментар.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Дефіцит у росії перейшов від внутрішнього перерозподілу до пошуку імпорту

Reuters повідомило, що росія обговорює з Казахстаном імпорт приблизно 50 тис. тонн бензину АІ-92. За даними чотирьох галузевих джерел агентства, потреба виникла через зупинки кількох великих НПЗ у центральній росії після ударів українських дронів і позапланових ремонтів.

Станом на кінець червня виробництво бензину в росії скоротилося приблизно на 25% у річному вимірі. Міністерство енергетики росії не надало Reuters негайного коментаря. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов раніше заявляв, що Астана не отримувала офіційного запиту.

Reuters зазначило, що уряд росії вже застосував кілька заходів: обмеження експорту пального, підвищення субсидій для НПЗ та імпорту, а також дозвіл виробляти бензин і дизельне пальне за нижчими якісними специфікаціями. Для великого експортера пального імпорт є нетиповим кроком.

Казахстан має профіцит бензину, але обсяг потенційних постачань може бути обмежений. НПЗ Atyrau має пройти ремонт з 26 червня до 20 липня, що зменшить доступні резерви. Одним із можливих джерел названо НПЗ Kondensat, який у травні 2026 року експортував 15 207 тонн бензину АІ-92 та АІ-95 до Грузії.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

росія, що десятиліттями жила з експорту сировини, перетворилася на покупця бензину: у вересні білоруські залізничні постачання зросли приблизно вчетверо до близько 49 тис. тонн, москва скасувала імпортні мита та перейшла до вилучення енергетичних активів у олігархів. Паралельно фіксується ураження 16 із 38 НПЗ і падіння експорту нафтопродуктів приблизно на 170 тис. барелів на добу, що зумовлює дефіцити пального та перебої на ринку.

Причини й наслідки паливної кризи на росії

1) Вихідні факти

• Імпорт бензину: білорусь збільшила залізничні постачання до росії приблизно вчетверо — до ~49 000 тонн у вересні (екстрене закриття «дір» у внутрішньому балансі пального).
• Мита: москва скасувала/урізала імпортні мита на бензин із Азії та інших напрямків (щоб знизити «цінову підлогу» для імпортерів і прискорити приватні ввезення).
• Адміністративний тиск: держава вилучила Oblkomun-energo у двох мільярдерів і передала в держконтроль (спроба прямого управління критичною інфраструктурою).
• Масштаб пошкоджень: уражено 16 із 38 російських НПЗ; експорт нафтопродуктів зменшився приблизно на 170 тис. б/д.
• Оперативні збої: на АЗС у Бєлгороді заборонено каністри; у Волгограді на заправках «Газпром» немає пального; «Яр-Нафть» і «Волга-Нафть» без бензину; в окупованому Донецьку — черги та дефіцит А-92/А-95.
• Ескалація ударів: заява про намір України масштабувати удари по логістиці та паливній інфраструктурі; у відкритих звітах фіксуються потрапляння в нафтоб’єкти кожні 1–2 дні.

2) Зв’язки

• Серійні удари по НПЗ → фізична втрата переробних потужностей → дефіцит бензину/дизелю всередині країни.
• Дефіцит переробки → падіння експортних відвантажень (≈ –170 тис. б/д) → перекроювання потоків (вивільнення місця для імпорту, зменшення пропозиції в експорті).
• Імпортні «латки» (49 тис. т з білорусі) → тимчасове пом’якшення дефіциту на АЗС, але не відновлення втраченої потужності НПЗ.
• Скасування мит → зниження бар’єрів входу для приватних імпортерів → короткострокове нарощення імпорту, але сигнал недовіри до власної переробки.
• Вилучення активів → вручне управління (деталі постачання, ремонт, персонал) → політичні ризики (опір мереж впливу олігархів) і невизначеність ефективності.

3) Висновки щодо впливу на ринки нафти й нафтопродуктів

• Ринки нафтопродуктів у Євразії: скорочення російської переробки та експорту приблизно на 170 тис. б/д ущільнює пропозицію у регіоні, посилюючи ціновий тиск на бензин/дизель. Імпорт до росії (~49 тис. т за вересень лише з білорусі) перерозподіляє регіональні потоки, підвищуючи конкуренцію за вільні партії.
• Цінові сигнали: скасування мит у росії зменшує чисті нетбек-ціни для імпортерів на внутрішній ринок росії, перетягуючи частину обсягів із сусідніх ринків та локально стабілізуючи внутрішні ціни, але за рахунок жорсткішої конкуренції за товар у регіоні.
• Логістичний фактор: ураження НПЗ + обмеження трубопроводів/залізниці/портів не переналаштовуються миттєво, тож імпорт «накладається» поверх дефіциту без вирішення структурної проблеми — це підвищує волатильність і ризик періодичних «вибухів» дефіциту.
• Структурний тренд: якщо удари кожні 1–2 дні зберігаються, а ремонт/запчастини/інженери не відновлюють потужність, ринок отримає тривалу «дірку» в пропозиції, що підпирає премії у цінах на нафтопродукти та зменшує гнучкість експорту з росії.
• Політичний ризик-преміум: вилучення активів і «ручне управління» створюють регуляторну невизначеність для ринку постачання/сервісу (запчастини, інженери), що знижує ймовірність швидкого відновлення переробки.

4) Хронологія й ключові дії

• Вересень: білорусь збільшує постачання бензину росії приблизно вчетверо до ~49 000 тонн.
• Після екстреного імпорту: москва скасовує/урізає імпортні мита на бензин із Азії та інших напрямків.
• Далі: вилучення Oblkomun-energo у двох мільярдерів і передача під держконтроль.
• Поточні наслідки: дефіцити на АЗС у низці регіонів, падіння експорту нафтопродуктів приблизно на 170 тис. б/д, уражено 16 із 38 НПЗ.

5) Стан «на землі»

• Бєлгород: заборона заправки в каністри (обмеження генераторів для населення).
• Волгоград: на АЗС «Газпром» немає пального.
• «Яр-Нафть», «Волга-Нафть»: без бензину.
• Окупований Донецьк: черги, зникнення А-92/А-95.

6) Оцінка ефективності заходів

• Імпорт і мита — лише «патч»: зменшують дефіцит у моменті, але не відновлюють фізичну переробку.
• Вилучення активів — критично залежить від доступу до запчастин, інженерів, техобслуговування. Без цього зміна власності «косметична».
• Імовірний базовий сценарій — довша фаза раціонування на внутрішньому ринку та менша експортна гнучкість.

Джерело: Terminal

За матеріалами: euromaidanpress.com