Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на 2,3 млн барелів — до 457,2 млн барелів. Попри це, вони залишаються на 1% вище п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.

Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки

• За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на 2,3 млн барелів за тиждень, що завершився 1 травня.
• Комерційні запаси становлять 457,2 млн барелів.
• Рівень запасів усе ще на 1% вище п’ятирічного середнього показника для цього часу року.
• За останні 6 тижнів запаси сирої нафти у США загалом зросли на 1 млн барелів.

Розрив між оцінками API та EIA

• API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на 8,1 млн барелів.
• EIA показало менше зниження — 2,3 млн барелів.
• Різниця між оцінками частково пояснюється часовим фактором: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.

Ціни: геополітика переважила статистику запасів

• У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив проєкт Freedom, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.
• Станом на 9:49 ранку в Нью-Йорку Brent торгувався по 102,50 долара за барель.
• Падіння Brent за день становило 7,33 долара, або 6,67%.
• Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на 14 доларів за барель.
• WTI торгувався по 95,78 долара за барель, втративши 6,49 долара, або 6,35% за день.
• За тиждень WTI знизився майже на 9 доларів за барель.

Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль

• Запаси автомобільного бензину зменшилися на 2,5 млн барелів.
• Тижнем раніше вони вже скоротилися на 6,1 млн барелів.
• Середньодобове виробництво бензину знизилося до 9,6 млн барелів на добу.
• Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.

Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу

• Запаси середніх дистилятів зменшилися на 1,3 млн барелів.
• Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня 4,9 млн барелів на добу.
• Запаси дистилятів залишаються на 11% нижче п’ятирічного середнього рівня.
• Висновок: саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.

Попит: високі ціни не зламали споживання

• Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні 4 тижні становило в середньому 20,3 млн барелів на добу.
• Це на 2,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
• Попит на бензин за останні 4 тижні становив у середньому 9,0 млн барелів на добу.
• Середнє постачання дистилятів за 4 тижні становило 3,8 млн барелів на добу, що на 3,5% більше у річному вимірі.
• Висновок: споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.

Головний висновок

• Статистика EIA показує одночасно скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів.
• Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.
• Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.
• Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на 11% нижчі за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на 3,5%.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Станом на 4 травня 2026 року ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — 2,46 євро/л, найдешевший серед наведених ринків — у росії, 0,78 євро/л. В Україні бензин коштує 1,42 євро/л, дизель — 1,72 євро/л, автогаз — 0,95 євро/л.

Цінова карта бензину

• Нідерланди мають найвищу ціну бензину — 2,46 євро/л.
• Серед дорогих ринків також: Данія — 2,28 євро/л, Німеччина — 2,07 євро/л, Греція — 2,06 євро/л, Франція — 2,02 євро/л.
• Україна з показником 1,42 євро/л перебуває нижче більшості країн ЄС.
• Найнижчі значення: Туреччина — 1,14 євро/л.

Дизель: навантаження на транспорт і споживачів

• Найдорожчий дизель зафіксовано у Нідерландах — 2,45 євро/л.
• Високі ціни також у Данії — 2,36 євро/л, Фінляндії — 2,26 євро/л, Швеції — 2,20 євро/л, Бельгії — 2,17 євро/л.
• В Україні дизель коштує 1,72 євро/л, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — 1,64 євро/л та Молдові — 1,50 євро/л.

Автогаз як дешевша альтернатива

• В Україні автогаз коштує 0,95 євро/л.
• Це дешевше за український бензин на 0,47 євро/л і дешевше за дизель на 0,77 євро/л.
• Найвищі ціни на автогаз: Греція — 1,29 євро/л, Норвегія — 1,25 євро/л, Швеція — 1,25 євро/л, Німеччина — 1,22 євро/л.
• Найнижчі ціни: Туреччина — 0,60 євро/л.

Джерело: Terminal

За матеріалами: gr.fuelo.net

У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на 14,04 євро за 100 літрів мало дати споживачам близько 0,17 євро на літрі, але на старті ефект був переданий лише частково.

Податковий імпульс

• Зниження Energiesteuer діє з 1 травня до 30 червня 2026 року.
• Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у 19% становить близько 0,17 євро/л.
• Орієнтовна вартість заходу для бюджету — 1,6 млрд євро.
• Пільга поширюється на дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO.

Чому попит обвалився

• Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було публічно підтверджене і точно датоване.
• Для стандартного бака на 55 літрів очікувана економія становила близько 9,35 євро за одну заправку.
• У фінальні дні квітня, приблизно 27–30 квітня, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.
• Висновок: це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.

Удар по гуртовому ринку

• Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.
• Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.
• Це призвело до аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу у тиждень, що завершився 1 травня 2026 року.

Регіональний центр напруги

• Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.
• Потужність Miro становить 310 тис. барелів на добу, що робить його найбільшим НПЗ країни.
• У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.
• 30 квітня 2026 року пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.

Чому споживач не отримав повних 17 центів

• 1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько 1,976 євро/л, зниження становило приблизно 10,7 цента/л.
• Дизель коштував близько 2,063 євро/л, зниження становило приблизно 10,4 цента/л.
• Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно 60–63% від теоретичних 0,17 євро/л.
• Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.

Геополітичний фон

• Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану 28 лютого 2026 року.
• Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.
• Висновок: фіксована вигода у 0,17 євро/л може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.

Що буде після 30 червня

• Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із 1 липня.
• Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.
• Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.

Джерело: Terminal

За матеріалами: discoveryalert.com.au

Німеччина з 1 травня запроваджує тимчасове зниження податку на дизельне паливо і бензин, щоб стримати ціни на АЗС після порушення глобального постачання нафти через війну між Іраном і США. Захід діятиме до 30 червня та зменшить енергетичний податок на пальне на 14,04 євроцента за літр. Найбільший тиск нині відчуває дизельний сегмент: ціна дизелю зросла на 15 центів за літр проти середнього рівня лютого, тоді як бензин із лютого до квітня не подорожчав.

Податкове рішення: спроба зупинити тиск на споживача

• З 1 травня Німеччина запроваджує 2-й акт про зниження енергетичного податку.
• Документ передбачає зменшення податку на дизель і бензин на 14,04 євроцента за літр.
• Термін дії заходу — до 30 червня.
• Причина рішення — різке подорожчання пального на АЗС після порушення глобального постачання нафти через війну Ірану та США.

Ціни на АЗС: дизель став головною проблемою

• Станом на 27 квітня дизель коштував $2,18 за літр.
• Бензин Super unleaded 95 RON коштував $2,14 за літр.
• Дизель подорожчав на 15 центів за літр порівняно із середнім рівнем лютого.
• Ціни на бензин на АЗС із лютого до квітня не змінилися.
• Це означає, що саме дизельний ринок став чутливішим до нафтового шоку та перебоїв у глобальному постачанні.

Чи дійде зниження податку до кінцевого споживача

• Податок є лише однією зі складових ціни пального, тому ефект для водіїв не гарантований автоматично.

Оскільки енергетичний податок є лише одним компонентом ціни пального, ще належить побачити, чи буде зниження податку відображене у цінах для кінцевих споживачів. — RSM Ebner Stolz

• Перші сигнали з ринку свідчать, що політика може не одразу вплинути на фізичний попит.
• Одне ринкове джерело повідомило про “абсолютно нульовий” ефект на початковому етапі.
• Чіткіші сигнали щодо дизелю та газойлю 50 ppm очікуються лише наступного тижня.

Дизельний ринок Північно-Західної Європи: дорогий товар і слабкий попит

• Високий попит після податкового зниження може частково підтримати операторів Північно-Західної Європи.
• У березні та квітні вони зіткнулися зі спадом попиту через рекордно високі ціни.
• Platts оцінив вантаж дизелю обсягом 30 тис. тонн із постачанням в ARA на рівні $1 345 за тонну станом на 30 квітня.
• Середня квітнева ціна становила $1 307,02 за тонну, що на 82% вище за лютий.

Постачання дизелю: ринок отримав додаткові обсяги

• Високі ціни притягнули обсяги з США, Західної Африки та Червоного моря.
• Нижчі фізичні ціни Brent покращили маржу переробки.

Маржа суттєво покращилася, але всі купували дуже дорогу нафту, тому маржа може ще певний час не бути доброю. Багато хто розглядав скорочення переробки, але тепер вирішив цього не робити. — трейдер, близький до ринку

• Це показує, що нафтопереробники отримали кращі поточні умови, але попередні закупівлі дорогої нафти ще тиснуть на економіку переробки.

Бензин: ефект податкового зниження може бути слабшим

• Бензиновий ринок Європи відчув менший вплив близькосхідного конфлікту, ніж дизельний.
• 30 квітня Platts оцінив фронт-місячну баржу FOB AR Eurobob у $1 143,25 за тонну.
• Це на 50 центів за тонну нижче за день.
• Спред травень/червень становив $39 за тонну, що відображає беквордацію на європейському бензиновому ринку.
• Високі запаси не дали бензиновому ринку стати надто напруженим.

Запаси бензину: ринок сильний, але не дефіцитний

• За даними Insights Global, запаси бензину в зоні Amsterdam-Rotterdam-Antwerp зросли на 3,33% за тиждень до 1,149 млн тонн станом на 30 квітня.
• Це нижче за 1,32 млн тонн, зафіксовані за тиждень до 26 лютого, тобто перед початком конфлікту.
• Ринок уже перейшов на дорожчу літню специфікацію бензину з нижчим RVP перед літнім автомобільним сезоном.

Ринок безумовно виглядає сильним, а автомобільний сезон набирає обертів попри вищі ціни на АЗС. Європейські країни утримують продукт усередині для місцевого попиту та через ризик постачання, пов’язаний із війною. — європейський трейдер

Висновки

• Дизель є головним осередком напруги, бо саме він подорожчав на 15 центів за літр проти лютого, а гуртова квітнева ціна була на 82% вищою за лютий.
• Податкове зниження не гарантує миттєвого здешевлення на АЗС, бо кінцева ціна залежить не лише від податку, а й від вартості нафти, маржі, запасів, фізичного попиту й стану конкуренції.
• Постачання з інших регіонів частково знімає напругу, оскільки високі ціни залучили обсяги зі США, Західної Африки та Червоного моря.
• Бензиновий ринок виглядає стійкішим за дизельний, бо запаси залишаються значними, а ціни на АЗС із лютого до квітня не змінилися.
• Для споживачів головне питання — не сам розмір податкової знижки, а її фактичне проходження до роздрібної ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: S&P Global Commodity Insights

Запаси нафтопродуктів у Фуджейрі в ОАЕ за тиждень до 27 квітня скоротилися на 6,3% — до 6,982 млн барелів. Це четвертий поспіль історичний мінімум і падіння на 66% від початку війни США та Ірану 28 лютого. Найбільший тиск припав на важкі дистиляти, які використовують як суднове паливо та для виробництва електроенергії.

Ринок входить у зону дефіцитної напруги

• Загальні запаси нафтопродуктів у Фуджейрі знизилися до 6,982 млн барелів.
• Падіння триває вісім тижнів поспіль.
• З початку війни США та Ірану запаси скоротилися на 66%.
• Фуджейра зазнала щонайменше шести атак від початку війни 28 лютого.

Важкі дистиляти стали головною точкою ризику

• Запаси важких дистилятів впали на 14% — до 3,058 млн барелів.
• Це вже третій поспіль історичний мінімум для цієї категорії.
• Саме важкі дистиляти використовують як суднове паливо та для виробництва електроенергії.
• Таке падіння означає посилення ризиків для морської логістики й енергетичного забезпечення в регіоні.

Бензиновий сегмент також просідає

• Запаси легких дистилятів, зокрема бензину та нафти, знизилися на 2,7% — до 2,680 млн барелів.
• Це другий поспіль історичний мінімум.
• Ще на початку березня запаси важких і легких дистилятів окремо перевищували 8 млн барелів кожна категорія.

Дизель і авіапальне тимчасово зросли

• Запаси середніх дистилятів, зокрема авіапального та дизелю, зросли на 9,1%.
• Обсяг досяг 1,244 млн барелів, що є максимумом за три тижні.
• Це вже друге поспіль зростання у цій категорії.
• Водночас це не змінює загальної картини: сукупні запаси нафтопродуктів продовжують падати.

Ціни на суднове паливо реагують на напругу

• Platts оцінив суднове паливо з вмістом сірки 0,5% з постачанням у Фуджейрі на рівні $812 за тонну 28 квітня.
• За день ціна зросла на 2,1%.
• 12 березня це паливо сягало $1 126 за тонну — найвищого рівня з липня 2022 року.
• Високосірчистий мазут із постачанням у Фуджейрі 28 квітня оцінювався у $660 за тонну, що на 1,5% більше за день.

Висновки

• Фуджейра швидко втрачає роль буферного запасу: падіння на 66% від початку війни США та Ірану показує, що ринок нафтопродуктів працює в умовах підвищеного геополітичного ризику.
• Найвразливішим сегментом є важкі дистиляти: мінус 14% за тиждень і третій поспіль історичний мінімум безпосередньо зачіпають суднове паливо та виробництво електроенергії.
• Зростання запасів дизелю й авіапального поки не компенсує загальне падіння: середні дистиляти піднялися до 1,244 млн барелів, але загальні запаси все одно впали до 6,982 млн барелів.
• Ціновий тиск зберігається: денне зростання котирувань суднового палива на 2,1% і високосірчистого мазуту на 1,5% відображає напруженість на ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: S&P Global Energ

Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.

Геополітичний імпульс і реакція держав

• Reuters повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.
• Висновок: паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.

Податки, субсидії та пряме стримування цін

• Нідерланди оголосили тимчасові податкові пільги, щоб компенсувати зростання цін на пальне.
• Швеція скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.
• Сербія знижує акциз на сиру нафту сукупно на 60%, щоб заспокоїти місцевий ринок.
• Італія розглядає скорочення акцизів, щоб пом’якшити ціни на пальне.
• Іспанія просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.
• Аргентина відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.
• Малайзія збільшує витрати на субсидії на бензин до 2 млрд ринггітів з 700 млн ринггітів, щоб зберегти фіксовану ціну.
• Таїланд намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні 33 бати за літр, або 1,02 долара.
• Греція виділяє 300 млн євро на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.
• Румунія зменшує акциз на дизель на 0,30 лея, або 0,0679 долара, за літр.
• Південна Африка на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.
• Бразилія ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила 12% податок на експорт нафти.
• Північна Македонія знизила ПДВ на бензин і дизель з 18% до 10% на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.
• Намібія тимчасово скорочує паливні збори на 50% щонайменше на три місяці, до кінця червня.
• Висновок: податкове пом’якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.

Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку

• Індія заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.
• Південна Корея вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.
• Китай, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.
• Сербія продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.
• Висновок: уряди дедалі частіше ставлять енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.

Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання

• Австралія вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом’якшити дефіцит, який уже б’є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.
• Камбоджа збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В’єтнаму і Китаю.
• Шрі-Ланка запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.
• Філіппіни активують надзвичайний фонд обсягом 20 млрд песо, або 333 млн доларів, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.
• Бразилія запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.
• Висновок: країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.

Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів

• Індія використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.
• Щоб уникнути дефіциту для 333 млн домогосподарств, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.
• Японія планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.
• Нігерія повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.
• Індонезія почне впровадження програми B50 з 1 липня. Ідеться про суміш 50% біодизеля на основі пальмової олії та 50% звичайного дизелю.
• Висновок: паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.

Адміністративне регулювання попиту і споживання

• Словенія тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.
• Таїланд одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.
• Австралія закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться місяцями.
• Висновок: уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.

Що це означає для світового нафтового ринку

• Загальний висновок: глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача.
• Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.
• Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.
• Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.
• Кількісні параметри з матеріалу — 60% зниження акцизу в Сербії, 2 млрд ринггітів субсидій у Малайзії, 33 бати за літр дизелю в Таїланді, 300 млн євро допомоги в Греції, 20 млрд песо надзвичайного фонду на Філіппінах, 12% податку на експорт нафти у Бразилії, 18% до 10% ПДВ у Північній Македонії, 50% зниження зборів у Намібії, 333 млн домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск B50 з 1 липня в Індонезії — показують масштаб і терміновість реакції.

«Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.» — Reuters

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Platts, що входить до S&P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з 1 долара за тонну до 2 доларів за тонну. Причиною названа висока ринкова волатильність, пов’язана із ситуацією в Ормузькій протоці. Це рішення вказує на різке зростання чутливості ринку до геополітичних ризиків саме в сегменті нафти й нафтопродуктів.

Що саме змінив Platts

• Для European Clean Refined Products у процесі Platts Market on Close 21 квітня 2026 року заявки та пропозиції можуть змінюватися на до 2 доларів за метричну тонну кожні 20 секунд.
• Звичайний режим для цього сегмента становить 1 долар за тонну кожні 20 секунд.
• Platts окремо наголосив, що це тимчасова зміна, яка діє лише для сесії 21 квітня.

Які саме сегменти ринку охоплені

• У сегменті middle distillates зміни поширено на:
  • Platts CIF Northwest Europe ULSD cargoes
  • Platts CIF Mediterranean ULSD cargoes
  • Platts FOB ARA ULSD cargoes
  • Platts CIF NWE jet fuel cargoes
  • Platts FOB FARAG jet fuel barges
  • Platts FOB ARA ULSD barges
  • Platts FOB ARA 0.1% gasoil barges
  • Platts FOB ARA 50 ppm gasoil barges
  • усі пов’язані європейські деривативні оцінки середніх дистилятів
• У сегменті light ends зміни поширено на:
  • Platts FOB Med gasoline cargoes
  • Platts NWE gasoline barges and cargoes
  • Platts CIF NWE naphtha cargoes
  • усі пов’язані європейські деривативні оцінки бензину та нафти

Що це означає для ринку дизелю, бензину та авіапального

• Подвоєння допустимого кроку зміни ціни з 1 до 2 доларів за тонну означає, що ринок отримав офіційно ширший простір для переоцінки вартості нафтопродуктів у короткі проміжки часу.
• Оскільки зміна охоплює ULSD, gasoil, gasoline, jet fuel і naphtha, йдеться не про вузький технічний епізод, а про широку реакцію на напруження в ключовому вузлі світової нафтової логістики.
• Висновок: Platts зафіксував не просто високу волатильність, а таку її інтенсивність, за якої стандартного кроку в 1 долар за тонну вже недостатньо для відображення ринкової динаміки.

Чому Ормузька протока стала визначальним чинником

• Підставою для тимчасового рішення стала висока волатильність ринку через ситуацію в Ормузькій протоці.
• Це дає підстави стверджувати, що геополітичний ризик швидко трансформувався у ціновий ризик для європейського ринку нафтопродуктів.

Додаткова зміна в LPG

• Для ринку LPG coasters, barges and cargoes 21 квітня 2026 року Platts також підвищив допустимий крок зміни заявок і пропозицій з 1 до 2 доларів за тонну кожні 60 секунд.
• Звичайний режим для цього сегмента становить 1 долар за тонну кожні 60 секунд.
• Ця зміна також діє лише для сесії 21 квітня.

Який сигнал отримав ринок

• Перший висновок: волатильність на ринку нафтопродуктів виявилася настільки високою, що цінове адміністрування довелося оперативно адаптувати. Platts відійшов від стандарту 1 долар за тонну і дозволив 2 долари за тонну.
• Другий висновок: геополітична напруга в Ормузькій протоці безпосередньо впливає на європейські оцінки дизелю, бензину, авіапального та інших продуктів. У переліку змін опинилися одразу кілька ключових фізичних і деривативних інструментів у Європі.
• Третій висновок: рішення має саме антикризовий, а не системний характер. Platts окремо підкреслив, що новий порядок діє лише 21 квітня 2026 року.
• Четвертий висновок: ринок залишався настільки динамічним, що агентство зберегло за собою право додатково змінювати правила протягом дня. Platts може переглядати guidelines залежно від подальшої еволюції ринкових умов.

Джерело: Terminal

За матеріалами: S&P Global Commodity Insights

Стрибок цін на нафту після загострення навколо Ірану майже миттєво позначився на українських заправках, але подальше послаблення біржових котирувань не принесло такого ж швидкого здешевлення у роздробі. Найгостріше це проявилося на ринку дизельного пального, яке за березень-квітень подорожчало значно сильніше за бензин. Причина полягає не лише у зовнішньому шоку через Ормузьку протоку, а й у внутрішній структурі ринку: високій залежності від імпорту, вразливій логістиці, слабкій конкуренції та підозрах у завищеній маржі великих мереж АЗС. Про це йдеться у матеріалі Главком

Як близькосхідна криза перетворилася на ціновий шок для українських водіїв

Загострення на Близькому Сході вдарило по світовому нафтовому ринку через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального енергетичного експорту. Саме через неї в мирний час проходило близько 20% світової нафти та скрапленого газу. На цьому тлі котирування Brent — еталонної світової марки нафти — за лічені дні перевищили $120 за барель, а згодом закріпилися поблизу $100, хоча до війни трималися біля $65–67 за барель.

Що відбулося з цінами в Україні

• За нафти на рівні близько $67 за барель бензин А-95 в Україні коштував 58–60 грн/л.
• Після перших ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого барель спершу піднявся до близько $85, а за кілька днів — понад $100.
• 3 березня літр А-95 на українських АЗС здорожчав більш ніж на 2 грн — із 62,87 до 65 грн.
• 4 березня бензин додав ще 2 грн, а 5 березня — ще 1 грн.
• До 24 березня середня ціна А-95 досягла 72 грн/л.
• У квітні бензин пішов на новий виток здорожчання і 8 квітня сягнув піку 73,32 грн/л, після чого коливався біля 73,1 грн/л.
• Різниця між мережами за одним і тим самим видом пального сягала 5–6 грн/л.

Чому дизель став головним болем економіки

Ще різкішим виявилося подорожчання дизельного пального. Якщо бензин дорожчав поступово, то дизель за короткий період продемонстрував майже шокову динаміку.

• Упродовж березня дизель здорожчав майже на 23 грн/л — із 62,7 до 85,4 грн/л.
• У квітні ріст продовжився: ще плюс 6 грн/л.
• Станом на 15 квітня дизель коштував близько 91,4 грн/л.

Із тексту випливає, що це подорожчання має для України значно тяжчі наслідки, ніж ріст ціни бензину. Дизель споживають аграрії в розпал посівної, автомобільні перевізники, які стали критично важливими через проблеми із залізничною та морською логістикою, важка військова техніка, а також генератори під час відключень електроенергії. Тобто мова йде не лише про витрати водіїв, а про витрати всієї економіки та секторів, від яких залежить стійкість країни.

Чому саме дизель вистрілив сильніше за бензин

Український ринок орієнтується не на сиру нафту як таку, а на готові нафтопродукти, імпортовані ззовні. Саме тому ключовим орієнтиром для ціни в Україні є не стільки барель нафти, скільки вартість дизельного пального на європейських хабах.

• Після 2022 року Європа припинила закупівлі дизелю з росії.
• Одним із головних джерел імпорту дизелю та важкої нафти (sour crude — сировина, важлива для виробництва дизелю) став Близький Схід.
• На тлі нестабільності в регіоні ціни на дизель у Роттердамі зросли з $650–700 за тонну до майже $1500 у пікові періоди.
• На момент описаних подій вони коливалися біля $1200 за тонну.

Отже, дизель подорожчав непропорційно не лише через нервову реакцію ринку, а й через структурний дефіцит саме цього виду продукту в Європі.

Чому зниження світових цін не дає швидкого здешевлення на АЗС

Описана поведінка роздробу відповідає так званому «ефекту ракети та пір’я»: коли оптові або біржові ціни зростають, роздріб реагує швидко й різко; коли вони знижуються, здешевлення на колонках або не відбувається, або відбувається дуже повільно. Для непідготовленого читача це означає просту річ: ціна вгору летить як ракета, а вниз опускається як пір’їна.

• Коли енергоносії у світі дорожчали, українські АЗС майже одразу переписували цінники.
• Коли нафта дешевшала, відповідного швидкого відкату вниз споживачі майже не бачили.
• Трейдери пояснювали це послабленням гривні, ускладненою логістикою, нестачею дизелю в Європі, подорожчанням гуртових цін майже вдвічі та зростанням премій постачальникам на 10–15%.

«Коли світові котирування на нафту зросли — ціни на заправках одразу підскочили, а коли нафта подешевшала — чому ми не бачимо зниження?» — Ніна Южаніна

Що кажуть експерти про механіку ціноутворення

Експерти заперечують спрощене пояснення, ніби ціна на українських АЗС автоматично й прямо залежить від біржової ціни нафти.

«Лише приблизно в 7% випадків ціни на АЗС в Україні рухаються синхронно зі світовими котируваннями нафти. У решті випадків ситуація зовсім інша» — Геннадій Рябцев

Цей висновок важливий, бо він змінює саму рамку дискусії. Якщо зв’язок між нафтою та роздрібною ціною такий слабкий, то синхронне й майже миттєве підвищення на АЗС у день біржового стрибка виглядає не як нормальна ринкова реакція, а як ознака внутрішньої поведінки самого ринку роздрібного пального.

Підозри щодо завищеної маржі

Одна з центральних претензій стосується структури кінцевої ціни.

• За оцінкою Геннадія Рябцева, у нормальних європейських країнах податки становлять близько 55% кінцевої ціни.
• Постійні витрати АЗС — близько 15%.
• Маржа мережі — лише 3–5%.
• Тобто на власне товарну складову припадає приблизно 25–27% ціни.

В Україні, за його словами, картина інша:

• частка податків — близько 45%;
• мережа забирає собі щонайменше 15% від ціни;
• на преміальному пальному — ще більше;
• це у 4–5 разів більше, ніж у Польщі.

З цієї логіки випливає важливий висновок: якщо в українській ціні велика частка припадає на торговельну маржу, тоді швидке і майже одночасне подорожчання на АЗС може пояснюватися не лише зовнішнім шоком, а й внутрішнім бажанням великих операторів зберігати або збільшувати прибутковість у кризовий момент.

Чи була змова великих мереж

У згаданому матеріалі немає доказу змови як встановленого юридичного факту, але є кілька аргументів, через які підозри залишаються. Антимонопольний комітет, за словами його голови Павла Кириленка, не побачив доказів змови та заявив, що оператори скаржаться на падіння обсягів продажів і зниження рентабельності, а також декларують готовність знижувати ціни.

Водночас критики цього висновку вказують на такі обставини:

• ціни у великих мережах зросли майже синхронно;
• в перший день підвищення ціна на стелах великих мереж була однаковою до копійки;
• публічний висновок про відсутність змови прозвучав ще до завершення розслідування;
• ринок слабко і повільно реагував на подальше зниження світових котирувань.

Таким чином, у межах наданих даних коректно говорити не про доведену змову, а про ознаки скоординованої ринкової поведінки, які викликали сумніви в депутатів та експертів.

Європейські країни застосовували широкий набір інструментів:

• зниження або скасування ПДВ (податку на додану вартість) та акцизу на бензин і дизель;
• обмеження роздрібної націнки;
• переговори з постачальниками пального;
• обмеження на купівлю дизельного пального;
• пільги для перевізників;
• в Угорщині — навіть заморожування цін для автомобілів з угорськими номерами.

Український уряд обрав інший шлях:

• не пішов на зниження податків, аргументуючи це потребами бюджету й фінансуванням армії;
• запустив програму «кешбек на пальне»;
• держава повертає 15% витрат на дизель, 10% — на бензин і 5% — на автогаз;
• «Укрнафта» отримала завдання продавати пальне з мінімальною торговельною націнкою до стабілізації ситуації;
• після поїздки президента до країн Близького Сходу було оголошено про домовленість щодо постачання нафтопродуктів із країн Перської затоки щонайменше на один рік, хоча механізм цих постачань на момент публікації залишався незрозумілим.

Чому «паливний кешбек» викликав критику

Ключова претензія до цієї програми полягає в тому, що держава в умовах дорогої сировини і дефіцитного дизелю фактично не стимулює економію, а частково оплачує подальше споживання з бюджету. Така логіка викликала хвилю критики.

«Зараз на ринку значно більше психологічної паніки та намагання спекулянтів заробити, ніж реального фізичного дефіциту нафти і нафтопродуктів» — Андрій Мизовець

За логікою експертів, бюджетне субсидування попиту в умовах слабкої конкуренції може не знизити тягар для споживача, а навпаки — дозволити великим мережам легше втримувати високі ціни.

Що відбувається з конкуренцією на ринку

Є ще один важливий чинник — нерівні умови для великих мереж і малого бізнесу.

• Авансові платежі з податку на прибуток становлять 60 тис. грн на місяць з АЗС.
• Підвищення акцизів і ці платежі значно легше витримують великі оператори, ніж невеликі дистриб’ютори.
• Особливо болісно це б’є по заправках у прифронтових зонах, де клієнтами є військові, лікарні, сільгоспвиробники.
• Зі скороченням числа малих гравців слабшає конкуренція, а великі мережі отримують більше простору для утримання високої маржі.

Отже, проблема ціни постає не лише як наслідок глобальної кризи, а і як наслідок ринкової концентрації: коли слабшають малі гравці, великі мережі отримують більше свободи в ціноутворенні.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

Лише на основі наданого тексту можна зробити кілька висновків про можливі зміни ринку.

• Диверсифікація джерел вже стала вимушеною реальністю для Європи після відмови від дизелю з росії у 2022 році, але нова залежність від Близького Сходу створила іншу вразливість.
• Логістична стійкість виявилася недостатньою: проблеми в Ормузькій протоці майже миттєво вдарили по європейських хабах і, через імпортну залежність України, по українському роздрібному ринку.
• Сценарій блокади ключового маршруту вже фактично спрацював як ціновий шок: навіть без повного фізичного дефіциту сам ризик порушення судноплавства різко підняв ціни.
• Оголошені домовленості з країнами Перської затоки про постачання нафтопродуктів на рік свідчать, що влада шукає додаткові канали постачання, але не зрозуміло, як саме вони працюватимуть на практиці.

Захист критичної інфраструктури та економічна стійкість

Дизель став елементом критичної стійкості країни.

• На дизелі працює важка військова техніка.
• На дизелі тримаються генератори під час відключень електроенергії.
• Він критично важливий для агросектору та автоперевезень, які підтримують експорт та імпорт.

Тому різке подорожчання дизелю — це не просто споживча проблема, а ризик для секторів, які забезпечують оборонну, логістичну й економічну стійкість держави.

Зміни у ціноутворенні: податки, маржа, конкуренція

• Структура ціни в Україні, за оцінкою експертів, містить нижчу податкову частку, ніж у низці країн ЄС, але значно вищу торговельну маржу мереж.
• Маржа великих мереж, за оцінкою Геннадія Рябцева, сягає щонайменше 15%, що значно вище за типові 3–5% у європейських країнах.
• Податкова політика в Україні не була пом’якшена, на відміну від підходу багатьох країн ЄС, а це означає, що уряд свідомо зберіг фіскальний тиск заради бюджетних доходів.
• Конкуренція послаблюється через додатковий тиск на малих дистриб’юторів, що, за оцінками експертів, полегшує великим мережам утримання високих цін.

Саме томувипливає такий головний висновок: поточне подорожчання пального в Україні не можна пояснити лише нафтою чи війною на Близькому Сході. Воно формується на перетині зовнішнього шоку, імпортної залежності, дизельного дефіциту в Європі, вразливої логістики, слабкої конкуренції та високої маржі великих мереж.

Що далі

За оцінкою Володимира Омельченка, зниження цін на АЗС не варто очікувати щонайменше до травня, оскільки основні обсяги вже законтрактовані за високими цінами і прямують в Україну. Він також попереджає: якщо дизель дійде до 100 грн/л, це стане непідйомним тягарем для аграрного сектору та економіки загалом і може спровокувати серйозний стрибок інфляції.

Через здорожчання енергоносіїв ціни на нідерландському хабі TTF (ключовий європейський торговельний майданчик для природного газу) піднялися до 43–45 євро за мегават-годину замість раніше очікуваних 25–27 євро. Це означає, що напруга на паливному ринку вже почала перекидатися й на газ, який Україні та Європі потрібно закачувати в сховища після холодної зими.

Джерело: Terminal

Світовий ринок нафти й нафтопродуктів увійшов у фазу, коли локальний воєнний конфлікт перестав бути регіональною проблемою і почав прямо впливати на ціни на бензин, дизель, газ, добрива, продовольство, морське страхування й навіть виробництво мікрочипів.

На цьому тлі дорожчання пального на заправках є лише найвидимішим симптомом. Ключова проблема полягає в тому, що через Ормузьку протоку щодня проходило близько 20 млн барелів нафти, понад 2 млрд доларів енергетичних вантажів і приблизно чверть світових постачань скрапленого природного газу, а після загострення рух фактично обвалився на 95%.

Нафтовий ринок втратив відчуття безпеки: вузька протока стала точкою, де стикаються ціна енергії, продовольство, логістика і новий валютний баланс

Ситуація розгортається стрімко й жорстко. Ще місяць тому бензин у США коштував менш як 3 долари за галон, а тепер ціна наближається до 4 доларів. Аналітики ринку вважають, що історичний рекорд, встановлений 2022 року на рівні близько 5 доларів за галон, може бути перевищено протягом кількох тижнів. У Каліфорнії ціна вже перевищила 5,60 долара за галон. Водночас дизельне пальне, на якому працює вантажна логістика, подорожчало більш як на 35% лише за останні місяці, а це автоматично тисне на собівартість продуктів харчування, роздрібної торгівлі й усіх товарів повсякденного попиту.

Що саме стало детонатором кризи

• 28 лютого 2026 року США та Ізраїль, за викладеним сценарієм, розпочали масштабну повітряну кампанію проти Ірану.
• Ударів зазнали понад 7 000 цілей, включно з військовими базами, збройовими об’єктами й командними центрами.
• У відповідь Іран за перший тиждень застосував понад 500 балістичних ракет і майже 2 000 дронів.
• Під удари потрапили не лише військові об’єкти, а й енергетична та логістична інфраструктура: аеропорти, нафтові термінали, газові потужності, промислові вузли.
• Серед найбільш чутливих епізодів — атака на Ras Laffan Industrial City у Катарі, найбільший у світі комплекс скрапленого природного газу, на який припадає близько 20% світового постачання LNG.

Саме це різко змінило логіку ринку. До цього моменту конфлікт сприймався як геополітична напруга, але після ударів по енергетичних артеріях він став прямою загрозою глобальному постачанню. У ринку нафти й нафтопродуктів ціна формується не лише балансом попиту і пропозиції, а й оцінкою безпеки маршруту. Коли трейдер, судновласник або страховик перестає вірити, що вантаж дійде до споживача, ринок миттєво закладає премію за ризик.

Чому саме Ормузька протока стала центром цієї кризи

Ормузька протока — це вузький канал між Іраном та Оманом, ширина якого в найвужчому місці становить лише 21 морську милю, або близько 39 км. Але реальні судноплавні коридори ще вужчі: по 2 милі на вхід і вихід із буферною зоною між ними. Через цю точку щодня проходило близько 20% світових постачань нафти і близько 25% світових постачань скрапленого природного газу.

• Щодня протокою проходило близько 100 суден.
• Із них приблизно дві третини — танкери з нафтою, паливом або LNG.
• За рік це близько 30 000 суднозаходів.
• Щоденна вартість енергетичних вантажів, що проходили цим маршрутом, перевищувала 2 млрд доларів.

Коли така артерія блокується, наслідки виходять далеко за межі самого нафтового ринку. Це вже не просто дефіцит окремого сорту нафти, а системний удар по логістиці, фінансуванню перевезень, страхуванню, валютним розрахункам і фізичній доступності ресурсів.

Чому резервні маршрути не розв’язують проблему

• Країни Перської затоки контролюють близько 48% світових доведених запасів нафти.
• Сам Іран, за наведеними даними, має близько 12% світових запасів, або понад 200 млрд барелів.
• Саудівська Аравія має альтернативний трубопровід до порту Янбу на Червоному морі, але його пропускна здатність — лише близько 5 млн барелів на добу при типовому експорті на рівні 6–7 млн барелів на добу.
• Катар і Об’єднані Арабські Емірати взагалі не мають рівноцінної альтернативи морському виходу поза протокою.

Це означає, що світ десятиліттями знав про вразливість цього вузла, але повноцінного запасного маршруту так і не створив. Поки нафта безперешкодно текла, система влаштовувала всіх. Тепер виявилося, що енергетична стабільність значною мірою трималася не на запасному плані, а на припущенні, що масштабної зупинки не станеться.

Як саме було паралізовано постачання

Блокада має не лише військовий, а й фінансовий вимір. Окрім мін, ударних дронів, швидкісних катерів і берегових ракет, ключовим фактором стало страхування. P&I clubs — це головні міжнародні клуби взаємного страхування судноплавства, які покривають відповідальність суден і вантажів. 5 березня великі страховики прибрали воєнне покриття для рейсів у Перській затоці. Після цього проблема вже була не лише у фізичній небезпеці.

• Без страхування танкер не може нормально працювати.
• Без страхування банк не фінансує вантаж.
• Без фінансування порт не готовий приймати постачання.
• У підсумку рух через протоку скоротився приблизно на 95%: від близько 100 суден на добу до одиничних проходів.

Саме тому криза стала настільки руйнівною. Ірану не потрібно було знищити всю торгівлю фізично. Достатньо було зробити ризик настільки дорогим, щоб система сама вимкнулася. Це і є перетворення логістичного шоку на повноцінну цінову кризу.

Чому це негайно вдарило по ринку нафти й нафтопродуктів

• Нафта подорожчала приблизно на 40% від рівня, що був до початку війни.
• Кожна рецесія після Другої світової війни, окрім пандемічної передувалася стрибком цін на нафту.
• Дорожчає не лише бензин для приватного споживача, а й дизель для вантажівок, морських перевезень і продовольчого ланцюга.
• Саме тому зростання ціни пального швидко перетворюється на інфляцію в харчах, транспорті та повсякденних витратах.

Пояснення тут просте. Сира нафта — це базова сировина, з якої після переробки отримують бензин, дизель, авіапальне, мастила, бітум і широкий спектр нафтохімії. Один барель — це близько 42 галонів, або приблизно 159 літрів. Із нього отримують близько 20 галонів бензину, а також дизель, авіапальне, бітум та інші продукти. Коли дорожчає барель, це неминуче проходить усією виробничою вертикаллю — від АЗС до полиці супермаркету.

Чому криза виходить за межі нафти

Найсильніший шок уже поширюється на ринки, які на перший погляд не мають прямого стосунку до пального. Але в реальності вони зав’язані або на газ, або на морську логістику, або на нафтохімічну інфраструктуру.

• Через Ормузьку протоку проходить близько однієї третини світової торгівлі добривами.
• Катар забезпечує близько 14% світового постачання карбаміду, одного з найуживаніших азотних добрив.
• У Перській затоці застрягло майже 1 млн метричних тонн вантажів із добривами.
• Стратегічних резервів добрив у світі, за наведеними даними, немає.
• Катар також дає близько третини світового виробництва гелію.
• Південна Корея отримує близько 65% катарського гелію, який використовується, зокрема, у виробництві мікрочипів.

У цьому і полягає справжня глибина кризи. Мова вже не лише про ціну бензину на колонці. Якщо порушується потік добрив — дорожчає продовольство. Якщо зупиняється гелій — сповільнюється випуск мікрочипів. Якщо дорожчає дизель — росте вартість доставки майже всього. Ринок нафти в цьому ланцюгу є стартовою точкою, але не єдиною сферою ураження.

Що вже видно по критичній інфраструктурі

• Під ударом опинилися аеропорти, порти, газові комплекси та морські маршрути паливної логістики.
• Удару зазнав комплекс Ras Laffan, що має системне значення для ринку LNG.
• У країнах Ради співробітництва арабських держав затоки налічується понад 400 опріснювальних установок.
• Кувейт отримує з опріснення близько 90% питної води, Катар — 99%, Бахрейн — понад 90%.
• Один із великих комплексів поблизу Дубая має 43 установки і виробляє понад 160 млрд галонів води на рік.

Це принципово важливий сигнал для енергетичного сектору. Уразливість інфраструктури вже не обмежується нафтовими терміналами. Коли під загрозою одночасно опиняються експортні порти, морські маршрути, аеропорти, газові вузли й водозабезпечення, ринок починає ціноутворювати не тільки вартість бареля, а й вартість системного виживання інфраструктури.

Що це означає для логістичної стійкості, стратегічних запасів і сценаріїв блокади

• Глобальна система показала критичну залежність від одного вузького коридору, який неможливо швидко замінити.
• Наявні обхідні рішення, як-от трубопровід до Янбу чи маршрут через SUMED, мають обмежену пропускну здатність і не перекривають повністю втрату Ормузької протоки.
• Країни Міжнародного енергетичного агентства в екстреному порядку вивільняють аварійні нафтові запаси, що вже саме по собі є індикатором масштабності загрози.
• Китай має близько 1,4 млрд барелів стратегічних нафтових резервів — цього, за наведеними даними, вистачає приблизно на чотири місяці.
• Китай також отримує нафту з росії трубопроводами, які не залежать від Ормузької протоки.

Із цього випливає важливий ринковий висновок. Перемагає не той, у кого більше гучних заяв, а той, у кого є запас часу, резерви, диверсифіковані маршрути і гнучкі фінансові механізми. Саме тому в цій кризі стратегічні запаси і резервна логістика перетворюються на прямий ціновий фактор.

Як змінюється валютна архітектура нафтової торгівлі

• Китай залишається найбільшим імпортером нафти у світі.
• Близько 45% китайського імпорту сирої нафти проходить через Ормузьку протоку.
• У 2021 році Китай закупив у країнах Перської затоки сиру нафту на 128 млрд доларів, що втричі перевищує обсяги США та ЄС разом.
• Через тіньовий флот Іран нині постачає Китаю близько 1,2 млн барелів на добу проти більш як 2 млн барелів до війни.
• Від початку війни до китайських НПЗ пішло щонайменше 11,7 млн барелів іранської нафти поза доларовою системою розрахунків.

Це вже не суто біржова історія. Якщо дедалі більша частина торгівлі нафтою переходить у розрахунки в юанях, це починає розмивати звичну логіку петродолара — системи, за якої основна частина світової нафтової торгівлі десятиліттями проходила в доларах США. Для ринку нафти це означає, що геополітика відтепер дедалі сильніше впливає не тільки на маршрут бареля, а й на валюту, в якій цей барель продається.

Чому людська ціна кризи буде не меншою за ринкову

• В Індії кур’єри доставки вже втрачають значну частину доходу через зростання витрат на пальне для мототранспорту.
• На Філіппінах державних службовців переводять на чотириденний робочий тиждень для економії енергії.
• У Таїланді чиновникам рекомендують працювати з дому і скорочувати споживання електроенергії.
• У Бангладеші закривають університети, щоб заощадити паливо.
• У Південній Кореї вперше майже за три десятиліття запроваджено обмеження цін на пальне.
• Світова продовольча програма ООН попереджає, що в разі затягування конфлікту до середини року ще 45 млн людей можуть опинитися у стані гострої продовольчої небезпеки.

Отже, нафтова криза вже перетворюється на кризу добробуту. Вона б’є не тільки по ринку енергії, а по зайнятості, міській мобільності, продовольчій безпеці та купівельній спроможності домогосподарств.

Підсумок

Ринок нафти й нафтопродуктів увійшов у фазу, де ціна бареля більше не є просто відображенням фізичного дефіциту. Вона стала індикатором страху, логістичної крихкості, військового ризику, вартості страхування, наявності резервів і навіть валютного вибору покупця. Ормузька протока виявилася не просто вузьким морським маршрутом, а місцем, де сходяться інтереси нафтових держав, імпортерів, страховиків, аграрного сектору, високих технологій і глобальної фінансової системи. Саме тому нинішня криза виглядає не як черговий стрибок котирувань, а як перевірка всієї моделі світового енергетичного порядку на міцність.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Why The Oil Crisis is Way Worse Than You Think 

Ринок пального отримав перепочинок, але не позбувся головного ризику

Падіння котирувань після новин про двотижневе перемир’я між США та Іраном виглядає різким, але логічним. До цього ринок закладав у ціни сценарій подальшої ескалації, оскільки наближався дедлайн 20:00 за східним часом США, після якого Вашингтон мав розпочати бомбардування іранських енергетичних і цивільних об’єктів. Коли з’явився сигнал про паузу в бойових діях, трейдери почали швидко виводити з цін воєнну премію.

Як саме відреагували нафтові котирування

• Ф’ючерси на Nymex light sweet crude спершу впали на 17% пізно у вівторок після новин про двотижневе перемир’я.
• У подальшій реакції ринку падіння сягнуло вже майже 20%.
• Травневий контракт Nymex WTI знизився на 21,90 дол./бар. — до внутрішньоденного мінімуму 91,05 дол./бар., а згодом частково відіграв втрати до 96,43 дол./бар.
• В іншій точці торгової динаміки той самий контракт знижувався на 18,64 дол./бар. — до 94,31 дол./бар. після попереднього закриття на рівні 112,95 дол./бар., що було на 54 центи вище за попередню сесію.
• Фронт-місячний червневий контракт Ice Brent подешевшав на 16% — до мінімуму 91,70 дол./бар., після чого піднявся до 95,42 дол./бар. станом на 11:00 за сінгапурським часом, або 03:00 GMT.

Ці цифри показують, наскільки глибоко геополітичний фактор був вбудований у ринок. Фактично одна політична домовленість менш ніж за добу прибрала з котирувань десятки доларів на барелі. Це і є індикатор кризи: ціна починає залежати не лише від фізичного балансу попиту й пропозиції, а й від очікувань щодо доступності маршрутів постачання.

Нафтопродукти відреагували не менш різко

• Травневий контракт RBOB, який є біржовим орієнтиром для бензинової компоненти, впав на 32,96 цента за галон США, або на 10%, до 2,9756 дол./галон.
• Травневий контракт на ultra-low sulphur diesel, тобто дизельне пальне з ультранизьким умістом сірки, знизився на 70,43 цента за галон США, або на 15,73%, до 3,7731 дол./галон.

Для паливного ринку це особливо важливо, тому що дизель і бензин реагують не просто як похідні від сирої нафти. Вони відображають очікування щодо реального ресурсного забезпечення транспортного, промислового й споживчого секторів. Настільки глибоке зниження в дизелі означає, що ринок до цього серйозно побоювався перебоїв із постачанням середніх дистилятів.

Що стало головним запобіжником для ринку

• США та Іран заявили, що готові зупинити бойові дії на два тижні, щоб фіналізувати мирну угоду.
• Президент США Дональд Трамп заявив, що відкладе заплановану масштабну атаку на два тижні, якщо Іран погодиться забезпечити вільний транзит через Ормузьку протоку.

Саме тут проходить межа між тимчасовим полегшенням і справжньою стабілізацією. Для ринку нафти вирішальне значення має не сам факт паузи у війні, а те, чи буде гарантований безперешкодний рух через Ормузьку протоку. Якщо транзит прозорий, зрозумілий і передбачуваний, ринок починає прибирати премію за ризик. Якщо ж статус проходу залишається спірним, ціна перестає бути чистим індикатором фізичного балансу й знову стає заручницею політичних трактувань.

Баланс прозорості ринку й ресурсного забезпечення в період кризи

Нинішня ситуація показала дуже чіткий причинно-наслідковий зв’язок: що більше визначеності щодо режиму постачання, то нижчий рівень паніки на ринку. І навпаки, коли сторони оголошують про перемир’я, але по-різному описують статус навігації через ключову протоку, ринок не отримує повного заспокоєння.

• Прозорість ринку в таких умовах означає насамперед ясність щодо правил транзиту, а не лише загальні політичні заяви.
• Ресурсне забезпечення залежить від того, чи вірять учасники ринку, що фізичні потоки нафти й нафтопродуктів справді не будуть заблоковані.
• Двотижневе перемир’я стало для ринку антикризовим сигналом, але його ефект обмежений, якщо не усунуто невизначеність щодо проходу через Ормузьку протоку.
• Різке зниження цін на WTI, Brent, бензин і дизель після оголошення перемир’я підтвердило, що ринок сьогодні торгує насамперед доступ до логістики, а вже потім — саму нафту.

У цьому і полягає головний висновок для паливного сектору. В кризовий період баланс між прозорістю та ресурсним забезпеченням підтримується не деклараціями про деескалацію, а зрозумілими й перевірюваними умовами постачання. Коли ринок бачить, що потоки через критичний маршрут можуть відновитися без обмежень, спекулятивний і страховий компонент у ціні зменшується. Коли ж формулювання сторін розходяться, зниження котирувань може виявитися лише короткою паузою.

Чому розбіжність у заявах не дає ринку повного спокою

Попри домовленість про двотижневу паузу, публічні заяви сторін розходяться саме в найчутливішому питанні — статусі навігації через Ормузьку протоку. Американська позиція прив’язує відтермінування ударів до умов вільного проходу. Іранська сторона, зі свого боку, описує мирну пропозицію як таку, що закріплює триваючий іранський контроль над Ормузькою протокою.

«continued Iranian control over the strait of Hormuz» — за повідомленням іранського агентства Tasnim

Для ринку це не риторична різниця, а різниця у вартості бареля. Вільний транзит означає одну траєкторію цін. Контроль, який може трактуватися як інструмент обмеження або тиску, означає зовсім іншу. Саме тому нинішнє падіння котирувань виглядає як реакція на шанс на стабілізацію, а не як остаточне зняття кризи.

Що це означає для ринку пального

• Паливний ринок отримав короткий сигнал на зниження цінового тиску, бо впала воєнна премія в нафті.
• Водночас цей ефект лишається умовним, оскільки фундаментальний ризик для постачання через Ормузьку протоку не зник, а лише перейшов у площину політичних формулювань.
• Найважливішим фактором найближчих тижнів буде не сам факт перемир’я, а ступінь підтвердженої свободи навігації через протоку.
• Якщо ринок отримає чіткий сигнал про безперебійний транзит, падіння котирувань може закріпитися. Якщо ж невизначеність залишиться, нафта й нафтопродукти знову можуть швидко повернути частину втрат.

Отже, теперішнє здешевлення нафти, бензину й дизеля є не просто реакцією на політичну новину, а тестом на те, чи здатен ринок повірити в реальне відновлення логістичної безпеки. Для паливного сектору це ключовий момент: криза послаблюється лише тоді, коли прозорість правил постачання починає працювати так само сильно, як і сама дипломатія.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus Media, Argus Media