Стаття Володимира Омельченко,  директора енергетичних програм Центру Разумкова, аналізує зміни у міжнародній політиці США після приходу адміністрації Д.Трампа, зокрема її зближення з Росією та відхід від традиційних союзницьких відносин із Європою та Україною. Автор пропонує версію, що ці дії є частиною продуманого плану з формування нового світового порядку, де США прагнуть посилити свої позиції у боротьбі з Китаєм шляхом партнерства з Росією.

Спробуємо розглянути лише факти, щоб зрозуміти логіку дій нинішньої адміністрації США. Випадковості у політиці Вашингтона майже неможливі – кожен крок є частиною продуманого плану, сформованого провідними think tanks та економічними елітами.

Факти зближення США та Росії:

1. Таємні переговори: Невдовзі після інавгурації Д.Трампа розпочалися неформальні консультації між представниками США та Росії. Зокрема, 25 грудня 2024 року до Вашингтона приземлився російський літак із вищими політичними керівниками. Також відбулося щонайменше 6 зустрічей у Швейцарії, які трималися в таємниці від союзників США.
2. Промова Д.Венса: На Мюнхенській конференції віцепрезидент США звинуватив ЄС у нехтуванні демократичними цінностями, заявивши, що європейські країни мають розраховувати лише на себе у питаннях безпеки.
3. Переговори в Саудівській Аравії: 18 лютого 2024 року відбулися американо-російські переговори, де було досягнуто домовленостей про відновлення посольств та спільні інвестиційні проєкти.
4. Пропозиції Росії: Путін запропонував США інвестиції в арктичні ресурси та розробку рідкісноземельних матеріалів у Сибіру.
5. Тиск на Україну: Адміністрація Д.Трампа намагається змусити Україну визнати міфічні борги у $350 млрд та укласти угоду про рідкісноземельні метали без гарантій безпеки.

Енергетичний аспект:

• Атаки на українську енергетику: Під час діалогу між Вашингтоном та Москвою Росія посилила атаки на українську газову інфраструктуру, що призвело до втрати 40% видобутку газу.
• Відновлення газопроводів: США ведуть переговори з Росією про відновлення роботи газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», що суперечить інтересам американських експортерів СПГ до Європи.

Адміністрація Д.Трампа відмовилася від принципів міжнародної безпеки, які панували в Європі останні 80 років, на користь «права сильного». США прагнуть відновити партнерство з Росією, щоб протистояти Китаю, який став основним конкурентом у глобальній економіці. Це включає розділення сфер впливу в Європі та перетягування російського економічного потенціалу на свій бік.
Таким чином, Україна опиняється в центрі цієї геополітичної гри. Незламність України у боротьбі з російською агресією є однією з головних перешкод для реалізації планів США. Тому адміністрація Д.Трампа чинить тиск на Київ, щоб примусити його до поступок.

Проте, Україні не слід впадати в антиамериканізм, але її відносини з США мають будуватися на прагматизмі та реалістичних планах. Лише так можна зберегти суверенітет і захистити національні інтереси.

Джерело: НТЦ Псіхєя

У повному обсязі стаття за посиланням.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) у 2021 році провів діагностику 1914 км магістральних газопроводів.

Про це повідомила пресслужба ОГТСУ.

«Загалом у 2021 році Оператор ГТС України спільно з компанією ROSEN Europe B.V. виконали весь запланований на рік обсяг польових робіт на восьми ділянках МГ (магістрального газопроводу – ред.) «Уренгой – Помари – Ужгород» та семи ділянках МГ «Прогрес», загальною протяжністю понад 1914 км», — йдеться у повідомленні.

Крім того, у грудні минулого року компанія завершила комплекс перед діагностичної очистки й внутрішньотрубної діагностики магістрального газопроводу «Прогрес» DN 1400 на ділянці КС «Гусятин» – КС «Богородчани».

Зазначається, що нині тривають етапи отримання та перевірки звітів, наданих за результатами діагностики. Під час обстеження газопроводів було записано понад 836 Гб інформації, зібраної інтелектуальними поршнями ROSEN. До кінця 2024 року ОГТСУ планує обстежити понад 4,5 тис. км газопроводів DN 1400.

Як повідомлялося, у лютому 2021 року ОГТСУ домовився з компанією ROSEN Europe B.V., що входить до складу швейцарської ROSEN Group, про проведення внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів України. На балансі ТОВ «Оператор ГТС України» понад 33 тис. км газопроводів.

Читайте також в «Терміналі», у 2021 році обсяг транспортування природного газу з Європейського Союзу в Україну склав 2,6 млрд куб.м, що в 6 разів менше, ніж у 2020 році.

4 грудня 2019 року Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зустрівся з Прем’єр-міністром Швеції Стефаном Левеном. У ході зустрічі обговорили низку ключових аспектів двосторонньої співпраці.

Про це повідомила пресслужба уряду.

Глава українського Уряду звернув першочергову увагу на тему Північного потоку-2: «Функціонування газопроводів на території Європейського Союзу повинно здійснюватися у чіткій відповідності до норм європейського законодавства, зокрема, Газової директиви ЄС. Важливо, щоб відносно Північного потоку-2 країни-члени ЄС не робили жодних виключень. Це є питанням енергетичної безпеки регіону та якості послуг, що надаються на європейському енергетичному ринку».

Прем’єр-міністр України також підняв питання двосторонньої співпраці шведського та українського урядів: «Уряд України сподівається на підтримку Швеції в рамках Стратегії допомоги для країн Східної Європи на 2021-2027 рр. у створенні по всій території України мережі Офісів європейської інтеграції. Швеція також реалізувала подібний проект, коли знаходилася на шляху до вступу в ЄС».

Він додав, що ці Офіси стануть простором, де українці зможуть отримувати консультативну допомогу та загалом дізнаватися інформацію про можливості, які надає євроінтеграція громадянам. В Офісах також буде надаватися консультативно-правова допомога з базових питань європейського законодавства.

Прем’єр-міністр Швеції зазначив: «Україна є одним із найважливіших партнерів Швеції у питаннях співпраці з метою розвитку. Для нас важливо надавати підтримку Уряду України для здійснення в країні ключових реформ, зокрема, реформи децентралізації. Ми також зацікавлені в зміцненні двосторонньої торгівлі. В Україні функціонує приблизно 90 шведських компаній. Сподіваюся, це число дедалі збільшуватиметься».

Крім цього, на зустрічі обговорювали низку інших питань, зокрема початок переговорів щодо укладення Угоди ACAA.

«На початку наступного року відбудеться засідання Ради асоціації Україна-ЄС, в результаті якого ми сподіваємося розпочати процес переговорів щодо укладення Угоди ACAA – так званого промислового безвізу. На порядку денному також буде питання секторальної інтеграції у сферах цифрових технологій, енергетики, правосуддя та внутрішніх справ», — зазначив Олексій Гончарук.

Насамкінець Прем’єр-міністр України подякував своєму шведському колезі за всебічну підтримку, яку Швеція надає Україні, зокрема, на євроінтеграційному шляху України, в реформі децентралізації та інших сферах, а також запросив до участі в Конференції про реформи в Україні, яка відбудеться наступного року в Вільнюсі, Литва.